і Ключові слова- спостереження пізнавальний процес предметне навчання природа
Работа добавлена на сайт samzan.net:
УДК
Боярчук Оксана (м. Рівне)
Науковий керівник: доц. Сіранчук Н.М.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЯК МЕТОД ПРЕДМЕТНОГО НАВЧАННЯ
У статті розкривається суть процесу дитячого спостереження за природою як одного з методів предметного навчання у школі.
Ключові слова: спостереження, пізнавальний процес, предметне навчання, природа.
Людина і природа…Ці два поняття тісно взаємопов’язані між собою, адже кожен з нас відчуває себе невід’ємною частинкою природи. Потяг до живого закладений в людині генетично. Ще наші предки прагнули як найглибше познайомитись із природою, глибше зрозуміти її основи, таємниці.
Кожен з нас на собі відчуває бажання бачити природу, милуватись її красою та неповторністю. Чітко та яскраво ці бажання проявляються у дитячому віці. Ще з перших днів життя дитина розпочинає своє знайомство з природою та всім живим, що нас оточує. Навіть найменша комашка, черв’ячок чи травинка є цікавими для малої дитини. При контактах з тваринами і рослинами у дітей виробляється емоційність і життєрадісність, їх внутрішній світ наповнюється новими барвами і враженнями.
Одні діти щиро радіють природі, відкривають для себе щось нове, інші ж при контакті з природою прагнуть застосувати свою силу, завдаючи шкоди рослинам і тваринам. Розуміння та сприймання природи як важливого, цінного та прекрасного не приходять самі собою . Ціннісне, бережливе ставлення до живого необхідно пробудити та виховувати з раннього дитинства, коли інтерес до навколишнього особливо гостро проявляється. Таку роботу варто розпочинати ще з першого класу. Завдання вчителя викликати у дітей зацікавленість, допитливість, постійний інтерес до природи і на цій основі – відповідальне ставлення до всього живого.
Процес цей досить складний і тривалий. Досить часто через незнання та не усвідомлення наслідків від своїх вчинків діти завдають шкоди рослинам і тваринам. Молодші школярі проявляють турботу та милосердя перш за все до тих об’єктів та предметів, які вони бачили реально, з якими мали безпосередній контакт, про які володіють певним багажем інформації. Саме тому, так важливо забезпечити дітям пряме спілкування з природою. Для реалізації цієї умови необхідно щоб навчання в школі виходило за межі підручника. Адже хоч якими цікавими та різноманітними не були б розповіді вчителя й матеріал навчальної книжки, навколишній світ в усій своїй красі та неповторності відкривається лише тоді, коли сприймається безпосередньо.
Що є робити, щоб дитина не лише оволоділа в школі знаннями та уміннями, а й одночасно росла співчутливою та активною, коли мова йде про захист природи та навколишнього середовища? На сьогоднішній день існує чимало методів, форм та засобів, використання яких в навчально-виховному процесі сприяють формуванню природничої та природоохоронної підготовки молодших школярів. Одним із найважливіших є послідовне та систематичне ознайомлення учнів з природою своєї місцевості. Обов’язковою вимогою такого знайомства є безпосереднє спостереження дитини за природними об’єктами. Тільки таке спілкування стане міцним фундаментом для подальшого вивчення дисциплін природничого циклу. Разом з тим, це активізує пізнавальні процеси дитини, сприяє розвитку самостійності.
Як стверджував Сухомлинський, сама собою природа не розвиває і не виховує. Якщо залишити дитину наодинці з природою, то навряд чи під впливом навколишнього середовища вона стане розумнішою, моральною та непримиренною до зла. Лише активна взаємодія з природою може формувати та розвивати найкращі людські якості. Важливо забезпечити практичну діяльність учнів, спрямовану на вивчення, збереження та примноження навколишнього середовища.
Починаючи з формування у дітей уявлень про природу рідного краю, потреб спілкування з нею, потрібно розкривати перед ними зв’язки між різноманітними об’єктами природи, взаємовпливу природи і людини. Вже з початкової школи учні повинні усвідомлювати, що життя людини, її матеріальне і моральне благополуччя залежать від стану навколишнього середовища.
Існують різні способи реалізації предметного навчання через спостереження. Наприклад, на прогулянках, під час яких обстежуються та виявляються ті рослини (та тварини), що потребують охорони; під час екскурсій до лісу (парку, водойми), коли діти спостерігають за змінами у живій і неживій природі та за працею людей, перевіряють прикмети про зміну погоди, з’ясовують особливості пір року тощо. Є також чимало видів практичної природоохоронної діяльності, які доступні розумінню та можливостям дітей молодшого шкільного віку. До них належать озеленення школи та класу; догляд за кімнатними рослинами в зеленому куточку класу та за шкільними квітниками, вирощування розсади квітів чи овочевих культур в умовах класного приміщення; висаджування дерев та кущів на шкільному подвір’ї, за межами школи; збирання насіння та плодів для пернатих, підгодівля птахів узимку, розвішування годівничок; допомога дорослим у підгодівлі лісових звірів тощо. Все це говорить про те, що перед вчителем розкривається широкий простір можливостей формування необхідних практичних навичок у дітей.
Предметне навчання реалізується також і через інші природничі завдання: виготовлення книжок-розкладок про рослин і тварин, альбомів, гербаріїв дикорослих рослин, оформлення краєзнавчого куточка, створення місцевої Червоної книги; виготовлення аплікацій та іграшок з природних матеріалів.
Варто пам’ятати, що реалізація предметного навчання буде ефективною лише за умови комплексного застосування всіх його прийомів. Їх ще призначення – розширити, поглибити, систематизувати отримані знання, формувати в учнів уявлення про природу як джерела добра і краси, матеріального і морального благополуччя.
ЛІТЕРАТУРА
1.Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посіб. / Т. М. Байбара – К. : Веселка, 2010. – 334с.
2. Трохимчук І. М. Формування в учнів спостережливості та елементів дослідництва при викладанні природознавства / І. М. Трохимчук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – Рівне : РДГУ, 1999. – Вип. 7. – С. 84-87.
3. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Ґенеза, 1999. - 368 с.
SUMMARY
The article reveals the essence of the process of child observation of nature as one of the methods of the subject in school.
Key words: observation, cognitive process, observation of teaching, nature.
2. 3. 22-23 время начала экспериментуса 8 22-30 Смотришь ли ты на пирамиду; смотришь ли на луну; перево
3. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Дніпропе
4. Kazakhstan
5. по теме концепцию или частное лицо
6. Дипломная работа- Допечатная подготовка фотографий
7. Томпо оройуона муниципальнай оройуон БАhЫЛЫГА
8. Проблема потребностей у мыслителей античности и взгляды на потребности в cредние века
9. Влияние физкультуры на развитие личности.html
10. КSCT ~ 12. Усовершенствоваться будет практический вся установка кроме силовых трансформаторов- будут изго
11. Введение Многие считают что личностные диспозиции связаны с состоянием здоровья
12. Г. Овчинников Принятие христианства открыло яовую страницу в истории Киевской Руси
13. РОССИЙСКАЯ ПРАВОВАЯ АКАДЕМИЯ МИНИСТЕРСТВА ЮСТИЦИИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ КЮИ ф РПА Минюста России
14. лекция Понятие философии Функции философии- Гносиологическая одна из основополагающих функций филосо
15. Бухгалтерский учет для студентов специальности Налоги и налогообложение Структура имущества пре
16. етичне вчення. Гуманізм та антропоцентризм філософії Відродження
17. Тема 10 Валютні ризики Сутність валютних ризиків Методи захисту від валютних ризиків Сутність ва
18. на тему- ldquo;Заработная плата- ее сущность функции принципы и элементы организацииrdquo;
19. Управление поведением персонала в организации
20. ПОВТОРНОЕ ПОЛУЧЕНИЕ; 2 представление руководителя учебного подразделения- выписка из решения УС подразд