Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міжнародні організації. Провідна роль у вирішенні питань, пов'язаних з охороною біосфери, належить Організації Об'єднаних Націй. Всі головні органи та спеціалізовані установи ООН - Генеральна Асамблея, Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР), регіональні економічні комісії (ЄЕК, ЕСКАТО, ЕКА, ЕКЛА), Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), з промислового розвитку (ЮНІДО), Міжнародна Організація Праці (МОП), Організація об'єднаних Націй з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, культури та науки (ЮНЕСКО), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Програма ООН з розвитку (ПРООН), Комітет з природних ресурсами (КПР), Міжурядова морська організація (ІМО), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАС) та інші приділяють багато уваги проблемам навколишнього середовища.
У 1972 р. в Стокгольмі був заснований новий міжурядовий орган з питань охорони навколишнього середовища в рамках ООН - «Програма ООН з навколишнього середовища» (ЮНЕП). ЮНЕП сприяв організації моніторингу за станом біосфери, створив систему природоохоронних об'єктів, у тому числі біосферних заповідників, взявши під свою опіку понад 100 міжнародних особливо охороняємих територій.
У 70-ті – 90-ті роки XX ст. формується політико-філософське підґрунтя екологічного руху. В деяких країнах Європи створюються партії «зелених», які ввібрали в себе незначну, але активну частину громадських організацій (зокрема у Великобританії, Франції, Італії, Швеції, Німеччині та інших країнах).
Найбільшою міжнародною неурядовою організацією є Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів (МСОП), створений в 1948 році у Франції, членами якого є як уряди різних країн, так і окремі державні структури, установи, громадські об'єднання та ін. У рамках МСОП працює Комісія екологічного права, що розробляє основи міжнародного екологічного права. Правовими питаннями в галузі охорони природи займається також Міжнародна рада по праву навколишнього середовища, створена в листопады 1969 року в Індії. Окрім того, МСОП готує і видає міжнародну «Червону Книгу», що містить інформацію про види тварин і рослин, що потребують охорони.
Значну роль відіграє, заснований в 1999 р. в Лондоні, Environmental Pollution and Human Health Working Group (EPHHWG). It is a non-profit organization of scientists, policy makers, and scholars committed to driving scientific research and innovative policy development on global warming and climate change science. With members in more than 135 countries, the Environmental Pollution and Human Health Working Group sponsors unbiased research supporting the understanding and mitigation of global warming and climate change change.
Значну увагу проблемам охорони навколишнього середовища приділяє европеського Союз (ЄС), це сьогодні знайшло втілення в Сьомій Рамковій Програмі.
Урядові та неурядові організації працюють паралельно і часто доповнюють один одного. Так, у зв'язку з необхідністю реалізації ідей, викладених у «Порядку денному на 21 століття», була створена Комісія ООН зі сталого розвитку. Одночасно виникла неурядова організація, покликана вирішувати ті ж проблеми - «Рада Землі», яка вважає себе «екологічної совістю» людства.
Цілком очевидно, що для успішного вирішення поставлених перед людством завдань в галузі охорони навколишнього середовища необхідні об'єднані зусилля урядових та неурядових організацій, широких верств населення всіх країн і народів.
Національні і регіональні організації України з охорони навколишнього середовища. З метою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини національні і регіональні організації України здійснюють на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи з метою гармонійної взаємодії суспільства і природи.
У 2011 році екологічна громадськість України відзначає 105-річчя громадського природоохоронного руху руху в нашій країні та 65-річчя Українського товариства охорони природи. 1 листопада 1906 року розпочалась діяльність студентського Гуртка любителів природи при Харківському університеті, який через 5 років перетворився у Харківське товариство любителів природи.
Сьогодні зміцненню та розвитку дієвого громадського екологічного руху в Україні сприяли розбудова незалежної держави, формування засад громадянського суспільства. До активізації руху спонукали також різке погіршення стану довкілля, зокрема у зв’язку з Чорнобильською аварією. На початковому етапі характерним було самоствердження і збільшення кількості екологічних організацій, участь їхніх представників у підготовці різних міжнародних екологічних форумів, що відбувались у цей час в європейських країнах.
У 1991 р. започатковано процес світового значення – «Довкілля для Європи». Ця ідея міжнародної екологічної співпраці зародилась у зв’язку з визначеними політичними перетвореннями, що відбувались в Європі у 1989–1991 рр., і бажанням створити новий «Європейський Екологічний Простір».
У зв’язку з ратифікацією Україною «Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (1999) відбувається подальша консолідація та розвиток громадських екологічних організацій, підвищення професійної спроможності місцевих екологічних організацій. Силами громадських організацій було започатковано щорічні Всеукраїнські конференції екологічної громадськості.
Важливим етапом у становленні екологічного громадського руху в Україні є підготовка Доповіді неурядових організацій «Громадська оцінка екологічної політики в Україні», яка стала свого часу єдиним не лише в Україні, а й в Європі системним оціночним документом громадськості.
Для розв’язання своїх завдань громадські екологічні організації використовують різні форми і методи роботи: здійснюють громадську експертизу еколого-небезпечних об’єктів, надають еколого-правову допомогу, ініціюють громадські слухання, готують проекти нормативних документів, створюють громадські ради при органах влади різних рівнів, видають літературу природоохоронного спрямування, створюють та охороняють об’єкти природно-заповідного фонду.
Основою громадського екологічного руху в Україні є всеукраїнські громадські організації, місцеві екологічні групи, благодійні фонди, наукові товариства, тематичні об’єднання, асоціації, мережі, робочі групи, створені для розв’язання національних і місцевих екологічних проблем. Усього налічується близько 440 громадських екологічних організацій (2006), з них 28 всеукраїнського рівня, зареєстровані Мін’юстом України.
Найбільші організації: Українське товариство охорони природи, Всеукраїнська екологічна ліга, Українська екологічна асоціація «Зелений світ», Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта», Національний екологічний центр України, Всеукраїнська громадська екологічна організація «Мама-86», Українське географічне товариство, Українське ботанічне товариство.
Працюють також громадські екологічні організації, які обрали певні напрями природоохоронної роботи (юридичний, освітній, енергетика та довкілля, довкілля та здоров’я): «ЕкоПраво-Київ», Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України, Всеукраїнський благодійний фонд «Паросток». Починаючи з 1997 р., завдяки ініціативам окремих організацій та виконання ними спільних проектів відчутною стала тенденція до об’єднання екологічних громадських організацій у мережі, асоціації, коаліції, робочі групи (зокрема діють Українська річкова мережа «Чорноморська мережа», Робоча група з питань глобальної зміни клімату, Асоціація карпатських екологічних неурядових організацій).
Громадські екологічні організації є в усіх регіонах України. Найбільше їх зосереджено у Києві (понад 100) і в деяких обласних центрах (понад 10–20 зареєстровано у Донецьку, Харкові, Сімферополі, Дніпропетровську, Миколаєві, Одесі, Чернівцях, Львові). Понад 120 організацій функціонують у районних центрах і селищах. Діяльність деяких регіональних організацій відома і поширюється на інші регіони держави – це, зокрема, «Еко-плай» (м. Яремча), «Зелений рух Донбасу» (м. Горлівка), Еколого-культурний центр «Бахмат» (м. Артемівськ), «Інтер-Еко» (м. Вінниця), Західний центр Всесвітньої екологічної лабораторії (м. Львів), «Крона» (м. Чернівці), «Екосфера» (м. Ужгород), «Екологія і світ» (АР Крим), Київський еколого-культурний центр. Головним завданням громадських екологічних організацій є здійснення громадського контролю за додержанням природоохоронного законодавства, практична природоохоронна робота з розв’язання екологічних проблем, поширення екологічної інформації, здійснення освітньої і виховної роботи з метою формування екологічної свідомості населення, участь у формуванні й реалізації державної та регіональної політики.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України підтримало створення у 1996 р. Громадської ради всеукраїнських організацій природоохоронного спрямування, у яку ввійшли представники найпотужніших екологічних організацій (серед них: Українське товариство охорони природи, Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта», Всеукраїнська екологічна ліга, ВЕГО «МАМА-86», Всеукраїнський екологічний благодійний фонд «Геоеко – XXI століття», Всеукраїнський благодійний фонд «Паросток», Всеукраїнський комітет підтримки Програм ООН щодо навколишнього середовища ЮНЕПКОМ, Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України, УЕА «Зелений світ», «Україна. Порядок денний на ХХІ століття», Українське ботанічне товариство, Українське відділення міжнародної спілки «Екологія людини», Українське географічне товариство, Українське товариство охорони птахів та інші).
Поряд зі спеціалізованими організаціями з охорони навколишнього середовища у 2011 р. було створено Міжнародну громадську організацію - міжнародну асоціацію «Здоров'я суспільства» (МОО-МА «Здоров'я суспільства»), яка має за мету - задоволення та захист законних соціальних, медичних, екологічних, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів різних народів, а також всебічного співробітництва між ними.
Сьогодні, МОО-МА «Здоров'я суспільства» приділяє велику увагу забезпеченню виконання Україною положень Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Оргуська конвенція), питанням обліку екологічної складової в державному розвитку, питанням процедур державної екологічної експертизи екологічно небезпечних проектів і належної участі громадськості в цих процедурах. МОО-МА «Здоров'я суспільства» найнагальнішою проблемою сучасності вважає захист існування людської цивілізації та звертає увагу громадськості на реалізацію екологічних прав громадян.