Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
2 варіант
Порівняльно-історичне мовознавство індоєвропейських мов, на думку Фортунатова, являє собою важливу частину загального мовознавства, а принцип історизму визначає як завдання мовознавства так і його метод.
У зв'язку із змішуванням граматичних і неграматичних класів слів у традиційній класифікації слів на частини мови Фортунатов запропонував свою класифікацію слів, оперту на наявності або відсутності у словах форми, тобто він розглядає у індоєвропейській мові в епоху її розпаду частини мови як чисто формальні класи слів:. такі повні самостійні слова, що не мають форми (деякі прислівники та окремі числівники)
На погляд Фортунатова, частини мови - це класи слів за значенням, за здатністю сполучатися з іншими словами у реченні і виконувати відповідні синтаксичні функції і за своїми граматичними функціями. За цією схемою виходить, що займенники і числівники не є частинами мови: дієприкметники відносяться до прикметників, дієприслівник та інфінітив входять в одну групу із прислівниками.
2 варіант і 1 варіант
Граматичні класи Фортунатов розділив на дві групи: 1) слова з формами словозміни; 2) слова без форм словозміни. Серед перших він виділив: а) слова відмінювані (дієслова у вузькому сенсі цього слова); б) слова, схиляються без необхідності узгодження в роді (іменники; слова, звані числа); в) слова, схиляються з узгодженням в роді (прикметники; причастя; деякі розряди займенників - присвійні, вказівні, означальні;. слова, які називають порядок предметів при рахунку) У схиляємо словах - іменників Фортунатов виділив : а) іменники особисті (тобто займенники 1-го і 2-го особи) і б) іменники неособисті, де розрізняються іменники імена (тобто слова - назви) і іменники - займенники неособисті (тобто займенники з неособовими за ... йменниковими словами типу хто, що). В клас слів без форм словозміни Фортунатов включив інфінітив, дієприслівники і прислівники.
3 варіант
У своїх працях Шухардт із лексичної семантики (програмною
серед них є «Речі та слова», опублікована в 1912 р.) він
намагався знайти закономірності розвитку семантичної
системи мови, для чого передусім, за його переконанням,
необхідно створити історію слів-речей. Під річчю розуміє
і предмети, і дії, і стани; істоти й неістоти реального і
нереального світу. Між річчю і словом, на його думку,
перебуває уявлення, однак між історією речей та
історією слів існує повний паралелізм. Це твердження не
заважає йому зробити абсолютно правильні висновки про
співвідношення історії позначення і значення: 1) річ
може змінюватися при незмінності позначення; 2) річ
залишається незмінною, але змінюється позначення.
Примат семантики над фонетикою Шухардт переніс
і на етимологічні дослідження. Якщо в
молодограматиків етимологія ґрунтувалася на аналізі звукової форми
за допомогою звукових законів, то Шухардт змістив
акцент на семантичну площину, вважаючи, що
етимологія слова може бути встановлена семантично, навіть
якщо його фонетична історія не піддається з’ясуванню.