Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Вступ
Результатом та значенням туристичної діяльності в Україні є певні переваги, які одна сторона може запропонувати іншій, і які можуть мати матеріальний вираз і виступати в формі товару, наприклад: послуги виробництва, пошиття одягу тощо. Або тільки діяльності і не мати матеріального виразу, наприклад: послуги страхування, інформаційні та інші. Зокрема, за загальною кількістю відвідань країна ще значно поступається іншим країнам, що межують з Україною: 2003 р. тільки столицю Чехії відвідало понад 20 млн осіб; зберігаються помітні регіональні диспропорції у розвитку туризму: у 2003 р. 80% відвідань іноземних туристів, як і раніше, припадало на 4 регіони: АР Крим (27%. Регіон відвідало 4,6 млн відпочивальників, до бюджетів різного рівня надійшло 1278 млн грн), Київ (26%), Одеську область (16%) та Севастополь (11%), хоча з’явилися певні ознаки зростання кількості іноземних туристів у інших регіонах (протягом 1998-2003 рр. показник відвідань зріс у Запорізькій, Донецькій, Тернопільській областях - більш ніж у 6 разів, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській і Одеській - від 3 до 5 разів). Однак досі рекреаційно-туристичний потенціал більшості областей України використовується недостатньо.
Один з найпривабливіших туристичних регіоні України є Закарпаття. Закарпаття — один з найперспективніших субрегіонів розвитку Карпатського зеленого туризму. Воно володіє територією - 12777 км², унікальний історико-культурний комплекс, що налічує 1.817 пам'ятників історії, культури, мистецтва, з них 496 - археології, 1.273 - історії, 48 - мистецтва; театри: Ужгород (український музично - драматичний театр, театр ляльок), Мукачево (обласний російський драматичний театр), Берегово (угорський театр), а також центри атракціонів - цирк "Яцко" і "Дружба", Зарічево, Хуст, Мукачево, Ужгород; розвинутою економічною структурою розгалуження.
1.Загальні відомості
Закарпатська область утворена 22 січня 1946 р. Її площа станови 12,8 тис. кв. км (2,1% від території України). Чисельність населення — 1258,3 тис. чоловік (2,6% населення України), у тому числі міське населення — 466,0 тис. чоловік (39%), сільське — 793,3 тис. чоловік (61%). Щільність населення — 98 осіб на кв. км.
Область розташована на південно-заході України. Межує з Польщею і Львівською областю — на півночі, на сході — з Івано-Франківською областю, на півдні — з Румунією, на заході — з Угорщиною і Словаччиною.
Адміністративно-територіальний устрій: 13 адміністративних районів, 10 міст, у тому числі 3 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачеве, Хуст) і 20 селищ міського типу, і 579 сільських населених пунктів. Адміністративний центр — місто Ужгород — утворене у IX в., містом є з 1635 року. Населення нараховує 126,6 тис. чоловік.
Загальна площа краю складає 12.800 кв. кілометрів. У Закарпатті 13 районів, 10 міст, 28 містечок, 561 сільське поселення. Містами обласного підпорядкування є Ужгород, Берегово, Мукачево, Хуст, а містами районного підпорядкування - Свалява, Іршава, Тячево, Віноградово, Рахов, Чіп. У природно - географічному відношенні край ділиться на два географічні райони - гірський (Карпатські гори) і рівнинний (Закарпатська низовина).
Велику частину території займають гори, а найвищою точкою Закарпаття є вершина Говерли, в гірському масиві Чорногора, який піднімається на 2.061 метр. А ось найнижча крапка (101 метр над рівнем моря) розташована в протилежному кінці регіону - в районі села Росіяни Гєєвци Ужгородського району.
На території області розвідані корисні копалини: буре вугілля, ртуть, алуніти, поліметалеві руди, великі запаси кам’яної солі. Промислове значення мають родовища туфів і доломітів.
Область має аграрно-індустріальну спеціалізацію господарства і відносно розвинутий рекреаційний комплекс.
Близько 80 % території краю займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід Верховинський Вододільний хребет, Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Чорногорський хребет включає в себе гору Говерла, висотою до 2061 м, яка є найвищою точкою області і України. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря. На території області протікає 9429 річок і потоків. Найдовша ріка — Тиса, ліва притока Дунаю. Її протяжність у межах області 240 км. Найбільші притоки — Боржава, Ріка, Теребля, Тересва. Наступні за величиною ріки Латориця і Уж, які впадають у річку Бодрог. В області 137 природних озер, в основному льодовикового та загатного походження, найбільше з них — Синевир. На території Закарпатської області поблизу села Ділове Рахівського району знаходиться географічний центр континенту.
Закарпатська область має вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови, достатньо розвинуту економічну та розгалужену систему транспортних комунікацій. Все це сприяє розвитку туристично-екскурсійній діяльності у дослідженні регіонів.
2.Історичні відомості
Найбільш давні знахідки Закарпаття відносяться до палеоліту ("старий камінь"), який ділиться на періоди: нижній палеоліт (2 млн. років до н.е. - 40 тис. років до н.е.) і верхній палеоліт (40 тис. років до н.е. - 12 тис. років до н.е.). Найперші люди на території Закарпаття зупинялися біля таких місць, як Корольово (найбільш давня стоянка в Центральній і Східній Європі - 1 млн.100 тис. років), Рокосово, Ужгород, печера Молочний камінь (Тячевській район).
В період неоліту людина перейшла від привласнення дарів природи до їх виробництва. Відбувся розподіл на землеробів і скотарів. Скотарство сприяло заселенню гірських районів, про що свідчать дуже давні найменування урочищ, які згодом стали назвами відповідних поселень: Волове, Воловец, Ськотарськоє, Бичків, Чабанівка.
Історія потекла новим руслом. У 1376 р. королева Угорщини і Польщі, Эржібет, надала Мукачеву статус привілейованого міста, а також дала дозвіл користуватися власним друком. І ось в 1394 році на Закарпатті з Литовсько-російської держави прибув відомий подільський князь Федір Корятовіч, який зробив багато корисного для культурного розвитку і збагачення нашого народу. Він заснував монастир на Чернечій горі, а вже в 1440 р. було засноване окреме Мукачівське єпископство.
У 1690 р. припинило своє існування Трансільванське князівство. Тепер уже все Закарпаття увійшло до складу Австрійської імперії. Але вже в 1703 р. почалася визвольна війна угорців проти Австрії під буттям на чолі князя Ференца II Ракоци. Спочатку його підтримали тільки 6 тисяч чоловік, з яких тільки 800 були озброєними. 7 червня 1703 р. відбулася перша пам'ятна битва куруцев біля села Довге, а потім, 15 лютого 1704 р., повстанці захопили замок в Мукачеве.
Перша світова війна уповільнила темп розвитку краю. Після розпаду Австро-Угорщини восени 1918 р. багато закарпатців виявило бажання приєднатися до України, про що чітко було заявлено на з'їзді в Хусте 21 січня 1919 р.
Але 10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки. Місто Ужгород стало адміністративним центром краю. Саме за часів Чехословацької республіки Закарпаття придбало сучасну архітектурну і культурну зовнішність: у 1921 році Але рішенням Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 р. частина Закарпаття була передана Угорщині. У іншій частині Закарпаття 15 березня 1939 р. була проголошена нова державна освіта - Карпатська Україна, з центром в місті Хуст, а першим її президентом став Августин Волошин. На жаль, ця карпатська держава проіснувала зовсім недовго, оскільки незабаром було окуповано Угорщиною. А вже в 1941 році Угорська держава, до складу якої входило і Закарпаття, вступило в другу світову війну.
3.Мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних
Закладів
На сьогодні мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує 171 об’єкт, серед яких 36 санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв, 87 туристичних баз та баз відпочинку. Крім цього, в регіоні є 48 готелів (мотелів) та 57 суб’єктів підприємницької діяльності, що отримали дозволи (ліцензії) на надання туристичних послуг. Однак рівень розвитку галузі наочно доводить, що в контексті сталого розвитку Закарпаття природо-кліматичний, рекреаційний, соціально-економічний та історико-культурний потенціал області використовується в обсягах, значно менших від потенційних можливостей.
На території області сконцентровано 50 родовищ (понад 360 джерел) мінеральних вод різноманітних бальнеолікувальних профілів. Серед них: вуглекислі, кремнієві, сірководневі, залізисті, миш'яковисті, сульфідні, сульфатні, кальцієво-магнієві та інші типи води з багатим мікроелементним складом та мінералізацією від 4 до 35 г/дм3. Ці родовища унікальні, їх води не поступаються відомим водам Чехії, Польщі, Франції. Як відомий курортний район Закарпаття прославилося також завдяки гірськовулканічним, насиченим рідкісними мікроелементами, термальним водам з температурою до 30—35 °С, подібні до яких лише мінеральні терми угорського курорту Хайдусобосло та Піренейських гір.
4.Музеї Закарпаття
Закарпатський музей архітектури і побуту. В музеї виставлені зразки будівель низовинних і гірських районів Закарпаття. Музей - ськансен (музей просто неба) було відкрито 27 червня 1970 року. Він розташований на південному схилі Замкової гори, поряд із замком, і займає площу 5,5 гектара. Музей складається з павільйону, в якому знаходяться два виставкові зали, конференц - залу, фондосховища, а також власне музею-ськансена.
Краєзнавчий музей. Розташований в Ужгородському замку. Займає 30 залів. Фонд налічує більше 100 тисяч експонатів. Групи експонатів: колекція бронзових виробів, колекція, нумізматики, колекція зброї, рукописні книги, стародруки, цінні періодичні видання, колекція побутового і художнього литва, колекція цехового ремесла, колекція народних музичних інструментів, колекція народного одягу і вишивок, природний відділ, археологічний відділ, колекція годинника.
Цікаві експонати: гербарії, 20 біогруп і діорам. Художній музей Зберігається більше 2000 творів живопису, графіки і скульптури. Картини російських художників ХІХ - поч. ХХ в.: Кипренського, Маковського, Шишкина, Тропініна, Айвазовського; українських художників: Шевченка, Трутовського, Сластіона, Васильківського, Мурашка, Яблонськой; закарпатських художників: Ерделі, Бокшая, Свіди, Шолтеса, Кашшая, Глюка, Коцки, Гарапка, Контратовіча, Грабара і інших; зарубіжних і угорських художників другої половини XIX - поч. XX ст.: Мункачи, Ревеса, Новака, Коларжіка, Руднаї. Зал іконопису XVII-XVШ ст. Французькі, австрійські, німецькі художники XVII-XIX ст.
Зоологічний музей. Зібрані 150 видів представників фауни Закарпаття. Є також немало екзотичних тварин: дельфін, тигр, орангутанг, гібон, мавпи, страус Ему, крокодил, зебра, удав, кобра, морська змія, барс, сайгак, а також екзотичні мешканці морів: акула, електричний скат, кальмар, восьминіг, різні види раків.
6.Архітектурна спадщина
На околицях Ужгороду в Горянах, знаходиться одна з найстародавніших будов Закарпаття. Ето-Горянська ротонда Св.Анни, з готичною прибудовою церкви Св.Миколи. У архітектурі ротонди в Горянах виявляється пізньоантична (візантійська) будівельна традиція.
Горянська ротонда в плані шестигранна настільки згладжена, що майже всі дослідники зображали план фундаменту згладженим, тобто круглим. У товщу стіни врізано шість напівкруглих в плані ніш конх, склепи якого об’єднано між собою і будівельники сміливо поставили на них шестикутний тамбур, пробитий шістьма готичними вікнами.
Форма їх була завершена пізнішим, про що свідчить підведене вікно з плоским завершенням, яке зберегло первинну форму. Стіни також покриті розписом, який відноситься до 15 сторіччя, очевидно, що попередні фрески були пошкоджені. Майстерність художників, які розписали ніші конхи ротонди, спирається на досвід італійської школи проторенессанса-джотто.
У 15 сторіччі до ротонди прибудували прямокутний неф церкви Св.Миколи. При цьому розібрано частину ротонди. У 1912 році над західним фасадом церкви була надбудована дерев’яна дзвіниця. У 1932, 1960, 1996 роках - в храмі проходила реставрація.
Готика - одна з найцікавіших сторінок історії закарпатського мистецтва 15-17 сторіччя
Село Ардів - реформаторський храм 13-14 сторіччя загального типу з квадратною вівтарною апсидою і крестоподібним перекриттям. У нефі можна побачити вузьке погодне готичне вікно. У 1779, 1816 роках церква була реконструйована.
Село Бережи - реформаторська Церква 1335 року, перебудована в 1405 році. Не дивлячись на численні пізні перебудови (1554, 1657 роках - після знищення солдатами князя Любомирського). 1670 р. - оновлена і знову перебудована в 1749 році. Найбільше потрапила під перебудову дзвону. У 1817, 1824,1869 роках - церква ще кілька разів перебудовувалася.
Дух готики, збережений в перекритті нефа зального типа і апсиди ребровими готичними зведеннями, розписані в 18 сторіччі і прикрашені орнаментом ренесансних форм. У даному селі знаходиться палац 13 сторіччя феодалів Берегів. Але внаслідок частих міжусобних воєн був знищений.
В околицях села Бережи в 1329 році згадується католицький монастир “Малий Берег”, який був зруйнований в 1554 році в період воєн з протестантами.
7. Закарпаття є одним із провідних туристичних районів
В Закарпатті знаходиться найвища вершина України — Говерла (2061 м). Майже половина території області вкрита лісами. Закарпаття є одним із провідних туристичних районів. М'який клімат, мальовничі гірські ландшафти, численні мінеральні джерела, історичні пам'ятки сприяють розвитку рекреації. Тут діють турбази «Світанок» (Ужгород) із філіалом «Дубовий гай» (с. Кострина), «Невицьке» (с. Кам'яниця), «Нарцис» (м. Хуст), «Полонина» (с. Лумшори), «Форель» (смт. Жденеве), «Плай» (смт. Воловець) із філіалом «Пікуй» (с. Біласовиця), «Карпати» (смт. Міжгір'я) з філіалом «Си-невирське озеро» (с. Синевирська Поляна), «Трембіта» (смт. Кобилецька Поляна), «Ялинка» (смт. Усть-Чорна), «Тиса» (м. Рахів), «Едельвейс» (смт. Ясиня), а також туристський готель «Латориця» (м. Мукачево). На багатьох турбазах і в деяких туристських притулках функціонують підйомники. В Закарпатті є 28 готелів, 2 мотелі. В області діють 3 музеї з 6 філіалами і відділами. Закарпатський музей народної архітектури і побуту відкрито в Ужгороді у 1970 р. на схилах Замкової гори. В ньому представлені споруди всіх районів області, характерні для українських, румунських і угорських поселень Закарпаття. Будівлі побутового і господарського призначення з хатнім начинням, предметами повсякденного вжитку, знаряддями праці репрезентують матеріальну і духовну культуру населення Закарпаття на історичному відрізку від XVII ст. по 40-і рр. XX ст. Цікаві для відвідування Ужгородський, Мукачівський, Чинадівський замки, руїни Невицького Виноградівського, Королівського та Хустського замків, незабутнє враження справляє палац графів Шенборнів.
8.Культурний туризм
Сучасний туризм стає глобальним чинником розвитку цивілізації, однією зі складових економіки, соціальної сфери, духовної культури . Процеси, що відбуваються в туристичній індустрії світу, позначилися і на розвиткові туризму в Україні. Державні документи про туризм визначають його як одну з пріоритетних сфер розвитку національної культури й економіки.
Поняття «культурний туризм» («cultural tourism») уперше офіційно на міжнародному рівні застосовано в матеріалах Всесвітньої конференції з культурної політики (1982 р.). Основні документи у сфері культурного надбання продукували дві міжнародні організації — ICOMOS і UNESCO. UNESCO розглядає культурний туризм як відмінний від інших вид туризму, «що враховує культури інших народів». У Хартії по культурному туризму Міжнародної ради по пам’ятках і об’єктах (ICOMOS) культурний туризм визначається як форма туризму, основною метою якого, крім інших цілей, є «відкриття пам’ятників і об’єктів». ICOMOS Теорія та історія культури (філософські й культурологічні виміри) характеризує культурний туризм як «невеликий сегмент ринку, ретельно організований, пізнавального або освітнього і найчастіше елітарного характеру (...) присвячений поширенню й роз’ясненню культурної ідеї». У сучасних умовах з розвитком авіації, виникненням і поширенням масових форм туризму, «культурний» туризм набув свого сучасного значення. У XXI ст. культурний туризм покликаний слугувати ідеям інтелектуальної й моральної солідарності людства, затвердженню ідеалів терпимості в суспільстві, тобто повазі, прийняттю й правильному розумінню різноманіття культур нашого світу. Сучасний стан культурного туризму в Україні потребує активізації проблем туризму на різних рівнях українського суспільства. Як відомо, наша країна має значний потенціал для розвитку в’їзного і внутрішнього культурного туризму. На державному об-ліку в Україні перебуває понад 130 тис. пам’яток, із них: 57 206 — пам’ятки археології (418 з яких національного значення), 51 364 — пам’ятки історії (147), 5926 — пам’ятки монументального мистецтва (45), 16 293 — пам’ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтні (3 541). Функціонує 61 історико-культурний заповідник, 13 з яких мають статус національних. У Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Софійський собор з архітектурним ансамблем, Києво-Печерська лавра в м. Київ, історичний центр м. Львів. Але слід відзначити, що до 70 % об’єктів культурної спадщини перебувають у незадовільному стані (кожен десятий об’єкт — у аварійному) та потребують проведення робіт з реставрації або реконструкції, облаштування для туристичних відвідувань. Культурний туризм — це відвідання історичних, культурних або географічних визначних пам'яток.
Основна мета культурного туризму — ознайомлення з туристськими визначними пам'ятками (пам'ятками історії, архітектури, мистецтва, природними та етнічними особливостями, сучасним життям народу).
Базові критерії культурного туризму:
1. Об'єкт є шедевром людського творчого генія.
2. Об'єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей в певний період часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів.
3. Об'єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує досі або вже зникла.
4. Об'єкт є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю або ландшафту, які ілюструють значущий період людської історії.
5. Об'єкт є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, будучи зразком культури (або культур) або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив незворотних змін.
6. Об'єкт безпосередньо або матеріально пов’язаний з подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість.
Культурний туризм — це також культурний обмін, за допомогою якого як туристи, так і місцеві жителі, сприймають і пізнають об’єкти культури, а також взаємодіють між собою. Культурний туризм — вагома форма музейної роботи. На відміну від пам’яток архітектури, музеї здатні самостійно поставляти значну частину інформації і про себе, і про своє оточення.
Основними напрямами культурного туризму є:
Основним принципом розвитку культурного туризму є принцип стійкого розвитку, що має на увазі підтримку місцевої культури, збереження культурних і природних об’єктів та поліпшення життєвого рівня місцевого населення. Туризм, реалізований за принципами стійкого розвитку, є важливим засобом забезпечення зайнятості населення й економічного розвитку регіону, а також збереження і залучення в соціально-економічний розвиток об’єктів культури.
Висновки
Туризм є важливою галуззю економіки України. Щороку Україну відвідують понад 20 мільйонів туристів (25 млн. іноземних громадян у 2008), насамперед з Росії та Східної Європи, а також Західної Європи та США. Структура в’їзного потоку за країною походження виглядає таким чином: країни СНД — 11,9 млн. осіб (63% загального в’їзного потоку), країни ЄС — 6,3 млн. осіб (33%), решта країн — 0,6 млн. осіб (4%).
Закарпатська область займає провідне місце серед туристичних регіонів країни, і знаходиться в трійці найпопулярніших туристичних об’єктів (ще м.Київ та Крим). Просування наявного в області турпродукту на ринку туристичних послуг потребує чималих зусиль, у тому числі і фінансових ресурсів. Закарпаття фактично залишається закритим для практично необмежених ринків збуту Росії та Східної України. Незважаючи на створення останнім часом висококомфортних закладів розміщення (переважно невеликих приватних готелів) та відносну дешевизну вітчизняного турпродукту, частка іноземних гостей у загальній кількості обслуговуваних туристів залишається низькою (у I півріччі 2008 вона становила 5,5 відсотка). Пожвавленню туристичного руху сприяє розгалужена мережа торговельного й гастрономічного обслуговування. Загалом у Закарпатті зареєстровано 2681 підприємств роздрібної торгівлі та 1087 підприємств ресторанного господарства всіх форм власності на 47,9 тис. місць. Найдинамічніше торговельні та гастрономічні заклади розвиваються вздовж основних автомобільних туристичних маршрутів.
Список використаної літератури