Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Об~єктивні причини виникнення аварій і катастроф Виконала Студентка 1ДО Шинкаренко Анна Сергі

Работа добавлена на сайт samzan.net:


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

НАВЧАЛЬН - НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ,СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ І МИСТЕЦТВА

Кафедра соціальної педагогіки,дошкільної та початкової освіти

«Обєктивні причини виникнення аварій і катастроф»

Виконала

Студентка 1-ДО

Шинкаренко Анна Сергіївна

Перевірила:

викладач:  Слюсар Т.А.

 

Черкаси-2013

                           Зміст

Вступ…………………………………………………………………3

1. Класифікація природних катастроф……………………………………..4

2.Виробничі аварії та катастрофи…………………………………………..8

3.Аварії на транспорті……………………………………………………...15

Висновки……………………………………………………………21

Список використаної літератури………………………………….22

                                                   Вступ    

     Людина і середовище її проживання утворюють систему, що складається з безлічі взаємодіючих елементів, що має впорядкованість в певних межах і володіє специфічними властивостями. Така взаємодія  визначається безліччю факторів і впливає як на саму людину, так і на відповідне середовище її проживання. Цей вплив може бути, з одного боку, позитивним, з іншого - одночасно і негативним. Негативний вплив факторів природного середовища виявляються головним чином у надзвичайних ситуаціях. Ці ситуації можуть бути наслідком  як стихійних лих, так і виробничої  діяльності людини.

     Щодня  в світі  фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей , які можуть призвести або призводять до загибелі людей  та до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями. Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громадськості до надзвичайних ситуацій, які  призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких повідомлень . Як правило, чим більшу кількість людей обходить надзвичайна ситуація, тим більшу територію вона охоплює.

   Небезпека — це  негативна властивість матерії, яка проявляється  у
здатності  її завдавати  шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне
джерело шкоди. Якщо мова   про небезпеку для людини, то це явища,
процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати  шкоди
здоров'ю  чи  життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність
людей.

                         Розрізняють такі види катастроф:

   Метеорологічні катастрофи: бурі, урагани, тайфуни, циклони,       надзвичайні морози, засухи.

   Топологічні катастрофи: повені, селі, лавини, снігові обвали і т. п.

   Тектонічні катастрофи: землетруси, моретруси, виверження і т. п.

    

     Класифікація природних катастроф (стихійних лих)

    На нашій планеті в усі періоди її існування виникали  природні катаклізми великої руйнівної сили, які називаються стихійними лихами (виверження вулканів, землетруси, паводки, тайфуни, засухи, незвичайні морози та інше.). 

     Стихійне лихо — це явище природи, яке створює катастрофічну обстановку, порушує нормальну діяльність населення, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і призводить до загибелі людей, тварин, знищення матеріальних цінностей. Стихійне лихо дуже небезпечне внаслідок раптового виникнення. Воно наносить значні збитки народному господарству і часто призводить до загибелі людей.

    До видів стихійного лиха належать:

масові лісові пожежі, землетруси, повені, катастрофічні затоплення, снігові заноси, селеві потоки, лавини та урагани тощо.

      Пожежа — це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей. Пожежа може виникнути в населених пунктах, на шахтах, нафто- і газопромислах, виробничих підприємствах, в лісах і на торфорозробках. Пожежа - неконтрольований процес горіння, що тягне за собою загибель людей, знищення матеріальних цінностей. Пожежі виникають стихійно (до 10%) або з волі людини (до 90%).

 Причини пожеж:1.необережне поводження з вогнем; 2. блискавки;    3.підпали.

   

                                          Лісові пожежі бувають:

низові — вогонь розповсюджується тільки по наземному шару;   верхові — захоплюються крони дерев;

фунтові — полум’я виникає в товщі горючого матеріалу (торфу, бурого вугілля, сланців.

    Повінь — це затоплення значної частини суші внаслідок підняття воді вище звичайного рівня.

Причини:

- Рясні опади, дощі;

- Інтенсивне танення снігу;

- Утворення заторів (крижини навесні), зажорів (дрібний сніг, лід восени);

- Руйнування гідротехнічних споруд;

 - Підземні землетрусу (викликають гігантські хвилі - цунамі)

- Сильний наганяючи вітер на морських узбережжях і гирлах річок, що впадають у море.

В липні–серпні 1993 року в північно-західних областях України повені, які були викликані заливними дощами, завдали великих збитків. Тільки у Рівненщині загинуло 4 людей, зруйновано 10 мостів, пошкоджено 440 будинків і більш як 30 км шляхів. Під водою опинилося 300 тис. га території України. Загальна сума збитків перевищує 80 млн. доларів США

[3,c.171-174].

Ураган, шторм, смерч — надзвичайно швидке і сильне, часто катастрофічне переміщення повітря, яке викликає загибель людей, тварин, знищення морських і річкових суден, руйнування будинків, споруд, а інколи і населених пунктів. Шторми викликають сильне хвилювання моря. Швидкість вітру під час урагану досягає 120–210 км/год і більше, при штормі — 80–100 км/год. Ця НС викликана рухом повітряних мас з великою швидкістю. Швидкість вітру під час урагану 30 - 40 м / с, при штормі 20 - 30 м / с, при бурі 15 - 30 м / с, при тайфун більше 50 м / с. Циклони й тайфуни супроводжуються зливовими дощами.

    Смерч — вихровий рух повітря з величезною швидкістю, іноді перевищує швидкість звуку, що має вигляд темного стовпа діаметром від декількох десятків до сотень метрів. Ураганний вітер руйнує міцні і зносить легкі будівлі, спустошує поля, обриває дроти, валить стовпи і вириває з корінням дерева, топить суду, ушкоджує транспортні засоби.В таких випадках рятуватися краще за все в підвалах, канавах, траншеях, сховищах і укриттях цивільної оброни.

  Снігові заноси виникають внаслідок сильних снігопадів і завірюх. Через них може припинитись рух на автомобільних шляхах, залізницях, повітряному транспорті. Ускладнюється робота комунально-енергетичного господарства і підприємств зв’язку, порушується нормальна діяльність і селищ, і міст.

    Сель — раптово сформований в руслах гірських річок тимчасовий потік води з великою кількістю піску, каміння та інших твердих матеріалів, раптово виникає в басейнах гірських річок.

Причинами його виникнення є:

- інтенсивні зливи,

-швидке танення снігу або льоду.

Рятування від селю полягає у своєчасній евакуації із зон його можливого розповсюдження. 

    Лавини — зміщення снігових мас під дією своєї ваги. Проходять вони в основному в горах[1,c.156-159].

   Землетрус — сейсмічні явища, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії, що передаються на великі відстані у вигляді різких коливань, що призводять до руйнування будівель, споруд, пожеж та людських жертв.  За даним ЮНЕСКО землетрусам належить перше місце за завданими збитками і одне з перших місць за кількістю людей, які загинули. На Україні і в європейських країнах для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12-бальна міжнародна шкала Ріхтера.

Умовно землетруси по цій шкалі поділяються на:

      слабкі —1–3 бали;

      помірні — 4 бали;

      достатньо сильні — 5 балів;

      дуже сильні — 7 балів;

     руйнуючі — 8 балів;

      спустошуючі — 9 балів;

      знищуючі — 10 балів;

      катастрофічні — 11 балів;

     дуже катастрофічні — 12 балів.

  Інтенсивність землетрусу — це міра величини стану ґрунту. Вона визначається ступенем зруйнувань будинків, споруд, характером зміни земної поверхні. Підземні поштовхи, удари і коливання поверхні землі звичайно охоплюють великі території.

Щорічно на Землі відбувається до 1500 землетрусів, до 300 з них носить руйнівний характер. В останні десятиліття найбільш руйнівні землетруси відбувалися в 1988 р. у Вірменії, загинуло 25 тисяч чоловік; у 1995 р. в Японії, загинуло 6336 чоловік; у 1995 р. було повністю зруйновано місто Нефтегорськ, з 3000 чоловік загинуло 2000.

  Зсув - це ковзне зміщення мас гірських порід по схилу під впливом сили тяжіння. Відбуваються вони на всіх схилах, починаючи з кручі ,  на глинистих грунтах [3,165-170].

                       

                          Виробничі аварії та катастрофи

   Надзвичайні ситуації у мирний час можуть виникати внаслідок виробничих аварій, катастроф, стихійних лих, диверсій, або факторів воєнно-політичного характеру.

   Аварія -— це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. 

  Виробнича аварія – раптова зупинка роботи чи порушення процесу виробництва на промпідприємстві, транспорту та ін. ОНГ, що може призвести до пошкодження чи знищення матеріальних цінностей.

  Катастрофа це раптова дія, подія, що спричинила трагічні наслідки. Катастрофа супроводжується руйнуванням будинків, різних споруд, знищенням матеріальних цінностей і загибеллю людей.

Різниця між аварією і катастрофою полягає в тяжкості наслідків та наявності людських жертв.

Аварії і катастрофи можуть бути на залізниці, повітряному чи водному транспорті , а також в результаті обвалу при будівництві і монтажі споруд та конструкцій різних об´єктів.

Розрізняють такі основні  причини виробничих аварій і катастроф:

-         порушення технологічної дисципліни,

-         невиконання правил техніки безпеки,

-         дефекти, допущені при проектуванні і будівництві,

-         порушення технології виробництва і правил експлуатації,

-         стихійні лиха[4,c.74-77].

                    Аварії, пожежі і вибухи на виробництвах

  В результаті аварії на виробництві можливі вибухи і пожежі, а їх наслідки - це руйнування і пошкодження будівель, споруд, техніки й устаткування, затоплення території, вихід з ладу лінії зв'язку, енергетичних і комунальних мереж. При вибухах ударна хвиля не лише призводить до руйнувань, але й до людських жертв. Найчастіше вибухи відбуваються там, де у великих кількостях застосовуються вуглеводневі гази (метан, етан, пропан). Вибухають котли в котельнях, газова апаратура, продукція і напівфабрикати хімічних заводів, пари бензину та інших компонентів, борошно на млинах, пил на елеваторах та ін. Вибухи можливі в житлових приміщеннях, коли люди забувають вимкнути газ, або на газопроводах при поганому контролі за їх станом і недотриманні вимог техніки безпеки під час їх експлуатації, як це мало місце в Башкортостані в 1989 р., де вибухнула суміш із пропану, метану та бензину. Полум'я миттєво охопило величезну територію. У вогняному котлі виявилися два пасажирські зустрічних поїзди. Постраждала велика кількість людей, багато хто отримав травми і каліцтва. До тяжких наслідків призводять вибухи рудникового газу в шахтах, що викликають пожежі, обвали, затоплення підземними водами.

Великий матеріальний збиток, а в ряді випадків і людські жертви приносять раптові обвалення будівель, мостів, інших інженерних споруд.            Причини - помилки при вишукуванні і проектуванні, низька якість будівельних робіт. У 1993 р. в руїни перетворився один з цехів Братського алюмінієвого заводу. Під уламками будівлі опинилися 14 робочих нічної зміни.

Пожежі відбуваються всюди: на промислових підприємствах, об'єктах сільського господарства, в навчальних закладах, дитячих дошкільних установах, в житлових будинках та ін. Вони виникають при перевезеннях пального усіма видами транспорту. Самовозгораются  такі  хімікати, як скипидар, камфора, нафталін. У процесі горіння поролону виділяється отруйний дим, який призводить до небезпечних отруєнь.

У процесі виробництва при певних умовах стають небезпечними і займаються деревний, вугільний, торф'яний, алюміній, борошняна, зернова пил, а також пил бавовни, льону, пеньки.При катастрофі і великої аварії дуже важливо вчасно оповістити і організувати захист робітників та службовців, всього поблизу проживаючого населення, якому загрожує небезпека. В результаті аварії або катастрофи на об'єктах нафтової, хімічної і газової промисловості може відбутися загазованість атмосфери, розлив нафтопродуктів, агресивних рідин.

Найбільш небезпечні аварії на підприємствах, що виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), вибухо-і вогненебезпечні речовини і матеріали. До них відносяться:

- підприємства хімічної та інших споріднених галузей промисловості;

- підприємства, що мають холодильні установки, в яких в якості холодоагенту використовується аміак;

- водопровідні і очисні споруди, на яких застосовують хлор;

- залізничні станції і безвихідь, де є колії відстою рухомого складу з СДОР;

- склади і бази із запасами отрутохімікатів[5,c.236-242].

 Основними причинами виробничих аварій і катастроф є:

- недоліки проектування підприємств;

- недотримання правил з техніки безпеки;

- відсутність постійного контролю за станом виробництва і особливо при використанні легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин;

- порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання, машин і механізмів;

- низька трудова та виробнича дисципліна;

- виникнення аварії на сусідніх підприємствах або на енергетичних і газових мережах;
Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру, вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.

 Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань  та супроводжуються великими жертвами. Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище зумовив розподіл їх за видами.
                                                    

                                                   Види аварій:

- аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору,
сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);
- аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;
-  пожежі та вибухи;

-  аварії на транспорті та інше.

   Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

     На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:
У Уіндскейлі (Англія) в жовтні 1957 р. під час профілактичних робіт на одному з реакторів АЕС сталася пожежа, що викликав пошкодження тепловиділяючих елементів (твелів). На дні реактора і донині лежить близько 1700 т ядерного палива. В атмосферу було викинуто радіонукліди, утворилася хмара, частина якого досягла Норвегії, а інша рухалася до Австрії. Це була перша аварія в атомній енергетиці, яка торкнулася населення. Її наслідки ретельно ховалися. Тільки по закінченні 30 років стали відомі деякі подробиці. (зона радіоактивного забруднення становила 500кв.км);

• 1957рік — вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн.осіб.

• 1961 рік — аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);
У березні 1979 р. на другому блоці атомної електростанції "Три Майл Айленд" у Гаррісберг (США) сталася аварія, наслідком якої з'явився викид радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Майже 10 т розщеплює матеріалу з 100 т вийшли за межі активної зони. Стався викид в атмосферу

[2,c.172-175].

    Для аварій на АЕС  характерно наступне:

по-перше, відбувається радіоактивне зараження атмосфери і місцевості легко летучими радіонуклідами (йод, цезій і стронцій);

по-друге, цезій і стронцій володіють тривалими періодами напіврозпаду - до 30 років. При цьому значна частина продуктів поділу ядерного палива знаходиться в пароподібному і аерозольному стані і, потрапляючи в організм людини, викликає внутрішнє опромінення, яке становить небезпеку для життя.

Подією століття стала чорнобильська катастрофа (26 квітня 1986 р.), результати якої відчули не тільки в Росії, на Україні, в Білорусії, але і в інших країнах. Сліди радіоактивного забруднення досягли навіть Польщі, Швеції, Фінляндії, Болгарії, Румунії та Угорщині.

Влітку 1987 р. на суді з'ясувалося причина: на АЕС був відсутній елементарний порядок трудової дисципліни і була низька відповідальність персоналу. Навіть після вибуху на енергоблоці не була організована радіаційна розвідка, потрібних приладів для її ведення не було, протигази в особового складу були відсутні. Але що ще гірше - не було інформації про аварію. Її просто спочатку приховували. Населення гадки не мало, що трапилося. Евакуація почалася лише через 36 годин після аварії.
 Нині радіоактивний стан об'єкта ЧАЕС такий: доза опромінення становить 15-300 мР/год, а на окремих ділянках 1-5 Р/год. Проектний термін служби саркофага,який захищає четвертий реактор – 30 років.Найбільші дози опромінення зареєстровані серед пожежників та персоналу АЕС, які працювали під час аварії в першу добу.

           Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах:

 хімічної,нафтопереробної,целюлозно-паперової і -харчової промисловості, водопровідних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильноді.чих отруйних речовин.

 Джерела хімічних аварій - викиди та витоки небезпечних хімічних речовин загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводожується забрудненням навколишнього середовища аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів.

 Безпосередніми причинами цих аварій є: 

- порушення правил безпеки й транспортування;

- недотримання техніки безпеки;

- вихід з ладу агрегатів;

- механізмів;

- трубопроводів та ушкодження ємкостей тощо.

    Одним з найяскравіших прикладів аварій може служити аварія, яка трапилась на хімічному підприємстві американської транснаціональної корпорації «Юніон Карбайд» в індійському місті Бхопал 1984р. Викид стався раптово, в нічний час. У результаті аварії в атмосферу потрапило декілька десятків тонн газоподібного компонента — метилізоционату. Ця сполука — дуже сильна отрута, яка викликає ураження очей, органів дихання, мозку та інших життєво важливих органів людини. Загинуло більше 2,5 тисяч осіб, 500 тисяч осіб отруїлося, з них у 70 тисяч отруєння зумовили багаторічні захворювання. Збитки від цієї техногенної катастрофи оцінюються в 3 мільярди доларів США.Офіційне розслідування причин цієї катастрофи виявило значні прорахунки в проектуванні підприємства, недосконалість системи попередження витоків отруйних газів.
 Головною особливістю хімічних аварій (на відміну від інших промислових катастроф) є їх здатність розповсюджуватись на значні території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища.
       На території України знаходиться 877хімічно небезпечних об'єктів та 287 000 об'єктів використовують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини або їх похідні (у 140 містах та 46 населених пунктах). Нарощення хімічного виробництва призвело також до зростання кількості промислових відходів, які становлять небезпеку для навколишнього середовища і людей[5,c.242-251].

                                      Аварії на транспорті

    Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного сумніву
Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки.. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

                                Автомобільний транспорт 

   У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує травми. Безпека учасників руху багато в чому залежить безпосередньо від них самих.

Причини дорожньо-транспортних пригод можуть бути самі різні:

-порушення правил дорожнього руху;

- технічна несправність автотранспорту;

- перевищення швидкості руху;

- недостатня підготовка осіб, керуючих транспортом, слабка їх реакція та ін.;

-управління автотранспортом особами в нетверезому стані;

-невиконання правил перевозки небезпечних вантажів та недотримання при цьому необхідних вимог безпеки.

Усім пам'ятний випадок, який стався в 1994 р. в Москві на Дмитрівському шосе, коли бензовоз врізався в  тролейбус. Бензин розлився по бруківці, спалахнуло полум'я. Багато вискакували з тролейбуса і бігли як палаючі смолоскипи. Інші згорали тут же на місці. Загинули пасажири, ні в чому не винні люди. А всьому провиною недбалість, нехтування елементарними правилами.

ншою причиною дорожніх аварій є незадовільний стан доріг. Іноді на проїжджій частині можна бачити відкриті люки, неогороджені і неосвітлені ділянки ремонтних робіт, відсутність застережливих про небезпеку знаків..Для ліквідації наслідків аварій з автотранспортом, що перевозять хімічно небезпечні, вибухові, отруйні, радіоактивні речовини, залучаються спеціалізовані невоєнізовані формування ЦО, сили протипожежної служби.
                                     

                                         Повітряний транспорт

    З моменту виникнення авіації виникла проблема забезпечення безпеки авіапольотів. На відміну від інших видів транспорту відмови двигунів у польотах практично завжди призводять до неминучих катастрофічних наслідків. У середньому щорічно в світі стається близько 60 авіаційних катастроф, в 35 з яких гинуть усі пасажири та екіпаж.
Безпека польоту залежить не тільки від екіпажу, але і від пасажирів.

 До тяжких наслідків призводять руйнування окремих конструкцій літака, відмова двигунів, порушення роботи систем управління, електроживлення, зв'язку, пілотування, нестача палива, перебої в життєзабезпеченні екіпажу і пасажирів. На сьогодні, мабуть, найбільш небезпечною і часто зустрічається трагедією на борту літака є пожежа і вибух.Все відбувається вкрай швидкоплинний. Екіпаж подає сигнал лиха і приземляється в найближчому аеропорту.
                                       Залізничний транспорт 

 Зонами підвищеної небезпеки на залізничному транспорті є:                залізничні колії,  переїзди,посадочні платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди.   

 Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах. Зумовлюється це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди перебуває велика кількість людей. Температура в осередку пожежі дуже швидко підвищується з утворенням токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечними є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири сплять.

Основними причинами аварій і катастроф є:

- несправності колій рухомого складу;

- засобів сигналізації та блокування;

- помилки диспетчерів;

- неуважність та халатність машиністів.

Найчастіше відбувається сходження рухомого складу з рейок, зіткнення, наїзди на перешкоди на переїздах, пожежі і вибухи безпосередньо у вагонах. Не виключаються розмиви залізничних колій, обвали, зсуви, повені. При перевезенні небезпечних вантажів, таких як гази, легкозаймисті, вибухонебезпечні, їдкі, отруйні та радіоактивні речовини, відбуваються вибухи, пожежі цистерн та інших вагонів. Ліквідувати такі аварії досить складно.

Згадаймо Арзамас. У червні 1988 р. в 300 м від вокзалу вибухнули три вагони з промислової вибухівкою. Знищені: локомотив, 11 вагонів, 250 м ж.-д. шляхів, зруйновані вокзал і 185 прилеглих будівель. Після вибуху утворилася воронка завглибшки 26 м, діаметром 53 м.

Рівно через рік у червні в Башкортостані відбулася страшна залізнична катастрофа. Зруйновано 350 м колії. Вибухова хвиля скинула з полотна 11 вагонів, 7 з яких повністю згоріли.

У жовтні 1988 р. на станції Свердловськ-Сортувальна при виконанні маневрових робіт стався вибух двох вагонів з небезпечними вантажами.В результаті вибуху загинуло 4 особи,87 госпіталізовано,більше 600  сімей залишилия без притулку.

                                        Морський  транспорт.                                     
  Можливий ризик для життя людини на морських транспортних засобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на автомобільних.
У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000 кораблів, з них гине понад 200 одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають понад 6000 людей, з яких близько 2000 гине. Найтяжча в історії мореплавства катастрофа пасажирського судна «Дона Пас» в районі Філіппін забрала 3132 життя. Того ж року в катастрофі англійського пасажирського порому «Геральд офф фри ентер-прайз» загинуло 1193 особи. При розслідуванні останньої катастрофи виявилось, що безпосередньою причиною стала колективна помилка капітана і команди. Людські помилки призвели до загибелі технічно справних кораблів «Михайло Ломоносов» та «Адмірал Нахімов» при спокійному морі та ясній погоді.
  Основні причини загибелі кораблів:
- посадка на рифи;
- зіткнення
- перекидання;
- пожежі;
- порушення норм експлуатації та правил безпеки;
- помилкові функціональні дії команди інше.

 Найбільша небезпека виникає тоді, коли відмовляють пристрої. При тривалому перебуванні у воді причинами смерті можуть стати гіпотермія (переохолодження організму) та виснаження. Гіпотермія становить головну небезпеку і для тих пасажирів, які рятуються в шлюпках або на плотах..

Більшість великих аварій і катастроф на суднах відбуваються під впливом ураганів, штормів, туманів, льодів, а також з вини людей: капітанів, лоцманів і членів екіпажу. Багато аварії відбуваються через промахів і помилок при проектуванні і будівництві судів. Половина з них є наслідком невмілої експлуатації. Наприклад, часті зіткнення та перекидання суден, посадка на мілину,вибухи і пожежі на борту,неправильне розташування кораблів [3,c.188-195].  

                                              

                                        Пожежі та вибухи

 Вибуху та їх наслідки — пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше; ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соляної й мурашиної-кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин.                     

 Причини виникнення: 

• несправність електрообладнання — 23%;

• куріння в неналежному місці — 18%;

• перегрів внаслідок тертя в несправних вузлах машин — 10%;

• перегрів пальних матеріалів — 8%;

 • контакти з пальними поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів — 7%;

 • контакти з полум'ям, запалення від полум'я горілки 7 %;
• запалення від пальних часток (іскри) від установок та устаткування для спалювання — 5%;

 • самозапалювання пальних матеріалів — 4%;

 • запалювання матеріалів при різці та зварюванні металу — 4%.
Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю.

                  

                             

                      

                         Аваріі на гідротехнічних спорудах

   Небезпека виникнення затоплення низинних районів відбувається при руйнуванні гребель, дамб і гідровузлів. Безпосередню небезпеку становить стрімкий і потужний потік води, що викликає ураження, затоплення та руйнування будівель та споруд. Жертви серед населення та різні руйнування відбуваються через великій швидкості і все змітає на своєму шляху величезної кількості води, що біжить.Висота і швидкість хвилі прориву залежать від розмірів руйнування гідроспоруди і різниці висот у верхній і нижній б'єфах. Для рівнинних районів швидкість руху хвилі прориву коливається від 3 до 25 км / год, у гірських місцевостях доходить до 100 км / год.Значні ділянки місцевості через 15 - 30 хвилин зазвичай виявляються затопленими шаром води завтовшки від 0,5 до 10 м і більше.                          Час  протягом якого території можуть  знаходитися під  водою,                 коливаються від декількох годин до декількох діб[4,c.125-134].

                                              

                                              Висновоки

Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку економіки країни.

До роботи в районі надзвичайної ситуації необхідно залучати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодержавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.

Загроза виникнення надзвичайної ситуації будь якого класу чи рівня — це реальна загроза для життя і здоров'я людей, загроза порушення нормальних умов їх життя і діяльності або ж значних матеріальних втрат.

Завданням безпеки життєдіяльності як галузі науково-практичної діяльності є захист здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також  розробка і реалізація відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини. Виконання цього завдання особливо гостро стоїть під час загрози та при виникненні надзвичайних ситуацій.

З метою локалізації  та ліквідації негативних впливів, що виникають у надзвичайних ситуаціях, створюються спеціальні служби, розробляються правові основи і створюються матеріальні засоби для їх  діяльності. Велике значення має навчання населення  правилам поведінки  в таких ситуаціях, а також підготовка спеціальних кадрів в області безпеки життєдіяльності.

               Список використаної літератури:

1).Бедрій Я.І. Основи базпеки життєдіяльності/Я.І.Бедрій,В.С.Джигірєв,

А.І Кидисюк та ін.-Львів:Афіша,1999. - 448с.

2).Безпека життєдіяльності:навчальний посібник для вищих навчальних

закладів/[ Ю.С.Скобло,Т.Б.Соколовська,Д.І.Мазоренко та ін.].-

Кив:Кондор,2006. - 422с.

3).Желібо Є.П.Безпека життєдіяльності:навч.посіб./ Є.П.Желібо,

Н.М.Заверуха,В.В.Зацарний.-К.:Каравела,2008. - 344с.

4).Чирва Ю.О. Безпека життєдіяльності:навчальний

посібник/Ю.О.Чирва,О.С.Баб’як.-К.:Атіка,2001.- 304с.

5).Яким Р.С.Безпека життєдіяльності людини:навч.посіб./Р.С.Яким.-

Львів:видавництво «Бескид Бен»,2005 .- 304с.




1. реферата отрывок из 16 именно из 16 страниц- И
2. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Донецьк
3. ВВ Жириновский как политик
4. Тема родины в творчестве Сергея Есенина
5. Реферат- Мифология
6. я не могу пить кажется глупым Особенно когда за ним скрывается я не хочу пить потому что и так в последнее
7. НА ТЕМУ Поражающее действие ионизирующих излучений и нормы радиационной безопасности для населения
8. Великая Отечественная война стало использоваться в СССР после радиообращения Сталина к народу 3 июля 1941 го
9. Тема 12 Попытки реформирования государственного управления в 19501970 гг
10. Вечерах на хуторе По торговым сёлам Реженского уезда было сделано от земского суда следующее объявл
11. Тема. Пам~ять. Правила запам~ятовування
12. Fifty sttes of US
13. Экзаменационные билеты по экономической географии - весенний семестр 2001 года
14. Значительное внимание при этом уделяют предстоящим затратам
15. Вариант 4 СОДЕРЖАНИЕ ВВЕДЕНИЕ 1
16. Нейропсихологическая информация
17. Спит давно Я расчесываю ей волосы как она любит
18. последний случай возбуждения серьезного дела по поводу жалоб клиентов произошел в 60х годах
19. Реферат- Классификация основных форм поведения животных
20.  Теоретические и нормативноправовые основы управления социальноэкономическим развитием муниципального о