Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT 2
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України
29 березня 2012 року № 384
Філософія
нормативної навчальної дисципліни
підготовки ____бакалавр_____________________
(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
напряму ___0301 Психологія _________________
(шифр і назва напряму)
спеціальності___6.030102 Психологія____________
(шифр і назва спеціальності)
(Шифр за ОПП________)
Острог
2012 рік
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Національний університет «Острозька академія»
(повне найменування вищого навчального закладу)
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Карповець Максим В’ячеславович, викладач кафедри культурології та філософії
Обговорено та рекомендовано до видання
Президією Науково-методичної комісії з напряму підготовки
___________________________0301 Психологія ___________________________________
(шифр і назва напряму)
“_______” __________________ 20___ року, протокол №__
Вступ
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Філософія ” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки 0301 «Психологія» (спеціальності) “6.030102 Психологія” .
Предметом вивчення навчальної дисципліни є основні аспекти філософського осмислення світу і людини..
Міждисциплінарні зв’язки: курс має тісні зв’язки з іншими дисциплінами: «Історія української та зарубіжної культури», «Політологія», «Соціологія», «Естетика» та ін.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Філософія” є ознайомлення студентів зі специфікою філософського знання, основними філософськими проблемами та способами їх розв’язання
1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Філософія” є
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати :
основні визначення філософії, предмет філософського осмислення, основні питання, на які спрямовується філософська рефлексія. Крім того, в результаті вивчення даного курсу студенти повинні знати основні історико-філософські типи та їх специфічні риси, а також основні проблеми та способи їх осмислення зі сфери метафізики, онтології, гносеології, епістемології, філсофоської антропології, філософії культури та соціальної філософії.
вміти :
окреслювати різницю між філософією та наукою, філософією та релігією, також піддавати рефлексії основні філософські проблеми та критично осмислювати способи їх розв’язання, що пропонуються різними філософськими традиціями.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 години/ 3 кредитів ECTS.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Філософія в аспекті її визначення та основних проблем. Філософська антропологія. Онтологія
Тема 1. Що таке філософія?
Етимологічне значення слова “філософія” (любов до мудрості). Мудрість як специфічний вид знання. Мудрість і повсякденне знання. Основні концепції філософії – Арістотель, Іоан Дамаскін, В. Віндельбанд, К. Ясперс, Б. Рассел.
Співвідношення “людина-світ” як визначальний предмет філософського осмислення. Премдет філософії в різні періоди історії. Основні питання філософії: метафізичні та гносеологічні. Основні функції філософії.
Співвідношення філософії і науки. Співвідношення філософії і релігії.
Тема 2. Історичні типи філософії.
Загальна хараткристика античної філософії. Основні етапи розвитку античної філософії: досократівський, класичний, еліністичний, римський. Досократівська філософія. Натурфілософія (Мілетська школа). Філософія Геракліта Ефеського. Атомізм Демокріта.
Класичний період давньогрецької філософії (софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Філософія людини Сократа. Вчення про ідеї Платона. Ідеалізм Платона. Діалектика як філософський метод в філософії Платона. Вчення про матерію і форму Арістотеля. Матеріалізм Арістотеля.
Особливості формування християнської філософії. Догмат творіння і догмат откровення. Апологетика (Тертуліан). Патристика (Східні та західні “отці Церкви”). Філософія Аврелія Августина. Схоластика.
Специфіка філософії Новго часу. Роль науки в житті новочасного суспільства. Роль філософії у розвитку методологічних підвалин природознавства. Емпіризм і раціоналізм – основні напрямки новочасної філософії.
Основні риси сучасної філософії. Проекти „модерну” (Ж. Ліотар, Ю. Габермас). Основні напрямки сучасної філософії.
Тема 3. Проблема людини в філософії
Проблема осмислення людини в філософії. Людина як універсальний і найвищий предмет філософії. Людина – унікальна істота Всесвіту. Основні підходи до філософського осмислення людини.
Релігійне і міфологічне розуміння людини. Наукова концепція походження людини.
Проблема людської природи. Основні атрибутивні ознаки людини.
Філософська проблема співвідношення душі і тіла людини. Феномен тілесності і духовності. Співвідношення біологічного, соціального і духовного в людині. Сенс життя людини і людства.
Тема 4. Проблема буття. Онтологія
Онтологія – вчення про буття. Поняття “буття”. Специфічна особливість змісту категорії буття. Основні теми пов’язані з проблемою буття в філософії.
Концепція буття в історії філософії. Буття як незмінне, нерухоме (Парменід) і буття як мінливе (Геракліт). Арістотель про різні форми буття. Світ буття Плотіна. Монізм, дуалізм, плюралізм в новочасній філософії. Проблема буття в сучасних концепціях (М. Гайдеґґер).
Основні форми буття. Матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття. Ноуменальне та феноменальне буття.
Специфіка людського буття.
Змістовий модуль 2. Гносеологія, філософія культури, соціальна філософія
Тема 5. Проблема пізнання. Гносеологія
Гносеологія як вчення про пізнання. Теорія пізнання як сфера філософського знання, її предмет. Різниця між гносеологією та епістемологією.
Основні визначення пізнання. Пізнання як співвідношення об’єкта і суб’єкта пізнання. Основні принципи сучасної гносеології. Творчість як конструктивний принцип пізнання. Основні форми творчості. Свобода творчості.
Основні види пізнання. Чуттєве пізнання, його форми та особливості. Раціональне пізнання та його форми. Єдність чуттєвого і раціонального рівнів пізнання. Інтуїтивне пізнання.
Характерні риси наукового пізнання. Поняття наукового методу. Характеристика основних наукових методів.
Поняття істини в філософії. Історичний огляд проблеми істини. Основні концецпії істини.
Діалектика як філософський метод та теорія навколишньої дійсності. Закони діалектики. Основні категорії діалектики.
Тема 6. Філософія культури
Основні риси духовного життя суспільства. Поняття культури та її сутнісні начала. Історичність культури. Основні ознаки і властивості культури. Основні аспекти поняття культури.
Символічна природа культури. Культура і цивілізація. Плюралізм сучасних культур і цивілізацій. Людиномірна сутність культури. Діалоговий характер культури. Загальнозначущість і елітарність культури.
Культура як ціннісне ставлення людини до світу. Естетичні цінності людини. Краса як універсальна цінність. Етичне начало в культурі. Свобода і відповідальність як цінності сучасної культурі.
Діалектика національного і загальнолюдського в культурі. Історія української культури. Проблема сучасного національного відродження і культура сучасної України.
Головні тенденції розвитку культури на початку ХХІ ст.. Постмодернізм. Масова культура. Глобалізація. Проблема кризи сучасної культури.
Тема 7. Соціальна філософія
Філософія суспільства як філософська дисципліна. Різниця між філософським та соціологічним баченням світу. Поняття “суспільства” у філософській традиції. Основні підходи до розуміння суспільства. Теорії суспільної дії (М. Вебер, Т. Парсонс) та предметної (К. Маркс).
Суспільство як система. Природні умови суспільного буття. Географічне середовище і його роль в житті суспільства. Географічний детермінізм і сучасна геополітика.
Проблема періодизації розвитку людства.
Тема 8. Філософське розуміння світу
Світ як цілісність. Об’ктивне бачення світу. Світ як об’єктивна дійсність. Матеріалістична і ідеалістична інтерпретації світу. Пробелма руху і часу. Оснвоні концепції руху і часу в історії філософії. Просторово-часова структура світу.
Генезис уявлень про світ. Проблема першоначал світу. Арістотелівсько-Птолемеївська модель. Геоцентричне бачення світу. Геліоцентричне бачення світу. Наукова картина світу. Сучасне розуміння світу.