У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ТЕМА- Організація та зміст роботи стаціонарів різних рівнів облік і аналіз їх діяльності

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-06-20

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 3.2.2025

Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я

Методична розробка № 13  для студентів ІV курсу медичного ф-ту

ТЕМА:  Організація та зміст роботи стаціонарів різних рівнів, облік і аналіз їх діяльності. Річний звіт медичного закладу. Організація та зміст роботи стаціонарозамінних закладів.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ:   навчальна кімната кафедри

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН:   2 години

І. Актуальність теми: Не зважаючи на те, що медичну допомогу в умовах стаціонару отримують лише 20% хворих, стаціонарна допомога посідає особливе місце в системі охорони здоров‘я, оскільки саме в стаціонарі лікуються пацієнти із найважчим перебігом захворювань. Тому незалежно від того, в якій галузі охорони здоров’я працюють ті чи інші лікарі, вони мають бути добре обізнані з принципами надання стаціонарної допомоги, з напрямками її розвитку, із завданнями та функціями різних типів лікарняних закладів.

Засвоєння студентами знань щодо організації стаціонарної допомоги, оволодіння навичками аналізу рівня надання цього виду допомоги має на меті підготувати майбутніх медичних працівників до роботи в діючій системі охорони здоров’я та дозволить їм належно організовувати медичне забезпечення.

ІІ. Навчальні цілі заняття: 

1)  знати:

  •  основні принципи організації лікувально-профілактичної допомоги;
  •  структуру, завдання, штатно-посадовий склад стаціонару;
  •  основні види стаціонарних (лікарняних) закладів;
  •  стаціонарозамінні види медичної допомоги;
  •  облікову та звітну документацію стаціонару;
  •  показники, що використовуються для оцінки та аналізу діяльності стаціонару лікарні.       ( α – ІІ )

2)  вміти:

  •  визначити та оцінити рівень надання стаціонарної допомоги населенню;
  •  розробити управлінські рішення щодо можливості вдосконалення стаціонарної допомоги.       ( α – ІІІ ) 

ІІІ. Цілі розвитку особистості.

Надати необхідні знання студентам про основні принципи та форми організації лікувально-профілактичної допомоги дорослому міському та сільському населенню, зокрема стаціонарної.

Формування у студентів почуття відповідальності за необхідність якісного та ефективного надання стаціонарної медичної допомоги.

ІV. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни

Знати

Вміти

1

Попередні (забезпечуючі)

  1.  Історія медицини
  2.  Релігієзнавство.
  3.  Загальна гігієна
  4.  Догляд за хворими
  5.  Внутрішня медицина
  6.  Загальна хірургія
  7.  Медичне право

  1.  Історичний досвід в організації медичної допомоги населенню.
  2.  Морально-етичні засади лікарської діяльності.
  3.  Основи профілактичної медицини.
  4.  Основні принципи роботи лікаря в стаціонарі.
  5.  Правові засади професійної діяльності лікаря.

1. Пояснити вплив соціально-економічної формації на рівень медичної допомоги населенню.

2. Пояснити вплив способу життя на здоровя населення.

3. Визначити основні види відповідальності лікаря, правові наслідки.

Наступні (забезпечувані)

  1.  Організація охорони здоров’я.
  2.  Економіка охорони здоров’я
  3.  Біостатистика

1. Прогресивні моделі організації стаціонарної допомоги в Світі.

2.Джерела фінансування стаціонарних закладів в Україні.

3.Рівневу структуру організації охорони здоровя в Україні .

4.  Основні принципи надання лікувально-профілактичної допомоги в Україні.

5. Основні методи збору інформації та види програм дослідження.

1.Оцінити існуючу модель організації стаціонарної допомоги в Україні.

2. Проаналізувати шляхи фінансування охорони здоровя в Україні.

3. Визначати пріоритетні напрямки розвитку стаціонарної допомоги в Україні.

4. Навести приклади програм дослідження, що використовуються в роботі лікаря стаціонару.

3

Внутрішньо-предметна інтеграція

  1.  Спеціальний облік госпітальної захворюваності.
  2.  Основні показники захворюваності з тимчасовою непрацездатністю, експертиза та облік. Поглиблений аналіз ЗТВП.
  3.  Інвалідність, як непрямий показник здоров'я, порядок медико-соціальної експертизи інвалідності.
  4.  Формування здорового способу життя. Методи та засоби гігієнічного навчання та виховання населення.
  5.  Загальні і спеціальні показники смертності населення.
  6.  Аналіз показників роботи амбулаторно-поліклінічних закладів.
  7.  Організація надання швидкої та невідкладної медичної допомоги.
  8.  Організація забезпечення амбулаторно-поліклінічною медичною допомогою.

 

1. Облікову документацію, що використовується для реєстрації хвороб в стаціонарі.

2. Порядок видачі і заповнення листів непрацездатності.

3. Види медичної експертизи.

4. Порядок направлення хворих на МСЕК, документальний супровід.

5. Завдання і особливості санітарно-освітньої роботи в стаціонарних закладах.

6. Порядок реєстрації причин смерті в стаціонарних умовах.

7. Методику розрахунку і аналізу основних показників роботи амбулаторно-поліклінічних закладів.

1 Заповнювати облікову документацію.

2. Заповнювати листок непрацездатності.

3. Заповнювати лікарське свідоцтво про смерть.

4. Обгрунтувати значення формування здорового способу життя для збереження та зміцнення здоров’я населення.

V. Зміст теми заняття.

Стаціонарна медична допомога надається хворим, які потребують постійного медичного нагляду, застосування складних методів обстеження та інтенсивного лікування, а також оперативних втручань, що не можуть бути виконані в амбулаторних умовах. Структурно-логічна схема №1

Основні види стаціонарних (лікарняних) закладів:

- міська лікарня;

- обласна лікарня;

- районна лікарня;

- дільнична лікарня;

- центральна районна лікарня

- дитяча (міська, обласна) лікарня;

- лікарня на залізничному (водному) транспорті;

- госпіталь для ветеранів війни;

- медико-санітарна частина;

- спеціалізовані (психіатрична, фтизіатрична, інфекційна, наркологічна, дермато-венерологічна, онкологічна та ін.) лікарні.

За порядком госпіталізації виділяють лікарні швидкої допомоги, лікарні для планової госпіталізації і лікарні для загальної (змішаної) госпіталізації.

Лікарні також можуть бути об‘єднані і необ‘єднані з поліклінікою.

Потужність стаціонару визначається кількістю розгорнутих ліжок в ньому.

Лікарні були і залишаються основною клінічною базою для підготовки майбутніх лікарів та середнього медичного персоналу. В клінічних лікарнях також підвищують свою кваліфікацію або отримують вузьку спеціалізацію вже дипломовані лікарі.

За рекомендаціями ВООЗ, виділяють наступні функції сучасної лікарні:

  1.  лікувально-відновлювальні (діагностика та лікування захворювань, медико-соціальна реабілітація, невідкладна медична допомога);
  2.  профілактичні (профілактика інфекційних захворювань, запобігання переходу гострих хвороб у хронічні, зниження захворюваності з тимчасовою непрацездатністю та інвалідністю);
  3.  навчальні (підготовка медичного персоналу та підвищення кваліфікації медичних працівників);
  4.  науково-дослідницькі.

 Водночас лікарняна допомога є найбільш капіталоємким сектором системи охорони здоров‘я: на утримання і розвиток стаціонарних закладів витрачається 60-80% і більше асигнувань від фінансування всієї системи охорони здоров‘я. В Україні ж рівень госпіталізації перевищує аналогічні показники економічно розвинутих країн в 3 і більше разів. Це зобов‘язує розробляти і запроваджувати заходи раціонального використання ліжкового фонду. Ряд проведених попередньо досліджень дозволили визначити найбільш поширені причини нераціонального використання ліжкового фонду і відповідно можливі шляхи підвищення ефективності використання ресурсів охорони здоров‘я. Як показали результати цих досліджень, значна кількість пацієнтів (до 15%) не мала достатніх показань для стаціонарного лікування, майже кожний п‘ятий хворий направлявся на лікування в стаціонар амбулаторно-поліклінічними закладами без достатнього обстеження, що подовжує строки перебування цих пацієнтів в стаціонарі, а з іншого боку частим є необґрунтоване дублювання обстежень, несвоєчасне направлення в стаціонар в запущених станах, з важкими ускладненнями, значний відсоток розбіжностей діагнозів поліклінік і стаціонарів (10-23%).

Підвищенню ефективності використання ліжкового фонду та покращенню якості стаціонарної допомоги сприятимуть такі заходи:

- обґрунтований відбір амбулаторно-поліклінічними закладами та стаціонарами хворих, своєчасна госпіталізація;

-  організація домашніх стаціонарів;

- розширення діапазону обстежень в амбулаторно-поліклінічних закладах, всебічна підготовка планових хворих до госпіталізації.;

- своєчасна організація консультацій у поліклініках і стаціонарах;

- налагодження тісних чітких взаємозв‘язків між поліклініками і стаціонарами;

- рівномірна планована протягом тижня госпіталізація та виписка хворих;

- зведення до мінімуму дублювання в стаціонарах досліджень, проведених перед госпіталізацією;

- інтенсифікація діагностичного і лікувального процесів із застосуванням найефективніших сучасних методик;

- своєчасна діагностика та лікування в стаціонарі основного і супутніх захворювань, ускладнень;

- організація диференційованого стаціонарного лікування (з урахуванням стану здоров‘я хворого, об‘єму надання допомоги) та догляду (індивідуальні пости для важкохворих, відділення (палати) сестринського догляду);

- уніфікація медичної документації, скорочення витрат часу лікарів і середнього медичного персоналу на її заповнення;

- централізація окремих процесів (стерилізація інструментарію, доставка медикаментів, білизни);

- удосконалення управління лікарнею, налагодження постійного зв‘язку з різними підрозділами і виконавцями.

В сучасних умовах доцільним і можливим є перенесення окремих видів лікувально-профілактичної допомоги із цілодобових стаціонарів в стаціонарозамінні структури. До них відносяться:

- денні стаціонари в поліклініках;

- домашні стаціонари;

- відділення (палати) денного перебування;

- відділення сестринського догляду.

В умовах денного стаціонару доцільно лікувати хворих, що потребують внутрішньовенних інфузій, призначений прийом медикаментів, які потребують систематичного спостереження з боку лікаря, проводиться підготовка до складних діагностичних процедур. Структурно-логічна схема №2

Для організації систематичного лікування хворих удома дільничний терапевт чи сімейний лікар створює домашній стаціонар, в умовах якого обслуговування хворого проводять на рівні, максимально наближеному до лікарні, з використанням усіх необхідних діагностичних і лікувальних методів у домашніх умовах. Перебування пацієнта в умовах домашнього стаціонару вимагає поряд з систематичним спостереженням лікаря кваліфікованого сестринського догляду.

У лікарнях можуть діяти відділення (палати) денного перебування хворих з гострими і хронічними захворюваннями, стан здоров‘я яких не потребує цілодобової госпіталізації. Це відділення використовує всі діагностичні та допоміжні підрозділи лікарні. Відбір хворих до них проводять дільничні терапевти (сімейні лікарі) і лікарі-спеціалісти.

Стаціонарного лікування, спостереження потребують також пацієнти, стан здоров‘я яких не загрожує життю, але потребує проведення проти рецидивних курсів, підтримуючої терапії. Для цього створюють відділення сестринського догляду для забезпечення переважно симптоматичного лікування, підтримуючої терапії, догляду за хронічними хворими і особами похилого віку в умовах лікарняного стаціонару.

Різноманітна діяльність стаціонарних закладів потребує оперативної корекції та планування на основі поточного обліку та аналізу роботи закладів в цілому, окремих підрозділів та медичного персоналу. Відповідні дані про розділи роботи можна отримати з облікових документів, затверджених МОЗ України.

Перелік основних форм медичних документів, які використовуються в

стаціонарному відділенні лікувально-профілактичного закладу

п/п

Назва форми

№ форми

Стаціонар

1.

Журнал обліку хворих у стаціонарі

0,01/о

2.

Журнал відмовлень від госпіталізації

0,02/о

3.

Медична карта стаціонарного хворого

0,03/о

4.

Температурний лист

0,04/о

5.

Журнал запису оперативних втручань в стаціонарі

0,08/о

6.

Журнал реєстрації переливання трансфузійних рідин

0,09/о

7.

Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару

0,66/о

8.

Листок обліку хворих і ліжкового фонду стаціонару

0,07/о

9.

Зведена відомість обліку руху хворих і ліжкового фонду в стаціонарі, відділенні або профіль ліжок

0,16/о

Поліклініка і стаціонар

10.

Консультативний висновок спеціаліста

028/о

11.

Направлення на МСЕК

088/о

12.

Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого

027/о

13.

Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре, професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення

058/о

14.

Повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу або його рецидиву, трихофітії, мікроспорії, фавусу, корости, трахоми

089/о

15.

Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутворення

090/о

16.

Повідомлення про випадок захворювання на сифіліс, гонококову, хламідійну інфекцію, урогенітальний мікоплазмоз та трихомоніаз

089-1/о

17.

Журнал обліку інфекційних захворювань

060/о

18.

Довідка про тимчасову непрацездатність студента, учня технікуму, профтехучилища, про хворобу, карантин та інші причини відсутності дитини, яка відвідує школу, дитячий дошкільний заклад

095/о

19.

Листок непрацездатності

20.

Журнал запису висновків лікарсько-експертної комісії

035/о

21.

Журнал реєстрації листків непрацездатності

0036/о

22.

Журнал обліку роботи з гігієнічного виховання населення

038/о

23.

Лікарське свідоцтво про смерть

106/о-95

Інформація може записуватися як на паперових носіях, так і в комп‘ютерній базі даних. Дані облікових документів є основою для аналізу діяльності закладу, підрозділу, окремого спеціаліста за певний звітний період. Звіт складають лікарі-статисти та методисти, статистики, які працюють в у кабінетах обліку та медичної статистики чи в інформаційно-аналітичних відділах районних (міських) лікарень. Робота стаціонарного відділення в значній мірі висвітлена в звіті лікувально-профілактичного закладу (ф. №20). На основі звітних даних обчислюють і аналізують за участю керівників закладу та підрозділів відповідні показники.

І.   Основні якісні показники оцінки роботи стаціонару міських та районних лікарень

Стаціонар для дорослих

  1.  Розподіл виписаних із стаціонару за результатами лікування: з одужанням, з поліпшенням, без змін, з погіршенням:

(аналогічно обчислюються інші показники).

  1.  Лікарняна летальність від основних захворювань:

  1.  Тривалість передопераційного періоду у планових хворих (для хірургічного профілю):

  1.  Скарги населення на погане медичне обслуговування та деонтологічного характеру.
  2.  Експертним шляхом оцінюється: кожен випадок післяопераційного ускладнення,; кожен випадок післяопераційної смерті; кожен випадок розходження клінічного та патологоанатомічного діагнозів.
  3.  Інтегральна оцінка роботи стаціонару за моделлю кінцевих результатів.

ІІ.  Основні показники оцінки роботи лікаря в стаціонарі

Стаціонар міської, центральної районної та номерної районної лікарні

  1.  Розподіл виписаних за результатами лікування: з одужанням, з поліпшенням, з погіршенням, без змін.
  2.  Середня тривалість перебування хворого в поточному році на ліжку за окремими захворюваннями:

  1.  Склад та наслідки оперативних втручань (для лікаря хірургічного профілю):
  •  структура оперативних втручань:

  •  число ускладнень після оперативного втручання:

  •  післяопераційна летальність за окремими нозологіями:

  1.  Скарги населення на незадовільне медичне обслуговування та деонтологічного характеру.
  2.  Експертним шляхом оцінюється: кожен випадок смерті; кожен випадок розходження клінічного та патологоанатомічного діагнозу; кожен випадок післяопераційного ускладнення; кожен випадок повторної госпіталізації.
  3.  Рівень якості роботи лікаря стаціонару.

ІІІ. Робота стаціонару

(інформація береться зі звіту ф-20 та

обліково-статистичних документів ф-007, ф-066)

  1.  Забезпеченість населення лікарняними ліжками:

  1.  Рівень госпіталізації:

  1.  Число ліжок, що приходиться на одну зайняту посаду лікаря в стаціонарі з окремих спеціальностей:

  1.  Оберт ліжка:

  1.  Середня зайнятість ліжка:

  1.  Середня тривалість перебування хворих на ліжку:

  1.  Лікарняна летальність:

Всі вищезазначені показники обчислюються і по окремим відділенням стаціонару.

  1.  Структура нозологічних форм, з приводу яких хворі лікувались в стаціонарі:

Хірургічна робота стаціонару

  1.  Хірургічна активність

  1.  Структура за нозологічними формами:

  1.  Післяопераційні ускладнення:

  1.  Післяопераційна летальність

Екстрена хірургічна допомога

  1.  Своєчасність звертання за екстреною хірургічною допомогою:

  1.  Летальність в залежності від терміну госпіталізації при екстрених хірургічних захворюваннях:

  1.  Летальність серед оперованих, що були госпіталізовані після 24 годин від початку захворювання:

(Аналогічно розраховуються показники за окремими нозологічними формами).

Робота допоміжних кабінетів із обслуговування хворих в стаціонарі

  1.  Стаціонар:

  1.  Патологоанатомічне відділення:

Показники діяльності лікарняних закладів України за 2008 рік

Рівень госпіталізації – 22,6%

Середня тривалість перебування хворого на ліжку (днів) – 12,8

у тому числі в:

обласних – 11,1;

міських – 11,2;

центральних районних лікарнях (ЦРЛ) – 10,5;

дільничних – 11,8.

Лікарняна летальність – 1,08%

Кількість оперативних втручань у лікарняних закладах на 10 тис. населення – 53,8

Післяопераційна летальність – 0,62%

Нормативні показники:

середня зайнятість ліжка – 340 днів,

оберт ліжка –28-30 хворих;

середній термін лікування – 12 днів.

ОСНОВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

Багатопрофільна лікарня – заклад, в якому надається стаціонарна допомога пацієнтам з різною патологією.

Спеціалізована лікарня - заклад, в якому надається стаціонарна допомога пацієнтам з одним певним видом патології.

Диспансер – заклад, в якому надається амбулаторна і стаціонарна допомога при певних видах захворювань (туберкульоз, венеричні захворювання, ендокринні, психічні та ін.).  Диспансери бувають районні, міські і обласні.

VІ План та організаційна структура заняття

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, індуктивності)

Розподіл часу (хв.)

         

1

2

 3

             

Підготовчий етап

Організаційні заходи

Постановка навчальних цілей та мотивація.

 

Контроль вихідного рівня знань:

1.Основні принципи та підходи до організації стаціонарної допомоги населенню.

2. Організаційна структура надання стаціонарної допомоги населенню.

3. Завдання стаціонарної допомоги.

4. Обліково-звітня документація та аналіз роботи стаціонару.

І-ІІ

Усний контроль

Усний контроль

1.Тестовий контроль

2.Індивідуальне усне опитування

Див. п.1 «Актуальність»

Див. п.2 «Мета»

1. Програмні тестові питання

2. Контрольні питання.

3.Структурно-логічні схеми

2

3

20

 

4

Основний етап

Формування професійних вмінь та навичок:

1. Оволодіти практичними навичками щодо організації надання стаціонарної допомоги в ЦРЛ.

2. Вміти аналізувати показники роботи стаціонару та формулювати висновки за отриманими даними.

ІІІ

Метод формування вмінь:

-професійний тренінг у вирішенні ситуаційних завдань.

Ситуаційні завдання

45-50

5

Заключний етап

1. Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок.

2. Підведення підсумків практичного заняття.

3. Домашнє завдання за наступною темою.

ІІІ

1.Індивідуальний контроль вирішених ситуаційних завдань.

2. Контроль висновків та рішень за результатами професійного тренінгу.

Результати та висновки опрацьованих ситуаційних завдань.

Матеріали самостійної підготовки

12

3

VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття.

VІІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.

Теоретичні питання:

  1.  Значення річного звіту для узагальнення роботи медичного закладу та оцінки якості та ефективності надання стаціонарної допомоги.
  2.  Основна облікова документація, яка заповнюється в стаціонарі і використовується для річного звіту.
  3.  Опанування методикою розрахунку та аналізу показників діяльності стаціонару.
  4.  Завдання та розділи роботи стаціонару, його структура, завдання окремих підрозділів.
  5.  Прогресивні форми позалікарняної медичної допомоги, основні засади їх формування, їх структура і завдання.                                    (α=ІІ)

Тестові завдання (α=ІІ):

Тести з множинним вибором:

1. Недоліки у розвитку стаціонарної допомоги в Україні на сучасному етапі:

значні рівні госпіталізації;

значна тривалість перебування хворих у стаціонарах;

недостатнє використання фонду лікарняних ліжок;

- розширення мережі денних стаціонарів;

- залучення консультативних можливостей спеціалізованих діагностичних центрів.

2. Основні соціально-гігієнічні чинники, що впливають на потребу населення
у госпіталізації:

* рівень захворюваності населення;

* спосіб життя населення;

- обсяг та якість медичної допомоги;

ступінь розвитку соціальних служб;

рівень санітарної культури населення;

чисельність населення регіону;

принципи фінансування закладів охорони здоров‘я;

3. Інтенсивність госпіталізації в Україні перевищує аналогічні показники
економічно розвинутих країн в (разів):

- 1,5 рази;

- 2 рази

* 3 та більше;

4. Прогресивні форми позалікарняної і лікарняної допомоги населенню, що найбільш поширені останнім часом:

* денні стаціонари;

-  пункти невідкладної допомоги у поліклініках;

* стаціонари вдома;

* відділення сестринського догляду;

* відділення (палати) перебування вдень у лікарнях;

- вузькопрофільні відділення стаціонарів

 VІІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття.

Розрахувати на основі даних річних звітів та проаналізувати наступні показники роботи стаціонару Вінницької ЦРЛ:

  1.  по  стаціонару в цілому, а також у терапевтичному та хірургічному дорослому відділеннях:

середню тривалість лікування одного хворого в стаціонарі,

середню зайнятість ліжка;

оберт ліжка,

-летальність.

  1.  Структуру хворих, виписаних із стаціонару за причинами (окремими класами хвороб).
  2.  Структуру виконаних оперативних втручань в стаціонарі за видами.
  3.  Післяопераційну летальність.
  4.  Середню кількість проведених лабораторних аналізів на 1 стаціонарного хворого.

VІІ.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття.

Оформлення результатів і обгрунтування висновків опрацьованих ситуаційних завдань.

VІІ.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів.

Орієнтовна карта для самостійної роботи

Основні завдання

Вказівки

1.

Основні первинні облікові документи, які використовуються в стаціонарі.

Знати і вміти заповнювати.

2.

Основні види лікарняних закладів

Знати

3.

Звіт лікувально-профілактичного закладу (форма №20):

Знати основні розділи, визначити можливі для розрахунку показники роботи стаціонару

4.

Основні показники роботи стаціонару міської та центральної районної лікарні.

Знати перелік та методику розрахунку

5.

Основні показники оцінки роботи лікаря в стаціонарі.

Знати, вміти розрахувати.

6.

Структурні підрозділи стаціонару

Знати, вказати їх завдання

7.

Стаціонарозамінні види медичної допомоги

Вказати, дати їм характеристику

8.

Заходи, що сприяють покращенню якості стаціонарної допомоги та ефективному використанню ліжкового фонду.

Знати

VІІІ. ЛІТЕРАТУРА:     

о с н о в н а

  1.  Ю.В. Вороненко, В.Ф. Москаленко (під ред.) – Соц. медицина та організація охорони здоровя. Тернопіль, “Укрмедкнига”. 2000 р., с. 279-293, 315-317, 458-462.
  2.  Під ред. Ю.В.Вороненка, В.В.Рудень - Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Посібник до практичних занять. Львів, „Новий світ”, 2004р., с. 224- 247.

д о д а т к о в а

  1.  Под ред. Чл.-кор. РАМН проф. В.З. Кучеренка – Организация и оценка качества лечебно-профилактической помощи населению. – Учебное пособие для ВУЗов, Москва, 2008. – С. 125-149, 152-171.
  2.  Основы организации здравоохранения и страховой медицины (курс лекций). Харьков, „НФаУ”, 200., с. 129-133.
  3.  Методи соціальної медицини: Навчальний посібник / Під заг. ред. О.Г. Процек, О.М. Очередько. – Вінниця, 2007. –  С. 35–36, 51–52, 73-74.
  4.  Методичні рекомендації. «Методика аналізу роботи лікувально-профілактичних закладів та оцінки рівня надання медичної допомоги населенню окремими спеціалістами», Київ – 2006, с.30.
  5.  Щорічна доповідь про результати діяльності системи охорони здоров‘я України, 2008 рік.  – Київ, 2009. – с. 74-81, 89-102.
  6.  Под ред. Ю.П. Лисицина – Социальная гигиена (медицина) и организация здравоохранения. – Учебное руководство, Казань., 2000 г., с.339-347.
  7.  Социальная медицина и организация здравоохранения/ Руководство для студентов, клинических ординаторов и аспирантов. В.А. Миняев, Н.И. Вишняков, В.К. Юрьев, В.С. Лучкевич, Санкт-Петербург, 1998г., 2 т., с.58-94.

Автор: ас. Олійник І.В.    Затверджено на засіданні кафедри

“__” ____ 20 __ р. Протокол № ___

Зав. кафедрою соціальної медицини,

економіки та організації охорони здоров‘я    проф. ОЧЕРЕДЬКО О.М.

PAGE  10




1. Состояние организации первичного бухгалтерского учета ЗАО ххх и пути его совершенствовани
2. Рынок мясных деликатесов- как завоевать потребителя
3. Тема 1 Лінійна регресія
4. Методичні рекомендації з підготовки та рейтингової оцінки дипломних робіт для студентів спеціальності
5. і. Подібне розподілення може бути досягнуто і для рідини в рідкій і газовій фазі
6. Анатомия и физиология человека 1отдел
7. Соционический подход к повышению эффективности учебно-воспитательной деятельности педагога, школьного психолога
8. темах В капиталистической или свободной экономике предприятия имущество находится в частной собственности
9. Теоретические проблемы исследования больших социальных групп Введение Психология больших социальных
10. Основам безопасности жизнедеятельности 1