Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний університет радіоелектроніки
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НИХ З КУРСУ «ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»
Харків 2012
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний університет радіоелектроніки
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НИХ З КУРСУ «ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»
для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання, що обрали цей курс.
ЗАТВЕРДЖЕНО
кафедрою…
Протокол №___
від “___” ______
Харків 2012
Плани семінарських занять та методичні рекомендації до них з курсу «Правові основи професійної діяльності» для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання, що обрали цей курс/ Упоряд. Ковальов В.О. - Харків: ХНУРЕ, 2012. - с.
Вступ……………………………………………………………………
1. Методичні рекомендації щодо вивчення лекційного матеріалу….
2. Методичні рекомендації щодо вивчення тем курсу, що вивчаються самостійно………………………………………………………………
3. Методичні рекомендації щодо підготовки до тестування………..
4. Методичні рекомендації щодо виконання домашньої контрольної
роботи……………………………………………………………………
У нинішніх умовах роль і значення права невпинно зростає, що обумовлено низкою економічних, політичних, соціальних та інших факторів. Саме виходячи з цього і можна стверджувати, що розуміння правових основ життя суспільства – необхідна умова життєдіяльності кожної людини, зокрема, її навчання.
Правова складова професійної підготовки студента присутня в багатьох навчальних дисциплінах. Але далеко не всі відносини, що виникають в процесі професійної діяльності і регулюються правом, знаходять в них належне відображення. В першу чергу це стосується таких відносин як господарські та трудові.
Студенти університету обравши для вивчення курс «Правові основи професійної діяльності» мають можливість ліквідувати цю прогалину. Поряд з отриманням певних теоретичних знань з проблем правового регулювання господарської та трудової діяльності програма курсу передбачає надання деяких практичних навичок вирішення цих питань.
Програмою курсу «Правові основи професійної діяльності» передбачено 10 годин на семінарські заняття. На практичні заняття винесено найбільш актуальні питання програми курсу.
Тематика семінарських занять
|
№№ п/п |
Теми занять |
Кількість годин |
|
1. |
Правове становище підприємств |
2 |
|
2. |
Правове становище господарських товариств |
2 |
|
3. |
Особливості правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання |
2 |
|
4. |
Господарські договори як форми вираження зобов’язань |
2 |
|
5. |
Трудовий договір |
2 |
|
Всього: |
10 |
Методичні вказівки для проведення практичних занять з курсу «Правові основи професійної діяльності» призначені для студентів 3 курсу денної форми навчання і складаються з найменування теми, мети заняття, плану семінару, рекомендацій з вивчання розглядуваних питань, контрольних запитань і завдань, тем рефератів, повідомлень, рекомендованої літератури. Вони допоможуть студентам ознайомитися з основами правового регулювання господарських і трудових відносин у нашій країні, отримати необхідні знання про сучасний стан господарського і трудового права України, якісно підготуватися до кожного практичного заняття.
Тема 1. Правове становище підприємств
Мета заняття
Підприємства забезпечують працею значну частину кваліфікованих кадрів в Україні. Вони є домінуючою організаційною формою господарювання в Україні. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах, послугах. Тому законодавчій інститут підприємства як суб’єкта господарювання є центральною частиною системи господарського права України, його правовою основою.
Усі основні закони та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються, виходячи з економічно та правового становища підприємства.
Уявлення про правове становище підприємств допомагає молодому спеціалісту зорієнтуватися в цьому секторі ринку праці. Тому метою першого семінарського заняття є досягнення розуміння того, що підприємств в Україні дуже багато і вони мають як загальні риси, притаманні кожному підприємству, так особливості, що розподіляють їх на окремі форми та види. Питання, що пропонується обговорити на першому занятті допоможуть досягти поставленої мети.
План семінару
1. Поняття підприємства та його основні ознаки.
2. Види та організаційно-правові форми підприємств.
3. Особливості правового становища окремих видів підприємств.
1.3. Рекомендації з вивчення питань
Розгляд питань теми слід почати зі з’ясування історії формування в законодавстві України правового становища підприємств після здобуття нею державної незалежності (див. 5).
Поняття підприємства дається в главі 12 (ст. 191) Цивільного кодексу України та ч.1 ст.62 Господарського кодексу України. Згідно з ГК підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.
Господарський кодекс України (статті 62-72) визначає притаманні підприємству ознаки (риси). Уяснити та прокоментувати ці ознаки допоможе навчальна література (див. 4, 6).
Законодавство України про підприємства оперує такими поняттями, як види, організаційні форми і категорії підприємств. Кожне з них вживається для класифікації підприємств за певними ознаками.
Загалом вид і організаційна форма визначають суб’єкта, який має право присвоювати результати діяльності підприємства.
Безпосереднє в законодавстві класифікація наводиться в статтях 63 та 126 Господарського кодексу України. Деякі види підприємств визначаються окремими законами. Наприклад, інноваційні підприємства – Законом України від 04.07.2002 р. «Про інноваційну діяльність», підприємства художніх промислів – Законом України від 21.062001 р. «Про народні художні промисли». Коментарі цих класифікації можна знайти у підручниках та навчальних посібниках (див. 4-6).
В третьому питанні важливо з’ясувати особливості правового становища окремих видів підприємств. Зокрема, підприємств державної форми власності - державні унітарні підприємства (комерційні та казенні), підприємств комунальної форми власності, підприємств колективної форми власності, приватних підприємств (див. 4-6).
1.4. Контрольні запитання і завдання
1. Дайте визначення поняття підприємства.
2. Які ознаки притаманні підприємству?
3. Назвіть види підприємств залежно від форми власності.
4. Які види державних підприємств існують в Україні?
5. Охарактеризуйте унітарне підприємство.
6. Що таке корпоративне підприємство?
7. З яких структурних підрозділів складається підприємство?
8. Визначить особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств.
9. В яких галузях народного господарства створюються казенні підприємства?
10. Які підприємства належать до підприємств колективної власності?
1.5. Тестові завдання
1. У якому нормативно-правовому акті вперше в історії сучасної України було визначено правове становище підприємств?
2. Яка з рис не притаманна підприємству як самостійному суб’єкту господарювання?
3. Малими визнаються підприємства, в яких обсяг валового доходу від реалізації продукції за звітний (фінансовий) рік не перевищує суми, еквівалентної:
4. З іноземними інвестиціями вважається підприємство, в статутному фонді якого іноземні інвестиції становлять:
5. Яке підприємство створюється виключно одним засновником?
6. У державному унітарному підприємстві відокремлена частина державної власності:
7. Яка з ознак притаманна казенному підприємству?
8. Хто може виконувати функції власника майна в комунальному підприємстві?
9. Яка з наведених рис не є рисою виробничого кооперативу?
10. Що є основною особливістю приватного підприємства?
11. Який нормативно-правовий акт визначає підприємство самостійним суб’єктом господарювання?
12. Яка з рис не притаманна підприємству як самостійному суб’єкту господарювання?
13. Малими визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує:
14. Інноваційним визнається підприємство, в якому грошовий вимір частки інноваційного продукту (результат науково-дослідної та/або дослідно-конструкторської розробки) і/або інноваційної продукції (нові конкурентноздатні товари чи послуги) має перевищувати:
15. Ким здійснюється управління унітарним державним підприємством?
16. Хто не може виконувати функції власника майна в державному унітарному підприємстві?
17. Яка з ознак не притаманна державному комерційному підприємству?
18. Яка з наведених рис не є характерною для комунального підприємства?
19. Наявність якого фонду не потребує законодавство від виробничого кооперативу?
До характерної риси орендного підприємства не належить :
. Теми доповідей, рефератів, повідомлень
1. Правове становище приватних підприємств.
2. Організаційна структура та управління підприємством.
. Рекомендована література
1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року // ВВР України. – 1996. - №30. Ст. 141.
2. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня.
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.: Офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
4. Вінник О. М. Господарське право: навчальний посібник. - К.: Правова єдність, 2012.
5. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2009.
6. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2012.
2.1. Мета заняття
В умовах ринкових відносин значна питома вага у виробничий та інших сферах економіки належить господарським товариствам. Вони є одними із найпоширеніших видів суб’єктів господарювання. Тому метою цього заняття і є з’ясування особливостей цієї організації господарювання, виявлення основних розбіжностей між підприємствами і господарськими товариствами. Зробити це доцільно за таким планом.
2.2. План семінару
1. Поняття та характерні риси господарських товариств.
2. Класифікація господарських товариств.
3. Форми господарських товариств.
2.3. Рекомендації з вивчення питань
Підготовка відповідей на ці питання повинна базуватися перш за все на вивченні таких джерел, як Господарський кодекс України (статті 79-92), Цивільний кодекс України (статті 113-162), Закон України від 10.09.1991 р. «Про господарські товариства».
Перше питання починати слід з визначення поняття господарського товариства (див.: 2, ч. 1 ст. 79; 3, ч. 1 ст. 113; 5-7).
Узагальнене визначення поняття господарського товариства встановлене ГК. Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницької діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Для господарських товариств притаманні характерні риси, які відрізняють їх від підприємств. З’ясувати зміст цих ознак допоможе навчальна література (див.: 5-7).
В другому питанні важливо з’ясувати, для чого важливо проводити класифікацію господарських товариств. Класифікація господарських товариств має практичне значення. На основі класифікації законодавство передбачає застосування різних принципів правового регулювання щодо певних видів господарських товариств, насамперед щодо товариств, які належать до об’єднання капіталів і персональних товариств. Далі необхідно відзначити спільні ознаки та відмінності персональних товариств та об’єднань капіталів (див. 5).
Слід мати на увазі, що законодавство при класифікації вживає терміни види і форми господарських товариств. Скоріш за все мається на увазі, що поділ на види здійснюється за певними ознаками, а на форми – за сукупністю ознак.
На початку третього питання доцільно навести коротку історичну довідку про становлення інституту господарських товариств (див.: 5). Після цього сформулювати поняття кожної форми господарського товариства та відповідно до визначених ознак (порядок створення; розмір, порядок формування та склад майнової бази; порядок управління справами; особливість правового статусу учасників товариства та ін.) подати розгорнуту характеристику кожної з них: по-перше, акціонерних товариств; по-друге, товариств з обмеженою відповідальністю; по-третє, товариств з додатковою відповідальністю; по-четверте, повних товариств; по-п’яте, командитних товариств (див.: 5-7).
2.4. Контрольні запитання і завдання
1. Дайте визначення поняття господарського товариства.
2. Які відомості повинні містити установчі документи господарських товариств?
3. Назвіть види господарських товариств.
4. У чому полягають особливості акціонерного товариства?
5. В якому порядку збільшується і зменшується статутний фонд акціонерного товариства?
6. В якому порядку скликаються чергові і позачергові загальні збори акціонерів?
7. Вирішення яких питань належить до компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю?
8. Яким чином здійснюється ведення справ повного товариства?
9. У чому полягає особливість відповідальності учасників повного товариства?
10. Дайте визначення поняття командитного товариства.
11. Назвіть основні права та обов’язки учасників господарського товариства.
Яка ознака не впливає на обрання форми (виду) господарського товариства?
Яка з наведених рис притаманна повному товариству?
3. Яка специфічна риса не притаманна для персональних господарських товариств?
4. Що не є характерним для відкритого акціонерного товариства?
5. Яка з ознак не притаманна господарському товариству?
6. Яка з наведених рис не притаманна товариству з обмеженою відповідальністю?
Яке товариство не віднесене законодавством до господарських?
8. Яка з наведених рис притаманна акціонерному товариству?
9. Яка специфічна риса не притаманна для господарських товариств, які створені на базі об’єднання капіталів?
10. Яка з наведених рис притаманна командитному товариству?
11. Яка з наведених рис не притаманна повному товариству?
12 .Яка з наведених рис не притаманна акціонерному товариству?
13. Яка специфічна риса не притаманна для персональних господарських товариств?
14. Що не є характерним для закритого акціонерного товариства?
15. Яка з ознак не притаманна господарському товариству?
16. Яка з наведених рис притаманна товариству з обмеженою відповідальністю?
17. Скільки форм господарських товариств передбачено законом?
18. Яка з наведених рис притаманна товариству з додатковою відповідальністю?
2.6. Теми доповідей, рефератів, повідомлень
1. Майно та майнові права у господарському товаристві.
2. Управління господарським товариством.
3. Права і обов’язки учасників господарського товариства.
2.7. Рекомендовані джерела та література
1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року // ВВР України. – 1996. - №30. Ст. 141.
2. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня.
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.: Офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
4. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р.
5. Вінник О. М. Господарське право: навчальний посібник. - К.: Правова єдність, 2012.
6. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2009.
7. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2012.
Тема 3. Особливості правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання.
3.1 Мета заняття
Господарська діяльність здійснюється з використанням не лише організаційних та управлінських зусиль суб’єктів такої діяльності, а й майна. Відносини власності в Україні протягом двох останніх десятиріч зазнали кардинальної трансформації, що зумовлено переходом від планово-розподільчої економіки до переважно ринкової. Особливості сучасного правового режиму окремих категорій майна в процесі господарювання потребують певного їх розуміння, що і є метою цього практичного заняття.
3.2 План семінару
1. Особливості правового режиму публічних форм власності.
2. Правові засади приватизації державного та комунального майна.
3. Право приватно-колективної власності.
Рекомендації з вивчення питань.
Під правовим режимом майна суб’єктів господарювання в теорії господарського права розуміють встановлені правовими нормами: а) структуру цього майна, б) порядок його придбання (формування), використання і вибуття, в) порядок звернення на нього стягнення кредиторів.
Почати обговорення теми доцільно зі з’ясування загальних тенденцій правового регулювання відносин власності у сфері економіки України та правил розподілу власності за різними формами (див. 7).
Залежно від ступеня персоніфікації суб’єкта права власності форми права власності поділяються на: а) право публічної власності, суб’єктом якого є заздалегідь невизначене і постійно змінюване коло осіб (народ України як суб’єкт права державної власності; територіальна громада як суб’єкт права комунальної власності); б) право приватно-колективної власності, суб’єкт якого чітко визначений – певне коло фізичних та/або юридичних осіб (право колективної власності) або певна фізична особа (право приватної власності) чи створене нею підприємство власник.
При розгляді першого питання спочатку проаналізувати поняття, зміст та правові форми права державної власності, а потім права комунальної власності (див.: 6-7).
В другому питанні доцільно стисло висвітлити історію приватизації в нашій країні, її цілі та завдання, а також надати характеристику сучасного стану приватизації показати процес формування приватизаційного законодавства і визначити його склад та зміст (див.: 1-7).
Третє питання складається з таких важливих проблем як: по-перше, визначення права колективної власності; по-друге, з’ясування важливих змін, які супроводжують суб’єктів права колективної власності; по-третє, визначення об’єктів колективної власності; по-четверте, обрання можливих правових форм реалізації права колективної власності (див.: 6-7). Таку ж послідовність слід застосувати при розгляді питання права приватної власності (див.: 6-7).
3.4 Контрольні запитання і завдання
Які елементи включає правовий режим майна суб’єктів господарювання?
Назвіть види майна суб’єктів господарювання.
Які об’єкти належать до державного майна у сфері господарювання?
Назвіть повноваження органів управління майном державної власності.
5. Назвіть основні нормативно-правові акти законодавства України про приватизацію.
6. Які об’єкти держаної власності підлягають приватизації?
7. Назвіть основні повноваження державних органів приватизації.
8. Які особи можуть бути покупцями в процесі приватизації державного майна?
Тестові завдання
1. Який з наведених законів не регулює відносини, що пов’язані з використанням об’єктів права інтелектуальної (промислової) власності?
2. Хто може бути суб’єктом приватизації державного майна?
3. За несвоєчасну сплату (більш 60 днів) покупцями коштів за об’єкт приватизації шляхом викупу на аукціоні або за конкурсом, законодавством передбачена неустойка в розмірі:
4. Який з видів діяльності державних органів, що пов’язані з використанням державного майна, не відноситься до правових форм реалізації права державної власності?
Які об’єкти права державної власності не підлягають приватизації?
6. Хто не може здійснювати функції власника щодо об’єктів державної власності?
7. Які повноваження не належать до державних органів приватизації?
8. Суб’єктами права публічної власності в Україні є:
9. Які правові форми реалізації права приватної власності може застосовувати суб’єкт права колективної власності?
10. Суб’єктом права приватної власності в Україні є:
11. Що не може бути об’єктом права колективної власності?
12. Яка з цих гілок приватизаційного законодавства є інститутом господарського законодавства?
13. Хто може здійснювати функції власника щодо об’єктів комунальної власності?
14. Хто, відповідно до закону “Про приватизацію державного майна”, не може бути потенційним покупцем?
15. Суб’єктами права приватно-колективної власності в Україні є:
16. У разі недотримання покупцем зобов’язань щодо збереження протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизованого об’єкта законодавством передбачено штраф у розмірі:
17. Суб’єктом права комунальної власності в Україні є:
18. Які об’єкти права державної власності підлягають приватизації?
Теми доповідей, рефератів, повідомлень
Приватизація державних підприємств: мета, завдання, засоби.
Комунальні підприємства: проблеми розвитку.
Рекомендована література
1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року // ВВР України. – 1996. - №30. Ст. 141.
2. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня.
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.: Офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
4. Закон України «Про власність » від 07.02 1991 р.
5. Закон України «Про приватизацію державного майна» від 04.03 1992 р.
6. Вінник О. М. Господарське право: навчальний посібник. - К.: Правова єдність, 2012.
7. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2012.
Тема 4. Господарські договори як форми вираження зобов’язань
4.1. Мета заняття
Зв’язок між суб’єктами та іншими учасниками господарських відносин здійснюється у формі господарських зобов’язань. Однією з найбільш поширених у сфері економіки підстав виникнення господарських зобовязань э господарські договори. Отримання певних знань про господарські договори є метою цього заняття.
4.2. План семінару
1. Поняття, ознаки, функції та види господарських договорів.
2. Зміст та форма господарського договору.
3. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
4. Забезпечення належного виконання господарських договорів.
4.3. Рекомендації з вивчення питань
Право України регулює відносини у сфері господарювання завдяки застосуванню двох основних нормативно-правових категорій : майновий договір та господарський договір. Слід пам’ятати, що перша категорія – майновий договір – є загальною. Законодавчо майнові договори усіх видів врегульовано Цивільним кодексом ( статті 626-654).
Виникає питання про співвідношення категорії «майновий договір» і «господарський договір» та порядок їх правового регулювання. З’ясувати це питання допоможе усвідомлення ознак господарського договору (див: 4, 5), які допоможуть визначити поняття господарського договору.
Господарський договір – це зафіксовані в спеціальному правовому документі на підставі угоди зобов’язання учасників господарських відносин (сторін), спрямовані на обслуговування (забезпечення) їх господарської діяльності (господарських потреб), що ґрунтуються на оптимальному врахуванні інтересів сторін і загальногосподарського інтересу.
Роль господарських договорів найбільш повно розкривається через їх функції. Уявлення про них допоможе отримати навчальна література (див: 4, 5).
У сфері господарювання використовується велике розмаїття господарських договорів, що зумовлює доцільність їх класифікації. В юридичної практиці пропонуються різні критерії поділу господарських договорів на певні види (див: 4, 5).
Однією з характерних рис господарського договору є його особливий зміст, спрямований на забезпечення господарських потреб його сторін. Умови господарських договорів можуть бути різних типів (видів). Важливо з’ясувати, що законодавство відносить до умов обов’язкових та необов’язкових і які юридичні наслідки вони мають(див: 4, 5).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 Цивільного кодексу). Форми господарських договорів які застосовуються на практиці та основні умови до них аналізуються в навчальній літературі (див: 4, 5).
Укладення господарського договору – це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше суб’єктів господарювання щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми) як правового акта. Єдиного порядку укладання господарського договору не існує. Але в Господарському кодекси вперше в нормативному порядку узагальнено і сформульовано загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов’язання (ст. 181), а також особливості укладання господарських договорів залежно від їх виду, підстав, місця укладання тощо (статті 182-187). Відповідні коментарі щодо цих питань наведені у навчальній літературі (див: 4, 5).
За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається і здійснюється зазвичай за згодою сторін (якщо інше не передбачено законом та договором), а у разі відсутності згоди – в судовому порядку за позовом заінтересованої сторони. Але законодавство передбачає при цьому обов’язковий досудовий порядок (див. 2, ст. 188).
Законодавство стверджує, що господарські договори э обов’язковими для виконання його сторонами (ст. 193 ГК України, ст. 629 ЦК України) і вказує яким чином це повинно бути зроблено (ст. 193 ГК ). На забезпечення виконання договірних зобов’язань відповідно до загальних засад спрямовані спеціальні правові механізми. Реальному та належному виконанню господарських договорів сприяють різноманітні способи забезпечення виконання договірних зобов’язань. З’ясувати правові механізми та способи забезпечення виконання договірних зобов’язань допоможе навчальна література (див: 4).
4.4. Контрольні запитання і завдання
Назвіть особливі ознаки господарського договору.
Яким чином класифікуються господарські договори?
3. Назвіть функції господарського договору.
4. Що треба обов’язково враховувати при усній формі господарського договору?
5. Які умови є істотними для-будь якого господарського договору?
6. В якому порядку укладається господарський договір?
7. Щодо яких господарських договорів законом встановлено особливості їх укладання?
8. В якому порядку відбувається зміна і розірвання господарського договору?
9. Як забезпечується виконання договірних зобов’язань?
4.5. Тестові завдання
1. Яка з ознак господарського договору є абсолютною (тобто обов’язковою)?
2. Які господарські договори можуть корегуватися?
3. Скільки стадій передбачено законом для загального порядку укладання господарських договорів?
4. Які господарські договори вважаються короткостроковими? Строком дії до:
5. Протягом якого терміну з моменту отримання відмови від прийняття пропозиції щодо зміни чи розірвання господарського договору передається спір до суду у разі відсутності згоди?
6. Яка з пропонуємих умов не відноситься до істотних в змісті господарського договору?
7. Як називається пропозиція укласти договір?
8. Який з наведених засобів не відноситься до цивільно-правових способів забезпечення виконання господарських договорів?
9. Яким нормативно-правовим актом було введено в право України термін “господарській договір”?
10. Яка з зазначених функцій не притаманна господарському договору?
11. Які господарські договори бувають залежні від способу їх виникнення?
12. Який з наведених способів не є конкурентним способом укладання господарських договорів?
13. На протязі якого терміну діє попередній господарський договір?
14. Які господарські договори вважаються довгостроковими? Строком понад:
15. Протягом якого терміну з моменту отримання пропозиції про зміну чи розірвання господарського договору розглядається вона адресатом?
16. Який договір не є публічним?
17. Як називається згода прийняти пропозицію про заключення договору?
18. Яка з пропонуємих умов відноситься до звичайних в змісті господарського договору?
19. Який з наведених засобів відноситься до цивільно-правових способів забезпечення виконання господарських договорів?
20. Яка з зазначених функцій не притаманна господарському договору?
21.Які господарські договори можуть корегуватися?
22. Який з наведених способів не є конкурентним способом укладання господарських договорів?
23. Які з наведених господарських договорів відносяться до традиційних?
24. Які господарські договори вважаються довгостроковими? Строком понад:
25. Протягом якого терміну з моменту отримання відмови від прийняття пропозиції щодо зміни чи розірвання господарського договору передається спір до суду у разі відсутності згоди?
26. Яка з пропонуємих умов відноситься до звичайних в змісті господарського договору?
27. Які з наведених господарських договорів відносяться до традиційних?
4.6. Теми доповідей, рефератів, повідомлень
Особливості договору на реалізацію майна.
Особливості договору на передачу майна в користування.
Особливості підрядного договору.
Особливості транспортного договору.
4.7. Рекомендована література
1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року // ВВР України. – 1996. - №30. Ст. 141.
2. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня.
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.: Офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
4. Вінник О. М. Господарське право: навчальний посібник. - К.: Правова єдність, 2012.
5. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2012.
Тема 5. Трудовий договір
5.1. Мета заняття
Праця – найважливіша сторона життя будь-якої людини, основа її існування і добробуту. Тому право на працю є основним конституційним правом громадян України (1, статті 43-46). Право на працю реалізується різними шляхами. Одні громадяни самі забезпечують себе роботою, займаючись підприємницькою, творчою діяльністю, об’єднуючись в кооперативи, господарські товариства та ін. Переважна більшість громадян влаштовується на роботу шляхом укладення трудового договору як наймані працівники на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також до окремих фізичних осіб. Придбання необхідних знань про трудовий договір і є метою цього заняття.
5.2. План семінару
1. Поняття, сторони, форма та зміст трудових договорів.
2. Загальний порядок прийняття на роботу.
3. Особливості укладення окремих видів трудових договорів.
5.3. Рекомендації з вивчення питань
Трудовий договір є основним інститутом у системі трудового права тому, що розглядається як підстава виникнення трудових правовідносин і водночас як форма залучення до праці.
Сучасне визначення поняття трудового договору як угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін сформульоване ст. 21 КЗпП України (див. 2).
Від трудового договору необхідно відрізняти цивільно-правові договори про працю, що відомі на практиці під назвою «трудові угоди». Їх особливості аналізуються в навчальній літературі (див: 5, 7).
Сторонами трудового договору є працівники і роботодавці. При визначанні правового статусу сторін трудового договору зверніть увагу на те, що з точки зору трудового права немає різниці в тому, де працює працівник за трудовим договором. Всі наймані працівники мають однаковий правовий статус і будь-який власник стосовно таких працівників зобов’язаний дотримуватись всіх правил і гарантій, передбачених трудовим законодавством і колективними договорами і угодами.
Як і будь-який юридичний факт, трудовий договір передбачає собою єдність змісту і форми, тобто зовнішнього вираження цього змісту. Питання про форми та зміст трудових договорів висвітлюється в навчальній літературі (див: 4, 6, 7).
Трудове законодавство встановлює єдині вимоги щодо порядку укладення трудового договору, тобто визначає процедуру підписання та оформлення трудового договору. Зверніть увагу на ті обставини від яких залежить порядок укладення трудового договору та перелік необхідних при цьому документів (див. 4). Порядок укладення трудового договору умовно можна поділити на декілька етапів як і порядок оформлення трудового договору (див: 4, 7).
Гарантуючи або в буд-якому разі прагнучи гарантувати громадянам право на працю, трудове законодавство встановлює заборону необґрунтованої відмови у прийомі на роботу. Разом з тим законодавством України можуть як виняток встановлюватися певні обмеження при прийнятті на роботу деяких осіб (див: 4, 7).
Завершити розгляд питання доцільно згадкою про вимогу законодавства до роботодавця у зв’язку з початком роботи (див: 4, с. 114; 7, с. 183).
Види трудового договору визначаються за різними критеріями: залежно від строку дії, специфіки змісту, форми, суб’єктів та порядку укладення тощо. В літературі аналізуються особливості укладення окремих видів договорів, зокрема: договору на невизначений строк; строкового договору; контракту; договору на тимчасову та сезонну роботу; договору на роботу за сумісництвом; договору між працівником і фізичною особою; договору з державним службовцем; договору про надомну роботу (див: 4, 7).
Трудові договори молодих спеціалістів, які закінчили вищі навчальні заклади, посідають особливе місце в системі трудових договорів. В чому полягає особливість трудових договорів з молодими спеціалістами роз’яснюється в навчальній літературі (див: 4, 7).
5.4. Контрольні запитання і завдання
Визначить поняття трудового договору.
Хто визнається законодавством сторонами трудового договору?
Що складає зміст трудового договору?
Визначить загальний порядок прийняття на роботу.
Які виділяють етапи оформлення трудового договору?
Як і на які групи поділяються трудові договори?
7. Чим відрізняється трудовий договір від цивільно-правового договору про працю?
8. Які існують особливості укладення окремих видів трудових договорів?
9. Назвіть особливості укладання трудового договору з молодим фахівцем.
1. На скільки етапів можна умовно поділити порядок укладання трудового договору?
2. Як називаються умови трудового договору, які встановлені законодавством про працю?
3. Які правові наслідки настають у разі відсутності домовленості між сторонами трудового договору по обов’язковим умовам?
4. Які з додаткових (факультативних) умов трудового договору безпосередньо зазначені в законодавстві про працю?
5. Яка з наведених умов трудового договору не відносяться до необхідних (обов’язкових) у трудовому договорі?
6. Який максимальний термін випробування, відповідно до законодавства, може бути встановлений в трудовому договорі?
7. Які документи не має право вимагати роботодавець від особи при укладанні трудового договору?
8. Від чого не залежить порядок укладання трудового договору?
9. Скільки днів треба відпрацювати для відкриття трудової книжки?
10. Не пізніше якого строку з дня прийняття на роботу працівника вперше проводиться заповнення трудової книжки?
11. Чим не відрізняється трудовий договір від цивільно-правового договору про працю?
12. Хто визнається однією із сторін трудового договору?
13. Як називаються умови трудового договору, які встановлені законодавством про працю?
14. Як називаються умови трудового договору, які визначаються його сторонами?
15. Які правові наслідки настають у разі відсутності домовленості між сторонами трудового договору по обов’язковим умовам?
16. Які з додаткових (факультативних) умов трудового договору безпосередньо зазначені в законодавстві про працю?
17. Які документи не має право вимагати роботодавець від особи при укладанні трудового договору?
18. Які відомості має право вимагати роботодавець від особи при укладанні трудового договору?
19. Від чого не залежить порядок укладання трудового договору?
20. На скільки етапів можна умовно поділити порядок укладання трудового договору?
5.6. Теми доповідей, рефератів, повідомлень
1. Право на працю – одне з основних конституційних прав людини.
2. Кодекс законів про працю – основне джерело трудового законодавства.
5.7. Рекомендована література
1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року // ВВР України. – 1996. - №30. Ст. 141.
2. Кодекс законів про працю України.
3. Закон України «Про зайнятість населення» від 1.03.1991 р.
4. Бойко М. Д. Трудове право України: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2011.
5. Правознавство. Основні галузі права: Тексти лекцій./Упор. Борисенко Ю.Г., Демидова Л.М., Ковальов В.О., П’ятенко В.Г. – Харків: ХНУРЕ, 2006.
6. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2009.
7. Трудове право України: Академічний курс: Підручник / За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: “Ін Юре”, 2012.