Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Девальвація та ревальвація
Виконав: Корольчук Микола
В економічній літературі не існує єдиної точки зору щодо сутності поняття "девальвація". Зокрема, під девальвацією розуміють офіційне зниження курсу національної валюти стосовно іноземних валют; навмисне зниження курсу валюти органами влади відносно золота чи інших валют з метою стимулювання сукупного попиту в економічній системі, звичайно з офіційним повідомленням (заявою); зменшення вартості національної валюти по відношенню до світового грошового стандарту; грошову реформу, що полягає в зниженні офіційного курсу паперових грошей до їх реальної вартості; знецінення національної валюти; метод стабілізації національної валюти; захід, на який змушені іти лише держави з фіксованим обмінним курсом своєї валюти; акцію центрального банку, що офіційно збільшує кількість одиниць національної валюти, які можуть бути обмінені на одиницю однієї чи кількох іноземних валют; вилучення з обігу чи обмін знецінених паперових грошей на стійкі кредитні гроші; відносно тривале зниження ринкового курсу валюти.
Оксфордський тлумачний фінансовий словник трактує девальвацію як захід, на який змушені йти лише держави з фіксованим обмінним курсом своєї валюти. Якщо валюта країни є плаваючою, девальвації чи ревальвації відбуваються постійно і автоматично.
Причинами девальвації можуть бути інфляція чи дефіцит платіжних балансів, дисбаланс попиту і пропозиції валюти, а також спекуляція. При цьому населення найменшою мірою бере участь у валютних спекуляціях проти національної валюти. Причинами підвищеного попиту на іноземну валюту в країні можуть бути продаж активів іноземними інвесторами; зростаюча паніка серед населення, зумовлена чутками про девальвацію; невизначена позиція влади з цього питання.
Об'єктивним підґрунтям девальвації є курсовий перекіс - завищення офіційного курсу валюти порівняно з ринковим. Еволюція поняття "девальвація" відображає зміни у грошовій та валютних системах. Нерідко провести девальвацію вимагає стабілізаційна програма МФВ, що пропонується країнам. При цьому ефективність девальвації проявляється через певний час (лаг) і значною мірою залежить від його величини.
Девальвація лякає наших співвітчизників, оскільки викликає асоціації з грошовими реформами. Тим більше, що сьогоднішня девальвація означає одночасне знецінення гривні до двох повідних світових валют - долара і євро. Знецінення грошей, у свою чергу, пришвидшує їх обіг. Наявна маса гривні може посилити інфляційний тиск на товарних ринках, чутливих до очікувань.
Незначна девальвація зберігає можливість для повторного зниження курсу валюти, що стимулює валютну спекуляцію. Водночас вагомий розмір девальвації може спричинити ланцюгову реакцію зниження курсу ряду валют, і тоді зникають конкурентні переваги. Виходячи з цього розрізняють агресивну оборонну девальвацію.
У першому варіанті ревальвації валют проводились в епоху вільного обміну банкнот на метал. Ними закінчувались зусилля держави по відновленню купівельної спроможності валюти після періоду інфляції. В результаті ревальвації, як правило, відновлювався обмін банкнот на метал за паритетом, який діяв до початку інфляції. Одночасно відновлювався і попередній курс валюти. Тому такий засіб в літературі інколи називають реставрацією.
Грошові реформи на основі ревальвації проводилися рідко, оскільки вони можливі при незначному знеціненні грошей та швидкому розвитку економіки і відновленні стабільності ринку. За таких умов в країні швидко розширюється товарообіг і зменшується бюджетний дефіцит, що сприяє підвищенню вартості грошових знаків і може поступово довести її до доінфляційного рівня.
Однак потрібно мати на увазі той факт, що реставрація застосовується в разі, коли інфляція лише частково підірвала купівельну спроможність грошей.
Тоді вона є досить сильним важелем для усунення інфляційних чинників, сприяє підвищенню ефективності виробництва й одночасному систематичному вилученню знецінених грошей з обігу.
Ревальвація вигідна для імпортерів і кредиторів. Після ревальвації дорожчає експорт, оскільки іноземні імпортери повинні більше давати своєї валюти за ревальвовану, проте це погіршить конкурентоспроможність експортера. Одночасно стає дешевшим імпорт, так як для оплати імпортних товарів національної валюти потрібно менше. Кредитори, що надали позики нерезидентам в національній валюті, після її ревальвації отримують погашення боргу в тій же сумі, і ринкова ціна її в іноземній валюті зросте в міру ревальвації.
Для населення, з одного боку, ревальвація приваблива тим, що вона спонукає зниженню цін на імпортні товари і гальмує інфляцію, з іншого - вона створює труднощі для експорту, що створює загрозу скорочення числа робочих місць. Тому оцінювати ревальвацію необхідно виходячи із макроекономічної ситуації.
В умовах золотого стандарту ревальвації підлягали відносно сталі валюти шляхом збільшення офіційного золотого вмісту грошової одиниці. Одночасно підвищувався їх курс по відношенню до знецінених валют.
Девальвація та ревальвація - традиційні засоби валютної політики. Результати девальвації та ревальвації залежать від конкретних умов та проявляються через певний час, якщо не протидіють інші фактори. Девальвація сприяє зниженню життєвого рівня трудящих, а ревальвація - підвищенню безробіття у тих галузях, які не витримують конкуренції з більш дешевими іноземними товарами, визиває загострення конкурентної боротьби між країнами. Розвинуті країни несуть збитки від девальвації ведучих валют.
Порівнюючи ревальвація та девальвацію, ми розглядали такі пункти, як причини, мета, вплив на експорт та імпорт, а також їх наслідки.
Причиною ревальвації та девальвації є інфляція та неврівноваженість платіжного балансу, розрив між купівельною спроможністю грошових одиниць.
Метою девальвації є зниження офіційного курсу для стимулювання експорту та стримування імпорту. Наприклад, девальвації 30-х років були спрямовані не на стабілізацію валют, а на їх знецінювання з метою створення умов для валютного демпінгу. Після Другої світової війни протягом 1946-1973pp. було проведено понад 500 девальвацій і тільки 10 ревальвацій.
Практикуються також масові девальвації валют, що були, наприклад, у 1949 p., наприкінці 60-х - початку 70-х років.
Мета ревальвації - втримати на внутрішньому ринку споживчий попит і стимулювати товарний імпорт і приплив інвестицій.
Що стосується впливу на динаміку експорту та імпорту, то девальвація позитивно впливає на динаміку експорту і негативно - на динаміку імпорту, тоді як ревальвація - позитивно на динаміку імпорту і негативно - на динаміку експорту.
Така різноспрямованість дії девальвації та ревальвації істотно ускладнює та обмежує використання їх у регулятивній практиці, оскільки цими заходами неможливо водночас стимулювати зростання (чи скорочення) експорту та імпорту, хоча в реальному житті такі потреби виникають досить часто.
Зокрема, сьогодні Україна все ще потребує стимулювання експорту, щоб забезпечити використання потужностей у металургійній, хімічній, легкій галузях промисловості. Водночас, усе відчутнішою стає потреба стимулювання імпорту для того, щоб забезпечити надходження новітньої техніки та технологій для оновлення наявних виробничих потужностей і створення нових. Для вирішення першого з цих завдань потрібно проводити політику девальвації, для другого - ревальвації.
Оскільки водночас проводити ту й іншу неможливо, перед регулятивними органами постає складна проблема вибору.
Наслідком ревальвації є одночасне поліпшення реальних відносин обміну і підвищення добробуту в цій країні, адже після ревальвації за одиницю експорту можна одержати більшу кількість імпорту.
Щодо позитивних наслідків девальвації, то вони такі:
а) стимуляція експорту, оскільки експортер при обміні вирученої іноземної валюти на свою знецінену валюту отримує девальваційний дохід;
б) підвищення попиту на вітчизняні товари усередині країни;
в) зниження темпів витрачання золотовалютних резервів країни.
Що стосується негативних наслідків, то вони такі:
а) очевидним мінусом жорсткої девальвації є втрата довіри до валюти, що знецінюється;
б) девальвація підвищує ціни на імпортні товари і робить їх менш конкурентоспроможними порівняно з місцевими (вітчизняними) товарами і тому обмежує імпорт, тобто відбувається імпортозаміщення. Від цього страждає населення, а також підприємства, що купують іноземне сировина, деталі, обладнання, технології;
в) знецінюються вклади в національній валюті, що зазнала девальвації. Відбувається ажіотажне зняття грошових коштів з банківських депозитів у девальвованій валюті;
г) девальвація провокує зростання темпів інфляції, тому що при здешевлення вітчизняної продукції виробники підвищують ціни на внутрішньому ринку (розкручування девальваційний-інфляційної спіралі), ще більше знецінюючи внески і заощадження;
д) девальвація створює валютні ризики для бізнесу, що особливо шкідливо в умовах кризи;
е) падає реальна купівельна спроможність грошових доходів населення в девальвованій валюті (зарплат, пенсій і грошової допомоги), знижується купівельна активність.
Девальвація та ревальвація обмінного курсу гривні може використовуватися регулятивними органами влади як ефективний інструмент для покращення торговельного балансу країни і підвищення її конкурентоспроможності на міжнародному ринку.