Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
Страхування — це двосторонні економічні відносини, які полягають у тому, що страхувальник, сплачуючи грошовий внесок, забезпечує собі (чи третій особі) у разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати з боку страховика, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, вживає превентивні заходи, спрямовані на зменшення ризику, а при потребі перестраховує частину своєї відповідальності. В ринковій економіці, коли страхування відбувається на комерційних засадах воно стає важливим напрямком підприємницької діяльності й розглядається як окрема галузь (індустрія). Природно, що кожна страхова компанія, як і будь-яке інше підприємство, має власне фінансове господарство, за допомогою якого забезпечує свою статутну діяльність. У цій частині страхування належить до сфери фінансів підприємств і галузей. Отже, страхування не вміщується в рамки традиційного вузького розуміння фінансів як економічних відносин, що виникають у процесі формування, розподілу та використання доходів і грошових фондів. Існує також тісний взаємозв’язок між страховою і кредитною діяльністю. населення багатьох країн надає перевагу заощадженню своїх коштів через страхові компанії, укладаючи з ними договори на страхування життя та здоров’я. До продажу страхових полісів нерідко залучаються й банки. Завдяки страхуванню акумулюються великі кошти, які до настання страхових випадків використовуються передусім як джерело кредитних ресурсів. Страхові поліси можуть бути гарантіями повернення позик. Матеріальні цінності, що їх у разі кредитування банки приймають як заставу, мають бути застраховані. Отже, існує тісний взаємозв’язок між страхуванням і кредитом. Страхові компанії, отримуючи прибуток від інвестиційної діяльності, дістають змогу знижувати тарифи на страхові послуги, збільшувати власні резерви, здійснювати відрахування до бюджету, стимулювати персонал, збільшувати дивіденди своїх акціонерів. акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню виробництва або прискоренню виконання інших програм. Це вигідно страхувальникам, страховим компаніям, банкам та іншим підприємницьким структурам і державі в цілому.
Отже, страхування має величезні можливості сприяти економічному й соціальному розвитку країни, задовольняти інтереси щодо захисту майна та доходів як юридичних, так і фізичних осіб.
20. Методи вибору ефективної структури управління: аналітичний, проектний, організаційний.
Аналітичний метод передбачає вивчення всіх переваг і недоліків діючої системи управління. Тут слід з’ясувати, на яких саме видах робіт позначається дефіцит потужностей компанії, а на яких є зайві ресурси. Це можуть бути зайві ланки управління, паралелізм у роботі, відставання розвитку оргструктури від зовнішніх змін. Доцільно порівняти структуру своєї компанії зі структурами аналогічних за профілем вітчизняних і зарубіжних страховиків. Проектний метод передбачає опрацювання проекут створення (для нових компаній) або вдосконалення організаційної структури страхової компанії. Важливішу інформацію для опрацювання містять матеріали, отримані на першому етапі роботи, а також стратегічні наміри компанії щодо її подальшого розвитку. Опрацьовуючи проект нової оргструктури потрібно дотримуватися певних вимог і принципів іх побудови. До вимог належать: оптимальність, оперативність, надійність, економічність, гнучкість, сталість структури управління. Принципи побудови оргструктури зводяться до: кількість ланок управління має забезпечувати максимальне скорочення часу на проходження інформації зверху до безпосередніх виконавців; надання повноважень на вирішення питань тому підрозділу, яке має достатнє інформаційне забезпечення, здатність підрозділів і компанії в цілому на швидке реагування на зміни навколишнього середовища. Проект має передбачати можливість забезпечення його реалізації фінансовими, трудовими та іншими ресурсами. Під час проведення організаційного методу впроваджується нова організаційна структура компанії. Ця робота має бути виконана з мінімальними витратами часу на пристосування до неї як персоналу компанії, так і споживачів її послуг. Не завжди всі структурні підрозділи починають діяти з моменту відкриття компанії. Мають рацію ті компанії, які поступово, у міру ресурсного забезпечення і готовності до надання відповідних послуг, доводять фактичну структуру до проектної.
26. Виконавчі органи управління страховою організацією та їх функції.
Органи управління страховою компанією визначаються залежно від того, на яких засадах створено організацію. Як зазначалося, на українському страховому ринку переважна більшість страхових компаній має статус акціонерного товариства. Правління страхової компанії є виконавчим органом, який керує роботою компанії згідно з повноваженнями, визначеними статутом компанії і положенням про правління. Робота правління має будуватися з додержанням принципу колегіальності. Спектр питань, які вирішуються правлінням, дуже широкий. Це планування діяльності, розставляння відповідальних кадрів, у тому числі затвердження генерального директора або головного менеджера компанії (у переважній більшості товариств ця посада окремо не вводиться, а її функції виконує голова правління), а також кошторису, інвестиційної політики компанії. Голова правління може виконувати водночас функції і голови Ради директорів. Дозволяється також поєднувати в одній особі посади голови правління і головного менеджера. Якщо такого поєднання немає, то функції голови правління здебільшого обмежуються організацією міжнародних контактів і координацією взаємодії компанії з органами влади тощо. Президент — це посада, що за ієрархією йде після голови правління. Важлива особливість: якщо президент є одночасно і головним менеджером, то за рангом він може бути вищим за голову правління. залежно від того, на кого покладені функції управління оперативною діяльністю компанії — голову правління чи президента, — призначаються їхні заступники або віце-президенти. Їх кількість і розподіл обов’язків визначаються потребами кожної компанії. У Західних країнах оперативне керівництво компанією, як правило, здійснює головний менеджер. На нього покладаються дуже важливі функції. Насамперед такі: організація виконання рішень загальних зборів акціонерів, наглядової ради, ради директорів та правління компанії, внесення пропозицій щодо планів діяльності компанії, затвердження функціональних обов’язків посадових осіб. Можна прогнозувати, що зі збільшенням обсягів роботи й українські страховики частіше вводитимуть цю посаду до штатного розкладу. При керівних органах компанії є секретаріат, на який покладаються важливі функції з контролю за виконанням їхніх рішень. Секретар ради веде облік акціонерів, а також книгу протоколів засідань цього органу. У багатьох компаніях, які переймають повчальний зарубіжний досвід менеджменту, чергове засідання наглядової ради, Ради директорів або правління розпочинається з інформації про остаточну редакцію поперед ніх рішень і стан їх виконання. При секретаріаті є група працівників, які встановлюють зв’язки з громадськістю, інформуючи її про діяльність компанії.
51.Шляхи вдосконалення інформаційної системи страховика.
Основним напрямком вдосконалення роботи страховика є покращення інформаційної системи, шляхом вдосконалення систем передачі інформації та зв’язку. Головним напрямком перебудови страхового менеджменту і його радикального удосконалення, пристосування до сучасних умов стало масове використання новітньої комп'ютерної й телекомунікаційної техніки, формування на її основі високоефективних інформаційно-управлінських технологій. Засоби і методи прикладної інформатики використовуються у сфері страхового бізнесу. Нові технології, засновані на комп'ютерній техніці, потребують радикальних змін організаційних структур страхового менеджменту, його регламенту, покращання кадрового потенціалу, системи документації, фіксування й передачі інформації. Особливе значення має впровадження інформаційного менеджменту, що значно розширить можливості використання страховими компаніями інформаційних ресурсів. Розвиток інформаційного менеджменту пов'язаний з організацією системи опрацювання даних і знань, їх послідовного розвитку до рівня інтегрованих автоматизованих систем керування, що охоплюють по вертикалі й горизонталі всі рівні й ланки виробництва і збуту страхового продукту чи послуги.Повна інтегрована автоматизація страхового менеджменту припускає охоплення таких інформаційно-управлінських процесів: зв'язок, збір, збереження й доступ до необхідної інформації, аналіз інформації, підготовка тексту, підтримка індивідуальної діяльності, програмування й вирішення спеціальних задач. Основні напрямки автоматизації інформаційно-управлінської діяльності СК такі: автоматизація процесу обміну інформацією, включаючи АТС, e-mail. До сучасних технічних засобів автоматизації інформаційно - управлінської діяльності можна віднести: ПК, об'єднані в мережі; електронні друкарські машинки; текстообробні системи; копіювальні машини; комунікаційні засоби, телефонну техніку; засоби для автоматизації вводу архівних документів і пошуку інформації; засоби для обміну інформацією – e-mail; відео інформаційні системи; локальні комп'ютерні мережі; інтегровані мережі закладів. Неодмінною умовою підвищення ефективності управлінської праці в СК є оптимальна інф-на технологія, що володіє гнучкістю, мобільністю й адаптованістю до зовнішніх впливів. Інформаційна технологія базується й залежить від технічного, програмного, інформаційного, методичного й організаційного забезпечення.
Основними властивостями інформаційної технології є: доцільність; наявність компонентів і структури; взаємодія із зовнішнім середовищем; цілісність; розвиток у часі. Сьогодні жодна з українських страхових компаній не може обходитися без використання інформаційно-комп'ютерних систем різноманітного призначення й рівня складності. Страхування є особливим видом бізнесу, що у дуже значному ступені залежить від спроможності компанії накопичувати й оперативно використовувати й опрацьовувати великі обсяги точної й достовірної інформації. Тому впровадження повноцінного опрацювання даних є для страховиків одним із найважливіших елементів ринкового успіху й умовою динамічного розвитку. Для компаній з будь-якими обсягами діяльності і будь-якої страхової спеціалізації вже сьогодні необхідні інтегровані інформаційні системи - ІІС, що об'єднують у собі повний набір функцій обліку договорів страхування й перестрахування (співстрахування), брокерських і агентських договорів, із повним набором функцій бухгалтерського і, бажано, кадрового обліку. ІІС ефективні й рентабельні при наявності достатньо стійкої технології - автоматизувати можливо тільки стабільні процеси.
56.Розробка та просування нових видів страхових послуг.
Розробкою та просуванням нових видів стр-х послуг займається відділ марк-гу СК. Стосовно страхової компанії марк-ва політика охоплює комплекс заходів зі створення і продажу стр-х послуг із метою отримання комерційної вигоди. Сюди відносять розробку стр-х послуг, їх модифікацію, обслуговування ДС, елімінування послуг (зняття застарілих послуг із продажу).
Існує декілька етапів розробки та просування стр-ї послуги:
На 1-му етапі ведеться розробка стр-ї послуги, апробація ідеї про умови надання послуги. Компанії на цьому етапі доводиться інвестувати в розробку послуги значні кошти з надією на їх відшкодування в майбутньому. На 2-му етапі починається реалізація послуг. Але в цей час компанія змушена ще робити великі витрати на рекламу, налагоджувати зв’язки з посередниками. На 3-му етапі спостерігається розширення ринку продажу стр-ї послуги. Цьому сприяє активізація роботи посередників, посилення рекламної діяльності. Як правило, на цьому етапі компанії минають точку беззбитковості послуги і досягають певних прибутків. На 4-му етапі компанія відчуває переваги, що зумовлені вдалою ідеєю послуги, правильним вибором ринків і каналів збуту своїх послуг. Проте вплив конкурентів починає позначатися рівні прибутковості послуг. У відповідь компанія змушена витрачати більше коштів на рекламу, модифікувати послуги, а не рідко й знижувати тарифи. 5-й етап здебільшого є етапом зрілості послуги. Обсяги реалізації ще можуть досягати високих показників. Проте прибуток поступово знижується. На 6-му етапі відбувається насичення ринку даною послугою. Цьому в значній мірі сприяють продажі аналогічних послуг конкурентами. Отже обсяги продаж компанії знижуються й падає прибуток. На 7-му етапі життєвого циклу стр-ї послуги відбувається витискування її з ринку. Завдання компанії якомога швидше припинити реалізацію послуги й уникнути можливих значних втрат.
64.Нові форми страхового посередництва.
З розвитком нових видів страхування в нашій країні роль агентів починають виконувати банки та поштові відділення з продажу полісів обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та інших видів страхування.
З огляду на зарубіжний досвід можна передбачити, що найближчим часом банки будуть залучені й до продажу полісів зі страхування життя.
На практиці можна спостерігати розвиток відносин страхова компанія — страховий агент від простих форм до складніших. Уже згадувалися страхові агенти—фізичні особи (іноді їх називають «прямими агентами»), що працюють у штаті конкретної страхової компанії. У зарубіжних страхових компаніях більш прогресивну та гнучку структуру являють собою страхові агенти—фізичні особи, які працюють на умовах контракту з однією («мономандатні страхові агенти») або кількома («багатомандатні страхові агенти») страховими компаніями. Такі агенти мають постійні зв’язки зі своїми клієнтами.