Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Введение
Ремонт автомобилей является объективной необходимостью, которая обусловлена техническими и экономическими причинами.
Во-первых, потребность народного хозяйства в автомобилях частично удовлетворяется путем эксплуатации отремонтированных автомобилей. Во-вторых, ремонт обеспечивает дальнейшее использование тех элементов автомобилей, которые не полностью изношены. В результате сохраняется значительный объем прошлого труда. В-третьих, ремонт способствует экономии материалов идущих на изготовление новых автомобилей. При восстановлении деталей расход материалов в 20…30 раз ниже, чем при их изготовлении.
Многочисленные исследования показали, что первый капитальный ремонт, как правило, по всем слагающим экономической эффективности затрат общественного труда выгоднее приобретения нового автомобиля. Это объясняется двумя возможными обстоятельствами:
- фактические затраты на первый капитальный ремонт большинства видов машин и оборудования не превышает 30-40% их балансовой стоимости, повторные же ремонты обходятся значительно дороже;
- большинство видов машин подвергаются первому капитальному ремонту, как правило, до наступления морального износа.
Общее число деталей в современных автомобилях составляет тысячи наименований. Однако число деталей, лимитирующих их срок службы до капитального ремонта, не превышает нескольких десятков наименований. Задача заключается в том, чтобы повысить долговечность этих деталей до уровня обеспечивающего наибольшую долговечность автомобиля.
Наряду с поиском путей и методов повышения надежности, которая закладывается в конструкцию автомобиля при проектировании и внедряется в сфере производства, необходимо изыскать пути и методы для решения этой же задачи в сфере эксплуатации и ремонта. От того, как разумно будет использоваться ресурс автомобилей в эксплуатации, зависит действительный
срок его службы до капитального ремонта.
Авторемонтное производство, получив значительное развитие, еще не в полной мере, реализует свои потенциальные возможности. По своей эффективности, организационному и технологическому уровню оно еще отстает от основного производства автомобилестроения. Качество ремонта остается низким, стоимость высокой, уровень механизации достигает лишь 25…40%, вследствие чего производительность труда в два раза ниже, чем в автомобилестроении. Авторемонтное предприятие (АРП) оснащены в основном универсальным оборудованием большой степени изношенности и малой точностью. Это негативные стороны современного состояния авторемонтного производства и определяют пути его развития.
В експлуатаційній частині викладається обґрунтування необхідності проектування, виходячи з завдань, які ставить держава перед автомобільним транспортом. Вибирається тип рухомого складу, визначається його кількість.
Таблица 1.1 – Исходные данные
|
№ |
Марки авто |
Количество |
Средне суточный пробег |
Категория условий эксплуатации |
|
1 |
Икарус 41508 |
33 |
130 |
2 |
|
2 |
Газ 473800 |
38 |
205 |
2 |
|
3 |
Краз 6510 |
34 |
2 |
Таблица 1.2-Данні по авто
|
Марка авто |
Нормативний пробіг до ТО-1 |
Нормативний пробіг до ТО-2 |
Нормативний пробіг до КР |
Кількість днів простою КР на АРЗ |
Дні простою в ТО-2 і ТО-1 |
Трудомісткість ЩО |
Трудомісткість ТО-1 |
Трудомісткість-ТО-2 |
Трудомісткість ПТ |
Нормативна трудомісткість ТО і ТР |
Довжина авто |
|
Икарус 41508 |
4000 |
16000 |
360000 |
35 |
0,65 |
1,2 |
9,5 |
35 |
8,5 |
13,06 |
9,19 |
|
Газ 473800 |
4000 |
16000 |
300000 |
22 |
0,4 |
0,42 |
2,2 |
9,1 |
3,7 |
5,19 |
6,4 |
|
Краз-6510 |
2500 |
12500 |
165000 |
22 |
0,5 |
1 |
4,82 |
12,37 |
6,4 |
9,32 |
8,1 |
При необхідності виконується приведення рухомого складу. При розробці проекту реконструкції АТП для зменшення кількості розрахункових груп дозволяється приводити рухомий склад (РС) до двох - трьох марок за технологічним сумісництвом (наприклад, група дизельних або карбюраторних автомобілів, група автопоїздів і т.і.).
Кількість приведених автомобілів Апр визначається за формулою:
шт.(1.1) де Ао - кількість автомобілів марки, до якої приводяться автомобілі (49);
Аі - кількість автомобілів, які приводяться;
- питома трудомісткість ТО і ПР автомобіля, який приводиться,
люд-год/1000 км;
- питома трудомісткість ТО і ПР автомобіля, до якого приводяться
інші, люд-год/1000 км;
і - індекс моделі автомобілів, що приводяться;
n - кількість груп моделей автомобілів, що приводяться.
Таблица 1.3- Приведення рухомого складу
|
Марка рухомого складу |
Трудомісткість ТО та ПР, люд-год/1000 км |
Коефіцієнт приведення |
Кількість одиниць рухомого складу |
||
|
РС, що приводиться |
РС, до якого приводять |
фізичних |
приведених |
||
|
Газ-473800 |
|||||
|
Газ 473800 |
4,81 |
4,81 |
1 |
38 |
38 |
|
Всього автомобілів Газ-473800 |
38 |
||||
|
ИКАРУС-41508 |
|||||
|
ИКАРУС-41508 |
11,01 |
11,01 |
1 |
33 |
33 |
|
КРАЗ-6510 |
7,38 |
7,38 |
0,67 |
34 |
23 |
|
Всього автомобілів ИКАРУС-41508 |
56 |
Питома трудомісткість ТО і ПР повинна прийматись згідно нормативів, наведених в документах. В разі її відсутності серед нормативів питома трудомісткість ТО і ПР може бути розрахована згідно формули:
(1.2)
люд-год(1.3)
люд-год (1.4)
люд-год (1.5)
де , - нормативна трудомісткість технічного обслуговування відповідно ТО-і та ТО-2, люд-год;
- нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд-год/1000 км;
, - нормативна періодичність технічного обслуговування відповідно ТО-1 та ТО-2, км.
Задачею технологічного розрахунку автотранспортного підприємства
(АТП) є визначення даних, необхідних для розробки будівельного планування зони та дільниці підприємства, яке проектується або реконструюється, організації технологічного процесу технічного обслуговування (ТО) та ремонту (Р) рухомого складу (РС), розрахунків енергетичної, санітарно-технічної та інших частин проекту.
Технологічний розрахунок включає:
Для виконання технологічного розрахунку АТП необхідні наступні вихідні дані:
При курсовому проектуванні, коли розробляється проект нового підприємства, вихідні дані видаються кафедрою.
При розробці проекту реконструкції АТП вихідні дані приймаються на основі звітних матеріалів цього підприємства з врахуванням перспектив його розвитку. Студентам допускається вихідні данні приймати самостійно після обґрунтування, розрахунку і узгодження з керівником проекту та завідуючим кафедрою.
Розрахунку виробничої програми ТО і Р рухомого складу передує вибір і коригування нормативних значень пробігів РС між технічними впливами. Нормативна періодичність обслуговування встановлена за типами рухомого складу. Нормативна періодичність обслуговування, наведена в, може бути зменшена власником ДТЗ найбільше на 20% в залежності від категорії умов експлуатації. Якщо надана в періодичність обслуговування відрізняється від періодичності, визначеної документацією заводу-виробника, слід керуватись документацією заводу-виробника.
Таблица 2.1-Відсоток зменшення норми пробігу до ТО-1 та ТО-2 власником транспортного засобу
|
Категорія умов експлуатації |
Відсоток зменшення норми пробігу |
|
І II ш IV V |
- 5 10 15 20 |
Для зручності складання графіку постановки рухомого складу на ТО здійснюється коригування пробігів за кратністю періодичностей технічних впливів більш низького рівня та за середньодобовим пробігом (табл.3.2).
Таблиця 2.2 - Коригування пробігів за кратністю впливів більш низького рівня та за середньодобовим пробігом
|
Вид впливу |
Нормативний пробіг, км |
Відсоток зменшення норми власником ДГЗ |
Скоригований пробіг, км |
|
|
за зменшенням власником ДГЗ |
за кратністю періодичностей технічних впливів |
|||
|
ГАЗ 473800 |
||||
|
ЩО |
- |
Продовження табл. 2.2
|
ТО-1 |
||||
|
ТО-2 |
=5 |
|||
|
КР |
- |
|||
|
ИКАРУС 41508 |
||||
|
ЩО |
- |
|||
|
ТО-1 |
||||
|
ТО-2 |
||||
|
КР |
- |
При цьому коригування пробігів за кратністю періодичностей технічних впливів більш низького рівня та за середньодобовим пробігом дні пробігу до ТО-1 розраховуються за формулою:
(2.1)
(2.2)
(2.3)
Кількість впливів ТО-1 поміж ТО-2 розраховується за формулою:
(2.4)
(2.5)
(2.6)
Кількість впливів ТО-2 до КР розраховуються за формулою:
(2.7)
(2.8)
(2.9)
Розраховані числа (Д1 Д2, Дкр) арифметично округляються до цілого числа, та використовуються для визначення скоригованого за кратністю пробігу до ТО-1, ТО-2 та КР у кілометрах.
Розрахунок програми ведеться за цикловим методом окремо для кожної групи одно марочного складу парку.
Виробнича програма технічного обслуговування і ремонту визначається за цикл з подальшим перерахуванням програми за рік.
За цикл прийнято нормативний пробіг рухомого складу до капітального ремонту.
Таблиця 2.3 - Розрахунок кількості технічних впливів за цикл на одиницю рухомого складу
|
Вид впливу |
Розрахунок кількості впливів |
Кількість впливів |
|
ГАЗ 473800 |
||
|
ЩО |
Nщо=Lкр/Lщо=296020/205=1444 |
1444 |
|
ТО-1 |
N1=Lкр/L1-N2=296020/3895-1-18=57 |
57 |
|
ТО-2 |
N2= Lкр/ L2-Nкр=296020/15580-1=18 |
17 |
|
КР |
Nкр= Lкр/ Lкр=296020/296020=1 |
1 |
|
ИКАРУС 41508 |
||
|
ЩО |
Nщо=Lкр/Lщо=361920/130=2784 |
2784 |
|
ТО-1 |
N1=Lкр/L1-N2=361920/3770-1-23=72 |
72 |
|
ТО-2 |
N2= Lкр/ L2-Nкр=361920/15080-1=23 |
23 |
|
КР |
Nкр= Lкр/ Lкр=361920/361920=1 |
1 |
Кількість технічних впливів на одиницю рухомого складу за рік визначається за формулою:
де - кількість технічних впливів і -того виду (ЩО, ТСМ, ТО-2, КР) за цикл на одиницю рухомого складу,
- коеффіцієнт переходу від цикла до року.
Коефіцієнт переходу від цикла до року визначається за формулою (рахується не менше трьох значущих цифр):
де - кількість днів роботи підприємства за рік (наприклад 249, 301, 257, 365);
- коефіцієнт технічної готовності (рахується не менше трьох значущих цифр):
- кількість днів експлуатації рухомого складу за цикл.
Кількість днів експлуатації рухомого складу за цикл визначається за формулою:
(2.10)
Коефіцієнт технічної готовності розраховується за формулою:
(2.11)
де . - кількість днів простою рухомого складу за цикл в ТО-2, поточному та капітальному ремонтах.
Кількість днів простою рухомого склад) за цикл в ТО-2, поточному та капітальному ремонтах визначається за формулою:
(2.12)
де ДкР - дні простою рухомого складу в капітальному ремонті з урахуванням часу транспортування на авторемонтне підприємство і назад (2 дні) (див. документи 11,2,31);
- питомий простій рухомого складу в ТО-2 і поточному ремонті, дн/1000 км пробігу (див. документи [1.2,3]).
Приклад розрахунку кількості впливів за рік на одиницю рухомого складу наведений в табл.
Таблиця 2.4 - Розрахунок кількості впливів за рік на одиницю рухомого складу:
|
Вид впливу |
Умовне позначення |
Розрахунок кількості впливів |
Кількість впливів |
|
Газ 473800 |
|||
|
ЩО |
= |
||
|
ТО-1 |
9,177 |
||
|
ТО-2 |
2,898 |
||
|
КР |
0,161 |
||
|
Икарус 41508 |
|||
|
ЩО |
= |
||
|
ТО-1 |
|||
|
ТО-2 |
|||
|
КР |
Кількість впливів по парку за рік визначається за формулою:
(2.13)
де - облікова кількість автомобілів i-тої марки.
Таблиця 2.5-Розрахунок кількості впливів по парку за рік
|
Вид впливу |
Умовне позначення |
Розрахунок кількості впливів |
Кількість впливів |
|
Газ 473800 |
|||
|
ЩО |
8834 |
||
|
ТО-1 |
349 |
||
|
ТО-2 |
110 |
||
|
КР |
6 |
||
|
Икарус 41508 |
|||
|
ЩО |
6201 |
||
|
ТО-1 |
488 |
||
|
ТО-2 |
156 |
||
|
КР |
7 |
Середньодобова кількість технічних впливів по парку визначається за формулою:
(2.14)
де - кількість днів роботи за рік відповідної і - тої зони.
Для зони ЩО кількість днів роботи, як правило, відповідає режиму роботи підприємства. При визначенні добової програми ТО-1 і ТО-2 кількість робочих днів за рік приймають 301 або 249.
Таблиця 2.6- Середньодобова кількість технічних впливів по парку
|
Вид впливу |
Умовне позначення |
Розрахунок кількості впливів |
Кількість впливів |
|
Газ 473008 |
|||
|
ЩО |
35 |
||
|
ТО-1 |
1 |
||
|
ТО-2 |
0,43 |
||
|
КР |
0,023 |
||
|
Икарус 41508 |
|||
|
ЩО |
52 |
||
|
ТО-1 |
1 |
||
|
ТО-2 |
0,42 |
||
|
КР |
0,019 |
Обсяг робіт технічних обслуговувань визначається як добуток кількості технічних обслуговувань та трудомісткості даного виду технічного обслуговування. Нормативні трудомісткості ТО і ПР рухомого складу згідно [1] наведено в додатку .
Обсяг робіт технічних обслуговувань визначається за формулами:
-ЩО:
-ТО-1
-ТО-2
де - нормативні трудомісткості обслуговування відповідно щоденного обслуговування, ТО-1, ТО-2, люд-год.
Обсяг робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку визначається за формулою:
де Асс - облікова кількість одиниць рухомого складу, од; Ксо - коефіцієнт, враховуючий трудомісткість сезонного обслуговування (КеО=0,2);
Обсяг робіт поточного ремонту за рік в цілому по парку визначається за формулою:
де - нормативна трудомісткість робіт поточного ремонту7, люд-год/1000 км пробігу1 (див. додаток Г або 1,2,3).
Таблиця 2.7 – Розрахунок річного обсягу робіт ТО та ПР
|
Вид впливу |
Умовне позначення |
Річна кількість впливів або пробіг,км |
Норматив люд-год |
Розрахунок трудомісткості робіт |
Трудомісткість, люд-год |
|
Газ 473800 |
|||||
|
ЩО |
Тщо |
8834 |
0,42 |
88340,42 |
3710,28 |
|
ТО-1 |
Т1 |
349 |
2,2 |
3492,2 |
767,8 |
|
ТО-2 |
Т2 |
110 |
9,1 |
1109,1 |
1001 |
|
СО |
Тсо |
238 |
0,29,1 |
2380,29,1 |
138,32 |
|
ПР |
Тпр |
2960200,161 |
3,7 |
383,72960200,161/1000 |
6700,88 |
|
Всього для автомобілів Газ 473800 |
3710,28+767,8+1001+138,32+6700,88 |
12318,28 |
|||
|
Вид впливу |
Умовне позначення |
Річна кількість впливів або пробіг,км |
Норматив люд-год |
Розрахунок трудомісткості робіт |
Трудомісткість, люд-год |
|
Икарус 41508 |
|||||
|
ЩО |
Тщо |
18864 |
1,2 |
188641,2 |
22636,8 |
|
ТО-1 |
Т1 |
488 |
9,5 |
4889,5 |
4636 |
|
ТО-2 |
Т2 |
156 |
35 |
15635 |
5460 |
|
СО |
Тсо |
256 |
0,235 |
2560,235 |
784 |
|
ПР |
Тпр |
3619200,121 |
8,5 |
568,53619200,121/1000 |
20845,14 |
|
Всього для автомобілів Икарус 41508 |
22636+4636+5460+784+20845,14 |
54361,94 |
2.8 Визначення загального річного обсягу робіт ТО та ПР рухомого складу
Загальний річний обсяг робіт ТО та ПР рухомого складу візначається за формулою:
люд-год, (2.13)
де - загальні річні обсяги робіт, відповідно, щоденного обслуговування, ТО-1,ТО-2, сезонного обслуговування та поточного ремонту усіх розрахункових n-груп автомобілів, люд-год
2.9 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства
Річний обсяг робіт самообслуговування підприємства планується в залежності від кількості автомобілів у відсотках від загального річного обсягу робіт всіх видів ТО і ПР рухомого складу.
(2.14)
де - коефіцієнт самообслуговування підприємства
2.10 Розподіл обсягів робіт ТО,ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами,дільницями та відділеннями
Обсяги робiт розподіляється за структурними пiдроздiлами АТП, виходячи з технологiчних i органiзацiйних ознак [4,5].
Щоденне обслуговування (прибирально-мийвi роботи) i ТО-1 виконуються на постах чи потокових лініях вiдповiдних зон. ТО-2 виконується частково на постах чи лiнiях зони (80% вiд загального обсягу робiт) та частково на дільницях (20%). Обсяг робiт, якi виконуються на дільницях рiвномірно розподiляється помiж електротехнічною, акумуляторною, шиномонтажною та дільницею системи живлення. Робота сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2. Робота по поточному ремонту виконуються на постах зови ПР, на виробничих дiльницях та на постах зони ТО-2 (супутний поточний ремонт). Обсяг супутного поточного ремонту Тсуп на постах зони ТО-2 сягає 15% - 20% вiд загального обсягу робiт ТО-2 та СО:
(2.15)
Росподiл робiт по поточному ремонту мiж постами зони ПР i дiльницями за видами робiт виконується згiдно нормативiв [3].
Для зручностi розрахункiв їх вкконують у таблицi (табл.2. 8). Роботи по самообслуговуванню при невеликому об'єму робiт (до 10000 люд-год) звичайно виконуються на основних дiльницях по ТО i ПР рухомого складу, тому об'єму робiт самообслуговування розподiляеться мiж дiльницями ТО та ПР вiдповiдно розподiлу, вазначенному у роздiлi визначення рiчного обсягу робiт самообслуговування пiдприємства. При великому об'єму робiт (бiльш 10000 люд-год) роботы по самообслуговуванню пiдприємства виконуються на спецiальнiй дiльниці вiддiлу головного механiка (ВГМ).
Таблиця 2.8 – Розподіл трудомісткості поточного ремонту між постами зоні ПР і дільницями за видами робіт
|
Види робіт |
Відсоток робіт в загальній трудомісткості ПР |
Трудомісткість робіт, люд-год |
|
1 Постові роботи: |
||
|
-диагностичні -регулювальні -розбирально-складальні, зварювально-жерстянницькі -малярскі |
2% 35% 6% 7% |
1333,6044 2333,8077 4000,8132 4667,6154 |
|
Всього постових робіт |
50% |
33340,11 |
|
2 Дільничні роботи |
||
|
-агрегатні -слесарно-механічні -електротехнічні -акумуляторні -ремонт приладів системі живлення -шиномонтажні-вулканізаційні -ковальско-ресорні -мідницькі -зварювальні -жерстянніцькі -арматурні -деревообробні -оббівальні |
18% 10% 5% 2% 4% 1% 3% 2% 1% 1% 1% 1% 1% |
12002,4396 6668,022 3334,6044 1333,6044 26667,2080 666,8022 2000,4066 1333,6044 666,8022 666,8022 666,8022 666,8022 666,8022 |
|
Всього дільничних робіт |
50% |
33340,11 |
|
Всього робіт |
100% |
66680,22 |
Розподілені по видах обсяги робіт всіх технічних впливів розподіляються по структурних підрозділах.
Таким чином,обсяги робіт по структурних підрозділах будуть мати наступні значення:
-зона ЩО: = (2.16)
-зона ТО-1: (2.17)
-зона ТО-2: : (2.18)
(2.19)
(2.20)
де - частка постових робіт в загальному обсязі робіт поточного ремонту;
-частка дільничних робіт в загальному обсязі робіт поточного ремонту.
При розрахунку кількості виробничих робітників визначається технологічно необхідна Рт і штатна Рш кількість робітників. Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці і зони.
Технологічно необхідна кількість робітників:
год
Штатна кількість робітників:
год
У відповідності зі СНІП II - 93 - 74 в одному приміщенні допускається сполучення наступних груп дільниць
Для дрібних АНІ і СТО додатково допускається
Дані розрахунку чисельності виробничих робітників зводяться в табл.2.9.
Таблиця 2.9 – Розрахунок чисельності виробничих робітників
|
Зона, дільниця |
Річний обсяг робіт, люд-год |
Річний фонд часу технологічного робітника, год |
Кількість технологічно Необхідних робітників |
Річний Фонд часу штат- ного робіт- ника, год |
Кількість штатних робітників |
||||
|
Розра- хунок |
Прийнята |
||||||||
|
В ціло-му |
в зміні |
Роз- раху- нок |
Прий- нята |
||||||
|
1 |
2 |
||||||||
|
1.Зони: -ЩО -ТО-1 -ТО-2 -ПР |
26347,08 5403,8 6792,64 12665,52 |
2070 |
12,728 2,61 3,28 6,11 |
13 3 3 6 |
7 2 2 3 |
6 1 1 3 |
1820 1820 1840 1840 |
14,47 2,96 3,69 6,88 |
14 3 4 7 |
|
2.Дільниці: |
|||||||||
|
-агрегатна -слюсарно-механічна -електротехнічна -акумуляторна -ремонту приладів системи живлення -шиномонтажна,вулка нізаційна -ковальско-ресорна -мідницька -зварювальна,жерстян ницька -арматурна, оббивальна -ВГМ |
12002,4396 6668,022 3334,011 1333,6044 1333,6044 666,8022 666,8022 2000,4066 1333,6044 666,8022 666,8022 666,8022 666,8022 10002,033 |
2070 |
5,79 3,22 1,61 0,644 1,28 0,64 0,96 0,64 0,64 0,64 4,83 |
6 3 2 1 1 1 1 1 1 1 5 |
6 3 2 1 1 1 1 1 1 1 5 |
- - - - - - - - - - - |
1840 1840 1840 1820 1820 1840 1820 1820 1820 1820 1840 1840 1840 1840 |
6,52 3,62 1,81 0,73 1,46 0,36 0,36 1,09 0,73 0,36 0,36 0,36 0,36 5,43 |
7 4 2 1 1 1 1 1 1 1 5 |
|
Всього по АТП |
94551,1822 |
45,622 |
48 |
1840 |
51,55 |
53 |
3 Організаційна частина
В організаційній частині проєкту розробляється проект зони або дільниці. При цьому у пояснювальній записці надається:
-призначення зони або дільниці,
- характеристика підрозділу (режим роботи, кількість працівників в змінах, види робіт, розподіл трудомісткості робіт за видами тощо), якщо темою проекту є розробка зони обслуговування або поточного ремонту, то додатково виконується розрахунок зони (методика розрахунку зон наведена нижче);
-технологічний процес (oпис загального технологічного процесу, технологічні процеси окремих видів робіт, перелік технологічного обладнання, інструменту та устаткування, технологічні карти тощо);
- розрахунок площі приміщення підрозділу; правила техніки безпеки виконання робіт у зоні або на дільниці.
Графічна частина містіть в собі схему планування зони або дільниці.
Рекомендації до розробок проекту зони або дільниці також викладені у методичних вказівках та підручниках.
3.1 Розрахунок зон технічних обслуговувань і поточного ремонту
При розрахунку зон ТО і ПР встановлюється режим роботи зон, вибирається метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається кількість постів і потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи автомобілів, ЩО і ТО-1 раціонально виконувати в міжзмінний час (друга, третя зміни). Роботу зон ТО-2 і ПР організовують, як правило, у першу та другу зміни.
Роботу зон рекомендується планувати в максимально можливу кількість змін для зменшення капітальних затрат на обладнання та будівлі. Тривалість зміни визначається законодавством України (40 год. за тиждень). Вибір методу технічного обслуговування здійснюється шляхом по-рівняння такту поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно рахуючи, що весь обсяг робіт буде виконуватись на одному посту) дорівнює або більше 2R для ЩО; 3R для ТО- 1; 4R для ТО-2,то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо зазначена умова не виконується,то необхідно проектувати для проведення технічних обслуговувань універсальні пости.
Ритм виробництва зони визначається за формулою:
(3.1)
де -тривалість роботи і-тої зони за добу, год;
- добова кількість впливів, відповідної зони
Такт поста і-тої зони визначається за формулою:
(3.2)
де -трудомісткість і-го впливу, який виконується в зоні, люд-год;
-кількість робітників,одночасно працюючих на посту зони, люд;
-час, затрачений на постановку автомобіля на пост і з'їзд з нього, хв.
3.1.1 Розрахунок зони ЩО
Нормативи ЩО включають тільки трудомісткість прибирально-мийних робіт, а інші роботи ЩО виконуються водієм за рахунок підготовчого часу і механіком контрольно-технічного пункту. Обслуговування РС в зоні ЩО може здійснюватися на потоковій лінії, яка складається із постів прибирання, мийки і сушки. На потокових лініях ЩО легкових автомобілів і автобусів можна проектувати два поста прибирання, оскільки обсяг прибиральних значно більший, ніж у вантажних автомобілів.
Для вантажних автомобілів рекомендується проектувати лінії періодичної дії, для легкових і автобусів – безперервної дії.
3.1.1.1 Розрахунок кількості ліній періодичної дії
Ритм виробництва зони ЩО визначається за формулою:
(3.3)
Де - час роботи зони ЩО,год;
- добавка кількості впливів ЩО.
(3.4)
(3.5)
Такти постів визначаються за формулами:
-пост прибирання:
(3.6)
Де трудомісткість прибиральних робіт, люд-год;
- кількість робітників на посту прибирання;
- час переміщення автомобіля із поста на пост, хв;
Трудомісткість прибиральних робіт визначається за формулою:
; (3.7)
де- нормативна трудомісткість щоденного обслуговування, люд-год;
доля прибиральних робіт в трудомісткості ЩО;
- коефіціент зменшення трудомісткості робіт за рахунок використання потокового виробництва.
Час переміщення автомобіля із поста на пост розраховується за формулою:
хв.(3.8)
Де - довжина автомобіля, м;
а- відстань між автомобілями, що стоять на двох послідовних постах, або відстань між автомобілем і мийкою, м;
- швидкість переміщення конвейєра
Такт поста сушки також розраховується за аналогічною формулою:
= (3.9)
Де
Кількість ліній ЩО визначається за формулою:
== лінії(3.10)
При визначенні кількості ліній необхідно підібрати значення такту ліній таким чином, щоб відношення такту ліній до ритма виробництва було виражене числом, близьким до цілого.
Кількість робітників в зоні щоденного обслуговування визначається за формулою:
люд (3.11)
де - кількість робітників, працюючих на посту прибирання, люд.
- кількість операторів, працюючих в зоні ЩО, люд.
4.1.2.Розрахунок зони ТО-1
ТО-1 може виконуватись на потоковій лінії або на універсальних постах.
Потокова лінія ТО-1 може складатись з 2…4 робочих і 1…2 допоміжних постів : підпору та буферного. Синхронність роботи постів досягається раціональним розподілом трудомвсткості робіт і виконавців між постами лінії.
Ритм виробництва зони ТО-1 визначається за формулою:
==201 (3.12)
(3.13)
(3.14)
Такт постів лінії ТО-1 визначається за формулою:
==
де - коефіціент зменшення трудомісткості ТО-1 за рахунок використання потокового виробництва;
- кількість робітників на лінії ТО-1.
Кількість робітників на лінії ТО-1 визначається за формулою:
люд (3.15)
де – кількість одночасно працюючих на одному робочому посту лінії;
n- кількість робочих постів.
Кількість ліній ТО-1 визначається за формулою :
(3.16)
Оскільки розрахунок кількості ліній ТО-1 меньше 1, вибираємо метод обслуговування на постах і розраховуємо кількість постів:
(3.17)
- такт поста ТО-1,хв.
-ритм виробництва зони ТО-1
-коєфіціент використання робочого часу,поста (
3.1.3 Розрахунок зоні ТО-2
Технічне обслуговування може проводитися на потокових лініях. В цьому випадку кількість ліній ТО-2 визначається за методикою розрахунку зони ТО-1. Кількість постів на лінії рекомендується приймати 4-5. При проведенні ТО-2 на універсальних постах кількість їх визначається за формулою:
(3.18)
(3.19)
(3.20)
(3.21)
де - такт поста ТО-2, хв.
- ритм виробництва зони ТО-2, хв.;
- коефіцієнт використання робочого часу поста, ().
Такт поста визначається за формулою:
(3.22)
де - кількість робітників, одночасно працюючих на посту ТО-2, люд;
- час на заїзд автомобіля на пост і з'їзду з нього, приймається від 1 до 3 хвилин.
3.1.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Поточний ремонт автомобілів проводиться на універсальних або спеціалізованих постах. Загальна кількість постів поточного ремонту визначається за формулою:
(3.22)
де - сумарний річний обсяг робіт ПР на постах зони ПР, люд-год;
- коефіцієнт нерівномірності подачі автомобілів на пости (;
- річний фонд часу робочого місця, год;
- число змін роботи зони, приймається і обґрунтовується студентом;
- кількість робітників, одночасно працюючих на посту ПР, люд;
- коефіцієнт використання робочого часу поста (
3.2 Розрахунок площі приміщень
3.2.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту
Площі зон технічного обслуговування розраховується у залежності від організації виконання робіт.
У разі виконання робіт технічного обслуговування на потокових лініях площі зон обслуговування графічно та розраховуються за формулою:
де - довжина зони,м;
- ширина зони,м.
3.2.2 Площі виробничих дільниць і відділень
Площі приміщень дільниць та відділень визначаються такими методами:
Розрахунок площі зони ТО,ПР визначається за формулою:
де – длина авто
- ширина авто
- коефіцієнт щільності розміщення авто (
Таблиця 3.2 – Відомість основного технологічного устаткування агрегатної дільниці
|
Найменування устаткування |
Кількість устаткування |
Тип та модель |
Коротка технічна характеристика та габаритні розміри |
Площа, |
|
|
На одини-цю устатку- вання |
повна |
||||
|
Стенд для перевірки генераторов,реле-регуляторов и стартеров |
1 |
Є-240 |
Габарити 1230х750 |
922500 |
922500 |
|
Верстак слюсарний, стационарний |
1 |
ВС-00000R |
Габарити 190х700 |
133000 |
133000 |
|
Вертикально-сверлильний станок, настольний |
1 |
2М112 |
Габарити 770х370 |
284900 |
284900 |
|
Станок для проточки колекторов и фрезерование пазов между лом елями, настольний |
1 |
ЦКБ Р-105 |
Габарити 1100х480 |
528000 |
528000 |
|
Станок точильно-шлифовальний |
1 |
3К631 |
Габарити 570х390 |
222300 |
222300 |
|
Прес гидравлический, настольний |
1 |
Р-338 |
Габарити 480х144 |
69120 |
69120 |
|
Подставка под. оборудование |
1 |
Ø27905 |
Габарити 900х700 |
630000 |
630000 |
|
Стелаж для отремонтированних приборов єлектрооборудования |
1 |
Ф-110 СБ |
Габарити 1500х560 |
840000 |
840000 |
|
Шкаф для інструментів та матеріалів |
1 |
Ф-503 |
Габарити 960х470 |
451200 |
451200 |
|
Ванна для мойки і деталей в растрове |
1 |
ОМ-1316 |
Габарити 1142х620 |
708040 |
708040 |
|
Ящик для хранения чистой ветоши |
1 |
929СБ |
Габарити 480х500 |
240000 |
240000 |
|
Ящик для песка |
1 |
104111 |
Габарити 800х400 |
320000 |
320000 |
|
Комплект изделий для проверки и очистки свечей зажигания, настольний, пневмоєлектрическій |
1 |
Є-203 |
Габарити 136х176 Габарити 355х245 |
23936 86975 |
23936 86975 |
|
Стелаж для запасних материалов |
1 |
Ф-4205 |
Габарити 1000х520 |
520000 |
520000 |
|
Прибор для проверки якорей и стартеров индукционний |
1 |
Є-236 |
Габарити 380х160 |
60800 |
60800 |
|
Устройство для проверки транзисторних комуникаторов |
1 |
4712 |
Габарити 322х215 Габарити 355х152 |
69230 53960 |
69230 53960 |
|
Ларь для отходов |
1 |
93205 |
Габарити 320х440 |
140800 |
140800 |
|
Пистолет для обдува деталей сжатим воздухом |
1 |
С-417 |
Габарити 148х25 |
3700 |
3700 |
|
Єлектросушитель |
1 |
ЄРР 0,7/1 |
Габарити 115х305 |
35075 |
35075 |
|
Тележка с контейнером, передвижная |
1 |
Б71СБ |
Габарити 620х1050 |
651000 |
651000 |
|
Стелаж полочний для рем-фонда |
1 |
Ф177СБ |
Габарити 1500х560 |
840000 |
840000 |
|
Раковина |
1 |
РСВ-1 ГОСТ 24873-81 |
Габарити 500х400 |
200000 |
200000 |
|
Разом |
24 |
8034536 |
8034536 |
Площа єлектро-технічної дільниці візначається за формулою:
де площа обладнання
– коефіцієнт щільності розташування обладнання ()
Висновок
В курсовому проектуванні виконано приведення автомобілів до 2-ух марок.
Виконано технологічний розрахунок в якому розрахували кількість робітників = 2. Для електро-технічної дільниці.
В організаційній частині розраховували площі зон ЩО,ТО-1,ТО-2,ПР, а також розрахунок площі електро-технічної дільниці на площадь 27 .
Перелік посилань