Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Більш радикальним проектом державних перетворень була «Руська правда» Павла Пестеля (1793—1826).
Насамперед, у вступі до «Руської правди» її укладач дає тлумачення «основних понять» — суспільства, держави, народу, їх мети та ін. Так, суспільство (громадянське суспільство) Пестель називає об´єднанням людей із загальною метою: благоденство всього суспільства і кожного його члена. Він розрізняє суспільний і державний устрій, визначаючи державу як влаштоване і приведене в законний порядок суспільство. Воно може існувати тільки за умови рівноваги взаємних прав і обов´язків народу й уряду (підлеглих і повеліваючих). При втраті цієї рівноваги держава переходить зі стану «природного здорового» у «насильницьке і хворобливе». Встановлення такої рівноваги — «обов´язок кожного законодавця».
Право «без обов´язку є ніщо». Обов´язки виникають з мети держави: «по можливості найбільше благоденство численної кількості людей у державі». Обов´язки закріплені в законах— духовних, природних, громадянських. «Кожна людина їм підвладна, — відзначається в «Руській правді», — ніхто не в силах їх скинути, і тому постанови державні повинні бути в такій же згоді з незмінними законами природи, як і святими законами віри». Іншим правилом, що визначає зміст державних законів, служить пріоритет суспільних інтересів.
Організація влади в Росії характеризується як «зловладдя», що вимагає зміни і введення такого порядку, який був би «заснований на точних і справедливих законах і постановах і не надавав би нічого особистому самовладдю й у довершеній точності засвідчував би Народ Російський в тому, що він складає Громадянське суспільство, а не є і ніколи не може бути чиєю-небудь власністю або приналежністю». Так Пестель сформулював право на революційне повалення уряду, що не виконує обов´язки (закони) перед народом.
Соціальна програма Пестеля є радикальною. Він вимагає скасування кріпосного права, наділення селян землею («а не мниму волю їм дарувати»), перетворення всіх росіян у власників. Приватні землі вільно продаються і купуються. Розміри поміщицької землі обмежуються. Подушні податі заміняються податками з майна, прибутків і повинні бути прогресивними. Право власності чи володіння оголошувалося священним і недоторканним. Перехід до пропонованого порядку передбачався поступовий.
У «Руській правді» обґрунтовується необхідність введення загальнодемократичних прав і свобод: недоторканність особи, рівноправність, свобода совісті, слова, зборів тощо. Громадяни одержували рівні права на правосуддя, доступ до державної служби. Встановлюється рівність усіх народів Росії. «Право благоудобс-тва» надає політичну незалежність лишеПольщі. Інші цією незалежністю «користатися не можуть» і повинні скласти єдиний російський народ. «Росія є держава єдина і нероздільна». Федерацію Пестель відкидав як відродження «удільної системи».
Політичним ідеалом Пестеля є республіка. В організації верховної влади він розрізняє Верховну законодавчу владу і державне правління (виконавчу владу). Верховна влада вручається Народному вічу, виконавча — Державній думі, а нагляд за їхньою діяльністю — Верховному собору («блюстительная власть»).
Народне віче складають народні представники, обрані на 5 років із щорічною ротацією 1/5 частини її складу. У ньому зосереджується виключно законодавча влада. Воно ж оголошує війну й укладає мир. Його ніхто не вправі розпустити.
Державна дума складається з 5 представників народу, обраних на 5 років, один з них щорічно обирається президентом. їй належить уся верховна виконавча влада, у її відомстві «усі міністерства і узагалі всі урядові місця».
Верховний собор складається з 120 чоловік, «іменованих боярами», призначуваних довічно губерніями. Вони затверджують закони, не входячи в їх розгляд по суті, але ретельно перевіряючи дотримання усіх формальностей, після чого закон набуває чинності. Верховний собор призначає зі своїх членів по одному генерал-прокурору в кожне міністерство і кожну область, «утримує в межах законності Народну вічу і державну Думу», має право віддати під суд чиновника будь-якого рівня за зловживання.
Дії влади, державний устрій визначаються Конституцією, яку Пестель називає Державним Завітом. Весь простір російської держави поділяється на 10 областей і 3 повіти. Місцеві органи влади (губернські, окружні, волосні) будувалися за зразком центральних.
Для здійснення «Руської правди» передбачалося проведення військово-революційного перевороту, встановлення Тимчасового Верховного правління терміном на 10—15 років. Організація і повноваження цього органу нагадують відому схему Робесп´єра.
Повстання декабристів потерпіло поразку, наочно показавши кризу самодержавно-кріпосницького ладу в Росії. Слідом за Ра-діщевим декабристи першими виступили проти всяких форм рабства, за республіку, громадянське суспільство. У своїх проектах конституції вони зуміли поєднати західноєвропейські ідеї, ідеї творців американської конституції з особливостями суспільно-політичного і соціально-економічного розвитку Росії. Водночас у радикальних проектах не знайшлося місця ідеям демократичного вирішення гострого національного питання в багатонаціональній імперії. Виключення робилося лише для Польщі. Тільки поет-декабрист К. Ф. Рилєєв у думі «Богдан Хмельницький» і поемі «Войнаровський» зі співчуттям ставився до сподівань українського народу, представляв «мазепінський рух» як «боротьбу свободи із самовладдям». Національне питання, а тим більше українське питання надовго залишиться «ахіллесовою п´ятою» російського лібералізму і революційного нігілізму.
Після придушення виступу декабристів державною доктриною в Росії стала проголошена міністром освіти графом Уваро-вим офіційна тріада «православ´я, самодержавство, народність». Ця охоронна ідеологія протистояла будь-яким спробам ліберальних реформ, національного відродження окраїн імперії. Вона загострила суперечки слов´янофілів і західників про перспективи її історичного розвитку.