Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Рекомендовано до опублікування Вченою радою
Національної юридичної академії України
імені Ярослава Мудрого
(протокол № Ю від 30.06.2000 р.)
Рецензенти: Ю. М. Грошевий, академік Академії правових
наук України, доктор юридичних наук, професор; В. О. Коновалова, академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор
Видання здійснено за сприяння Видавничого Дому «Ін Юре»
Україна, 01004, м. Київ, вул. Тереіценківська, 4
Тел./факс: (044) 244-6480, 244-5189, 219-1406
Е-таіІ: ркіпуиге@саггіег.Ісіеу.иа.
Передмова
Запропоноване читачу видання «Криміналістика. Енциклопедич ний словник» є оригінальним науковим довідковим посібником. За своїм характером робота являє собою термінологічний українсько-російський і російсько-український словник. Книга охоплює терміни криміналістичної спрямованості і віддзеркалює сучасний стан науки.
Криміналістика — юридична наука, яка має синтетичну природу. Історія її формування вплинула на вживання широкого і різ номанітного арсеналу правових та природничо-технічних термінів. Криміналістика не є галуззю права, її зміст не обмежений тлу маченням тих чи інших законодавчих актів. Термінологічний апарат науки визначається предметом криміналістики.
Укладання Словника викликане необхідністю упорядкування криміналістичних знань, приведення їх до певної системи, важливі стю уніфікації визначень, понять, категорій. Це обумовлено тим, що на сьогодні в криміналістиці існує безліч дискусійних положень, відсутнє однозначне розуміння певних понять. Створення Словника є важливим у перехідний період в Україні, коли відбувається формування національної наукової термінології.
Зміст статей Словника базується на досягненнях вітчизняної і світової криміналістики та суміжних наук. Терміни трактуються відповідно до норм чинного кримінального і кримінально-процесу ального законодавства України, інших нормативних актів.
Читач може звернути увагу на авторський підхід у визначенні окремих термінів, помітити вплив Харківської школи криміналістів.
За обсягом Словник охоплює близько 1500 термінів різного сту пеня значущості. До всіх термінів запропоновані наголоси. До окре мих термінів іноземного походження пропонується стисла етимоло гічна довідка.
Розміщення термінів у книзі здійснено в алфавітному порядку. Окремі статті словника мають ілюстрації, довідкові таблиці, схеми, посилання на наукову бібліографію. Словник містить додатки, в яких читач знайде для себе цікаву інформацію.
Словник може бути корисним для оперативно-розшукових працівників, слідчих, прокурорів, суддів, експертів, а також студентів юридичних навчальних закладів, аспірантів, викладачів.
Автор висловлює щиру подяку всім, хто надав допомогу в підготовці видання.
Доктор юридичних наук, професор Б. Ю. Шепітько
Покажчик скорочень
англ. — англійська мова м — метр
букв. — буквально мм — міліметр
В — вольт п. — пункт
Вт — ват пізньолат. — пізньолатинське слово
г — грам р. — рік
грецьк. — грецька мова род. в. — родовий відмінок
див. — дивись рт. ст. — ртутний стовпчик
збір. — збірне рр. — роки
і т. ін. — і таке інше °С — градус Цельсія
італ. — італійська мова см — сантиметр
кг — кілограм ст. — стаття; століття
КК — Кримінальний кодекс та ін. — та інший
км — кілометр КПК — Кримінально-процесуальний кодекс
лат. — латинська мова тур. — турецька мова
франц. — французька мова
Криміналістика
Енциклопедичний словник (українсько-російський)
УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ
|
Аа Гг Ее Зз її Лл Оо Сс Фф Чч Ьь |
Бб Ґґ Єє Ии Йй М м Пп Тт Хх Шш Юю |
Вв Дд Жж Іі Кк Нн Рр Уу Цц Щщ Яя |
А
АА — іспанський автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. Іміта ція браунінга 1906 р. АА.
«АБОРДАЖ» КОМП'ЮТЕРНИЙ — спосіб учинення комп'ю терних злочинів за допомогою несанкціонованого доступу. «АБОР ДАЖ» КОМПЬЮТЕРНЬІЙ.
АБОРТ КРИМІНАЛЬНИЙ — злочин, що полягає в штучному перериванні вагітності, зробленому з порушеннями встановлених за коном правил. Належить до числа злочинів проти життя, здоров'я, волі і гідності особи. За чинним законодавством дозволяється робити аборт у медичних лікувальних установах і лише відповідно до вста новлених правил. Незаконне проведення аборту лікарем як у ліку вальній, так і поза лікувальною установою і проведення аборту осо бою, що не має спеціальної медичної освіти, переслідується законом (ст. 109 КК України). При розслідуванні кримінального аборту вели ке значення має своєчасний і кваліфікований огляд місця події (місця проведення аборту), де можуть бути виявлені різноманітні пристрої для проведення аборту, а також сліди крові, залишки плодового яйця. Обов'язковий огляд туалетів, сміттєпроводу, сміттєвого відра, де мо жуть бути виявлені описані вище предмети. Об'єкти зі слідами крові, інструменти, різноманітні хімічні речовини, виявлені на місці події, вилучаються і направляються на дослідження в бюро судово-медич ної експертизи. АБОРТ КРИМИНАЛЬНЬІЙ.
АБС — радянська п'ятнадцятизарядна автоматична гвинтівка калібру 7,62 мм. Довжина без штика 1260 мм, зі штиком 1520 мм. Вага без штика 4260 г, зі штиком 4620 г. АБС.
АБСТИНЕНЦІЯ (від лат. аЬк — через, Іепео — триматися) — стан, що виникає внаслідок припинення дії алкоголю або наркотиків при раптовій перерві в їхньому прийомі. Клінічна картина і протікан ня А. залежить від природи наркотичної речовини або алкоголю, його доз і тривалості вживання. Характерними проявами А. є головний біль, запаморочення, сухість у роті, тахікардія, інколи — нудота, пригніче ний настрій, що часто супроводжується ідеями самозвинувачення і каяття, різкою фізичною слабкістю, підвищеною сугестивністю, по требою в прийнятті алкоголю або наркотику. АБСТИНЕНЦИЯ.
АБСТРАКЦІЯ (від лат. аЬзггасгіо — відволікання) — одна з основних операцій мислення, яка полягає в тому, що суб'єкт, відкри ваючи певні ознаки досліджуваного об'єкта, відвертає увагу від інших. А. є уявним відвертанням уваги, усуненням від тих чи інших сторін, властивостей або зв'язків предметів чи явищ для вирізнення їх суттєвих ознак. АБСТРАКЦИЯ.
АБУЛІЯ (від грецьк. сфогЛш — нерішучість) — патологічне порушення психічної регуляції дій. Виявляється у відсутності потягу до діяльності, у нездатності прийняти рішення і здійснити потрібну дію, хоча необхідність її усвідомлюється. АБУЛИЯ.
АВІОН — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. АВИОН.
АВРОРА — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. АВРОРА.
АВТОГРАФ (від грецьк. оштоа — сам і урсхфсо — пишу) — 1) власноручний, звичайно пам'ятний, напис або підпис; 2) справжній рукопис автора. Перевірка справжності А. — одне з завдань почеркознавчої експертизи. АВТОГРАФ.
АВТОДОГ — бельгійський п'ятизарядний бульдог калібру 7,65 мм і 6,35 мм. АВТОДОГ.
АВТОЕКС — автоматизована експертна методика. У програму закладені основні формули автотехнічних досліджень, що використовуються при вирішенні завдань у справах про наїзди на пішоходів оператор уводить вихідні дані, за якими робиться розрахунок. АВТОЗКС.
АВТОМАТ — рід автоматичної стрілкової зброї. А. — вогнепальна ручна довгоствольна зброя, являє собою автоматичну гвинтівку, зберігає деякі ознаки пістолета-автомата, стріляє спеціальними патронами. Складається зі ствола зі ствольною коробкою, затворної рами з газовим поршнем, газовідвідної трубки зі ствольною накладкою, ударно-спускового механізму, ців'я, рукоятки, приклада, магазина, штика і приладдя. Першість у створенні і практичному застосуванні автоматів належить Росії. Так, зброю, дуже близьку за основними параметрами до сучасних штурмових гвинтівок (автоматів), було сконструйовано в Росії йде до Першої світової війни — у 1913 р. В.Г. Федоров запропонував автомат, що стріляє патронами нової конструкції. АВТОМАТ.
АВТОМАТ КАЛАШНИКОВА Створений у 1946 р. М.Т. Калаш
никовим, молодим конструктором-самородком. АК працює за принципом використання порохових газів, які відводяться через отвір із каналу ствола. Закриття ствола здійснюється бойовими виступами, що повертаються навколо подовжньої осі затвору. Ударний механізм куркового типу. З автомата можна вести вогонь як одиночними пострілами, так і чергами. Перевідник вогню одночасно є запобіжником. Приставні коробчасті магазини на ЗО патронів. Пересувний секторний приціл насічений для стрільби на дальність до 500 м. В автомата є невеличкий зйомний ножевидний штик. АВТОМАТ КАЛАШНИКОВА.
До статті „АВТОМАТ КАЛАШНИКОВА”
|
Основні характеристики автоматів Калашникова |
|||||
|
Молс.іі. |
Паїрон |
Довжина п ооііовому га похі.иіому положенні, мм |
Дов жина ствола, мм |
МасаОсз і.аіроі.ів, КІ |
Початкова швидкість кулі, м/с |
|
ЛК-47 |
7.62x3» |
870 |
414 |
3.8 |
715 |
|
ЛКС-47 |
7,62x39 |
870/645 |
414 |
3,8 |
715 |
|
лкм |
7.62x39 |
876 |
414 |
3,15 |
715 |
|
лкме |
7.62x39 |
880/640 |
414 |
3.3 |
715 |
|
ЛК-74 |
5.45x39 |
940 |
415 |
3,3 |
900 |
|
ЛКС-74 |
5,45x39 |
940/700 |
415 |
3,07 |
900 |
|
ЛК-74М |
5,45x39 |
943/700 |
415 |
3,4 |
911 |
|
ЛКС-74У |
5,45x39 |
730/490 |
200 |
2,7 |
735 |
|
ЛК-101 |
5,56x45 |
943/700 |
415 |
3,4 - |
910 |
|
ЛК-102 |
5.56x45 |
824/586 |
314 |
3,0 |
850 |
|
ЛК-103 |
7,62x39 |
943/700 |
415 |
3.4 |
715 |
|
ЛК-104 |
7,62x39 |
824/586 |
314 |
3,2 |
|
|
ЛК-105 |
1 5,45x39 |
824/586 |
314 |
3,27 |
840 |
АВТОМАТ ФЕДОРОВА ЗРАЗКА 1916 р. — російський двадцятип'ятизарядний автомат калібру 6,5 мм. АВТОМАТ ФЕДОРО ВА ОБРАЗЦА 1916 г.
АВТОМАТИЗМ (від грецьк.— самочинне діян ня)— дія, що відбувається поза безпосередньою участю свідомості. А. — механічність, мимовільність дій чи рухів. АВТОМАТИЗМ.
АВТОРИТЕТ — досвідчений злочинець-рецидивіст, що заслу жив довіру в злочинному середовищі, який має вплив і здатний очо лити групу. АВТОРИТЕТ.
АГЕНТ (від лат. а§епз, род. в. а§епґі§ — чинний) — 1) особа, що діє за чиїмось дорученням; 2) таємний співробітник спецелужб; 3) найменування посади в карному розшукові в перші роки після Жовтневої революції; 4) американський шестизарядний револьвер системи Кольта 38 калібру. Довжина 170 мм. Вага 410 г. АГЕНТ.
АГНОЗІЯ (від грецьк. — незнання) — порушення різних видів сприйняття, що виникає при певних ураженнях мозку. АГНОЗИЯ.
АГОНІЯ (від грецьк.—боротьба) — передсмертний стан організму. А. характеризується глибоким порушенням усіх життєвих процесів в організмі і може тривати до кількох годин і навіть днів. У цей період послаблюється серцева і дихальна функції, часто наступає не притомність, шкірні покрови помираючого стають блідими, ніс загост рюється, з'являється липкий піт, температура тіла падає. АГОНИЯ.
АГРАВАЦІЯ (від пат— обтяжую) — перебільшуван ня тяжкості захворювання самим хворим. АГГРАВАЦИЯ.
АГРАФІЯ (від грецьк. а — негативна частка і урафсо — пишу) — порушення письма, що виникають при певних ураженнях кори головного мозку. Виявляються або в повній утраті здатності писати, або в грубому перекручуванні слів, пропусканнях складів і букв, нездатності з'єднувати букви і склади в слова. АГРАФИЯ.
АГРЕСІЯ (від лат. — нападаю) — індивідуальна або колективна поведінка, дія, спрямована на нанесення фізичної чи психічної шкоди, збитку або на знищення іншої людини чи групи людей. Здебільшого А. виникає як реакція суб'єкта на фрустрацію і супроводжується емоційним станом гніву, ворожості, ненависті. Готовність суб'єкта до агресивної поведінки розглядається як стійка риса особистості — агресивність. АГРЕССИЯ.
АДАМС, МОДЕЛЬ 1867 р. — англійський шестизарядний ре вольвер калібру 11,4 мм. АДАМС, МОДЕЛЬ 1867 г.
АДАМС, МОДЕЛЬ 1872 р.—англійський шестизарядний револь вер; модифікація адамса, модель 1867 р. АДАМС, МОДЕЛЬ 1872 г.
АДЛЕР — німецький автоматичний пістолет калібру 7,25 мм. АДЛЕР. ,
АЖИТАЦІЯ (від. франц. а— сильне хвилювання, збу джений стан) — афективна реакція людини у відповідь на загрозу для життя, аварійну ситуацію та ін. психогенні чинники. А. вияв ляється у формі сильного занепокоєння, тривоги, утрати цілеспря мованості в діях. А. — аномальний психічний стан. АЖИТАЦИЯ.
АЙБАЛТА — середньоазіатська бойова сокира. АЙБАЛТА.
АЙДЕНТІ-КІТ (Ійепії-Кії) — ідентифікаційний комплект, ме тод виготовлення складових (синтетичних) портретів шляхом накла дання одна на одну прозорих плівок із зображенням елементів зовні шності. Запропонований у 1965 р. чиновником відомства шерифа Мак-дональдом і групою спеціалістів американської фірми "Таунсенд". У вітчизняній практиці поширення не набув. АЙДЕНТИ-КИТ.
АК-1 — радянський дослідний зразок автомата системи Калаш-никова калібру 7,62 мм. АК-1.
АК-47 — радянський тридцятизарядний автомат калібру 7,62 мм. Довжина 870 мм. Вага 3800 г. АК-47.
АК-47 ЗІ СКЛАДАНИМ ПРИКЛАДОМ — модифікація АК-47. Довжина з прикладом 880 мм, без приклада 645 мм. Вага 3800 г. АК-47 СО СКЛАДНИМ ПРИКЛАДОМ.
АК-53 — швейцарська тридцятизарядна автоматична гвинтівка калібру 7,5 мм. Довжина 1000 мм. Вага 4900 г. АК-53.
АК-74 — радянський тридцятизарядний автомат калібру 5,45 мм. Довжина 940 мм. Вага 3300 г. АК-74.
АКІНАК — короткий скіфський меч. АКИНАК.
АКМ — радянський тридцятизарядний автомат калібру 7,62 мм. Довжина 876 мм. Вага 3150 г. АКМ.
АКМС — радянський тридцятизарядний автомат калібру 7,62 мм. Довжина з прикладом 880 мм, без приклада 645 мм. Вага 3800 г. АКМС.
АКС-74 У — радянський укорочений автомат системи Калашникова калібру 5,45 мм. АКС-74 У.
АКТУАЛІЗАЦІЯ (від лат. — діяльний) — дія, що поля гає в отриманні засвоєного матеріалу з довгострокової або коротко часної пам'яті для наступного використання його при пізнаванні, при гадуванні, спогаді або безпосередньому відтворенні. А. характери зується різним ступенем трудності або легкості залежно від ступеня зберігання чи забування одержуваного матеріалу. АКТУАЛИЗАЦИЯ.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗАБУТОГО ПІД ЧАС ДОПИТУ Припускає відновлення забутого в ході допиту за допомогою використання так тичних прийомів. Можливість актуалізації забутого в пам'яті допи туваного ґрунтується на збудженні відповідних нервових зв'язків або асоціацій (за подібністю, суміжністю або за контрастом). Система тактичних прийомів, що сприяє актуалізації забутих матеріалів у пам'яті свідків (потерпілих) або обвинувачених (підозрюваних) може включати: 1) постановку запитань, що нагадують; 2) показування доказів; 3) демонстрацію іншої матеріалізованої інформації; 4) ви користання образотворчих можливостей допитуваних; 5) допит на місці події; 6) оголошення показань інших осіб. АКТУАЛИЗАЦИЯ ЗАБИТОГО ПРИ ДОПРОСЕ.
АКУСТИКА КРИМІНАЛІСТИЧНА — галузь криміналістич ної техніки, яка ще формується. А. к. охоплює вивчення фізичних закономірностей звука і розробляє на цій основі методи і засоби зби рання, дослідження і використання звукових слідів у кримінально му судочинстві. Поняття А. к. є неусталеним, дискусійним у теорії криміналістики. АКУСТИКА КРИМИНАЛИСТИЧЕСКАЯ.
Судебно-акустическая зкепертиза (понятие, обьектм и підготовка материалов) / Кол. авт.: Салтевский М.В., Жариков Ю.В., Попов Ю.П. и др.: учебно практическое пособие – Харьков 1998.
АКУСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОСУ. Має значення в методиці ідентифікації особистості за фонограмами усного мовлення. Є відносно стійкою в часі і залишається індивідуальною навіть при морфологічних і патологічних змінах органів мовлення. Акус тичний і лінгвістичний аналізи усного мовлення покладені в основу методики фоноскопічних досліджень. Акустичний аналіз спрямо ваний на вивчення характеристик, зумовлених анатомічними, фізіо логічними і психофізіологічними особливостями індивідуума. АКУ СТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОСА.
АКЦЕНТУАЦІЯ ХАРАКТЕРУ — надмірна виразність (загос треність) окремих рис характеру та їх сполучень, що являє собою крайні варіанти норми, які межують із психопатіями. А. х. прита манна уразливість особистості щодо психотравмуючих впливів пев ного роду, адресованих так званому «місцю найменшого опору» цьо го типу характеру при зберіганні стійкості до інших. Залежно від ступеня виразності розрізняють явні і приховані (латентні) А. х., що можуть переходити один в одного під впливом різноманітних чин ників. Виокремлюються такі основні типи А. х.: 1) циклоїдний — чергування фаз хорошого і поганого настрою з різним періодом; 2) гіпертимний — постійно піднятий настрій, підвищена психічна ак тивність із прагненням діяльності і тенденцією розпорошуватися, не доводити справу до кінця; 3) лабільний — різка зміна настрою залежно від ситуації; 4) астенічний — швидка стомлюваність, дра тівливість, схильність до депресій та іпохондрії; 5) сензитивний — підвищена вразливість, боязкість, загострене почуття власної непов ноцінності; 6) психастенічний — підвищений стан тривоги, помис ливість, нерішучість, схильність до самоаналізу, до постійних сумнівів і розмірковувань, тенденція до утворення обсесій і риту альних дій; 7) шизоїдний — відгородженість, замкнутість, інтро версія, емоційна холодність, що виявляється у відсутності співпере живання, труднощах у встановленні емоційних контактів, брак інтуїції у процесі спілкування; 8) епілептоїдний — схильність до злобно-тужливого настрою з наростаючою агресією, яка виявляєть ся у нападах розлюченості та гніву (іноді з елементами жорстокості), конфліктність, повільність мислення, скрупульозна педантичність; 9) застрягаючий (паранойяльний) — підвищена підозрілість і хво роблива уразливість, стійкість негативних аф'ектів, прагнення до домінування, неприйняття думки інших і, як наслідок, висока конфліктність; 10) демонстративний (істероїдний) — виражена тен денція до витіснення неприємних для суб'єкта фактів і подій, до брехливості, фантазіюванню, удаваності, що використовуються для привертання до себе уваги; ця тенденція характеризується авантюрне-тичністю, марнославством, «втечею у хворобу» при невдоволеній по требі у визнанні; 11) дистимний — переважання зниженого настрою, схильність до депресії, зосередженість на похмурих і сумних сторонах життя; 12) нестійкий — схильність легко піддаватися впливу оточення, постійний пошук нових вражень, компаній, уміння легко встановлюва ти контакти, переважно поверхового характеру; 13) конформний — над мірна підпорядкованість і залежність від думки інших, брак критич ності та ініціативності, схильність до консерватизму. А. х. слід врахо вувати у процесі обрання тактики окремих слідчих дій, пов'язаних із спілкуванням. АКЦЕНТУАЦИЯ ХАРАКТЕРА.
АКЦІЯ — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. АКЦИЯ.
АЛЕБАРДА — рублячо-колюча древкова холодна зброя, яка являє собою поєднання сокири зі списом, де сокира розташовується між тулією і пером і часто буває двобічною. Іноді на обуху сокири є гачки для стягування супротивника із сідла. А. використовувалася як бойова або парадна зброя. АЛЕБАРДА.
АЛІБІ (від лат. alibi — в іншому місці) — факт перебування обвинуваченого або підозрюваного поза місцем учинення злочину в момент, зафіксований як час злочину. А. — обставина, що виключає перебування обвинуваченого (підозрюваного) на місці злочину в момент його вчинення. Доказами А. є відомості про перебування цієї особи в іншому місці, отримані з показань свідків, потерпілого та ін. Перевірка А. необхідна незалежно від того, чи заявив про це сам обвинувачений, чи про це стало відомо іншим особам.
Особливо складним буває допит підозрюваного тоді, коли він заяв ляє про своє А. Типова система тактичних прийомів, що спрямована на викриття неправдивої заяви про А., охоплює: 1) постановку деталізую чих запитань щодо перебування допитуваного у названому ним місці; 2) постановку контрольних запитань щодо фактів, точно встановлених у справі; 3) оголошення фрагментів показань осіб, на яких посилався підоз рюваний; 4) оголошення показань осіб, що спростовують заяву про А. підозрюваного; 5) пред'явлення доказів, що підтверджують перебуван ня підозрюваного на місці вчинення злочину; 6) оголошення висновків експертиз, результатів окремих слідчих дій, що вказують на можливість перебування допитуваного на місці вчинення злочину. АЛИБИ.
АЛКОГОЛІЗМ — зловживання алкоголем. Вирізняють: побу тове пияцтво (ситуативно обумовлене зловживання алкоголем без появи ознак звикання), хронічний А., алкогольні психози (гострі, наприклад, біла гарячка; хронічні, наприклад алкогольна маячня ревнощів, Корсаковський психоз, хронічний алкогольний галюциноз). АЛКОГОЛИЗМ.
АЛКОН, М 1943 — аргентинський сімнадцяти- або тридцяти-зарядний пістолет-кулемет 45 калібру. Довжина 878 мм. Вага 4750 г АЛКОН, М 1943.
АЛКОН, М 1946 — аргентинський сімнадцяти- і тридцятиза-рядний пістолет-кулемет 45 калібру. Довжина з прикладом 780 мм, без приклада 620 мм. Вага 3050 г. АЛКОН, М 1946.
АЛКОН, МЛ-57 — аргентинський сороказарядний пістолет-ку лемет калібру 9 мм. Довжина з прикладом 780 мм, без приклада 535 мм. Вага 3150 г. АЛКОН, МЛ-57.
АЛЛЕНІК — американський шестизарядний револьвер 31 ка лібру. АЛЛЕН И К.
АЛЛІЄС — іспанський автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. АЛЛИЕС.
АЛОКСАН — органічна сполука, що утворюється при окис люванні сечової кислоти; порошкоподібна речовина біло-жовтого кольору з рожевим відтінком. Добре розчиняється у воді, спирті, аце тоні. У трасології 1%-вий розчин в ацетоні застосовується для вияв лення безбарвних потожирових слідів шкірних візерунків, давність яких не перевищує дев'ятьох діб (повний процес виявлення слідів займає 24-28 годин). Алоксан в ацетоні вступає в реакцію з аміно кислотами поту, що зберігся в сліді, й забарвлює його. АЛЛОКСАН
АЛФАВІТНО-ДАКТИЛОСКОПГЧНИЙ ОБЛІК Здійснюєть ся за допомогою двох взаємопов'язаних картотек: алфавітної та дак тилоскопічної картотеки десятипальцевої системи реєстрації. Ал фавітні картотеки ведуться на осіб, що вчинили злочин на даній тери торії, оголошених у розшуку, засуджених до позбавлення волі, таких, що відбувають покарання, затриманих. В алфавітній картці вказуються демографічні дані, відомості про судимості, арешти, затримання, на водяться дактилоскопічна формула і відбиток вказівного пальця пра вої руки. Дактилоскопічні картотеки також ведуться для обліку осіб, що підлягали арешту, обвинувачених, засуджених за вчинення зло чинів, тих, які перебувають у розшуку, що вчинили злочини, але звільнених від кримінальної відповідальності у зв'язку із застосуванням заходів громадського впливу або зміною обстановки. Дактило скопічні карти з відбитками поверхонь усіх пальців і долонь рук лю дини виготовляються на спеціальних бланках. З лицевого боку карти вказуються також демографічні дані, а на зворотній — відомості про судимості, затримання і особливі прикмети цієї особи. АЛФАВИТНО-ДАКТИЛОСКОПИЧЕСКИЙ УЧЕТ
АЛЬКАР — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. АЛЬКАР.
АЛЬКАРТАСУНА — іспанський автоматичний пістолет ка лібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. АЛЬКАРТАСУНА.
АЛЬТ — низький жіночий або дитячий голос. АЛЬТ.
АЛЬФА — іспанський шестизарядний револьвер 3 8 калібру. Ко пія сміта:вессона зразка 1899 р. або зразка 1905 р. АЛЬФА.
АМАЛЬ — бельгійський автоматичний пістолет. АМАЛЬ.
АМД — угорський тридцятизарядний автомат калібру 7,62 мм. Довжина з прикладом 851 мм, без приклада 648 мм. Вага 3270 г. АМД.
АМЕРИКЕН АРМЕ К — американський шестизарядний ре вольвер 38 калібру. АМЕРИКЭН АРМЕ К.
АМІКТА — збірна назва індійської холодної зброї. АМИКТА.
АМОНАЛ — вибухова речовина. АММОНАЛ.
АМОРАЛЬНИЙ — що порушує правила моральності, що су перечить їм БЕЗНРАВСТВЕННЫЙ.
АМНЕЗІЯ (від грецьк. d — негативна частка ~ пам' ять) — порушення пам'яті, що виникає при різноманітних локаль них ураженнях мозку. Розрізняють дві основні форми А. — ретро градна й антероградна. Найбільш грубі форми А. уперше були опи сані російським психіатром С. С Корсаковим і отримали назву "Корсаковський синдром". Виокремлюються також форми А., що відповідають функціональним порушенням пам'яті (наприклад, пост-гіпнотична А. — забування подій, що відбувалися протягом гіпно тичного сеансу; захисна А. — забування (витіснення) неприємного, травмуючого минулого досвіду). Явище А. слід враховувати при отриманні інформації від допитуваних у ході допитів. АМНЕЗИЯ.
АМНЕЗІЯ АНТЕРОГРАДНА — порушення пам'яті на події, що відбувалися після початку захворювання. АМНЕЗИЯ АНТЕ-РОГРАДНАЯ.
АМНЕЗІЯ РЕТРОГРАДНА. Виявляється у вигляді порушен ня пам'яті на події, що передують захворюванню (наприклад, травмі), коли забуваються події, що відбувалися протягом кількох годин, днів, а іноді й дюків до захворювання. АМНЕЗИЯ РЕТРОГРАДНАЯ.
АНАЛІЗ (від грець, — розкладання, розчленуван ня) — метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь. А. — процес розчленування цілого на частини. А. як необхідний етап пізнання нерозривно пов'язаний із синтезом і є однією з основних операцій, із яких складається реальний процес мислення. У процесі експерт них досліджень А. є важливим методом пізнання. Низка тактичних прийомів нонвербальних слідчих дій заснована на А. АНАЛИЗ.
АНАЛІЗ АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ — метод, заснований на поглинанні випромінювання вільними атомами. Через шар атомних парів проби, отримуваних за допомогою атомізатора, пропускають ви промінювання в діапазоні 190-850 нм. Поглинаючи кванти світла, ато ми переходять у збуджені енергетичні стани. Цим переходам в атомних спектрах відповідають так звані резонансні лінії, характерні для дано го елемента. АНАЛИЗ АТОМНО-АБСОРБЦИОННЫЙ.
АНАЛІЗ ЕМІСІЙНИЙ СПЕКТРАЛЬНЫЙ — метод, що ви користовується в експертній практиці. За допомогою джерела іоні зації речовина проби переводиться в стан пари і збуджується спектр випромінювання цих парів. Проходячи далі через вхідну щілину спеціального приладу — спектрографа, випромінювання за допо могою призми або дифракційної решітки поділяється на окремі спек тральні лінії, які потім реєструються на фотоплівці або за допомо гою детектора. А. е. с заснований на встановленні наявності або відсутності в отриманому спектрі аналітичних ліній, які пропорційні концентраціям елементів у пробі. Широко використовується для дослідження вибухових речовин, металів і сплавів, нафтопродуктів і пальномастильних матеріалів, лаків і фарб. АНАЛИЗ ЭМИССИ ОННЫЙ СПЕКТРАЛЬНЫЙ.
АНАЛІЗ ОЗНАК ЗНИЩЕННЯ СЛІДІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ — тактичний прийом, що використовується в ситуації відсутності яв ного відображення події злочину. Приховуючи сліди злочину, зло чинець іноді намагається «стерти» відображення події, знищуючи сліди свого перебування. У цьому разі відбувається перетворення слідів злочину на сліди їх знищення. Проаналізувавши сліди зни щення, слідчий може отримати інформацію про те, які сліди (пред мети) були знищені, які способи використовував злочинець при їхньо му знищенні, які засоби застосовував, які додаткові сліди міг залишити в процесі цієї діяльності. АНАЛИЗ ПРИЗНАКОВ УНИЧ ТОЖЕНИЯ СЛЕДОВ НА МЕСТЕ ПРОИСШЕСТВИЯ.
АНАЛІЗ ОКРЕМИХ СЛІДІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ — тактич ний прийом, що дозволяє встановити причинні зв'язки між ними. Використання тактичного прийому дозволяє: а) виявити більш ши рокий діапазон слідів (предметів) щодо розслідуваної події; б) ви значити залежності між ними; в) не брати до уваги сліди, що не сто суються події злочину. Аналіз окремих слідів припускає можливість вирішення таких типових завдань: 1) був злочин у даному випадку чи його не було; 2) вчинений злочин там, де оглядається місце події, чи він вчинений в іншому місці; 3) які шляхи проникнення осіб, що брали участь у досліджуваній події, на місце події, шляхи їхнього відходу, які транспортні засоби були використані для прибуття до місця події, куди ведуть сліди, за якими можна організувати погоню за особами, що діяли на місці злочину; 4) скільки було осіб на місці події і хто саме, їхні типові ознаки; 5) яку мету переслідували учас ники події; 6) протягом якого часу перебували учасники події на місці події; 7) який пункт території, що оглядається, або помешкання є власне місцем події; 8) які предмети залишив злочинець на місці події: знаряддя злочину, предмети одягу, дрібні речі; 9) які сліди з місця події могли залишитися на тілі злочинця, на його одязі, зна ряддях злочину, інших предметах. АНАЛИЗ ОТДЕЛЬНЫХ СЛЕ ДОВ НА МК'СТЕ ПРОИСШЕСТВИЯ.
АНАЛІЗ РЕНТГЕНОСПЕКТРАЛЬНИЙ — один із методів експертного дослідження. Суть його полягає в тому, що, проходячи через речовину, рентгенівське випромінювання поглинається і при водить атоми речовини в збуджений стан. Повернення до вихідного стану супроводжується спектральним рентгенівським випроміню ванням. За наявністю спектральних ліній різноманітних елементів можна визначити якісний, а за їх інтенсивністю — кількісний склад речовини. АНАЛИЗ РЕНТГЕНОСПЕКТРАЛЬНЫЙ.
АНАЛІЗАТОР — нервовий апарат, який здійснює функцію ана лізу і синтезу подразників, що виходять із зовнішнього і внутрішньо го середовища організму. АНАЛИЗАТОР.
АНАЛОГ ТИПОВИЙ — типовий випадок, що повторюється. У криміналістиці як А. т. можуть виступати типові ознаки певного виду злочину; типові способи вчинення і приховування злочинів та ін. АНАЛОГ ТИПОВОЙ.
АНАЛОГІЯ — подібність у чомусь між явищами, предметами, поняттями. Наприклад, висування версій за аналогією. АНАЛОГИЯ.
АНАЛЬГЕЗІЯ (від грецьк. — несприйнятливість) — зниження або повна нечутливість до болю. АНАЛЬГЕЗИЯ.
АНАСТОМОЗ (місток) (від грецьк.— отвір, вихід) — одна з деталей папілярного візерунка. Коротка (до 3 мм) лінія, що з'єднує дві розташовані поруч папілярні лінії. АНАСТОМОЗ.
АНАТОМУВАТИ — розкривати труп для наукових або судово-медичних цілей. АНАТОМИРОВАТЬ.
АНДЕРКАВЕР — американський п'ятизарядний револьвер 38 і 22 калібру. АНДЕРКАВЕР.
АНКЕТА — 1) опиту вальний лист для отримання певних відомо стей про тих, хто його заповнює; 2) збір відомостей шляхом отримання відповідей на певні питання. А. являє собою набір запитань, кожне із яких логічно пов'язане із центральним завданням дослідження. Скла дання А. може здійснюватися з метою анкетування судово-слідчих пра цівників і узагальнення кримінальних справ. АНКЕТА.
АНКЕТНЕ ОПИТУВАННЮ! — метод соціально-психологіч ного дослідження за допомогою анкет. А.о. проводиться з метою з'я сування біографічних даних, думок, ціннісних орієнтацій, соціаль них установок і особистих рис опитуваного. АНКЕТНЫЙ ОПРОС.
АНОНІМ — автор, який приховує своє ім'я, а також твір без вказівки імені автора. Встановлення автора анонімного документа, визначення справжнього імені А. може бути завданням авторознавчої експертизи. АНОНИМ.
АНОНІМКА — анонімний лист, який повідомляє що,-небудь образливе, неприємне, який викриває кого-небудь. АНОНИМКА.
АНРІОНІДАССІ — бельгійський автоматичний пістолет. АН-РИОН И ДАССЙ.
АНТИПАТІЯ — почуття ворожості. АНТИПАТИЯ.
АНТИЦИПАЦІЯ (від, лат. anticipatio — передбачення) — спро можність системи в тій чи іншій формі передбачати розвиток подій явищ, результатів дій. АНТИЦИПАЦИЯ.
АНТРОПОЛОГ — фахівець з антропології. АНТРОПОЛОГ.
АНТРОПОЛОГІЧНИЙ МЕТОД — спеціальний метод криміна лістики. Має важливе значення при встановленні особи загиблого за кістковими останками. АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЙ МЕТОД.
АНТРОПОЛОГІЯ — наука про біологічну природу людини. АНТРОПОЛОГИЯ.
АНТРОПОМЕТРІЯ (від грецьк. avGpamo^—людина і цєтрш — вимірюю) — система кримінальної реєстрації злочинців. Полягає у вимірі певних частин тіла того, хто реєструється, із занесенням ре зультатів вимірів на спеціальну реєстраційну карту. В основу А. по кладена теорія бельгійського статистика А. Кетле. Вперше А. у 1860 р. намагався застосувати директор в'язниці в Лувені (Бельгія) Сте-вснс. Детальна розробка антропометричної системи реєстрації була здійснена чиновником паризької поліції А. Бертильоном у 1879 р. АНТРОПОМЕТРИЯ
АНТРОПОСКОПІЯ — розділ криміналістики про сліди лю дини. Стосовно слідів людини, які мають трасологічне значення, роз різняють: сліди рук, рукавичок, сліди ніг, взуття, сліди зубів, інших частин тіла, що не мають папілярних візерунків (губ, вушних рако вин та ін.), сліди одягу, крові. АНТРОПОСКОПИЯ.
АНЬЦІ — китайська таємна зброя. До аньці належить різнома нітна метальна зброя і холодна клинкова зброя невеличких розмірів. АНЬЦЙ.
АО-44 — радянський автоматичний пістолет калібру 9 мм для безшумної стрільби. АО-44.
АПАТІЯ (від грецьк. — безпристрасність) — стан, що характеризується емоційною пасивністю, байдужістю, спрощенням почуттів, байдужістю до подій навколишньої дійсності й ослаблен ням спонукувань та інтересів. АПАТИЯ.
АПАШ — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. АПАШ.
АПЕЛЯЦІЯ (від лат. appellatib — звернення) — оскарження рішення суду до більш високої судової інстанції з метою перегляду справи. А. — одна з форм оскарження судового вироку. Вперше була уведена у Франції КПК 1808 p., а потім сприйнята законодавством інших буржуазних держав (у Росії А. була введена судовою рефор мою 1864 р.). В Україні А. як форма оскарження зараз не застосо вується. АПЕЛЛЯЦИЯ.
АПОПЛЕКСІЯ — крововилив у мозок або закупорка мозкової судини, які супроводжуються раптовою непритомністю, паралічем. АПОПЛЕКСИЯ.
АППЕРЦЕПЦІЯ (від лат. ad — до, perceptio — сприймання) — зумовленість сприйняття людиною тих чи інших предметів і явищ об'єктивного світу її попереднім досвідом та її психічним станом у момент сприйняття. Явищем А. пояснюються найбільш повні і точні показання свідка, який спо стерігав подію, обставини, які пов'язані з фаховими знаннями. АППЕРЦЕП ЦИЯ.
АПС — радянський двадцятизарядний автома тичний пістолет калібру 9 мм, який сполучає в собі властивості пістолета і піс-толета-кулемета системи Стечкіна. АПС.
До статті AПС
АР-10 — американ ський двадцятизарядний автомат калібру 7,62 мм. Довжина 1040 мм. Вага 3800 г. АР-10.
АР-16 — американський двадцятизарядний автомат калібру 7,62 мм. Довжина 686 мм. Вага 3860 г. АР-16.
АР-18 — 1) американський двадцятизарядний автомат каліб ру 5,56 мм. Довжина з прикладом 940 мм, без приклада 736 мм. Вага 3170 г.; 2) японський автомат калібру 5,56 мм. Вага 3100 г. АР-18.
АРБАЛЕТ — стародавня ручна метальна зброя у формі лука. У криміналістичній практиці зустрічається як знаряддя вчинення злочину. АРБАЛЕТ.
До статті "АРБАЛЕТ'
АРБЇР — модифікація алебарди. АРБИР.
АРГЕНТОРАТ — по рошок алюмінію, який ви користовується для вияв лення слідів пальців рук на темних поверхнях. АР ГЕНТОРАТ.
АРГО — умовні ви рази і слова, які застосо вуються певною відособ леною або професійною групою. Злодійське А. АРГО.
АРГОТИЗМ — слово або зворот мови з арго. АРГОТИЗМ.
АРЕНДТА — бельгійський шестизарядний шпильковий револь вер. АРЕНДТА.
АРЕШТ (від лат. arrestum — судова постанова) — у криміналь ному процесі запобіжний захід, що полягає у взятті під варту обви нуваченого. Арешт допускається тільки на підставі судового рішен ня або з санкції прокурора. АРЕСТ.
АРЕШТ І ВИЇМКА КОРЕСПОНДЕНЦІЇ — заборона орга ном розслідування або судом доставки кореспонденції адресату і затримання її установою зв'язку надалі до особливої вказівки слідчо го чи судового органу (арешт) або вилучення кореспонденції для ознайомлення з її змістом, а в необхідних випадках — для залучен ня до справи (виїмка). Кримінально-процесуальний закон установ лює порядок накладення арешту на кореспонденцію і виїмки її в поштово-телеграфних установах. Згідно зі ст. 187 КПК України на кладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграф-них установах може провадитись тільки з санкції прокурора або його заступника чи за постановою суду. Про накладення арешту на по штово-телеграфну кореспонденцію і виїмку слідчий складає поста нову. Виїмка кореспонденції провадиться при двох представниках поштово-телеграфної установи, про що складається протокол. На кладення арешту на кореспонденцію скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпадає потреба. АРЕСТ И ВЫЕМКА КОРРЕСПОНДЕНЦИИ.
АРИСТОКРАТ (жаргон злодійський) — злодій-рецидивіст, що має авторитет у злодійському середовищі. АРИСТОКРАТ.
АРІСАКА — японська пятизарядна магазинна гвинтівка або карабін. АРИСАКА.
АРМЕЄ — німецький автоматичний пістолет системи Вальте ра. АРМЕЕ.
АРМІ — американський шестизарядний револьвер системи Сміта-Вессона 45 калібру. АРМИ.
АРМІНІЙ — 1) загальна назва німецьких револьверів, що ви пускаються фірмою Германа Вайрауха. Іноді ці револьвери познача ються ініціалами власника фірми «HW». Клеймо — голова Армінія, вождя німецького племені херусків; 2) німецький п'ятизарядний бульдог калібру 5,75 мм, 6,35 мм і 7,65 мм. Існувало десять моделей армінія. АРМИНИЙ.
АРШИН — російська міра довжини, дорівнює 0,71м. АРШИН.
AC — радянський автомат системи Ніконова. АС.
АСВАЛ — радянський спеціальний двадцятизарядний автомат калібру 9 мм. Довжина без приклада 650 мм, із прикладом 875 мм. Вага 2500 г. АСВАЛ.
АСМ — радянський автомат системи Ніконова калібру 5,45 мм. АСМ.
АСОЦІАЦІЯ (відлат. associatio — сполучення) — зв'язок між психічними явищами, при якому актуалізація (сприйняття, уявлен ня) одного з них спричиняє появу іншого. Психофізіологічною ос новою А. є умовний рефлекс.
Всяке запам'ятовування передбачає встановлення відповідних нервових зв'язків або А. Розрізняють кілька видів А., або асоціатив них зв'язків: А. за суміжністю (припускають запам'ятовування й актуалізацію подій, що відбуваються в певній послідовності, між якими існує зв'язок), за подібністю (сприйняття якогось об'єкта викликає в пам'яті спогад подібного до нього об'єкта), за контрас том (сприйняття якогось об'єкта викликає в пам'яті спогад про інший об'єкт, що відрізняється від нього прямо протилежними озна ками), однозначні й багатозначні. Тактичні прийоми допиту, які сприяють актуалізації забутого, засновані на збудженні асоціацій. АССОЦИАЦИЯ.
АСТЕНІЯ (від грецьк. — безсилля, слабість) — стан загальної слабості організму, безсилля. АСТЕНИЯ.
АСТРА— 1) іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906р. і 1910 p.; 2) іспанський шести зарядний револьвер 357 калібру. АСТРА.
АСТРА КАБ, МОДЕЛЬ 2000 — іспанський кишеньковий ав томатичний пістолет 22 калібру і калібру 6,35 мм. АСТРА КАБ, МО ДЕЛЬ 2000.
АСТРА-РЕГЕНТ — іспанський восьмизарядний револьвер 22 калібру. Довжина 220 мм. Вага 830 г. АСТРА-РЕГЕНТ.
АСТРА-ФАИРКЕТ — іспанський автоматичний пістолет калі бру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. АСТРА-ФАЙРКЭТ.
АСТРОЛОГІЯ — вчення про зірки і про можливість пророку вання майбутнього за розташуванням зірок. У криміналістиці про понувалося використовувати А. як нетрадиційний метод із метою розкриття злочинів. Такий підхід є антинауковим. АСТРОЛОГИЯ.
АСУЛЬ — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. АСУЛЬ.
АСФІКСІЯ (від грецьк. — б у к в . відсутність пульсу) — ядуха, зумовлена кисневим голодуванням і надлишком вуглекис лоти в крові і тканинах. Під механічним задушенням (асфіксією) мають на увазі випадки смерті внаслідок порушення дихання. Таки ми порушеннями можуть бути здавлення шиї (петлею при повішенні, руками або петлею при удавленні), закриття дихальних шляхів сто ронніми тілами (харчовим клубком, блювотними масами, кляпом тощо), здавлення грудей і живота (обвали). АСФИКСИЯ.
АТАС (жаргон злодійський) — сигнал обережності. АТАС.
АТИЛ — індійський палаш. АТИЛЛ.
АТЛАС — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. АТЛАС.
АТРИБУТ — необхідна, постійна ознака, приналежність. АТ РИБУТ.
АТЧИСОН, М 16 — американський двадцятизарядний пістолет-кулемет калібру 9 мм. Довжина з прикладом 700 мм, без при клада 620 мм. Вага 2250 г. АТЧИСОН, М 16.
АУГ — австрійський тридцятизарядний автомат калібру 5,56 мм. Довжина 790 мм. Вага 3600 г. АУГ.
АУДАКС — французький автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. і 1910 р. АУДАКС.
АУТОЛІЗ — трупне самоперетравлення. З настанням смерті тканини трупа під впливом ферментів піддаються самоперетравленню, особливо тканини й органи, багаті ферментами, — підшлунко ва, надниркова залози, печінка та ін. Внутрішні органи під впливом аутолізу тьмяніють, стають в'ялими, насичуються забарвленою в червоний колір кров'яною плазмою. АУТОЛИЗ.
АФЕКТ (від лат. affektus — щиросердечне хвилювання, при страсть) — сильний і відносно короткочасний емоційний стан, по в'язаний із різкою зміною важливих для суб'єкта життєвих обста вин, супроводжуваний різко вираженими руховими проявами і зміна ми у функціях внутрішніх органів. АФФЕКТ.
АФІЛІАЦІЯ — потреба у спілкуванні взагалі; виявляється у прагненні бути в контакті із собі подібними заради самого процесу спілкування, заради усунення дискомфорту самотності. АФФИЛИ-АЦИЯ
АЧА ЕРМАНОС — іспанський автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. АЧА ЭРМАНОС.
Б
БА — китайська парна зброя у вигляді половинок литавр, що по краю загострені як лезо. Може використовуватися як щит, а та кож як холодна і метальна зброя. БА.
БАБКИ ОБЩАКОВІ {жаргон злодійський) — гроші, зібрані злодіями для допомоги членам угруповання. БАБКИ ОБЩАКО-ВЫЕ.
БАБОЧКА — 1) різновид китайського тесака із широким клин ком із вираженим вістрям і гардою. Довжина клинка 500 мм, шири на клинка 70 мм, товщина клинка 3 мм, вага 1000 г. Бабочка є пар ною зброєю;, 2) на жаргоні злодійському — жінка. БАБОЧКА.
БАГІНЕТ — штик у вигляді тесака, ножа або короткого списа, що вставляється у ствол рушниці. БАГИНЕТ.
БАГНАКХ — індійська ударна наручна холодна зброя, що являє собою шипи, які кріпляться на кисті рук. Багнакх є парною зброєю. БАГНАКХ.
БАГОР — жердина з металевим гаком і вістрям. БАГОР.
БАГОР БОЙОВИЙ — холодна древкова колюча зброя, яка трансформувалася з багра. Складається з довгого древка і наконеч ника з перпендикулярним до древка загостреним відростком. БА ГОР БОЕВОЙ.
БАГУА — 1) вид китайської алебарди; 2) китайський парний кастет із двох металевих пластин у вигляді півмісяця, сполучених так, що чотири їх вершини виконують функцію наконечників. БА ГУА.
БАЖАННЯ — переживання, що відбиває потребу, яка пере йшла в діючу думку про можливість будь-чим володіти або що-не-будь здійснити. Маючи спонукальну силу, Б. загострює усвідомлен ня мети майбутньої дії і побудову її плану. Б. як мотив діяльності характеризується достатньо чіткою усвідомленістю потреби. При цьому усвідомлюються не тільки її об'єкти, але й можливі шляхи її задоволення. ЖЕЛАНИЕ.
БАЙДАНЩИК (жаргон злодійський) — вокзальний злодій. БАЙДАНЩИК.
БАЙРАД (1908, 1923, 1930 гб) — бельгійський автоматичний пістолет. БАЙРАД.
БАЛЕРИНА—злодійський інструмент, головна частина якого — обертове коло з прикріпленими до нього різцями. Нагадує льодо бур. Злочинець притискає ці різці до металевої стінки і, приводячи інструмент у дію, вирізує круглий отвір. БАЛЕРИНА.
БАЛІСТИКА — наука про закони польоту снарядів. БАЛЛИ СТИКА.
БАЛІСТИКА СУДОВА — галузь криміналістичної техніки, що вивчає ознаки вогнепальної зброї і боєприпасів, закономірності ви никнення слідів їх застосування, розробляє засоби і методи збиран ня і дослідження таких слідів для встановлення певних обставин розслідуваних злочинів, а також рекомендацій щодо запобігання злочинам, пов'язаним із вогнепальною зброєю. БАЛЛИСТИКА СУ ДЕБНАЯ.
Кустанович С. Д. Судебная баллистика. — М.: Госюриздат, 1956.
БАЛІСТИТ — нітрогліцериновий порох. БАЛЛИСТЙТ.
БАНДА — злочинна група, зграя. Наявність банди визнається в таких випадках: участь не менше двох осіб, спроможних нести кримінальну відповідальність; наявність хоча б в одного з членів банди вогнепальної або холодної зброї, спеціально призначеної для вбивства або заподіяння тілесних ушкоджень (що не має іншого, господарського призначення), про яку інформовані інші члени зло чинного угруповання; усталеність, згуртованість групи — створен ня злочинної групи для вчинення низки збройних нападів, тобто, як правило, для більш-менш тривалого заняття злочинною діяльністю. Організацією банди вважається змова її учасників про вчинення кількох збройних нападів, їх об'єднання, керівництво бандитською групою, підшукування зброї, постачання нею членів банди, розроб ка планів конкретних нападів, безпосереднє керівництво їх здійснен ням. Причому сам факт організації збройної банди визнається закін ченим злочином, навіть якщо банда не вчинила жодного нападу. Участь у банді означає, що особа входить до збройної усталеної гру пи, створеної для вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян. БАНДА.
БАНДИТИЗМ (від італ. bandito — розбійник, бандит) — органі зація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а так само участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі (ст.69 КК України). Відповідно до чинно го кримінального законодавства України Б. належить до державних злочинів.
Б. — складний злочин, який охоплює широке коло суспільно небезпечних дій. Досить часто бандитські напади відбуваються з корисливих мотивів із метою насильницького заволодіння держав ним, колективним або індивідуальним майном громадян. Б. може відбуватися і з інших мотивів і цілей (крадіжка літака, захоплення заручників, заволодіння зброєю або наркотичними речовинами та ін.). Б. виходить за межі злочинів проти власності і є одним із видів організованої злочинності.
Б. має місце при вчиненні хоча б однієї з таких дій: 1) органі зації озброєної банди; 2) участі в такій банді; 3) участі в нападі, вчи неному бандою. Бандитські напади старанно готуються. Злочинці насамперед вивчають об'єкт нападу: місце розташування підприєм ства, установи, організації; режим його роботи; процес руху грошо вих або матеріальних коштів; стан охорони, захисту, засобів зв'язку і сигналізації. Якщо готується напад на окремих осіб, то вивчається спосіб життя певної людини, режим дня, умови охорони квартири чи будинку та ін. Приготування до вчинення бандитського нападу включає його планування: складання плану дій, розподіл ролей учас ників залежно від різних ситуацій, підшукування зброї, засобів мас кування, транспорту, визначення порядку відходу з місця злочину.
Спосіб учинення злочину полягає в нападі на підприємства, ус танови, організації чи на окремих осіб. Напад може виражатися в трьох формах: фізичному насильстві, психічному насильстві і ство ренні небезпеки негайного насильства. Напад може виявитися не тільки в насильстві, але й у знищенні майна, будівель, помешкань, транспортних засобів.
Дії бандитів щодо приховання злочину можуть полягати: 1) у знищенні слідів; 2) в укритті предметів — речових доказів; 3) мас куванні окремих слідів і об'єктів; 4) фальсифікації. При вчиненні бандитських нападів злочинці досить часто застосовують засоби маскування: надягають маски або капронові панчохи на голову чи обличчя, використовують перуки, штучні вуса. Бандити вживають заходи щодо усунення слідів на місці злочину, знищують знаряддя і засоби вчинення злочину.
Кількість учасників банди може бути різною. Найбільш поши рені банди з кількістю учасників 6-11, іноді зустрічаються банди, склад яких налічує 12-25 і більше учасників.
Бандитське формування передбачає суворий розподіл функцій і ро лей між його учасниками, певну ієрархію. Банді властиві такі ознаки, як наявність лідера, конспірація, розподіл ролей, дотримання неформаль них норм поведінки і певних принципів, наявність відповідних фондів.
У процесі розслідування Б. важливим є встановлення таких об ставин: 1) чи мали місце напади на підприємства, установи, органі зації або на окремих осіб (характер нападів, їхня кількість, наслідки та ін.); 2) який спосіб нападів (використання фізичного або психічно го насильства, створення небезпеки негайного насильства, знищення майна, погроза життю багатьох людей); 3) де, коли і за яких обставин був вчинений напад (у якому місці вчинений напад, на який об'єкт, у який час доби, у який період роботи, чи охоронявся об'єкт, чи вико ристовувалася сигналізація, чи не порушені умови перевезення і доставки грошей, валютних цінностей); 4) хто нападав (кількість зло чинців, їхній вік, соціально-психологічна характеристика, наявність судимості, ставлення до вчиненого злочину); 5) чи була злочинна гру па стійкою (наявність тісного зв'язку між учасниками злочинної гру пи, спільність дій, єдність наміру, розподіл ролей, наявність злочин них звичаїв і принципів); 6) чи була група озброєною (чи застосовува лася вогнепальна, холодна зброя або зброя вибухової дії; чи були інформовані під час нападу або підготування про наявну зброю і її призначення всі члени банди); 7) джерело придбання зброї (у кого і де придбана зброя, скільки одиниць, якого типу і виду, із якою метою, де зберігається, чи застосовувалася вона раніше для нападів); 8) у чому полягали функції і роль кожного учасника банди; 9) які цілі і мотиви нападів; 10) хто є лідером банди; 11) які технічі засоби використову валися при нападі; 12) які засоби маскування застосовували злочинці; 13) чи є людські жертви; хто став жертвою злочину; 14) кому могло бути відомо про підготовку нападу; 15) хто надавав допомогу у при ховуванні членів банди, знарядь злочину, майна, здобутого.злочин ним шляхом, підшукуванні відповідних об'єктів для нападу; 16) чи були членами банди неповнолітні; 17) хто втягнув неповнолітнього в злочинну діяльність; 18) чи мала банда корумповані зв'язки з посадо вими особами органів державної влади і місцевого самоврядування, працівниками контролюючих і правоохоронних органів; 19) хто міг знати про режим інкасації, одержання великих грошових сум у банку, наявності цінностей. БАНДИТИЗМ.
Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Т. В. Аверьяно вой, Р. С. Белкина. — М.: Новый Юрист, 1997.
БАНКНОТИ— 1) безпроцентний кредитний білет, що випус кається банком і замінює в обігу гроші; 2) синонім слів "грошовий білет", "купюра". БАНКНОТЫ.
БАНКРУТ — неспроможний боржник. БАНКРОТ. БАНЬ — китайська холодна ударна ручна зброя у вигляді мета левої дошки. Вживалася в у-шу. БАНЬ.
БАР'ЄР ЗМІСТОВИЙ (від франц. barriere — перепона, пере шкода) — непорозуміння між людьми, яке є наслідком того, що одне й те саме явище має для них різний зміст. БАРЬЕР СМЫСЛОВОЙ. БАР'ЄРИ СПІЛКУВАННЯ — перешкоди на шляху встановлен ня психологічного контакту при спілкуванні. Вирізняють такі види Б.с: бар'єр темпераменту; бар'єр характеру; бар'єр негативних емоцій (бар'єр страждання, бар'єр гніву, бар'єр страху, бар'єр сорому і про вини, бар'єр поганого настрою). Б. с необхідно враховувати в ході вербальних слідчих і судових дій. БАРЬЕРЫ ОБЩЕНИЯ.
БАР'ЄРИ ПСИХОЛОГІЧНІ — психічний стан, який вияв ляється в неадекватній пасивності суб'єкта, що перешкоджає йому виконувати ті чи інші дії. Емоційний механізм Б. п. виявляється в посиленні негативних переживань і установок. БАРЬЕРЫ ПСИ ХОЛОГИЧЕСКИЕ.
БАРИТОН — чоловічий голос, середній між тенором і басом. БАРИТОН.
БАРРЁТ М 90 — крупнокаліберна пятизарядна гвинтівка ка лібру 12,7 мм. Вага 10000 г. Довжина 1140 мм. БАРРЕТ М 90.
БАРС — радянський п'ятизарядний магазинний мисливський карабін калібру 5,6 мм. Довжина 1055 мм. Вага до 2700 г. БАРС. БАС— найнижчий чоловічий голос. БАС. БАТІГ БОЙОВИЙ — ударна складна ручна холодна зброя, яка складається з рукояті; бича. На кінці бича часто кріпиться ніж або гиря. ПЛЕТЬ БОЕВАЯ.
БАУЕР ФАЙРАРМС КОРПОРЕЙШН — американський ав томатичний пістолет калібру 6,35 мм системи Браунінга. БАУЭР ФАЙРАРМС КОРПОРЕЙШН.
БЕБІ — 1) бельгійський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 9 мм. 2) японський автоматичний пістолет калібру 7 мм. БЭБИ.
БЕЗГОТІВКОВИЙ — здійснений без сплати готівкою. БЕЗ НАЛИЧНЫЙ.
БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ЗЛОЧИННА — різновид злочинного діян ня. Являє собою суспільно небезпечну і протиправну поведінку, що виявляється в невиконанні суспільно корисної дії, яку особа могла і повинна була виконати у зв'язку з покладеними на неї правовими обов'язками. Ці обов'язки можуть випливати безпосередньо із закону, із договору, фахових обов'язків. Кримінальний закон передбачає ряд злочинів, що відбуваються у формі Б. з.: порушення правил при проведенні будівельних робіт (ст. 219 КК України), порушення пра вил безпеки гірничих робіт (ст. 218 КК України), порушення правил безпеки на вибуховонебезпечних підприємствах або у вибуховонебезпечних цехах (ст. 220 КК України), порушення правил пожежної безпеки (ст. 220і КК України), халатність (ст. 167 КК України), не подання допомоги хворому особою медичного персоналу (ст. 113 КК України), залишення в небезпеці (ст. 111 КК України), недоне сення про злочин (ст. 187 КК України) та ін. Б. з. може бути навмис ною або необережною. При розслідуванні злочинів, скоєних у формі Б. з., необхідно встановити: чи був покладений на обвинуваченого обов'язок виконувати визначені дії, чи мав він реальну можливість виконати їх у конкретній ситуації, причини і мотиви бездіяльності та ін. БЕЗДЕЙСТВИЕ ПРЕСТУПНОЕ.
БЕЗДОКАЗОВИЙ — нічим не доведений. БЕЗДОКАЗАТЕЛЬ НЫЙ
БЕЗКОНФЛІКТНИЙ — що не містить конфліктів. БЕСКОН ФЛИКТНЫЙ.
БЕЗЛАДДЯ — відсутність, порушення порядку. БЕСПОРЯ ДОК.
БЕЗПЕКА — становище, при якому не загрожує небезпека кому (чому)-небудь. БЕЗОПАСНОСТЬ.
БЕЗПРЄДЄЛ (жаргон злодійський) — «злодій у законі», котрий перестав дотримуватися будь-яких норм поведінки злочинців. Така ка тегорія осіб іноді об'єднувалася в групи з метою здійснення опору «зло діям у законі». БЕСПРЕДЕЛ.
БЕЗРЕЗУЛЬТАТНИЙ — що не дає результатів, безуспішний. БЕЗРЕЗУЛЬТАТНЫЙ.
БЕКОН — американський шестизарядний револьвер. Перероб ка з капсульної моделі. БЭКОН.
БЕНЕМЕРИТА — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. БЕНЕМЕРИТА.
БЕРГМАН — німецький автоматичний пістолет системи Шмайсера. БЕРГМАН.
БЕРДАН — російська просторічна назва однозарядної гвинтів ки калібру 10,67 мм (4,2 лінії) американського конструктора Берда-на. Складається зі ствола зі ствольною коробкою, ковзаючого затво ра, ложі, прибора, шомпола, штика. БЕРДАН.
БЕРДАНКА — малокаліберна гвинтівка (па озброєнні російської армії з 1868 р. До введення гвинтівки зразка 1891 p.). БЕРДАНКА.
БЕРЁТТА — італійський автоматичний пістолет калібру 9 мм і 7,65 мм. БЕРЕТТА.
БЕРЁТТА 70/223 — італійський тридцятизарядний автомат ка лібру 5,56 мм. Довжина з прикладом 824 мм, без приклада 598 мм. БЕРЁТТА 70/223
БЕРЕТТА M-l 934—італійський автоматичний пісто лет армійського зразка каліб ру 9 мм. БЕРЁТТА М-1934.
БЕРЕТТА М-92 — іта лійський п'ятнадцятизаряд-ний автоматичний пістолет армійського зразка калібру 9 мм. БЕРЁТТА М-92.
БЕРЁТТА, МОДЕЛЬ 12 — двадцяти-, тридцятидвох- і сороказарядний пістолет-кулемет калібру 9 мм. Довжина з прикладом 645 мм, без при клада 418 мм. Вага 3000 г. БЕ РЁТТА, МОДЕЛЬ 12.
БЕРНАРДЁЛЛ1 — іта лійський автоматичний піс толет 22 калібру і калібру 7,65 мм. БЕРНАРДЁЛЛИ.
БЕРНЁДО — іспансь кий кишеньковий автоматич ний пістолет. БЕРНЁДО.
БЁРСА — аргентин ський автоматичний пістолет 22 калібру і калібру 7,65 мм. БЁРСА
БЕСІДА — метод отри мання інформації на основі вербальної (словесної) кому нікації. Б. на сторонню тему в процесі допиту. БЕСЕДА
БЕТДАГЕР — комбінована зброя, що сполучає в собі пилку, кинджал і под війну сокирку. БЭТДАГЕР.
БЕХОЛЛА — німецький автома тичний пістолет системи Штенда. БЕ ХОЛЛА
БІКФОРДІВ ШНУР — вогне провідний шнур для вибухів. БИК ФОРДОВ ШНУР.
БІЛИЙ ПОРОХ — бездимний порох, БЕЛЫЙ ПОРОХ.
БІЛІ ЛІНІЇ (лінії Бокаріуса) — у дактилоскопії дрібні складки шкіри, що перетинають папілярні лінії; відбиття зморщок шкіри в поверхневому сліді. Відносно стійкі (20% існують до двох місяців, після чого змінюють форму і згладжуються). Б. л. є ознакою рельєфу шкіри поверхні долоні. Враховуються при проведенні дактилоскопічної екс пертизи. БЕЛЫЕ ЛИНИИ
БІЛЬ —відчуття страждання. БОЛЬ.
БІЛЬМО — білувата пляма на оці внаслідок помутніння рого виці ока після різних її захворювань. БЕЛЬМО.
БІНБЕР {жаргон злодійський) — злодійський ломик для зла мування вікон і дверей. БИНБЕР.
БІНОКЛЬ НІЧНИЙ 1ПНЗЗБ — прилад нічного бачення, прин цип роботи якого заснований на посиленні яскравості зображення об'єктів за допомогою електронно-оптичного перетворювача (ЕОП). Призначе ний для спостереження за місцевістю в умовах природного нічного освіт лення. Дальність бачення за допомогою бінокля залежить від нічного освітлення, прозорості атмосфери, характеру об'єктів, за якими спосте рігають, і контрасту між об'єктом і фоном. Бінокль працює при темпера турі від мінус 40 до плюс 40° С. Габаритні розміри бінокля не більші за 245x189x91 мм; маса не більша заЗ, 5 кг у похідному положенні і 1,6 кг у робочому положенні. БИНОКЛЬ НОЧНОЙ ШГОЗБ.
БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД — спосіб дослідження психічних здібностей індивіда шляхом аналізу його життєвого шляху. БИО ГРАФИЧЕСКИЙ МЕТОД.
БІСЛЕЙ — американський шестизарядний револьвер системи Кольта 45 і 38 калібру. БИСЛЕЙ.
БІЧ (жаргон злодійський) — «колишня інтелігентна людина», яка опустилася, волоцюга. БИЧ.
БІЧВА — кривий індійський кинджал із лезом оберненого за точення (ятаганного типу). БИЧВА.
БЛАТ — 1) умовна мова (арго) злодіїв; 2) загальна назва всього злочинного світу. БЛАТ.
БЛЕКХАУК — американський шестизарядний револьвер фірми «Штурм, Ругер і К» 44, 41 або 357 калібру. БЛЭКХАУК.
БЛЕФ — вигадка, неправда, розрахована на залякування, вве дення в оману кого-небудь. БЛЕФ.
БМ 59, МК 1 — італійський двадцятизарядний автомат калібру 7,62 мм. Довжина 1095 мм. Вага 4600 г. БМ 59, МК 1.
БОВІ — ніж із широким клинком, зарубкою на п'яті та обме жувачем. БОВЙ;
БОДІГАРД ЕРВЕЙТ — американський п'ятизарядний револьвер системи Сміта-Вессона 38 калібру. Вага 411г. БОДИГАРД ЭРВЕЙТ.
БОЙОВА ЗБРОЯ. Являє собою зброю заводського виготовлення, одноствольну, багатозарядну, із нарізним стволом і, як правило, ковзаю чим затвором, призначена для стрільби кулями. БОЕВОЕ ОРУЖИЕ.
БОЙОК — 1) елемент затвора або замка у вигляді стрижня, при значений для нанесення удару, що запалює капсуль патрона; 2) заго стрений наконечник ударника, призначений для нанесення удару, що запалює капсуль патрона. БОЕК.
БОКСЕР — бразильський шестизарядний револьвер 38 спе ціального калібру. БОКСЕР.
«БОКСЕР» ПОЗА — специфічне положення тіла і кінцівок об горілого трупа. «БОКСЕР» ПОЗА.
БОЛТЕН — іспанський автоматичний пістолет. Імітація брау нінга 1910 р. БОЛТЭН.
БОМЖ (жаргон злодійський) — «без визначеного місця про живання». БОМЖ.
БОРДЕР ПАТРОУЛ — американський шестизарядний револь вер системи Кольта 357 калібру. Модифікація офішел поліс. БОР ДЕР ПАТРОУЛ.
БОРЗ —чеченський автомат калібру 9 мм. БОРЗ.
БОРОДА — волосяний покрив на нижній частині обличчя. Не обхідно враховувати при складанні словесного портрета. БОРОДА.
БОРОЗНА СТРАНГУЛЯЦЇЙНА — слід від здавлювання петлі при повішенні. Б. с. на місці події і при розтині трупа вивчають і описують особливо детально. Відзначається розта шування (горизонтальне, ви східне) і напрямок борозни, колір, її замкнутість або пере ривчастість, ширина і глибина, особливості рельєфу дна, ха рактер валиків по краях, на явність осаднень, крововиливів та інших ушкоджень по її ходу, стан навколишніх тканин. У при життєвій странгуляційній бо розні вже при огляді можна ви явити крововиливи, набряк підлягаючої клітковини. Необ хідно враховувати, що удавлен ня петлею з наступним підвішу ванням трупа (симуляція само губства) супроводжується утворенням двох странгуляційних борозен: спадної в середній або нижній третині шиї (від удавлення) і висхідної у верхній частині шиї (від повішення). БОРОЗДА СТРАНГУЛЯЦИОННАЯ.
До статті "БОРОЗНА СТРАНГУЛЯЦІЙНА
БОРХАРД — німецький автоматичний пістолет, винайдений Борхардрм. БОРХАРД.
БОЯЗНЬ—занепокоєння, страх перед ким-, чим-небудь. БОЯЗНЬ.
БРАВАДА — показна хвацькість; безцільно зухвала хвальба чим-небудь. БРАВАДА.
БРАКОНЬЄРСТВО — полювання або ловля риби в забороне них місцях, у заборонений час або забороненим способом, а також педозволена порубка лісу. БРАКОНЬЕРСТВО.
БРАНДМАУЕР — стіна з вогнетривкого матеріалу, що розді ляє суміжні будівлі або частини однієї будівлі з протипожежною мстою. БРАНДМАУЭР.
БРАУНІНГ — система автоматичних пістолетів, спроектована Д. М. Браунінгом. БРАУНИНГ.
БРАУНІНГ 1903 — семи- або десятизарядний автоматичний пістолет військового зразка калібру 9 мм. БРАУНИНГ 1903.
БРАУНІНГ 1918 р. — американська двадцятизарядна автома тична гвинтівка калібру 7,62 мм. Довжина 1194 мм. Вага 7260 г. БРА УНИНГ 1918 г.
БРАУНІНГ ФН — тринадцятизарядний автоматичний пісто лет калібру 9 мм. Довжина 200 мм. Вага 882 г. БРАУНИНГ ФН.
БРЕХЛИВІСТЬ — індивідуально-психологічна особ ливість, яка виявляється у свідомому перекручуванні справжньо го стану речей, намаганні створити хибне враження про факти і події. Від Б. слід відрізняти перекручені уявлення, що можуть бути наслідком недорозвиненого мислення, невміння відрізня ти бажане від справжнього. Особливий випадок — це патологіч на Б., що, як правило, буває поєднана з вірою в реальність вига даного. ЛЖИВОСТЬ.
БРИГАДНИЙ МЕТОД РОЗСЛІДУВАННЯ — форма органі зації розслідування кримінальних справ із великим обсягом роботи, багатоепізодних. БРИГАДНЫЙ МЕТОД РАССЛЕДОВАНИЯ.
БРИЗАНТНІСТЬ — спроможність вибухової речовини при ви буху робити місцеве подрібнення середовища. БРИЗАНТНОСТЬ.
БРИЗКИ — краплі рідини, що розлітаються від удару, сплеску. БРЫЗГИ.
БРИСТОЛЬ — іспанський автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. БРИСТОЛЬ.
БРИТІШ СЕРВІС — американський шестизарядний револь вер системи Сміта-Вессона 455 калібру конструкції хенд еджектор. БРИТИШ СЕРВИС.
БРОНКО — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. БРОНКО.
БРУНСВІК — іспанський автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. БРУНСВИК.
БРУТТО — разом з упаковкою (про вагу товару). БРУТТО.
БУЗДИХАН — ударна ручна сокироподібна холодна зброя типу шестопера з числом пер більше шести. БУЗДЫХАН.
БУЛАВА — ударна проста ручна холодна зброя, що має шароподібну або грушоподібну голівку, насаджену на рукоять. БУЛАВА.
БУЛИЖНИК (жаргон злодійський) — шахрай, що збуває про сте скло під виглядом коштовного каменю. БУЛЫЖНИК.
БУЛЬВАРК — іспан ський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація бра унінга 1906 £. БУЛЬВАРК.
БУЛЬДОГ — система револьвера з коротким стволом, створена на базі веблея №2. БУЛЬДОГ.
До статті бульдог
БУЛЬДОГ АМЕРИ КАНСЬКИЙ — американ ський п'ятизарядний бульдог 32 і 38 калібру. БУЛЬДОГ АМЕРИКАНСКИЙ.
БУЛЬДОГ БРИТАНСЬКИЙ — п'яти- і шестизарядний бульдог калібру 380, 320 і 44, що випускається в різних країнах світу. БУЛЬ ДОГ БРИТАНСКИЙ.
БУМЕРАНГ — ударна ручна метальна зброя, різновид метально го кийка. Звичайно загальна довжина бумеранга досягає 615 мм, ши рина 60-75 мм, товщина 20-30 мм. Кут вигину 90-130. БУМЕРАНГ.
БУНДЕЛЬРЕВОЛЬВЕР — вогнепальна ручна зброя, конструк цією схожа на револьвер, де роль барабана відіграють обертові ство ли. БУНДЕЛЬРЕВОЛЬВЕР.
БУРА {жаргон злодійський) 1) небезпека; 2) азартна гра в карти. БУРА.
БУСОЛЬ ОБК — магнітний інструмент, призначений для орієнтування планшетів і карт за магнітним меридіаном. БУС СОЛЬ ОБК.
БУФАЛО — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. і 1910 р. БУФАЛО.
БУШ-НІЖ — ніж комбінований. Являє собою гібрид ножа і сокирки. З'явився під час Другої світової війни. Загальна довжина 380 мм. БУШ-НОЖ
В
ВАЙПЕР — американський шестизарядний револьвер систе ми Кольта 38 калібру. ВАЙПЕР.
ВАЛАШКА — бойова сокира, поширена в Чехії та За карпатті. Наконечник близько 70 мм довжиною з невеличким обухом, кріпиться на довгому сокирищі. ВАЛАШКА.
ВАЛЬДМАН — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація брау нінга 1906 р. ВАЛЬДМАН.
ВАЛЬМАН — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація брау нінга 1906 р. і 1910 р. ВАЛЬ МАН.
ВАЛЬМЕТМ86 — п'яти- або дев'ятизарядна снайперська гвин тівка калібру/7,62 мм. Довжина 1210 мм. Вага без оптичного при цілу 5700 г. ВАЛЬМЕТ М 86.
ВАЛЬТЕР — система німецьких автоматичних пістолетів фірми «Карл Вальтер». ВАЛЬТЕР.
До статті вальтер
ВАЛЬТЕР ВА 2000 — шестизарядна снайперська гвинтівка 300 калібру і калібру 7,62 мм. Довжина 905 мм. Вага без оптичного при цілу 6950 г. ВАЛЬТЕР ВА 2000.
ВАЛЬТЕР, МП-К—німецький тридцятидвохзарядний пістолет-кулемет калібру 9 мм. Довжина з прикладом 653 мм, без приклада 368 мм. Вага 2800 г. ВАЛЬТЕР, МП-К.
ВАЛЬТЕР П 38 — німецький автоматичний пістолет. ВАЛЬ ТЕР П 38.
ВАЛЬТЕР ПП — французький автоматичний пістолет системи Вальтера. ВАЛЬТЕР ПП.
ВАЛЮТА — 1) грошова система певної країни, а також (збір.) грошові одиниці цієї системи; 2) іноземні гроші. ВА ЛЮТА.
До статті валюта
Основні складові елементи дизайну банкноти 100$ США
І - основа; II - назва держави-емітента банкноти; III - назва установи-емітєнта банкноти; IV- підпис відповідальної особи установи-емітєнта банкноти; V- портрет (головний сюжет) на лицевому боці банкноти; VI - головний сюжет (портрет) на зворотньому боці банкноти; VII - рік затвердження зразка банкноти; VIII -серійний номер банкноти; IX- номінальна вартість банкноти прописом; X-номінальна вартість банкноти цифрами; XI -декоративні елементи дизайну банкноти; XII - печатка установи емітента банкноти; XIII - інші печатки (Казначейства, Міністерства фінансів та ін.); XIV -опис умов обігу банкноти
Основні елементи захисту банкноти 100$ США 1- паперова основа; 2 - водяний знак; 3 - захисна стрічка; 4 - захисні волокна (явні, неявні); 5 - високий друк; 6 - глибокий друк; 7 - плоский друк; 8 - гільоширний візерунок; 9 - антисканерна сітка; 10 - мікротекст; 11 - фарба "овіай"; 12 -фрагментарний магнітний захист; 13- повний інфрачервоний захист
ВАНДАЛІЗМ — безглузда жорстока руйнація історичних пам' ятників і культурних цінностей, варварство. ВАНДАЛИЗМ.
ВАРАН — 1) бельгійський шестизарядний револьвер калібру 9-11 мм; 2) бельгійський автоматичний пістолет. ВАРАН.
ВАРІОГРАФ — модифікація детектора брехні. Дав.: Детектор брехні. ВАРИОГРАФ.
ВБИВСТВО — злочин, що полягає в навмисному або необереж ному позбавленні життя іншої людини (статті 93-98 КК України). У кри міналістиці пропонуються методики розслідування вбивств: 1) при ви явленні трупа з ознаками насильницької смерті; 2) при виявленні час тин розчленованого трупа; 3) при зникненні людини, коли обставини указують на можливість вбивства; 4) замаскованих інсценуваннями; 5) учинених на замовлення; 6) учинених у процесі протистояння організованих злочинних угруповань; 7) учинених у бійці; 8) учинених в умовах неочевидності; 9) учинених на сексуально-садистському підґрунті та ін. Типовими обставинами, що підлягають з'ясуванню, є: подія злочину (вбивство, самогубство, нещасний випадок); коли вчинено злочин; чи на місці виявлення трупа вчинено вбивство; однією чи кількома особами вчинено вбивство; яким способом учинено злочин; чи довго перебували злочинці на місці події; які мотиви вбивства; хто є жертвою вбивства; який спосіб приховування вбивства; хто вчинив убивство. При виявленні трупа з ознаками насильницької смерті провадяться такі слідчі дії і оперативно-розшукові заходи: 1) огляд місця події; 2) огляд трупа; 3) переслідування злочинця по "гарячих" слідах; 4) виявлення і допит свідків; 5) заходи щодо встановлення особи жертви; 6) призначення судово-медичної експертизи; 7) призначення інших судових експертиз; 8) затримання підозрюваного; 9) освідування підозрюваного; 10) допит підозрюваного. УБИЙСТВО.
Афанасьев С.А. Криминалистическая характеристика и типовая програм-ма расследования сексуально-садистских убийств. — СПб., 1992. Видонов Л. Т. Криминалистическая характеристика убийств и системи типових версий о лицах, совершивших убийство без очевидцев. — Горь-кий, 1978.
Колмаков В.П. Расследование убийств: Лекция для студентов ВЮЗИ. — М.:Изд-воВЮЗИ, 1958.
Руководство для следователей. — Часть 2. — М.: Юрид. лит., 1982. Руководство по расследованию убийств. — М.: Юрид. лит., 1977. ЯковлевЯ.М. Расследование убийств. — Сталинабад: Таджик, гос. ун-т, 1960. Сташис В. В., БажановМ. И. Преступления против личности в УК УССР и судебной практике. — Харьков: Вища школа, 1987.
ВБИВСТВО НА ЗАМОВЛЕННЯ — навмисне вбивство, вчинене особою за винагороду в інтересах третьої особи. В. з. мають специфічний механізм організації і вчинення, часто характеризуються відсутністю безпосередніх зв'язків між замовником (організатором) і кілером (виконавцем злочину), попередніх стосунків між найманою особою і жертвою. Пункт «и» ст.93 КК України передбачає як обтяжуючу обставину вбивство, вчинене на замовлення.
Криміналістичні ознаки, що відрізняють В. з. від інших навмисних вбивств при наявності первинної інформації про подію злочину: зухвалість вчиненого злочину; використання автоматичної, напівавтоматичної зброї, вибухових пристроїв; залишення зброї на місці вчинення злочину; невжиття заходів, спрямованих на приховування трупа; велика кількість ушкоджень у життєво важливих органах (може мати місце контрольний постріл); відкритий характер багатьох злочинів; відсутність ознак інших складів злочинів за наявності у жертви цінностей, грошей, документів; соціальний статус жертви.
В. з. характеризується складним злочинним сплетінням: замовник — кілер, або замовник — посередник — кілер, або замовник — кілька посередників — кілер. Існують різні типитолерів. Вони можуть бути поділені на кілерів-дилетантів і кілерів-професіоналів. Наймані вбивці-професіонали у свою чергу поділяються на кілерів-одиночок, які виконують замовлення принагідно, і кілерів, які перебувають на постійному утриманні того чи іншого злочинного угруповання. Вони скоюють вбивство групою по два — три чоловіки.
Найчастіше жертвами В. з. стають: особи, які обіймають керівні посади в бізнесі, представники вищих органів державної влади та управління, працівники правоохоронних органів, лідери і члени злочинних угруповань. Більшість В. з. вчиняється за місцем проживання жертви. Злочинці для нападу обирають сходові площадки, кабіни ліфтів, території, які прилягають до будинку або під'їзду. Для нападу злочинці обирають вранішній чай, рідше вечірній.
Типовими початковими слідчими діями при розслідуванні В. з. є: 1) огляд місця події; 2) огляд трупа; 3) огляд зброї та інших предметів; 4) виявлення і допит свідків; 5) пред'явлення трупа для упізнання; 6) призначення судово-медичної експертизи трупа; 7) призначення інших експертиз. УБИЙСТВО ЗАКАЗНОЕ.
Криміналістика: Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник / За ред. В. Ю. Шепітька. — Харків: Право, 1998. Тимошенко Б. Ф. Новне возможности раскрнтия заказннх убийств, терр-актов и других тяжких преступлений. — Харьков: КримАрт, 1997.
ВЕБЛЕЙ №2 «БУЛЬДОГ»— англійський п'ятизарядний револьвер калібру 11,5 мм. ВЕБЛЕЙ №2 «БУЛЬДОГ».
ВЕБЛЕЙ ВП — кишенькова модель англійського шестизарядного револьвера калібру 7,65 мм. ВЕБЛЕЙ ВП.
ВЕБЛЕЙ ФРАНТЬЄР — англійський шестизарядний револьвер 45 калібру. ВЕБЛЕЙ ФРАНТЬЕР.
ВЕДМІДЬ — радянський чотирьохзарядний самозарядний мисливський карабін 9 мм. МЕДВЕДЬ.
ВЕЛЬДОГ — невеличкий кишеньковий револьвер, що випускається в різних країнах. Уперше В. був виготовлений у Франції. ВЕЛЬДОГ.
ВЕНУС — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ВЕНУС.
ВЕРБАЛЬНА РИГІДНІСТЬ — явище, яке виникає на стадії відтворення показань. Сутність полягає в тому, що допитуваний ніби продовжує мислити в напрямку, нав'язаному йому слідчим. В. р. небезпечна виникненням помилок у показаннях і характерна для допитуваних з низьким культурним та інтелектуальним розвитком. ВЕРБАЛЬНАЯ РИГИДНОСТЬ.
ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbalis — словесний, усний) — термін, який застосовується для позначення форм знакового матеріалу, а також процесів оперування з цим матеріалом. Розрізняють В. осмислений матеріал і В. безглуздий матеріал. ВЕРБАЛЬНЫЙ.
ВЕРСІЯ (пізньолат. versio — видозміна, поворот) — форма мислення, різновид гіпотези. У слідчій і судовій діяльності обґрунтоване припущення щодо події злочину, його окремих елементів або про походження і зв'язок доказових фактів. ВЕРСИЯ.
ВЕРСІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНА — обґрунтоване припущення щодо окремого факту або групи фактів, які мають або можуть мати значення для справи, вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, їх зв'язок між собою та зміст, який служить цілям встановлення об'єктивної істини. Властивості В. к.: обґрунтованість, реальність, конкретність і відносність. Види В. к.: за суб'єктом висування — слідчі, оперативно-розшукові, судові, експертні; за обсягом — загальні та окремі; за ступенем визначеності — типові і конкретні; стосовно предмета доведення — обвинувальні і виправдувальні. ВЕРСИЯ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКАЯ.
ПещакЯн. Следственные, версии. — М.: Прогресс, 1976. Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. Харьков: Консум, 2000.
ВЕРСІЮВАННЯ — метод, що полягає у висуванні і перевірці слідчих версій. Термін В. згадується як окремий метод криміналістики. ВЕРСИРОВАНИЕ.
ВЕССОН І ГАРРІНГТОН — американський шестизарядний револьвер 32 калібру. ВЕССОН И ГАРРИНГТОН.
ВЕСТА — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ВЕСТА.
ВЄРНЯК (жаргон злодійський) — гра в карти за допомогою шулерських прийомі!. ВЕРНЯК.
ВЗАЄМОДІЯ — процес безпосереднього або опосередкованого впливу об'єктів (суб'єктів) один на одного, що породжує їх взаємозумовленість і зв'язок. ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ.
До статті "ВЗАЄМОДІЯ"
Взаємодія між слідчим (суддею) та речами (матеріальними об'єктами) — опосередкована взаємодія
ВЗЯТИ БАБОЧКУ (жаргон злодійський) — учинити крадіжку через кватирку. ВЗЯТЬ БАБОЧКУ.
ВЗЯТИ НА ГОП-СТОП (жаргон злодійський) — учинити пограбування. ВЗЯТЬ НА ГОП-СТОП.
ВЗЯТИ НА ПОНТ (жаргон злодійський) — відвернути увагу навколишніх під час учинення кишенькової крадіжки. ВЗЯТЬ НА ПОНТ.
ВИБІРКА ОДОРОЛОГЇЧНА — сукупність прийомів використання службово-розшукового собаки за слідами запаху; оперативно-тактичний захід щодо застосування службово-розшукового собаки для дослідження запахових слідів із метою встановлення джерела їх походження. ВЫБОРКА ОДОРОЛОГИЧЕСКАЯ.
ВИБУХ — 1) запалення, що супроводжується сильним звуком чого-небудь унаслідок миттєвого хімічного розкладання речовини й утворення сильно нагрітих газів; 2) руйнація чого-небудь, здійснена за допомогою такого розкладання речовини.
В. називають різні види фізичних, хімічних або ядерних пере творень речовин, що супроводжуються миттєвим виділенням енергії. Ушкоджуючими чинниками В. є: хвиля газоподібних продуктів де тонації вибухової речовини, ударна хвиля навколишнього середовища, осколки оболонки заряду і вторинні снаряди. ВЗРЫВ.
Бахин В. П., Михайлов М. А. Особенности расследования криминальных взрывов: Лекция. — Симферополь: Таврический экологический ин-т, 1999.
Михайлов М. А. Расследование криминальных взрывов (Рекомендации по организации первоначального этапа расследования). — Симферо поль, 1997.
ВИБУХІВКА — вибухова речовина. ВЗРЫВЧАТКА.
ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (ВР) — у балістиці хімічні сполуки або їхні суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу (удару, на-колу, тертя, нагрівання тощо) вибухати. ВР поділяються на ініцію-ючі, бризантні (що дроблять) і метальні. Перші легко вибухають від впливу механічного фактора і високої температури. Вони використо вуються для збудження вибуху бризантних ВР і порохів. Для вибуху бризантних ВР потрібна детонація. Ними заряджаються гранати, ар тилерійські снаряди, бомби та ін. Метальні ВР являють собою різно манітні види пороху. ВЗРЫВЧАТЫЕ ВЕЩЕСТВА (ВВ).
ВИБУХОВОТЕХНЇЧНА ЕКСПЕРТИЗА — рід інженерно-технічних експертиз, які ще формуються; експертне дослідження вибухових пристроїв, вибухових речовин, обставин вибуху. Цей рід судових експертиз вирішує цілу низку завдань. В області діагности ки вибухових пристроїв і вибухових речовин такі : чи є подана для дослідження речовина вибуховою і якою саме; у який спосіб виго товлена і яке її призначення; чи є цей предмет вибуховим пристроєм; як він виготовлений; якщо кустарним способом — то аналогом яко го вибухового пристрою промислового виготовлення він є; яка вра жаюча дія і радіус небезпечної поразки при вибуху цього вибухово го пристрою; яка причина неспрацьовування цього вибухового при строю; у який спосіб підривають і який механізм приведення в дію використаного (або поданого для дослідження) вибухового при строю; чи міг відбутися мимовільний вибух вибухового пристрою і за яких умов; які професійні навички у вибуховій справі особи, кот ра виготовила (щжготувала) вибуховий пристрій або його деталі; чи не є дані об'єкти (із місця події, із тіла потерпілого) фрагмента ми вибухового ітристрою; чи є на них сліди знарядь, за допомогою яких вони виготовлялися; внаслідок яких технологічних операцій утворилися дані сліди. Завдання ідентифікаційного характеру: чи ана логічні за своєю конструкцією, використаним матеріалом та іншими ознаками зруйновані і подані для дослідження вибухові пристрої; чи не становили раніше подані для дослідження фрагменти вибухового пристрою єдине ціле. ВЗРЫВОТЕХНИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА.
ВИД ФОТОЗЙОМКИ — сукупність методів і засобів (прийомів) зйомки щодо особливостей криміналістичних об'єктів. ВИД ФОТОСЪЕМКИ.
ВИДОШУКАЧ — пристосування у фото- або кіноапараті для визначення меж знімка. ВИДОИСКАТЕЛЬ.
ВИДРА {жаргон злодійський) — злодій, фахівець з відмикання внутрішніх замків. ВЫДРА.
ВИЇМКА—слідча дія, що полягає у вилученні або витребуванні в якоїсь особи або установи (підприємства) певних предметів і доку ментів, що мають значення для справи. В. — це самостійна слідча дія, яка провадиться у разі необхідності вилучення тільки певних пред метів і документів, коли точно відомо, де й у кого вони знаходяться. Процесуальний режим В. регламентується статтями 178-183,186-189 КПК України. Проведення виїмки не потребує санкції прокурора. Винятком є тільки В. поштово-телеграфної кореспонденції і доку ментів, що містять державну таємницю (статті 178, 187 КПК Украї ни). У цих випадках виїмка проводиться із санкції прокурора й у по рядку, узгодженому з керівництвом відповідної установи. В. прово диться за постановою слідчого. В., як правило, проводиться в денний час, за винятком випадків, коли ця дія є невідкладною. ВЫЕМКА. Ратинов А. Р. Обыск и выемка. — М.: Госюриздат, 1961.
ВИКИДАЧ ГІЛЬЗИ — елемент затвора, призначений для зачеплен ня і викидання назовні стріляної гільзи. ВЫБРАСЫВАТЕЛЬ ГИЛЬЗЫ.
ВИКОРИСТАННЯ ДОКАЗІВ — оперування доказами в про цесі доведення, встановлення істини. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ДОКА ЗАТЕЛЬСТВ.
ВИКОРИСТАННЯ ОБРАЗОТВОРЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ — тактичний прийом допиту. Смисл прийому полягає в пропозиції свідкові або обвинуваченому зобразити сприйнятий ним раніше пред мет або ситуацію. Наприклад, намалювати схему розташування учас ників події або схему розташування предметів чи речей у певному місці. Процес виконання такого зображення сприяє активізації відповідних асоціативних зв'язків. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИЗОБРАЗИТЕЛЬНЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ.
ВИКРУТКА-ІНДИКАТОР „Ю - 500” прилад для встановлення наявності електричної напруги на різних об' єктах, які підлягають огляду. Користуватися В.і. можна тільки для визначення напруги не більше 220 В. Мінімальна напруга, при якій виникає світіння неонової лампочки, перебуває в межах 75-85 В. ОТ ВЕРТКА-ИНДИКАТОР «ИО-500»
ВИМІР — загальнонауковий метод пізнання різних просторових і тимчасових величин. Об'єктами В. у криміналістиці є різноманітні вла стивості предметів, їхня кількість, розміри, вага, температура, обсяг; кількісна сторона просторових відношень (відстані між предметами, межами простору та ін.); кількісна сторона часових відношень (часто та, тривалість процесів); швидкість руху об'єктів. ИЗМЕРЕНИЕ.
ВИМАГАННЯ — злочин, що полягає у вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового ха рактеру під погрозою розголошення відомостей, що ганьблять особу або її близьких, погрозою насильства над потерпілим чи його близь кими або погрозою знищення чи пошкодження їх особистого май на, а також майна, що перебуває в їх віданні чи під охороною (статті 862, 144 КК України). В. двохоб'єктний злочин. Він посягає на власність і на особу. ВЫМОГАТЕЛЬСТВО.
ВИПРАВЛЕННЯ — спосіб зміни початкового змісту докумен та шляхом переробки одних письмових знаків на інші. В. провадиться стосовно літерних і цифрових записів. Виправляються, як правило, близькі за конфігурацією цифри і літери. Ознаки В. і відмінність у відтінку та інтенсивності забарвлення штрихів у літерах, цифрах і сло вах; різна товщина штрихів або наводка в літерах, словах; пошкоджен ня паперу в місцях, виправлення.
До статті виправлення
ВИРІБ 1ПН58 — модернізований уніфікований нічний приціл. Приціл призначений для спостереження за полем бою і прицілювання при стрільбі. Експлуатується при температурі навколишнього середовища від плюс 50 °С до мінус 50 °С та відносній вологості повітря до 100% при температурі плюс 35 °С. Приціл, являє собою електронно-оптичний прилад, який працює в нічний час. ИЗДЕЛИЕ ІПН58.
ВИРІБ НСПУ — нічний стрілковий приціл уніфікований. При значений для прицілювання при стрільбі з автоматів АКМН-1, АК74Н, кулеметів РПКН-1, РПК74Н, ПКМН-1, снайперської гвин тівки СВДН-1, ручного протитанкового гранатомета РПГ-7Н1 і спо стереження за полем бою в умовах природного нічного освітлення. ИЗДЕЛИЕ НСПУ.
ВИРОБЛЕНІСТЬ ПОЧЕРКУ — одна із загальних ознак по черку, що відбиває здатність того, хто пише, користуватися сучасною системою скоропису; визначається темпом письма і координацією рухів при виконанні письмових знаків і їх з'єднань. Під В. п. розу міють рівень оволодіння технікою письма, що виявляється в здат ності виконувати рукописний текст у швидкому темпі, стійкими ко ординованими рухами. Розрізняють три ступеня В. п.: високий, се редній, низький. ВЬІРАБОТАННОСТЬ ПОЧЕРКА.
ДО СТАТТІ ВИРОБЛЕНІСТЬ ПОЧЕРКУ
ВИСИХАННЯ ТРУПНЕ. Після настання смерті тіло по чинає втрачати рідину і частко во висихати. Висихання шкір них покровів і видимих слизо вих стає помітним через кілька годин після смерті. ВЫСЫ ХАНИЕ ТРУПНОЕ.
ВИСНОВОК ЕКСПЕР ТА — процесуальний доку мент, у якому викладаються підстави проведення експерти зи, хід і результати експертно го дослідження. В. є. скла дається з трьох частин: 1) вступної (вказується назва екс пертизи; дата і місце складан ня висновку; дата постанови про призначення експертизи і хто ЇЇ виніс; перелік об'єктів, що надійшли на дослідження; питання, поставлені експерту; відомості про його особу; клопотання про надання додаткових матеріалів і результати їхнього розгляду; відомості про участь експерта в слідчих діях; прізвища і процесуальне становище осіб, які брали участь у проведенні експертизи); 2) дослідницької (описуються об'єкти експертизи; викладається процес експертного дослідження; проводиться аналіз і синтез отриманих результатів; наводяться різні розрахунки і довідкові дані, котрими користувався експерт; обґрунтовується його висновок; опис конкретних ознак, покладених в основу обґрунтування висновку); 3) висновкової (містяться висновки експерта, тобто відповіді на поставлені перед ним питання).
В. є. може бути у формі категоричного висновку або у формі висновку про неможливість вирішення питання, поставленого перед експертом. Категоричний висновок може бути позитивним або негативним. До висновку додається ілюстративний матеріал: фотознімки, схеми, креслення. Висновок підписується експертом. В. є. не має переваг перед іншими доказами. ЗАКЛЮЧЕНИЕ ЭКСПЕРТА.
Эйсман А.А. Заключение эксперта (Структура и научное обоснование). М. : Юрид. лит., 1967.
ВИТІСНЕННЯ — один із видів «психологічного захисту», що являє собою процес, внаслідок якого неприйнятні для індивіда думки, спогади, переживання виштовхуються із свідомості і переводяться у сферу несвідомого. Проте вони продовжують впливати на поведінку індивіда, і він переживає їх у формі тривоги, страху та ін. ВЫТЕСНЕНИЕ.
ВІДБИТОК ПЕЧАТКИ (ШТАМПА) — відбиття печат ки (штампа) на документі. Є в багатьох випадках необхідним реквізитом документа. В. п. пе редбачає перенесення відпо відної штемпельної фарби на поверхню паперу або видав лювання на її поверхні відпо відного рельєфу. ОТТИСК ПЕЧАТИ (ШТАМПА)
ВІДБІР ПСИХОЛОГІЧ НИЙ — визначення психічної придатності кандидатів до професійної чи навчальної діяльності з урахуванням результатів психологічного тестування. В. п. здійснюєть ся стосовно працівників підрозділів органів МВС і СБ України. ОТ БОР ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ
ВІДБЛИСК — світлова пляма або блиск світла на темному фоні. БЛИК.
ВІДДАННЯ ДО СУДУ — стадія кримінального процесу, на якій суддя (суд) у розпорядчому засіданні перевіряє достатність фактич них даних і юридичних підстав для розгляду справи в судовому за сіданні. ПРЕДАНИЕ СУДУ.
ВІДЕОДОКУМЕНТ — носій певної інформації, джерело до казів у кримінальній справі. ВИДЕОДОКУМЕНТ.
ВІДЕОЗАПИС—засіб фіксації криміналістично значущої інфор мації. Переваги В.: дозволяє одночасно фіксувати звук і зображення; може містити інформацію про динамічність події, про фази розвитку тієї або іншої дії або явища; не потребує лабораторного опрацювання знятого матеріалу; дає можливість багаторазово використовувати відеоплівку для запису; дозволяє в ході фіксації переходити з одного збільшення на інше, забезпечуючи більше зображення об'єкта (ділян ки); передбачає можливість уповільнення руху кадру при перегляді і демонстрації, що дозволяє детально вивчити елементи руху об'єкта. Див.: Судовий відеозапис. ВИДЕОЗАПИСЬ.
ВІДЕОТЕХНІКА, що використовується у слідчій практиці: відеокамера, відеомагнітофон, плеєр, монітор або телевізор. ВИ ДЕОТЕХНИКА.
ВІДМИЧКА—злодійський інструмент; пристосування, спеціально призначене для відмикан ня певної групи замків. ОТ МЫЧКА
ВІДМІННІСТЬ —від ношення несумісності, не рівності між мінімум дво ма об'єктами (сукупностя ми ознак), різночасними станами, родами чи група ми об'єктів, виявлене по рівнянням і зумовлене тим, що один із них має ознаки (сукупність ознак), яких
немає в іншого. Встановлення В. є позитивним результатом процесу диференціації або негативним результатом ідентифікації. Конста тується у формі висновку про належність до різних множин або ви сновку про відсутність тотожності одиночного об'єкта. РАЗЛИЧИЕ.
ВІДНОВЛЕНЕ ВОДНЕМ ЗАЛІЗО — дактилоскопічний по рошок. Найефективніше діє на поверхнях, пофарбованих олійними фарбами, фанері, картоні, папері, дереві. ВОССТАНОВЛЕННОЕ ВОДОРОДОМ ЖЕЛЕЗО.
ВІДНОВЛЮВАНІСТЬ ПАПІЛЯРНОГО ВІЗЕРУНКА — влас тивість папілярного візерунка; здатність візерунка відновлюватися після ушкодження шкіри, якщо не був порушений сосочковий прошарок дер ми ВОССТАНАВЛИВАЕМОСТЬ ПАПИЛЛЯРНОГО УЗОРА.
ВІДТВОРЕННЯ — заключна стадія формування показань. В. розглядається як процес пам'яті, який полягає в актуалізації раніше сприйнятого матеріалу шляхом добування його з довгострокової пам'яті і переведення його в оперативну. В. може відбуватися у ви гляді упізнавання або у вигляді спогаду. В. може бути безпосереднім і відстороненим, мимовільним і довільним.
У процесів, матеріал, що утримується в пам'яті, піддається перетворенню. При В., на відміну від попередніх стадій формуван ня показань, бере участь як допитуваний, так і слідчий. Роль слідчо го полягає в керуючому впливі на допитуваного з метою отримання найбільш повних і об'єктивних відомостей. Дача показань при до питі — своєрідна форма В. подій минулого. Процес В. на допиті знаходить свій конкретний вияв у словесному вираженні допитува ним своїх думок. ВОСПРОИЗВЕДЕНИЕ.
ВІДТВОРЕННЯ ОБЛИЧЧЯ ЗА ЧЕРЕПОМ. Може мати місце при значній або повній відсутності м'яких тканин. Відтво рення обличчя (голови) за черепом здійснюється у вигляді скульп турного портрета за методикою М. М. Герасимова. Методика за снована на закономірностях співвідношення в будові м'яких тка нин обличчя і черепа. В. о. за ч. у практиці використовується звичайно для оператпвно-розшукових цілей. ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЛЙЦА ПО ЧЕРЕПУ.
Герасимов М. М. Восстановление лица по черепу. — М., 1955.
ВІДШАРУВАННЯ — відділення частин, прошарків речовини з поверхні об'єкта; утворюється при слідоутворенні. У трасології йдеться про сліди-відшарування. ОТСЛОЕНИЕ.
ВІЗА — 1) позначка посадової особи на документі; 2) дозвіл на в'їзд у країну, виїзд або проїзд через неї, а також позначка в паспорті як знак такого дозволу. ВИЗА.
ВІКІНГ — американський шестизарядний револьвер 22 каліб ру. ВЙКИНГ.
ВІКТИМНІСТЬ — підвищена здатність людини внаслідок ок ремих духовних і фізичних властивостей, а також соціальної ролі і статусу ставати за певних обставин жертвою злочину. Види В.: 1) сукупність соціально-психологічних властивостей особистості, по в'язаних з особливостями її соціалізації (віктимогенна деформація особистості); 2) «безособова» властивість, обумовлена виконанням деяких соціальних функцій (професійна В.); 3) біологічна властивість (вікова В.); 4) наслідок патологічного стану особистості (В. — «па тологія» — психічна хвороба, фізична недуга та інші тяжкі сома тичні розлади). ВИКТЙМНОСТЬ.
ВІКТОРІЯ — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ВИКТОРИЯ.
ВІНЬЄРОН, М-2 — бельгійський тридцятидвозарядний пісто-лет-кулемет калібру 9 мм. Довжина з прикладом 886 мм, без при клада 706 мм. Вага 3290 г. ВИНЬЕРОН, М-2.
ВІНЧЕСТЕР — рушниця, винайдена американським конструк тором Б. Генрі в 50-ті pp. XIX ст. В. є магазинною рушницею, яка перезаряджається за допомогою спускової скоби. Магазин у вінчес тера буває серединний або підствольний. ВИНЧЕСТЕР.
ВІС-35 — польський автоматичний пістолет армійського зраз ка. ВИС-35.
ВІТЕ — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. ВИТЕ.
ВІЧКО — окрема ознака папі лярного візерунка долонної по верхні руки людини. ГЛАЗОК.
ВІЯЛО БОЙОВЕ — тип хо лодної ударної простої зброї; транс формувалося з побутового віяла. Складається з рукояті, лопастей або спиць. ВЕЕР БОЕВОЙ.
ВНУТРІШНЄ ПЕРЕКОНАН НЯ. Виступає як принцип оцінки доказів. В. п. повинно спиратися на всебічний, об'єктивний і повний розгляд усіх обставин справи в їх сукупності. Категорія «В. п.» по суті виражає суб'єктивну впевненість особи відповідно до суб'єктивної оцінки об'єктивно існуючих обста вин або фактів. ВНУТРЕННЕЕ УБЕЖДЕНИЕ.
ВОДЯНИЙ ЗНАК — один зі спеціальних засобів, який усклад нює можливість підробки доку ментів. ВОДЯНОЙ ЗНАК.
ВОЗДУШНИК (жаргон зло дійський) — злодій-гастролер. ВОЗДУШНИК.
ВОЛНА-Р — радянська граната зі сльозоточивим газом. ВОЛНА-Р.
ВОРЧЕСТЕР — американський п'ятизарядний револьвер 32 ка лібру. Виготовляється фірмою «Гаррінгтон і Річардсон». ВОРЧЕСТЕР.
ВПЛИВ — 1) процес і результат зміни індивідом або соціаль ною групою поведінки інших людей, їхніх позицій, оцінок і устано вок. В. може бути прямим і непрямим; 2) дія, спрямована на кого-що-небудь із метою домогтися чого-небудь, навіяти що-небудь. В. — цілеспрямоване перенесення руху та інформації від одного учасни ка взаємодії до іншого. 1) ВЛИЯНИЕ; 2) ВОЗДЕЙСТВИЕ.
ВПЛИВ ПСИХОЛОГГЧНИЙ — процес передачі інформації з метоюіїикликати необхідну реакцію з боку іншої особи. Термін «В. п.» указує на його цільовий напрямок — психіку людини. Усяка комуні кація, усяке спілкування є насамперед В. п. на співрозмовника. Вплив слідчого на психіку осіб, які беруть участь у справі, є одним з еле ментів криміналістичної тактики.
Методи В. п. в судово-слідчій діяльності: 1) переконання; 2) пе редача інформації; 3) постановка і варіювання розумового завдан ня; 4) непряме навіювання; 5) рефлексія.
У тактичному прийомі зміст В. п. полягає в такому: 1) тактич ний прийом є носієм В. п. Виступає технологічною стороною за стосування психологічних методів впливу; 2) психологічні методи впливу не застосовуються поза тактичними прийомами. В. п. завж ди трансформується в тактичні прийоми. Види В. п., що здійснюються слідчим або суддею: 1) за цільовою спрямованістю впливу (вплив, спрямований на діагностику психіч ного стану обвинуваченого, свідка або потерпілого; вплив, що сприяє активізації дій окремих учасників кримінального судочинства; вплив, що передбачає зміну поведінки і позиції суб'єкта спілкування; вплив, що має на меті сприяти отриманню інформації; вплив, який має ви ховну спрямованість); 2) за способом здійснення впливу (вербальний або нонвербальний); 3) за інтенсивністю впливу (насиченість емоція ми, тривалість, стислість і т. ін.); 4) за складністю впливу (психологі чно слабкий або, навпаки, сильної фіксації); 5) за інформаційно-пізна вальним призначенням (спонукальний, стимулюючий, змушуючий, коригуючий вплив). ВОЗДЕЙСТВИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ.
Гончаренко В. Г., Сокирам Ф. М. Тактика психологічного впливу на попе редньому слідстві: Навч. посібник. — К.: Укр. акад. внутр. справ, 1994.
ВСС — радянська десятизарядна спеціальна снайперська гвин тівка калібру 9 мм. Довжина 894 мм. Вага без прицілу 2600 г.
ВСС. ВСТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНТАКТУ — встановлення найбільш сприятливої «атмосфери» спілкування під час допиту. Досягається використанням комплексу тактичних прийомів. Залежно від мети В. п. к. і процесуального становища допитуваного пропонуються підсистеми тактичних прийомів. Підси стема тактичних прийомів, яка сприяє адаптації до обстановки до питу і усуненню небажаних станів психіки обвинуваченого (підоз рюваного) включає: 1) уточнення даних анкетно-біографічного ха рактеру; 2) бесіду на абстрактну тему чи тему, що цікавить і не стосується предмета допиту; 3) демонстрацію слідчим поінформо ваності про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси. Підсистема тактичних прийомів, яка сприяє адаптації до обстанов ки допиту і усуненню небажаних станів психіки свідка (потерпіло го) передбачає наявність таких прийомів: 1) повідомлення мети до питу; 2) бесіда на абстрактну тему чи тему, що цікавить і не сто сується предмета допиту; 3) переконання в невідворотності покарання злочинців. Підсистема тактичних прийомів, яка стиму лює установку обвинуваченого (підозрюваного) на необхідність спілкування, включає: 1) роз'яснення значення щирого розкаяння допитуваного, інших пом'якшуючих обставин; 2) демонстрацію пер спектив ситуації, що склалася; 3) використання позитивної оцінки окремих якостей допитуваного. Підсистема тактичних прийомів, що стимулює установку на необхідність спілкування у свідка (потерпі лого), включає: 1) роз'яснення важливості повідомлення правдивих показань; 2) переконання в необхідності надання допомоги органам розслідування; 3) роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину або можливості їх виникнення в майбутньому; 4) показ фотознімків (пред метів), пов'язаних із вчиненим злочином і його наслідками; 5) вико ристання позитивної оцінки окремих якостей допитуваного. УСТА НОВЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО КОНТАКТА
Зорин Г.А. Психологический контакт при производстве допроса: Учеб. пособие. — Гродно: Гродненский гос. ун-т, 1986.
ВУЛКАН — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація^ браунінга 1906 p. ВУЛКАН.
«ВУСА ДРАКОНА» — вид тризубця; ко'лючо-ріжуча зброя з потрійним наконечником на древку з підтоком. Центральне відгалу ження — двосічне, кинджалоподібне; бічні — хвилясті, двосічні, розходяться від древка в різні боки. Загальна довжина 2000 мм, роз мах бічних відгалужень 500 мм, вага 1200 г. «УСЫ ДРАКОНА».
Г
Г-41 В — німецька десятизарядна автоматична гвинтівка каліб ру 7,92 мм. Довжина 1138 мм. Вага 4875 г. Г-41 В.
ГАБІТОЛОГІЯ (від лат. habitus — вид, зовнішність) — ви вчення і використання даних, що характеризують зовнішній вигляд людини, із метою її розшуку уі ототожнення. Див.: Габітоскопія криміналістична. ГАБИТОЛОГИЯ.
ГАБІТОСКОПІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНА (від лат. habitus — вид, зовнішність і грецьк. окогсєсо — дивлюся, вивчаю) — галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних поло жень про зовнішні ознаки людини і сукупність методів та науково-технічних засобів, що забезпечують збирання, дослідження і вико ристання цих ознак для ототожнення особистості. В основі Г. к. ле жать дані анатомії, антропології, біології. ГАБИТОСКОПИЯ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКАЯ
ГАЗ ПОРОХОВИЙ — газ, що виділяється при згоранні поро ху. ГАЗ ПОРОХОВОЙ
ГАЛАН 1870jp, — французький шестизарядний револьвер ка лібру 12 мм. ГАЛАН 1870 г.
ГАЛЕЗІ — італійський автоматичний пістолет. ГАЛЕЗИ.
ГАЛІЛ АРМ — ізраїльський дванадцяти-, тридцятий'яти- і п'ят-десятизарядний автомат калібру 5,56 мм. Довжина з прикладом 970 мм, без приклада 740 мм. Вага 3900 г. ГАЛИЛ АРМ.
ГАЛЛІЯ — французький автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. ГАЛЛИЯ.
ГАЛЮЦИНАЦІЇ (від лат. hallucinatio — марення, бачення) — патологічне порушення перцептивної діяльності, яке полягає у сприйнятті об'єктів, що в даний момент не впливають на відповідні органи відчуття .ГАЛЛЮЦИНАЦИИ.
ГАЛЬМОВИЙ ШЛЯХ — відстань, яку проходить транспорт ний засіб від початку до кінця гальмування і за яким визначається швидкість руху. ТОРМОЗНОЙ ПУТЬ.
ГАМІЛЬТОН, МОДЕЛЬ 1901 р. — шведський автоматич ний пістолет. ГАМИЛЬТОН, МОДЕЛЬ 1901 г.
«ГАММА» (прилад ВМ-20Н) — портативний металошукач для пошуку різноманітних предметів із чорних і кольорових металів у середовищах, які не проводять або слабо проводять електричний струм: земляний ґрунт, цегла, дерево, пластмаса, одяг людини, тка нина, папір. Дальність виявлення від 0,5 — 12 см; стійко працює в межах від минус 20 до плюс 40 °С, відносній вологості до 90%, ат мосферному тиску 760 (±25) мм рт. ст. «ГАММА».
ГАММАГРАФІЯ — фотозйомка в гамма-променях; метод отри мання тіньового зображення за рахунок дії на фотоматеріал гамма-променів, які пройшли через досліджуваний об'єкт. Г. полегшує вивчення внутрішнього устрою металевих предметів. ГАММАГРАФИЯ.
ГАССЕР — австро-угорський десяти- і шести зарядний шпильковий ре вольвер калібру 12 мм. ГАССЕР.
ГАСТРОЛІ (жаргон злодійський) — поїздки зло діїв, проституток в іншу місцевість для вчинення злочинів. ГАСТРОЛИ.
ГАЧОК — у дактилос копії окрема ознака папі лярного візерунка. КРЮ ЧОК
ГАШИШ — наркотична речовина з індійської коноплі. ГАШИШ.
ГВИНТІВКА — рушниця з на різним стволом для дальнього бою. Гвин тівки поділяються на капсульні, казно-зарядні, магазинні і самозарядні. ВИН ТОВКА.
ГВИНТІВКА СИМОНОВА, ДО СЛІДНИЙ ЗРАЗОК (1931 або 1938 р.) — радянська автоматична гвинтівка систе ми Симонова калібру 7,62 мм. ВИН ТОВКА СИМОНОВА, ОПЫТНЫЙ ОБРАЗЕЦ (1931 или 1938 г.).
ГВИНТІВКА ТОКАРЕВА, ДОСЛІДНИЙ ЗРАЗОК (1930 або 1938 p.) — радянська гвинтівка системи Токарева калібру 7,62 мм. ВИН ТОВКА ТОКАРЕВА, ОПЫТНЫЙ ОБРАЗЕЦ (1930 или 1938 г.).
ГЕЙМ— 1) німецький шестизарядний револьвер 22 і 38 каліб ру. Імітація кольта. Вага 700 г., 740 г. і 780 г.; 2) німецький кишень ковий автоматичний пістолет. ГЕЙМ.
ГЕКІНГУАН — японська ударна ;зброя, що складається з ко роткої гіалиці з ланцюгом. ГЭКИНГУАН.
ГЕКО — німецький шестизарядний револьвер 38 і 320 калібру. Копія ^Кольта і Сміта-Вессона. ГЕКО.
ГЕЛЬРІХТ, МОДЕЛЬ 2 — німецький автоматичний пістолет. ГЕЛЬРИХТ, МОДЕЛЬ 2.
ГЕНЕЛЬ — німецький шестизарядний револьвер калібру 9 мм. Імітація райхсревольвера. ГЕНЕЛЬ.
ГЕРАЛЬДИКА — опис гербів та їх історії. ГЕРАЛЬДИКА.
ГЕРБ — характерний знак держави, міста, стану тощо, що зоб ражується на прапорах, монетах, печатках та ін. ГЕРБ.
ГЕРОЇН — сильнодіючий наркотик. ГЕРОИН.
«ГІАЦИНТ» — прилад для виявлення живої людини, яку пере ховують у вантажах (контейнерах, ящиках, тюках), що перевозять на транспортних засобах. «ГИАЦЙНТ».
ГІДРОПЕРИТ — фармацевтичний препарат; у слідчій практиці використовується як засіб попереднього визначення крові. Для отри мання робочого розчину 2 таблетки Г. розчиняють у 100 мл кип'яче ної води. Краплю розчину наносять на досліджуваний об'єкт за допо могою піпетки чи скляної палички. Якщо він утворений кров'ю,до через кілька секунд крапля рідини починає пінитися. ГИДРОПЕРИТ.
ГІЛЬЗА — тонкостінне стаканоподібне вмістилище для поро хового заряду, капсуля, кулі або снаряда, у дробовому патроні — дробу і пижів. Складається з денця, корпуса і дульця, в якому закрі плюється куля. У гільзі дробового патрона дульце відсутнє. Г. виго товляється з металу або картону (рідше з пластмаси). ГИЛЬЗА.
ГІПНОЗ (від грецьк. rmvo^ — сон) — тимчасовий стан свідо мості, який характеризується звуженням його обсягу і різким фоку суванням на утриманні навіюваня, що пов'язано зі зміною функції індивідуального контролю і самосвідомості. Застосування гіпнозу в кримінальному судочинстві з метою відновлення забутого є дискусій ною проблемою; належить до нетрадиційних методів впливу на осо бистість. ГИПНОЗ.
Образцов В. А. Основы криминалистики. — М.: Юристъ, 1996.
ГІПНОТИЗАЦІЯ — збудження гіпнотичного стану, здійсню ване гіпнотизером або самим суб'єктом за допомогою вербальних (словесних) і невербальних впливів. ГИПНОТИЗАЦИЯ.
ГІСАСОЛА — іспанський шестизарядний револьвер 38 каліб ру. ГИСАСОЛА.
ГІТАРА (жаргон злодійський) — ломик, уживаний для зламу вання, відтискування засувів дверей. ГИТАРА.
ГЛАДКИЙ СТВОЛ — ствол із каналом без нарізу. За цією ознакою вирізняється гладкоствольна зброя. ГЛАДКИЙ СТВОЛ.
ГЛОК 17 — сімнадцятизарядний автоматичний пістолет каліб ру 9 мм. Довжина 188 мм. Вага 620 г. ГЛОК 17.
ГЛОРІЯ — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ГЛОРИЯ.
ГЛУШИТЕЛЬ — насадка на дулову частину ствола. Служить для здійснення безшумного пострілу. Злочинцями використовується при вчиненні вбивств, у тому числі і на замовлення. ГЛУШИТЕЛЬ.
ГНИТТЯ. Належить до пізніх трупних змін. Г. — складний про цес розкладання органічних сполук, насамперед білків, під впли вом мікробів. Починається звичайно на другу — третю добу після смерті. Розвиток його супроводжується утворенням ряду газів (сірко водень, метан, аміак та ін.), яким притаманний специфічний для гниття неприємний запах. Інтенсивність процесу Г. залежить від ба гатьох причин. Найбільш суттєвими є температура навколишнього середовища і волргість. ГНИЕНИЕ.
ГОЛОВА СУДУ — особа, яка очолює судовий орган, повсяк денно керує його роботою та забезпечує всі процесуальні вимоги, що ставляться до судочинства. ПРЕДСЕДАТЕЛЬ СУДА.
ГОЛОВУЮЧИЙ У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ — суддя, який очолює склад суду першої інстанції при розгляді конкретної цивіль ної чи кримінальної справи або склад колегії суддів, яка розглядає справу в касаційному чи наглядовому порядку. ПРЕДСЕДАТЕЛЬ СТВУЮЩИЙ В СУДЕБНОМ ЗАСЕДАНИИ.
ГОМЕОСКОПІЯ — частина трасології, що вивчає методи до слідження та ідентифікації слідів людини. Див.: Трасологія ГОМЕО-СКОПИЯ.
ГОП-СТОП {жаргон злодійський) — розбій, грабіж ГОП-СТОП.
ГОПКІНС-АЛЛЕН — американський револьвер, який випус кається фірмою «Гопкінс-Аллен». ГОПКИНС-АЛЛЕН.
ГОРТЕНЗІЯ-Т — переносна рентгеновізуальна установка, при значена для обстеження малоформатних об'єктів (невеличкої щільності). ГОРТЕНЗИЯ-Т.
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ — початкова стадія вчинення навмисного злочину, яка полягає в підшукуванні або пристосуванні засобів чи знарядь, або інше умисне створення умов для вчинення злочину. ПРИГОТОВЛЕНИЕ К ПРЕСТУПЛЕНИЮ.
ГРА ДІЛОВА — форма відтворення предметного і соціального змісту фахової діяльності, моделювання систем відношень, харак терних для даного виду практики. Г. д. використовується при навчанні криміналістиці. Г. д. найчастіше має значення при відтворенні еле ментів допиту, обшуку, огля ду місця події з навчальною мстою. ИГРА ДЕЛОВАЯ.
ГРАБІЖ — відкрите викрадення державного чи колективного майна (ст.82 КК України) або відкрите викрадення індивідуально го майна громадян (ст. 141 КК України). Викрадення вважається відкритим, якщо воно відбувається в присут ності потерпілого, осіб, у ве денні або під охороною яких знаходиться майно, або в присутності сторонніх, коли винний усвідомлює, що ці особи розуміють характер його злочинних дій, але ігнорують дану обставину. ГРАБЕЖ. _ ГРАВЕР (жаргон злодійський) — фальшивомонетник. ГРАВЕР. ГРАНАТА НАСТУПАЛЬНА — ручна граната вагою 420 г із зйомною осколковою оболонкою. Під час вибуху осколки розлітають ся в радіусі 25 м. ГРАНАТА НАСТУПАТЕЛЬНАЯ.
ГРАНАТА ОБОРОННА — ручна граната з розкиданням ос колків на 200 м. Вага 600 г. ГРАНАТА ОБОРОНИ ТЕЛЬНАЯ.
ГРАНАТА ПРОТИ ТАНКОВА — ручна граната з моментальним детонато ром. Вага 1100 г. ГРАНАТА ПРОТИВОТАНКОВАЯ.
ГРАНАТОМЕТ — артилерійська гармата, призначена для навісної стрільби гранатами. ГРАНАТОМЕТ.
ГРАНД, МІ — 1) американська восьмизарядна автоматична гвинтівка калібру 7,62 мм. Довжина 1092 мм. Вага 4050 г.; 2) американський п'ят-надцятизарядний автоматичний самозарядний карабін 30 калібру. Довжина 904 мм. Вага 360 г. ГРАНД, М1.
ГРАНД, М 2 — американський п'ятнадцяти- і тридцятизаряд-ний автомат ЗО калібру. Вага 2360 г. ГРАНД, М 2.
ГРАНТ — американський шестизарядний револьвер 22 і 32 калібру. ГРАНТ.
ГРАФІТ — мінерал темно-сірого або чорного кольору. Порошок Г. використовується з метою виявлення дактилоскопічних відбитків. ГРАФИТ.
ГРАФОЛОГІЯ (від грецьк. — пишу, — слово, вчення) — вчення про почерк як різновид виразних рухів, що відбивають психологічні властивості і психічні стани того, хто пише. Г. займається визначенням особистих якостей людини за її почерком. Ідея про зв'язок почерку з душевними якостями людини походить іще з античності (Аристотель, Теофраст та ін.). Термін «Г.» введений у літературу в другій половині XIX ст. абатом Ж. Мішо (Франція). Припущення про можливість діагностики за почерком складних щодо походження і структури властивостей особистості не набуло переконливого наукового підтвердження; не призвели до успіху спроби знайти прямі однозначні зв'язки між графічними ознаками письма і нібито відповідними до них рисами характеру, особливостями біографії. Проте є дані, що при деяких психічних захворюваннях почерк хворих набуває специфічних ознак. ГРАФОЛОГИЯ.
Ахшарумов Н.Д., Тишков Ф.Ф. Графологія или ученіе объ индивидуальности письма (объ отношеніи почерка къ характеру). Съ приложеніемь типичныхъ автографовъ. — Рига, 1894.
ГРАФОМАНІЯ (від грецьк. урафсо — пишу і uxxvux — безумство, захоплення) — непереборна пристрасть до письменництва в людини, позбавленої необхідних для цього здібностей. ГРАФОМАНИЯ.
ГРЕБІНЬ БОЙОВИЙ — китайський кастет, що трансформувався з гребеня. ГРЕБЕНЬ БОЕВОЙ.
ГРЕЙТ-ВЕСТЕРН — тип американських револьверів 22, 38, 44 і 357 калібру. ГРЕЙТ-ВЕСТЕРН.
ГРИФ (від франц. griffe) — 1) печатка, штемпель із зразком підпису або яким-небудь іншим рукописним текстом; 2) напис на документі або виданні, що визначає особливий порядок користування ними. ГРИФ.
ГРУПА ВІКОВА — один із різновидів умовної великої групи людей, що об'єднуються за ознакою віку. Необхідно враховувати при допиті для встановлення психологічного контакту, обрання режиму і тактики слідчої дії. ГРУППА ВОЗРАСТНАЯ.
ГРУПА ОФІЦІЙНА (формальна) — реальна або умовна соціальна спільність, що має юридично фіксований статус, члени якої в умовах суспільного поділу праці об'єднані соціально заданою діяльністю, яка організує їх працю. Г. о. завжди мають певну нормативно закріплену структуру, призначене або обране керівництво, нормативно закріплені права й обов'язки її членів. Так, типовими Г. о. у місцях позбавлення волі є бригади, ланки та ін. Прикладом Г. о. щодо праці слідчих можуть бути відділення слідчих, слідчо-оперативні групи, бригади слідчих. ГРУППА ОФИЦИАЛЬНАЯ (формальная).
ГРУПА РЕФЕРЕНТНА (від лат. referens — той, хто повідомляє) — реальна або умовна соціальна спільність, із якою індивід співвідносить себе як з еталоном і на норми, думки, цінності й оцінки якої він орієнтується у своїй поведінці і самооцінці. Г. р. виконує в основному дві функції: нормативну і порівняльну. Нормативна функція Г. р. виявляється в мотиваційних процесах: Г. р. виступає при цьому як джерело норм поведінки, соціальних установок і ціннісних орієнтацій індивіда. Порівняльна функція Г. р. виявляється в перцептивних процесах: Г. р. виступає тут як еталон, за допомогою якого індивід може оцінити себе та інших. ГРУППА РЕФЕРЕНТНАЯ.
ГРУПОВА НАЛЕЖНІСТЬ — визначення класифікаційної групи об'єкта (типу, класу, роду, виду, різновиду). Встановлення Г. н. може бути етапом ідентифікації або становити зміст самостійного експертного завдання. Віднесення об'єкта до певної сукупності проводиться на основі вивчення загальних ознак. ГРУППОВАЯ ПРИ НАДЛЕЖНОСТЬ.
ГРУПОВЕ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ — здійснюваний групою вибір однієї з можливих альтернатив поведінки. Має місце в діяльності слідчо-оперативних груп. ГРУППОВОЕ ПРИНЯТИЕ РЕШЕНИЙ
ГРУПОВИЙ ЗЛОЧИН — злочин, вчинений групою (із двох і більше осіб). Розрізняють такі типи злочинних груп: випадкові, типу компанії, організовані злочинні групи, злочинні організації (співтовариства). Розслідування Г. з. припускає встановлення ролі і функції кожного співучасника злочину, доведення його вини. Тактика розслідування Г. з. має специфіку, пов'язану з обранням послідовності слідчих дій, подоланням протидії з боку зацікавлених осіб усуненням суперечностей у показаннях членів групи. ГРУППОВОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ.
ГРУПОФІКАЦІЯ — термін, іноді використовуваний укриміналістиці як синовнім групової належності. ГРУППОФИКАЦИЯ.
ГУСЯЧА ЛАПА — злодійський інструмент у вигляді консервного ножа, але значно більших розмірів (як правило, дорівнює довжині людської руки, щоб можна було ховати в рукав або під полу пальта). ГУСИНАЯ ЛАПА.
Ґ
ҐНІТ — шнур, при згорянні якого відбувається запалення вибухової або запалювальної речовини в снаряді. ФИТИЛЬ.
д
ДАВАТИ НАКОЛКУ (жаргон злодійський) — розвідати місце вчинення злочину, підказати таке місце. ДАВАТЬ НАКОЛКУ.
ДАВШСТЬ ПЕРЕБУВАННЯ ТРУПА У ВОДІ — встановлення часу в разі смерті від утоплення. Основним показником є розвиток на трупі процесів мацерації, що почалася уже в перші години потрапляння трупа у воду. Під дією води розпушується роговий прошарок епідерміса, що зовнішньо виявляється в набряканні і зморщуванні шкіри та її перлово-білому забарвленні. При тривалому перебуванні група у воді мацеровані прошарки шкіри відстають від дерми. На кистях рук і стопах ніг це призводить до відшарування поверхневих прошарків шкіри разом із нігтями у вигляді «рукавичок» або «чохлів». Мацерація виражена сильніше в місцях із грубою, товстою, омозоленою шкірою, головним чином на кистях і стопах. ДАВНОСТЬ ПРЕБЫВАНИЯ ТРУПА В ВОДЕ.
ДАВНІСТЬ СМЕРТІ — час настання смерті. ДАВНОСТЬ СМЕРТИ.
ДАКТИЛО СКОП Д-1 — прилад, призначений для розгляду, порівняльного дослідження і фотографування двох порівнюваних дактило-карт на фотопластинку форматом 9х 12 або 13x18. ДАКТИЛОСКОП Д-1.
ДАКТИЛОСКОПІЧНА ФОРМУЛА — формула десятипальцевої системи реєстрації, що записується в правому верхньому куті лицьового боку дактилокарти; має вигляд двох простих дробів. Перша іменується основною частиною формули, друга додатковою. Чисельник основної частини формули являє собою суму умовних цифрових позначень тільки завиткових візерунків парних пальців рук із додаванням одиниці, а знаменник — суму позначень завиткових візерунків непарних пальців із додаванням одиниці. Парні і непарні пальці визначають, переходячи від великого пальця правої руки до мізинця лівої. Для цифрових позначень усі пальці розподіляються на пари. Відповідним парам присвоюються такі цифрові позначення: великий і вказівний правої руки — 16; середній і безіменний правої руки — 8; мізинець правої і великий лівої руки — 4; вказівний і середній лівої — 2; безіменний і мізинець лівої — 1.
Додаткова частина формули являє собою дріб, де в чисельнику є ряд цифрових позначень усіх візерунків пальців правої руки, які насумуються, а в знаменнику — пальців лівої. ДАКТИЛОСКОПИЧЕСКАЯ ФОРМУЛА.
ДАКТИЛОСКОПІЧНІ ПОРОШКИ — порошки, які викори стовуються для виявлення невидимих або маловидимих потожирових слідів рук (двоокис титану, аргенторат, основний вуглекислий свинець, бронзовий порошок, порошок алюмінію, сажа, графіт, по рошок заліза). Розрізняють магнітні і немагнітні Д. п.; прості і складні. Використання Д. п. полягає в тому, що потожирові виділення на відбитках пальців рук тривалий час повністю не висихають, тому до них прилипають часточки по рошків. Слід на темній поверхні фарбують світлим порошком, на світлій — темним. ДАКТИЛОС КОПИЧЕСКИЕ ПОРОШКИ
Найдис И. Д. Использование следов рук при расследовании преступлений. — К.: УМКВО, 1988.
ДАКТИЛО СКОПІЮВАННЯ — отримання пальцевих від битків живих осіб і трупів. При Д. живих осіб на гладку пластинку ви давлюють невеличку кількість дру карської фарби і розкочують її гу мовим валиком. Дактилоскопійованому пропонують вимити руки теплою водою з милом, після чого нігтьові фаланги всіх пальців про кочують від краю до краю по пластинці з фарбою, потім у тому ж по рядку прокочують їх у спеціально зазначених місцях на дактилокарті. Після прокочування на дактилокарту наносять контрольний відбиток чотирьох пальців одночасно (крім великого, що прокочується окремо в спеціально відведеній графі), що допомагає перевірити, чи нанесені окремі відбитки пальців на відповідні місця дактилокарти, і визначити, якою рукою і яким пальцем залишений відбиток на місці події.
Дактилоскопіювання трупа має свої особливості. Фарбу з плас тинки за допомогою гумового валика наносять на пальці, а потім прокочують кожний палець окремими квадратиками паперу, покла деними на сірникову коробку. Аркуші паперу з відбитками пальців наклеюються на відповідне місце дактилокарти. Контрольний відби ток не робиться. ДАКТИЛОСКОПИРОВАНИЕ.
ДАКТИЛОСКОПІЯ (від грецьк. 8dicruA,o£ — палець і скотасо — дивлюся, розглядаю букв. — пальцероздивляння) — розділ тра сології, що вивчає властивості і будову папілярних візерунків з ме тою використання їх відбитків для ототожнення особистості і роз-криття злочинів. ДАКТИЛОСКОПИЯ.
Покар Э. Руководство по криминалистике / Под ред. С. П. Митричева. — М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1941.
ДАКТИЛОСКОПІЯ ГЕННА — метод ідентифікації особи, розроблений англійським вченим А. Джеффрісом. ДАКТИЛОСКО ПИЯ ГЕННАЯ.
ДАЛЬНОМГР — прилад для визначення відстані. ДАЛЬНОМЕР.
ДАЛЬТОНІЗМ — хиба зору; нездатність розрізняти деякі ко льори, здебільшого червоний і зелений. Необхідно враховувати Д. при отриманні показань від допитуваних. ДАЛЬТОНИЗМ.
ДАНВЕССОН — американський шестизарядний револьвер 357 калібру. Імітація хэнд еджектора. ДАН ВЕССОН.
ДАНА ЦАЛДАЙ — грузинська комбінована холодна зброя, яка являє собою поєднання ножа і бойової сокири. ДАНА ЦАЛДАЙ.
ДАНІ — відомості, необхідні для якого-небудь висновку, рішен ня ДАННЫЕ.
ДАНТОН — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. і 1910 р. ДАНТОН.
ДАТОУБАН — 1) китайська булава довжиною 750-820 мм, кругла голівка якої іноді може зніматися і за допомогою короткої зв'язки перетворюватися на кістень; 2) китайський кістень на ко роткій зв'язці з круглим металевим билом. ДАТОУБАН.
ДАТЧИК — пристрій, що безпосередньо приймає і передає спеціальним приладам дані про діяльність механізму, живого орга нізму або інших явищ;, ДАТЧИК.
ДВООКИС ТИТАНУ — дактилоскопічний порошок білого ко льору. Використовується для виявлення невидимих і маловидимих слідів рук. Матеріал слідоутворюючої поверхні: скло, лакована по верхня меблів, нікельована і хромована поверхня, пластмаси. ДВУ ОКИСЬ ТИТАНА.
ДЕ ЛЮКС — американський шестизарядний револьвер 45 ка лібру. ДЕ ЛЮКС.
ДЕБЕТ — у прибутково-видаткових книгах: рахунок надхо джень і боргів даній установі. ДЕБЕТ.
ДЕДУКЦІЯ — спосіб міркування, при якому нове положення ви водиться чисто логічним шляхом від загальних положень до окремих висновків. Д. — рух знання від більш загального до менш загального, окремого, виведення наслідку із припущень. Д. тісно пов'язана з індук цією. Логіка розглядає Д. як вид умовиводу. Д. — метод, що використо вується у слідчому мисленні у процесі пізнання істини. ДЕДУКЦИЯ.
Анушат Э. Искусство раскрытия преступлений и законы логики (Серия «Классика криминалистики»). — К.: НВТ «Правник», 1997.
ДЕЗІНФОРМАЦІЯ — свідоме поширення неправдивої інфор мації. Використовується в оперативно-розшуковій діяльності. ДЕ ЗИНФОРМАЦИЯ.
ДЕЗОРІЄНТУВАТИ — позбавити правильної орієнтації, при вести до помилки. ДЕЗОРИЕНТИРОВАТЬ.
ДЕЙЗІ, МОДЕЛЬ 600 — однозарядна снайперська гвинтівка великої потужності. Калібр 14,5 мм. ДЕЙЗИ, МОДЕЛЬ 600.
ДЕЛІНКВЕНТ (від лат. delinquens — правопорушник) — суб'єкт, чия поведінка відхиляється у крайніх своїх проявах, являє собою кримінально карні дії. ДЕЛИНКВЕНТ.
ДЕЛІРІЙ (від лат. delirium — марення) — порушення свідо мості, перекручений відбиток дійсності, що супроводжується галю цинаціями, маренням, руховим збудженням. Виникає частіше за все на вищій стадії деяких інфекційних захворювань і після травм, що викликають органічну поразку головного мозку. ДЕЛИРИЙ.
ДЕЛЬТА ПАПІЛЯРНОГО ВІЗЕРУНКА — деталь папілярного візерунка, утворена зближенням трьох потоків папілярних ліній; являє собою фігуру, схожу на букву грецького алфавіту «дельту». ДЕЛЬТА ПАПИЛЛЯРНОГО УЗОРА.
ДЕМАСКУВАТИ — зняти або порушити маскування. ДЕМАСКИРОВАТЬ.
ДЕМЕНЦІЯ (від лат. dementia — безумство) — слабоумство як наслідок недорозвинення або атрофії вищих психічних функцій. ДЕМЕНЦИЯ.
ДЕМОН — іспанський автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ДЕМОН.
ДЕНЦЕ — 1) елемент гільзи для кріплення капсуля, розташований напроти дульця; 2) нижня плоска частина кулі. І) ДОНЫШКО; 2) ДОНЦЕ.
ДЕПРЕСІЯ (від лат. depressio — пригнічення) — пригнічений психічний стан. Д. — афективний стан, що характеризується негативним емоційним фоном, зміною мотиваційної сфери, когнітивних (пов'язаних свідомістю) уявлень і загальної пасивності поведінки. Суб'єктивно людина в стані Д. відчуває насамперед важкі, болісні емоції і переживання — пригніченість, тугу, розпач. Почуття провини за події минулого і відчуття безпомічності перед життєвими труднощами поєднуються з почуттям безперспективності. Стан Д. необхідно враховувати при отриманні й оцінці показань. ДЕПРЕССИЯ.
ДЕРИВАЦІЯ (від лат. derivatio — відводити) бокове відхилення снарядів і куль при польоті. ДЕРИВАЦИЯ.
ДЕТАЛІЗАЦІЯ ПОКАЗАНЬ — тактичний прийом допиту, який полягає в постановці деталізуючих запитань. Д. п. використовується з метою викриття неправди і виявлення суперечностей у показаннях. ДЕТАЛИЗАЦИЯ ПОКАЗАНИЙ.
ДЕТЕКТИВ — агент розшукової поліції. ДЕТЕКТИВ.
ДЕТЕКТОР БРЕХНІ — набір апаратів для об'єктивного дослі дження фізіологічних показників, що характеризують афективний стан людини. До людини, що піддається іспиту на Д. б., приєднуються дат чики приладів, що реєструють шкірно-гальванічну реакцію (зміна елек тричного опору шкіри), електроенцефалограму (запис біотоків мозку), плетизмограму (судинну реакцію організму), тремор (дрижаня м'язів) та ін. Показники всіх приладів виводяться на одну стрічку, і досвідче ний дослідник за їх даними точніше може судити про емоційний стан випробуваного, ніж при спостереженні лише зовнішніх форм його по ведінки, оскільки довільне керування вегетативними реакціями нетренованій людині практично не вдається. Іспити на Д. б. не дають га рантії того, що він реєструє реакції саме на передбачувану емоціогенну ситуацію. Це можуть бути реакції на власне процедуру опитуванння, що викликає стан страху, тривоги, депресії. Відрізнити «справжні» емоції від «індуційованих» апаратурними методиками неможливо.
У ряді держав Д. б. використовується при проведенні допитів із метою визначення причетності особи до вчиненого злочину. Резуль тати тестування на Д. б. розглядаються або як докази, або як опера тивна, орієнтуюча інформація. В Україні в^ розслідуванні злочинів Д. б. не знайшов свого застосування. ДЕТЕКТОР ЛЖИ.
ДЕТОНАТОР — 1) пристосування в заряді, за допомогою яко го відбувається запалення вибухової речовини; 2) пристосування в розривному снаряді або міні, що служить для запалення основного заряду. 1) ДЕТОНАТОР; 2) ВЗРЫВАТЕЛЬ.
ДЕТОНАТОР НАТИСКНИЙ — детонатор протипіхотної і про титанкової міни, який приводиться в дію шляхом натискання. ВЗРЫ ВАТЕЛЬ НАЖИМНОЙ.
ДЕТОНАТОР НАТЯЖНИЙ — детонатор протипіхотної міни, що приводиться в дію за допомогою дроту, об який спотикається піхотинець противника. ВЗРЫВАТЕЛЬ НАТЯЖНОЙ.
ДЕФЕНДЕР — американський п'яти-, шести- і дев'ятизарядний револьвер 22 і 38 калібру. Виготовлявся фірмою «Гаррінгтон і Річардсон». ДЕФЕНДЕР.
ДЕШИФРУВАННЯ — відновлення тексту, написаного шиф ром. ДЕШИФРОВАНИЕ.
ДЖОНСОН 1941 p. — американська десятизарядна автоматич на гвинтівка калібру 7,62 мм. Довжина 1160 мм. Вага 4300 г. ДЖОН СОН 1941 г.
ДИКТАТОР — американський шестизарядний револьвер 32 калібру. ДИКТАТОР.
ДИКТОФОН (від лат. dicto і грецьк. (pcovrj) — прилад для запису і відтворення усного мовлення. Використовується при опе ративних розробках. ДИКТОФОН.
ДИНАМІЧНИЙ СТЕРЕОТИП (від грецьк. бшацікоС — силь-пий, рухливий, отєреб — твердий, іхтоС, — відбиток) — інтег ральна система звичних умовно-рефлекторних відповідей, яка відпо відає сигнальній, порядковій і часовій характеристиці стимульного ряду. Нервові процеси, що лежать в основі формування Д. с, об' єднуються внаслідок того, що поточна рефлекторна відповідь (функ ціональний стан) стає сигналом для такої відповіді і підкріплюєть ся ним. При усталеному стереотипі ця послідовність нервових про цесів закріплюється, усі відповіді можуть бути відтворені — із зберіганням знака, інтенсивності і послідовності — навіть при пред' явленні лише одного зі стимулів. Д. с — нейрофізіологічна основа павичок і звичок. ДИНАМИЧЕСКИЙ СТЕРЕОТИП.
ДИНАМІЧНІСТЬ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ (від грецьк. оЧ'лтхил^ — сила) — властивість нервової системи, яка характери зується легкістю виникнення збудження і гальмування під час вироб лення умовних рефлексів. Від Д. н. п. залежать швидкість і успішність первинного пристосування індивіда до нових умов. ДИНАМИЧ НОСТЬ НЕРВНЫХ ПРОЦЕССОВ.
ДИСИМУЛЯЦІЯ — свідоме прагнення сховати хворобу і її симптоми. Спостерігається в основному при захворюваннях, які пов'язані для людини з деякими об'єктивно або суб'єктивно неви гідними ситуаціями. Д. протилежна симуляції. ДИССИМУЛЯЦИЯ.
ДИСТАНЦІЯ ПОСТРІЛУ — відстань від дулового зрізу або переднього торця кожуха ствола вогнепальної зброї до об'єкта, що за знав ураження. При пострілі з близької відстані може бути визна чена з точністю до 0,01 м. ДИСТАНЦИЯ ВЫСТРЕЛА.
ДИСТРАКТОР — іспанський автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ДИСТРАКТОР.
ДИСФОРІЯ — знижений настрій із дратівливістю, озлоблені стю, похмурістю, підвищеною чутливістю до дій навколишніх, із схильністю до спалахів агресії. ДИСФОРИЯ.
ДІАЛОГ (від грецьк. 8iaA,oyoQ — почерговий обмін репліками (у широкому розумінні реплікою вважається і відповідь у вигляді дії, жесту, мовчання) двох і більше людей. Ведення Д. Використовується у процесі спілкування слідчого з іншими учасниками кримінального процесу (свідками, обвинуваченими, потерпілими та ін.). ДИАЛОГ.
ДІЗНАННЯ — одна з форм розслідування. Відрізняється від попереднього слідства за суб'єктом, предметом (підслідністю) і обсягом прав учасників процесу. Органами дізнання є: 1) міліція; 2) органи безпеки — у справах, віднесених законом до їх відання; 3) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ — у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військо вослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками і служ бовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків у розташуванні частини, з'єднання, установи; 4) митні органи — в справах про контрабанду; 5) начальники виправно-тру дових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілак торіїв і виховно-трудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівника ми цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташу ванні зазначених установ; 6) органи державного пожежного нагляду — у справах про пожежі і порушення протипожежних правил; 7) органи прикордонної охорони — у справах про порушення державного кор дону; 8) капітани морських суден, що перебувають у далекому пла ванні (ст. 101 КПК України). ДОЗНАНИЕ.
ДІЛО МОКРЕ (жаргон злодійський) — убивство. ДЕЛО МОК РОЕ.
ДІЛО СУХЕ (жаргон злодійський)— злочин без фізичного на сильства над потерпілим. ДЕЛО СУХОЕ.
ДІЯ — одиниця діяльності; довільна навмисна опосередкована активність, спрямована на досягнення усвідомленої мети. ДЕЙ СТВИЕ.
ДІЯЛЬНІСТЬ — динамічна система взаємодій суб'єкта зі світом, у процесі яких відбувається виникнення і втілення в об'єкті психічного образу і реалізація опосередкованих ним відносин су б'єкта в предметній дійсності. ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ.
ДІЯННЯ ЗЛОЧИННЕ — акт антисоціальної поведінки, яка відхиляється від норми, посягає на суспільні відносини, що охоро няються кримінальним законом. Не може бути кримінальної відпо відальності при відсутності Д. з. Кримінальне право виходить із того, що Д. з. повинно являти собою єдність фізичного і психічного, тоб то усвідомлений акт людської поведінки, вираженої в підконтрольній свідомості, мотивованій дії або бездіяльності, охоплюваній тією або іншою статтею кримінального закону. ДЕЯНИЕ ПРЕСТУПНОЕ.
ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА (від учинення злочину) — припи нення зі своєї волі початих злочинних дій при наявності можливості довести злочин до кінця. ДОБРОВОЛЬНЫЙ ОТКАЗ (от соверше ния преступления).
ДОВЕДЕННЯ — процес встановлення об'єктивної істини у кримінальній справі, змістом якого є збирання, дослідження, оцінка і використання доказів. ДОКАЗЬГВАНИЕ.
ДОВЕДЕННЯ ДО САМОГУБСТВА — у кримінальному праві суспільно небезпечне діяння (ст. 99 КК України). Д. до с є звичайно результатом жорстокого поводження з потерпілим, систематичного приниження його гідності. ДОВЕДЕНИЕ ДО САМОУБИЙСТВА.
ДОВІД — думка, яка пропонується для доведення чого-небудь. ДОВОД
ДОКАЗИ СУДОВІ — будь-які фактичні дані, на основі яких у вста новленому законом порядку органи дізнання, слідчий, суд установлю ють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка скоїла це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ДОКАЗАТЕЛЬСТВА СУДЕБНЫЕ.
Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть общая. — М.: Юрид. лит., 1966.
Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть особен ная. — М.: Юрид. лит., 1967.
Теория доказательств в советском уголовном процессе. 2-е изд., испр. и доп. — М.: Юрид. лит., 1973.
ДОКУМЕНТ (від лат. dokumentum — свідчення, доказ чого-пебудь) — матеріальний об'єкт, у якому зафіксовані відомості про які-нєбудь факти, що відбулися чи передбачувані. У судово-слідчій практиці розрізняють такі види документів: 1) письмові (тексти, цифри та інші записи); 2) графічні (креслення, малюнки, схеми); 3) фотодо кументи; 4) кіно-, відеодокументи; 5) фонодокументи. За своєю про цесуальною природою письмові документи можуть виступати як письмові і речові докази. ДОКУМЕНТ.
ДОКУМЕНТИ—ПИСЬМОВІ ДОКАЗИ. Мають значення для встановлення істини у справі завдяки лише своєму змісту (наприк лад, висновок експерта, акт ревізії та ін.). Д. — п. д. не є об'єктом кри міналістичного дослідження і можуть замінюватися у справі копія ми і дублікатами. ДОКУМЕНТЫ — ПИСЬМЕННЫЕ ДОКАЗА ТЕЛЬСТВА.
ДОКУМЕНТИ — РЕЧОВІ ДОКАЗИ. Мають значення для роз слідування не тільки завдяки своєму змістові, але й завдяки самому факту існування, а також способу їх виконання та іншим матеріальним ознакам. Д. — р.д. — у справі незамінні. Вони можуть бути: засобом учинення злочину; засобом приховування злочину; предметом зло чинного посягання. ДОКУМЕНТЫ — ВЕЩЕСТВЕННЫЕ ДО КАЗАТЕЛЬСТВА
ДОМІНАНТА (від лат. dominans — пануючий) — у психології тимчасово пануюча рефлекторна система, яка зумовлює роботу нер вових центрів у даний момент і тим самим надає поведінці певну спрямованість. Як пануючий осередок збудження Д. підсумовує і накопичує імпульси, що йдуть у центральну нервову систему, вод ночас стримуючи активність інших центрів.
Оборонна (захисна) домінанта характерна для осіб, які вчинили злочин. Викликає неупорядковану активність, «штовхає» винного на вчинення дій, що, за розрахунком злочинця, повинні захистити його від викриття. З цією метою злочинець створює інсценування, фабрикує докази невинності, робить помилкові заяви, поширює чут ки, схиляє до лжесвідчення. ДОМИНАНТА.
ДОМУШНИК (жаргон злодійський) — квартирний злодій. ДО МУШНИК
ДОНОС — таємне повідомлення представникові влади, на чальникові про чиюнебудь непорядну, з їх точки зору, діяльність, вчинки. Кримінальне законодавство передбачає відповідальність за завідомо неправдивий донос суду, прокурору, слідчому або орга ну дізнання про вчинення злочину (ст. 177 КК України). Повідом ляючи неправдиві відомості в усній або письмовій формі, доно щик може діяти тільки з прямим умислом, тобто усвідомлюючи, що вони неправдиві. Добросовісна помилка громадянина щодо істинності повідомлених ним відомостей, а також необгрунтова на скарга на нібито злочинне порушення прав, подана компетен тним органам або посадовим особам, не утворює складу злочи ну. ДОНОС.
ДОПИСКА — спосіб зміни початкового змісту документа шляхом внесення в рукописний текст нових слів, фраз або окре мих письмових знаків. Д. проводиться щодо літерних і цифрових записів. Ознаки Д.: нерівномірність проміжків між рядками, сло вами, буквами усередині слів; зменшений розмір і розгін почер ку певної частини тексту; неоднаковий нахил штрихів однойменних знаків; наявність обведення штрихів основного тексту; розходження в інтенсивності, відтінках барвника штрихів та їх копіювальних властивостей. Ознаки Д. можуть бути виявлені за допомогою збільшувальної техніки, світлофільтрів, що посилюють колірний контраст барвника штрихів. Д. розпізнається у процесі почеркознавчого і техніко-криміналістичного дослідження. ДОПИСКА
ДОПИТ — процесуальна дія, яка являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування між особами, що беруть у ній участь. Допит спрямований на отримання відомостей про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини у справі. Д. — це процес передачі слідчому допитуваним інформації про розслідувану подію або пов'язані з нею обставини і особи. Д. одна із найскладніших слідчих (судових) дій і найпоширеніший спосіб одержання доказів. Порядок Д. регламентується нормами КПК України (статті 107, 143— 146, 166-171, 201, 300, 303, 304, 307, 308, 311). Мета Д. полягає в отриманні повних показань, які відбивають об'єктивну дійсність. Залежно від процесуального стану допитуваного розрізняють такі види допиту: допит свідка, допит потерпілого, допит підозрюваного, допит обвинуваченого, допит підсудного, допит експерта. Особливим видом допиту є допит на очній ставці і перехресний допит. До загальних положень процесуального характеру належать такі: Д. може бути проведений за місцем провадження слідства або за місцем перебування допитуваного, як правило в денний час; допитувані дають показання наодинці зі слідчим, за винятком випадків, прямо передбачених законом (присутність захисника, педагога, законних представників неповнолітнього та ін.); перед Д. слідчий за необхідності пересвідчується в особі допитуваного, роз'ясняє йому його права й обов'язки, з'ясовує відомості анкетного характеру; Д. по суті справи розпочинається з пропозиції допитуваному розповісти все відоме йому у справі. Закон забороняє домагатися показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів. Примушування давати свідчення на Д. признається злочином проти правосуддя. ДОПРОС.
Бахин В. П., Когамов М. Ч., Карпов Н. С. Допрос на предварительном следствии (уголовно-процессуальные я криминалистические вопросы). — Алматы: вркениет, 1999.
Карнеева Л. М., Ордынский С. С, Розенблит С. Я. Тактика допроса на предварительном следствии. - М.: Госюриздат, 1958. Коновалова В. Е. Допрос: тактикам психология: Учеб. пособие. — Харь ков: Консум, 1999.
Порубов Н. И. Допрос в советском уголовном процессе и криминалис-
тике /Под ред. А.Р. Ратинова. -— Минск: Вышэйшая школа, 1968.
Шепітько В. Ю. Допит: Науково-практичний посібник. — Харків: Крим-Арт, 1998.
ДОПИТ АСОЦІАТИВНИЙ — тактичний прийом допиту, який передбачає використання асоціативних зв'язків у пам'яті допитува ного. Д. а. використовується з метою актуалізації забутого. Див.: Асо ціація. ДОПРОС АССОЦИАТИВНЫЙ.
ДОПИТ НА МІСЦІ ПОДІЇ — тактичний прийом, який сприяє актуалізації забутого. Суть прийому полягає у проведенні допиту на місці, де відбулася подія; має місце повторне сприйняття допитува ним тієї обстановки, у якій відбувалася розслідувана подія. Повтор не сприйняття збуджує асоціативні зв'язки і стимулює більш повне відтворення обставин, що цікавлять органи розслідування. ДОП РОС НА МЕСТЕ СОБЫТИЯ.
ДОПИТ НЕПОВНОЛІТНІХ — вид допиту, особливості яко го пов'язані з особистістю допитуваного. Допит Н. свідка, який не досяг 14-літнього віку, проводиться у присутності педагога. При сутність педагога при допиті свідка у віці від 14 до 16 років не є обов'язковою. Вона віднесена на розсуд слідчого. У разі потреби при допиті Н. свідка можуть бути присутніми лікар, батьки або інші законні представники (ст. 168 КПК України). При допиті Н. обвинуваченого присутність педагога або лікаря, батьків чи інших законних представників віднесена на розсуд слідчого чи прокуро ра або може бути здійснена за клопотанням захисника (ст. 438 КПК України). При Д. н. мають місце особливості, пов'язані із спосо бом виклику неповнолітнього на допит, визначенням місця, часу і режиму провадження.
Вікові особливості допитуваних впливають на обрання так тичних прийомів, спрямованих на усунення перекручень, добро совісних помилок неповнолітніх (фантастичних нашарувань, пе рекручень сугестивного характеру). При Д. н. використовуються специфічні тактичні прийоми: роз'яснення важливості повідом лення правдивих показань; роз'яснення неправильно зайнятої до питуваним позиції за мотивами псевдогеройства, помилкового ро зуміння дружби і товаришування; роз'яснення суті і значення пред'явлених і оголошених матеріалів. ДОПРОС НЕСОВЕР ШЕННОЛЕТНИХ.
Сафин Н. Ш. Допрос несовершеннолетнего подозреваемого в советском уголовном судопроизводстве (процессуальный и криминалистический аспекты проблемы). —Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1990.
ДОПИТ ПЕРЕХРЕСНИЙ — специфічний вид судового допи ту. У судовому засіданні правом постановки запитань наділені суд дя, прокурор, захисник, експерти, цивільний позивач, цивільний шдповідач та їхні представники, а також підсудні і потерпілі. Допит є перехресним тільки тоді, коли в нього включаються рівноправні учасники кримінально-процесуальної діяльності. Кожний учасник судового розгляду має право задавати допитуваному додаткові запи тання для з'ясовування або доповнення відповідей, що були дані на питання інших осіб.
На перехресному допиті можуть бути допитані всі учасники процесу (підсудні, свідки, потерпілі, цивільні позивачі і цивільні відповідачі, а також експерти), які допитуються в судовому засіданні. Д. п. має сильний вплив на психіку допитуваного. Він передбачає одночасний допит кількома учасниками процесу однієї особи щодо тих самих обставин. Особлива роль у Д. п. належить суду, який по винен виконувати регулятивну функцію. Д. п. збільшує виникнення навіювання. Це пов'язано з постановкою однотипних питань, по вторенням однакових питань кілька разів, різною тактикою тих, хто допитує. ДОПРОС ПЕРЕКРЕСТНЫЙ.
ДОРІЖКА СЛІДІВ НІГ — група слідів ніг людини, яка скла дається з кількох послідовно розташованих відбитків босих ніг або взуття. Елементи Д. с н.: лінія напрямку руху; лінія ходьби; довжина кроку; ширина кроку; кут розгортання стопи. Д. с. н. має діагностичне значення. ДОРОЖКА СЛЕДОВ НОГ.
ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНА ПОДІЯ — злочинне порушен ня правил безпеки руху й експлуатації автотранспорту, трамваїв, тро лейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транс портних засобів, унаслідок якого заподіяні легкі, середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або настала смерть потерпілого. Д. т. п. залежно від механізму події поділяються на: 1) зіткнення транспор тних засобів; 2) наїзд транспортного засобу (на пішохода, велосипе диста, перепону та ін.); 3) перекидання транспортного засобу; 4) ви падання пасажира з транспорту; 5) інші Д. т. п.
Обставини, які слід з'ясувати: 1) чи належить ця подія до Д. т. п., її вид; 2) дорожня обстановка в момент події; 3) які транспортні засоби брали участь у події, їх технічний стан; 4) наслідки події; 5) спосіб учинення Д. т. п.; 6) хто постраждав, поведінка учасників події; 7) при чина Д. т. п.; 8) ступінь провини кожного з учасників події; 9) які поло ження правил дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів були порушені; 10) чи існує причинний зв'язок між допущеними пору шеннями правил дорожнього руху й експлуатації транспортних засобів і їх наслідками; 11) обставини, що сприяють злочину.
Типові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи: 1) огляд місця події; 2) огляд трупа; 3) огляд транспорту; 4) допит водія; 5) допит потерпілого; 6) виявлення свідків і їх допит; 7) розшук водія і транс портного засобу; 8) призначення судово-медичної експертизи; 9) відтворення обстановки та обставин події; 10) призначення судової автотехнічної експертизи; 11) призначення інших судових експертиз. ДОРОЖНО-ТРАНСПОРТНОЕ ПРОИСШЕСТВИЕ.
Зотов Б.Л. Расследование и предупреждение автотранспортных проис шествий. — М.: Юрид. лит., 1972.
ДОСЛІДЖЕННЯ В НЕВИДИМИХ ЗОНАХ СПЕКТРА — ви користання інфрачервоних, ультрафіолетових або рентгенівських променів із метою дослідження об'єктів. ИССЛЕДОВАНИЕ В НЕ ВИДИМЫХ ЗОНАХ СПЕКТРА.
ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКАЗІВ — пізнання особою, яка веде дізнання, слідчим, прокурором, судом їх змісту, перевірка достовір ності існування тих фактичних даних, що складають зміст доказів, установлення узгодженості даного доказу з усіма іншими доказами у справі. ИССЛЕДОВАНИЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ.
ДРАЙ БОЛО — філіппінський аналог і іунчаку.ДРАЙ БОЛО.
ДРАЙЗЕ — ні мецький автоматич ний пістолет. ДРАЙЗЕ.
ДРІБ — свинцеві кульки, рідше шма точки свинцю, при значені для пострілу з
дробової зброї. Д. має діаметр від 1,5 до 5 мм. Дріб, що має діаметр понад 5 мм, називається картеччю. ДРОБЬ.
До статті дріб: „Розміри дробин”
|
№ п/п |
Номер дробу |
Діаметр дробин, мм |
№ п/п |
Номер дробу |
Діаметр дробин, мм |
|
1 |
6/0 |
5,5 |
9 |
3 |
3,50 |
|
2 |
5/0 |
5,25 |
10 |
4 |
3,25 |
|
3 |
4/0 |
5,0 |
11 |
5 |
3,0 |
|
4 |
3/0 |
4,75 |
12 |
6 |
2,75 |
|
5 |
2/0 |
4,50 |
13 |
7 |
2,50 |
|
6 |
0 |
4,25 |
14 |
8 |
2,25 |
|
7 |
1 |
4,0 |
15 |
9 |
2,0 |
|
8 |
2 |
3,75 |
16 |
10 |
1,75 |
ДУАН — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. ДУАН.
ДУБЛЕТЕР — різновид арбалета з двома паралельно розташованими тятивами з металевих пластинок. Такий арбалет може робити два постріли одночасно. ДУБЛЕТЕР.
ДУЛО — отвір на кінці ствола, з якого безпосередньо вилітає куля або дріб. ДУЛО.
ДУЛОВИЙ ЗРІЗ — площина дула, перпендикулярна до осі каналу ствола. ДУЛЬНЫЙ СРЕЗ.
ДУШЕВНА ХВОРОБА (психічна хвороба) — захворювання, яке полягає в порушенні нормальної психічної діяльності, що суттєво впливає на здатність особи правильно розуміти навколишню дійсність і контролювати свою поведінку. Д. х. проявляється в розладі сприйняття, мислення, пам'яті, емоцій, уваги, волі, потягів і поведінки. До Д. х. належать шизофренія, епілепсія, параноя, олігофренія та ін. психічні захворювання. ДУШЕВНАЯ БОЛЕЗНЬ.
ДУШЕВНЕ ХВИЛЮВАННЯ — у кримінальному праві сильне Д. х. визнається однією з обставин, що пом'якшує відповідальність особи, яка скоїла злочин. Д. х. не позбавляє людину здатності усвідомлювати себе у своїх діях і керувати ними, але значно утруднює самоконтроль і критичну оцінку прийнятих рішень. Див.: Афект. ДУШЕВНОЕ ВОЛНЕНИЕ.
ДЮЙМ — одиниця довжини, одна дванадцята фута, дорівнює 2,54 см. ДЮЙМ.
ДЯНЬГАНЦЗЮЄ — китайський стилет із клинком, круглим у перерізі. Загальна довжина 300 мм, довжина держака 120 мм. ДЯНЬГАНЦЗЮЕ.
Е
ЕДЖЕСКОПІЯ — розділ експертизи слідів папілярних візерунків, що вивчає можливості використання нерівностей на краях папілярних ліній. ЭДЖЕСКОПИЯ.
ЕЙДЕТИЗМ (від грецьк. єібо^ — вид, образ) — здатність деяких індивідів (ейдетиків) до збереження і відтворення надзвичайно живого і детального образу сприйнятих раніше предметів і сцен. ЭЙДЕТИЗМ.
ЕЙФОРІЯ (від грецьк. гх> — добре і форєсо—переношу) — піднесений, веселий настрій, стан благодушності і безтурботності, що не відповідає об'єктивним обставинам, при якому спостерігається мімічне і загальне рухове пожвавлення, психомоторне збудження. ЭЙФОРИЯ.
ЕКОЛОГІЧНІ ЗЛОЧИНИ — клас злочинів у криміналістичній класифікації, що об'єднує діяння, які посягають на встановлений законом режим використання природних ресурсів, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки і заподіюють шкоду довкіллю чи здоров'ю людини або створюють загрозу такого заподіяння. Розслідування екологічних злочинів пов'язують із виникненням певних ситуацій. Типовими слідчими ситуаціями є: екологоспонтанна, еколо-годинамічна, екологопрогностична. Найпоширенішими слідчими діями при розслідуванні екологічних злочинів є: 1) огляд місця події; 2) допит свідків; 3) обшук і виїмка; 4) слідчий експеримент; 5) призначення судових експертиз (судово-екологічної; судово-агротехнічної; судово-ветеринарної; судово-іхтіологічної; судово-хімічної; судової санітарно-гігієнічної; судово-технічної; судової будівельно-технічної та ін). ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ.
Гавриш С. Б., Грузкоеа В. Г., Дудников А. Л., Коновалова В. Е., Матусов-ский Г. А., Моисеенко Л. Е., Салтевский М. В. Экологические преступления: квалификация и методика расследования. — Харьков, 1994.
ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ — клас злочинів у криміналістичній класифікації, що об'єднує: 1) злочини у сфері відносин власності, пов'язані із шахрайством (ст. 83 КК України), посадовою діяльністю: розкраданням державного або колективного майна шляхом привласнення, розтратою або зловживанням посадовим становищем (ст. 84 КК України); 2) злочини у сфері виконання бюджету: порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 803 КК України); видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку (ст. 804 КК України); 3) злочини у сфері фінансових відносин: виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів (ст. 19 КК України); порушення правил про валютні операції (ст. 80 КК України); приховування валютної виручки (ст. 80і \\ К України); ухилення від сплати податків (ст. 1482 КК України); порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (ст. 148s КК України); підробка знаків поштової оплати і проїзних квитків (ст. 153 Кіч України); незаконне виготовлення, підробка, використання або збут незаконно виготовлених і одержаних чи підроблених марок акцизного збору (ст. 153і КК України); 4) злочини у сфері підприємницьких відносин: заняття забороненими видами підприємницької діяльності (ст. 148 КК України); порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю (ст. 1483 КК України); фіктивне підприємництво (ст. 1484 КК України); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 1485 КК України); виготовлення спиртних напоїв і торгівля ними (ст. 149 КК України); спеку-пяція (ст. 154 КК України); незаконна торгівельна діяльність (ст. 1556 КК України); протидія законній підприємницькій діяльності (ст. 155s КК України); приховування банкрутства (ст. 1562 КК України); фіктивне банкрутство (ст. 1563 КК України); 5) злочини у сфері захисту від монополізму і недобросовісної конкуренції: незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (ст. 1486 КК України); розголошення комерційної таємниці (ст. 1487 КК України); штучне підвищення і підтримання високих цін на товари народного споживання та послуги населенню (ст. 1555 КК України); зговір про фіксування цін (ст. 1557 КК України); примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 1982 КК України); 6) злочини у сфері обслуговування населення: випуск або реалізація недоброякісної продукції (ст. 147 КК України); обман покупців (ст. 155 КК України); обман замовників (ст. 155і КК України); одержання незаконної винагороди від громадян за виконання робіт, пов'язаних із обслуговуванням населення (ст. 1552 КК України); порушення правил торгівлі (ст. 1553 КК України); 7) злочини у сфері митного регулювання: контрабанда (ст. 70 КК України). ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ.
Волженкин Б. В. Экономические преступления. — СПб.: Изд-во Юридический центр Пресс, 1999.
Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник /Под ред. В. Д. Грабовского, А. Ф. Лубина. — Ниж. Новгород: Ни-жегород. ВШ МВД России, 1995.
Матусовский Г. А. Экономические преступления: криминалистический анализ.—Харьков: Консум, 1999.
ЕКСГУМАЦІЯ (пізньолат. exhumatio, від лат. ех — зі humus — земля, ґрунт) — виймання трупа з місця поховання з метою огляду, судово-медичного дослідження або пред'явлення для упізнання. Е. — слідча дія, яка проводиться у присутності понятих, судово-ме дичного експерта і осіб, яким буде пред'явлено труп для упізнання. Рішення про проведення Е. оформляється постановою слідчого. Перед розкопуванням могили її слід сфотографувати, а потім до цільно сфотографувати всі наступні стадії Е. Ніякі зміни трупа не можуть бути підставою для відмовлення від його повного судово-медичного дослідження. ЭКСГУМАЦИЯ.
ЕКСПЕРИМЕНТ (від лат. experimentum — проба, досвід) — один із основних методів наукового пізнання. ЭКСПЕРИМЕНТ.
ЕКСПЕРИМЕНТ ЛАБОРАТОРНИЙ — різновид експеримен ту, проведеного в умовах спеціально обладнаних приміщень, що за безпечує особливо суворий контроль незалежних і залежних пере мінних. Завдяки цим умовам результати Е. л. звичайно мають порівня но високий ступінь надійності й достовірності. ЭКСПЕРИМЕНТ ЛАБОРАТОРНЫЙ.
ЕКСПЕРИМЕНТ СЛІДЧИЙ. Див.: Слідчий експеримент. ЭК СПЕРИМЕНТ СЛЕДСТВЕННЫЙ.
ЕКСПЕРТ (від лат. expertus — досвідчений) — особа, яка во лодіє спеціальними знаннями і залучається органами розслідуван ня, судом та іншими органами для проведення експертизи. Законо давство визначає правовий статус Е. Судовими Е. можуть бути осо би, які володіють необхідними знаннями для дачі висновку з досліджуваних питань. Спеціалісти державних спеціалізованих ус танов і відомчих служб, які проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку і атестацію як су дові Е. певного фаху (ст.1О Закону України «Про судову експерти зу»). Судовий Е. має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; порушувати клопотання про надання нових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, що допитуються, питання, які стосуються експертизи (ст. 77 КПК України). ЭКСПЕРТ.
ЕКСПЕРТИЗА ВУЗЛІВ — вид криміналістичної експертизи. Об'єктами дослідження є матеріали (мотузки, ремені тощо), зав'я зані вузлами. Типові питання, які вирішуються Е. в.: до якого виду належить даний вузол; чи не має він ознак, що вказують па професію виконавця; чи не належить кілька вузлів до одного виду. ' Ж" СПЕРТЙЗА УЗЛОВ.
ЕКСПЕРТИЗА КОМІСІЙНА — експертне дослідження, здійснене групою — не менше двох обізнаних осіб (експертів). І призначається в особливо складних випадках, а також при провадженім повторних експертиз. Якщо експерти, що входять до комісії для про призначення експертизи (звичайно особи одного фаху), дійдуть спільного висновку, він підписується всіма експертами. При наявності розбіжностей між експертами кожний із них дає свій висновок окремо. Різновидом Е. к. є комплексна експертиза, коли експертне дослідження проводиться особами різних спеціальностей. У цьому разі кожний експерт самостійно проводить дослідження з питань, які належать тільки до його компетенції. Для відповіді на питання, що потребують інтеграції знань, експерти різних спеціальностей синтезують свої окремі висновки і формулюють спільну відповідь, яка підписується всіма експертами. ЭКСПЕРТИЗА КОМИССИОННАЯ.
ЕКСПЕРТИЗА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА СИЛЬНОДІЮЧИХ РЕЧОВИН — вид судової експертизи. Типові питання, які вирішуються експертизою: чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сліди наркотичних засобів (сильнодіючих речовин); якщо є, то яких саме; чи є даний засіб наркотичним (чи є дана речовина сильнодіючою) і яким (якою) саме; чи мають дані наркотичні засоби (сильнодіючі речовини) спільну родову (групову) належність. ЭКСПЕРТИЗА НАРКОТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ И СИЛЬНОДЕЙСТВУЮЩИХ ВЕЩЕСТВ.
ЕКСПЕРТИЗА РЕЛЬЄФНИХ ЗНАКІВ — вид криміналістичної експертизи. Об'єктами дослідження можуть бути відновлені спиляні (забиті), слабо видимі номери та інші рельєфні зображення на різного роду виробах. Експертизою встановлюються факт та спосіб змінення зображень. Типові питання, які вирішуються експертизою: чи піддавався зміні номер на даному екземплярі зброї (іншому виробі); яким був початковий номер на об'єкті дослідження; яким способом був знищений або змінений номер (знак) на даному виробі; чи були на даному виробі маркувальні позначення; чи піддавалися зміні маркувальні, позначення на даному виробі. ЭКСПЕРТИЗА РЕЛЬЕФНЫХ ЗНАКОВ.
ЕКСПЕРТИЗА СИТУАЛОГІЧНА — комплексне дослідження експертами місця події для визначення обставин розслідуваної події. Крім вивчення слідів та інших об'єктів обстановки місця події експерти дають висновок за результатами аналізу всього комплексу ситуаційних чинників: фізичного та психічного стану учасників події, час доби, освітлення, метеорологічні умови та ін. Е. с. — ком плексна експертиза, яка потребує залучення спеціалістів різних га лузей знань: трасологів, судових медиків, автотехніків, балістів, пси хологів та ін. У ході цієї експертизи визначається вплив стану до рожнього покриття, профілю та освітленості дороги на механізм транспортної події та її сліди, вплив фізичного стану потерпілого і нападаючого на їх дії. Розвиток події інциденту моделюється екс пертами у вигляді ряду послідовних ситуацій: початкової, проміжної, кінцевої. ЭКСПЕРТИЗА СИТУАЛОГЙЧЕСКАЯ.
ЕКСПЕРТИЗА СЛІДІВ НІГ ЛЮДИНИ ТА ВЗУТТЯ — вид трасологічної експертизи; основне завдання — ідентифікація люди ни за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчох, взуття та встановлення особливостей пересування людини. Типові питання, які вирішуються експертизою: чи є на даній поверхні (предметі) сліди босих ніг (пан чох, шкарпеток, взуття) людини і чи придатні ці сліди для іденти фікації або визначення їх родової (групової) належності; чи зали шені сліди даною особою або шкарпетками, панчохами чи взуттям, вилученими у певної особи; взуттям якого виду залишені дані сліди і які його характеристики і особливі ознаки; який орієнтовно зріст людини, яка залишила сліди; які особливості ходи людини у "доріжці слідів". ЭКСПЕРТИЗА СЛЕДОВ НОГ ЧЕЛОВЕКА И ОБУВИ.
ЕКСПЕРТИЗА СЛІДІВ РУК (дактилоскопічна експерти за) — вид трасологічної експертизи; основне завдання — ідентифі кація особи за слідами рук, залишеними на місці події. Типові пи тання, які вирішуються Е. с. р.: чи залишені сліди рук даною осо бою; чи залишені сліди рук, вилучені з місця події, однією особою; чи є на даному предметі сліди рук і чи придатні вони для ідентифікації або визначення родової (групової) належності; якою рукою і якими пальцями руки залишені сліди; які особливості мають руки людини, яка залишила сліди (відсутність пальців, на явність шрамів та ін.); якими ділянками поверхні долоні зали шені сліди; внаслідок якої дії залишений слід (хапання, торкання і т. ін). ЭКСПЕРТИЗА СЛЕДОВ РУК (дактилоскопическая экспертиза).
ЕКСПЕРТИЗА СУДОВА АВТОТЕХНІЧНА. Предметом до слідження є пов'язані з механізмом дорожньо-транспортної події фактичні дані, які визначають технічний стан транспортного засобу, дорожню обстановку на місці події і дії учасників події, а також обставини, що сприяли виникненню події, які експерт-автотехнік може досліджувати на основі своїх спеціальних знань. Об'єктами дослідження є: автомототранспорт, міський електротранспорт, трактори та інші самохідні механізми, які брали участь у дорожньо-транспортній події; місце дорожньо-транспортної події; матеріали (документи, речові докази, деталі, механізми та ін.), надані у розпорядження експерта. До компетенції судового зкеперта-автотехніка входить вирішення таких завдань: 1) дослідження технічного стану причетних до події транспортних засобів з метою встановлення: причин і часу виникнення технічних несправностей; можливості виявлення технічної несправності до моменту настання дорожньо-транспортної події; причинно-наслідкового зв'язку між виявленою технічною несправністю транспортного засобу і фактом дорожньо-транспортної події; технічної можливості запобігання події при технічному стані транспортного засобу на момент події; обставин, пов'язаних із технічним станом транспортних засобів, які сприяли або могли сприяти виникненню дорожньо-транспортної події; 2) дослідження обстановки на місці дорожньо-транспортної події з метою встановлення і уточнення: значення коефіцієнтів, які характеризують рух транспортних засобів та інших об'єктів у місці дорожньо-транспортної події (коефіцієнт зчеплення, коефіцієнт коливання тощо); траєкторії руху транспортних засобів до і після дорожньо-транспортної події; умов видимості і оглядовості з місця водія з урахуванням даних про дорожню обстановку в момент дорожньо-транспортної події; обставин, пов'язаних із дорожньою обстановкою перед дорожньо-транспортною подією, які сприяли або могли сприяти її настанню; 3) дослідження дій учасників дорожньо-транспортної події з метою: встановлення, як треба було діяти учасникам дорожньо-транспортної події в даній дорожній ситуації відповідно до технічних вимог правил безпеки руху і експлуатації транспорту; встановлення технічного боку причинного зв'язку між діями учасників дорожньо-транспортної події, установлених як слідством (судом), так і експертом, і настанням конкретного факту дорожньо-транспортної події (наїзду, зіткнення, перекидання та ін.), у разі, коли з'ясовування цих зв'язків потребує спеціальних знань експерта-автотехніка; 4) дослідження механізму дорожньо-транспортної події або окремих її елементів на підставі даних, установлених
слідчим шляхом і отриманих експертом у процесі дослідження, зок рема із метою встановлення: напрямку дії сил між двома транспорт ними засобами, що зіштовхнулися (разом із експертом-трасологом); швидкості руху транспортних засобів; гальмового і зупиночного шляхів транспортних засобів; взаємного розташування транспорт них засобів у різні моменти дорожньо-транспортної події; технічної можливості запобігання події в момент розвитку дорожньої ситу ації, зазначеної слідством і судом; часу подолання транспортним засобом певних ділянок шляху; моменту, коли водій ще не мав тех нічної можливості запобігти дорожньо-травепортній події, і розта шування перешкоди в цей момент. ЭКСПЕРТИЗА СУДЕБНАЯ АВ ТОТЕХНИЧЕСКАЯ.
Романов Н. С. Автотехническая экспертиза как способ установления об стоятельств, относящихся к механизму дорожно-транспортного проис шествия. — К.: РИО МВД УССР, 1972.
ЕКСПЕРТИЗА ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ — вид криміналістичної експертизи; основне завдання — встановлення належності до хо лодної зброї саморобних ножів, кинджалів, кастетів та подібних за призначенням предметів. Типові питання, які вирішуються експер тизою: чи є даний предмет холодною зброєю; якщо є, то до якого виду холодної зброї він належить; чи є даний предмет заготовкою холодної зброї; чи використовувалось при виготовленні даної хо лодної зброї заводське обладнання. ЭКСПЕРТИЗА ХОЛОДНОГО ОРУЖИЯ.
Подшибякин А. С. Вопросы криминалистического исследования холод ного оружия: Учеб. пособие. — Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1975.
ЕКСПЕРТИЗА ЦІЛОГО ЗА ЧАСТИНОЮ — вид криміналі стичної експертизи; основне завдання — ідентифікація об'єкта, роз діленого на частини у зв'язку із здійсненням злочину. Встановлюєть ся, чи мають частини предмета спільну лінію розділення, тобто чи становили вони раніше одне ціле. Типові питання, які вирішуються експертизою: чи становили знайдені частини єдине ціле (чи є ос колки скла частинами розсіювача фар даного автомобіля, чи відко лота дана тріска від певного поліна та ін.); який спосіб відокрем лення від предмета його частини; до якого виду належить предмет, частина якого вилучена з місця події. ЭКСПЕРТИЗА ЦЕЛОГО ПО ЧАСТИ.
ЕКСПЕРТОЛОГІЯ СУДОВА — наукова дисципліна, яка вивчає закономірності, методологію і процес формування та розвитку на укових основ судових експертиз. ЭКСПЕРТОЛОГИЯ СУДЕБНАЯ.
Винберг А. И., Малаховская Н. Т. Судебная экспертология (общетеоре тические и методологические проблемы судебных экспертиз). — Вол гоград, 1979.
ЕКСПРЕСИВНИЙ (від лат. expressio — вираження) — ви разний, спроможний відбити емоційний стан. ЭКСПРЕССИВНЫЙ.
ЕКСПРЕСІЯ — виразність, сила прояву почуттів, переживань, експресивні реакції є зовнішнім проявом емоцій; почуттів людини (у міміці, пантоміміці, голосі і жестах). ЭКСПРЕССИЯ.
ЕКСТРАВЕРСІЯ — ІНТРОВЕРСІЯ (від лат. extra — поза, intro — усередину, versio — повертати, обертати) — характеристика іпдивідуально-психологічних відмінностей людини, крайні смуги якої відповідають переважній спрямованості особистості чи то на світ зовнішніх об'єктів, чи то на явища її власного суб'єктивного сні ту. ЭКСТРАВЕРСИЯ — ИНТРОВЕРСИЯ.
ЕЛЕКТРОМІТКА — специфічна ознака поразки електричним струмом. Е. виникають від контакту з провідником під електричним струмом звичайно при напрузі 100-250 В і температурі, що виді ляється при цьому, не вище 120° С У 10-15% випадків Е. не утво рюються. Е. мають різноманітну форму і ступінь виразності. Необ хідно враховувати у процесі огляду трупа. ЭЛЕКТРОМЕТКА.
ЕЛЕКТРОЩУП — пошуковий криміналістичний прилад; скла дається зі сталевої штанги, на кінці якої є конусний електродний наконечник з ізольованими один від одного електродами, поєднани ми із мікроамперметром. Е. може застосовуватися для пошуку зако паних і затоплених трупів або їх частин на глибині до 1,4 м або пред метів, виготовлених із металів, які знаходяться в землі, воді, нечис тотах. ЭЛЕКТРОЩУП.
ЕМОЦІЇ (від лат. emoveo — потрясаю, хвилюю) — психічний відбиток у формі безпосереднього переживання життєвого смислу явищ і ситуацій, що знаходить свій вияв у почутті гніву, печалі, ра дощів. ЭМОЦИИ.
ЕМОЦІЙНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ. Передбачає з'ясування ре акції допитуваного на подразник для встановлення ставлення до певних обставин скоєння злочину. Можливість використання Е. є. при допиті є дискусійною проблемою. ЭМОЦИОНАЛЬНЫЙ ЭК СПЕРИМЕНТ.
ЕМОЦІЙНІСТЬ — властивості людини, які відбивають зміст, якість і динаміку її емоцій і почуттів. ЭМОЦИОНАЛЬНОСТЬ.
ЕМПАТІЯ {англ. empathy — співчуття, співпереживання) — у спілкуванні уміння поставити себе на місце іншого, здатність людини до довільної емоційної чуйності на переживання інших людей. У судово-слідчій діяльності в деяких випадках сприяє спілкуванню і встановленню необхідного рівня психологічного контакту. ЭМПАТИЯ.
ЕРМА — загальна назва німецьких автоматичних пістолетів. ЭРМА.
ЕСПАДРОН — колючо-рубляча клинкова холодна зброя у ви гляді важкої укороченої, інколи злегка вигнутої шпаги. Використо вується в спортивному фехтуванні. ЭСПАДРОН.
ЕХОЛАЛІЯ — автоматичне повторення чужих слів, яке спо стерігається при деяких психічних захворюваннях. Е. іноді зустрі чається і в дітей, які нормально розвиваються, як один із ранніх етапів становлення їх мови. ЭХОЛАЛИЯ.
ЕХОПРАКСІЯ (від грецьк.— шум, звук, , — дія) — наслідувальне, автоматичне повторення рухів та дій інших людей. Одна з форм Е. — ехолалія. ЭХОПРАКСИЯ.
Є
ЄГЕР — німецький кишеньковий автоматичний пістолет. ЕГЕРЬ.
ЄНИФЕР {жаргон злодійський) — магазинний злодій; злодій, що спеціалізується на крадіжках із кіосків. ЕНЫФЕР.
Ж
ЖАКАН — куля особливої конструкції для стрільби з гладко-ствольної мисливської рушниці. ЖАКАН.
ЖАРГОН — мова певної соціальної або іншої об'єднаної за гальними інтересами групи, що містить багато відмінних від загаль ної мови, у тому числі штучних, іноді умовних, слів і виразів. ЖАР ГОН.
ЖЕСТ — рух рукою або інший рух тіла, які щось позначають або супроводжують мовлення. ЖЕСТ.
ЖІЄФФЕКО — бельгійський автоматичний пістолет. ЖИЕФ-ФЕКО.
ЖИЛЕТКА (жаргон злодійський) — пристосування для розрізування кишень, вмонтоване в перстень. ЖИЛЕТКА.
ЖИРМАЧ {жаргон злодійський) — злодій, що чинить крадіжки з вітрин; кишеньковий злодій, який у момент учинення крадіжки прикриває руку яким-небудь предметом. ЖИРМАЧ.
ЖИРОВІСК — утворюється при похованні трупів у вологий, глинистий або болотистий ґрунт, а також при перебуванні їх у стоячих водоймах. Ж. (омилення трупа) — сірувато-білого кольору зерниста маса із сальним блиском і характерним запахом прогірклого сиру. Тканини набувають унаслідок цього білувато-жовтого кольору, грубозернистого вигляду, поступово твердіють і стають ламкими. Розвитку Ж. сприяє підвищений уміст жиру в тканинах трупа. Утворення Ж. стає помітним через 3-5 тижнів. Труп новонародженого звичайно перетворюється повністю на стан Ж. через 5-6 місяців, а труп дорослої людини — не раніше ніж через 10-12 місяців. Трупи в стані Ж. придатні для упізнання, на них можуть зберегтися сліди ушкоджень, странгуляційна борозна та інші зміни. Стан Ж. необхідно враховувати при ексгумації трупа. ЖИРОВОСК.
ЖУАНЬБЯНЬ — китайський бойовий батіг. ЖУАНЬБЯНЬ.
З
ЗАБУВАННЯ — процес, який характеризується поступовим зменшенням можливості пригадування і відтворення певного матеріалу. У процесі допиту можливе актуалізування забутого за допомогою спеціальних тактичних прийомів, заснованих на асоціативних зв'язках. ЗАБЫВАНИЕ.
ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ КРИМІНАЛІСТИКИ — методологічна основа, яка являє собою систему світоглядних принципів, концепцій, категорій, понять, методів і зв'язків, що відбивають предмет криміналістики як ціле. Основні елементи: а) вступ до загальної теорії криміналістики; б) окремі криміналістичні теорії; в) вчення про методи криміналістики; г) вчення про мову криміналістики; д) криміналістична систематика ОБЩАЯ ТЕОРИЯ КРИМИНАЛИСТИКИ.
Белкин Р. С. Общая теория советской криминалистики. — Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1986.
Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Об щая и частные теории. — М.: Юрид. лит., 1987.
ЗАДАТКИ — уроджені анатомо-фізіологічні особливості нерво вої системи, мозку, що складають природну основу розвитку здібно стей. ЗАДАТКИ.
«ЗАКОН» (жаргон злодійський) —= сукупність звичаїв, моралі, традицій кримінально-злочинного середовища, дотримання яких було обов'язковим для всіх членів угруповання. «ЗАКОН».
ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ — рішення органу дізнання, слідчого, прокурора або суду про закінчення процесуаль ної діяльності, що завершує провадження у справі (крім випадків винесення вироку). Допускається лише за наявності підстав, перед бачених законом. ПРЕКРАЩЕНИЕ УГОЛОВНОГО ДЕЛА.
ЗАМІНА ЧАСТИН ДОКУМЕНТА — один із способів част кової підробки. Полягає у заміні аркушів, уклеюванні окремих діля нок і переклеюванні фотокартки. Ознаки заміни аркушів: порушен ня порядку нумерації сторінок або невідповідність номерів сторінок; розходження в графічних ознаках друкарського шрифту, у малюнку захисної сітки, формі і розмірах лінування; невідповідність аркушів за розміром, за якістю паперу; додаткові проколи в місцях кріплен ня аркушів та ін. Ознаки переклеювання фотокартки: відсутність на фотокартці відбитка печатки; розходження в графічних ознаках букв у частинах відбитка на фотокартці і документі; наявність розрізу на
фотокартці; розходження в кольорі часток клею, що _ виступає з-під фотокартки. ЗАМЕНА ЧАСТЕЙ ДО КУМЕНТА.
ЗАМІЩЕННЯ — за хисний механізм, який має дві різні форми прояву. У пси хоаналізі виділений захист шляхом заміщення об'єкта і захист шляхом заміщення потреби. ЗАМЕЩЕНИЕ.
ЗАМОК— присто сування для замикання чого-небудь ключем (приміщень, сейфів, шаф та ін.). У криміналістиці важливе значення має експертиза замків (різновид трасологічної експертизи); 2) елемент вогнепальної зброї, що служить для запалення порохового заряду або капсуля. Замки розрізняються за типом конструкції механізму на ґнотові, колесикові, кремінно-ударні та ударні (зовнішньокуркові і внутрішньокуркові). ЗАМОК.
ЗАПАЛ — пристосування, засіб для запалення заряду, вибухової речовини. ЗАПАЛ.
ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ — узагальнена назва процесів, що забезпечують утримання матеріалу в пам'яті. 3. — найважливіша умова наступного відновлення набутих знань. Залежно від місця процесів 3. у структурі діяльності розрізняють довільне і мимовільне 3. У разі мимовільного 3. людина не ставить перед собою завдання запам'ятати той чи інший матеріал. Довільне 3. є спеціальною дією, конкретне завдання якої — запам'ятати точно, на максимально тривалий термін, із метою наступного відтворення або просто узнавання — визначає вибір способів і засобів 3. і таким чином впливає і на його результати.
3. є важливою стадією формування показань. У практиці розслідування злочинів рідко зустрічаються показання, засновані на навмисному 3. фактів із метою їх викласти згодом на допиті. Для продуктивності мимовільного 3. важливим є те місце, яке займає в діяльності даний матеріал. Людина тим краще і міцніше запам'ятовує певне сприйняття, чим більшу значущість має для неї це сприйняття. Збереження в пам'яті допитуваного сприйнятого матеріалу залежить від фактора часу. З часом небезпека втрати або перекручування інформації зростає. ЗАПОМИНАНИЕ.
ЗАПАХОВИЙ СЛІД — в одорології інформація, яка переноситься при випарі від запахоутворюючих поверхонь на об'єкти речової обстановки. 3. с — газоподібне утворення, що містить якісну інформацію про об'єкт. ЗАПАХОВЫЙ СЛЕД.
ЗАПЕРЕЧУВАННЯ — завзята відмова визнати свою провину в чомусь. ЗАПИРАТЕЛЬСТВО.
ЗАПИТАННЯ — звертання, яке потребує відповіді. 3. — це одна з форм судження. У ньому не повідомляється готова думка, а виражається прагнення того, хто говорить, спонукати співрозмовника до повідомлення або розвитку думки. Існують різноманітні форми і функції 3. За своїм цільовим призначенням 3. поділяються на основні, доповнювальні, уточнювальні, нагадувальні, контрольні.
3. є важливою формою процесуального спілкування при допиті. ВОПРОС.
ЗАПИТАННЯ ВИКРИВАЛЬНЕ. Спрямоване на викриття неправди в розповіді допитуваного. ВОПРОС ИЗОБЛИЧАЮ ЩИЙ.
ЗАПИТАННЯ ДОПОВНЮВАЛЬНЕ. Спрямоване на з'ясуван ня фактів, упущених допитуваним у вільнпЬрозповіді. ВОПРОС ДОПОЛНЯЮЩИЙ.
ЗАПИТАННЯ КОНТРОЛЬНЕ. Спрямоване на перевірку да них, що повідомляються допитуваним, з'ясування джерела отриман ня факту (наприклад: «На підставі чого ви стверджуєте, що злочин був вчинений о 16 годині?»). ВОПРОС КОНТРОЛЬНЫЙ.
ЗАПИТАННЯ НАВІДНЕ. Містить елементи сугестії (навію вання) і недопустиме при допиті. Питання не повинно наводити до питуваного на відповідь. Три типи 3. н.: 1) запитання, які містять пряме підказування, коли навіювання спрямоване прямо на предмет запитання і збігається з ним (наприклад: «Чи були на викрадачі ру кавички?» (за умови, що свідок викрадача назвав)); 2) запитання, які спрямовані на характеристику властивостей навіюваного уявлен ня, на уточнення його деталей (наприклад: «Якого кольору були ру кавички у викрадача?» (за умови, що свідок назвав викрадача, але про наявність рукавичок не говорив)); 3) запитання, які є непрямим підказуванням, коли вони спрямовані на предмет, особу, дію, на те, що реально існує, відоме свідкові і ним назване. Навіювання вво диться в констатуючу частину як другорядний елемент і спрямова не на неіснуючі, але, на перший погляд, незначні деталі (наприклад: «Як виглядав викрадач, що сів за кермо і був у рукавичках?» (за умо ви, що свідок описав факт крадіжки машини і назвав викрадачів)). ВОПРОС НДВОДЯЩИЙ.
ЗАПИТАННЯ НАГАДУВАЛЬНЕ. Сприяє відновленню пам' яті допитуваного, викликає ті або інші асоціації (наприклад: «Що ви робили після дня народження? У якому місці ви гуляли?»). Його мета полягає в нагадуванні допитуваному обставин, які сприяють збудженню асоціативних зв'язків у всьому їх різноманітті. Слідчий звичайно задає кілька таких запитань, що сприяє процесу послідов ного пригадування забутого. Позитивний ефект у пригадуванні за бутого дає постановка запитань у хронологічній або логічній по слідовності про обставини, які передують, супроводять і йдуть за подією злочину. ВОПРОС НАПОМИНАЮЩИЙ.
ЗАПИТАННЯ ОСНОВНЕ. Спрямоване на з'ясування основних відомостей у справі, які належать до предмета допиту. ВОПРОС ОСНОВНОЙ.
ЗАПИТАННЯ УТОЧНЮВАЛЬНЕ. Стосується сутності відомостей, що повідомляються, і спрямоване на більш повне і точне з'ясування обставин, що мають значення для справи. 3. у. спрямоване на найбільш повне і точне з'ясування обставин, що мають значення для справи (наприклад: «Ви повідомили, що пістолет знаходився біля трупа. Чи не можете ви сказати, з якого боку і на якій відстані від трупа знаходився пістолет?»). ВОПРОС УТОЧНЯЮЩИЙ.
ЗАРАЖЕННЯ (у соціальній психології) — процес передачі емоційного стану від одного індивіда до другого на психофізіологічному рівні контакту поза власним смисловим впливом або додатково до нього. Має значення у вербальних слідчих діях у ході спілкування. ЗАРАЖЕНИЕ.
ЗАРЯД — запалювальне і вибухове пристосування, за допомогою якого здійснюється основна функція вогнепальної зброї — влучення в ціль на відстані. До зарядів належать патрони різних конструкцій, а також безпосередньо заряди (різні сполучення пороху, пижів і куль без спеціальної оболонки). ЗАРЯД.
ЗАСІДКА — оперативно-розшуковий захід, який полягає у прихованому розташуванні працівників із метою несподіваного нападу на супротивника. ЗАСАДА.
ЗАТВОР — елемент вогнепальної зброї багатофункціональної дії. Призначений для здійснення пострілу, діставання стріляної гільзи, досилання патрона в ствол, а також для замикання ствола. Затвор складається з важеля, стебла, ударника, бойової пружини, викидача гільзи. ЗАТВОР.
ЗАТОЧКА — загострений шматок дроту або металевого прута, що виконує роль стилета. ЗАТОЧКА.
ЗАТОЧКА ЯТАГАННА — лезове заточення клинка по внутрішній увігнутій стороні. ЗАТОЧКА ЯТАГАННАЯ.
ЗАТРИМАННЯ — короткочасний примусовий захід, застосовуваний до особи, підозрюваної у вчиненні злочину, з метою з'ясовування причетності затриманого до злочину і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. 3. підозрюваного можливе тільки за наявності однієї з таких підстав: коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення; коли очевидці, у тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, яка вчинила злочин; коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі бу дуть виявлені явні сліди злочину. При наявності інших даних", що дають підстави підозрювали осо-бу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли вона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено особи підозрювано го. ЗАДЕРЖАНИЕ.
ЗАУЕР 1913 p., НОР МАЛЬНА МОДЕЛЬ — німець кий автоматичний пістолет фірми «Зауер і Син». ЗАУЭР 1913 г.,
НОРМАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ.
ЗАХИСНА СІТКА — спеціальний засіб захисту документів від підробки у вигляді складного візерунка з тонких ліній, які наносяться фабричним способом на папір. ЗАЩИТНАЯ СЕТКА.
ЗАХИСТ ПСИХОЛОГІЧНИЙ — спеціальна регулятивна си стема стабілізації особистості, спрямована на усунення або зведен ня до мінімуму почуття тривоги, пов'язаного з усвідомленням кон флікту. ЗАЩИТА ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ
ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ — процес, який складається з таких стадій: а) виявлення доказів — їх відшукування; б) фіксація (закріп лення) доказів: зберігання фактичних даних у встановленому зако ном порядку; в) вилучення доказів: дії, які забезпечують можливість використання доказів, приєднання їх до справи, а також їх дослід ження; г) зберігання доказів, яке полягає у вживанні заходів щодо збереження самих доказів. 3. д. є першим етапом роботи з доказами. СОБИРАНИЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ.
Белкин Р. С, Винберг А. И. Криминалистика и доказывание (методоло гические проблемы). — М.: Юрид. лит., 1969.
Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств. Сущность и методы. — М.: Наука, 1966.
ЗБРОЙОВКА ПЛЗЕНЬ — чехословацький автоматичний пістолет. ЗБРОЙОВКА ПЛЗЕНЬ
ЗБРОЯ АВТОМАТИЧНА — вогнепальна зброя з автоматизо ваним спусковим пристроєм і перезарядженням (самострільна зброя) або тільки перезарядженням (самозарядна зброя). Автоматизація відбувається за рахунок енергії відведених порохових газів або піддачі зброї та її частин. ОРУЖИЕ АВТОМАТИЧЕСКОЕ.
ЗБРОЯ БОЙОВА— зброя, призначена для ведення військових наступальних дій. ОРУЖИЕ БОЕВОЕ.
ЗБРОЯ КОЛЮЧА — холодна зброя (клинкова та древкова), принцип дії якої заснований на нанесенні колючого удару. ОРУЖИЕ КОЛЮЩЕЕ.
ЗБРОЯ КОМБІНОВАНА—зброя, яка сполучає у собі функції двох і більше різних видів зброї. ОРУЖИЕ КОМБИНИРОВАННОЕ.
ЗБРОЯ ПНЕВМАТИЧНА — схожа на вогнепальну механічну метальну зброю, яка стріляє за допомогою стиснутого повітря або газу. ОРУЖИЕ ПНЕВМАТИЧЕСКОЕ.
ЗБРОЯ РІЖУЧО-КОЛЮЧА — холодна зброя, принцип дії якої заснований на сполученні кінематичних властивостей ріжучих і ко лючих ударів. ОРУЖИЕ РЕЖУЩЕ-КОЛЮЩЕЕ.
ЗБРОЯ РУБЛЯЧА — холодна зброя, принцип дії якої заснова ний на нанесенні рублячого удару. ОРУЖИЕ РУБЯЩЕЕ.
ЗБРОЯ РУБЛЯЧО-КОЛЮЧА — холодна зброя, яка може бути використана для нанесення як рублячих, так і колючих ударів. ОРУ ЖИЕ РУБЯЩЕ-КОЛЮЩЕЕ.
ЗБРОЯ УДАРНА — тип холодної зброї, розрахованої на пря мий дроблячий удар (за винятком сокироподібної зброї, удар якої рублячий). ОРУЖИЕ УДАРНОЕ.
ЗБРОЯ УДАРНО-РОЗДРОБЛЯЮЧА — холодна зброя, при значена для нанесення тупого удару. ОРУЖИЕ УДАРНО-РАЗ ДРОБЛЯЮЩЕЕ.
ЗБРОЯ ХОЛОДНА — зброя ріжучої, колючої, ріжучо-колючої, рублячої й ударної дії. Поділяється на типи: клинкова, древкова та ударна. ОРУЖИЕ ХОЛОДНОЕ.
ЗВІД — невеличке пристосування в ударному механізмі зброї, що дає можливість звести курок. ВЗВОД.
ЗВУК — сприймане слухом фізичне явище, що викликається коливальними рухами часток повітря або іншого середовища. ЗВУК.
ЗВУКОЗАПИС У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ. Є додатковим засобом фіксації показань. Про провадження звукоза пису допитуваний сповіщається до початку слідчої дії. Не припус тимо здійснювати звукозапис тільки частини допиту або показань, спеціально повторених для звукозапису. На фонограмі повинні бути зафіксовані: місце і дата провадження слідчої дії, час її початку і закінчення, посада і прізвище особи, що здійснює слідчу дію, прізви ще, ім'я, по батькові кожної особи, яка бере участь в її провадженні. По закінченні допиту звукозапис повністю відтворюється, і особа своєю заявою засвідчує його правильність. На фонограму запису ються і всі доповнення та поправки до показань. Звукозапис не за міняє протоколювання слідчої (судової). ЗВУКОЗАПИСЬ В УГОЛОВНОМ СУДОПРОИЗ ВОДСТВЕ.
Леви А. А. Звукозапись в уголовном процессе. Юрид. лит., 1974.
ЗВ'ЯЗНІСТЬ ПОЧЕРКУ
— у почеркознавстві загальна ознака почерку, що полягає в безперервності виконання пев ної кількості письмових знаків і їх частин у межах одного сло ва. Зв'язність характеризується як мала (при з'єднанні літер у більшості слів по дві-три), се редня (при з'єднанні від чоти рьох до шести) і велика (при виконанні шести і більше знаків в однім слові при безупинному русі руки в процесі письма). СВЯЗНОСТЬ ПОЧЕРКА.
ЗҐВАЛТУВАННЯ — злочин, який полягає у статевих зноси нах із застосуванням фізичного насильства, погрози або з викорис танням безпорадного стану потерпілої. 3. є найтяжчим і найнебезпечнішим статевим злочином (ст. 117 КК України). ИЗНАСИЛО ВАНИЕ.
ЗДОГАД — припущення про ймовірність, можливість чогось. і. — це ще не версія. Щоб стати версією, здогад повинен стати ре альним, обґрунтованим, співвідносним, висунутим належною осо бою. ДОГАДКА.
«ЗЕНІТ» — малоформатний дзеркальний фотоапарат, що вхо дить до фотокомплекту слідчого. «ЗЕНИТ».
ЗІГ АМ-55 — швейцарська двадцятичотирьох- і тридцятизаряд-на автоматична гвинтівка калібру 7,5 мм. Довжина 1050 мм. ЗИГ АМ-55.
ЗІМСОН, МОДЕЛЬ 1922 р. — німецький автоматичний пісто лет. ЗИМСОН, МОДЕЛЬ 1922 г.
ЗІНГЕР — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ЗИНГЕР.
ЗЛИТТЯ — у дактилоскопії окрема ознака папілярного візе рунка. СЛИЯНИЕ.
ЗЛОВЖИВАННЯ — вчинок, що полягає у незаконному, злочин ному використанні своїх прав і можливостей. ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЕ.
ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО ПОСАДОВИМ СТАНО ВИЩЕМ — злочин, який полягає в умисному, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб, вико ристанні посадовою особою влади чи посадового становища всупе реч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди держав ним і громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб (ст. 165 КК Украї ни); належить до посадових злочинів.
При розслідуванні необхідно з'ясувати: обов'язки і дії, фактич но виконані посадовою особою; мету зловживання; форму зловжи вання владою або посадовим становищем; у чиїх інтересах вчинено зловживання; чи не пов'язано зловживання з порушенням фінансо вої дисципліни та ін.
Типові початкові слідчі дії: огляд і виїмка документів; допити свідків; огляд і виїмка зразків продукції та матеріалів; огляд місця події; обшук; допит підозрюваних. ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЕ ВЛА СТЬЮ ИЛИ СЛУЖЕБНЫМ ПОЛОЖЕНИЕМ.
ЗЛОДІЙ — той, хто краде; злочинець, що займається крадіжка ми. ВОР.
ЗЛОДІЙ У ЗАКОНІ — злочинний «авторитет», рецидивіст, прийнятий у злодійське угруповання, який зобов'язався дотримува тися злодійських «законів», звичаїв, правил, прийнятий у «братер ство» на злодійській сходці. ВОР В ЗАКОНЕ.
ЗЛОМ — засіб проникнення в помешкання, сховище, сейф з метою отримання інформації або вчинення злочину. 3. відбувається за допомогою певних знарядь та інструментів. Існують спеціально виготовлені в злочинних цілях знаряддя злому і злодійського інвен таря («гусяча лапа», «фомка» та ін.). ВЗЛОМ.
ЗЛОЧИНИ ОРГАНІЗОВАНІ — найбільш небезпечний різновид групових злочинів. З.о. вчиняються групами. Мають керівні засади зло чинної діяльності, внутрішньогрупову ієрархію, зрощування із офіцій ними структурами, корумповану захищеність, налагоджену систему взаємодії між членами злочинного угруповання. Існують особливості розслідування 3. о. ПРЕСТУПЛЕНИЯ ОРГАНИЗОВАННЫЕ.
Основы борьбы с организованной преступностью /Под ред. В. С. Овчинского, В. Е. Эминова, Н. П. Яблокова. — М.: ИНФРА-М, 1996.
ЗЛОЧИННА ОРГАНІЗАЦІЯ (співтовариство) — згуртована організована група, створена для вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів, або об'єднання організованих груп, створених із тією ж метою. ПРЕСТУПНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ (сообщество).
ЗМИВАННЯ — спосіб зміни змісту документа, при якому здійснюється видалення тексту різними розчинниками, що вимивають барвник штрихів. Ознаки 3.: послаблення блиску; наявність іон розмиву зі слабовираженими пофарбованими межами, покоробленість і шорсткість паперу; залишки барвника видалених штрихів. З метою виявлення ознак 3. використовуються збільшувальні оптичні засоби і ультрафіолетові освітлювачі. СМЫВАНИЕ.
ЗНАК — предмет (явище), що служить представником іншого предмета, явища, процесу. Наука про 3. - семіотика — виникла в другій половині ХІХ— початку XX ст. ЗНАК.
ЗНАРЯДДЯ ЗЛОЧИНУ — предмети і речовини, що використовуються злочинцем для досягнення злочинного результату; елемент криміналістичної характеристики злочинів. ОРУДИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ.
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ЛЮДИНИ — зовнішній вигляд, що являє собою сукупність даних, які сприймаються зором. ВНЕШНИЙ ОБЛИК ЧЕЛОВЕКА.
ЗОВНІШНІСТЬ — зовнішній вигляд чого-небудь. ВНЕШНОСТЬ.
ЗРАЗКИ — ідентифікуючі об'єкти, які без сумніву походять від об'єкта, що підлягає ідентифікації, які відбивають його ознаки. Класифікуються: 1) за характером: на зразки, які відбивають спосіб дії об'єкта (зразки почерку, які відбивають письмові навички людини) або структуру (зразки куль, відстріляні з даного екземпляра зброї, що відбивають структуру його деталей); зразки, що мають ті самі властивості, що й ідентифікований об'єкт (частини субстрату ідентифікованого об'єкта, еталони виробів, частина з яких підлягає ідентифікації); 2) за часом і умовами виникнення: що виникли до розслідуваної події і поза зв'язком з нею (вільні зразки); що виникли під час розслідуваної події, але не у зв'язку з розслідуванням справи (умовно вільні зразки); що виникли у зв'язку з розслідуванням справи (експериментальні зразки). Останні поділлються на зразки, що отримує слідчий (суд) особисто чи за учас тю спеціаліста (слідчі і судові зразки), і зразки, що отримує екс перт (експертні зразки). ОБРАЗЦЫ.
ЗРАЗКИ ДЛЯ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ — зразки почерку, відбитки пальців рук, ступнів, взуття, зліпки зубів, проби крові, слини, зразки шрифту конкретної друкарської машинки, які вірогідно належать певній особі і використовуються у процесі про вадження експертиз як порівняльні матеріали при дослідженні ру кописів, предметів зі слідами рук, ніг, зубів, документів та інших об'єктів, що подаються експерту для дослідження. У разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення чи відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для порівняльного до слідження. Про відібрання зразків складається протокол (ст. 199 КПК України). 3. для є. д. поділяються на експериментальні (спеціально отримані для цілей даної конкретної експертизи) і вільні (створені або отримані поза зв'язком із розслідуваною кримінальною спра вою, як правило, до її порушення). ОБРАЗЦЫ ДЛЯ ЭКСПЕРТ НОГО ИССЛЕДОВАНИЯ.
І
IB — англійський двадцяти- і тридцятизарядний автомат каліб ру 4,85 мм. Довжина 770 мм. Вага 4100 г. ИВ.
ІВЕР-ДЖОНСОН 1883 р. — американський п'ятизарядний ре вольвер 38 калібру. ЙВЕР-ДЖОНСОН 1883 г.
ІДЕАЛЬНІ СЛІДИ — сліди, які містяться в пам'яті людини. ИДЕАЛЬНЫЕ СЛЕДЫ.
ІДЕНТИФІКАЦІЙНА ОЗНАКА — у теорії ідентифікації влас тивість об'єкта, яка відповідає певним вимогам. Експертний вис новок про тотожність завжди базується на сукупності І. о. Роль І. о. можуть виконувати лише такі властивості об'єкта, які характеризують ся відносною сталістю і специфічністю. За ідентифікаційною роллю ознаки можуть бути розподілені на загальні і окремі. Загальні І. о. вира жають ті чи інші властивості, що притаманні певній класифікаційній групі. Окремі І. о. — особливості об'єкта, які не є виразником його групових властивостей. При ідентифікації враховується комплекс за гальних і окремих І. о. ИДЕНТИФИКАЦИОННЫЙ ПРИЗНАК.
ІДЕНТИФІКАЦІЙНЕ ПОЛЕ — сукупність ідентифікаційних ознак, які відбилися на об'єкті в конкретних умовах взаємодії. ИДЕНТИФИКАЦИОННОЕ ПОЛЕ.
ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ ПЕРІОД — тимчасовий інтервал, який дозволяє з урахуванням сталості і змінюваності ототожнюваних ознак об'єктів здійснювати процес ідентифікації. ИДЕНТИФИКАЦИОННЫЙ ПЕРИОД
ІДЕНТИФІКАЦІЯ (від пізньолат. identifico — ототожнюю) — процес установлення тотожності індивідуально-визначеного об'єкта або класифікаційної групи. За характером тотожності розрізняють індивідуальну (установлення тотожності індивідуально визначеного об'єкта) і групову І. (встановлення групової належності). Встановлення індивідуальної тотожності здійснюється на основі дослідження загальних і окремих ознак. За природою об'єктів, які ідентифікуються, розрізняють: ідентифікацію за уявним образом; за матеріально-фіксованим відбиттям об'єкта; ідентифікацію цілого за його частинами. За суб'єктом ототожнення розрізняють слідчу й експертну ідентифікацію. За об'єктом дослідження І. підрозділяється на: І. людини; І. предметів і речей; І. тварин.
Об'єкти, які беруть участь у процесі І., поділяються на: 1) іден-тифіковувані (ототожнювані), встановлення тотожності яких є метою ідентифікації (пістолет, знаряддя злому та ін.); 2) ідентифікуючі (ототожнюючі), за допомогою яких встановлюється тотожність шуканого об'єкта (відбиток папілярного візерунка, слід взуття, слід знаряддя злому). ИДЕНТИФИКАЦИЯ.
Колдин В. Я. Идентификация при расследовании преступлений. — М.: Юрид. лит., 1978.
Сегай М. Я. Методология судебной идентификации. — К.: РИО МВД УССР, 1970.
Седова Т. А. Проблемы методологии и практики нетрадиционной криминалистической идентификации. — Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1986.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПЕЧАТКИ ЗА ВІДБИТКОМ. - Провадиться шляхом порівняльного дослідження, при якому встановлюється збіг і розходження загальних і окремих ознак. Загальними ознаками печатки є її форма, розміри, зміст і розміщення тексту, малюнок герба, емб-леми^розмір і малюнок шрифту. Окремими ознаками вважають деякі особливості, пов'язані з виготовленням і застосуванням печатки: форма дрібних деталей, особливості розміщення окремих елементів один щодо одного, розмір кутів з'єднання штрихів, ширина штрихів, скривлення і деформація окремих літер і знаків. ИДЕНТИФИКАЦИЯ ПЕЧАТИ ПО ОТТИСКУ.
ІДЕНТИФІКОВУВАНИЙ ОБ'ЄКТ — у теорії ідентифікації об'єкт, ототожнення якого становить завдання ідентифікації в кожному конкретному випадку. ИДЕНТИФИЦИРУЕМЫЙ ОБЪЕКТ.
ІДЕНТИФІКУЮЧИЙ ОБ'ЄКТ — у теорії ідентифікації об'єкт, за допомогою якого встановлюється індивідуальна тотожність. ИДЕНТИФИЦИРУЮЩИЙ ОБЪЕКТ.
ЩЕНТЙЧНИЙ—тотожний, цілком подібний. ИДЕНТИЧНЫЙ.
ІДЕОГРАМА (від грецьк. ібш — образ і урадца — риска, літера, написання) — письмовий знак, який умовно зображує поняття. ИДЕОГРАММА
ІДЕОГРАФІЯ (від грецьк. — образ і— пишу)— письмо за допомогою ідеограм. ИДЕОГРАФИЯ.
ІЄРОГЛІФ (від грецьк., — священний і — різьблене зображення)— фігурний знак в ідеографічному письмі (наприклад, китайському). ИЕРОГЛИФ.
ІЖ-18 — радянська одноствольна безкуркова мисливська рушниця зі стволом без нарізу 12, 16, 20, 28 і 32 калібру. Має ежектор. Вага до 2800 г. ИЖ-18.
ІЖ-27—радянська двоствольна мисливська рушниця з вертикальними стволами 12 і 16 калібру. Вага до 3300 г. ИЖ-27.
ІЖ-39 — радянська двоствольна мисливська рушниця з вертикальними стволами 12 калібру. Вага 3350-3700 г. ИЖ-39.
ІЖ-41 — радянська двоствольна мисливська рушниця з горизонтальними стволами 12 калібру. Вага до 3400 г. ИЖ-41.
ІЖ-58 — радянська двоствольна мисливська рушниця з горизон тальними стволами 12, 16 і 20 калібру. Вага від 2700 г до 3300 г. ИЖ-58.
ІКС-3 — австралійський тридцятичотирьохзарядний пістолет-кулемет калібру 9 мм. Довжина 714 мм. Вага 3260 г. ИКС-3.
ІЛЮЗІЇ СПРИЙНЯТТЯ (від лат. illusio — помилка) — не адекватний відбиток предмета, що сприймається, і його властивос тей. На сьогодні найбільш вивченими є ілюзорні ефекти, які спосте рігаються при зоровому сприйнятті двомірних контурних зображень. І. с є причиною виникнення помилок у свідченнях допитуваних. ИЛЛЮЗИИ ВОСПРИЯТИЯ.
ІЛЮЗІЯ — обман почуттів; те, що здається. ИЛЛЮЗИЯ.
ІМУНІТЕТ ДЕПУТАТА — депутатська недоторканність. ИМ МУНИТЕТ ДЕПУТАТА.
ІМУНІТЕТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ — сукупність прав і привілеїв, і наданих іноземним дипломатичним представництвам, їх главам і співро бітникам. Імунітет дипломатичного представництва іноземної держави і полягає в недоторканності помешкання дипломатичного представництва. Влади держави перебування не мають права проникати в це помешкання і інакше, як за згодою глави дипломатичного представництва. Імунітет ди пломатичного представника іноземної держави полягає насамперед у тому, що дипломатичний представник має особисту недоторканність: гла ва представництва не може бути заарештований або затриманий; держа ва країни перебування зобов'язана вживати всіх належних заходів для попередження будь-яких посягань на його особу, свободу і гідність. По мешкання, у якому мешкає дипломатичний представник, має недотор канність. ИММУНИТЕТ ДИПЛОМАТИЧЕСКИЙ.
ІМУНІТЕТ СВІДКА — надане свідкові право відмовитися від дачі показань у певних випадках. Звільнення від обов'язку давати по казання може стосуватися випадків надання відомостей стосовно членів сім'ї або близьких родичів. Конституція України регламентує, що особа не несе відповідальності за відмову від дачі показань або пояснень стосовно себе, членів сім'ї або близьких родичів, коло яких визначається законом (ст. 63). ИММУНИТЕТ СВИДЕТЕЛЬСКИЙ.
ІНГРЕМ, МОДЕЛЬ 10 — американський тридцятизарядний пістолет-кулемет 45 калібру. Довжина з прикладом 548 мм, без при клада 269 мм. Вага 2840 г. ИНГРЭМ, МОДЕЛЬ 10.
ІНГРЕМ, МОДЕЛЬ 11 — американський тридцятизарядний пістолет-кулемет калібру 9 мм. Довжина з прикладом 460 мм, без приклада 248 мм. Вага 1590 г. ИНГРЭМ, МОДЕЛЬ 11
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ — стійка інди відуально-специфічна система психологічних засобів, прийомів, на вичок, методів, засобів виконання тієї чи іншої діяльності. І. с. д. виробляється в судово-слідчій практиці. ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ СТИЛЬ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ.
ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ ПОЧЕРКУ — неповторність сукуп ності ознак конкретного почерку; конкретні відхилення від шкільних прописів та інших зразків, що має важливе ідентифікаційне значен ня. І.п. зумовлюється факторами об'єктивного (методикою та умо вами навчання письму, практикою письма людини) і суб'єктивного характеру (анатомо-фізіологічними і психологічними властивостями індивіда). ИНДИВИДУАЛЬНОСТЬ ПОЧЕРКА.
Найдис И. Д., Штемпель Е. Г. Судебное почерковедение. — Л., 1971.
ІНДИКАТОРНИЙ ПАПІР «ГЕМОКОЛІР» — діагностичний засіб для визначення наявності крові в слідах і різних субстратах (змивах, укоріненнях у текстильних тканинах, у ґрунті); являють собою листи паперу, на які нанесений стабілізований реактив азо-пірам. Папір змочують трьохвідсотковим перекисом водню і при тискують до сліду; поява протягом двох хвилин у зоні контакту фіолетового забарвлення, що переходить потім у Пурпурне, свідчить про можливу наявність крові. ИНДИКАТОРНАЯ БУМАГА «ГЕ-МОЦВЕТ».
ІНДУКТОР (від лат. induco — уводжу, спонукаю) — суб'єкт, який адресує повідомлення реципієнтові. Синонім — комунікатор.
ИНДУКТОР.
ІНДУКЦІЯ — спосіб міркування від окремих фактів, положень до загаль них висновків. І. — рух знання від одиничних твер джень до загальних поло жень. І. тісно пов'язана з дедукцією. Логіка розглядає І. як вид умовиводу, розріз няючи повну і неповну І. Психологія вивчає розвиток і порушення індуктивних міркувань. У криміналі стиці І. має важливе значення при висуванні версій, пізнанні подій минулого. ИНДУКЦИЯ.
ШЖЕНЕРНО-ТЕХНЇЧНА ЕКСПЕРТИЗА — клас експерт них досліджень, заснованих на інженерних знаннях (експертизи з техніки безпеки, пожежно-технічні, вибуховотехнічні, будівельно-технічні та ін.). ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА.
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА — клас ек спертних досліджень, заснованих на знаннях технології (технологіч на, товарознавча та ін. експертизи). ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГИ ЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА.,
ІНІЦІАТИВА ЕКСПЕРТНА — встановлення експертом за власним розсудом фактів і обставин, не передбачених експертним завданням, але, таких, що мають значення для справи. ИНИЦИА ТИВА ЭКСПЕРТНАЯ.
ІНКРИМІНУВАННЯ (від лат. in — в та crimen — провина, злочин) — пред'явлення обвинувачення у вчиненні якогось злочи ну. ИНКРИМИНИРОВАНИЕ.
ІНСАЙТ (від англ. insight — осягнення, прояснення) — раптове розуміння, що не висновується з минулого досвіду, істотних відносин і структури ситуації в цілому, за допомогою якого досягається осмис лене вирішення проблеми. Наукова інтерпретація І. пов'язана з ви знанням вирішального значення для розуміння цього явища, його «підготовки» в попередній поведінці й діяльності. Див.: Інтуїція. ИНСАЙТ.
ІНСЦЕНУВАННЯ ЗЛОЧИНУ — створення обстановки, яка не відповідає події, що відбулася фактично на цьому місці. Вияв ленню І. з. сприяють негативні обставини, що суперечать природно-муходу подій. ИНСЦЕНИРОВКА ПРЕСТУПЛЕНИЯ.
Овечкин В. А. Расследование преступлений, скрытых инсценировками: Учеб. пособие. — Харьков: Юрид. ин-т, 1979.
ІНТЕЛЕКТ (від лат. intellectus—розуміння, осягнення)—віднос но стійка структура розумових здібностей індивіда. ИНТЕЛЛЕКТ.
ІНТЕРВ'Ю (від англ. interview — бесіда, зустріч) — спосіб отримання соціально-психологічної інформації за допомогою усно го опитування. Розрізняють два види І.: вільні (не регламентовані гемою і формою бесіди) і стандартизовані (за формою близькі до анкети із закритими запитаннями). Межі між цими видами І. рух ливі і залежать від складності проблеми, мети та етапу досліджен ня. Ступінь свободи учасників І. визначається наявністю і формою запитань; рівень отримуваної інформації — розмаїтістю і складністю відповідей. ИНТЕРВЬЮ.
ІНТУЇЦІЯ (вщлапг. intueor — пильно, уважно дивитися) — знання, яке виникає без усвідомлення шляхів і умов його набуття, внаслідок чого суб'єкт має результат безпосереднього проникнення у справжній хід подій, певний факт і т. ін. І. своєрідна форма раціонального людського пізнання, коли розум досягає нових результатів, до певного часу не усвідомлюючи логічного ходу думки до них. Іншими словами І. — це раптове вирішення розумового завдання без логічного пояснення підходу до цього рішення, але з наступним логічним поясненням. Безпосередність, згорнутість, скороченість, раптовість і неусвідомленість інтуїтивної догадки завжди обумовлені попередньою розумовою діяльністю. У проблемних ситуаціях слідчий досить часто обирає потрібний напрямок пошуку інтуїтивним шляхом. ИНТУИЦИЯ.
Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей: Учеб. пособие. — М.: ВШ МООП СССР, 1967.
ІНФАНТИЛІЗМ — відсталість розвитку, що характеризується збереженням у дорослого фізичних чи психічних рис дитячого віку, підвищеною вимогливістю до піклування про себе з боку інших осіб. ИНФАНТИЛИЗМ.
ІНФОРМАЦІЙНА СТРУКТУРА ДОПИТУ. Характеризується багатоелементністю, динамічністю, складністю. Інформація у процесі допиту може бути класифікована за видами. За суб'єктом допиту її можна поділити на три види: 1) інформація, що надходить від допитуючого; 2) інформація, що надходить від допитуваного; 3) інформація, що надходить від інших осіб, які беруть участь у допиті.
Інформація, що надходить від допитуваного, може бути класифікована: 1) за способом висловлення (змістовна, паралінгвістична, мімічна, конклюдентна, яка відображає психофізіологічні реакції); 2) за характером виявлення (яка викладається вільно і яка викладається зі спонуканням); 3) за характером відбиття дійсності (дійсна і що не відповідає дійсності). Інформація, що надходить від слідчого (судді), за функціональним призначенням поділяється на: 1) комунікабельно-забезпечувальну (використовувану для забезпечення успішного проведення допиту і встановлення психологічного контакту з допитуваним); 2) субстанціональну (спрямовану на з'ясування основних відомостей у справі і що знаходить своє вираження у постановці запитань, обумовлених предметом допиту); 3) спонукальну (використовувану тоді, коли допитуваний забув важливі для справи обставини або відмовився їх повідомити); 4) викривальну (покликану виявити і викрити неправдиві дані в показаннях допиту ваного); 5) коригувальну (дозволяє уточнити показання або виявити та усунути перекручення, що є результатом добросовісно}1 помилки допитуваного). ИНФОРМАЦИОННАЯ СТРУКТУРА ДОПРОСА.
ІНФРАЧЕРВОНИЙ — електромагнітне випромінювання, не видиме для ока. У криміналістиці використовуються методи, засно вані на І. випромінюванні. ИНФРАКРАСНЫЙ.
ШЬЯНДАО — китайський кастет із трьома виступаючими ши пами. ИНЬЯНДАО.
ІССАРА — іспанський автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ИССАРА.
Й
ЙОДНА ТРУБКА — прилад для виявлення відбитків пальців рук за допомогою парів йоду. Прилад для окурювання слідів парами йоду складається з гумової груші, йодної трубки і скляної лійки. Пари йоду добре виявляють сліди рук на найрізноманітніших по верхнях: папері, картоні, дереві, пластмасі, лакованих меблях. Оку рювання парами йоду не знищує слідів і-ре виключає у разі невдачі застосування інших методів. Сліди, виявлені парами йоду, швидко знебарвлюються, їх фіксують фотографуванням, а в деяких випадках закріплю ють на поверхні розчином крохмалю або порошком залі за ЙОДНАЯ ТРУБКА.
ЙОЙО — філіппінська ударна зброя у вигляді круглої гирки на мотузці. ЙОЙО.
ИОРШ (жаргон злодій ський) — злодій, вигнаний із свого середовища, але який продовжує видавати себе за «злодія в законі» там, де його не знають; самозванець. ЁРШ.
К
КАБА-СПЕЩАЛЬ — німецький автоматичний пістолет, виконаний за ірачком вальтера, модель У. КАБА-СПЕЦИАЛЬ.
КАЛІБР — діаметр ствола вогнепальної зброї. Вимірюється в лініях, дюймах, міліметрах, сотих міліметра, тисячних міліметра. У мисливських дробових рушницях калібр позначається умовними цифрами, тотожними діаметру каналу У нарізного ствола К. визначається відстанню між протилежними полями нарізів. КАЛИБР.
КАМОРА — отвір у барабані револьвера, який служить патронником для патрона або зарядів із кулями. Звичайно в барабані є декілька камор. КАМОРА.
КАНАБІС — вершечки рослин коноплі з квітами чи плодами; використовується як сировина для отримання наркотичних речовин. КАННАБИС.
КАНАЛ — внутрішня порожнина ствола вогнепальної зброї. КАНАЛ.
КАПСУЛЬ — циліндрик з металу з вибуховою сумішшю, призначений для запалення заряду в капсульній зброї, патроні або артилерійському пострілі; в останньому випадку К. вставляється в гільзу. КАПСУЛЬ
КАПСУЛЬ ВІДКРИТОГО ТИПУ — капсуль типу «Центрюбел» без внутрішнього ковадла. КАПСЮЛЬ ОТКРЫТО ГО ТИПА.
КАПСУЛЬ ЗАКРИТОГО ТИ ПУ — капсуль із внутрішнім ковад лом типу «Жевело». КАПСЮЛЬ ЗАКРИТОГО ТИПА.
КАРАБІН — полегшена одноза рядна або магазинна рушниця з укороченим нарізним стволом. Складається зі стволів, ложі, затвора, приладу і штика. КАРАБИН.
КАРАБІН 88 — німецький п'ятизарядний магазинний карабін калібру 7,92 мм. Довжина 950 мм. Вага 3100 г. КАРАБИН 88.
КАРАБІН КАЛАШНИКОВА, ДОСЛІДНИЙ ЗРАЗОК 1944 р. — радянський самозарядний карабін системи Калашникова калібру 7,62 мм. КАРТИН КАЛАШНИКОВА, ОПЫТНЫЙ ОБРАЗЕЦ 1944 г.
КАРАБІН МАУЗЕР 1889 p. — бельгійський карабін калібру 7,65 мм. Довжина без штика 1030 мм, із штиком 1285 мм. КАРАБИН МАУЗЕР 1889 г.
КАРАБІН СИМОНОВА, ДОСЛІДНИЙ ЗРАЗОК 1944 р. — радянський самозарядний карабін системи Симонова калібру 7 62 мм КАРАБИН СИМОНОВА, ОПЫТНЫЙ ОБРАЗЕЦ 1944 г.
КАРБОНІЛЬНЕ ЗАЛІЗО — дактилоскопічний порошок, при значений для виявлення невидимих і маловидимих потожирових слідів рук. Матеріал слідоутворюючої поверхні: скло, лакована по верхня меблів, фанера, картон, папір, дерево, поверхні, пофарбовані масляними фарбами. КАРБОНИЛЬНОЕ ЖЕЛЕЗО.
КАРТЕЧ — нарубані шматочки свинцевого, мідного або будь-якого іншого металевого прута, призначені для стрільби з гладко-ствольної вогнепальної зброї. КАРТЕЧЬ.
КАСТЕТ {франц. casser — розбивати і tete — голова) — ударна наручна холодна зброя, яка складається зі сполучених кілець, що надіваються на пальці, іноді з приробленими до них шипами. Слу жить для посилення удару кулака. КАСТЕТ.
КАТАЛИ {жаргон злодійський) — шулери, які підшукують і обігрують потерпілих на транспорті. КАТАЛЬІ.
КАТЕГОРИЧНИЙ ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА — достовірний висновок про факт незалежно від умов його існування. Може бути пози тивним або негативним. КАТЕГОРИЧЕСКИЙ ВЫВОД ЭКСПЕРТА.
КАТЕГОРІЇ КРИМІНАЛІСТИЧНІ — основні поняття кри міналістики. КАТЕГОРИИ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКИЕ.
КВОНБО — різновид кастета. КВОНБО.
«КЕЙС» — модернізована уніфікована валіза для огляду місця події. К. містить набір технічних засобів для кваліфікованого огля ду, виявлення і фіксації слідів, вилучення, запаковування й марку вання речових доказів на місці події. Габаритні розміри 500x385x160 мм, маса не більша 12 кг. «КЕЙС».
КИЙОК — найпростіший вид палиці. Складається з рукояті та робочої частини у вигляді потовщення або набалдашника. Рукоять і набалдашник становлять єдине ціле. Один із найархаїчніших видів зброї. ДУБИНКА.
КИЙОК ТЕЛЕСКОПІЧНИЙ — кийок з кількох секцій, що вкладаються одна в одну. У робочий стан приводиться річним або автоматичним способом. ДУБИНКА ТЕЛЕСКОПИЧЕС КАЯ.
КИНДЖАЛ — колю ча клинкова холодна зброя, призначена для рукопаш ного бою. Складається з короткого клинка і черена. Кинджали бувають різних видів: бебут, дата, кортик та ін. КИНЖАЛ.
КИНДЖАЛ МЕТАЛЬНИЙ — різновид метального ножа із симетричним щодо середньої лінії клинком. Має зміщений до пістря центр ваги. КИНЖАЛ МЕТАТЕЛЬНЫЙ.
КІЛЕР (від англ. kill -убивати) — найманий убив ця; особа, яка скоює вбив ства на замовлення. Існують різні типи кілерів (кілери-дилетанти і кілери-професіонали). Див.: Вбивство на замовлення. КИЛЛЕР.
КІЛОГРАМ - основна одиниця ваги в десятковій системі мір (1000 грамів). КИЛОГРАММ.
КІЛОМЕТР — міра довжини, що дорівнює 1000
метрам. КИЛОМЕТР. ,
КІЛЬКІСНА ОЗНАКА — числове визначення властивості або якісної ознаки об'єкта експертизи. КОЛИЧЕСТВЕННЫЙ ПРИ ЗНАК.
КІЛЬЦЕ БОЙОВЕ — наручна ударна холодна зброя у вигляді кільця із шипом або шипами, яке надівається на палець і призначе не для посилення удару. КОЛЬЦО БОЕВОЕ.
КІНОЛОГ (від грецьк— собака і— слово, вчен ня) — фахівець в галузі дресирування і використання службово-роз-шукових собак. КИНОЛОГ.
КІСТЕНЬ — ударна складна холодна зброя, яка складається з гирки на ланцюговій або ремінній зв'язці, прикріпленій до рукоят ки. КИСТЕНЬ.
КІТ-ГАН— американський дев'ятизарядний револьвер 22 ка лібру, який випускається фірмою «Хай Стендард». КИТ-ГАН.
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИ СНОВКІВ ЕКСПЕРТА — розподіл висновків за: 1) ви значеністю — категоричні та ймовірні (передбачувані, проблематичні); 2) відно шенням до досліджуваного та встановлюваного факту — стверджувальні або нега тивні судження (стверджен ня стосовно одного означає заперечення іншого); 3) характером відносин між наслідком та його основою — умовні і безумовні судження, в яких відбивається існування якогось факту, явища залежно від певних умов; 4) вибором однієї з двох (або кількох) можливостей, які виключають одна одну — альтеративні (багатоваріантні), розподільні висновки; 5) обсягом — величиною, до якої належить встановлений експертом факт: висновки про одиничні факти і висновки про численні факти; 6) модальністю фактів, встановлених експертом: висновки про можливість існування факту або висновки про необхідність явища. КЛАССИФИКАЦИЯ ВЫВОДОВ ЭКСПЕРТА.
КЛАУСТРОФОБІЯ (від лат. claustra — перепона, перешкода і грецьк.— страх) — нав'язливий страх перед перебуванням у замкнутому просторі, замкненому приміщенні. КЛАУСТРОФОБИЯ.
КЛЕЙМА ПРОБІРНІ — знак засвідчення якості виробу з коштовних металів. Поділяють на основні і додаткові. Основні К. п. ставляться на виробах із коштовних металів, мають самостійне значення і засвідчують проходження виробом пробірного контролю. Додаткові К. п. не мають самостійного значення і застосовуються в сполученні з одним із основних К. п. Елементи основного К. п. — знак засвідчення (емблема) і проба.
Факт виготовлення виробу з коштовного металу перевіряється насамперед за наявністю клейма (проби). Існує два види проб: золотникова і метрична. Цифра проби в золотниковій системі означає, що на 96 одиниць ваги сплаву в ньому міститься певна кількість таких самих одиниць коштовного металу. У метричній системі проба означає кількість коштовного металу на 1000 одиниць сплаву (наприклад, проба «750» означає, що є 750 г коштовного металу на 1000 г сплаву). КЛЕЙМА ПРОБИРНЫЕ.
Клейма на денцевих частинах патронних гільз Кругового запалювання:
Центрального запалювання:
7 - ФН. Ерсталь. Бельгія
КЛЕЙМО — знак майстра або майстерні, що виготовили хо лодну або вогнепальну зброю або її окремі елементи. КЛЕЙМО.
КЛЕПТОМАНІЯ (від грецьк. — краду і — безумство, захоплення, пристрасть) — непереборне прагнення учинити крадіжку (без корисливої мети), виникає імпульсивно. КЛЕПТОМАНИЯ.
КЛИЧКА — прізвисько; використовується замість імені і прізви ща. КЛИЧКА.
КЛІМАТ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ — якісний бік особистісних стосунків, що виявляється як сукупність психологічних умов, що сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяль ності і всебічному розвитку в групі. К. с п. необхідний у роботі групи слідчих при розслідуванні злочину або в роботі кількох суддів у судо вому розгляді КЛИМАТ СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ.
КЛОВЕРЛІФ — американський чотирьохзарядний револьвер системи Кольта 41 калібру. КЛОВЕРЛИФ.
КОБА-СПЕЦІАЛЬ — іспанський автоматичний пістолет калі бру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. КОБА-СПЕЦИАЛЬ.
КОБРА— 1) американський шестизарядний револьвер систе ми Кольта 38 і 22 калібру; 2) іспанський автоматичний пістолет ка лібру 7,65 мм. Імітація ^браунінга 1906 р. КОБРА.
КОД ШТРИХОВИЙ — присвоюється кожному виду виробу і складається частіше за все з 13 цифр (EAN — 13). У К. ш. зашифро вані важливі відомості. Перші дві або три цифри позначають код країни-виготовлювача або продавця, наступні п'ять цифр (або чо тири, якщо код країни має три цифри) позначають код фірми виго товлювача, наступні п'ять цифр позначають код товару і деякі його споживчі властивості, остання цифра — контрольна, вона використовується для пра вильності зчитування коду. Візьмімо, на приклад, цифровий код 4003160042145. Перші дві цифри 40 указують країну-виготовлювача або продав ця продукту, наступні 11' ять 03160 — підприєметво-виготовлювача, ще п'ять 04214 — най менування товару і його споживчі якості, розмір, масу, колір. Ос тання цифра 5 — конт рольна, яка використо вується для зчитування штрихів сканером. То вари невеликих розмі рів можуть мати корот кий код, який скла дається з восьми цифр. Код країні присвоюєть ся Міжнародною асоціацією EAN. К. ш. — це ще одна можливість індивідуалізувати товар (або предмет). Необхідно враховувати при провадженні деяких слідчих дій. КОД ШТРИХОВОЙ.
КОЗУКА— японський бойовий ніж, який використовується як холодна або. метальна зброя. КОЗУКА.
КОКАЇН — отруйна речовина, яка добувається з тропічної рос лини (кокаїнового куща) і вживається як знеболюючий або нарко тичний засіб. КОКАИН.
КОЛІБРІ — один із найменших самозарядних пістолетів сис теми Піпера. Калібр 2,1 мм. Довжина 70 мм. КОЛИБРИ.
КОЛЬОРОРОЗРІЗНЕННЯ — спосіб фотозйомки із застосу ванням світлофільтрів. Дозволяє підсилити слабовидимий текст, ви явити дописку в документі, прочитати текст, залитий барвником. ЦВЕТОРАЗЛЙЧЕНИЕ.
КОЛЬТ 1900 р. — американський автоматичний пістолет 38 ка лібру. КОЛЬТ 1900г.
КОЛЬТ М 1911 — американський автоматичний пістолет ар мійського зразка. КОЛЬТ М 1911.
КОМБАТ-КОРТ — німецький шестизарядний револьвер 357 калібру, випущений фірмою «Корт» у 1972 р. Вага 950 г. КОМБАТ-КОРТ.
КОММЕР — німецький автоматичний пістолет, подібний до браунінга 1910 p. KOMMEP.
КОМПЕНСАТОР ДУЛОВИЙ — насадка на кінці ствола для збільшення купчастості стрільби. КОМПЕНСАТОР ДУЛЬНЫЙ.
КОМПЕТЕНЦІЯ ЕКСПЕРТА — володіння, те орією і методикою судової експертизи конкретного роду, виду і підвиду. Часто під К.е. розуміють коло питань, які він вправі ви рішити на основі своїх спеціальних знань. Розріз няють об'єктивно науко вий і суб'єктивний бік К.е. КОМПЕТЕНЦИЯ ЭКС ПЕРТА.
КОМПЛЕКС НЕПОВНОЦІННОСТІ — психопатологічний синдром, який призводить до невротичних відхилень і полягає у стійкій впевненості людини у власній неповноцінності як особистості. КОМПЛЕКС НЕПОЛНОЦЕННОСТИ.
КОМУНІКАЦІЯ (в'щлат. communico — роблю загальним, зв'язую, спілкуюся) — смисловий аспект соціальної взаємодії. Дії, свідомо орієнтовані на смислове їх сприйняття іншими людьми, іноді називаюсь .комунікативними діями. КОММУНИКАЦИЯ.
КОНСЕРВАЦІЯ ТРУПА — штучне (бальзамування) або природне (висихання, охолодження та ін.) збереження всього трупа. КОНСЕРВАЦИЯ ТРУПА.
КОНСУЛЬТАЦІЯ ЕКСПЕРТА — думка експерта, що ґрунтується на спеціальних знаннях і повідомляється слідчому (суду) усно чи письмово, про дії, які підлягають здійсненню у зв'язку з підготовкою матеріалів, призначенням або провадженням експертизи. КОНСУЛЬТАЦИЯ ЭКСПЕРТА.
КОНТАКТ ПСИХОЛОГІЧНИЙ — найсприятливіша психологічна «атмосфера», певний «настрій» на спілкування при допиті чи інших вербальних слідчих діях. К. п. при допиті передбачає можливість виникнення двох його рівнів: 1) коли допитуваний бажає давати показання; 2) коли допитуваного змушують до цього. У змісті контакту може бути вирізнено два елементи: 1) готовність допитуваного до спілкування; 2) результат правильного психологічного підходу слідчого до допитуваного.
Ознаки К. п.: 1) К. п. завжди має двосторонній характер, його встановлення і підтримка залежить як від слідчого, так і від допитуваного, хоча ініціатива і керуючий вплив належить слідчому; 2) К. п. є динамічним процесом, що перебуває у розвитку, учасники якого постійно коригують свою поведінку; 3) К. п. є ситуативним і може виникнути на різних стадіях допиту. КОНТАКТ ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ.
КОНТАМІНАЦІЯ (у психології") (від лат. contaminatio — забруднення, змішування) у психології — помилкове відтворення слів, яке полягає в об'єднанні складів, що належать до різних слів, в одне слово. У патології К. спостерігається при різних порушеннях пам'яті. КОНТАМИНАЦИЯ.
КОНТЕНТ-АНАЛІЗ (у психології) — метод виявлення та оцінки специфічних характеристик текстів та інших носіїв інформації (відеозаписів, теле- і радіопередач, інтерв'ю, відповідей на відкриті запитання тощо), у якому відповідно до мети дослідження виділяються певні смислові одиниці змісту і форми інформації. КОН ТЕНТ-АНАЛИЗ.
КОНТРАБАНДА (італ. contrabando, від contra — проти і bando — урядовий указ) — злочин, який полягає в переміщенні то варів, валюти, цінностей та інших предметів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинений у великих розмірах або групою осіб, які органі зувалися для заняття контрабандою, а так само таке ж незаконне пе реміщення історичних і культурних цінностей, отруйних, сильнодію чих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї і боєприпасів (крім глад-коствольної мисливської зброї і бойових припасів до неї) (ст. 70 КК України). КОНТРАБАНДА.
Поетика И. В. Проведение дознания по делам о контрабанде, совер шенной с участием представителей предпринимательских структур. — Одесса, 1997.
КОНТРАТИПУВАННЯ — метод посилення контрасту шляхом послідовного виготовлення з негатива кількох контратипів. Засто совується в техніко-криміналістичному дослідженні документів. КОНТРАТИПЙРОВАНИЕ.
КОНФАБУЛЯЦІЯ (від лат. confabulo — говорю) — неправ диві спогади, які спостерігаються при порушеннях пам'яті. Скла дом К. можуть бути можливі події або події, що справді мали місце, які у вигляді образних спогадів переносяться у ближчий час або вплітаються в теперішній, ніби заповнюючи прогалину в пам'яті хво рих. К. звичайно поєднується з розладами мислення, амнезіями і спостерігаються при локальних ураженнях головного мозку, психо зах. КОНФАБУЛЯЦИЯ.
КОНФЛІКТ (від лат. conflictus — зіткнення) — зіткнення про тилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів опонентів чи суб'єктів взаємодії. В основі будь-якого К. лежить ситу ація, яка включає або суперечливі позиції сторін з якогось приводу, або протилежні цілі чи засоби їх досягнення в даних обставинах; або розбіжність інтересів, бажань, нахилів опонентів тощо. КОНФЛИКТ.
Баев О. Я. Конфликты в деятельности следователя (вопросы теории). — / "ХВоронеж: Изд-во Воронежского унт-та. 1981.
КОНФОРМНІСТЬ (від лат. conformis — подібний, відповід ний) — податливість людини до реального або удаваного тиску гру пи, що виявляється в зміні поведінки та поглядів відповідно до по зиції більшості. Має негативне значення при прийнятті групових рішень. КОНФОРМНОСТЬ.
КОНЧАР — колюча клинкова холодна зброя у вигляді важкої шпаги з довгим тригранним або чотиригранним клинком із глибо кими долами. КОНЧАР.
КОРДИТ — різновид нітрогліцеринового бездимного пороху. Ви найдений англійськими хіміками Абелем і Дьюаром у 1889 р. КОРДИТ.
КОРИСТЬ — один із можливих мотивів злочину, який полягає у прагненні до наживи, збагачення шляхом учинення злочину. Для окремих складів злочину К. є обов'язковою ознакою. КОРЫСТЬ.
КОРТИК — вид кинджала з прямим коротким гранованим клин ком. КОРТИК.
КОРТИК АРМІЙСЬКИЙ ЗРАЗКА 1935 р. — німецький фор мений кортик офіцера армії. Загальна довжина 370 мм, довжина клин ка 235 мм. КОРТИК АРМЕЙСКИЙ ОБРАЗЦА 1935 г.
КОРТИК АРМІЙСЬКИЙ ЗРАЗКА 1945 р. — радянський фор мений кортик офіцерського складу. КОРТИК АРМЕЙСКИЙ ОБ РАЗЦА 1945 г.
КОРТИК ВИС ЗРАЗКА 1945 р. — радянський формений кор тик офіцерів Врськово-Повітряних Сил. Загальна довжина 340 мм, довжина клинііа 212 мм. КОРТИК ВВС ОБРАЗЦА 1945 г.
КОРТИК МАРШАЛЬСЬКИЙ — радянський формений мар шальський кортик. Загальна довжина 340 мм, довжина клинка 212 мм. КОРТИК МАРШАЛЬСКИЙ.
КОРТИК МИСЛИВСЬКИЙ — кортик, спеціально призначе ний для полювання. КОРТИК ОХОТНИЧИЙ.
КОРТИК МОРСЬКИЙ ЗРАЗКА 1913 р. — російський табель ний морський кортик. Загальна довжина 335 мм, довжина клинка 240 мм. КОРТИК МОРСКОЙ ОБРАЗЦА 1913 г.
КОРУПЦІЯ — поширений злочинний спосіб життя високопо ставлених посадових осіб, які використовують виконання покладе них на них державних функцій із метою особистого збагачення та діставання інших особистих переваг. Корумпування пов'язане з ви никненням і розвитком організованої злочинності. КОРРУПЦИЯ.
КРАДІЖКА — таємне викрадення майна (статті 81, 140 КК України). Таємний спосіб вилучення майна, який припускає на явність у злочинця впевненості, що він діє непомітно для потерпі лого та ін. осіб. Це відрізняє К. від грабежу та розбою. В кримінал істиці розрізняють: К. з приміщень, К. матеріальних цінностей з цехів промислових підприємств, підприємств АПК, комунальних госпо дарств та будівельних організацій, а також К. вантажів на залізнич ному, річковому, морському та повітряному транспорті; К. особис тих речей громадян; кишенькові К.; К. транспортних засобів. Ти пові слідчі дії при розслідуванні К.: огляд місця події, допит потерпілих, допит матеріально-відповідальних осіб і керівників підприємств; допит свідків; допит підозрюваного (обвинуваченого); призначення судових експертиз. КРАЖА.
КРИКЕТ — комбінована зброя, у якій поєднана коротка соки ра або бойова сокира і пістолет, ствол останнього є одночасно руко яттю. КРИКЕТ.
КРИМІНАЛІСТИКА (від лат. criminalis — що належить до злочину) — наука про закономірності механізму злочину, виникнення інформації про злочин і його учасників, закономірності збирання, дослідження, оцінки і використання доказів і заснованих на пізнанні цих закономірностей спеціальних методах і засобах судового дослі дження і попередження злочинів. Предмет К. є багатогранним і складним. У юридичній літературі мають місце й інші визначення предмета К.: як науки про розслідування злочинів; або науки про розкриття злочинів; або науки про сукупність технічних засобів, так тичних прийомів і методичних рекомендацій. Термін К. уперше вжи вається наприкінці XIX сторіччя судовим слідчим, згодом універси тетським професором Гансом Гроссом. Зародження К. пов'язане із соціальним замовленням держави і суспільства науці: розробити нові засоби і методи розкриття і розслідування злочинів в умовах появи професіональної та організованої злочинності. Історично криміналі стика народилася в надрах кримінально-процесуальної науки.
Сучасні уявлення про зміст К. дозволяють вирізнити в її сис темі чотири розділи: 1) загальну теорію криміналістики; 2) кримі налістичну техніку; 3) криміналістичну тактику; 4) криміналістич ну методику (методику розслідування окремих видів злочинів).
За своєю природою К. — юридична наука. Такий погляд сфор мувався в 1952-1955 pp. і згодом став панівним у правовій науці.
Завдання К. визначаються її соціальною функцією — сприяті своїми прийомами, методами і засобами справі боротьби зі злочинністю. Такими завданнями є: 1) вивчення закономірностей, які становлять предмет К.; 2) розробка технічних засобів, тактичних прийомі: і методичних рекомендацій щодо збирання, дослідження і використання доказів; 3) удосконалення тактичних і методичних основ по переднього розслідування і судового слідства, основ судової експер тизи; 4) удосконалення криміналістичних методів попередження зло чинів; 5) вивчення можливості використання зарубіжного досвіду в боротьбі зі злочинністю. КРИМИНАЛИСТИКА.
Белкин Р. С. Курс криминалистики в 3 т. Т. 1: Общая теория криминали стики. — М.: Юристъ, 1997.
Васильев А. К, Яблоков Н. П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. — М.: Изд-во МГУ, 1984.
Колмаков В. П. Введение в курс науки советской криминалистики. Лек ция. — Одесса, 1973.
Митричев С. П. Теоретические основы советской криминалистики (вве дение в науку): Учеб. пособие. — М.: ВЮЗИ, 1965.
КРИМІНАЛІСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ — си стематизація злочинів за кримінально значущими основами, які спри яють формуванню криміналістичних характеристик злочинів і роз робці окремих криміналістичних методик; базується на криміналь-по-правовій класифікації і вважає за необхідне враховувати спосіб вчинення і приховування злочину, особу злочинця і потерпілого, місце вчинення злочину та інші чинники. КРИМИНАЛИСТИЧЕС КАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ ПРЕСТУПЛЕНИЙ.
Белкин Р. С. Курс криминалистики в 3 т. Т.З: Криминалистические сред ства, приемы и рекомендации. — М.: Юристъ, 1997. Образцов В. А. Криминалистическая классификация преступлений. — Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1988.
КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА — розділ криміналісти ки, який являє собою систему наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації і здійснення розсліду вання і запобігання окремим видам злочинів. К. м. вживається як синонім методики розслідування окремих видів злочинів.
Зміст К. м. становлять: загальні положення і окремі криміналі стичні методики розслідування (методики розслідування крадіжок, грабежів, розбоїв, убивств, зґвалтувань тощо). КРИМИНАЛИСТИ ЧЕСКАЯ МЕТОДИКА.
Белкин Р. С. Курс криминалистики в 3 т. Т.З: Криминалистические сред ства, приемы и рекомендации. — М.: Юристъ, 1997. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдель ных видов преступлений. Текст лекции. — Харьков: Изд-во Юрид. ин-та, 1976.
КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА — розділ криміналістики, який являє собою систему наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації і планування попереднього розслідування і судового слідства, визначення лінії поведінки осіб, які здійснюють судове дослідження, щодо прийомів проведення ок ремих процесуальних (слідчих і судових) дій, спрямованих на зби рання і дослідження доказів, на встановлення обставин, що сприя ли вчиненню і приховуванню злочинів.
До складу К. т. входять: учення про криміналістичну версію і планування розслідування, концепція слідчої ситуації, тактичного рішення і тактичного ризику, системи тактичних прийомів прове дення слідчих і судових дій (тактичні комбінації) та ін. КРИМИ НАЛИСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА.
Бахин В. П. Понятие, сущность и содержание криминалистической так тики. Лекция. — Симферополь, 1999.
Васильев А. Н. Следственная тактика. — М.: Юрид. лит., 1976. Комиссаров В. И. Теоретические проблемы следственной тактики. — Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1987.
Коновалова В, Е., Шепитько В. Ю. Криминалистическая тактика: тео рии и тенденции. — Харьков: Гриф, 1997.
КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА—розділ криміналістики, що є системою наукових положень і розроблюваних на їх основі технічних засобів, прийомів і методів, призначених для збирання, дослідження і використання доказів. К. т. виникла внаслідок впровадження досягнень природничих і технічних наук у практику боротьби зі злочинністю. Методи фізики, хімії, біології, медицини та інших галузей знань при стосовувалися для виявлення слідів злочину, виявлення інформації з метою кримінального судочинства. Криміналістична або поліцейська техніка в XIX столітті заклала основу криміналістики. Термін «К. т.» має два основних значення. У широкому розумінні слова К. т. означає розділ (частина) криміналістики, у вузькому розумінні — це сукупність, система науково-технічних засобів, прийомів і методів, використовува них при розкритті, розслідуванні і попередженні злочинів.
Форми застосування К. т.: 1) використання науково-технічних засобів оперативними працівниками при проведенні оперативнороз-шукових заходів; 2) застосування науково-технічних засобів слідчи ми при провадженні слідчих дій; 3) використання науково-техніч них засобів фахівцями та експертами у процесі відповідних дослід жень; 4) застосування науково-технічних засобів учасниками судового розгляду. К. т. розвивається в трьох основних напрямках: оперативно-слідча, науково-дослідна, профілактична.
Система К. т. охоплює такі основні галузі: 1) судова фотографія; 2) судовий кіно- і відеозапис; 3) трасологія; 4) судова балістика; 5) криміналістичне дослідження письма; 6) техніко-криміналістичне дослідження документів; 7) криміналістичне ототожнення особи за ознаками зовнішності; 8) кримінальна реєстрація. КРИМИНАЛИ-СТЙЧЕСКАЯТЕХНИКА.
Громовим Г. И. Основы криминалистической техники. — Минск: Вышэйшая школа, 1981.
Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (методологические вопросы). — К.: Вища школа, 1980.
Криминалистическая техника. Справочная книга юриста. — М.: Госюр- издат, 1959.
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ — система відомостей (інформації) про криміналістично значущі ознаки злочинів даного виду, яка відтворює закономірні зв'язки між ними і служить побудові і перевірці слідчих версій у розслідуванні конкретних злочинів. Основні елементи К. х. з.: 1) спосіб злочину; 2) місце та обстановка; 3) час учинення злочину; 4) знаряддя і засоби; 5) предмет посягання; 6) особа потерпілого; 7) особа злочинця; 8) сліди злочину (у широкому розумінні). КРИМИНАЛИСТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕСТУПЛЕНИЙ.
Колесниченко А. Н., Коновалова В. іЕ. Криминалистическая характеристика преступлений: Учеб. пособие. — Харьков: Юрид. ин-т, 1985.
КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ — окрема криміналістична теорія, яка містить сукупність принципів формування криміналістичних прогнозів. КРИМИНАЛИСТИЧЕСКОЕ ПРО-ГНОЗЙРОВАНИЕ.
Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування. — Харків: Право, 1999.
КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ ПРИЙОМ — найбільш раціональний і ефективний спосіб здійснення процесуальної дії. Розрізняють технічні, тактичні, організаційні К. п. КРИМИНАЛИСТИЧЕСКИЙ ПРИЕМ.
КРИМІНАЛЬНА РЕЄСТРАЦІЯ — цілеспрямований систематичний облік певних об'єктів для наступного використання реєстраційних даних при розслідуванні злочинів, розшуку злочинців і речових доказів, з'ясуванні різноманітних обставин, які супроводять злочин. Систему кримінальної реєстрації утворюють різні види криміналістичного обліку (алфавітно-дактилоскопічний облік осіб, засуджених і затриманих, дактилоскопічний облік невідомих зло чинців, які зникли з місця події, облік за зовнішніми ознаками, облік за способом вчинення злочинів, облік безвісти зниклих осіб і неупізнаних трупів, облік вогнепальної зброї, яка використовувалась при вчиненні нерозкритих злочинів, облік втраченої і виявленої вог-непальної зброї та ін). УГОЛОВНАЯ РЕГИСТРАЦИЯ.
Рассейкин Д. П. Уголовная регистрация. — Саратов: Юрид. ин-т, 1977.
КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОНЕС — регламентований законом поря док порушення, розслідування, розгляду, вирішення справ про злочини і виконання вироків (ухвал, постанов) суду. УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС.
КРИМІНАЛЬНИЙ РОЗШУК — одна з найважливіших служб міліції. На К. р. покладається здійснення оперативно-розшукових та інших передбачених законом заходів із метою виявлення злочинів і осіб, що їх вчинили, а також розшук злочинців, які переховуються від суду і слідства. На К. р. покладається також обов'язок вжиття усіх заходів, необхідних для попередження і припинення злочинів. Як орган дізнання К. р. може порушувати кримінальні справи і про вадити слідчі дії в порядку, передбаченому кримінально-процесу альним законодавством. УГОЛОВНЫЙ РОЗЫСК.
КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО — галузь права, норми якої регулюють діяльність, пов'язану з порушенням, попереднім розслідуванням, судовим розглядом кримінальних справ; її порядок і зміст; правовідносини, що виникають при цьому. Наука К.-п. п. тісно пов'язана з криміналістикою. Кримінально-процесуальна наука визна чає межі та умови застосування криміналістичних рекомендацій у сфері судового дослідження, компетенцію різних учасників процесу у вико ристанні криміналістичних засобів, прийомів і методик. Положення про цесуальної науки у певному розумінні визначають службову роль кри міналістики, покликаної забезпечувати інтереси правосуддя. УГОЛОВ НО-ПРОЦЕССУАЛЬНОЕ ПРАВО.
КРИПТОГРАФІЯ (від грецьк.— таємний, прихо ваний і — пишу) — тайнопис; система зашифровки і зміни письма. Див.: Тайнопис. КРИПТОГРАФИЯ.
КРИТЕРІЙ ДАКТИЛОСКОПІЧНОЇ ТОТОЖНОСТІ — критерій, запропонований у 1911 р. французьким криміналістом Баль-тазаром, який вважав, що для висновка про тотожність необхідний збіг не менше 12 деталей папілярного візерунка. Тривалий час така їх кількість визнавалася багатьма криміналістами світу. КРИТЕРИЙ ДАКТИЛОСКОПИЧЕСКОГО ТОЖДЕСТВА.
КРІНК 1895 p. — австро-угорський десятизарядний автоматичний пістолет чеського конструктора К. Крінка. КРИНК 1895 г.
КС-23 — радянський спеціальний трьохзарядний карабін калібру 23 мм. Дов жина 1904 мм. Вага 3850 г. І Три оснащенні насадкою-6 або насадкою-12 може стріляти гранатами зі сльо зоточивим газом. КС-23.
КУКЛА — використовуваний при шахрайстві предмет, зовнішньо схожий па запропонований. У ряді випадків використовується К. грошова, яка являє собою пачку папе ру, нарізаного за форматом грошей, зверху і знизу якої лежать справжні купюри. КУКЛА.
КУЛЯ — металеве (найчастіше свинцеве) тіло різної форми для стрільби з вогнепальної зброї. ПУЛЯ.
КУЛЯ ЗІ ЗМІЩЕНИМ ЦЕНТРОМ ВАГИ — куля, осерддя якої розташоване так, що в момент удару об перешкоду вона (Змінює траєкторію польоту. ПУЛЯ СО СМЕЩЕННЫМ ЦЕНТРОМДГЯЖЕСТИ.
КУЛЯ КУЛЯСТА — куля патрона, що застосовується в гладкоствольній вогнепальній зброї, має круглу форму. ПУЛЯ ШАРОВАЯ.
Л
Л 1 А 1 — англійський двадцятизарядний автомат калібру 7,62 мм. Довжина 1143 мм. Вага 4300 г. Л 1 А 1.
ЛАВАНДА-М — прилад виявлення живих людей, які переховуються у вантажах, що перевозять на транспортних засобах. При лад відтворює звукові коливання, сприйняття яких дозволяє робити висновок про наявність або відсутність людини у транспортному засобі, що оглядається. ЛАВАНДА-М.
ЛАМА — 1) іспанський шестизарядний револьвер 32 і 22 калі бру; 2) іспанський автоматичний пістолет калібпу 9 мм і 7,65 мм. ЛАМА.
ЛАНГЕНХАН—німецький автоматичний пістолет калібру 7,65 мм. ЛАНГЕНХАН.
ЛЕБЕЛЬ — французький шестизарядний револьвер калібру 8 мм. ЛЕБЕЛЬ.
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (ВІДМИВАННЯ) ГРОШОВИХ КОШТІВ — вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами чи іншим майном, здобутих незаконним шляхом, а також використання зазначених коштів чи іншого майна для здійснення підприємницької або іншої економічної діяльності; є злочином за законодавством ряду держав. В Україні за Л. (в.) г. к. кримінальна відповідальність не встановлена. ЛЕГАЛИЗАЦИЯ (ОТМЫВА НИЕ) ДЕНЕЖНЫХ СРЕДСТВ.
ЛЕДІСМІТ — іспанський семизарядний револьвер 22 калібру. ЛЕДИСМИТ.
ЛЕЗО БРИТВИ — побутове лезо для гоління, яке використо вується в кримінальному середовищі як метальна зброя. Вистре-люється, якщо одягнене на палець, або випльовується. ЛЕЗВИЕ БРИТВЫ.
ЛЖЕПІДПРИЄМНИЦТВО — самостійний злочин, який по сягає на сферу підприємницької діяльності, передбачений КК Ро сійської Федерації. За КК України передбачене фіктивне підприєм ництво. Див.: Фіктивне підприємництво. ЛЖЕПРЕДПРИНИМА ТЕЛЬСТВО.
ЛЖЕСВІДЧЕННЯ — повідомлення неправдивих відомостей на допиті. ЛЖЕСВИДЕТЕЛЬСТВО.
ЛИМОНКА. Див.: Граната оборонна. ЛИМОНКА.
ЛИСТ КОНЮШИНИ — револьверний барабан із чотирма ка морами. Таку назву дістав через свою форму. ЛИСТ КЛЕВЕРА.
ЛИЧИНКА — запор затвора у деяких видах вогнепальної зброї. ЛИЧИНКА.
ЛІ-ЕНФІЛД, МК1 — англійська десятизарядна магазинна гвин тівка калібру 7,71 мм. Довжина без штика 1253 мм, зі штиком 1557 мм. Вага без штика 4200 г, зі штиком 4620 г. ЛИ-ЭНФИЛД, МК 1.
ЛІДЕР (від англ. leader — головний) — член групи, за яким нона визнає право приймати відповідальні рішення у відповідальних для неї ситуаціях, тобто найавторитетніша особистість, яка реально відіграє головну роль в організації спільної діяльності і регулюванні взаємовідносин у групі. Прийняті різні класифікації лідерів: І) за змістом діяльності (Л.-натхненник і Л.-виконавець); 2) за характером діяльності (універсальний Л. і ситуативний Л.); 3) за спрямованістю діяльності (емоційний Л. і діловий Л.). Л. може бути одночасно і керівником групи, а може ним і не бути. Л. не має ніяких визнаних поза групою владних повноважень, і на нього не покладені ніякі офіційні обов'язки. ЛИДЕР.
ЛІДЕРСТВО — стосунки домінування й підлеглості, впливу і наслідування в системі особистісних стосунків у групі. ЛИДЕРСТВО.
ЛІКАРСЬКА ПОМИЛКА — добросовісна помилка лікаря без елементів халатності, недбалості і професійного незнання, яка випливає з певних об'єктивних умов; у цих діях лікаря повністю виключений умисел. Лікарські помилки можуть бути діагностичні (нерозпізнавання або помилкове розпізнавання хвороби), тактичні (неправильне визначення показань до операції, помилковий вибір обсягу операції); технічні (неправильне використання медичної техніки, застосування невідповідних медикаментів). ВРАЧЕБНАЯ ОШИБКА.
ЛІХТАР «ФКА-10» — автономний освітлювач спрямованого світла. Входить у криміналістичний комплект слідчого. Використовується при провадженні оглядів і обшуків у затемнених місцях. При освітленні, що падає косо і при гостроспрямованому освітленні за допомогою Л. можна виявити потожирові сліди пальців рук, проводити попереднє дослідження документів. ФОНАРЬ «ФКА-10».
ЛОЖЕ ТРУПА — ділянка поверхні підлоги або ґрунту під трупом. Л. т. слід оглядати з метою,виявлення слідів і предметів, пов'язаних із злочином. ЛОЖЕ ТРУПА.
ЛОМЩИК (жаргон злодійський) — шахрай, який обманює продавця при розміні грошей. ЛОМЩИК.
ЛОСЬ — радянський п'ятизарядний магазинний мисливський карабін калібру 9 мм. ЛОСЬ.
ЛСД — синтетична наркотична речовина кустарного виробництва; заборонена для застосування в медичній практиці. ЛСД.
ЛУПА АНАЛІТИЧНА — збільшувальне пристосування для роботи слідчого з дрібними об'єктами. Використовується Л. а. для виявлення різних слідів і мікрочастинок, а також для попереднього дослідження почерку, документів, відбитків печаток та інших об'єктів. У криміналістичному комплекті слідчого є лупа 3,5х і лупа 7х. ЛУПА АНАЛИТИЧЕСКАЯ.
ЛФ-57 — італійський тридцятизарядний автомат ЗО калібру. Дов жина з прикладом 925 мм, без приклада 700 мм. Вага 3400 г. ЛФ-57.
ЛЮМІНОЛ — засіб попереднього визначення крові. Сутність проби з Л. полягає в тому, що при взаємодії крові із содовим розчином Л. з перекисом водню або гідроперитом виникає блакитнувате світіння, яке добре спостерігається в темряві. Методика виявлення крові: 1) роз чинити в 1 л кип'яченої води 5 г кальцинованої соди і 0,1 г Л.; 2) безпо середньо перед уживанням додати до розчину 100 мл 3%-ного переки су водню або 100 мл кип'яченої води, у якій попередньо розчинені 2-3 таблетки гідропериту; 3) затемнити приміщення; 4) нанести реактив на поверхню досліджуваного об'єкта за допомогою пульверизатора з гу мовою грушею або універсальним. ЛЮМИНОЛ.
м
М16 А 2 — американський двадцяти- і тридцятизарядний авто мат калібру 5,56 мм. Довжина 1000 мм. Вага 3600 г. М 16 А 2.
М 62 — фінський тридцятизарядний автомат калібру 7,62 мм. Довжина 914 мм. Вага 3500 г. М 62.
МАБ, МОДЕЛЬ А ДЕФЕНДЕР — французький автоматичний пістолет калібру 6,35 мм. Імітація браунінга 1906 р. МАБ, МОДЕЛЬ А ДЕФЕНДЕР.
МАГАЗИН — вмістилище для патронів і водночас пристосуван ня для подачі їх під час стрільби в канал ствола казнозарядної вогне пальної зброї. Магазини бувають різних видів: коробка, диск, трубка, ріжковий магазин. Останні поділяються на серединні, підствольні і прикладні. Барабан револьвера також є М. Для прискорення заряд жання магазина часто використовуються обойми. МАГАЗИН.
МАГНІТНА ЩІТОЧКА — пристосування для запилення слідів пальців рук за допомогою порошку заліза; являє собою стрижневий магніт, замкнутий у пластмасовий корпус. При зіткненні з порошком заліза частки його, притягуючись магнітом через стінку корпуса, утворюють «бороду». Пластмасовий обмежувач перешкоджає підйо му порошку нагору по корпусу щіточки. Рух магнітного стрижня дозволяє зсипати порошок на зад у флакон. МАГНИТНАЯ КИСТЬ.
МАГНІТНИЙ ШУКАЧ (ПІДІЙМАЧ) — пристрій, призначений для пошуку зна рядь злочину та інших пред метів, виготовлених із чор них металів. Основною час тиною пристрою є магнітна голівка. Піднімальна сила магнітної голівки — до 8 кг. МАГНИТНЫЙ ИСКА ТЕЛЬ (ПОДЪЕМНИК).
МАДСЕН-ЛЮНГМАН — датська десятизарядна автоматична гвинтівка калібру 6,5 мм і 7,92 мм. Довжина 1160 мм. Вага 4500 г. МАДСЕН-ЛЮНГМАН.
МАЛИНА {жаргон злодійський) — злодійське кубло. МАЛИНА.
МАЛОІНФОРМАТИВНІ ОБ'ЄКТИ — умовне найменування об'єктів, ідентифікація яких утруднена внаслідок: 1) неможливості виявити достатню кількість ознак; 2) замаскованості ознак ідентифікованого об'єкта, які відбиті в ідентифікуючому об'єкті; 3) наявності в ідентифікованого й ідентифікуючого (чи відбиття в останньому) об'єктів лише родових (групових) ознак. Поняття малої інформативності об'єкта відносне. МАЛОИНФОРМАТИВНЫЕ ОБЪЕКТЫ.
МАЛЯВКА {жаргон злодійський) — записка. МАЛЯВКА.
МАНЛІХЕР1889 р. — австро-угорська пятизарядна магазинна гвинтівка калібру 8 мм. Довжина без штика 1280 мм, зі штиком 1527 мм. Вага без штика 4380 г, зі штиком 4690 г. МАНЛИХЕР 1889 г.
МАНЛІХЕР-КАРКА-НО М 91 — італійська шестизарядна магазинна гвинтівка калібру 6,5 мм. Довжина без штика 1290 мм, зі штиком 1590 мм. Вага без штика 3820 г, зі штиком 4160 г. МАНЛЙХЕР-КАР-КАНО М 91.
МАРА-ТАГУ — круглі циліндричні або конусоподібні нунча ку. МАРА-ТАТУ.
МАРАФЕТ {жаргон злодійський) — кокаїн. Див.: Кокаїн. МА РАФЕТ.
МАРГШАЛЬНІСТЬ — крайнощі соціально значущої поведін ки (бродяжництво, жебракування, проституція, наркоманія, алко голізм, хуліганство). МАРГИНАЛЬНОСТЬ.
МАРТІАН — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. МАРТИАН.
МАС 1936 р. — французька пятизарядна магазинна гвинтівка калібру 7,5 мм. Довжина без штика 1040 мм, зі штиком 1320 мм. Вага 3760 г. МАС 1936 г.
МАТ-49 — французький тридцятидвозарядний пістолет-куле-мет калібру 9 мм. Довжина з прикладом 710 мм, без приклада 588 мм. Вага 3640 г. МАТ-49.
МАУЗЕР — німецький шестизарядний револьвер калібру 11 мм. МАУЗЕР.
МАУЗЕР 1916 р. — іспанська пятизарядна магазинна гвинтів ка калібру 7 мм і 7,62 мм. Довжина без штика 1100 мм, зі штиком 1352 мм. Вага 3800 г. МАУЗЕР 1916 г.
МАУЗЕР, М 94 — шведський п'ятизарядний магазинний ка рабін калібру 6,5 мм. Довжина без штика 960 мм, зі штиком 1292 мм. Вага 3450 г. МАУЗЕР, М 94.
МАЧЕТЕ — ніж із широким важким клинком. МАЧЕТЕ.
МЕЛАНХОЛІК (від грецьк., — чорна жовч) — суб'єкт, котрий має один із чотирьох основних типів темпераменту, для якого характерний низький рівень психічної активності, уповільненість рухів, стриманість моторики і мовлення, швидка стом люваність. М. притаманна висока емоційна сензитивність, глибина та усталеність емоцій при їхньому слабкому зовнішньому вираженні, причому переважають негативні емоції. За несприятливих умов у М. може розвиватися підвищена емоційна ранимість, замкнутість, відчуженість. МЕЛАНХОЛИК.
МЕНЦ ЛІЛІПУТ, МОДЕЛЬ 1917 р. — німецький кишенько вий автоматичний пістолет калібру 4,25 мм. МЕНЦ ЛИЛИПУТ, (' МОДЕЛЬ 1917 г.
МЕТАЛОШУКАЧ «СХ-2» — пошуковий прилад, який випус кається фірмою «Гаррет» (США); дає можливість виявляти чорні і кольорові метали та визначає глибину залягання об'єкта. МЕТАЛ-ЛОИСКАТЕЛЬ «СХ-2».
МЕТОД ПРОБ І ПОМИЛОК — спосіб вироблення нових форм поведінки в проблемних ситуаціях., МЕТОД ПРОБ И ОШИБОК.
МЕТОД СУДОВОЇ ФОТОГРАФІЇ — сукупність способів (пра вил і рекомендацій) щодо обрання фототехнічних засобів і прийомів їх застосування. МЕТОД СУДЕБНОЙ ФОТОГРАФИИ.
МЕТОДИКА ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ — система методів, що застосовуються при вивченні об'єктів судової експер тизи для встановлення фактів, які належать до предмета певного роду, виду і підвиду судової експертизи. МЕТОДИКА ЭКСПЕРТ НОГО ИССЛЕДОВАНИЯ.
МЕХАНІЗМ, ЩО ЗАМИКАЄ — елемент вогнепальної зброї, призначений для замикання казенної частини ствола. Складається з ключа і замикаючої планки; розміщений усередині колодки і ча сто з'єднується з нею поперечним болтом. МЕХАНИЗМ ЗАПИ РАЮЩИЙ.
МЕХАНІЗМ СЛІДОУТВОРЕННЯ — система компонентів процесу утворення слідів-відбитків. Сліди виникають у результаті взаємодії двох об'єктів: слідоутвоглоючого і слідосприймаючого. МЕХАНИЗМ СЛЕДООБРАЗОВАНИЯ.^
МЕХАНІЗМ УДАРНО-СПУСКОВИЙ — пристрій у деяких видах автоматичної вогнепальної зброї і револьверах. Об'єднує функції ударного і спускового механізмів. Складається курка або ударника з пружиною, шептала, спуска і тяги. МЕХАНИЗМ УДАР НО-СПУСКОВОЙ.
МЕЧ — рубляча клинкова холодна зброя із двосічним клинком, рідше однолезовим, із хрестовиною, череном і навершнем. У різних народів мечі різнилися формою, вагою і розміром. МЕЧ.
МЄРЩИК {жаргон злодійський) — злодій, який чинить краді жки з видавлюванням шибок у вікнах. МЕРЩИК.
МИСЛЕННЯ — процес пізнавальної діяльності індивіда, який характеризується узагальненим і опосередкованим відбиттям дійсності. МЫШЛЕНИЕ. ,
МИСЛЕННЯ ІНТУЇТИВНЕ — один із видів мислення. Харак теризується швидкістю протікання, відсутністю чітко виражених етапів, мінімальною усвідомленістю. МЫШЛЕНИЕ ИНТУИТИВНОЕ.
МИШ'ЯК. Застосовується як ліки та для боротьби з гризуна ми. М. — отруйна речовина, яка використовується для отруєнь. Смер тельна доза білого миш'яку — 0,1-0,2 г. МЫШЬЯК.
МІКРОСКОП МБС-2 — модель стереоскопічно го мікроскопа, яка дає пря ме та об'ємне зображення аналізованого предмета як у проминаючому, так і у відбитому світлі. МИКРО СКОП МБС-2.
МІКРОСКОП МБС-10 — модель стереоскопіч ного мікроскопа, яка дозво ляє здійснювати спосте реження як об'ємних предметів, так і тонких плівкових і прозорих об'єктів, а також препару вальних робіт. МИКРОСКОП МБС-10.
МІКРОФОТОГРАФІЯ — фотозйомка, застосовувана для ви явлення і фіксації мікроструктури і мікрорельєфа досліджуваних об'єктів. Мікрофотозйомка зі значним збільшенням провадиться зви чайним фотоапаратом, мікрофотонасадкою, мікрофотокамерою. МИКРОФОДОГРАФИЯ.
МІНЧАК — мініатюрні нунчаку на шарикопідшипникрвому ходу ланцюжної низки. Загальна довжина 200 мм. МИНИЧАК.
МІСТОК — у дактилоскопії окрема ознака папілярного візе рунка. МОСТИК.
МІСЦЕ ПОДІЇ — певна територія або приміщення, в межах яких відбулася сама подія злочину або виявлені її наслідки. Щодо одного злочину можливе існування кількох місць подій. Місце ви явлення ознак злочину часто не збігається з місцем його вчинення. МЕСТО ПРОИСШЕСТВИЯ.
Г МНЕМОНІКА, МНЕМОТЕХНІКА (від грецък. хгуущьа — мистецтво запам'ятовування) — система різноманітних прийомів, які полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг па м'яті шляхом утворення додаткових асоціацій. МНЕМОНИКА, МНЕМОТЕХНИКА.
МОВА — система знаків, яка служить засобом людського спілкування, розумової діяльності, засобом вираження самосвідо мості особистості, передавання від покоління до покоління і збере ження інформації. ЯЗЫК.
МОВЛЕННЯ ПИСЬМОВЕ — вербальне (словесне) спілкуван ня за допомогою письмових текстів. РЕЧЬ ПИСЬМЕННАЯ.
МОВЛЕННЯ УСНЕ — вербальне (словесне) спілкування за допомогою мовних засобів, що сприймаються на слух. РЕЧЬ УСТНАЯ.
МОЗКОВА АТАКА (брейнштормінг) (від англ.Ьхаіп storming - штурм мозку) — методика стимуляції творчої активності і про дуктивності, яка виходить із припущення, що при звичайних прийо мах обговорення і вирішення проблем виникненню новаторських ідей перешкоджають контрольні механізми свідомості, які сковують потік цих ідей під тиском звичних, стереотипних форм прийняття рішень. Гальмуючий вплив чинить також острах невдачі, страх ви явитися кумедним та ін. Щоб зняти дію цих факторів, проводиться засідання групи, кожний із членів якої висловлює на запропоновану гему будь-які думки, не контролюючи їх плин, не оцінюючи їх, праг нучи при цьому спонукати інших до подібних вільних асоціацій. М.а. може бути рекомендована в криміналістичній тактиці в ситуа ціях тактичного ризику. МОЗГОВАЯ АТАКА.
МОНТАЖ ЕЛЕКТРОННИЙ — сукупність навмисних дій, які дозволяють за допомогою електронних пристроїв змінити зміст і послідовність окремих ділянок сигналограми без порушення цілісності магнітної стрічки. М. є. з'ясовується судовою електроа кустичною експертизою. МОНТАЖ ЭЛЕКТРОННЫЙ.
МОНТАЖ МЕХАНІЧНИЙ — сукупність навмисних дій, спря мованих на зміну інформації, яка міститься на магнітній стрічці, шляхом порушення її цілісності. М. м. з'ясовується судовою елект роакустичною експертизою. МОНТАЖ МЕХАНИЧЕСКИЙ.
МОРНІНГСТАР (англ. morning star — ранкова зірка) — 1) бу лава, посилена шипами; 2) ціп бойовий, посилений шипами; 3) кістень, посилений шипами. МОРНИНГСТАР.
МОРФІН — порошок або голчасті кристали білого чи жовтуватого кольору; є складовою частиною опію. Застосовується як знеболювальний засіб. Лікувальна одноразова доза — 0,01-0,03 г. Прийом 0,2-0,5 г викликає сонливість і через 2-12 годин призводить до смерті. М. — отруйна речовина, яка використовується для отруєння. МОРФИН.
МОСІН, 1891 p. —російська і радянська пятизарядна магазинна гвинтівка калібру 7,62 мм. Існували варіанти піхотної, козачої драгунської гвинтівки. Довжина без штика 1238 мм і 1306 мм, зі штиком 1666 мм і 1734 мм. Вага без штика 3990 г, 4000 г і 4200 г, зі штиком 4300 г і 4500 г. МОСИН, 1891 г.
МОСІН, 1944 р. — радянський п'ятизарядний магазинний ка рабін калібру 7,62 мм. Довжина без штика 1020 мм, зі штиком 1330 мм. Вага до 3900 г. МОСИН, 1944 г.
МОТИВ ЗЛОЧИНУ — внутрішнє спонукання до злочинного діяння; має серйозне правове значення. Аналіз М. з. дає можливість глибше розкрити причини вчинення злочину та охарактеризувати особу правопорушника. М. з. є істотним елементом мотивації зло чинного діяння — складного суб'єктивного процесу, який обумов лює суспільно небезпечну поведінку людей. МОТИВ ПРЕСТУП ЛЕНИЯ.
МЦ 8 — радянська двоствольна мисливська рушниця з верти кальними стволами 12 калібру. Вага 3400-3600 г. МЦ 8.
н
НАВИЧКА — дія, сформована шляхом повторення, яка харак теризується високим ступенем освоєння і відсутністю поелемент-ної свідомої регуляції і контролю. Розрізняють Н. перцептивні, інте лектуальні, рухові. НАВЫК.
НАВІЮВАННЯ — процес одностороннього, активного і пер соніфікованого впливу одного індивіда на іншого або групу людей, здійснюваного за допомогою мовного повідомлення, який характе ризуєтеся неусвідомленим сприйняттям змісту того, що навіюється. Н. сприяє створенню помилок, деформує сприйнятий матеріал. На стадії відтворення Н. може виникнути як результат психологічного впливу з боку слідчого. ВНУШЕНИЕ.
НАВОРОТ —- сучасний бойовий браслет. НАВОРОТ.
НАВ'ЯЗЛИВІ СТАНИ — мимовільні, обтяжливі думки, уяв лення або спонукання до дії, що з'являються раптово у свідомості, які сприймаються людиною як сторонні, емоційно-неприємні. НА ВЯЗЧИВЫЕ СОСТОЯНИЯ.
НАГАН 1895 p. — бельгійський семизарядний револьвер калі бру 7,62 мм. Вага 750 г. Довжина 234 мм. Перебував на озброєнні в Росії і СРСР. НАГАН 1895 г.
НАДОЛОННИК — наручна ударна зброя у ви гляді ремінного канчука з металевою бляхою; одя гається на руку. НАЛА-ДОННИК.
НАЇЗД—вид дорожньо-транспортної події. НАЕЗД.
НАКЛАДЕННЯ—технічний прийом порівняння, ЯКИЙ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В експертній практиці. НАЛОЖЕНИЕ.
НАМБУ — японський автоматичний пістолет армійського зразка калібру 8 мм. НАМБУ.
НАПІВШАБЛЯ — ріжуча клинкова холодна зброя з однолезовим клинком малої кривизни, меншої, ніж шабля, довжини та ефесом шпажного або шабельного типу. ПОЛУ САБЛЯ.
НАПІВШПАГА — коротка шпага із широким однолезовим клинком. ПОЛУШПАГА.
НАПРУЖЕНІСТЬ ПСИХІЧНА — психічний стан, зумовлений передчуттям несприятливого для суб'єкта розвитку подій. Н. п. супроводжується відчуттям загального дискомфорту, тривоги, іноді страху, проте, на відміну від тривоги, містить у собі готовність опанувати ситуацію, діяти в ній певним чином. У ряді інтерпретацій Н. п. збігається з поняттям психологічного стресу. НАПРЯЖЕННОСТЬ ПСИХИЧЕСКАЯ.
НАРІЗ — подовжні канапки на стінках каналу ствола вогнепальної зброї. НАРЕЗ. НАРКОМАНІЯ (від— те, що приводить до заціпеніння, що заморочує, і uavia— безумство, жагучий потяг) сильний, хворобливий потяг до наркотиків. Захворювання, яке виникає в результаті вживання наркотичних засобів, що викликають у малих дозах ейфорію, у великих — заціпеніння, наркотичний сон. Характеризується непереборним потягом до прийому наркотиків, тенденцією до підвищення вживаних доз, формуванням абстиненційного синдрому, психічною і фізичною залежністю. З розвитком хво роби наростають особистісні зміни наркомана, стають помітними про яви соціальної і психологічної деградації, з'являються ознаки фізично го неблагополуччя — сомато-вегетативні розлади, раннє старіння. У цій групі людей часто трапляються самогубства. НАРКОМАНИЯ.
Битенский В. С, Херсонский Б. Г., Дворяк С. В., Глушков В. А. Наркома ния у подростков. — К.: Здоров'я, 1989.
НАРКОТИКИ (від грецък.— те, що приводить до заціпеніння, що заморочує) — сильнодіючі речовини, переважно рос линного походження, які пригнічують, паралізують або збуджують цен тральну нервову систему. У медицині використовують як знеболюваль ний засіб. У кримінальному праві передбачена відповідальність за не законні дії з Н., зокрема за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 229і КК України), розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 2292), посів або ви рощування снотворного маку чи конопель (ст. 2293), організація або держанння дому для вживання чи виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 2294), схиляння до вживання нарко тичних засобів або психотропних речовин (ст. 2295), незаконні ви роблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пере силання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збу ту (ст. 2296), порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (ст. 2297) та ін. НАРКОТИКИ.
НАРУЧНИКИ — металеві кільця, сполучені ланцюжком, які надіваються на руки злочинцеві при затриманні. НАРУЧНИКИ.
НАСАДКА — змінний пристрій, який нагвинчується на дуло вий кінець ствола. Служить для різних цілей. Насадками є глуши тель, полічек. НАСАДКА.
НАСИЛЬСТВО — фізичний або психічний вплив однієї люди ни на іншу, який порушує гарантоване право громадян на особисту недоторканність. Фізичний вплив полягає в безпосередньому впливі на організм людини: нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, катувань різними засобами. Психічне насильство полягає у впливі на психіку людини шляхом залякування, погроз, щоб зломити волю потерпілого до опору, до відстоювання своїх прав і інтересів. НАСИЛИЕ.
НАСЛІДУВАННЯ — наслідувати якийсь приклад, зразок. Наслідування зустрічається на різних вікових етапах індивідуального розвитку людини. ПОДРАЖАНИЕ.
НАСТРІЙ — порівняно тривалі, стійкі психічні стани помірної або слабкої інтенсивності, які виявляються як позитивний або негативний емоційний фон психічного життя індивіда. НАСТРОЕНИЕ.
НАТИСК ПОЧЕРКУ — загальна ознака почерку; характеризує загальну інтенсивність і розміщення зусиль на пишучий прилад при виконанні письмових знаків. НАЖИМ ПОЧЕРКА.
НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ КРИМІНАЛІСТИКИ — пристрої, пристосування або матеріали, які використовуються для збирання і дослідження доказів або створення умов, що утрудняють учинення злочинів. Можуть бути поділені на такі групи: 1) прилади, інструменти, пристосування, узяті без зміни із різних технічних і природничих наук; 2) спеціально пристосовані прилади, інструменти та інші технічні засоби для криміналістичних цілей; 3) спеціально розроблені прилади, інструменти, пристосування для цілей криміналістики. Науково-технічні засоби можуть застосовуватися окремо або в комплекті. Спеціальні комплекти науково-технічних засобів розроблені у вигляді слідчих валіз, слідчих портфелів, оперативних сумок, наліз криміналіста, наборів для огляду місця вибуху, для роботи з мікрооб'єктами, для дактилоскопування і туалету трупа та ін.
Науково-технічні засоби повинні відповідати таким принципам: І) законності; 2) етичності; 3) науковості; 4) безпеки 5) збереження об'єктів у незмінному вигляді; 6) ефективності використання. Застосування техніко-криміналістичних засобів і прийомів у боротьбі зі злочинністю визнається правомірним, якщо воно прямо передбачено законом (іншими нормативними актами) або рекомендовано законом, або не суперечить закону за своєю суттю. Найбільш загальні правові основи використання технічних засобів визначаються ст. 2 КПК України, яка регламентує завдання кримінального судочинства. У статті 22 КПК України зазначається, що суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Для виконання таких завдань слід використовувати всі передбачені законом засоби, у тому числі і технічні.
При використанні технічних засобів необхідно процесуально оформити: 1) факт застосування технічних засобів і прийомів; 2) матеріали, отримані в результаті їх застосування. Існують певні вимоги, які забезпечують доказове значення результатів застосування науково-технічних засобів. При оформленні матеріалів, отриманих у результаті застосування криміналістичної техніки, слід: 1) показа ти стосовність виявлених технічними засобами фактів до проведе ної слідчої дії; 2) додатки повинні бути засвідчені підписами учас ників слідчої дії; 3) додатки повинні бути забезпечені технічними засобами захисту від фальсифікації об'єктів; 4) додатки до протоко лу повинні містити стислі пояснювальні написи. НАУЧНО-ТЕХ НИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА КРИМИНАЛИСТИКИ.
Гончаренко В. Г. Науково-технічні засоби в роботі слідчого. — К.: Вид-во Київського ун-ту, 1972.
Колесниченко А. Н., Матусовский Г. А. Применение научно-технических средств в работе над следами при осмотре места происшествия. — Харь ков: Изд-во Харьков, ун-та, 1960.
НАХИЛ ПОЧЕРКУ — загальна ознака почерку; залежить від напрямку згинаючих рухів при виконанні прямолінійних елементів. За нахилом почерк буває прямим, правонахильним, лівонахильним, косим і безладним. НАКЛОН ПОЧЕРКА.
НАШАРУВАННЯ — перенесення матеріалу одного об'єкта на слідосприймаючу поверхню іншого. У трасології йдеться про сліди-нашарування (потожировий слід пальця на склі та ін). НАСЛОЕНИЕ.
НГІВАРА — парна руч на ударна холодна зброя у ви гляді круглої палички, заточе ної на кінцях. НГИВАРА.
НЕВІДКЛАДНИЙ — що не терпить зволікання, тяганини. БЕЗОТЛАГАТЕЛЬНЫЙ.
НЕГАТИВІЗМ (від лат. negatio — заперечення) — невмотивована поведінка суб'єкта, яка виявляється в діях, умисно протилежних ви могам і очікуванням інших індивідів або соціальних груп. Н. як ситуативна реакція або як особиста риса зумовлена потребою суб'єкта в самостверд женні, у захисті свого «Я», а також є наслідком сформованого егоїзму суб'єкта і його відчуженості від потреб та інтересів інших людей. Найбільш виражені реакції Н. у дітей у періоди вікових криз. Вони ви являються в демонстративній поведінці, упертості, конфліктності. Н., або нонконформізм, — прагнення чинити всупереч позиції панівної більшості, за будь-яку ціну і в усіх випадках стверджувати протилежну точку зору. Н. впливає на обрання позиції допитуваним при допиті. У неповнолітніх допитуваних Н. найчастіше є причиною відмови від дачі показань. НЕГАТИВИЗМ.
НЕГАТИВНИЙ ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА — висновок екс перта, в якому заперечується існування факту, з приводу якого перед експертом поставлене певне питання. ОТРИЦАТЕЛЬНЫЙ ВЫ ВОД ЭКСПЕРТА.
НЕГАТИВНІ ОБСТАВИНИ — фактичні дані, які суперечать природному ходу події або звичайному стану речей; суперечать ха рактерному механізму вчинення злочину, а також версіям слідчого. Н. о. містять інформацію не про справжню подію, а про дані, які порушують природне співвідношення причини і наслідку — про інсценування злочину. Н. о. поділяються на дві групи: 1) Н. о. — ма теріально фіксовані сліди і предмети; 2) Н. о. — дії. Н. о. найчасті ше виявляються при огляді місця події у вигляді відсутності (або, навпаки, наявності) слідів, предметів, фактів, які за даних умов по винні мати місце (або не повинні мати місця в разі їх наявності). НЕГАТИВНЫЕ ОБСТОЯТЕЛЬСТВА.
Медведев С. И. Негативные обстоятельства и их использование в рас крытии преступлений: Учеб. пособие. — Волгоград, 1973.
НЕДОСТАТНІСТЬ ОБ'ЄКТІВ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІ ДЖЕННЯ — неповнота, неякісність об'єктів експертного дослід ження, що не дозволяє експерту застосувати всі передбачені мето дикою експертизи методи дослідження; НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ОБЪЕКТОВ ЭКСПЕРТНОГО ИССЛЕДОВАНИЯ.
НЕМОЖЛИВІСТЬ ЕСКПЕРТНОГО ВИРІШЕННЯ ПИ ТАННЯ. Констатується в разі неможливості вирішення питання 1) зважаючи на недостатність (неповноту, нечіткість тощо) відбиття властивостей (ознак) об'єкта експертизи, яка не включає в принципі можливості дослідження, але коли застосування комплексу методів не призводить до позитивного результату; 2) внаслідок наукової не-розробленості методики, яка зумовлює повну неможливість вирішення питання або часткову (неповну) можливість його вирішення при існуючому рівні розвитку теорії і методики експертизи; 3) коли екс перт не володіє методами експертизи або технічна оснащеність екс пертної установи недостатня для її проведення. НЕВОЗМОЖ НОСТЬ ЭКСПЕРТНОГО РЕШЕНИЯ ВОПРОСА.
НЕПОВНОЛІТНІЙ — особа, яка не досягла вісімнадцятиріч ного віку. В криміналістиці вирізняють методику розслідування зло чинів Н. Особливості розслідування злочинів цієї категорії об'єдну ються за ознакою суб'єкта злочинної діяльності. Кримінально-проце суальне законодавство передбачає додаткові обставини, що підлягають встановленню у справах про злочини Н.: 1) вік Н. (число, місяць, рік народження); 2) стан здоров'я та загального розвитку Н. За наявності даних про розумову відсталість Н., не пов'язану з душевним захво рюванням, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усві домлювати значення своїх дій і якою мірою міг керувати ними; 3) характеристику особи Н.; 4) умови життя та виховання Н.; 5) обста вини, що негативно впливали на виховання Н.; 6) наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули Н. у злочинну діяльність.
У тактиці допиту Н. необхідно враховувати вікову групу і вікові особ ливості. У психології виокремлюють шість вікових груп Н.: вік немовля ти (до 1 року); раннє дитинство (від 1 до 3 років); дошкільний вік (від З до 7 років); молодший шкільний вік (від 7 до 11-12 років); підлітковий вік (від 11 до 14—15 років); старший шкільний вік (від 14 до 18 років).
Вік, починаючи з якого Н. може виступати як свідок або потер пілий на допиті, не визначений у кримінально-процесуальному за конодавстві. КПК України містить указівку про неможливість допи ту осіб, які через свої фізичні або психічні вади не здатні правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них показання (п. З ст. 69 КПК України). Характерні для Н. особли вості психіки не є ні психічними, ні фізичними вадами, хоча і впли вають на процеси формування і дачу показань. Практиці розсліду вання злочинів відомі приклади, коли вже діти 3-5 років повідомля ли в процесі допиту дані, які допомагали встановленню об'єктивної істини у справі. НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИЙ.
Каневский Л. Л. Криминалистические проблемы расследования и про филактики преступлений несовершеннолетних. — Красноярск: Красно ярский ун-т, 1991.
Кондратенко В.Т. Девиантное поведение у подростков: социально-психоло гические и психиатрические аспекты. — Минск: Беларусь, 1988.
НЕПРАВДА — феномен спілкування, який полягає в навмис ному перекрученні справжнього стану речей; Н. найчастіше вияв ляється у змісті мовних повідомлень, негайна перевірка яких утруд нена або неможлива. Н. є усвідомленим продуктом мовної діяль ності і має на меті ввести реципієнтів в оману. ЛОЖЬ.
НЕПРАВДА В ПОКАЗАННЯХ — навмисне перекручення інформації допитуваним на допиті. Н. у. п. може бути повною і част ковою. У показаннях допитуваних найчастіше зустрічається часткова неправда. Прийомами формування часткової неправди є: 1) пропу-щення або вилучення окремих елементів події: 2) доповнення факту вигаданими елементами; 3) доповнення факту реальними елемента ми, які не стосуються досліджуваної події; 4) заміна окремих еле ментів події вигаданими деталями; 5) заміна окремих елементів ре альними, що не стосуються даної події. ЛОЖЬ В ПОКАЗАНИЯХ.
Закатов А. А. Ложь и борьба с нею. — Волгоград: Ниж.-Волж. кн. изд-во, 1984.
НЕПРЯМИЙ ДОПИТ — тактичний прийом допиту, який по лягає в постановці запитань менш «небезпечних» із погляду допи туваного, що дозволяє отримати інформацію, яка цікавить слідчого. КОСВЕННЫЙ ДОПРОС.
НЕУВАЖНІСТЬ — функціональне чи органічне порушення спроможності до зосередженої, цілеспрямованої діяльності. Іноді Н. виникає при напруженій розумовій роботі як результат однобічної зосередженості. РАССЕЯННОСТЬ.
НІЖ — універсальна клинкова ріжуча холодна зброя, яка скла дається з черена (рукояті) і короткого клинка. НОЖ.
НІЖ АВТОМАТИЧ НИЙ — ніж із клинком, який висувається з черена за допомогою пружини. НОЖ АВТОМАТИЧЕСКИЙ.
НІЖ АРМІЙСЬКИЙ — табельний бойовий ніж. НОЖ АРМЕЙСКИЙ.
НІЖ МЕТАЛЬНИЙ — клинкова проста ручна ме тальна зброя, яка складаєть ся з черена і клинка. Центр ваги ножа знаходиться посередині, рідше зсунутий до вістря. Іноді в нього буває два і більше клинків. НОЖ МЕТАТЕЛЬНЫЙ.
НІЖ МИСЛИВСЬКИЙ — ніж, спеціально призначений для полювання. НОЖ ОХОТНИЧИЙ.
НІЖ РОЗВІДНИКА СТРІЛЯЮЧИЙ — радянський армійський ніж із пристосуванням для розрізування колючого дроту і вмонтованим однозарядним стріляючим пристроєм. Довжина 322 мм, вага з ножнами 620 г. Є комбінованою зброєю. НОЖ РАЗВЕДЧИКА СТРЕЛЯЮЩИЙ.
НІНГІДРИН — кристалічна речовина жовтого кольору, яка використовується для проявлення невидимих потожирових слідів рук великої давності. НИНГИДРИН.
НОНКОНФОРМІЗМ (від лат. поп — не, немає і conformis — подібний) — прагнення будь-що суперечити думці більшості і діяти протилежним чином, не рахуючись ні з чим. Н. — синонім поняття «негативізм», антонім конформності. НОНКОНФОРМИЗМ.
НІЖ СТРІЛЯЮЧИЙ - ніж, комбінований із пістолетом. НОЖ СТРЕЛЯЮЩИЙ
НІЖ ФІНСЬКИЙ — 1) ніж із клинком довжиною 150 мм, із півторастороннім лезом і гранями; 2) різновид мисливського ножа, який частіше не має дола, хрестовини і перехрестя. НОЖ ФИНСКИЙ.
НУНЧАКУ — один із видів японських бойових ітіпіи Cnenmv —являв собою ціп для обмолоту рису та інших зернових культур. Нунчаку складається з двох однакових дерев'яних секцій, сполучених зв'язкою із мотузки, яку останнім часом часто заміняють п'ятиланковим, а іноді й більш довгим ланцюгом. Довжина, діаметр і вага нунчаку широко варіюються. Основні види нунчаку — маратату і хакакукей. НУНЧАКУ.
О
ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК — документ, який викладає та обґрунтовує остаточне рішення слідчого (особи, яка провадить дізнання) про формулювання обвинувачення особи, притягнутої до кримінальної відповідальності у справі, і про необхідність віддання обвинуваченого до суду. У О. в. підводиться підсумок розслідуванню справи, обґрунтовується висновок щодо вчинення злочину конкретною особою і достатності основ для розгляду справи в суді. Складанню О. в. передує визнання розслідування закінченим (про що зазначається в протоколі), а також ознайомлення обвинуваченого і його захисника та ін. учасників процесу з матеріалами справи ОБВИНИТЕЛЬНОЕ ЗАКЛЮЧЕНИЕ.
ОБВИНУВАЧЕНИЙ — особа, стосовно якої винесена постанова про притягнення як О. у встановленому законом порядку. О., відданий до суду, називається підсудним, а якщо стосовно О. винесений обвинувальний вирок, то засудженим. При доведеності обставин, які становлять зміст обвинувачення у вчиненні злочину, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення особи як О. У постанові викладається злочинне діяння, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, із вказівкою обставин злочину, що ставляться за провину О., із посиланням на відповідний кримінальний закон. ОБВИНЯЕМЫЙ.
ОБВИНУВАЧЕННЯ — 1) діяльність уповноважених законом органів і осіб, яка полягає в доведенні винності особи, що притягується до кримінальної відповідальності; 2) зміст обвинувальної тези, сформульованої в постанові про притягнення як обвинуваченого, в обвинувальному висновку, постанові про віддання до суду, обвинувальному вироку; формулювання О., яке запропонував обвинувач і яке викладається в його промові. У цьому значенні закон визначає О. як опис злочинного діяння, визнаного доведеним. ОБВИНЕНИЕ.
ОБ'ЄКТИ ОБШУКУ — те, стосовно чого (або кого) здійснюється обстеження. О. о. можуть бути: 1) певні приміщення: а)житлові приміщення; б) нежитлові приміщення; в) приміщення дипломатичних представництв; 2) інші місця: а) ділянки місцевості; б) транспортні засоби; 3) особи: а) одяг, взуття та інші носильні речі; б) тіло живої людини. ОБЪЕКТЫ ОБЫСКА.
ОБ'ЄКТИ ПОШУКУ—те, що необхідно відшукати, виявити при проведенні обшуку. О. п. можуть бути класифіковані: 1) залежно від характеру попередньої інформації про О. п.: а) індивідуально визначені об'єкти; б) об'єкти, відомості про які можуть указувати лише на їх родову (групову) належність; в) випадково виявлені об'єкти; 2) залежно від форми вказівки в законі: а) прямо передбачені і названі в КПК України як об'єкти; б) віднесені до «інших предметів і документів», що мають значення для встановлення істини у справі; в) які є вилученими із законного обігу; г) які вилучаються з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна; 3) залежно від природи шуканого: а) предмети, що можуть служити речовими (або письмовими) доказами: знаряддя і засоби вчинення злочину; предмети, на які було спрямоване злочинне посягання; предмети, що мають на собі сліди злочину; предмети, використані для приховування злочину і злочинця; інші предмети, що перебувають у певному зв'язку зі злочином; різного роду документи; б) предмети і документи, заборонені до обігу: предмети за виготовлення, зберігання і збут яких передбачено кримінальну відповідальність; предмети, які можна придбати тільки за спеціальними дозволами; в) предмети і документи, що можуть бути доказами в іншій кримінальній справі; г) речі й цінності, добуті злочинним шляхом; ґ) цінності або майно обвинуваченого чи підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації; д) особи, які переховуються від слідства і суду; є) особи, яких приховують в тих чи інших місцях; є) трупи або частини розчленованого трупа. ОБЪЕКТЫ ПОИСКА.
ОБІЗНАНА ОСОБА — особа, яка володіє спеціальними знаннями і може виконувати в судочинстві функції спеціаліста або екс-перта. СВЕДУЩЕЕ ЛИЦО.
Махов В. Н. Участие специалиста в следственных действиях. —М., 1975. Мельников Э. Б. Участие специалиста в следственных действиях. — М.: Юрид. лит., 1964. ОБЛАВА — оперативно-розшуковий захід, який полягає в оточенні певної території і перевірці особистості громадян і їх огляду. О. здійснюється з метою виявлення і затримання злочинця. ОБЛАВА. ОБЛІКИ КРИМІНАЛІСТИЧні — види кримінальної реєстрації; різняться за характером, обсягом даних і процедурою обліку. Розрізняють централізовані і місцеві О. к. Централізовані О. к. можуть бути: оперативно - довідкові (за прізвищем і дактилоскопічні), оперативно-розшукові (осіб, які пропали безвісти; невпізнаних трупів; викрадених речей) і спеціальні (кулегільзотека тощо). УЧЕТЫ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКИЕ.
ОБМОВА — показання обвинуваченого (підсудного), потерпілого, свідка, які неправдиво викривають іншу особу у вчиненні злочину. 11 а відміну від неправдивого доносу О. може бути здійснена тільки в процесі допиту в органах попереднього розслідування або в суді, стосуватися будь-якої особи незалежно від того, чи притягнута вона до кримінальної відповідальності. О. може бути результатом добросовісної помилки (помилкою в оцінці дій особи, про яку даються показання; неправильним сприйняттям фактів тощо) або показанням свідомо неправдивим, в цьому випадку вона підлягає покаранню. ОГОВОР.
ОБМОВКА — об'єктивно правильна інформація, у прихованні якої може бути зацікавлений допитуваний, що потрапила в його показання внаслідок нерозуміння значення відомостей, які повідомляються, або ж внаслідок загальмованості реакції на поставлене запитання. С специфічним сигналом неправди в показаннях. ПРОГОВОРКА.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ — випадки, і ісрсдбачені в законі, коли експертиза є обов'язковою. О. п. є.: 1) для вста-поіілення причин смерті; 2) для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень; 3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо йот осудності; 4) для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про злочини, передбачені статтею 120 КК України; 5) для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальность і якщо про це немає ВІДПОВІДНИХ документів і неможливо їх одержати (ст. 76 КПК України) ОБЯЗАТЕЛЬНОЄ НАЗНАЧЕНИЕ ЭКСПЕРТИЗЫ. ОБОВ’ЯЗОК ДОКАЗУВАННЯ (від .лот. onus probandi —доведений) при провадженні за кримінальними і цивільними (правами правили розподілу між учасниками обов'язку обґрунтовувані паявшей, ніч чи інших обставин, істотних для вирішення справи V кримінальному процесі О.д. — обов'язок органу, який здійснює принадження в справі (органу дізнання, слідчого, прокурора, суду), повни, всебічно, об'єктивно встановити шляхом збирання, перевірки, оцінки доказів усі обставини, потрібні для правильного вирішення справи, у тому числі ті, встановлення яких забезпечує законні інтереси обвинуваченого, потерпілого та інших учасників процесу. 06-впнувачсчіпіі не зобов'язаний доказувати свою невинність, оскільки () п покладанні па орган, що здійснює судочинство. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо немає змоги їх усунути, тлумачаться на користь обвинуваченого (підсудного). Закон забороняє суду, прокурору, слідчому та особі, яка провадить дізнання, перекладати О.д. на обвинуваченого. ОБЯЗАННОСТЬ ДОКАЗЫВАНИЯ.
ОБРІЗ — будь-яка рушниця з укороченим стволом і переробленим прикладом для прихованого носіння. ОБРЕЗ.
ОБРУЧНИК {жаргон злодійський) — шахрай, який збуває вироби з міді
під виглядом золота. ОБРУЧННИК.
ОБХІД ПОКВАРТИРНИЙ (подворовий) — опєративно-роз-шуковий захід, який полягає у виявленні очевидців події. ОБХОД ПОКВАРТЙРНЬІЙ (подворовой).
ОБШУК — слідча дія, яка полягає у відшукуванні об'єктів, що мають значення для справи. Мета О. — виявити знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети й документи, які мають значення для встановлення істини у справі. Метою О. може бути також виявлення трупів, осіб, які переховуються від суду і слідства, інших осіб. Додатковою метою О. можуть бути: виявлення і вилучення всіх речей і предметів, вилучених із цивільного обігу і заборонених для користування, а також пошук майна для забезпечення відшкодування заподіяного збитку або можливої конфіскації. Процесуальний режим О. визначений кримінально-процесуальним законодавством (статті 177, 179-186, 188, 189 КПК України).
О. має примусовий характер і посідає особливе місце в системі слідчих дій. Конституція України встановлює певні гарантії в дотриманні прав і законних інтересів громадян при провадженні О. У Конституції України (ст. ЗО) установлюється недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи О. інакше, як за вмотивованим рішенням суду. Відповідно до п. 13 розділу 15 Конституції визначається, що протягом 5 років після набуття чинності Конституції зберігається існуючий порядок О. за постановою органів розслідування з санкції прокурора. О. означає хоча і санкціоноване законом, але небажане втручання сторонніх людей в особисте життя громадян. Провадження О. пов'язане з певними порушеннями прав громадян на недоторканність особи, житла тощо. Для його проведення потрібне дотримання встановлених законом гарантій. О. провадиться у присутності понятих, обшукуваного або повнолітніх членів його сім'ї. Елемент примусу при О. полягає в тому, що обстеження приміщень або інших об'єктів може бути здійснено без згоди особи, в розпорядженні якої ці об'єкти перебувають.
Суттєвою ознакою О. є його пошуковий характер. Виконання пошукових дій передбачає вирішення слідчим розумово-пошукових завдань, використання рефлексивного мислення і керування, застосування тактичних прийомів, 'їх комбінацій чи систем прийомів. Пошукова функція О. має психологічні основи, пов'язані із закономірностями психології приховування і психології виявлення. У процесі здійснення пошукових дій повинні застосовуватися науково-технічні засоби (металошукачі «Омуль», «Гамма», «АНМ-2» тощо, газовий індикатор «Пошук-1», різного роду трупошукачі та деякі інші прилади і пристосування).
О. — це складна слідча дія. Вона є проміжною в класифікації таких дій на вербальні і невербальні. При О. обшукуваний може бути присутнім або, навпаки, відсутнім. О. можуть бути властиві елементи взаємодії з обшукуваним, але він може характеризуватися і протидією, конфліктністю з обшукуваним.
О. починається з того, що слідчий оголошує обшукуваній особі постанову про провадження обшуку, що засвідчується підписом обшукуваного в постанові. Слідчий пропонує обшукуваному добровільно видати всі предмети, документи та інші матеріальні об'єкти, які мають значення для справи. Видача слідчому матеріалів, які мають значення для справи, не позбавляє слідчого права продовжити О. і здійснити повне обстеження. При відмові добровільно видати ті чи інші предмети вилучення здійснюється у примусовому порядку. Про провадження О. складається протокол. ОБЫСК.
Денисюк С. Ф., Шепитько В. Ю. Обыск в системе следственных действий (тактико-криминалистические проблемы): Научно-практическое пособие. — Харьков: Консум, 1999. Михайлов А. И., Юрт Г. С. Обыск. — М., 1971. Ратинов А. Р. Обыск и выемка. — М.: Госюриздат, 1961.
ОБШУК ГРУПОВИЙ — комплекс одночасних обшуків, який и пляс собою тактичну операцію. О. г. провадиться за необхідності перевірити відразу різні місця, які перебувають у веденні: а) одного обвинуваченого чи підозрюваного; б) кількох обвинувачених чи підозрюваних, що проходять в одній справі; в) обвинуваченого (підозрюваного) і його родичів та знайомих, що мешкають окремо.
У процесі підготовки О. г. слід передбачити засоби зв'язку між учасниками, єдине керівництво і єдиний план його проведення, порядок обміну інформацією. Проведення О. г. має специфіку: одночасно працює кілька слідчо-оперативних груп; реально існує кілька об'єктів обшуку; має місце єдине керівництво у проведенні обшуку кількох об'єктів; існує одночасність початку обшуку на всіх об'єктах; запропонований єдиний план проведення обшуку; визначені певні засоби зв'язку між учасниками обшуку і порядок обміну інформацією між ними.
Для успішного проведення тактичної операції «О. г.» слід створити кілька слідчо-оперативних (пошукових) груп — залежно від кількості об'єктів, що підлягають обшуку. Провадження О. г. передбачає наявність налагодженої взаємодії слідчих і оперативно-роз-іпукових працівників у рамках слідчо-оперативних груп і поза цими рамками. У процесі тактичної операції всі обшуки слід почати водночас на всіх об'єктах із наступною координацією діяльності слідчо-оперативних груп. ОБЫСК ГРУППОВОЙ.
ОБШУК ДІЛЯНКИ МІСЦЕВОСТІ — примусове обстеження присадибної ділянки, індивідуального саду, городу чи іншої території з обмеженим доступом, яка перебуває у веденні певних осіб. Обстеження місцевості слід проводити планомірно, у певній послідовності, враховуючи особливості території. Якщо ділянка місце-ності займає велику територію, то звичайно її поділяють на сектори або квадрати. Кожна така ділянка закріплюється за членом слідчо-оперативної групи. О. д. м. слід здійснювати у два етапи: 1) зовнішній огляд; 2) провадження пошукових дій.
У ході пошукових дій успішно використовуються щуп, метало- або групошукач (газовий аналізатор). У процесі обстеження перевіряються купи землі, сміття, стоги сіна тощо. Штабелі будівельних матеріалів і дров розбираються. Треба звертати увагу на дерева, чагарники, гнізда шахів, шпаківні, годівниці, дупла. У багатьох випадках схованки обладнують у землі, в купах сміття, клумбах, компостних ямах, собачих булках, у деревах. ОБЫСК УЧАСТКА МЕСТНОСТИ.
ОБШУК-ЗАТРИМАННЯ — тактична операція, яка полягає у взаємозв'язку обшуку і затримання. Здійснення обшуків при розслідуванні злочинів має реальну загрозу вчинення опору. Тому проведення обшуку може бути пов'язане з усуненням протидії і затриманням тих чи інших осіб. ОБЫСК-ЗАДЕРЖАНИЕ.
ОБШУК ОСОБИСТИЙ — примусове обстеження тіла живої людини, її одягу, взуття, речей і предметів, які знаходяться при ній. О. о. може провадитися тільки особою однієї статі із обшукуваним у присутності понятих тієї ж статі (ст. 184 КПК України). О. о. провадиться на підставі постанови слідчого, санкціонованої прокурором. Існують певні винятки: без винесення постанови О. о. можна провадити при затриманні особи чи взятті під варту при наявності достатніх підстав вважати, що, перебуваючи у приміщенні чи іншому місці, де провадиться виїмка, вона приховує при собі предмети або документи, які мають значення для справи.
О. о. рекомендується проводити в певній послідовності — «зверху вниз». Слід передбачити можливість здійснення обшукуваним опору. Обшукуваного треба поставити обличчям до стіни або автомобіля під кутом 45° із широко розсунутими руками і ногами.
О. о. повинен бути проведений таким чином, щоб при цьому не принижувалась людська гідність. Обстеження тіла обшукуваного доцільно здійснювати в присутності лікаря або фельдшера. ОБЫСК ЛИЧНЫЙ.
ОБШУК ПРИМІЩЕНЬ. Передбачає примусове обстеження різних приміщень, які перебувають у веденні фізичних або юридичних осіб, якщо там можуть знаходитися об'єкти пошуку. Всі приміщення, де може бути проведений обшук, підрозділяються на дві групи: 1) приміщення, обстеження яких передбачає врахування конструктивних особливостей (квартири, котеджі, будинки, погреби, сараї тощо); 2) приміщення, обстеження яких має процедурні особливості (приміщення дипломатичних представництв, інші приміщення, які передбачають певний процесуальний порядок обшуку).
Провадження обшуку в приміщеннях залежить від характеру їх конструкцій. Рекомендується починати обшук із «найважчих» ділянок приміщення — спочатку в нежитлових, а потім у житлових приміщеннях. Здійснювати О. п. слід від входу квартири.
Непорушним правилом обшуку є дослідження предметів обстановки. Особливо старанно оглядають ті, що звичайно сховані від спостерігача, повернені до стін, стелі, підлоги, внутрішні частини меблів.
При обшуку в службових приміщеннях пошукові дії слід починати з робочого місця обшукуваного. Обстежуються робочий стіл, сейфи, шафи. При пошуку дрібних об'єктів або документів слід звергати увагу на книги, альбоми, журнали, які знаходяться на місці обшуку. ОБЫСК ПОМЕЩЕНИЙ.
ОБЩАК {жаргон злодійський) — злодійська каса; колективна власність злодіїв. ОБЩАК.
ОГЛЯД ЕКСПЕРТНИЙ — огляд об'єктів експертного дослідження, що проводиться експертом на підготовчій або аналітичній стадії експертного дослідження. О. є. може проводитися під час огляду місця події з участю експерта. Мета огляду — виявлення фактів, що мають значення для вирішення поставлених перед експертом питань. ОСМОТР ЭКСПЕРТНЫЙ.
ОГЛЯД МІСЦЯ ПОДІЇ — слідча дія, яка полягає в безпосередньому вивченні приміщення або місцевості, де вчинено злочин, або виявлені його сліди. Провадиться слідчим або особою, яка провадить дізнання, з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки події або обставин, що мають значення для справи. О. м. п. належить до початкових і невідкладних слідчих дій. З О. м. п. не слід зволікати. Його можна проводити до порушення кримінальної справи (ст.190 КПК України). У процесі О. м. п. досліджуються наслідки події і матеріальна обстановка місця події, що збереглася. Мета О. м. п.: 1) вивчення обстановки місця події для з'ясування характеру і обставин події; 2) виявлення, збирання, закріплення, попереднє дослідження і оцінка слідів та інших речових доказів; 3) отримання інформації для висування версій; 4) отримання даних для організації оперативно-розшукових заходів. ОСМОТР МЕСТА ПРОИСШЕСТВИЯ.
Виницкий Л. В. Осмотр места происшествия: организационные, процессуальные и тактические вопросы. — Караганда, 1986. Попов В. И. Осмотр места происшествия. — М.: Госюриздат, 1959.
ОГЛЯД СЛІДЧИЙ — слідча дія, яка здійснюється з метою ви-нвлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясовування обстановки події та обставин, які мають значення для справи.
Провадяться: огляд місця події, огляд трупа, огляд предметів, документів, тварин, місцевості і приміщень, які не є місцем події. Різновидом (). с є освідування обвинуваченого (підозрюваного), свідка, потерпілого.
Кожний із видів О. с має особливості, які визначають тактику ііого проведення, проте існує ряд положень процесуального і тактичного характеру, загальних для усіх видів О. с. Так, при О. с обов'язкова присутність не менше двох понятих (окрім освідування); слідчий має право залучити до участі в огляді обвинуваченого, потерпілого, підозрюваного, свідка, а в необхідних випадках може (іноді зобов'язаний) запросити спеціаліста (судового медика, криміналіста, товарознавця та ін.); О. с об'єктів провадиться за місцем їх виявлення і тільки у_ виняткових випадках — за місцем провадження слідства. ОСМОТР СЛЕДСТВЕННЫЙ.
Колмаков В. П. Следственный осмотр. — М.: Юрид. лит., 1969.
ОГЛЯД ТРУПА — 1) слідча дія, яка провадиться слідчим або особою, яка провадить дізнання, на місці виявлення трупа з метою виявлення ознак, що дозволяють встановити особу потерпілого, місце, час, обставини і причини смерті, а також для виявлення ознак, що вказують на можливого злочинця. О. т. провадиться в присутності двох понятих і за участю судово-медичного експерта (або іншого лікаря). Порядок О. т. регламентується ст. 192 КПК України.
При О. т. встановлюють фактичні дані, доступні безпосередньому спостереженню; фіксуються положення і поза трупа, стать, приблизний вік, особливості статури тощо, стан і особливості одягу та взуття, предмети, сліди, документи, що є на трупі і біля нього, а також тілесні ушкодження і трупні зміни. Труп фотографують, складають схеми, виготовляють зліпки і відбитки слідів, беруть зразки волосся, крові, тканин тіла, відбитки пальців.
2) складова частина судово-медичної експертизи, яка передує розтину трупа. Полягає в зовнішньому вивченні анатомічних ознак і патологічних змін окремих частин тіла, а також ушкоджень (якщо вони є). ОСМОТР ТРУПА.
Сапожников Ю. С. Первичный осмотр трупа на месте его обнаружения. — К.: Укр. ин-т юрид. наук, 1940.
ОДОРОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА — своєрідний вид експертизи (одорологічної вибірки), у процесі здійснення якої як природний біодетектор запахів використовується нюховий апарат службово-розшукового собаки. ОДОРОЛОГИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА.
ОДОРОЛОГІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНА (від лат. odor — замах і грецьк. ХбуоС, — слово, вчення) — вчення про запахи для встановлення за допомогою нюху службово-розшукових собак осіб (за-нахоносіїв), які були присутні на місці злочину та залишили там свою запахову інформацію, а також їх речей, слідів, предметів. О. к. ґрунтується на притаманній кожній людині властивості володіти «букетом запахів», який є індивідуальним і відносно стійким для даної людини. У процесі оперативно-розшукової діяльності або при проведенні слідчих дій провадиться забір запаху з метою отримання і зберігання запахової інформації. Запах може бути законсервований і потім використаний для ототожнення особи. О.к. — один із нових напрямків у криміналістиці. ОДОРОЛОГИЯ КРИМИНАЛИСТИ-ЧЕСКАЯ.
Салтевский М. В. Криминалистическая одорология (работа с запаховы-ми следами): Лекция. — Киев, 1976.
ОЗНАКИ ПІДРОБКИ ВІДБИТКІВ ПЕЧАТОК (ШТАМПІВ) комплекси проявів, які свідчать про спосіб підробки: малювання ііідбитка, кустарне виготовлення, копіювання справжнього відбитка, формування відбитка за допомогою комп'ютерної графіки (нестандартність букв, неоднакова висота, ширина букв, різна товщина штрихів, різні проміжки між словами, нерадіальне розташування знаків по колу, дзеркальність окремих знаків, помилки в тексті, розпливи окремих штрихів, відсутність штемпельного барвника в штрихах). ПРИЗНАКИ ПОДДЕЛКИ ОТТИСКОВ ПЕЧАТЕЙ (ШТАМПОВ).
ОЗНАКИ ПІДЧИСТКИ ДОКУМЕНТА — прояв не власти-іиїх справжньому документу ознак, які виникли внаслідок механічного впливу на текст шляхом стирання або зішкрібання гострим предметом (скуйовдженість волокон паперу, пошкодження ліновки і захисної сітки, зменшення товщини паперу, розпливи нових штрихів на ділянці підчищання, залишки штрихів видаленого тексту). ПРИЗНАКИ ПОДЧИСТКИ ДОКУМЕНТА.
ОЗНАКИ ТЕХНІЧНОЇ ПІДРОБКИ ПІДПИСУ. Охоплюють сліди зупинок пишучого приладу у вигляді стовщень або перерв штрихів, наявність у штрихах і біля них часток іншого барвника, ішшистість і тупі закінчення штрихів. ПРИЗНАКИ ТЕХНИЧЕСКОЙ ПОДДЕЛКИ ПОДПИСИ.
ОЗНАКИ ТРАВЛЕННЯ ДОКУМЕНТА — прояв не власти-ІІИХ справжньому документу ознак, які виникли під впливом дії на нього травлячих речовин (матові жовтуваті або сіруваті плями, роз-пливи і зміна кольору штрихів, пошкодження захисної сітки, лінов-ки, залишки штрихів витравленого тексту). ПРИЗНАКИ ТРАВЛЕНИЯ ДОКУМЕНТА.
ОЗНАКИ УШКОДЖЕННЯ РІЖУЧИМ ЗНАРЯДДЯМ. Включають такі прояви: 1) форма рани звичайно довгасто-овальна, напрямок рани прямолінійний або дугоподібний; 2) краї лінійної рани розходяться (рана відкрита, зяє); 3) кінці рани утворюють гострі кути; 4) краї рани мають рівну, гладку поверхню верхніх шарів шкіри і тканин у глибині. ПРИЗНАКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ РЕЖУЩИМ ОРУДИЕМ.
ОКИС КОБАЛЬТУ — дактилоскопічний порошок чорного кольору, призначений для виявлення невидимих і маловидимих слідів рук. Матеріал слідоутворюючої поверхні: папір крейдяний, пластмаси, алюмінієва фольга, цинковане залізо, нікельована або хромована поверхня. ОКИСЬ КОБАЛЬТА.
ОКРЕМЕ ДОРУЧЕННЯ СЛІДЧОГО — вимога слідчого про проведення слідчих або пошукових дій поза районом його діяльності, яка направляється слідчому або органу дізнання іншого району, котрі зобов'язані виконати доручення в десятиденний термін (ст. 118 КПК України). ОТДЕЛЬНОЕ ПОРУЧЕНИЕ СЛЕДОВАТЕЛЯ.
ОКРЕМІ ОЗНАКИ ПОЧЕРКУ — окремі особливості виконання рукопису, які зумовлені навичками письма, властивими конкретній особі і які стійко виявляються в письмових знаках. О. о. п. дозволяють ідентифікувати виконавця рукопису. О. о. п. є: складність рухів при виконанні літер; форма рухів при виконанні надрядкових елементів (овальна, петельна, спіральна); форма рухів при виконанні підрядкових елементів (дугова, петельна, кутова); форма рухів при з'єднанні письмових знаків між собою (кутова, дугова, петельна); відносна протяжність рухів по вертикалі (співвідношення розміру) елементів літери; розміщення точок початку і закінчення рухів при виконанні письмових знаків (щодо лінії рядка: низьке, середнє, високе; щодо інших частин цих літер: справа від подовжнього елемента, зліва від подовжнього елемента, на подовжньому елементі); напрямок рухів при виконанні букв та їх елементів (лівоокружний, правоокружний, зверху вниз, зліва направо, знизу вгору, справа наліво) вид з'єднання рухів при виконанні букв (інтер-вальний, злитий). ЧАСТНЫЕ ПРИЗНАКИ ПОЧЕРКА.
ОКСИДУВАННЯ — покриття стволів вогнепальної зброї розплавом нітрату і нітрату натрію (80% і 70%) при температурі 250°С для захисту від впливу навколишнього середовища. Іноді О. провадиться електрохімічним способом; оксидовані стволи набувають чорного кольору. ОКСИДИРОВАНИЕ.
ОЛИВА-М — радіометричний прилад, який дозволяє виявляти невеличкі предмети із золота на відстані до 25 см, у тому числі розташовані за сталевим листом товщиною до 2 мм. Застосовується при обшуку з метою виявлення шуканих об'єктів і схованок. ОЛИВА-М.
ОМАНА — помилкова думка. ЗАБЛУЖДЕНИЕ.
ОПЕРАТИВНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ — система негласних оперативно-розшукових заходів, які забезпечують виявлення криміногенних об'єктів (на промислових підприємствах, громадському транспорті, підприємствах торгівлі тощо) і вживання заходів щодо їх знешкодження ОПЕРАТИВНОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ.
ОПЕРАТИВНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ — негласний оператив-но-розшуковий захід, який полягає у прихованому спостереженні за об'єктами, що втягнені в задумане або здійснюване злочинне діяння. О. с проводиться візуально і за допомогою спеціальних технічних засобів. ОПЕРАТИВНОЕ НАБЛЮДЕНИЕ.
ОПЕРАТЙВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ — система розвідувальних і пошукових заходів, здійснюваних спеціальними органами за допомогою негласних засобів і методів, спрямована на запобігання і розкриття злочинів. О.-р. д. здійснюється на основі Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (1992). Оперативно-розшукові заходи поділяються на гласні і негласні. ОПЕРАТИВНО-РОЗЫСКНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ.
ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВІ ЗАХОДИ — дії органів дізнання при здійсненні оперативно-розшукової діяльності. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» (1992) називає такі О.-р. з.: опитуванння громадян; контрольні закупки товарів; витребування документів; операції щодо захоплення збройних злочинців; відвідування приміщень зі згоди власників або мешканців; проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу; зняття інформації з каналів зв'язку; контроль поштових відправлень, телеграфних та інших повідомлень; візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних і радіопристроїв, інших технічних засобів; використання конфіденційного співробітництва та ін. (ст. 8). ОПЕРАТИВНО-РОЗЫСКНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ.
ОПИТУВАННЯМ — оперативно-розшуковий захід; непрото-кольована бесіда оперативного працівника з учасниками або очевидцями події. ОПРОС.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ — комплекс необхідних заходів на різних етапах розслідування, які забезпечують діяльність органів щодо розкриття, розслідування і попередження злочинів. О. р. означає: своєчасну розробку узгодженого плану заходів правоохоронних органів; належну взаємодію слідчого, оперативних працівників, спеціалістів; забезпечення кваліфікованого керівництва слідчо-оперативною групою або бригадою; проведення регулярних нарад слідчої групи; систематичний обмін інформацією і звітністю про результати роботи слідчої групи і кожного слідчого; забезпечення необхідних умов праці; своєчасну розробку і виконання планів розслідування в кожній кримінальній справі. О. р. ґрунтується на положеннях НОП. О. р. слідчого поширюється на режим і умови його роботи, удосконалення нормування праці, устаткування робочого місця, оргтехніки, секретарського обслуговування. ОРГАНИЗАЦИЯ РАССЛЕДОВАНИЯ.
Ларин А. М. Расследование по уголовному делу. Планирование, организация. — М: Юрид. лит, 1970.
ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННА ГРУПА — стійка група осіб, які заздалегідь об'єдналися для вчинення одного або кількох злочинів. ОРГАНИЗОВАННАЯ ПРЕСТУПНАЯ ГРУППА.
ОРГАНОЛЕПТИЧНИЙ СПОСІБ ДОСЛІДЖЕННЯ — чуттєво-суб'єктивне упізнання властивостей предметів і речовин: за запахом, смаком, тактильним відчуттям. ОРГАНОЛЕПТИЧЕСКИЙ СПОСОБ ИССЛЕДОВАНИЯ.
ОРДОНАНС-РЕВОЛЬВЕР — швейцарський шестизарядний револьвер, калібру 10,4 мм. ОРДОНАНС-РЕВОЛЬВЕР.
ОСВІДУВАННЯ — слідча дія, яка полягає в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка для встановлення на їх тілі слідів злочину або наявності особливих прикмет. Судово-медичне О. за вказівкою слідчого проводить судово-медичний експерт або лікар. Слідчий не вправі бути присутнім при О. особи іншої статі, коли це позв'язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає О. При О. не допускаються дії, які принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров'я. Про результати О., проведеного слідчим, складається протокол, який підписують слідчий та освідуваний. При судово-медичному О. складають акт, а коли СК проводить лікар, він видає довідку (ст. 193 КПК України). ОСВИДЕТЕЛЬ-СТВОВАНИЕ.
ОСВІТЛЮВАЧ ОІ-24. Є приладдям мікроскопів і призначається для освітлення об'єктів при їх фотографуванні і візуальному спостереженні в проминаючому світлі. ОСВЕТИТЕЛЬ ОИ-24.
ОСВІТЛЮВАЧ УЛЬТРАФІОЛЕТОВИЙ «ТАРАН-ЗМ». Призначений для отримання інтенсивного монохроматичного випромінювання, яке відповідає основним лініям ртутного спектра. Освітлювач застосовується для дослідження різних речовин за їх люмінесценцією, що збуджується ультрафіолетовими променями. ОСВЕТИТЕЛЬ УЛЬТРАФИОЛЕТОВЫЙ «ТАРАН-ЗМ».
ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ — сукупність психологічних властивостей, характерних для осіб, що вчиняють злочини. Вивчення О. з. містить у собі дослідження психологічних механізмів протиправної поведінки, мотивацій різних видів злочинів, ролі і співвідношення індивідуально-психологічних і соціально-культурних чинників у формуванні О. з. і протиправної поведінки, впливи на нього стійких і ситуативних психічних станів. У криміналістиці О. з. розглядається як елемент криміналістичної характеристики злочину. ЛИЧНОСТЬ ПРЕСТУПНИКА.
ОСОБИСТИЙ РОЗШУК — пошукова діяльність оперативного працівника (або приватного детектива) із метою виявлення злочинця. ЛИЧНЫЙ СЫСК.
ОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ — суб'єктивні взаємозв'язки між людьми, які об'єктивно виявляються в характері і способах взаємних впливів у процесі спільної діяльності і спілкування. МЕЖЛИЧНОСТНЫЕ ОТНОШЕНИЯ.
ОСОБЛИВІ ПРИКМЕТИ — відмітні особливості, які мають цінність для ідентифікації людини за ознаками зовнішності (татуювання, родимки, шрами). ОСОБЫЕ ПРИМЕТЫ.
Бурик В. И., Пипітчук В. Ф. Признаки внешности человека и их использование в розыскной деятельности: Справочное пособие. — К.: РИО МВД УССР, 1982.
ОСТРІВЕЦЬ — у дактилоскопії окрема ознака папілярного візе-руика. ОСТРОВОК.
ОСТРОГА — багатозубець із зазубринами на вістрях. Призначався для полювання на велику рибу. Використовується як холодна і метальна зброя. ОСТРОГА.
ОСУДНИЙ — за своїм психічним станом спроможний відповідати перед законом за свої дії. ВМЕНЯЕМЫЙ.
ОТРУТА — речовина, яка при введенні в організм викликає отруєння або смерть (миш'як, сулема, морфін, синильна кислота, дихлоретан, етиленгліколь, окис вуглецю, атропін сірчанокислий тощо). О. використовується злочинцями при вчиненні певних злочинів, яд.
ОЦІНКА ДОКАЗІВ — логічний процес установлення допустимості та стосовності доказів, наявності і характеру зв'язків між ними, визначення ролі і шляхів використання доказів із метою з'ясування істини. ОЦЕНКА ДОКАЗАТЕЛЬСТВ.
ОЧНА СТАВКА—слідча (судова) дія, яка полягає в поперемінному допиті в присутності раніше допитаних осіб про обставини, стосовно яких вони дали істотно суперечливі показання. Кримінально-процесуальне законодавство (статті 172, 173, 304 КПК України) регламентує порядок проведення О. с Головними характеристиками О. с є: єдність предмета (особи допитуються за тими самими обставинами); єдність об'єкта (О. с є процесом безперервного порівняння показань двох одночасно (поперемінно) допитуваних осіб; єдність часу (допит двох осіб здійснюється в їх присутності протягом цієї слідчої дії); єдність місця (обидві особи допитуються в тому самому місці); рівність умов сприйняття запитань слідчого і показань один одного; єдність документування (уся процедура слідчої дії фіксується в один час у єдиному протоколі).
Тактика О. с має специфіку, що обумовлена: 1) розширеним складом учасників; 2) ускладненим інформаційним обміном; 3) наявністю ефекту присутності; 4) взаємним рефлексуваннам і зниженням рівня прогнозу; 5) підвищеним ступенем тактичного ризику. ОЧНАЯ СТАВКА.
Бахарев Н. В. Очная ставка. Уголовно-процессуальные и криминалистические вопросы. — Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1982. Комарков В. С. Психологические основы очной ставки: Текст лекций. — Харьков: Юрид. ин-т, 1976.
п
ПАЛАШ — рублячо-колюча клинкова холодна зброя з клинком полуторної заточки (рідше двосічним) широким до кінця і зі „складним ефесом. Поєднує в собі властивості меча і шаблі. ПАЛАШ.
ПАЛИЦЯ — проста ручна ударна холодна зброя у вигляді дубини, посиленої шипами або металевими накладками. ПАЛИЦА.
ПАЛЬМОСКОШЯ (від лат. palma — долоня і грецьк. скоттісо — спостерігаю, розглядаю) — розділ дактилоскопії, який вивчає папілярні лінії долоней рук. ПАЛЬМОСКОПИЯ.
ПАМ'ЯТЬ — процеси організації і зберігання минулого досвіду, які роблять можливим його повторне використання в діяльності або повернення у_ сферу свідомості. ПАМЯТЬ.
ПАШКА МАСОВА — один із видів поведінки натовпу. Для П. м. характерний стан масового страху перед реальною або уявною небезпекою, що наростає у процесі взаємного зараження і блокує здатність раціональної оцінки обстановки, мобілізацію вольових ресурсів і спільної протидії. П. м. виникає в загрозливій і малоінформативній ситуації. ПАНИКА МАССОВАЯ.
ПАПІЛЯРНИЙ ВІЗЕРУНОК — візерунок на нігтьових фалангах пальців рук, утворений папілярними лініями. П. в. поділяються на три основних типи: дугові, петельні і завиткові. Дугові П. в. найпростіші за своєю будовою; складаються з одного-двох потоків папілярних ліній, які беруть початок біля одного бічного краю пальця і йдуть до другого, утворюючи в середній частині візерунка дугоподібні фігури. Дугові П. в. підрозділяються на два види: прості дугові візерунки і дугові візерунки із зародковим внутрішнім малюнком. Дугові П. в. становлять близько 5% загальної кількості пальцьових візерунків. Петельні П. в. складаються не менше ніж із трьох потоків ліній, мають одну дельту, а в їхньому внутрішньому малюнкові є хоча б одна папілярна лінія, що утворює вільну петлю. Петельні П. в. поділяються на: ульнарні (основи петель звернені до мізинця) і радіальні (основи петель звернені до великого пальця). Види нетлевих П. в.: прості, половинчаті, замкнуті, вигнуті, рівнобіжні, зустрічні. Петельні П. в. становлять близько 65% загальної кількості
пальцьових візерунків. Завиткові П. в. найскладніші за будовою, їх внутрішній малюнок має хоча б одне коло, овалу, повний оборот спіралі, або дві- три системи петель, голівки яких огинають одна одну, або хоча б одне півколо, опуклість якого звернена до основи візерунка. Завиткові П. в. мають дві дельти (іноді три або чотири). Види завиткових П. в.: кругові, спіралеподібні, неповні завиткові візерунки, завиткові візерунки зі складною будовою внутрішнього малюнка. Завиткові П. в. становлять близько 30% загальної кількості візерунків. ПАПИЛЛЯРНЫЙ УЗОР.
ПАПІЛЯРНІ ЛІНІЇ — лінійні пагорби, розділені борозенками; становлять основу рельєфу шкіри долонної поверхні руки і підошви стопи. Ширина в дорослих людей сягає 0,4-0,6 мм, висота — 0,1-0,4 мм. Властивості П. л.: яскраво виражена індивідуальність; високий ступінь усталеності; відновлюваність. ПАПИЛЛЯРНЫЕ ЛИНИИ.
ПАПІР — матеріал для листа, а також для інших цілей, виготовлений із деревної або ганчіркової маси. Дослідження П. у криміналістичних цілях провадиться: для встановлення його складу; визначення однорідності порівнюваних об'єктів; визначення місця і часу його виготовлення. При експертизі матеріалу документів досліджуються фізичні властивості, структура волокон, хімічний склад П. та його стан. При порівнянні П. досліджуються його товщина, щільність, полиск, колір, ступінь проклейки, склад паперової маси за волокном та ін. БУМАГА.
ПАРАБЕЛУМ — німецький автоматичний пістолет калібру 7,65 . і 9 мм. ПАРАБЕЛЛУМ.
ПАРАДОКС — ствол вогнепальної зброї з нарізним каналом, висвердленим під чок (канал ствола, який плавно переходить від, більшого діаметра в казенній частині до меншого в усті). ПАРАДОКС.
ПАРАМНЕЗІЯ (від грецьк. — біля,— пам'ять) — обмани пам'яті, «неправдиві спогади». Частіше за все під П. розуміють розлади пам'яті, при яких те, що відбувається в даний момент, здається знайомим, уже пережитим колись. ПАРАМНЕЗИЯ.
ПАРАФАЗІЯ, ПАРАФРАЗЫ ( від грецьк. пара — біля,— висловлення) — порушення мовного висловлення, яке виявляється в неправильному застосуванні окремих звуків (букв) або слів в усній або письмовій мові. ПАРАФАЗИЯ, ПАРАФРАЗЇЯ.
ПАСОК ОБТИРАННЯ — ознака кульового ушкодження; має вид темної або темнувато-сірої смуги, розташованої по краю вхідного отвору. П. о. утворюється частинами речовин, які винесені кулею з каналу ствола, а також частинами матеріалу, з якого виготовлена куля. ПОЯСОК ОБТИРАНИЯ.
ПАТОЛОГІЧНІ СУМНІВИ — неадекватні тяжко-тривожні переживання морально-етичного, іпохондричного (турбота про здоровя) та іншого змісту, які не відповідають реальній і можливій неприємності або біді. ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОМНЕНИЯ.
ПАТОЛОГІЯ (від грецьк. лсхвоо — біль, стражданя і— слово, вчення) — 1) наука про хворобливі (патологічні) процеси в організім людини й тварин; 2) в широкому розумінні П. — будь-яка ненормальність.ПАТОЛОГИЯ.
ПАТРОН — сполучення необхідних для пострілу компонентів (порох, куля або дріб) в оболонці. Патрони поділяються на унітарні і патрони окремого запалення. Унітарні у свою чергу поділяються на патрони лефорше, голчасті, бічного вогню і центрального бою. ПАТРОН.
ПАТРОН УНІТАРНИЙ патрон, який складається з гільзи із зарядом пороху, кулею або дробом і капсулем. Унітарний патрон характерний для вогнепальної казноза-рядної зброї. За принципом пристрою капсуля унітарні і іатрони поділяються на патро-ни лефорше, голчасті, бічного вогню і центрального бою. ПАТРОН УНИТАРНЫЙ.
ПАХАН {жаргон злодійський) — старий злодій, який добре знає звичаї і має серед злодіїв авторитет, у певних випадках вирішує конфлікти; утримувач злодійського кубла, кубла азартних ігор. ПАХАН.
ПЕДЕРСЕН, 1922 — американська десятизарядна автоматична гвинтівка калібру 7 мм. Довжина 1040 мм. Вага 4080 г. ПЕДЕРСЁН, 1922.
ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО ПОСАДОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ — посадовий злочин, який полягає у вчиненні посадовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень, якщо цей злочин завдав істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, що охороняються законом (ст. 166 КК України). ПРЕВЫШЕНИЕ ВЛАСТИ ИЛИ СЛУЖЕБНЫХ ПОЛНОМОЧИЙ.
ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАНЬ НА МІСЦІ — слідча дія, яка полягає в зіставленні показань щодо пов'язаних із певним місцем обставин злочину з фактичною обстановкою на цьому місці; здійснюється з метою уточнення і доповнення показань обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка в присутності понятих. В Україні проводиться в межах відтворення обстановки і обставин події (ст. 194 КПК України). ПРОВЕРКА ПОКАЗАНИЙ НА МЕСТЕ.
Розенталь М. Я. Проверка показаний на месте и использование звукои видеозаписи. —М., 1989.
Соя-Серко Л. А. Проверка показаний на месте. — М., 1966.
Уваров В. Н. Проверка показаний на месте. — М., 1982.
ПЕРЕКЛАДАЧ СУДОВИЙ — учасник судового процесу, який володіє мовами, необхідними для перекладу: особам, які беруть участь у справі, але не володіють мовою, на якій ведеться провадження у справі; наявних у справі матеріалів; поданих до суду документів; зроблених у судовому засіданні заяв, показань, пояснень, розпоряджень головуючого і рішень суду; особі, яка провадить дізнання, слідчому, прокурору, суду; заяв, показань, пояснень, документів, викладених мовою, що відрізняється від тієї, якою ведеться провадження у справі. ПЕРЕВОДЧИК СУДЕБНЫЙ.
ПЕРЕКОНАННЯ — метод впливу на свідомість особистості через звернення до її власного критичного судження. УБЕЖДЕНИЕ.
ПЕРЕСУВНА КРИМІНАЛІСТИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ (ПКЛ) — автомобіль спеціального призначення (як правило, мікроавтобус) із розміщеним у його кузові комплексом приладів і апаратів для провадження криміналістичних досліджень на місці події. Широкого вжитку набули ПКЛ, створені на базі різних моделей автомобілів «РАФ» і «УАЗ», останнім часом використовуються автомобілі імпортного виробництва високої прохідності.
Основними завданнями ПКЛ є: 1) своєчасне транспортування науково-технічних засобів до місця провадження слідчої дії; 2) за-
безпечення виїзду учасників слідчої дії на місце її проведення; 3)використання приміщення ПКЛ для провадження процесуальних дій із застосуванням техніко-криміналістичних методів, фіксації їх ходу і результатів; 4) проведення попередніх досліджень предметів, документів, слідів.
ПКЛ оснащена технічними засобами, які можна умовно поділити на сім відділів: 1) електротехнічне ус-
таткування; 2) засоби зв язку і сигналізації; 5) засоби для виявлення, фіксації, вилучення і попереднього дослідження доказів; 4) фотовідділ; 5) протипожежні засоби й інструменти; 6) допоміжні технічні засоби; 7) спецодяг і санітарні засоби.
Типова ПКЛ повинна містити такі комплекти науково-технічних засобів: комплект пошукових засобів; комплект для роботи зі слідами; комплект для роботи з мікрочастинами; комплект для огляду і дослідження документів; комплект для роботи з трупом; фотокомплекти; комплект відеоапаратури; комплект освітлювальної апаратури; набір інструментів; набір пакувальних засобів; комплект засобів сигналізації і зв'язку; комплект засобів забезпечення безпеки; комплект допоміжних засобів. ПЕРЕДВИЖНАЯ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКАЯ ЛАБОРАТОРИЯ (ПКЛ)
ПЕРЛЮСТРАЦІЯ (від лат. perlustro — оглядаю, переглядаю) — таємне розпечатування поштової кореспонденції. Здійснюється в рамках оперативно-розшукової діяльності. ПЕРЛЮСТРАЦИЯ.
ПЕРО {жаргон злодійський) — довгий тонкий ніж, використовуваний у кримінальному середовищі. ПЕРО.
ПЕРСЕВЕРАЦІЯ (від лат. persevere — вперто роблю, наполягаю) — психічний стан, для якого характерне невідступні або часті повторення якогось слова, думки, мелодії, дії. У криміналістиці — прагнення допитуваного повторити у своїй відповіді слова і конструкції, тільки що вжиті слідчим у запитанні. П. сприяє виникненню помилок у показаннях допитуваного на стадії відтворення. ПЕРСЕВЕРАЦИЯ.
ПЕЧАТКА — інструмент для нанесення слідів (міток) на матеріальних об'єктах; предмет із рельєфним зображенням знаків, виконаних друкарським або комп'ютерним набором, які є єдиним цілим, вони несуть певне смислове навантаження і призначені для нанесення відбитків на документах. Існують різні види П. За формою П. бувають: круглі, овальні, трикутні. Прямокутна печатка іменується штампом. Невеличких розмірів штампи називаються штемпелями. Круглі П. можуть бути прості (містять по колу вказівку, де зареєстроване дане підприємство або засновник чи вища організація; по колу або в центрі розміщується ідентифікаційний код; усередині кола розміщається назва юридичної особи), гербові (у центрі яких є зображення герба держави, а по колу — назва міністерства, відомства або установи, якій належить печатка). П. можуть бути поділені на ті, що виготовляються тільки з дозволу органів МВС, і ті, що не потребують такого дозволу. За матеріалом, із якого виготовляють П., бувають каучукові, поліуретанові, металеві. ПЕЧАТЬ.
ПИЖ — шматок повсті або іншого щільного матеріалу, який відділяє в заряді порох від кулі чи дробу. ПЫЖ.
ПИСЬМО — засіб фіксації і зберігання думки людини; походить від звукового мовлення і є основним засобом спілкування людей. Розрізняють смисловий і графічний бік П. Смисловий бік П. знаходить свій вияв у мовних засобах і відбиває письмову мову того, хто пише. Графічний бік П. виражається у вигляді письмових знаків і їх сполучень — почерку. ПИСЬМО.
Вул С. М. Криминалистическое исследование признаков письменной речи. — К., 1973.
ПІДЖИГА — саморобна ручна вогнепальна зброя, яка заряджається через дуло. Заряд запалюється за допомогою сірника, який підноситься до запалу в казенній частині ствола. Стволом є трубка, загнута і сплющена з одного кінця. ПОДЖИГА.
ПІДОЗРЮВАНИЙ — 1) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні злочину; 2) особа, щодо якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.
П. має право: знати, в чому він підозрюється; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора (ст. 43і КПК України). ПОДОЗРЕВАЕМЫЙ.
ПІДПАЛ — навмисне знищення або ушкодження вогнем майна, яке спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки. Можна виділити підпали від легкозаймистих речовин; із використанням спеціальних пристосувань; при створенні умов, які сприяли самозайманню; при порушенні правил протипожежної безпеки. Початкові слідчі дії: 1) огляд місця пожежі; 2) призначення експертиз (пожежно-технічної, судово-медичної, криміналістичних); 3) допит свідків-очевидців. ПОДЖОГ.
Григорьян А. С. Расследование поджогов. — М., 1971. Исраилое М. И. Расследование поджогов и преступного нарушения правил пожарной безопасности. — Ташкент, 1974.
ПІДСУДНИЙ — обвинувачений, відданий до суду. ПОДСУДИМЫЙ. ,
ПІДЧИСТКА — спосіб змінення змісту документа, при якому ідійснюється механічне видалення частини тексту. Видалення штрихів може слугувати підготуванням для внесення нових записів. При П. текст стирають (тертям гумки) або зіскрібають гострим предметом (лезом бритви). Ознаки П.: порушення верхнього прошарку паперу; зменшення товщини паперу; ушкодження ліновки або захисної сітки; залишки підчищених штрихів; розпливи барвника в штрихах нового тексту. ПОДЧИСТКА.
ПЙПЕР — бельгійський семизарядний револьвер калібру 8 мм і 7,62 мм. Довжина 240 мм. Вага 860 г. ПЙПЕР.
ПІРОКОЛОДІЙ — бездимний порох колоїдного типу, розроблений у 1887-1891р. Д.І. Менделєєвим. ПИРОКОЛЛОДИЙ.
ПІРОКСЙЛ — перший бездимний порох, отриманий у Росії А.А. Фадєєвим у 1841 р. ПИРОКСЙЛ.
ПІРОМАНІЯ (від грецьк. 7Шр (7U)p6Q — вогонь і uocvux — безумство, жагучий потяг) — імпульсивно виникаюче патологічне прагнення до підпалів. ПИРОМАНИЯ.
ПІСТОЛЕТ — ручна вогнепальна зброя із коротким стволом для стрільби на ближні дистанції. Пістолети поділяються на коліс-цеві, кремінні, капсульні, казнозарядні і самозарядні. ПИСТОЛЕТ.
ПІСТОЛЕТ МАКАРОВА — радянський восьмизарядний автоматичний пістолет армійського зразка калібру 9 мм. ПИСТОЛЕТ МАКАРОВА
ПІСТОЛЕТ МАРГОЛІНА—радянський спортивний автоматичний пістолет калібру 5,6 мм. ПИСТОЛЕТ МАРГОЛИНА.
ПІСТОЛЕТ НА ПЕРЕДПЛІЧЧІ РУКИ — багатозарядний пістолет прихованої дії. Розміщується в рукаві так, що кільцевий магазин знаходиться біля ліктя. Для пострілу кожух ствола відводиться вперед і натискується спусковий важіль. ПИСТОЛЕТ НА ПРЕДПЛЕЧЬЕ РУКИ.
ПІСТОЛЕТ ТОКАРЕВА, ДОСЛІДНИЙ ЗРАЗОК 1929 (або 1939) р. — радянський автоматичний пістолет калібру 7,62 мм. ПИСТОЛЕТ ТОКАРЕВА, ОПЫТНЫЙ ОБРАЗЕЦ 1929 (или 1939) г.
ШСТОЛЕТ-КУЛЕМЕТ — самострільна автоматична вогнепальна зброя, розрахована під пістолетний патрон, яка має магазин з автоматичним перезарядженням, заснованим на віддачі затвора. Складається зі ствола, кожуха, ствольної коробки, затвора, спускового механізму, ложа, приклада і магазина. ПИСТОЛЕТ-ПУЛЕМЕТ.
ПІСТОЛЕТ-КУЛЕ-М ЕТ «СКОРПІОН» — піс-TOJ і ст-кулемет зразка 1961 р. миробництва Чехословаччи-пи, калібр 7,65 мм, 9мм ПМ, 9 мм Парабелум. ПИСТОЛЕТ-ПУЛЕМЕТ «СКОРПИОН».
ПІСТОЛЕТ-РУКА-ВИЧКА — американський однозарядний таємний пістолет калібру 9,6 мм. Є зброєю агента спецслужб. Пістолет кріпиться на шкіряній рукавичці. Для посірілу необхідно стиснути руку в кулак і завдати удару, внаслідок чого спрацьовує спусковий важіль. ПИСТОЛЕТ-ПЕРЧАТКА.
ПЛАНИ І СХЕМИ МІСЦЯ ПОДІЇ — додатковий спосіб фіксації результатів огляду місця події; є додатком до протоколу огляду місця події. План — це графічне площинне зображення певного місця (місцевості або приміщення), виконане в масштабі або схематично (у вигляді схеми). Розрізнення між планом і схемою полягає в тому, що перший виконується в масштабі, другий — без масштабу, орієнтовно, із позначенням розмірів об'єктів, їх форми і відстаней між ними. Залежно від місця події складаються плани відкритої місцевості і приміщень. План приміщень може бути площинним (простим) або розгорнутим. План місцевості викреслюється способом промірювання за напрямком або способом засічок. При складанні плану або схеми використовуються умовні позначення. На кожному плані або схемі повинні бути: назва з указівкою того, що зображено, стрілка з указівкою «північ-південь» для орієнтування за сторонами світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи стосовно тих чи інших об'єктів. Плани і схеми підписує слідчий і поняті. ПЛАНЫ И СХЕМЫ МЕСТА ПРОИСШЕСТВИЯ.
Осмотр места происшествия. Справочник следователя. — М.: Юрид. лит., 1982.
Селиванов Н. А., Теребилов В. И. Первоначальные следственные действия. Краткий справочник следователя. — М.: Госюриздат, 1956.
ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ — визначення шляхів і способів розслідування, обставин, що підлягають встановленню за кримінальною справою, визначення системи слідчих дій і оператив-но-розшукових заходів, їх змісту, послідовності проведення, термінів виконання. Принципи П. р.: законність, обгрунтованість, індивідуальність і динамічність розслідування. П. р. пов'язане з висуванням обґрунтованих слідчих версій. Результатом П. р. є план розслідування. При розслідуванні складних справ письмовий план доцільно скла-дати за епізодами. ПЛАНИРОВАНИЕ РАССЛЕДОВАНИЯ.
Кулагин Н. И. Планирование расследования сложных многоэпизодных дел. — Волгоград, 1976.
Лузгин И. М. Планирование расследования. — М, 1962. Сергеев Л. А., Соя-Серко Л. А., Якубович Н. А. Планирование расследования. — М., 1975.
ПЛАСТИНА МЕТАЛЬНА — вид простої ручної метальної зброї, яка має базу, леза і вістря. Часто в центрі знаходиться стабілізуючий отвір. Пластини різні за формою і вагою. ПЛАСТИНА МЕТАТЕЛЬНАЯ.
ПЛОМБА — заборонний знак з клеймом, відбитком печатки на дверях сховищ, контейнерів, автофургонів, деяких приладів. П. є об'єктом трасологічного дослідження. ПЛОМБА.
ПОБІЧНІ ДОКАЗИ — дані, що встановлюють проміжні факти. Оцінюються поряд з іншими доказами за кримінальною справою в їх сукупності. УЛИКИ.
ПОБІЧНІ ДОКАЗИ ПОВЕДІНКИ — дані про факти, які негативно характеризують поведінку підозрюваного (обвинуваченого) у зв'язку з учиненим злочином. П. д. п. можуть бути: знання таких обставин, які могли бути відомі тільки особі, яка вчинила злочин, обмовка, винна поінформованість, підвищена зацікавленість до розслідування конкретного злочину, мимовільні реакції на подразник та ін. П. д. п. мають орієнтовне значення і використовуються в тактичних цілях. УЛИКИ ПОВЕДЕНИЯ.
ПОВЕДІНКА АГРЕСИВНА — специфічна форма дій людини, що характеризуються демонстрацією переваги в силі або застосуванням сили стосовно іншої людини чи групи осіб, яким суб'єкт намагається завдати шкоди. П. а. може варіюватися за ступенем інтенсивності і формою прояву: від демонстрації ворожості і недоброзичливості до словесних образ («вербальна агресія») застосування грубої фізичної сили («фізична агресія»). ПОВЕДЕНИЕ АГРЕССИВНОЕ.
ПОВЕДІНКА ДЕВІАНТНА (відлат. deviatio — відхилення) — система вчинків або окремі вчинки, які суперечать заведеним у суспільстві правовим або моральним нормам. Основні види П. д. — злочинність і кримінально не карана (непротиправна) аморальна поведінка (систематичне пияцтво, користолюбство, розбещеність у сфері сексуальних стосунків тощо). ПОВЕДЕНИЕ ДЕВИАНТНОЕ.
ПОВЕДІНКА ЖЕРТВИ ЗЛОЧИНУ. Різниться залежно від її ролі в процесі реалізації злочинного наміру. Позитивна поведінка — це поведінка, спрямована на запобігання конфліктній ситуації, на припинення злочину і затримання злочинця. Нейтральною є поведінка, яка не сприяє здійсненню кримінального акту, але і не перешкоджає останньому. Провокуюча — це така поведінка з боку жертви злочину, яка характером, інтенсивністю і тривалістю створює реальну можливість для реалізації злочинного наміру, тобто стає безпосередньою причиною вчинення злочину. Див.: Віктимністпь. ПОВЕДЕНИЕ ЖЕРТВЫ ПРЕСТУПЛЕНИЯ.
ПОГОНЯ — оперативно-розшуковий захід; полягає в переслідуванні злочинця по гарячих слідах. ПОГОНЯ.
ПОГРАНИЧНІ СТАНИ — позначення слабких, стертих форм нервово-психічних розладів, які перебувають на межі між психічним здоров'ям і вираженою патологією. ПОГРАНИЧНЫЕ СОСТОЯНИЯ.
ПОГРОЗА — вираження словесно, письмово, діями або іншими способом наміру завдати фізичної, матеріальної або іншої шкоди окремій особі або громадським інтересам; один із видів психічного насильства над особою. Відповідно до чинного законодавства забороняється домагатися показань обвинуваченого та інших осіб, що беруть участь у справі, шляхом погроз. УГРОЗА.
ПОДРАЗНИК — будь-який матеріальний агент, зовнішній або внутрішній, який усвідомлюється або не усвідомлюється, що виступає як умова наступних змін стану організму. РАЗДРАЖИТЕЛЬ.
ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА — вид інженерно-технічних експертиз; досліджує обставини виникнення пожежі, визначає причину виникнення пожежі і умови, які сприяли її виникненню. Типовий перелік питань, які вирішуються П.-т. е.: де знаходився осередок пожежі; якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі; скільки часу тривала пожежа; чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння в даному місці об'єкта; чи можливе запалювання даної речовини (матеріалу) від даного джерела запалювання; чи можливе самозапалювання даних речовин (матеріалів) за певних умов конкретного випадку; яка температура самозапалювання даної речовини (матеріалу); яка максимальна температура горіння даних матеріалів; чи відповідав стан об'єкта вимогам правил пожежної безпеки; якщо не відповідав, то чи вплинуло недотримання цих правил на виникнення і розвиток пожежі; чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо); що було первинним: пожежа чи вибух; з якої причини не спрацював автоматичний протипожежний пристрій; чи належним чином використовувалася протипожежна техніка під час гасіння даної пожежі. ПОЖАРНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА.
ПОЗИТИВНИЙ ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА — категоричний або вірогідний висновок експерта, що стверджує існування (або можливість існування) факту, з приводу якого перед експертом поставлено певне запитання. ПОЛОЖИТЕЛЬНЫЙ ВЫВОД ЭКСПЕРТА.
ПОКАЗАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО — повідомлення особи, яка притягнута як обвинувачений, про фактичні дані з приводу пред'явленого обвинувачення та інших відомих йому обставин у справі, а також наявних у справі доказів, зроблене у процесі допиту; один із способів захисту обвинуваченого. П. о.—джерело доказів. ПОКАЗАНИЯ ОБВИНЯЕМОГО.
ПОКАЗАННЯ СВІДКА — повідомлення свідка про особисто відомі фактичні дані щодо будь-яких обставин, які належать встановленню у справі, зроблене під час допиту; є джерелом доказів. ПОКАЗАНИЯ СВИДЕТЕЛЯ.
ПОЛІГРАФ — прилад, який реєструє емоційний стан випробуваного; використовується для виявлення прихованої обставини. У деяких країнах П. застосовується у практиці боротьби зі злочинністю; випробуваного тестуют за допомогою П. У Росії П. застосовується як оперативно-розшуковий захід, може здійснюватися опитуванння громадян за допомогою П. (з 1995 р.). В Україні застосування П. нормативно не регламентоване. Дав.: Детектор брехні. ПОЛИГРАФ.
Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3 т. Т.З: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. — М.: Юристъ, 1997. Образцов В. А. Основы криминалистики. — М.: Юристъ, 1996.
ПОЛІЦЕЙСЬКА МОДЕЛЬ 1965 р. — німецький п'ятизаряд-пий револьвер 38 калібру фірми «Корт». ПОЛИЦЕЙСКАЯ МОДЕЛЬ 1965 г.,
ПОЛУЧОК — тип каналу ствола, у якому діаметр зменшується до дула на 9,51-0,75 мм. ПОЛУЧОК.
ПОНЯТИЙ — особа, не зацікавлена в кримінальній справі, яка присутня в ряді слідчих дій (звичайно-не менше двох). П. зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати слідчої дії. ПОНЯТОЙ.
ПООДИНОКІ СЛІДИ — окремі, не взаємозалежні сліди, розташовані ізольовано один від одного. П. с вивчаються і фіксуються на місці події. Виявлення, фіксація, вилучення ^використання П. с — завдання трасології. ЕДИНИЧНЫЕ СЛЕДЫ.
ПОПЕРЕДНЄ СЛІДСТВО — стадія кримінального процесу, яка полягає в з'ясуванні слідчим сукупності обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення кримінальної справи. П. с починається після порушення кримінальної справи і закінчується направленням справи прокурору з обвинувальним висновком або закриттям кримінальної справи. У справах, за якими проводилося дізнання, П. с починається після його закінчення. ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЕ СЛЕДСТВИЕ.
ПОПЕРЕДНЄ УВ'ЯЗНЕННЯ — порядок утримання під вартою осіб, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді ув'язнення під варту. ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЕ ЗАКЛЮЧЕНИЕ.
ПОРА (від грецьк. тсоро^ — отвір) — вивідний отвір потових
залоз на папілярних лініях. П. має розмір близько 250 мкм. ПОРА.
ПОРІВНЯННЯ — одна з логічних операцій мислення. Завдання з П. предметів, зображень, слідів широко використовується в криміналістиці. СРАВНЕНИЕ.
ПОРІГ ВІДЧУТТЯ — величина (сила) подразника, який викликає або змінює інтенсивність відчуття. Мінімальна величина подразника, яка вперше починає викликати відчуття, називається нижнім абсолютним П. в. Верхнім абсолютним П. в. називають величину подразника, при якій відчуття або зникає, або якісно змінюється, наприклад перетворюється на болюче, як це має місце при збільшенні гучності звука або яскравості світла. ПОРОГ ОЩУЩЕНИЯ.
ПОРОСКОПІЯ (від грецьк.— отвір і сколем — спостерігаю, розглядаю) — розділ дактилоскопії, який вивчає можливості ототожнення особи за відбиттям пор у відбитках пальців. ПО-РОСКОПЙЯ.
ПОРОХ — вибухова речовина, яка застосовується в зарядах вогнепальної зброї. ПОРОХ.
ПОРОХ БЕЗДИМНИЙ — порох, який згоряє без виділення диму. Вперше був виготовлений у Росії А. А. Фадєєвим у 1841 р. ПОРОХ БЕЗДЫМНИЙ.
ПОРОХ ДИМНИЙ — порох, при згорянні якого виділяється певна кількість диму. Використовувався протягом кількох століть аж до винаходу бездимного пороху. ПОРОХ ДЫМНЫЙ.
ПОРОХ ЛЙШЕВА — бездимний порох колоїдного типу, створений із нітроклітковини П. А. Міхальовим. Розробки були закінчені в 1895 р. А. А. Лишевим. ПОРОХ ЛИШЕВА.
ПОРОХ НІТРОГЛІЦЕРИНОВИЙ — тип бездимного пороху, винайдений у 1887 р. А. Нобелем. В основу цього винаходу лягли розробки російських хіміків Н. Н. Зініна і В. Ф. Пет-рушевського. ПОРОХ НИТРОГЛИЦЕРИНОВЫЙ.
ПОРОХ ПІРОКСИЛІНОВИЙ—тип бездимного пороху, створений французьким хіміком П. В 'єлем у 1884 р. ПОРОХ ПИРОКСИЛИНОВЫЙ.
ПОРОХ СФЕРИЧНИЙ — димний порох. Виготовлявся з 1813 р. ПОРОХ СФЕРИЧЕСКИЙ.
ПОРТАТИВНИЙ НАБІР «МОЛЕКУЛА». Призначений для роботи з мікрооб'єктами на місці події. Габаритні розміри 205x90x50 мм, вага — 0,8 кг. У комплект набору входять: лупа чотирьохскладна, пробірки з пробкою, піпетка; липка стрічка ЛТ-19; щіточка; шкребок; ло-патка-шпатель; зонд штиковий; зонд вигнутий; пінцет прямий; пінцет иигнутий; ножиці манікюрні; скло предметне; скло предметне із заглибленням; пакети поліетиленові з замком; шкребок вигнутий. ПОР-ГАТЙВНЫЙ НАБОР «МОЛЕКУЛА».
ПОРТРЕТНА ЕКСПЕРТИЗА — вид криміналістичної експертизи; передбачає ототожнення особи за фотозображенням. Порівняльними матеріалами для ідентифікації особи за фотознімком можуть бути достовірні фотографії цієї особи, в тому числі фотографії, спеціально виготовлені для даної експертизи. Типові питання, що вирішуються П. є. : 1) чи зображений на даному фотознімку громадянин Н.; 2) одна чи різні особи зображені на даних фотознімках; 3) чи зображений на фотознімку невпізнаного трупа громадянин К. ПОРТРЕТНАЯ ЭКСПЕРТИЗА.
ПОСОХ БОЙОВИЙ — ручна ударна холодна зброя, яка складається з робочої частини (тростини) і рукояті з навершнем. ПОСОХ БОЕВОЙ.
ПОТЕРПІЛИЙ — особа, якій злочином заподіяна моральна, фізична або майнова шкода. Громадянин, визнаний П. від злочину, має право давати показання у справі. П. і його представник також мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства, а у справах,' в яких попереднє слідство не провадилося, — після відданя обвинуваченого до суду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на виро^к або ухвали суду і постанови судді (ст. 49 КПК України). ПОТЕРПЕВШИЙ.
Центров Е. Е. Криминалистические учения о потерпевшем. — М.: Изд-во Москов. ун-та, 1988.
ПОЧЕРК — манера написання, виражена в системі рухів, які фіксуються в рукопису. П. залежить від рівня розвитку особи і закріплення в нього письмово-рухових навичок. Своєрідність П. виявляється в певній сукупності загальних і окремих ознак. Ідентифікаційними властивостями П. є його індивідуальність і усталеність. Найбільшу стабільність- має сформований П., який частіше за все формується в особи до 25-річного віку. Варіаційність ознак П. не може вважатися перешкодою до ідентифікації. ПОЧЕРК.
ПОЧЕРКОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА — вид криміналістичної експертизи. Див.: Судово-почеркознавча експертиза. ПОЧЕРКО-ВЕДЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА.
ПОЧУТТЯ — одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до предметів і явищ дійсності, яка характеризується відносною усталеністю. ЧУВСТВА.
ППД-34/38 — радянський двадцятип'яти- і сімдесятиоднозаряд-ний пістолет-кулемет системи Дегтярьова калібру 7,62 мм. Довжина 777 мм. Вага 3750 г. ППД-34/38.
ПР-24 — американський гумовий поліцейський кийок із бічною рукояттю. Є різновидом тонфи. ПР-24.
ПРАВОПОРУШЕННЯ — у широкому розумінні слова антигромадське діяння, яке заподіює шкоду суспільству і карається за законом. ПРАВОНАРУШЕНИЕ.
ПРЕДМЕТ ДОВЕДЕННЯ —- сукупність обставин, які підля- . гають доведенню за кримінальною справою. При провадженні попереднього слідства, дізнання і розгляду кримінальної справи в суді підлягають доведенню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння (ст. 64 КПК України). ПРЕДМЕТ ДОКАЗЫВАНИЯ.
ПРЕДМЕТ ДОПИТУ — сукупність обставин, які підлягають з'ясуванню і мають значення для встановлення об'єктивної істини у справі. П. д. визначається двома чинниками: 1) переліком обставин, які підлягають з'ясуванню в справі; 2) даними, які повинні бути відомі особам, що мають відношення до події злочину (свідкам, потерпілим, підозрюваним або обвинуваченим). Залежно від процесуального стану допитуваного П. д. у найбільш загальній формі визначений у кримінально-процесуальному законодавстві. Так, свідка можна допитувати про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого та потерпілого (ст. 167 КПК України). П. д. тісно пов'язаний із предметом доведення за кримінальною справою. ПРЕДМЕТ ДОПРОСА.
ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ УПІЗНАННЯ — слідча дія, сутність якої полягає у встановленні тотожності запропонованого об'єкта за його уявним образом, відбитим у пам'яті того, хто впізнає. Види упізнання: 1) упізнання людей; 2) упізнання трупа; 3) упізнання речей, знарядь злочину, документів і тварин; 4) упізнання ділянки місцевості, житла та інших приміщень. Важливим елементом підготування до пред'явлення для упізнання є допит того, хто упізнає, у процесі якого слід з'ясувати ступінь повноти сприйняття тим, хто впізнає, об'єкта, його ознаки, можливості узнавання. Коли той, хто впізнає, є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок, крім того, і за відмову від дачі показань. Предмет, що підлягає впізнанню, пред'являється тому, хто впізнає серед інших однорідних предметів. Особу, яка підлягає впізнанню, пред'являють тому, хто впізнає, серед інших осіб тієї ж статі в кількості не менше трьох, які не мають різниці в зовнішності та одязі (статті 174, 175 КПК Украї-ни) Див.: Упізнання. ПРЕДЪЯВЛЕНИЕ ДЛЯ ОПОЗНАНИЯ.
Гапанович Н. Н. Опознание в следственной и судебной практике. —
Минск, 1978.
Гинзбург А. Я. Тактика предъявления для опознания. — М., 1971.
Кочаров Г. И. Опознание на предварительном следствии. — М.: Гос-
юриздат, 1955.
ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДОКАЗІВ НА ДОПИТІ — тактичний прийом, який полягає в демонстрації змісту і значення наявної в розпорядженні слідчого доказової інформації для активного впливу на допитуваного. Пред'явлення доказів здійснюється з метою: надання допомоги добросовісному допитуваному в пригадуванні забутого; викриття допитуваного, який дає неправдиві показання; деталізації і конкретизації показань допитуваного; зміни установки особи, яка відмовляється давати показання. Способи пред'явлення доказів: 1) за характером використання доказів у розслідуванні: а) пред'явлення доказів на одному допиті; б) пред'явлення доказів у ході ряду допитів однієї особи; 2) за характером взаємозв'язку доказів у кримінальній справі: а) роздільне пред'явлення поодиноких доказів; б) пред'явлення комплексу взаємозалежних доказів; в) пред'явлення всієї системи доказів; 3) за характером демонстрації доказів на допиті: а) нагадування про наявність доказів; б) перерахування наявних доказів; в) надання допитуваному можливості роздивитися або вивчити доказ; 4) за характером послідовності пред'явлення доказів: а) за наростаючою силою; б) за зменшувальною силою; 5) за характером додаткових умов, які посилюють вплив на допитуваного: а) несподіване пред'явлення; б) пред'явлення доказів після попереднього з'ясування обставин, пов'язаних із ним; в) пред'явлення доказів і роз'яснення їх значення. ПРЕДЪЯВЛЕНИЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ НА ДОПРОСЕ.
Комарков В. С Тактика допроса: Учеб. пособие. — Харьков: Юрид. ин-т, 1975.
ПРЕЗУМПЦІЯ НЕВИННОСТІ (від лат. praesumptio — припущення) — положення, відповідно до якого обвинувачений (підсудний) вважається невинним, поки його провина не буде доведена у встановленому законом порядку. П. н. — один із важливих демократичних принципів кримінального процесу. ПРЕЗУМПЦИЯ НЕВИНОВНОСТИ.
ПРИВІД — примусове доставления в правоохоронні органи або суд осіб, які добровільно не з'явилися за викликом. ПРИВОД.
ПРИГАДУВАННЯ—розумові дії, пов'язані з пошуком, відновленням і витягуванням із довгострокової пам'яті необхідної інформації. П. є довільною формою спогаду. ПРИПОМИНАНИЕ
ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ — процесуальна дія слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора, суду, що являє собою вирішення питання про П. є. і винесення постанови (ухвали) в разі виникнення у справі питань, які потребують для вирішення спеціальних знань у науці, техніці, мистецтві чи якійсь іншій професійній діяльності. Позитивне вирішення питання про П. є. тягне за собою необхідність: 1) чіткого визначення завдання експертові і формулювання питань, що потребують вирішення; 2) точного визначення об'єктів експертизи; 3) вибору експертної установи чи обізнаної особи, якій доручають провадження експертизи. КПК України регламентує порядок призначення експертизи (ст. 196). НАЗНАЧЕНИЕ ЭКСПЕРТИЗЫ.
ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ — вольовий акт формування послідовності дій, які ведуть до досягнення мети на основі перетворення вихідної інформації в ситуації невизначеності. ПРИНЯТИЕ РЕШЕНИЯ.
ПРИЙОМ ТАКТИЧНИЙ — спосіб здійснення процесуальної дії, спрямований на досягнення її конкретної мети, заснований на психологічному механізмі його реалізації, який є найбільш раціональним і ефективним за певних ситуацій. П. т. є основним елементом криміналістичної тактики. Поняття П. т. відбиває насамперед практичну спрямованість тактики, оскільки це спосіб цілеспрямованої практичної діяльності при розслідуванні злочинів. П. т. може бути не будь-який спосіб у здійсненні процесуальної дії, а лише найбільш раціональний і ефективний за певних обставин його реа-лізації.Особливість П. т. в його психологічній сутності та механізмі реалізації. Такий механізм реалізації припускає: 1) його психологічну спрямованість, пов'язану з викриттям неправди, актуалізацією забутого, відтворенням минулої події, виявленням прихованого тощо; 2) безпосередню або опосередковану взаємодію між слідчим (суддею) і їхніми респондентами; 3) психологічний ефект від його використання (що пов'язано з отриманням об'єктивних показань, виявленням слідів і знарядь злочину, установленням місцезнаходження схованки тощо).
Найважливішими вимогами, що їх ставлять до П. т., є: 1) законність (відповідність вимогам закону); 2) етичність (відповідність стичним нормам); 3) науковість (відповідність науковим даним, покладеним в основу його формування); 4) вибірковість (спроможність вирішувати тактичне завдання в певних ситуаціях); 5) пізнавальна цінність (ставити за мету отримання доказової інформації).
П.т. виконують різноманітні функції, які перебувають у залежності від особливостей процесуальної дії, її цільової спрямованості та ситуаційної обумовленості. Функції П. т. можуть бути поділені на загальні (що виходять за рамки ізольованої дії і характерні для ряду процесуальних дій) та окремі (що властиві внутрішньому змісту окремої дії). До загальних функцій П. т. належать такі, як пізнавальна, прогностична, комунікативна, регулятивна.
П. т. можуть бути класифіковані за такими підставами: 1) за сферою їх реалізації (П. т. огляду місця події, обшуку, допиту, пред'явлення для упізнання тощо); 2) за діапазоном застосування (П. т., що використовуються при провадженні тільки окремих або кількох (батаі і.ох) слідчих (судових) дій); 3) за об'єктом спрямованості (П. т., ню спрямовані па здійснення психологічного впливу на людину; П. т., що спрямовані на дослідження матеріального середовища); 4) за характером інформації (П. т., що засновані на словесній інформації; П. т., що засновані на матеріалізованій інформації; П. т., що засновані на логіко-розумовій інформації). ПРИЕМ ТАКТИЧЕСКИЙ
Белкин Р. С. Очерки криминалистической тактики. — Волгоград: ВСШ МВД РФ, 1993.
Шепитько В. Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике. — Харьков: РИП Оригинал, 1995.
ПРИЛАД «ІРИС-Е» — переносний імпульсний селективний ме-талошукач. Призначений для пошуку металевих предметів, прихованих на місцевості, у неглибоких водоймах і в приміщеннях. За його допомогою можна провадити огляд людей J вантажів. Є ефективним технічним засобом при обшуку. ПРИБОР «ИРИС-Э»
ПРИЛАД ОПТИЧНОГО НАКЛАДЕННЯ «ПОН-2», призначений для візуального порівняння плоских об'єктів методом оптичного накладення двох зображень, а також для фотографування результатів дослідження. ПРИБОР ОПТИЧЕСКОГО НАЛОЖЕНИЯ «ПОН-2».
ПРИЛАД «РЕЛЬЄФ-2» — лабораторний прилад з електронно-оптичним перетворювачем інфрачервоних променів, призначений для візуального дослідження, а також фотографування об'єктів, невидимих при звичайному освітленні, але які стають видимими у відбитих і проминаючих інфрачервоних променях. Галузь застосування: 1) читання замазаних і залитих текстів у разі, коли барвник, за яким приховано текст, прозорий для інфрачервоних променів, а барвник самого тексту непрозорий для них; 2) читання затертих текстів і текстів, складних для прочитання; 3) читання заклеєних текстів, виконаних барвником, непрозорим для інфрачервоних променів; 4) диференціація матеріалів письма, виявлення виправлень і дописок у документах; 5) виявлення підписів, виконаних шляхом технічні підробки; 6) виявлення ознак близького пострілу на об'єктах. ПРИБОР «РЕЛЬЕФ-2».
ПРИЛАД «С-330». Являє собою сполучення інфрачервоного оглядового приладу з інфрачервоними і ультрафіолетовими ліхтарями. ПРИБОР «С-330».
ПРИМУШУВАННЯ ДАВАТИ ПОКАЗАННЯ — кримінально каране діяння, яке полягає в примушуванні допитуваного давати певні показання шляхом застосування до нього незаконних дій (ст. 175 К К України). Таке примушування може бути застосоване щодо об-нпнуваченого, підозрюваного, свідка, потерпілого і експерта. ПРИНУЖДЕНИЕ К ДАЧЕ ПОКАЗАНИЙ.
ПРИПУСТИМІСТЬ ДОКАЗІВ — один із основних критеріїв оцінки доказів із погляду їхньої придатності як судових доказів і можливості їх використання в доведенні. ДОПУСТИМОСТЬ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ.
ПРИПУСТИМІСТЬ ЛЕГЕНДИ — тактичний прийом допиту, коли допитуваному не перешкоджають викладати свою помилкову легенду, після чого викривають неправду. ДОПУЩЕНИЕ ЛЕГЕНДЫ. ПРИПУСТИМІСТЬ ОБШУКУ З НЕГАТИВНИМ РЕЗУЛЬТАТОМ — тактична операція, суть якої полягає в тому, що реально існує кілька різних об'єктів обшуку і відповідно до тактичного задуму обирається один із об'єктів обшуку, де і провадиться слідча дія, а за іншими здійснюється оперативне спостереження. У процесі оперативного спостереження встановлюється динаміка місцеперебування злочинних формувань, ознаки переміщення товарів або інших предметів, зміни місця розташування тих чи інших об'єктів. ()перативне спостереження надає можливість виявити більш широкий спектр певних місць приховування, після чого здійснюються результативні обшуки. Схематично тактична операція може бути подана в такий спосіб: безрезультатний обшук —оперативне спостереження — результативні обшуки. ДОПУЩЕНИЕ ОБЫСКА С ОТРИЦАТЕЛЬНЫМ РЕЗУЛЬТАТОМ.
ПРИПУСТИМІСТЬ ТАКТИЧНОГО ПРИЙОМУ — дозво-леність у використанні. П. т. п. пов'язана з його законністю та етичністю ДОПУСТИМОСТЬ ТАКТИЧЕСКОГО ПРИЕМА.
ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАБОРУ ПРОБ ҐРУНТУ — пристрій, завдяки якому можна брати проби ґрунту з глибини 25-75 см. Являє собою штангу з насадкою у вигляді порожнього циліндра з цементованої сталі діаметром 20 мм, довжиною 100 мм. Нижня крайка насадки гостро заточена. У середній частині є проріз (вікно) шириною 12 мм, а у верхній частині —хвостовик із стопорним гвинтом, за допомогою якого насадка закріплюється на штанзі. ПРИСПОСОБЛЕНИЕ ДЛЯ ЗАБОРА ПРОБ ГРУНТА.
ПРИСТРІЙ СТРІЛЯЮЧИЙ АВТОМАТИЧНИЙ — американський стріляючий пристрій таємної дії. Після зведення курка руйнується ампула з кислотою, яка, роз'їдаючи дріт, звільняє курок. Інтервал між руйнацією ампули і пострілом залежить від товщини дроту і матеріалу, з якого він виготовлений. УСТРОЙСТВО СТРЕЛЯЮЩЕЕ АВТОМАТИЧЕСКОЕ.
ПРИСТРІЙ СТРІЛЯЮЧИЙ, ВМОНТОВАНИЙ У КАБЛУК ЧЕРЕВИКА — американський одноразовий стріляючий пристрій, вмонтований у каблук черевика. Приводиться в дію натисканням на виступаючий ударник. УСТРОЙСТВО СТРЕЛЯЮЩЕЕ, ВМОНТИРОВАННОЕ В КАБЛУК БОТИНКА.
ПРИХОВУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ — діяльність, спрямована на перешкоджання розслідування злочинів шляхом утаювання, знищення, маскування і фальсифікації слідів злочину. П. з. — одна з форм протидії розслідуванню. СОКРЫТИЕ ПРЕСТУПЛЕНИЙ.
Лавров Б. П., ЛузгипИ. М. Способ сокрытия преступления и его криминалистическое значение. — М., 1980.
ПРИЦІЛ — пристосування на вогнепальній зброї, яке дозволяє надати їй положення, необхідного для улучення в ціль. Приціли поділяються на механічні і оптичні. ПРИЦЕЛ.
ПРИЦІЛ НІЧНОГО БАЧЕННЯ — приціл у вигляді насадки на вогнепальну зброю, яка дозволяє ізести прицільну стрільбу в нічний час. ПРИЦЕЛ НОЧНОГО ВИДЕНИЯ.
ПРИЦІЛ ОПТИЧНИЙ — приціл, який складається з окулярної трубки з оптичною системою, а іноді й панорамою, ПРИЦЕЛ ОПТИЧЕСКИЙ.
ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ (від грецьк. яр6(Ші|Ш — задача, завдання і лат. situs — становище) — співвідношення обставин і умов, які містять суперечності і не мають однозначного вирішення, у яких розгортається діяльність індивіда або групи. ПРОБЛЕМНАЯ СИТУАЦИЯ,
ПРОВАДЖЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ — 1) система процесуальних дій, що вчиняються з метою отримання висновку еекперта як джерела доказів. Охоплює призначення експертизи, підготовку матеріалів та її проведення; 2) діяльність експерта (колективу експертів), яка полягає в дослідженні, під час якого вирішуються завдання, що викладені в постанові (ухвалі) про призначення експертизи; завершується формулюванням висновку. ПРОИЗВОДСТВО ЭКСПЕРТИЗЫ. ПРОВИННА ПОІНФОРМОВАНІСТЬ — знання таких обставин, які можуть бути відомі лише за умови вчинення злочину даною особою. Необхідно враховувати в тактиці допиту. ВИНОВНАЯ ОСВЕДОМЛЕННОСТЬ.
ПРОТОКОЛ — процесуальний документ, у якому в письмовій формі фіксується хід і результати процесуальної дії, що здійснюється слідчим, особою, яка провадить дізнання, при розслідуванні кримінальних справ і судом при судовому розгляді кримінальних і цивільних справ. ПРОТОКОЛ.
ПРОТОКОЛЮВАННЯ — відбиття у протоколі слідчої дії; основний спосіб фіксації доказів. ПРОТОКОЛИРОВАНИЕ.
ПРОФЕСІЙНА ДЕФОРМАЦІЯ — поява в людини під впливом певних особливостей професійної діяльності таких психологічних змін, які починають негативно впливати на діяльність, на психологічну структуру самої людини. Розвиток П.д. призводить до самовпевненості, обумовленої переоцінкою свого професійного досвіду, яка постійно посилюється. У практичній діяльності слідчих і судових органів П.д. призводить до втрати доказової інформації, неправильного висування версій. Шляхи подолання П.д.: робота щодо удосконалення практичної діяльності і теоретичного рівня; обмін позитивним досвідом; самокритичність, самоконтроль; розумова гігієна праці. ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ДЕФОРМАЦИЯ.
ПРОФЕСІЙНА ПРИДАТНІСТЬ — сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних для досягнення суспільно прийнятної ефективності в тій чи іншій професії. ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПРИГОДНОСТЬ.
ПРОФЕСЮГРАФІЯ — технологія вивчення вимог, що ставляться професією до особистісних якостей, психолого-фізичних можливостей людини. ПРОФЕССИОГРАФИЯ.
ПРОФІЛАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО — діяльність щодо попередження злочинів. Слідчий зобов'язаний виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину (ст. 23 КПК України). ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СЛЕДОВАТЕЛЯ. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО — частина норм правової системи, яка регулює стосунки, що виникають при розслідуванні злочинів, розгляді і вирішенні кримінальних і цивільних справ. Криміналістичні рекомендації не можуть суперечити нормам процесуального права. ПРОЦЕССУАЛЬНОЕ ПРАВО.
ПРОЧІСУВАННЯ МІСЦЕВОСТІ —оперативно-роашуковнй захід; проводиться з метою виявлення і затримання злочинця, який переховується. ПРОЧЕСЫВАНИЕ МЕСТНОСТИ.
ПСИХОДЕЛІКИ (синоніми: галюциногени, психотоміметики) — речовини, які викликають психодслічні стани. До П. належать дієтиламід лізергінової кислоти (ЛСД-25), дімстилтриптамін (ДРТ), буфотенін, мескалін, псилоцмбін, а також близькі до них пси-хоактивні речовини конопель (канабіноїди) і деякі синтетичні препарати (серніл, дитран тощо). Безконтрольне застосування П. поза спеціальними умовами клініки призводить до тяжких наслідків і нещасних випадків. ПСИХОДЕЛИКИ.
ПСИХОЗ (від грецьк. \|П)ХЛ—душа) — глибокий розлад психіки, який полягає в порушенні відображення реального світу, можливості його пізнання, зміні поведінки і ставлення до всього, що оточує. Прояви П. різноманітні і можуть супроводжуватися маренням, потьмаренням свідомості, грубими порушеннями пам'яті, мислення, змінамиусмо-ційної сфери, безглуздими і безконтрольними вчинками. ПСИХОЗ.
ПСИХОЛОГІЧНА ПАСТКА — комплекс тактичних прий омі в, заснованих на психологічних закономірностях, які сприяють отриманню інформації. П. п. у багатьох випадках слід розуміти як синонім до терміна «слідча хитрість». Див.: Слідча хитрість. ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ЛОВУШКА.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ РЕАГЕНТ — той чи інший матеріальний об'єкт, якийсь факт, явище, повідомлення, сприйняття яких викликає психологічну реакцію тільки у причетної до злочину особи. Мета використання П. р. — спостереження з боку слідчого за відповідними реакціями допитуваного під час допиту. Допустимість застосування П. р. при проведенні слідчих дій є дискусійною проблемою криміналістики. ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ РЕАГЕНТ.
ПСИХОЛОГІЯ КРИМІНАЛЬНА — галузь юридичної психології. П. к. вивчас психологічні механізми правопорушень і психологію правопорушників, проблеми утворення, структури, функціонування і розпаду злочинних груп. ЦСИХОЛОГИЯ КРИМИНАЛЬНАЯ.
ПСИХОЛОГІЯ ЮРИДИЧНА — галузь психології, яка вивчає закономірності і механізми психічної діяльності людей у сфері регу-льованих правом відносин. ПСИХОЛОГИЯ ЮРИДИЧЕСКАЯ.
Васильев В. Л, Юридическая психология: Учебник. — М.: Юрид. лит., 1991.
Еникевв М. Я. Юридическая психология: Учебник. -— М.; НОРМЛ-ИН-ФРА М, 1999.
Коновалова В. Е. Правовая психология: Учеб. пособие. - Харьков: Основа, 1990.
ПСИХОПАТІЇ (від грецьк.— душа і— біль, страждання) — патологія характеру, при якій у суб'єкта спостерігається практично незворотна вираженість властивостей, що перешкоджають, його адекватній адаптації в соціальному середовищі. ПСИХОПАТИИ.
ПСИХОТРОПНІ ЗАСОБИ (від грецьк. ^v%r\ — душа і троло^ — поворот, напрямок) — хімічні сполуки і природні продукти, які мають вибіркову активність стосовно нормальної і порушеної психічної діяльності. Існують різні класифікації психотропних засобів, засновані на принципах їх хімічної будови, фармакологічної динаміки, клінічного ефекту. Відповідно до останнього найпоширеніший поділ психотропних засобів на психолептики — речовини, що пригнічують і заспокійливо впливають на центральну нервову систему (аміназин, галопеї-дол, седуксен тощо); психоаналептики — стимулятори активності і працездатності (фенамін, кофеїн, сиднокарб та ін.); психодизлептики — речовини, які дезорганізують діяльність мозку (дієтиламід лізергінової кислоти, бенактизин та ін.). Останнім часом з'являються нові класи психотропних засобів, які дуже диференційовано впливають на психічні функції і поведінку людини, її пам'ять і працездатність (нейропсптиди, ноотропи, психоенергізатори та ін.). ПСИХОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА.
ПУМА — кістень, який являє собою камінь, зашитий у шкіряний мішечок, прикріплений за допомогою ременя до дерев'яної рукоятки. ПУМА.
ПХ1-ЧАМ — в'єтнамські метальні голки. ПХИ-ЧАМ.
Р
РАЗЮЧИЙ — дуже примітний, той, що впадає в око, яскравий. БРОСКИЙ.
РАЇ, МОДЕЛЬ 500 — крупнокаліберна однозарядна гвинтівка калібру 12,7 мм. У комплект входять сошки і оптичний приціл.^Є штатною зброєю Морської піхоти США. Вага 13600 г. РАИ, МОДЕЛЬ 500.
РАКЕТНИЦЯ — пістолет, який використовується для подачі світлових сигналів. М.ає ствол, що переламується, і крупний калібр. Стріляє патроном із спеціальною сумішшю, яка світиться, — ракс тою. РАКЕТНИЦА.
РАНГ РЕФЛЕКСІЇ — рівень рефлексивного мислення, якиіі дозволяє перегравати супротивника в конфлікті. Рефлексивна взаємодія слідчого і допитуваного, її результати визначаються P.p. Перс-вага в рефлексії зумовлена: загальноосвітнім рівнем особи; рівнем професійної підготовки; рівнем поінформованості; умінням будувати і варіювати розумові моделі інших осіб; знанням психології спілкування; умінням установлювати психологічний контакт і здійснювати психологічний вплив; знанням індивідуально-психологічних особливостей; володінням тактичним арсеналом. Див.: Рефлексивне мислення. РАНГ РЕФЛЕКСИИ.
РАПІРА — колюча клинкова холодна зброя з прямим гранованим клинком, загостреним на кінці (дуельна рапіра) або з кульковим запобіжником на кінці клинка (фехтувальна, або спортивна, рапіра). Має гарду і круглий черен із насічкою для зменшення ковзання руки. РАПИРА.
РАПТОВИЙ — який зненацька настав. ВНЕЗАПНЫЙ.
РАПТОВІСТЬ — тактична умова успішного проведення слідчої дії. Р. означає обрання найбільш відповідного моменту, несподіваності і доцільності дій слідчого. У ^криміналістиці іноді використовується термін «фактор Р». ВНЕЗАПНОСТЬ.
Кузьмичев В. С. Теория и практика следственной деятельности. — К.: НВП «Правник», 1997.
РЕАКТИВ ВОСКОБОЙНИКОВА — засіб попереднього визначення крові. Складається із суміші трьох компонентів: основного бензидина, перекису барію і лимонної кислоти, узятих у співвідношенні 1:4:10. Методика визначення крові: 1) невеличку кількість Р.В., яка уміщується на кінчику ножа (0,1-0,2 г), розчинити в 2-5 мл (1 чайна ложка) кип'яченої води. Отриманий розчин повинен бути безбарвним; 2) помістити зіскоб схожої на кров речовини або забрудненої ворсинки тканини на фільтрувальний (промокальний) папір і додати 1-2 краплі розчину. За наявності крові папір навколо зразка через 15-30 секунд синіє. Чутливість реакції досить висока: посиніння настає при задавненості плям крові до 10 років. Позитивна реакція з Р.В. є підставою лише для передбачуваного висновку. РЕАКТИВ ВОСКОБОЙНИКОВА.
РЕАКТИВНІ СТАНИ (від лат. ге — проти і actio — дія) — особливі психічні стани (психогенії), у клінічній картині яких відбивається зміст психічної травми. Виділяють такі види Р.с: 1) реактивні депресії, коли в результаті психотравми людина перебуває у пригніченому стані, що знаходить свій вияв у загальмованості, збіднілій міміці, і з патологічною зосередженістю переживає те, що сталося; 2) афективно-шокові реакції, які виникають звичайно у відповідь на які-не-будь масові катастрофи, аварії і виявляються в звуженні свідомості, паніці, безладній руховій активності або, навпаки, повній загальмованості (психогенний ступор). В осіб психопатичного складу у відповідь на хворобу або важку психотравму можуть розвиватися реактивні психози у формі реактивного марення, затьмареності стану свідомості тощо. РЕАКТИВНЫЕ СОСТОЯНИЯ.
РЕВІЗІЯ (від пізньолат. revisio — перегляд) — обстеження фінансово-господарської діяльності об'єднань, підприємств, організацій і установ. Один із основних методів фінансового контролю. може бути документальною, фактичною, плановою, позаплановою, повною (суцільною), вибірковою, комплексною. РЕВИЗИЯ.
РЕВОЛЬВЕР — ручна вогнепальна зброя з коротким стволом і барабаном для стрільби на малі відстані. Револьвери бувають як капсульні, так і під унітарний патрон бічного або центрального запалення. РЕВОЛЬВЕР.
РЕКВІЗИТИ (від лат. ге-quisitum — потрібне, необхідне) - обов'язкові відомості, які повинні міститися в документі для визнання його дійсним. Такими відомостями, як правило, є: найменування і дата складання документа; назва й адреса підприємства (організації), що складає документ; сторони, які беруть участь у здійсненні операції; зміст здіснюваної угоди; підстава до здійснення операції; одиниці виміру і обсяг операції (у натуральному і вартісному виразі); підписи відповідальних осіб, відтиски печаток та штампів. Відсутність одного або кількох Р. у випадках, передбачених законом, спричиняє недійсність або заперечність документа. РЕКВИЗИТЫ.
РЕЛАКСАЦІЯ (від лат. relaxatio — зменшення напруги, ослаблення) — стан спокою, розслабленості, який виникає у суб'єкта внаслідок зняття напруги, після сильних переживань або фізичних зусиль. РЕЛАКСАЦИЯ.
РЕМІНІСЦЕНЦІЯ (від лат. reminiscentia — пригадування) — повніше й точніше відтворення збереженого в пам'яті матеріалу порівняно з тим, що запам'ятався спочатку. РЕМИНИСЦЕНЦИЯ.
РЕНТЗПЕНОТЕЖВІЗЇЙНА УСТАНОВКА ТИПУ «ЗАСЛІН»— прилад призначений для «просвічування» стін, металевих конструкцій, багажу, сейфів із метою виявлення зброї, боєприпасів, вибухових пристроїв, схованок. Використовується при проведенні оглядів і обшуків. РЕШТЕНОТЕЛЕВИЗИОННАЯ УСТАНОВКА ТИПА «ЗАСЛОН». РЕПРОДУКЦІЙНИЙ АПАРАТ МРКА — лабораторний прилад, який поєднує в собі функції збільшувача і репродукційної установки. Призначений для мікро-макрофотографування різних об'єктів, репродукування документів, книг та ін. Для фотографічних і репродукційних робіт прилад оснащений двома змінними фотокамерами із форматом кадру 2,4x3,6 і 6x9 см. Управління фотокамерами провадиться електромагнітам^, відпрацьовування витримок — через реле часу. РЕПРОДУКЦИОННЫЙ АППАРАТ МРКА.
РЕФЛЕКСИВНЕ МИСЛЕННЯ — міркування, пов'язані з імітацією мислення і дій супротивника та аналізом власних міркувань і висновків. Р. м. є ядром теорії ігор, яке встановлює правила поведінки в конфліктних ситуаціях. Сутність рефлексивного підходу полягає в тому, що супротивники в конфлікті імітують міркування один одного і складають рефлексивні моделі. Р. м. повинно мати такі характеристики: 1) глибина рефлексії — ступінь відбиття внутрішнього світу однієї людини, коли в ній уже містяться внутрішні світи інших людей; 2) широта рефлексії — кількість людей, чиї внутрішні світи одночасно розглядаються; 3) складність рефлексії — наявність альтернатив і тривалість міркувань; 4) істинність рефлексії — відсутність помилок у міркуваннях. РЕФЛЕКСИВНОЕ МЫШЛЕНИЕ.
РЕФЛЕКСИВНЕ УПРАВЛІННЯ — двосторонній акт керуючого впливу, заснований на імітації мислення і дій супротивників у конфлікті. Мета Р. у. полягає в переграванні супротивника. Р. у. на попередньому слідстві є найхарактернішим для фігури слідчого. Не можна забувати про те, що й інші учасники кримінального процесу (підозрювані й обвинувачені, свідки та потерпілі, інші особи) мислять рефлексивно, продумують можливі запитання слідчого, прогнозують свою поведінку. Слідчий повинен правильно використовувати рефлексивне мислення: не повинен уявляти, як він сам діяв би на місці злочинця, а повинен з урахуванням його психофізіологічних особливостей і соціального статусу уявити його дії. Найбільш яскраво можливості Р. у. використовуються під час допиту, очної ставки, обшуку. У цьому разі допит з психологічного боку може бути поданий як рефлексивна взаємодія, відбиття одного міркування в іншому, взаємне відбиття задумів і рішень. Імітація міркувань другої сторони передбачає можливість застосування певних тактичних прийомів з боку слідчого. РЕФЛЕКСИВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ.
Богинский В. Е. Рефлексивное управление при допросе: Учеб. пособие. — Харьков: Юрид. ин-т, 1983.
РЕФЛЕКСІЯ (від.чат. reflexio — повернення назад) — процес самопізнання суб'єктом внутрішніх психічних актів і станів. Р. — процес подвоєного, дзеркального взаємовідбиття суб'єктами один одного, змістом якого є відтворення особливостей один одного. І', охоплює такі процеси, як проникнення людини в явище чужої свідомості, пізнання її людиною і уявлення, «моделювання» цих явищ у своєму внутрішньому світі. РЕФЛЕКСИЯ.
РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ {лат. recidivus — що відновлюється, що повертається) — вид множинності злочинів. Розрізняють фактичний і легальний Р. з. Фактичний Р. з. — просте повторення злочинів. Легальним вважається такий Р. з., за який законом спеціально встановлюється особлива відповідальність. РЕЦИДИВ ПРЕСТУПЛЕНИЙ.
РЕЦИПІЄНТ (від, лат. recipients — що одержує) — суб'єкт, який сприймає адресоване йому повідомлення. Суб'єкт, який реагує па повідомлення, — респондент. РЕЦИПИЕНТ.
„ РЕЧОВИЙ — що складається з речовини, матеріальний. ВЕЩЕСТВЕННЫЙ.
РЕЧОВІ ДОКАЗИ — предмети, що можуть служити засобом непі мовлення суттєвих обставин у кримінальній або цивільній справах. У кримінальних справах Р. д. є предмети, які слугували знаряддям злочину або були об'єктами злочинних дій обвинуваченого, а також гроші та інші цінності, нажиті злочинним шляхом; всі інші предмети, що можуть служити засобами до виявлення злочину, встановленню фактичних обставин справи, виявленню винних або до спростування обвинувачення чи пом'якшенню провини обвинуваченого ВЕЩЕСТВЕННЫЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВА.
РИГІДНІСТЬ (від лате, rigidus — жорсткий, твердий) — утрудненість (аж до повної нездатності) зміни наміченої суб'єктом програми діяльності в умовах, які об'єктивно потребують її перебудови. РИГИДНОСТЬ.
РИЗИК — ситуативна характеристика діяльності, яка полягає в непевності її результату і можливих несприятливих наслідках у разі неуспіху. Терміну Р. відповідають три основних взаємозалежних значення: 1) Р. як міра очікуваного неблагополуччя при неуспіху в діяльності, обумовлена поєднанням можливості неуспіху і ступеня несприятливих наслідків у цьому разі; 2) Р. як дія, яка так чи інакше загрожує суб'єктові втратою (програшем, травмою, збитком); 3) Р. як ситуація вибору між двома можливими варіантами дії: менш привабливим, проте більш надійним, і більш привабливим, але менш надійним (результат якого проблематичний і пов'язаний із можливими несприятливими наслідками). РИСК.
РИЗИК ТАКТИЧНИЙ — виконання слідчим, суддею або оперативним працівником діяльності в умовах можливого виникнення негативних наслідків. За ступенем локалізації Р. т. повинен поширюватися: 1) на проведення тактичних операцій; 2) на здійснення слідчих (судових) дій або оперативно-розшукових заходів; 3) на застосування систем (підсистем) тактичних прийомів окремих процесуальних дій; 4) на використання окремих тактичних прийомів.
У теорії ігор умови ризику мають місце тоді, коли особа, яка приймає рішення, в розрахунку на кращий результат повинна бути готова до того, що здійсниться гірший. При цьому можуть бути виділені два класичних випадки: 1) власне умови ризику; 2) умови непевності.
Прийняття тактичного рішення в ситуації ризику пов'язане з оцінкою ступеня ризику. Така оцінка передбачає насамперед необхідність порівняння ймовірних практичних вигод і можливих негативних наслідків. Р. т. завжди повинен мати мотивований характер. Обрання тактики в ситуації ризику передбачає необхідність дотримання таких положень: 1) прогнозування можливого настання результатів унаслідок реалізації тактичного рішення; 2) варіювання наявною доказовою інформацією; 3) визначення допустимості Р. т. у конкретній ситуації. РИСК ТАКТИЧЕСКИЙ.
Зорин Г. А. Криминалистический риск: природа и методы оценки: Учеб. пособие. — Минск: БГУ, 1990.
Зорин Г. А. Теоретические основы криминалистики. — Минск: «Амал-фея», 2000.
РИКОШЕТ — відбиття снаряда (кулі), яка вдарилась об перепону під невеличким кутом до її поверхні, наслідком чого є зміна початкової траєкторії польоту. РИКОШЕТ.
РИПЕР — складаний ніж із круглим череном і обмежувачем. РЙППЕР.
РИСИ ОСОБИСТОСТІ — стійкі, такі що повторюються за різних ситуацій, особливості поведінки індивіда. ЧЕРТЫ ЛИЧНОСТИ.
РІШУЧІСТЬ — здатність людини самостійно приймати відповідальні рішення і неухильно реалізувати їх у діяльності. Р. особливо яскраво виявляється у складних ситуаціях, коли вчинок пов'язаний із певним ризиком і необхідністю альтернативного вибору. Р. означає також здатність сміливо брати на себе відповідальність за прийняте рішення, своєчасність дії, уміння швидко її виконувати або затримувати. РЕШИТЕЛЬНОСТЬ.
РОГАТИНА — древкова колюча холодна зброя, яка складається з рожна і древка, що являє собою різновид списа з більш широким і масивним наконечником. У мисливській рогатині в основі ручки часто знаходиться хрестовина. РОГАТИНА.
РОГАТКА — найпростіша метальна пружинна зброя, яка складається з розгалуженої рукояті, гуми і п'яти, куди вставляється снаряд. РОГАТКА.
РОЗБІЙ — злочин, який полягає в нападі з метою заволодіння державним, колективним або індивідуальним майном, поєднаному і насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (статті К6, 142 КК України). Р. вважається закінченим злочином уже в момент нападу, незалежно від того, чи встиг винний фактично застосувати насильство, заподіяти шкоду здоров'ю потерпілого чи заволодіти майном. РАЗБОЙ.
РОЗГАЛУЖЕННЯ — у дактилоскопії окрема ознака папілярного візерунка. РАЗВЕТВЛЕНИЕ.
РОЗГІН ПОЧЕРКУ — загальна ознака почерку; характеризує протяжність (розмір) руху по горизонталі і визначається відношенням ширини знаків до їх висоти, а також відстанню між письмовими знаками. Вирізняють: стиснутий (малий розгін) — ширина малих літер менша за їх висоту, відстань між буквами незначна; середній — ширина малих літер менша за їх висоту, а також за відстань між літерами; розгонистий (великий розгін) — ширина малих літер більша за їх висоту, відстані між літерами збільшені. РАЗГОН ПОЧЕРКА.
РОЗКРАДАННЯ — умисне незаконне обернення певним способом державного, колективного або індивідуального (приватного) майна на свою користь або користь інших осіб з корисливих мотивів. Розкрадання поділяються на дві групи: 1) розкрадання, що вчиняються шляхом крадіжки, грабежу, розбійницького нападу, вимагання, шахрайства; 2) розкрадання, що вчиняються посадовими особами. У криміналістиці вирізняють окремі криміналістичні методики, які охоплюють: методики розслідування розкрадань, що вчиняються в сфері промислового виробництва; будівництва; на залізничному транспорті; в сільськогосподарському виробництві; підприємствах торгівлі; підприємствах громадського харчування; у сфері послуг і побутового обслуговування населення; у бюджетних установах та ін. ХИЩЕНИЕ.
Коновалова В. Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества: Учеб. пособие. — Харьков: Юрид. ин-т, 1984.
Матусовский Г. А. Методика расследования хищений. — К.: УМК ВО, 1988.
Матышевский П. С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. — К.: Юринком, 1996.
Суетное В. П. Основы расследования хищений. — Харьков: Вища школа, 1977.
РОЗМІР ПОЧЕРКУ— загальна ознака почерку; визначається висотою малих літер: великий (5 мм і більше); середній (від 2 до 5 мм); дрібний (не перевищує 2 мм). РАЗМЕР ПОЧЕРКА.
РОЗПИСКА — документ із підписом, який засвідчує одержання цією, особою чого-небудь. Р. є одним із видів письмових доказів. РАСПИСКА.
РОЗРИВ ЛІНІЇ — у дактилоскопії окрема ознака папілярного нїіерунка. ПЕРЕРЫВ ЛИНИИ.
РОЗСЛІДУВАННЯ — стадія кримінального процесу, у ході якої органами дізнання і попереднього слідства здійснюються передбачені кримінально-процесуальним законом дії і приймаються рішення з ме-і ою збирання і перевірки доказів, швидкого і повного розкриття злочинів, притягнення як обвинувачених осіб, які іічішили злочин; приймаються заходи для попередження і припинення злочинів. РАССЛЕДОВАНИЕ.
РОЗТИН ТРУПА СУДОВО-МЕДИЧНИЙ. Робиться звичайно в спеціально обладнаних для цього приміщеннях (моргах або прозекторських при лікарнях). Розтин по можливості повинен робити експерт, який брав участь в огляді трупа на місці події. Розтин дозволяється робити не раніше ніж через 12 годин після настання смерті. Розтин складається із зовнішнього огляду і внутрішнього дослідження. При зовнішньому огляді трупа старанно оглядається одяг і сам труп, трупні явища, ушкодження та інші особливості. Внутрішнє дослідження трупа передбачає обов'язковий розтин трьох порожнин — черепа, грудей і живота з наступним діставанням усіх внутрішніх органів. При необхідності (травма, захворювання та ін.) розкривається спинномозковий канал і досліджується хребет і спинний мозок. В усіх випадках судово-медичної експертизи трупів бажана присутність особи, яка призначила експертизу. ВСКРЫТИЕ ТРУПА СУДЕБНО-МЕДИЦИНСКОЕ.
РОЗЧЕРК — заключна безлітерна частина підпису. РОСЧЕРК.
РОЗЧЛЕНУВАННЯ ТРУПА — членування трупа на частини; може використовуватися з метою приховування злочину. РАСЧЛЕНЕНИЕ ТРУПА.
Гуковская Н. И., Мудьюгин Г. Н. Расследование убийства, замаскированного расчленением трупа. — М., 1957.
РОЗШУК — діяльність слідчого, органа дізнання, адміністрації місць позбавлення волі та ін. компетентних органів щодо встановлення місця перебування обвинувачених, які переховуються від слідства і суду; засуджених, які ухиляються від виконання вироку або тих, що втекли з установ по виконанню покарань; осіб, які пропали безвісти. Розрізняють Р. як один із заходів, вжитих із метою розкриття злочину — встановлення особи, яка вчинила злочин (див. Карний розшук), і власне Р, коли розшукуються конкретні особи, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні певного злочину або переховуються від відбування покарання, установленого виро-ком суду. РОЗЫСК.
Попов В. И. Розыскная работа следователя. — ML, 1950.
Цшъвик В. П. Человек пропал без вести ... — К.: РИО МВД Украины,
РПК — радянський ручний кулемет системи Калашникова калібру 7,62 мм. Існують різні модифікації: із дисковим магазином, із секторним магазином, із приладом нічного бачення. РПК.
РУКАВИЦІ ДЛЯ КУЛАЧНОГО БОЮ — наручна ударна хо-лодна зброя, призначена для посилення удару, на відміну від рукавиць, які захищають руку від удару. Складаються звичайно зі шкіряної, тканинної або повстяної основи з металевими накладками, іноді з шипами. РУКАВИЦЫ ДЛЯ КУЛАЧНОГО БОЯ.
РУХИ ДОВІЛЬНІ — зовнішні і внутрішні тілесні рухові акти (процеси), свідомо регульовані суб'єктом на основі наявної в нього потреби в досягненні мети як образу передбачуваного результату. ДВИЖЕНИЯ ПРОИЗВОЛЬНЫЕ.
РУХИ МИМОВІЛЬНІ — імпульсивні або рефлекторні рухові акти, здійснювані без контролю свідомості. Р. м. можуть мати адаптивний характер (наприклад, моргання, відсмикування руки при впливі больового подразника) і неадаптивний (наприклад, хаотичні рухи в ситуаціях потьмарення свідомості). ДВИЖЕНИЯ НЕПРОИЗВОЛЬНЫЕ.
РУШНИЦЯ — плечова вогнепальна зброя. Є прообразом сучасної гвинтівки. Зараз існують мисливські і спортивні рушниці. РУЖЬЕ.
С
САМОВЛАДАННЯ — здатність людини здійснювати діяльність у дезорганізуючих її ситуаціях, які впливають на емоційну сферу. С — показник емоційної і соціальної зрілості особистості. САМООБЛАДАНИЕ.
САМОГУБСТВО (суїцид) — надзвичайний, винятковий акт людської поведінки, який свідчить про те, що психогенні чинники виявилися сильнішими за інстинкт самозбереження, інстинкт життя. Особи, винні в доведенні до самогубства, відповідно до ст. 99 КК України несуть кримінальну відповідальність. САМОУБИЙСТВО.
САМООБМОВА — визнання провини у вчиненні злочину особою, який насправді нею не вчинявся. Мотиви С різні: бажання приховати більш тяжкий злочин; вплив зацікавлених осіб; психічні аномалії допитуваного. Тактичні прийоми викриття С: зіставлення показань допитуваного з даними, що точно встановлені у справі; постановка деталізуючих і уточнюючих запитань; оголошення показань інших осіб. САМООГОВОР.
САМОПОЧУТТЯ — відчуття фізіологічної і психологічної комфортності внутрішнього стану. САМОЧУВСТВИЕ.
САНГВІНІК (від лате, sanquis — кров) — суб'єкт, який володіє одним із чотирьох основних типів темпераменту, що відзначається високою психічною активністю, енергійністю, працездатністю, швидкістю і жвавістю рухів, розмаїттям і багатством міміки, швидким темпом мовлення. С прагне до частої зміни вражень, легко і швидко відгукується на навколишні події, товариський. Емоції — переважно позитивні — швидко виникають і швидко змінюються. Порівняно легко і швидко він переживає невдачі. САНГВИНИК. СВИНЧАТКА — варіант найпростішого кастета. СВИНЧАТКА. СВІДОК — особа, якій можуть бути відомі якісь певні обставини, що підлягають встановленню в даній справі. С може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними (ст. 68 КПК України). С. як процесуальна особа «породжена» самим фактом злочину і тому він незамінний. Не можуть бути допитані як С: 1) захисник підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного про обставини, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків захисника; 2) адвокат, представник професійної спілки та іншої громадської організації про обставини, які стали йому відомі в зв'язку з виконанням ним обов'язків представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача; 3) особи, які в зв'язку зі своїми фізичними або психічними вадами не здатні правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати про них показання (ст. 69 КПК України).
Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як С, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час і дати правдиві показання про відомі їй обставини в справі (ст. 70 КПК України). За відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань С несе кримінальну відповідальність. СВИДЕТЕЛЬ.
СВІТЛОФІЛЬТР — оптичний пристрій для зміни складу світла. У криміналістичній фотографії використовуються набори С. СВЕТОФИЛЬТР.
СВТ-38 — радянська десятизарядна автоматична гвинтівка калібру 7,62 мм. Довжина без штика 1226 мм, із штиком 1538 мм. Вага без штика 4150 г, із штиком 4550 г. СВТ-38.
СВУ — радянська десятизарядна снайперська самозарядна гвинтівка калібру 7,62 мм. Довжина 900 мм. Вага з оптичним прицілом 4400 г. СВУ.
СЕНЗИТИВНІСТЬ (від лат. sensus — почуття, відчуття) — характерологічна особливість людини, що знаходить свій вияв у підвищеній чутливості до подій, що відбуваються з нею; звичайно супроводжується підвищеною тривожністю, страхом перед новими ситуаціями, людьми, всілякими іспитами. Сензитивним людям властиві боязкість, сором'язливість, вразливість, схильність до тривалого переживання минулих або майбутніх подій, почуття власної недостатності, тенденція до розвитку підвищеної моральної вимогливості до себе і заниженого рівня домагань. Необхідно враховувати при обранні тактики допиту. СЕНЗИТИВНОСТЬ.
СИГНАЛІТИЧНА ФОТОЗЙОМКА — упізнавальна фотозйомка; уперше правила С. ф. були розроблені французьким криміналістом А. Бертильоном. Див.: Фотозйомка упізнавальна. СИГНА-ЛИТЙЧЕСКАЯ ФОТОСЪЕМКА.
СИМПАТИЧНЕ ЧОРНИЛО — прозорий або слабозабарвле-ний розчин солей, невидимий на папері (наприклад, розчин хлористого кобальту). С. ч. використовується для тайнопису. Див.: Тайнопис. СИМПАТИЧЕСКИЕ ЧЕРНИЛА.
СИМПАТІЯ (від грецьк. стилгабєш — потяг, внутрішня прихильність) — стійке схвальне емоційне ставлення людини до інших людей, до їх груп або до соціальних явищ, яке виявляється у приязності, доброзичливості, замилуванні, що спонукає до спілкування, виявлення уваги, допомоги. Звичайно виникає на основі спільних поглядів, цінностей, інтересів, моральних ідеалів. Може виникнути і як наслідок вибіркової позитивної реакції на привабливу зовнішність, поведінку, риси характеру іншої людини. СИМПАТИЯ. СИМУЛЯЦІЯ (від лат. simulatio — видимість, удаваність) — поведінка, спрямована на імітацію хвороби або її окремих симптомів з метою ввести в оману. Розрізняють навмисну і патологічну С Від С. слід відрізняти самонавіювання, коли людина щиро переконана в наявності в неї тяжкої соматичної хвороби. СИМУЛЯЦИЯ.
СИНИЛЬНА КИСЛОТА— безбарвна рідина із запахом гіркого мигдалю. Сильна отрута: доза в 0,06 г викликає смерть через кілька секунд. Солі цієї кислоти (наприклад, ціаністий калій) також смер-тельні при дозах понад 0,1570,2 г. СИНИЛЬНАЯ КИСЛОТА.
СИНТЕЗ (від грецьк.— з'єднання, сполучення, складання) — процес практичного або уявного возз'єднання цілого з частин або з'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле, необхідний етап пізнання. С нерозривно пов'язаний з аналізом, вони доповнюють один одного. СИНТЕЗ.
СИСТЕМА ТАКТИЧНИХ ПРИЙОМІВ — упорядкована сукупність (комплекс) взаємозалежних і взаємообумовлених прийомів, які мають цільову спрямованість і вибірковість у процесі її реалізації. С. т. п. процесуальної дії повинна являти собою не просту їх сукупність, не будь-який їхній перелік, а лише таку побудову, яка припускає організацію їх у вигляді цілісного утворення, у якому складові його компоненти взаємозалежні між собою, посідають відповідне місце в певній послідовності і виконують необхідні функції. Властивості С. т. п. : 1) цільова спрямованість (система повинна виконувати свої функції, маючи строго певні цілі); 2) вибірковість (система повинна працювати тільки у відповідній до неї ситуації, у якій би вона була оптимальною); 3) динамічність (система має широкий діапазон проявів, вона рухлива, пластична, гнучка); 4) варіантність (широкий арсенал типових систем); 5) алгоритмічність (система — своєрідний алгоритм, типова програма).
С. т. п. має двояку структуру: з одного боку, вони за своєю природою належать до певного виду слідчої дії (тактичні прийоми допиту, обшуку, пред'явлення для упізнання); з другого боку, ці системи мають підсистеми, що існують відповідно до цілей проведення конкретної слідчої дії.
С. т. п. окремих слідчих (судових) дій являють собою певні типові програми, своєрідні алгоритми для слідчого (судді), які рекомендуються до застосування у відповідних ситуаціях як найбільш ефективні. С. т. п. тотожна тактичній комбінації. Див.: Тактична ком-бінація. СИСТЕМА ТАКТИЧЕСКИХ ПРИЕМОВ.
Шепитько В. Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике. — Харьков: РИП «Оригинал», 1995. СИСТЕМА ТАКТИЧНИХ ПРИЙОМІВ ДОПИТУ—найопти-мальніший комплекс тактичних прийомів допиту, який обирається залежно від ситуації слідчої дії, її виду, процесуального стану допитуваного, його психологічного стану, позиції. Типові С. т. п. д. спрямовані на: 1) установлення психологічного контакту; 2) спонукання до дачі показань; 3) уточнення показань і усунення в них суперечностей; 4) актуалізацію в пам'яті допитуваного забутого; 5) викриття неправди; 6) усунення перекручувань при добросовісній помилці допитуваного. СИСТЕМА ТАКТИЧЕСКИХ ПРИЕМОВ ДОПРОСА.
СИСТЕМА ТАКТИЧНИХ ПРИЙОМІВ ОБШУКУ — типова програма дій слідчого в певній ситуації. Специфіка обшуку визначає необхідність виокремлення таких двох систем тактичних прийомів: 1) спрямовану на спілкування з обшукуваним; 2) спрямовану на здійснення пошукових дій. Формування таких систем залежить від низки чинників: виду обшуку, його цілей, слідчої ситуації, ситуації обшуку, позиції обшукуваного, інформації про предмет пошуку, специфіки об'єкта обшуку.
Типова система тактичних прийомів за своїм складом характеризується наявністю відповідних елементів, запропонованих у найдоцільнішій послідовності. їх реальний зміст визначається індивідуальними особливостями (умовами) кожного конкретного обшуку.
У рамках системи тактичних прийомів, спрямованої на спілкування з обшукуваним, можуть бути сконструйовані такі тактичні комбінації: І) що сприяє усуненню «перешкод» і протидії обшукуваного (запропонування обшукуваному змінити свою поведінку; використання навіювання у формі наказу або видалення обшукуваного з місця обшуку; роз'яснення обшукуваному неправильно зайнятої позиції; повідомлення про цілі обшуку і його необхідність; роз'яснення доцільності добровільної видачі того, що шукають; роз'яснення необхідності надання допомоги органам розслідування); 2) що стимулює обшукуваного до спілкування зі слідчим (словесна розвідка; залучення обшукуваного до діяльності; постановка «нейтральних» запитань; постановка уточнюючих запитань; демонстрація окремих об'єктів пошуку); 3) що сприяє встановленню психологічного контакту з обшукуваним та одержанню від нього пошукової інформації (бесіда з обшукуваним на абстрактну тему; використання позитивної оцінки окремих якостей особи обшукуваного; постановка контрольних запитань; зіставлення інформації відповідей обшукуваного з реальною обстановкою місця обшуку).
Залежно від передбачуваного засобу збереження предмета пошуку можуть бути запропоновані такі тактичні комбінації: 1) що спрямована на пошук об'єктів, які зберігаються без спеціального маскування (аналіз обстановки місця обшуку з метою визначення місць природного зберігання предмета пошуку; аналіз виявлених об'єктів у місцях їх природного зберігання; зіставлення виявленого об'єкта з ознаками шуканого); 2) що спрямована на пошук видозмінених або знищених об'єктів (аналіз можливостей видозміни (знищення) предмета обшуку; зіставлення окремих ділянок приміщення чи інших об'єктів; аналіз виявлених слідів, предметів та їх ознак); 3) що спрямована на пошук об'єктів, які зберігаються в спеціальних схованках або інших суб'єктивно недоступних місцях (аналіз ознак предмета пошуку; зіставлення предмета пошуку з різними об'єктами місця обшуку; орієнтацію на професійні (або інші) навички обшукуваного при визначенні місць приховання; аналіз окремих ділянок приміщення, меблів та інших об'єктів з метою встановлення демаскуючих ознак; зіставлення однакових предметів поміж собою). СИСТЕМА ТАКТИЧЕСКИХ ПРИЕМОВ ОБЫСКА.
СИСТЕМА ТАКТИЧНИХ ПРИЙОМІВ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ — найдоцільніший комплекс тактичних прийомів у певній ситуації слідчої дії. Можуть бути вирізнені такі системи тактичних прийомів: 1) система тактичних прийомів при справжньому відбитті події злочину (зіставлення первинних даних і обстановки місця події з метою виявлення слідів злочину; аналіз окремих слідів на місці події; моделювання минулої події); 2) система тактичних прийомів ири неповному відбитті події злочину (аналіз окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування; використання уявної реконструкції окремих елементів події; моделювання з метою відтворення події, що відбулася; зіставлення події, що моделюється, і реальної картини місця події); 3) система тактичних прийомів при відсутності явного відбиття події злочину (зіставлення первинних даних з інформацією місця події; залучення до участі в огляді осіб, які повідомили про злочин; аналіз ознак знищення слідів; аналіз іншої інформації місця події та її зіставлення з установленими фактами); 4) система тактичних прийомів при неправдивому відбитті події злочину (зіставлення інформації місця події з традиційним, природним ходом події; зіставлення інформації місця події з типовими аналогами; зіставлення слідів (предметів) із довідковими даними; зіставлення слідів (предметів), виявлених на місці події, між собою; зіставлення даних місця події з доказами, точно встановленими у справі). СИСТЕМА ТАКТИЧЕСКИХ ПРИЕМОВ ОСМОТРА МЕСТА ПРОИСШЕСТВИЯ.
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТАКТИЧНИХ ПРИЙОМІВ — об'єднання тактичних прийомів у працюючі комплекси, в яких кожний компонент (спосіб дії) перебуває в певній послідовності, займає відповідне місце і виконує покладені на нього функції. Рівень розвитку криміналістики дозволяє не тільки ізольовано розглядати окремі тактичні прийоми процесуальних дій, але й установлювати взаємозв'язки і взаємозалежності між ними, виявляти окремі комплекси прийомів у вигляді їх систем і підсистем, простежувати їх роботу в дії. Систематизація тактичних прийомів — це більш високий етап їх пізнання, СИСТЕМАТИЗАЦИЯ ТАКТИЧЕСКИХ ПРИЁМОВ. СИТУАЦІЯ ДОПИТУ — сукупність даних у конкретний момент його провадження; обстановка допиту, яка має місце в процесі його проведення. Типові С. д.: 1) повідомлення правдивих показань; 2) добросовісна помилка допитуваного; 3) суперечності в показаннях допитуваного; 4) відмова від дачі показань; 5) повідомлення неправдивих показань. СИТУАЦИЯ ДОПРОСА.
СИТУАЦІЯ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ — сукупність даних на місці події; відображення наслідків певної події. Залежно від характеру відбиття на місці події злочину можуть бути виділені такі ситуації: 1) подія злочину має справжнє відбиття; 2) подія злочину має неповне відбиття; 3) подія злочину не знаходить свого явного відбиття; 4) подія злочину має неправдиве відбиття. СИТУАЦИЯ ОСМОТРА МЕСТА ПРОИСШЕСТВИЯ.
СИТУАЦІЯ СЛІДЧОЇ ДІЇ — сукупність даних у конкретний момент провадження слідчої дії; обстановка слідчої дії, яка має місце при її проведенні. За обсягом понять С. с. д. є ситуацією меншого ступеня спільності порівняно зі слідчою ситуацією. С. с. д. структурно входить у слідчу ситуацію і є ЇЇ складовою частиною. С. с. д. формується у процесі самої дії і залежить від: 1) наявності (одержання) доказового матеріалу; 2) прогнозу слідчим відповідної тактики; 3) дій суб'єкта, на якого спрямована система тактичних прийомів. СИТУАЦИЯ СЛЕДСТВЕННОГО ДЕЙСТВИЯ.
СІЛЬ БЕРТОЛЕТОВА — хлорноватисто-кислий калій. Винайдений французьким хіміком К. Бертолле в 1788 р. Бертолетова сіль стала першою ударною сумішшю, що використовувалася для запалення заряду. СОЛЬ БЕРТОЛЕТОВА.
СКАРГА — 1) вираження невдоволення, звичайно словесне, з приводу якихось прикростей, болі; 2) офіційна заява з проханням про усунення якоїсь кривди, неправильності. ЖАЛОБА.
СКВОЗНЯК (жаргон злодійський) — квартира, під'їзд із запасним виходом. СКВОЗНЯК.
СКЛАД ЗЛОЧИНУ — сукупність передбачених законом ознак, які характеризують вчинене діяння як конкретний вид злочину. Має важливе значення для розробки криміналістичної класифікації і криміналістичної характеристики злочинів. СОСТАВ ПРЕСТУПЛЕНИЯ.
СКЛАДНІСТЬ ПОЧЕРКУ — загальна ознака почерку; свідчить про те, якими рухами виконуються письмові знаки, про конфігурацію їх будови. Розрізняють: простий, спрощений і ускладнений почерк. СЛОЖНОСТЬ ПОЧЕРКА.
СКОКАР (жаргон злодійський) — злодій, який здійснює крадіжки зі зломом із квартир. СКОКХРЬ.
СКС — радянський десятизарядний автоматичний карабін калібру 7,62 мм. Довжина 1020 мм. Вага 3750 г. Може мати голчастий або схожий на ніж штик. СКС.
СКУЙОВДЖЕНІСТЬ ВОЛОКОН ПАПЕРУ — ознака зміни початкового тексту документа способом підчищання. ВЗЬЕРО-ШЕННОСТЬ ВОЛОКОН БУМАГИ.
СЛІД У ВУЗЬКОМУ РОЗУМІННІ — матеріально-фіксоване відображення. Див.: Сліди матеріально-фіксовані. СЛЕД В УЗКОМ СМЫСЛЕ.
СЛІД У ШИРОКОМУ РОЗУМІННІ — результат будь-якої матеріальної зміни первинної обстановки внаслідок вчинення злочину. СЛЕД В ШИРОКОМ СМЫСЛЕ.
СЛІДИ ЗЛОЧИНУ— 1) результат будь-якої матеріальної зміни початкової обстановки, яка сталася внаслідок учинення злочину (слід у широкому розумінні). Передбачають порушення первинного положення, місцезнаходження, стану різних об'єктів, що становлять речовинне середовище, у якому вчинено злочин. Сліди в широкому розумінні охоплюють: комплекси елементів, властивих певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі та ін.); зміна обстановки (поява або зникнення предметів, зміна їх місця розташування); зміна вигляду або стану предмета (зламаний замок); 2) матеріально-фіксоване відображення зовнішньої будови одного об'єкта на іншому (слід у вузькому розумінні) — сліди-відображення: сліди рук, ніг, знарядь і інструментів та ін. Сліди-відображення складають головний зміст трасології. СЛЕДЫ ПРЕСТУПЛЕНИЯ.
Крылов И. Ф. Криминалистическое учение о следах. — Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1976.
Крылов И. Ф. Следы на месте преступления. — Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1961. Шевченко Б. И. Научные основы современной трасеологии. — М., 1947.
СЛІДИ ЗНАРЯДЬ ЗЛОМУ — сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйну-
вання перепон. СЛЕДЫ ОРУДИЙ ВЗЛОМА.
Жеіезняк А. С. Исследование следов орудий взлома. — М: ВНИИ МВД СССР, 1971. Найдис И. Д. Использование следов орудий взлома и инструментов для расследования преступлений. — Харьков, 1980.
СЛІДИ КРОВІ — бризки, краплі, патьоки, плями, калюжі, мазки або відбитки крові. У криміналістиці існують діагностичні способи визначення крові. СЛЕДЫ КРОВИ.
СЛІДИ МАТЕРІАЛЬНО-ФІКСОВАНІ — сліди-відображення, що виникають внаслідок взаємодії двох об'єктів. Залежно від об'єктів, які їх утворили, вирізняють: сліди людини, сліди тварин, сліди предметів. Стосовно конкретних слідоутворюючих об'єктів найчастіше зустрічаються сліди рук, ніг, зубів, транспортних засобів, знарядь і інструментів. Залежно від механізму утворення сліду виокремлюють: об'ємні і поверхневі; статичні і динамічні; локальні і периферичні сліди. СЛЕДЫ МАТЕРИАЛЬНО-ФИКСИРОВАННЫЕ.
СЛІДИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ — сліди, які відображують зовнішню будову частин транспортного засобу: сліди-відображення (сліди коліс на ґрунті); предмети, які відокремилися від транспортного засобу (частки фарного скла); речовини (плями мастила). СЛЕДЫ ТРАНСПОРТНЫХ СРЕДСТВ.
СЛІДСТВО — збирання і перевірка доказів, необхідних і достатніх для з'ясування обставин, які входять у предмет доведення. С — збірне поняття, яке охоплює: попереднє слідство — самостійну стадію кримінального процесу, що відбувається за порушенням кримінальної справи; судове слідство — складову частину судового розгляду в суді першої інстанції. СЛЕДСТВИЕ.
Тарасов-Родионов П. И. Предварительное следствие: Пособие для следователей / Под ред. М. А. Чельцова-Бе-бутова. —М.: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. Якубович Н. А. Теоретические основы предварительного следствия: Учеб. пособие. ~-М.:ВШ МВД СССР, 1971.
СЛІДЧА ВАЛІЗА (слідчий портфель, слідча сумка) — набір або комплект техніко-криміналістичних та інших засобів (приладів, пристосувань, інструментів, матеріалів) для роботи з доказами під час слідчого огляду, обшуку, відтворення обстановки і обста-вин події та інших слідчих дій. СЛЕДСТВЕННЫЙ ЧЕМОДАН.
Антонов А. И., Букимович Д. 3. Применение следственного чемодана. — М: Госюриздат, 1952.
Иванов Л. А., Мавлюдов А. К. Комплекты научно-технических средств и их применение в следственной работе. — Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1978.
Сорокин В. С, Дворкин А. И. Криминалистический комплект следователя (пособие по применению). — М., 1985.
СЛІДЧА СИТУАЦІЯ — характеристика інформаційних даних, які має слідство на конкретному етапі розслідування. С. с — це стан розслідування, який безперервно змінюється. Вирізняють прості і складні С. с. У свою чергу складні С. с поділяють на проблемні, конфліктні, тактичного ризику, організаційно-неупорядковані і змішані ситуації. Різновидом С. с є ситуації слідчої дії. СЛЕД-СТВЕННАЯ СИТУАЦИЯ.
Драпкнн Л. Я. Следственные ситуации и раскрытие преступлений //Науч. тр. — Свердловск: Свердловский юрид. ин-т, 1975. — Вып. 41. — С. 26-44.
СЛІДЧА ХИТРІСТЬ — сукупність (комплекс) тактичних прийомів, заснованих на використанні неповного або помилкового уявлення обвинуваченого про докази, наявні у слідчого. С. х. іноді називають психологічною пасткою. Проблема використання С. х. є в криміналістиці дискусійною. До С. х. відносять: прийоми приховування значущої для справи інформації від зацікавлених осіб; прийоми створення такої обстановки, яка може бути подвійно оцінена; прийоми формування в зацікавлених осіб вигідних для слідчого цілей; прийоми, які містять у собі елементи неправдивої інформації, введення особи в оману. СЛЕДСТВЕННАЯ ХИТРОСТЬ.
Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3 т. Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. — М.: Юристъ, 1997.
СЛІДЧИЙ — посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, призначена у встановленому законом порядку. Завданням С. є провадження попереднього слідства. При провадженні попереднього слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій С. приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання санкції від прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення (ст. 114 КПК України). Кримінально-процесуальний чакон надає С право самостійно порушувати кримінальну справу, притягати особу як обвинуваченого, закривати кримінальну справу, оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, призначати експертизи, провадити допити, огляди, освідування та інші процесуальні дії. С має право провадити слідчі дії в інших слідчих районах і вправі доручити провадження цих дій відповідному слідчому або органу дізнання, які зобов'язані це доручення виконати в десятиденний строк (ст. 118 КПК України).
Постанови С, винесені відповідно до закону за кримінальною справою, яка перебуває в його провадженні, обов'язкові для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
При провадженні різних слідчих дій С. вправі використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, фотографування, кінозйомку і відеозапис. СЛЕДОВАТЕЛЬ.
Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе. — М.: Юрид. лит., 1981. Ларин А. М. Я — следователь. — М.: Юрид. лит., 1991.
СЛІДЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ — слідча дія, яка полягає в проведенні спеціальних дослідів з метою перевірки зібраних доказів, отримання нових доказів, перевірки і оцінки слідчих версій про можливість існування тих чи інших фактів, які мають значення для розслідування кримінальної справи. За КПК України С. є. регламентований у рамках відтворення обстановки і обставин події (ст. 194 КПК України). С. є. проводиться в присутності понятих. До участі в С. є. можуть бути залучені обвинувачений, підозрюваний, свідок, потерпілий, а також спеціалісти і допоміжні учасники (наприклад, статисти). Про провадження С. є. складається протокол. Додатковими засобами фіксації результатів С. є. є складання схем, планів, фотогра-фування, відеозйомка. СЛЕДСТВЕННЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТ.
Белкин Р. С. Теория и практика следственного эксперимента. — М.: ВШ МВД СССР, 1959.
Глазырин Ф. В., Кругликов А. П. Следственный эксперимент: Учеб. пособие. — Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1981.
Колмаков В. П. Тактика производства следственного осмотра и следственного эксперимента. — Харьков: Изд-во Харьков, гос. ун-та, 1956.
СЛІДЧІ ДІЇ — передбачені законом процесуальні дії щодо збирання, дослідження, оцінки і використання доказів. Здійснюються слідчим, органом дізнання, прокурором у встановленому законом порядку. До С. д. відносять: слідчий огляд, допит, очну ставку, обшук, виїмку, пред'явлення для упізнання, відтворення обстановки та обставин події (слідчий експеримент і перевірка показань на місці), призначення експертизи, одержання зразків для порівняльного дослідження, накладення арешту на кореспонденцію. С.д. проводяться тільки за порушеною кримінальною справою. До порушення кримінальної справи дозволяється провадити лише огляд місця події. Процесуальний порядок провадження С.д. регламентований законом. Провадження усіх С. д. обов'язково протоколюється. СЛЕДСТВЕННЫЕ ДЕЙСТВИЯ.
Баее О. Я. Тактика следственных действий: Учеб. пособие. — Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995.
Следственные действия (процессуальная характеристика, тактические и психологические особенности): Учеб. пособие. — Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1984.
Шейфер С. А. Следственные действия: система и процессуальная форма. — М.: Юрид. лит., 1981.
СЛІДЧО-ОПЕРАТЙВНА ГРУПА — організаційна форма взаємодії слідчого з органами дізнання, експертами, спеціалістами. Створюється при розслідуванні складних, багатоепізодних справ. СЛЕДСТВЕННО-ОПЕРАТИВНАЯ ГРУППА.
СЛОВЕСНА РОЗВІДКА — тактичний прийом обшуку, який полягає в тому, що слідчий повідомляє про перехід до наступної стадії обшуку (або повідомляє іншу інформацію) з метою простежити за поведінкою і реакцією обшукуваного. Такий прийом завжди має силу непрямого навіювання. Слідчий звертається не до обшукуваного, а до інших учасників обшуку (працівників міліції, понятих, спеціалістів) з тими чи іншими вказівками і пропозиціями: про необхідність перейти до наступної стадії обшуку, про доцільність пошуків у тому чи іншому місці, про можливості використання технічних засобів. СЛОВЕСНАЯ РАЗВЕДКА.
СЛОВЕСНИЙ ПОРТРЕТ — метод опису зовнішності людини з метою її ідентифікації за ознаками зовнішності. С. п. як єдиний метод класифікації та опису зовнішніх ознак людини з метою розшуку і ототожнення був розроблений наприкінці XIX ст. А. Бертильоном (Франція) і удосконалювався потім іншими криміналістами. Застосовується в оперативно-розшуковій, слідчій і експертній практиці.
Головними принципами С. п. є повнота і систематичність опису. Принцип повноти полягає в докладному описі зовнішньої анатомії, функціональних ознак (постава, хода, жестикуляція, міміка, мовлений, манери поведінки) і одягу. Принцип систематичності означає: 1) певну черговість опису окремих груп зовнішніх ознак; 2) послідовність опису кожної групи зовнішніх ознак за правилом «від загального — до окремого»; 3) обов'язкове використання спеціальної термінології С. п. СЛОВЕСНЫЙ ПОРТРЕТ.
Бурик В. И., Пшипчук В. Ф. Признаки внешности человека и их использование в розыскной деятельности: Справочное пособие. — К.: РИО МВД УССР, 1982.
СЛОН {жаргон злодійський) — 1) щипці для відмикання замків, у які зсередини вставлений ключ. Див.: Уїстіті; 2) татуювання, яке розшифровується: «Смерть лягавым от ножа». СЛОН.
СОКИРА БОЙОВА — ручна ударна сокироподібна холодна зброя, яка складається з леза, обуха і сокирища. ТОПОР БОЕВОЙ.
СОКИРА МЕТАЛЬНА — метальна сокироподібна зброя, яка складається з короткого сокирища або рукояті і наконечника з обухом і лезом. ТОПОР МЕТАТЕЛЬНЫЙ.
СОКІЛ — бездимний порох колоїдного типу. Використовується як мисливський порох. Винайдений у середині 90-х років XIX ст. СОКОЛ.
СОРОМ — емоція, яка виникає внаслідок усвідомлення людиною реальної або вигаданої невідповідності її вчинків, тих чи інших індивідуальних проявів, що визнані суспільством і що їх вона поділяє, нормам, вимогам моралі. СТЫД.
«СПЕКТР-КОНТАКТ» — прилад для визначення справжності банкнот і цінних паперів. Призначений для аналізу банкнот, цінних паперів та інших документів. Принцип роботи приладу заснований на ультрафіолетовому випромінюванні. Потужність ультрафіолетової лампи 9 Вт. «СПЕКТР-КОНТАКТ».
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ЗЛОЧИНЦІВ — спеціалізація професійних злочинців за видом систематично вчинюваних ними злочинів (кишенькові крадіжки, шахрайство, вимагання, розбійні напади та ін.). У професійних злочинців виробляється певний «почерк» учинення злочинів, тип злочинної поведінки. СПЕЦИАЛИЗАЦИЯ ПРЕСТУПНИКОВ.
Зелинский А. Ф. Криминальная психология: Научно-практическое издание. — К.: Юринком Интер, 1999.
СПЕЦІАЛЬНІ ЗНАННЯ — знання в галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, необхідні для вирішення питань, які виникають при розслідуванні і розгляді справ у суді. СПЕЦИАЛЬНЫЕ ПОЗНАНИЯ.
СПІЛКУВАННЯ — 1) складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що породжується потребами у спільній діяльності і що включає в себе обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини; 2) здійснювана знаковими способами взаємодія суб'єктів, викликана потребами спільної діяльності і спрямована на певні зміни в стані, поведінці та індивідуально-смислових складових партнера.
У криміналістиці розглядається тактика спілкування слідчого з учасниками окремих слідчих дій. Зроблена спроба створити криміналістичну теорію спілкування. ОБЩЕНИЕ.
Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования. — К.: Укр. акад. внутр. дел, 1993.
СПОГАД — уявне відтворення чогось, що збереглося в пам'яті. С — це добування з довгострокової пам'яті образів минулого, які уявою локалізуються в часі і просторі. С може бути довільним (пригадування) і мимовільним, коли образи спонтанно виникають у свідомості. ВОСПОМИНАНИЕ.
СПОСІБ ЗЛОЧИНУ — спосіб дії злочинця, який виражається в певній взаємозалежній системі операцій і прийомів підготування, вчинення і приховування злочину. СПОСОБ ПРЕСТУПЛЕНИЯ.
Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. — Харьков: Вища школа, 1982.
СПОСІБ СУДОВО-ОПЕРАТЙВНОЇ ФОТОГРАФІЇ — порядок дій, спрямований на вирішення інформаційних і оперативно-тактичних завдань використання фотографії: що, як, у якій послідовності, за допомогою яких засобів; що і як показати на фотознімках. СПОСОБ СУДЕБНО-ОПЕРАТЙВНОЙ ФОТОГРАФИИ.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ — один із основних емпіричних методів психологічного дослідження, який полягає в навмисному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті психічних явищ із метою вивчення їх специфічних змін у певних умовах і відшукуванні смислу цих явищ. НАБЛЮДЕНИЕ.
СПРИЙНЯТТЯ — безпосередній чуттєвий відбиток дійсності у свідомості, здатність сприймати, розрізняти і засвоювати явища навколишнього світу. С — цілісний відбиток предметів, ситуацій і подій, що виникають при безпосередньому впливі фізичних подразників на органи почуттів. Залежно від того, який аналізатор при С є провідним, розрізняють зорове, слухове, дотикове, смакове і нюхо-нс сприйняття. У порівнянні з відчуттям С — якісно новий етап пізнання, на якому створюється цілісний образ, адекватний відображуваному предмету об'єктивного світу і завданням діяльності.
С. є першою стадією формування показань. Фактори, що впливають на цроцес сприйняття допитуваного поділяються на дві групи: 1) об'єктивні, до яких належать зовнішні умови сприйняття й особли-іюсті об'єктів, що сприймаються (освітленість об'єкта; відстань, на якій сприймається об'єкт; швидкоплинність події; погодні умови); 2) суб'єктивні, наявність яких пов'язана з вольовими, інтелектуальними, емоційними, фізіологічними та іншими особливостями особистості допитуваного (стан органів чуття; психічний стан особи; спрямованість уваги; схильність до фантазування). ВОСПРИЯТИЕ.
ССГ 69 — снайперська гвинтівка калібру 7,62 мм або 243 калібру, яка є штатною зброєю в армії і поліції Австрії та інших європейських країн. При магазині барабанного типу кількість зарядів — 5, при магазині коробчатому— 10. Має оптичний приціл кахлес ЗЕТ Ф 69. Довжина 1140 мм. Вага 3900 г. ССГ 69.
СТАДЧАК — нунчаку із секціями, посиленими виступаючими напівкруглими металевими заклепками. СТАДЧАК.
СТАР — загальна назва іспанських дев'яти-, восьми- і семизарядних автоматичних пістолетів, які випускає фірма «Боніфаціо Еч-верріа». СТАР.
СТЕРЕОСКОП — оптичний прилад, у якому два плоских зображення предмета зливаються в одне об'ємне зображення. СТЕРЕОСКОП.
СТИЛЕТ — вид кинджала з вузьким тригранним клинком. СТИЛЕТ.
СТРАХ — емоція, що виникає в ситуаціях загрози біологічному або соціальному існуванню індивіда і спрямована на джерело справжньої або уявлюваної
небезпеки. С. варіює в досить широкому діапазоні відтінків (побоювання, острах, переляк, жах). СТРАХ.
СТРЕС (від англ. stress — тиск, напруга) — термін, що використовується для позначення різних станів
людини, які виникають у відповідь на певні екстремальні впливи (стресори). СТРЕСС.
СТРЕСОР — чинник, який викликає стан стресу. Розрізняють фізіологічні С — надмірне фізичне навантаження, висока і низька температура, больові стимули, утруднення дихання тощо, і психологічні С — чинники, які діють своїм сигнальним значенням: погрозою, небезпекою, образою, інформаційним перенавантаженням та ін. СТРЕССОР.
СТРІЛЯЮЧА АВТОРУЧКА—стріляючий пристрій таємної дії, виготовлений у вигляді авторучки. СТРЕЛЯЮЩАЯ АВТОРУЧКА.
СТРІЛЯЮЧИЙ СТВОЛ — стріляючий пристрій таємної дії невеличкого розміру. СТРЕЛЯЮЩИЙ СТВОЛ.
СУГЕСТИВНІСТЬ — 1 суб'єктивна готовність піддатися і підкоритися впливу, що пов'язана з непевністю в собі, низькою самооцінкою, довірливістю та ін. Підвищена С. характерна для неповнолітніх; необхідно враховувати у тактиці допиту. ВНУШАЕМОСТЬ.
СУГЕСТІЯ (від лат. suggestio — навіювання, СУГГЕСТИЯ.
СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА — дослідження, яке проводиться експертом у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, для встановлення за матеріалами кримінальної або цивільної справи фактичних даних і обставин. С 'УДЕЬНАЯрКСПЕРТНЗА.
СУДОВА МЕДИЦИНА — галузь медицини, яка розробляє проблеми медичного характеру стосовно судово-слідчої практики. СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА.
СУДОВА ПРАКТИКА — діяльність судів щодо застосування законодавства при розгляді судових справ. СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА.
СУДОВА ПСИХОЛОГІЯ — галузь юридичної психології, яка имвчає коло питань, що належать до судочинства: психологію суддів, слідчих та інших працівників правоохоронних органів і адвокатури, психологічний зміст їх професійної діяльності, методи відбору і нанчання; психологію обвинувачених, свідків, потерпілих, психологію показань свідків, психологічні основи слідчих і судових дій. СУДЕБНАЯ ПСИХОЛОГИЯ.
Дулов А. В. Судебная психология. — Минск: Вышэйшая школа, 1975. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. — Харьков: Вища школа, 1978.
Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей. — М.: НИ и РИО ВШМООП СССР, 1967.
СУДОВА ФОТОГРАФІЯ — галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст С. ф. становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів. Використання фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлене її основними достоїнствами: 1) дозволяє з великою точністю зафіксувати об'єкт, його стан, ознаки; 2) забезпечує швидке фіксування тих чи інших об'єктів; 3) дає адекватне уявлення про зображений на фотознімку об'єкт; 4) фотографічне зображення має властивість наочності і документальності; 5) існує можливість в одержанні маловидимих і невидимих деталей, слідів, ознак. Фотозйомка успішно застосовується при розслідуванні різних видів злочинів, при провадженні різноманітних слідчих дій (огляду місця події, слідчого огляду документів, освідування, обшуку, пред'явлення для упізнання, відтворення обстановки і обставин події та іи.), при провадженні експертних досліджень, в оперативно-розшу-ковій діяльності. Фотографічний метод фіксації не порушує стану матеріальних слідів та інших об'єктів. У деяких випадках фотографічна зйомка може заповнювати прогалини в описі фактів у протоколах слідчого огляду, виявляти маловидимі або невидимі деталі і ознаки об'єктів. Ілюстративність і наочність фотографії дозволили застосовувати її в попередженні злочинів, у розшуку осіб, які зникли безвісти, розшуку злочинців.
С. ф. охоплює: 1) фотографію фіксуючу (судовр-оперативну); 2) фотографію дослідницьку (судово-експертну). СУДЕБНАЯ ФОТОГРАФИЯ.
Колесниченко А. Н., Найдис И. Д. Судебная фотография. — Харьков: Вища школа, 1981.
Потапов С. М. Судебная фотография: Учеб. и практ. рук-во. — М: ОГИЗ, 1936.
Салтевстш М. В., Гапонов Ю. С. Вопросы судебной фотографии и киносъемки. — К.: КВШ МВД СССР, 1974.
Селиванов Н. А., Эйсман А. А. Судебная фотография: Учеб. пособие. — М.: Юр ид. лит., 1965.
СУДОВЕ СЛІДСТВО — основна частина судового розгляду, у якому суд за участю підсудного, захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників і в необхідних випадках — обвинувача безпосередньо досліджує докази, зібрані в стадії попереднього слідства і подані до суду учасниками судового розгляду або зібрані самим судом. С. с розпочинається оголошенням обвинувального висновку (або заяви потерпілого, якщо попереднє слідство чи дізнання не провадилося). СУДЕБНОЕ СЛЕДСТВИЕ.
СУДОВИЙ ВЩЕОЗАПИС — система видів, методів і прийомів зйомки, застосовуваних при проведенні слідчих і судових дій, опера-тивно-розшукових заходів і експертиз з метою розслідування злочинів і надання суду наочного доказового матеріалу. Кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість використання відеозапису при провадженні різних слідчих дій (ст. 852 КПК України). Відеозапис використовується в тих випадках, коли необхідно зафіксувати певні факти, зберегти динамічну картину події, взаємозв'язок тих чи інших предметів і слідів, складну обстановку місця події. Відеозйомка доцільна при оглядах місць подій у справах про підпали і пожежі, про порушення правил безпеки праці, про аварії поїздів, про авіакатастрофи, складні дорожньо-транспортні події. СУДЕБНАЯ ВИДЕОЗАПИСЬ.
Найдис И. Д. Судебная кинематография и видеозапись. — Харьков: Вища школа, 1986.
СУДОВИЙ РОЗГЛЯД — найважливіша стадія кримінального процесу, яка полягає в розгляді у встановленому законом порядку в судовому засіданні кримінальних справ і застосуванні встановлених законом заходів покарання до осіб, винних у вчиненні злочинів, иОо виправданні невинних. СУДЕБНОЕ РАЗБИРАТЕЛЬСТВО.
СУДОВО-ДОСЛІДНА ФОТОГРАФІЯ — система спеціальних методів, прийомів і засобів, застосовуваних для одержання нових фактів при провадженні судових експертиз. Дослідження з використанням засобів і методів судової фотографії передбачає виявлення слабо або зовсім невидимих за звичайних умов ознак, подібності або різниці між ними. Об'єктами С.-д. ф. є: речові докази, які піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки і матеріали, що використовуються в ході експертизи. С.-д. ф. здійснюється за особливих умов освітлення, проведенням зйомки в невидимих променях, зйомкою люмінісценції, посиленням контрастів, із використанням розрізнення кольорів, методом мікрофотографії. СУДЕБНО-ИССЛЕДрВАТЕЛЬСКАЯ ФОТОГРАФИЯ.
СУДОВО-ЕКСПЕРТНІ УСТАНОВИ — спеціалізовані державні установи і відомчі служби. До них належать: науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України. Судово-експертна діяльність також може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. У системі Міністерства юстиції України функціонують науково-дослідні інститути судових експертиз (зокрема Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. Н. С. Бокаріуса), відділення і лабораторії, у яких проводяться всі традиційні і нетрадиційні види криміналістичних експертиз, судово-бухгалтерські, су-дово-автотехнічні, товарознавчі, ґрунтознавчі, біологічні та ін.
У системі Міністерства внутрішніх справ України створена мережа експертно-криміналістичних служб, де проводяться різноманітні види криміналістичних експертиз, судово-автотехнічні, пожежно-технічні та ін.
У системі Міністерства охорони здоров'я України зосереджені судово-медичні і судово-психіатричні установи. Мережа судово-медичних установ складається з різних за своїм рангом бюро судово-медичних експертиз. СУДЕБНО-ЭКСПЕРТНЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ.
СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА — судова експертиза, що призначається для вирішення питань, які потребують спеціальних знань у галузі судової медицини. До предмета С.-м. є. відносять: експертизу потерпілих, обвинувачених та інших осіб, а також судово-медичний огляд громадян для визначення характеру і тяжкості тілесних ушкоджень, віку, статевих станів і вирішення інших питань, які потребують знань у галузі судової медицини; експертиза трупів у разі насильницької смерті; судово-медичне обстеження трупів при підозрі на застосування насильства або за інших обставин, які зумовлюють необхідність обстеження трупа в судово-медичному порядку; експертиза речових доказів шляхом застосування лабораторних методів дослідження об'єктів; експертиза за матеріалами кримінальних і цивільних справ. СУДЕБНО-МЕДИЦИН-СКАЯ ЭКСПЕРТИЗА.
Судебно-медицинская экспертиза: Справочник для юристов. -— М.: Юрид. лит., 1985.
СУДОВО-ОПЕРАТИВНА ФОТОГРАФІЯ — сукупність методів, прийомів і засобів, що застосовуються при провадженні слідчих дій для фіксації обстановки, слідів та інших об'єктів. Фіксація в судовій фотографії має на меті точно і повно відобразити об'єкти в тому вигляді і стані, у якому вони спостерігаються на момент фотозйомки. Фотозйомка виступає додатковим засобом фіксації в процесі здійснення слідчої дії. С.-о. ф. як засіб фіксації в ході розслідування застосовується в поєднанні з протоколюванням і складанням схем і планів. Об'єктами С.-о. ф. є: місцевість і приміщення, а також їх окремі ділянки, предмети, сліди, трупи, живі особи, окремі дії учасників слідчих дій і їх результати. С.-о. ф. здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання, спеціаліст за допомогою фотографічної техніки, що входить у фотокомплект слідчого.
Залежно від характеру слідчої дії і її цілей, специфіки об'єкта фотозйомки і завдань фіксації застосовуються різні види, методи і засоби С.-о. ф. Судово-фотографічні засоби, методи і види зйомки становлять систему С.-о. ф.
До основних методів С.-о. ф. належать: 1) панорамна фотозйомка, суворе послідовне фотографування частин місцевості чи приміщень за горизонталлю чи вертикаллю, а також довгих, високих споруд і окремих великих об'єктів, що не поміщаються в один кадр великого плану, для того щоб скласти з фіксованих частин одне загальне зображення, яке називається фотопанорамою. Розрізняють лінійну, кругову і ярусну панораму; 2) вимірювальна фотозйомка, призначена для одержання фотознімків, за якими можна визначити розміри сфотографованих об'єктів і відстані між ними. Така зйомка може бути виконана кількома способами: з масштабною лінійкою, чі стрічковим (глибинним) або квадратним масштабом; 3) стереоскопічна зйомка, яка передбачає одержання знімків, що дозволяють повніше сприймати об'єм сфотографованих предметів. Той самий об'єкт фотографується з двох різних точок, які відповідають позиції лівого і правого ока. Два знімки утворюють стереопару, яку розглядають через стереоскоп; 4) репродукційна фотозйомка, система прийомів фіксації площинних об'єктів. Репродукційна зйомка застосовується для відтворення фотографічними способами плоских оригіналів — документів, фотознімків, креслень, схем, малюнків. При цьому фотографуванні дотримуються всіх правил масштабної зйомки, що забезпечує найбільшу точність копії.
Найпоширішим видом зйомки в С.;0. ф. є фотозйомка місця події. Див.: Фотозйомка місця події. СУДЕБНО-ОПЕРАТИВНАЯ ФОТОГРАФИЯ.
СУДОВО-ПОЧЕРКОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА — судова експертиза, основним завданням якої є ідентифікація виконавця рукописного тексту, цифрових записів і підпису. С.-п. є. вирішує і деякі нсідентифікаційні завдання: установлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисне зміненим почерком із підробкою (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної вікової групи. Типові питання, які вирішуються С.-п. е.: чи виконаний рукопис певною особою; чи виконані кілька рукописів однією особою; чи виконаний рукопис навмисне зміненим почерком; чи виконаний рукопис в незвичних умовах; чи перебувала особа, яка виконала рукопис, в незвичайному стані; чи володіє особа, яка виконала рукопис, навиками написання спеціальними шрифтами; особою якої статі виконаний рукопис; до якої вікової групи належить виконавець ру-пису. СУДЕБНО-ПОЧЕРКОВЕДЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА.
Грузкова В. Г. Криміналістична експертиза цифрового письма: Метод, посібник. —К., 1967.
Клименко Н. І. Ідентифікаційне значення ознак почерку, зумовлених впливом старих прописів української мови: Посібник. — К., 1967. Судебно-почерковедческая экспертиза. — 4.2 (пособие для экспертов-почерковедов и судебно-следственных работников). — М., 1971.
СУДОВО-ПСИХОЛОПЧНА ЕКСПЕРТИЗА — експертне дослідження, предметом якого служать факти, що належать до психічної діяльності людини і мають значення для органів правосуддя. Головна функція С.-п. є. полягає в отриманні на основі практичного застосування спеціальних психологічних знань і методів дослідження нових фактів, які дозволяють точно і об'єктивно оцінювати індивідуальні особливості психічної діяльності обвинувачених, свідків і потерпілих. До компетенції С.-п. є. належать: 1) установлення здатності неповнолітніх обвинувачених, які мають ознаки не пов'язаного з психічними захворюваннями відставання (тимчасової затримки) в психічному розвитку, цілком усвідомлювати значення своїх дій і визначення ступеня їх здатності керувати цими діями; 2) установлення принципової здатності психічно здорових свідків і потерпілих (з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей, рівня психічного розвитку) правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати про них правильні показання; 3) установлення, чи перебував обвинувачений у момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту; 4) установлення, чи перебував обвинувачений у період, який передував вчиненню злочину, або в момент вчинення злочину, в емоційному стані, який істотно впливає на здатність правильно усвідомлювати явища дійсності, зміст конкретної ситуації і на здатність довільно регулювати свою поведінку (емоційні стани типу великої нервово-психічної напруги); 5) установлення здатності психічно здорових потерпілих у справах про зґвалтування (передусім неповнолітніх) розуміти характер і значення дій, які застосовані до них, і чинити опір; 6) установлення принципової можливості виникнення в суб'єкта в конкретній ситуації різноманітних психічних станів, які роблять неможливим або істотно ускладнюють виконання професійних функцій в галузі керування сучасною технікою; визначення, чи перебував суб'єкт у такому психічному стані в момент вчинення конкретних дій; встановлення в суб'єкта індивідуально-психологічних особливостей, які не дозволяють виконувати професійні функції на достатньо високому рівні у разі виникнення несподіваних перешкод у його діяльності, ускладнення ситуації і у зв'язку з цим — підвищення вимог до психологічних можливостей людини; 7) встановлення в суб'єкта індивідуально-психологічних особливостей, здатних істотно впливати на зміст і спрямованість дій у конкретній ситуації; 8) установлення, чи перебував померлий у період, який передував смерті, в психічному стані, що схилило до самогубства, і, якщо перебував у цьому стані, чим він міг бути викликаний. СУДЕБНО-ПСИХОЛОГЙЧЕСКАЯ ЖСПЕРТИЗА.
Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза. — Львов: Вища
школа, 1987.
Кочгное М. М. Судебно-психологическая экспертиза. — М., 1977.
СУДОЧИНСТВО — порядок розгляду кримінальних і цивільних справ. СУДОПРОИЗВОДСТВО.
СУЇЦИД (від англ. suicide — самогубство) — акт самогубства, що його вчиняє людина в стані сильного душевного розладу або під нпливом психічного захворювання; усвідомлений акт усунення з життя під впливом гострих психотравмуючих ситуацій, за яких власне життя як вища цінність утрачає для цієї людини смисл. Див.: Самогубство. СУИЦИД.
СУМІСНІСТЬ ГРУПОВА — соціально-психологічний показник згуртованості груп, який відтворює можливість безконфліктного спілкування й узгодженості дій її членів в умовах спільної діяльності СОВМЕСТИМОСТЬ ГРУППОВАЯ.
СХИЛЬНІСТЬ — вибіркова спрямованість індивіда на певну діяльність, що спонукає нею займатися. її основою є глибока стійка потреба індивіда в тій чи іншій діяльності, прагнення удосконалювати уміння і навички, пов'язані з цією діяльністю. СКЛОННОСТЬ.
СХОДКА— збір злодіїв для вирішення якихось питань. СХОДКА.
СЮРІКЕН — вид японської металевої метальної пластини. Складається з бази 3-4 мм товщиною, різної кількості пелюсток різної форми і стабілізуючого отвору. Звичайно сюрікен має 70-100 мм у діаметрі. СЮРИКЁН.
т
ТАЙНИК — створене або пристосоване сховище, яке приховується від інших, відоме не усім. ТАЙНИК.
ТАЙНОПИС — невидимі записи, виконані безбарвним розчином якоїсь речовини. У процесі Т. використовується «симпатичне чорнило», прозорий або слабозабарвлений розчин солей, невидимий на папері (наприклад, розчин хлористого кобальту). У деяких випадках для тайнопису застосовують різноманітні органічні речовини, соки рослин — цибулі, лимона, капусти. Ознаками Т. можуть бути неоднорідність лиску на різних ділянках паперу, наявність нечітко виражених матових штрихів, збільшені проміжки між рядками, наявність значних ділянок аркуша без тексту.
Методами виявлення Т. є огляд документа в променях, що падають косо, прасування паперу праскою, запилення поверхні паперу порошками (сажа, графіт) або окурювання парами соляної кислоти, аміаку, йоду. При огляді документа можуть використовуватися ультрафіолетові освітлювачі. Органічні речовини можна виявити фотографуванням в ультрафіолетових променях. У лабораторних дослідженнях застосовують рентгенівське опромінення, хімічний аналіз і спеціальні методи виявлення невидимих текстів. ТАЙНОПИСЬ.
ТАКТИЧНА КОМБІНАЦІЯ — певне сполучення тактичних прийомів або слідчих дій для вирішення конкретного завдання розслідування в даній слідчій ситуації. Див.: Система тактичних прийомів. ТАКТИЧЕСКАЯ КОМБИНАЦИЯ.
Белкин Р. С. Очерки криминалистической тактики: Учеб. пособие. — Волгоград: ВСШ МВД РФ, 1993.
Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Т. В. Аверьяновой, Р. С. Белкина. М: Новый Юрист, 1997.
ТАКТИЧНИЙ ПРИЙОМ. Див.: Прийом тактичний. ТАКТИЧЕСКИЙ ПРИЁМ.
ТАТУЮВАННЯ — наколоті особливою фарбою візерунки на тілі. Слово «Т.» походить від полінезійського слова «тату», яке означає малюнок, або слова «тікі» — імені бога полінезійців, який встановив, за легендою, Т.
Т. належить до особливих прикмет. Переважно Т. має поширення серед злочинців. У злочинному середовищі Т. називають «картинкою», «наколкою», «прошивкою» або «регалкою». Існують різноманітні засопи нанесення Т. Найпоширенішим способом, що використовується н місцях позбавлення волі, є застосування 2-3 голок, спеціальних штампів, пресів із зображеннями. Як барвник вживають туш, графіт, ультрамарин, чорнило. Великого поширення набули Т. із зображеннями хрестів і перснів на пальцях рук, могильних пагорбів і церковних куполів, морського якоря, жінок, карт. Трапляються Т. у вигляді цифр («1981», № 43), окремих букв і абревіатур («зло», «туз», «клен»), слів («люблю», «пам'ятаю»), виразів («дружина полає і простить, коханка ж — відомстить»). Окремі Т. наносяться в примусовому порядку. Т. у вигляді малюнків (або інших зображень) можуть мати певний прихований зміст. Т. можуть указувати на становище в злочинному середовищі, належність до злочинної діяльності, судимість і терміни покарання, злочинний досвід і ступінь кваліфікації, належність до певної категорії злочинців, спосіб учинення злочину, знаряддя злочину. Т. мають важливе ідентифікаційне значення, використовуються з метою кримінальної реєстрації злочинців, в оперативно-роз-шукових цілях. ТАТУИРОВКА.
ТЕКО — р;зновид японського Т-подібного або серповидного кастета. ТЭККО.
ТЕМПЕРАМЕНТ (від лат. temperamentum — належне співвідношення частин, домірність) — характеристика індивіда з боку його динамічних особливостей: інтенсивності, швидкості, темпу, ритму психічних процесів і станів. Вчення І. П. Павлова про вплив центральної нервової системи на динамічні особливості поведінки вирізняє три основних властивості нервової системи — силу, врівноваженість, рухливість збуджувального і гальмового процесів, і чотири основних типових їх сполучення у вигляді чотирьох типів вищої нервової діяльності: 1) сильний, урівноважений, рухливий; 2) сильний, урівноважений, інертний; 3) сильний, неурівноважений; 4) слабкий. Першому типу відповідає Т. сангвініка, другому — флегматика, третьому — холерика, четвертому — меланхоліка. Тип Т. слід враховувати при проведенні вербальних слідчих (судових) дій. ТЕМПЕРАМЕНТ.
ТЕСАК — рублячо-колюча клинкова холодна зброя з прямим, рідше скривленим, широким укороченим клинком і гардою з прямою хрестовиною. Клинок однолезовий або двосічний. У саперних тесаків на туп'ї іноді є пилка. ТЕСАК.
ТЕСАК САПЕРНИЙ СОЛДАТСЬКИЙ ЗРАЗКА 1834 р. — російський тесак, який існував як армійська зброя з 1834 до 1848 р. Загальна довжина 640 мм, довжина клинка 490 мм, ширина 40 мм, вага з ножнами 1300 г. Подібні тесаки існували в багатьох європейських арміях. ТЕСАК САПЕРНЫЙ СОЛДАТСКИЙ ОБРАЗЦА 1834 г.
ТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ДОКУМЕНТІВ — вид криміналістичної експертизи. Підрозділяється на експертизу реквізитів документів і експертизу матеріалів документів. Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є: встановлення особливостей виготовлення друкарських засобів і їх відбитків; встановлення факту і способу внесення змін до документа (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер та ін.); виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабовидимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони виготовлені, не перетворився на попіл; встановлення типу, системи, марки, моделі та інших кваліфікаційних категорій друкарської техніки, а також ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле за їх відбитками; ідентифікація засобів розмножувальної техніки за їх відбитками; ідентифікація компостерних знаків за просічками; ідентифікація приладів письма за штрихами; ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, намалювала і (або) вирізала зображення, за особливостями навичок виконавця; встановлення належності літер певному комплекту шрифту; визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.
Експертизою матеріалів документів встановлюється рід, вид (інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлювався) документ (папір, барвники та іп.), а також їх спільна родова (групова) належність. ТЕХНИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА ДОКУМЕНТОВ.
Аксенова В. В. Технико-криминалистическое исследование документов, подвергшихся естественному изменению. — К., 1972. Буринскій Е. Ф. Судебная экспертиза документовъ, производство ея и пользованіе ею. — СПб., 1903.
Касимова С. Ш. Определение возраста документов (Из практики криминалистических исследований). — М.: Госюриздат, 1958. Терзиев Н. В., ЭйсманА. А. Введение в криминалистическое исследование документов.— Ч. 1.—М., 1949.
Яблоков Н. П. Криминалистическое исследование материалов документов. — М.:^Изд-во Моск. ун-та, 1961.
ТИПИ ВУЗЛГВ—види з'єднань, зв'язаних кінців чого-небудь; різновид петлі, стягнутої на чому-не-будь. Т. в. мають значення при розслідуванні деяких злочинів. Існують професійні і непрофесійні Т. в. ТИПЫ УЗЛОВ.
ТИПИ Й ЕЛЕМЕНТИ ЗОВНІШНОСТІ — каталог зображень і найменувань з індексом типів облич та елементів. ТИПЫ И ЭЛЕМЕНТЫ ВНЕШНОСТИ.
ТИТАНИК — іспанський автоматичний пістолет калібру 6,35 мм і 7,65 мм. Імітація браунінга 1906 р. ТИТАНИК.
«ті, що відшіи лй» — угруповання злочинців, яке виникло із колишніх «злодіїв у законі» в 1946- 1947 pp. Основною вимогою зміни злодійського «закону» був дозвіл працювати і займати будь-яку посаду в колонії. Особливої гостроти боротьба між «тими, що відійшли», і «злодіями» досягла в 50-і роки. Наприкінці 50-х років угруповання «тих, що відійшли» розпалося «ОТОШЕДШИЕ».
ТІЛЕСШ УШКОДЖЕННЯ — злочин, який полягає у протиправному навмисному або необережному заподіянні шкоди здоров'ю іншої людини, що виявилось у порушенні анатомічної цілісності або фізіологічних функцій органів і тканин. ТЕЛЕСНЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ.
ТОЗ-16-01 — радянський однозарядний мисливський карабін калібру 5,6 мм. Вага до 2600 г. ТОЗ-16-01.
ТОЗ-34 — радянська двоствольна мисливська рушниця з вертикальними стволами 12, 20, 28 і 32 калібру. Випускається Тульським збройовим заводом. Вага 3100-3200 г. ТОЗ-34.
ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від ля/77, tolcrantia — терпіння) — відсутність або ослаблення реагування на якийсь несприятливий чинник внаслідок зниження чутливості до його впливу. ТОЛЕРАНТНОСТЬ.
ТОМАГАВК—палиця або сокирка, що використовується північноамериканськими індійцями як холодна або метальна зброя ТОМАГАВК ТОПОГРАФІЧНІ ОЗНАКИ ПИСЬМА. Характеризують особливості розміщення тексту в цілому або окремих його частинах; визначаються: наявністю або відсутністю полів, їх розташуванням, шириною і формою, наявністю і розміром абзаців, розміром інтервалів між рядками, напрямком рядків та ін. ТОПОГРАФИЧЕСКИЕ ПРИЗНАКИ ПИСЬМА.
ТРАВЛЕННЯ — спосіб зміни змісту документа, при якому здійснюється видалення тексту за допомогою впливу хімічних реактивів, які вступають у реакцію з барвником штрихів і знебарвлюють його. Як травлячі речовини використовуються деякі кислоти і луги. Ознаки Т.: наявність білястих плям від дії хімічної речовини; поява матових ділянок; зміна кольору паперу; знебарвлення ліновки і захисної сітки; шорсткість поверхні; поява дрібних тріщин; збільшення ламкості паперу; наявність залишків барвника витравлених штрихів; розпливи барвника нових штрихів. Ознаки Т. виявляються за допомогою огляду з використанням збільшувальних оптичних засобів і ультрафіолетових освітлювачів. ТРАВЛЕНИЕ.
ТРАЛ — пристосування для пошуку об'єктів на дні водойм; являє собою металеву рамкову конструкцію із захватними гачками і грузилом. ТРАЛ.
ТРАСОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА — рід криміналістичних експертиз. Основне завдання — ідентифікація або визначення групової належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально-фіксованими слідами їх слідоутворюючих поверхонь. Підвиди Т. е.: експертиза слідів рук людини; експертиза слідів ніг і взуття людини; слідів ніг (лап) тварин; експертиза слідів знарядь злому та інструментів; експертиза замикаючих та запобіжних (контрольних) пристроїв; слідів поділу цілого на частини, рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах. ТРАСОЛОГЙЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА.
Корухов Ю. П. Трасологическая диагностика. — М, 1983.
Майлис Н. П. Теория и практика трасологических и диагностических
исследований. — М., 1991.
ТРАСОЛОГІЯ (від франц. trace — слід і грецьк. ^буо^ — слово, вчення; букв. — вчення про сліди) — галузь криміналістичної техніки, яка вивчає сліди і розробляє прийоми, методи і науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження. Т. вивчає закономірності утворення слідів-відбитків. Т. базується на таких наукових положеннях: 1) об'єкти матеріального світу індивідуальні; 2) у певних умовах зовнішня будова одного об'єкта може підбитися на іншому; 3) відбиття у сліді зовнішньої будови предмета є перетвореним; 4) об'єктами трасологічного дослідження можуть бути тільки тверді тіла. У Т. за слідами можна встановити: механізм і умови їх виникнення; окремі обставини події, що відбулася; деякі ознаки об'єкта, що утворив слід; групову належність; тотожність об'єкта, яким утворений слід. ТРАСОЛОГИЯ.
Грановский Г. Л. Основы трасологии. Общая часть. — М., 1965. Грановский Г. Л. Основы трасологии. Особенная часть. — М., 1974.
ТРЕМОР (від лат. tremor — тремтіння) — мимовільні ритмічні м'язові скорочення, які викликають коливальні рухи кінцівок, тулуба. ТРЕМОР.
ТРИВОГА — емоційний стан, який виникає в ситуаціях невиз-наченої небезпеки і для якого характерне чекання неблагополучного розвитку _подій. ТРЕВОГА.
ТРИМАТИ НА ГОЛЦІ (жаргон злодійський) — втягувати в наркоманію за допомогою ін'єкцій. ДЕРЖАТЬ НА ИГЛЕ.
ТРУПНІ ПЛЯМИ — посмертне скупчення крові у нижче розташованих частинах або органах трупа. З'являються протягом перших 2-3 годин після смерті і закінчують свій розвиток до 18-20 годин після смерті Т.п. мають звичайно синюватий або блідо-фіолетовий колір. ТРУПНЫЕ ПЯТНА.
ТРУПНІ ЯВИЩА — зміни, які свідчать про безумовне настання смерті. Для них характерні такі ознаки: охолодження трупа, трупні плями, трупне задубіння, трупне висихання, гниття трупа. ТРУПНЫЕ ЯВЛЕНИЯ.
ТРУПОШУКАЧ-ГАЗОАНАЛІЗАТОР «ПОШУК-1» — прилад для виявлення в землі розкладених трупів та їх частин. ТРУПОИС-КАТЕЛЬ-ГАЗОАНАЛИЗАТОР «ПОИСК-1».
ТТ — радянський автоматичний пістолет армійського зразка системи Токарева калібру 7,62 мм. Має магазин на вісім патронів і один патрон у ствол). ТТ.
«ТУАЛЕТ» ТРУПА — відновлення (реставрація) прижиттєвого вигляду обличчя трупа, зміненого трупними явищами або ушкодженнями. «ТУАЛЕТ» ТРУПА.
У
УЗНАВАННЯ — упізнання сприйманого об'єкта як такого, який уже відомий за минулим досвідом. Основою його є порівняння наявного сприйняття зі слідами, що зберігаються в пам'яті. УЗНАВАНИЕ.
УЇСТЙТІ — злодійське пристосування, яке являє собою щипці для відкривання простих дверних замків за допомогою ключа, вставленого господарями в замок зсередини. УИСТИТИ.
УЛЬТРАМІКРОЧАС-ТКИ — мікрооб'єкти, невидимі неозброєним оком, розміри яких не перевищу-
ють 0,1 мм в усіх вимірах. УЛЬТРАМИКРОЧАСТИЦЫ.
УМОВИВІД— одна з логічних форм мислення. У. характеризується виведенням на основі правил логіки висновку чи наслідку з кількох суджень (посилок). УМОЗАКЛЮЧЕНИЕ.
УПЕРЕДЖЕННЯ — установка, яка перешкоджає адекватному сприйняттю повідомлення чи дії. Як правило, людина не усвідомлює або не бажає усвідомлювати своїх упереджень і розглядає своє ставлення до об'єкта упереджено як наслідок об'єктивної і самостійної оцінки якихось фактів. ПРЕДУБЕЖДЕНИЕ.
УПЕРТІСТЬ — особливість поведінки (у стійких формах — риса характеру) як дефект вольової сфери індивіда, що виражається в прагненні будь-що вчинити по-своєму, всупереч розумним доводам, проханням, порадам, вказівкам інших людей. У. може бути викликана почуттями образи, злості, гніву, помсти. У дитинстві У. може бути формою протесту. УПРЯМСТВО.
УПІЗНАВАЛЬНІ ОЗНАКИ — сукупність властивостей об'єкта, на підставі яких провадиться упізнання цього об'єкта як такого, що належить до певного класу. Вирізнення та облік людиною У.о. може провадитися як усвідомлено, так і неусвідомлено. ОПОЗНАВАТЕЛЬНЫЕ ПРИЗНАКИ.
УПІЗНАННЯ — 1) слідча дія, яка полягає у пред'явленні в ході дізнання або попереднього слідства свідкові (потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому) у встановленому законом порядку людини або якогось об'єкта з метою встановлення їх тотожності або різниці порівняно з тими, що спостерігав той, хто впізнає, у зв'язку із розслідуваною подією і про що раніше він дав показання. Див.: Пред 'явлення для упізнання; 2) процес стосовності запропонованого об'єкта до одного з кількох заздалегідь фіксованих класів або категорій. Найважливішим моментом цих процесів є результат порівняння перцептивного опису об'єкта з еталонами опису, які зберігалися в пам'яті, відповідних (релевантних) класів або категорій. ОПОЗНАНИЕ.
УСТАНОВКА — готовність, схильність суб'єкта, яка виникає при передбаченні ним появи певного об'єкта і забезпечує стійкий цілеспрямований характер протікання діяльності стосовно даного об'єкта. УСТАНОВКА.
УСТАНОВКА «ПОРТРЕТ». Призначена для складання суб'єктивних портретів злочинців, що переховуються, або інших осіб, ознаки зовнішності яких відомі, з метою їх розшуку і встановлення. У п. складається з 3-х основних частин: альбомів-реєстрів із зображенням чоловічих і жіночих елементів голови і обличчя, набору діапозитивів, які дублюють ці зображення, і демонстраційного пристрою для складання портретів із діапозитивів. Є модифікацією ідентифікаційного комплекту рисунків (ІКР-2). Усі рисункиштрихові, чорно білі, виконані анфас в одному масштабі. УСТАНОВКА «ПОРТРЕТ».
УЧАСНИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ — фізичні і юридичні особи, які захищають при провадженні за кримінальною справою свої або надані їм права та інтереси і наділені для цього відповідними процесуальними можливостями. УЧАСТНИКИ УГОЛОВНОГО ПРОЦЕССА.
Ф
ФАКСИМІЛЕ — точне відтворення рукопису, документа, підпису. Підписи, нанесені за допомогою Ф., мають мікроструктуру штрихів, специфічну для металевих кліше. ФАКСИМИЛЕ.
ФАЛЫПИВОМОНЕТНИЦТВО — виготовлення з метою випуску в обіг або збут підробленої металевої монети, грошових знаків, державних цінних паперів. Ф. вважається злочином за законодав-ством усіх країн. ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЧЕСТВО.
Козаков Е. И. Расследование фальшивомонетничества. — Волгоград, 1971.
ФАНТАЗІЯ — 1) синонім уяви; 2) продукт уяви. Ф. змінює образ дійсності, відбитої у свідомості; для неї характерна транспозиція (перестановка) елементів реальності. ФАНТАЗИЯ.
ФАРМАЗОН (жаргон злодійський) — шахрай, який спеціалізується на збуті фальшивих коштовностей. ФАРМАЗОН.
ФІЗІОНОМІКА (від грецьк.— природа, yvcojurov — букв, п іавець)—вчення про нібито однозначний зв'язок між зовнішнім образом людини і її належністю до певного типу особистості, завдяки чому за зовнішніми ознаками можуть бути встановлені психологічні характеристики цього типу. Протягом сторіч Ф. слугувала передумовою багатьох типологій характерів. ФИЗИОГНОМИКА.
ФІКСАЖ — хімічний розчин, у якому промивають фотографічний негатив або відбиток для закріплення зображення. ФИКСАЖ.
ФІКСАЦІЯ ДОКАЗІВ — система дій щодо фіксації у встановлених законом формах фактичних даних і їх джерел, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. ФИКСАЦИЯ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ.
ФІКТИВНА ФІРМА — лжефірма; підприємство, створене на підставних осіб, без мети здійснення статутної діяльності. Ф. ф. служить прикриттям незаконної діяльності, дозволяє здійснювати фінансові операції, входити в стосунки з іншими юридичними особами і підприємцями, укладати фальшиві угоди. ФИКТИВНАЯ ФИРМА.
ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО — злочин, який полягає у стноренні або придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) без наміру здійснювати статутну діяльність, якщо це завдало матеріальної шкоди державі, банку, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам (ст. 1484 КК України). ФИКТИВНОЕ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО.
ФЛЕГМАТИК (від грецьк. ф^еуцос — слиз) — суб'єкт, який має один ч чотирьох основних типів темпераменту; йому притаманний іініькіиі рівень психічної активності, повільність, невиразність міміки. Ф. важко переключається з одного виду діяльності на інший і пристосовується до нової обстановки. У Ф. переважає спокійний, рівний настрій. Почуттям і настроям звичайно притаманна постійність. І. П. Павлов вважав, що тип нервової системи Ф. — сильний, урівноважений, інертний. Флегматичний тип темпераменту необхідно враховувати при обранні тактики слідчої дії. ФЛЕГМАТИК. ФЛЕКСОРШ СКЛАДКИ — у дактилоскопії складки шкіри на долонних поверхнях, розташовані в місцях згину частин долоні. Ф. с враховуються як додаткові особливості при ідентифікації людини за слідами рук. ФЛЕКСОРНЫЕ СКЛАДКИ.
ФЛЮОРОСКОП — прилад з проникаючим випромінюванням; призначений для перевірки внутрішнього змісту об'єктів без порушення цілісності їх корпусу, конструкції, оболонки. Ф. використовується для обстеження малоформатних об'єктів (невеличкої щільності). ФЛЮОРОСКОП.
ФОБІЇ (від грецьк. фб(іо^ — страх) — нав'язливі неадекватні переживання страхів конкретного змісту, які охоплюють суб'єкта в певній (фобічній) обстановці і супроводжуються вегетативними дис функціями (серцебиття, рясний піт тощо). Ф. зустрічаються в рамках неврозів, психозів і органічних захворювань головного мозку. ФОБИИ.
ФОЛЬКСПІСТОЛЕ — німецький вісімнадцятизарядний автоматичний пістолет калібру 9 мм. ФОЛЬКСПИСТОЛЕ.
ФОМКА {жаргон злодійський) — злодійський інструмент для злому у вигляді короткого ломика, цвяходер. ФОМКА.
ФОНОСКОПЇЧНА ЕКСПЕРТИЗА — вид судової експертизи; вирішує завдання ототожнення людини і встановлює: чи даною особою виголошена промова (фрагмент, слово, звук), яка записана на сигналограмі (плівці, стрічці в касеті, на диску); який вид і скільки джерел звука записано на фонограмі та ін. ФОНОСКОПИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА.
ФОРСУВАННЯ ТЕМПУ ДОПИТУ — тактичний прийом допиту, який полягає в скороченні інтервалів на обмірковування запитань. ФОРСИРОВАНИЕ ТЕМПА ДОПРОСА.
ФОТОАПАРАТ «ЗЕНІТ» — точний оптико-механічний прилад, який являє собою однооб'єктивний дзеркальний малоформатний фотографічний апарат. Входить до фотокомплекту слідчого. ФОТОАППАРАТ «ЗЕНЙТ».
ФОТОАПАРАТ ЦИФРОВИЙ — фотокамера, яка не потребує використання світлочутливих матеріалів. Принцип роботи: після введення в пам'ять Ф.ц. необхідної кількості кадрів відповідні сигнали вводяться в комп'ютер, після чого фотокамера стає готовою для нових зйомок. Ф.ц. передбачає невеличкий рідиннокристалічний екран на задній кришці, який використовується як видошукач, а також для перегляду знятого. Фотознімки друкуються за допомогою підключеного до комп'ютера принтера.^ ФОТОАППАРАТ ЦИФРОВОЙ.
ФОТОГРАФІЯ СУДОВА. Див.: Судова фотографія. ФОТОГРАФИЯ СУДЕБНАЯ.
ФОТОГРАФУВАННЯ В ІНФРАЧЕРВОНИХ ПРОМЕНЯХ— фотозйомка об'єкта, який освітлюється тепловими променями. На об'єктив одягається інфрачервоний фільтр, а об'єкт освітлюється за допомогою електроламп розжарювання. Використовується з метою техніко-криміналістичного дослідження документів. ФОТОГРАФИРОВАНИЕ В ИНФРАКРАСНЫХ ЛУЧАХ.
ФОТОГРАФУВАННЯ В РЕНТГЕНІВСЬКИХ ПРОМЕНЯХ— метод отримання тіньового зображення за рахунок дії на фотоматеріал рентгенівських променів, які пройшли через об'єкт, що фотографується. Застосовується для вивчення внутрішньої будови частин вогнепальної зброї, замків, відшукання захованих предметів, прочитання деяких текстів. ФОТОГРАФИРОВАНИЕ В РЕНТГЕНОВСКИХ ЛУЧАХ.
ФОТОГРАФУВАННЯ В УЛЬТРАФІОЛЕТОВИХ ПРОМЕНЯХ — метод, заснований на дії ультрафіолетових променів, відбитих від об'єкта зйомки. ФОТОГРАФИРОВАНИЕ В УЛЬТРАФИОЛЕТОВЫХ ЛУЧАХ.
ФОТОЗЙОМКА — спосіб фіксації інформації. Ф. повинна передувати будь-якому іншому засобові фіксації і виконуватися відповідно до наукових криміналістичних рекомендацій. За своєю правовою природою фотознімки належать до документів і можуть використовуватися в кримінальному процесі як джерело доказів. ФОТОСЪЕМКА.
ФОТОЗЙОМКА МІСЦЯ ПОДІЇ — вид зйомки в судово-оперативній фотографії. До фотографічної фіксації місця події повинні ставитися такі вимоги: 1) порядок фотозйомки повинен перебувати у взаємозв'язку з усією процедурою огляду місця події; 2) фотозйомка повинна передувати іншим методам фіксації; 3) засоби і методи фотозйомки повинні обиратися залежно від ситуації огляду, щоб забезпечити повноту, всебічність і точність фіксації; 4) сукупність фотознімків повинна давати достатньо повне і ясне уявлення про обстановку злочину, його сліди і деталі; 5) до внесення якихось змін в обстановку слід фотографувати загальний вигляд місця події і взаємне розташування об'єктів; окремі сліди і предмети спочатку фотографуються в тому вигляді, у якому вони були виявлені.
Розрізняють чотири види фотографічної зйомки на місці події: І) орієнтуючу (своїм завданням ставить фіксацію певного об'єкта разом із навколишніми його предметами, будівлями, місцевістю; орієнтуючий знімок повинен містити зображення власне місця події на фоні навколишнього оточення; зйомка провадиться звичайним або панорамним методом); 2) оглядову (припускає фіксацію загального вигляду місця події без навколишнього оточення; зйомку звичайно роблять із різних боків); 3) вузлову (передбачає зйомку частин або вузлів об'єкта, які мають найбільш важливе значення); 4) детальну (полягає у зйомці окремих слідів, предметів, деталей обстановки місця події; провадять масштабним способом). ФОТОСЪЕМКА МЕСТА ПРОИСШЕСТВИЯ.
Башкатов В. К. Фотографирование места происшествия и вещественных доказательств в затрудненных условиях. — М., 1967.
ФОТОЗЙОМКА СЛІДІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ. Використовується для фіксації їх знаходження, загального вигляду, стану, індивідуальних особливостей. Місце виявлення сліду фіксують зйомкою на фоні навколишніх об'єктів, потім слід фіксується окремо, а також його деталі та особливості. При фотозйомці рекомендується така послідовність: спочатку фотографують предмет, на якому виявлені сліди, потім взаємне розташування слідів, а після — кожний окремо за методом великомасштабної зйомки. ФОТОСЪЕМКА СЛЕДОВ НА МЕСТЕ ПРОИСШЕСТВИЯ.
ФОТОЗЙОМКА ТРУПА Провадиться для фіксації його загального вигляду, пози і положення щодо навколишнього оточення, слідів і ушкоджень на тілі, одязі, трупних плям, синців. При фотографуванні трупа використовуються орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомка. Ф. т. має певну специфіку. Для фіксації загального вигляду, положення і пози трупа на місці його виявлення фотографують у взаємозв'язку з навколишнім оточенням та ізольовано від нього. Труп з предметами обстановки навколо нього звичайно фотографують із двох бічних сторін. Фотозйомку щодо осі трупа бажано вести під кутом 45 градусів. Не рекомендується без потреби робити знімки з боку ніг, особливо з близької відстані, і з боку голови.
Ф. т. призначена для фіксації його положення і пози. Звичайно цю зйомку роблять із двох бічних сторін. Зображенням трупа по можливості слід займати весь кадр.
Сліди і ушкодження фотографують спочатку так, щоб на знімку було видно, на якій частині тіла чи одягу вони знаходяться, а потім фотографують великим планом із масштабною лінійкою. Сліди крові треба фотографувати масштабною зйомкою. Особливо важливо зафіксувати локалізацію, напрямок патьоків крові, їх форму. При фотозйомці слідів і ушкоджень на трупі можуть використовуватися світлофільтри. ФОТОСЪЁМКА ТРУПА.
ФОТОЗЙОМКА УПІЗНАВАЛЬНА, Застосовується для фіксації зовнішності злочинців з метою використання їх знімків у криміналістичному обліку, розшуку та в процесі ідентифікації, а також неупізнаних трупів з метою обліку і встановлення особи загиблих.
При зйомці живих осіб виготовляють звичайно три погрудних знімки з зображеннями в V7 натурального розміру: правий профіль, вид спереду (анфас) і з поворотом голови вправо (лівий напів-профіль). У повний комплект входить і четвертий знімок — вид спереду на повний ріст. Третій і четвертий знімки можна замінити одним із зображенням людини на повний ріст із поворотом усього корпуса вправо. На знімках у профіль і анфас людина повинна бути зображена без головного убору, шарфа, окулярів, на третьому знімку — в тому вигляді, у якому вона була затримана.
Пізнавальна зйомка трупа має свої особливості. Спотворене обличчя трупа попередньо відновлюють і провадять його «туалет». Відновлення обличчя полягає в накладанні швів на рани, а «туалет» — у припудрені шкіри, підфарбуванні губ та ін. Обличчя трупа повинно бути сфотографоване до відновлення і «туалету» і після цього. Труп фотографується в тому ж одязі, в якому його виявили, а оголений труп прикривають шматком тканини. Обличчя трупа слід сфотографувати у фас, обидва профілі (лівий і правий), а також у 3/4 повороту обличчя. Перед зйомкою необхідно надати трупу певне положення, зручне для фотографування. Обличчя трупа знімається з розплющеними очима. ФОТОСЪЕМКА ОПОЗНАВАТЕЛЬНАЯ.
ФОТОРОБОТ—прилад для виготовлення фотокомпозиційних портретів; виготовлений портрет. ФОТОРОБОТ.
ФОТОРОБОТ КОМП'ЮТЕРНИЙ — використання комп'ютерної програми і засобів комп'ютерної графіки з метою побудови фотокомпозиційних портретів зі слів очевидців або потерпілих. ФОТОРОБОТ КОМПЬЮТЕРНЫЙ.
ФРАГМЕНТ — у дактилоскопії окрема ознака папілярного візерунка. ФРАГМЕНТ.
ФРЕНОЛОГІЯ (від грецьк. фрт^ — душа, натура, характер і ХоуоС, — вчення) — вчення про зв'язок психічних особливостей людини із зовнішньою формою черепа. Проте численні розтини показали: череп зовсім не повторює форми кори головного мозку, тому визначення за гулями і западинами черепа розумових і моральних особливостей людини є антинауковим і безпідставним. ФРЕНОЛОГИЯ.
ФРОММЕР — угорський автоматичний пістолет. ФРОММЕР.
ФРУСТРАЦІЯ
(від лат. frustratio — обман, розлад, руйнація планів) — психічний стан людини, який викликається об'єктивно непереборними (або суб'єктивно так сприйманими) труднощами, що виникають на шляху до досягнення мети або до вирішення проблеми; переживання невдачі. Ф. можна розглядати як одну з форм психологічного стресу. Розрізняють: фрустратор — причину, яка викликав Ф.; фрустраційну ситуацію, фрустраційну реакцію. Ф. супровод жується спектром в основному негативних емоцій: гнівом, подраз ненням, почуттям провини тощо. Рівень Ф. залежить від сили, інтен сивності фрустратора, функціонального стану людини, яка потрапила у фрустраційну ситуацію, а також від сформованих у процес становлення особистості стійких форм емоційного реагування НЕ життєві труднощі. ФРУСТРАЦИЯ.
X
ХАБАР — гроші або речі, що даються посадовій особі як підкуп, як оплата злочинних дій, що караються законом. X. має винятково майновий характер. Згідно з діючим законодавством предметом X. може бути не тільки майно (гроші, матеріальні цінності), але й право на майно (документи, які надають право на отримання майна, надання права користуватися майном або вимогами виконання зобов'язань тощо), будь-які дії майнового харакетру (передача майнових вигод, відмова від них, відмова від прав на майно, безоплатне надання послуг майнового характеру, санаторних чи туристичних путівок, проведення будівельних чи ремонтних робіт тощо). Послуги, пільги і переваги, які не мають матеріального змісту (похвальна характеристика чи виступ у пресі, надання престижної роботи), не можуть визнаватися предметом X. ВЗЯТКА.
ХАБАРНИЦТВО — поняття, що охоплює групу посадових злочинів; у кримінальному праві до X. належать: одержання хабара (ст. 168 КК України), посередництво в хабарництві (ст. 169 КК України), дача хабара (ст. 170 КК України), провокація хабара (ст. 171 КК України). Кримінальний закон звільняє хабародавця від відповідальності, якщо стосовно нього мало місце вимагання хабара або якщо він добровільно заявив про дачу ним хабара до порушення кримінальної справи. При розслідуванні X. необхідно з'ясувати: факт та обставини передачі посадовій особі хабара; мету дачі хабара; предмет хабара; у який спосіб передано хабар; яку службову дію було чи не було виконано посадовою особою; хто був присутнім при передачі хабара; чи не було вимагання хабара; чи не було провокації хабара; коло осіб, які брали участь в одержанні та передачі хабара тощо. Типові початкові слідчі дії при розслідуванні X.: допит заявника; обшук у хабарника, хабародавця та посередників; затримання хабарника з одержаним хабарем; огляд предмета хабара; огляд місця події; пред'явлення для впізнання предмета хабара. ВЗЯТОЧНИЧЕСТВО.
ХАЛАТНІСТЬ — злочин, який полягає в невиконанні або неналежному виконанні посадовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб (ст. 167 КК України). Належить до числа посадових злочинів. ХАЛАТНОСТЬ.
ХАРАКТЕР (вщгрецьк. %арактп.р — ознака, риса, особливість) — сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, яка формується і виявляється в діяльності і спілкуванні, зумовлюючи типові для неї способи поведінки. Пізнання характеру індивіда дозволяє з певною ймовірністю передбачати його поведінку і в такий спосіб корегувати очікувані дії і вчинки. ХАРАКТЕР.
ХІМІЧНА ПАСТКА — спеціальні хімічні сполуки, що використовуються в оперативно-розшуковій діяльності для штучного слідо-утворення. Потрапляючи на об'єкт, деякі спецсполуки викликають появу яскравозабарвлених слідів, що погано змиваються, або люмінісцен-цію в ультрафіолетових променях. Розрізняють X. п. активні (сполучення спецсполуки із пристроями викиду) і пасивні (слідоутворення відбувається під час контактних взаємодій). В оперативно-розшуковій діяльності використовуються: X. п. «Купіль»; X. п. «Катапульта»; уніфікована багаторазова X. п. «Керн». ХИМИЧЕСКАЯ ЛОВУШКА.
ХІРОМАНТІЯ (від грецьк.уіхр — рука і u.avxeia — ворожіння, пророцтво) — одна з найдавніших систем ворожіння щодо індивідуальних особливостей людини, рис її характеру, щодо пережитих нею подій та її майбутньої долі за шкіряним рельєфом долонь — папілярними й особливо флексорними лініями. На відміну від дактилоскопії є антинауковою теорією. ХИРОМАНТИЯ.
ХОДА — вироблена і закріплена у вигляді динамічного стереотипу система рухових навичок, яка виявляється при ходьбі. X. є функціональною ознакою при ідентифікації людини за ознаками зовнішності. ПОХОДКА.
ХОЛЕРИК (від грецьк.— жовч) — суб'єкт, який має один із чотирьох основних типів темпераменту, що відзначається високим рівнем психічної активності, енергійністю дій, різкістю, стрімкістю, силою рухів, їх швидким темпом, рвучкістю. X. схильний до різких змін настрою, запальний, нетерплячий, схильний до емоційних зривів, іноді буває агресивним. І. П. Павлов відносив X. до сильного, неврівноваженого типу. ХОЛЕРИК.
ХУЛІГАНСТВО — злочин, який полягає у вчиненні навмисних дій, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства (ст. 206 КК України). ХУЛИГАНСТВО. Крикунов А. Е. Расследование хулиганства.—К., 1978.
ц
ЦІЛІСНІСТЬ СПРИЙНЯТТЯ — властивість сприйняття, яка полягає в тому, що всякий об'єкт, а тим більше просторова предметна ситуація сприймаються як стійке системне ціле, навіть якщо деякі частини цього цілого у даний момент не можуть бути спостережені. ЦЕЛОСТНОСТЬ ВОСПРИЯТИЯ.
ЦІННІ ПАПЕРИ — грошові і товарні документи, які об'єднуються спільною для них ознакою — необхідністю пред'явлення для реалізації виражених у них майнових прав. До Ц. п. належать акції, облігації, векселя, чеки, коносаменти та ін. ЦЕННЫЕ БУМАГИ.
ЦІП БОЙОВИЙ — ударна складна ручна холодна зброя, яка складається з рукояті, зв'язки і била. Іноді било має кілька секцій, а також посилюється шипами або металевими накладками. Бойовий ціп трансформувався із сільськогосподарського ціпа для обмолоту зернових культур. ЦЕП БОЕВОЙ.
ч
ЧАС РЕАКЦІЇ — часовий інтервал між пред'явленням подразника і початком реакції на нього. ВРЕМЯ РЕАКЦИИ.
ЧЕРЕМХА-6 (або 7, або 12) — радянська граната зі сльозоточивим газом. ЧЕРЕМУХА-6
ЧЗЕТ — чехословацький автоматичний пістолет. ЧЗЕТ.
ЧУТКИ — специфічний вид міжособистісної комунікації, що до мовної міри відбиває реальні або вигадані події, стає надбанням великої дифузійної аудиторії. СЛУХИ.
ш
ШАБЕР — стилет із тригранним клинком і круглим дерев'яним череном. ШАБЕР.
ШАБЛЯ — холодна клинкова зброя із загнутим однолезовим клинком, хрестовиною, перехрестям і череном зі злегка загнутою головкою. САБЛЯ.
ШАБЛЯ ДРАГУНСЬКА СОЛДАТСЬКА ЗРАЗКА 1841 р. — російська шабля, що існувала як армійська зброя з 1841 до 1881 р. Загальна довжина 1040 мм, довжина клинка 880 мм, ширина 35 мм, вага з ножнами 1550 г. Аналогічні шаблі були поширені в різних європейських арміях. САБЛЯ ДРАГУНСКАЯ СОЛДАТСКАЯ ОБРАЗЦА 1841 г.
ШАБЛЯ КАВАЛЕРІЙСЬКА СОЛДАТСЬКА ЗРАЗКА 1827 p. — російська шабля, що існувала як армійська зброя з 1827 до 1917 р. Загальна довжина 1020 мм, довжина клинка 880 мм, ширина 36 мм, вага з ножнами 1800 г. Аналогічні шаблі були поширені в різних європейських арміях. САБЛЯ КАВАЛЕРИЙСКАЯ СОЛДАТСКАЯ
ОБРАЗЦАД827 г.
ШАКЕН — японський бойовий ніж у вигляді цвяха з прорізом у черені. Використовувалася як холодна і метальна зброя. ШАКЕН.
ШАХРАЙСТВО — злочин, який полягає в заволодінні державним або колективним майном шляхом обману чи зловживання довірям (ст. 83 КК України) або заволодінні індивідуальним (приватним) майном громадян чи набутті права на майно шляхом обману чи зловживання довір'ям (ст. 143 КК України). Специфічний спосіб заво-лодіння майном (обман або зловживання довір'ям) відрізняє Ш. від суміжних складів злочину. Під обманом розуміють повідомлення неправдивих відомостей або навмисне приховування, умовчання про ті або інші обставини, повідомлення про які було обов'язковим у даних ситуаціях. Зловживання довір'ям полягає в тому, що злочинець для заволодіння майном потерпілого використовує близькі, довірчі стосунки з ним. Довіра може породжуватися посадовими, родинними стосунками, особливою довірливістю потерпілого.
Існують різні способи шахрайства: 1) залежно від спрямованості шахрайського посягання розрізняють: а) способи III. із метою заволодіння державним або колективним майном (заволодіння матеріальними цінностями шляхом одержання цього майна за підробленими документами на базах, складах та інших об'єктах із використанням упущень відповідних посадових осіб; заволодіння коштами шляхом незаконного одержання державних пенсій або інших виплат від органів соціального забезпечення за допомогою підроблених документів про стаж роботи, заробітки та інші дані, необхідні для одержання пенсії; заволодіння майном шляхом придбання тих чи інших товарів в кредит за підробленими документами та ухиляння від сплати решти суми; присвоєння майна, помилково проданого в більшій кількості або кращої якості; одержання авансу за обіцянку виконати якісь роботи або за постачання товарів із наступним ухиленням від виконання зобов'язань за договором; постачання товарів у меншій кількості і гіршої якості, ніж передбачено договором; заволодіння значними грошовими сумами в банківських установах шляхом використання в банківських розрахунках між організаціями фальшивих кредитових авізо і різноманітного роду чекових документів); б) способи III. з метою заволодіння індивідуальним майном громадян (підміна предметів продажу, обміну і грошових коштів, які підлягають передачі контрагенту; продаж виробів більш низької, ніж передбачено домовленістю, якості; заволодіння предметами угоди без наміру виконати зобов'язання за договором; обрахування потерпілого при розміні значних купюр грошей; обман у ході азартних ігор; проведення «лотерей», ворожіння, знахарства; шлюбні афери; збір «пожертвувань»; продаж невідчужуваного майна); 2) способи ПІ. залежно від сфери економічної діяльності: а) у сфері соціального забезпечення (підробка документів із метою одержання пенсій або допомоги); б) у сфері побутового обслуговування (одержання дорогих речей у пункті прокату за документами своїх родичів, за украденими або знайденими документами); в) у сфері страхування (завищення сум збитку, які належать до виплати клієнту внаслідок обговорених страхових подій); г) у сфері туризму (туристичні афери); д) у сфері вивозу робочої сили за кордон (афери зі збором грошей у бажаючих поїхати на заробітки); 3) способи Ш. залежно від характеру «відносин», що виникають між підприємствами або господарськими товариствами: а) удаване представництво; б) удаване посередництво; в) одержання позичок під фіктивні проекти; 4) способи ПІ. залежно від тривалості протікання злочину: а) одноразові; б) тривалі; 5) способи ПІ. залежно від характеру локалізації: а) спрямовані на вузьке коло жертв; б) спрямовані на широке охоплення населення.
Більшість шахраїв мають великий дар уяви, здійснюють сугестивний вплив і вміють переконувати. До особистих якостей і властивостей шахрая належать хитрість, брехливість, уміння привертати до себе навколишніх, знання способів підробки документів. Шахраї можуть бути поділені на певні групи: 1) «нові» шахраї, які використовують механізми ринкових відносин, можливості кредитно-банківських операцій, лжефірм, страхової, інвестиційної і довірчої діяльності; 2) шахраї-гастролери, які постійно роз'їжджають і негайно зникають із місць учинення злочину; 3) шахраї-гравці, які використовують азартні ігри (карткові шулери, «катали», «червоні валети» тощо); 4) шахраї, які не мають постійного місця роботи або проживання, неодноразово судимі за шахрайство та інші злочини; 5) шахраї, які скоюють злочини вперше, з легковажності, під впливом інших осіб або ситуації; 6) шахраї-одинаки і шахраї, які чинять злочин групою, у тому числі з розподілом ролей.
Типові оперативно-розшукові та слідчі дії на початковому етапі розслідування Ш.: переслідування по «гарячих слідах», стеження у місцях найбільш імовірної появи злочинця, використання оперативних обліків органів внутрішніх справ, складання фоторобота шахрая, виявлення свідків, допит потерпілих та інших осіб, огляд предметів і документів, отриманих від шахрая, призначення криміналістичних експертиз. МОШЕННИЧЕСТВО.
ШАХРАЙСТВО З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ — злочин, що посягає на фінансові відносини у сфері підприємницької діяльності; полягає у наданні громадянином — підприємцем або засновником чи власником суб'єкта підприємницької діяльності, а також посадовою особою суб'єкта підприємницької діяльності завідомо неправдивої інформації державним органам, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків за відсутності ознак розкрадання (ст. 1485КК України) МОШЕННИЧЕСТВО С ФИНАНСОВЫМИ РЕСУРСАМИ.
ШАШКА — ріжуча клинкова холодна зброя з однолезовим, до кінця двосічним клинком малої кривизни і ефесом ШАШКА
ШАШКА ДРАГУНСЬКА СОЛДАТСЬКА ЗРАЗКА 1881 р. — російська шашка, яка була армійською зброєю з 1881 до 1917 р. Загальна довжина 1050 мм, довжина клинка 870 мм, ширина 33 мм, вага з ножнами 1650-1750 г. ШАШКА ДРАГУНСКАЯ СОЛДАТСКАЯ ОБРАЗЦА 1881 г.
ШАШКА КОЗАЧА ОФІЦЕРСЬКА ЗРАЗКА 1838 p. — російська шашка, яка була армійською зброєю з 1838 до 1881 р. Загальна довжина 960 мм, довжина клинка 820 мм, ширина 35 мм, вага з ножнами 1400 г. ШАШКА КАЗАЧЬЯ ОФИЦЕРСКАЯ ОБРАЗЦА 1838 г.
ШІСТКА {жаргон злодійський) — людина з оточення злодія, яка виконує різноманітні доручення, свого роду злодійська обслуга' ШЕСТЕРКА.
ШЕСТОПЕР — ударна ручна сокироподібна холодна зброя, яка складається, з яблука із шістьма перами, насадженого на рукоять ШЕСТОПЕР.
ШКІРНИЙ РЕЛЬЄФ — рельєф шкіри долонної поверхні руки. Ш.р. складається з флексорних ліній, вузьких складок-зморщок, папілярних ліній і пор. Основу ПІ. р. становлять папілярні лінії, які утворюють різні візерунки. КОЖНЫЙ РЕЛЬЕФ.
ШНИФЕР (жаргон злодійський) — злодій, що вчиняє крадіжки з магазинів. ШНЫФЕР.
ШОУДАО — китайський однолезовий палаш, який має безліч модифікацій. Звичайно загальна довжина 1000 мм, ширина клинка до 120 мм. ШОУДАО.
ШПАГА — рублячо-кблю-ча клинкова холодна зброя з прямим однолезовим або двосічним клинком і ефесом. ШПАГА.
ШПАГА КАВАЛЕРІЙСЬКА ОФІЦЕРСЬКА ЗРАЗКА 1798 р. - російська шпага, яка існувала як армійська зброя з 1798 до 1906 р. 'Загальна довжина 970 мм, довжина клинка 860 мм, ширина 32 мм, нага з ножнами 1300 г. Подібні шпаги були поширені в багатьох європейських країнах. ШПАГА КАВАЛЕРИЙСКАЯ ОФИЦЕРСКАЯ ОБРАЗЦА 1J98 г.
ШПИГУНСТВО (від нім. spion — шпигун, спорідненого зі словом spahen — стежити, підглядати) — злочин, який полягає в секретному збиранні, викраденні і передачі іншій державі відомостей, що становлять державну таємницю, у тому числі економічного характеру, або інших відомостей для використання їх проти даної держави. ШПИОНАЖ.
ШТАНЦМАРКА — відбиток дулового зрізу зброї на шкірі або одязі, утворений при пострілі впритул. ШТАНЦМАРКА.
ШТЕЙЄР 1909 р. — австро-угорський кишеньковий автоматичний пістолет калібру 7,65 мм і 6,35 мм. ШТЕЙЕР 1909 г.
ШТИК — колюча клинкова холодна зброя у вигляді ножа або наконечника колючої древкової холодної зброї. Приставляється (при-микається) до ствола вогнепальної зброї. Штик може бути знімним і відкидним. ШТЫК.
ШТИК, МОДЕЛЬ 98/02 — німецький однолезовий штик-ніж. Загальна довжина 500 мм, довжина клинка 376 мм. ШТЫК, МОДЕЛЬ 98/02.
ШТИК-НІЖ, МОДЕЛЬ 1 7,62-мм АВТОМАТА КАЛАШНИКОВА— радянський однолезовий штик-ніж. Загальна довжина 280 мм, довжина клинка 150 мм. ШТЫК-НОЖ, МОДЕЛЬ 1 7,62-мм АВТОМАТА КАЛАШНИКОВА.
ШУКАНИЙ ОБ'ЄКТ
— у теорії ідентифікації мають на увазі ідентифікований об'єкт, який ще не встановлений, який розшукується. ИСКОМЫЙ ОБЪЕКТ.
щ
ЩИПАЧ {жаргон злодійський) — кишеньковий злодій. ЩИПАЧ.
ЩУП — пошукове металеве пристосування. У слідчій практиці використовуються: щуп для м'яких меблів (сталева спиця діаметром 2,5 мм, довжиною 350 мм із гостро заточеним кінцем); щуп для щільного ґрунту (збирається із двох деталей — ручки і сталевого стрижня; стрижень укручується в ручку на всю довжину різьби; довжина стрижня — 400 мм, діаметр — 6 мм); щуп для нещільних середовищ (збирається з трьох деталей: ручки, подовжувальної штанги і конусного наконечника; загальна довжина щупа в зібраному вигляді — 90 см). ЩУП.
ЩУПАЛЬЦЯ {жаргон злодійський) — пінцет із тупими краями, застосовуваний при вчиненні кишенькових крадіжок. ЩУПАЛЬЦЫ.
ю
ЮЗ — явище, при якому колеса транспортної машини не обертаються, незважаючи на її рух, наприклад при різкому гальмуванні (особливо на мокрій, слизькій дорозі). Має значення при розрахунках швидкості руху транспортного засобу. ЮЗ,
ЮНІОН — американський автоматичний пістолет 38 і 32 калібру, юнион.
ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ. Див.: Психологія юридична. ЮРИДИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ.
ЮСТИЦІЯ {лат. justitia—справедливість, законність, від jus—право) —термін, який позначає всю сукупність судових установ, їх діяльність щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство. ЮСТИЦИЯ.
Я
ЯВКА З ПОВИННОЮ—добровільне особисте звернення (явка) особи, яка вчинила злочин, із заявою про нього в органи дізнання, слідства, прокуратуру, суд із наміром передати себе в руки правосуддя. Я. з її. — один із приводів до порушення кримінальної справи. ЯВКА С ПОВИННОЙ.
ЯМА {жаргон злодійський) — місце збереження крадених речей; місце збору для споживання наркотиків. ЯМА.
ЯТАГАН {тур. yatagan) — ріжуча клинкова холодна зброя з вигнутим однолезовим клинком внутрішнього заточування і з роздвоєним у головці череном. Я. зброя у народів Ближнього та Середнього Сходу (відома з 16 ст.). ЯТАГАН.