Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Дипломатичні переговори — ос новний спосіб мирного розв´язання спорів і конфліктів, які виникають між державами, один із найпошире ніших у міжнародному праві методів розвитку і поглиблення відносин міус державами. (1) В сучасній дипломатичній практиці широко застосо вується кілька видів міжнародних переговорів, серед яких на першому місці стоять дипломатичні (або політичні) пе реговори. Але активно проводяться і економічні, військові, торгові, переговори з проблем культурно-гуманітарного і науково-технічного співробітництва, спеціальні (галузеві) і т, д. Тобто, будь-які питання, що стосуються інтере сів різних країн, можуть обговорюватися на переговорах. В міжнародному праві не існує якихось чітких рекомен дацій, як вести переговори, але дипломатичною практи кою вироблено певні загальноприйняті норми,
По-перше, всі учасники офіційних переговорів будь-якого виду повинні мати офіційні повноваження своїх урядів або інших керівних органів, що направили їх на переговори. Не потребують спеціальних повноважень лише три офіційні особи країни: глава держави, уряду, а також міністри закордонних справ. В практиці окремих країн таке право згідно з їх конституціями надається і деяким міністрам, зокрема оборони, торгівлі, культури і т. д. Дуже часто переговори від імені своєї держави ведуть посли. В такому випадку їм також не потрібно спеціаль них повноважень, бо ведення переговорів з урядом країни перебування відноситься до прямої функції дипломатич ного представника відповідно до статті 3 Віденської кон венції про дипломатичні зносини.
Дипломатичні переговори в нинішній час діляться на два види — двосторонні або багатосторонні.
У безпосередніх двосторонніх переговорах беруть участь тільки два партнери і проходять вони віч-на-віч. Такі переговори відбуваються під час офіційних візитів або міжнародних форумів. Практично жоден офіційний візит чи міжнародна зустріч не відбуваються без двосторонніх переговорів.
В наші дні дуже популярною і ефективною формою двосторонніх відносин е політичні консультації, які дають можливість глибоко і всебічно обговорювати питання не тільки двосторонніх, але й міжнародних відносин взагалі. Консультації проводяться згідно з попередньо встановле ним графіком, або в міру виникнення необхідності. Про водяться вони, як правило, на рівні спеціальних робочих комісій, але частіше на рівні офіційних представників двох держав, переважно це директори (або їх заступники) де партаментів мзс.
Переговори ведуться як у формі безпосередніх бесід на зустрічах, нарадах, різних міжнародних форумах, так і у письмовому вигляді шляхом обміну відповідними дип ломатичними документами (нотами, меморандумами, пам´ятними записками і т. п.).
Підготовка до переговорів розпочинається задовго до їх початку, і від того, наскільки політичне, організаційно і технічно вони забезпечені, залежать їх результати: успіх чи провал. Підготовка до переговорів на початковій стадії ведеться майбутніми учасниками часто сепаратне, неза лежно один від одного. Потім наступає друга стадія, коли сторони намагаються спільно вирішити всі організаційні, технічні, а інколи деякі другорядні політичні питання, щоб не залишати зайвих проблем на завершальну стадію пере говорів.
Підготовча робота до переговорів ведеться по кількох основних напрямах:
1) по дипломатичних каналах;
2) по внутрішньодержавних каналах в рамках МЗС та інших зацікавлених відомств;
3) по інформаційному забезпеченню всередині країни та за кордоном.
Що це означає практично? По дипломатичних кана лах проводиться узгодження програм переговорів, проектів документів і рішень, можливих спільних акцій. У випадку багатосторонніх переговорів проводиться велика робота по забезпеченню підтримки своєї пропозиції з боку яко мога більшої кількості учасників переговорів. Проводиться детальний аналіз можливої позиції партнерів по перего ворах. Ця робота часто ведеться не тільки серед учасників переговорів, але й країн, які не беруть безпосередньої участі в переговорах, але можуть прямо або опосередковано впли вати на членів переговорного процесу. Щоб не створю вати зайвих проблем під час основних переговорів при розгляді головних питань, всі другорядні, як правило, роз глядаються і вирішуються напередодні.
Підготовка до переговорів по внутрішньодержавних ка налах включає розробку директив для делегацій на май бутніх переговорах, визначає межі максимальних посту пок і компромісів, накреслення тактики делегації на пе реговорах, різні внутрішньо- і зовнішньополітичні акції, пов´язані з майбутніми переговорами.
Що стосується інформаційного забезпечення перего ворів, то воно зрозуміле само собою. Практика свідчить, що широка і продумана інформаційна кампанія в ЗМІ може мати надзвичайний вплив на хід переговорів. Головне при цьому — чітке врахування як внутрішньої ситуації в країні, так і зовнішньополітичних факторів.
Провадиться і спеціальна підготовка до переговорів. Вона має врахувати специфічні фактори майбутніх пере говорів.
Технічна підготовка до переговорів передбачає забез печення нормальних умов для роботи делегацій на пере говорах — спеціально обладнаних приміщень прес-служб, наявності перекладачів, транспорту, зв´язку, охорони тощо. Технічна підготовка — це погодження проектів документів, які мають обговорюватися на переговорах, розробка (в разі необхідності) альтернативних варіантів. Ця складна і відпо відальна робота вимагає глибокого знання всіх аспектів проблеми, що буде обговорюватись: змісту наявної доку ментації, міжнародних прецедентів, історії дипломатії, міжнародного права та багатьох інших нюансів.
Під час підготовки до переговорів велика увага при діляється добору необхідних документально-довідкових матеріалів, до яких відносяться:
—офіційні документи, двосторонні і багатосторонні до говори і угоди, що заключались між учасниками пе реговорів, а інколи — між учасниками та третіми державами;
—документи про законодавство сторін з проблеми, яка є темою переговорів;
—проекти документів (у максимальному та мінімаль ному варіантах).
В довідкові матеріали входять також короткі аналітичні довідки про країну проведення переговорів, її політичний устрій і державний апарат, звичаї, традиції і протокольні норми, а також статистичні дані, біографічні довідки на вищих офіційних осіб, з якими доведеться зустрічатися. Досвідчені дипломати ще напередодні переговорів заго товляють цікаві цитати, приказки і прислів´я, посилання на вже існуючі документи і факти.
Під час самих переговорів створюються такі умови, Щоб усі учасники могли викласти свою точку зору і за хищати її. Перед початком переговорів затверджується порядок денний, уточнюються повноваження делегацій, учасники домовляються про створення різних робочих комісій і підкомісій, ставляться завдання для них. Потім розпочинаються власне переговори по темі. Як правило, переговори відкриває глава делегації приймаючої сторо ни, а потім по порядку (найчастіше за латинським алфа вітом) виступають глави інших делегацій.