Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Фомин Денис 4 курс гр Ж Земельное Право
Тема 1.
Завдання6.
В земельних відносинах органи місцевого самоврядування володіють подвійним статусом, оскільки одночасно можуть виступати суб’єктом, що регулює земельні відносини і цивільно-правовим учасником цих відносин. Земельним Кодексом України повноваження органів місцевого самоврядування в сфері земельних відносин визначені більш детально, ніж в законі «Про місцеве самоврядування в Україні». Погоджуючись з позицію про те, що муніципальне право України є окремою галуззю права України, потрібно зазначити, що йому притаманні свої методи правового регулювання. Це насамперед імперативний метод, який і передбачає владний вплив на учасників відносин та диспозитивний метод, коли орган місцевого самоврядування виступає рівноправним учасником відносин на рівні з іншими учасниками. Для регулювання земельних відносин визначальним є імперативний метод правового регулювання, або його ще називають методом обов’язкових приписів.
Оскільки орган місцевого самоврядування також здійснює управління землями комунальної власності постає питання співвідношення повноважень правового регулювання та управління в сфері земельних відносин.
Суб’єктом комунальної власності на землю відповідно до ст. 142 Конституції України є територіальна громада. В даній статті спостерігається вплив природничої теорії місцевого самоврядування. Крім цього, статтею 80 Земельного Кодексу України визначено, що територіальні громади реалізують право комунальної власності на землю безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Механізм реалізації права власності на землю безпосередньо територіальною громадою в законодавстві на даний час відсутній. Тому, аналізуючи вищезгадані положення Земельного Кодексу України, слід вважати, що органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження власника землі, а також здійснюють управління землями комунальної власності в інтересах всіх членів територіальної громади. Але власником земель комунальної власності на конкретній території є частина народу України – конкретна територіальна громада.
На даний час про здійснення територіальною громадою управління у сфері комунальної власності на землю в чинному законодавстві взагалі не йдеться. Управління здійснюють виключно органи місцевого самоврядування. Таким чином управління в сфері земельних відносин, яке здійснюють органи місцевого самоврядування можна визначити як організаційно-правову діяльність даних органів із забезпечення раціональної та ефективної експлуатації земель усіма суб’єктами земельних відносин на відповідній території. Управлінням можна назвати повноваження виконавчих органів місцевих рад у сфері регулювання земельних відносин.
В свою чергу правове регулювання в сфері земельних відносин, яке здійснюють органи місцевого самоврядування – це діяльність з прийняття рішення, які є обов’язковими для всіх суб’єктів, які знаходяться на території відповідної територіальної громади, а також інших індивідуальних актів, які врегульовують конкретні земельні відносини. Як видно з визначення, регулювання розглядається як діяльність представницького органу з прийняття обов’язкових до виконання рішень, а саме виконання як управління.
Висновки. Сфера земельних відносин є особливим предметом відання органів місцевого самоврядування. Самоврядне правове регулювання земельних відносин повинно здійснюватися через прийняття рішень представницьким органом місцевого самоврядування первинного рівня в ході реалізації власних (самоврядних) повноважень, яке встановлює загальне правило поведінки для суб’єктів земельних відносин місцевого значення. Науковцями є більш дослідженою тема державно-правового регулювання земельних відносин. Проте територіальна громада через створені нею органи місцевого самоврядування в межах, визначених законодавством може встановлювати власні норми (правила поведінки) для суб’єктів земельних відносин через прийняття рішень нормативного характеру. Необхідно розмежовувати управлінські повноваження від повноважень щодо правового регулювання. Поки що діяльність органів місцевого самоврядування в більшій мірі характеризується управлінськими повноваженнями в сфері земельних відносин.
Тема 2.
Задание 2
Стаття 116. Підстави набуття права на землю
1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Стаття 122.
2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.
ЦК
Стаття 321. Непорушність права власності
1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Землі належать с/г АТ «Світло» на праві прив. Власності, тобто повноваження районної ради не пошир. На них і вона не має права примусово передавати їх у власність ТОВ «Меркурій».
Також землі АТ відносяться до земель с\Г призначення, які відповідно до земельного законодавства повинні перш за все використав. Саме для його цілей.
Стаття 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення
1. Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.
2. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.
3. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.
Стаття 151. Порядок погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності
( Назва статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3123-VI від 03.03.2011 )
1. Юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
Порядок ведення земельного кадастру
Звітність
Звітні дані про кількість земель складаються щорічно, про якість земель — один раз у п'ять років.
Органи
Держкомзем, Комітет по земельних ресурсах і земельній реформі АРК, управління земельних ресурсів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, відділи земельних ресурсів районних державних адміністрацій, виконавчі комітети сільських, селищних, міських Рад.
Система земельного кадастру
Базовий рівень
визначаються і зберігаються відомості про земельні ділянки, розміщені на території відповідних адміністративно-територіальних утворень (село, селище, місто, район), про межі земельних ділянок, межі населених пунктів та відповідних адміністративно-територіальних утворень у цілому, про розподіл земельних ділянок серед власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, про правовий режим земельних ділянок, їх кількісну та якісну характеристику і оцінку земель.
Регіональний рівень
визначаються і зберігаються відомості про межі адміністратив-но-територіальних утворень (сіл, селищ, міст, районів, області), про правовий режим земель, їх розподіл за категоріями та гос-подарським використанням, про їх кількісну та якісну характе-ристику і оцінку земель.
Національний рівень
визначаються і зберігаються відомості про державний кордон України, межі АРК, областей та міст Києва і Севастополя, про правовий режим земель, їх розподіл за категоріями та господарським використанням, про їх кількісну та якісну характеристику і оцінку земель.
Документація
За своєю формою може бути текстовою і картографічною із застосуванням сучасних технічних систем. Ведеться по територіях сільських, селищних, міських, районних Рад, областей, АРК і України в цілому з урахуванням природно-сільськогосподарського і лісогосподарського районувань та функціонального зонування територій населених пунктів. До основної документації належать: картографічні документи; кадастрові справи на земельні ділянки; книги записів реєстрації державних актів на право власності та на право користування землею, договорів оренди землі; Поземельна книга; земельно-кадастрові книги району (міста); інші документи. До допоміжної належать: книги обліку картографічних та інших документів; книга обліку видачі відомостей (довідок).
Мета ведення земельного кадастру
забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ,
організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування
розмірів плати за землю.
1.4. Оскарження дій органів державного управління земельним фондом і їхня відповідальність за порушення земельного законодавства.
До працівників органів державного управління земельним фондом може бути застосована адміністративна та дисциплінарна відповідальність.
Так, відповідно до ст. 53-2 КпАП посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності за перекручування даних держаного земельного кадастру і приховування інформації про наявність земель запасу або резервного фонду. У Ст. 53-2 КУпАП закріплено такий склад земельного право порушення, як приховування чи перекручення даних земельного кодексу. Передбачена відповідальність за два склади правопорушень за перекручення даних земельного кадастру і за приховування інформації про наявність земель запасу чи резервного фонду.
Дисциплінарна відповідальність являє собою застосування до осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, винних у вчиненні дисциплінарних проступків земельно-правового характеру, заходів особистого впливу у вигляді накладення дисциплінарних стягнень.
Зазначена відповідальність застосовується на підставі норм трудового законодавства за вчинені дисциплінарні проступки земельно-правового характеру. Вона настає за порушення особами трудових обов'язків, які стосуються земельних інтересів. Об'єктом дисциплінарних проступків у галузі земельного права є земельний правопорядок. Суб'єктами такої відповідальності виступають лише ті працівники та посадові особи підприємств, установ та організацій, до чиїх трудових обов'язків входить додержання вимог земельно-правових норм.
Дисциплінарна відповідальність може застосовуватися за порушення земельного законодавства лише до тих працівників, чиї трудові обов'язки входило дотримання земельно-правових норм. Об'єкт правопорушення тут подвійний: правила внутрішнього розпорядку і правила використання земель. для притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності за порушення земельного законодавства необхідне співпадання дисциплінарного проступку і земельного правопорушення, тобто невиконання працівником трудового обов'язку одночасно має бути порушенням ним земельного правопорядку.
Правовий аналіз обов'язків власників землі та землекористувачів, закріплених у ЗК України, свідчить, що вони, як правило, звернені до юридичних осіб. Невиконання земельного обов'язку юридичною особою не може бути визнано дисциплінарним проступком працівника, що перебуває з ним у трудових відносинах. Тому ідеальна сукупність дисциплінарного проступку і земельного правопорушення можлива вкрай рідко. Очевидно, у зв'язку з цим ЗК не вказує на існування дисциплінарної відповідальності за вчинення земельних правопорушень. Таким чином, дисциплінарна відповідальність являє собою застосування до учасників трудових відносин підприємств і їх посадових осіб, винних у здійснення; дисциплінарних проступків, заходів особистого впливу морального характеру у вигляді накладення дисциплінарних стягнень.
Дисциплінарна відповідальність як відповідальність особистісного характеру настає при порушенні умов праці, що не викликало матеріальних наслідків.
Оскарження дій осіб органів управління земельним фондом може відбуватись у судовому та позасудовому порядку. Позасудовий порядок передбачає подання скарги до вищестоящого органу, а судовий – подання позовної заяви до місцевого суду.
3.4. Який орган має право скласти протокол про порушення земельного законодавства?
Відповідно до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 205 від 28 квітня 2009 року «Про затвердження Інструкції з оформлення державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції та її територіальних органів матеріалів про адміністративні правопорушення і внесення змін до наказу Держкомзему від 12.12.2003 N 312» у разі виявлення порушення вимог земельного законодавства, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. У Загальних положеннях даної Інструкції визначено, що під державним інспектором розуміється державний інспектор Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель та її територіальних органів. Проте Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2010 р. № 1068 Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель дану інспекцію було ліквідовано. Тому на даний момент повноваження з контролю за використанням та охороною земель виконує Державну інспекцію сільського господарства України. Так відповідно до Указу Президента від 13 квітня 2011 року № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. Так, Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності. Територіальним органом інспекції у Донецькій області є Державна інспекція сільського господарства у Донецькій області (83014 м. Донецьк, пр.-т. Дзержинського, б.45-а).
2.4. Складіть схему
Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. (ч. 1 ст. 79 ЗК України)
Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів. (ч. 1 ст. 191 ЗК України)
Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. (ч. 1 ст. 193 ЗК України)
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. (ст. 1 ЗУ «Про державний земельний кадастр»)
Землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. (ст. 1 ЗУ «Про землеустрій»)
Грунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості – родючості. (ст. 1 ЗУ «Про охорону земель»)
Земельна частка (пай) – право громадянина України на отримання в майбутньому в натурі (на місцевості) земельної ділянки сільськогосподарського призначення (як виключення – землі лісогосподарського призначення і водного фонду) в результаті проведення аграрної реформи. (Лекція)
Межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). (ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ Н А К А З Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками)
Межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки. (Державний комітет України із земельних ресурсів, Наказ "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками" від 18.05.2010 N 376)
Задание 6
Ст. 95 ЗКУ від 25.10.2001 № 2768-III
1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:
а) самостійно господарювати на землі;
б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; { Пункт "б" частини першої статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV від 08.02.2006 }
в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; { Пункт "в" частини першої статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV від 08.02.2006 }
г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
2. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Тема3
2.1. Розкрийте зміст земельної правосуб’єктності голови фермерського господарства, що має земельну ділянку на праві власності.
Ст. 4 ЗУ «Про фермерське господарство»
• Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.
• Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону.
• Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.
• Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.
• Подає документи задля державної реєстрації фермерського господарства
• Голова фермерського господарства, за наявності письмової згоди всіх його членів, подає до господарського суду заяву про порушення справи про банкрутство. Голова фермерського господарства у 2-місячний строк з дня прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство господарства може подати до господарського суду план відновлення платоспроможності фермерського господарства.
• Голова фермерського господарства відповідає за порушення господарством кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, санітарних і ветеринарних норм, правил, вимог щодо якості продукції та інших нормативно-правових актів, котрі регулюють здійснення господарської діяльності.
• продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
• самостійно господарювати на землі;
• власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;
• на відшкодування збитків;
• споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди;
• реалізовувати вироблену сільськогосподарську продукцію на вітчизняних ринках і поставляти на експорт;
• забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням;
• додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
• сплачувати податки та збори;
• не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
• не допускати зниження родючості ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
• надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів;
• дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції;
• дотримуватися правил добросусідства та встановлених обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;
• зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Тема 4
Адміністративна відповідальність
Стаття 53. Порушення правил використання земель
Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 63. Незаконне використання земель державного лісового фонду
Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 64. Порушення встановленого порядку
використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі
живиці
Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і
вивезення деревини та заготівлі живиці -
тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до
восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 65. Незаконна порубка, пошкодження
та знищення лісових культур і молодняка
Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження
лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а
також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під
лісовідновлення,-
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до
дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 65. Знищення або
пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових
насаджень
Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових
насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об'єктів, гідротехнічних
споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних
лісових насаджень -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до
дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 66. Знищення або пошкодження
підросту в лісах
Знищення або пошкодження підросту в лісах -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до
семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 67. Здійснення лісових користувань
не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку
(ордері) або лісовому квитку
Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами,
передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до
семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 68. Порушення правил відновлення і
поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини
Порушення правил та інструкцій по відновленню, поліпшенню стану і породного
складу лісів, підвищенню їх продуктивності, а також по використанню ресурсів
спілої деревини -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 69. Пошкодження сінокосів і
пасовищних угідь на землях державного лісового фонду
Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до
семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 70. Самовільне сінокосіння і
пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів,
ягід
Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного
лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів,
горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається
тільки за лісовими квитками, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до
семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених
строків їх збирання -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до
семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 71. Введення в експлуатацію
виробничих об'єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на
ліси
Введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів,
агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та
інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на
стан і відтворення лісів, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до семи
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 72. Пошкодження лісу стічними
водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами,
відходами і покидьками
Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і
нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і
покидьками, що спричиняє його усихання чи захворювання, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти
до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 73. Засмічення лісів
відходами
Засмічення лісів відходами -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до
двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 74. Знищення або пошкодження
лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового
фонду
Знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на
землях державного лісового фонду -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до
семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 75. Знищення або пошкодження
відмежувальних знаків у лісах
Знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до
семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 76. Знищення корисної для лісу
фауни
Знищення корисної для лісу фауни -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до
семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 77. Порушення вимог пожежної
безпеки в лісах
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а
також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення
лісової пожежі або поширення її на значній площі, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до
дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність
Стаття 239. Забруднення або псування земель
1. Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, -
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Стаття 246. Незаконна порубка лісу
Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах -
карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.
Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду
1. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.