Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Інститут геронтології
Академії медичних наук України
ХОДІНОВ
Володимир Миколайович
ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ СЄЧЕНОВСЬКОГО ЕФЕКТУ АКТИВНОГО ВІДПОЧИНКУ
З ФІЗИЧНИМ ТРЕНУВАННЯМ
03.00.13 –фізіологія людини і тварин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фізіології людини і тварин і біофізики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Буліч Елла Георгіївна,
професор кафедри фізичного виховання
і здоров'я з курсом спортивної медицини
Кримського державного медичного
університету ім. С.І.Георгієвського
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук
Ільїн Володимир Миколайович,
провідний науковий співробітник
Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця
доктор медичних наук, професор
Замостьян Віталій Павлович,
завідувач кафедри екології
Національного університету
"Києво-Могилянська Академія"
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра нормальної фізіології, м. Київ
Захист відбудеться ___27.11_______2003 р. о __13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.551.01 при Інституті геронтології АМН України (вул. Вишгородська 67, Київ, 04114).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту геронтології АМН України (вул. Вишгородська 67, Київ, 04114).
Автореферат розісланий ____24.10.2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук,
Р.І.Потапенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність роботи. Хоча період наукової розробки проблеми фізіології активного відпочинку (АВ) від досліджень І. М. Сєченова (1902-1903), триває ціле століття, один з найважливіших розділів цієї проблеми залишається невивченим. Мова йде про фізіологічні основи взаємодії АВ з процесом фізичного тренування. Майже все, що відомо до цього часу про АВ, відноситься до фізіології самого феномену Сєченова, який характеризується прискоренням відновлення працездатності –як фізичної (С.А.Танин, 1963; И. В. Муравов, 1965; С. И. Крапивинцева, 1971), так і розумової (Л. Н. Нифонтова, 1982). Встановлено також, що розвиток цього феномену, за якого в періоді відпочинку включається діяльність нестомлених м'язів, являє собою не додаткове навантаження, як вважали деякі дослідники (E. Muller, 1955, 1958; A. Govaerts, 1960), а ще більш ефективне, ніж повний спокій, відновлення (И. В. Муравов, 1965; Э. Г. Булич, 1970, 1994). В основі цього відновлення лежить прискорення ресинтезу енергетичних субстратів у стомлених м'язах (E. Asmussen, B. Mazin, 1978) і поліпшення регуляції кардіореспіраторної функції (S. Molnar, 1976; Э. Г. Булич, К. Т. Соколов, 1982; В. К. Гитан, 1983).
Ці відомості поглиблюють наші знання щодо фізіології АВ, проте вони недостатні для використання його в реальних умовах життєдіяльності і, особливо, саме тоді, коли існує найбільша потреба у стимуляції відновних процесів –тобто в умовах фізичного тренування, пов'язаного з повторними навантаженнями у тренувальних циклах (W. Hollmann, T. Hettinger, 1980; J. Berger et al., 1982; P.-O. Astrand, K. Rodahl, 1986; В. Н. Платонов, 1988; H. A. De Vries, T. J. Hous, 1994). На основі цих відомостей не можна відповісти на питання, як АВ, що використовується багаторазово в процесі повторних навантажень, може вплинути на розвиток тренувального ефекту. Відомо, що АВ в залежності від стану організму людини і рівня його працездатності викликає різний –і навіть за певних умов несприятливий (И. М. Трахтенберг, И. В. Савицький, 1956) –ефект. Зрозуміло, що зміни працездатності в процесі тренувальних навантажень можуть істотно змінити характер впливу АВ на організм. Окремі факти, що підтверджують це положення, були відомі давно (І. В. Муравов, 1956; Л. С. Глузман, 1971), проте систематично не досліджені. Вкрай недостатня розробка питань щодо взаємозв'язку між АВ і фізичним тренуванням є причиною того, що цей вид відпочинку практично не використовується у фізичному вихованні і спорті.
Ці міркування визначили мету нашої праці, гіпотеза якої полягала у припущенні, що дослідження взаємодії АВ з процесом фізичного тренування дозволить виявити нові сторони впливу феномену Сєченова на м'язову працездатність і кардіореспіраторну систему, які можуть сприяти підвищенню ефективності тренування і розширенню можливостей використання АВ.
1
Мета роботи полягала у з'ясуванні особливостей адаптаційних впливів, які формуються при взаємодії діяльності нестомлених м'язів
(феномен Сєченова) з процесом фізичного тренування.
Завданнями роботи були:
. Дослідження адаптаційних ефектів, що проявляються у змінах відновлюваної дії відпочинку і м'язової працездатності за умов включення АВ у тренувальний процес.
. Дослідження адаптаційних ефектів, що проявляються у змінах м'язової працездатності, а також реакцій кровообігу і дихання, які формуються в процесі фізичного тренування під впливом різних видів АВ.
. З'ясування ролі судинного і тканинного факторів відновлення у реалізації сєченовського ефекту АВ в процесі фізичного тренування.
. Аналіз "ціни адаптації", що характеризує навантаження кардіореспіраторної функції в умовах фізичного тренування з використанням різних видів відпочинку.
. З'ясування можливості і ефективності використання АВ в заняттях фізичним вихованням студентів.
Об'єкт дослідження: взаємодія сєченовского ефекту АВ з процесом фізичного тренування.
Предмет дослідження: адаптаційні ефекти, що формуються при взаємодії АВ з процесом фізичного тренування і виявляються у змінах відновлюваної дії відпочинку, м'язової працездатності, а також реакцій кровообігу та дихання на фізичні навантаження.
Методи дослідження: фізіологічні методи, які дозволяють оцінювати м'язову працездатність і її відновлення, а також реакції кровообігу та дихання в умовах фізичних навантажень.
Наукова новизна роботи полягає у з'ясуванні адаптаційних ефектів, що формуються при взаємодії АВ з процесом фізичного тренування. Ці ефекти змінюють дію фізіологічного механізму феномена Сєченова, який набуває здатності пролонгації та кумуляції адаптаційних впливів. Своєрідним носієм, що здійснює передачу та перебудову сєченовського ефекту, стають зміни відновлювальної дії відпочинку. Таким чином виникає своєрідна "ланцюгова реакція" адаптаційних змін м'язової працездатності, яка –в залежності від інтенсивності АВ і місця його застосування у тренувальному циклі –забезпечує формування найближчого або довготривалого адаптаційного ефекту.
Результати досліджень вперше обґрунтовують такі положення:
. Уявлення щодо сєченовського ефекту АВ як про епізодичне і короткотривале явище, вплив якого реалізується у наступній роботі і вичерпується в ній, дійсне лише для АВ в його елементарній формі. В умовах повторних фізичних навантажень, притаманних процесу тренування, сєченовський ефект набуває здатності пролонгування (при однократному включенні АВ) або кумуляції (якщо АВ включається у всі інтервали відпочинку).
2
2. Застосування різних за інтенсивністю і часом включення у тренувальний процес видів АВ дозволяє забезпечити цілеспрямований і значний специфічний вплив на адаптацію організму до фізичних навантажень. Це дозволяє розглядати сєченовський ефект АВ як один з факторів управління розвитком тренувального ефекту.
. АВ змінює серцеву і респіраторну "ціну" навантажень, що використовуються у фізичному тренуванні і, як наслідок цього, істотно впливає на формування найближчого і довготривалого адаптаційних ефектів. Посилюючи внесок тканинного, незалежного від кровопостачання, фактора відновлення м'язової працездатності, сєченовський ефект АВ при використанні його в тренувальному циклі сприяє економізації реакцій кровообігу.
. Включення АВ в процес фізичного виховання студентів дозволяє не тільки збільшити моторну щільність занять, але й поліпшити функціональний стан серцево-судинної системи і розумову працездатність, яка дещо знижується після звичайних занять фізичними вправами.
Практичне значення роботи. Результати досліджень обґрунтовують можливість і ефективність використання АВ у формі діяльності нестомлених м'язів або рухових стеоретипів, що істотно відрізняються від основних (робочих) рухів, як компонента тренувальних навантажень. Використання таким чином АВ малої інтенсивності забезпечує поліпшення адаптації організму безпосередньо в процесі стомлюючої діяльності. На відміну від цього застосування АВ значної (граничної) інтенсивності дозволяє зробити тренувальні навантаження більш стомлюючим за рахунок пригнічення процесів відновлення. Такий варіант тренування погіршує короткочасну адаптацію, але при тривалому використанні значно поліпшує довгострокову адаптацію організму до фізичних навантажень. В умовах фізичного виховання студентів практичне значення роботи підтверджується можливістю збільшення моторної щільності занять, а також покращенням функціонального стану серцево-судинної системи і розумової працездатності студентів. Результати досліджень впроваджені у навчальний процес кафедри фізичного виховання і здоров'я Кримського медичного університету ім. С. І. Георгієвського, Луцького відділення Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" та кафедри спортивного медицини Гродненського державного університету ім. Янки Купала (Білорусь).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано весь обсяг досліджень, проведено статистичне опрацювання їх результатів, пошук наукової літератури за темою дисертації і її аналіз. Разом із науковим керівником проведено планування досліджень, проаналізовано одержані результати, сформульовано основні висновки. Більшість публікацій, зокрема всі публікації у фахових виданнях, підготовлені пошукувачем особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації доповідались та обговорювались на VI Всеукраїнськой научно-практичной конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту дітей-інвалідів та валеологічної освіти в навчальних закладах України" (Кіровоград, 1998); Міжнародній науковій конференції "Health its Essence,
3
Diagnostic and Strategies for Improving" (Криница Гурська, Польща, 1999); V Всеукраїнскій науково-практичній конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України" (Кіровоград, 1999); Науковій конференції "Zdrowie czlowieka w jego egzystencji" (Эльбонг, Польща, 1999); IV Міжнародному науковому конгресі "Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації" (Київ, 2000); Науковій конференції "Pedagogika" (Радом, Польща, 2000); Міжнародній науковій конференції "Физическое воспитание и современные проблемы формирования и сохранения здоровья молодежи" (Гродно, Беларусь, 2001); Науковій конференції Львівського державного інститута фізичної культури "Молодая спортивная наука Украины" (Львів, 2002).
Публікації. Результати дисертації опубліковані в 16 наукових роботах, серед них чотири статті у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, а також 4 публікації в матеріалах міжнародних конференцій. Більшість публікацій, в тому числі всі статті у спеціалізованих журналах, належать виключно пошукувачеві.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація включає вступ, огляд літератури, опис методів, об'єкту і організації досліджень, три розділи з результатами і їх обговоренням, закінчення, висновки, практичні рекомендації і список використаних джерел із 452 найменуваннями. Робота викладена на 226 сторінках машинописного тексту (основний текст – на 159 сторінках), містить у собі 16 рисунків і 51 таблицю.
Методи, об'єкт і організація досліджень. В роботі були використані такі методи:
4
1. Методика реалізації феномена Сєченова в його класичній формі, яка здійснювалася в умовах роботи м'язів-згиначів передпліччя. 2. Кистьова ергографія за методом І. В. Муравова і ін. (1957) в модифікації Е. Г. Буліч (1994). 3. Велоергометрія (за допомогою апарату КЕ-П фірми "Медікор", Угорщина). 4. Кистьова динамометрія. 5. Газоаналіз для визначення максимального використання кисню (за допомогою метаболічного комплексу ММС фірми "Beckman"). 6. Визначення легеневої вентиляції за допомогою газового годинника. 7. Електрокардіографія за методом Л. А. Бутченко (1957) використовувалась в розділі досліджень, які передбачали виявлення впливу АВ на діяльність серця в умовах тренування; в інших дослідженнях застосувався пальпаторний метод визначення пульсу. 8. Кров'яний тиск в плечових артеріях реєструвався за допомогою автоматичних тонометрів (модель DS-115, фірма Nissei, Японія). 9. Подвійний здобуток або індекс Робінсона, тобто здобуток частоти серцевих скорочень на систолічний артеріальний тиск, поділений на 100. 10. Функціональна проба з затримкою дихання на вдиху (Штанге). 11. Метод короткочасного блокування кровообігу у кінцівці в модифікації І. В. Муравова (1962). 12. Функціональна проба серцево-судинної системи з 20 присіданнями і 10-хвилинним відновлювальним періодом. 13. Коректурний тест Анфімова. 14. Методика загального та спеціалізованого
(в умовах ергографічних навантажень для м'язів передпліччя) тренування. 15. Кореляційний аналіз.
Варіаційно-статистичну обробку одержаних результатів провадили за методом Ст’юдента.
В дослідженнях взяли участь 296 здорових, до того часу не тренованих чоловіків у віці 20-24 років. Дослідження були проведені на кафедрі фізіології людини і тварин і біофізики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського у 1997-2001 роках.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
1. Адаптаційні ефекти, що проявляються при включенні
в однократний тренувальний цикл активуючої діяльності
У цьому розділі лабораторних досліджень об’єктом досліджень був цикл тренувальних навантажень (16 періодів роботи до стомлення, виконуваних на кистьовому ергографі) в однохвилинних перервах відпочинку між якими застосовувався пасивний (ПВ) або різні види АВ. Результати кількох серій досліджень представлені в табл. 1. Як свідчать дані, наведені в цій таблиці, навіть одноразове (в першій перерві відпочинку) застосування АВ, в якому використовувалась діяльність достатної інтенсивності, не обмежується адаптацією лише до наступної роботи, а, навпаки, набуває пролонгованої дії. Такі зміни просліджуються за умов стимулюючого впливу до третьої перерви, після чого зберігається тенденція поліпшення адаптації до м’язової діяльності. В умовах використання пригнічуючих відновлення форм АВ, які значно погіршують адаптацію до фізичної роботи, цей несприятливий вплив спостерігається на протязі всіх періодів відпочинку. Своєрідна “ланцюгова реакція”, що спостерігається в цих умовах, характеризує пролонгування адаптаційних змін, що притаманні сєченовському ефекту в умовах тренувального процесу.
Ще значніші зміни адаптації до м’язової діяльності спостерігаються за умов реалізації феномена Сєченова у всіх інтервалах відпочинку (табл. 2).
5