РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Львів ~ Д
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Янков Анатолій Вікторович
УДК 413.161=2/3
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НЕОЛОГІЗМИ ТА ОКАЗІОНАЛІЗМИ
В АМЕРИКАНСЬКОМУ ВАРІАНТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ:
СТРУКТУРА –СЕМАНТИКА –ФУНКЦІОНУВАННЯ
Спеціальність 10.02.04 –германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Львів –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка.
Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент
Зеленська Олена Піменівна,
Львівський юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України, завідувач кафедри іноземних мов
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Огуй Олександр Дмитрович,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри германського та загального мовознавства, завідувач кафедри англійської мови для неспеціальних факультетів
Андрейчук Надія Іванівна,
Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри прикладної лінгвістики національного університету, “Львівська політехніка”
Провідна установа: Запорізький державний університет, кафедра англійської філології, Міністерства освіти і науки України, м. Запоріжжя
Захист відбудеться “10” червня 2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К35.051.15 Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 405.
З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79001, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.
Автореферат розісланий “11” травня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Шпак О.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Дослідження динаміки розвитку словникового складу було і є важливою проблемою лінгвістичної науки. Питанню еволюційних процесів у мові присвячено низку наукових праць, серед яких дослідження О.С.Кубрякової, Ю.О.Жлуктенка, М.Д.Степанової, Ю.А.Зацного та багатьох ін. Неологізми британського варіанту англійської мови різних періодів досліджено в дисертаціях Н.Г.Олексенка, Г.А.Міклашевської, Л.І.Хахам, Н.М. Леонтьєвої, О.Н.Іванова. У американському варіанті англійської мови (АВАМ) неологізми досліджували Т.А.Соловйова, Ю.В.Шувалова. Зіставлення семантичної структури неологізмів-іменників у АВАМ та британському варіанті англійської мови здійснено у праці Н.М.Булавіна. Теоретичні питання про диференціацію понять “власне неологізми”, “новоутворення” та “інновації” висвітлено у дисертації Ю.К.Волошина. В.Н. Трибунська висвітлює ономасіологічні основи процесу словотворення активних дериватів, відібраних з журналів Тайм та Ньюсуік, на хронологічному зрізі 1976-1978 рр. Вагомий внесок у розробку питання новоутворень вносять наші вітчизняні науковці. Фундаментальна монографія Ю.А.Зацного присвячена розвитку словникового складу сучасної англійської мови, в тому числі і неологізмів 80-90-х рр. ХХ ст.
З погляду теорії неології процеси утворення нових слів, причини та передумови їх виникнення досліджено в мовознавстві ще не достатньо, зрештою досі немає виваженого чіткого визначення неологізму. Погоджуємося з міркуванням Ю.О.Жлуктенка про те, що одним із важливих критеріїв визначення неологізмів слід вважати їхню реєстрацію лексикографічними джерелами. Сам факт реєстрації нових слів лексикографами, котрі водночас є носіями мови, означає, що ці слова пройшли стадії входження і часткової чи повної асиміляції в мові, а саме: узуалізації, акцептуалізації та лексикалізації у мовленні та мові. Немає одностайної думки і щодо визначення нових словотворень у мовленні, котрі ще не зареєстровані у словниках. Одні автори називають їх оказіоналізмами (В.Г.Ликов, М.С.Ретунська), інші –потенційними словами (А.І.Смирницький, Є.М.Мєдникова), ще інші - формальними неологізмами (В.Г.Гак).
Напрацювання зарубіжних вчених у суто лексикологічній та соціолінгвістичній галузях дотичні до нашої теми, досить скромні. Варто, однак, відзначити роботу Розмарі Глезер, у якій автор класифікує нові слова за тематичними групами, небезпідставно стверджуючи, що кожна політична партія має свою власну термінологію, спрямовану на формування суспільної думки. Проблемі вивчення політичних неологізмів у французькій мові присвячено роботу Блохвіца Вернера.
На схилі минулого століття мали місце динамічні соціально-політичні процеси як на міжнародній арені, так і всередині однієї із англомовних країн –США. Вони продовжуються сьогодні, неодмінно віддзеркалюючись у лексико-семантичній системі нової суспільно-політичної лексики АВАМ. Про це свідчить поява значної кількості нових слів, синтагм, словосполучень, а також лексикалізованих синтаксичних конструкцій, семантична деривація. Для представлення цілісної наукової картини безперервного позамовного впливу на внутрішньомовні чинники утворення нових слів та відображення специфіки функціонування цих слів у мовленні необхідне окреме монографічне дослідження. Виявлення та відтворення структурно-семантичних і стилістичних аспектів соціально-політичних неологізмів і соціально-політичних оказіоналізмів на рівні мови –мовлення у запропонованій дисертації проводиться вперше. У роботі проводиться також оцінка лексикографічного і публіцистичного матеріалу з погляду його інформативності у певних контекстах. Висвітлення зазначених питань та швидкоплинність суспільно-політичних явищ визначають актуальність дослідження нових і оказіональних слів суспільно-політичного змісту в АВАМ і сприятиме глибшому пізнанню багатогранних співвідношень мови і суспільства, адекватному сприйняттю структури і смислу нових слів для досягнення найважливішої мети спілкування –взаєморозуміння.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертацію виконано на кафедрі англійської філології Львівського національного університету ім. Івана Франка. Тема дослідження затверджена вченою радою ЛНУ (протокол № 12/6 від 30 червня 1976 року). Водночас ця тема є складовою програм підготовки студентів з лексикології і стилістики.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на конкретних прикладах неологізмів та оказіоналізмів простежити за внутрішньомовними особливостями, тенденціями та закономірностями розвитку нової суспільно-політичної лексики і доказати, що поповнення словникового складу АВАМ залежить не тільки від соціально-політичних умов, а й від дії іманентних, усталених норм англійського словотвору.
Окреслена мета передбачає розв’язання таких завдань:
- відібрати, диференціювати та реконструювати за словотвірними моделями соціально-політичні неологізми та оказіоналізми в АВАМ;
- визначити структурні, семантичні та функціональні особливості досліджуваної лексики; з’ясувати роль об’єктивних та суб’єктивних чинників у формуванні неологізмів і оказіоналізмів суспільно-політичного змісту;
- виявити причини набування новою лексикою денотативних і конотативних значень і таким чином простежити шляхи формування нових слів-евфемізмів і -дисфемізмів;
- уточнити особливості побудови оказіональних фразеологічних модифікацій і встановити їхні початкові форми, тобто такі, які зареєстровані у словниках неологізмів і вважаються усталеними, лексикалізованими, широко вживаними у мові та мовленні формами;
Об’єктом аналізу є неологізми та оказіоналізми, які відбивають суспільно-економічні, політичні та національно-культурні процеси в США, починаючи з шістдесятих років минулого століття і завершуючи сьогоденням. У дисертації до неологізмів зараховуються і семантичні неологізми та запозичення з інших мов.
Предметом дослідження є структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів.
Матеріалом дослідження слугують 10454 неологізми, відібрані з різноманітних лексикографічних джерел, включаючи рубрику Among the New Words наукового журналу American Speech –1963-1991 рр. та 2147 оказіоналізмів, які було виявлено під час опрацювання американської періодики (насамперед журналів Newsweek та U.S.News & World Report –1975-2003 рр. ).
Методологічною основою роботи є розуміння онтологічної сутності мови як соціального явища, а також і ономасіологічний підхід до оцінювання мовних явищ, який передбачає органічне поєднання номінативної функції із сигніфікативною і когнітивною.
Методи дослідження. Під час дослідження соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів в АВАМ використано метод кореляції мовних явищ із явищами суспільно-політичними для встановлення взаємозв’язку між словотворенням та чинниками, які на нього впливають. Для аналізу структури і семантики неологізмів і оказіоналізмів застосовувався метод граничних складових. За допомогою цього методу вивчалась внутрішньоморфемна семантика, встановлювалось значення морфеми у різних парадигматичних зв’язках і проводилось розмежування морфем в синтагматиці. Для структурно-семантичного аналізу неологізмів-складних слів та словосполучень було використано метод безпосередньо складових. З його допомогою з’ясовувались міжморфемні відношення і семантична структура. Ступінь продуктивності і активності словотвірних моделей виявлявся за допомогою кількісного методу з метою визначення потенціальних словотвірних можливостей формування слів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше з’ясовано структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості функціонування неологізмів і оказіоналізмів в АВАМ. Новим є запропоноване визначення щодо розмежування неологізмів і оказіоналізмів на рівні дихотомії мови - мовлення, дослідження їхніх супровідних семантичних та стилістичних конотацій. У дисертації вперше залучено до аналізу максимально повне коло малодослідженого мовного матеріалу, пов’язаного безпосередньо із суспільно-політичними процесами у США в період перетворення цієї країни у єдину супердержаву.
Теоретичне значення дисертації полягає в отриманні результатів, що відповідають твердженню про динамічні структурно-семантичні процеси у корпусі нової суспільно-політичної лексики американського варіанта англійської мови. Науковим внеском у теорію неології є положення про нетотожність понять “неологізмів” і “оказіоналізмів”.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання теоретичних положень і фактичного матеріалу під час викладання курсів лексикології, стилістики, перекладу англійської мови. Робота сприятиме уточненню проблеми традиційного, неологічного та оказіонального значення слів і забезпечить викладачів англійської мови в середній і вищій школах новими матеріалами, які стосуються тем словотворення. Зібрані неологізми і оказіоналізми можуть бути використані для складання розділів підручників, словників неологізмів з англійської мови.
Одержані наукові результати узагальнено в таких положеннях, які виносяться на захист:
- Соціально-політичні неологізми американського варіанта англійської мови –це нові мовно-мовленнєві одиниці, які виникають для номінації нових явищ та понять і виявляють відмінні ознаки як у формі, так і в змісті. Неологізми інтенсивніше входять в систему парадигматичних і синтагматичних відношень, більше відповідають мовному узусу і, очевидно, швидше ввійдуть до загального корпусу слів англійської мови. Спочатку вони минають певний період узуалізації та акцептуалізації носіями мови, а потім їх реєструють у лексикографічних джерелах і таким чином вони вступають у стадію лексикалізації.
2. Соціально-політичні оказіоналізми –це мовленнєві одиниці, які перебувають на початковій стадії виникнення і формуються як за стандартними, так і новими словотвірними моделями. Це потенційно можливі неологізми, які з часом поступово долають стадії входження в корпус лексичних одиниць англійської мови і знаходяться на периферії мовленнєвого узусу. Через нестандартність форми та обмежену частотність уживання оказіоналізми можуть взагалі лишатися на недовгий час тільки тимчасовими утвореннями.
3. Суспільно-політичні неологізми і оказіоналізми як мовно-мовленнєві утворення характеризуються різноманітністю структурно-семантичних типів і реалізують тільки їм притаманні семантичні та комунікативно-прагматичні функції в різних видах засобів масової інформації –у першу чергу в соціально-політичних текстах преси.
. Евфемізми і дисфемізми суспільно-політичного змісту, метафорично-метонімічне переосмислення неологізмів і оказіоналізмів є свідченням реалізації у соціально-релевантних джерелах інформації комунікативно-прагматичних цілей з метою не лише створювати сатирично-іронічні та інші емоційно-оцінювальні ефекти у нових словах АВАМ, а й формувати думки, світогляд в певному мовному узусі.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати дослідження апробовано в доповідях і повідомленнях автора на кафедрах іноземних мов Львівського національного університету ім. Івана Франка (Львів, 1977, 1978, 1979, 2003 рр.), Тернопільського державного педагогічного університету (Тернопіль, 1982, 1983 рр.), Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (Київ, 1986 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 8 наукових статтях автора.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, що діляться у свою чергу на підрозділи й пункти, загальних висновків, списку джерел і літератури (369 позицій) і додатків, в яких наводяться словотвірні схеми та моделі разом з кількісними даними про різні способи поповнення нової суспільно-політичної лексики АВАМ. Загальний обсяг тексту дисертації –2 сторінки; основний текст викладено на 195 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету дослідження, його об’єкт та предмет, окреслено хронологічні рамки, сформульовано методологічні принципи, якими керувався дисертант під час роботи. Розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне й практичне значення одержаних результатів.
Перший розділ –“Трактування проблеми соціально-політичних неологізмів (СПН) і соціально-політичних оказіоналізмів (СПО) в лінгвістичній літературі” –присвячений основним положенням про соціальну детермінованість мовних явищ, характеристиці попередніх праць з досліджуваної проблеми і висвітленню питання про неологізми та оказіоналізми у сучасному мовознавстві.
Поміж мовознавців існують різні погляди стосовно ідентифікації та критеріїв визначення неологізмів, їхньої диференціації та співвідношення з поняттями “новоутворень”, “інновацій”. Є.В.Розен стверджує, що чинник часу виникнення слова є визначальним у з’ясуванні ступеню його новизни. А.А.Радченко вважає, що основним у визначенні неологізмів є не його хронологічні межі, а функціональна доцільність нової номінації. Г.І.Міськевич і Л.К.Гельцова вказують на такі умови, що сприяють входженню слова в мову: функціональна доцільність, критерій правильності, вплив позамовних чинників і частотність вживання слова. А.Г.Ликов характеризує неологізм як слово, яке знаходиться на початковому періоді свого історичного життя в мові. У працях Н.М.Булавіна, Н.Ю.Топурідзе-Сумбатової основними критеріями визначення неологізмів є новизна їхніх змісту і форми. Слід дотримуватися погляду, за яким неологізми –це новоутворені чи переосмислені і зареєстровані слова, що 1) частково нові за формою і повністю або частково нові за змістом (Dallasgate, retribilization); 2) нові за формою і повністю чи частково нові за змістом (hashaholic, inflump); 3) старі за формою, але нові за змістом (pacification, presence); 4) слова повністю нові за формою, а за змістом старі (edbiz, Irenology); 5) запозичення (je m’en foutisme, aperturismo), котрі з’явились у мові під впливом позамовних та внутрішньомовних чинників для відбиття і назви нових чи старих явищ і процесів об’єктивно існуючого світу та суб’єктивної його оцінки мовними засобами.
Соціально-політичні неологізми –це нові слова, які пройшли стадії узуалізації, акцептуалізації і частково лексикалізації, зареєстровані у лексикографічних джерелах та використовуються для позначення явищ і процесів, пов’язаних із суспільно-політичною та економічною ситуацією, із зовнішньою та внутрішньою політикою і розвитком відносин між державами.
Соціальні-політичні оказіоналізми –це мовленнєві конкретно-ситуативні, створені ad hoc за традиційними і нетрадиційними (новими) словотвірними моделями слова, які проходять стадію узуалізації у ході їхньої адаптації в мові, проте ще не зареєстровані у словниках неологізмів, хоч і служать для нової назви денотату.
Критерії розмежування соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів такі: 1) неологізми є лексичними одиницями мови і мовлення, а оказіоналізми –лише мовлення; 2) для неологізмів наявність автора не є суттєвою, а для оказіоналізмів –вона суттєва; 3) неологізми мають позатекстове і текстове значення, а оказіоналізми лише текстове; 4) новизна неологізмів пов’язана передусім з новизною денотату, а новизна оказіоналізмів –із незвичністю поєднання морфем та компонентів слів; 5) свіжість неологізмів з часом зникає внаслідок їхньої повної лексикалізації. Є випадки їхнього переходу в архаїзми: Cubanologist, Brezhnev Doctrine, Bolshevize і т.п. Новизна оказіоналізмів хоч і зникає з часом, проте незвичність форми залишається: pollutician, Euroshima, Cartergate і т.п.
Соціально-політичні оказіоналізми згруповано за такими трьома типами: 1) оказіоналізми, що утворені за загальноприйнятими моделями і ще не зареєстровані у словниках неологізмів: Reaganaut, Nasserite, globflation та ін.; 2) оказіоналізми, які утворені за аналогією із добре відомим терміном: ayatolocracy (bureaucracy), Rambomania (dipsomania), White Housese (journalese), та ін.; 3) оказіоналізми, які утворені нетипово, довільно: peace-is-my-middle-name, a-curse-on-both-your-houses, good-guy-nigh-on-superman і т.п.
Таким чином, беручи до уваги не тільки позамовну соціальну детермінованість виникнення соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів, а й внутрішньомовну потребу номінації і комунікації, враховуючи різноманітні концепції трактування неологізмів і оказіоналізмів у лінгвістичній літературі, а також виокремлення різних критеріїв їхнього розмежування, можемо зробити висновки до першого розділу:
- Оскільки у мовознавстві існує велика кількість концепцій стосовно слова як одиниці мови і мовлення і ще немає його єдиного усталеного всебічного визначення, то це ускладнює розмежування неологізмів та оказіоналізмів і їхню ідентифікацію. Однак у даному дослідженні зроблено спробу дати визначення соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів та диференціювати їх на рівні дихотомії мова –мовлення.
- Серед чинників, які зумовлюють появу нових слів (потреба номінації і комунікації), поміж критеріїв, які є показниками новизни слів (час, мовний простір), слід виокремити передусім новизну форми і змісту, новизну денотатів, які ці слова відбивають, а також сприйняття названих мовно-мовленнєвих утворень як нових у першу чергу носіями мови.
- Враховуючи думку провідних мовознавців, можемо стверджувати, що показниками лексикалізації новоутворених слів є насамперед їхнє входження в систему парадигматичних і синтагматичних відношень та реєстрація у лексикографічних джерелах.
4. Побічний додатковий зміст новітніх лексичних одиниць у публіцистичних текстах і в інших матеріалах засобів масової інформації проявляється в тому, що в ньому віддзеркалюються не тільки соціально-економічні, політичні явища, а й світоглядні позиції, переконання мовців, в тому числі й укладачів словників.
Другий розділ –“ Структурно-семантичні ознаки соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів” присвячений найпродуктивнішим способам словотворення неологізмів. За результатами дослідження виявлено, що суфіксація (1226 одиниць) і префіксація (875 одиниць) є найпродуктивнішими. Менше продуктивними є телескопія (212 слів), конверсія (63 слова). У словотворенні помітна висока словотворча активність префіксів заперечення anti-, de-, non- у неологізмах та оказіоналізмах, які утворені за словотвірними моделями anti + n = N, de + v = V, non + n = N (anticorruption, de-Americanize, nonpolicy), та низька продуктивність префіксів hyper-, mini- у неологізмах, утворених за словотвірними моделями hyper + n = N, mini + n = N (hyperaggressiveness, minibudget). Високу активність виявляють суфікси -ism, -ist, -ization (womanism, Pekinologist, Albanianization).
Послуговуючись класифікацією О.С.Кубрякової, серед неологізмів, утворених шляхом суфіксації, виокремлюємо три групи суфіксів для появи неологізмів, а саме: оцінювальні: -ese, -ite, -nik, -ness, -manship, -ie, -cracy, -phobe, -ish, -dom, -esque, -itude, -y, -ster, -ee, -ics, -ola; класифікаційні суфікси, які визначають певний семантичний клас: er, -ist, -ee, -ster, -nik; транспонуючі, які здійснюють редистрибуцію основи. До них належать: -ology, -ation, -ize, - ic, -manship, -ism, -ness, -al, -cracy, -ish, -ing, -ly, -ous.
За участю компонентів складних слів утворено 984 неологізми суспільно-політичного змісту. Активними виявилися компоненти micro-, mega-, crypto- (microinstability, megarich, cryptocolonial). Нові компоненти складних слів, такі як nega-, -oriented, dino-, run-of-the-, industrio-, -scam (negademand (negative), action-oriented, run-of-the-alley (common hoodlums), dinomania, industrio-nuclear, petroscam (fraudulent scheme) є свідченням того, що внутрішньомовні чинники в утворенні нових слів мають невичерпні можливості сприяти новоутворенням суспільно-політичного змісту.
Конверсія також розглядається як особливий спосіб утворення неологізмів, оскільки вона є таким морфолого-синтаксико-семантичним способом словотво- рення, в якому словотворчим рушієм служить сама парадигма слова. 63 неологізми утворено шляхом конверсії (Watergate v, war-game v). Вони свідчать про постійну семантичну динаміку серед новоутворень.
Шляхом усічення структури слів утворено 580 неологізмів та оказіоналізмів. Це передусім акроніми, апокопа, еліпс і змішаний тип скорочень, напр.: ADI (acceptible daily intake), BOSS (Bureau of State Security), terr (terrorist) та ін. У дисертації запропоновано тезу про те, що слова-скорочення скороминущі, а через те загальна реєстрація подібних утворень є недоцільною, хоч з пізнавальною метою, вона, очевидно, була б виправданою.
Структурний аналіз 212 нових слів-телескопізмів дає підстави вважати, що у сучасному словотворенні помітна тенденція поєднання двох видів словотворення –скорочення та телескопії (як виду словоскладання). Унаслідок відсікання початкової, кінцевої та середньої частини основ телескопізми видозмінюються за формою і за змістом. Це, очевидно, складає структурно-семантичний механізм пом’якшення соціально-політичного змісту окремих неологізмів і оказіоналізмів в АВАМ, що підтверджується такими прикладами як dawk (dove + hawk), civex (civilian extraction), concom (coordinating committee) і низкою інших нових телескопізмів.
Серед соціально-політичних неологізмів складних слів нараховано 1192 одиниці. Проаналізовано два типи складних слів: 1) слів, утворених зі звичайних, простих за структурою слів; 2) слів, у яких принаймні один із компонентів є похідною основою. До першого типу належать такі складні слова, як work-release adj, demand-pull n, daylight v. До другого – brain-drainer n, jobholder n, also-runner n. Найпродуктивнішою в утворенні складних слів виявилась структурна модель N + N. За цією моделлю утворено 459 складних слів, таких як star-warrior, bridge-builder, sleazebag та ін.
Неологізми із другим компонентом person: pressperson, clergyperson, mediaperson є свідченням нової тенденції у АВАМ –вживати слово person замість слів man, woman чи суфіксів -esse, -ine, -ette для передачі поняття роду іменників, чи радше, для уніфікації цього поняття. Поштовхом для їх появи є подальша емансипація жінок у вирішенні різноманітних, побутових, соціально-політичних, та інших проблем сучасного суспільства.
Дослідження структурно-семантичних особливостей фразеологічних та перехідних лексикалізованих словосполучень (3859 одиниць) показує, що такі неологізми належать до іменних словосполучень і утворюються за звичними моделями: N + N (gesture politics), A + N (Queer Nation), N + of + N (Gang of Four) та ін. В окремих словосполученнях помітно тенденцію поступового перетворення перших чи других компонентів у своєрідні узагальнювальні гіперсеми - домінуючі семантичні компоненти стійких словосполучень. Такий процес простежується у наступних прикладах: Watergate notoriety, 9-11 plotter, elder abuse, які виокремлені з-поміж аналогічних новоутворень, зразка Watergate crimes, 9-11 attacks, safety abuse та ін.
Розрізнено чотири способи оказіональних фразеологічних модифікацій чи дефразеологізмів: 1) доповнення фразеологізмів додатковими словами (sea of domestic troubles); 2) заміна однієї чи декількох складових компонентів фразеологізмів (blood is thicker than surnames), 3) скорочення фразеологізмів (silver lining); 4) розміщення фразеологізмів у незвичному оточенні слів (Peking airs more dirty linen). Дослідження їх семантичних особливостей ілюструє, що внаслідок зміни форми фразеологізмів модифікується їх денотативне та конотативне значення. Суть модифікації полягає у бісемантичному злитті денотативно-конотативних аспектів початкового значення фразеологічних одиниць та цілісних новоутворених оказіональних конфігурацій фразеологізмів. Роль семантичної субдомінанти в таких модифікаціях виконують нововведені слова, слова-замінники окремих компонентів фразеологізмів, а також слова, які перебувають у препозитивному положенні слова (у випадку незвичного розміщення компонентів дефразеологізмів. У випадку скорочення фразеологізмів роль семантичної субдомінанти виконують скорочена частина і мовленнєві одиниці мікро- та макроконтексту.
Лексико-семантичне вивчення запозичень (426 одиниць) з французької мови (force de dissuasion), шведської (ombudsmanship), російської (novoje myshlenye), італійської (aggiornamento), іспанської (montañero), німецької (Überfremdung), японської (kaizen), арабської (jihad) та ін. показує, що переважна більшість з них лише частково адаптована у фонетичній та граматичній системах АВАМ, що пояснюється їх рідкісним функціонуванням у мовленні та вузькою сферою використання у суспільно-політичній тематиці.
Загальна таблиця з переліком способів утворення досліджуваних неологізмів та їхніми кількісними показниками виглядає так:
|
|
Загальна кількість (10454) |
% |
Префіксація |
875 |
,37% |
Нетранспонуючі схеми (напр.: N→N) |
722 |
,90% |
|
Транспонуючі схеми (напр.: N→A) |
153 |
,46% |
Суфіксація |
1226 |
,72% |
Нетранспонуючі схеми |
654 |
,25% |
Транспонуючі схеми |
572 |
,47% |
Афіксація |
875 + 1226 = 2101 |
,09% |
|
Префіксоїдні компоненти складних слів |
651 |
,22% |
Нетранспонуючі схеми |
617 |
,90% |
Транспонуючі схеми |
34 |
,32% |
|
Суфіксоїдні компоненти складних слів |
333 |
,18% |
Нетранспонуючі схеми |
242 |
2,31% |
Транспонуючі схеми |
91 |
,87% |
Префіксоїдні та суфіксоїдні компоненти складних слів |
651 + 333 = 984 |
,41% |
Конверсія |
63 |
,60% |
Різновиди скорочень |
580 |
,54% |
Телескопія |
212 |
,02% |
Складні слова |
1192 |
,40% |
Стійкі словосполучення |
3859 |
,91% |
Запозичення |
426 |
,07% |
|
Семантичні неологізми |
1037 |
,91% |
У третьому розділі - “Функціонально-семантичні та стилістичні особливості соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів у американському варіанті англійської мови (АВАМ)” –спочатку йдеться про семантичні процеси та семантичні неологізми. Виявлено 1037 семантичних неологізмів суспільно-політичного змісту. У них простежується набування словами нових, специфічних значень, зумовлених їх активним вживанням у суспільно-політичних текстах. У такому випадку спостерігається початковий етап термінологізації окремих слів. Так, в АВАМ слово shield означає гарантія безпеки журналістів як конфіденціальних джерел інформації. В окремих словах можна помітити розширення та переосмислення значень. У словосполученнях contract marriage, open marriage, serial marriage визначальні слова-атрибути contract, open, serial конкретизують і наповнюють новим відтінком значення слова marriage. Дослідження семантичної структури неологізмів та оказіоналізмів підтверджує, що у випадках, коли розширення значення відбувається без розриву семантичної структури слова і одночасно при збереженні його основного значення (як у семантичних неологізмах bomb, crunch, Watergate та інших), то такі явища можна кваліфікувати як розвиток полісемії слів. Коли ж зв’язок з етимоном слова, його початковим значенням у процесі зіставлення в діахронічному плані втрачається (як у семантичних неологізмах plumber –особа, яка розслідує і встановлює причини розголошення державних таємниць, trip –відчуття, яке виникає після прийняття певних наркотиків), тоді є підстави вважати такі слова омонімами.
У другому підрозділі простежено механізм набування новою лексикою конотативних значень. Названі значення розглядаються як різні вияви (внутрішньомовні чинники) сутності соціально-політичних явищ та процесів (позамовні чинники). Конотативне значення може виявлятися як у контексті (адгерентна конотація), коли під впливом функціонування слова у реченні виникає оказіональне конотативне значення, і поза контекстом (інгерентна конотація), коли додаткові семантичні відтінки ніби нашаровуються суб’єктом на основне значення слова для вираження емоційно-експресивного забарвлення.
Третій та четвертий підрозділи присвячено відповідно вивченню шляхів формування соціально-політичних евфемізмів та дисфемізмів. Виявлені 410 неологізмів і оказіоналізмів з чітко вираженим конотативним значенням систематизовано за двома типами: 1) евфемізми (320 одиниць); 2) дисфемізми (пейоративні та сатиричні неологізми і оказіоналізми (90 одиниць). Соціально-політичними евфемізмами вважаються такі одиниці, які вживаються як засіб впливу на формування суспільної думки та оцінки соціально-релевантних явищ. Соціально-політичні дисфемізми служать засобом досягнення стилістичного ефекту, більшої експресивності, а також є способом формування упереджених думок та ставлення до соціально-політичних явищ і дій. Дослідження показує, що евфемізми виконують роль своєрідних слів-кодів, які зарубіжні лінгвісти називають catch-words, umbrella-words, dim definitions і т.п. Існують нейтральні евфемізми, котрі не мають чітко вираженого суспільно-політичного заряду кодування, напр.: trouble замість riots, sanpro замість Sanitary Protection.
Прикладами синонімічних пар нових та існуючих у мові слів є antiblackism –racism, counter-detente –militarism, destabilization –interference і т.п. Очевидно, такого типу приклади є доказом того, що здійснення політичних недомовок чи цілком очевидне пом’якшування термінів уможливлює нав’язування помилкових стереотипів, спростовування соціально та політично важливих термінів навіть за допомогою афіксів. Загалом, так званий semantic camouflage широко використовується за допомогою словосполучень типу clean weapon, smart bomb, beam weapon, cluster bomb, kill ratio і т.п.
Лінгвістичною особливістю соціально-політичних дисфемізмів є їхня інгерентна конотація, яка властива слову чи словосполученню поза контекстом, та адгерентна, яка реалізується тільки в контексті. Інгерентна конотація помітна в нових словах, утворених з префіксами anti- (anti-Clinton), pro- (pro-junta), super- (superpatriots), та оцінювальними суфіксами -ish (Watergatish), -ite (Reaganite), -ie (libbie), -nik (gatenik) і компонентами слів -gate (pornogate), -holic (bloodoholic), -speak (whitespeak). Суфікси -ism, -ist іноді вживаються з пейоративним відтінком в окремих новоутвореннях. Іронічний ефект, очевидно, досягається завдяки додаванню цих суфіксів до слів, які не обов’язково є спеціальними політичними термінами, а, навпаки, є словами, які відбивають побутово-буденні поняття чи приєднуються до сумнозвісних прізвищ і т.п., напр.: heightism, adultism, le Penism, parachutist, electoralism. Дисфемізми, утворені шляхом телескопії, також мають сатиричний відтінок значення, напр.: mediamorphosis (media + metamorphosis), feminazi (feminist + nazi), wargasm (war + orgasm) та ін. Додаткова конотація досягається шляхом поєднання слів та часткового відсікання їхніх частин, а також незвичного звучання, котре нагадує добре відоме слово. При цьому спостерігається така закономірність: чим ближче співзвуччя, тим вище сатиричний відтінок. Це простежується в дисфемізмах galimony (girl, gal + alimony), oilitics (oil + politics) та ін.
Дерогативний відтінок цілком очевидний і в акронімах MEOW (moral equivalent of war), SWAT (Special Weapons and Tactics) та ін. У першому прикладі гострий сатиричний ефект досягається за допомогою звукоімітації та омонімії, а у другому –завдяки натяку на важкий удар.
Метафоричні та метонімічні особливості неологізмів і оказіоналізмів в АВАМ розглядаються у п’ятому підрозділі. Використовуючи класифікацію О.М.Мороховського, виокремлюємо такі різновиди метафор: когнітивні, образні, номінативні та генералізуючі. Сутність когнітивних метафор у набуванні певними об’єктами сторонніх ознак, які віддаляються від конкретного значення і поступово перетворюються у абстрактні. Такі метафори є джерелом подальшого розвитку полісемії. Неологізм-метафора dragon, наприклад, означає будь-яка із чотирьох азіатських країн, а саме Південна Корея, Гон Конг, Сінгапур, Тайвань. У образних метафорах спостерігається пошук образу, оригінальності оцінки. Ці метафори є джерелом синонімії. Неологізм-метафора parachute candidate у АВАМ означає політичний кандидат, якого обирають у певні виборчі органи за місцем його проживання та праці. Синонімічним виразом до цього нового словосполучення є carpet-beggar. Образні метафори складають більшість відібраних неологізмів-метафор –понад 400. Серед оказіональних виразів образних метафор трапляються такі, як media mogul ( a big shot), Lewinsky lip trainer (a bomb), та ін. Номінативні метафори є результатом заміни однієї назви іншою і служать джерелом омонімії. Вони представлені зовсім незначною кількістю прикладів. До таких належать метафори shackers (influential people), gridlock (a state of deadlock) та ін. Генералізуючих метафор не виявлено.
Серед метонімів трапляються слова, в яких реалізується новий несподіваний зв’язок між двома об’єктами, явищами завдяки подібності ознаки, якості і т.п. Так, на зміну слову hippies, яке було популярним у 60-70-х рр., з’явилось слово slackers. У 90-х рр. так спочатку називали осіб, які не цікавилися перспективами службової кар’єри. Однак згодом цим словом стали називати молодих людей, не здатних обрати життєвий шлях. На основі метонімічного переносу значення з’являються нові слова slackerdom, slackerspeak, slackerbeat, slacker culture.
У контексті метонімії цікавим є неологізм Whitewatergate, який з’явився у 90-х роках як доповнення до цілої низки слів з елементом -gate, який був надзвичайно активним в утворенні нових слів ще у 80-х роках. Whitewater –назва ділянки землі, а Whitewatergate –фінансовий і політичний скандал, пов’язаний з купівлею цієї ділянки сім’єю екс-президента США –Біла Клінтона. У цьому неологізмі спостерігається ніби подвійне метонімічне перенесення значення місця подій (назвемо умовно такий вид перенесення значення –здвоєною локальною екстраполяцією), тому що і елемент -gate пов’язує основу нового слова з сумнозвісним уотергейтським скандалом і нагадує про місце його виникнення.
Отже, метафори та метоніми, як одиниці вторинної номінації підсилюють, з одного боку, емоційну експресивність неологізмів і оказіоналізмів, а з іншого боку, не завжди сприяють їхній смисловій виразності, внаслідок чого доводиться проводити своєрідне декодування нових слів.
Синонімічно-антонімічні особливості неологізмів і оказіоналізмів у АВАМ розглядаються у шостому підрозділі. Синоніми-неологізми є виразниками процесу їх зближення з існуючими у мові та мовленні словами. Так, однакові семи –заперечення; протидія чи протилежний напрямок – помітні серед префіксів anti-, de-, non-, un-, що свідчить про певний ступінь синонімії. Майже однакові семи мають і префікси hyper-, over-, super-. Проте, поєднуючись з одним і тим же твірним словом exploitation, вони мають різні значення. Так, неологізм overexploitation, наприклад, означає нераціональне, надмірне використання корисних копалин землі, а слово hyperexploitation –надмірна експлуатація праці. Водночас, неологізми з названими префіксами є антонімами до наявних у мові слів. До них належать неологізми anti-Maastrichtian, який є протилежним за значенням до нового слова Maastricht-friendly, неологізм anti-anti-anti-missile –до слова missile, та ін.
Серед неологізмів і оказіоналізмів виокремлюються група синонімів-запозичень, які хоч і є новою номінацією, але поняття, які вони відбивають, передаються автохтонними у мові словами: нім. Innigkeit (sincerity), франц. haut ton (high society), та ін. Однак, в такому б випадку реципієнт інформації був би позбавлений можливості пізнання специфічних ознак та суті відображуваного явища. Тільки ретельне вивчення контексту та словникових дефініцій допомагає з’ясувати значення синоніма-запозичення zaitech (financial management) –розширення ділових стосунків та проникнення японського капіталу на західні ринки. Фразеологічні одиниці та оказіональні конфігурації фразеологізмів теж є джерелом неологізмів-синонімів. Такими є, наприклад, неологізми frog hair (money for the use in political campaigns), white bread (the North American white middle classes) та ін.
Неосемантизми (1037) (переносні значення слів) також є одним із типів синонімів поміж неологізмів і оказіоналізмів. До таких синонімів належать hat (bribe), bread (money), North (advanced countries) та ін.
Отже, синонімічні ряди поповнюються завдяки різноманітним джерелам, які зберігаються у внутрішньомовному резерві –лексико-семантичному механізмі формування неологізмів.
Переважна більшість неологізмів-антонімів є кореневими антонімами, в яких протиставлення значення знаходиться у корені слова. Так, прикметник dirty у суспільно-політичних текстах використовується у значеннях нечесний (dirty pool), шахрайський (dirty trick, dirty trickster), терористичний, підривний (dirty war) та низці інших значень у таких неологізмах як dirty bomb, dirty dancing та ін. Мірою протиставлення є протилежне слово clean, яке теж набуло додаткових конотативних значень. Від цього слова походить і сумнозвісний неологізм cleansing та стійкі словосполучення ethnic cleansing, social cleansing –етнічна чистка, соціальна чистка та ін. До такого типу прикладів кореневих неологізмів-антонімів залічуються: polemology –irenology, hard liner –soft liner та ін. Виникнення таких неологізмів-антонімів є вагомим аргументом на користь того, щоб як словосполучення, так і оказіональні фразеологічні модифікації включати у лексичну систему АВАМ на основі складних відношень синонімії, антонімії та омонімії.
ВИСНОВКИ
1. Соціально-політичні неологізми –це слова, поява яких викликана позамовними чинниками та внутрішньомовними закономірностями відбиття соціально-політичних явищ за допомогою існуючої нормативної парадигматико-синтагматичної системи АВАМ. Такі слова отримали оформлення за наявними лексико-граматичними параметрами, зареєстровані у лексикографічних джерелах, мають специфічні особливості змісту і поступово закріплюються у мові.
. Соціально-політичні оказіоналізми це –мовленнєві конкретно-ситуативні одиниці, які утворюються за загальновживаними і за новими словотвірними моделями з метою надання стилістичної експресії змісту. Такі слова відображають передусім тенденцію до економії засобів вираження, проте вони ще не зареєстровані у лексикографічних джерелах.
. Оскільки гносеологічна та онтологічна сутність неологізмів і оказіоналізмів не є гомогенною, то і їхні структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості, реалізовані у соціально-політичних текстах, варіюються залежно від внутрішньомовних якісних параметрів АВАМ. Специфічні функціональні особливості неологізмів і оказіоналізмів полягають у їх прагматичній зумовленості.
. Процес утворення соціально-політичного прошарку нової лексики характеризується як високою продуктивністю та активністю традиційних словотвірних моделей, так і утворенням слів за новими моделями, зокрема, Euro + n = N, n + gate = N, v + ola = N, n + mania = N, v + in = N. У новоутвореннях спостерігається розвиток семантики окремих словотворчих елементів, напр.: -nik, -manship, -dom та поява нових афіксоїдних компонентів слів, таких як Euro-, -gate, -speak, -aholic. Тенденція до злиття довільних стійких словосполучень у тісніші з’єднання, якими є складні слова, телескопічні утворення та складні синтаксичні комплекси чітко простежуються і продовжуються в АВАМ.
. Проходження стадій узуалізації та акцептуалізації залежить від входження неологізмів в систему парадигматичних та синтагматичних зв’язків і прийняття колективною мовною свідомістю носіїв мови. Тенденція до економії засобів вираження у новій суспільно-політичній лексиці активізує словотвірні процеси і породжує високу продуктивність словотвірних елементів -ola, -in, -gate, -mania та ін. Мовна економія загалом веде і до вдалого експресивно-емоційного способу вираження як нових, так і відомих понять. Це, зокрема, підвищує апелятивну функцію через створювану семантичну непрозорість багатьох новоутворень у соціально-політичних текстах, що дає змогу авторам цих текстів свідомо і цілеспрямовано використовувати внутрішньомовні системні можливості АВАМ, проводити соціопрагматичні видозміни структури і семантики неологізмів і оказіоналізмів.
6. Лінгвістичними закономірностями конотативних значень неологізмів і оказіоналізмів є збагачення семантичної структури та розширення полісемії слів, збільшення синонімічно-антонімічних рядів, дальший розвиток омонімії та дефразеологізації чи використання розмаїтих оказіональних фразеологічних модифікацій.
. Стилістичною особливістю неологізмів і оказіоналізмів у процесі їхнього функціонування є часте використання таких тропів, як евфемізми, дисфемізми, метафоричне і метонімічне перенесення значень з метою підвищення експресивності тексту та апелятивної функції нових слів суспільно-політичного змісту в АВАМ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Янков А.В. Морфологічна структура і семантика соціально-політичних неологізмів у американському варіанті англійської мови // Іноземна філологія. –Львів, 1978. –Вип. 52. –С. 41 - 46.
. Янков А.В. Структурно-семантична характеристика соціально-політичних неологізмів-складних слів і словосполучень у американському варіанті англійської мови // Іноземна філологія. –Львів, 1981. –Вип. 61. –С. 36 –.
. Янков А.В. Денотативне і конотативне значення соціально-політичних неологізмів у американському варіанті англійської мови // Іноземна філологія. –Львів, 1981. –Вип. 62. –С. 52 - 59.
. Янков А.В. Запозичення у новій соціально-політичній лексиці американського варіанта англійської мови // Іноземна філологія. –Львів, 1983. –Вип. 72. –С. 43 –.
. Янков А.В. Соціально-політичні оказіоналізми в американському варіанті англійської мови // Іноземна філологія. –Львів, 1986. –Вип. 83. –С. 23 - 29.
. Янков А.В. Дефразеологізми та соціально-політичні оказіоналізми американського варіанта англійської мови // Іноземна філологія. –Львів, 1986. – Вип. 83. –С. 23 - 29.
7. Янков А.В. Суспільно-політичні неологізми, утворені телескопією // Мова і культура нації. Збірник наукових праць. –Львів, 2001. –С. 215 –.
. Янков А.В. Семантичні процеси та семантичні неологізми в американському варіанті англійської мови // Іноземна філологія. –Львів, 2004. –Вип.. 113. –С. 106 –.
АНОТАЦІЇ
Янков А.В. Соціально-політичні неологізми і оказіоналізми в американському варіанті англійської мови: структура –семантика ––функціонування. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. –Германські мови. –Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004. –с.
Дисертація присвячена структурно-семантичним та функціонально-стилістичним особливостям соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів у американському варіанті англійської мови за період з 1963 до 2003 рр. На основі широкого кола лексикографічних та текстологічних джерел проведено диференціацію понять неологізмів і оказіоналізмів, простежено та уточнено, за якими традиційними і новими словотвірними моделями морфологічної структури слова побудована нова суспільно-політична лексика. Розглянуто різноманітні способи утворення неологізмів та оказіоналізмів, встановлено взаємозв’язок і взаємозалежність між позамовними і внутрішньомовними чинниками, які активізують словотворчі процеси. Виявлено причини виникнення соціально-політичних евфемізмів та дисфемізмів і з’ясовано метафорично-метонімічні та синонімічно-антонімічні особливості нової суспільно-політичної лексики американського варіанта англійської мови у процесі їх функціонування у мові та мовленні.
Ключові слова: неологізми, оказіоналізми, мова, мовлення, соціально-політичні, внутрішньомовні, позамовні, американський варіант англійської мови.
Янков А.В. Социально-политические неологизмы и окказионализмы в американском варианте английского языка: структура –семантика –функционирование. –Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. –германские языки. –Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2004. –c.
Диссертация посвящена структурно-семантическим и функционально-стилистическим особенностям социально-политических неологизмов и окказионализмов в американском варианте английского языка за период с 1963 по 2003 гг.
На основании подлинных лексикографических и текстологических материалов в исследовании проведена дифференциация понятий неологизмов и окказионализмов в американском варианте английского языка. Социально-политическими неологизмами считаются новые лексические единицы, возникновение которых было вызвано экстралингвистическими причинами и внутрилингвистическими закономерностями отражения социально-политических процессов и явлений при помощи существующей нормативной парадигматико-синтагматической системы американского варианта английского языка. Эти неологизмы зарегистрированы в лексикографических источниках и отличаются специфическими особенностями содержания. Социально-политические окказионализмы американского варианта английского языка являются конкретно-ситуативными единицами речи, которые созданы как по общеизвестным, так и по новым словообразовательным моделям с целью стилистической экспрессии содержания, экономии средств выражения и ещё не зарегистрированы в лексикографических источниках. Специфические особенности социально-политических неологизмов и окказионализмов состоят в их социо- и коммуникативно-прагматической обусловленности.
В процессе исследования способов образования социально-политического слоя новой лексики американского варианта английского языка было установлено, что он отличается высокой продуктивностью и активностью как традиционных моделей морфологической структуры слова, так и формированием слов по новым словообразовательным моделям, в частности, Euro + n = N, n + gate = N, v + ola = N, n + mania = N, v + in = N. Помимо развития семантики отдельных словообразовательных элементов и процесса формирования новых афиксоидных компонентов слов отчётливо наблюдается тенденция слияния произвольных устойчивых словосочетаний в более сжатые единицы, которыми являются сложные слова, телескопические новообразования, а также сложные синтаксические комплексы.
В работе отстаивается мнение о том, что постепенный переход социально-политических окказионализмов из речи в язык, ассимиляция окказионализмов и неологизмов в языке и последующий переход в разряд слов широкого словоупотребления зависит от их внедрения в систему парадигматических и синтагматических связей, а также от принятия коллективным языковым сознанием носителей языка.
В диссертации утверждается, что тенденция к экономии средств выражения, наблюдаемая в новообразованиях, с одной стороны, активизирует словообразовательные процессы, а с другой стороны, способствует развитию экспрессивно-эмоциональных способов выражения как новых, так и раннее известных понятий. Это хотя и повышает аппелятивную функцию социально-политических неологизмов и окказионализмов, зато в определённых случаях снижает их информативную функцию из-за создаваемой семантической непрозрачности определённых новообразований в социально-политических текстах.
В данном исследовании доказано, что лингвистическими закономерностями развития коннотативных значений социально-политических неологизмов и окказионализмов являются усовершенствование и обогащение семантической структуры, расширение полисемии слов, увеличение синонимично-антонимичных рядов, дальнейшее развитие омонимии и дефразеологизации или же использование разнообразных окказиональных фразеологических модификаций.
Автором установлены стилистические особенности социально-политических неологизмов и окказионализмов в процессе их функционирования, которые состоят в том, что в американском варианте английского языка широко используются такие тропы, как эвфемизмы, дисфемизмы, метафорическое и метонимическое перемещение значений с целью повышения экспрессивности текста и усиления аппелятивной функции новообразований.
Ключевые слова:неологизмы, окказионализмы, язык, речь, социально-политические, экстралингвистический, американский вариант английского языка.
Yankov, Anatoly. New and occasional words of a social and political content in American English: structure –meaning –function. – Manuscript. Thesis for the scholarly degree of Candidate in the field of philology, specialty 10.02.04 –Germanic languages. –The Ivan Franko National University of Lviv, 2004. –p.
The study deals with the investigation of the structural, semantic, functional and stylistic peculiarities of the new and occasional words of a social and political content in American English. On the basis of a great number of lexicographic sources the so-called qualitative papers and magazines texts data the differentiation between the notions new words and occasional words has been undertaken. The author states that social and political neologisms are those new words that make a new part of the most recent authoritative dictionaries, characterize the interstate relations and express the notions and phenomena connected with the home and foreign policy of the country. Social and political occasional words are considered to be the unique newly coined speech units created and used with the aim of nominating social and political phenomena for the purpose of stylistic expression and an economy of means of utterance. Occasional words and new words in mass media texts transmit some additional information since the slightest change in form inevitably involves the change of content. More often than not these words perform the function of conviction. The common paragons of the morphological structure of new and occasional words have been redesigned, surveyed and specified alongside with some new ones. Various ways of word building have been thoroughly considered and the interdependence between extralinguistic and intralinguistic stimuli exerting a tangible generative influence upon the process of creation of new words has been determined. The reasons for the extensive use of social and political euphemisms and dysphemisms in the process of their functioning in the language and speech have been disclosed and the stylistic metaphoric, metonymic, synonymic and antonymic niceties of a new word stock in American English have been elucidated.
Key words: new words, occasional words, language, speech, extralinguistic, intralinguistic, structure, meaning, American English.
Підписано до друку 29.04.2004 р.
Формат 60х90/16. Папір друк. Ум. друк. арк. 1
Тираж 100 прим. Зам. 1
Надруковано в Кременецькому медичному училищі
імені Арсена Річинського
, м. Кременець, вул. Словацького, 12
2. Стабильность брака в семьях с разной степенью сплоченности
3. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Дніпропетровськ ~ 1999 Ди
4. тема життєвих явищ психологія знайома кожній людині
5. столовыми ресторанами кафе закусочными
6. Александр Блок Жизнь и творчество Влияние творчества Блока на поэзию Анны Ахматово
7. 2013 г Тема 6
8. Тема урока- L vie u lyc~e
9. Тема 1 Предмет и метод экономической теории Сущность общественного производства и его две стороны Э
10. пикнет 2 разамастер код по умолчанию 1234пикнет 1 раз если код не правильный то пиликнет двух тональным сиг
11. Международные стандарты аудита для студентов 6 курса специальности 060500 080109 1 образования для студентов
12. Органический тип структур управления
13. источники у кого какие чтобы приправить остроумием свою речь и блеснуть эрудицией
14. ТЕМА Предмет задачі і методи психології спорту
15. задание и введите ответ в специальную таблицу для ответов
16. Завершение конфликта.html
17. философские толкования проблемы сознания
18. Бактерии протисты и растения Антон в своем ответе пояснял систематику причем протисты разнес по групп
19. 1Научное знание представляет собой сложную систему в которую включена разнообразная научная информация
20. СанктПетербургский Государственный Университет Сервиса и Экономики Институт экономики и управления п.