Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Мабуть, жоден з описаних вище видів практичної юридичної діяльності не пов´язаний так тісно з господарсько-виробничими відносинами, як діяльність юридичного консультанта на підприємстві. Але було б несправедливим обмежити сферу діяльності юрисконсультів лише підприємствами. їхньої допомоги потребують і установи, і організації, і громадські об´єднання, і приватні фірми, і міждержавні асоціації тощо. Така практика, що передбачає використання у виробничій сфері юридичного консультанта, склалася вже досить давно, тому що виправдана ефективністю, яку може дістати те чи інше підприємство або установа від використання професійних юридичних знань.
Сфери підприємства, господарської діяльності дуже тісно пов´язані з їх нормативним регулюванням, і особливо в тій частині, яка передбачає операції з фінансами або матеріальними ресурсами. І виходячи з того, що нормативне впорядкування цих сфер шляхом правотворчої діяльності дуже активно продовжується у всіх країнах СНД, займатися підприємництвом або здійснювати господарювання в Україні та за її межами стає просто неможливо без участі кваліфікованого юриста-фахівця.
Консультант у перекладі з лат. означає радник, тобто фахівець, службовим обов´язком якого є давати поради, висновки з питань його спеціальності. Таким чином, юридична консультативна діяльність — це професійна діяльність юристів, — фахівців з різних галузей права, основною функцією яких є правове забезпечення різноманітних форм та методів діяльності тієї організаційної структури, яка користується правовими послугами юрисконсульта. Виходячи із завдань, які вирішуються в межах господарської діяльності підприємства або установи, перед юрисконсультом постають конкретні завдання та цілі, що зумовлюють його спеціальний статус та обсяг посадових обов´язків.
Слід зауважити, що в системі народного господарства будь-якої країни, незалежно від її політичної або економічної спрямованості, функціонує значна кількість господарюючих суб´єктів найрізноманітнішого профілю, порядку походження, форми власності. Кожний з них перебуває у складних економічних відносинах з іншими суб´єктами, але за відмінностей у меті об´єднавчим фактором такого роду спілкування буде нормативно-правова база їхньої діяльності. На цій підставі можна уявити, які різні завдання можуть ставитися перед фахівцем-консультантом у зв´язку зі специфікою інтересів виробництва. Зрозуміло, що це питання компетенцій юрисконсульта, але цей штрих вказує на певну універсальність консультативної роботи, пристосованість до потреб реального життя.
Юрисконсульти працюють і в державному, і в недержавному секторі, і безліч виробничих завдань повсякденного характеру, які виникають у їхній роботі, іноді виводять їх зі сфери правової у сферу адміністративної діяльності. Можна сказати, що це проблема внутрішньоорганізаційного походження. Але на будь-якому підприємстві здійснюються трудові правовідносини, підтримується трудова дисципліна, виникають ситуації правопорушень, конфліктів, вирішення яких поряд з іншим природно об´єднує юрисконсультів за їхньою функціональною належністю. Специфіка консультативної роботи формується у зв´язку з профілем діяльності установи або підприємства та на підставі професійної спеціалізації працівника в межах юридичного відділу, групи або служби, якщо такі сформовані як структурні підрозділи. Наприклад, є певна відмінність в організації правового консультування (забезпечення, супроводження) між підприємством, яке виробляє господарчі товари для внутрішнього ринка, та установою, яка організує імпортно-експертні операції, що також потребують правової оцінки фахівця. Є також відмінність у спеціалізації співробітників відділу юридичного забезпечення, які можуть працювати за напрямами діяльності підприємства, за принципом територіальних зв´язків з іншими суб´єктами, за спеціалізацією у галузях права, за розподілом сфер та ділянок адміністративно-управлінської роботи.
Що ж означає термін "давати юридичні консультації*´? У найширпіому розумінні він означає давати поради та висновки. Хоча фактично організація правової роботи передбачає використання й інших форм роботи:
• підготовка проектів документів, їх візування, доповнення;
• перевірка фінансової надійності клієнтів, замовників, партнерів та ін.;
• попередження правопорушень на виробництві та організація профілактичних заходів;
• ведення агітаційно-пропагандистської та правовиховної роботи;
• представлення та захист інтересів організації в інших органах, установах, забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки організації.
Однак більш повне враження про діяльність юрисконсульта може скластися, якщо ґрунтовно ознайомитись із типовим переліком його функціональних повноважень, який може певною мірою змінюватися залежно від конкретних умов праці юриста. При цьому не видається можливим попередньо визначити, в якому обсязі будуть співвідноситися ті чи інші форми діяльності. В
одному випадку це можуть бути значна частка документально-проектної роботи, правова оцінка договірних відносин, в іншому — ведення претензійно-позовної роботи.
Наприклад, до посадових обов´язків юрисконсульта підприємства відносять такі:
• організація та забезпечення правильного виконання актів законодавства, інших нормативних актів і документів, подання керівництву пропозицій щодо вирішення правових питань виробничої, економічної та соціальної діяльності підприємства;
• координація роботи та безпосередня участь у підготовці наказів та інших актів підприємства, що регулюють відносини структурних підрозділів, їх майнову відповідальність;
• перевірка відповідності законодавству проектів наказів, інших актів, що подаються на підпис керівнику підприємства, та візування їх за наявності погодження цих проектів із зацікавленими підрозділами. Прийняття актів правового характеру без попередньої перевірки юридичною службою не допускається;
• підготовка висновків за проектами наказів та іншими актами, підготовка і внесення пропозицій про зміну чи скасування відомчих нормативних актів та актів підприємств, що фактично втратили чинність;
• здійснення контролю за відповідністю законодавству актів, прийнятих керівниками структурних підрозділів;
• забезпечення обліку і зберігання текстів законодавчих та інших нормативних актів, участь у підготовці, укладенні та контролі за виконанням господарських договорів, контрактів з іншими підприємствами, установами і організаціями;
• надання правової допомоги в процесі створення, освоєння та впровадження науково-технічних розробок, новітніх технологій, а також у здійсненні заходів щодо поліпшення якості продукції (робіт, послуг) і зменшення втрат від випуску недоброякісної продукції;
• організація претензійної і ведення позовної роботи. Представлення у встановленому законвдавством порядку інтересів підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів. Надання правової оцінки претензіям, що пред´явлені підприємству у зв´язку з порушенням його майнових прав і законних інтересів;
• аналіз наслідків розгляду претензій, позовів і судових справ, практики укладання та виконання договорів (контрактів). Внесення керівнику підприємства пропозицій щодо удосконалення правового забезпечення господарської діяльності;
• надання висновків стосовно правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, непродуктивних витрат та правової оцінки фактам нестач, крадіжок, безгосподарності, псування майна тощо;
• сприяння додержанню законності у реалізації прав трудового колективу під час вирішення ним питань виробничого характеру і соціального розвитку, участь у підготовці та укладанні колективного договору, консультування виборних органів трудового колективу з питань законодавства;
• участь у підготовці заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, забезпечення охорони праці на виробництві, надання правової допомоги працівникам підприємства, які потребують соціального захисту;
• забезпечення правильного застосування норм трудового, житлового, пенсійного, іншого законодавства, що зачіпають права й законні інтереси працівників;
• участь у забезпеченні додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища та вжиття заходів, спрямованих на запобігання його порушенням;
• сприяння своєчасному вжиттю заходів за протестами та поданнями прокуратури, окремими ухвалами суду, рішеннями, постановами, ухвалами арбітражного суду, відповідними документами інших правоохоронних і контролюючих органів;
• організація і проведення роботи, пов´язаної з підвищенням рівня правових знань працівників підприємства, інформування про законодавство та практику його застосування. Надання консультацій з правових питань.
Цей перелік повноважень є свого роду змістом виробничої діяльності юрисконсульта і, мабуть, у розширеному вигляді характеризує його роботу як окремий вид юридичної практичної діяльності. В аспекті взаємодії з представниками інших юридичних професій юрисконсульт співпрацює більш за все із суддями арбітражних судів у ході судових засідань, де доводиться вести справу своєї організації шляхом усних виступів, надання письмових доказів, різноманітних довідок, звітів, актів контрольних перевірок тощо. Характерною рисою, слід зазначити є те, що в одних випадках юрисконсульт виконує свої обов´язки за штатною посадою, коли це передбачено організаційною структурою, в інших — шляхом надання разових послуг. Крім того, якщо обсяги робіт на фірмі або підприємстві зменшуються, то адміністрація може взагалі відмовитися від платних послуг, поки не мине криза. В цілому за умов стабільної економічної ситуації успіх підприємства значною мірою пов´язується не тільки з якістю роботи менеджерів, бухгалтерів, а й з ефективністю роботи юридичної служби, тому що своєю роботою юрисконсульт може як допомогти підприємству, так і довести його до банкрутства або підставити під удар штрафних санкцій з боку податкової служби. У зв´язку з цим необхідно назвати таку рису, як значущість та відповідальність у роботі юрисконсульта. Його праця порівняно з іншими залишається напруженою, хоча є й такі організації, де посада юрисконсульта реалізується формально, а скорочення штатів не передбачається.
Які ж вимоги ставляться до претендентів на посаду? Юрисконсультом державного підприємства, установи може бути особа з вищою (або неповною вищою) юридичною освітою, яка володіє необхідними знаннями та навичками у справі правового забезпечення діяльності цих організацій та надання інших видів правової допомоги. Крім того, для осіб, не мають досвіду роботи, передбачається обов´язкове проходження стажування на базі управлінь юстиції в області або в містах Києві та Севастополі.
Щодо приватних підприємств, то вимоги до кандидатів на посади юристів можуть певною мірою спрощуватись або підвищуватись, що цілком залежить від потреб виробництва та труднощів господарсько-виробничих відносин. Як правило, при прийнятті на роботу адміністрація висуває низку додаткових вимог особистого та професійного характеру, які стосуються віку, досвіду, стажу роботи, сімейного стану, профілю, освіти. Такий підхід цілком зрозумілий та виправданий, оскільки на таку відповідальну посаду необхідно призначати висококваліфікованого спеціаліста, який, крім іншого, повинен працювати з адміністрацією в одній команді як представник управлінського персоналу і залишатися взірцем порядку та справедливості в очах трудового колективу. Якщо керівник підприємства часом неправий у своїх рішеннях або вчинках, робітник передусім звертається до юрисконсульта підприємства як до джерела істини. Тому, крім досвіду роботи, вищої освіти, знання своєї справи, юрисконсульт повинен володіти певними моральними цінностями, які дозволять йому залишатися чесною, справедливою та авторитетною особистістю в колективі.
Щодо правової обізнаності юрисконсульта, то це коло різноманітних знань. Він повинен знати:
• постанови, розпорядження, накази вищих органів. Методичні, нормативні та інші керівні матеріали щодо правової діяльності підприємства;
• чинне законодавство (цивільне, трудове, фінансове, адміністративне право), технічні засоби механізації та автоматизації довідково-інформаційної роботи щодо законодавства;
• порядок ведення обліку та складання звітів про господарсько-фінансову діяльність підприємства;
• порядок укладення та оформлення господарських договорів, основи економіки, організації праці, виробництва та управління, правила та норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.
Контроль за діяльністю юридичних відділів та служб покладається на керівників підприємств, органів, установ, де вони функціонують. На цій же підставі організовано їх підпорядкування як структурного підрозділу, наділеного специфічними обов´язками та правами для сприяння виробничому процесу, забезпечення його законності, ефективності й стабільності розвитку.