Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема. Національна економіка: загальне та особливе
План
1. Предмет і методологія вивчення національної економіки.
2. Функції національної економіки як науки.
3. Суть і компоненти національної економіки.
4. Національна економіка в системі економічних знань та її
зв'язок з іншими науками.
5. Стан, джерела, завдання вивчення національної економіки.
Кожна незалежна держава зацікавлена в розвитку та процвітанні своєї національної економіки. Національна економіка завжди є продуктом тривалого історичного розвитку. Вона розвивається в результаті поглиблення
суспільного поділу праці, базується на політичному та економічному суверенітеті і забезпечує реалізацію національних економічних інтересів держави.
Національна економіка є дуже складним полісистемним утворенням. Національна економіка трактується як цілісна система організації господарської діяльності, що обмежена державними кордонами. З іншої сторони, національна економіка функціонує в межах наземних екологічних систем, а отже, зазнає впливу певних екологічних детермінант. У цьому контексті національна економіка є природосоціогосподарською системою, яка складається з природничої, соціальної та господарської підсистем.
Об'єктом дослідження національної економіки є різноманітні природно-господарські та соціоекономічні процеси та явища, що відбуваються в ній.
Суб'єктами національної економіки є домашні господарства, підприємства, фірми, підприємницькі структури, держава. Всі вони вступають між собою в певні економічні відносини, що набувають форми вертикальних і горизонтальних зв'язків. Будь-який суб'єкт національної економіки є економічно відособленим, а отже, носієм економічного інтересу, якому підпорядковується його діяльність. Водночас діяльність всіх економічних суб'єктів у національній економіці повинна підпорядковуватись загальнодержавним інтересам національної безпеки.
Предметом національної економіки - є система законів і закономірностей, які регулюють процеси та взаємозв'язки в складній господарській системі держави. Дослідження цієї складної системи базується на методології.
Методологія — це система наукових знань про шляхи та методи і способи пізнання істини. Методологія національної економіки України базується на системі найбільш загальних принципів, методів та способів пізнання розвитку економіки України. Для того, щоб одержати нові знання в національній економіці треба застосовувати науково обґрунтовані методи.
Національна економіка в широкому аспекті є системою знань про закономірності та закони функціонування національного господарства держави як єдиного цілого. Тому застосування в її вивченні загальнонаукових методів дає можливість глибше аналізувати макроекономічні процеси, що відбуваються у реальному господарському житті держави. Є загальнонаукові та специфічні методи дослідження національної економіки.
До загальнонаукових методів відносять:
1) метод наукової абстракції та теоретичного моделювання;
2) методи логіки;
3) структурно-функціональні методи;
4) методи науки синергетики (що вивчає складні системи, які складаються з підсистем різної природи);
5) методи індукції та дедукції;
6) методи еволюції, діалектики та історичної хронологи;
7) методи математичного моделювання.
Використання методів дослідження національної економіки дає можливість створювати якісно нові моделі її стратегічного розвитку. Ці методи дозволяють знаходити нові резерви та функції в економіці держави, які б водночас враховували і екзогенні і ендогенні параметри її розвитку.
У цілому можна виділити такі макромоделі національної економіки (див. табл. 1).
Таблиця 1
Класифікація макромоделей національної економіки
|
№ п/п |
Критерії класифікації моделей національної економіки |
Типи моделей |
|
1. |
За способом вираження досліджуваного об'єкта: |
Логічні; Табличні; Графічні; Економіко-математичні. |
|
22. |
За тривалістю періоду, що підлягає дослідженню |
Короткотермінові; Довготермінові. |
|
33. |
За ступенем відкритості економічної системи |
Закриті (не враховують зовнішніх економічних зв'язків); Відкриті (враховують їх); Екологічно-збалансовані (враховують вимоги екологічної безпеки довкілля). |
|
4. |
За повнотою охоплення економічних суб'єктів |
Прості; Складні. |
|
55. |
За характером відображення фактора часу |
Статичні; Динамічні. |
|
66. |
Критерії аналізу досягнення кінцевих результатів |
Рівноважні; Нерівноважні; Структуралістські (рівновага є результатом перерозподілу доходів); Збалансовані. |
|
77. |
За метою дослідження |
Поточні; Управлінські; Прогностично-стратегічні. |
Національна економіка України є цілісним організмом. Вона об'єднує взаємопов'язану систему галузей, видів виробництв і територіальних комплексів. У цій системі органічно взаємодіють галузі виробництва (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок тощо) і сфери послуг (освіта, охорона здоров'я, культура). Природно, що співвідношення зазначених сфер і галузей, тобто структура національної економіки, рівень розвитку, ефективність функціонування мають значні відмінності в різних країнах.
Вивчення національної економіки дає можливість розглядати всю систему господарювання України як єдине ціле. Здійснення макроекономічного аналізу сучасних явищ та процесів, що відбуваються в національній економіці є підґрунтям для побудови перспективних моделей стратегічного розвитку економіки в Україні. Як сфера наукового пізнання, національна економіка виконує такі функції:
1. Теоретико-пізнавольна (гносеологічна).
Суть її у пізнанні економічних явищ та процесів з метою обґрунтування нових тенденцій та моделей у розвитку національної економіки.
2. Виховна та світоглядна.
Суть полягає у вихованні національної свідомості населення, підвищення рівня національної, економічної культури та адекватного до цього економічного світогляду.
3. Практична (прикладна).
Суть цієї функції полягає в розробці практичних рекомендацій на основі здійснення аналізу та оцінки різних фінансових, господарських та організаційно-управлінських явищ у національній економіці. Це дає можливість підвищувати якість економічних та управлінських рішень.
4. Прогностична.
Суть її полягає в оцінці сучасної економічної кон'юнктури та передбаченні стратегічного розвитку різних секторів та сфер національної економіки, виходячи з критеріїв екзогенного та ендогенного характеру.
Національна економіка - організаційно-економічна система взаємопов'язаних сфер господарської діяльності людей, якій властива технологічна та територіально-галузева пропорційність, обмежена державними кордонами.
В основі національної економіки є політичний та економічний суверенітет, тобто верховенство державної влади щодо прийняття політичних і економічних рішень.
Для національної економіки характерні такі особливості:
1. Власна структура господарства. Ця структура господарства повинна відповідати вимогам національної безпеки.
2. Автономність прийняття всіх економічних рішень у відповідності до концепцій розвитку національної економіки.
3. Зовнішньоекономічна політика, яка спрямована на підтримку власних господарюючих суб'єктів. З проголошенням незалежності Україна почала здійснювати самостійну зовнішньоекономічну політику згідно із Законом УРСР від 03.08.1990 р. "Про економічну самостійність УРСР".
Дуже важливим чинником ефективної національної економіки є формування громадянського суспільства. У цьому контексті можна виокремити блоки інституцій:
1) державно-політичний блок - це блок, який вирішує питання державотворення, моніторингу за виконанням законів України, норм, законодавчих актів;
2) соціально-економічний блок передбачає вирішення проблем матеріально-технологічної бази, духовної та соціальної бази для розвитку національної економіки;
3) блок екологічної безпеки передбачає вирішення питань, пов'язаних з виконанням екологічного законодавства держави та екологічної безпеки населення;
4) Конституція України - основний закон розвитку національної економіки.
Національна економіка поділяється на дві великі сфери:
1) галузі, які виробляють товари;
2) галузі, які надають послуги.
До першої належать: промисловість, сільське господарство, лісове господарство і будівництво.
До другої сфери належать: транспорт, зв'язок, торгівля, інформаційно-обчислювальне обслуговування, загальна комерційна діяльність із забезпечення функцій ринку. Сюди входить також охорона здоров'я, соціальне забезпечення, освіта, культура та мистецтво, наука, державне управління та інші галузі.
Особливості галузевої структури національної економіки залежать від територіального поділу праці, природних і трудових ресурсів, історичного розвитку господарства країни.
Основним завдання вивчення національної економіки є вивчення основних економічних, соціальних та екологічних факторів та сил, які формують стійкий рівень зростання та сталого розвитку національної економіки.
Держава здійснює економічну політику для забезпечення високого рівня розвитку національної економіки. Для цього потрібні такі передумови:
1) поглиблення територіального суспільного поділу праці, який сприяє розвитку нових галузей і секторів економіки;
2) формування системи державного регулювання економіки, яка повинна забезпечувати розвиток нових галузей, які відповідають інноваційній моделі;
3) створення сприятливого інституційного середовища для розвитку підприємницької діяльності.
Критеріями ефективного функціонування національної
економіки є:
1) рівень економічного зростання, який визначається не тільки на основі кількісних, але і якісних параметрів;
2) рівень безробіття;
3) рівень економічного добробуту кожного громадянина і відсутність поляризації між сукупним попитом багатих і бідних (наявність середнього класу);
4) рівень інфляції;
5) рівень екологічного та соціального добробуту.
6) ефективність виробничої сфери в системі національної економіки;
7) детінізація національної економіки (шляхом формування ефективного правового поля); жорстке регулювання; покращення економічного середовища (оподагкування, державне датування, питання диференціації тощо);
Згідно з Посланням Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку” України на 2002-2011 роки" від 30.04.2002 р.
а) стратегічними пріоритетами України є:
1) створення передумов для набуття Україною повноправного
членства в Європейському Союзі;
2) забезпечення сталого економічного зростання;
3) утвердження інноваційної моделі;
4) соціальна переорієнтація економічної політики.
б) необхідні такі інституційні перетворення: адміністративна, конституційна та судова реформи, подолання корупції та тінізації економіки, дебюрократизація економіки, формування ефективного конкурентного середовища, удосконалення відносин власності, зміцнення позицій приватної власності та налагодження корпоративного управління, підвищення надійності грошової стабілізації;
в) іншими важливими цілями є: модернізація промисловості, розвиток фінансової інфраструктури та фінансового посередництва; оптимізація економічних відносин з Російською Федерацією; Євроатлантична інтеграція, економічна та екологічна безпека.
Іншими нормативно-правовими документами, що характеризують стратегію довгострокового економічного розвитку України є: Державна програма розвитку промисловості на 2003 - 2011 роки, Концепція демографічного розвитку на 2005 - 2015 роки та інші.
З українських вчених минулого ідею національної економіки відстоював Юліан Бачинський у своєму дослідженні "Українаirredentna" (1895 p.). Вчений вважав, що сильна національна економіка це мета розбудови кожної держави. Цьому питанню присвячував свої праці Іван Франко.
Що ж собою представляє національна економіка як складна синергетична система?
- в основі її функціонування і розвитку лежить політичний та економічний суверенітет держави;
- національна економіка завжди спрямована на забезпечення економічних інтересів населення та вимог національної безпеки держави;
- національна економіка має бути соціально орієнтованою;
- структуризація національної економіки має бути адекватною до її ресурсів, можливостей і потреб;
- національна економіка - це складна динамічна природогосподарська система, що характеризується еколого-економічними взаємозв'язками та ефектами.
- національна економіка має гарантувати економічну безпеку населенню.
- конкурентоздатність національної економіки забезпечується через економічне зростання, збереження національного багатства та державний протекціонізм.