Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 7 : Ціноутворення у сфері обігу споживчих товарів (послуг). Ціни біржової торгівлі. Формування цінової політики торговельного підприємства.
Самостійна робота
Посередницькі і торговельні надбавки. Знижки та надбавки до ціни. Ціни біржової торгівлі
План
1. Оптово-збутові ціни т торгівельні надбавки – важливий елемент ціни
2. Знижки та надбавки до ціни. Уцінка товару
3. Ціни біржової, аукціонної торгівлі, тендери
Література:
1. Оптово-збутові ціни т торгівельні надбавки – важливий елемент ціни
Важливим елементом ціни товару є оптово-збутові та торговельні надбавки. Встановлюють їх оптово-посередницькі та роздрібні торговельні підприємства, які зберігають товари, готують їх до продажу та реалізують з метою відшкодування власних витрат, а також отримання прибутку, необхідного для розширення діяльності. Торговельні надбавки складаються з трьох частин: витрат обігу, прибутку торговельного підприємства та ПДВ.
Діяльність торговельного підприємства пов'язана з витратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. За характером вони поділяються на поточні та довгострокові. Поточні витрати зумовлені розв'язанням тактичних завдань: закупівлею товарів, їх транспортуванням, зберіганням та реалізацією, обслуговуванням матеріально-технічної бази, утриманням персоналу та ін. Довгострокові витрати (інвестиції") спрямовані на розв'язання стратегічних завдань: будівництво, реконструкцію старих або придбання нових торговельних приміщень, придбання нематеріальних активів, формування довгострокового портфеля замовлень та ін.
Торговельна надбавка (націнка) це сума, на яку продавець може збільшити ціну товару в порівнянні з його вартістю для нього самого.
Розрахунок ціни здійснюється за формулою:
Ps = Pp*(1+Mpp)
Де Ps – ціна продажу товару;
Pp - ціна придбання товару;
Mpp – торгова прибавка для ціни придбання, д
В наш час централізоване затвердження торгових надбавок відсутнє їх розмір по особливо значущим товарам (споживчий кошелек) затверджують місцеві адміністрації.
Щоб планувати і оцінювати ефективність роботи торгового підприємства, використання прибутку недостатньо, тому використовують рівень рентабельності – систему коефіцієнтів рентабельності.
Рентабельність доцільно розглядати з двох позицій – як об’єктивну економічну категорію і як кількісний та показник. Як об’єктивна економічна категорія рентабельність характеризує прибутковість, фінансовий результат господарської діяльності підприємства і має кілька визначень, але в будь-якому випадку означає відсоткове відношення суми отриманого прибутку по одному з показників: обсягу товарообігу, витратах обігу, середній вартості основних і оборотних фондів, фонду оплати праці і т. п.
Значущість рівня рентабельності в умовах орієнтації на ринкові відносини визначається інтересом до нього не тільки працівників даного підприємства, а й інтересом держави, контрагентів, власників, кредиторів, інвесторів. Якщо рівень рентабельності зростає, то зростає інтерес до даного підприємства інших потенційних акціонерів, ціна акцій у цьому випадку зростає, з’являються нові можливості для зростання підприємства. Динаміку рентабельності торгового підприємства вивчають також податкові служби, фондові біржі, професійні асоціації. У світовій практиці досить широко використовується система показників рентабельності для оцінювання ефективності роботи фірми, її поточного становища, для порівняльного аналізу привабливості різних сфер бізнесу, для цього використовують систему коефіцієнтів рентабельності. Розглянемо їх.
Рентабельність товарообігу визначають:
а) для роздрібної торгівлі
П Р
РР = -------------* 100,
Т
де П - балансовий, чистий прибуток;
Т - обсяг роздрібного товарообігу;
б) для підприємства оптової торгівлі
ПО
РО = -------------*100,
ОТС
де ОТС - оптовий товарообіг
Рентабельність продажу показує, який прибуток отриманий у розрахунку на 1 грошову одиницю обороту або скільки відсотків займає прибуток у товарообігу. Переваги цього методу розрахунку рентабельності полягають у його простоті, ясності, зручності в користуванні, але за цим показником не можна судити про ефективність наявних ресурсів. Показник рівня рентабельності стосовно обсягу продажу орієнтує підприємство на реалізацію товарів з високими торговими надбавками, що в умовах ненасиченого ринку призводить до звуження асортименту і погіршення задоволення попиту населення. Додатково для характеристики рентабельності продажу в закордонній практиці розраховується коефіцієнт вартості проданих товарів, що показує, яка частина кожної грошової одиниці товарообігу пішла на оплату вартості товару. Для цього необхідно розділити вартість закуплених для реалізації товарів на обсяг реалізації і помножити результат на 100. Оскільки рентабельність продажу значною мірою залежить від структури товарообігу, слід розраховувати паралельно і рентабельність реалізації конкретних товарів. Для цього використовують формулу індивідуальної рентабельності:
ТН-ІІО
IP = -----------------* 100,
ТН
де ТН - сума торгової надбавки;
ІІО - витрати товару.
Аналіз індивідуальної рентабельності на практиці не робиться, тому що немає відповідної первинної і зведеної інформації, необхідної для таких розрахунків. Однак надалі він може стати основою для формування асортиментної політики торгового підприємства і керованості процесом реалізації.
2. Коефіцієнт поточних витрат дозволяє визначити ефективність зроблених витрат і їхню окупність. Для його визначення використовують формулу:
П
Рио = --------,
ИО
де ИО - сума поточних витрат.
Цей коефіцієнт характеризує величину прибутку на 1 грошову одиницю поточних витрат. Чим вища ця величина, тим вища ефективність діяльності торгового підприємства. Коефіцієнт ефективності поточних витрат можна розрахувати також розподілом суми поточних витрат на суму валових доходів. Отриманий показник означає ту частину торгової надбавки, яка спрямована на покриття поточних витрат.
2. Знижки та надбавки до ціни. Уцінка товару
Складовою частиною відпускної ціни товару є цінова знижка. Найбільш часто використовувані типи знижок:
Знижка за платіж готівкою;
Знижка за обсяг купленого товару;
Знижка за оборот ( бонусна знижка );
Діє шкала знижок
Дилерські знижки надаються виробниками своїм представникам або посередникам зі збуту;
Спеціальні знижки (надаються привілейованим покупцям),знижки на пробні партії стійкість замовлень;
Експортні знижки;
Сезонні знижки;
Клубні знижки;
Приховані знижки;
Знижки за повернення раніше купленого товару у даної фірми (знижка "трейду");
та інші.
Надбавки – при виконанні спеціального, індивідуального замовлення, за підвищену якість, надання додаткових сервісних послуг. Розстрочку платежу.
Уцінка товарів – зниження ціни на товари, які втратили свої корисні властивості, або не користуються попитом (не мають збуту більше 3х місяців).
3. Ціни біржової, аукціонної торгівлі, тендери
Ціни на сировинні товари визначаються цінами бірж та аукціонів.
Біржові ціни розраховуються й друкуються котирувальним комітетом
на основі розрахунків середніх цін за попередній період І, по суті, є середніми цінами укладених раніше угод. Вони поділяються на дві групи:
ціна угоди на строк, коли товар при укладанні угоди відсутній;
ціна угоди на реальний товар.
Біржові ціни друкуються в біржових бюлетенях або в інших виданнях. Вони залежать в основному від кон'юнктури ринку, тому що відбиваються ціни конкретних угод. Якість виробу, обсяг угоди та інші чинники на них майже не впливають. Зауважимо, що такі ціни діють недовго(як правило, щонайбільше тиждень).
Сьогодні біржі перестають бути тільки складовою частиною оптової торгівлі. Їх роль в оптовій торгівлі має тенденцію до скорочення і біржі стають все більше ціноутворюючими центрами.
Ф’ючерсна ціна = спот-ціна + витрати на зберігання даного товару.
Спот-ціна при умові негайної поставки одиниці товару і негайної оплати називають ціною спот.
Форвардні контракти – ціна на поставку в майбутньому(місяць, 3, 6, 9). Оплата за товар має бути проведена на протязі 2х днів(угоди з відстроченою поставкою).
Учасникам біржових торгів вигідніше отримати(купити) право на участь у торгах за перед відомою ціною, купити опціон. Фіксована ціна опціона називається ціна страйк.
Ціни товарних аукціонів — це ціни публічного продажу попередньо оглянутої покупцями партії товару (лот), як правило, за максимальною запропонованою ціною.
Під час аукціонних торгів використовуються стартові ціни, ціни аукціонного кроку та ціни фактичної реалізації.
різновидом аукціонних цін є ціни торгів (тендерні тори), вони існують у торгівлі заснованій на одержанні заявок на постачання товарів попередньо оголошення у спеціальному документі (тендері) на умовах, що передбачаються залучення на принципах конкуренції та терміновості пропозицій від декількох постачальників з різних країн з метою забезпечення найбільш вигідних умов угоди.
Ціни торгів охоплюють близько третини всіх експортних цін на машини та обладнання. Крім того, на торгах оцінюється будівництво промислових підприємств, мостів, залізничних та автомобільних шляхів, трубопроводів, портових та комунальних споруд, електростанцій, а також ліцензії та різні інженерно-консультаційних послуг.
За такої форми торгівлі створюється високий рівень конкуренції серед продавців, то ціни в цих умовах на порівняльні види товарів і послуг, як правило, нижче ціни на аналогічну продукцію, що реалізується за звичайними комерційними контрактами.
Ціни аукціонів і торгів відбивають, як правило, реальні угоди. Розрізняють два способи утогргування цін на аукціонах: аукціони з підвищенням ціни й аукціони зі зниженням ціни.
За вивченим матеріалом скласти конспект і дати відповіді на питання.
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення товарної біржі.
2. Які основні завдання функціонування товарної біржі?
3. Обґрунтуйте доцільність укладання форвардних та ф’ючерсних контрактів на товарній біржі?
4. Які види цін використовуються при веденні торгів на біржі?
5. Поясніть особливості здійснення офіційного та поза офіційного котирування на біржі.
6. Які види угод укладаються на товарній біржі?
7. Які вимоги ставляться до біржового товару?
8. Поясніть особливості ведення біржових торгів «з голосу».
9. Які моделі ціноутворення опціонів відомі Вам?
10. Торгівельно-посередницька надбавка та її складові.
11. Цінові знижки та їх зміст.