Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лабораторна робота № 2
Тема: Дослідження якості жерсті
Мета: Вивчення технічних вимог і визначення якості жерсті
Завдання: Ознайомитися з вимогами нормативної документації. Визначити якість жерсті згідно нормативної документації, в т.ч. визначити товщину жерсті, визначити кількість полуди і клас жерсті, визначити пористості жерсті.
Теоретична частина
Марки і сортамент жерсті
Для виготовлення консервної тари, таропакувальних та інших виробів використовують холоднокатану чорну і білу жерсть (гарячого і електролітичного лудіння), яка повинна відповідати вимогам ГОСТ 13345-85.
Жерсть – холоднокатана листова сталь різної товщини з нанесеними захисними покриттями з олова, або лаку, цинку, хрому та ін.
Найбільш поширена біла або луджена жерсть, тобто покрита шаром олова. За способом нанесення захисного шару вона підрозділяється на жерсть гарячого лудіння і жерсть електролітичного лудіння. У першому випадку спостерігається більші витрати олова, так як шар олов'яного покриття становить 1,6...2,5 мкм. Другий спосіб (метод електролітичного осадження олова на поверхні листової сталі) дозволяє отримувати шар олова завтовшки 0,34...1,56 мкм.
Жерсть без захисного покриття з олова називається нелудженою або чорною.
У залежності від призначення, стану поверхні, вимог до якості і властивостей жерсть підрозділяється на марки: ЧЖК, ЧЖР, ГЖК, ГЖР, ЕЖК, ЕЖК-Д, ЕЖР, ЕЖР-Д.
ЖК – жерсть консервна (тобто призначена для виробництва тари під харчові продукти і закупорювальних виробів (кришки для закочування та ін.);
ЖР – жерсть різного призначення (крім виробництва тари під харчові продукти і закупорювальних виробів);
Ч – чорна жерсть (без захисного покриття з олова);
Г – гарячого лудіння;
Е – електролітичного лудіння;
Д – жерсть з диференційованим покриттям (жерсть може бути покрита шаром олова різної товщини).
Жерсть поділяють:
- За видами (табл. 1);
- За асортиментом (лист, рулон);
- За ступенем твердості: А1, А2, В, С, Д;
- За товщиною покриття оловом:
а) для білої жерсті гарячого лудіння: 1-го і 2-го класів;
б) для білої жерсті електролітичного лудіння (з однаковим покриттям -
1,2,3 класів);
в) з диференційованим покриттям - Д1, Д2, Д3.
Таблиця 1 – Види і марки жерсті
|
Види жерсті |
Марки жести |
|
Чорна |
ЧЖК, ЧЖР |
|
Біла гарячого лудіння |
ГЖК, ГЖР |
|
Біла електролітичного лудіння |
ЭЖК, ЭЖК-Д, ЭЖР, ЭЖР-Д |
В залежності від товщини основного металу жерсть класифікують за номерами (табл. 2).
Граничні відхилення по товщині і різниця товщини в різних точках листа на ділянці 1 м для консервної жерсті (ЖК) повинні відповідати даним в таблиці 2. Для жерсті різного призначення (ЖР) відхилення по товщині може становити 10 %; величина різнотовщинності – на 0,01 мм більше наведеної в таблиці 2.
Таблиця 2 – Граничні відхилення по товщині і різниця товщини в різних точках листа на ділянці 1 м для консервної жерсті
|
Номер жерсті |
Товщина основного металу, мм |
Граничні відхилення |
Найбільша різниця товщини в різних точках одного листа або 1 м полоси |
|
18 |
0,18 |
+0,01 -0,02 |
0,01 |
|
20 22 25 28 |
0,20 0,22 0,25 0,28 |
+0,01 -0,02 |
0,02 |
|
32 |
0,32 |
±0,02 |
0,02 |
|
36 |
0,36 |
±0,02 |
0,03 |
Приклади умовного позначення:
Жерсть чорна рулонна, № 22, шириною 712 мм марки ЧЖК, ступеня твердості А:
жерсть 22-712-ЧЖК-А-ГОСТ 13345-85
Жерсть виготовляють стандартних розмірів, які наведені в ГОСТ 13345-85.
В залежності від класу покриття маса олов'яного покриття повинна відповідати нормам, зазначеним у таблиці 3.
Таблиця 3 – Класи жерсті
|
Клас покриття |
ГЖК |
ЭЖК |
||||||
|
Товщина покриття на кожній стороні, мкм |
Кіл-ть олова, нанесеного с двох сторін, г на 1 м2 |
Товщина шару олова, мкм |
Маса покриття, г на 1 м3 |
|||||
|
Номінальна |
Мінімальна |
С кожної сторони |
Загальна |
|||||
|
Номін. |
Мінім. |
Номін. |
Мінім. |
|||||
|
1 |
1,92-2,67 |
23-25 |
0,38 |
0,34 |
2,8/2,8 |
2,23/2,23 |
5,6 |
4,46 |
|
2 |
1,58-1,91 |
28-33,6 |
0,77 |
0,66 |
5,6/5,6 |
5,25/5,25 |
11,2 |
10,5 |
|
3 |
– |
– |
1,15 |
1,08 |
8,4/8,4 |
7,6/7,6 |
16,8 |
15,2 |
Примітка: через косу лінію даються значення олова з двох сторін.
Правила приймання
Жерсть приймають партіями. Партія повинна складатися з жерсті однієї марки, одного номера, одного розміру і класу покриття, одного ступеня твердості і оформлятися одним документом про якість, що містить: товарний знак підприємства-виробника; найменування споживача; марку жерсті і клас покриття (для білої жерсті); номер і розмір жерсті; ступінь твердості »знак« ТМ »; площу поверхні жерсті; теоретичну масу партії для листової жерсті і теоретичну і фактичну масу партії для рулонної жерсті; число пачок для рулонів; результати випробувань на відповідність продукції, вимоги діючого стандарту; дату виготовлення; позначення діючого стандарту.
Завдання 1. Навчитися розшифровувати умовні позначення жерсті.
Приклади умовного позначення:
Жерсть чорна рулонна, № 22, шириною 712 мм марки ЧЖК, ступеня твердості А1:
жерсть 22-712-ЧЖК-А1 ГОСТ 13345-85
Жерсть біла електролітичного лудіння листова, № 22, шириною 712 мм, довжиною 512 мм, марки ЕЖК, ступеня твердості В, класу покриття ІІІ:
Жерсть 22-712х512-ЕЖК-В-ІІІ ГОСТ 13345-85
Таблиця 4 – Варіанти для розшифрування
|
Умовне позначення |
Розшифрування |
|
жерсть 25–724–ЧЖР–А2–ГОСТ 13345-85 |
|
|
жерсть 20–712х512–ГЖР–В–ІІ ГОСТ 13345-85 |
|
|
жерсть 24–712х512–ЭЖК-Д–В–Д-ІІ ГОСТ 13345-85 |
|
|
жерсть 18–724–ЭЖК–В–І ГОСТ 13345-85 |
|
|
жерсть 18–712х724–ЭЖК–В–І ГОСТ 13345-85 |
|
|
жерсть 20–712х512–ГЖР–АІІ–ІІ ГОСТ 13345-85 |
Завдання 2.
Вивчення характеристики поверхні і допустимих дефектів різних марок жерсті.
Якість поверхні жерсті перевіряють зовнішнім оглядом без застосування збільшувальних приладів.
Користуючись ГОСТ 13345-85 вивчити вимоги до стану поверхні і допустимі дефекти різних марок жерсті. Заповнити таблицю за прикладом (табл. 5).
Таблиця 5 - Характеристика поверхні і допустимі дефекти жерсті
|
Марка жерсті |
Характеристика поверхні |
Дефекти поверхні на одному аркуші або одному метрі смуги |
|
ЧЖК |
Поверхня повинна бути гладкою, чистою, без іржі, іржавих плям, полон, розшарувань і забруднень |
Окремі незначні надавити і відбитки від валків і роликів, рванина на кромках на глибину до 1,5 мм; легкі подряпини та дужки, кольори мінливості, відтінки на поверхні і легка корозія, не перешкоджає появі поверхневих дефектів. |
|
ЧЖР |
||
|
ГЖК |
||
|
ГЖР |
||
|
ЭЖК |
||
|
ЭЖР |
Завдання 3. Дослідити якість жерсті
3.1 Визначення товщини жерсті
Визначення товщини жерсті виробляють мікрометром з точністю до 0,01 мм на відстані від кромки не менше 1,5 мм.
З отриманих даних про товщину листа в різних точках вивести середню товщину листа. Отриманий результат порівняти з вимогами нормативної документації.
3.2 Визначення кількості полуди класу жерсті (йодометричним методом)
Взяти колбу на 100 см3, налити в неї 10 або 20 см3 соляної кислоти густиною 1,19 г/см3, підігріти до кипіння, опустити шматочок мармуру (вуглекислого кальцію) і 10 виштампуваних зразків жерсті, колбу закрити пробкою з клапаном і розчиняти олова протягом 5 хвилин.
Зняти пробку, внести в колбу шматочок мармуру і 50 см3 дистильованої води. Охолодити до температури 20 ºС. Додати 1 см3 1 %-го розчину крохмалю і відтитрувати 0,15 н розчином йодоватистокислого калію до незникаючого синього забарвлення. Кількість олова (Х) в г на 1 м2 поверхні жерсті з двох сторін аркуша визначити за формулою (1):
(1)
де V – об'єм розчину, витрачений на титрування, см3;
T – масова концентрація розчину по олову, г/ см3;
S – сумарна площа зразків жерсті, см2.
Для жерсті з диференційованим покриттям масу олова визначають послідовно на кожній стороні. Контрольну перевірку кількості олова проводять визначенням загальної кількості олова на обох сторонах листа. Воно повинно бути дорівнює сумарній кількості олова, отриманому на кожній стороні листа.
3.3 Визначення пористості білої жерсті гарячого лудіння
Олов'яне покриття для білої жерсті завжди пористе. Чим тонше шар олова, тим більше при інших рівних умовах пористість покриття. Стикаючись з харчової середовищем або вологою атмосферою, кожна пора породжує гальванічний елемент (олово-залізо), який є основною причиною руйнування покриття.
Метод гарячого лудіння передбачає нанесення олова на металеву основу в розплавленому вигляді. При цьому шар олова виходить товще, ніж при способі електролітичного лудіння, і, отже, термін придатності такої тари більше. Цим виробляють в основному тару для продукції тривалого зберігання. Щоб в період тривалого зберігання не спостерігалося погіршення якості такої тари, для жерсті гарячого лудіння контролюють вміст пор на одиниці площі поверхні.
Для підготовки зразків з листа жерсті вирізають два зразки розміром 100х100 мм.
Приготування розчинів
Розчин А: 20 г желатину заливають 500 см3 дистильованої води і залишають набухати. Потім нагрівають на водяній бані при температурі 65...70 ºС для утворення колоїдного розчину.
Розчин Б: 2 г залізосиньородистого калію розчиняють в 290 см3 дистильованої води. Потім до розчину додають 10 см3 сірчаної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,5 моль/дм3 і 200 см3 етилового спирту.
Розчин для визначення пористості: в розчин А при помішуванні доливають розчин Б.
Проведення вимірювань
Підготовлені пластини розміром 100х100 мм кожна промити гарячою водою і протерти спиртом. Потім м'яким пензликом або фільтрувальним папером на поверхню пластинок наносять розчин для визначення пористості, підігрітий до температури 25…30 º С. Після застигання шару пластинку покрити вдруге. Через 10 хвилин підрахувати число синіх плям на її поверхні, що відповідає кількості пор.
Розрахувати кількість пор на 1 см2 і порівняти з допустимою величиною. Кількість пор на поверхні в 1 см2 розраховують за формулою (2):
(2)
де W – кількість пор на загальній площі зразка;
S – площа зразка, см2.
Зміст і оформлення звіту
У звіті привести мета роботи, завдання, дати короткий опис теоретичної частини та техніки проведення аналізів, провести математичні розрахунки. По закінченні роботи оформляється висновок, в якому дається висновок про якість досліджуваних зразків.
Контрольні питання:
1. Розкрийте поняття «жерсть». Види жерсті.
2. Які основні відмінності чорної та білої жерсті?
3. Які вам відомі способи лудіння?
4. Перерахуйте марки жерсті.
5. Основні номери жерсті. Що лежить в основі присвоєння номера?
6. За якими основними показниками контролюють якість жерсті?
7. Який нормативний документ регламентує вимоги до якості жерсті?