Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
А що ж буде далі, люди?
У Харкові 22 жовтня, у межах всеукраїнської кампанії «Тиждень клімату», у ХДНБ ім. В. Г. Короленка відбувся круглий стіл на тему «Зміни клімату: факти і міфі». На ньому був присутній Олег Савицький – експерт із Національного екологічного центру України. Також прийшли студенти-екологи, викладачі та всі охочі більше дізнатися про нинішню екологічну ситуацію. Захід проводився з метою дати відповідь на запитання, чому змінюється клімат, до яких наслідків це приведе і як їм запобігти.
Хоча, чи не кожен чув про ці наслідки, а деяким не пощастило потрапити під їхню дію. Я маю на увазі глобальні природні катастрофи. Вони не перестають забирати життя сотень людей, десятки тисяч позбавляють рідних домівок, а матеріальних втрат завдають на мільярди. Варто лише згадати ураган «Катріна» 2005 року - наймасштабніший за всю історію США, - коли 80% площі Нового Орлеану (штат Луїзіана) опинилися під водою. Україну також не оминають стихійні лиха: досі пекучі наслідки повені на Прикарпатті 2008 року, а цієї весни через зростання рівня води у притоках Прип’яті, Західного Бугу, Дніпра було підтоплено майже 100 населених пунктів. Причин стихійних лих багато, але на перше місце виходить погіршення екологічної ситуації у світі.
Чому це відбувається і що буде далі? На це питання і намагався дати відповідь Олег Савицький. Учені всієї планети вже прийшли до одноголосного висновку, що клімат змінюється і не в кращий бік. Різке збільшення парникових газів, а зокрема вуглекислого, призводить до потепління на Землі. Не можна винуватити у цьому тільки населення планети, впливають і природні фактори. Пан Савицький спростував міф про те, що ніби сонячна активність є основною причиною, навпаки, Сонце по-різному впливає в залежності від його річних циклів.
Експерт розповів про те, що зараз планета на пікові теплого періоду, а до льодовикового ще потрібно дожити. Проте це не означає, що підвищення температури –нормальне явище. Попереду нас і далі чекають аномальна кількість опадів, шторми, повені тощо. «Люди повністю не можуть повірити в глобальне потепління. У більшості, ми оцінюємо в не великих часових масштабах, максимум – можемо зрівняти з минулим роком»,- пояснив Ігор Савицький те, чому ми так повільно йдемо до екологічного мислення, коли основною метою стає збереження природи в цілому.
Також ми переглянули відео-графіки, де зображувалися коливання температури з 1980 року по 2011 рік. Наступне відео стосувалося інтенсивності танення льодовиків: висновок невтішний – льодовики розтають! Підвищується рівень Світового океану, через що уже в небезпеці прибережні зони. NASA наголошують на тому: якщо не зупинити наростання парникових газів, то до кінця ХХІ століття вода затопить майже всю землю.
«Справа в тому, що проблема зміни клімату досить серйозна, програми її вирішення потребують комплексного підходу та багаторічного втілення. Але вона не цікавить політиків, їм не важливо, що буде через 30-40 років. Особливо, це стосується України, у якій державні економічні програми спрямовані на ще більше використання енергоресурсів», - відзначив Савицький. Урешті, ми, самі люди, повинні задуматися, що ж маємо робити, аби попередити глобальні зміни клімату. Саме це питання і стало основним у наступній частині круглого столу – інтерактивній.
Далі в ході дискусії ми приходили до конкретних рішень. Приміром, згадали досвід іноземних країн: у штаті Каліфорнія, США, є екологічний центр, де люди можуть зарядити свої електромобілі, тут переробляється близько 100% відходів; у багатьох європейських містах замість розширення автомобільних доріг, збільшують територію для велосипедистів. У нас же, в Україні, немає ніякої пропаганди здорового способу життя, відмови від повсякчасного використання машин тощо. Енергоефективність нашого сектору важкої промисловості в 3 рази нижчий за показник в ЄС, а комунальний – у 2,5. Крім того, в нашій державі кількість тепла на опалення будинку витрачається в 6 разів більше, ніж у Норвегії – країні за Полярним колом.
Що робити? Які приймаються дії? Україна на міжнародному рівні приймає участь у програмах по збереженню екології: ратифіковані такі кліматоохоронні угоди як Рамкова Конвенція ООН та Кіотський протол. Проте все це має формальний характер, і основна причина цьому – бюджет. «Ми знаємо, що лампи розжарювання у нас заборонені, натомість потрібно використовувати світлодіодні лампи. Заборона то існує, але грошей поміняти лампи немає», - розповідає експерт для більшої наочності. Тому, якщо політики не зацікавлені в довгострокових екологічних програмах, то ми повинні самі рятувати природу. Треба починати із себе.
Так от, у ході дискусії було запропоновано ряд порад, які можна застосовувати кожній людині на побутовому, локальному, а далі, і національному рівні. Основні зусилля варто спрямувати на скорочення енерговитрат, які, у свою чергу, збільшують викиди парникових газів. Наприклад, зменшити рівень вуглекислого газу можливо простим природнім шляхом, а саме насаджувати дерева, сприяти утворенню природних лісів (хоча, як на мене, в епоху тотального росту торгівельних центрів, це така собі утопічна порада, та все ж одна з найважливіших).
Ще можна перейти на енергозберігаючі системи опалення, водопостачання тощо. У місті Харкові таке рішення пропонує інжинірингова компанія «Золотое сечение», яка виконує роботи з будівництва, реконструкції та модернізації інженерних систем життєзабезпечення будівель. Крім цього, сама людина в побуті має бережливо ставитися до витрати енергії: на ніч вимикати з розетки електроприлади, використовувати конфорку не на повну потужність, вимикати воду під час чищення зубів, вмивання, гоління і так далі.
Важливо потихеньку переходити на локальну економіку: в самих містах вирощувати продукти харчування, що зменшує витрати енергії при перевезенні; впроваджувати альтернативну енергетику, наприклад, встановлення сонячних колекторів задовольнить потреби сім’ї в гарячій воді або опаленні на побутовому рівні. Іще кілька порад, які під силу кожному: обмежити кількість поїздок на автомобілі, більше прогулюватися пішки, по мінімуму використовувати товарів у пластику, в поліетиленових пакетах, вибирати довгострокову техніку тощо. Будьте споживачами з екологічним мисленням.
Як ви вже зрозуміли, головне, приймати самому активну участь у відновленні екології: «А з часом кількість ваших однодумців збільшуватиметься, і це дасть поштовх екологічному соціальному руху. А, як відомо, всі зміни починаються із соціальних рухів», - наголосив Ігор Савицький. Не чекати дій від держави, а самим вимагати від місцевої влади, приміром, удосконалення системи збору, зберігання та утилізації побутових відходів, підтримувати розвиток відновлювальної енергетики (сонячної, вітрової, водної тощо).
Отже, в черговий раз повторю, що питання збереження екології залежить безпосередньо від дій кожної людини. Почни із себе! А наостанок – кілька цікавих фактів про споживання, взятих із сайту Всесвітнього фонду охорони дикої природи в Україні (для більшої наочності):
- для отримання однієї тонни паперу потрібно переробити 17 дерев, витратити 7000 галонів води і стільки енергії, скільки б вистачило на обігрів середнього будинку протягом шести місяців;
- щороку 260 мільйонів тонн пластмасових виробів закінчує свій вік у Світовому океані, куди виноситься ріками, струмками, морськими хвилями з суші;
- щорічно у світі на смітник викидається близько 125 мільйонів працездатних телефонів, які просто набридли своїм хазяїнам;
- 5 тонн косметичних засобів (креми від засмаги, для шкіри, помади, тіні) викидається у Світовий океан.
PAGE 3