Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лекція № 1
Тема: « ЗАДАЧІ ТА ЗМІСТ ЕКОНОМІКИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТА, СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ»
План.
1. Об'єкт, предмет, задачі та зміст предмету
«Економіка залізничного транспорту»
2. Особливості залізничного транспорту як галузі матеріального
виробництва
3. Місце та роль залізничного транспорту в транспортній системі України
4. Організаційна структура залізничного транспорту України
та основні завдання Мінтрансзв’язку
5. Структурна схема апарату Укрзалізниці та організаційна схема управління Придніпровської залізниці.
1. Об'єкт, предмет, задачі та зміст предмету
«Економіка залізничного транспорту»
Залізничний транспорт як об'єкт вивчення є складною виробничо-економічною і соціальною системою (ПЕСС) зі своєю внутрішньою, тільки їй властивою територіально-виробничою і функціональною структурою. У конкретних умовах об'єктом вивчення є окремі підрозділи, ланки й елементи залізничного транспорту чи групи взаємозалежних підрозділів і елементів по видах діяльності: експлуатаційна робота, виробництво транспортної продукції (перевезень), транспортне обслуговування клієнтури і транспортне забезпечення регіонів.
Продуктивні сили залізничного транспорту є частиною продуктивних сил усього суспільства. У цій якості залізничний транспорт є об'єктом вивчення природничих, математичних, техніко-технологічних, географічних, економічних, соціальних і інших наук.
Економіка залізничного транспорту вивчає транспорт із боку виробничо-економічних відносин, у постійно діючому взаємозв'язку з продуктивними силами.
Виробничо-економічні відносини на залізничному транспорті виявляються як у процесі основної перевізної діяльності, так і в процесі підсобно-допоміжної (непрофільної) діяльності.
Предметом вивчення економіки залізничного транспорту є виробничі відносини й економічні інтереси, що виникають між:
Економіка залізничного транспорту досліджує дію в транспортній сфері в цілому і на залізничному транспорті об'єктивних економічних законів, властивим усім суспільно-економічним формаціям: закону вартості, закону економії часу, закону неухильного росту продуктивності праці і розподілу благ відповідно до кількості праці і його якістю, закону відповідності виробничих відносин характеру продуктивних сил, що розвиваються, і інших законів. Економіка залізничного транспорту широко спирається на знання його техніки і технології, розміщення виробництва, планування й організації діяльності у взаємодії з іншими конкуруючими видами транспорту.
Методи пізнання економічних явищ взагалі покликані розкривати сутність, виявляти глибинні залежності і законі, виражаючи їх у визначених категоріях і економічних поняттях. Існує кілька методів пізнання.
Загальновизнаними науковим методом економіки залізничного транспорту є метод діалектичного й історичного матеріалізму, що допомагає проникати в суть протиріч, які породили економічні явища і процеси і визначати характер їхнього розвитку, що, у свою чергу, дозволяє оцінити наслідку прийнятих рішень, виробити стратегію керування процесами і явищами в майбутньому; а також системний метод.
Діалектика дозволяє досліджувати проблеми переходу кількості в якість і навпаки. Економісту, менеджеру й інженеру-транспортнику особливо важливо уміло володіти діалектикою і широко її застосовувати стосовно до тих складних умов роботи залізничного й інших взаємодіючих, що співробітничають і конкурують з їм видів транспорту. Надзвичайно важливо, щоб вчені і практики, спираючись на досягнутий рівень пізнання, робили нові узагальнення, виводили нові поняття. Досягнутий етап узагальнення його вимагає подальшого заглибленого пізнання. Оскільки процес пізнання безмежний, то і процес рухові від абстрактного до конкретного безупинний. До методів пізнання відносяться індукція і дедукція, аналіз і синтез, єдність кількісного і якісного аналізу.
Якісний аналіз в економіці будь-якого рівня і будь-якої галузі — це теоретичний, сутнісний аналіз. У свою чергу, цей аналіз доповнюється кількісними характеристиками, що дозволяє більш відчутно представити суть якісного аналізу.
Економіка залізничного транспорту в своїх дослідженнях і практичній діяльності широко використовує багато конкретних наукових методів і прийомів вибору рішень: програмно-цільовий і балансовий, системного підходу в економічному аналізі, економіко-математичні, статистичні методи оптимізації рішень, а також методи дослідження операцій, експертних, рейтингових оцінок та інші.
2. Особливості залізничного транспорту як галузі матеріального
виробництва
Економіка залізничного транспорту, досліджуючи найбільш раціональні принципи побудови транспортних тарифів і договірних цін на перевезення з урахуванням попиту в умовах регулювання, розробляє рекомендації з більш повного відображення в них не тільки суспільно необхідних, але й індивідуально необхідних витрат праці на виробництво продукції транспорту при внутрішніх і міжнародних перевезеннях вантажів, по економічному стимулюванню більш раціонального розміщення виробництва промислової продукції на території країни й у її регіонах, оптимізації транспортно-економічних зв'язків, поліпшенню якості і підвищенню ефективності перевезень і транспортного обслуговування вантажовласників і пасажирів.
Економіка залізничного транспорту досліджує якісний характер і кількісну міру взаємозв'язків між технічними, експлуатаційно-технологічними, економічними, соціально-психологічними й екологічними факторами транспортного виробництва; встановлює характер і міру впливу динаміки обсягу перевезень вантажів і пасажирів, вантажообігу і пасажирообігу; вплив зміни їхньої структури на продуктивність живої й уречевленої праці, на собівартість і прибуток, на рентабельність інвестицій і основних виробничих фондів, на фондовіддачу, фондоємність і фондоозброєність, на застосування інтенсивних ресурсозберігаючих технологій, що характеризуються більш високими техніко-експлуатаційними показниками. Важливими характеристиками технічного оснащення залізничних ліній і дільниць, що істотно впливають на економічні і фінансові показники перевізної роботи галузі, є ширина колії, число головних колій і загальний колійний розвиток станцій, профіль колії, види тяги, осьові навантаження від колісної пари і погонні навантаження рухомого складу на колію, типи і структура парку локомотивів, типи і структура парку вагонів і ін.
Тому стратегія розвитку економіки залізничного транспорту як наука повинна бути орієнтована на вивчення, виявлення і задоволення всіх потреб у перевезеннях і усіх видах транспортного обслуговування..
Економіка транспорту як наука виходить з того, що план і ринок не взаємовиключні, а взаємодоповнюючі методи і важелі керування економікою, що давно підтверджено всією світовою наукою і практикою. По суті, вся економічна політика в області транспорту повинна полягати в пошуку оптимального сполучення централізації і децентралізації економічних відносин і регулюючої ролі держави. Ідея цілком вільного, відірваного від будь-кого втручання в економіку державних органів управління виявилася дійсною. Що стосується роботи транспортного комплексу країни, у сферу ефективного державного регулювання включаються, насамперед, політика ціноутворення й інвестиційна політика, що враховують вітчизняний і закордонний досвід розвитку науково-технічного прогресу і стимулювання інновацій.
1.3. Місце та роль залізничного транспорту в транспортній системі
України
Українські залізниці потужна транспортна система, яка за розмірами, обсягами перевезень і рівнем застосування технічних засобів посідає друге місце в СНД.
Вантажообіг українських залізниць становить близько 80 % загального вантажообігу транспортної системи України (без урахування трубопровідного). Загальна довжина українських колій – 21,7 тис. км. Із них – 45 % електрифіковано, 62 % обладнано автоблокуванням та централізацією, 93,7 % станцій обладнано електричною централізацією. Частка в загальному обсязі перевезень на електричній тязі становить 86,4 %.
При меншій, майже в чотири разу довжині головних залізничних колій, ніж загальна довжина колій у Великобританії, Франції, Італії та Польщі, обсяги перевезень вантажів в Україні перевищують сумарне значення в наведених вище країнах.
Залізничний транспорт – виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученні та наданні інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності, тощо. Залізниця — державне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.
Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України «Про транспорт», Закону України «Про залізничний транспорт», Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших законодавчих актів України.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій з іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Закон України «Про залізничний транспорт» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економічній і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.
Залізничний транспорт є однією з найважливіших базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення в перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України.
Залізниці у взаємодії з іншими видами транспорту повинні своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення.
Залізничні магістралі з'єднують в одне ціле окремі райони країни з різною спеціалізацією господарства, внутрішні території з портами й іншими країнами, великі промислові центри з сільськогосподарськими зонами і місцями відпочинку та лікування. На залізничній мережі України перевезення здійснюють шість залізниць: Львівська, Південно-Західна, Донецька, Одеська, Придніпровська, Південна.
До інфраструктури залізничного транспорту входять господарства колії, СЦБ та зв'язку, електрифікації та електропостачання, обчислювальної техніки, вагонне, локомотивне, пасажирське, вантажне, управління громадянських споруд, управління матеріально-технічного постачання, воєнізованої охорони, пожежної безпеки, тощо.
Станом на 1 січня 2010 року залізниці мають:
На залізницях експлуатується 4539 переїздів, 44 тунелі та 7839 мостів, у тому числі 101 автодорожній шляхопровід.
До складу залізниць входять::
Для виконання перевезень залізниці мають:
та основні завдання Мінтрансзв’язку
Міністерство транспорту та зв’язку України (МТЗУ або Мінтрансзв’язку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями Мінтрансзв’язку є:
державне управління транспортним комплексом і дорожнім господарством України;
організація безпечної роботи транспортного комплексу і дорожнього господарства України;
забезпечення реалізації державної політики щодо становлення та розвитку транспортного комплексу і дорожнього господарства України, національної мережі міжнародних транспортних коридорів для своєчасного, повного та якісного задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях усіма видами транспорту;
забезпечення взаємодії та координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту, дорожнього господарства, здійснення заходів щодо розвитку єдиної транспортної системи України.
МТЗУ (Департамент залізничного транспорту) відповідно до покладених на нього завдань:
здійснює державне управління та координацію роботи підприємств, установ та організацій залізничного транспорту та їх об'єднань, що належать до сфери управління МТЗУ (далі – підприємства галузі);
вживає заходів щодо розвитку залізничної транспортної системи України, створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів та інфраструктури транспортного комплексу;
здійснює заходи щодо реалізації єдиної державної економічної, тарифної, інвестиційної, науково-технічної, кадрової та соціальної політики в галузі транспорту;
здійснює нагляд за додержанням підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності вимог нормативно-правових актів щодо безпеки руху на залізничному транспорті;
бере участь в розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
організовує в межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України, розроблення та проведення експертизи проектів державних програм розвитку залізничного комплексу України;
забезпечує в межах своєї компетенції захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;
сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, погоджує з відповідними органами інших держав квоти міжнародних перевезень пасажирів і вантажів, за дорученням Кабінету Міністрів України з питань, що належати до компетенції Мінтрансу України, бере участь в роботі міжнародних організацій;
вживає заходів щодо реалізації галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, у межах своїх повноважень забезпечує виконання Українською стороною зобов'язань за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, проводить адаптацію законодавства України з питань функціонування транспортного до законодавства Європейського Союзу;
забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів підприємницької діяльності;
затверджує галузеві стандарти, у межах повноважень, визначених законодавством, організовує, координує та контролює здійснення сертифікації в галузі;
вживає заходів щодо зменшення шкідливого впливу функціонування транспорту на довкілля та забезпечує екологічну безпеку на транспорті;
виступає в установленому порядку державним замовником наукових комплексних досліджень з економічних, технологічних, організаційних, екологічних проблем розвитку транспортного комплексу України;
здійснює в межах своїх повноважень правове регулювання перевезення пасажирів, вантажів, багажу і пошти, безпеки руху транспортних засобів, охорони праці та пожежної безпеки;
здійснює функції компетентного державного органу з перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом;
здійснює управління єдиною транспортною системою України в особливий період;
здійснює в межах своїх повноважень контроль за станом профілактики і попередженням правопорушень, додержанням законодавства України підприємствами галузі та виконанням міжнародних договорів;
організовує в межах своїх повноважень роботу підприємств галузі під час ліквідації наслідків стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій;
бере участь в розслідуванні причин аварій і катастроф на транспорті в межах своєї компетенції та в порядку, визначеному законодавством, проводити службові розслідування;
виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
Мінтрансзв’язку України має право:
залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;
одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
скликати в установленому порядку наради з питань, що належати до його компетенції.
Мінтрансзв’язку України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінтрансзв’язку України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та «громадянами.
Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця). Залізничним транспортом загального користування управляє Державна адміністрація залізничного транспорту України – юридична особа, підвідомча Мінтрансу. До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші підприємства, установи й організації залізничного транспорту (далі підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом (рис. 2.1). Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесами перевезень у внутрішньому й міжнародному сполученнях та регулює виробничо-господарську діяльність у сфері організації цього процесу. Укрзалізниця у своїй діяльності керується Конституцією України, зако нами України, декретами, постановами й розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Мінтрансу та іншими нормативними документами.
Основними завданнями Укрзалізниці є:
Організація злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва й населення в перевезеннях;
Забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення;
Розробка концепції розвитку залізничного транспорту;
Вжиття заходів для збереження безпеки функціонування залізничного транспорту, його інфраструктури та надійності його роботи.
Укрзалізниця відповідно до покладених на неї завдань здійснює ряд функцій, має права, що регламентовані Положенням про Державну адміністрацію залізничного транспорту України. Керує Укрзалізницею Генеральний директор, який відповідає за всі питання, що пов’язані з діяльністю залізничного транспорту.
Організаційна структура Укрзалізниці являє собою фактично об’єднання юридичних осіб, але вона не є суб’єктом господарювання. Форма цього об’єднання подібна до концерну, тобто «Укрзалізниця має частину повнова жень з управління діяльністю підпорядкованих залізниць і підприємств. Це стосується таких функцій:
Управління державним майном, зокрема призначення керівників підприємств, укладення з ними контрактів, контроль за використання державного майна.
Розробка транспортної політики, стратегії розвитку залізничного транспорту та реформування галузі.
Розробка науково-технічної політики, наукових досліджень щодо розвитку рухомого складу, будівництва, реконструкції та технічного переосна щення окремих напрямків залізниць, впровадження нових технологій та технічних засобів.
Розробка стратегії фінансової, податкової, кадрової та соціальної політики.
Розподіл коштів від перевезень вантажів та пасажирів.
Координація руху на залізницях, ув’язка графіків руху та розкладу поїздів.
Проведення міжнародних маркетингових досліджень, встановлення міжнародних зв’язків та представництво залізничного транспорту на міжнародній арені.
Координація експлуатаційної діяльності окремих залізниць та ряд інших функцій.
Відповідної до функцій, покладених на Укрзалізницю, функціонує апарат управління УЗ (рис. 2.2). На другому рівні управління Укрзалізницею знаходяться шість залізниць України. Залізниця – це також юридична особа, яка має свою багаторівневу структуру управління (рис. 2.3).
Залучення недержавних інвестицій в умовах діючої системи господарювання ускладнено неврегульованістю ряду правових та інших питань, недосконалістю організаційної структури залізничного транспорту та необхідністю надання інозем ним інвесторам державних гарантій.
Рис. 2.1. Організаційна структура залізничного транспорту України
(станом на 01.02.2010 року)
1.2. Структурна схема аппарату Укрзалізниці
Де: ЦА – Адміністративне управління;
ЦГК – Головне управління контролю;
Цпрес – ЦН Управління справами;
ЦКАДР – Головне управління кадрами;
ЦО – Перше управління;
ЦР – Спеціальне управління;
ЦРБ – Головне управління безпеки руху та екології;
ЦД – Головне управління перевезень;
ЦТЕХ – Головне управління розвитку та технічної політики;
ЦП – Головне управління колійного господарства;
ЦШ – Головне управління автоматики, телемеханіки та зв’язку;
ЦЕ – Головне управління електрифікації та електропостачання;
ЦБМЕС – Головне управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд;
ЦКРУ – Головне управління контролю та внутрішнього аудиту;
ЦКМ – Головне управління майна та земельних ресурсів;
ЦЛ – Головне пасажирське управління;
ЦРП – Головне управління регіональних перевезень;
ЦКВ – Головне управління капітальних вкладень;
ЦМ – Головне комерційне управління;
ЦУО – Управління пожежної безпеки;
ЦЧУ – Управління статистики;
ЦІ – Головне управління міжнародних відносин;
ЦТ – Головне управління локомотивного господарства;
ЦВ – Головне управління вагонного господарства;
ЦХП – Головне управління постачання;
ЦТЗБ – Головне управління охорони та організації праці;
ЦУВС – Головне управління медичних закладів;
ЦІЯ – Інспекція контролю за якістю;
ЦФ – Головне фінансово-економічне управління;
ЦІТ – Головне управління інформаційних технологій.
Для цього першочергово потребу ють вирішення такі питання:
- правовий статус Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) як органу управління залізничним транспортом. Конституцією України визначено, що в системі органів виконавчої влади існують вищий орган, центральні та місцеві органи виконавчої влади. Центральним органом виконавчої влади щодо залізничного транспорту є Міністерство транспорту та зв’язку України (МТЗУ). Статус Державної адміністрації залізничного транспорту є проміжним між МТЗУ і відповідними підприємствами, установами та організаціями й виходить за межі чинного законодавства.
- юридичний статус залізниць. Законом України «Про залізничний транспорт» визначено, що залізниця – це статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту – юридичні особи.
Відповідно до Програми реструктуризації залізничного транспорту, затвердженої у 1998 році, з метою удосконалення структури й переходу на дволанкову систему управління усі відділки залізниць були реорганізовані із підприємств-юридичних осіб у відособлені структурні підрозділи – Дирекції залізничних перевезень.
Наприкінці 2009 року було затверджено Державну цільову програму реформування залізничного транспорту на 2010-2015 роки, за якою організаційна структура управління галузі буде реорганізовано в Державний концерн. Але це не є кінцевою метою реформування, і тому на останньому етапі цієї програми запропоновано організувати Єдиний суб’єкт господарювання, побудований за вертикально-інтегрованим принципом.
Враховуючи сказане, для управління залізничним транспортом слід використовувати бюрократичну структуру в дивізійній формі з організацією у структурних підрозділах центрів інвестицій.
Лекция №16
Тема «Планирование производственной деятельности дистанции сигнализации, централизации и блокировки»
План
1. Характеристика, задачи и организационная структура управления
2. Планирование объема работы и качественных показателей
3. Планирование труда и заработной платы
4. Планирование эксплуатационных расходов по техническому обслуживанию устройств
5. Определение себестоимости единицы объема выполняемых работ
1. Характеристика, задачи и организационная структура управления
Устройства сигнализации, централизации и блокировки являются важнейшими элементами технической вооруженности железнодорожного транспорта, обеспечивающими бесперебойность и безопасность движения поездов, повышение пропускной способности железнодорожных линий.
Надежность функционирования устройств СЦБ во многом определяет эффективность использования других технических средств, особенно подвижного состава, способствуя росту производительности труда и снижению себестоимости перевозок.
Применяемые на железнодорожном транспорте устройства СЦБ включают:
- устройства автоматики и телемеханики, обеспечивающие движение поездов на перегонах между станциями (полуавтоматическая блокировка, автоматическая блокировка);
- устройства СЦБ, управляющие сигналами и стрелочными переводами на станциях (механическая и электрическая централизация стрелочных переводов);
- диспетчерскую централизацию;
- средства контроля за состоянием подвижного состава (ПОНАБ, ДИСК, КТСМ).
Дистанция сигнализации, централизации и блокировки (ШЧ) входит в состав отделения дороги, имеет статус структурного подразделения и осуществляет свою деятельность в соответствии с законодательством Российской Федерации, приказами, указаниями, другими нормативными, правовыми и иными актами железной дороги, отделения и Положения о дистанции.
Основной задачей ШЧ является надежное функционирование устройств СЦБ, обеспечивающее безопасность и бесперебойность движения поездов.
Помимо этого, дистанция оказывает платные услуги посторонним предприятиям, организациям и населению.
Производственные функции ШЧ включают:
- техническое обслуживание, ремонт и модернизацию обслуживаемых устройств в соответствии с действующими правилами и нормативами;
- внедрение новой техники, прогрессивных технологических процессов, передовых методов труда;
- улучшение условий труда и организации рабочих мест, соблюдение правил и норм по технике безопасности, производственной санитарии;
- рациональное использование материальных и трудовых ресурсов, повышение производительности труда, снижение себестоимости единицы работ;
- осуществление контроля за соблюдением государственных и отраслевых стандартов в цеховых подразделениях, входящих в состав дистанции.
Материально-техническую базу ШЧ составляют основные фонды и оборотные средства, а также другие материальные и финансовые ресурсы, необходимые для выполнения ее производственных задач. Дистанция пользуется имуществом, которым ее наделяет железная дорога.
Дистанция не является юридическим лицом, поэтому финансирование ее производственной деятельности осуществляется отделением дороги в соответствии с бюджетом финансирования, утвержденным железной дорогой.
В расходах ШЧ наиболее значительными элементами являются фонд оплаты труда с отчислениями на социальные нужды и амортизационные отчисления, на долю которых приходится свыше 70 % всех затрат.
Контингент работников дистанции колеблется в приделах 150 – 200 чел., основу которого составляют электромеханики, электромонтеры, слесари, аккумуляторщики, занятые техническим обслуживанием и ремонтом устройств СЦБ.
В зависимости от характера, сложности обслуживаемых устройств и объема выполняемых работ ШЧ подразделяются на три группы:
К 1 категории относятся железнодорожные линии с грузонапряженностью свыше 30 млн. ткм. брутто на 1 км; к 2 категории – свыше 15 до 30 млн. ткм. бр/км; к 3 – свыше 5 до 15 млн. ткм. бр/км; к 4 – менее 5 млн. ткм. бр/км.
Производственную базу технического обслуживания и ремонта устройств составляют:
- ремонтно-технологический участок (РТУ) для ремонта и централизованной замены съемных приборов СЦБ, имеющий бригады ремонта приборов СЦБ, комплексной замены приборов СЦБ, измерения кабелей СЦБ, технической документации и надежности;
- линейные, производственные участки технического обслуживания и ремонта устройств и несъемного оборудования, имеющие бригады по техническому обслуживанию СЦБ
На механизированных горках сохраняется специализация бригад горочной автоматической централизации (ГАЦ), автоматики роспуска составов (АРС), ремонта и обслуживания замедлителей, компрессорной и пневмопочты.
В производственную базу технического обслуживания входят также: дистанционные мастерские с бригадами по ремонту электроприводов и другого оборудования; бригада метрологического обеспечения; бригада механизации и автотранспорта; бригада пусконаладочных работ.
Работы по капитальному ремонту съемного оборудования и устройств выполняются, как правило, в дорожных электротехнических мастерских.
План по эксплуатационной деятельности состоит из следующих разделов: показатели объема работы, технико-производственные показатели, план по труду, план эксплуатационных расходов, калькуляция себестоимости продукции.
Организационная структура управления дистанцией сигнализации, централизации и блокировки приведена на рис. 12.1.
В качестве основы для разработки плана отделение дороги устанавливает для ШЧ:
- плановое количество приведенных объектов обслуживания (технических единиц);
- задание по росту производительности труда;
- лимит численности работников;
- общую сумму эксплуатационных расходов с выделением фонда оплаты труда.
Остальные показатели плана дистанция определяет самостоятельно по группам технических устройств.
2 Планирование объема работы и качественных показателей
Разработка показателей плана начинается с уточнения технической оснащенности дистанции и определения объема работ на планируемый период. При этом учитываются все технические устройства СЦБ, находящиеся в эксплуатации, а также их возможное изменение в планируемом периоде.
Техническое обслуживание и текущий ремонт устройств СЦБ - основной производственный процесс, осуществляемый дистанцией.
При этом основными видами работ по техническому обслуживанию устройств СЦБ являются:
- периодическая проверка взаимозависимостей стрелок и сигналов в соответствии с установленными ПТЭ требованиями;
- осмотр, регулировка, чистка, покраска, проверка исправности действия устройств СЦБ;
- измерение электрических параметров и характеристик элементов устройств СЦБ и приведение их к установленным нормам;
- замена приборов на отремонтированные и проверенные в РТУ;
- восстановление исправного действия устройств СЦБ при их отказах;
- выполнение работ по повышению надежности устройств СЦБ и безопасности движения поездов.
Основными видами работ по текущему ремонту устройств СЦБ являются: разборка, проверка, восстановление или замена износившихся деталей, сборка, измерение параметров и характеристик, регулировка и испытание аппаратуры и оборудования. Работы по ремонту аппаратуры и сменяемого оборудования должны выполняться в РТУ.
Поскольку дистанция осуществляет техническое обслуживание и текущий ремонт весьма разнообразных средств СЦБ, для соизмерения количества и трудоемкости обслуживания этих устройств введена специальная система единиц оценок техники разных систем - система технических единиц. За одну техническую единицу принимается такое количество устройств СЦБ, на техническое обслуживание которых необходимо затратить в месяц 165,5 нормо-ч или труд одного человека.
В расчет величины технических единиц по видам устройств включены затраты труда электромехаников и электромонтеров СЦБ, инженеров по эксплуатации технических средств, приходящиеся на обслуживание соответствующей единицы техники. В расчете учтены также доли затрат труда работников РТУ, аварийно - восстановительной летучки, дистанционной мастерской, участка механизации и автотранспорта, работников по ведению технической документации и паспортизации устройств СЦБ, по надежности и обеспечению бесперебойной работы техники, аппарата управления дистанции.
Величина технических единиц также предусматривает затраты времени на перерывы работ, связанные с пропуском поездов.
Для учета объема работ, выполняемых по обслуживанию автоблокировки на трехпутных и четырехпутных участках, величина технических единиц на измеритель, установленная для двухпутных участков,
Расчетом технических единиц не учтены затраты времени работников, занятых на работах по капитальному ремонту устройств СЦБ. В этом случае, для таких работ по каждой дистанции определяются отдельно технические единицы по формуле:
,
где Т - затраты времени в чел-ч за месяц для выполнения работ по капитальному ремонту устройств СЦБ;
- норма рабочих часов в месяц на одного работника.
Таким образом, техническая оснащенность (), выраженная в технических единицах, является количественной характеристикой деятельности дистанции сигнализации, централизации и блокировки.
Качество технического обслуживания устройств, закрепляемых за дистанцией, определяют по показателю, рассчитанному в баллах (Б). Этот показатель учитывает безотказность и время на восстановление техники, обеспечение безопасности движения поездов. Показатель качества является удельной величиной в расчете на каждые 100 технических единиц обслуживаемой техники:
Б =
где - сумма баллов, начисляемых за нарушение работоспособности устройств (табл. 12.2);
- техническая оснащенность дистанции, тех. ед.
Качество технического обслуживания определяется дистанцией ежемесячно по отказам в работе устройств СЦБ, произошедшим по вине работников ШЧ.
Примечание: а) в графе 3 указано среднее время восстановления работы устройств на участках с бессменной работой, а в скобках - при наличии сменного дежурства;
б) в случае, если на дистанции допущено крушение или авария, категория качества определяется оценкой «неудовлетворительно» (100 баллов).
Во всех случаях, когда фактическое время восстановления работы устройств отличается от приведенного в табл. 12.2, балльная оценка отказа определяется по формуле:
где - количество штрафных баллов, начисленных по табл. 12.2;
- фактическое время восстановления работоспособности устройств, час;
- среднесетевое время восстановления работоспособности устройств, час.
При нарушении работоспособности устройств СЦБ, которые произошли не по вине работников ШЧ, а восстановление проводилось силами дистанции, баллы начисляются лишь в том случае, если фактическое время восстановления превышает нормативное. В этом случае балльная оценка отказа определяется по формуле:
В зависимости от величины показателя качества (Б) установлены четыре категории качества технического обслуживания устройств: отлично, хорошо, удовлетворительно, неудовлетворительно, которые с учетом выполнения планового задания () определяются по табл. 12.3
Плановое задание по балльной оценке устанавливается службой СЦБ железной дороги.
Пример: Дистанция имеет техническую оснащенность по устройствам СЦБ (), равную 220 тех. ед. Плановое задание по качеству технического обслуживания () - 25 баллов. За месяц по вине работников дистанции были допущены следующие отказы:
- перекрытие поездного светофора (1 случай при );
- выключение ПОНАБ ( 1 случай при ).
Сумма баллов, начисленных за отказы составит:
.
Отсюда показатель качества технического обслуживания
т.е. плановое задание по качеству выполнено на «отлично».
3 Планирование труда и заработной платы
В плане по труду дистанции сигнализации, централизации и блокировки устанавливают показатели производительности труда, численность работников, уровень среднемесячной заработной платы и фонд оплаты труда. Показатели плана по труду рассчитывают на основе технической оснащенности дистанции, заданного роста производительности труда, нормативов численности работников, утвержденных ОАО «РЖД», принятым системам оплаты труда, действующим тарифным ставкам и должностным окладам.
Производительность труда в ШЧ определяется отношением объема работ в технических единицах к среднесписочной численности работников, занятых на перевозках (эксплуатации):
Если за отчетный период по вине работников ШЧ были допущены отказы в работе устройств, весь объем работы () уменьшается, на величину , которая рассчитывается по данным о времени продолжительности отказов, вызвавших задержку в движении поездов:
,
где - количество технических единиц, снятых по причине задержек поездов;
- месячная норма рабочего времени, ч.;
- суммарная продолжительность времени отказов в работе устройств СЦБ, ч.
При выполнении работниками ШЧ работ по капитальному ремонту и других работ учитываются общие затраты времени на эти работы, переведенные в технические единицы - , которые добавляются к технической оснащенности.
В итоговом исчислении:
(тех. ед. / чел.)
К организационным мероприятиям, способствующим росту производительности труда, относятся внедрение прогрессивных методов организации и стимулирования труда, совмещение профессий, должностей и трудовых функций, рационального использования рабочего времени, индустриализация подготовки производства, улучшение условий труда и др.
Плановый контингент работников дистанции определяется на основе задания по росту производительности труда в пределах заданного фонда оплаты труда. При этом численность работников по техническому обслуживанию и текущему ремонту конкретных видов устройств рассчитывается на основе «Нормативов численности», утвержденных распоряжением ОАО «РЖД» от 28.04.2006 г. №817 Р.
В нормативах не учтено время на проезд для выполнения работ на удаленных объектах, а учитывается отдельно, в зависимости от местных условий.
Перевод явочной численности работников в списочную производится с применением коэффициента перевода (замещения).
Дополнительно учитываются затраты на пропуск поездов при обслуживании устройств и на работу в зимних условиях.
Штат работников аппарата управления устанавливается в зависимости от группы дистанции.
Нормативы численности разработаны на основе норм времени на техническое обслуживание и текущий ремонт устройств с учетом дифференцирования периодичности производства работ в зависимости от категории железнодорожных линий.
В нормативы численности включено время на подготовительно - заключительные операции, обслуживание рабочего места, регламентированные перерывы, участие в комиссионных осмотрах, выполнение технических мероприятий по повышению надежности работы и др.
В общем виде плановый контингент работников по техническому обслуживанию и текущему ремонту устройств СЦБ можно рассчитать по формуле:
,
где - количество объектов обслуживания в планируемом периоде;
- норма обслуживания, т.е. количество объектов, обслуживаемых одним работником в единицу времени;
- число смен работы;
- коэффициент замещения работников.
В таблице приведен пример расчета численности работников по обслуживанию устройств электрической централизации на станциях.
Таблица 1
Расчет численности работников по обслуживанию устройств СЦБ на станциях.
|
Обслуживание устройства |
Должность, профессия |
Измеритель |
Количество измерителей на норматив |
Норматив на измеритель, чел |
Количество измерителей в ШЧ |
Численность работников по нормативу, чел. |
|
Устройства электрической централизации станций |
старший электромеханик электромеханик электромонтер электромеханик электромонтер |
участок электромеханика стрелка простая - стрелка перекрестная - |
6 24 35 21 31 |
1 1 1 1 1 |
24 325 325 150 150 |
4,0 13,5 9,3 7,1 4,8 |
|
Итого |
- |
- |
- |
- |
- |
38,7 |
Для оплаты труда работников ШЧ применяется в основном повременно - премиальная система. При этом месячная тарифная ставка рабочего определяется умножением часовой тарифной ставки соответствующего разряда на среднегодовую месячную норму часов работы. Электромеханики оплачиваются по месячным тарифным ставкам.
Кроме тарифного заработка, работникам предусматриваются доплаты за работу в праздничные дни, в ночное время и премии. Доплаты определяются количеством отработанных праздничных и ночных часов, размером установленных выплат. Для рабочих дистанции ряда профессий установлены доплаты за тяжелые и вредные условия труда. К примеру, доплаты получают электромонтеры СЦБ, обслуживающие высоковольтные линии электропередачи, питающие устройства СЦБ, аккумуляторщики, работающие на ремонте, переборке, зарядке кислотных и щелочных аккумуляторов и др.
Оплата по повышенным часовым тарифным ставкам производится при условии, если за отчетный месяц на этих работах рабочие проработали не менее 50% рабочего времени.
Руководящие работники, специалисты и служащие премируются также в соответствии с Положением о премировании за работу дистанции в целом.
4. Планирование эксплуатационных расходов по техническому обслуживанию устройств
Для планирования и учета расходов по большей части статей номенклатурой предусмотрены измерители, на единицу которых установлены нормы расхода материалов, запасных частей, электроэнергии и других затрат.
На статьях планируются расходы по техническому обслуживанию конкретных устройств СЦБ:
- ст. - техническое обслуживание устройств механизированных и автоматизированных горок;
- ст. - техническое обслуживание устройств автоблокировки;
- ст. - техническое обслуживание устройств диспетчерской централизации;
- ст. - техническое обслуживание электрической централизации стрелок;
- ст. - техническое обслуживание систем автоматического контроля подвижного состава на ходу поезда (ДИСК, КТСМ);
- ст. - техническое обслуживание приборов железнодорожной автоматики и телемеханики;
- ст. - техническое обслуживание устройств полуавтоматической блокировки.
По всем перечисленным статьям помимо затрат на оплату труда работников, занятых техническим обслуживанием устройств СЦБ, включающих надбавки за разъездной характер работы и отчисления на социальные нужды, планируются также материальные затраты (на материалы, запасные части, электроэнергию, топливо), связанные с техническим обеспечением устройств, потребность в которых определяется по количеству конкретных объемов и установленным нормам расхода материальных средств на измеритель (объект).
При этом расходы аппарата управления включают фонд оплаты труда служащих, специалистов и руководителей, который определяется на основе штатного расписания дистанции и установленных должностных окладов.
5. Определение себестоимости единицы объема выполняемых работ
Финансирование дистанций сигнализации, централизации и блокировки осуществляется отделением дороги в пределах утвержденной общей суммы эксплуатационных расходов (бюджетное финансирование). Вместе с тем, для сопоставления результатов работы отдельных дистанций рассчитывается плановая и фактическая себестоимость единицы объема выполняемых работ.
В ШЧ объем работы измеряется в технических единицах, следовательно:
руб / тех.ед.,
где Е - плановая или фактическая величина эксплуатационных расходов, тыс. руб.;
- плановая или фактическая техническая оснащенность дистанции, тех. ед.
Помимо работ по техническому обслуживанию и текущему ремонту устройств СЦБ, ШЧ на договорной основе выполняет работы и оказывает услуги отделению дороги, его структурным подразделениям, а также нетранспортным предприятиям и организациям. Договоры заключаются:
- с отделением дороги - на выполнение работ по капитальному ремонту устройств СЦБ;
- с другими производственными звеньями железнодорожного транспорта и нетранспортными предприятиями и организациями - на выполнение работ и оказание взаимных услуг.
Взаиморасчеты производятся на основании заключенных договоров.
Донецька залізниця
Державна адміністрація залізничного транспорту України
ДП «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски»
П «Управління промислових підприємств
Укрзалізниці»
Львівська залізниця
Південно-Західна залізниця
Придніпров-ська
залізниця
Південна залізниця
Одеська залізниця
ДП «Центральна станція зв’язку
УЗ»
ДП
«Вінниця транс прилад»
Підприємства трансфармації
(6 підприємств)
Золотоніська технічна
школа
Медичні заклади (100 закладів)
ДП «Редакція газети «Магістраль»
ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України« «Укрзалізпостач»
ДП «Український державний центр експлуатації спеціалізованих вагонів «Укрспецвагон»
Державні проектно-конструкторські технологічні бюро (6 бюро)
Державні проектно-вишукувальні інститути залізничного транспорту (5 інститутів)
ДП «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень»
ДП Український
центр механізації колійних робіт
Підприємства торгівлі, побуту і громадського харчування
(26 підприємств)
ДП Староконстантиновсьіий завод залізобетонних шпал
ДП «Головний інформаційно-обчислюваний центр УЗ»
ДП «Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень
Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України
ДП Рава-Руський
шпало просувальний завод
Вагоноремонтні заводи
(3 заводи)
Начальник ДП «Придніпровська залізниця»
Спеціальна служба (НР)
Перша служба (НЦО)
Адміністративна служба НАС)
Служба охорони праці (НБТ)
Інспекція з контролю виконання
Господарська служба
Редакція газети «Придніпровська магістраль»
Заступник начальника залізниці по рухомому складу і матеріально-технічному постачанню
Заступник начальника залізниці – головний ревізор з безпеки руху поїздів і автотранспорту
Заступник начальника залізниці з кадрів і соціальних питань
Заступник начальника залізниці – начальник служби перевезень
Головний інженер – перший заступник начальника залізниці
Перший заступник начальника залізниці
Заступник начальника залізниці з економіч-них питань
Начальники дирекцій залізничних перевезень - заступники начальника залізниці
Заступник начальника залізниці (по колій-ному госпо-дарству і будівництву)
Інспекція з енергозбереження
Інспекція по контролю за якістю продукції
Апарат з безпеки руху поїздів і автотранспорту
Служба кадрів, навчальних закладів та соціальних питань
Медична служба
Житловий сектор
Служба перевезень
Технічна служба
Інформаційно-обчислювальний центр
Служба з управління майновими і земельними ресурсами
Служба комерційної роботи та маркетингу
Служба статистики
Пасажирська служба
Фінансово-економічна служба
Юридична служба
Служба організації праці, заробітної плати і структур управління
Служба колії
Служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд
Служба локомотивного господарства
Служба матеріально-технічного постачання
Служба приміських пасажирських перевезень
Служба вагонного господарства
Дніпропетровська автобаза
Відновлювальні поїзди
Дорожній видавничий центр «Придніпров’я»
Дорожній центр науково-технічної інформації і бібліотечно-бібліографічного обслуговування
Дорожній центр стандартизації та метрології
Дорожній експертно-технічний центр
Дорожня екологічна лабораторія
Конструкторсько-технологічне бюро
Служба охорони праці
Служба електропостачання
Служба сигналізації і зв’язку
Служба капітальних вкладень
Служба воєнізованої охорони
Інспекція по збереженню вагонного парку
Служба контролю та внутрішнього аудиту
Дорожній склад бланків суворої звітності фінансово-економічної служби
Сектор реклами
Відділ з організації тендерних закупівель
Дорожня нормативно-дослідна станція праці
Локомотивні депо
Моторвагонні депо
Вагонні депо
Оздоровчі заклади
Дитячі залізниці
Дорожній фізкультурно-оздоровчий клуб, Кривий Ріг
Дніпропетровський центр професійного розвитку персоналу залізниці
Марганецький центр професійного розвитку персоналу залізниці
Дорожній учбово-методичний центр охорони праці
Вагон охорони праці
Дистанції сигналізації та зв’язку
Проектно-кошторисна група служби капітальних вкладень
Загони воєнізованої охорони
Пасажирські вагонні депо
Криворізька пасажирська вагонна дільниці
Вокзали ()Дніпропетровськ, Запоріжжя-1, Сімферополь, Джанкой,, Севастополь)
Відділ організації закупівлі продуктів харчування
Група технологічного контролю пасажирського господарства
Дистанції електропостачання
Дистанції сигналізації та зв’язку
Енергомонтажний поїзд
Чаплинська експериментальна майстерня
Дистанції колії
Дніпроптеорвський центр механізації колійних робіт та ремонту колійної техніки
Дистанції захисних насаджень
Колійні машинні станції
Верхівцевський рейкозварювальний поїзд
Містобудівельний поїзд
Пансіонат ім. Ю. Гагаріна
Будівельно-монтажні управління
Будівельно-монтажний поїзд
Нижньодніпровський завод
Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень
Пансіонат «Прибій»
59 станцій
Відновлювальні поїзди (3)
Криворізька дирекція залізничних перевезень
Пансіонат «Феодосія»
54 станції
Відновлювальні поїзди (2)
Запорізька дирекція залізничних перевезень
67 станцій
Відновлювальні поїзди
Кримська дирекція залізничних перевезень
69 станція
Відновлювальні поїзди
Рис. 2.3. Організаційна структура управління Придніпровської залізниці