Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
Позначення |
Назва |
Прим |
|
ЗКП |
Завдання на курсовий проект. |
|
|
ЗКП Додаток А |
Будівельний план об’єкту. |
ф А4 |
|
ЗГЕК. 5.06010114.113.КППЗ |
Пояснювальна записка. |
|
|
ЗГЕК. 5.06010114.113.КППЗ |
План на відм 0.000, 3.300 |
фА1 |
|
Експлікація приміщень. |
||
|
ЗГЕК.5.06010114.113.КПОВ |
Схема системи опалення. |
ф А1 |
|
Специфікація опалювального |
||
|
обладнання. |
||
|
Додаток Б |
Розрахункова схема опалення. |
ф А4 |
|
ЗГЕК 5.06010114.113КПВД |
|||||||
|
Зм. |
Арк.. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
|||
|
Розробив |
Сороченко |
Опалення житлового будинку |
Літера |
Арк. |
Аркушів |
||
|
Керівник |
Штокаленко |
у |
2 |
||||
|
3 СТС – 11 |
|||||||
|
Н. Контр |
Штокаленко |
||||||
|
Утв. |
Зміст
Реферат
1 Загальний розділ
|
ЗГЕК 5.06010114.113КППЗ |
|||||||
|
Зм. |
Арк.. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
|||
|
Розробив |
Сороченко |
Опалення житлового будинку |
Літера |
Арк. |
Аркушів |
||
|
Керівник |
Штокаленко |
у |
|||||
|
3 СТС – 11 |
|||||||
|
Н. Контр |
Штокаленко |
||||||
|
Утв. |
Реферат
Курсовий проект містить пояснювальну записку в обсязі сторінок,
малюнків, 13 таблиць, 2 додатків.
Об’єкт дослідження – система опалення інженерного корпусу в місті Запоріжжя.
Мета роботи – проектування економічної і техніко-обґрунтованої системи опалення.
Метод дослідження – розрахунково-конструкторський з використанням стандартних методик, викладених в нормативній літературі.
Курсовий проект опалення інженерного корпусу виконано на підставі архітектурно-будівельних креслень і завдання з вихідними даними. Виконаний курсовий проект систем опалення інженерного корпусу включає такі складові: плани поверхів в масштабі 1:100 з опалювальними приладами, обладнанням і трубопроводами, аксонометрична схема внутрішньої системи опалення з розміщенням всіх приладів, арматури і значення діаметрів, уклонів, висотних відміток та місць перетину з будівельними конструкціями; пояснювальну записку з описом та розрахунком системи; відомість обсягів санітарно-технічних робіт і специфікації обладнання та матеріалів; кошторисну документацію.
Креслення системи опалення інженерного корпусу відповідно до вимог стандартів системи проектної документації для будівництва (СПДБ). При розробці робочої документації використовувались ДСТУБВ. 2.5-14-99, ДСТУБА.2.4-8-95 та ГОСТ 21.601-79 «СПДС. Отопление и вентиляция и кондиционирование зданий». Розрахунки виконано за СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование зданий».
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Коротка характеристика об’єкту, що проектується
Інженерний корпус розташований у місті Запоріжжя. Розрахункова температура зовнішнього повітря в цьому місті прийметься рівною середній температурі найбільш холодної п’ятиднівки і вона складає -22°С. Будинок має два поверхи, висота кожного складає 3,3 метрів.
Стіни будинку виконані з шлакопінобетону, складного розчину, мармуру та ізоверу.
Перекриттябудинку виконано з залізобетону, одного шару руберойду, цементно-піщаного розчину, теплоізоляції пінобетону, азбестоцементний дах.
Покриття виконане з залізобетону, керамзитобетону, складного розчину, паркет поперек волокон – дубовий.
Світові пройоми – подвійне засклення в металевих окремих перетинах.
Кожне приміщення пронумеровано трьохзначною цифрою, перша з яких відповідає номеру поверху, а дві наступні відповідають номеру приміщення.
1.2 Характеристика системи опалення
У інженерному корпусі запроектована двотрубна система водяного опаленняз верхньою розводкою. Вибрані опалювальні прилади – радіатори алюмінієві «КАЛІДОР». Конструкція алюмінієвого радіатора «КАЛІДОР» складається з колончастоїконструкції. Радіатор зібраний із секцій з’єднаних один з одним за допомогою сварки в колекторній частині. Це дозволяє застосовувати радіатор в системах з максимальною температурою теплоносія +120°C і робочім тиском 1,0 М Па (10 атм.). Радіатори " КАЛІДОР " мають високоякісне покриття, яке забезпечує захист від поверхневої корозії. Таке покриття придає не тільки приємний та необхідний колір конструкції, й захищає її від зовнішніх механічних ушкоджень, продовжуючи термін придатності.Гаряча магістраль прокладається під стелею другого поверху. На зворотній та подавальній магістралі встановлюються засувки. У будинку встановлений встановлюється вузол керування. Температура теплоносія в подавальному трубопроводі – 95 ˚С, а в зворотньому – 70 ˚С.
Визначення розрахункового опору виконується з використанням коефіцієнту холодного періоду року.
В курсовому проекті розрахунки проводяться для зовнішніх стін, покриття а також перекриття.
Послідовність розрахунку кожного огородження:
Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалювальних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3С та більше, обов’язкове виконання умов:
(1)
де – приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, К/Вт визначається по формулі
, (2)
де - термічний опір внутрішньої поверхні огородження, м2 К/Вт
- термічний опір зовнішньої поверхні огородження, м2 К/Вт
- коефіцієнт тепловіддачі стін, підлоги, гладких стель, Вт/м2К
- коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огородження, Вт/м2К
- товща шару огородження, м
- коефіцієнт теплопровідності матеріалу огородження , Вт/мК
Невідома товщина шару огородження визначається для зовнішньої стіни, горища та перекриття над холодним підвалом за формулою
. (3)
Визначену за цією формулою товщину шару приймають рівною близькому більшому стандартному значенню:
- товщина бетонних блоків – не менш ніж 300мм;
- товщина цегляних стін – 380, 510 мм;
- товщина теплоізолюючого шару горищного перекриття, не менше 80 мм.
Термічний опір зовнішнього огородження Rпржитлових і побутових будівель повинен бути не меншим за нормативний опір тепловіддачі, що визначається за таблицею 1а та 1б./1/, для стіни рівняється 1,4
Опір конструкцій огороджень Rпр , повинен бути не меншим, ніж необхідний опір огороджувальних конструкцій.
Визначається коефіцієнт теплопередач:
К = (6)
Невідома товща шару огородження визначається для зовнішньої стіни за формулою
Термічний опір огороджувальної конструкції визначається за формулою (2)
Визначення коефіцієнту теплопередачі Вт/К
2.1.1.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
Термічний опір зовнішнього огородження Rпрбудівель повинен бути не меншим за нормативний опір тепловіддачі, що визначається за таблицею 1а та 1б./1/, для покриття рівняється 1,7
Невідома товща шару покриття визначається за формулою
Фактичний термічний опір огородження без утеплювача визначається за формулою, м2К/Вт (2)
Визначення коефіцієнту теплопередачі Вт/К
2.1.1.3 Теплотехнічний розрахунок дверей
Приклад розрахунку дверей
Розрахунковий опір теплопередачі зовнішніх дверей, м²К/Вт приймається таким, що дорівнює:
, (9)
де - необхідний опір теплопередачі зовнішніх стін.
м²К/Вт
Визначення коефіцієнта теплопередачі, Вт/м²К, за формулою (8):
Вт/м²К.
2.1.1.4 Теплотехнічний розрахунок вікон
Необхідний опір теплопередачі, ,заповнення світових прорізів (вікон) приймається за БНІП(1), змін.3.
Для подвійного засклення в метал. окремих перетинах:
Коефіцієнт теплопередачі, Вт/м²К, для вікон визначається за формулою (6):
Вт/м²К.
Вт/м²К.
2.1.1.5 Теплотехнічний розрахунок підлоги
Приклад розрахунку перекриття
Термічний опір зовнішнього огородження Rпрбудівель повинен бути не меншим за нормативний опір тепловіддачі, що визначається за таблицею 1а та 1б./1/, для перекриття рівняється 1,5
Невідома товща шару, м, визначається за формулою (3):
Визначається фактичний термічний опір огородження без утеплювача, м2К/Вт, за формулою (2)
Визначення коефіцієнту теплопередачі Вт/К
2.1.2 Розрахунок тепловтрат
Втрати теплоти крізь кожний вид огородження розраховуються за рівнянням теплопередачі, Вт
, (10)
де К - коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/м²К;
А - площа поверхні огородження, м2;
Σβ - сума додаткових теплових втрат в долях від основних втрат огородження;
text - розрахункова температура зовнішнього повітря БНІП(3);
tв - температура повітря в приміщенні.
Результат розрахунку втрат теплоти зводиться до Таблиці 1.
Назву огороджень позначають:
НС – наружна стінка;
ПТ – горищне перекриття (стеля);
ДО – подвійне вікно;
ДВ – подвійні двері;
ПП – перекриття над холодним підвалом (підлога).
При визначенні втрат теплоти крізь вікна із коефіцієнта теплопередачі вікна віднімається коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни КДО – КНС.
Розрахунок втрат теплоти сходниковими клітинами проводиться для одного приміщення на всю висоту будівлі, а при визначенні втрат теплоти крізь зовнішню стінку із її площі віднімається площа дверей.
Приклад для розрахунку однієї кімнати (101).
1.Зовнішня стіна
НС = 0,34*9*45*1 = 138
2.Зовнішня стінка
НС=0.34*9*45*1=138
2.Вікно
ДО = 1.66*2.7*45*1 = 202
3.Підлога
ПЛ = 0,35*9*45*1 = 142
Σ 640
2.1.3 Розрахунок опалювальних приладів
Визначається теплове навантаження стояка, Вт
(11)
Визначається витрата води в стояку, кг/г.
(12)
де С – питома теплоємкість теплоносія, С=4,19кДж/кгК;
tг,tо – температура теплоносія в постачальному та зворотному трубопроводі, ºC;
β1, β2 – поправкові коефіцієнти, приймаються за таблицею.
Визначається температурний напір, °С:
(13)
де tв – температура в приміщенні, °С;
tср – середня температура води в опалювальних приладах з тепловим навантаженням Qпр, який приєднаний до двотрубного стояку визначається за формулою:
де – для Ø 25-40 = 0,04
Визначається сумарна передача окремих ділянок трубопроводів систем, які знаходяться у приміщенні, Вт, за формулою:
, (17)
де qв, qг – тепловіддача 1м вертикальних та горизонтальних труб, Вт/м.
lв,lг – довжина вертикальних та горизонтальних ділянок труб, що знаходяться в приміщенні, м;
Визначається комплексний коефіцієнт приведення:
, (18)
де φ1, φ2 - поправкові коефіцієнти, які знаходяться за формулами:
, (19) , (20)
де n, p – показники степені, визначаються за таблицями.
Визначається потрібна тепловіддача приладу за формулою:
, (21)
Визначається нев’язка ,%
, (22)
Результати розрахунку зводяться до Таблиці 2.
Приклад розрахунку Ст 1:
Визначається витрата води в стояку, кг/г.
Визначається температурний напір, °С:
,84
Визначається сумарна теплопередача окремих ділянок трубопроводів системи, Вт за формулою (17)
Вт
Вт
2.1.4 Гідравлічний розрахуноксистеми опалення
Визначається необхідна витрата теплоносія на дільниці, кг/г.
, (23)
де Qділ - теплове навантаження дільниці, Вт
За знайденими значеннями Gділ, користуючись таблицею (151. с212) знаходяться діаметри ділянкок (d), швидкість теплоносія (ω) та витрати на тертя в ньому (R). Знайдені дані заносять в Таблицю .
Користуючись аксонометричною схемою та таблицею (151. с258), визначається сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці (β) та втрати тиску на місцеві опори Z (151. с235).
Наприкінці гідравлічного розрахунку необхідно перевірить його вірність, %
, (24)
де Σ(Rl+Z) -втрати тиску на ділянках.
Результати гідравлічного розрахунку зводять в таблицю 3.
2.1.5 Підбір циркуляційного насосу