Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Множинний вибір
А
Аналіз постачальників здійснюється за такими параметрами:
а) важливість ресурсів, що постачаються для галузі;
б) кількість і концентрація постачальників;
в) диференціація продуктів, що постачаються;
г) еластичність ресурсів за ціною, рівень якості;
д) інтеграція постачальників «уперед»;
Аналіз споживачів (попиту) здійснюється за такими основними параметрами:
а) наявність багатих споживачів та їх роль;
б) кількість і концентрація споживачів;
в) еластичність попиту за ціною;
г) характер споживання і «витрати конверсії»;
д) мотивація придбання.
В
Визначте з-поміж запропонованих елементи моделі «стратегії конкурентної боротьби» К. Омаї:
а) агресивна ініціатива;
б) орієнтація на «показники корисності» продуктів з погляду клієнтів;
в) наявність ключових факторів успіху;
г) використання слабкостей конкурентів.
Визначте, які фази життєвого циклу проходить конкурентна перевага фірми:
а)зростання;
в) зародження;
г) зрілість КПФ;
д) спад КПФ;
Д
Диверс-я, орієнтована на викор-я орг-но-управл-х елементів вир-го потенціалу:
Викор-я (розділення) наявної технології упр-я, навичок персоналу та інформ-ї системи (в особливості запатентованих know-how різних типів): Еф-на система переходу до нових сфер д-ті може створити умови для заг. Зниж-я витрат та подальшої диферен ціації;підвищ-я ефект-ті упр-я за рах. удосконалення системи розробки та виконання стратегій, а також розуміння переліку й змісту ключових факторів конкурентоспр-сті п-ва).
Диверс-я, пов’язана з викор-ям вир. потенціалу:
Викор-я наявної с-ми постач-я: Низькі витрати на постач-я для нових продуктів;удосконалення системи постачання та якості поставок;поліпшення обслуг-я з боку постач-ка;
Викор-я (розділення) вир-чих потужнос-тей: Низькі витрати на створення нових вир-в;краще викор-я вир-х потужностей: підвищ-я попиту на один вид продукту супроводж-ся зниж-ям попиту на інший; збільш-я масштабу д-ті створює умови спрощення доступу до кращої технології та підвищення якості;
Викор-я (розділення) налагодженої с-ми експорту/імпорту та упр-я запасами: Низькі витрати на фрахт та витрати на упр-я запасами; під-вищ-я надійності постачання; у разі збільш-я кількості замовлень на постачання витрати на МТП зменшуються;
Нове викор-я продукту, технології виготовл-я та/чи системи конструкторсько-технологічної розробки: Зниж-я витрат на вдоскон-я продукту та/чи зміни в конструкції за рах. економії часу, набуття знань і навичок при переході від однієї до іншої сфери д-ті; збільшення інноваційних можлив-й орг-ї за рах. розвитку масштабів д-ті та залучення найкращих наукових та інженерних фахівців;
Викор-я (розділення) існуючої системи адмін. Підтримки: Низькі витрати на забезпечення функц-я адмнн. та операц-ї підсис тем.
Диверс-я, пов’язана з викор-ям торгово-збутового потенціалу має такі переваги.
Викор-я/розділення д-ті за збутом/точ ками збуту: Низькі збутові витрати; краще розуміння ринку;посилена технічна сторона пропозиції покупцям;розширений перелік зручностей для покупців; кращий доступ до покупців;
Викор-я/розділення післяпродажних послуг і ремонту: Низькі витрати на обслуг-я; краще викор-я персоналу,що надає послуги;швидке обслуг-я при викликах;
Викор-я єдиної тор г. Марки: Підвищ-я торг. марки та іміджу п-ва; збільш-я довіри до торг. марки з боку споживачів, Низькі витрати на просув-я нових товарів; великий вплив реклами на просув-я нових продуктів;
Викор-я каналів просув-я та реклами: Вико-я тих самих каналів розподілу: Низькі витрати на розподіл; роз-шир-я можливостей в укладанні договорів з відомими оптовими та роздрібними торговцями по нових продуктах, а отже, розширення частки ринку, конкур. позиції у ділерів, прибутковості п-ва);
Викор-я наявної с-ми обробки замовлень: Низькі витрати на обробку замовлень нової прод-ї;затримка в купівлі продукту «на заміну» у покупця створює потребу в додаткових послугах з ремонту, розширює послуги.
До загальних характеристик підприємств належать:
а) здатність адаптуватися до змін у середовищі;
б.) властивість змінювати структуру і механізм функціонування;
) здатність до цілевстановлення і цілереалізації;
) використання основних елементів виробництва й основних фун
До сучасних концепцій підприємства належать:
а)ресурсна;
б)підприємницька;
г) інформаційна;
д) концепція «технологічної організації»;
е)концепція організації як «відкритої системи».
До чинників, що сприяють розвитку стратегічного планування, належать:
а) зростання розмірів підприємства завдяки підвищенню комплексності та багатопрофільності діяльності;
б) розвиток науково-технічного прогресу;
в) необхідність встановлення ефективних зв'язків з іншими організаціями;
г) зростання конкуренції внаслідок заповнення ринків;
д) розвиток методології та інструментарію планування.
З
З точки зору спрямованості дій на їх реалізацію цілі можуть бути:
а) зовнішні;
в)внутрішні;
За якими в складовими пропонується вивчення конкурентноспроможності підприємства в“ланцюжку цінностей” М.Портера?
фінансові цілі; відношення до ризику; цінності організації; системи контролю та стимулювання; організаційна структура; система бухгалтерського обліку; типи вищих керівників та стиль їхнього управління; уявлення про шляхи розвитку фірми; склад ради директорів; обмеження з боку держави та зобов’язання фірми, що зменшують свободу вибору рішень і поведінки
За якими критеріями побудована нова матриця BCG?
Принцип побудови страт вир од-ць, які незал-но розм-ся в клітинах матриці частка п/п на ринку (мала-велика) темпи зростання ринку (повільне-швидке)
За якими критеріями побудована нова матриця GE-McKincey
конкурентна позиція (низька-середня-висока) прибутковість (привабливість) ринку (низька-середня-висока)
За якими осн. параметрами здійснюється аналіз постачальників?
оцінка тенденцій «ринків сир-ни»; хар-ка особл-тей рес-в, які забезп-ть нормальне функц-ня підпр-тв галузі;
За якими осн. параметрами здійснюється аналіз споживачів (попиту)?
-кількість і концентрація спож-чів;
-хар-р попиту на прод-цію, що випуск-ся галуззю;
-еласт-сть попиту за ціною;
-рівень дох-в цільов. груп спож-чів та його зміни (купі в спром-ть), наяв-ть багатих спож-чів і їхня роль у галузі;
-готовність спож-чів до викор-ня продукції;
-«ціни спож-я»;
-ступінь стандарт-ції (рівень дифер-ції) прод-ції, що спож-ся;
-хар-р спож-я та «витрати конверсії» у спож-чів при переході на іншу прод-цію;
-рівень впливу прод-ції, що виробл-ся, на рівень якості спож-я чи в-ва у споживачів;
-рівень зворот інтеграції спож-чів з вир-ками (особливо прод-ції вир-чого признач-ня);
-оцінка якості обслуг-ня з боку спож-чів;
-мотивація придбання;
-прихильність споживачів;
-оцінка надійності й потужності каналів розп-лу, доступ-ть тов-в для спож-чів, реакція на рекламу та інші заходи ФОПСТИЗ.
За якими основними параметрами здійснюється аналіз постачальників?
Оцінка тенденцій розв-ку ринків сир-ни, хар-ка рес-сів (обсяг, дефіц-ть, універс-ть), оцінка важл-ті окр видів рес-сів, ел-ть рес-сів за ціною, к-ть та конц-ція постач-ків, можл-ть викор-ня рес-сів-замінників
За якими основними параметрами здійснюється аналіз споживачів (попиту)?
К-ть та конц-ція спож-чів, хар-р попиту (пост або сезон), ел-ть попиту за ціною, рівень доходів спож-чів, ступінь стандарт-ції пр-ції, що вивч-ся, прих-ть спож-чів до торг марки
За якими складовими пропонується вивчення конкурентоспр-ті п-ва в “ланцюгу цінностей” М.Портера:
за джере-лами переваг конкурентоспр-ті,на які вплив. попит на пр-ю,стр-я фірми та конкуренція, взаємодія з фірмами інших галузей, мат. база та орг-ні особл-ті пром-х фірм (конкуренти оцін-ся за фінанс. цілями, віднош-ям до ризику, цінностей орг-ї,с-мою контролю та стимул-я, орг-ю стр-ю,с-мою бухобліку, типа-ми вищих кер-в та стилем їхнього упр-я, уявленням про шляхи розвитку фірми, складом ради директорів, обмеженнями з боку д-ви та зоб-ми фірм,що зменшують свободу вибору рішень і поведінки).
Загальними рисами цільового підходу до управління організаціями є:
а) охоплення управлінським впливом усіх стадій циклу відтворення («життєвого циклу» системи);
б) орієнтація на досягнення конкретної комплексної мети, що стосується системи в цілому (сукупності організацій) і в досягненні якої беруть участь більшість підсистем організації (або організації різного типу);
в) тимчасовість функціонування органів, що відповідають за досягнення мети;
г) необхідність побудови спеціальних систем постачання (збуту) для виконання робіт по досягненню мети;
д) домінування методів еквіфінального контролю.
М
Методами побудови «дерева цілей» є:
а) метод дезагрегації;
б) метод «забезпечення необхідних умов»;
в) метод редукції.
Н
На відміну від довгострокового стратегічне планування широко використовує такі методи:
а) побудову сценаріїв;
б) «портфельний аналіз»;
в) ситуаційний аналіз;
г) екстраполяційне прогнозування;
д) систему «нормативних» прогнозів.
Назвіть бар’єри стратегічного планув-я:
негативний досвід;недостатній рівень розвит-ку теорії та методів планув-я;складність сере-довища функц-ня орг-ї;небажання або невмін-ня керівництва встановлювати цілі та розроб-ляти стратегії;опір змінам;наявність мате-ріальних,часових і грошових обмежень та ін.
Назвіть методи подолання опору змінам:
залучення до участі;навчання та ком-ція; сприяння;переговори;кооптація;маніпулювання;примус,“аналіз поля сил”.
Назвіть основні параметри ОСУ:
децентралізовані,гнучкі, з універсальними(в тому числі тимчасовими)ланками, створеними «під мету»;принцип формування ланок: орієнтація на виявлення та розв’я зання проблем;ОСУ-єдина команда, що користується як адміністр-ми, так і соц.-психологічними методами координації та контролю;гнучкі -спрямовані на розвиток. Стратегічні ОСУ, зорієнтовані на реакцію на зміни у зовнішньому середовищі, характеризуються більшою децентралізацією (різного типу), гнучкістю, універсальністю в діяльності окремих ланок, націлених на виявлення проблем і прийняття нових управлінських рішень. Лінійно-функціональні підрозділи можуть доповнюватись автономними ланками, створеними «під мету». Такі підрозділи можуть бути досить стабільними, створеними за лінійно-програм ним принципом (тобто включеними до діючої ОСУ майже як відповідні функціональні підрозділи, але такі, що мають інший зміст діяльності) або на певний термін — до досягнення поставленої мети.Стратегічні ОСУ покликані досягти балансу між страт-ю та поточною д-тю, забез-печити керованість процесами розвитку одних і скорочення інших напрямків д-ті.Страт. ОСУ дуже складні й потребують високої кваліфікації від менеджерів для їх розробки і викор-я.
Назвіть основні ситуаційні фактори,які впливають на формування орг-ї структури:
стратегія,що реалізується орг-єю;тип підп-риємництва у галузі;стан вир-чого потенціалу;
Назвіть основні фактори, що протидіють проведенню організаційних змін:
бюрократ жорстк-ть стр-ри, протиріччя в цілях, орг інерція, застарілі концепції, невизн-ть упр стилю кер-ка, невдачі у впров-ні сист пер-нь, опір і побоювання змін
Назвіть основні фактори, що сприяють проведенню організаційних змін:
усвід-ня необх-ті пров-ня змін, орг криза старіння продут техн-гії, зміни законод ек важелів, зміни цін-тей і норм у прац-ків, зниж-ня ПП і якості пр-ції, змні стилю упр-ня, викор-ня конц-ції поведінк шкіл
Назвіть переваги диверсифікації диверсифікація
дає змогу скоротити рівень сплати податків за рахунок освоєння напрямків діяльності, де існують пільги;
диверсифікація створює можливості виходу на міжнародні ринки;
диверсифікація дає змогу розвивати перспективні коопераційні зв’язки з прогресивними організаціями з метою формування довгострокових конкурентних переваг.
Назвіть принципи страт-го планування:
цілевстановлення та цілереалізація;багато-варіантність; альтернативність; селективність; глобальність, системність, комплексність, збалансованість; спадковість,послідовність;безперервність;наукова та методична обгрунтованість; реалістичність, досяжність; гнучкість, динаміч-ність, реакція на ситуацію;ефектив-ть і соц-на орієнтованість;кількісна та якісна визначе-ність;довгостроковість заходів.
Назвіть причини опору змінам:
1. Невизначеність у май бутньому, нечіткі, нереа лістичні вимоги.
2. Особиста зацікав-сть окремих менеджерів чи груп праців-в у збереженні «статус-кво».
3. Різне сприйняття сут ності організаційних змін (упередженість, емоцій ність тощо).
4. Почуття втрати «точок опори”
5. Нестача надійної інфор мації та зворотного зв’язку
Назвіть характеристики “стратегічних” ОСУ децентраліз-ні, гнучкі, з універс підрозділами, ств-ні під мету, орієнтація на розв’яз-ня проблеми, нежорстка регламентація, єд команда з адм та соц-психолого методами коорд-ції і контролю
Назвіть характеристики “традиційних” ОСУ: централіз, ієрарх, стаб, щільн розподіл праці, спец-ція д-ті, закріпл-ня обов’яків, мех-м контролю децентраліз всіма формами (стаб-ть, ієрарх-ть, децентрал-ть)
Назвіть характерні ознаки для механістичної структури
формалізована, централізована. Декілька спеціалізованих відділів у апараті управління. Мінімальна інтеграція.. Низька, уповільнена реакція.. Орієнтація на поточну, операційну діяльність (вис ступінь формал-ції, обмеж взаємодія, обм участь підлеглих)
Назвіть характерні ознаки для органічної структури,
участь в управлінні робітників, робота в команді, децентралізація. Багато відділів, диференціація, універсальність у роботі з «розмитими» межами. Великий рівень інтеграції. Широкий спектр реакцій. Стратегічне планування на основі прогнозування
О
Основн.елементами матриці SWOТ-аналізу є:
а) «можливості»;
б)«сильні сторони»;
в)«загрози»;
г)«слабкі сторони».
Основними методами прогнозування, що використовуються в стратегічному управлінні, є:
б)експертні методи;
в) методи декомпозиції;
г) методи моделювання.
Основними методами розробки сценаріїв, що використовуються в стратегічному управлінні, є:
а) метод системи діаграм;
б) метод посилань;
в) метод критичних полів;
г) метод «заголовків газет»;
д) матриця перехресного впливу подій.
Основними передумовами переходу до стратегічного планування є:
а) необхідність реакції на зміни умов функціонування підприємств;
б) інтернаціоналізація бізнесу;
в) наявність висококваліфікованих менеджерів;
г) розвиток теорії та практики стратегічного планування;
д) наявність доступної інформації;
е) посилення інноваційних процесів.
Основними принципами стратегічного управління є:
б) системний, комплексний підхід у розробці стратегій;
г) використання майбутньої невизначеності як стратегічних можливостей;
д) гнучка адекватність систем стратегічного управління зміні умов функціонування організацій;
е) результативність та ефективність.
П
Перевагами програмно-цільового методу управління є:
а) взаємозв'язок усіх необхідних заходів у єдиній програмі, незалежно від місця їх виконання;
б) залучення на різних умовах спеціалістів організації та зовнішніх співвиконавців для виконання робіт специфічного змісту;
в) можливість оптимізації термінів вирішення проблеми; обсягів залучених фінансових та матеріальних ресурсів;
г) організація єдиного керівного органу виконання програми як координаційного центру, що забезпечує своєчасний контроль виконання багатопрофільних робіт.
Правильно сформульовані цілі управління повинні відповідат таким вимогам:
а) конкретність та вимірність;
) реальність, досяжність;
г) однозначність для сприйняття;
д) гнучкість;
е) орієнтація на високий езультат, успіх.
При аналізі зовнішнього середовища розвиток ринку оцінюється за такими параметрами:
а) загальна кон'юнктура ринку;
б) обсяг і темпи зростання (скорочення) ринку;
в) обсяг і темпи зростання (скорочення) сегментів (щодо інтересів фірми);
г) рівень цін;
При складанні прогнозу продажу на перспективу варто враховувати:
а) кон'юнктуру основних ринків;
б) динаміку продажу по основних товарах і товарах-замінниках;
в) вартість невиконаних і тенденції нових замовлень;
г) вертикальну інтеграцію «назад» і «вперед»;
д) кредитні умови, що впливають на обсяги реалізації;
е) рішення уряду щодо соціальних проблем.
Принципами програмно-цільового методу управління є:
а) цільова спрямованість на вирішення певної проблеми на кожному з етапів розвитку системи;
б) комплексність у розробці та реалізації обраної для вирішення проблеми; в) безперервність і спадковість рішень, що приймаються на різних рівнях управління;
г) багатоваріантність розробок, що дозволяє обрати найбільш раціональний шлях керованого розвитку певного процесу (явища).
реалістичність,досяжність;гнучкість,динаміч-ність,реакція на ситуацію;ефектив-ть і соц-на орієнтованість;кількісна та якісна визначе-ність;довгостроковість заходів.
Р
Розрізняють такі види загальноконкурентних стратегій:
б) стратегія контролю над витратами;
г) стратегія фокусування;
С
Стратегічне планування виникло як відповідь на:
б) недоліки довгострокового планування;
в) насичення ринку;
г) підвищення рівня конкуренції;
Стратегічний рівень» підприємства визначається:
а) рівнем знань про ринок, галузь, конкурентів, технології і т. ін.;
б) наявністю обґрунтованої і структурованої системи цілей;
в) обґрунтованим, цільовим розподілом ресурсів;
г) встановленими відповідальністю і термінами проведення стратегічних дій;
д) наявністю ефективних методик формування стратегій;
е) здатністю здійснювати організаційний розвиток.
Стратегічно орієнтоване підприємство— це підприємство, де:
а) застосовується раціональний процес стратегічного планування;
б) стратегічне мислення є основною, принциповою установкою в діяльності персоналу підприємства, насамперед вищогс фівництва;
в) існує (формується) система стратегічного управління;
г) поточна, повсякденна діяльність підпорядкована досягненню стратегічних орієнтирів.
Сформовано три осн підходи до визн-я вир потенціалу:
ресурс (або облік-звітний), структ (функц) та цільов (проблемно-орієнтов).
У
У «ланцюжку цінностей» М. Портера до основних видів діяльності, що формують «додану вартість», належать:
а) внутрішнє матеріально-технічне забезпечення;
б)виробництво;
в) технологічний розвиток;
г) зовнішнє матеріально-технічне забезпечення;
д) закупівлі;
е) маркетинг і товарообіг;
є) обслуговування.
Ф
Фактори зовн сер-ща найчастіше класиф за такими групами:
1. Ек — фактори, що пов’язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії.
2. Пол — фактори, що впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знах вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.
3. Соц-демограф фактори, які впл на рівень і трив-ть життя людей, а також форм їхню цін орієнтацію.
4. Технол — фактори, що пов’язані з розвитком техніки, обладн-я, інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів, матеріалів і технологій, а також know-how.
5. Конк-ція — фактори, які відбив майбутні та поточні дії конкурентів, зміни в частках ринків, концентрації конкурентів.
6. Географ — фактори, пов’язані з розміщенням, топографією місц-ті, кліматом і натурал рес-ми (зокрема, кор копал-ми).
7.правове та
8.міжнародне середовище.
Фактори зовн сер-ща.
Ф.Котлер вважає, що зовн сер-ще (макросер-ще) склад-ся з шести осн факторів: демограф, ек, прир, наук-техн, пол і факторів культ сер-ща.
Ц
Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід, спрям на визначення відпов-ті наявного потенціалу досягн-ю поставл цілей, визначає його величину як рівень відпов-ті окр складових потенціалу необх-му, дещо ідеал уявленню про склад, структуру та механізми функц-я потенціалу для вигот-я конкурентоспр продукції, який знаходить відображення в нормат «деревах цілей» («деревах проблем») з шир спектром лок і сист оцінок окр елементів та взаємозв’язків.
Ч
Часові хар-ки цілей:
однозначність для сприйняття, ясність; гнучкість; прийнятність; відображення змісту діяльності.
Я
Яким вимогам повинні відповідати вірно сформульовані цілі управління?
реальність, конкретність, досяжність; вимогливість, орієнтація на вис рез-тат, успіх; наук обгрунт-ть, погодженість; вимірюваність, несуперечл-ть цілей. Часові хар-ки цілей: однозначність для сприйняття, ясність; гнучкість; прийнятність; відображення змісту діяльності.
Яким шляхом може бути здійснена “Стратегія концентрованого зростання” п/п?
Шляхом реалізації загал конкур стратегії — лідирування на основі витрат.
Якими можуть бути цілі з точки зору відповідної спрямованості на види діяльності
економічні, техніко-технологічні, соціальні, екологічні.
Якими можуть бути цілі з точки зору відповідної спрямованості на види діяльності ?
Страт, такт, операт
Якими можуть бути цілі з точки зору спрямованості дій щодо їх реалізації? зовнішні та внутрішні.
Якими можуть бути цілі з точки зору ступеня оновлення?
цілі підтримки наявного рівня,
цілі поступового розвитку окремих елементів системи
цілі оновлення;
Якими характеристиками визначається правильно сформульована місія організації? конкр вид д-ті, бажаний образ орг-ції, конкур переваги (сформ-ня потреби, ціл спож-чі, кращ товар) Місія може бути обгрунтована та визначена лише за умови чіткого уявл-ня про прод-цію чи послугу, яка може знайти збут на конкрет. сегменті ринку, про орг-технологічні можл-ті виготовл-ня конкурентоспромож прод-ту, про існ-ня сусп відповід-ті фірми.Існ-ть чіткі правила вибору місії п-ва: Правило 1. Забезп-ти відкр. розробку та обгов-ня мети серед співроб-ків та інш зацікавл-х у дія-ті п-ва осіб. Правило 2. Встан-ти, оцінити та обговорити альтернат варіанти мети в межах орг-ції. Правило 3. Визначити в процесі обговор-ня прихильників і супротивників. Перші об’єдн-ся навколо мети, інші — усвідомл-ть, що їхні джерела ек-го та морального задовол-ня перебувають за межами цієї орг-ції, і приймають рішення про звільнення.
Яких типів можуть бути дивізіональні ОСУ: продукт, географ, для роботи з різн спож-чами
Які властивості має зовнішнє середовище організації?
Взаємозв’язок ф-рів, скл-ть с-ми, ф-рів, динам-ть і рух-ть, невизн-ть інф-ції про сер-ще
Які власт-ті має зовн. сер-ще орг-ції? взаємозв’язок факторів; складність сис-ми факторів; динамічність і рухомість; невизначеність інформації про сер-ще.
Які з наведених умов визначають вибір стратегії «лідирування на основі зниження витрат»:
б) масовий тип виробництва продукції;
в) чутливість обсягу продажу до рівня ціни на продукт;
Які існують варіанти загальної стратегії підприємства?
Загальні стратегії зростання підтримки реструктуризації скорочення діяльності ліквідація комбінація вищеназваних Загально-конкур-ні стр-гії лідирування в цін (витрат) диференціація фокусування
Які існують варіанти стратегії диверсифікації? Споріднена, неспорідн, конгломерат-на, центрована, зм-ня розміру Д, переорієнтація (зміна страт фокусу або рестр-ції), зменш-ня
Які існують методи побудови “дерева цілей”? дезагрегація, забезп-ня необх умов, декомп-ція
Які існують підходи до визначення сутності виробничого потенціалу?
Рес-сний, стр-рний, цільов
Які квадранти містить нова матриця BCG? зірки(перспективн ринок, значні обсяги продажу товару, п/п – ринков лідер з продажу) собаки(неперспек ринок, слабкі ринк позиції) дійні корови(ринок, п/п має стійкі позиції, ДК приносять мах доходи п/п) знаки питання або важкі діти (перспективн ринок, але нестійкі ринк позиції)
Які методи відносяться до методів вибо-ру типу орг-ї структури:
метод аналогії,метод структуризації цілей,метод орг-го моделю-вання.
Які методи широко використ. страт. планув-я (на відміну від довгостр-го)?
Аналіз середовища(сит-ї);сценарії,нормативні та орг-ні прогнози перспектив розвитку ситуації;стратегічні програми та проекти; альтернативні плани;оперативний та стратегічний контроль за викон-ям програм та проектів, планів по підрозділам.
Які можуть бути варіанти стратегії диверсифікації?
спорідненої Д неспорідненої Д конгломератної Д
Які осн складові “стратегічного набору” підприємства?
стратегії загальні для всього п/п в цілому; стр-гії загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками; ст-гії для кожного з напрямків дія-ті п/п (як з вир-ва різних видів товарів, так і з надання різних послуг); ст-гії для кожної з функціональних підсистем п/п; ст-гії ресурсні для забезпечення досягнення стратег орієнтирів загал, функціонал та прод-тов типів.
Які основні вимоги до “стратегічного набору” підприємства?
орієнтація на досягнення реальн взаємопов’яз цілей; ясність змісту та розуміння необх застосування певного набору стратегій; ієрарх хар-р, продукт-тов стратегії окремих підрозділів, основні та забезпечуючі стратегії для кожного зі скалярних ланцюгів; надійність, що передбачає його всебічну обгрунтованість, зваженість; відображення госп-х процесів у їхній сукупності та взаємозв’язку; гнучкість і динамічність СН; баланс рівноваги між прибутковими та витратними стратегіями, основними та компенсаційними, резервними.
Які основні властивості виробн потенціалу- цілісність, цілеспрямованість; складність; взаємозамінність, альтернат-ть його елементів; взаємозв’язок, взаємодія елементів вир потенціалу; самовідтвор-ть; інноваційна сприйнятливість; гнучкість; соціально-економічні наслідки використання; історичні умови та особливості формування й використання; фізичне та моральне старіння.
Які основні методи прогнозування, що використовуються в стратегічному управлінні?
методи екстраполяції; експертні методи; методи моделювання
Які основні правила побудови матриці “балансу “ЖЦ” СЗГ”?
СЗГ розрізняються за конфігурацією графіка «ЖЦ» та часовим параметром. Треба поділити СЗГ так, щоб «провал» в одній СЗГ не призводив до загального «провалу» діяльності п/п, тобто досягти певного чергування етапів «ЖЦ» різних СЗГ. Оскільки прибутковість на різних фазах ЖЦ різна в різних СЗГ, треба враховувати необхідність підтримки сумарної прибутковості п/п, визн-ня конкур позиції
Які основні складові “стратегічного набору” підприємства?
Зрост-ня, підтр-ки (стаб-ції), рестр-ції, скор-ня д-ті, лікв-ції, комб-на (рес-ні, продукт-тов, заг, заг-конкур і функц) стратегії загальні для всього п/п в цілому; стр-гії загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками; ст-гії для кожного з напрямків дія-ті п/п (як з вир-ва різних видів товарів, так і з надання різних послуг); ст-гії для кожної з функціональних підсистем п/п; ст-гії ресурсні для забезпечення досягнення стратег орієнтирів загал, функціонал та прод-тов типів.
Які основні характеристики СЗГ?
Містк-ть (обсяг пот попиту), динам-ть (стаб-ть зрост-ня, зм-ня попиту), конкур позиція в сегменті, очік обсяг продаж в поточн та перспект періоді; особливості розподілу та продажу; фактичні та прогнозні величини прибутків, рентабельності та ін пок-ки.
Які розрізняють види загальноконкурентних стратегій?
Диференц-ції, лідир-ня на осн зниж-ня в-т, фокус-ня
Які умови визначають вибір стратегії “лідирування на основі зниження витрат”? стандарт-на пр-ція, вис продукт-ть на 1 роб-ка, зниж-ня в-т на іновації, можл-ті встан-ня нижн границі ринк цін, допустимо низьк маржин приб-к при вел оборотах попит є еластичним за ціною у галузі є товарний тип вир-ва, продукт відносно стандартизований і піддається ефективному вдосконаленню; невелика кіл-ть способів досягнення продуктивної диференціації відповідно до вимог споживачів; більшість покупців схильні використовувати товар звичними способами; покупці несуть незначні додаткові витрати в разі зміни продавця; найбільш уперті покупці роблять покупку за найкращою ціною.
Які умови визначають вибір стратегії “лідирування на основі зниження витрат”? попит є еластичним за ціною у галузі є товарний тип вир-ва, продукт відносно стандартизований і піддається ефективному вдосконаленню; невелика кіл-ть способів досягнення продуктивної диференціації відповідно до вимог споживачів; більшість покупців схильні використовувати товар звичними способами; покупці несуть незначні додаткові витрати в разі зміни продавця; найбільш уперті покупці роблять покупку за найкращою ціною.(стандарт-на пр-ція, вис продукт-ть на 1 роб-ка, зниж-ня в-т на іновації, можл-ті встан-ня нижн границі ринк цін, допустимо низьк маржин приб-к при вел оборотах)
Які фактори віднос-ся до факторів проміжного середовища?
-споживачі,-конкуренти,-постач-ки,-партнери,-орг-ції-регулятори,-профспілки,-місц. органи влади.
Які фактори відносяться до факторів зовнішнього середовища?
Пол, ек, соц-демогр, технолог, конк-ція і географ, прав та міжнар сер-ще
Які фактори відносяться до факторів проміжного середовища?
спож-чі, конкур-ти, постач-ки, партнери, орг-ції-регулятори, держ органи, товари-замінники
Якої інформації по кожній СЗГ потребує робота з “матрицею балансу “ЖЦ”
розмір ринку частка п/п на ринку конкур статус п/п наявний (короткості перспек-ва) та прогнозований (довгості пер-ва) фаза ЖЦ (становлення, рост, зрілість, затухання) + КВ прибутки обсяги продаж СЗГ розрізняються за конфігурацією графіка «ЖЦ» та часовим параметром.
Одиничний вибір.
А
Автором «галузевої моделі» середовища організації є:
а) М. Портер;
б) Дж. Гелбрейт;
в) Г. Олдріч.
Автором «екологічної моделі» зовнішнього середовища підприємства є:
а) П. Лоуренс;
б) Г. Олдріч;
в) М. Портер.
Автором концепції «управління за результатами» був:
а) А. Санталайнен;
б) М. Сайєрт;
в) Г. Саймон.
Б
База стратегічних даних являє собою: в) стислий системний опис найсуттєвіших стратегічних еле ментів, що належать до зовнішнього середовища підприємства;
В
В основу стратегії диференціації покладено
а) ідею сегментації ринку;
б) принципи поставки на ринок продукції з унікальними властивостями
в) орієнтацію на обмежену частину асортименту продукції;
г) орієнтацію на певну групу споживачів.
В умовах необхідності проведення комплексних, складних змін в організації використовуєься такий метод проведення змін:
адаптація
Визначальною характеристикою підпр-ва є:
а) продукція, що виробляється (послуги, що надаються);
б) зовнішнє оточення підприємства;
в) персонал підприємства;
г) немає правильної відповіді.
Визначте, в яких випадках розробляється для впливу на певну групу факторів середовища стратегія адаптації до середовища .
Адаптація — це процес поступових, послідовних заходів, незнач них реорганізацій, що тривають досить довго. Розробляється для впливу на внутрішнє середовище, для впливу на залежні від діял-ті орг-ції фактори (загальні характеристики підприємства, фактори конкурентоспроможності, техніці та технології, з фінансів, НДПКР, з організації та управління, по персоналу, з рівня організаційної культури)
У такий спосіб можна вплинути на традиції, структуру влади, компетенцію керівників, тобто, передусім, на неформальні аспекти діяльності організації
Визначте, в яких випадках розробляється для впливу на певну групу факторів середовища «стратегія формування середовища».
коли вони залежні від д-ті п-ва
Як спосіб впливу на залежні від діяльності підприємства фактори
Г
Головна мета контролю полягає в:
а) сприянні зближенню фактичних і необхідних результатів ви конуваних робіт;
Головне призначення ГУС полягає в:
а) поданні необхідної інформації керівникам у необхідний термін;
Д
Дайте визначення конкретного типу диверсифікації, яка орієнтована на різні сполучення виробничої та торгової системи, що забезпечує вдоволення потреб тієї ж самої чи схожої групи споживачів.
- споріднена
Дайте визначення «Стратегічного фокусу»
«Стратегічний фокус» для багатопрофільного підприємства — пріоритетний напрямок його розвитку, визначений у загальних стратегіях і за допомогою аналізу «портфеля» підприємства на основі багатоваріантних розрахунків з урахуванням обмежень за ресурсами і часовими характеристиками.
Дайте визначення стратегічно орієнтованого підприємства
Стратегічно орієнтоване підприємство — підприємство, де стратегічне мислення є основною, принциповою установкою в діяльності персоналу підприємства, насамперед вищого керівництва; існує (формується) система стратегічного управління; застосовується раціональний процес стратегічного планування, який дає змогу розробляти та використовувати інтегровану систему стратегічних планів; поточна, повсякденна діяльність підпорядкована досягненню стратегічних орієнтирів.
«Дерево цілей» — це:
а) графічне зображення зв'язків підприємства із зовнішнім середовищем;
б) розподіл обов'язків в апараті керування підприємством;
в) графічне зображення співпідпорядкованості цілей, що демонструє розподіл загальної мети на підцілі, завдання й окремі операції.
Дж. Моррісей вважав, що цільове управління— це:
а) метод розробки специфічних планів для досягнення поставлених цілей;
б) сукупність методів, що використовуються при управлінні програмами;
в) сукупність методів, які визначають цілі (або бажані результати робіт), формування програм їх досягнення та чіткої оцінки параметрів робіт шляхом вимірювання конкретних результатів за етапами досягнення поставлених цілей;
г) методи розподілу ресурсів на кожному рівні управління для досягнення поставлених цілей.
Для яких типів цілей використовується метод “дезагрегації” в побудові “дерева цілей”?
метод «дезагрегації» можна застосувати лише для формалізованих цілей
До складових «класичної» моделі «галузевої конкуренції» М.Портера не входять:
а) конкуренти;
б) споживачі;
в) організації-регулятори;
г) товари-замінники;
д) немає правильної відповіді.
З
Засновником концепції МВО був:
а) Г. Мінцберг;
б) П. Друкер;
в) М. Портер.
Знайти відповідну стратегію, виходячи з позиції, яку займає підприємство у матриці GE-McKinsey
В
Конку-
рентна
позиція С
Н
В С Н
Привабливість галузі
–стаб-ція, збір врожаю, пошуки ніш
1 2 3
4 5 6
7 8 9
1 - зростання; пошуки шляхів лідиру вання; максимізація інвестицій
2 - вибіркове зростання (пошук «сегментів росту»); контрольоване інвес тування; підтримка позиції
3 - підтримка «граничної» позиції, стабілізація;
пошуки готівки; інвестування в під тримку рівня;
4- вибіркове зростання; оцінка потенціалу для лідирування через сег ментацію; визначення слабкос тей та запобігання їм; підтримка сильних сторін через контро льоване інвестування;
5-стабілізація; визначення зростаю чих сегментів;
вибіркове інвестування; скорочення в окремих напрямках;
6-скорочення напрямку (асортименту); мінімізація інвестицій («збирання врожаю»); позиція «відмови» або плановий вихід;
7-стабілізація; пошуки ніш; розгляд варіанта прид бання (значні інвести ції); планове скорочення;
8- стабілізація; пошуки ніш (вибір кове інвестування); розгляд варіанта виходу («збирання врожаю»);
9- ліквідація, швидкий вихід.
Зміна завдань управління підприємством зумовлена:
а) постійно зростаючою складністю економічної інфраструктури;
б) технічними нововведеннями;
в) появою обчислювальної техніки;
г) ускладненням міжнародних відносин;
д) появою концепції організації як «відкритої системи».
Е
Економічні відносини між учасниками виробництва товарів та послуг базуються на:
а) розподілі результатів діяльності у формі використання, розпоря дження та володіння, прояв яких зумовлюється відносинами власності;
К
Ким були охарактеризовані методи побудови стратегії: планування, підприємницький підхід, “навчання на досвіді”?
Г.Мінцберг
Конкурентоспроможність продукції— це:
а) ступінь її відповідності на певний момент вимогам споживачів;
б) ступінь її відповідності вимогам споживачів;
в) перелік характеристик продукції;
г) немає правильної відповіді.
М
Мета, яка містить якісні характеристики, а кількісні не простежуються, є:
а) формалізованою;
б) неструктурованою;
в)слабоструктурованою.
Метод «дезагрегації» у побудові «дерева цілей» використовується:
а) для «формалізованих цілей створення»;
б) для «неформалізованих цілей розвитку»;
в) для всіх типів цілей.
Методи екстраполяції базуються на твердженні:
а) про незмінність або відносну стабільність наявних тенденцій розвитку;
б) оптимістичного варіанта розвитку подій;
в) песимістичного варіанта розвитку подій.
Методи побудови стратегії — планування, підприємницький підхід, «навчання на досвіді» — були охарактеризовані-
б) Г. Мінцбергом;
Н
Назвіть автора «галузевої моделі» зовнішнього середовища
М.Портер
Назвіть авторів моделі “сфери діяльності організації”
Дж. Томпсон, У. Ділл
Назвіть мету, яка містить тільки кількісні характеристики
Добре струк турована (фор малізована)
Назвіть мету, яка містить якісні характеристики( кількісні – не простежуються)
Неструкту рована
Назвіть мету, якщо зв’язок між елементами мети може бути представленим як в кількісній, так і в якісній формі
Слабо струк турована
Найвищий щабель організаційного розвитку, що являє собою Складне явище, в якому поєднуються організаційно-адміністративні та соціально-психологічні процеси — це:
а) організаційна культура;
О
Об'єктом програмно-цільового типу є:
а) матрична структура організації;
б) внутрішні венчури;
в) тимчасові структурні ланки, різні за ступенем інтеграції та централізації;
г) всі вищеназвані;
д) жодна з вищеназваних.
Одноразові плани розробляються:
б) для здійснення певного заходу, дії або розділу плану;
Організаційні плани є:
а) постійно діючими;
Основними методами прогнозування, що не використовуються стратегічному управлінні, є:
а) методи екстраполяції;
б) експертні методи;
в) методи декомпозиції;
г) методи моделювання.
Основним недоліком методу впровадження змін — «керування опором» є:
в) складність, ризик невдачі.
П
Певне поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів, що об'єктивно існують у середовищі та суб'єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства — це:
а) стратегічний рівень;
б) стратегічний баланс;
в) стратегічний аналіз.
Певного типу дія, наповнена конкретним змістом, -здійснювана для досягнення мети, з установленими терміном, виконавцем (співви-конавцем) та забезпечена необхідними матеріально-технічними ресурсами — це:
а) проект;
б) програма;
в) програмне завдання;
г) немає правильної відповіді.
Підходи до розробки стратегії (залежно від участі керівника та виконавців) — одноосібний, підхід, побудований на делегуванні, підхід, побудований на співробітництві, підхід, побудований на конкуренції, — були охарактеризовані
в) А. Томпсоном;
Підходи до стратегічного управління: «управління за допомогою вибору стратегічних позицій», «управління на основі ранжирування стратегічних завдань», «управління стратегічними можливостями», «управління за умов стратегічних несподіванок», «управління за слабкими сигналами», «управління в реальному масштабі часу»— охарактеризовані:
а) І. Ансоффом;
б) М. Портером;
в) Ф. Котлером.
Плановий обсяг виробництва фірми складає 50 000 виробів, планова норма витрат сировини на одиницю - 0,5 кг, для забезпечення конкурентоспроможності продукції необхідно переглянути норму та скорегувати її до 0,7 кг на один вироб. Нормативний перехідний виробничий запас складає 1,5 тон, запас у плановому періоді - 0,9 тон.
Якою є потреба фірми в матеріальних ресурсах?
=50000*0,7+1,5-0,9=
а) 35,6т;
б) 35 т;
в) 25 т;
г) 35,8 т. »
При виборі продуктово-товарної стратегії враховують:
ринкові та виробничі характеристики продукції, що планується до випуску
При побудові «карти стратегічних груп» розміри кола повинні відображати:
а) розміри даного підприємства;
б) частку ринку, що обслуговується окремим підприємством;
в) частку ринку, що обслуговується окремою стратегічною групою.
При управлінні «від досягнутого» застосовуються елементи аналізу та контролю:
а) тільки внутрішніх факторів;
б) тільки зовнішніх факторів;
в) внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на діяльність підприємства.
Проект — це:
а) одноразова сукупність цілей, задач і дій, що мають системні характеристики відносно: взаємозв'язку ресурсів, послідовності вико нання робіт та залучення спеціалістів певної кваліфікації;
С
Систематизовані та більш-менш формалізовані зусилля всього підприємства, спрямовані на розробку та організацію виконання стратегічних планів, проектів і програм, — це
в) стратегічне планування.
Системність та комплексність — одні з основних принципів стра тегічного планування — означають:
б) орієнтацію на охоплення окремими стратегіями всіх аспектів діяльності об'єкта та взаємозв'язок між ними;
Стратегії «адаптації до середовища» розробляються як спосіб впливу на:
а) залежні від діяльності підприємства фактори;
б) незалежні від підприємства фактори;
в) постачальників і споживачів.
Стратегічна група "конкурентів— це:
а) певна кількість підприємств, що функціонують в одній галузі;
б) певна кількість підприємств, що займають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурентних переваг та однаковими методами;
в) певна кількість підприємств, що мають однаковий профіль.
«Стратегічне мислення»— це:
а) мислення, властиве всім керівникам організацій;
б) мислення, що орієнтоване на визначення цілей організації і способів їх досягнення;
в) мислення, що є іншим визначенням економічного мислення.
Стратегічне управління базується на:
а) концепції підприємства як «відкритої системи»;
6) концепції підприємства як «закритої системи»;
в) концепції підприємства як «соціотехнічної системи».
Стратегічно орієнтоване підприємство— це:
а) підприємство, де стратегічне мислення керівників є основою для визначення орієнтирів діяльності;
б) мінімальна господарська одиниця, для якої може бути розроблено самостійну стратегію;
в) підприємство, яке обслуговує ринки.
Стратегічне управління базується на розумінні майбутнього як:
а) незмінного минулого;
б) екстрапольованого минулого;
в) визначеного у стратегічних рішеннях;
г) немає правильної відповіді.
«Стратегічний фокус» — це
а) пріоритетний напрямок розвитку підприємства;
«Стратегія формування середовища» розробляється як епосі впливу на:
а) залежні від діяльності підприємства фактори;
б) незалежні від діяльності підприємства фактори;
в) темпи розвитку підприємства.
Структура системи ФЕЗ стратегічного управління організацією характеризує:
а) склад, співвідношення окремих частин та елементів фінансової системи організації, що відображає мету її створення, а також її певні властивості;
Сутність стратегічного контролю полягає в:
а) спостереженні та оцінці процесу стратегічного управління;
У
У регіоні України обсяг виробництва цукру за рік становив 0,5 млн. тон, залишки товарних запасів на складах - 70 000 тон, експорт - 0,1 млн. тон, імпорт цукру склав 90 000 тон. Зниження товарних запасів за рік становило 50000 тон.
Якою є місткість ринку цукру в даному регіоні?
=0,5+70000+0,1-90000-50000
У стратегічному управлінні організаційні структури управління повинні відповідати такій основній вимозі:
г) орієнтації на виявлення проблем і прийняття нових рішень.
Ф
Фінанси — це:
б) система грошових відносин, що виникають на всіх етапах іс нування організації, а також залежно від форми власності;
Фінансово-економічне забезпечення (ФЕЗ) стратегічного управ ління підприємством — це:
а) сукупність структурних і динамічних характеристик економіч них взаємовідносин усередині та поза межами діяльності організації;
Формою реалізації якої концепції є стратегічне управління?
“управління за цілями”
Стратегічне управління — це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до діяльності підприємства, що дає змогу встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) підприємства та приводити їх у відповідність за рахунок розробки та реалізації системи стратегії («стратегічного набору»).
Щ
Що є ідеальним образом бажаного, можливого та необхідного стану об’єкту управління
– мета
Що характеризує “стратегічна прогалина”?
це «поле стратегічних рішень», які мають прийняти керівники підприємства для того, щоб перетворити наявні тенденції (показані на рис. у вигляді нижньої межі) у належному напрямку з метою досягнення потрібних параметрів розвитку підприємства (верхня межа «стратегічної прогалини»).
Щодо ризику виділяють такі типи організаційної культури
а) еволюційна та підприємницька;
Я
Яка з функцій управління є найбільш значущою на підприємстві?
-планування
Які принципи покладено в основу стратегії диференціації?
– поставки на р-к пр-ції з унік вл-тямиОснова — різноманітність, вибір за моделями, партіями, деталями, обслуговуванням тощо. Створення більше однієї відмінної характеристики товару (послуги). Баз-ся на ств-ні унікальних власт-тей прождукції.
Стратегія диференціації (за М. Портером) — одна із загальних конкурентних стратегій фірми, що полягає в орієнтації діяльності підприємства на створення унікальних у будь-якому аспекті продуктів, який визнається важливим достатньою кількістю споживачів.
Які характеристики враховують при виборі продуктово-товарної стратегії
– ринкові та виробничі характеристики продукції, що планується до випуску
Який метод проведення змін найчастіше використовується в умовах дефіциту часу та при загрозі існуванню організації?
Криза (реальна або штучна)
Який метод проведення змін використовується в умовах необхідності проведення комплексних, складних змін в організації?
Управління опором або адаптація
Який метод проведення змін використовується в умовах необхідності проведення швидких змін?
Примушування
Який основний недолік методу впровадження змін “адаптація”?
Повільне досягнення результату
Який основний недолік методу впровадження змін за допомогою “кризи”?
Дефіцит часу
Який основний недолік методу впровадження змін “управління опором”?
Ризик невдачі, Складність, Необхідність особ ливої компетенції
Яку стратегію конкурентної боротьби буде використовувати підприємство, позиція якого відображена на матриці К.Омаї?
Агресивна ініціатива
сильна
конку-
рентна
позиція
слаба
ті, що є нові
продукти
1- наявність ключових
1 2 факторів успіху
2 - агресивна ініціатива
3 4 3- використання слабкостей
конкурентів
4-орієнтація на корисність
продуктів з погляду клієнтів
Якщо залежності між елементами мети можуть бути виражені в кількісній формі, то така ціль є:
а) неструктурованою;
б) слабко структурованою;
в) формалізованою.
Упорядкований вибір.
В
Визначте відносно якого квадранта (чи квадрантів) матриці Ф.Котлера “ціна-якість товару” необхідно застосовувати такі стратегії:
Ціна товару
В Н
В
Н
- низького цінового значення товару-9
- “показного блиску”-8
- “зняття вершків”-7
- підвищених цін-3, завищених - 4
- преміальних націнок-1
- глибокого проникнення на ринок – 2
- середнього рівня цін – 5
- доброякісності - 6
Визначте порядок проходження етапів SWOT –аналізу:
1.Аналіз критичних внутр-х та зовн-х ф-рів (відповідно до обраної моделі).
2. Оцінка зовн-х ф-рів і ймовірності їх впливу (експертиза).
3. Оцінка внутр-х ф-рів і ймовірності їх впливу (експертиза).
4. Хто ми є і які наші конкурентні переваги (недоліки)?
5.Прогнозування тенденцій розвитку для кожного (обраного) зовн-го ф-ра.
6. Розробка рекомендацій, що посилюють переваги і усувають недоліки кожного з внутр-х ф-рів.
7. Якими ми бажаємо та можемо бути?
8. Формулювання (уточнення) стратегії для кожного напрямку госп-ї діял-ті(кожної СЗГ).
Визначте порядок проходження етапів стратегічного планування на підприємстві:
1) Місія;
2) Цілі;
3) Оцінка умов і фак-рів зовн. сер-ща;
4) внутр-організац. аналіз;
5) розробка альтернат. стратегій;
6) вибір стратегії;
7) реал-ція стратегії;
8) контроль.
Визначте порядок проходження етапів сценарного планування:
1*визначення ключових стратегічних напрямків та/або питань;
2*встановлення ключових факторів ближнього зовнішнього середовища;
4*ранжирування за важливістю та ступенем невизначеності;
3*визначення ключових факторів дальнього зовнішнього середа вища;
8*формування сценарію;
5*виявлення логіки кожного сценарію;
6*«очистка» сценаріїв;
7*висновки.
Визначте характеристики відповідних моделей розробки стратегії за Г.Мінцбергом:
планової моделі - стратегія розробляється, виконується та оцінюється у плановому режимі із залученням спеціального штату висококваліфікованих фахівців, які за допомогою різних моделей і методів визначають можливі результати і знаходять найефективніший шлях досягнення цілей;
моделі підприємницького типу – використовуються більш неформальні методи побудови стратегій, що базуються на особистому досвіді керівника-підприємця, його знаннях щодо логіки функціонування галузі; ці чинники використовуються для формування «бачення» майбутнього бізнесу, яке врахову ється потім у планах, проектах і програмах;
моделі навчання на досвіді - використовується в умовах нестабіль ного середовища; головне тут — урахування зовнішніх імпульсів і можливості перегляду встановлених стратегій, при чому процес роз робки та коригування стратегій може бути дещо спонтанним, слабо контрольованим; велику роль відіграє керівник – підприємець.
Визначте, до яких зон відносяться квадранти наведеної матриці
Н
С
В
В С Н
Складності в забезпеченні
ресурсами
Вкажіть відповідне місце складових “стратегічного набору” (відповідних груп стратегій) підприємства
Вкажіть відповідну позицію підприємства галузі в моделі “аналіз прихильності” (по BZB):
Прихильність В
покупців
фірми H
Н В
Проникнення фірми на ринок
Вкажіть місце відповідної конкурентної стратегії в моделі М.Портера:
Вкажіть місце окремих складових в моделі “Скандстрат”:
Вигода для споживача
Вкажіть місце окремих складових в моделі BCG:
Темпи В
зростання
ринку Н
Н В
Доля ринку
Вкажіть порядок етапів процесу управління «за цілями» (МВО):
4• коригуючі заходи;
2• планування дій;
3• перевірка та оцінка роботи;
1• визначення цілей;
Впишіть у кола цифри, що характеризують місце визначених ме тодів побудови стратегії в такій моделі:
3,1,4,2
Знання логіки Повні
розвитку галузі, її знання
особливостей,
структури і т.ін. Неповні
знання
Невизначені, Визначені,
основані на базуються на
відсутності згоди згоді
Цілі, задачі,
бажані результати
1-Стратегії, створені шляхом компромісу
2-Стратегії, розраховані та сплановані
3-Стратегії, що базуються на здоровому глузді
4-Стратегії, сформульовані «за натхненням»
Встановлення цілей у загальному вигляді передбачає проходження 4 обов'язкових етапів:
4• встановлення індивідуальних цілей та задач як інструменту забезпечення їхнього виконання;
1• виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в оточенні,
3• побудова ієрархії цілей («дерева цілей»);
2• встановлення загальної мети організації.
П
Позначте літерою «З» характеристики, що притаманні «закритому» типу організації, а літерою «В» характеристики, притаманні «відкритому» типу організації:
З• умови діяльності — стабільні;
В•системний, ситуаційний підходи;
З• філософія — управлінський раціоналізм;
В• перевага цілей розвитку;
З•зростання обсягів виробництва, поглиблення спеціалізації;
З•раціональна організація виробництва, зниження витрат за рахунок внутрішніх резервів
В•основа побудови ОСУ — децентралізація різних типів;
З•чіткий розподіл праці, спеціалізація, концентрація.
Позначте цифрою 1 методи планування та управління, які застосовуються тільки на макрорівні; цифрою 2— тільки на мікрорівні; цифрою 3 — ті, що можуть бути використані як намакро-, так і на мікрорівні:
• програмно-цільове управління;
• управління «за цілями» (МВО);
• економічне програмування;
• стратегічне управління;
• управління «за результатами».
Позначте цифрою «1» фактори зовнішнього середовища, а цифрою «2» фактори проміжного середовища організації:
1• політичні;
1• соціально-демографічні;
2• конкуренти;
1• економічні;
2• постачальники;
2• споживачі;
1• науково-технічні.
Позначте цифрою 1 змістовні характеристики стратегічних, а цифрою 2 — поточних планів у наведеному нижче переліку.
1-* проект нового виробу;
2-* виробнича програма;
2-* бюджет;
1-* програма підвищення конкурентоспроможності;
2-* організаційний план;
1-* проект створення нових виробничих потужностей.
Позначте правильну послідовність основних етапів еволюції ОСУ:
2-* удосконалення лінійно-функцінальної ОСУ;
3-* перехід до стратегічних ОСУ;
1-*класичні ОСУ.
Проранжуйте етапи оцінки конкурентоздатності товарів
1.вивчення ринку, конкурентів та потреб потенційних споживачів;
2.формування вимог до товару
3.оцінка параметрів продекції
4.економічні, технічні, нормативні (визначення одиничних показників за параметрами)
5.економічні, технічні, нормативні (визначення зведеного показника конкур-сті за параметрами)
6.аналіз ціни споживання
7.розрахунок інтегрального показника конкурент-ті товару
8.оцінка рівня задоволеності конкурентноспром-ті товару.
Р
Розподіліть, які етапи SWOT аналізу можна віднести до :
І. Аналіз ситуації.
ІІ. Аналіз майбутнього.
Етапи:
І.1. аналіз критичних зовнішніх та внутрішніх факторів
ІІ.2. прогнозування тенденцій розвитку
ІІ.3. розробка вимог до рекомендацій, які посилюють переваги та усувають недоліки по кожному з внутрішніх факторів
І.4. оцінка зовнішніх та внутрішніх факторів
І.5. хто ми є, які наші конкурентні переваги ?
ІІ.6. якими ми хочемо та можемо бути ?
ІІ.7. формування стратегії для кожного напрямку діяльності
Розставте для кожного визначення номер відповідної категорії: 1 —мета в управлінні', 2 —місія, 3 — «бачення».
2-* мета, заради якої існує організація;
3-* погляд вищого керівництва на те, якою може чи має бути органі зація;
1-* ідеальний образ бажаного, можливого та необхідного стану об'єкта.
Розставте у колах номери, відповідні певній моделі розробки стратегії:
1- планова модель, 2 - модель підприємницького типу,3 - модель вивчення на досвіді.
процес розробки стратегії - це аналіз, діагноз, контроль підприємства та зовнішньої середи;
процес розробки стратегії розглядає як складний ітераційний процес із складними обратними зв’язками, головне місце в якому займає метод спроб та помилок;
при розробці стратегії віддають перевагу об’єктивним аспектам діяльності фірми .
Розташуйте по порядку основні етапи еволюції розуміння та передбачення майбутнього:
2• довгострокове планування;
3• стратегічне планування;
1• поточне планування та бюджетування;
4• стратегічне управління.
Розташуйте по порядку основні етапи процесу стратегічного управління підприємством:
3•діагноз сильних та слабких сторін діяльності підприємства;
1•концепція (підприємства, управління);
5•розробка системи цілей;
9• стратегічний контроль;
2• аналіз (ретроспективний, зовнішнього та внутрішнього середовища);
6•розробка «стратегічного набору»;
7• розробка системи стратегічних планів, проектів та програм;
4•прогноз тенденцій зовнішнього та внутрішнього середовища;
8•формування системи забезпечення виконання планів, формування системи стратегічного управління.
Розташуйте по порядку фази переходу до стратегічного управління
3- управління «від досягнутого»
1- управління «за цілями»
2- поточне управління за відхиленнями
4- cтратегічне управління
Розставте номери, відповідні певному типу реакції ОСУ: 1 — під приємницька, 2 — конкурентна, 3 — стратегічна:
2-*оптимізація прибутків у короткостроковій перспективі, об'єднання виробничо-збутових ланок, реакція на попит, універсалізація та інтеграція;
3-* забезпечення довгострокового існування підприємства, оптиміза ція прибутків у довгостроковій перспективі, самооновлення на основі передбачення та формування майбутнього, адаптація до майбутнього на основі системи стратегій, гармонізація видів діяльності;
1-* пошук і реалізація «прибуткових ідей», балансування різних на прямків діяльності, розвиток зовнішніх комунікацій.
Розташуйте по порядку загальні етапи розробки бюджету орга нізації:
1-* аналіз досягнутих за попередній період результатів;
5-* затвердження бюджету;
2-* формування загальних параметрів бюджету;
3-*розрахунок та узгодження планових показників;
6-* організація виконання бюджету;
4-*підготовка та оформлення бюджету;
7-* контроль за виконанням бюджету.
У
У моделі Ф. Котлера «ціна—якість товару» цифрами зазначено стратегії визначеного типу. Вкажіть у колах цифри, що відповідають характеру цих стратегій:
1Низька Ціна товару Низька Якість товару
2Якість товару Низька Ціна товару Середня
3Якість товару Низька Ціна товару Висока
4Якість товару Середня Ціна товару Висока
5Якість товару Висока Ціна Висока
1О низького цінового значення товару;
2О «показного» блиску;
3О «зняття вершків»;
4О підвищених цін:
5О преміальних націнок.
У моделі «міцність конкурентної позиції — привабливість галузі» цифрами позначені стратегії (СЕ-МсКіпсеу). Поставте біля характе ристик окремих стратегій відповідні цифри:
А- 3,5,7
Б-2,4
В-1
Г-6
Д-9
Укажіть порядок етапів стратегічного контролю:
2-* розробка стандартів і норм для контрольованих параметрів;
1-*визначення контролюючих органів і механізму контролю;
4-*порівняння досягнутих параметрів робіт (системи) зі стандартами і нормами;
3-*вимір правильності виконання робіт;
5-* прийняття коригуючих рішень І вжиття заходів.
Укажіть порядок процесу роботи інформаційної системи стра тегічного управління:
1-* виявлення тенденцій в економіці, прогнозування зовнішнього се редовища;
2-* аналіз галузевих особливостей;
3-* прогноз розвитку та оцінка змін у типах продукції, техніки, техно логії, аналіз ринків збуту;
4-* оцінка умов конкуренції;
5-* характеристика можливостей основних конкурентів з кожної гру пи продукції;
6-* порівняння сильних і слабких сторін фірми та її конкурентів.
Укажіть послідовність конкретизації планових завдань у планових документах підприємства:
3-*поточний план підприємства;
2-*стратегічний план підприємства;
4-*оперативний план;
1-*стратегічні проекти та програми підприємства.
Укажіть у колах цифри, проставлені що відповідають змістові цих стратегій: в моделі Ф. Котлера «стратегії завоювання ринків»,
О вихід на ринок з новим товаром; О «захопив» і втік; О стандартні масові товари; О ринок супертоварів з орієнтацією на особливих споживачів.
Укажіть, які концепції середовища господарської організації слід віднести до ієрархічних (позначте цифрою «1»), а які до неієрархічних (позначте «2») підходів:
1• модель «галузевої структури» М. Портера;
2• концепція «технологічного ядра»;
2?• теорія «пізнавальних систем»;
2?• модель П. Лоуренса та Дж. Лорша;
1• концепція «організаційних популяцій» Г. Олдріча.
ЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯ
Які стратегії необхідно застосовувати відносно квадрантів матриці Ф.Котлера “ціна-якість товару”:
Ціна товару
В Н
В
Н
1 –стратегія преміальних націнок
2- стратегія глибокого проникнення на ринок
3- стратегія підвищення значення цін
4 – стратегія завищеної ціни
5- стратегія середнього рівня цін
6 –стратегія доброякісності
7 стратегія пограбування (зняття вершків)
8 стратегія показного блиску
9 стратегія низького цінового значення
Які стратегії необхідно застосовувати відносно квадрантів моделі GE-McKinsey:
В 1 2 3
Конку-
рентна С 4 5 6
позиція
фірми Н 7 8 9
В С Н
Привабливість галузі
1 – зростання та інвестування
2,4- вибіркового зростання
3,5,7- стабілізація
6,8 – збирання врожаю
9 –ліквідація
1 - зростання; пошуки шляхів лідиру вання; максимізація інвестицій
2 - вибіркове зростання (пошук «сегментів росту»); контрольоване інвес тування; підтримка позиції
3 - підтримка «граничної» позиції, стабілізація;
пошуки готівки; інвестування в під тримку рівня;
4- вибіркове зростання; оцінка потенціалу для лідирування через сег ментацію; визначення слабкос тей та запобігання їм; підтримка сильних сторін через контро льоване інвестування;
5-стабілізація; визначення зростаю чих сегментів;
вибіркове інвестування; скорочення в окремих напрямках;
6-скорочення напрямку (асортименту); мінімізація інвестицій («збирання врожаю»); позиція «відмови» або плановий вихід;
7-стабілізація; пошуки ніш; розгляд варіанта прид бання (значні інвести ції); планове скорочення;
8- стабілізація; пошуки ніш (вибір кове інвестування); розгляд варіанта виходу («збирання врожаю»);
9- ліквідація, швидкий вихід.
ІV. Визначення. Ідентифікуйте категорії, визначення яких наведені:
А
Адаптивний процес, за допомогою якого здійснюється регулярна розробка та корекція системи досить формалізованих планів, перегляд системи заходів щодо їх виконання на основі безперервного контролю та оцінки змін, що відбуваються навколо та всередині підприємства. Cтратегічне планування
В
Визначає впорядкованість задач, ролей, повноважень та відповідальності, за допомогою яких підприємство здійснює свою діяльність. Організаційна структура
Д
Довгостроковий курс розвитку фірми, спосіб досягнення цілей, який вона визначає для себе, керуючись власними міркуваннями. Стратегія
І
Ідеальний образ бажаного, можливого і необхідного стану об’єкту управління. Мета в управлінні
Існує у вигляді плану підбору, найму, навчання, перекваліфікації та стимулювання робітників, які відповідали б потребам, що зумовлені майбутніми та організаційними змінами. Стратегія розвитку персоналу
К
Координуючий, адресний документ, котрий являє собою сукупність економічно та науково обгрунтованих, зорієнтованих на досягнення загальної мети заходів різного типу, що є взаємопов’язаними між собою у термінах, місцях, виконавцях та співвиконавцях, а також забезпечені необхідними фінансовими та матеріально-технічними ресурсами. Стратегічна програма
Н
Найменша виробничо-управлінська одиниця (відділення, завод, продуктова лінія, «центр прибутків», «центр інвестицій», «центри реалізації», «продуктово-споживчі центри», «внутрішні венчури», тощо), для якої може бути налагоджений облік доходів, витрат, інвестицій та розроблена самостійна продуктова стратегія (або “портфель”). Стратегічний господарський центр
Наочне графічне представлення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.
об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка відображає як вимоги до підприємства з боку зовнішнього середовища та його окремих суботочень, так і суб’єктивні уявлення керівника про тенденції розвитку підприємства. "Дерево цілей"
О
Одна з загальних конкурентних стратегій фірми, що полягає в орієнтації діяльності підприємства на створення унікальних у будь-якому аспекті продуктів, котрий визнається важливим достатньою кількістю споживачів. Стратегія фокусування
Одна з організаційних структур управління, де для забезпечення керованості різними напрямками діяльності підприємства створюється стратегічний централізований аппарат управління, а для забезпечення гнучкості в реакціях на потреби окремих ринків – децентралізовані більш або менш самостійні підрозділи (наприклад, СГЦ, «центри прибутків», «центри інвестицій» і т.і.). Проектні структури
Одна з структур, що використовується у стратегічному управлінні. За Г.Мінцбергом є об’єднанням квазіавтономних підрозділів (створених за різними ознаками – «продукт», «функція», «ринок», «споживач»), підпорядкованих централізованому органу управління. Дивізіональна структура
Одноразова сукупність цілей, задач та дій, що мають системні характеристики відносно: взаємозв’язку ресурсів, послідовності виконання робіт та залучення спеціалістів певної кваліфікації. Проект
Окремий сегмент ринку, на якому підприємство діє, або на який бажає одержати вихід. СЗГ(стратегічна зона господарювання)
П
Певна кількість підприємств, котрі займають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних й тих самих конкурентних переваг та однаковими методами. Стратегічна група конкурентів
Певне поєднання загроз та можливостей, що об’єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб’єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства. Страт. Баланс
Певне поєднання сильних та слабких сторін підприємства, загроз та можливостей з боку зовнішнього середовища, при якому підприємством розроблені заходи по подоланню загроз та реалізації можливостей на конкретному проміжку часу. SWOT – аналіз
Певного типу дія, що є наповненим конкретним змістом, котре здійснюється для досягнення мети, має встановлений термін, виконавця (співвиконавця) та забезпечене необхідними матеріально-технічними ресурсами. Програмний захід
Поведінка юридичної або фізичної особи, яку вона обирає для себе, як реакцію на вплив зовнішніх та внутрішніх факторів середовища, є проявом стратегічного мислення та виражена у механізмах розробки та реалізації стратегій. Стратегічна поведінка
Погоджений у часі та просторі потік ресурсів сировини, матеріалів, обладнання, грошей, трудових ресурсів, інфор ма ції та запасів, які допомагають балансувати та підтримувати ці потоки для одержання запланованих результатів діяльності. Діяльність підприємства
«Поле стратегічних рішень», які повинні прийняти керівники підприємства для того, щоб перетворити наявні тенденції (представлені на графіку у вигляді нижньої границі) у необхідному напрямку з метою досягнення потрібних параметрів розвитку підприємства (визначені «верхньою межою «стратегічної прогалини»).«Стратегічна прогалина»
Поточний план діяльності, де визначені майбутні витрати та джерела їх покриття, а також відображені відношення з фінансовими, кредитними та ін. зовнішніми організаціями та економічні взаємовідносини всередині підприємства. Бюджет
Процес, за допомогою якого менеджери здійснюють довгострокове керівництво організацією, визначають специфічні цілі діяльності, розробляють стратегії для досягнення цих цілей, враховуючи всі релевантні (найбільш суттєві) зовнішні та внутрішні умови, а також забезпечують виконання розроблених відповідних планів, постійно розвиваючись та змінюючись. Стратегічне управління
Процес проникнення у нові сфери діяльності, що раніше не були характерними для підприємства; покликані змінити, доповнити або замінити продукцію, що вже випускається. Стратегія диверсифікаці
Процес удосконалення формальних (ОСУ, процесів управління, розподілу і координації прав, обов’язків, відповідальності, організації праці управлінських робітників та ін.) та неформальних сторін організаційної діяльності (підвищення знань, навичок та досвіду у міжособовому і міжгруповому спілкуванні; організації підвищення кваліфікації, перекваліфікації та раціонального переміщення - тобто кар’єри з метою досягнення найбільш ефективного балансу між ними на основі застосування ефективних методів мотивації та формування організаційної культури. Організаційний розвиток
С
Система взаємопов’язаних, відповідним чином організованих і спрямованих на досягнення поставлених цілей ресурсів, які складають, в свою чергу, окремі виробничі та управлінські підсистеми підприємства. Виробничий потенціал
Система зв'язків та відношень, що виникають (зникають) в процесі діяльності підприємства, між існуючими та створюваними (зникаючими) ланками, підрозділами, ступенями системи управління, згідно з обраною стратегією. Організаційна структура
Система стратегій різного типу, що їх розробляє підприємство на певний відрізок часу, яка відображає специфіку функціонування та розвитку підприємства, а також рівень його зазіхань на місце і роль у зовнішньому середовищі. Стратегічний набір
Система формування у робітників підприємства спонукальних мотивів до активної та ефективної діяльності. Мотивація
Спонука, імпульс, намагання, яке примушує людину робити (або ні) що-небудь або поступати (або ні) тим або іншим чином. Мотив
Сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації, і на які вона може впливати шляхом встановлення ефективних комунікаційних зв’язків. Проміжне середовище
Сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації, і на які організація не може впливати взагалі або має незначний вплив. Зовнішнє середовище
Т
Тип забезпечуючих стратегій в “стратегічному наборі”, в яких визначаються стратегії поведінки в “зонах стратегічних ресурсів”, форми та методи постачання, створення страхових запасів та систему розподілу ресурсів між окремими напрямками діяльності підприємства. Ресурсні стратегії
Я
Якість та тип змін, які спроможне здійснити підприємство, що використовує той або інший вид структури, під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Реакція ОСУ
"Аналіз поля сил" використовується як: Д)засіб оцінки ситуації, що характеризує рівень сприйняття сил (факторів впливу) організаційних змін підприємства.
"Знаки питання" у матриці "зростання — частка ринку": низька переважно вимагають великих коштів для підтримання росту; мають шанси на успіх, тому що ринок розширюється;
"Стратегічна прогалина" - це. А) інтервал між можливостями, зумовленими наявними тенденціями зростання підприємства та бажаними орієнтирами, необхідних для розв’язання нагальних проблем зростання та зміцнення підприємства в довгостроковій перспективі.
«Дерево цілей» — це: в) графічне зображення співпідпорядкованості цілей, що демонструє розподіл загальної мети на підцілі, завдання й окремі операції.
«Стратегічна прогалина» характеризує:а) різницю між необхідними для розвитку параметрами і можливими результатами, які можуть бути досягнуті при збереженні сформованих тенденцій ринків, що обслуговуються, у діяльності підприємства;це «поле стратегічних рішень», які мають прийняти керівники підприємства для того, щоб перетворити наявні тенденції (показані на рис. у вигляді нижньої межі) у належному напрямку з метою досягнення потрібних параметрів розвитку підприємства (верхня межа «стратегічної прогалини»).
«Стратегія формування середовища» розробляється як засіб впливу на: а) залежні від діяльності підприємства фактори;
SMART-аналіз використовується як: спосіб постановки мети, який можна застосувати практично до будь-яких ситуацій, де нам потрібно чітко визначити орієнтири на майбутнє.
SWOT-матриця формується з метою: а) групування факторів середовища функціонування підприємства на зовнішні та внутрішні та визначення їх комплексного позитивного чи негативного впливу на діяльність підприємства; б) встановлення зв’язків між сильними та слабкими сторонами, можливостями та загрозами у діяльності підприємства; г) а, б.
PARETO-аналіз використовується як: принцип 20/80 - емпіричне правило, назване на честь економіста і соціолога Вільфредо Парето, в найбільш загальному вигляді формулюється як «20% зусиль дають 80% результату, а інші 80% зусиль - лише 20% результату». Може використовуватися як базова установка в аналізі чинників ефективності будь-якої діяльності та оптимізації її результатів: правильно вибравши мінімум найважливіших дій, можна швидко отримати значну частину від запланованого повного результату, при цьому подальші поліпшення неефективні і можуть бути невиправдані (згідно кривої Парето).
Автором «галузевої моделі» середовища організації є:а) М. Портер;
Альтернативне планування це б) схильність альтернативних дій, які потрібно виконати у разі, коли чинний план непередбачено порушений або його виконують неправильно.
Аналіз і оцінка стану середовища в якому перебуває підприємство, здійснюється для: а) забезпечення інформаційного підґрунтя визначення місії та цілей його функціонування; б) визначення найвпливовіших чинників, які діють в зовнішньому оточенні підприємства; в) для визначення впливу зовнішніх чинників на підприємства; г) а, б, в.
Аналіз конкурентів здійснюється за сукупністю таких факторів: Частка ринку, що обслуговується, імідж, досвід, фінансовий стан, наявність передових технологій та виробничих потужностей
Аналіз макро- і мікрооточення підприємства дає можливість концентрувати інформацію для наступного б) визначення можливостей, загроз для підприємства.
Аналіз попиту споживачів здійснюється за сукупністю таких факторів:а) наявність багатих споживачів та їх роль; б) кількість і концентрація споживачів; в) еластичність попиту за ціною; г) характер споживання і «витрати конверсії»; д) мотивація придбання. - Кількість і концентрація споживачів, характер попиту на продукцію, еластичність попиту за ціною, рівень доходів цільових груп споживачів
Аналіз портфеля продукції ґрунтується на: чіткому розмежуванні основних напрямів діяльності за сегментами ринку; індикаторах конкурентоспроможності і привабливості;
Аналіз постачальників здійснюється за сукупністю таких факторів:а) важливість ресурсів, що постачаються для галузі;б) кількість і концентрація постачальників;г) еластичність ресурсів за ціною, рівень якості; д) інтеграція постачальників «уперед»; Ступінь спеціалізації споживача в придбанні відповідних ресурсів, рівень спеціалізації постачальника.
В залежності від того, що є об’єктом функціональної стратегії, вони діляться на: а) концентровані і диверсифіковані.
В залежності від того, що є об'єктом функціональної стратегії вони діляться на: а) концентровані і диверсифіковані
В координатах можливість розширення ринку рівень конкурентоспроможності матрицею BCG виділяються наступні типи прибуткового Бізнесу: а) «Зірка»; б) «Дійна корова»; в) «Під знаком питання»; г) а, б, в
В координатах привабливість галузі конкурентна позиція матрицею «Дженерал Електрік» виділяються наступні види бізнесу: а) 1. «Переможець», 2. «Прибуткове підприємство». 3. «Середнє підприємство», 4. «Під знаком питання». 5. «Невдаха».
В основу стратегії диференціації покладено: б) принципи поставки на ринок продукції з унікальними властивостями;
В процесі стратегічного планування слід надавати перевагу наступним формам прийнятих рішень: в) патисипативний, коли рішення приймає керівник за результатами обговорення різноманітних варіантів спільно з працівниками які їх виконуватимуть.
В чому полягає значення стратегічного управління для організації: Досягнення конкурентних переваг
В чому проявляється вплив такого зовнішнього макроекономічного чинника як орієнтація на ринкове регулювання економіки: б) можливість вільного вибору сфери, виду і форми господарської діяльності, послаблення дисципліни платежів та поставок.
Виділіть групу домінантних понять, що визначають зв'язок основних понять стратегічного управління: б) потенціал організації; конкурентоспроможність; стратегія!!;
Визначіть фактори безпосереднього середовища організації: Середовище безпосереднього оточення (мікросередовище) - це та частина зовнішнього середовища, з якою підприємство має конкретну й безпосередню взаємодію, а саме: споживачі, конкуренти, постачальники, посередники, становище підприємства на ринку серед конкурентів.
Визначіть фактори внутрішнього середовища організації: рівень організації виробництва; персонал; рівень забезпечення ресурсами; рівень виробництва (технології); рівень науково-технічного забезпечення; організація маркетингу; фінанси, інвестиції, кредитування та інші підсистеми.
Визначіть фактори зовнішнього середовища організації: політичні; соціально-демографічні економічні; науково-технічні
Використання стратегічного управління орієнтовано на: перспективне мислення керівників, управління через постановку цілей, чітку інформованість кожного про цілі, активну позицію та взаємодію всіх співробітників.
Відмова від найдорожчого сервісного обслуговування, впровадження дешевих видів сировини, використання дешевої робочої сили характерно для стратегії: лідерства за витратами
Внутрішнє середовище - це: сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу організації.ф
Вперше термін «стратегія» щодо управління господарюючими об’єктами було вжито: в) А. Чендлером у 1962 році.
Генеральна довгострокова програма дій та порядок розподілу ресурсів організації для досягнення її цілей — це: стратегія;
Гнучке бюджетування полягає в: в) передбаченні багатоваріантних умов реалізації стратегічного плану шляхом розробки альтернативних бюджетів з урахуванням можливих змін в кон’юнктурі ринку.
Головні специфічні особливості стратегічного управління полягають в тому, що: орієнтується на раціональну відповідність між минулим, теперішнім станом та майбутнім з наголосом на перспективу; * стратегічний менеджмент не може бути стихійним, так як на довгострокову перспективу неможливо оцінити результати стихійного впливу на систему; * він базується на раціональному співвідношенні між створенням та реалізацією персоналу; * стратегічний менеджмент має направлений, цільовий характер.
Децентралізація внутріфірмового планування це: а) «стратегічна сегментація» - поділ кола діяльності підприємства на основні елементи; б) перерозподіл стратегічних повноважень на користь керівників «стратегічних сегментів»; в) формування стратегічних бізнес-центрів на рівні окремих підрозділів; г) а, б, в.
Для виконання портфельного стратегічного аналізу використовується матрична модель: в) матриця «Дженерал Електрік» розроблена компанією «Мак-Кінсі»;
Для диверсифікованих підприємств розрізняють: а) чотири рівневі стратегії;
Для позиціювання СГЦ на матриці "привабливість — конкурентоспроможність" використовують наступні координати привабливість ринку, конкурентний статус організації;
Для реалізації конкурентної стратегії необхідно створити систему стратегічного управління і комплексу п’яти взаємопов’язаних чинників: а) стратег-лідер і система підбору і навчання персоналу і адекватна культура – методологія стратегічного управління – адекватна структура.
Для успішного функціонування в ринковому середовищі підприємству необхідно формувати конкурентні переваги: а) високого порядку;
До групи корпоративних стратегій відносять стратегії: 1стратегія зростання, 2стратегія підтримки(стабілізації), 3стратегія скорочення діяльності, 4стратегія ліквідації, банкрутства, закриття, 5комбінування вище названих стратегій
До групи стратегій розвитку відносять стратегії: а) стратегії зростання і стратегії помірного зростання; б) стратегії скорочення і комбіновані стратегії; в) стратегії лідерства і зменшення витрат; г) а б
До групи стратегій функціонування відносять стратегії: а) стратегію лідерства і зменшення витрат; б) стратегію диференціації, стратегію фокусування; в) стратегію помірного зростання; г) а і б.
До конкурентних переваг високого порядку, які забезпечують стабільність підприємства слід віднести: а) дешева робоча сила, дешеві сировина та матеріали, дешеві енергоносії та енергія; б) висококваліфіковані фахівці, досвідчений персонал, висока репутація підприємства і його керівництва; в) унікальні види продукції, унікальні технології; г) б, в.
До основних характеристик внутрішнього середовища підприємства належать: а) маркетинг, виробництво, фінанси, управління персоналом, організація; б) збут і просування товарів, конкурентний потенціал, конкурентна спроможність, екологічність виробництва; в) соціальна ефективність управління персоналом, імідж підприємства; г) а, б, в.
До переліку зовнішніх чинників, які впливають на конкурентоспроможність підприємства слід віднести: а) рівень розвитку економіки, державне регулювання економіки, рівень технології, політична стабільність, соціальна напруга, міжнародна ситуація; б) конкуренти, кредитори, постачальники, клієнти і споживачі, компаньйони, посередники; в) фінансовий стан підприємства, ефективність виробництва, конкурентний потенціал, конкурентоспроможність; г) а і б.
До функціональних стратегій відносять: б) виробничу, маркетингову, фінансову, ринкову, управління персоналом.
Експертні методи прийняття рішень у стратегічному виборі …; в) метод «мозкової атаки», метод анкетних опитувань Дельфі, метод «інтерв’ю», метод імітаційного моделювання;
Ефективність системи стратегічного управління визначається тим, що: Забезпечує комплексний системний погляд на підприємство та його зовнішнє оточення, полегшує прийняття рішень і дає можливість передбачити тенденції розвитку бізнесу.
За напрямками діяльності на підприємстві цілі поділяються на: економічні, техніко-технологічні, соціальні, екологічні;
За охопленням рівнів управління цілі поділяються на: цілі всього підприємства, окремих під-розділів і груп або індивідуумів;
За спрямованість дій цілі поділяються на: зовнішні та внутрішні
За характером діяльності цілі поділяються на: цілі функціонування та цілі розвитку; за пріоритетами — основні, побічні та підтримуючі
За часовими характеристиками цілі поділяються на: коротко-, середньо- та довгострокові
Завдання вищого менеджменту в процесі розробки стратегії підприємства полягають в: а) визначенні основних станів і послідовності формування стратегії; б) максимальному залученні працівників організації до розробки стратегії; в) визначенні загальних цілей розвитку підприємства і основних способів їх досягнення; г) а, б, в.
зробити процес формування стратегії доступним і зрозумілим для працівників організації, сприяти максимальному залученню їх до розробки стратегії.
Завданням стратегічного контролю є: Б)виявлення того, якою мірою реалізація стратегії забезпечить досягнення довгострокових цілей Стратегічний контроль — це особливий вид управлінської діяльності на підприємстві, що полягає у спостереженні та оцінці проходження процесу стратегічного управління, який забезпечує досягнення поставлених цілей та виконання обраних стратегій через встановлення стійкого зворотного зв’язку.
Загальними вимогами до формулювання стратегічних цілей підприємства є:Досяжність Цілі не повинні бути занадто легкими для досягнення, але вони і не повинні бути нереалістичними. У цілях має міститися певний виклик для співробітників, але обов'язково такий, що враховує можливості виконавців. Якщо мета не реальна, то це може призвести до втрати орієнтирів як виконавцями, так і окремим підрозділом, а може, й організацією в цілому Вимірність Мета повинна бути кількісно вимірювана. У протилежному випадку можуть виникнути труднощі на етапі оцінки результатів діяльності, що в остаточному підсумку може призвести до конфліктних ситуацій Конкретність Зміст мети повинен відображати, що необхідно одержати в результаті діяльності, строки досягнення цих результатів і того, хто повинен їх досягти. Конкретність мети виявляється в однозначному визначенні напрямку руху організації Гнучкість Цілі варто встановлювати таким чином, щоб залишалася можливість їх коректування через зміни в зовнішньому середовищі організації Сумісність Цілі повинні бути сумісними за ієрархією, тобто довгострокові цілі відповідають місії, середньострокові цілі - довгостроковим, а короткострокові цілі - середньостроковим. Крім того, не повинно бути протиріч, наприклад, між такими цілями: цілі прибутковості і добродійності; цілі посилення позиції на існуючому ринку і цілі проникнення на нові ринки; цілі стосовно прибутковості в короткостроковому періоді часу і щодо підвищення конкурентоспроможності в довгостроковому періоді та ін. Орієнтація цілей в часі Установлюючи цілі, організація повинна точно визначити не тільки те, чого вона хоче досягти, але і терміни досягнення результатів Прийнятність Цілі повинні бути прийнятними у першу чергу для працівників організації, тобто для тих, кому доведеться їх досягати, і для всіх зв’язаних груп, тобто основних суб’єктів впливу, що визначають діяльність і розвиток організації
Загальні стратегічні альтернативи підприємства: це можливі варіанти розвитку підприємства чи СОБ в рамках кожної із трьох базових корпоративних стратегій: зростання, стабіліза ції, скорочення
Згідно з моделлю Бостонської консультативної групи визначити, як називаються фірми, для яких характерне швидке зростання самої фірми, незначні прибутки, значні потреби у фінансових ресурсах: знаки питання, дикі кішки.
Зону стратегічних ресурсів трактують як: сегмент ринку, де діє певна сукупність підприємств-постачальників, що можуть забезпечити виведення на ринок товарного асортименту фірми й сприяти ритмічному функціонуванню її виробничо-управлінської системи.
Ієрархія цілей підприємства це: а) декомпозиція цілей високого рівня в цілі нижчих рівнів, відповідно існуючій структурі підприємства; б) графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл генеральної мети на окремі завдання та дії; в) демонстрація обов’язкового внеску кожного структурного підрозділу в досягнення головної цілі підприємства; г) а, б, в.
Карта стратегічних груп — це: схематичне зображення на двовимірній площині структури галузі у розрізі груп підприємств–конкурентів, які посідають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних конкурентних переваг і однаковими методами, здійснюючи аналогічні стратегії з використанням аналогічних ресурсів
Ключові критерії за якими слід обирати найкращу стратегічну альтернативу: а) стан галузі, позиція підприємства в галузі, цілі підприємства, фактор часу; б) фінансові ресурси підприємства, існуючі зобов’язання підприємства, ступінь залежності від зовнішнього середовища; в) інтереси і ставлення існуючого керівництва, кваліфікація персоналу; г) а, б, в.
Комплексна оцінка організації, яка характеризує її спеціалізацію, організаційно-технічний рівень, систему управління і організаційну культуру, це - : г) про файл організації.
Комплексне використання SWOT-матриці з матрицями можливостей і загроз дозволяє: а) попередити перетворення невикористаної можливості в загрозу; б) перетворити ліквідовану загрозу в додаткову можливість; в) усунути всі загрози подальшої діяльності підприємства на час реалізації стратегії; г) а, б.
Конкретизація місії підприємства у (…) доступній для управління процесом її реалізації – це: в) стратегія підприємства;
Конкурентні переваги підприємства є внутрішніми, якщо вони базуються: на спроможності фірми забезпечити низькі витрати виробництва, що дає змогу досягти нижчого рівня собівартості, ніж у конкурентів. Ці переваги — наслідок вищої продуктивності, яка забезпечує фірмі більшу рентабельність і стійкість щодо зниження ціни продажу, нав’язаного ринком або конкурентами.
Конкурентоспроможність продукції в загальному вигляді: а) прямо пропорційна якості і обернено пропорційна ціні;
Конкурентоспроможність продукції— це: ступінь його відповідності на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними
Корпоративна стратегія зростання реалізується за допомогою: а) поглинання конкуруючих фірм шляхом придбання контрольного пакету акцій; б) створення спільних підприємств з метою реалізації спільних інноваційно-інвестиційних проектів; в) злиття підприємств в єдине організаційне утворення на партнерських засадах; г) а, б, в.
Корпоративна стратегія організації це -...- г) ст.-гія, яка визнач загальний напрямок д-сті п-ва (зростання, стабілізація скорочення)
Корпоративна стратегія підприємства це: а) план управління окремою сферою діяльності компанії, що ґрунтується на діях і підходах, спрямованих на забезпечення успіху в одній специфічній сфері бізнесу; б) стратегія основних структурних одиниць компанії: заводів, регіональних представництв і відділів; в) стратегія, яка характеризується цілями, що набагато перевищують рівень минулих досягнень; г) стратегія, яка визначає загальний напрямок діяльності підприємства (зростання, стабілізації, скорочення).
Корпоративна стратегія стабілізації може бути рекомендована для: (?) великих підприємств, які відіграють на відповідному ринку домінуючу роль.
Критерієм ефективності стратегічного управління є: своєчасність і точність реакції організації на нові запити ринку та зміни в бізнес-середовищі;
М.Портер розрізняє три типи стратегій універсального характеру, які можуть використовуватись для будь-якого конкурентного середовища: а) 1 лідерства за витратами. 2.диференціація. 3. фокусування.
Матриця (бізнес-екран) «Дженерал Електрік» будується в координатах: в) «привабливість галузі – конкурентна позиція»
Матриця «зміна-опір» для визначення типу реакції персоналу підприємства на можливі зміни будується в наступних координатах: а) «ставлення до змін – ставлення до змін»
Матриця, основана на дії ефекту "досвідної кривої", встановлює залежність між: темпами зниження витрат і досвідом випуску продукції.
Мета, яка містить якісні характеристики, а кількісні не простежуються, є: б) неструктурованою;
Метод PARETO-аналізу отримав свою назву від: ) прізвища автора.
Метод PESTER-аналізу отримав свою назву: б) перших букв англійських слів “Politics політика” “Economics – економіка” “Staff – кадри” “Technologies технології” “Ecologic екологія” “Regulations правове регулювання”
Метод SMART-аналізу отримав свою назву від: Specific – конкретний, Measurable – вимірний, Attainable – досяжний, Relevant – відповідний, Time-Bound – по термінах
Методи аналізу середовища: Матриця SWOT
Місія організації— це: мета, заради якої існує організація.
Місія підприємства це: г) найбільш значуща мета діяльності підприємства, яка має бути досягнута в плановому періоді і сформульована у вигляді привабливої декларації або гасла;
Модель оцінки зовнішнього середовища підприємства наступна: Залежно від характеру впливу — прямого або непрямого — оцінку зовнішнього середовища фірми можна поділити на дві групи. Перша група — оцінка макросередовище фірми — елементи зовнішнього середовища, що не контролюються фірмою і здійснюють непрямий, опосередкований вплив на її ефективність: економічні, соціальні, політичні, правові, науково-технічні, культурні, демографічні, природні, міжнародні чинники та умови підприємницької діяльності в країні. Друга група чинників зовнішнього середовища фірми — оцінка мікросередовища, тобто чинники, що не контролюються фірмою і безпосередньо впливають на ЇЇ функціонування: постачальники, клієнти, конкуренти, посередники, так звані контактні аудиторії — заклади ринкової, суспільної, державної інфраструктури, з якими контактує фірма (банки, біржі, засоби масової інформації, суспільні організації, державні органи та ін.).
Можливі типи стратегій згідно яких функціонують підприємства розділяють … групи, а саме: а) стратегії функціонування і стратегії зростання.
Можливі типи стратегій згідно яких функціонують підприємства розділяють на дві великі групи, а саме: : а) ст.-гії функціонування і ст.-гії зростання
На етапі зростання життєвого циклу товару перебуває стратегічний господарський підрозділ: б) «Зірка»
Назвіть конкурентні стратегії (за М. Портером): Стратегія фокусування (за М. Портером) — одна із загальних конкурентних стратегій, спрямована на підвищення спеціалізації та концентрації діяльності підприємства, з урахуванням вимог певного сегмента без орієнтації на весь ринок. Стратегія лідирування за рахунок зниження витрат (за М. Портетром) — одна із загальних конкурентних стратегій фірми, що полягає в орієнтації на лідируюче становище в галузі (або на певному сегменті ринку) за рахунок економії на витратах при виготовленні масової продукції. диференціація
Найвищий щабель організаційного розвитку, що являє собою складне явище, в якому поєднуються організаційно-адміністративні та соціально-психологічні процеси — це: а) організаційна культура
Наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл загальної мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії - це... дерево цілей
Необхідність усвідомлення поточної стратегії підприємства обумовлена: а) важливістю отримання достовірної інформації про дійсний стан підприємства для прийняття рішення про його майбутнє.
Об'єктами основної уваги керівництва при стратегічному управлінні є: простежування змін у зовнішньому середовищі й адаптаціядо них;
Обов’язковими компонентами стратегій підприємства є: б) 1. Особлива компетентність підприємства. 2. Сфера дії стратегії. 3. Розміщення ресурсів.
Оперативні плани розробляються: а) експертами і консультантами, запрошеними ззовні; б) Керівниками середніх та нижчих ланок підприємства; в) провідними фахівцями підрозділів; г) б, в.
Організаційна структура управління (ОСУ) визначає: б) підпорядкованість завдань посад повноважень і відповідальності з огляду на які підприємство здійснює свою діяльність
Основна мета стратегічного аналізу є використанням моделі ЖТЦ товару полягає в: а) правильному визначенні стратегії діяльності підприємства на кожному етапі існування його товару на ринку
Основним недоліком методу впровадження змін за допомогою "кризи" є: В)дефіцит часу
Основними методами одержання нової і корисної інформації для забезпечення розробки стратегії підприємства є: в) спостереження опитування експерименти аналітичні дослідження і моделювання інтерирстанція
Основними характеристиками стратегічних господарських підрозділів фірм є: відповідальність за одну із функцій; один рівень управління.
Особлива компетентність підприємства означає те: б) що підприємство може робити особливо добре, тобто сильні сторони, якими володіє невелика кількість подібних підприємств.
Оцінювання виконання стратегій в першу чергу передбачає: г) з’ясування наскільки обрані параметри контролю визначенні для кожного з них бажаний стан а також досягнутий результат відповідають встановленим цілям підприємства та обраній стратегії.
Певне поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів, що об'єктивно існують у середовищі та суб'єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємс — це: б) стратегічний баланс
Певного типу дія, наповнена конкретним змістом, -здійснювана для досягнення мети, з установленими терміном, виконавцем (співви-конавцем) та забезпечена необхідними матеріально-технічними ресурсами — це: програмне завдання;
Перегляд стратегій здійснюється в тому разі коли: а) коли зміни в оточуючому середовищі підприємства призвели до того, що реалізація стратегії не забезпечує досягнення встановлених цілей
Під потенціалом підприємства в стратегічному управлінні розуміється:сукупність наявних ресурсів та можливостей для розробки та реалізації стратегії підприємства.
Підприємство з точки зору стратегічного управління є системою: відкритою
Підходи до розробки стратегії (залежно від участі керівника та виконавців) — одноосібний, підхід, побудований на делегуванні, підхід, побудований на співробітництві, підхід, побудований на конкуренції, — були охарактеризовані в) А. Томпсоном;
Підходи до стратегічного управління: «управління за допомогою вибору стратегічних позицій», «управління на основі ранжирування стратегічних завдань», «управління стратегічними можливостями», «управління за умов стратегічних несподіванок», «управління за слабкими сигналами», «управління в реальному масштабі часу»— охарактеризовані: : а) І. Ансоффом;
План визначається як: В)шлях досягнення мети.1) Заздалегідь визначений порядок, послідовність здійснення накресленої на конкретний період програми (роботи) з зазначенням її мети, змісту, обсягу, методів, засобів, послідовності і строків виконання.2) Докладне картографічне зображення у великому масштабі (1:10000 і більше) невеликої ділянки місцевості, в межах якої кривизна поверхні не враховується.3) Горизонтальний розріз або вид згори будь-якої споруди чи предмета.4 Розміщення об'єктів на зображенні (передній, середній, задній П.) та їхніх розмірів (великий, дрібний П.).
Показники, за якими визначаються економічні фактори: Система оподаткування, ставки банківського кредиту, система ціноутворення, розмір ВВП, загальний рівень економічного розвитку, продуктивність праці, темпи інфляції.
Показники, за якими визначаються політичні фактори: Державна політика приватизації, стан державного втручання в економіку, рівень протекціонізму, рівень корупції державних структур.
Показники, за якими визначаються природні фактори: Територіальне розміщення природних копалин, природноекономічні умови, стан екологічного середовища та його вплив на виробництво
Показники, за якими визначаються соціально-демографічні фактори: Структура населення, зміна в групах населення, наявна та потенційна кількість робочої сили, кваліфікаційні характеристики робочої сили
Показники, за якими визначаються технологічні фактори: Питома вага науковоємких виробництв і продукції, вимоги до науково-технічного рівня виробництва та конкурентоспроможності продукції
Поняття місії пов'язане із: з такими категоріями, як «бачення» розвитку фірми, «філософія існування фірми» тощо, і майже завжди є особистим поглядом керівників найвищого рівня на перспективу розвитку підприємства
Портфельна модель менеджментуБостонської консалтингової групи «BCG» будується в координатах: а) можливість розширення ринку рівень конкурентоспроможності
Послідовність етапів розробки стратегій фірми за Котлером є наступною б) програмна заява фірми → формулювання допоміжних цілей і завдань → планування господарського портфеля → формування стратегії зростання фірми
Поясніть, що є метою стратегічного управління: Бажаний стан об’єкта управління в майбутньому…або Виконання поставлених завдань.!!!!визначення місії, цілей та стратегій, розробка та забезпечення виконання системи планів як інструментів реалізації стратегічних орієнтирів щодо вдосконалення підприємства та його окремих підсистем, які є основою забезпечення його конкурентоспроможного існування в довгостроковій перспективі.
Правильно встановлені цілі дозволяють: а) своєю мотивуючою дією об’єднати зусилля персоналу підприємства; б) покращити ефективність планування; в) забезпечити ефективний механізм оцінки та контролю; г) а) б) в)
При побудові «карти стратегічних груп» розміри кола повинні відображати: в) частку ринку, що обслуговується окремою стратегічною групою
При проведенні SWOT-aнaлiзy визначаються:сильні та слабкі сторони, можливостч та загрози
При розв’язанні конфліктів, які можуть виникати на підприємстві в разі реалізації стратегічних змін менеджери ні в якому разі не повинні використовувати варіант поведінки г) уникнення
При стратегічному управлінні прогноз майбутнього відбувається:
При управлінні «від досягнутого» застосовуються елементи аналізу та контролю: в) внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на діяльність підприємства.
При яких ринкових умовах характерна стратегія згортання ділової активності й виходу з ринку? низьке зростання ринку і низька відносна частка ринку
Прогноз визначається як: А)напрямки,можливості розвитку з різним рівнем ризиків. це ймовірне, аргументоване, науково обгрунтоване (тобто основане на системі фактів, доказів) судження про стан будь-якого об'єкта (процесу, явища) в визначений момент часу в майбутньому і/або альтернативних шляхах і термінах досягнення яких-небудь результатів
Профайл середовища складається для отримання експертних оцінок з метою: а) визначення які чинники середовища мають важливіше значення і заслуговують на більшу увагу в процесі планування стратегії
Процес що визначає послідовність для організацій і розробки та реалізації стратегії це: в) стратегічний менеджмент
Радикальні зміни на підприємстві пов’язані з: б) структурними перетвореннями всередині підприємства з розробкою нових продуктів, нової організаційної структури, нової організаційної культури.
Розробка маркетингової субстратегії передбачає об грунтування вибору і формування: а) цілей та завдань маркетингу, стратегії маркетингу, бюджету маркетингу б) цільового ринку номенклатури та асортименту товарівцінової політики системи збуту організації реклами в) а) і б)
Розробка стратегії мотивації є обов’язковим елементом г) субстратегії управління персоналом підприємства
Розширення ділової активності організації згідно з моделлю "товар — ринок" може відбуватися шляхом: глибокого проникнення на ринок; розширення ринку; розроблення нового товару; диверсифікації.
Розширення ділової активності орг-ї згідно з моделю «товар-ринок» може відбутися шляхом: Стратегії глибокого проникнення на ринок (освоєний ринок — освоєний товар), Стратегії розширення ринку (новий ринок — освоєний товар), Стратегії розроблення (вдосконалення) товару (освоєний ринок — новий товар)
Система стратегічного контролю повинна обов’язково включати наступні елементи а) 1) комплекс показників реалізації стратегії 2) підсистема моніторингу 3) підсистему аналізу і порівняння 4) підсистему оцінки результатів і розробки коригуючих дій
Система стратегічного контролю призначена для: а) забезпечення щоденного контролю за результами діяльності кожного підрозділу зокрема і підприємства в цілому та оцінки тих результатів і точки зору досягнення стратегічних цілей б) виявлення і оцінки правильності дій з реалізації стратегії в) з’ясування чи приведене реалізація конкретної стратегії до поставленої мети г,) б) і в)
Скільки обов’язкових сфер встановлення цілей у діяльності будь-якого підприємства яке хоче добитися успіху в конкурентному ринковому середовищі було рекомендовано Друкером а) 8
Складне поведінкове явище щ о означає непередбачувані відстрочування, проблеми, додаткові витрати та нестабільність процесу стратегічних змін в організації це: б) опір змінам в організації
СТЕП-аналіз використовується як: методика аналізу ключових елементів макросередовища підприємства, яке містить такі фактори соціально-демографічні (старіння населення, формування нових структур сім’ї та ін.); техніко-технологічні (поява нових матеріалів, технологій, товарів); економічні (динаміка цін, валютних курсів і т. д.); екологічні (охорона навколишнього середовища, вимоги до екологічної чистоти продуктів та ін.); етичні (етичні і моральні норми сучасного бізнесу); політичні (протекціонізм); правові (законодавство у сфері захисту прав споживачів, реклами, товарних знаків, антимонопольне законодавство і т. п.);
Стратегії «адаптації до середовища» розробляються як спосіб впливу на: б) незалежні від підприємства фактори;
Стратегічна група "конкурентів— це: б) певна кількість підприємств, що займають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурентних переваг та однаковими методами;
Стратегічна зона господарювання - це: окремий сегмент ринку, на якому підприємство діє або на який бажає вийти.
Стратегічна організаційна структура управління повинна бути: в) ецентралізованою, гнучкою, універсальною, орієнтованою на розвязання проблем.
Стратегічна ціль це: а) ціль яка концентрує увагу на загальних питаннях і поставлена на підприємстві менеджментом вищого рівня
Стратегічне мислення — це: особливий тип розумової діяльності, що поєднує аналіз наявної ситуації та можливостей її розвитку з прогнозуванням та проектуванням майбутнього згідно із визначеними цілями
усвідомлення мети розвитку підприємства та способів її досягнення, ствердження необхідності спостереження за зовнішнім і внутрішнім середовищем (для визначення мети та способів досягнення), формування стратегій та рішень, що з них випливають, а також налагодження діяльності з метою їх здійснення.
Стратегічне управління - форма реалізації концепції: , в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до діяльності підприємства, що дає змогу встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) підприємства та приводити їх у відповідність за рахунок розробки та реалізації системи стратегії.
Стратегічне управління базується на: а) концепції підприємства як «відкритої системи»; на вивченні відносин, які можна охарактеризувати за допомогою системи «середовище -організація».
Стратегічне управління означає, що процес управління повинен бути: означає також, що процес управління повинен бути попереджувальним, а не реактивним.
Стратегічне управління передбачає:!!!!! цілеспрямований вплив суб'єкта управління на об'єкт Визначення головних ринкових позицій на перспективу, виділення ресурсів, створення центрів керівництва кожною стратегічною ціллю та оцінка діяльності
Стратегічне управління підприємством це: а) виконання функцій планування організовування мотивації і контролю виконання щодо розробленої і затвердженої стратегії поведінки підприємства в ринковому конкурентному оточенні.
Стратегічне управління розвитком підприємства це: це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до діяльності підприємства, що дає змогу встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) підприємства та приводити їх у відповідність за рахунок розробки та реалізації системи стратегії («стратегічного набору»). 1) багатоплановий, формально-поведінковий управлінський процес, який допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії щодо досягнення встановлених цілей, що сприяють балансуванню відносин між організацією, включаючи її окремі частини, та зовнішнім середовищем; 2) система форм, методів, моделей і прийомів, які застосовуються в організації для визначення та реалізації цілей і стратегій, що використовуються для забезпечення адаптації підприємства до змін зовнішнього середовища;
Стратегічне управління. Яке з наведених нижче визначень Ви вважаєте найбільш оптимальним?
Стратегічний бізнес-центр це: б) організаційно оформлена найменша виробничо управлінська одиниця для якої можна налагодити облік доходів, витрат інвестицій і розробити самостійну стратегію
Стратегічний господарський підрозділ "собака" перебуває на такому етапі життєвого циклу товару: спад;
Стратегічний контроль спрямований на: з'ясування того, якою мірою реалізація стратегії сприяє досягненню цілей підприємства або з'ясуванні того, чи можливо надалі реалізовувати прийняту стратегію і чи приведе її реалізація до досягнення поставлених цілей
Стратегічний набір - це система різноманітних стратегій, що їх розробляє підприємство на певний період, яка відбиває специфіку функціонування та розвитку підприємства, а також рівень його зазіхань на місце і роль у зовнішньому середовищі.
Стратегічний план це: б) генеральний план який містить рішення щодо послідовних дій, потрібних для досягнення стратегічних цілей.
Стратегічні альтернативи розвитку підприємства; Стратегічні альтернативи - це можливі варіанти розвитку підприємства чи СОБ в рамках кожної із трьох базових корпоративних стратегій: зростання, стабіліза ції, скорочення
Інтенсифікація 1.2. Диверсифікація 1.3. Інтеграція 1.4. Техніко-технологічний розвиток
Стратегічні альтернативи, наявні в розпорядженні організації, це: обмежене зростання, зростання, скорочення і поєднання цих варіантів
Стратегічні зміни на підприємстві класифікують наступним чином: в) 1) докорінна реорганізація 2) радикальні зміни 3) помірні зміни
Стратегічно орієнтоване підприємство – це підприємство, де: стратегічне мислення є основною, принциповою установкою в діяльності пер соналу підприємства, насамперед вищого керівництва; існує (формується) система стратегічного управління; застосовується раціональний процес стратегічного планування, який дає змогу розробляти та використовувати інтегровану систему стратегічних планів; поточна, повсякденна діяльність підпорядкована досягненню стратегічних орієнтирів.
Стратегічну зону господарювання трактують як: окремий сегмент ринку, на якому підприємство діє або на який бажає вийти.
Стратегію лідерства у витратах доцільно вибирати, якщо: б) більшість покупців чутливі до ціни і зорієнтовані на дешеві товари;
Стратегія горизонтальної інтеграції забезпечує: Особливістю її є об'єднання підприємств, що конкурують в одній галузі. Часто до цього спонукає необхідність географічного розширення ринків, унаслідок чого об'єднуються підприємства, які виготовляють однотипну продукцію, але перебувають на різних регіональних ринках
Стратегія забезпечення довгострокових конкурентних переваг окремої стратегічної бізнес-одиниці - це... ділова стратегія або або бізнес-стратегія
Стратегія, спрямована на досягнення монопольного попиту за рахунок пропозиції продукту або послуг, що володіють унікальними споживчими характеристиками - це: Диференціації
Стратегія інтегрованого зростання передбачає: розширення організації за рахунок придбання або утворення нових структур із середини.
Стратегія розвитку направлена на: реалізацію цілей забезпечення стійких темпів розвитку й функціонування фірми як у цілому, так і її філій і дочірніх компаній.
Стратегія розвитку підприємства це: а) документ, яким визначені перспективні орієнтири діяльності підприємства на основіоцінювання його потенційних можливостей і прогнозування розвитку зовнішнього середовища; б) програма дій що визначає розвиток фірми і відповідне управління з досягнення поставлених цілей; в) мистецтво керівництва; г) а) б) в)
Стратегія скорочення це: а) стратегічна альтернатива що характеризується цілями які визначенні на рівні минулих досягнень скорегованих з врахуванням інфляції. Б) стратегічна альтернатива якою встановленні цілі нижчі від рівнів досягнутих в минулих періодах, в) стратегічна альтернатива що виключає окремі напрямки діяльності, які мали місце у минулому. Г) б і в
Стратегія, яка описує загальний напрямок росту підприємства та розвиток його виробництв - це... ділова стратегія або загальна(корпоративна) стратегія
Сукупність альтернативних стратегій формується з метою: а) аналізу і вибору найкращої стратегічної альтернативи для її наступної реалізації
Суть виробничої субстратегії повного задоволення попиту полягає в тому що: в) підприємство виробляє стільки продукції скільки потребує ринок заощаджуючи запаси останніх на складах
Сучасна управлінська технологія запровадження стратегічних необхідних змін на підприємстві носить назву б) реінжиніринг бізнес процесів
Тактика впровадження бажаних змін на підприємстві може приймати наступні форми а) примушування коли результат в умовах дефіциту часу необхідно отримати досить швидко; б) переконання коли є достатньо часу для роз’яснення обгрунтування і роз’яснення доцільності змін в) залучення коли до вироблення і прийняття рішень про необхідні і доцільні зміни залучається весь персонал і н авсіх стадіях г) а, б і в
У диференційованих компаніях структура управління передбачає наявність а) 4 рівнів менеджменту
У портфелі вашої фірми чотири різних підприємства, кому ви доручите розробку стратегії підприємства: найвищому рівню керівництва
У рамках стратегічного управління розробляються: розробляють бізнес-плани проектів, що після проведення експертизи затверджуються їхньою дирекцією і служать керівництвом для практичної діяльності.
У тих випадках, коли фірма не до кінця використала*можливості, притаманні її нинішнім товару і ринку, доцільно використати стратегію: «Дійна корова»
Управління на основі екстраполяції означає: коли темп змін прискорюється, але майбутнє ще можна передбачити шляхом екстраполяції тенденцій, що мали місце (довгострокове планування);
Фінансова, маркетингова, кадрова, інноваційна стратегії належать до стратегій: функціональних
Фінасова субстратегія розробляється у вигляді б) бюджетом яким визначено витрати майбутніх періодів і джерел їх покриття
Цільовий підхід оцінки потенціалу підприємства: Г) спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу досягненню поставлених цілей.
Що є головною метою стратегічного аналізу зовнішнього середовища організації: в) інформація про загрози та можливості, які необхідно враховувати при прийнятті всіх головних стратегічних рішень.Мета стратегічного аналізу — змістовний і більш-менш формальний опис об’єкта дослідження, виявлення особливостей, тенден цій, можливих і неможливих напрямків його розвитку.
Що є результатом стратегічного аналізу: Системна модель – результат стратегічного аналізу – складається за допомогою дослідження і зовнішнього (макро), так і внутрішнього (мікро) середовищ підприємства. При цьому відбувається поділ стратегічного аналізу на дві частини:
Що можна віднести до стратегічних рішень: Вихід на нові ринки збуту.
Що найважче піддається змінам на підприємстві а) організаційна культура
Що покладено в основу стратегічного управління: Стратегічні рішення
Що таке безпосереднє середовище організації: ) Безпосереднє середовище (деколи його ще називають проміжним, мікросередовищем тощо) - це фактично галузі бізнесу та ринки (продуктів та ресурсів), а ще точніше -сукупність факторів і учасників галузей бізнесу та ринків, що безпосередньо контактують з підприємством, впливають на нього та прямо формують його довгострокову прибутковість і на які саме підприємство може впливати через встановлення ефективних зв'язків і стратегій.
Що таке внутрішнє середовище організації: сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу організації.
Що таке зовнішнє середовище організації: — сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які вона не може впливати взагалі або має незначний вплив.
Що таке стратегія диверсифікації? Диверсифікація — процес проникнення в нові сфери діяльності, нехарактерні раніше для підприємства або покликані змінити, доповнити чи замінити продукцію, що вже випускається.
Що характерно для стратегічного планування: 1. Невеликий плановий відділ (менше за 6 чоловік) корпорації доповнюється плануванням на нижчих рівнях.
2. Вік функції планування навіть в найбільш великих корпораціях нараховується менш десяти років.
3.Стратегічні плани розробляються на нарадах вищого керівництва корпорації, що проводяться щорічно.
4. Річний стратегічний план об'єднується з річним фінансовим планом.
5. У більшості організацій вважають, що функція планування
може бути вдосконалена.
встановлення цілей та завдань розвитку об’єктів управління, визначення шляхів та засобів їхнього досягнення; стратегічне планування має на меті довгострокове забезпечення результативності підприємства і освоєння його нових можливостей.
Яка група чинників найбільш істотно впливає на підприємство? а) «Рівень розвитку економіки»
Яка із запропонованихпослідовностей компонентів планування і реалізації стратегії підприємства є вірною б) стратегія, тактика, політика, процедура, правила
Яка модель формування бізнес-стратегії ґрунтується на такій закономірності: витрати на одиницю продукції, які вимірюються в стабільних грошових одиницях, зменшуються на фіксований процент при кожному подвоєнні випуску продукції: «крива досвіду» або модель накопичення досвіду.
Яка послідовність етапів найбільш повно на вашу думкуописує процес стратегічного планування в) дослідження зовнішнього оточення і внутрішнього середовища підприємства → встановлення орієнтирів діяльності → стратегічний аналіз і формування стратегічних альтернатив → моделювання сценаріїв розвитку подій → вибір стратегії → підготовка стратегічного плану → середньострокове планування → короткострокове планування
Яка структура стратегічного аналізу внутрішнього середовища організації є правильною: а) стратегічний аналіз у відповідності з структурою окремих бізнесів організації
Який вид планування визначає як досягти довгострокових цілей організації при очікуваних на цей період ресурсах а) стратегічне
Який вид стратегії відносно продукту пов'язується з досягненням конкурентних переваг за допомогою більш дешевого виробництва та збуту продукції? низьких витрат
Який з відомих Вам видів стратегічного аналізу може бути найбільш зручним для управління змінами на підприємстві: г) аналіз поля сил
Який з наведених переліків впливових чинників слід віднести до регулюючого впливу держави на стан економіки: а) законодавча база, антимонопольна політика, патентно-ліцензійна політика, політика соціального захисту споживачів, фінансова політика, експертно-імпортна політика
Який з наведених переліків основних вимог до встановлення цілей є на вашу думку найбільш вірним? Цілі повинні бути б) важкими але реальними, конкретними вимірюваними, гнучкими, сумісними і прийнятними для суб’єктів впливу і виконання
Який зі стилів управління при стратегічному розвитку фірми використовується при виникненні непередбачених обставин і тенденцій розвитку: Г)на основі прийняття оперативних рішень,
Який терміни китайський полководець Сан Цзи свого часу позначив чинники які не залежать від знань волі і дій того хто розробив стратегію в) небо
Який тип конкурентної стратегії можна рекомендувати підприємству у випадку якщо сировина та матеріали коштують дорого але підприє мство має високо технологічне обладнання володіє передовими конструкторськими розробками має висококваліфікованих працівників в) стратегія унікальності та лідерства за якістю;
Яким чином пов’язані динаміка витрат на виробництво одиниці продукції і крива досвіду? в) щоразу, коли обсяг виробництва подвоюється, витрати на виробництво одиниці продукції з цього обсягу знижується на 20%
Які види аналітичних інструментів рекомендується використовувати для всебічного вивчення і оцінки ситуації на підприємстві перед розробкою стратегії а) SWOT аналіз
Які події вимагають передбачення майбутнього на основі екстраполяції: Темп зміни прискорюється і минуле вже можна проаналізувати шляхом екстраполяції тенденцій майбутнього. Б)незначні, несподівані,однак ,які мали аналог у минулому.
1 2 3
4 5 6
7 8 9
7 8 9
Якість товару
1 приманка для споживача
2- оптимальний стратегічний набір
3- країна дурнів
4- пастка для споживачів
1 2 3
4 5 6
7 8 9
Вплив ресурсу на еф-ть діяльн. підприємства
1,5,9 – зона попередження
2,3,6 – зона шансу
4,7,8 – зона небезпеки
1 2
4 3
1-«другий кращий»(потенційний лідер-переслідувач)
2-лідер
3-ведений
4-новачок
1
2
3
4
ROI
1-Важкі діти (????)
2 -зірки
3 – собаки
4 - дійні корови
1
2
3
4
1
4
3
1
3
2
1 2 3
4 5 6
7 8 9
Якість товару