Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT 33
В розрахунково-графічному завданні розглядається проблемна ситуація створення оптимального каналу розподілу споживчих товарів. Підприємством-виробником є завод пивобезалкогольних напоїв. Продукцією підприємства є прохолодні напої, фасовані у скляні пляшки місткістю (Pн) 0,5 л.
Доставка продукції здійснюється в той же населений пункт, в якому розміщене підприємство. Всі варіанти каналів розподілу є повністю упоряд-кованими і володарем каналу є підприємство-виробник.
В розрахунково-графічному завданні розглядаються три варіанту каналу розподілу: канал першого рівня і два варіанту каналу розподілу другого рівня - з однім і трьома оптовими торговцями. Вибір конкретного варіанту схеми розподілу продукції здійснюється по критерію мінімальних витрат на доставку продукції.
Вхідні дані до РГЗ наведені в додатку А в табл. А.1, А.3 - А.4. В табл. А.1 наведені вхідні дані загальні для всіх, в табл. А.3-А.4 індивідуальні вхідні дані. Вибір варіанту в табл. А.3 здійснюється по передостанній цифрі номеру залікової книжки, в табл. А.4 - по останній. В табл. А.2 наведені довідкові дані, що використаються у РГЗ. Перелік питань, що повинні бути розкриті в розділах пояснювальної записки, наведений нижче.
Зміст, трудомісткість і обсяг розділів пояснювальної записки наведені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 - Зміст пояснювальної записки
|
Розділ розрахунково-графічного завдання |
Трудомісткість,% |
Обсяг, стор. |
|
Вхідні дані |
- |
1 |
|
Вступ |
5 |
1-2 |
|
10 |
3-4 |
|
|
20 |
6-8 |
|
|
15 |
4-5 |
|
|
20 |
5-6 |
|
|
25 |
7-10 |
|
|
Висновки |
5 |
1-2 |
|
Перелік послань |
- |
1 |
|
Додатки |
- |
1-2 |
|
Всього |
100 |
30-40 |
В даному розділі повинна бути розрахована роздрібна ціна продукції підприємства. При розрахунку ціни необхідно враховувати, що ціна є головним інструментом, за допомогою якого досягаються ринкові ціленастанови підприємства. Прибутки і зиск підприємства складним образом залежать від функції попиту від ціни одиниці продукції, вигляд якої, в свою чергу залежить від типу ринку, на яке підприємство реалізує продукцію. В даному розрахунково-графічному завданні вважається, що підприємство функціонує на ринку чистої конкуренції. В цьому випадку ціна одиниці продукції (Цопт, грн) розраховується з умови максимізації зиску всього каналу розподілу по формулі:
, (2.1)
де Sз - собівартість одиниці продукції на виході виробничої лінії, грн/пл;
Qн - максимальна ємність ринку, пл;
kq - коефіціент зміни попиту при зміні ціни, пл/грн.
Роздрібна ціна одиниці продукції, розрахована по формулі (2.1) повинна бути закруглена до цілого числа копійок. В подальших розрахунках приймати закруглене значення ціни. Після цього, виходячи з заданої функції зміни попиту від ціни, необхідно розрахувати річний обсяг реалізації продукції (Qрік, ящ.), при цьому одиницею виміру обсягів продукції є ящики місткістю 20 пляшок.
Визначаємо річний обсяг реалізації продукції (Q рік ) за формулою:
, (2.2)
де nпл - кількість пляшок у ящику, пл.
Для погодження інтересів учасників каналу розподілу їм повинні бути встановлені однакові рівні рентабельності. Норматив рівня рентабельності в упорядкованому каналі розподілу є однаковим для кожного учасника каналу, в тому числі - для транспорту. Враховуючи, що кожний учасник каналу розподілу додає вартість продукції і таким чином рівень рентабельності кожного з них, окрім заводу, залежить від накопиченої суми доданих вартостей і надбавок, те рівень рентабельності і додаткова вартість виявляються взаємопов’язаними і взаємообумовленими. Тому в розрахунково-графічному завданні пропонується розраховувати норматив рівня рентабельності (Rзаг, %) по приблизній формулі:
Rзаг=, (2.3)
де z - кількість ланок каналу розподілу, включаючи транспорт.
Для визначення зміни зиску від об’єму реалізації продукції необхідно дослідити стан системи та побудувати діаграму “Загальний зиск - Питомий зиск - Граничний зиск”. Щоб побудувати діаграму треба визначити такі показники як оптимальний річний обсяг реалізації продукції, валовий зиск, питомий зиск, граничний зиск.
Оптимальний річний обсяг реалізації продукції (Qопт ):
, (2.4)
де Ц – ціна на продукцію, що встановилася, грн/пл. (Ціна змінюється (грн./пл.) відповідно до стану ринку пивобезалкогольних напоїв та коректується викладачем)
Валовий зиск (Пвал):
, (2.5)
Питомий зиск (Пп ):
, (2.6)
Граничний зиск (Пгр):
, (2.7)
де i – порядковий номер, що відповідає номеру i–ї ціни із ряду.
Результати розрахунків необхідно представити у вигляді таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Розрахунок валових, питомих та граничних прибутків.
|
Ціна, (Ц), грн. |
Річний обсяг попиту, (Qріч), тис. пл. |
Валовий прибуток, (Пвал), грн. |
Питомий прибуток, (Ппит), грн. |
Граничний прибуток, (Пгр), грн. |
По результатах вироблених розрахунків необхідно на міліметровому паперуі формату А4 побудувати діаграму “Загальний зиск - Питомий зиск - Граничний зиск” і вказати на ньому області де віддання зростає, зменшується і є від’ємним.
Діаграму “Загальний зиск - Питомий зиск - Граничний зиск” повинна мати вигляд рисунок 2.1.
Рисунок 2.1 - Діаграму “Загальний зиск - Питомий зиск - Граничний зиск”
До основних параметрів складський системи, що повинні бути розраховані в даному розділі розрахунково-графічного завдання, відносяться: вартість зберігання одиниці продукції на складі, добова потреба одного роздрібного торговця, величини страхових запасів в усіх ланках системи фізичного розподілу, терміни зберігання продукції на складах і в роздрібних торговельних пунктах, а також собівартість виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Перераховані величини характеризують зовнішнє оточення і ефективність складської переробки продукції, що є невід'ємним елементом фізичного розподілу.
Вартість зберігання одиниці продукції на складі (Cзб, грн/пл∙сут) розраховується з урахуванням ваги тари по формулі:
, (3.1)
де Pн - ємність одиниці тари, л/пл.;
С′зб - вартість зберігання вантажу, грн/т·доб;
kт - коефіцієнт ваги тари.
Добова потреба одного учасника каналу розподілу (Qдоб, т/доб) є однією з базових величин, необхідних для планування постачань і організації транс-портного процесу. В частковості, вона зумовлює оптимальний розмір партії вантажу, періодичність постачань і оптимальну вантажопідйомність автомобіля, що використається для доставки вантажу на склади і до кінцевих споживачів. Вона визначається з допущення про однакову потребу кінцевих споживачів (роздрібних торговців) в продукції по формулі:
, (3.2)
де Qрік - річний обсяг випуску (споживання) продукції, ящ.;
nпл – ємність ящика, пл./ящ.;
Np - загальна кількість учасників каналу розподілу одного рівня (оптових або роздрібних торговців), од.
Добова потреба одного учасника каналу розподілу (Qящдоб, ящ/доб) визначається з припущення про однакові потреби кінцевих споживачів в продукції за формулою:
, (3.3)
Добова потреба кінцевих споживачів (роздрібних торговців) в продукції, розрахована у пляшках (Q плдоб, пл/доб) визначається за формулою:
, (3.4)
Величина страхового запасу (Rс, пл.) у кожного з учасників каналу розподілення визначається виходячи з умови, що величина попиту розподілена за нормальним законом, по формулі:
, (3.5)
де t - чисельне значення відхилення, що є стандартним, інтегральної функції нормального розподілу; визначається по таблицям математичної статистики (див. табл. А.2) в залежності від ймовірності бездефіцитного постачання;
c/о - середньоквадратичне відхилення попиту за період між двома черговими постачаннями продукції у роздрібного/оптового торговця, пл.
Ймовірність бездефіцитного постачання визначається по формулі:
, (3.6)
де pд - коефіціент ризику, що визначається по формулі:
, (3.7)
де Cд - втрати, що несе учасник каналу розподілу у випадку, якщо він не може негайно задовольнити заявку, що надійшла (дефіцит товару), грн/пл.
При визначенні значень величини t по табл. А.2, у випадку необхідності, вимагається використати методи лінійної інтерполяції або екстраполяції.
Середньоквадратичне відхилення попиту за період між двома черговими постачаннями у роздрібного торговця визначається через коефіціент варіації попиту (kп) при заданої періодичності постачань, рівній одній добі, по формулі:
, (3.8)
Середньоквадратичне відхилення величини попиту на заводі (у випадку використання каналу першого рівня) або у оптового торговця (о, пл) визначається виходячи з допущення, що кожний оптовий торговець (якщо їх більше одного) постачає однакове зі всіма іншими кількість роздрібних торговців, по формулі:
, (3.9)
де Nр - загальна кількість роздрібних торговців, од.;
Nс - загальна кількість оптових складів, через які здійснюється постачання роздрібних торговців, од.
Втрати учасника каналу розподілу, які зв'язані із дефіцитом продукції зумовлюються втратою частини його прибутку. Приблизно це можна визначити через собівартість продукції на заводі і норматив рівня рентабельності по формулі:
, (3.10)
Отримані значення страхових запасів повинні бути закруглени до цілої кількості ящиків, виходячи з місткості кожної ящику рівній 20 пляшкам, по звичайним правилам закруглення.
Термін зберігання вантажів (tзб, доб) на заводському складі розраховується по графіку поповнення і витрачання вантажів, що повинен бути побудований на міліметровому папері формату А4 виходячи із заданих режимів роботи кожного з учасників каналу розподілу і із умови рівномірного надходження вантажів із виробничої лінії і рівномірного його вивезення.
Термін зберігання вантажів (tзб, доб) на заводському складі визначається по графіку поповнення та витрачання вантажів (рисунок 2.1).
, (3.11)
де F – площа під ломаною на графіку, мм2. При наявності страхового запасу F= 19260 мм2, при відсутності F = 14400 мм2;
= 2,5 - масштаб обсягу, ящ/мм;
= 0,267 - масштаб часу, год/мм.
Час зберігання вантажів на складах оптових і роздрібних торговців приймається рівній одній добі плюс додатковий час, зумовлений зберіганням частини вантажів у вигляді страхових запасів. Таким чином, формула для визначення термінів зберігання вантажів у оптових і роздрібних торговців виглядає наступним чином:
, (3.12)
де Rc і Qящдоб - відповідно розмір страхового запасу і добовий обсяг споживання продукції кожного з учасників каналу розподілу, ящ.
Результати розрахунків можна представити у вигляді таблиці 3.1
Таблиця 3.1 - Параметри складської системи
|
Показники |
Варіанти каналу розподілу |
|||||||
|
1-ий варіант |
2-ий варіант |
3-ій варіант |
||||||
|
Завод |
Роздріб. торг. |
Завод |
Оптовий торг. |
Роздріб. торг. |
Завод |
Оптовий торг. |
Роздріб. торг. |
|
|
Добова потреба учасника, ,т |
||||||||
|
Добова потреба учасника, ,пл. |
||||||||
|
Добова потреба учасника, ,ящ. |
||||||||
|
Середньоквадратичне відхилення попиту, с/о, пл./доб. |
||||||||
|
Витрати учасника Сд, грн./доб |
||||||||
|
Коефіцієнт ризику, Рд |
||||||||
|
Вірогідність бездефіцитного постачання, д |
||||||||
|
Відхилення інтегральної функції, t |
||||||||
|
Розмір страхового запасу, , ящ. |
||||||||
|
Термін зберігання, tзб, доб. |
В рамках даного курсового проекту припускається, що доставка вантажів здійснюється по маятниковим маршрутам. В цьому випадку оптимальним автомобілем є такий автомобіль, вантажопідйомність якого дорівнюється розміру партії вантажу (з урахуванням коефіціенту використання вантажопідйомності автомобіля). Тому номінальну вантажопідйомність автомобіля (qн) можна визначити по формулі:
, (4.1)
де qmin та qmax - мінімальна та максимальна вантажопідйомності автомобілів, відповідно, т;
q - розмір партії вантажу, що визначається з умови щодобового постачання вантажів, т;
фст - статичній коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.
Отримані в результаті розрахунків за формулою (4.1) вантажопідйомності автомобілів повинні бути скореговані за наступнім правилом:
якщо qн 1 т, те вантажопідйомність повинна бути закруглена за звичайними правилами закруглення до 0,1 т;
якщо qн > 1 т, те вантажопідйомність повинна бути закруглена за звичайними правилами закруглення до 1 т.
Розмір партії вантажу, що визначається з умови щодобового постачання вантажів, тобто уточнюється сумарна потреба одного учасника каналу розподілу (Q’доб, т/доб):
, (4.2)
В тому випадку, коли фактична вантажопідйомність автомобіля менша за розмір партії вантажу і не дозволяє перевезти весь вантаж за одну їздку, номінальна вантажопідйомність повинна бути змінена. При цьому спочатку розраховується кількість їздок, необхідних для перевезення всього обсягу вантажу автомобілем заздалегідь вибраної вантажопідйомності, після цього кількість їздок повинна бути закруглена до найближчого не меншого цілого значення, і вже через обсяг вантажу і кількість їздок розраховується вантажопідйомність автомобіля, що корегується за наведеним вище правилом.
Кількість їздок визначається за формулою:
, (4.3)
Після остаточного розрахунку вантажопідйомності автомобіля, виходячи із заданого обсягу перевезень, перераховується значення коефіцієнту використання вантажопідйомності автомобіля за формулою:
, (4.4)
В залежності від розрахованої вантажопідйомності автомобілів визначається собівартість перевезень. В розрахунково-графічному завданні вважати, що доставка вантажів здійснюється по маятниковим маршрутам. Тому, для розрахунку собівартості перевезень необхідно спочатку розрахувати довжини їздок з вантажем (lїв, км).
При перевезеннях продукції із заводу довжина іздки з вантажем рівна середній відстані доставки (lд), поза залежністю від одержувача партії вантажу.
При доставці вантажів від оптових торговців довжина їздки з вантажем визначається по формулі:
(4.5)
де F - площа регіону, км2.
Nс – загальна кількість постачальників.
Собівартість перевезення однієї тони вантажу (Sт, грн/т) на кожній ланці логістичного ланцюга визначається по формулі:
, (4.6.1)
або
, (4.6.2)
де Cзм - змінна складова собівартості автомобільних перевезень, грн/км;
lм - довжина маршруту (визначається через довжину їздки з вантажем), км;
Спост - постійна складова собівартості автомобільних перевезень, грн/год;
Tоб - час оберту автомобіля на маршруті, год.
Змінна і постійна складові собівартості автомобільних перевезень визначаються по регресійним моделям виду:
, (4.7)
де x - індекс змінної або постійної складових собівартості автомобільних перевезень.
Час оберту автомобіля на маршруті розраховується виходячи з технічної швидкості автомобіля, що визначається нормами часу на виконання операцій перевозочного процесу [] і нормами часу простою автомобіля під навантаженням і розвантаженням, що визначається по [].
Час оберту автомобіля на маршруті (tоб, год):
(4.8)
де - коефіцієнт використання пробігу на маршруті;
Vт – швидкість технічна, км/год;
tн/р – час навантаження і розвантаження автомобіля, год.
Коефіцієнт використання пробігу на маятниковому маршруті із порожнім зворотним пробігом приймаємо β = 0,5.
При перевезенні вантажів містом для автомобілів вантажопідйомністю qн < 7 т Vт = 25 км/год, а при qн > 7 т Vт = 24 км/год.
За правилами перевезення вантажів транспортування пивобезалкогольної продукції використовується фургон. Для автомобіля-фургона нормами на навантаження (розвантаження) передбачено 13 хвилин на першу тону вантажу (повну чи неповну) та 3 на подальші тони (повні чи неповні), таким чином, час навантаження-розвантаження розраховуємо за формулою:
, (4.9)
Собівартість перевезень визначається для всіх ланок всіх варіантів каналів розподілу, а результати розрахунку бажено навести у таблиці 4.1.
Питому собівартість перевезення (S’т), грн./пл.
, (4.10)
Питома транспортна націнка (Нт) визначається за формулою:
, (4.11)
Вартість транспортування однієї пляшки (Цт) визначається за формулою:
, (4.12)
Таблиця 4.1 - Вибір транспортних засобів
|
Показники |
Варіант каналу розподілу |
||||
|
1 варіант |
2 варіант |
3 варіант |
|||
|
Завод – роздріб. торговець |
Завод – оптовий торговець |
Оптовий торговець – роздріб. торговець |
Завод – оптовий торговець |
Оптовий торговець – роздріб. торговець |
|
|
Розмір партії вантажу, q, т |
|||||
|
Номінальна вантажність автомобіля, qн, т |
|||||
|
Кількість їздок до одного отримувача, Z |
|||||
|
Фактичний коефіцієнт використання вантажності, |
|||||
|
Довжина їздки з вантажем, Lд, км |
|||||
|
Змінна складова собівартості, Сзм |
|||||
|
Постійна складова собівартості, Спост |
|||||
|
Технічна швидкість, Vт, км/год |
|||||
|
Час навантаження та розвантаження автомобіля, tн/р, год |
|||||
|
Час оберту на маршруті, tоб, год. |
|||||
|
Собівартість перевезення, Sт, грн./т |
|||||
|
Питома собівартість перевезень, S’т, грн./пл |
|||||
|
Питома транспортна націнка, Нт, грн./пл |
|||||
|
Вартість транспортування однієї пляшки, Цт, грн./пл |
Навантаження і розвантаження вантажу є важливими логістичними функціями і у сукупності з іншими операціями по складській переробці матеріалопотоку в багатьом визначають ефективність всієї системи фізичного розподілу. В даному розділі курсового проекту необхідно розрахувати потрібну кількість навантажувально-розвантажувальних механізмів (НРМ) на кожному з складів логістичної системи.
Кількість НРМ (Xм, од.) визначається виходячи з планових обсягів робіт, технічної продуктивності НРМ (Wт, т/год), коефіціента використання робочого часу (р) і оптимального рівня їхнього завантаження (опт) по формулі:
(5.1)
де Qн-р - сумарний добовий обсяг навантажувальних (якщо вони є) і розвантажувальних (якщо вони є) робіт, т. (Qн/р = Qдоб для всіх учасників каналу розподілу, крім оптових, для яких Qн/р = 2Qдоб ).
Оптимальний рівень завантаження НРМ визначається виходячи з вимоги мінімізації сумарних витрат від простоїв автомобілів в очікуванні почала обслуговування і простоїв НРМ в очікуванні автомобілів і тієї умови, що інтервали в потоці автомобілів, що входить, і тривалості їхнього обслуговування розподілені за нормальним законом по формулі:
(5.2)
де с - коефіцієнт, що враховує добові вагання вантажопотоку і помилку прогнозу планових обсягів робіт (с визначається із діапазону 1,12 - 1,15);
Ссв - вартість години простою автомобіля (в РГЗ приймається рівної постійної складової собівартості перевезень автомобілів, які виконують перевезення вантажів у каналі розподілу першого рівня), грн/год;
См - вартість години роботи НРМ, грн/год.
Розрахована по формулі (5.1) потрібна кількість механізмів повинна бути закруглена до найближчого не меншого цілого.
Середньозважена вартість години простою автомобіля визначається за формулою:
, (5.3)
де zї – сумарна кількість їздок автомобілів, що завозять продукцію оптовому торговцю;
– кількість роздрібних торговців, що обслуговуються одним оптовим торговцем.
Крім оптимального рівня завантаження НРМ існує фактичний рівень завантаження. Дані у більшості випадків відрізняється один від одного. Фактичний рівень завантаження НРМ визначаємо за формулою:
, (5.4)
Далі необхідно розрахувати площу складських приміщень (Fск, м2) призначених для зберігання продукції. Для цього необхідно визначити максимальну кількість вантажу, що повинні вмістити склади в найбільш несприятливих умовах, коли весь добовий обсяг реалізації продукції надходить на склад за одне постачання. При цьому необхідно враховувати, також, додатковий обсяг вантажу на складі, що зберігається у страхових запасах.
Виходячи з цих міркувань, площу складу можна визначити по формулі:
, (5.5)
де Нск - норма питомого навантаження складу (вибірається з діапазону
0,1-0,4 т/м2), т/м2;
ск - коефіціент використання корисної площі складу (вибірається з діапазону 0,3...0,6),
R’с – розмір страхового запасу, т/доб.
При виконанні розрахунків слідує враховувати, що добові обсяги реалізації продукції і величини страхових запасів розраховані у вимірності “ящики”, а в формулу (1.18) ці величини повинні бути підставлени у вимірності “тони”. Для перекладу цих величин у необхідну вимірність необхідно скористуватися заданим значенням коефіціенту тари і наведеними раніше значеннями ємностей пляшки і ящику.
Розмір страхового запасу визначається за формулою:
, (5.6)
, (5.7)
Результати розрахунку даного розділу необхідно відобразити у таблиці 5.1.
Таблиця 5.1-Організація навантажувально-розвантажувальних робіт.
|
Показники |
Варіанти каналу розподілу |
|||||||
|
1-ий варіант |
2-ий варіант |
3-ій варіант |
||||||
|
Завод |
Роздріб. торг. |
Завод |
Оптовий торг. |
Роздріб. торг. |
Завод |
Оптовий торг. |
Роздріб. торг. |
|
|
Добова потреба учасника, ,т |
||||||||
|
Середньозважена вартість години простою автомобіля, Ссв, грн./год |
||||||||
|
Оптимальний рівень завантаження НРМ, опт |
||||||||
|
Добовий обсяг навантажувально – розвантажувальних робіт, Qн/р, т/доб |
||||||||
|
Кількість НРМ, Хм, од. |
||||||||
|
Округлена кількість НРМ, Х’м, од. |
||||||||
|
Фактичний рівень завантаження НРМ, факт |
||||||||
|
Розмір страхового запасу, R’с, т/доб |
||||||||
|
Площа складу, Fск, м2 |
По кожному з варіантів каналу розподілу необхідно розрахувати наступні складові остаточної ціни одиниці продукції і статті витрат для кожного з учасників, окрім транспорту: ціна, по якій учасник каналу розподілу приймає продукцію; видатки, зв'язані із імобілізацієй фінансових коштів; витрати на утримання складу; витрати на зберігання продукції; втрати при зберіганні продукції; витрати на навантаження і розвантаження; націнка на продукцію; відпускна ціна одиниці продукції.
Для транспорту розраховуються тільки собівартість доставки продукції, націнка на транспортні послуги і загальна плата за доставку одиниці продукції, що додається до витрат того учасника каналу розподілу, який здійснює прийом продукції.
Ціна, по якій учасник каналу розподілу приймає продукцію (Цпр, грн/пл) дорівнюється відпускній ціні (Цвідп, грн/пл) попереднього (за напрямом руху матеріалопотоку) учасника того ж самого каналу розподілу.
Видатки, зв'язані із імобілізацією грошових коштів визначаються у перерахунку на одиницю продукції (Sр, грн/пл) по формулі:
, (6.1)
де Hd - ставка дисконту, %.
Витрати на утримання складу у перерахунку на одиницю продукції (Sск, грн/пл) розраховуються по формулі:
(6.2)
Витрати на зберігання продукції (Sзб, грн/пл) визначаються по формулі:
(6.3)
Втрати при зберіганні продукції (SV) визначаються виходячи з вартості продукції і норми природної втрати (в) по формулі:
, (6.4)
де Цпр - ціна, по якій учасник каналу розподілу приймає продукцію, грн/пл.
Витрати на навантаження і розвантаження визначаються виходячи з розрахункової кількості НРМ і обсягів реалізації продукції і заданих режимів роботи і вартості години роботи НРМ по формулі:
, (6.5)
де Тм - час роботи автомобільного транспорту, год;
Qдоб - добовий обсяг реалізації продукції, т.
Для роздрібного торговця витрати на розвантаження визначаються за формулою:
, (6.6)
Націнка на продукцію, що відпускається (Нпр, грн/пл) визначається кожним учасником каналу розподілу виходячи з зазнаних їм видатків (Sсум, грн/пл) і нормативу рентабельності по формулі:
, (6.7)
При розрахунку сумарних витрат учасника каналу розподілу слідує враховувати, що просування матеріалопотоку в логістичному ланцюзі супроводжується переходом права власності від одного учасника каналу розподілу до іншого (допущення, прийняте в рамках даного курсового проекту). Ця умова не розповсюджується на автомобільний транспорт. При цьому оплату транспортних видатків здійснює той учасник каналу розподілу, що приймає продукцію.
Відпускна ціна продукції розраховується як сума всіх витрат і націнок по формулі:
, (6.8)
Складові статей витрат, окрім роздрібної ціни, розраховуються з точністю до 10-5 коп і результати розрахунків по варіантам зводяться у таблицю. Роздрібна ціна продукції розраховується з точністю до 1 коп.
Загальна сума витрат (Sзаг, грн/пл) визначається за формулою:
, (6.9)
де Цт – вартість транспортування (дивитись таблицю 4.1). Цт відноситься на витрати отриманих товарів.
Результати розрахунків звести до таблиці 6.1.
Необхідно побудувати графік зміни питомих витрат на просування матеріалопотоку відповідно до різної кількості посередників каналу розподілу. Для побудови графіка питомих витрат на просування матеріалопотоку для різної кількості посередників у каналі розподілу визначаємо витрати, пов’язані з заморожуванням грошей для всього каналу (), витрати каналу на зберігання продукції (), витрати каналу на навантаження – розвантаження (), сумарну націнку каналу на продукцію (), витрати каналу на транспортування () та загальні витрати каналу ().
Витрати, пов’язані з заморожуванням грошей для всього каналу (, грн./пл.) визначаємо за формулою:
, (6.10)
де n – кількість учасників каналу, що приймають участь у відповідальності;
Sзі – витрати, пов’язані з заморожуванням грошей у кожного з учасників каналу розподілу, грн/пл.
Витрати каналу на зберігання продукції визначаються за формулою:
, (6.11)
де і – і-тий учасник каналу розподілу.
Витрати каналу на навантаження-розвантаження визначаємо:
(6.12)
Сумарна націнка каналу на продукцію :
(6.13)
Витрати каналу на транспортування:
(6.14)
Питома вага і-го виду витрат в ціні у роздрібного торговця визначається по такій залежності:
, (6.15)
де j – вид витрат або націнок каналу, грн/пл.
Результати розрахунків звести до таблиці 6.2.
По результатах розрахунків необхідно на міліметровому папері формату А4 побудувати графік зміни питомих витрат на просування матеріалопотоку для різної кількості посередників каналу розподілу. Приклад графіку зміни питомих витрат на просування матеріалопотоку для різної кількості посередників каналу розподілу представлено на рисунку 6.1
Таблиця 6.1- Економічні показники варіантів схеми доставки продукції.
|
Показники |
Варіанти каналу розподілу |
|||||||
|
1-ий варіант |
2-ий варіант |
3-ій варіант |
||||||
|
Завод |
Роздріб. торг. |
Завод |
Оптовий торг. |
Роздріб. торг. |
Завод |
Оптовий торг. |
Роздріб. торг. |
|
|
Прийомна ціна, Цпр, грн./пл. |
||||||||
|
Витрати на заморожування, Sз, грн./пл. |
||||||||
|
Витрати на утримання складу, Sск, грн./пл. |
||||||||
|
Витрати на зберігання продукції, Sзб, грн./пл. |
||||||||
|
Витрати при зберіганні продукції, Sу, грн./пл. |
||||||||
|
Витрати на навантажування та розвантажування, Sн/р, грн./пл. |
||||||||
|
Загальна сума витрат, Sзаг, грн./пл. |
||||||||
|
Націнка на продукцію, Нпр, грн./пл. |
||||||||
|
Відпускна ціна, Цвідп, грн./пл. |
Таблиця 6.2-Розподіл статей витрат у ціні одиниці продукції.
|
Показники |
Варіант каналу розподілу |
||
|
1-й варіант |
2-й варіант |
3-й варіант |
|
|
Витрати каналу, пов’язані з заморожуванням грошових коштів, |
|||
|
Питома вага у ціні, , % |
|||
|
Витрати каналу на зберігання продукції, , грн./пл. |
|||
|
Питома вага у ціні, , % |
|||
|
Витрати каналу на навантаження – розвантаження продукції, , грн./пл |
|||
|
Питома вага у ціні, , % |
|||
|
Сумарна націнка каналу на продукцію, , грн./пл. |
|||
|
Питома вага у ціні, , % |
|||
|
Витрати каналу розподілу на транспортування, , грн./пл. |
|||
|
Питома вага у ціні, , % |
|||
|
Питома вага собівартості у ціні, S, % |
Рисунок 6.1 – Графік змін питомих витрат
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ
Таблиця А.1 - Загальні вхідні дані
|
Показник |
Значення |
|
Мінімальне значення постійної складової собівартості автомобільних перевезень (Апост), грн/год |
1 |
|
Коефіціент зміни постійної складової собівартості автомобільних перевезень (Впост), грн/т·год |
2 |
|
Мінімальне значення змінної складової собівартості автомобільних перевезень (Азм), грн/км |
0,875 |
|
Коефіціент зміни змінної складової собівартості автомобільних перевезень (Взм), грн/т·км |
0,45 |
|
Мінімальна вантажопідйомність автомобіля (qmin), т |
0,2 |
|
Максимальна вантажопідйомність автомобіля (qmax), т |
10,0 |
|
Максимальна ємність ринку (Qн), тис. пл. |
15000,0 |
|
Коефіціент зміни попиту (kq), тис. пл/грн |
[-2500;-2000] |
|
Коефіціент тари (kт) |
0,565 |
|
Час роботи автотранспорту (Тм), год |
8,0 |
|
Час роботи заводу (Тр), год |
16,0 |
|
Ставка дисконту (Нd), % |
7,5 |
Таблиця А.2 - Чисельні значення стандартизуваного відхилення інтегральної функції нормального розподілу в залежності від рівня довірчої імовірності
|
Д |
0.200 |
0.500 |
0.800 |
0.900 |
0.950 |
0.980 |
0.990 |
0.999 |
|
t |
0.253 |
0.674 |
1.282 |
1.645 |
1.960 |
2.326 |
2.576 |
3.291 |
Таблиця А.3 - Технічні характеристики учасників каналу розподілу
|
Параметр |
Номер варіанту |
|||||||||
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
Продуктивність НРМ (Wт), т/год |
4 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
7 |
|
Коефіціент використання робітничого часу НРМ (р) |
0,90 |
0,85 |
0,95 |
0,75 |
0,88 |
0,93 |
0,80 |
0,78 |
0,82 |
0,92 |
|
Вартість години роботи НРМ (См), грн/год |
9,38 |
10 |
10,5 |
11,25 |
12,5 |
11,88 |
9,75 |
12,25 |
10,75 |
10,25 |
|
Витрати на утримання складу (Сск), грн/м2·місяць |
32,5 |
35,75 |
39 |
29,25 |
45,5 |
55,25 |
65 |
52 |
48,75 |
58,5 |
|
Вартість зберігання (С'зб), грн/т·сут |
32,5 |
39 |
34,13 |
39 |
40,65 |
45,5 |
47,15 |
42,25 |
43,87 |
30,88 |
|
Норма природної втрати (в) |
0,010 |
0,020 |
0,015 |
0,018 |
0,011 |
0,014 |
0,012 |
0,019 |
0,017 |
0,016 |
Таблиця А.4 - Характеристика клієнтури
|
Параметр |
Номер варіанту |
|||||||||
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
Кількість роздрібних торговців (Nр) |
99 |
111 |
90 |
120 |
150 |
198 |
180 |
210 |
162 |
171 |
|
Коефіціент варіації попиту (kп) |
0,18 |
0,26 |
0,2 |
0,3 |
0,25 |
0,15 |
0,27 |
0,22 |
0,19 |
0,21 |
|
Середня відстань доставки (lд), км |
15,5 |
17,9 |
22,3 |
14,0 |
18,5 |
19,0 |
16,0 |
17,0 |
12,5 |
20,0 |
|
Площа регіону (F), км2 |
30,0 |
28,0 |
35,0 |
25,0 |
32,0 |
38,0 |
26,0 |
24,0 |
31,0 |
17,0 |