Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА
ЛЕЩЕНКО АНДРІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ
УДК 636.932.3
ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РЕЖИМІВ ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДНЯКУ НУТРІЙ
06.02.04- технологія виробництва продуктів тваринництва
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків-2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в лабораторії кролівництва та хутрового звірівництва Інституту тваринництва Української академії аграрних наук
Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник Помітун Іван Андрійович
Інститут тваринництва УААН,
заступник директора з наукової роботи
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент
Петруша Євген Захарович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри механізації
доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Чигринов Євген Іванович, Інститут тваринництва УААН,
завідувач лабораторії виробництва яловичини
Провідна установа: Сумський національний аграрний університет, кафедра технології виробництва продукції тваринництва, Міністерство аграрної політики України, м. Суми
Захист відбудеться 28.05.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01. Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулинині.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН
(62404, м. Харків, п/в Кулинині, вул.. 7-ї Гвардійської Армії)
Автореферат розісланий 25.04.2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Рубан С.Ю.
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Аналіз історичних посилань, літературних джерел та практичної діяльності господарств свідчить про те, що нутріївництво є однією з найбільш перспективних галузей хутрового звірівництва, яка базується на порівняно дешевих та доступних рослинних кормах і в якості продукції дає не тільки цінні хутрові шкурки, але й поживне дієтичне м'ясо. В Україні є всі необхідні природнокліматичні умови для поліпшення цієї галузі. Разом з тим, якісні та кількісні показники продуктивності нутріївництва відстають від сучасних потреб виробництва і не відповідають, в певній мірі, потребам споживачів. Це пояснюється рядом об'єктивних причин, в числі яких - відсутність науково-обгрунтованих технологічних режимів вирощування молодняку нутрій, які відповідають їх біологічним особливостям та фізіологічним потребам. В результаті цього звірівники не доотримують до 25% мўясної продукції та до 30% вартості шкурок.
В сучасних умовах технологія утримання нутрій в клітках без басейну для купання негативно впливає на якість хутрової продукції, а спосіб утримання їх з використанням басейну потребує 20-30 разового збільшення витрат води. Це в умовах зростаючого дефіциту та високої вартості води, створює великі труднощі в реалізації технологічних проектів з використанням басейну для купання. В той же час не можна не враховувати той факт, що нутрії на відміну від інших хутрових звірів відносяться до напів-водних тварин. В зв'язку з цим, виключно актуальним є напрямок пошуку альтернативних технологічних рішень та способів забезпечення нутрій водою для купання. Вирішенню даної проблеми присвячені дослідження, результати яких викладаються в даній дисертаційній роботі.
Звўязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи Інституту тваринництва УААН, яка виконувалась в 1998-2001 рр. у відповідності з науково-технічною програмою “Хутрове звірівництво та кролівництво” за темою: “Розробити енерго- та ресурсозберігаючу систему інтенсивного виробництва продукції хутрового звірівництва та кролівництва, яка забезпечить високу рентабельність та конкурентоспроможність галузі” (№ Держ. реєстрації 0196U011385).
Мета та задачі досліджень. Метою досліджень є наукове обґрунтування оптимального технологічного режиму утримання при вирощуванні молодняку нутрій з урахуванням біологічних та статево-вікових особливостей, зоогігієнічних потреб та економічної ефективності.
Для виконання наміченої мети були поставлені наступні завдання:
1. Дати порівняльну оцінку росту та розвитку молодняку нутрій при трьох режимах утримання (в загонах без басейну, з басейном та з душовими установками).
2. Виявити особливості реакції поведінки, фізіологічного стану та резистентності організму нутрій при порівнюваних системах утримання.
3. Провести експертну оцінку міцності тілобудови, стану волосяного покриву та якості хутра; визначити класність нутрій, які вирощувались при різних режимах утримання.
4. Дати кількісну та якісну оцінку м'ясної продуктивності нутрій в порівняльному аспекті.
5. Експериментально обґрунтувати оптимальні технологічні режими забезпечення водних процедур в залежності від віку нутрій, обґрунтувати оптимальний режим водних процедур в залежності від кількості та почасового дозування на протязі доби, визначити господарсько-економічну ефективність досліджуваних режимів утримання та забезпечення водних процедур для нутрій.
Об'єкт досліджень: молодняк нутрій 2-8-місячного віку, гомочорного кольорового типу при різних технологічних режимах утримання та водних процедур.
Предмет досліджень: показники росту та розвитку, екстерўєру, фізіологічного стану, реакцій поведінки, хутрової та м'ясної продуктивності, бонітування та класності нутрій; технологічні режими годівлі, поїння, утримання, забезпечення водних процедур, господарсько-економічна ефективність галузі нутріївництва.
Метод досліджень: при вивченні етології нутрій застосовували експериментальний метод. Фізіологічний та клінічний стан тварин, мўясну та хутрову продуктивність визначали шляхом лабораторних досліджень. Результати досліджень опрацьовували з застосуванням статистичних методів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше дана комплексна порівняльна оцінка ефективності способів вирощування молодняку нутрій при водному (з басейном) та безводному утриманні; науково обґрунтована альтернативна система утримання молодняку в загонах, які обладнані душовими установками. Виявлені статево-вікові різниці за показниками росту, розвитку та продуктивності нутрій, особливості їх поведінки, фізіологічного стану, резистентності та збереженості. Встановлена перевага альтернативної системи утримання за кількістю витраченої води, об'єму та якості хутрової та м'ясної продукції, яку одержали. Запропоновані оптимальні режими забезпечення водних процедур для нутрій в віковому та добовому діапазонах.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне використання запропонованих режимів забезпечення водних процедур для нутрій дозволяє одержати значний господарсько-економічний ефект при одночасному 20-разовому скороченні витрат води. Пропозиції по системі утримання та забезпечення водних процедур для молодняку нутрій впровадженні в господарствах ООО “Магістраль” та ООО “Оскар” в Харківській області.
Особистий внесок здобувача. Всі експериментальні матеріали дисертації одержані та обраховані особисто здобувачем. Автором самостійно виконані та опубліковані матеріали по основним розділам дисертації, фрагмент роботи по визначенню морфологічних та біологічних показників крові та рівня резистентності тварин виконаний спільно з співробітниками лабораторії зоогігієни ІЕКВМ.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та обговорені : на координаційно-методичних радах Інституту тваринництва УААН НМЦ в 1997-2000 рр.; ІІ Міжнародній науково-виробничій конференції
(Бєлгород, РФ, 1999 р.); конференції молодих вчених Інституту тваринництва УААН, 2000 р.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 робіт, в тому числі 3 наукових статті у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалу та методики, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву. Загальний обсяг роботи складає 112 сторінок машинописного тексту, містить 23 таблиці, 2 рисунки, 4 додатки, список використаних джерел, який включає 206 найменувань, в тому числі 18 іноземних видань.
2. МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Роботу виконували шляхом постановки експериментів та науково-обгрунтованих досліджень в господарствах ООО “Магістраль” та ООО “Оскар” Харківської області.
В таблиці 1 представлена схема проведення досліджень. Умови утримання нутрій, годівлі та догляду за тваринами у групах були однаковими. Досліди проводились з квітня по листопад місяць і включали періоди обліку живої маси, довжини тіла та збереженості молодняку нутрій у 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7- та 8- місячному віці.
Живу масу нутрій визначали шляхом індивідуального щомісячного зважування; довжину тіла вимірювали мірною стрічкою в витягнутому положенні нутрії по хребту. Враховували також захворюваність та загибель тварин по кожній групі.
Контролювали склад та споживання кормових раціонів шляхом щоденного визначення кількості заданих кормів та їх залишків; витрати води враховували за допомогою лічильників води. Якість хутра у нутрій визначали на основі результатів вимірювань довжини та товщини направляючого волосу, ості та пуху. Товщину волосу визначали за допомогою ланометру.
Рівномірність забарвлення хутра враховували візуально, густоту хутра – перевіркою на дотик. Міцність тілобудови та класність нутрій визначали за даними бонітування у відповідності до прийнятої у звірівництві методики.
Реакції поведінки тварин оцінювались методом хронометражних спостережень, для цього в піддослідних групах нутрії були помічені барвником по 3 голови самок та самців. Про фізіологічний та клінічний стан нутрій робили висновки за результатами досліджень крові з урахуванням морфологічних та біохімічних показників, загальної резистентності організму, які проводили на базі лабораторії зоогігієни ІЕКВМ.
Господарсько-економічну ефективність різних технологічних режимів утримання та режимів забезпечення водних процедур для нутрій розраховували методом приведених витрат з урахуванням вартості продукції та витрат на її вирощування.
Біометричну обробку даних проводили методом варіаційної статистики за Меркур'євою Є.К.(1984).
Таблиця 1
Схема проведення наукових дослідів по обґрунтуванню оптимальних технологічних режимів утримання та забезпечення водних процедур для молодняку нутрій
№ досліду та групи Кількість тварин в групах, голів Режими утримання та забезпечення водних процедур Параметри, які досліджувались
1 2 3 4
1 Порівняльна оцінка ефективності різних технологічних режимів утримання
1.1 20 самок 20 самців При безводному утриманні від 2 до 8 місяців (контроль) Жива маса, ріст та збереженість (щомісячно), Реакція поведінки та дослідження крові (в 6-міс. віці), бонітування, якість хутра та м'яса (в 8 міс.)
1.2 20 самок 20 самців При вільному доступі до басейну від 2 до 8 місяців
1.3 20 самок 20 самців В загонах з душовими установками від 2 до 8 місяців
2 Обґрунтування технологічних режимів утримання та забезпечення водних процедур в залежності від віку молодняку.
2.1 20 самок 20 самців При безводному утриманні від 2 до 8 місяців (контроль) Жива маса на початок та кінець досліду, збереженість за період досліду, витрати кормів і води за вказаний період, дані бонітування тварин в 8 міс., господарсько-економічна ефективність досліджуваних режимів утримання
2.2 20 самок 20 самців При вільному доступі до басейну від 2 до 8 місяців
2.3 20 самок 20 самців Теж від 4 до 6 місяців
2.4 20 самок 20 самців Теж від 6 до 8 місяців
2.5 20 самок 20 самців Купання під душем від 2 до 8 місяців
2.6 20 самок 20 самців Купання під душем від 4 до 8 місяців
2.7 20 самок 20 самців Купання під душем від 6 до 8 місяців
Продовження табл. 1
1 2 3 4
3 Обґрунтування технологічних режимів утримання в залежності від кількості та почасового дозування водних процедур.
3.1 20 самок 20 самців При безводному утриманні від 2 до 8 місяців (контроль) Жива маса на початку і в кінці досліду, збереженість за дослідний період, витрати кормів і води за даний період, дані бонітування тварин у віці 8 місяців, господарсько-економічна ефективність досліджуваних режимів утримання нутрій
3.2 20 самок 20 самців При купанні під душем від 2 до 8 міс. 2 рази за добу по 15 хв.
3.3 20 самок 20 самців При купанні під душем від 2 до 8 міс. 1 раз за добу по 60 хв.
3.4 20 самок 20 самців При купанні під душем від 4 до 8 міс. 2 рази за добу по 15 хв.
3.5 20 самок 20 самців При купанні під душем від 4 до 8 міс. 1 раз за добу по 60 хв.
3.6 20 самок 20 самців При купанні під душем за 10 днів до забою 2 рази за добу по 15 хв.
3.7 20 самок 20 самців При купанні під душем за 10 днів до забою 1 раз за добу по 60 хв.
Кількість еритроцитів та гемоглобіну в крові визначали фотоелектроколориметричним методом, рівень лейкоцитів – в лічильній камері Горяєва, еозинофілів – способом Хинкельмана в модифікації Бакмана, цукру - ортолундильним методом, лужну фосфатазу – по Боденському, холестерин – методом Ілька, загальний білок - рефрактометричним методом, кислотну суміш – по Неводову, лізоцимну активність сироватки крові – нефелометричним методом в модифікації УНДІЕВ, фагоцитарну активність – по Гостеву в модифікації УНДІЕВ.
Умови утримання нутрій у дослідах відповідали зоотехнічним, ветеринарно-санітарним потребам, а також “Нормам технологічного проектування звірівничих та кролівничих об'єктів” ОНТП 3-85 та СН і П 11-97-96.
Дослідження проводили на нутріївничих фермах, які реконструйовані у відповідності з типовим проектом 06-102 Б на 120 основних самок. На фермах передбачені такі споруди: шеди для нутрій основного стада, які обладнані клітками з будиночком та вигулом з басейном або без басейну; загони для молодняку нутрій з будиночком та вигулом з басейном або без басейну; закриті приміщення для утримання основного стада та ремонтного молодняку з відділеннями для зберігання кормів, інвентарю та кімнати для обслуговуючого персоналу.
Безпосередньо в дослідах використовували молодняк нутрій (самок та самців) у віці від 2 до 8 місяців, гомочорного забарвлення, які утримувались групами по 20 голів в літніх відкритих загонах з будиночком та вигулом без басейну, з басейном або душем. При цьому питома площа на одну тварину склала: в будиночку 0,13-0,15 м2, на вигулі 0,6-0,64 м2, в басейні для купання – 0,15-0,17 м2.
Поїння нутрій здійснювалось із проточних жолобкових напувалок або басейнів, у відповідності до норм водопоїння:7-10 л/добу на одну дорослу тварину та 0,5-2 л/добу на одну голову молодняку.
На фермах застосовували змішаний тип годівлі нутрій: концентратно-трав'яний літом та концентратно-коренеплодний взимку. Структура раціонів по відношенню до обмінної енергії складала для дорослих нутрій: трава та коренеплоди 15%, концентрати – 70-85%, трав'яне борошно або сіно – 5-15%; для молодняку відповідно 10-15%, 75-85%. 5-10%.
Для годівлі тварин використовували металеві годівниці.
Режими надання нутріям водних процедур: в загонах з басейном – при вільному доступі до води; в загонах з душовими установками, шляхом розпилення води душем 2 рази за добу по 15 хв., або 1 раз за добу по 60 хв. щоденно (за виключенням дощових та прохолодних днів), температура води для купання не нижче 18о С.
3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Динаміка зміни живої маси нутрій при різних режимах їх утримання. Дослідження показали (табл. 2), що найбільш високі абсолютні показники живої маси нутрій у 8-місячному віці спостерігались в загонах з душем, вони були вищі, ніж в загонах з басейном по групі самок на 0,23 кг/гол., по групі самців – на 0,32 кг/гол., а також вищі, ніж в загонах без басейну для купання, відповідно на 0,66 кг/гол. та на 0,48 кг/гол.
Таблиця 2
Середня жива маса нутрій при різних технологічних режимах
утримання, кг
Вік нут-рій, міс. I (без басейну) n=19 II (з басейном) n=18 III (з душем) n=20 Різниця між II и I групами Різниця між III и I групами
M±m M±m M±m P P
1 2 3 4 5 6
Самки
2 0,82±0,06 0,80±0,05 0,80±0,05 >0,05 >0,05
3 1,25±0,08 1,42±0,10 1,39±0,05 >0,05 >0,05
4 1,90±0,08 2,10±0,06 2,13±0,05 <0,05 <0,05
5 2,50±0,07 2,79±0,09 2,72±0,08 <0,05 <0,05
6 3,06±0,07 3,41±0,08 3,34±0,06 <0,05 <0,05
Продовження таблиці 2
1 2 3 4 5 6
7 3,58±0,06 3,86±0,08 3,98±0,07 <0,01 <0,001
8 3,86±0,08 4,29±0,08 4,52±0,05 <0,001 <0,05
Самці
2 0,80±0,04 0,77±0,02 0,77±0,03 >0,05 >0,05
3 1,17±0,06 1,38±0,05 1,42±0,05 <0,01 <0,01
4 1,8±0,1 2,03±0,06 2,2±0,08 <0,05 <0,01
5 2,39±0,07 2,65±0,04 3,0±0,09 <0,01 <0,001
6 3,1±0,06 3,32±0,07 3,57±0,05 <0,05 <0,001
7 3,69±0,03 3,79±0,02 4,11±0,03 <0,01 <0,001
8 4,27±0,06 4,43±0,05 4,75±0,06 <0,05 <0,001
Різниці по порівнюваним групам були достовірними серед самок від 4- до 8-місячного віку, а серед самців – від 3 до 8 місячного віку (p<0,05).
Особливості росту молодняку нутрій в залежності від режимів їх утримання. При аналізі експериментальних даних (табл. 3) виявлено збільшення інтенсивності росту та довжини тіла нутрій при вирощуванні їх в загонах з душовими установками, в порівнянні з безводним утриманням: в 4-місячному віці по групі самок на 5,6% (p<0,05), самців – на 4,95% (p<0,05); в 5-місячному віці, відповідно на 6,3% (p<0,001) та на 8,5% (p<0,001); в 6-місячному віці – на 7,6% (p<0,05) та на 5,7% (p<0,001); в 7-місячному віці – на 9,3% (p<0,01) та на 6,7% (p<0,001); в 8-місячному віці – на 8,9% (p<0,001) та 7,8% (p<0,001).
Таблиця 3
Показники довжини тіла нутрій в залежності від віку при різних режимах утримання, см
Вік нут-рій, міс. I ( без басейну) n=19 II (з басейном) n=18 III (з душем) n=20 Різниця між II и I групами Різниця між III и I групами
M±m M±m M±m P P
1 2 3 4 5 6
Самки
2 25,5±0,53 26,0±0,59 26,3±0,51 >0,05 >0,05
3 29,4±0,6 31,2±0,51 30,5±0,38 <0,05 <0,05
4 34,0±0,5 35,8±0,43 35,9±0,47 <0,05 <0,05
5 37,8±0,34 38,7±0,29 40,2±0,31 <0,05 <0,001
6 40,5±0,51 42,3±0,36 43,6±0,28 <0,05 <0,05
7 43,0±0,37 46,0±0,53 47,0±0,64 <0,01 <0,01
8 45,6±0,44 48,3±0,6 49,7±0,7 <0,001 <0,001
Продовження таблиці 3
1 2 3 4 5 6
Самці
2 26,2±0,54 26,5±0,3 26,3±0,31 >0,05 >0,05
3 30,6±0,46 30,7±0,45 31,9±0,62 >0,05 >0,05
4 34,4±0,38 35,9±0,42 36,0±0,49 <0,05 <0,05
5 37,8±0,38 38,9±0,36 41,0±0,4 <0,05 <0,001
6 41,8±0,30 42,8±0,31 44,2±0,53 <0,05 <0,001
7 45,0±0,54 46,4±0,38 48,0±0,43 <0,05 <0,001
8 47,4±0,4 49,2±0,5 51,1±0,66 <0,01 <0,001
Декілька меншою, але також достовірною, була різниця в інтенсивності росту нутрій від 4 до 8-місячного віку між групами, яких утримували в загонах з басейном для купання та без басейну (контроль).
Реакції поведінки, фізіологічний стан та збереженість молодняку при різних технологічних режимах вирощування. Проведені етологічні дослідження показали (рис.1), що в добовому режимі реакцій поведінки у молодняку нутрій витрати загального часу на активні рухи (переміщення, ігри, бійки, пошук та прийом корму і води, чищення волосяного покриву) при утриманні поголів'я в загонах без басейну складають по групі самок 44,7% та по групі самців 43,7% (в середньому 44,2%); при утриманні в загонах з басейном для плавання – 62,5% (більше на 18,3%), а при утриманні в загонах з душовими установками – 54%, що на 22% більше, ніж по групах без басейну та на 15,7% менше, ніж по групах з басейном. На пасивні реакції поведінки (сон, відпочинок, сидіння, лежання) більше часу витрачалось у нутрій при безводному утриманні (в середньому 55,3%), а менше – при утриманні нутрій в загонах з вільним доступом до басейну для купання (37,5%).
Необхідно відзначити, що в результаті безводного утримання спостерігалось зниження в 2-3 рази (p<0,01) часу, що витрачався нутріями на розчісування та змазування секретом волосяного покриву і це мало негативні наслідки для якості хутрової сировини.
Більш повільний тип реакцій поведінки та більш низька активність рухів у нутрій при безводному утриманні, певно обумовили зменшення в їх крові вмісту загальної кількості білку, лужної фосфатази, холестерину та кислотної ємності (табл.4).
Разом з тим, по групах молодняку нутрій, які утримуються в загонах з басейном, спостерігалась підвищена захворюваність (до 25%) та відхід тварин (в середньому 10%) в результаті низької санітарної якості води, яка використовувалась для купання. В загонах при безводному утриманні збереженість склала 95%, а в загонах з душовими установками – 100%.
Експертна оцінка міцності тілобудови, якості хутра, класності нутрій в залежності від технологічних режимів утримання. Проведені дослідження показали, що всі тварини, які знаходились в досліді мали міцну тілобудову, нормально розвинутий кістяк та мускулатуру. За конституційними озна
Загін без басейну Загін з басейном Загін з душем
Рис.1. Хронометражні діаграми реакцій поведінки нутрій
при різних режимах їх утримання (в добовому ритмі)
Таблиця 4
Біохімічні показники крові у самок нутрій при різних режимах
їх утримання
№ тварин Загальний білок, % Цукор, мг% Лужна фосфатаза од. Бод Холестерин мг % Кислотна ємність, мг %
І ( в загоні без басейну)
1 5,94 79 3,8 62 540
2 6,12 103 5,5 59 500
3 6,48 98 4,7 70 520
4 6,53 84 3,8 63 490
5 6,42 87 3,7 68 460
M ±m 6,31±0,16 90,2±4,47 4,3±0,35 64,4±2,01 502±13,5
II ( в загоні з басейном)
1 6,00 126 8,3 80 560
2 7,05 135 7,5 92 560
3 6,94 123 10,4 75 600
4 7,02 140 9,3 75 540
5 6,42 120 7,2 88 580
M ±m 6,60±0,57 128,8±3,8 8,54±0,59 82,7±4,1 568±10,2
III ( в загоні з душем )
1 7,02 129 7,5 72 570
2 6,64 110 6,8 90 550
3 6,18 112 6,3 78 510
4 6,29 115 5,5 70 530
5 6,12 110 7,4 66 550
M ±m 6,45±0,16 115,2±3,57 6,7±0,37 75,2±4,17 542±7,1
ками, нарощуванню живої маси та довжини тіла найкращі результати та достовірні різниці (p<0,05, p<0,001) одержані по групах нутрій, які вирощувались із застосуванням душових установок (середня оцінка – 4,5 бали), при використанні басейнів для купання – 3,5 бали, при безводному утриманні – 3 бали.
На основі одержаних результатів вимірювань довжини та товщини волосу і у відповідності з критеріями вимог до бонітування проведена бальна оцінка якості хутра у нутрій при різних режимах їх вирощування (табл. 5).
Виявлено, що найкраща характеристика волосяного покриву та якість хутра у нутрій досягається при утриманні їх в загонах з басейном для плавання - 5 балів. В загонах з душовими установками цей показник становив 4,5 бали, а при безводному утриманні – 3 бали.
Таблиця 5
Бальна оцінка волосяного покриву та якості хутра при різних способах утримання
Режими утримання, групи Характеристика волосяного покриву та якості хутра Загальна оцінка, бал
Без басейну
Самки Покривне волосся не повністю покриває підпуш, пух на животі 7-8,2 мм, на спині рідке, ширина шкіряного просвіту більше 2 мм, різниця в висоті підпушу на спині та животі 2,6 мм 3
Самці 3
В середньому 3
З басейном
Самки Покривне волосся пружне, повністю покриває підпуш на спині, боках, животі, підпуш густа, більше 10 мм, різниця в довжині пуху на животі та спині 1,9 мм, ширина шкіряного просвіту 0,5-1 мм 5
Самці 5
В середньому 5
З душем
Самки Теж саме, але різниця в довжині пуху на животі та спині 2-2,2 мм, ширина шкіряного просвіту 1-1,5 мм 5
Самці 4
В середньому 4,5
При комплексній оцінці господарсько-корисних ознак та визначенні класності нутрій за показниками екстер'єру, живої маси та довжини тіла, якості волосяного покриву та співвідношення за класністю звірів найкращі результати одержані у групах самців та самок, які утримувались в загонах з душовими установками (табл. 6).
Таблиця 6
Комплексна оцінка та класність нутрій за господарсько-корисними
ознаками
Режими утримання, групи Комплексна оцінка
Оцінка по екстерўєру, бал Якість волосяного покриву, бал Оцінка бонітування по класності
еліта,% І клас,% ІІ клас,% некласні,%
1 2 3 4 5 6 7
Без басейну (n=38)
Самки 3 3 5,26 15,78 31,56 47,34
Самці 3 3 10,52 21,04 36,82 31,56
В середньому 3 3 7,89 18,41 34,19 39,45
Продовження табл. 6
1 2 3 4 5 6 7
З басейном (n=36)
Самки 4 5 11,10 33,3 27,75 27,75
Самці 3 5 16,65 33,3 33,3 16,65
В середньому 3,5 5 13,88 33,3 30,55 22,2
З душем (n=40)
Самки 5 5 15,0 35,0 30,0 20,0
Самці 4 4 15,0 40,0 35,0 10,0
В середньому 4,5 4,5 15,0 37,5 32,5 15,0
Кількість елітних тварин по відношенню до груп з басейном та без басейну була більшою відповідно на 1,12% і на 7,11%, тварин І та ІІ класів - відповідно на 6,15% і на 17,4%, а некласних тварин було менше відповідно на 7,2 і на 24,45%.
Мўясна продуктивність нутрій. За результатами проведеного аналізу мўясної продуктивності нутрій, які вирощувались при різних системах утримання (табл. 7) можна констатувати, що найбільший вплив на мўясопродукцію має режим утримання тварин в загонах з душем, який характеризувався достовірним підвищенням основних показників: передзабійної живої маси на 3,4-9,9% (p<0,01, p<0,05), забійної маси на 5-8,4% (p<0,05), маси мўякоті на 1,3-13% (p<0,05) в порівнянні з другими режимами утримання.
Таблиця 7
Показники мўясної продуктивності нутрій, які вирощувались при різних режимах утримання
Показники продуктивності Режими утримання нутрій, M±m
I - безводний II– з басейном III – з душем
1 2 3 4
Передзабійна жива маса, г 4353±49 4659±22 4828±48
Маса крові, г 44,7±3,1 35,7±1,8 98,4±3,6
Маса голови, г 332±14 400±12 420±9,1
Маса лап та хвоста, г 234±3,1 253±4,0 247±2,09
Маса шкурки, г 486±9,6 573±11,3 621,6±8,8
Маса серця, г 24,7±2,0 37,0±3,2 32,2±1,2
Маса легень, г 21,3±1,7 31,0±1,6 28,01±1,1
Маса печінки, г 140,7±10 265,7±13,6 191,6±11,7
Шлунок з вмістом, г 102,7±8,8 166,6±13,3 134,3±6,5
Кишечник з вмістом, г 366,6±11,2 374,3±9,5 353,3±7,6
Маса ниркового жиру, г 24,0±2,1 3,0±0,53 14,3±1,2
Маса кишкового жиру, г 54,3±5,8 6,7±0,6 33,3±8,8
Продовження табл. 7
1 2 3 4
Забійна маса, г 2522±15 2513±23 2654±29
Забійний вихід, % 55,6±0,2 53,9±0,32 54,7±0,2
Маса кісток, г 289±11 336±10 301±8,2
Маса м'якоті, г 2233±15 2177±8 2353±17
Співвідношення мўякоті та кісток 7,7:1 6,9:1 7,8:1
Маса ниркового та кишкового жиру у нутрій, які утримувались в загонах з басейном виявилась в 4,8-8,1 разів менше (p<0,01), ніж в інших групах.
Дегустаційна оцінка зразків мўяса нутрій при всіх досліджуваних режимах утримання була достатньо високою – більше 4 балів із 5 можливих. При цьому середній бал зразків мўяса від нутрій, які утримувалися в загоні з душем був вищий, ніж в загоні з басейном на 5,1% (p<0,01) та на 2,7% (p<0,05) - ніж в загонах без басейну.
Зразки бульйону, які одержані від тварин при безводному утриманні мали оцінку за колір на 68%, а за прозорість - в 2 рази менше, ніж при інших режимах вирощування. В результаті цього, середня оцінка за бульйон була у них менша, ніж у нутрій, які утримувались в загоні з басейном на 25% (p<0,05), а в порівнянні з нутріями, які утримувались в загоні з душем – на 36% (p<0,05).
Експериментальне обґрунтування оптимальних технологічних режимів забезпечення водних процедур в залежності від віку, кількості та почасового дозування на протязі доби. Розрахунок господарсько-економічної ефективності вирощування нутрій при різних режимах утримання в залежності від вікових періодів забезпечення водних процедур (табл. 8) показав, що більш високі експлуатаційні та приведені витрати при вирощуванні нутрій до 8-місячного віку відмічаються у групах, що забезпечувались вільним доступом до басейнів з 2-, 4-, та 6-місячного віку.
В результаті великих витрат води для купання та високої її вартості економічний ефект у цих групах виявився меншим на 8,24-9,8 грн/гол. в порівнянні з контрольним варіантом при безводному утриманні, тоді як в групах, де нутрії використовували душ з 2- і 4- до 8 місяців, спостерігалось підвищення економічного ефекту в порівнянні з контролем відповідно на 8,89 грн/гол. і 6,02 грн/гол.
Аналіз даних продуктивності та економічної ефективності вирощування нутрій в залежності від кількості та почасового дозування душу на протязі доби (табл. 9) дозволяє констатувати, що оптимальним в господарсько-економічному відношенні є технологічний режим купання нутрій під душем з 2- до 8-місячного віку 2 рази за добу по 15 хв. (група II), який забезпечує збільшення прибутку в порівнянні з контрольним варіантом в розмірі 8,77 грн/гол., або 350,8 грн. на групу.
Таблиця 8
Показники виходу мўясної та хутрової продукції, господарсько-економічної ефективності при різних режимах утримання та вікових строках застосування водних процедур для нутрій
Показники Режими утримання нутрій
Безвод- ний, К Вільний доступ до басейну Купання під душем
2-8 міс. 4-8 міс. 6-8 міс. 2-8 міс. 4-8 міс. 6-8 міс.
Приріст живої маси на групу, кг 117,8 129,6 118,4 108,0 152,0 144,0 124,0
Забійний вихід мўяса, % 57,9 53,9 56,0 58,2 54,7 55,5 53,8
Вартість мўяса, грн./гол. 5,38 4,85 4,48 4,36 6,25 5,99 5,00
Вихід шкурок на групу, дм2 608,0 633,6 621,6 576,0 698,0 680,0 596,0
Сорт/якість шкурок 1/4 1/2 1/3 2/2 1/3 2/2 2/2
Вартість шкурок, грн./гол. 15,2 29,9 24,3 21,6 25,3 22,9 20,1
Експлуатаційні витрати по групі, грн. 638,4 1324,8 1198,8 1040,8 737,2 745,6 738,0
в т. ч.: на корми *) 484,5 460,8 466,2 460,8 500,0 512,0 508,0
на воду **) 16,72 442,8 307,1 159,5 28,4 24,8 21,2
Приведені витрати, грн./гол. 16,8 39,2 34,8 31,31 18,88 19,09 18,9
Вартість одержаної продукції, грн../гол. 20,58 34,75 28,78 25,96 31,55 28,89 25,1
Економічний ефект в порівнянні з контролем, +/- грн./гол. К -8,24 -9,8 -9,2 +8,89 +6,02 +2,4
Примітка: *) У відповідності до ТУ 61-7-01-79/89 та ГОСТ – прейскурант 70-51-83/84 по цінам 1999 р.
**) У відповідності з госпрозрахунковими цінами по господарству за 1999 р.
Таблиця 9
Показники продуктивності та господарсько-економічної ефективності вирощування нутрій в залежності від кількості та почасового дозування душа на протязі доби
Показники Контрольна група (без купання) I Режими купання нутрій під душем
Від 2 до 8 міс. 2 рази за добу по 15 хв. II Від 2 до 8 міс. 1 раз за добу по 60 хв. III Від 4 до 8 міс. 2 рази за добу по 15 хв. IV Від 4 до 8 міс. 1 раз за добу по 60 хв. V За 10 дн. до забою 2 рази за добу по 15 хв. VI За 10 дн. до забою 1 раз за добу по 60 хв. VII
Приріст живої маси на групу, кг 117,8 152,0 140,0 144,0 132,6 212,6 111,0
Вартість мўяса, грн./гол. *) 5,4 6,22 5,72 5,99 5,61 5,25 5,2
Вихід шкурок на групу, дм2 608,0 700,0 672,0 680,0 627,9 596,6 558,7
Сорт/якість шкурок 1/4 1/3 1/3 2/2 2/2 2/3 2/3
Вартість шкурок грн../гол. *) 15,2 25,33 24,36 22,9 21,7 18,0 17,36
Експлуатаційні витрати по групі, грн. 638,4 737,2 774,0 742,4 742,5 698,4 685,2
в т. ч.: на корми **) 484,5 504,0 512,4 510,0 498,8 482,6 473,6
на воду **) 16,7 28,4 52,8 24,8 40,2 17,5 18,5
Приведені витрати, грн./гол. 16,8 18,88 19,8 19,01 19,49 18,83 18,97
Вартість одержаної продукції, грн./гол. 20,6 31,55 30,08 28,9 27,31 23,25 22,56
Економічний ефект по відношенню до контролю +/- грн. К +8,77 +6,48 +6,09 +4,02 +0,62 -0,21
Примітка: *) У відповідності с ТУ 61-7-01-79/89 и ГОСТ – прейскурант 70-51-83/84 по цінам 1999 р.
**) У відповідності до госпрозрахункових цін по господарству за 1999 р.
По групі III при одногодинному купанні під душем одержаний економічний ефект в 1,35 рази менший, а витрати води в 2 рази більші, ніж по групі II. По групам IV і V економічний ефект був менший, відповідно в 1,44 і 2,2 рази в порівнянні з оптимальним варіантом, але в практичному співвідношенні ці режими можуть бути допустимі. Режими купання нутрій під душем за 10 днів перед забоєм (групи VI-VII) виявились економічно мало перспективними або збитковими.
ВИСНОВКИ
1. Режими утримання та надання нутріям водних процедур достовірно впливають на динаміку зміни їх живої маси та інтенсивність росту, реакції поведінки молодняку, фізіологічний стан, резистентність та збереженість поголівўя, стан волосяного покриву, якість хутра, кількісні та якісні показники мўясної продуктивності, економічну ефективність виробництва продукції нутріївництва.
2. Аналіз динаміки зміни живої маси нутрій від 2 до 8 місяців показав, що в групах самок та самців, які утримувались в загонах, обладнаних душовими установками, приріст складав, відповідно 3,72±0,05 і 3,98±0,04 кг/гол., що більше, ніж по групам аналогів, які утримувались в загонах з басейном, на 6,6 і 8,7% (p<0,05) і в порівнянні з безводним утриманням - на 22,3 і 14,7% (p<0,05 і p<0,01). Більш високі відносні добові прирости живої маси спостерігались у самок і самців в 3-,4- і 5-місячному віці.
3. Довжина тіла нутрій в 8-місячному віці складала: при безводному утриманні – 45,6±0,44 – 47,4±0,4 см, в групі з басейном 48,3±0,6 – 49,2±0,5 см, в групах з душем 49,7±0,7 - 51,1±0,66 см; різниця між групами достовірна (p<0,05, p<0,001). Більш високий відносний добовий приріст довжини тіла як у самок , так і у самців спостерігався в період від 3 до 6 місяців і був в межах 7,14-21,3% по відношенню до початкової довжини.
4. В добовому ритмі реакцій поведінки у молодняку нутрій витрати часу на активні рухи (переміщення, ігри, бійки, пошук та прийом корму, догляд волосяного покриву та ін.) при утриманні поголівўя без басейну складає 44,2%, з басейном – 62,5%, з душем – 54%.
5. Встановлена достовірна різниця в збільшенні довжини та товщини направляючого волосу, ості та пуху при вирощуванні нутрій в загонах з басейном. При цьому загальна оцінка волосяного покриву та якість хутра у групах самців і самок нутрій при утриманні в загонах без басейну складала 3 бали, з басейном – 5 балів, з душем в середньому – 4,5 бали.
6. При безводному режимі утримання (без басейну) для поїння нутрій та на технологічні потреби (миття годівниць, напувалок та ін.) витрачається в середньому за добу по 6,23 л/гол. води за період вирощування молодняку до 8 місяців , в загоні з душовими установками – 11,2 л/гол., а в загоні з басейном для купання – 226 л/гол. що відповідно в 36,2 та 20,1 рази більше.
7. Дослідження показали, що режим утримання нутрій в загонах без басейну для купання забезпечує збереженість поголівўя - 95%, забійний вихід мўяса - 55,6%, співвідношення мўкоті до кісток в тушках - 7,7:1, дегустаційні якості мўяса - 4,38 бали, оцінку бонітування по кількості тварин еліта і І клас – 26,3%, не класних – 39,5%, в загонах з басейном показники складали, відповідно - 90%, 53,9%, 6,5:1, 42,9 балів, 47,2% та 22,2%; в загонах з душем результати були відповідно 100%, 54,7%, 7,8:1, 4,5 балів, 52,5% та 15%. Це свідчить про перевагу технологічного режиму утримання молодняку нутрій в загонах, які обладнані душовими установками.
8. Дослідження по порівнянню різних режимів надання водних процедур для нутрій (басейн і душ) з 2-, 4-, 6- до 8-місячного віку показали найбільший економічний ефект по групах молодняку, які користувались душем з 2- до 4-місячного віку, відповідно: 8,89 грн/гол. та 6 грн/гол. Вирощування нутрій в загонах з басейнами для купання, через високу вартість води, виявилось менш корисним в порівнянні з безводним утриманням, економічний ефект по цих групах був нижчий на 8,26-9,8 грн/гол.
9. При дослідженні технологічних режимів надання нутріям водних процедур з урахуванням кількості та часу дозування душу протягом доби встановлено, що оптимальним в господарсько-економічному відношенні є режим надання душу молодняку від 2 до 8 місяців - 2 рази за добу по 15 хвилин, який забезпечує прибуток, в порівнянні з безводним утриманням в розмірі 8,88 грн/гол., тоді як інші режими надання душу тваринам від 2 до 8 місяців – 1 раз на добу по 60 хв., від 4 до 8 місяців – 2 рази на добу по 15 хв. та від 4 до 8 місяців – 2 рази на добу по 15 хв. і від 4 до 8 місяців – 1 раз на добу по 60 хв., забезпечують економічний ефект, відповідно, по 6,48 грн/гол., 6,09 грн/гол. та 4,02 грн/гол.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для господарств по виробництву хутра та мўяса нутрій в регіоні Лісостепу України пропонується більш оптимальний та економічно вигідний режим вирощування молодняку нутрій для племінних і товарних цілей в загонах (з будиночком) з вигулом, які обладнані душовими установками з розрахунковим дебетом води 11,2 л/гол. за добу, режимом включення – 2 рази на добу по 15 хв. (Допускаються такі режими надання душу молодняку від 2 до 8 міс. – 1 раз на добу по 60 хв; від 4 до 8 міс. – 2 рази на добу – по 15 хв. або 1 раз на добу по 6 хв.
2. Для дрібних ферм в присадибних господарств при наявності достатньої кількості дешевої та якісної в санітарному відношенні води пропонується режим вирощування молодняку нутрій в загонах, оснащених басейном для купання.
СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Михно В.І., Поладян З.А., Корх О.В., Лещенко А.В. Напрями досліджень у звірівництві // Зб. наук. праць ІТ УААН ХХХХ в.- Харків, 1999.- С. 119-122. (Особисто автором наведені результати досліджень по режимах утримання молодняку нутрій, зроблені висновки).
2. Лещенко А.В. Влияние различных режимов содержания молодняка нутрий на их рост и развитие // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини ХЗВІ.- Харків, 1999. -В5.-ч1.-С. 26-31.
3. Лещенко А.В. Обоснование оптимального режима содержания молодняка нутрий //Тезисы докладов ІІІ международной научно-производственной конф.-Белгород, 1999.-126-127.
4. Лещенко А.В. Мўясна продуктивність нутрій при різних системах їх утримання // НТБ №79 /ІІТ УААН.-Харків, 2001.-С.43-46.
5. Марков Ю.М., Помітун І.А., Лещенко А.В. Реакції поведінки та фізіологічний стан нутрій при різних режимах утримання // НТБ №81 /ІТ УААН.-2002.- С.79-83 (Особисто автором розроблена методика вивчення етологічних показників, проведені дослідження, зроблені висновки).
Лещенко А.В. Обґрунтування оптимальних технологічних режимів вирощування молодняку нутрій.- Рукопис.
Дисертація (рукопис) на здобуття вченого ступеню кандидата сільськогосподарських наук по спеціальності 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. Інститут тваринництва УААН. Харків, 2002.
Дисертаційна робота присвячена експериментальному обґрунтуванню технологічних режимів вирощування молодняку нутрій, способів утримання та забезпечення водних процедур в різні вікові періоди. Дана комплексна порівняльна оцінка ефективності застосування способів вирощування молодняку нутрій при водному (з басейнами для купання) та безводному утриманні, виявлені їх позитивні та негативні сторони, запропонований альтернативний варіант утримання молодняку нутрій від 2- до 8-місяців в клітках з вигулами, які обладнані душовими установками. Розроблені оптимальні та практично допустимі технологічні режими утримання та забезпечення водних процедур для нутрій з урахуванням вікового періоду їх застосування, кількості та погодинного дозування купання протягом доби.
Одержані нові дані про вплив різних режимів утримання та купання нутрій на показники їх росту, розвитку, продуктивності, реакцій поведінки, фізіологічного статусу та резистентності.
Ключові слова: нутріївництво, режими утримання, водні процедури, продуктивність, реакції поведінки, резистентність, економічна ефективність.
Leschienko A.V. Founding the optimal technological regimes of young coypus.
Dissertation (manuscript) for degree of candidate of agricultural sciences in specialty 06.02.04 – animal production technology. Institute of animal science of UAAS. Kharkiv, 2002.
Dissertation is devoted to experimental founding technological regimes of raising of young coypus and providing mater produces at different age periods.
Comprehensive comparative assessment of efficiency of young coypus raising systems with water and waterless housing was done and their positive and negative characters were revealed; the alternative variant of young coypus housing at the age of 2-8 mo based on the use of boxes with showers was proposed. The optimal and practical technological regimes of coypus housing and providing water procedures accounting for age periods, number and schedule of bathing during a day were worked out.
The new data on the influence of different rйgimes of coypus housing and bathing on their growth, development, productivity, behavior, physiological status and disease resistance were obtained.
Key words: coypu breeding, regimes of housing, water procedures, productivity, behavior, disease resistance, economical efficiency.
Лещенко А.В. Обоснование оптимальных технологических режимов выращивания молодняка нутрий.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 – технология производства продуктов животноводства. Институт животноводства УААН. Харьков, 2002.
Диссертационная работа посвящена экспериментальному обоснованию технологических режимов выращивания молодняка нутрий, способов содержания и обеспечения водных процедур в различные возрастные периоды. Дана комплексная сравнительная оценка эффективности применения способов выращивания молодняка при водном (с бассейнами для купания) и безводном содержании, выявлены их положительные и отрицательные стороны, предложен альтернативный вариант содержания молодняка от 2- до 8-месяцев в клетках с выгулами, оборудованными душевыми установками. Разработаны оптимальные и практически приемлемые технологические режимы содержания и обеспечения водных процедур для нутрий с учетом возрастного периода их применения, кратности и повременного дозирования купания в течение суток.
Получены новые данные о влиянии различных режимов содержания и купания нутрий на показатели их роста, развития, продуктивности, поведенческих реакций, физиологического статуса и резистентности. Установлено, что лучшие результаты по оценке волосяного покрова и качества меха наблюдались при содержании нутрий в загонах с бассейном для купания, однако вследствие увеличения расхода и стоимости воды (в 20-30 раз), понижения классности и сохранности поголовья (90%) конечные результаты выращивания молодняка оказались ниже, чем в контроле при безводном содержании. Доказано, что наибольший хозяйственно-экономический эффект (8,89 грн./гол.) достигается при использовании оптимального технологического режима содержания нутрий - в клетках с выгулами и обеспечении их купания под душем с 2 до 8-ми месячного возраста, 2 раза в сутки по 15 мин.
Ключевые слова: нутриеводство, режимы содержания, водные процедуры, продукивность, поведенческие реакции, резистентность, качество меха и мяса, экономическая эффективность.
Відповідальний за друк д. с-г. н. Вакуленко І.С.
Підписано до друку 08.04.2002 р. Формат 60*90/18
Обсяг – 0,86 п.а. Тираж 100 прим. Замовлення №241
Дільниця оперативного друку ІТ УААН
62404, м. Харків, п/в Кулиничі