Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
file:///home/disk1/12balov/files/2/document.doc
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
З ПСИХІАТРІЇ (МОДУЛЬ1)
Клінічні задачі; питання стосуватимуться симптомів, провідного синдрому, близьких за структурою синдромів для диференціації, тактику ведення і лікування (метод лікування, група препаратів), експертна оцінка щодо осудності/неосудності.
Задача1. Хворий П., 39 років переніс важке харчове отруєння, після якого деякий час залишались абдомінальні болі, зниження апетиту, нудота, підвищена стомлюваність і зниження працездатності. На цьому фоні з’явились думки про можливість онкологічного захворювання. Неодноразово просив лікаря про проведення додаткових обстежень. В процесі лікування больовий синдром зник, відновилася колишня вага, значно покращилось самопочуття. Проте побоювання щодо "ракового переродження" зберігаються, будь-який шлунково-кишковий дискомфорт викликає панічний страх. При переконанні погоджується з необґрунтованістю страху, але заявляє, що сам "прогнати думки про рак" не може. ( Обсесивний синдром)
Задача2. Хвора А. 41 рік, страждає на хронічний калькульозний холецистит. В період загострення, поряд із болями в правому підребер’ї відмічається підвищена дратівливість, подразливість, швидка втомлюваність, вегетативні порушення (гіпергідроз, сердцебиття, головокружіння). В цей період порушується самопочуття ("стаю як ватяна"), з’являється безсоння. ( Астенічний синдром після перенесеного соматичного захворювання )
Задача3. Хворий Н., 29 років. Самостійно звернувся за допомогою до психіатра. Раніше жодних відхилень у себе не помічав. Останні тижні після смерті близького родича, що страждав на відкриту форму туберкульозу, постійно ловить себе на думці, що також може заразитись туберкульозом, дизентерією, інфекційним гепатитом або іншою інфекцією. Через це став дуже часто мити руки (30-40 разів на день), протирати дверні ручки, меблі, за добу витрачає банку дезінфікуючого засобу. В бесіді адекватний, підкреслює, що розуміє безпідставність своїх побоювань, але не може звільнитись від думки, що на руках або хатніх речах випадково залишилась небезпечна інфекція. Пацієнт стривожений, просить допомоги, звертає увагу лікаря на те, що весь вільний час у нього гається на гнітючі роздуми про ймовірність зараження. За останній рік схуд, погіршився сон, знизилась працездатність. В бесіді швидко виснажується. Сподівається на допомогу. ( Обсесивний синдром )
Задача4. У хворої Р., 24 років виявлено дифузний токсичний зоб. Подає скарги на сльозливість, коливання настрою, підвищену дратівливість. При огляді: орієнтована правильно, маячення, галюцинацій не виявлено. Емоційно лабільна, під час бесіди дає бурхливі афективні вибухи, але швидко виснажується. Концентрація уваги знижена. Наявні порушення сну з частими пробудженнями. Грубих порушень пам’яті не виявлено, наявні похибки при тестуванні запам’ятовування, оперативної пам’яті. Інтелект відповідає вікові і отриманій освіті. ( Органічний афективний непсихотичний депресивний розлад)
Задача5. Пацієнтка З., 33 років, телефоніст. Півроку тому перенесла струс мозку, призначень лікаря не виконувала, наступного ж дня вийшла на роботу. Подає скарги на підвищену стомлюваність, значне зниження розумової і фізичної працездатності, дратівливість, сльозливість, нетривкий сон із частими пробудженнями. Відзначає, що з'явилися підвищена чутливість до яскравого світла, гучних звуків, не може переносити звичної досі виробничої обстановки. Почастішали головні болі, стала дуже чутливою до змін атмосферного тиску, закочується у транспорті. ( Астенічний синдром)
Задача6. Хворий С., 45 років. Переніс інфаркт міокарду. Післяінфарктний період перебігав без ускладнень. Під час проведення проби на навантаження дав бурхливу вегетативну реакцію із страхом зупинки серця. Після цього відмовлявся від розширення режиму активності, боявся залишатися без контролю медичного персоналу. Зараз стан хворого стабільний, реабілітація пройшла успішно. Однак продовжує почуваьт страх «зупинки серця». Розуміє необґрунтованість страху, але не може його подолати. Поява страху супроводжується серцебиттям, відчуттям завмирання серця, потовиділенням. ( Обсесивний синдром)
Задача7. Хворий, 27 років, направлений на консультацію до психіатра терапевтом, до якого звертався зі скаргами на кóлючі болі в серці, поганий апетит, неспокійний сон, слабкість, швидку втомлюваність, зниження розумової працездатності. Патології з боку внутрішніх органів знайдено не було. У бесіді з психіатром небагатослівний, неохоче і стисло повідомляє анамнестичні відомості. За невербальними ознаками: прояви хвилювання, легко червоніє і блідне. ( Маскована кардіалгічна депресія)
Задача8. До поліклініки звернулась хвора із скаргами на загальне погіршення стану, схуднення, відсутність апетиту, закрепи. Відмічає відсутність будь-яких бажань, стійке зниження настрою, неглибокий сон з ранніми пробудженнями. Постійно виникають думки про свою неспроможність, про доцільність подальшого існування. Стан дещо покращується ввечері, а зранку почувається особливо погано. ( Апатодепресивний синдром)
Задача9 Хворий замкнутий, похмурий, обличчя гіпомімічне, зовнішні частини брів, кутики рота опущені. Майже весь час проводить в ліжку, відвернувшись до стіни. Розмовляє тихим голосом, малослівний, робить великі паузи між словами. Скаржиться на втрату інтересу до життя, не бачить в ньому перспектив, збайдужів до близьких: “Здається, що всі почуття кудись зникли і це мене гнітить.” ( Апатоабулічний синдром)
Задача10. Хворий, 48 років, госпіталізований у зв'язку із спробою викинутись з вікна третього поверху. У відділенні не сидить на місці, безперервно ходить по палаті, стогне, б'є себе кулаками по голові, дряпає обличчя. Волосся розпатлане, на обличчі вираз туги, страждання, говорить, що він великий грішник, не гідний жити, просить лікаря зробити йому "смертельний укол". ( Ажитована депресія)
Задача11. Хвору до диспансеру привела мати. Повідомила, що донька протягом місяця майже не спить, Дуже активна, намагається в усе втручатись, усіма керувати, через що має постійні конфлікти з оточуючими. Протягом останнього тижня приводить додому випадкових знайомих, дарує їм свої речі. Постійно весела, співає, не може усидіти на місці, починає одночасно багато справ, жодної не доводячи до завершення. Під час бесіди з лікарем швидко переключається з теми на тему, легко відволікається, багато жартує, доречно вставляє дотепні цитати з книжок і фільмів, легко римує слова, експромтом складає невеличкі вірші. Вважає себе найталановитішою і найрозумнішою, погрожує лікареві, що «розкрила усі його підступні плани», при цьому весело сміється. ( Маніакальний синдром)
Задача12. Хворий Д., 39 років, виглядає пригніченим, похмурим, насупленим. Настрій значно знижений, не бажає ні з ким розмовляти. З найменшого приводу стає гнівливим, агресивним, брутально лається, намагається битися. В часі і місці перебування орієнтований вірно, маячних ідей та оман сприйняття не виявлено. (Дисфоричний синдром)
Задача13. Хворий направлений до невропатолога з приводу порушень сну. Розповів, що до лікаря його примусили звернутись родичі, а сам він, не зважаючи на те, що спить 2-3 години на добу, почувається дуже добре: дуже діяльний активний, за півдня закінчив річний звіт, над яким його колеги працювали б тиждень. Вночі займається літературною творчістю. Під час бесіди тяжіє до монологу, не дає лікареві можливості задати питання. Не тримає дистанції у бесіді, легко переходить на «ти», схильний до еротичних тем в бесіді. Обурюється, коли інший хворий відволікає лікаря від бесіди з ним, часто конфліктує з оточуючими, пояснює це тим, що його дратує їхні недолугість і тугодумство. Вважає себе людиною непересічних здібностей, «якщо б я був на місці наших можновладців, то в країні був би порядок». ( Гнівлива манія )
Задача14. Хворий, 27 років, поступив в клініку після суїцідальних спроб: намагався повіситися, викинутися з вікна. Настрій понижений, вираз обличчя сумний, важко зітхає. Мислення сповільнено. Розмовляє тихо, фрази бідні. Тахікардія, сухі слизисті, поганий апетит. Говорить, що недостойний уваги лікарів, заслуговує покарання за минулі гріхи. ( Депресивний синдром)
Задача15. Перебуваючи в психотичному стані з піднесеним настроєм і руховим збудженням, хворий пригадав вірш, який вивчав багато років тому в школі. Виразно прочитав його лікарю, не пропустивши жодного рядка. Коли настрій хворого нормалізувався,, не міг пригадати зміст цього вірша, хоча добре пам’ятав, що декламував його лікареві. ( Шизофренічна деменція )
Задача16. Хвора, 64 роки, перенесла динамічний розлад мозкового кровообігу. Не може запам'ятати, де її палата, ліжко, не впізнає лікаря, не орієнтується у відділенні. Без допомоги сторонніх не знаходить туалет, їдальню. Про минулі події свого життя розповідає послідовно, правильно подає анамнестичні дані. Дочку, що приходить на побачення, впізнає, але після її уходу не пам'ятає чи приходила вона. ( Прогресуюча амнезія )
Задача17. Хворий, 32 роки, успішно прооперований з приводу проривної виразки шлунку. Після виходу з стану наркозу впізнав сидячу поряд дружину. В наступні дні був повністю адекватний, щодня його відвідувала дружина, розказувала про дітей. Хворий все запам'ятовував, добре згадував минуле. На 5-й день заявив дружині, що давно її не бачив. скривджений. що вона не цікавиться його здоров'ям, тільки сьогодні прийшла вперше. Коли дружина пояснила, що була у нього щодня, нагадувала йому, про що вони розмовляли, категорично заперечував це. ( Ретардована амнезія )
Задача18. Хлопчик 7 років з неблагополучної сім'ї (батьки – алкоголіки, дома майже не бувають, більшу частину часу дитина проводила з паралізованим дідусем або на вулиці). Не вміє читати, писати, не знає літер, але добре орієнтується в практичному житті, знає де можна купити продукти за дешевшою ціною, вміє сам зварити їжу собі і дідусеві. Направлений на консультацію працівниками соціальної служби для рішення питання, в якій школі (загальноосвітній чи допоміжній) може навчатися. ( Загальноосвітня )
Задача19. Хворий, що знаходиться кілька тижнів в лікарні, розповідає, ніби щойно прийшов з роботи, а тепер зайшов до друзів в гості трохи розважитися. Називає невірно сьогоднішню дату; місяць, рік вказує вірно. Вірно називає свої паспортні дані, імена і вік родичів. Рівень знань збережений. Через 15 хв. після бесіди нічого про неї не пам’ятає, запевняє, що бачить співрозмовника вперше ( Ретардована амнезія )
Задача20. Хворий, 25 років. 8 місяців тому переніс важку черепно-мозкову травму, знаходився в комі 20 годин. У гострому періоді - тривалий астенічний стан. Зміг приступити до роботи тільки через 6 міс. Швидко втомлюється, не може довго концентрувати увагу. Не може осмислити деякі завдання начальства, які до травми легко виконував, просить співробітників допомогти йому. Став малоініціативним, знизилася вольова активність. Погіршилась пам’ять, не може пригадати деякі професійні знання, якими володів раніше. Легко дратується, зривається через дрібниці, кричить, потім із слізьми на очах просить вибачення. ( Астенодепресивний синдром )
Задача21. Хворий, 84 роки, говорить на свою доньку: «це, напевно, чиясь бабуся, але не моя, моя – молодша», приймає своїх дорослих онуків за батьків свого шкільного товариша. Вважає, що йому 15 років, не пам'ятає своєї нинішньої адреси, де і ким працював, чи одружений. Пам'ятає імена своїх батьків, місто, в якому вчився в гімназії, ім'я своєї вчительки. Розповідає, що нещодавно отримав «відмінно» з латини, відмінює латинські модальні дієслова, в молоденькій медсестрі вбачає доньку сусідів, залицяється до неї, питає: «чому ти в білому, заміж виходиш?». Із слів дочки, порушення пам'яті у хворого з'явилося 5 років тому і розвивалося таким чином: спочатку забував недавні події, потім поступово з пам'яті випадали більш віддалені, натомість події далекого минулого сприймає як теперішні. ( Прогресуюча амнезія)
Задача22. Хворий скаржиться на зниження пам’яті, неспроможність справлятись із звичними речами: “ все забуваю, плутаюсь в назвах, цифрах, іменах”. Анамнестичні дані викладає доволі послідовно, але не може пригадати дат важливих подій свого життя, в подіях недавнього минулого плутається значно більше, багато чого взагалі не може пригадати. Робить нотатки в записничку, зав’язує вузлики “на пам’ять”, але це мало допомагає. Став легко розчулюватись, часто може заплакати. На прийом прийшов у супроводі дорослої онуки, стривоженої станом дідуся. ( Фіксаційна амнезія )
Задача23. Хворий 76 років, пенсіонер, в минулому – вчитель математики. Останні 3 роки родичі помічають, що він став забувати числа, імена, дати. Ховає свої особисті речі, забуває про це, ображається, що у нього усе забирають. Дає недолугі поради своїм рідним, чіпляється з безглуздими зауваженнями до незнайомих людей. За вдачею став буркотливим, егоїстичним, підозріливим. Дорікає рідним, що вони не дають йому їсти, не кличуть до столу, апетит підвищений, почувається постійно голодним. Раніше багато читав, дивився аналітичні телепередачі, тепер не бере книги до рук, по ТБ дивиться лише рекламу. Зовсім не переймається своїм станом, вважає, що у нього все в порядку, планує займатись репетиторством з математики. ( Концентрична деменція, фіксаційна амнезія )
Задача24. Хвора 47 років, у ожеледь впала на вулиці, ударилася потилицею, знепритомніла на 20 хвилин. Знайома, з якою вона перед тим розмовляла, викликала швидку і хвора була госпіталізована. Опритомнівши, не могла зрозуміти, хто поряд з нею. Мовний контакт утруднений, погано розуміє звернені до неї питання, відповідає на них після пауз. Сонлива, загальмована. Після відновлення свідомості не пам’ятала обставин госпіталізації, факт розмови із знайомою, що відбулась безпосередньо перед падінням пацієнтки. ( Ретроградна амнезія на фоні оглушення )
Задача25. Інженер-будівельник, 31 рік. По характеру енергійний, настирний, багато читає літератури за фахом. 3 роки тому оформив раціоналізаторську пропозицію за виготовлення конструкцій для багатоповерхових будинків. Потім подав заявку на винахід. Експертна комісія вказала на недоліки конструкції. Вирішив, що хочуть привласнити його ідею. Посилав скарги і листи в різні інстанції. Добиваючись свого, став менше приділяти уваги сім'ї. Неодноразово оформляв відпустку без змісту і їздив в різні будівельні НДІ. У мові формальних порушень немає. ( Маячіння винаходу )
Задача26. Хворий постійно чує всередині голови "голос", виникаючий мимовільно. Не може сказати, жіночий це голос чи чоловічий, каже, що голос дуже тихий, але заглушає собою усі звуки довкола. ( Коментуючі галюцинації )
Задача27. Хворий каже, що переховується в лікарні від агентів міжнародної розвідки, які хочуть відібрати в нього секрет створення на інших планетах земної атмосфери. За його словами для цього потрібно лише зібрати насіння “дерева-людожера”, що росте в районі Бермудського трикутника. Цю інформацію він отримав “від Нострадамуса безпосередньо в мозок”, зрозумів, що покликаний спасти Землю від перенаселення. Намагався написати про це листа в ООН, але вороги насилали на нього “телепатичний сон” .Стверджує, що і сам може передавати на віддаль свої думки, лікувати “думкою” всі хвороби. Парафренний синдром )
Задача28. Хворий вважає, що на нього протягом 5 років впливає група злочинних екстрасенсів, яка читає його думки, підмінює їх, робить так, що його думки стають відомими усім навколо, примушує скоювати різні вчинки поза його волею, сміятися або плакати, хоча в ці моменти він зовсім не хоче цього робити.. Часто чує їхні "голоси", всередині голови. ( Синдром Кандинського – Клерамбо )
Задача29. Студент технічного інституту, 23 роки. Захворювання розвинулося без видимих причин. Став замкнутим, втратив інтерес до навчання, спілкування із знайомими, до мистецтва і музики, якими раніше "тільки і жив". З'явилися слухові псевдогалюцинації, марення переслідування і гіпнотичної дії. Заявляв, що його думки "читають оточуючі", носив чудернацький шолом із клаптів газет, «щоб перебивати вторгнення чужих думок». Поступово ставав дедалі більш млявим, нічим не займається, цілими днями сидить в своїй кімнаті, байдуже дивиться у вікно. Періодично висловлює безглузді ідеї різного змісту. Хворим себе не вважає. ( Синдром Кандинського - Клерамбо )
Задача30. Хворий повідомляє, що агенти СБУ під гіпнозом вживили йому в зуб радіоприймач/передавач, за допомогою якого читають його думки, відбирають його ідеї і вкладають в мозок зашифровані повідомлення, які він бачить і чує “всередині голови”. ( Синдром Кандинського – Клерамбо )
Задача31. Хвора О., 32 років, поступила до психіатричного відділу після невдалої спроби самогубства (намагалась кинутись в криницю). При бесіді тривожна, напружена. Говорить, що діяла за наказом святого Павла, голос якого звучить у неї в голові з «небесних сфер». Досі він розповідав їй всю правду про її минуле і майбутнє життя, читав її думки, «насилав їй віщі сни», вчив, як відрізняти праведних від неправедних. Помічала, що за нею слідкують «чорні сили», хочуть її знищити, примушують її голосно сміятись, коли їй цього не хочеться, розкривають їй повіки під час сну і світять в очі прожекторами. Критика до свого стану відсутня, жалкує, що рідні не дали їй скочити в криницю, бо таким чином вона мала «переродитись у Святу Діву». ( парафренний або паранояльний )
Задача32. Хворий З., 49 років. Довгий час зловживає спиртним, стоїть на обліку у нарколога. Повідомляє, що чує голоси “біля самого вуха”, що обговорюють його, називають “алкашем нещасним”, обзивають брудними словами. Здебільшого голоси досить тихі, але іноді “кричать, як баби на базарі”. Хворий дещо пригнічений, орієнтація в часі і місці збережена. Маячних ідей не виявлено. ( Деліріозний синдром )
Задача33. Хворий Р., 34 років, прийшов на прийом до нейрохірурга. Стверджує, що йому в мозок вживлено апарат дистанційного керування із секретних розробок ЦРУ, за допомогою якого він змушений думати не своїми думками, говорити чужі слова, робити всякі дурниці. Часто чує накази, які передаються йому в мозок. Якщо він опирається їм, через все його тіло пропускають електричний струм. ( Синдром Кандинського – Клерамбо )
Задача34. Хворий 30 років, муляр. Раніше на обліку у психіатра не був. Звернувся у психоневрологічний диспансер за ініціативою родичів. Дивакуватість у поведінці з’явилась півроку тому. Став багато говорити про речі, пов’язані з філософією, парапсихологією. Говорив, що створює модель нового суспільства, писав листи у державні інституції, посилав свої розробки, креслення проектів. Спроби декого з друзів вказати на помилки його наукових розробок призвели до того, що припинив усілякі контакти з ними. У бесіді стенічний, афективно стійкий. Радо розповідає про свої наукові розробки, однак ніколи не залишає свої записи без нагляду, говорячи «дехто тільки й чекає, щоб видати моє відкриття за своє. Оман сприйняття не виявлено. Вважає себе цілком здоровим, впевнений, що здійснив відкриття у суспільствознавстві, примовляє: «Галілея примусили відмовитись, а мене – не вийде!». ( Маячіння реформаторства )
Задача35. Хвора Д. 48 лет, поступила до психіатричної лікарні за направленням лікаря «швидкої допомоги». Госпіталізована з вулиці, де дивно себе поводила: підозріливо оглядала перехожих, сахалась від них, поривалась бігти або застигала на місці, тиснулась до стін будинків, перелякано озираючись. Розповіла, що тривожиться за сина, який знаходиться під слідством, останній тиждень не спить ночами. Два дні тому «зрозуміла», що за нею стежать бандити, які хочуть усі свої злочини «повіщати» на її сина, а її саму – знищити, щоб не завадила цьому. Пішла у слідчий ізолятор, але «по очах» співробітників зрозуміла, що усі вони у змові. Відчувала за собою стеження, бачила на вулицях своїх переслідувачів. В день госпіталізації почула голос за стінкою, який сказав: «зараз вона піде на роботу, там ми її і візьмемо». Тривожна, напружена, просить її не віддавати ворогам, врятувати її та її сина. ( Паранояльний синдром, маячіння переслідування )
Задача36. Дівчинка Л., 7 р. Розповіла в школі, що вони з мамою переховуються в чужих підвалах, тому що за ними слідкують “чорними машинами”, хочуть вбити маму, а її саму “ порізати на органи для пересадки”. Мати дівчинки довгий час страждає на маячний розлад з періодичними загостреннями. ( Індуковане маячіння переслідування )
Задача37. Юнак 18 р., учень коледжу. Останніх кілька місяців періодично вживав анашу в компанії однолітків. Вчора хлопці ледве втекли від наряду міліції. Повернувшись додому, забарикадував двері, розібрав телефон, позривав зі стін килими в пошуках “жучків”. Кричав батькам, що вони його зрадили, плакав, замкнувся в туалеті і намагався повіситись. Швидкою допомогою доставлений у психіатричне відділення, після ін’кції заснув, вранці був повністю критичним, пригадував, що почував величезну загрозу, все здавалось ворожим, було дуже страшно. ( Присмерковий стан свідомості )
Задача38. Хвора, 22 роки, бухгалтер, з 14 років епілептичні припадки. Напередодні госпіталізації раптово на роботі зірвалась з-за свого столу, закричала, стала душити співробітницю, чинила різкий опір тим, хто намагався її утримувати. Обличчя виражало страх, волала: "Пожежа! Рятуйтеся! Не вбивайте!" Роздерла важливі фінансові документи, перекинула стільці. Через декілька хвилин заспокоїлася, погляд став осмисленим, здивовано питала: "Що тут відбувалося?". Була украй здивована тим, що вона була причиною безладу. Нічого про хворобливий стан не пам'ятала. ( Присмерковий стан свідомості )
Задача39. Хвора М. 24 років, досталена до психіатричної лікарні із слідчого ізолятору для проведення судово-психіатричної експертизи. Скаржиться на апатію, страх, тривогу. Погано спить, їсть через силу. На питання відповідає із затримкою. Обличчя скорботне, говорить про небажання жити. Розповідає, що батько п’є, у стані алкогольного сп’яніння конфліктний, брутально лається, б’є матір, ганяється за нею з ножем. Хвора дуже прив’язана до матері, жаліє її. В один з таких моментів у неї з’явилось потужне почуття ненависті і злості, «так, що потемніло в очах». Більше нічого не пам’ятає. З матеріалів справи відомо: схопила сокиру і нанесла батькові кілька ударів. Батько помер на місці. Хвора випустила сокиру з рук, впала біля батька і заснула. ( Присмерковий стан свідомості )
Задача40. Хвора сидить в ліжку, недоступна контакту, не реагує на звернення до неї. Вираз обличчя то тривожний, то захоплений, то радісний. Цей стан продовжувався декілька днів. Після виходу з нього розповіла, що здавалося, ніби вона летить в космічному кораблі, навколо пропливають яскраві зірки. Її дивувало те, що бачила за вікном ходячих по вулиці людей. Потім побачила себе такою, що приземлилася, назустріч ній бігли люди, поздоровляли. Побачила, як вона йде по красивій килимовій доріжці до трибуни, на якій стояли зустрічаючі її члени уряду. Спогади про те, що відбувалося з нею насправді в цей відрізок часу, не збереглися. ( Онейроїдний синдром )
Задача41. Хвора, 24 роки, знаходиться в інфекційному відділенні з приводу грипу. Стала неспокійною в межах ліжка, розкидає, стягує ковдру, теребить білизну. Розгублена, не розуміє те, що відбувається, реагує на звернення до неї, але не впізнає оточуючих. То щось тихо шепоче, то голосно зойкає. Увага не утримується. Наявні уривчасті, фрагментарні галюцинації, ілюзії. То плаче, то сміється, то стогне. На обличчі вираз то зацікавлення, то жаху, то розгубленості. ( Аментивний синдром )
Задача42. Хворий 38 років. Поступив в терапевтичне відділення у зв’язку з пневмонією. Через 3 дні після поступлення став скаржитись на безсоння, тривогу, погане загальне самопочуття. Ввечері став неспокійним, зривався з ліжка, струшував з ковдри і одягу “павуків”, скрізь бачив “здорових щурів і змій”, відганяв неіснуючих мух. Вважає, що він дома, число називає неправильно, чує за вікном “голоси циган”, хоче бігти, щоб їх “вигнати з городу”. Соматичний стан: Т=37,8°С, виражений гіпергідроз, тремор усього тіла. (Хореатичний синдром )
Задача43. Хворий неспокійний: то намагається тікати з палати, то ховається під ліжко, то зацікавлено до чогось придивляється. Струшує з себе і оточуючих неіснуючих комах, чує, як з двору його кличе сусід, сміються діти. Вважає, що знаходиться дома, дезорієнтований в часі. Паспортні дані називає вірно.
Задача44. Хворий лежить в ліжку з високо піднятою головою, погляд спрямований у простір, на обличчі застиглий зачарований вираз. Зрідка піднімає руку або ногу і надовго застигає в незручній позі. На оточуючу обстановку здебільшого не реагує. Ввечері стає доступнішим, приймає їжу, однослівно відповідає на питання: каже, що він – Гагарін і летить в космосі, питає у медсестри: «ти ангел?». ( Кататонічний синдром )
Задача 45. Хворий годинами лежить в ліжку, зберігаючи одну і ту ж позу, ні з ким не спілкується. Голова підведена над подушкою. Іноді встає і довго стоїть біля ліжка, одноманітно переступає з ноги на ногу. На обличчі застигла безглузда усмішка, губи витягнуті трубочкою, чоло наморщене. Китиці рук і стопи синюшні. Контакту недоступний. При спробі огляду чинить пасивний опір. При годуванні відвертається, стискає зуби. ( Кататонічний синдром)
Задача46. Хворий лежить в ліжку, високо піднявши голову, не відчуває незручності в такій позі. В бесіду вступає неохоче, реагує на шепітну мову, відповіді однослівні. Обличчя байдуже, гіпомімічне, чоло наморщене, губи витягнуті трубочкою. Ходить дуже повільно, не відриваючи ніг від підлоги, часто надовго застигає в одній позі. ( Кататонічний синдром )
Задача47. Хворий знаходиться в безглуздому збудженні, гримасує, вишкірюється, показує язика, голосно сміється. Підіймається на підвіконня, на стіл і з криком стрибає звідти, залазить під ліжко і гарчить, намагаючись схопити проходячих людей за ноги. Вимагає постійного нагляду через неадекватність поведінки: зриває ковдри з хворих, одного разу відгвинтив пробки від грілок і спустив воду в унітаз. Повторює окремі слова і рухи оточуючих, на різні питання може відповідати одним і тим самим словом, стереотипно повторює римовані, не пов’язані за змістом слова. ( Гебефренічний синдром )
Задача48. Хворий А., 19 років, учень комерційного технікуму, психічний стан змінився поступово, близько двох тижнів тому без видимих причин: став збирати недопалки і складати їх в скляні банки, щоб потім «закрутити на зиму», говорив і сміявся сам до себе. В розмові з друзями вживав незрозумілі слова («помідорква», «стербільк», «портпенд» тощо), не пояснював, що має на увазі, міг ні з того ні з сього вдарити співрозмовника в обличчя із словами «друзі навіки!». При огляді неспокійний, підскакує на ліжку, вишкіряє зуби, показує язика. Мова швидка, вигукує непов’язані між собою слова, іноді римовані. Часто повторює слова і рухи оточуючих. ( Гебефренічний синдром )
Задача49. Хворий, 27 років, з 18 років діагностовано просту форму шизофренії. Останні три роки стан пацієнта практично незмінний. Не працює, байдужий до своєї долі. Неохайний, насилу вдається спонукати його вмитись, не причісується, довго не міняє білизну. Байдужий до батьків, не цікавиться здоров'ям батька (онкохворого). Не спілкується з колишніми друзями, повністю бездіяльний. Оман сприйняття, маячних ідей не виявлено. Наявні формальні розлади мислення у формі пустого мудрування, аутистичного мислення. ( Депресивний синдром )
Задача50. Хлопчик Н.,8 р. Захворів після того, як у нього на очах застрелився батько. При огляді: лежить, згорнувшись в клубочок, тримає в роті великий палець руки. Не реагує на звернену до нього мову, погляд застиглий, спрямований в одну точку, зрідка кліпає. Реагує на сильні подразники, здригається від голосних звуків. Пасивний до медичних процедур, слабо реагує на ін’єкції, мовчки опирається спробам витягнути палець в нього з рота. ( кататонічний ступор )
PAGE 7