Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
12
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 657.1:368
МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ СТРАХОВИКА
Спеціальність 08.06.04 –Бухгалтерський облік, аналіз та аудит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис:
Робота виконана на кафедрі обліку і аудиту в промисловості Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник доктор економічних наук, доцент Завгородній Віктор Петрович, Київський національний економічний університет, професор кафедри обліку і аудиту в промисловості.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Герасимович Анатолій Михайлович, Київський національний економічний університет, професор кафедри банківської справи;
кандидат економічних наук Барановська Вікторія Григорівна, Киівський державний торговельно-економічний університет, доцент кафедри аудиту.
Провідна установа Киівський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра обліку та аудиту,
Міністерство освіти і науки України, м. Київ.
Захист відбудеться 19 жовтня 2000 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.006.02. при Київському національному економічному університеті за адресою 03680, м.Київ, проспект Перемоги 54/1, аудиторія 317.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету, проспект Перемоги, 54/1.
Автореферат розісланий 19 вересня 2000 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.М.Поддєрьогін
Актуальність теми. В умовах планової економіки та монополії державної власності страхування проводилось державою. Створення страхових фондів, отримання страхових платежів, виплата страхових відшкодувань здійснювались із залученням коштів державного бюджету, тому основні методи діяльності, які притаманні сучасному комерційному страхуванню, не застосовувалися. З трансформацією форм власності та втратою державної монополії на здійснення страхування в Україні почали діяти незалежні суб’єкти підприємницької діяльності, виключним видом діяльності яких є надання страхових послуг. Встановлення нових економічних відносин між такими суб’єктами підприємницької діяльності, а також між ними та державою стало поштовхом для розробки відповідної нормативної бази.
Чинне страхове законодавство України сприяє здійсненню страхової діяльності на загальновизнаних принципах функціонування сучасного страхового ринку. З урахуванням досвіду інших країн законодавство визначає основні економічні категорії та показники страхової діяльності, встановлює вимоги щодо фінансової діяльності і платоспроможності страховиків. У страховиків з’явилася можливість здійснювати операції перестрахування і співстрахування, формувати технічні резерви та резерви із страхування життя, створювати централізовані страхові резервні фонди тощо. Таким чином, з’явилися нові об’єкти бухгалтерського обліку, що актуалізувало розробку відповідної моделі їх обліку.
В Україні, як це прийнято у більшості країн з розвинутою ринковою економікою, запроваджено державний нагляд за страховою діяльністю, який забезпечує контроль за платоспроможністю страховиків, достовірністю їх звітності та дотриманням ними страхового законодавства. І як показує досвід функціонування страхових ринків розвинутих країн, ефективний державний нагляд за страховою діяльністю можливий лише за наявності відповідної системи бухгалтерського обліку, яка дозволяє відображати особливості страхового підприємництва.
Проблеми страхування як особливого сегменту фінансового ринку держави та важливої системи економічних відносин знайшли своє висвітлення в наукових працях зарубіжних вчених: Вагнера А., Воблого К.Г., Манеса А., Рейтмана Л.І., Сухова В.О., Шахова В.В., Юлдашева Р.Т., українських економістів: Базилевича В.Д., Заруби О.Д., Клапківа М.С., Осадця С.С. та ін. Проте, як показали наші дослідження, проблеми бухгалтерського обліку в страховій справі та платоспроможності страховика в умовах становлення ринкових відносин досліджені недостатньо. Тому питання, пов’язані з теоретичними та практичними засадами бухгалтерського обліку в Україні, потребують обгрунтування та конкретних рекомендацій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку і аудиту в промисловості Київського національного економічного університету за темою “Організація і методологія обліку, аналізу і контролю в галузях народного господарства”, державний реєстраційний номер 01998U000785. В межах наукової програми автором виконані дослідження, пов’язані з методологією обліку в галузі страхування, а саме: облік страхових платежів, особливості обліку страхових зобов’язань у випадку укладання договорів перестрахування, облік страхових резервів, облік фінансових результатів страховика.
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є обгрунтування теоретичних та розробка практичних аспектів вдосконалення обліку страхової діяльності в умовах реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів та з урахуванням досвіду країн Європейського Співтовариства у страховій сфері.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі обгрунтовано необхідність вирішення таких задач:
1. Дослідити особливості функціонування сучасного страхового ринку України як одного з важливих чинників формування національної ринкової економіки.
. Проаналізувати діючу практику бухгалтерського обліку страхової діяльності з метою визначення напрямків її вдосконалення.
. Вивчити та узагальнити досвід ведення бухгалтерського обліку страхової діяльності в країнах Європейського Співтовариства для його використання в Україні.
. Обгрунтувати необхідність розробки методики обліку страхової діяльності з урахуванням нового Плану рахунків та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
. Розробити рекомендації щодо вдосконалення аналізу платоспроможності страховика як важливого інструменту державного регулювання страхової діяльності.
Предметом дослідження є методологічні та практичні проблеми бухгалтерського обліку та аналізу діяльності страховика в умовах становлення ринку страхових послуг.
Об‘єктом дослідження є страховики –суб‘єкти господарювання, які відповідно до законодавства України здійснюють підприємницьку діяльність, пов’язану із захистом майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання страхових випадків.
Методологія та методика дисертаційного дослідження базується на діалектичному методі пізнання економіко-фінансових процесів, поєднанні історичного та логічного в еволюції страхової діяльності, на принципах міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Під час дослідження використовувались методи фінансового і статистичного аналізу, синтезу, індукції і дедукції, порівняння, економіко-статистичні, економіко-математичні та інші методи.
У процесі дослідження були використані Конституція, Закони України, Укази Президента України, постанови Верховної Ради та Уряду України, офіційні дані Міністерства фінансів, Державного комітету статистики, Податкової адміністрації та інших міністерств і відомств України, монографічна та періодична література, матеріали конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
1. Розглянуто процес формування ринку страхових послуг, як невід’ємної складової національної ринкової економіки, з притаманними йому рисами.
. Визначено особливість руху грошових потоків страховиків, пов’язаних з формуванням спеціальних фондів, які призначені для відшкодування збитків, заподіяних громадянам та юридичним особам, що уклали договір страхування.
3. Обгрунтовано необхідність введенння додаткових бухгалтерських рахунків: “Страхові платежі”, “Перестрахування”, “Страхові резерви”, “Частка перестраховиків у страхових резервах”, “Виплати страхових сум та страхових відшкодувань”, уточнено їх класифікацію за економічним змістом та визначено місце в новому Плані рахунків.
. Запропоновано модель бухгалтерського обліку страхової діяльності з урахуванням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та нового Плану рахунків.
. Теоретично обгрунтовано можливість і доцільність застосування методу нарахування в обліку операцій страхування.
. Обгрунтовано необхідність складання страховиками окремого балансу та інших форм фінансової звітності, в основу побудови яких покладені вимоги чинного законодавства щодо платоспроможності страховика, необхідності представлення страхових резервів певними активами, розміщення страхових резервів на умовах безпечності, прибутковості та диверсифікованості.
7. Запропоновано методику аналізу платоспроможності страховика, а також показані характерні відмінності показників ліквідності та платоспроможності страховика від аналогічних показників інших суб‘єктів підприємницької діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що запропоновану автором модель бухгалтерського обліку страхової діяльності покладено в основу нормативних актів щодо страхування. Матеріали дослідження використовувались при підготовці Положення про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів з видів страхування інших, ніж страхування життя, затвердженого наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 26 травня 1997 року № 41, Інструкції з бухгалтерського обліку операцій страхування (крім страхування життя), затвердженої наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 1 червня 1998 року № 32 за погодженням з Міністерством фінансів України. Будучи членом Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, автор брав участь у розробці нового Плану рахунків. Запропоновані в роботі рахунки, їх кореспонденція були схвалені Методологічною радою і увійшли до Плану рахунків та Інструкції про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 (довідка Укрстрахнагляду від 24.12.1999 №8/136). Пропозиції автора були також враховані під час підготовки Вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо аудиторських перевірок страхових компаній (акціонерних товариств та підприємств емітентів облігацій), затверджених рішенням Комісії 3 липня 1997 року, № 15 (довідка Комісії від 17.12 1999 № 428/5). Запропонована в роботі модель бухгалтерського обліку отримала позитивну оцінку і прийнята до впровадження в страхових організаціях України, що підтверджується довідками Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (довідка від 23.03.2000 № 67/31), об’єднання страховиків –Моторного (транспортного) страхового бюро України (довідка від 5.01.2000 № 38/4).
Посібник автора “Бухгалтерський облік страхової діяльності” використовується в навчальному процесі вищих навчальних закладів за спеціальністю “Облік і аудит”.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження пройшли апробацію та отримали позитивну оцінку на:
міжнародній науково-практичній і методичній конференції “Бухгалтерський облік і аудит в Україні: проблеми теорії, практики і підготовки фахівців” (м. Київ, Київський національний економічний університет, 1996р.);
науково-практичній конференції “Організація бухгалтерського обліку страховика. Аудит страховика: вимоги та особливості” (м. Київ, Центр підготовки і перепідготовки кадрів та інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності, 1999 р.)
семінарах Центру підготовки і перепідготовки кадрів та інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності, (м. Київ, 1996 - 1999 рр.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях загальним обсягом 8,4 д.а., з них 10 –у наукових фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертації обумовлені визначеними метою та завданнями. До змісту дисертації входять: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел із 145 найменувань та додатки. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 165 сторінок друкованого тексту, у тому числі: 16 таблиць на 7 сторінках, 5 рисунків на 2 сторінках, 6 додатків на 6 сторінках.
У вступі міститься загальна характеристика проблеми, обгрунтовується важливість і актуальність теми дослідження, її наукове і практичне значення, відображається наукова новизна, визначаються цілі та завдання дослідження.
У розділі 1 “Страхування в системі економічних відносин” обгрунтовано зміст, закономірності та особливості здійснення страхової діяльності в ринкових умовах. Зважаючи на особливості діяльності страховика, обгрунтована необхідність вдосконалення системи бухгалтерського обліку страхової діяльності та аналізу платоспроможності страховика.
У роботі відзначається, що на всіх етапах розвитку суспільства людина здійснювала господарську діяльність всупереч негативному впливу природних та соціальних явищ. Результатом пошуку засобів захисту та здійснення заходів по зменшенню втрат, що спричиняються такими явищами, стало створення механізмів перерозподілу ризиків (збитків) та формування необхідних фондів. Механізми формування таких фондів передбачають резервування та перерозподіл відповідних ресурсів на випадок непередбачуваних подій та врахування можливості перерозподілу збитків між зацікавленими сторонами. Розвиток таких наук як статистика, теорія ймовірностей уможливив більш точне визначення частоти страхових випадків та суми очікуваних збитків. Це стало новим поштовхом у розвитку страхової справи. Почали утворюватися спеціальні товариства, які здійснювали страхування на комерційних засадах.
У роботі досліджується страхування як економічна категорія, яка являє собою систему економічних відносин, пов’язану з процесом формування спеціальних цільових фондів грошових коштів особливими суб’єктами підприємницької діяльності - страховиками, та використанням таких фондів у зв’язку із настанням непередбачуваних подій в суспільстві, які можуть спричинити збитки його членам - страхувальникам. Проводиться аналіз понять страхування та перестрахування, відзначається, що страхування можливе лише за певних умов. А саме: непередбачуваний характер небезпек, на випадок яких здійснюється страхування, їх рівномірний характер по відношенню до великої кількості небезпечних явищ та можливість їх статистичного обліку. Наводяться функції, які виконує страхування: ризикова, попереджувальна та функція заощадження.
В дисертації досліджується особливий механізм розподілу грошових потоків страхової організації. Здійснюючи страхову діяльність, страховики накопичують кошти, які при настанні страхового випадку мають бути виплачені страхувальнику. Особливістю страхових платежів є те, що факт їх отримання не збігається з часом надання послуги. Страхова послуга надається протягом терміну дії договору страхування. А оскільки страховий платіж визначається з урахуванням терміну дії договору, то частка надходжень страхових платежів, що відповідає страховим ризикам, які минули, вважається сумою реалізації страхових послуг (заробленими страховими платежами). Частина надходжень страхових платежів, що відповідає страховим ризикам, які не минули на звітну дату, являє собою окремий страховий резерв (резерв незароблених страхових платежів). Страхові резерви повинні відповідати страховим зобов’язанням страховика.
З урахуванням вимог страхового законодавства, в роботі дається визначення страхових резервів як економічної категорії. Страхові резерви характеризують економічні відносини між страховиком і страхувальниками щодо розподілу між ними страхових платежів. Шляхом формування страхових резервів здійснюється відокремлення частини коштів із суми надходжень страхових платежів з метою надання цій частині цільового призначення. Визначено особливості резервів із страхування життя та резервів з інших видів страхування: резервів незароблених премій та резервів збитків.
Необхідність формування резервів збитків пояснюється наявністю відомих вимог страхувальників на звітну дату. На відміну від резервів незароблених премій, які є частиною страхових платежів, відрахування до резервів збитків належать до витрат страховика. Це дає можливість значно розширити коло джерел коштів, які залучаються до формування страхових резервів та визначати реальний запас платоспроможності страховика.
В дисертації представлено результати дослідження страхового ринку України та означено напрямки його реформування. На підставі результатів дослідження доводиться, що страховий ринок України поступово стає конкурентним. В країні зареєстровано 266 страхових компаній, які здійснюють різноманітні види страхування. Визначено тенденції розвитку страхового ринку, адекватні тенденціям розвитку ринкового середовища в цілому. Послідовне зростання обсягів страхових платежів свідчить про нову якість страхового поля та збільшення потреби в страховому захисті в ринкових умовах. У табл. 1 порівнюються темпи росту внутрішнього валового продукту та одержаних страховиками страхових платежів у фактичних цінах.
Порівняння показників внутрішнього валового
продукту (ВВП) та страхових платежів,
одержаних страховиками
|
Показник |
Млн. грн. |
Темпи росту,% |
Млн. грн. |
Темпи росту,% |
Млн. грн. |
Темпи росту,% |
Млн. грн. |
Темпи росту,% |
|
ВВП |
81519 |
1.49 |
.14 |
.10 |
.24 |
|||
|
Страхові платежі |
318 |
.30 |
.28 |
.96 |
1230 |
.55 |
З урахуванням вимог страхового законодавства в роботі подано характеристику об‘єкту дослідження - суб‘єкту підприємницької діяльності, який здійснює страхову діяльність. Розглянуто порядок створення страхових організацій, діяльності відокремлених підрозділів страховика, принципи утворення агентської мережі страховика. Обгрунтовано необхідність встановлення певних організаційних форм страховика. В Україні - це акціонерні, повні, командитні або товариства з додатковою відповідальністю. З огляду на те, що законодавство дозволяє страховикам утворювати об‘єднання страховиків, в роботі обгрунтовано ефективність такого об‘єднання.
В дисертації підкреслюється необхідність законодавчого регулювання страхової діяльності, виділяються два основних його напрямки: регулювання платоспроможності страховиків та регулювання страхового ринку. Обгрунтовано, що стійке функціонування галузі страхування, яке забезпечується в тому числі і системою її державного регулювання, є важливим чинником стабільності суспільства. Зазначається, що в Законі України “Про страхування”, поряд із загальними нормами страхової діяльності детально викладені вимоги щодо фінансової діяльності та платоспроможності страховиків. Доводиться, що визначені страховим законодавством економічні категорії та показники страхової діяльності потребують відповідного відображення в бухгалтерському обліку.
В розділі 2 “Методологія обліку страхової діяльності” представлено методологічні аспекти побудови бухгалтерського обліку страхової діяльності.
Дано характеристику об‘єктів бухгалтерського обліку страхової діяльності: страхових платежів, страхових резервів, операцій перестрахування, доходів та витрат страховика.
Основним джерелом доходів страховика є страхові платежі, які надходять відповідно до укладених договорів страхування. Страхове законодавство України не відносить страхові платежі до доходів від страхової діяльності в момент їх надходження, а передбачає попередній розподіл таких платежів на зароблені і незароблені страхові платежі. Одержані страхові платежі стають доходами, тобто заробленими платежами поступово, з плином часу, оскільки ймовірність настання страхового випадку і відповідно ймовірність виплати страхового відшкодування поступово знижуються. У зв’язку з цим страхові платежі потребують розподілу на доходи і резерви.
Особливості відображення в бухгалтерському обліку страхових платежів пов’язані з вимогами чинного законодавства та особливостями укладання договорів страхування. В роботі обгрунтовано необхідність застосування обліку страхових платежів за принципом нарахування, який дозволяє визнавати страхові зобов’язання з моменту набрання чинності договору страхування. Даються відмінні риси порядку відображення реалізації страхових послуг страховиками від порядку відображення реалізації товарів (послуг) іншими суб’єктами підприємницької діяльності. Вводиться поняття “записані страхові премії”, яке характеризує величину страхових премій, яка належить за видані страхові поліси. Запропоновано порядок відображення в обліку сум повернених страхових платежів у зв‘язку із достроковим припиненням дії договору страхування з використанням відповідних бухгалтерських регістрів.
У дисертації особлива увага приділяється обліку страхових резервів. Оскільки, наявність у страховиків страхових резервів є головною умовою забезпечення платоспроможності, їх достовірне відображення в бухгалтерському обліку має важливе значення. У порівнянні з країнами Європейського Співтовариства в Україні застосовується досить обмежене коло видів страхових резервів, що значно зменшує можливості підвищення платоспроможності страховиків України.
Закон України "Про страхування", Положення про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів з видів страхування інших, ніж страхування життя встановлює конкретний порядок формування технічних резервів.
Величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від сум надходжень страхових платежів з відповідних видів страхування. У зв’язку з тим, що зміна залишків резервів незароблених премій впливає на величину зароблених страхових платежів, в роботі запропоновано здійснювати облік результатів таких змін протягом звітного періоду на окремому рахунку “Результат зміни технічних резервів”. Результат зміни резервів незароблених премій визначається порівнянням залишків резервів незароблених премій на початок та кінець звітного періоду шляхом записів відповідно за кредитом та дебетом субрахунку “Результат зміни резервів незароблених премій” рахунку “Результат зміни технічних резервів” в кореспонденції з субрахунком “Резерв незароблених премій”.
Діюча практика бухгалтерського обліку передбачає облік змін тих або іншіх активів чи пасивів з метою визначення фінансових результатів. Наприклад: залишків незавершеного виробництва, готової продукції, витрат майбутніх періодів, резервів майбутніх витрат та платежів. Такі зміни обліковуються на тих самих рахунках, що й ці активи (пасиви). Доцільність застосування окремого рахунку “Результат зміни технічних резервів” для обліку змін технічних резервів страховика, пояснюється особливостями операцій перестрахування та їх впливом на порядок формування страхових резервів та доходів від страхової діяльності. Рахунок ‘‘Результат зміни технічних резервів‘‘за своїм призначенням є зіставляючим рахунком, на якому обліковується рух коштів, пов’язаний з формуванням технічних резервів.
У роботі значна увага приділяється порядку відображення в обліку операцій перестрахування. Перестрахування здійснюється у випадках, коли страховики беруть на себе страхові зобов’язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів. При цьому страховики сплачують перестраховикам частину страхових платежів, одержуючи від них комісійну винагороду. Таким чином, операції перестрахування передбачають перерозподіл коштів між страховиками та додаткове забезпечення страхових зобов’язань. Такому розподілу страхових платежів повинен відповідати розподіл технічних резервів з відповідним відображенням їх на рахунках бухгалтерського обліку. З огляду на те, що страхове законодавство розмежовує поняття зобов’язання страховика та зобов’язання перестраховика, виникає необхідність їх розмежування в обліку. Запропоновано застосування “брутто-методу” формування страхових резервів, за допомогою якого здійснюється відокремлення в обліку частки перерестраховиків у страхових резервах. У роботі показано переваги “брутто-методу” над “нетто-методом” у відображенні страхових резервів, який також дозволяє здійснювати аналіз зобов’язань страховика та перестраховика. Для запровадження “брутто-методу” в роботі пропонується ввести додатковий рахунок “Частка перестраховиків у страхових резервах” та субрахунки до нього:
“Частка перестраховиків у резервах незароблених премій”,
“Частка перестраховиків у резервах збитків”.
Цей рахунок характеризує джерело коштів - страхові резерви, але за структурою й призначенням є регулюючим контрпасивним рахунком. Рахунок “Частка перестраховиків у страхових резервах” дає можливість достовірної оцінки страхових зобов’язань як у страховика, так і в перестраховика.
З метою додаткового забезпечення виконання своїх зобов’язань перед страхувальниками страхове законодавство України передбачає наявність гарантійного фонду страховика та можливість створення вільних резервів. У роботі запропоновано порядок відображення в обліку цих фондів та резервів.
Обгрунтовується необхідність застосування окремого рахунку ‘‘Перестрахування‘‘. Зазначений рахунок є активним, витратним і застосовується для накопичення сум часток страхових платежів, які сплачені перестраховикам.
Страхове законодавство визначає перелік доходів страховика. Основним видом доходу від страхової діяльності є зароблені страхові платежі, які являють собою частку від сум надходжень страхових платежів, що відповідає страховим ризикам, які минули повністю або частково на звітну дату. Метод розрахунку зароблених страхових платежів безпосередньо пов’язаний з порядком формування резервів незароблених премій.
Відповідно до страхового законодавства зароблені страхові платежі з видів страхування інших, ніж страхування життя визначаються шляхом збільшення суми надходжень страхових платежів протягом звітного періоду на суму незароблених страхових платежів на початок звітного періоду і зменшення отриманого результату на суму незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду. У випадку здійснення страховиком операцій перестрахування виникає необхідність в додаткових розрахунках. На основі проведених досліджень в роботі запропоновано модель і алгоритм розрахунку зароблених страхових платежів з урахуванням операцій перестрахування:
з суми надходжень страхових платежів вираховуються частки страхових платежів сплачені перестраховикам у звітному періоді відповідно до договорів перестрахування;
зароблені страхові платежі коригуються на суму зміни частки перестраховиків в резервах незароблених премій протягом звітного періоду. Коригування здійснюється шляхом збільшення зароблених страхових платежів на величину частки перестраховиків в резервах незароблених премій на кінець звітного періоду і зменшення на величину частки перестраховиків в резервах незараблених премій на початок звітного періоду.
В роботі обгрунтовується необхідність введення спеціального субрахунку “Зароблені страхові платежі” для відображаення зароблених страхових платежів. Беручи до уваги, що зароблені страхові платежі є виручкою від реалізації страхових послуг, такий субрахунок відкривається до рахунку “Доходи від реалізації”. Призначення цього рахунку - відображення доходів від реалізації продукції, товарів (послуг). Щодо відображення доходів від страхової діяльності, то на субрахунку “Зароблені страхові платежі” визначається основна складова доходів від страхової діяльності - зароблені страхові платежі з урахуванням операцій перестрахування. Тобто здійснюється розподіл зароблених страхових платежів між страховиком і перестраховиком.
Враховуючи особливості визначення прибутку від діяльності із страхування життя як суми надлишку резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) понад обсяги страхових зобов'язань, яка використовується у звітному періоді на власні потреби страховика, в роботі запропоновано механізм розрахунку такого надлишку.
Надлишок резервів довгострокових зобов'язань понад страхові зобов'язання визначається шляхом порівняння суми фактичних резервів із страхування життя з величиною резервів довгострокових зобов'язань, розрахованих актуарно. Резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви) розраховуються окремо по кожному договору страхування згідно з методикою, затвердженою Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю.
Підсумком другого розділу є запропонована схема бухгалтерського обліку страхової діяльності з урахуванням діяльності із страхування життя. При цьому застосовується кореспонденція рахунків, яка відповідає вимогам Плану рахунків, що запроваджується в Україні.
У розділі 3 “Методика аналізу платоспроможності страховика” на основі проведених досліджень з урахуванням особливих функцій страховика щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб пропонується методика аналізу платоспроможності страховика. При цьому обгрунтовується необхідність побудови системної моделі звітності, яка дозволяє здійснювати аналіз діяльності страхової організації.
В роботі запропоновано звітність страховика у складі: Балансу страховика, Звіту про доходи та витрати страховика, Звіту про рух грошових коштів страховика. Така звітність в цілому відповідає структурі звітності, яка запроваджується в Україні відповідно до Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку, а також вимогам Міжнародних стандартів з бугалтерського обліку. При цьому в запропонованих формах звітності передбачено відображення інформації, що стосується страхової діяльності з урахуванням вимог Директиви Ради ЄС щодо звітності страховиків.
Особливістю запропонованої форми балансу є поєднання принципів “нетто-балансу”, який застосовується при визначенні майнового стану страховика та “брутто-балансу” - стосовно страхових зобов’язань. З огляду на те, що страхові зобов’язання повинні відповідати обсягам наявних страхових резервів, величина цих резервів наводиться в балансі без врахування операцій перестрахування. Такий підхід вимагає запровадження окремої статті активу балансу “Частка перестраховиків в страхових резервах”. Розширення кола активів та пасивів дає можливість здійснювати аналіз виконання страховиком умов забезпечення платоспроможності та розміщення ним страхових резервів.
У роботі обгрунтовано необхідність складання страховиками окремого звіту про доходи та витрати страховика. Це пов’язано, перш за все, з особливостями визначення результату діяльності страхової організації, а також чинниками, що впливають на нього. Узагальнюючим показником діяльності страховика є валовий дохід страховика. Порядок визначення величини валового доходу вимагає попереднього розрахунку окремих показників, а також складових частин доходів та витрат страховика. В запропонованій формі “Звіт про доходи та витрати страховика” передбачено здійснення необхідного групування статей доходів та витрат страховика для подальшого визначення фінансового результату і валового доходу. З урахуванням особливостей руху грошових потоків страховика, структура яких представлена на рис.1, пропонується відповідна форма звіту про рух грошових коштів.
Кf??????????????
Оf?????????(???????? ??????????
Сf??????????????
Пf??????
Пf??????????????
Сf??????????????