Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА ДО ПРОВАДЖЕННЯ ТРЕНЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНОЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Програма підготовки майбутніх психологів до впровадження тренерської діяльності
У процесі спеціально організованої фахової підготовки майбутній психолог має бути підготовлений до різних видів практик, таких як психодіагностика, психологічне консультування, психотерапія, тренінг та ін. Дослідження низки українських науковців (Н.О.Євдокимова, Ю.М.Швалб, І.М.Мельничук, Т.В.Сінельникова, Л.І.Мороз та ін.) показали, що на сьогоднішній день у випускників вишів підготовленість до використання психологічних практик є недостатньою, що характеризуються відсутністю необхідних особистісних та професійно важливих якостей, низьким рівнем конкурентоздатності на ринку праці. Однією з основних причин науковці виділяють фрагментарність підготовки до психологічних практик, переважання при викладанні дисциплін теоретичного компонента, відсутність практико-орієнтованих технологій навчання.
На думку українських науковців (Н.О.Євдокимова, Ю.М.Швалб, Т.В.Сінельнікова, Т.В.Ткач, Г.О.Хомич та ін.) вирішення цієї проблеми можливе через побудову системи практико-орієнтованої освіти. Такий підхід обумовлює проектування змісту навчання студентів, зорієнтованого на засвоєння ними різноманітних практик, що дозволить випускникам у подальшій професійній діяльності успішно їх реалізувати.
На думку Г.О. Хомича, практико-орієнтована освіта має стати новою парадигмою формування фахівців із сформованими професійно важливими якостями, необхідними для успіху у майбутній професійній діяльності.
Класичні форми і способи вузівської освіти не спроможні забезпечити ці зміни. Це обумовлює пошук нових освітніх форм, технологій, засобів самореалізації студента, перетворення його у суб’єкта учбово-професійної діяльності. З огляду на це, провідним засобом професійного навчання мають стати тренінгові технології, спрямовані на формування особистісної і професійної готовності до діяльності у певних умовах.
У навчально-професійній діяльності для забезпечення планомірності формування професійно важливих якостей використовуються в поєднанні класичні та інноваційні методи, проте для формування конкурентоспроможного фахівця, виникає потреба упровадження більш ефективних психолого-педагогічних технологій, однією з яких є тренінгові технології розвитку професійно важливих якостей.
У сучасних умовах розвитку практичної психології спостерігається постійне зростання попиту на проведення психологічних тренінгів. Ці технології мають надзвичайно широкий спектр застосування у різних сферах діяльності (психології, педагогіці, медицині, політиці, бізнесі тощо) з метою профілактики, корекції, навчання, розвитку особистості. У професійній діяльності психолога необхідність використання тренінгових технологій зустрічається доволі часто, що обумовлює потребу у розробці тренінгової технології підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгової діяльності в рамках практико-орієнтованої освіти.
Тренінгова технологія підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгової діяльності, що включає такі елементи освітнього простору як навчальний процес та діяльність у рамках психологічної служби, та розроблена на засадах практико-орієнтованої освіти, дозволяє вирішити задачі розвитку професійно важливих якостей та формування готовності до успішної професійної діяльності у цій практиці.
Результатом учасників стає розвиток необхідних професійно важливих якостей, формування певних знань, умінь і навичок, пов’язаних з професійною діяльністю та вироблення і засвоєння умінь і способів дій у професійно-орієнтованих ситуаціях.
В основу тренінгової технології покладена теоретична модель, яка містить нормативний опис способів дій. На основі теоретичної моделі технологічний процес розбивається на «технологічні кроки», що відповідають принципам: а) послідовності і наступності (кожен крок має бути логічним продовженням попереднього); б) циклічності (кожен крок є завершеним циклом послідовних дій); в) цілісності (кожен крок є необхідним на шляху досягнення кінцевої мети й отримання очікуваного результату). На кожному кроці визначається мета і завдання тренера, результати учасників, а також ознаки ефективного проходження певного етапу учасниками, що і є критерієм переходу до наступного технологічного кроку. Просування учасника і його результати характеризуються також певною етапністю і послідовністю. Кожен етап є обов’язковим і не може починатися без завершення попереднього. На кожному етапі відбуваються певні зміни, що обов’язково фіксуються, бо це виступає критерієм можливого просування студента по етапах.
Тренінгова технологія може включати у себе різні форми групової роботи, які підбираються залежно від цілей та задач кожного окремого технологічного кроку. Серед них - навчальні та соціально-психологічні тренінги, проектувальні та навчальні організаційно-діяльнісні ігри, групи особистісного зростання, групи підтримки тощо. Однак, усі форми групової роботи поєднуються між собою загальною метою, яка вирішує саме тренінгові задачі, які можуть передбачати в одному випадку акцентування на психологічних ознаках особистості, в іншому - на формуванні певних знань, умінь і навичок, пов’язаних з тією чи іншою професійною діяльністю, у третьому – вироблення та засвоєння умінь і способів дій у практичних чи професійно-орієнтованих ситуаціях, тобто розширює у індивіда набір моделей поведінки, аналогових схем і створює вміння користуватися ними відповідно до ситуації.
Таблиця 3.1
Принципи використання тренінгової технології
|
Найменування принципу |
Форми реалізації принципу |
Ефект дії принципу |
|
1. Конгруентний |
Відповідність діяльності тренінгової технології реальній діяльності учасників |
Перенесення результатів тренінгової діяльності у реальну освітню практику |
|
2. Стратегічний |
Використання адекватної до ситуації стратегії діяльності |
Розширення репертуару стратегій діяльності |
|
3.Диспозиційний |
Заняття визначеної диспозиції щодо ситуації |
Набуття вміння займати різні позиції, здійснювати рефлексивний вихід з власної професійної позиції |
|
4. Технологічний |
Засвоєння ефективних технологій професійної діяльності |
Привласнення технологій у процесі імітаційно-ігрової діяльності |
|
5. Партисипаторний |
Обмін думками, поглядами, враженнями та аналіз власного досвіду у комфортному середовищі |
Розуміння професійної позиції іншого, співставлення її з власною, рефлексія особистих професійних надбань |
|
6. Ігровий |
Імітація реальності у процесі ігрової взаємодії індивідів (створення ігрової ситуації) |
Створення простору довільної діяльності, формування особистісного інтересу до сфери професійної культури, породження нових смислів, особистої професійної діяльності, зміна реальності |
|
7. Рефлексивний |
Осмислення й усвідомлення власних дій, отриманих результатів, наявних обмежень, особистої професійної позиції |
Спричинення подальшого особистого розвитку у професійній сфері |
|
8. Динамічний |
Забезпечення групової динаміки |
Розвиток миследіяльності учасників через колективну миследіяльність, інтеріоризація групової роботи |
|
9. Особистісно-професійний |
Запуск процесів самореалізації та саморозвитку у професії |
Профілактика професійного вигоряння, формування професійних інтересів, усвідомлення професійних бажань і можливостей |
|
10. Екологічний |
Забезпечення психологічної безпеки учасників |
Відчуття особистої безпеки, збереження та укріплення психічного, психологічного і соціального здоров’я учасників |
При розробці тренінгової технології підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгової діяльності у рамках практико-орієнтованої освіти ми спирались на аналіз наукових розробок таких дослідників, як В.І. Олешкевич, А.Н. Воробйов, А.Г. Лідерс, S. Slavson, A. Maslow, І.І. Нечитайло, І.Н. Луцишина, В.Г. Пузіков, Л.А. Петровська, А.М. Прихожан, В.М. Ямницький та ін., присвячених вивченню професійно-важливих якостей психолога, що займаються тренінговою діяльністю.
Аналіз поглядів вищезазначених науковців дозволяє нам виділити такі спільні професійно важливі якості психолога, що займається тренерською діяльністю, як рефлексивність, емпатія та сенситивність, саморегуляція, харизматичність, уміння налагоджувати контакт та ефективно спілкуватися (комунікативні якості), здатність організувати групу та зорієнтувати на роботу (організаційні та управлінські якості), урівноваженість, терпимість, багата уява та вміння бути творчою особистістю.
В Україні низка науковців (Н.О.Євдокимова, Л.В.Мова, Т.В.Сінельнікова, Ю.М.Швалб та ін.) досліджували проблему впровадження практико-орієнтованої освіти у начальний процес вишу. Ними розроблені моделі та організаційні проекти підготовки фахівців за спеціальностями: практичний психолог, соціальний працівник та правознавець.
На думку науковців, проблема формування професійно важливих якостей майбутнього фахівця в умовах ВНЗ потребує новітнього підходу. Однією з провідних проблем є побудова такої системи навчально-виховного процесу, яка оптимальним чином враховувала б особливості та закономірності не тільки особистісного розвитку студента, але і його професійного становлення як фахівця. Н.О.Євдокимова стверджує, що побудова саме такої освіти дає студентам як розвиток, так і саморозвиток у процесі засвоєння знань і творення себе як професіонала, взаємодію людини зі стихійними і доцільно створюваними практичними ситуаціями.
На нашу думку, Психологічна служба, як компонент освітнього простору вишу може надавати можливість майбутнім психологам отримувати спеціальну практичну підготовку, тому що саме соціально-психологічний супровід разом з ефективною учбово-професійною діяльністю дає потужний розвивальний ефект, слугує формуванню смислових контекстів професійної освіти та професіоґенези особистості.
Спираючись на засади практико-орієнтованої освіти нами розроблено тренінгову технологію підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгової діяльності (див. рис. 2). Представлена модель включає блоки спеціальної теоретичної підготовки та спеціальної практичної підготовки,що реалізуються на двох рівнях – навчальний процес та соціально-психологічний супровід протягом усього процесу фахової підготовки майбутніх психологів і включає три технологічних кроки.
Блок спеціальної теоретичної підготовки включає знання основ психологічної практики у сфері тренінгових технологій: опанування спеціальних теоретичних знань, обізнаність про методи і технології та їх теоретико-методологічні засади, ознайомленість із прийомами, що базуються на різних психологічних теоріях, а також розвиток необхідних професійно важливих якостей і навичок. Цей блок реалізується у навчальному процесі і розгортається у рамках курсу «Психологія тренінгової роботи» у формі навчального тренінгу, що розбитий на 5 років навчання. Структура навчальної програми цього курсу представлена у табл. 3.1.
Таблиця 3.2
Структура навчальної програми з курсу «Психологія тренінгової роботи»
|
Курс |
Семестр |
Назва навчальної дисципліни |
Кіль-кість годин |
Кіль-кість кредитів |
ПВЯ, що мають бути сформовані |
|
1курс ДФН |
I II |
Основи тренінгової роботи Соціально-психологічний тренінг |
60 90 |
2 3 |
Особисті комунікативні якості Особисті комунікативні якості |
|
2 курс ДФН |
II IV |
Тренінг сенситивності Тренінг професійних комунікацій |
90 75 |
3 2,5 |
Емпатія Сенситивність Організаторські, лідерські та ділові комунікативні якості |
|
3 курс ДФН |
V |
Тренінг рефлексивності |
75 |
2,5 |
Рефлексивність |
|
4 курс ДФН |
VII |
Арт-техніки у тренінговій роботі |
45 |
1,5 |
Емоційна саморегуляція |
|
5 курс ДФН |
X |
Авторський тренінг |
90 |
3 |
Креативність |
Навчальні тренінги визначаються науковцем як спеціально-організовані дії з моделювання навчальних ситуацій з метою формування базових понять і компетенцій на основі проблематизації індивідуального досвіду учасників.
Навчальний тренінг, створюючи ігрову реальність, знімає бар’єри на шляху креативності мислення, страх помилки (оскільки ситуація несправжня) і дозволяє вирішувати цілком реальні проблеми, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю. Використання навчального тренінгу як форми роботи активізує студентів як суб’єктів учбово-професійної діяльності, стимулює їх креативність, розвиває дивергентне мислення, що у подальшому сприяє створенню власної концепції і побудови траєкторії освіти впродовж життя.
Тому, на думку науковця, традиційні та інноваційні форми організації навчання повинні бути спрямовані на активізацію пошуку у вирішенні проблемних питань, розвитку внутрішнього діалогу студента та формування здатності до самостійного вибору на основі усвідомлення можливих суперечливих рішень як необхідної умови розвитку творчого мислення.
На першій стадії у соціально-психологічній взаємодії учасників виникає особистісне переживання ними певної ситуації і таким чином задіюється емоційний інтелект до вирішення навчального завдання. На другій стадії студенти, приступивши до вирішення певного навчального завдання, приходять до розуміння, що наявних у них знань та способів дій недостатньо. Тому на третій стадії процес колективної миследіяльності спрямовує перетворення навчального завдання у навчальну задачу, тобто детермінує процес цілепокладання в учбово-професійній діяльності. Саме на цій стадії робоча група діє як самостійний суб’єкт миследіяльності.
Викладач, ретельно слідкуючи за роботою груп, організує і направляє їх роботу у конструктивне русло, надаючи певну інформацію, включаючи у свою роботу міні-лекції, алгоритми дій у навчальній чи професійній ситуації, здійснюючи позиційну розстановку учасників, виштовхуючи їх у різноманітні функціональні позиції: «фахівець», «експерт», «клієнт» тощо. Досягненням студентів на цій стадії є оволодіння певним способом дій, поняттями, виходячи з власного досвіду групової взаємодії.
Подальша апробація виведених понять та знайдених способів дій допомагає сформулювати базові поняття та визначити найбільш ефективні способи дій. Як правило, закріплення ефективних способів дій відбувається при вирішенні іншого навчального завдання, котре можна віднести до типу задач, який пропонувався до засвоєння. Таким чином у студентів формується досвід реалізації способу дій у професійних ситуаціях, психологічна готовність до професійної практики. Рефлексія студентів щодо власних способів дій та психологічної готовності до виконання професійних задач, вирішення професійної ситуації допомагає учасникам тренінгу усвідомити власні досягнення та обмеження в учбово-професійній діяльності та спрямувати власний розвиток у професійній сфері.
Блок спеціальної практичної підготовки включає набуття досвіду учасника з метою ознайомлення з цією психологічною технологією, а також для відпрацювання певних особистих комплексів; оволодіння певними вміннями, пов’язаними з надбанням досвіду роботи у даній практиці.
А.В. Кунцевська вказує, що за допомогою навчального тренінгу можливо також вирішувати задачі спеціальної практичної підготовки. Як указує дослідниця, навчальний тренінг розгортається у трьохетапній конструкції. На першому етапі викладач-тренер організує простір соціально-психологічної взаємодії учасників за допомогою класичних засобів СПТ: вправи, ігри, моделювання тощо. Результатом для учасників тут стає особистісне переживання певної ситуації, певний емоційний досвід.
На другому етапі тренер організує середовище, що сприяє виходу учасників у рефлексивну позицію («механічне позиціювання») для того, щоб зафіксувати у їх свідомості межі різних позицій: зовнішньої («фахівець», «методист», «дослідник») та позиції учасників тренінгу («Я-учасник»). Результатом для учасників тут виступає поняття про спосіб дії, оволодіння засобом та поняттями, що утворилися на основі власного досвіду, формування професійної позиції.
Третій етап — утілення учасником отриманого способу дії на рівнях: теоретичному (описуючи власні дії у гіпотетичній ситуації); моделювання (демонструючи набуті компетенції в ігровій ситуації) та практичному (проходячи практику під супервізією фахівця).
Результат для учасників: досвід реалізації способу дії; готовність до професійної діяльності.
Отже, навчальні тренінги спрямовані на формування навичок, умінь та способів дій у конкретних практично-професійних ситуаціях, розвиток важливих професійно значущих якостей студентів та формування готовності до професійної діяльності. Але вони не спроможні вирішити всі завдання, що постають при організації спеціальної практичної підготовки, що і стало предметом подальшого наукового осмислення.
На нашу думку, Психологічна служба, як компонент освітнього простору вишу, може надавати можливість майбутнім психологам отримувати спеціальну практичну підготовку, тому що саме соціально-психологічний супровід разом з ефективною учбово-професійною діяльністю дає потужний розвивальний ефект, слугує формуванню смислових контекстів професійної освіти та професіоґенези особистості.
Тому до тренінгової технології були включені такі форми роботи, як соціально-психологічний тренінг та волонтерська діяльність, що реалізуються у рамках діяльності психологічної служби вишу у процесі соціально-психологічного супроводу.
Соціально-психологічні тренінги включені до тренінгової технології наступним чином:
На 1-3 курсах (2 технологічний крок) проводиться цикл соціально-психологічних тренінгів, а саме: адаптаційний тренінг, тренінг соціальної взаємодії, тренінг розвитку оргуправлінських якостей, тренінг креативності.
На 4-5 курсах (3 технологічний крок) студенти включаються до участі у волонтерській діяльності на базі Психологічної служби вишу з метою проведення вищезазначених тренінгів зі студентами 1-3 курсів під супервізією фахівців.
Участь у соціально-психологічних тренінгах дає можливість сформувати необхідні професійно важливі якості та навички, а також отримати необхідний досвід участі у тренінговому процесі. А самостійне проведення тренінгів студентами у рамках волонтерської діяльності за принципом рівний-рівному надає можливість відпрацювання необхідних практичних навичок у сфері тренінгових технологій та реалізації професійно важливих якостей у реальних ситуаціях професійної діяльності. Організація групових супервізій проведених тренінгових занять дає можливість проаналізувати отриманий практичний досвід, розібрати помилки, продумати альтернативні варіанти вирішення проблемних ситуацій, сформувати навички рефлексії професійної діяльності.
До тренінгової технології входять наступні соціально-психологічні тренінги:
Концепція тренінгу креативності
Важливою складовою благополучного життєвого шляху людини є її професійна успішність – одна з найбільш значущих соціокультурних установок людини. Професійна успішність служить критерієм оцінки діяльності будь-якого фахівця, універсальним соціопсихологічним мотивом самоідентифікації особистості (сучасні соціально-економічні умови актуалізують саморозвиваючу, самоефективну, самодостатню, креативну особистість.
Зараз час інновацій. Зараз ціняться ті фахівці, які надають нові, оригінальні та нестандартні рішення. Для того, щоб бути конкурентоздатним фахівцем, необхідно бути здатним створювати і генерувати нестандартні ідеї.
Одним з можливих рішень цього питання є проведення тренінгів з розвитку креативності.
Бути креативним – вимога часу!. Як і сьогодні так і в минулих століттях творча активність людини несе в собі не просто особистісний розвиток, але і прогрес, створює культуру всього людства в цілому.
Термін «креативність» вказує і на діяльність особистості, і на створені нею цінності, які з фактів її персональної долі стають фактами культури. В основі креативності лежить відкритість до можливостей світу.
Креативна особистість більш відкрита для отримання зовнішньої інформації. Креативність – це здатність до творчості, здатність породжувати незвичайні речі, придумувати, знаходити, бачити світ якось по особливому. Це творчість, яка корисна на роботі і в житті.
Креативна особистість – це вигадник. Це той, хто вигадує і фантазує, роблячи життя яскравішим, цікавішим, перетворюючи все у щось нове.
Зараз саме той час, коли суспільство усвідомило це, і прагне розвивати в людині творчий підхід у справі, якою займається людина.
Адже, не даремно сучасні керівники, роботодавці, педагоги незалежно від роду діяльності, вимагають від своїх колег, співробітників, учнів творчого підходу, винахідливості, різнобічності, оригінального новаторства, іншими словами креативності.
Актуальність креативності у наш час очевидна, вона всюди: і в анкеті з працевлаштування, і в реалізації ваших планів, і в кар'єрному зростанні, і в творчій самореалізації, і в культурі цивілізації, і в нестримному русі прогресу.
Щоб бути креативним, потрібно усвідомити для себе, що креативність - це не тільки здатність створювати щось нове. Це, також, може бути здатність подивитись по-новому на старі речі, що цілком доступно кожному з нас. Світ креативності різноманітний, і ми можемо показати лише його невелику, але досить опрацьовану частину.
Освоїти технології розвитку креативного мислення, розвинути своє креативне мислення не так складно, якщо використовувати для цього тренінг.
У своїй концепції ми спирались на компетентнісний підхід щодо підготовки майбутнього фахівця, що передбачає включення до життєвих перспектив студентів креативності, яка необхідна для побудови прибуткової майбутньої кар’єри.
В основу концепції тренінгу покладено креативність – як ключ до успіху в майбутній фаховій діяльності.
Мета тренінгу – :
- проявити свою оригінальність і креативність
- сформувати в учасників тренінгу уявлення про креативність, її роль у
житті людини, шляхи формування і розвитку
- допомогти кожному учаснику тренінгу усвідомити креативність у собі
і необхідність її розвитку
- усвідомити перешкоди прояву креативності і шляхи її подолань
Завдання тренінгу:
Для тренерів:
комфорту для налагодження продуктивної взаємодії
Очікувані результати учасників:
- формування активної позиції щодо власного майбутнього;
- можливість особистісного розвитку;
- розвиток здатності до проектування професійного становлення та
власного майбутнього;
- усвідомлення власних вмінь,навичок, знань;
- набуття навичок необхідних для вирішення завдань, які потребують
креативності у рішенні, в подальшій професійній діяльності;
- здатність до прийняття оригінальних рішень;
- активна участь у різних завданнях, які потребують нестандартного вирішення;
- розвиток креативності у власній діяльності
Про ефективність проходження етапів тренінгу свідчить наявність таких ознак:
- згуртованість в групі, довірча атмосфера, відкритість учасників;
- стабільний емоційний фон учасників;
- інтерес і активну участь у тренінгових заняттях;
- наявність чітких цілей і життєвих перспектив;
- наявність проекту власного професійного становлення;
- наявність плану власної діяльності для реалізації проекту;
- мотивація реалізації власного проекту;
- підвищення навчальної мотивації;
- включеність в роботу;
- активна соціальна та громадська діяльність;
- здатність до рефлексивного аналізу власних дій і проектів.
Тренінгова програма складається з 8 занять, тривалість одного заняття 1.20 хв. та складається з чотирьох змістовних блоків:
І блок роботи спрямований на знайомство, встановлення довірливих, партнерських відносин між тренером та студентами, на визначення рівня згуртованості колектива, стимулювання до творчої роботи групу, до імпровізації, сприяння переходу від звичайної форми мислення до незвичайної.
ІІ блок роботи спрямований на розвиток власного нестандартного мислення та усвідомлення сутності креативності, зняття м’язового напруження, підвищення настрою і почуття бадьорості.
ІІІ блок тренінгу спрямований на розвиток креативності, її тренування, вирішення проблемних ситуацій творчим підходом; на активізацію креативного мислення учасників та включення їх у проектну діяльність.
ІV блок тренінгу спрямований на підведення підсумків тренінгу та рефлексію отриманих учасниками результатів.
Структура тренінгу креативності
майбутніх психологів
Перший блок. Знайомство
Заняття 1. Тренінг виявлення рівня креативності
Другий блок. Формування професійно важливих якостей
Заняття 1. Розвиток креативності
Третій блок. Відпрацювання професійно важливих якостей
Заняття 1. Тренінг відпрацювання та закріплення набутих навиків, які
дають змогу діяти нестандартно
Концепція адаптаційного тренінгу
В основу концепції адаптаційного тренінгу майбутніх психологів покладено уявлення про те, що тренінг повинен допомогти включити студентів майбутніх психологів у нові умови, що виходять за межі їх звичного способу життя, самостійно вибудовувати перспективу власного майбутнього, формулювати професійні плани.
Після тренінгу його учасники повинні не тільки вміти використовувати те нове, що вони отримали у тренінгу, але й застосовувати нові знання та новий досвід у своїй професії.
Психологічна адаптація, на нашу думку, є процесом психологічної включеності особистості в системи соціальних. Соціально-психологічних та професійно-діяльнісних зв’язків і відносин, у виконання відповідних рольових функцій.
Психологічна адаптація людини здійснюється у таких сферах її життя і діяльності: у соціальній сфері з усім різноманіттям її змістовних сторін і компонентів (моральних, політичних, правових та ін.); у соціально-психологічній сфері, тобто у системах психологічних зв’язків і відносин особистості, включення її у виконання різних соціально-психологічних ролей; у сфері професійних, навчально-пізнавальних та інших діяльнісних зв’язків і відносин особистості; у сфері взаємозв’язків і відносин особистості; у сфері взаємозв’язків з екологічним середовищем.
Відповідно до цих сфер життя і діяльності людини виділяють й основні види психологічної адаптації: соціально-психологічну адаптацію особистості; професійно-діяльнісну психологічну адаптацію особистості; екологічну психологічну адаптацію особистості.
Визначальними чинниками успішної професійної адаптації студентів майбутніх психологів є характер професійної орієнтації, ставлення до навчання і мотиваційний аспект навчальної діяльності.
Таким чином, важливо з перших днів перебування студентів-першокурсників у навчальному закладі створити позитивний емоційний фон, умови для активної життєдіяльності (для задоволення потреб в інтелектуальному, емоційному і моральному розвитку), доброзичливої взаємодії як між студентами, так і між студентами та психологічним колективом у цілому. Ці завдання можна вирішувати різними шляхами, один з них – тренінг, який дозволяє у дуже короткі терміни активізувати процес адаптації.
Ідеєю нашої концепції є те, що тренінг повинен вирішити проблеми адаптації студентів до вузівських умов навчання.
Мета адаптаційного тренінгу майбутніх психологів полягає у створенні сприятливих умов для психологічної та соціальної адаптації до навчання у ВНЗ, у результаті якої студент почне самостійно вибудовувати перспективу власного майбутнього, формулювати особистісні, в тому числі професійні, плани.
Основними завданнями тренінгу:
Для тренерів:
Для учасників:
- розвиток навичок самостійно вибудовувати перспективу власного майбутнього;
- діагностування рівня професійно важливих якостей;
- становлення адекватної самооцінки;
- усвідомлення власних професійних цілей та перспектив свого життя;
- побудова життєвих цілей у сфері професійної діяльності, злиття життєвих та професійних цілей.
Про ефективність проходження етапів тренінгу свідчить наявність таких ознак:
- згуртованість в групі, довірча атмосфера, відкритість учасників;
- стабільний емоційний фон учасників;
- інтерес і активну участь у тренінгових заняттях;
- наявність чітких цілей і життєвих перспектив;
- наявність проекту власного професійного становлення
- наявність плану власної діяльності для реалізації проекту;
- мотивація реалізації власного проекту;
- підвищення навчальної мотивації;
- включеность в роботу;
- активна соціальна та громадська діяльність;
- здатність до рефлексивного аналізу власних дій і проектів.
Тренінгова програма складається з 9 занять, тривалість одного заняття 1.20 хв. та складається з трьох змістовних блоків:
І блок роботи спрямований на встановлення довірливих, партнерських відносин між тренером та студентами;
ІІ блок – на формування впевненості у міжособистісних відносинах, навчальної мотивації, виявлення професійно важливих якостей необхідних для успішного навчання і наступної професійної діяльності;
ІІІ блок - на визначення перспектив розвитку групи, поглиблення процесів саморозкриття, визначення життєвих планів і стратегій їх реалізації.
Структура адаптаційного тренінгу
майбутніх психологів
Перший блок. Знайомство
Заняття 1. Тренінг знайомства.
Заняття 2. Тренінг адаптації учасників тренінгу один до одного.
Заняття 3. Тренінг згуртованості колективу.
Другий блок. Розвиток упевненості у міжособистісних відносинах
Заняття 1. Тренінг відкритого і щирого спілкування.
Заняття 2. Тренінг формування навички самоаналізу процесів
спілкування.
Заняття 3. Тренінг розвитку логіки мислення і дій в ігровій ситуації.
Третій блок. Активний стиль спілкування
Заняття 1. Тренінг розкриття творчих здібностей учасників.
Заняття 2. Тренінг розвитку умінь емоційного співпереживання.
Заняття 3. Тренінг дружніх відносин.
Концепція комунікативного тренінгу
В основу концепції комунікативного тренінгу майбутніх психологів покладено уявлення про те, що тренінг повинен допомогти включити студентів майбутніх психологів у нові умови, які виходять за межі комунікативних стереотипів, самостійно створювати ситуації успіху у процесі налагодження взаємин як професійних так і особистісних.
Після тренінгу його учасники повинні не тільки вміти використовувати те нове, що вони отримали у тренінгу, але й застосовувати не тільки під час навчання, ай у професійній діяльності.
Для формування комунікативних якостей вибрано саме тренінгову форму роботи, з огляду на те, що вона найбільш ефективно сприяє розвиткові групи, особистості; вміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях, розуміти інших людей, вибирати та реалізовувати те, що потрібно за допомогою спілкування.
Комунікативні якості були вибрані нами як одні з професійно важливих якостей необхідні для встановлення взаємин з оточуючими.
Крім того, психологічна професія відноситься до соціономічних видів праці, де спілкування супроводжує трудову діяльність, є професійно значущим. Психолог повинен розв’язувати комунікативні завдання щодня.
Зміст роботи щодо формування комунікативних якостей та ефективних взаємин в умовах учбово-професійної діяльності: реалізація інтегративних, корекційних програм із комунікативних питань, а також із проблемами налагодження взаємин; пізнання та усвідомлення власних комунікативних якостей, а також особистісних перешкод, що заважають установлювати контакти; активізація уявлень про позитивні контакти з оточуючими; формування та застосування у житті комунікативних якостей.
Ідеєю нашої концепції є те, що тренінг повинен вирішити проблеми комунікативних якостей необхідних майбутньому психологу до впровадження тренерської діяльності.
Мета комунікативного тренінгу майбутніх психологів полягає у опануванні учасниками прийомів ефективного спілкування, підвищення комунікативної компетентності; формування здатності і бажання усвідомлювати себе в процесі міжособистісного спілкування; визначення особливостей особистості, які впливають на якість комунікативного процесу; формування професійно важливих комунікативних якостей; вироблення індивідуальних комунікативних стратегій.
Основними завданнями тренінгу:
Для тренерів:
Для учасників:
- розвиток комунікативних якостей;
- набуття досвіду комунікації, яка так необхідна професіоналу;
- можливість встановлення контакту в різних ситуаціях спілкування;
- відпрацювання навичок розуміння себе, інших людей;
- закріплення набутих комунікативних умінь, що будуть сприяти запорукою успіху в учбово-професійній діяльності.
Головний акцент у програмі зроблено на формування та підвищення рівня комунікативних якостей необхідних майбутньому психологу, опанування нових знань, умінь та навичок із питань спілкування.
Тренінгова програма складається з 8 занять, тривалість одного заняття 1.20 хв. Робота за програмою тренінгу проходить у три етапи:
І етап роботи підготовчий (організаційний) розпочинається ще до початку безпосередньої взаємодії з учасниками. На цьому етапі проводяться співбесіди з метою з’ясування на якому рівні знаходяться професійно важливі комунікативні якості студентів; вивчення особливостей кожного.
ІІ етап основний і він передбачає роботу з покращенням рівня комунікативних якостей та закріплення їх у студентів, які цього потребують;
ІІІ етап заключний включає: аналіз отриманих результатів за підсумками роботи групи.
Структура комунікативного тренінгу
майбутніх психологів
Перший блок. Знайомство
Заняття 1. Тренінг виявлення рівня комунікативних якостей
Другий блок. Формування професійно важливих якостей
Заняття 1. Формування комунікативних якостей
Третій блок. Відпрацювання професійно важливих
якостей
Заняття 1. Тренінг відпрацювання та закріплення комунікативних
якостей
Концепція тренінгу емпатії та сенситивності
В основу концепції тренінгу емпатії та сенситивності майбутніх психологів покладено уявлення про те, що тренінг повинен допомогти включити студентів майбутніх психологів у нові умови, що виходять за межі їх звичного способу життя, самостійно вибудовувати перспективу власного майбутнього, формувати необхідні професійно важливі якості для успішної побудови учбово-професійної діяльності.
Після тренінгу його учасники повинні вміти застосовувати отримані знання та уміння в своїй учбово-професійній діяльності.
Емпатія та сенситивність – це розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.
Безперечно, емпатія є цінною професійною якістю для психолога чия практична діяльність пов'язана з безпосередніми контактами з людьми, з допомогою їм у вирішенні проблем. Психолог повинен уміти перейнятися переживаннями іншої людини, проте не настільки, щоб перетворити чужі проблеми в свої.
Виділяють основні види емпатії: емоційна емпатія – заснована на механізмах проекції і наслідування моторних та афективних реакцій іншого; когнітивна емпатія – базується на інтелектуальних процесах – порівнянні, аналогії; предикативна емпатія – проявляється, як здатність передбачати афективні реакції іншого в конкретних ситуаціях.
Здатність до емпатії розвивається у людини в процесі накопичення життєвого досвіду, переживання ситуацій, які змушують його встати в позицію співрозмовника, усвідомити його переживання. Епізодичні переживання подібного роду підсумовуються, що, надалі, призводить до стійкого емпатійного поводження.
Оскільки емпатичні здібності людини виявляються, перш за все, в процесі взаємодії з іншими, розвивати ці риси також найпростіше в процесі взаємодії.
Відносно безпечну можливість вправи в практиці міжособистісних взаємодій надають соціально-психологічні тренінги.
Для того, щоб сформувати на належному рівні емпатію та сенситивність потрібно формувати цю якість починаючи з учбового процесу, для того, щоб у майбутній професійній діяльності бути фахівцем у своїй галузі з розвиненими на необхідному рівні професійно важливими якостями.
Ці завдання може вирішити тренінг, саме він дозволяє у дуже короткі терміни виявити на якому рівні розвинена емпатія та сенситивність у студентів, допомогти сформувати цю важливу професійну якість.
Ідеєю нашої концепції є те, що тренінг повинен вирішити проблеми формування професійно важливих якостей таких як емпатія та сенситивність в умовах вузівського навчання.
Мета тренінгу емпатії та сенситивності майбутніх психологів полягає у створенні сприятливих умов для формування важливих професійних якостей, таких як емпатія та сенситивність під час навчання у ВНЗ, у результаті якої студент почне самостійно вибудовувати перспективу власного майбутнього, формулювати професійні, плани та використовувати набуті знання та уміння в професійній діяльності.
Основними завданнями тренінгу:
Для тренерів:
Для учасників:
– осмислення поняття «емпатія»;
– усвідомлення своїх переживань, почуттів;
– виявлення рівня розвитку емпатії та сенситивності у себе;
– розвиток психологічної спостережливості;
– формування навичок «читання» невербальних сигналів партнера;
– розвиток здатності співпереживання партнеру по спілкуванню;
– розвиток здатності розуміти своєрідність кожної людини;
– формування вміння слухати;
– відпрацювання навику рефлексії;
– формування і розвиток здатності прогнозувати поведінку
– іншого, передбачити свій вплив на нього.
Про ефективність проходження етапів тренінгу свідчить наявність таких ознак:
- згуртованість в групі, довірча атмосфера, відкритість учасників;
- стабільний емоційний фон учасників;
- інтерес і активну участь у тренінгових заняттях;
- наявність чітких цілей і життєвих перспектив;
- наявність проекту власного професійного становлення;
- наявність плану власної діяльності для реалізації проекту;
- мотивація реалізації власного проекту;
- підвищення навчальної мотивації;
- включеність в роботу;
- активна соціальна та громадська діяльність;
- здатність до рефлексивного аналізу власних дій і проектів.
Тренінгова програма складається з 8 занять, тривалість одного заняття 1.20 хв. Тренінгова програма складається з трьох змістовних блоків:
Перший блок (організаційний) – встановлення позитивного соціально-психологічного клімату в групі, що сприяє найбільшій ефективності тренінгу; знайомство учасників групи.
Другий блок (формуючий) – формування знань про емпатію та сенситивність, усвідомлення її цінності в процесі ефективної комунікації, підвищення емпатичних здібностей;
- розвиток якостей, що характеризують особистість, що володіє розвиненою емпатичною культурою. Опрацювання ситуацій, що вимагають високої емпатійності;
- переосмислення уявлень про себе на основі зворотного зв’язку, аналізу та рефлексії, усвідомлення і прийняття своїх почуттів.
Третій блок (рефлексивно-оцінний) - усвідомлення своїх особистісних ресурсів, рефлексія змін; завершення тренінгу.
Структура тренінгу емпатії та сенситивності
майбутніх психологів
Перший блок. Знайомство
Заняття 1. Тренінг виявлення рівня емпатії та сенситивності
Другий блок. Формування професійно важливих якостей
Заняття 1. Формування емпатії та сенситивності
Третій блок. Відпрацювання професійно важливих
якостей
Заняття 1. Тренінг відпрацювання та закріплення емпатії та
сенситивності
Концепція тренінгу організаційних та управлінських якостей
В основу концепції тренінгу організаційних та управлінських якостей майбутніх психологів покладено уявлення про те, що тренінг повинен допомогти включити студентів майбутніх психологів у нові умови, що виходять за межі їх звичного способу життя, самостійно вибудовувати перспективу власного майбутнього, формулювати професійні плани.
Після тренінгу його учасники повинні не тільки вміти використовувати те нове, що вони отримали у тренінгу, але й застосовувати нові знання та новий досвід у своїй професії.
Вимоги до професіонала сьогодні досить високі. Сучасність вимагає від психолога бути фахівцем у своїй справі, а отже, володіти необхідними професійно важливими якостями в майбутній фаховій діяльності.
Приділяється увага не стільки професійним знанням, скільки вмінню застосовувати їх на практиці. Мова йде про організаційні та управлінські якості, які пов’язані з ефективними комунікаціями, кооперацією між людьми, мотивацією, створенням команд і умінням працювати з ними, мистецтвом ведення переговорів і досягнення угод. Володіння організаційними та управлінськими якостями – це запорука успішної діяльності психолога в майбутній професійній діяльності.
Успішність керівника складається з двох однаково важливих професійних умінь: уміння управляти та організовувати людей і досягати робочої цілі (в традиційній вітчизняній термінології – спрямованість на справу і на людей).
Ці важливі професійні якості в ідеалі повинні бути розвинені на належному рівні у фахівця, перебувати в балансі. Від цього залежить професійне виконання діяльності.
Професійно важливі якості психолога такі як організаційні та управлінські якості можуть бути діагностовані і розвинені в ході тренінгу, який дозволяє у дуже короткі терміни сформувати необхідні професійно важливі якості.
Ідеєю нашої концепції є те, що тренінг повинен вирішити проблеми формування професійно важливих якостей таких як емпатія та сенситивність в умовах вузівського навчання.
Мета тренінгу організаційні та управлінські якостей майбутніх психологів полягає у створенні сприятливих умов для формування важливих професійних якостей, таких як організаційні та управлінські якості під час навчання у ВНЗ, у результаті якої студент почне самостійно вибудовувати перспективу власного майбутнього, формулювати професійні плани та використовувати набуті знання та уміння в професійній діяльності.
Основними завданнями тренінгу:
Для тренерів:
Для учасників:
- оволодіння необхідними теоретичними знаннями;
- застосування знань на практиці;
- усвідомлення важливості професійно важливих якостей таких як організаційні та управлінські якості в майбутній професійній діяльності;
- виявлення рівня сформованості у себе професійних якостей;
- формування організаційних та управлінських якостей та застосування отриманих знань, умінь в учбовій та професійній діяльності.
Про ефективність проходження етапів тренінгу свідчить наявність таких ознак:
- згуртованість в групі, довірча атмосфера, відкритість учасників;
- стабільний емоційний фон учасників;
- інтерес і активна участь у тренінгових заняттях;
- наявність чітких цілей і життєвих перспектив;
- наявність проекту власного професійного становлення;
- наявність плану власної діяльності для реалізації проекту;
- мотивація реалізації власного проекту;
- підвищення навчальної мотивації;
- включеність в роботу;
- активна соціальна та громадська діяльність;
- здатність до рефлексивного аналізу власних дій і проектів.
Тренінгова програма складається з 8 занять, тривалість одного заняття 1.20 хв. та складається з трьох змістовних блоків:
І блок роботи спрямований на знайомство та встановлення довірливих, партнерських відносин між тренером та студентами;
ІІ блок – діагностування рівня організаційних та управлінських якостей,
формування необхідного рівня професійно важливих якостей, необхідних для успішного навчання і виконання майбутньої професійної діяльності;
ІІІ блок - підбиття підсумків, відпрацювання та закріплення сформованих професійно важливих якостей.
Структура тренінгу організаційні та управлінські якостей
майбутніх психологів
Перший блок. Знайомство
Заняття 1. Тренінг виявлення рівня організаційних та управлінських
якостей
Другий блок. Формування професійно важливих якостей
Заняття 1. Формування організаційних та управлінських
якостей
Третій блок. Відпрацювання професійно важливих
якостей
Заняття 1. Тренінг відпрацювання та закріплення організаційних та
управлінських якостей
Концепція тренінгу емоційної саморегуляції та самоконтролю
В основу концепції тренінгу емоційної саморегуляції та самоконтролю майбутніх психологів покладено уявлення про те, що тренінг повинен допомогти включити студентів майбутніх психологів у нові умови, що виходять за межі їх звичного способу життя, формувати необхідні професійно важливі якості для успішної побудови учбово-професійної діяльності. Після тренінгу його учасники повинні вміти застосовувати отримані знання та уміння в своїй учбово-професійній діяльності.
Емоційна саморегуляція та самоконтроль – це найважливіші професійні якості особистості, яка прагне навчитися керувати своїм життям. Вони передбачають вміння справлятися з зовнішніми проявами емоцій, залишатися врівноваженим в екстремальних ситуаціях, не реагувати на подразники і зберігати внутрішній спокій.
Емоційна саморегуляція та самоконтроль являються умовою адекватної, цілеспрямованої, інтегрованої психіки.
Самовиховання й самовдосконалення особистості, навчання й професійна діяльність, поводження в суспільстві припускають неодмінну включеність у них емоційної саморегуляції та самоконтролю.
Емоційна саморегуляція та самоконтроль відноситься до числа обов'язкових ознак свідомості й самосвідомості людини.
Емоційна саморегуляція та самоконтроль невід'ємним образом включені в усі види діяльності людини: ігрову, навчальну, трудову, наукову та ін.
Стабільність й організованість суспільства залежать від рівня сформованості емоційної саморегуляції та самоконтролю в її громадян, від їхнього вміння й бажання контролювати своє поводження відповідно до встановлених норм.
Неповноцінність або відсутність емоційної саморегуляції та самоконтролю, свідчить про те, що рівень професіоналізму фахівця перебуває на недостатньо розвиненому рівні.
Емоційна саморегуляція та самоконтроль включають в себе витримку, сміливість, рішучість, контроль над своїми та чужими емоціями, стійкість, терпіння, толерантність і такт.
Щоб сформувати на належному рівні емоційну саморегуляцію та самоконтроль потрібно починати їх формувати під час учбового процесу для того, щоб у майбутній професійній діяльності бути фахівцем своєї галузі з розвиненими на необхідному рівні професійно важливими якостями.
Ці завдання може вирішити тренінг, саме він дозволяє у дуже короткі терміни виявити на якому рівні розвинені якості емоційної саморегуляції та самоконтролю у студентів, допомогти їх сформувати.
Ідеєю нашої концепції є те, що тренінг повинен вирішити проблеми формування професійно важливих якостей таких як емоційної саморегуляції та самоконтролю в умовах вузівського навчання.
Мета тренінгу полягає у створенні сприятливих умов для формування важливих професійних якостей, таких як емоційної саморегуляції та самоконтролю під час навчання у ВНЗ.
Основними завданнями тренінгу:
Для тренерів:
студентів;
- ознайомлення з необхідністю оволодіння психологом якостями емоційної саморегуляції та самоконтролю як майбутньому фахівцю;
Для учасників:
– осмислення поняття «емоційної саморегуляції та самоконтролю»;
– усвідомлення своїх потреб;
– виявлення рівня розвитку якостей емоційної саморегуляції та
самоконтролю у себе;
– розвиток здатності контролювати себе, свої вчинки, поведінку, емоції;
– застосування набутих знань та умінь в учбовій та професійній
діяльності.
Про ефективність проходження етапів тренінгу свідчить наявність таких
ознак:
- згуртованість в групі, довірча атмосфера, відкритість учасників;
- стабільний емоційний фон учасників;
- інтерес і активну участь у тренінгових заняттях;
- наявність чітких цілей і життєвих перспектив;
- наявність проекту власного професійного становлення;
- наявність плану власної діяльності для реалізації проекту;
- мотивація реалізації власного проекту;
- підвищення навчальної мотивації;
- включеність в роботу;
- активна соціальна та громадська діяльність;
- здатність до рефлексивного аналізу власних дій і проектів.
Тренінгова програма складається з 8 занять, тривалість одного заняття 1.20 хв. та складається з трьох змістовних блоків:
Перший блок – встановлення атмосфери довіри між тренером та учасниками, що сприяє ефективності тренінгу.
Другий блок – інформування учасників про емоційну саморегуляцію та самоконтроль, усвідомлення їх важливості в процесі професійної діяльності. Розвиток емоційної саморегуляції та самоконтролю застосовуючи спеціальні ситуації, які для свого рішення вимагають спеціальних умінь.
Третій блок – аналіз отриманих результатів, закріплення отриманих знань та умінь, підбиття підсумків, завершення тренінгу.
Структура тренінгу емоційної саморегуляції та самоконтролю
майбутніх психологів
Перший блок. Знайомство
Заняття 1. Тренінг виявлення рівня емоційної саморегуляції та
самоконтролю
Другий блок. Формування професійно важливих якостей
Заняття 1. Формування емоційної саморегуляції та самоконтролю
Третій блок. Відпрацювання професійно важливих
якостей
Заняття 1. Тренінг відпрацювання та закріплення якостей емоційної
саморегуляції та самоконтролю
Концепція тренінгу рефлексивних якостей
В основу концепції тренінгу рефлексивних якостей майбутніх психологів покладено уявлення про те, що тренінг повинен допомогти включити студентів майбутніх психологів у нові умови, що виходять за межі їх звичного способу життя, формувати необхідні професійно важливі якості для успішної побудови учбово-професійної діяльності.
Після тренінгу його учасники повинні вміти застосовувати отримані знання та уміння в своїй учбово-професійній діяльності.
Пріоритетною метою освіти в умовах модернізації є розвиток особистості, готової до правильної взаємодії з навколишнім світом, до самоосвіти та саморозвитку з необхідним набором професійно важливих якостей необхідних для здійснення майбутньої професійної діяльності.
Тут на перший план виходить така якість особистості, як здатність до рефлексії – усвідомлення, розгляд, самоаналіз; поворот свідомості, в результаті якого з'являється можливість побачити себе, своє мислення, свою свідомість як би з боку.
Існують наступні види рефлексії: ситуативна рефлексія - виступає у вигляді «мотивувань» і «самооцінок», що забезпечують безпосередню включеність суб'єкта в ситуацію, осмислення її елементів, аналіз того, що відбувається. Включає в себе здатність суб’єкта співвідносити з предметною ситуацією власні дії, а також координувати і контролювати елементи діяльності відповідно до мінливих умов; ретроспективна рефлексія - служить для аналізу вже виконаної діяльності та подій, що мали місце в минулому; проспективна рефлексія - включає в себе роздуми про майбутню діяльність, уявлення про хід діяльності, планування, вибір найбільш ефективних способів її здійснення, а також прогнозування можливих її результатів.
Розвивати рефлексивні якості найпростіше в процесі взаємодії, таку можливість надають тренінги.
Щоб зформувати на належному рівні рефлексивні якості потрібно починати формувати їх починаючи з учбового процесу, для того, щоб у майбутній професійній діяльності бути фахівцем у своїй галузі з розвиненими на необхідному рівні професійно важливими якостями.
Ці завдання може вирішити тренінг, саме він дозволяє у дуже короткі терміни виявити на якому рівні розвинені рефлексивні якості у студентів, допомогти сформувати цю важливу професійну якість.
Ідеєю нашої концепції є те, що тренінг повинен вирішити проблеми формування професійно важливих якостей таких як рефлексивні якості в умовах вузівського навчання.
Мета тренінгу полягає у створенні сприятливих умов для формування важливих професійних якостей, таких як рефлексивні якості під час навчання у ВНЗ, у результаті якої студент почне самостійно використовувати набуті знання та уміння в професійній діяльності.
Основними завданнями тренінгу:
Для тренерів:
Для учасників:
– осмислення поняття «рефлексивні якості»;
– усвідомлення своїх потреб;
– виявлення рівня розвитку рефлексивних якостей у себе;
– формування та розвиток цих якостей у себе;
– розвиток здатності розуміти себе, свої вчинки, поведінку;
– можливість поглянути на себе зі сторони;
– застосування набутих знань та умінь в учбовій та професійній діяльності.
Про ефективність проходження етапів тренінгу свідчить наявність таких ознак:
- згуртованість в групі, довірча атмосфера, відкритість учасників;
- стабільний емоційний фон учасників;
- інтерес і активну участь у тренінгових заняттях;
- наявність чітких цілей і життєвих перспектив;
- наявність проекту власного професійного становлення;
- наявність плану власної діяльності для реалізації проекту;
- мотивація реалізації власного проекту;
- підвищення навчальної мотивації;
- включеність в роботу;
- активна соціальна та громадська діяльність;
- здатність до рефлексивного аналізу власних дій і проектів.
Тренінгова програма складається з 8 занять, тривалість одного заняття 1.20 хв. та з трьох змістовних блоків:
Перший блок – встановлення атмосфери довіри між тренером та учасниками, що сприяє ефективності тренінгу.
Другий блок – інформування учасників про рефлексивні якості, усвідомлення їх важливості в процесі професійної діяльності. Розвиток рефлексивних якостей застосовуючи спеціальні ситуації, які для свого рішення вимагають спеціальних умінь.
Третій блок – аналіз отриманих результатів, закріплення отриманих знань та умінь, підбиття підсумків, завершення тренінгу.
Впровадження нами саме таких тренінгових технологій до складу яких входять соціально-психологічні тренінги сприяє формуванню психологічної готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, розвитку адаптивності, комплексу професійно важливих якостей, якими має володіти майбутній психолог до впровадження тренінгової діяльності.
Психологічна служба має можливість здійснювати соціально-психологічний супровід молодих спеціалістів на стадії адаптації, що слугує включення їх у професійне співтовариство як активних суб’єктів розвитку професії.
Отже, соціально-психологчні тренінги спрямовані на вироблення вмінь та способів дій у практичних ситуаціях, а це дає розвиток індивіду як суб’єкту діяльності, розширення його набору поведінкових моделей, аналогових схем і набуття вмінь користуватись професійно важливими якостями відповідно до ситуації.
3.2. Визначення ефективності програми підготовки майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності
В рамках навчального процесу викладачами кафедри практичної психології проведено навчальні тренінги у рамках курсу «Психологія тренінгової роботи», а автором разом з співробітниками та волонтерами Психологічної служби університету було впроваджено блок спеціальної практичної підготовки, що включало проведення ряду соціально-психологічних тренінгів та волонтерську діяльність під супервізійним супроводом фахівців.
Провівши повторне діагностування професійно важливих якостей психологів до впровадження тренерської діяльності, ми отримала дані, які значно відрізняються від попередніх результатів. Це свідчить про те, що саме соціально-психологічний супровід разом з ефективною учбово-професійною діяльністю дає потужний розвивальний ефект, слугує формуванню необхідних професійно важливих якостей майбутнього психолога у практиці тренінгу.
Таблиця 3.10
Рівень комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів після застосування супроводу (за методикою КОС-2)
|
Шкали |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експерементальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
|
|
організаторські |
2,45 |
2,59 |
3,02 |
3,35 |
4,30 |
3,38 |
4,25 |
3,32 |
3,78 |
4,30 |
5,25 |
4,77 |
7,21 |
6,25 |
6,73 |
|
комунікативні |
3,88 |
2,30 |
3,09 |
4,25 |
5,05 |
4,65 |
4,78 |
4,30 |
4,54 |
4,03 |
2,25 |
3,27 |
5,4 |
6,5 |
5,95 |
Таблиця 3.11
Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів залежно після застосування супроводу (у %)
|
Етапи учбово-професійної діяльності |
|||||
|
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
|
|
Високий |
37% |
43% |
44% |
51% |
52% |
|
Середній |
34% |
36% |
34% |
28% |
26% |
|
Низький |
29% |
21% |
22% |
21% |
22% |
Аналізуючи результати за методикою Кос-2 «вимірювання рівня комунікативних та організаторських якостей» після застосування супроводу у студентів 1-5 курсів МНУ ім. В.О. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення, можна стверджувати, що рівень комунікативних та організаторських якостей студентів значно виріс.
Загалом, спостерігаємо позитивну динаміку щодо оптимізації рівня комунікативних та організаторських якостей у всіх курсів під час соціально-психологічного супроводу у вищому навчальному закладі, все ж таки в порівняні із попередніми результатами де переважав низький рівень комунікативних та організаторських якостей, то після застосування супроводу переважає високий та середній рівень розвитку комунікативних та організаторських якостей.
Це говорить про значну ефективність супроводу, який сприяє подальшому розвиткові комунікативних і організаторських якостей в процесі навчання у вишу.
Таблиця 3.11
Рівень креативності студентів-психологів після проведення супроводу (бали)
|
Шкали |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експерементальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
|
|
бали |
1,55 |
2,85 |
2,2 |
2,25 |
2,80 |
2,52 |
2,35 |
2,85 |
2,6 |
3,45 |
4,25 |
3,85 |
4,15 |
3,95 |
4,05 |
|
Допитливість |
4,5 |
3,20 |
3,85 |
3,49 |
4,7 |
4,09 |
4,09 |
5,2 |
4,64 |
4,5 |
3,2 |
3,85 |
4,5 |
3,8 |
4,15 |
|
Уява |
3,84 |
2,5 |
6,34 |
4,2 |
3,5 |
3,85 |
3,4 |
4,2 |
3,8 |
4,2 |
3,9 |
3,05 |
4,7 |
3,9 |
,43 |
|
Складність |
3,25 |
2,3 |
2,77 |
3,6 |
2,8 |
6,4 |
3,2 |
2,5 |
3,8 |
1,6 |
2,7 |
1,7 |
3,5 |
2,1 |
2,8 |
|
Схильність до ризику |
4,05 |
3,5 |
3,77 |
3,39 |
4,3 |
3,84 |
4,3 |
3,5 |
4,7 |
5,3 |
4,9 |
5,1 |
4,7 |
4,5 |
4,6 |
Таблиця 3.12
Показники креативності студентів-психологів після проведення супроводу (у %)
|
Етапи учбово-професійної діяльності |
|||||
|
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
|
|
Високий |
35% |
38% |
39% |
38% |
36% |
|
Середній |
34% |
35% |
37% |
39% |
37% |
|
Низький |
31% |
27% |
24% |
23% |
27% |
Аналізуючи результати. Можна сказати, що до впровадження супроводу був виявлений низький рівень креативності студентів. Після застосування супроводу у вищому навчальному закладі у студентів усіх курсів виявлено високий та середній рівень допитливості.
Таку саму тенденцію спостерігаємо і щодо показника складності, тобто студенти прагнуть пошуку нових шляхів (способів) мислення, значно мотивовані на самостійне вивчення нового,спрямовані на пошук різних можливостей вирішення завдань.
Студенти зорієнтовані на пізнання складних явищ, не прагнуть уникати важких завдань, частіше почали проявляти наполегливість, щоб досягти своєї мети. У старших курсів формується здатність ставити перед собою певні цілі і намагатися їх досягти, вміння формулювати та відстоювати власну думку, загальний рівень креативності респондентів усієї вибірки на всіх етапах змінився на високий та середній.
Дані показники свідчать про те, що застосування психологічного супроводу є ефективним і сприяє розвиткові професійно важливих якостей необхідних сучасному професіоналу. Дана система підготовки фахівців психологічної сфери здатна, таким чином, сформувати креативну особистість.
Аналізуючи отримані результати, можна сказати, ми знайшли самий оптимальний варіант. А саме, для підвищення ефективності і власної конкурентоспроможності ми організували такий освітній простір, об’єднавши соціально-психологічний супровід з навчальним процесом, що дало змогу сформувати і значно підвищити рівень професійно важливих якостей.
Упровадження супроводу, формування орієнтовного образу психолога-професіонала у вищому навчальному закладі, на базі психологічної служби ВНЗ надає можливість не лише поінформувати учасників про професійно важливі якості, а й розвинути їх студентам. Підвищити здатність до пошуку внутрішніх ресурсів для позитивної самооцінки себе, як професіонала; поглибити свої знання про професійно - значимі якості і покращити сприйняття себе як майбутнього спеціаліста-психолога.
Поєднання навчального процесу і соціально-психологічного супроводу можна оцінювати ефективними, оскільки під час проведеної роботи здійснена корекція і рівень професійно важливих якостей значно покращився.
Загалом, розроблені заняття значно покращили рівень професійно важливих якостей необхідних психологу-професіоналу у професійній діяльності, про що свідчать результати повторного діагностування.
Таблиця 3.13
Рівень рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності ( за методикою А.В.Карпова)
|
Шкали |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
|
|
Стени |
4,35 |
2,69 |
3,52 |
4,44 |
3,30 |
3,87 |
5,48 |
4,70 |
5,09 |
5,69 |
4,70 |
5,19 |
8,97 |
7,2 |
8,08 |
Таблиця 3.13
Показники рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)
|
Етапи учбово-професійної діяльності |
|||||
|
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
|
|
Високий |
33% |
36% |
33% |
44% |
48% |
|
Середній |
45% |
44% |
49% |
33% |
37% |
|
Низький |
22% |
20% |
18% |
23% |
15% |
Аналізуючи результати за методикою А.В.Карпова «вимірювання рівня рефлексивності» студентів 1-5 курсів МНУ ім. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення після впровадження супроводу, можна стверджувати, що низький рівень рефлексивних якостей студентів властивий 22% першокурсникам, 20% другокурсникам, 18% третьокурсникам, 23% четвертокурсникам і 15% п’ятикурсникам. Середній рівень рефлексивних якостей виявлено у 45% першокурсників, 44% другокурсників, 49% третьокурсників, 33% четвертокурсників та 37% п’ятикурсників. Високий рівень рефлексивних якостей мають 33% першокурсників, 36% другокурсників, 33% третьокурсників, 44% четвертокурсників та 48% п’ятикурсників.
За отриманими даними ми бачимо, що у переважної більшості студентів, у тому числі і п’ятикурсників, рівень рефлексивних якостей значно підвищився, що указує на ефективність соціально-психологічного супроводу у формуванні необхідного рівня рефлекcивності протягом навчання.
Таблиця 3.14
Рівень організаційних та управлінських якостей студентів-психологів після застосування супроводу (за методикою «Діагностика функціонально-рольових позицій в управлінській команді»)
|
Шка ли |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експерементальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експерементальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
|
|
Голова |
10,05 |
9,17 |
9,61 |
8,77 |
8,57 |
8,67 |
10,9 |
10,4 |
10,65 |
9,25 |
8,35 |
8,8 |
12 |
11 |
11,5 |
|
Генератор ідей |
8,42 |
8,32 |
7,83 |
9,05 |
6,59 |
7,82 |
8,5 |
6,5 |
7,5 |
9,26 |
8,31 |
8,7 |
10 |
9 |
9,5 |
|
Оцінщик |
8,45 |
7,77 |
8,11 |
6,35 |
8,24 |
6,83 |
7,53 |
9,5 |
7,9 |
8,9 |
6,45 |
7,6 |
9,5 |
8,63 |
9,06 |
|
Організатор групи |
6,92 |
6,53 |
6,72 |
7,70 |
8,50 |
8,1 |
8,07 |
4,2 |
2,77 |
9,12 |
8,23 |
8,67 |
18,3 |
17,5 |
17,9 |
|
Організатор роботи |
9,17 |
9,23 |
8,69 |
7,41 |
7,54 |
6,55 |
7,04 |
4,5 |
3 |
10,24 |
9,30 |
9,77 |
12 |
11 |
11,5 |
|
Дослідник ресурсу |
7,21 |
8,11 |
8,64 |
8,52 |
9,35 |
8,86 |
9,10 |
7,8 |
6,75 |
8,30 |
7,29 |
7,79 |
11 |
9,7 |
10,3 |
|
Завершувач |
8,55 |
7,35 |
7,95 |
8,82 |
10,05 |
9,17 |
9,61 |
6,55 |
5,72 |
12,05 |
11,34 |
11,6 |
13 |
12 |
12,5 |
|
Форму-вач |
7,73 |
7,45 |
7,59 |
8,33 |
10,02 |
8,86 |
9,43 |
10,3 |
8,5 |
9,28 |
8,25 |
8,7 |
9,5 |
8,2 |
8,8 |
Таблиця 3.15
Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів після впровадження супроводу (у %)
|
Шкали |
Етапи учбово-професійної діяльності |
||||
|
Голова |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
|
59% |
49% |
81% |
55% |
33% |
|
|
Формувач |
37% |
35% |
41% |
48% |
35% |
|
Генератор ідей |
25% |
19% |
35% |
27% |
29% |
|
Оцінщик |
24% |
19% |
19% |
17% |
57% |
|
Організатор роботи |
22% |
29% |
23% |
35% |
12% |
|
Організатор групи |
12% |
23% |
25% |
23% |
32% |
|
Дослідник |
12% |
27% |
12% |
15% |
15% |
|
Завершувач |
15% |
21% |
13% |
15% |
12% |
Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що у студентів-психологів під час супроводу у вищому навчальному закладі кількість чоловік, виконуваних ролей значно підвищилась почали. Дані свідчать про те, що студенти виконують майже всі свої ролі у групі активно, а це означає, що студенти стали значно краще володіти потрібними якостями в повній мірі. Група стала значно ефективнішою у виконанні поставлених учбово-професійних задач ніж раніше.
Таблиця 3.16
Рівень саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу ( за методикою діагностики оцінки самоконтролю у спілкуванні М.Снайдера)
|
Шкали |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
|
|
Загальні показники |
3,89 |
3,02 |
4,45 |
3,92 |
3,60 |
3,76 |
3,95 |
3,5 |
3,72 |
6,5 |
4,5 |
5,5 |
7,05 |
5,4 |
6,22 |
Таблиця 3.17
Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (у %)
|
Етапи учбово-професійної діяльності |
|||||
|
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
|
|
Високий |
30% |
44% |
49% |
53% |
55% |
|
Середній |
43% |
35% |
35% |
33% |
32% |
|
Низький |
27% |
21% |
16% |
14% |
13% |
Аналізуючи результати, можна стверджувати, що низький рівень саморегуляції та самоконтролю студентів після провадження супроводу властивий 27% першокурсникам, 21% другокурсникам, 16% третьокурсникам, 14% четвертокурсникам і 13% п’ятикурсникам.
Середній рівень саморегуляції та самоконтролю виявлено у 43% першокурсників, 35% другокурсників, 35% третьокурсників, 33% четвертокурсників та 32% п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 30% першокурсників, 44% другокурсників, 49% третьокурсників, 53% четвертокурсників та 55% п’ятикурсників. З отриманих даних бачимо, що не сформовані на належному рівні саморегуляція та самоконтроль у студентів-психологів.
Можна стверджувати, що рівень саморегуляції та самоконтролю студентів був низьким, а після проведення супроводу змінився: став значно вищим. Прослідковується у студентів переважно високий та середній рівень саморегуляції та самоконтролю, що відповідає сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери і свідчить про ефективність проведеної роботи над подальшим розвитком цих професійно важливих якостей.
Таблиця 3.18
|
Шкали |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експерементальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
|
|
бали |
4 |
2,5 |
3,25 |
4,05 |
2,30 |
3,17 |
4,34 |
2,03 |
3,18 |
4,27 |
3,36 |
3,82 |
7,39 |
6,45 |
6,92 |
Рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (за методикою Н.М.Пейсахова)
Таблиця 3.19
Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (у %)
|
Етапи учбово-професійної діяльності |
|||||
|
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
|
|
Високий |
44% |
51% |
50% |
57% |
59% |
|
Середній |
34% |
35% |
37% |
29% |
25% |
|
Низький |
22% |
14% |
13% |
14% |
16% |
Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів після застосування соціально-психологічного супроводу значно покращився.
Низький рівень саморегуляції та самоконтролю властивий 22% першокурсникам, 14% другокурсникам, 13% третьокурсникам, 14% четвертокурсникам і 16% п’ятикурсникам. Середній рівень саморегуляції та самоконтролю виявлено у 34% першокурсників, 35% другокурсників, 37% третьокурсників, 29% четвертокурсників та 25% п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 44% першокурсників, 51% другокурсників, 50% третьокурсників, 57% четвертокурсників та 59% п’ятикурсників.
У студентів різних курсів ми спостерігаємо, що переважа високий та середній рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю, що повністю відповідає сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфері.
Таблиця 3.20
Рівень емпатії та сензитивності студентів-психологів після проведення супроводу ( за методикою І.М.Юсупова)
|
Шкали |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експерементальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
|
|
бали |
42 |
37 |
39,9 |
85,76 |
74,43 |
80,09 |
90 |
80,1 |
85,05 |
84,52 |
72,79 |
78,65 |
75 |
68 |
71,5 |
Таблиця 3.21
Показники емпатії та сензитивності студентів-психологів після проведення супроводу (у %)
|
Етапи учбово-професійної діяльності |
|||||
|
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
|
|
Високий |
22% |
23% |
23% |
17% |
19% |
|
Середній |
57% |
59% |
61% |
66% |
70% |
|
Низький |
21% |
18% |
16% |
17% |
11% |
А це свідчить про ефективність проведеної роботи, яка вплинула і змогла змінити отримані раніше результати.
За отриманими експериментальними даними констатуємо, що після застосування супроводу у студентів майбутніх психологів до впровадження тренерської діяльності виявлено середній рівень розвитку професійно важливих якостей, який став переважаючим в порівняні з попередніми даними.
Низький рівень саморегуляції та самоконтролю властивий 21% першокурсникам, 18% другокурсникам, 16% третьокурсникам, 17% четвертокурсникам і 11% п’ятикурсникам. Середній рівень саморегуляції та самоконтролю виявлено у 57% першокурсників, 59% другокурсників, 61% третьокурсників, 66 % четвертокурсників та 70% п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 22% першокурсників, 23% другокурсників, 23% третьокурсників, 17% четвертокурсників та 19% п’ятикурсників.
З отриманих даних бачимо, що переважна більшість студентів-психологів мають середній рівень емпатії та сензитивності, причому, у всіх курсів, - це говорить про те, що психолог може повністю професійно надавати допомогу іншим, маючи такий рівень емпатії.
Висновки до 3 розділу
У процесі спеціально організованої фахової підготовки майбутній психолог має бути підготовлений до різних видів практик, таких як психодіагностика, психологічне консультування, психотерапія, тренінг та ін. Дослідження низки українських науковців (Н.О.Євдокимова, Ю.М.Швалб, І.М.Мельничук, Т.В.Сінельникова, Л.І.Мороз та ін.) показали, що на сьогоднішній день у випускників вишів підготовленість до використання психологічних практик є недостатньою, що характеризуються відсутністю необхідних особистісних та професійно важливих якостей, низьким рівнем конкурентоздатності на ринку праці. Однією з основних причин науковці виділяють фрагментарність підготовки до психологічних практик, переважання при викладанні дисциплін теоретичного компонента, відсутність практико-орієнтованих технологій навчання.
На думку українських науковців (Ю.М.Швалб, Н.О.Євдокимова, Т.В.Сінельнікова, Т.В.Ткач, Г.О.Хомич та ін.) вирішення цієї проблеми можливе через побудову системи практико-орієнтованої освіти. Такий підхід обумовлює проектування змісту навчання студентів, зорієнтованого на засвоєння ними різноманітних практик, що дозволить випускникам у подальшій професійній діяльності успішно їх реалізувати.
На думку Г.О. Хомича, практико-орієнтована освіта має стати новою парадигмою формування фахівців із сформованими професійно важливими якостями, необхідними для успіху у майбутній професійній діяльності.
Класичні форми і способи вузівської освіти не спроможні забезпечити ці зміни. Це обумовлює пошук нових освітніх форм, технологій, засобів самореалізації студента, перетворення його у суб’єкта учбово-професійної діяльності. З огляду на це, провідним засобом професійного навчання мають стати тренінгові технології, спрямовані на формування особистісної і професійної готовності до діяльності у певних умовах.
Для формування конкурентоспроможного фахівця необхідне упровадження більш ефективних психолого-педагогічних технологій, однією з яких є тренінг розвитку професійно важливих якостей.
На думку науковців, проблема формування професійно важливих якостей майбутнього фахівця в умовах ВНЗ потребує новітнього підходу. Однією з провідних проблем є побудова такої системи навчально-виховного процесу, яка оптимальним чином враховувала б особливості та закономірності не тільки особистісного розвитку студента, але і його професійного становлення як фахівця.
Психологічна служба, як компонент освітнього простору вишу може надавати можливість майбутнім психологам отримувати спеціальну практичну підготовку, тому що саме соціально-психологічний супровід разом з ефективною учбово-професійною діяльністю дає потужний розвивальний ефект, слугує формуванню смислових контекстів професійної освіти та професіоґенези особистості.
Впровадження нами саме таких тренінгових технологій до складу яких входять соціально-психологічні тренінги сприяє формуванню психологічної готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, розвитку адаптивності, комплексу професійно важливих якостей, якими має володіти майбутній психолог до впровадження тренінгової діяльності.
Психологічна служба має можливість здійснювати соціально-психологічний супровід молодих спеціалістів на стадії адаптації, що слугує включення їх у професійне співтовариство як активних суб’єктів розвитку професії.
Отже, соціально-психологчні тренінги спрямовані на вироблення вмінь та способів дій у практичних ситуаціях, а це дає розвиток індивіду як суб’єкту діяльності, розширення його набору поведінкових моделей, аналогових схем і набуття вмінь користуватись професійно важливими якостями відповідно до ситуації.
Лише комплексна програма підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій, що включає такі елементи освітнього простору як навчальний процес та психологічну службу, та розроблена на засадах практико-орієнтованої освіти дозволяє вирішити задачі розвитку професійно важливих якостей та формування готовності до успішної професійної діяльності.