Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
9
Практичне заняття №3
Тема: «З А К О Н У К Р А Ї Н И «Про ветеринарну медицину».
Вводиться в дію Постановою ВР
N 2499-XII від 25.06.92 р.
В редакції Закону
N 566/96-ВР від 05.12.96 р.
В редакції Закону
N 2775-III від 15.11.2001р.
В редакції Закону
N 361-V від 16.11.2006 р.
Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 538-VI від 18.09.2008;
N 2367-VI від 29.06.2010;
N 2973-VI ) від 03.02.2011, N 3131-VI ( 3131-17 ) від 15.03.2011, N 3522-VI від 16.06.2011,
Тексти законів та інших законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою, оформляються Секретаріатом Верховної Ради і підписуються Головою Верховної Ради України, після чого закони (разом з законами або постановами Верховної Ради про порядок введення їх в дію) передаються на підпис Президенту України. Президент України підписує закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію і приймає їх до ___________. Закон, переданий Президенту України, повинен бути підписаний ним протягом __ днів з дня отримання і не пізніше ___ годин направлений до Президії Верховної Ради України для ____________ і опублікування. Підписаний Президентом України закон є ______________ (Оригінал - від лат. Originalis - первісний, справжній) і зберігається в Секретаріаті Верховної Ради. Всі інші примірники закону є _________. (Копія від лат. copia - запас, велика кількість. Точний список, точне відтворення, повторення чого-небудь) Постанови та інші акти, прийняті Верховною Радою, не пізніш як у ________ після їх прийняття термін публікуються в друкованих засобах інформації Верховної Ради України.
П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про порядок ______________________ Закону України
"Про ветеринарну медицину"
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 36, ст. 532 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Ввести в дію Закон України "Про ветеринарну медицину" з дня його ______________.
2. До приведення законодавства у відповідність із Законом України "Про ветеринарну медицину" законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Президенту України привести видані ним правові акти у відповідність з цим Законом.
4. Кабінету Міністрів України: підготувати і подати на розгляд Верховної Ради країни
пропозиції про зміни і доповнення чинних законодавчих актів України, що випливають із Закону України "Про ветеринарну медицину"; привести рішення Уряду України у відповідність із Законом України "Про ветеринарну медицину"; забезпечити перегляд і скасування міністерствами і відомствами України їх нормативних актів, що суперечать вказаному Закону.
Голова Верховної Ради України І. Плющ м. Київ, 25 червня 1992 року.
Подальші зміни до Закону та нові редакції Закону вносяться згідно із відповідними Законами (зміни до Закону згідно нового Закону).
З А К О Н У К Р А Ї Н И «Про ветеринарну медицину» - має:
розділів - ___;
статей - ________;
Розділ I Загальні положення
- складається із 3-х статей (1-3).
Стаття 1. Визначення основних термінів:
ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про ___________ і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров'я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб;
державна служба ветеринарної медицини України - система державних органів ___________ ветеринарною медициною та державних установ ветеринарної медицини;
ліцензований лікар ветеринарної медицини - лікар ветеринарної медицини, який постійно працює в закладі ветеринарної медицини чи ветеринарній аптеці, або фізична особа - підприємець, яка має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та отримала ____________ на здійснення певних видів діяльності в галузі ветеринарної медицини;
державний ветеринарно-санітарний ___________ - функції, що виконуються державними інспекторами ветеринарної медицини та/або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини і полягають у постійному забезпеченні _____________ встановлених чинним законодавством ветеринарно-санітарних заходів та технічних регламентів;
державний ветеринарно-санітарний __________ - функції, що виконуються державними інспекторами ветеринарної медицини та/або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини і полягають у періодичній _______________ дотримання вимог чинного законодавства в галузі ветеринарної медицини;
відповідні міжнародні організації - Міжнародне епізоотичне бюро (Всесвітня організація охорони здоров'я тварин) (далі - МЕБ) та інші міжнародні організації, які розробляють міжнародні стандарти, інструкції і рекомендації, пов'язані з охороною здоров'я тварин та безпечністю товарів;
ветеринарні документи - документи ______________ характеру, до яких належать міжнародний ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, ветеринарна картка, ветеринарна довідка та ветеринарно-санітарний паспорт на тварину, видані державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими чи ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан тварини, якість та безпечність продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу та кормів;
ветеринарна довідка - __________ документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини або ліцензованим лікарем ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень;
реєстраційне посвідчення - документ, що підтверджує державну __________ ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів і готових кормів та їх застосування у тваринництві;
розпорядження - правовий акт, який видається головними державними інспекторами ветеринарної медицини України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, районів, регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті або їх заступниками для вирішення внутрішніх організаційно-господарських питань;
__________ - ссавці, свійська птиця, птахи, бджоли, комахи, риби, ракоподібні, молюски, жаби, амфібії та рептилії;
_______ мікроорганізмів - генетично однорідні популяції мікроорганізмів у межах виду з певними стабільними специфічними морфологічними ознаками та біологічними властивостями;
заклад ветеринарної медицини - установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб'єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність за ліцензією, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;
ветеринарна аптека - заклад ветеринарної медицини - аптека, аптечний _________, аптечний _______ - здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;
ветеринарна практика - діяльність з надання послуг, пов'язаних з профілактикою, клінічною діагностикою та лікуванням хвороб тварин і консультуванням з питань ветеринарної медицини, яка провадиться закладами ветеринарної медицини, у тому числі ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, державними установами ветеринарної медицини;
належна практика виробництва (для ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів) - система, яка стосується всіх аспектів виробничого процесу, для забезпечення узгодженого виробництва та контролю згідно із стандартами якості з метою мінімізації ризиків, пов'язаних з безпечністю, та інших ризиків, пов'язаних з виробництвом ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, які не можуть бути усунуті шляхом тестування/перевірки кінцевого продукту. Така практика може базуватися на міжнародних стандартах, принципах та рекомендаціях і є необхідною для забезпечення дотримання відповідних ветеринарно-санітарних заходів, технічних регламентів та інших вимог, встановлених цим Законом. У разі якщо відповідних міжнародних стандартів, інструкцій чи рекомендацій немає або вони
не забезпечують потрібного рівня захисту, ветеринарно-санітарні заходи мають ґрунтуватися на об'єктивних наукових критеріях, у тому числі виходячи з аналізу оцінки ризику за методикою, розробленою відповідними міжнародними організаціями;
____________ - будь-яка речовина органічного та неорганічного походження або її суміш, що може використовуватися для виготовлення ветеринарних препаратів і кормових добавок, а саме:
а) тваринного походження, наприклад частини органів та секреції тварин, токсини, екстракти, продукти крові;
б) рослинного походження, наприклад рослини, частини рослин, рослинні секреції, екстракти;
в) хімічного походження, наприклад хімічні елементи природного походження та/або хімічні продукти, отримані шляхом хімічних реакцій або синтезовані;
г) продукти біотехнології;
партія - будь-яка визначена виробником кількість товару з однаковою назвою та властивостями, вироблена за визначений _____________ період часу, за однакових умов на одній і тій самій потужності (об'єкті), транспортується одним і тим же транспортним засобом та за необхідності супроводжується одним і тим самим відповідним ветеринарним документом;
серія - визначена виробником кількість ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів, кормів з однаковою назвою та властивостями, що вироблені ______________________________, за однакових умов на одній і тій самій потужності (об'єкті);
референс-лабораторія - уповноважена лабораторія, що залучається як третя сторона під час вирішення спірних питань за результатами лабораторних досліджень; Референтний [лат. referens (referentis) - що повідомляє] - такий, на який орієнтуються.
ветеринарні препарати - ветеринарні лікарські засоби, ветеринарні імунобіологічні засоби, антисептики, дезінфектанти, інсекто-акарициди, дератизациди, діагностикуми, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві;
засоби ветеринарної медицини - матеріали, обладнання, інструменти, спеціальні автомобілі та інші механізми і пристосування, призначені для використання у ветеринарній медицині;
ветеринарні імунобіологічні засоби - засоби, отримані з використанням біологічних агентів за допомогою біотехнології, терапевтична та/або діагностична дія яких спрямована на корекцію (стимуляцію, модуляцію), а також діагностику ___________ системи та виявлення збудників інфекційних хвороб тварин;
ветеринарні лікарські засоби - субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та/або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин;
засоби догляду за тваринами - засоби, призначені для вирощування тварин та догляду за ними, що не мають лікувальної і профілактичної дії;
корми тваринного походження - борошно м'ясне, кісткове, м'ясо-кісткове, рибне, печінкове, кров'яне, пір'яне, жир, жива риба для корму, молоко і молочні продукти, м'ясо та інші продукти тваринного походження, призначені для ___________ тварин, основу яких становить білок тваринного походження;
кормові добавки - субстанції, _____________, інші ніж кормовий матеріал та премікси, які зазвичай у чистому вигляді ___ використовуються як корми, а цілеспрямовано додаються до корму чи води з метою поліпшення характеристик кормів або продуктів тваринного походження, досягнення сприятливого впливу на колір декоративних риб або птахів, задоволення поживних потреб тварин, зменшення несприятливого впливу відходів тваринництва на навколишнє середовище, вдосконалення виробництва продуктів тваринного походження, підвищення продуктивності або благополуччя тварин шляхом впливу на їх шлункову та кишкову флору або засвоюваність корму;
премікси - ________ кормових добавок або суміші однієї чи декількох кормових добавок, у тому числі вітамінів, амінокислот, мінералів тощо, з кормами тваринного чи рослинного походження або з водою, виготовлені за спеціальною технологією на високотехнологічному обладнанні, які використовуються як носії і не призначені для безпосередньої годівлі тварин;
спеціалісти ветеринарної медицини - лікарі та фельдшери ветеринарної медицини, які мають відповідний __________ та здійснюють діяльність з профілактики, оздоровлення, діагностики і лікування тварин, проведення ветеринарно-санітарної експертизи або іншу ветеринарну діяльність;
територіальні органи - органи державної __________ влади, що утворюються Департаментом як головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та управління у містах, районах для виконання функцій Департаменту на певній території;
Стаття 2. Законодавство про ветеринарну медицину. Законодавство про ветеринарну медицину складається з Конституції України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.
Стаття 3. Основні завдання держави в галузі ветеринарної медицини. Основними завданнями держави в галузі ветеринарної медицини є: - охорона __________ України від проникнення хвороб тварин; - __________ тварин та населення від збудників та хвороб тварин
шляхом здійснення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів; - забезпечення надійних та ефективних заходів ліквідації спалахів хвороб тварин; - забезпечення правильного, належного, ефективного та безпечного застосування ветеринарних препаратів; - захист навколишнього природного середовища від негативних наслідків, що пов'язані з вирощуванням та обігом тварин; - здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду; - сприяння постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини; - сприяння впровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини та ін.
Розділ II Державне управління в галузі
ветеринарної медицини.
Стаття 4. Органи державного управління в галузі ветеринарної медицини. Державне управління в галузі ветеринарної медицини здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, Державний _______________ ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини, його територіальні органи. Для всіх закон визначає повноваження!!!
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08._____ № 1075 "Питання Державного департаменту ветеринарної медицини" Державний департамент ветеринарної медицини реорганізовано шляхом перетворення його у центральний орган виконавчої влади Державний комітет ветеринарної медицини України.
_______ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 464/_____ Про затвердження Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України:
1. Затвердити Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України (додається).
2. Кабінету Міністрів України привести у двомісячний строк свої акти у відповідність із цим Указом.
3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України Віктор Янукович 13 квітня 2011 року.
1. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (Держветфітослужба України) є _____________ органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві.
[З А К О Н У К Р А Ї Н И Про центральні органи виконавчої влади (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 38, ст.385 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 4731-VI ( 4731-17 ) від 17.05.2012 N 4719-VI ( 4719-17 ) від 17.05.2012} Цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок
діяльності центральних органів виконавчої влади України.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення та система центральних органів виконавчої влади:
1. Систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
2. Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики.
Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України та іншими законами України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Президент України. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права.
Розділ III Інші центральні органи виконавчої влади.
Стаття 16. Центральні органи виконавчої влади:
1. Центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як ____________, агентства, інспекції.
2. Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних ______________ згідно із законодавством.]
2. Держветфітослужба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.
9. Держветфітослужба України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства, інших актів законодавства, а також доручень Президента України та Міністра видає ____________ організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держветфітослужби України.
10. Держветфітослужбу України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням _________________ України, внесеним на підставі пропозицій ______________, та звільняє з посади ______________ України. Голова Держветфітослужби України: ____________ перед Міністром про виконання річного плану роботи Держветфітослужби України; вносить пропозиції Міністрові щодо кандидатур на посади своїх заступників; призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держветфітослужби України. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держветфітослужби України затверджується Кабінетом Міністрів України. Структуру апарату Держветфітослужби України затверджується Головою Держветфітослужби України за погодженням із Міністром.
Розділ III Державний ветеринарно-санітарний
контроль та нагляд
Стаття 10. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль.
1. Державний ветеринарно-санітарний контроль здійснюється державними інспекторами ветеринарної медицини.
Стаття 11. Права та обов'язки посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль.
Стаття 12. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд. 1. Державний ветеринарно-санітарний нагляд здійснюється Головним державним інспектором ветеринарної медицини України, головними державними інспекторами ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, районів, головними державними інспекторами ветеринарної медицини регіональних служб, їх заступниками та державними інспекторами ветеринарної медицини.
Стаття 13. Права та обов'язки державних інспекторів ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд. 5) видавати накази, розпорядження та приписи про обов'язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (включаючи забій, вимушений забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об'єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об'єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднюючі речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків);
Стаття 15. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за переміщенням тварин.
Стаття 16. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на ринках.
Стаття 17. Державний контроль та нагляд за ___________ і якістю ветеринарних препаратів, субстанцій та засобів ветеринарної медицини.
2. Державний контроль та нагляд за ветеринарними препаратами, субстанціями та засобами ветеринарної медицини включає реєстрацію ветеринарних препаратів; ліцензування та атестацію суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво або обіг ветеринарних препаратів; інспектування суб'єктів ліцензування щодо дотримання ними ліцензійних вимог; сертифікацію на відповідність вимогам належної виробничої практики, належної практики дистрибуції, належної лабораторної практики, перевірку якості, ефективності та безпечності ветеринарних препаратів та субстанцій під час реєстрації, виробництва, обігу та/або використання (застосування). Положення про державний контроль та нагляд за ветеринарними препаратами, субстанціями та засобами ветеринарної медицини затверджує Департамент.
3. Державний контроль та нагляд щодо безпечності і якості ветеринарних препаратів, субстанцій та засобів ветеринарної медицини здійснюється спеціалістами державних установ ветеринарної медицини, уповноважених Департаментом. Такий контроль здійснюється без попереднього повідомлення шляхом проведення позапланових перевірок або планових відповідно до програм інспектування, які складаються попередньо і в яких визначено частота інспектування і процедури, що застосовуються, включаючи підстави вірогідності того, що ветеринарні препарати, субстанції та засоби ветеринарної медицини не відповідають встановленим вимогам.
7. Проведення експертизи та/або ідентифікації ветеринарних препаратів та кормових добавок з метою їх подальшої державної реєстрації здійснюють Національне агентство ветеринарних препаратів та кормових добавок, яке функціонує на базі Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, а ветеринарних імунобіологічних препаратів - Національне агентство ветеринарних імунобіологічних препаратів, яке функціонує на базі Державного науково-контрольного інституту біотехнології та штамів мікроорганізмів. До цієї роботи можуть залучатися Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, інші науково-дослідні установи.
Стаття 18. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні України та транспорті.
Стаття 19. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд під час полювання.
Розділ IV Принципи розроблення, затвердження і застосування ветеринарно-санітарних заходів.
Стаття 20. Цілі ветеринарно-санітарних заходів.
Стаття 21. Належний рівень захисту здоров'я тварин та пов'язаного з цим здоров'я людей.
Стаття 24. Процедури управління ризиком.
Стаття 27. Принципи застосування ветеринарно-санітарних заходів.
Стаття 29. Визначення ефективності іноземної ветеринарної служби. 1. Оцінка ефективності ветеринарної адміністрації іншої країни (далі - іноземна ветеринарна адміністрація) ґрунтується на
такому: 1) членство країни у відповідних міжнародних організаціях; 2) виконання вимог щодо звітності перед відповідними міжнародними організаціями та застосування ветеринарно-санітарних заходів згідно з міжнародними договорами, укладеними Україною; 3) необхідний рівень кваліфікації працівників іноземної ветеринарної адміністрації, включаючи рівень їх фахової освіти, необхідний досвід та здатність приймати виважені професійні рішення; 4) незалежність працівників іноземної ветеринарної адміністрації від будь-якого комерційного, фінансового, адміністративного, політичного та іншого тиску, що може вплинути на їх висновки та рішення; 6) чесність працівників іноземної ветеринарної адміністрації, неприпустимість шахрайства, корупції та фальсифікацій; 7) прозорість прийняття рішень іноземною ветеринарною адміністрацією;
Стаття 30. Процедури контролю, інспектування.
Стаття 31. Документація ветеринарно-санітарних заходів.
Стаття 32. Видача відповідних ветеринарних документів. 1. Одержання ветеринарних документів для переміщення тварин, продукції тваринного походження, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється з метою охорони території України від занесення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон та захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, а також недопущення наявності залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у продуктах тваринного походження і кормах. 2. Об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються такими ветеринарними документами: 1) міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми N 1, N 2 та N 3) - при переміщенні за межі України; 2) ветеринарні свідоцтва (для України - форми N 1 та N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст; 3) ветеринарні довідки - при переміщенні в межах району. Ветеринарні документи включають також ветеринарні картки та/або ветеринарно-санітарні паспорти на тварин.
Розділ V Захист здоров'я тварин.
Стаття 33. Хвороби, що підлягають повідомленню. 1. Список хвороб, що підлягають повідомленню
включає: 1) всі особливо небезпечні хвороби, занесені до списку МЕБ; 2) екзотичні хвороби тварин, які в разі занесення та подальшого поширення в Україні можуть призвести до неприйнятного рівня ризику для тварин та/або людей; 3) хвороби тварин, що проявляються в Україні, які в разі спалаху або поширення на території України можуть призвести до неприйнятного рівня ризику для здоров'я тварин та/або людей.
Стаття 34. Реєстрація тваринницьких потужностей.
1. Особи, які вирощують тварин для власного споживання, включаючи велику рогату худобу, свиней, овець, кіз, кролів та птицю, зобов'язані ______________ у відповідних державних органах ветеринарної медицини.
Стаття 35. Застосування профілактичного карантину тварин. Тварини, що надходять до стада з інших потужностей (об'єктів) або придбані на внутрішньому ринку, підлягають обов'язковому профілактичному карантину протягом визначеного періоду.
Карантин (від італ. quaranta - ___________) - адміністративні та ветеринарно - медико-санітарні заходи щодо обмеження контактів інфікованої або підозрілої на інфікування особи (осіб), тварини, вантажу, товару, транспортного засобу, населеного пункту, на рівні країни або між державами, що застосовуються для запобігання поширенню небезпечних інфекційних хвороб. Первинне слово «карантин» означало «час, що тривае сорок днів» (італ. quarantena, від італ. quarante giorni - сорок днів). В кінці XVIII століття укорінилось й друге значення цього слова — «власне будинок, в якому приїжжі із заразливих місць мусять проводити перебування своє».Нині карантин також означає у широкому вжитку ще й споруду для ізоляції хворих чи потенційно хворих, зокрема, наприклад, частину порту для прибулих суден.
Стаття 37. Обов'язки осіб, які утримують тварин чи беруть участь у їх обігу. Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з утриманням та обігом тварин, зобов'язані: 2) виконувати законні вимоги державних інспекторів ветеринарної медицини та уповноважених лікарів ветеринарної медицини щодо здійснення протиепізоотичних заходів та/або заходів карантину тварин, включаючи обмеження на переміщення тварин та/або осіб, що мали контакт з хворими тваринами або з тваринами, щодо яких є підозра на захворювання на хворобу, що підлягає повідомленню, та інших ветеринарно-санітарних заходів; 4) перед переміщенням тварин з потужностей (об'єктів), де вони утримуються, отримати від державного інспектора ветеринарної медицини дозвіл на їх переміщення; 5) охороняти здоров'я та благополуччя тварин шляхом: б) забезпечення тварин якісними та безпечними кормами і водою; в) застосування профілактичних ветеринарно-санітарних заходів щодо здоров'я тварин; г) своєчасного звернення за послугами лікаря ветеринарної медицини щодо встановлення діагнозу та лікування хворих тварин; е) забезпечення належних транспортних засобів для переміщення тварин; д) недопущення жорстокого поводження з тваринами; ґ) використання ветеринарних препаратів згідно з вказівками лікаря ветеринарної медицини; 6) виконувати вимоги щодо ідентифікації тварин, що їм належать, у тому числі котів, собак та інших дрібних домашніх тварин, які ідентифікуються за допомогою мікрочипів; 9) сприяти державним інспекторам ветеринарної медицини та уповноваженим лікарям ветеринарної медицини у виконанні службових обов'язків;
Розділ VI
Регулювання обігу тварин та репродуктивного матеріалу.
Стаття 38. Дозвіл на проведення заходів із залученням тварин.
1. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які проводять виставки, змагання тварин, ярмарки, аукціони, вистави з тваринами, що мандрують, організовують пересувні зоопарки тощо, ___________ отримати на проведення таких заходів дозвіл головного державного інспектора ветеринарної медицини відповідного територіального органу. 4. Дозвіл видається на строк проведення заходу, але не більш як на 30 днів.{Частина четверта статті 38 в редакції Закону N3131-VI ( 3131-17 ) від 15.03.2011}
Стаття 39. Моніторинг здоров'я племінної худоби.
Стаття 40. Обіг репродуктивного матеріалу. Обіг сперми для штучного запліднення, запліднених яйцеклітин та ембріонів забороняється, якщо за своїми біохімічними, біофізичними та морфологічними властивостями вони не відповідають головним вимогам до репродукції або вміст бактерій чи патогенних агентів хвороб тварин у них перевищує допустимі рівні.
Розділ VII
Надзвичайні протиепізоотичні комісії та карантин тварин.
Стаття 41. Створення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України та місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій. 3. Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України очолює віце-прем'єр-міністр України. До її складу входять Головний державний інспектор ветеринарної медицини України, який є заступником голови комісії, заступники Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, керівники центральних органів виконавчої влади з питань аграрної політики, внутрішніх справ, економіки, охорони здоров'я, транспорту, надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, фінансів, зв'язку та інформатизації, лісового господарства, охорони державного кордону, митної служби, закордонних справ, служби безпеки, державної податкової адміністрації, а також Української академії аграрних наук та посадові особи інших органів, громадських організацій та наукових установ, визначені Кабінетом Міністрів України. 7. Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типові положення про державні надзвичайні протиепізоотичні комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних державних адміністраціях та міських радах затверджуються Кабінетом Міністрів України. 8. Рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України та місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій є __________________ для виконання центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та власниками товарів.
Стаття 44. Ветеринарно-санітарні заходи, які застосовуються під час карантину тварин. 1) проведення термометрії, відокремлення здорових тварин від хворих та здійснення діагностичних досліджень; 2) ізоляція хворих тварин та закриття потужностей (об'єктів), де виявлено присутність хвороби, що підлягає повідомленню; 3) заборона або обмеження переміщення тварин; 4) заборона переміщення за межі інфікованих потужностей (об'єктів) будь-яких товарів, засобів догляду за тваринами, супутніх об'єктів та гною; 6) вилучення і безпечне знищення туш тварин, які загинули або були вбиті, та інших товарів або гною у разі неможливості їх знешкодження звичайними методами очистки та дезінфекції; 8) заборона організації ярмарків, ринків, виставок, аукціонів, публічних або інших заходів із залученням тварин, а також функціонування майданчиків для торгівлі тваринами; 11) вакцинація, клінічні обстеження та лікування тварин;
Стаття 47. Завдання органів внутрішніх справ під час спалаху хвороби тварин. 1. Під час спалаху хвороби тварин за заявою державного інспектора ветеринарної медицини або уповноваженого лікаря ветеринарної медицини органи внутрішніх справ зобов'язані надавати їм допомогу у виконанні заходів щодо обмеження та запровадження заборони на обіг тварин, інших товарів і переміщення людей в межах інфікованої зони та у здійсненні інших карантинних заходів, визначених цим Законом.
Стаття 49. Гарантії прав юридичних та фізичних осіб в умовах дії карантину (карантинних обмежень) тварин.
1. Майнова шкода (збитки), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, _________________ за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Розділ VIII
РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ НЕЇСТІВНИХ
ПРОДУКТІВ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ