Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВІКОВІ І СТАТЕВІ ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОЇ АНАТОМІЇ ЛЕГЕНЕВИХ ЗВ’ЯЗОК ЛЮДИНИ ТА ПОТЕНЦІЙНІ РЕЗЕРВИ
ЇХНІХ АРТЕРІЙ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
14.03.01 – нормальна анатомія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук
Харків – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії (м. Полтава) Міністерства охорони здоров’я України.
Науковий консультант: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Скрипніков Микола Сергійович, Українська медична стоматологічна академія (м. Полтава), завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Бобін Володимир Вікторович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри анатомії людини;
заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Козлов Володимир Олексійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини;
доктор медичних наук, професор Шапаренко Павло Пилипович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.
Провідна установа:
Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра анатомії людини.
Захист відбудеться “_25_” _вересня_ 2003 року об _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків-22, просп. Правди, 12).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків-22, просп. Леніна, 4).
Автореферат розісланий “_20_” _серпня_ 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук, доцент Терещенко А.О.
Актуальність теми. Хірургія органів грудей вже досягла певних успіхів, удосконалюються існуючі і впроваджуються нові діагностичні і лікувальні маніпуляції та оперативні втручання (Л.Я. Ковальчук, В.Ф. Саєнко, Г.В. Книшов, 2000). Але для її подальшого успішного розвитку необхідні грунтовніші топографоанатомічні знання (В.М. Лупырь, В.В. Бобин, В.А. Ольховский и др., 2002; І.І. Бобрик, В.Г. Черкасов, 2002; М.П. Бурых, 2000; В.Г. Ковешников, Б.А. Никитюк, 1992; В.О. Козлов та ін., 2002; М.С. Скрипніков, І.О. Гіленко та ін., 2001; П.П. Шапаренко, Ю.Й. Гумінський, 2002). Це стає особливо важливим у зв’язку з несприятливою екологічною обстановкою в Україні, зумовленою аварією на Чорнобильській атомній електростанції, зростанням захворювань органів дихання людей різного віку і статі, втратою трудового потенціалу внаслідок високого рівня захворюваності осіб працездатного віку (С.В. Зайков, 1998).
Серед органів грудей є майже не вивчене парне анатомічне утворення – легеневі зв’язки. С.И. Елизаровский (1956), В.К. Цвирко (1963), В.А. Батухтин та ін. (1970) звернули на них увагу при вивченні кореня легень, фасцій та клітковинних просторів середостіння у дорослих людей. Нами (В.І. Ляховський, 1993) були вивчені індивідуальні топографоанатомічні особливості цих зв’язок тільки у дорослих людей доліхо-, мезо- і брахіморфної будови тіла. Зображення легеневих зв’язок на комп’ютерних томограмах використовують при диференційній діагностиці захворювань легень і суміжних органів у новонароджених, дітей і дорослих людей (S.J. Lee et al., 1998).
Щодо вікових і статевих особливостей хірургічної анатомії легеневих зв’язок у людини, то ми не виявили жодного спеціального дослідження по їхньому вивченню. Проте хірургам приходиться виконувати оперативні втручання на легенях і органах середостіння хворих людей різного віку і статі з вимушеним порушенням цілісності легеневих зв’язок (Л. Бежан, Е.Г. Зитти, 1981; И.С. Колесников, М.И. Лыткин, 1988).
Ще А.В. Мельников (1925) при вивченні кровоносних судин легень звернув увагу на артерії легеневих зв’язок і відмітив, що вони можуть стати важливими колатеральними шляхами припливу крові до знекровлених ділянок легень, але на цей пророчий вислів ніхто з дослідників не звернув належної уваги. До цього часу ніхто не займався спеціальним вивченням кровопостачання легеневих зв’язок ні у людини, ні у тварин. При інших дослідженнях попутно згадують про наявність артерій у легеневих зв’язках (Г.Н. Топоров, В.К.Лялина, 1966; H. Hayek, 1970). Важлива увага звернута на участь артерій легеневих зв’язок у кровопостачанні внутрішньочасткових секвестрованих ділянок легень (Н.С. Опанасенко, 1999; M.M. Cerrutti, F. Marmolejos, T. Cacciarelli, 1993; C.C. Tsolakis, V.D. Kollias, P.P. Panayotopoulos, 1997). При цьому діаметр артерій легеневої зв’язки, які відходили від аорти, збільшувався до 10 мм. Ці та інші дослідники (Y. P. Chen, 1991; H. Ishida et al., 1992) називають ці артерії аберантними, вказують що вони є відхиленням від норми.
О.Г. Гончаров (1962) при вивченні стану артерій середостіння після перекриття просвіту легеневої артерії звернув увагу на компенсаторне розширення артерій легеневої зв’язки, але спеціальним їхнім вивченням не зайнявся. Легеневі зв’язки використовують як пластичний матеріал при реконструктивних операціях на трахеї і бронхах при їх резекції з причини злоякісних пухлин з метою реваскуляризації (D. Kondo et al., 1990; L. Lopez et al., 1991).
Не дивлячись на очевидну актуальність викладених вище питань, важливість їх для теорії і практики медицини, досі залишалися не вивченими вікові і статеві особливості хірургічної анатомії легеневих зв’язок; не вивчені і не описані потенційні резерви їхніх артерій за умови припинення припливу крові по гілках легеневої артерії до тих ділянок легень, які межують з легеневими зв’язками і в які вступають артерії цих зв’язок. Намагання заповнити цю прогалину в анатомії і хірургії стало основою для визначення мети і задач нашого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науковому напрямку та планам науково-дослідних робіт Української медичної стоматологічної академії МОЗ України (шифр 1100000992, код 2). Вона являється фрагментом кафедральної теми “Встановити особливості становлення, топографії, структурної організації вен, артерій і парасимпатичних вузлів голови та тіла людини в онтогенезі. Експериментальне застосування нових шовних матеріалів в хірургії”, шифр 0198U002092, код 76.29.55, яка виконується співробітниками кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Української медичної стоматологічної академії. Автор виконав фрагмент наукової теми щодо вивчення вікових і статевих особливостей хірургічної анатомії легеневих зв’язок людини і артерій легеневих зв’язок у собаки в нормі та їхніх потенційних резервів при порушенні припливу крові по гілках легеневої артерії.
Мета і задачі дослідження. Виявити вікові і статеві особливості хірургічної анатомії легеневих зв’язок людини та потенційні резерви їхніх артерій у єдності з артеріями суміжних органів за умови припинення припливу крові по гілках легеневої артерії в експерименті.
Для досягнення цієї мети поставлені такі задачі:
1. Дослідити зміни показників величини лівої і правої легеневих зв’язок в осіб чоловічої і жіночої статей усіх вікових періодів, встановити їхню залежність від вікових особливостей, форми цих зв’язок. Виявити показники, які характеризують вікові і статеві зміни розмірів легеневих зв’язок. Прослідкувати за відношенням легеневих зв’язок до легень, суміжних органів у осіб обох статей усіх вікових періодів.
2. Порівняти вікові і статеві зміни величин легеневих зв’язок, їхньої площі, внутрішньої будови та вмісту. Встановити корелятивні зв’язки між розмірами легеневих зв’язок та відповідними розмірами легень, воріт, нижніх часток у тих же осіб усіх вікових періодів.
3. Вивчити кровопостачання легеневих зв’язок у собаки в нормі, виявити у них кількість артерій, місця та кути їхнього відходження, діаметр просвіту, довжину, напрям ходу, характер розподілу.
4. Дослідити в динаміці компенсаторні зміни і виявити потенційні резерви артерій легеневих зв’язок у єдності з артеріями суміжних органів в експерименті на собаках за умови припинення припливу крові по:
а) гілках легеневої артерії до суміжних з легеневою зв’язкою сегментів задньої частки легень, у які входять артерії цієї зв’язки;
б) гілці легеневої артерії до задньої частки легень, у яку входять артерії легеневої зв’язки;
в) легеневій артерії однієї легені, вподовж якої розміщуються позаорганні анастомози артерій легеневої зв’язки і суміжних органів.
5. Виявити загальні закономірності проявів потенційних резервів артерій легеневих зв’язок і суміжних органів за умови припинення припливу крові по гілках легеневої артерії до ділянок легень різної величини.
Об’єкт дослідження: легеневі зв’язки людини, артерії легеневих зв’язок собаки.
Предмет дослідження: вікові і статеві особливості анатомії легеневих зв’язок людини, артерії легеневих зв’язок і суміжних органів собаки в нормі та прояви їхніх потенційних резервів після припинення припливу крові по гілках легеневої артерії в експерименті.
Методи дослідження. Використовували методи препарування, замальовування, фотографування, органометрії, макро-мікроскопії за В.П. Воробйовим, ін’єкції кровоносних судин рентгеноконтрастними чи фарбуючими масами, рентгеноартеріографії, просвітлення пластинчатих препаратів, мікроскопії, морфометрії та статистичного аналізу кількісних даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у динаміці вивчені кількісні показники величини правої і лівої легеневих зв’язок у осіб чоловічої і жіночої статей усіх вікових періодів з визначенням висоти цих зв’язок, їхніх ширини на трьох та товщини на двох рівнях; визначені їхня форма, вміст, вирахувана площа, досліджені відношення легеневих зв’язок до суміжних органів. Ці дані співставлені з висотою, шириною і товщиною легень та нижніх часток, висотою, передньо-заднім розміром і площею воріт легень. Вперше виявлені періоди активного і сповільненого росту легеневих зв’язок, показана асиметричність, виявлена достовірна різниця між кількісними показниками величин правих і лівих легеневих зв’язок у осіб чоловічої і жіночої статей. Також вперше знайдені корелятивні зв’язки між розмірами правих і лівих легеневих зв’язок і між ними та величинами легень, воріт та нижніх часток у осіб усіх вікових періодів.
Вперше вивчені особливості кровопостачання легеневих зв’язок у собаки в нормі, досліджені місця і кути відходження, кількість та закономірності розподілу їхніх артерій. Також вперше нами дані назви артеріям легеневих зв’язок.
Вперше вивчені і описані компенсаторні зміни артерій легеневих зв’язок і суміжних органів, виявлені їхні потенційні резерви за умови припинення припливу крові по гілках легеневої артерії до сегментів, задньої частки, у які входять артерії легеневих зв’язок та до однієї легені.
Вперше виявлені закономірності проявів компенсаторних властивостей артерій легеневих зв’язок і суміжних органів при порушенні припливу крові до ділянок легень різної величини.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані нові дані відносно вікових і статевих особливостей будови легеневих зв’язок у людини, їхнього відношення до нижньої легеневої вени, нижньої частки легені та її нижнього краю, грудних частин стравоходу і аорти, перикарда, діафрагми, вмісту в них лімфатичних вузлів можуть бути враховані хірургами під час оперативних втручань на легенях, їхніх нижніх частках, прилеглих органах середостіння. При цьому пропонується хірургам обережно ставитися до легеневих зв’язок, без необхідності не порушувати їхньої цілісності. Варто пам’ятати, що їхні артерії відходять від гілок аорти і володіють значними компенсаторними можливостями, великими потенційними резервами, беруть активну участь у додатковому кровопостачанні знекровлених ділянок легень. Враховуючи це, вони можуть бути використані як пластичний матеріал при виконанні реконструктивно-відновних операцій на трахеї, бронхах, стравоході, перикарді, серці.
Результати дослідження включені у підручник “Оперативна хірургія і топографічна анатомія” для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації (за редакцією заслуженого діяча науки і техніки України, професора М.С. Скрипнікова, Київ: Вища школа, 2000. – С. 263) і впроваджені в навчальний процес на кафедрах анатомії людини, оперативної хірургії і топографічної анатомії, госпітальної хірургії Української медичної стоматологічної академії, анатомії людини медичного факультету Ужгородського національного університету, оперативної хірургії та топографічної анатомії Національного, Вінницького національного, Донецького, Кримського медичних університетів, Буковинської медичної академії, Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Використання антропометричного пристрою впроваджено в проблемній лабораторії науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автор виконав дослідження хірургічної анатомії легеневих зв’язок людини і потенційних резервів їхніх артерій в експерименті, здійснив аналіз наукової літератури, вибір теми, склав план, визначив мету і задачі дослідження, методичні підходи, виконав оперативні втручання на тваринах, заготовив морфологічний матеріал, здійснив препарування, топографоанатомічне, макро-мікроскопічне, мікроскопічне дослідження. Особисто здійснив аналіз і узагальнення результатів дослідження, формування комп’ютерної бази даних, статистичну обробку отриманих кількісних даних. Самостійно сформулював висновки та практичні рекомендації. Виконав оформлення дисертаційної роботи і автореферату.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднені на: І національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (м. Івано-Франківськ, 1994 р.), І міжнародному конгресі з інтегративної антропології (м. Тернопіль, 1995 р.), науковій конференції з питань морфогенезу (м. Чернівці, 1996 р.), науковій конференції з питань теоретичної та клінічної медицини (м. Полтава, 1996 р.), міжнародній конференції з імунології і гемостазу (м. Полтава, 1997 р.), міжнародному симпозіумі з принципів пропорції, симетрії, структурної гармонії та математичного моделювання в морфології (м. Вінниця, 1997 р.), ІІ національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (м. Луганськ, 1998 р.), ІІ з’їзді фтизіатрів і пульмонологів України (м. Київ, 1998 р.), ІІІ міжнародному конгресі з інтегративної антропології (мм. Бєлгород, Харків, 2000 р.), науковій конференції, присвяченій 60-річчю професора Б.В. Шутки (м. Івано-Франківськ, 2000 р.), ХІХ з’їзді хірургів України (м. Харків, 2000 р.), ІІІ національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (м. Київ, 2002 р.).
Публікації. Результати виконаної дисертації опубліковані у 45 роботах, з них 21 наукова стаття (16 – без співавторів) у фахових наукових журналах, 23 – в збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конгресів, з’їздів, конференцій. Отриманий деклараційний патент України на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Матеріал дисертації викладено на 326 сторінках друкованого тексту. Складається із вступу, аналітичного огляду літератури, розділу “Матеріал і методи дослідження”, шести розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, рекомендацій щодо використання результатів дослідження, списку використаних джерел, додатків.
Дисертація ілюстрована 81 рисунком та 24 таблицями. Перелік використаних джерел літератури містить 212 найменувань, з них 65 зарубіжних. Додатки, рисунки і таблиці на цілу сторінку та список використаних джерел займають 51 сторінку.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Дослідження вікових і статевих особливостей анатомії легеневих зв’язок людини виконане на 351 органокомплексі грудей, взятих від 181 трупа чоловічої і 170 трупів жіночої статей, смерть яких не пов’язана із захворюваннями органів грудей. У залежності від віку вони були розподілені на 12 вікових періодів (В.Г. Ковешников, Б.А. Никитюк, 1992). Для порівняння ми дослідили 25 доношених мертвонароджених, які ще не дихали. Розподіл матеріалу за віком, статтю та кількість досліджених макропрепаратів наведені у таблиці 1.
Матеріалом для дослідження потенційних резервів артерій легеневих зв’язок у єдності з артеріями суміжних органів послужили органокомплекси грудей 51 безпородної собаки, у яких створювали моделі припинення припливу крові по гілках легеневої артерії до сегментів легень, які межують з легеневою зв’язкою і в яку входять артерії легеневої зв’язки (перша серія – 14 тварин, 28 макропрепаратів); припинення припливу крові по гілці легеневої артерії до задньої частки, яка межує з легеневою зв’язкою і в яку входять артерії легеневої зв’язки (друга серія – 15 тварин, 30 макропрепаратів); припинення припливу крові по легеневій артерії до однієї легені, вподовж якої розміщуються анастомози з артеріями легеневої зв’язки (третя серія – 22 тварини, 44 макропрепарати).
|
Вікові періоди |
Стать |
Кількість |
||
|
чоловіча |
жіноча |
органокомплексів грудей |
макропрепаратів легеневих зв’язок |
|
|
Доношені мертвонароджені (контрольна група) |
13 |
12 |
25 |
50 |
|
Доношені новонароджені |
16 |
14 |
30 |
60 |
|
Грудний вік |
16 |
15 |
31 |
62 |
|
Раннє дитинство |
16 |
10 |
26 |
52 |
|
Перше дитинство |
12 |
12 |
24 |
48 |
|
Друге дитинство |
10 |
11 |
21 |
42 |
|
Підлітковий вік |
13 |
9 |
22 |
44 |
|
Юнацький вік |
13 |
13 |
26 |
52 |
|
Зрілий вік, перший період |
14 |
14 |
28 |
56 |
|
Зрілий вік, другий період |
16 |
16 |
32 |
64 |
|
Похилий вік |
15 |
16 |
31 |
62 |
|
Старечий вік |
15 |
15 |
30 |
60 |
|
Довгожителі |
12 |
13 |
25 |
50 |
|
Всього: |
181 |
170 |
351 |
702 |
В таблиці 2 наведений розподіл піддослідних тварин за серіями експерименту та їхньою тривалістю в добах. Контрольну групу склали 19 собак. У 10 з них вивчали особливості кровопостачання легеневих зв’язок у нормі. У трьох виконали торакотомію без припинення припливу крові по гілках легеневої артерії, у чотирьох – припинення припливу крові по гілках легеневої артерії до сегментів (2 тварини) і частки (2 тварини) легень, які не межують з легеневою зв’язкою і у двох – виявлення граничних потенційних резервів артерій легеневих зв’язок за умови припинення припливу крові по гілках легеневої артерії на обох легенях і на єдиній після попередньої однобічної пульмонектомії.
Таблиця 2
Розподіл тварин за серіями, кількістю піддослідних тварин і макропрепаратів легеневих зв’язок та тривалістю експериментів
|
Серії |
Порушення припливу крові по: |
Кількість піддослідних тварин |
Кількість досліджених макропрепаратів |
Тривалість експериментів у добах |
|
І |
гілках легеневої артерії до каудального і проміжного сегментів задньої частки легень, які межують з легеневою зв’язкою і в які входять артерії цієї зв’язки |
14 |
28 |
7 – 120 |
|
І |
гілці легеневої артерії до задньої частки легень, на яку переходить легенева зв’язка з артеріями |
15 |
30 |
3 – 240 |
|
ІІІ |
легеневій артерії до однієї легені, вподовж якої розміщуються анастомози артерій легеневої зв’язки і суміжних органів |
22 |
44 |
3 – 365 |
|
Всього: |
51 |
102 |
3 – 365 |
У дослідженні застосовані методи препарування органокомплексів грудей з метою доступу до макропрепаратів легеневих зв’язок, макроскопії, макро-мікроскопії за В.П. Воробйовим, синтопії легеневих зв’язок, органометрії легеневих зв’язок, легень, їхніх воріт, нижніх часток, планіметрії воріт легень і легеневих зв’язок, світлової мікроскопії, морфометрії, статистичної обробки кількісних даних.
Перед розкриттям грудної порожнини перетискали трахею для попередження спадання легень. Комплекс органів грудей разом з легеневими зв’язками діставали з грудної порожнини з великою обережністю, старалися не пошкодити легеневу плевру і середостінну частину пристінкової плеври.
В подальшому приступали до вивчення лівих і правих легеневих зв’язок. Органометричні дослідження проводили за допомогою запропонованого нами антропометричного пристрою (Ляховський В.І., Скрипніков М.С., Гіленко І.О. та ін. Деклараційний патент на винахід № 45230 А). Висоту кожної легеневої зв’язки вимірювали від верхівки біля нижнього півкола нижньої легеневої вени до середини її основи. Ширину цих зв’язок вимірювали біля верхнього краю (якщо зв’язка не мала трикутної форми), посередині висоти і біля нижнього краю, а товщину – біля верхнього і нижнього країв. За допомогою антропометричного пристрою визначали кут відхилення легеневих зв’язок від фронтальної площини.
Вимірювали відстань від нижнього краю легеневих зв’язок біля легені до нижнього краю нижніх часток, визначали форму, вираховували площу легеневих зв’язок. Вивчали вміст легеневих зв’язок, кількість та розміщення в них лімфатичних вузлів. Вивчали і описували синтопію лівої і правої легеневих зв’язок: відношення до нижніх легеневих вен, нижніх часток легень, їхнього нижнього краю і діафрагмової поверхні, прилеглих відділів стравоходу з блукаючими нервами, грудної частини аорти, перикарда, діафрагми. Препарати замальовували, фотографували фотоапаратом “Зеніт – Е”. Потім вимірювали висоту, передньо-задній і поперечний розміри легень і їхніх нижніх часток посередині висоти та біля основи. Вимірювали висоту і передньо-задній розмір воріт легень та визначали форму, вираховували площу. Усі ці виміри виконували на лівих і правих легенях.
Для світлової мікроскопії брали кусочки з різних ділянок легеневої зв’язки, які готували за загальноприйнятими методиками (А.Ф. Киселева, А.Я. Житников, Л.В. Кейсевич, 1983). Пофарбовані зрізи фотографували під мікроскопом “Біолам” за допомогою мікронасадки МФН – 12 фотоапаратом “Зеніт – Е” під різним збільшенням на кольорову плівку фірми “Сanon” з чутливістю 100 ОД. Крім того, були застосовані: ін’єкція кровоносних судин легеневих зв’язок і суміжних органів рентгеноконтрастними і фарбуючими масами, рентгеноартеріографія, просвітлення пластинчатих препаратів легеневих зв’язок.
Оперативні втручання на собаках здійснювали з дотриманням правил біоетики. Після проведення премедикації, під внутрішньовенним наркозом до моменту зникнення рогівкового рефлексу проводили інтубацію трахеї і підключали до апарата ДП – 1, який працював з ритмом 20 – 22 дихальних рухів за хвилину та об’ємом 100 – 150 см³ (С.А. Шалимов, А.П. Радзиховский, Л.В. Кейсевич, 1989). Грудну порожнину розкривали розрізом 6 – 8 см у четвертому міжребровому проміжку. Нервові зони додатково блокували 0,5 % розчином новокаїну. Згадані гілки легеневої артерії виділяли і перев’язували шовковою ниткою № 6. В плевральну порожнину вводили розчин антибіотика (0,5 г канаміцину або стрептоміцину розведеного в 10 мл 0,5 % розчину новокаїну). Плевральну порожнину закривали на висоті вдиху. Операційну рану зашивали пошарово наглухо з накладенням на шкіру внутрішньошкірного косметичного шва. Тварин виводили з експерименту також з дотриманням правил біоетики у різні терміни: 3, 7, 14, 30, 60, 90, 120, 180, 240, 365 діб. Під внутрішньовенним наркозом робили лапаротомію з розсіченням каудальної порожнистої вени і кровопускання.
Для наповнення кровоносних судин легеневих зв’язок і суміжних органів рентгеноконтрастними чи фарбуючими масами через аорту використовували суспензію свинцевого сурику у воді або розчин чорної туші. Ангіорентгенографію виконували стаціонарним рентгенівським апаратом РУМ – 20 при таких технічних умовах: фокусна віддаль рентгентрубки – 70 см, експозиція 1 – 2 секунди, сила струму 10 міліампер, напруга 60 кВ. Для співставлення проаналізували частину рентгеноангіограм грудей з архіву кафедри анатомії людини.
Одержані рентгеноангіограми і просвітлені тотальні препарати вивчали за допомогою лупи-окулярів, під бінокулярним мікроскопом з градуйованою мікролінійкою в окулярі. Вивчали характер розподілу артерій, вимірювали діаметр просвіту і довжину артерій, товщину м’язового шару, довжину і ширину капілярних петель, міжсудинних анастомозів. Одержані дані протоколювали, замальовували і фотографували фотоапаратом “Зеніт – Е” за допомогою спеціальної насадки до мікроскопа. На рентгеноангіограмах і фотографіях вимірювали кути відходження артерій та їхніх гілок.
Статистичну обробку даних проводили на комп’ютері Pentium III в середовищі операційної системи Windows 2000, з використанням програмних пакетів Excel, Statistica, SSPS та інших, а також розроблених програм (СП Delphi V).
Результати дослідження та їх аналіз. Нами встановлено, що у періоді новонароджених середня висота лівої легеневої зв’язки дорівнювала 13,4 + 0,6 мм, а правої – 11,8 + 0,5 мм. Вона активно зростала до періоду підліткового віку, де ці розміри легеневих зв’язок досягли 47,6 + 2,9 мм зліва і 44,7 + 2,6 мм справа. Ріст у висоту лівої і правої легеневих зв’язок до періоду підліткового віку був синхронним. У юнацькому віці ріст цих зв’язок у висоту трохи сповільнювався, їхні розміри дорівнювали зліва – 49,8 + 2,6 мм, справа – 47,8 + 1,8 мм, а після того він знову активізувався, досягаючи найбільших величин у першому періоді зрілого віку: зліва – 56,1 + 2,7 мм і 53,1 + 2,4 мм справа. У подальшому висота обох легеневих зв’язок зменшувалася і у довгожителів становила зліва – 42,6 + 2,3 мм, а справа – 38,9 + 2,1 мм.
Щодо статевих відмінностей то встановлено, що висота лівої і правої легеневих зв’язок у осіб чоловічої статі прискорено зростає, починаючи з вікового періоду новонароджених (зліва – 13,6 + 1,0 мм та 12,9 + 3,3 мм – справа) до періоду другого дитинства (зліва – до 45,5 + 3,3 мм та до 44,0 + 4,0 мм – справа). Після того починається сповільнення росту висоти легеневих зв’язок у осіб чоловічої статі до періоду підліткового віку, дорівнюючи зліва 46,9 + 4,5 мм та справа – 44,7 + 4,0 мм. З цього періоду відновлюється активний ріст у висоту легеневих зв’язок у чоловіків, досягаючи найбільших показників у першому періоді зрілого віку (зліва 59,2 + 3,8 мм та 56,0 + 3,5 мм справа). Далі відбувається зменшення висоти обох легеневих зв’язок до періоду довгожителів (зліва 42,8 + 3,8 мм та 37,8 + 3,4 мм справа).
Висота лівої легеневої зв’язки у осіб жіночої статі починає активно зростати з періоду новонароджених (13,1 + 0,8 мм) до періоду грудного віку (19,1 + 1,3 мм), від періоду раннього дитинства (22,1 + 2,5 мм) до періоду першого дитинства (31,9 + 3,4 мм) та від періоду другого дитинства (35,2 + 3,3 мм) до періоду підліткового віку (48,6 + 3,0 мм), а також від періоду юнацького віку (44,7 + 4,0 мм) до першого періоду зрілого віку (53,1 + 3,7 мм). В проміжках між згаданими віковими періодами відмічається сповільнений ріст висоти лівої легеневої зв’язки у осіб жіночої статі. Зменшення середньої величини висоти лівої легеневої зв’язки у жінок триває від першого періоду зрілого віку до довгожителів, де вона досягає 42,3 + 2,9 мм.
Прискорений ріст висоти правої легеневої зв’язки у осіб жіночої статі починається з вікового періоду новонароджених (10,5 + 0,6 мм) і продовжується до періоду підліткового віку (44,8 + 2,9 мм). У періоді юнацького віку відбувається недостовірне (р 0,05) зменшення середньої величини висоти правої легеневої зв’язки до 43,6 + 2,4 мм, а після цього відбувається активне збільшення цієї величини до 50,1 + 3,4 мм у першому періоді зрілого віку. Далі відмічається інволютивне зменшення висоти правої легеневої зв’язки у осіб жіночої статі до 37,3 + 2,0 мм у періоді старечого віку, а у довгожителів цей показник дещо збільшився і досягає 39,9 + 2,7 мм. За даними інших дослідників (С.И. Елизаровский, 1956; В.К. Цвирко, 1963) висота легеневих зв’язок у дорослої людини коливається в межах 2,5 – 4,5 см. Ці дані є меншими від одержаних нами. У новонароджених висота легеневих зв’язок за даними Е.М. Маргорина (1977) коливається в межах 8 – 15 мм, що співпадає з нашими даними.
Аналізуючи кількісні вікові зміни ширини посередині висоти лівих і правих легеневих зв’язок людини, ми відмітили активний ріст від народження (6,1 + 0,5 мм зліва і 6,4 + 0,5 мм справа) до періоду другого дитинства (16,2 + 1,3 мм зліва і 19,2 + 1,4 мм справа), потім наступає сповільнення росту до 17,8 + 1,8 мм зліва і 18,1 + 1,4 мм справа у періоді підліткового віку. Після того ріст ширини легеневих зв’язок прискорюється і досягає найбільших показників у першому періоді зрілого віку (27,2 + 1,4 мм зліва і 29,9 + 1,4 мм справа). Далі йде поступове синхронне зменшення показників цієї величини до періоду довгожителів, де вони дорівнюють 13,8 + 0,9 мм зліва і 14,8 + 0,9 мм справа.
Що стосується змін величини ширини посередині висоти лівих легеневих зв’язок в залежності від статі, то ми отримали наступні результати. У осіб чоловічої статі ми спостерігали активний ріст показників цього розміру між такими віковими періодами: новонароджених (6,9 + 0,7 мм) і періодом грудного віку (11,1 + 1,1 мм), першого дитинства (14,4 + 1,7 мм) і другого дитинства (18,6 + 2,0 мм), підліткового віку (18,3 + 2,3 мм) і першим періодом зрілого віку (28,4 + 2,0 мм). В інших, не названих нами вікових періодах, відбувалося сповільнення росту цього показника лівої легеневої зв’язки. Після досягнення найбільших показників ширина посередині висоти лівої легеневої зв’язки у чоловіків поступово зменшується і досягає 25,5 + 1,4 мм у періоді літнього віку, а потім наступає різке зменшення цих показників до 15,8 + 1,5 мм у старечому віці і до 15,3 + 1,1 мм у довгожителів. У осіб жіночої статі ширина посередині висоти лівої легеневої зв’язки, починаючи від періоду новонароджених (7,6 + 1,0 мм), збільшується поступово, досягаючи середніх розмірів 14,1 + 1,4 мм у періоді другого дитинства. Потім спостерігається активніший ріст цього показника, він досягає найбільших розмірів у першому періоді зрілого віку (26,1 + 2,0 мм), а в подальшому відбувається його зменшення до 12,4 + 1,3 мм у довгожителів.
З правого боку ширина посередині висоти легеневої зв’язки у осіб чоловічої статі активно збільшується від періоду новонароджених (8,5 + 0,7 мм) до періоду другого дитинства (22,7 + 1,4 мм). У періоді підліткового віку ця величина становила 16,8 + 1,7 мм (це залежить від кількості правих легеневих зв’язок трапецієподібної і вітрилоподібної форм, де ширина посередині висоти була, як правило, більшою ніж у легеневих зв’язок трикутної форми і у періоді другого дитинства становила 70 % і була більшою у порівнянні з періодом підліткового віку, де таких форм легеневих зв’язок було 63,5 %). Далі ширина правої легеневої зв’язки активно збільшується і досягає найбільшої величини у першому періоді зрілого віку (30,5 + 2,3 мм), а потім поступово зменшується і стає рівною 14,4 + 1,5 мм у віковому періоді довгожителів. Дещо інша залежність зміни ширини посередині висоти правої легеневої зв’язки спостерігалася в осіб жіночої статі. Починаючи з періоду новонароджених, де середня величина цього показника становить 5,9 + 0,6 мм, вона активно збільшується до періоду підліткового віку (19,9 + 2,4 мм), а потім її ріст сповільнюється і у періоді юнацького віку становить 19,4 + 2,4 мм, після чого знову активно зростає. Найбільшого розміру ширина посередині висоти правої легеневої зв’язки досягає у першому періоді зрілого віку (29,2 + 1,8 мм), а далі вона поступово зменшується і дорівнює 15,1 + 1,1 мм у періоді довгожителів.
При вивченні змін ширини біля основи лівих легеневих зв’язок людини встановлено, що вона з віком збільшується від 10,6 + 0,5 мм у новонароджених до 48,6 + 2,1 мм у першому періоді зрілого віку. Проте за цей час ми відмітили сповільнення росту між періодами підліткового (34,3 + 2,4 мм) і юнацького (36,3 + 2,0 мм) віків та активний ріст між періодами юнацького і першого періоду зрілого (48,6 + 2,1 мм) віків. Ширина біля основи правих легеневих зв’язок мала два часові відрізки сповільненого росту: між віковими періодами грудного віку (18,9 + 0,9 мм) і раннього дитинства (22,4 + 1,2 мм) та першого дитинства (26,9 + 1,7 мм) і другого дитинства (29,8 + 1,9 мм) та два відрізки часу активного росту: між віковими періодами новонароджених (11,7 + 0,4 мм) і грудного віку (18,9 + 0,9 мм) та юнацького (39,9 + 2,1 мм) і першого періоду зрілого (50,3 + 2,2 мм) віків. Після найбільших показників ширина біля основи лівих і правих легеневих зв’язок поступово зменшується і досягає у періоді довгожителів наступних значень: 29,4 + 1,5 мм зліва і 29,1 + 1,3 мм справа.
Ширина біля основи лівих легеневих зв’язок у осіб чоловічої статі також поступово збільшується з віком, але ми відмітили відрізки часу сповільненого росту, які знаходяться між віковими періодами грудного віку (18,5 + 1,3 мм) і раннього дитинства (20,7 + 1,5 мм), другого дитинства (33,4 + 3,3 мм) і юнацького віку (37,5 + 2,3 мм) та активний ріст між віковими періодами юнацького і першого періоду зрілого (49,4 + 2,6 мм) віків, а потім середні величини цього розміру зменшуються до 29,9 + 2,4 мм у віковому періоді старечого віку і до 31,5 + 2,6 мм у довгожителів. У осіб жіночої статі на фоні росту ширини біля основи лівих легеневих зв’язок ми спостерігали відрізок часу сповільненого росту: між підлітковим (34,1 + 4,2 мм) і юнацьким (35,2 + 3,4 мм) віками, після того починалася фаза активного росту і середня величина цього розміру досягала найбільших показників у першому періоді зрілого віку (47,8 + 3,3 мм), а далі поступово зменшувалась і ставала у періоді довгожителів рівною 27,5 + 1,6 мм.
Дещо інша картина спостерігається при аналізі вікових змін ширини біля основи правої легеневої зв’язки. Так, у осіб чоловічої статі відбувався сповільнений ріст між віковими періодами грудного віку (21,4 + 1,2 мм) і раннього дитинства (23,1 + 1,5 мм), а між другим дитинством (35,3 + 2,8 мм) і підлітковим віком (33,9 + 2,6 мм) ріст призупинився. Проте після цього відмічався прискорений ріст і середні величини цього розміру досягали найбільших показників у чоловіків першого періоду зрілого віку (51,9 + 3,2 мм), а потім поступово зменшувалися до 27,8 + 1,3 мм у довгожителів. У осіб жіночої статі активний ріст ширини біля основи правої легеневої зв’язки спостерігався між віковими періодами: новонароджених (10,8 + 0,5 мм) і раннього дитинства (21,4 + 1,5 мм), другого дитинства (24,7 + 1,5 мм) і підліткового віку (37,0 + 3,7 мм), далі ріст цього показника припиняється, його величина дорівнює 36,3 + 3,2 мм у юнацькому віці. Правда, після того наступало збільшення даного розміру і він ставав найбільшим у жінок першого періоду зрілого віку (48,7 + 3,0 мм). Потім спостерігали інволютивне зменшення цього показника до 30,3 + 2,2 мм у довгожителів.
Одержані нами дані щодо ширини легеневих зв’язок не співпадають з даними інших дослідників (В.К. Цвирко, 1963; С.И. Елизаровский, 1972), які наводять надто занижені дані (5 – 15 мм) проти наших (48,6 + 2,1 мм зліва і 50,3 + 2,2 мм справа) у першому періоді зрілого віку, а тим більше з думкою А.Г. Губанова (1955), що, йдучи донизу, ширина легеневих зв’язок зменшується і біля основи легень зникає, а за нашими даними там вона найширша.
При аналізі вікових змін площ лівих і правих легеневих зв’язок людини можна відмітити їхнє синхронне активне збільшення від вікового періоду новонароджених (78,4 + 6,8 мм2 зліва і 87,6 + 8,4 мм2 справа) до першого періоду зрілого віку (964,2 + 82,1 мм2 зліва і 1044,8 + 113,3 мм2 справа), після чого відбувається також синхронне зменшення цих параметрів і вони стають найменшими у довгожителів (611,4 + 47,9 мм2 зліва і 649,9 + 49,7 мм2 справа).
Проте існують вікові відмінності за площею лівих легеневих зв’язок у осіб чоловічої і жіночої статей. Так, у осіб чоловічої статі, починаючи з періоду новонароджених (77,7 + 10,9 мм2), площа лівої легеневої зв’язки поступово збільшується і стає максимальною у чоловіків першого періоду зрілого віку (1078,7 + 116,6 мм2). При цьому ми спостерігали сповільнений ріст даного показника між віковими періодами другого дитинства (676,5 + 89,3 мм2) і підліткового віку (724,8 + 114,9 мм2). У другому періоді зрілого віку у чоловіків середня площа лівої легеневої зв’язки становить 1000,3 + 122,5 мм2 і знову поступово збільшується, досягаючи в середньому 1054,4 + 84,3 мм2 у періоді похилого віку, а потім зменшується і стає рівною 576,0 + 81,0 мм2 у періоді старечого віку і 630,2 + 73,7 мм2 у довгожителів. У осіб жіночої статі площа лівої легеневої зв’язки також поступово збільшується, починаючи з періоду новонароджених (79,2 + 8,1 мм2) до першого періоду зрілого віку (849,6 + 111,5 мм2). Далі ця величина зменшується до 530,2 + 103,8 мм2 у періоді похилого віку. Однак, у періоді старечого віку середня величина її дорівнює 758,7 + 105,3 мм2, а у довгожителів – 630,2 + 73,7 мм2. Ми позбавлені можливості порівняти одержані нами дані щодо площ легеневих зв’язок з даними інших авторів, тому що в науковій літературі вони відсутні. Вищевикладене свідчить про циклічність змін прискореного і сповільненого росту лінійних розмірів легеневих зв’язок.
Аналізуючи дані товщини біля верхнього і нижнього країв лівих і правих легеневих зв’язок людини, ми встановили таку особливість, що, крім збільшення показників з віком, ці величини також залежать і від включень між їхніми листками. У випадках відсутності жирової чи сполучної тканин і лімфатичних вузлів, товщина легеневих зв’язок була прийнята за нуль, а середня величина товщини вираховувалася для всіх осіб у кожному віковому періоді. Тобто, величина товщини легеневих зв’язок в основному залежала від кількості таких зв’язок у кожному віковому періоді. Згідно одержаних нами даних, товщина окремих легеневих зв’язок, як біля верхнього, так і нижнього країв у першому і другому періоді зрілого віку, досягає 11 – 12 мм, що співпадає з даними інших авторів (С.И. Елизаровский, 1956; С.И. Елизаровский, Г.И. Кондратьев, 1961).
Такі кількісні дані, як: кут нахилу лівих і правих легеневих зв’язок назад від фронтальної площини та відстань від нижнього краю легеневих зв’язок із зовнішнього боку до нижнього краю нижніх часток легень і їхній перехід на діафрагмову поверхню залежать від індивідуальних особливостей людини кожного вікового періоду.
Тобто, середні величини цих показників залежать від розмірів і кількості осіб з описаними особливостями анатомії легеневих зв’язок у віковому періоді. Тому, за нашими даними, кількісні показники розмірів легеневих зв’язок розподіляються на такі групи, які залежать від: 1) вікових особливостей людини – висота, ширина посередині висоти та біля нижнього краю; 2) віку і форми легеневих зв’язок – ширина біля верхнього краю, площа легеневих зв’язок; 3) вмісту легеневих зв’язок – товщина біля верхнього і нижнього країв; 4) індивідуальних особливостей легеневих зв’язок у кожному віковому періоді – кут нахилу легеневих зв’язок назад від фронтальної площини, відношення нижнього вільного краю легеневих зв’язок із зовнішньої сторони до нижнього краю нижніх часток легень. Причому ця залежність простежується у осіб чоловічої і жіночої статей як зліва, так і справа.
Після проведеного нами аналізу вікових і статевих змін кількісних показників легеневих зв’язок обміркуємо і їхні якісні показники. На всіх досліджених препаратах легеневі зв’язки були наявними, тому ми не згодні з думкою (В.К. Цвирко, 1963) про те, що легеневі зв’язки непостійні.
Відносно утворення легеневих зв’язок дублікатурою середостінної плеври і її розміщенням нижче кореня легень між органами середостіння і нижньою часткою легень, то тут наші дані цілком співпадають з даними інших дослідників (С.И. Елизаровский, 1956; В.А. Батухтин и соавт., 1970).
Щодо форми легеневих зв’язок, то більшість вчених вважає, що вона є трикутною (С.И. Елизаровский, 1956; Л. Бежан, Е.Г. Зитти, 1981; В.К. Цвирко, 1963). Ми не заперечуємо цих даних, але додаємо, що форма легеневих зв’язок, як і багато інших показників, є мінливою в осіб усіх вікових періодів. Ми вивчили це питання грунтовніше і ширше. Наші дослідження показали, що для осіб чоловічої статі є характерними трикутна і трапецієподібна форми легеневих зв’язок з лівої боку та трапецієподібна і вітрилоподібна – з правого. Тоді, як у осіб жіночої статі з лівої боку найчастіше зустрічаються легеневі зв’язки трикутної, а з правого – трапецієподібної форм.
Крім того, ми зустрічали деякі особливості синтопії легеневих зв’язок. Так, перехід обома листками лівих легеневих зв’язок з внутрішньої краю на середостінну частину пристінкової плеври, що покриває перикард, ми зустрічали у контрольній групі – доношених мертвонароджених, а також у першому періоді зрілого і старечого віків та довгожителів, а на аорту – у періодах грудного віку, раннього дитинства, другому періоді зрілого віку. Перехід передніми і задніми листками правих легеневих зв’язок з внутрішньої сторони у середостінну частину пристінкової плеври, яка покриває перикард, ми відмітили у періодах грудного віку, раннього дитинства, старечого віку. А у вікових періодах новонароджених, першого періоду зрілого віку права легенева зв’язка обома листками з внутрішньої сторони переходить у середостінну частину пристінкової плеври, що покриває стравохід. У другому періоді зрілого, юнацького, похилого віків ми спостерігали перехід задніми листками легеневих зв’язок з однієї сторони на іншу.
Така синтопія легеневих зв’язок зустрічалася в осіб як чоловічої, так і жіночої статей.
Щодо нижньої межі легеневих зв’язок, то наші дані співпадають з тими авторами (Д. Надь, 1962), які стверджують, що нижній вільний край цих зв’язок звисає на діафрагмою, але до неї безпосередньо не доходить. Ми спостерігали в кожному віковому періоді, що деякі легеневі зв’язки з внутрішньої сторони нижнім краєм по ходу середостінного листка пристінкової плеври переходять у діафрагмову частину пристінкової плеври, хоча залежності такого їхнього переходу від віку і статі не виявлено. Наші дані не співпадають у тому, що легеневі зв’язки внизу доходять до діафрагми і переходять на неї, вплітаючись в її сухожильний центр (Е.А. Дыскин, 1955; С.И. Елизаровский, Г.И. Кондратьев, 1961; Л. Бежан, Е.Г. Зитти, 1981; H. Hayek, 1970).
Як і інші автори (Е.В.Серова, 1962; В.В.Кованов, Т.И. Аникина, 1967), ми спостерігали випадки, коли нижня легенева вена знаходилися між листками легеневих зв’язок, але на наших препаратах ця вена ні разу не знаходилася так низько, як за даними інших дослідників, щоб віддалялася від діафрагми всього на 0,5 – 0,7 см (С.И. Елизаровский, Г.И. Кондратьев, 1961). При розміщенні нижніх легеневих вен в товщі легеневих зв’язок не відмітили залежності від віку і статі.
При аналізі корелятивних зв’язків лінійних розмірів легеневих зв’язок з лінійними розмірами легень, воріт і нижніх часток встановлено, що висота і ширина біля основи лівої легеневої зв’язки мали сильні та середні прямі корелятивні зв’язки із 21 розміром лівої і правої легень, їхніми воротами і нижніми частками. Ширина посередині висоти лівої легеневої зв’язки мала сильні та середні корелятивні зв’язки з 19 показниками нижніх часток, воріт та легень з обох сторін. Площа лівої легеневої зв’язки мала сильні та середньої сили прямі корелятивні зв’язки з 22 розмірами обох легень, їхніх воріт та нижніх часток. При розгляді лінійних розмірів правої легеневої зв’язки встановлено, що її висота, як і зліва так і справа, мала сильні та середні прямі корелятивні зв’язки з 21 розміром лівих і правих легень, їхніх нижніх часток і воріт. А ширина посередині висоти та біля основи правої легеневої зв’язки мала прямі сильні та середні корелятивні зв’язки з 22 розмірами легень, воріт і нижніх часток з обох сторін. Площа правої легеневої зв’язки мала сильні та середні прямі корелятивні зв’язки з 21 розміром лівої і правої легень, їхніх воріт і нижніх часток. Інші розміри лівих і правих легеневих зв’язок: ширина біля верхнього краю, товщина біля верхнього і нижнього країв, кут нахилу назад від фронтальної площини, відстань між нижнім краєм легеневих зв’язок і нижнім краєм нижніх часток мали слабкі прямі і зворотні корелятивні зв’язки з розмірами лівих і правих легень, їхніх воріт та нижніх часток.
Крім того, нами встановлені корелятивні зв’язки між самими лінійними розмірами лівих і правих легеневих зв’язок, такими як: висота, ширина посередині висоти та біля нижнього краю, площа. Такі непостійні розміри лівих і правих легеневих зв’язок, як: ширина біля верхнього краю, товщина біля нижнього і верхнього країв, кут нахилу назад від фронтальної площини та величина відношення їхнього нижнього краю до нижнього краю нижніх часток легень мають слабкі прямі і зворотні корелятивні зв’язки з іншими розмірами лівих і правих легеневих зв’язок.
Отже, при вивченні вікових і статевих особливостей лівих і правих легеневих зв’язок та встановленні дуже сильних, сильних і середніх корелятивних зв’язків з розмірами легень, їхніх воріт і нижніх часток з обох боків, найбільш характерними є постійні показники, тобто ті, які ми вимірювали в усіх легеневих зв’язках осіб обох статей кожного вікового періоду. До цих показників відносяться: висота, ширина посередині висоти і біля основи та площа легеневих зв’язок. А такі розміри, як: ширина біля верхнього краю, товщина біля верхнього і нижнього країв, кут нахилу легеневих зв’язок назад від фронтальної площини та величина відношення їхнього нижнього вільного краю до нижнього краю нижніх часток легень є не постійними показниками легеневих зв’язок, тобто вони зустрічаються не в усіх легеневих зв’язках людей кожного вікового періоду і є мало характерними для вікових і статевих особливостей лівих і правих легеневих зв’язок.
На основі вивчення морфометричних показників легень, воріт, нижніх часток та легеневих зв’язок з обох сторін у осіб усіх вікових періодів нами був застосований R – факторний аналіз, тобто аналіз головних компонент (E. Diday et al., 1977), яких виявлено дві. Їхній сумарний внесок складав 79,1 % загальної дисперсії. Причому, перша головна компонента включала 29 показників, які в основному були лінійними розмірами лівих і правих легеневих зв’язок, легень, їхніх воріт та нижніх часток, а друга – 6 розмірів лівих і правих легеневих зв’язок. Значення першої головної компоненти зростають до першого періоду зрілого віку, що відповідає зростанню розмірів легень, їхніх воріт, нижніх часток і легеневих зв’язок, а між першим і другим періодами зрілого віку значення цієї компоненти не змінюється. Далі наступає поступове зниження її значень, яке відображає, на нашу думку, інволютивні зміни, що відбуваються у легенях і нижніх частках, як і в усьому організмі, пов’язані з процесом старіння. Хоча на всьому протязі зростання перша головна компонента має більші значення у чоловіків у кожному віковому періоді, але, починаючи від другого періоду зрілого віку, до довгожителів ця різниця помірно вирівнюється. А друга головна компонента має виражену періодичність, де дані значень у чоловіків і жінок ідуть у протифазі. Аналіз головних компонент дозволяє відобразити постембріональний онтогенез легеневих зв’язок, легень, їхніх воріт і нижніх часток, починаючи з вікового періоду новонароджених. Головні компоненти характеризуються протифазним періодизмом і індивідуальною специфічністю.
Як і у людини, легеневі зв’язки у собаки утворюються за рахунок переходу середостінної частини пристінкової плеври на задню частку легень дозаду від їхніх воріт. Наші дані співпадають з даними, що легеневі зв’язки у собаки мають переважно трикутну або трапецієподібну форми (А.В. Ваценко, 1996). Ми, крім того, спостерігали і вітрилоподібну форму легеневих зв’язок. Наші дані не співпадають з тими, що легеневі зв’язки доходять до діафрагми і її сухожильного центру (Б.М. Хромов, 1972). За нашими даними, вони можуть доходити до діафрагми за ходом стравоходу справа і аорти зліва лише у складі середостінної частини пристінкової плеври.
Згідно одержаних нами даних, кількість артерій легеневих зв’язок коливалася від двох до п’яти. В літературі вони ще не описані, тому ми дали їм свої назви, скориставшись при цьому топологічним принципом – у якій частині зв’язки вони розміщувалися так ми їх і назвали: передня, середня і задня. Артерії, які знаходилися між ними, відповідно названі: передньо-середня і середньо-задня. Найчастіше вони відходили від стравохідних гілок бронхових артерій. Другим джерелом їхнього відходження були самі бронхові артерії, а третім – гілки, які супроводжували і кровопостачали блукаючий нерв. Ці артерії відходять під кутом 60 – 90, діаметр їхнього просвіту коливається в межах 0,05 – 0,15 мм, а довжина – від 7 до 50 мм. Вони розподіляються переважно за магістральними типом. Тут ми виявили декілька закономірностей: у напрямі спереду назад діаметр просвіту і довжина артерій легеневих зв’язок збільшуються, а найбільшими вони є біля основи. Ці артерії розміщуються впоперек зв’язки паралельними рядами, діаметр їхнього просвіту зменшується від середостінного до легеневого країв, вони анастомозують між собою переважно біля легеневих країв.
Ми передбачили, що порушення кровообігу в легенях, а саме – припинення припливу крові по гілках легеневої артерії до задньої частки легень, повинно стати стимулюючим фактором для збільшення припливу крові до цих знекровлених ділянок з боку артерій легеневих зв’язок. Наше передбачення здійснилося у проведених в подальшому трьох серіях дослідів.
У першій серії дослідів у собак ми припиняли приплив крові по сегментних гілках лівої задньої часткової легеневої артерії – каудальній і проміжній. Цим самим ми обезкровили сегменти лівої задньої частки легень, які межують з легеневою зв’язкою та на які переходить ця зв’язка зі своїми артеріями. Це оперативне втручання викликало помітну компенсаторну перебудову артерій лівої легеневої зв’язки, діаметр їхнього просвіту поступово збільшувався, через 7 діб він досягав в середньому 0,23 мм, а через 14 діб він зріс майже в три рази і становив 0,29 мм. Через 30 діб він дорівнював 0,37 мм, через 60 діб – 0,4 мм, через 90 діб – 0,51 мм, а в окремих з цих артерій біля свого початку у ці строки він досягав 0,7 – 0,8 мм. Із збільшенням термінів дослідів артерії лівої легеневої зв’язки ставали все більше звивистими, передкапілярні анастомози між гілками бронхової і легеневої артерій у знекровлених сегментах починали розкриватися уже через 14 діб, ставав чіткіше видним їхній взаємний перехід. Через 90 діб виявлялися новоутворені передкапілярні анастомози вподовж межі між гілками легеневої артерії обезкровленого проміжного та інтактного краніального сегментів лівої задньої частки легень.
Компенсаторної перебудови також зазнають артерії трахеї, бронхів та суміжних органів середостіння у ці ж післяопераційні строки. Так, діаметр просвіту артерій лівого півкола трахеї від 0,38 мм збільшується до 1,1 мм, артерій сегментних бронхів знекровлених сегментів – від 0,37 мм до 1,31 мм, артерій лівого півкола стравоходу – від 0,32 мм до 0,81 мм (через 60 діб), артерії, яка супроводжує і кровопостачає лівий блукаючий нерв – від 0,26 мм до 0,8 мм (через 60 діб). Згадані артерії інтактної протилежної сторони залишилися майже без змін.
У контрольних дослідах, де перекривався приплив крові по сегментних гілках лівої задньої часткової артерії – проміжній і краніальній, які не межують з легеневою зв’язкою, артерії лівої легеневої зв’язки не прореагували, їхній просвіт через 14 і 30 діб залишився попереднім, розширилися лише гілки бронхових артерій у цих сегментах.
У другій серії дослідів ми збільшили знекровлену ділянку, в собак перекрили просвіт часткової легеневої артерії правої задньої частки легень, у яку переходить легенева зв’язка зі своїми артеріями. Вже через 3 доби діаметр просвіту артерій правої легеневої зв’язки збільшився вдвоє і досяг 0,2 мм. Далі зміни були менш помітні, діаметр просвіту в середньому дорівнював 0,23 мм через 7 діб, через два тижні він становив 0,25 мм. Артерії правої легеневої зв’язки ставали більш звивистими, вступали у каудальний сегмент задньої частки, де з’єднувалися з дистальними гілками бронхової артерії. Помітніше стали проявлятися пластичні властивості цих артерій через місяць: діаметр просвіту їхніх основних гілок збільшувався до 0,35 мм, гілки другого порядку розширювалися до 0,25 мм, а третього – до 0,2 мм, вони з’єднувалися у знекровленій частці з дистальними гілками легеневої артерії. Вже починали розкриватися передкапілярні анастомози між гілками легеневої і бронхової артерій та з артеріями правої легеневої зв’язки. Ще більше виражена компенсаторна перебудова артерій правої легеневої зв’язки через два – три місяці: діаметр їхнього просвіту розширився до 0,5 – 0,6 мм, ці артерії вже ставали дуже звивистими; просвіт гілок другого порядку дорівнював 0,3 – 0,4 мм, навіть гілки третього порядку досягали 0,25 – 0,3 мм. Передкапілярні гілки цих артерій всередині задньої частки легень переплітаються з дистальними гілками легеневої і бронхової артерій, утворюючи цілі судинні клубки. Утворюються нові короткі колатералі, які місткоподібно перекидаються через місце накладання лігатури, діаметр просвіту яких досягає 0,1 – 0,3 мм. У більш віддалені строки (через 240 діб) просвіт основних артерій правої легеневої зв’язки вже не збільшувався, залишаючись таким, як і в попередній термін. Передкапілярні анастомози між артеріями легеневих зв’язок, бронховими і легеневими артеріями залишалися добре вираженими, між їхніми периферичними гілками збереглися такі ж суцільні судинні клубки, що узгоджується з даними інших дослідників (A.A. Liebow, M.R. Hales, W.E. Bloomer, 1950). З інтактної середньої частки у знекровлену задню частку проросли новоутворені артерії. Процес проявлення пластичних властивостей артерій правої легеневої зв’язки стабілізувався, їхні потенційні резерви проявилися повністю.
Щодо реакції з боку артерій трахеї і бронхів та суміжних органів, то вони були також досить помітними. Артерії правого півкола трахеї через два місяці досягали до 0,7 мм (при нормі 0,43 мм), задня часткова бронхова артерія через вісім місяців – до 1,5 мм (при нормі 0,49 мм), артерії правого півкола стравоходу через два місяці – до 0,6 мм (при нормі 0,34 мм), артерії, яка супроводжує і кровопостачає правий блукаючий нерв через два місяці – до 0,7 мм (при нормі 0,27 мм). Артерії легеневих зв’язок і суміжних органів з інтактної сторони за цих умов майже не прореагували. Ці наші дані співпадають з одержаними Т.А. Гибрадзе, (1964), О.Г. Гончаровим (1967), В.Л. Альхимовичем (1979), які спостерігали деяке розширення бронхових артерій за цих умов через тиждень, помітніше – через два – три тижні, а то і через два місяці. Розвиток шляхів колатерального припливу крові до знекровленої частки через артерії стравоходу, перикардо-діафрагмову, міжреброву артерії спостерігали С.М. Сеит-Умеров (1964), Н.П. Бисенков (1970), А.Л. Лейтес, Ю.Х. Шидаков (1972), Е.П. Мельман (1972), J.T. Stocker (1986).
У контрольній групі тварин артерії легеневих зв’язок не прореагували на припинення припливу крові по легеневій артерії до середньої частки, яка не межує з легеневою зв’язкою. Проте виникала компенсаторна реакція бронхових артерій у цій частці.
У третій серії дослідів на 22 собаках ми ще збільшили обезкровлену ділянку, припинивши приплив крові по лівій легеневій артерії до цілої легені. Крім дослідження компенсаторної реакції з боку артерій лівої легеневої зв’язки, трахеї, бронхів, стравоходу, блукаючих нервів ми задалися метою також прослідкувати за розвитком їхніх позаорганних анастомозів і колатеральних шляхів припливу крові до знекровленої легені. Динаміка компенсаторної перебудови з боку артерій лівої легеневої зв’язки була наступною. Уже через три доби середній діаметр просвіту її основних артерій біля початку збільшився до 0,17 мм, через 7 діб – до 0,28 мм, а через 14 діб – до 0,3 мм. Щодо позаорганних зв’язків артерій лівої легеневої зв’язки, то, крім бронхових артерій, вони з’єднуються зі стравохідними і трахейними артеріями у краніальному та через стравохідні артерії і артерію, яка супроводжує і кровопостачає лівий блукаючий нерв – з перикардо-діафрагмовою, м’язово-діафрагмовою і лівою шлунковою артеріями – у каудальному напрямках, утворюючи між собою поздовжній колатеральний тракт.
Зі збільшенням терміну дослідження до 30 діб звертають на себе увагу новоутворені судини спайок між перикардом і лівою легенею, особливо її задньою часткою, де вони переходять з перикарда на легеневу плевру і далі з’єднуються з легеневими судинами. Діаметр цих новоутворених судин становить 0,1 – 0,15 мм, інколи вони досягали в діаметрі до 0,2 мм, утворюючи суцільний судинний вал. Густою стає судинна сітка у легеневій плеврі лівої легені, яка утворює цілі сплетення. Діаметр просвіту цих судин порівняно невеликий – 0,05 – 0,1 мм.
Через два – три місяці діаметр просвіту артерій лівої легеневої зв’язки зростає до 0,34 – 0,4 мм, а окремих з них – до 0,7 – 0,8 мм, що співпадає з даними О.Г. Гончарова (1967), згідно яких діаметр артерій легеневої зв’язки у цей строк після перекриття просвіту легеневої артерії коливається в межах 0,1 – 0,8 мм. За нашими даними вони звивисті, анастомозують між собою, утворюючи полігональну артеріальну сітку. Діаметр анастомозуючих гілок дорівнював 0,1 – 0,3 мм, а капілярних судин – 7 – 11 мкм; артеріоли діаметром 0,05 мм супроводжуються парними венулами, діаметром 0,06 – 0,07 мм. Найбільша з артерій лівої легеневої зв’язки, діаметром 0,8 мм, проходить біля основи цієї зв’язки, з’єднує артерії стравоходу і периферичні гілки бронхової артерії між собою, утворюючи поперечний колатеральний шлях. Ще більше розширюються і розростаються судини у легеневій плеврі, що співпадає з даними інших дослідників (И.Г. Туровец, В.А. Гримайловская, 1958; Т.А. Гибрадзе, 1964). Діаметр бронхових артерій збільшується до 1,6 – 1,9 мм. Ліва легеня місцями спаяна з стінкою аорти, у її адвентиції артерії досягають 0,1 – 0,25 мм, вони утворюють сплетення з петлями 1 х 3 мм. Судини спайок між частками лівої легені досягають в діаметрі 0,02 – 0,08 мм; серед них є більші – 0,1 – 0,2 мм, які розміщуються паралельними рядами, їхній просвіт місцями звужений і розширений, що також спостерігали інші дослідники (В.В. Вахидов, 1962; F.B. Cockett, C.C.N. Vass, 1950).
Через півроку продовжують проявлятись компенсаторні можливості артерій лівої легеневої зв’язки, діаметр їхнього просвіту в середньому збільшився до 0,45 мм, з коливаннями від 0,3 мм до 0,7 мм біля початку, вони ставали ще більше звивистими, внутрішній діаметр гілок другого порядку збільшився до 0,45 мм, а третього – до 0,3 мм. Ліва бронхова артерія ще більше розширюється, досягаючи в середньому 1,9 мм, вона звивиста. Зберігаються новоутворені судини в спайках між частками лівої легені, ними і перикардом, пристінковою плеврою (у місці оперативного доступу), діафрагмою, загруднинною залозою і стінкою аорти. За кількістю новоутворених судин на першому місці у лівій легені виділяються спайки між легеневою і пристінковою плеврою, їхній діаметр становить 0,2 – 0,3 мм. На другому місці за кількістю знаходяться артерії спайок задньої частки лівої легені з діафрагмою, діаметр просвіту досягає 0,4 мм. На третьому місці за частотою знаходяться новоутворені артерії спайок загруднинної залози з лівою передньою часткою, діаметр просвіту яких дорівнює 0,25 – 0,3 мм. Далі за значенням виділяємо новоутворені судини спайок між внутрішньою поверхнею передньої і середньої часток з перикардом.
У наступні строки (365 діб) діаметр просвіту артерій легеневих зв’язок і суміжних органів вже не збільшувався, граничні потенційні резерви проявилися, звивистість цих артерій збереглася, продовжували зберігатися передкапілярні анастомози між гілками легеневої і бронхової артерій і артеріями легеневих зв’язок у лівій легені. Новоутворені судини збереглися у спайках між частками лівої легені, їхній просвіт коливається в межах 0,2 – 0,6 мм.
Таким чином, компенсаторна перебудова артерій легеневих зв’язок і суміжних органів підвладна загальним закономірностям. Вираженість цих змін за умов припинення припливу крові по гілках легеневої артерії до суміжних з легеневими зв’язками ділянок, прямо пропорційна збільшенню проміжку часу, який наступає після перекриття просвіту гілок легеневої артерії. Причиною звивистості артерій за цих умов є сукупність дії багатьох факторів, разом узятих: кількості крові, яка приноситься цими колатералями у знекровлену ділянку, швидкості течії цієї крові, величини кров’яного тиску, стану опірності стінки артерій, її щільності (А.П. Любомудров, 1962; Я.Л. Караганов та ін., 1982; В.В. Куприянов, И.И. Бобрик, Я.Л. Караганов, 1986; К.И. Кульчицкий, 1994). Організм у відповідь на перекриття припливу крові по легеневій артерії та її гілках знаходить свої резервні можливості шляхом стимуляції не тільки бронхових артерій, а і шляхів ще одного обхідного не бронхового припливу крові, у нашому дослідженні – проявлення потенційних резервів артерій легеневих зв’язок (М.С. Скрипніков та ін., 2003).
ВИСНОВКИ
1. У дисертації викладені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у виявленні вікових і статевих особливостей хірургічної анатомії легеневих зв’язок людини, закономірностей проявів потенційних резервів артерій легеневих зв’язок разом з артеріями суміжних органів в експерименті за умов припинення припливу крові по легеневій артерії або її гілках до ділянок легень, прилеглих до легеневої зв’язки.
2. У людей різного віку і статі легеневі зв’язки являються серозною оболонкою, де під мезотелієм знаходиться пухка сполучна тканина, між колагеновими волокнами якої розміщуються кровоносні судини, поодинокі лімфатичні вузли, ліпоцити, пучки нервових волокон.
Форма легеневих зв’язок мінлива в осіб обох статей усіх вікових періодів. За формою і величиною ліва та права легеневі зв’язки асиметричні.
3. Розміри легеневих зв’язок зростають до першого періоду зрілого віку, а між першим і другим періодами зрілого віку вони мало змінюються. Потім настає поступове зменшення цих величин, яке відтворює інволютивні зміни. На всьому протязі зростання більші значення розмірів спостерігаються в осіб чоловічої статі у кожному віковому періоді, а, починаючи з другого періоду зрілого віку, до довгожителів ця різниця вирівнюється.
4. Висота, ширина посередині висоти і біля основи та площа легеневих зв’язок є постійними розмірами в осіб обох статей кожного вікового періоду. Вони є характерними показниками вікових і статевих особливостей лівих і правих легеневих зв’язок та мають дуже сильні, сильні і середні корелятивні зв’язки з розмірами легень, їхніх воріт і нижніх часток з обох боків. Ширина біля верхнього краю, товщина біля верхнього і нижнього країв, кут нахилу легеневих зв’язок та величина відношення їхнього нижнього вільного краю до нижнього краю нижніх часток легень є непостійними розмірами легеневих зв’язок і є мало характерними для вікових і статевих особливостей лівих і правих легеневих зв’язок; з розмірами легень, їхніх воріт і нижніх часток вони мають прямі і зворотні слабкі корелятивні зв’язки.
5. Встановлена залежність кількісних показників розмірів легеневих зв’язок від таких чинників: висота, ширина посередині висоти та біля нижнього краю – від вікових особливостей людини; ширина біля верхнього краю, площа легеневих зв’язок – від форми легеневих зв’язок і віку людини; товщина біля верхнього і нижнього країв – від вмісту легеневих зв’язок; кут нахилу легеневих зв’язок, відношення нижнього вільного краю легеневих зв’язок до нижнього краю нижніх часток легень – від особливостей легеневих зв’язок у кожному віковому періоді. Ця залежність простежується в осіб чоловічої і жіночої статей як зліва, так і справа.
6. Кількість артерій легеневих зв’язок у собаки коливається від однієї до п’яти з лівого боку та від однієї до чотирьох – з правого. За розташуванням, починаючи спереду назад, ці артерії нами названі: передня, передньо-середня, середня, середньо-задня, задня. Вони частіше починаються від стравохідних гілок бронхових артерій, самих артерій бронхів та артерій, які супроводжують і кровопостачають блукаючі нерви; рідше вони відходять від стравохідних, міжребрових (аортальних) артерій та грудної частини аорти.
7. Встановлені такі закономірності анатомії артерій легеневих зв’язок у собак: вони збільшуються у довжину в напрямку спереду назад, відходять від своїх джерел під кутом 60 – 90, розміщуються впоперек зв’язки паралельними рядами та розподіляються, переважно, за магістральним типом; діаметр просвіту цих артерій зменшується від середостінного до легеневого країв; біля середостінного краю легеневих зв’язок переважають малосудинні ділянки; посередині своєї довжини вони вже з’єднуються боковими гілками, а інтенсивно анастомозують між собою біля легеневого краю.
8. Припинення припливу крові по гілках легеневої артерії до суміжних з легеневою зв’язкою сегментів задньої частки легень, у які входять артерії цієї зв’язки, викликає поступове збільшення діаметра просвіту артерій легеневої зв’язки через 90 діб у 5 разів, а задньої артерії цієї зв’язки – майже у 7 разів; через 120 діб її гілок другого порядку – в 6 разів, третього – в 6,7 рази, сегментних бронхових артерій – у 3,5 рази. Через 60 діб артерії прилеглих відділів стравоходу збільшуються в 2,5 рази, блукаючого нерва – в 3,1 рази.
9. Збільшення ділянки знекровлення легені припиненням припливу крові до задньої частки, в яку входять артерії легеневої зв’язки, викликає через 90 діб збільшення діаметра просвіту останніх у 7 разів, а задньої артерії цієї зв’язки – майже в 9 разів, її гілок другого і третього порядків – у 4 – 4,5 рази, задньої часткової бронхової артерії – в 4 рази, артерій прилеглих відділів стравоходу і блукаючого нерва – у 3 рази. Через 60 діб досягають достатнього розвитку поперечні колатеральні шляхи, які за допомогою гілок бронхових і стравохідних артерій з’єднують між собою артерії лівої і правої легеневих зв’язок.
10. Після припинення припливу крові по легеневій артерії до однієї легені, вподовж якої розміщуються позаорганні анастомози артерій легеневої зв’язки, діаметр просвіту артерій легеневої зв’язки через 90 діб збільшується в 6 разів; через 180 діб задньої артерії цієї зв’язки – в 9 разів, лівої бронхової артерії – в 2,8 рази, артерій трахеї – в 2,9 рази; через 365 діб артерій стравоходу – в 3,6 рази, лівого блукаючого нерва – в 3,5 рази. Серед позаорганних анастомозів виділяється поздовжній колатеральний тракт, який розміщений уздовж стравоходу і з’єднує артерії легеневої зв’язки з артеріями бронха, стравоходу, трахеї, загруднинної та щитоподібної залоз у краніальному напрямку та з артеріями бронха, перикарда, стравоходу, блукаючого нерва, діафрагми, кардіального відділу шлунка – у каудальному.
11. Виявлені загальні закономірності проявів компенсаторних змін артерій легеневих зв’язок у залежності від величини знекровленої ділянки легень: звивистість артерій легеневої зв’язки і суміжних органів, розкриття передкапілярних анастомозів між периферичними гілками артерій легеневої зв’язки, бронхової і легеневої артерій, починаючи з 7 – 14 доби; новоутворення артерій спайок у місці оперативного доступу – з 14 доби. Вираженість цих змін артерій прямо пропорційна збільшенню післяопераційного строку, аж до повного прояву потенційних резервів. Усі вони спрямовані на компенсацію кровозабезпечення знекровлених ділянок легень.
Просвіт артерій легеневої зв’язки інтактного боку за цих умов майже не відрізняється від норми.
12. Артерії легеневих зв’язок являються резервними позабронховими шляхами припливу крові до знекровлених суміжних ділянок легень; вони знаходиться у стані готовності, поки не виникне необхідність додаткового забезпечення їх кров’ю. Тоді артерії легеневих зв’язок проявляють свої потенційні резерви повністю.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Під час виконання оперативних втручань на легенях, бронхах, перикарді, серці, грудних частинах стравоходу, аорти, у розробці нових методів та доступів оперативних втручань, лікувальних та діагностичних маніпуляцій хірургам рекомендуємо враховувати:
– вікові та статеві особливості величини, площі і вмісту легеневих зв’язок; можливе розміщення нижньої легеневої вени у товщі легеневої зв’язки; перехід легеневих зв’язок із внутрішнього краю на суміжні органи середостіння, відношення нижнього краю легеневих зв’язок з легеневого боку до нижнього краю нижніх часток легень та перехід їх на діафрагмову поверхню нижніх часток;
– закономірності розподілу артерій легеневих зв’язок (їхні малосудинні ділянки біля середостінного краю та інтенсивне анастомозування біля легеневого краю) і значні пластичні властивості їхніх артерій та їх участь у розвитку шляхів додаткового кровопостачання при реконструктивно-відновних пластичних операціях на бронхах при незаживаючих куксах, їх резекціях при центральних злоякісних пухлинах, норицях стравоходу.
Бережно ставитися до артерій легеневих зв’язок як до потенційних резервів покращання кровопостачання легень при стенозах, оклюзії, атрезії легеневої артерії, секвестрації ділянок нижньої частки легень, а також як можливих шляхів прямої доставки хіміопрепаратів, антибіотиків, склерозуючих речовин та емболів при злоякісних пухлинах, абсцесах, туберкульозі, внутрішній кровотечі нижніх часток легень.
Запропоновану нами модель стимуляції проявів пластичних властивостей артерій легеневих зв’язок можна застосувати в науково-дослідних роботах при вивченні порушень легеневого кровообігу.
Результати роботи рекомендуємо використовувати в навчальному процесі на кафедрах анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії, грудної та дитячої хірургії, геронтології.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ляховський В.І. Адаптація кровоносних судин легень і легеневих зв’язок в умовах стенозу легеневого стовбура // Вісник проблем біології і медицини. – Полтава-Харків, 1997. – Вип. 24. – С. 12-16.
2. Ляховський В.І. Форма і величина легеневих зв’язок у людини // Вісник проблем біології і медицини. – Полтава-Харків, 1997. – Вип. 28. – С. 102-106.
3. Ляховський В.І. Залежність між величиною легень і легеневих зв’язок у людини // Вісник проблем біології і медицини. – Полтава-Харків, 1998. – Вип. 3. – С. 67-71.
4. Ляховський В.І., Скрипніков М.С., Максимук Ю.О. Кровоносне русло легеневих зв’язок в умовах моделювання порушень легеневого кровообігу у тварин // Проблеми екології та медицини. – 1998. – № 3-4. – С. 96-97 (автором сформульовані мета і задачі дослідження, проведений експеримент, самостійно написані результати дослідження і висновки).
5. Ляховський В.І. Потенційні можливості артерій легеневої зв’язки в умовах оклюзії сегментарних гілок легеневої артерії // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Морфологія – практичній ветеринарії та медицині. – 1998. – Вип. 6, Ч. 1. – С. 78-82.
6. Ляховський В.І. Прояв компенсаторних можливостей артерій легеневої зв’язки // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія Медицина. – 1999. – Вип. 8. – С. 143-145.
7. Ляховський В.І. Роль артерій легеневої зв’язки і суміжних органів у відновленні порушеного легеневого кровообігу в експерименті // Вісник морфології. – 1999. – Т. 5, № 2. – С. 174-175.
8. Ляховський В.І. Зміна розмірів легеневої зв’язки у ранньому постнатальному онтогенезі людини і компенсаторні властивості її артерій в експерименті // Український медичний альманах. – 2000. – Т. 3, № 3. – С. 104-106.
9. Ляховський В.І. Легенева зв’язка людини зрілого віку та компенсаторні можливості її артерій // Вісник морфології. – 2000. – Т. 6, № 1. – С. 68-69.
10. Ляховський В.І. Вікові зміни розмірів легеневих зв’язок у людини // Буковинський медичний вісник . – 2001. – Т. 5, № 1-2. – С. 113-116.
11. Скрипніков М.С., Гіленко І.О., Ляховський В.І., Максимук Ю.О. Нові дані про участь артерій органів середостіння та легеневих зв’язок у відновленні порушеного кровотоку по гілках легеневої артерії в експерименті // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. – 2001. – Вип. 10, Кн. 4. – С. 901-904 (здобувачу належить ідея наукової роботи, проведення аналізу літератури та експериментальних досліджень, написання висновків).
12. Ляховський В.І. Зміни розмірів нижніх часток легень і легеневих зв’язок у людини // Буковинський медичний вісник. – 2001. – № 3-4. – С. 67-69.
13. Ляховський В.І. Нові дані про артерії легеневих зв’язок та їх пластичні властивості // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т. 9, № 3. – С. 189-191.
14. Ляховський В.І. Потенційні резерви артерій легеневих зв’язок і суміжних органів після припинення припливу крові по гілках легеневої артерії // Медицина сьогодні і завтра. – 2002. – № 3. – С. 28-31.
15. Ляховський В.І. Компенсаторна перебудова артерій легеневих зв’язок та прилеглих органів // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2002. – Т. 2, Вип. 2 (4). – С. 27-29.
16. Ляховський В.І. Потенціальні резерви артерій легеневих зв’язок і суміжних органів за умови припинення притоку крові по гілці легеневої артерії до частки легень, яка межує з легеневою зв’язкою // Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – Вип. 2. – С. 54-59.
17. Ляховський В.І., Скрипніков М.С., Ляховська Т.Ю., Максимук Ю.О. Корелятивні зв’язки розмірів лівих і правих легеневих зв’язок з розмірами легень, їх воріт і нижніх часток // Вісник проблем біології і медицини. – 2003. – Вип. 3. – С. 26-28 (автором самостійно сформульована мета, проведені морфометричні дослідження і статистичний аналіз, написані обговорення і висновки роботи).
18. Ляховський В.І., Ляховська Т.Ю. Порівняння вікових і статевих змін площі легеневих зв’язок людини // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2003. – Т. 3, Вип. 1 (5). – С. 17-18 (здобувачем виконані морфометричні дослідження, проведена статистична обробка та аналіз отриманих даних, сформульовані висновки).
19. Ляховський В.І. Потенційні резерви артерій легеневих зв’язок і суміжних органів за умови перекриття просвіту лівої легеневої артерії // Експериментальна і клінічна медицина. – 2003. – № 1. – С. 55-58.
20. Ляховський В.І. Стан артеріального русла легеневих зв’язок при оклюзії легеневої артерії // Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т. 10, № 2. – С. 125-127.
21. Скрипніков М.С., Загоруйко Г.Є., Ляховський В.І., Ляховська Т.Ю. Періоди посиленого і сповільненого росту легеневих зв’язок людини // Вісник проблем біології і медицини. – 2003. – Вип. 6. – С. 58-62 (автор сформулював мету і задачі дослідження, провів морфометрію легеневих зв’язок та статистичну обробку отриманих даних).
22. Деклараційний патент на винахід 45230 А (Україна) МПК А 61В5/107. Антропометричний пристрій / Ляховський В.І., Скрипніков М.С., Гіленко І.О., Максимук Ю.О., Сакевич Р.П., Ляховська Т.Ю. (Україна). № 2001074545 Заявл. 02.07.2001., Опубл. 15.03.2002. Бюл. № 3 (здобувачу належить ідея виготовлення пристрою, аналіз літератури, оформлення документації, проведення морфометричних досліджень за допомогою даного антропометричного пристрою, що становить 80 % вкладу).
23. Ляховський В.І., Максимук Ю.О., Ляховська Т.Ю., Стовба О.Ю. Участь артерій легеневої зв’язки у відновленні порушеного легеневого кровообігу // Актуальні питання морфології. І національний конгрес анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів. – Івано-Франківськ, 1994. – С. 109-110 (автором виконана експериментальна частина дослідження, написані обговорення і висновки).
24. Ляховський В.І. Макро-мікроскопічна будова легеневої зв’язки в постнатальному онтогенезі // Актуальні проблеми нейрогістології та нейрогенезу: Матер. наук. конф., присвяч. 90-річчю з дня народж. М.І. Зазибіна. – К., 1994. – С. 78-79.
25. Ляховский В.И., Максимук Ю.А., Ляховская Т.Ю., Стовба О.Ю. Пластические свойства артерий легочной связки в условиях перекрытия просвета легочной артерии // Актуальные вопросы фундаментальной и прикладной морфологии. – Смоленск, 1994. – С. 86 (здобувачем сформульована мета, проведені експеримент та аналіз результатів).
26. Ляховський В.І., Скрипніков М.С., Максимук Ю.О., Ляховська Т.Ю. Участь артерії легеневої зв’язки у розвитку шляхів колятерального кровообігу після оклюзії легеневої артерії // Актуальні проблеми функціональної анатомії судинної системи: Матер. наук. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. проф. А.П. Любомудрова. – Львів, 1995. – С.76 (автору належить визначення актуальності роботи, експериментальне дослідження, обговорення одержаних результатів).
27. Ляховский В.И. Легочная связка человека и ее прикладное значение // Морфология. – 1996. – Т.109, № 2. – С. 68.
28. Ляховський В.І. Потенційні властивості кровоносних судин легеневої зв’язки // Актуальні питання морфології. Міжнар. конф., присвяч. пам’яті акад. Сморщка С.А.: Зб. наук. робіт. – Тернопіль, 1996. – Т.2. – С. 396-397.
29. Ляховський В.І. Форма і величина легеневої зв’язки у людей різного віку // Актуальні питання теоретичної і практичної медицини на сучасному рівні: Матер. доп. наук. конф. – Полтава, 1996. – С. 248-249.
30. Ляховський В.І. Перебудова артерій легеневої зв’язки після оклюзії гілок легеневої артерії при наявності двох та однієї легені // Актуальні питання морфогенезу. – Чернівці, 1996. – С. 207-208.
31. Ляховський В.І. Стан кровоносного русла легень і легеневих зв’язок в умовах стенозу легеневого стовбура // Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окислення ліпідів: Зб. тез міжнар. конф. – Полтава, 1997. – С. 37.
32. Ляховський В.І., Скрипников М.С., Гіленко І.О., Максимук Ю.О. Роль артерій легеневої зв’язки у відновленні порушеного легеневого кровообігу // Матеріали ІІ з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України. – К., 1998. – С. 90 (здобувач сформулював мету, провів експериментальне дослідження).
33. Скрипников М.С., Гіленко І.О., Максимук Ю.О., Ляховський В.І. Клінічна анатомія легеневої зв’язки людини // Матеріали ІІ з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України. – К., 1998. – С. 92 (автор провів макро-мікроскопічне і топографоанатомічне дослідження легеневих зв’язок людини, написав обговорення).
34. Ляховский В.И., Скрипников Н.С., Максимук Ю.А., Гиленко И.А. Анатомохирургические аспекты легочной связки // Морфологические проблемы пульмонологии: Матер. Всерос. симпоз. – Саратов, 1998. – С. 16-17 (здобувач визначив актуальність, мету дослідження, виконав макро-мікроскопічне вимірювання, провів аналіз і обговорення результатів).
35. Скрипников Н.С., Гиленко И.А., Ляховский В.И., Максимук Ю.А. Компенсаторная перестройка артерий легочной связки // ІІ Конгрес хірургів України: Зб. наук. робіт. – Київ-Донецьк, 1998. – С. 559-560 (автор поставив експеримент, виготовив мікропрепарати, написав обговорення ).
36. Скрипников М.С., Гіленко І.О., Ляховський В.І., Максимук Ю.О. Компенсаторні зміни артерій легеневої зв’язки в умовах оклюзії легеневої артерії // Актуальні проблеми панкреато-біліарної та судинної хірургії. – Київ, Клінічна хірургія, 1998. – С. 389-391 (здобувачем проаналізована наукова література і сформульована ідея, визначена тема, поставлені задачі дослідження, проведено морфологічне дослідження, варіаційно-статистична обробка отриманих результатів. Обговорення результатів і висновки проведені автором особисто).
37. Ляховський В.І., Гіленко І.О., Максимук Ю.О. Мікроциркуляторне русло легеневої зв’язки в експерименті // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Матер. Укр. наук. конф. з міжнар. участю. – К., 1999. – С. 186-187 (здобувач запропонував тему, виконав експериментальне дослідження, виготовив мікропрепарати, проаналізував одержані результати).
38. Ляховський В.І. Гемомікроциркуляторне русло легеневої зв’язки // Проблеми екології та медицини. – 1999. – № 1-2. – С. 29.
39. Liachovsky V., Skrypnikov N., Maksimuk Yu., Gilenko I. Anatomy of pulmonary artery // Verhandlungen der Anatomischen Gesellschaft. Versammlung in Hamburg vom 26 bis 29 Marz. – 1999. – S. 173-174 (автор сформулював мету, провів топографоанатомічне дослідження, узагальнив результати).
40. Ляховський В.І., Максимук Ю.О., Ляховська Т.Ю. Особливості розміщення лімфатичних вузлів у легеневій зв’язці дорослої людини // Морфологія лімфатичних та кровоносних судин: Матер. наук. конф., присвяч. 100-річчю з дня народж. проф. О.І. Свиридова. – К., 2000. – С. 14-15 (здобувач визначив актуальність роботи, виконав макро-мікроскопічне дослідження, написав висновок).
41. Ляховский В.И. Топографо-анатомические особенности легочной связки человека в ранние периоды постнатального онтогенеза // Научные ведомости: Серия Медицина. – 2000. – № 2 (11). – С. 96.
42. Ляховський В.І., Ляховська Т.Ю. Вікова анатомія легеневої зв’язки новонароджених і людей зрілого віку // Український медичний альманах – 2000. – Т 3, №1. – С. 38 (автор поставив мету дослідження, провів вимірювання розмірів легеневих зв’язок, написав аналіз одержаних даних).
43. Ляховский В.И. Возрастные особенности легочных связок человека // Материалы 4-го международного конгресса по интегративной антропологии. – СПб., 2002. – С. 219-220.
44. Скрипніков М.С., Ляховський В.І., Гіленко І.О., Максимук Ю.О. Потенційні резерви артерій легеневих зв’язок і суміжних з нею органів // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. – 2002. – Т. 2. – С. 752-754 (здобувач провів експериментальне дослідження, виготовив мікропрепарати, написав обговорення).
45. Скрипніков М.С., Ляховський В.І., Максимук Ю.О., Ляховська Т.Ю. Функціональна анатомія легеневих зв’язок у людини різного віку та особливості їх кровопостачання // Актуальні питання морфології: Наукові праці ІІІ національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. – Тернопіль:Укрмедкнига, 2002. –С. 287-288 (автор визначив актуальність, сформулював мету, виконав морфологічне дослідження та експериментальну частину, проаналізував і описав одержані результати).
ЛЯХОВСЬКИЙ В.І. Вікові і статеві особливості хірургічної анатомії легеневої зв’язки людини та потенційні резерви їхніх артерій в експерименті. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2003.
Дисертація присвячена вивченню вікової анатомії легеневих зв’язок упродовж всього постнатального онтогенезу людини. Вперше на 351 органокомплексі грудей, взятих від трупів людей чоловічої і жіночої статей усіх вікових періодів та для порівняння групи доношених мертвонароджених досліджені кількісні зміни показників величини лівої і правої легеневих зв’язок. Встановлені розміри, які характеризують динаміку вікових змін величин легеневих зв’язок. Знайдена достовірна різниця між кількісними показниками величин лівої і правої легеневих зв’язок та корелятивні зв’язки між розмірами лівих і правих легеневих зв’язок і між ними та величинами легень, їхніх воріт і нижніх часток. Виявлені періоди активного і сповільненого росту легеневих зв’язок. Вивчене кровопостачання легеневих зв’язок, дані назви усім п’яти їхнім артеріям. Вперше досліджено кровозабезпечення легеневих зв’язок в нормі і показані компенсаторні зміни артерій легеневих зв’язок і суміжних органів на 70 собаках у трьох серіях експерименту, пов’язаних з припиненням припливу крові по гілках легеневої артерії. Виявлено збільшення їхнього просвіту, звивистість, розкриття передкапілярних анастомозів з гілками легеневої артерії суміжних з легеневою зв’язкою ділянок легень. Доказано, що легеневі зв’язки володіють великими потенційними резервами, які проявляються повністю за умови знекровлення прилеглих до них ділянок легень.
Ключові слова: людина, легеневі зв’язки, вікові зміни, собака, артерії зв’язки, потенційні резерви.
АННОТАЦИЯ
Ляховский В.И. Возрастные и половые особенности хирургической анатомии легочной связки человека и потенциальные резервы их артерий в эксперименте.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2003.
Диссертация посвящена проблеме возрастных изменений легочных связок человека, их половых отличий, а также компенсаторных изменений артерий этих связок в условиях прекращения притока крови по ветвям легочной артерии к участкам легкого, на которое переходят легочные связки со своими артериями.
Изучение возрастных и половых особенностей хирургической анатомии легочных связок человека проведено на 351 органокомплексе грудей, взятых от 181 трупа мужского и 170 трупов женского пола двенадцати возрастных периодов, начиная от доношенных новорожденных до долгожителей и контрольной группы – доношенных мертворожденных. Изучено 702 препарата легочных связок. На 19 собаках изучено кровоснабжение легочных связок в норме и в контрольных опытах. Потенциальные резервы изучены в трех сериях опытов на 51 собаке с созданием экспериментальной модели стимуляции развития легочносвязочного окольного кровотока, напоминающего таковой при секвестрации участков нижней доли легкого у человека.
Размеры легочных связок возрастают до первого периода зрелого возраста, между последним и вторым периодом зрелого возраста они изменяются мало. При этом на всем протяжении роста легочных связок их размеры преобладают у лиц мужского пола. У лиц обоего пола каждого возрастного периода постоянными размерами являются высота, ширина посредине высоты и у основания, а также площадь легочных связок. Они являются характерными показателями возрастных и половых особенностей левых и правых легочных связок и имеют очень сильные, сильные и средние корреляционные связи с размерами легких, их ворот и нижних долей с обеих сторон.
Впервые установлена зависимость размеров легочных связок от таких факторов: высота, ширина посредине высоты и возле нижнего края – от возрастных особенностей человека; ширина возле верхнего края, площадь – от формы легочных связок и возраста человека; толщина возле верхнего и нижнего краев – от содержания легочных связок; угол наклона легочных связок, отношение их нижнего свободного края к нижнему краю нижних долей легких – от индивидуальных особенностей легочных связок в каждом возрастном периоде. Эта зависимость прослеживается у лиц мужского и женского пола как слева, так и справа.
Изучено кровоснабжение легочных связок у собаки в норме. Артерии этих связок до сих пор не имели названия. По расположению спереди назад нами они названы: передняя, передне-средняя, средняя, средне-задняя и задняя. Нами выявлены такие закономерности анатомии артерий легочных связок: их просвет и длина увеличиваются от передних к задним; они располагаются параллельными рядами поперек связок; их диаметр уменьшается от средостенного к легочному краю; возле средостенного края связок преобладают малососудистые участки; эти артерии интенсивно анастомозируют между собой прекапиллярными анастомозами у легочного края связок. Также выявлены общие закономерности проявления компенсаторных свойств артерий легочных связок в условиях перекрытия просвета ветвей легочной артерии различных по величине участков, прилежащих к легочной связке: увеличение диаметра артерий легочных связок в 5 – 7 раз, а задней артерии – в 7 – 9 раз к 90 суткам опытов; возникновение извилистости этих артерий; раскрытие предсуществующих прекапиллярных анастомозов между периферическими ветвями артерий легочной связки, бронхов и легочной артерии, начиная с 7 – 14 суток опытов; возникновение новообразованных сосудов спаек между легочной и реберной частями пристеночной плевры в месте операционного доступа, между долями легкого, перикардом, диафрагмой, загрудинной железой, стенкой аорты и пищевода. Выраженность этих изменений прямо пропорциональна увеличению послеоперационного срока, до полного проявления потенциальных резервов артерий легочных связок и смежных органов, направленных на компенсацию кровоснабжения обескровленных участков легких.
В диссертации разработано новое направление в анатомии, основанное на открытии легочносвязочного круга кровообращения, который является резервным и находится в состоянии готовности взять на себя восстановление кровотока в обескровленных смежных участках легкого, проявив свои потенциальные резервы полностью.
Ключевые слова: человек, легочные связки, возрастные изменения, собака, артерии связки, потенциальные резервы.
SUMMARY
Vitaliy I. Lyakhovsky. Human Pulmonary Ligaments: Age and sex peculiarities in anatomy, potential reserves of arterial circulation in experiments. - Manuscript
The dissertation for the completion of the scientific degree of the doctor of medical sciences on a specialty 14.03.01 – normal anatomy.- Kharkiv State Medical University of the Ministry of Public Health of Ukraine. Kharkiv, Ukraine, 2003.
The dissertation is devoted to the studying of age anatomy as well as postnatal ontogenesis of pulmonary ligaments. The quantitative analysis of age changes in sizes of right and left pulmonary ligaments has been performed, based on the scrutinizing 351 breast organ complexes from corpses of males and females of different ages. Breast organ complexes from stillborns delivered at the natural time were used as a baseline for comparisons. The trustworthy differences in size and dimensions of right and left pulmonary ligaments have been documented. There have been also identified correlation’s between sizes of right and left pulmonary ligaments of a given human body as well as correlation’s between sizes of ligaments and lungs, lung’s bottoms, and lung’s gates.
The research was also focused on blood circulation at pulmonary ligaments. There were identified and named five arteries that ensure blood supply to pulmonary ligaments. Blood circulation was studied for both normal and decompensated states. Decompensations have been modeled in three series of experiments with 70 dogs. The essence of the experiments was causing estrangements in blood circulation in branches of pulmonary artery (increasing their effective diameter and sinuosity, opening pre-capillary anastomoses etc.). The author proved that pulmonary ligaments have significant potential reserves in compensating estrangements in blood circulation in surrounding areas of lungs.
Key words: human being, pulmonary ligaments, age changes, dog, ligament arteries, potential reserves.
Автор висловлює подяку доктору медичних наук, професору Гіленку Івану Олексійовичу за розуміння та увагу під час виконання роботи.
Підписано до друку 29.07.2003.
Формат 60х84/16. Ум. –друк. 1,9.
Папір офсетний. Друк плоский.
Гарнітура Times New Roman.
Тираж 100 прим. Зам. № 97.
ТОВ “АСМІ”
36020, Полтава, вул. Комсомольська, 24.
Тел. (05322) 2-57-69.