Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля
Кафедра економіки та управління
Кафедра психології, філософії та суспільних наук
Горбаченко Ю.М., Грибенюк Г.С.,
Капля А.М., Кришталь Т.М., Чубань В.С., Щерба Т.О.
Навчально-методичний комплекс:
самостійна робота курсантів, студентів та слухачів
з дисципліни «Організація управління діяльністю
органів та підрозділів пожежної безпеки»
м. Черкаси - 2013
ББК 38.96 – 6П2
Г 67
Рецензент: завідувач кафедри менеджменту організацій Черкаського державного технологічного університету, д.е.н., професор Качала Т.М.
Затверджено методичною радою академії як навчально-методичний комплекс: самостійна робота курсантів, студентів та слухачів "Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки".
Ю.М. Горбаченко, Г.С. Грибенюк, А.М. Капля, Т.М. Кришталь, В.С. Чубань, Т.О. Щерба
Г67 Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки / Навчально-методичний комплекс: самостійна робота курсантів, студентів та слухачів. – Черкаси, 2013. – 131 с.
ISBN
У навчально-методичному комплексі викладені вимоги та рекомендації щодо організації самостійної підготовки та виконання курсової роботи курсантами, студентами та слухачами, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" за спеціальністю 7.17020301 «Пожежна безпека». Навчально-методичний комплекс містить вимоги до знань курсантів, студентів та слухачів та критерії оцінювання знань.
ББК 38.96 – 6П2
ЗМІСТ:
|
[1] Форми поточного, модульного та підсумкового контролю [1.0.1] Структура та завдання Урядового органу державного нагляду у сфері цивільного захисту у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту; [2] Зміст дій реагування на НС (алгоритм) [2.1] М-1. Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації [2.1.1] Пояснення [2.2] М-2. Дії по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС; Призначення Уповноваженого керівника; Створення Штабу з ліквідації НС. [2.2.1] Пояснення [2.3] М-3. Дії по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації [2.3.1] Пояснення [2.4] М-4. Дії Уповноваженого керівника, Штабу з ліквідації НС, сил і засобів при ліквідації НС [2.4.1] Пояснення [2.4.2] Дії органів управління, сил та засобів Системи, які залучаються до реагування на НС [2.4.3] Організація управління реагуванням на НС [2.4.4] Утворення угруповання сил та засобів реагування на НС [2.4.5] Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації [2.4.6] Організація основних видів забезпечення під час дій у зоні НС [2.4.7] Забезпечення безпеки під час дій у режимі НС [3] Перелік завдань на виконання курсової роботи [3.1] 1. Вибух на складах боєприпасів. [3.1.1] 2. Руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот”. [3.1.2] 3. Циклон. [3.1.3] 4. Кишкове інфекційне захворювання. [3.2] 15. Вибух на складах боєприпасів. [3.2.1] 16. Руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот”. [3.2.2] 17. За інформацією Черкаського обласного центру з гідрометеорології циклон із швидкістю 120 км/год наближається до Черкаської області. Очікуються інтенсивні зливи (140-160% жовтневої норми опадів) та шквалисте посилення вітру (до 45 м/с). Можливе утворення інтенсивного поверхневого місцевого стоку, формування швидкоплинних паводків на річках області, наповнення та переповнення водосховищ, що в свою чергу призведе до підтоплення господарських споруд, об'єктів суб'єктів господарювання та населених пунктів області, порушення функціонування систем життєзабезпечення населення. [3.3] НС [3.4] Оперативно-чергова служба [3.5] Оперативно - чергові служби [3.6] О [3.7] М [3.8] Р [3.9] Д [3.10] О [3.11] М [3.12] Р [3.13] Д [3.14] Приведення органів управління, сил і засобів ЕДС різного рівня у режим підвищеної готовності та НС [3.15] Дії органів управління, сил і засобів при реагуванні на НС [3.16] Організація управління [3.16.1] Створення спеціальної Урядової, спеціальних комісій з ліквідації НС [3.16.2] Призначення Уповноваженого керівника з ліквідації НС [3.16.2.1] Призначення Уповноваженого керівника з ліквідації НС |
Вступ
Самостійна робота курсантів, студентів, слухачів - форма організації навчального процесу, яка є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових для відвідування навчальних занять. Час, відведений для самостійної роботи, регламентується робочим навчальним планом і може становити від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Для осіб, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів, навчальний час, відведений для самостійної роботи, повинен становити не менше 1/2 і не більше 2/3 загального обсягу часу, визначеного програмою підготовки магістра.
Зміст самостійної роботи курсанта, студента, слухача визначається робочою програмою навчальної дисципліни, завданнями та вказівками викладачів. Вона забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, відповідною науковою та фаховою монографічною та періодичною літературою, методичними рекомендаціями та вказівками тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи курсанта, студента, слухача повинні передбачати можливість проведення ним самоконтролю за рівнем розуміння і засвоєння навчального матеріалу.
Самостійна робота курсанта, студента, слухача може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах і аудиторіях, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.
Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння курсантом, студентом, слухачем у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався у ході навчальних занять.
Самостійна робота курсантів, студентів, слухачів здійснюється у таких основних формах:
індивідуальні завдання з окремих дисциплін. Такі завдання формулюються викладачем і покликані сприяти поглибленому вивченню курсантами, студентами, слухачами окремих питань навчальних планів. Вони виконуються курсантами, студентами, слухачами у формі рефератів, узагальнень практики, розрахункових або графічних робіт, контрольних робіт тощо при консультуванні з боку викладача. Кількість та форма індивідуальних завдань визначається робочою програмою навчальної дисципліни, тематика індивідуальних завдань встановлюється кафедрою (предметною або цикловою комісією).
Індивідуальні завдання приймаються (перевіряються) викладачем, зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) та після закінчення поточного навчальною року знищуються за актом у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.
курсові проекти (роботи), які виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних курсантами, студентами, слухачами за час вивчення конкретної навчальної дисципліни. Тематика курсових проекті» (робіт) пов'язується з теоретичними і практичними проблемами, що розглядаються даною навчальною дисципліною. Порядок визначення і затвердження тем курсових проектів (робіт), їх розподілу між курсантами, студентами, слухачами і терміни виконання визначаються вищим навчальним закладом або відповідним факультетом, кафедрою, відділенням, предметною або цикловою комісією, відображаються у робочому навчальному плані. Кількість курсових проектів (робіт), що виконуються курсантами, студентами, слухачами протягом одного семестру, не повинна перевищувати двох проектів (робіт).
Підготовка курсантами, студентами, слухачами курсових проектів (робіт) здійснюється, як правило, під керівництвом найбільш кваліфікованих викладачів. Захист проектів (робіт) проводиться перед комісією у складі двох трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи). Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) протягом одного року після їх захисту курсантом, студентом, слухачем та знищуються за актом у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.
Мета і завдання курсу
Управління органами та підрозділами пожежної безпеки має свої особливості, обумовлені специфічним суб’єктним складом у цій сфері, основу якого становлять сили й засоби пожежної охорони, що виконують завдання з профілактики і гасіння пожеж, рятування людей, майна тощо, та специфічним об’єктом, яким є, з одного боку, життя і здоров’я людей, їхні права і свободи, матеріальні і духовні цінності, нормальна діяльність державних інституцій, з іншого – фізичні та юридичні особи, які зобов’язані дотримуватись правил (вимог) пожежної безпеки, а також підлеглі (підпорядковані) підрозділи стосовно керівних органів в управлінських відносинах. В основу предмету покладено вивчення методів та форм розв’язання проблем організаційної та управлінської діяльності в сфері цивільного захисту.
Навчальна дисципліна “Організація управління діяльністю органів і підрозділів пожежної безпеки” спрямована на формування, підтримку та розвиток у курсантів, студентів та слухачів професійно-важливих якостей. Навчальна дисципліна є дисципліною, що формує методологічний апарат, необхідний для діяльності керівника, розвитку здатності до самостійного оволодіння знаннями, формування навичок творчого мислення та здатності до професійного саморозвитку. Мета вивчення курсу – формування системи поглядів в області управління, яка дозволить забезпечити ефективне функціонування соціальних систем управління. Майбутні спеціалісти повинні оволодіти основними положеннями теорії, методології і практики управління у сфері пожежної безпеки, управління у сфері цивільного захисту, формувати уявлення про технології розв’язання основних організаційно-управлінських завдань в діяльності органів та підрозділів пожежної безпеки, як складової ЄДСЦЗ, формувати навички творчого мислення та здатності до професійного саморозвитку.
Мета конкретизується у завданнях, які виокремлено відповідно до логіки формування компонентів творчого мислення та реальної логіки навчальної діяльності курсантів, студентів, та слухачів у цілі навчання: формування творчого мислення, розвиток комунікативних вмінь, формування індивідуального стилю спілкування, виховання якостей творчої особистості, розвиток рефлексивного мислення, формування потреб та вмінь саморозвитку творчого мислення, формування вмінь раціональної навчальної діяльності, оволодіння предметним та міжпредметним навчальним змістом, розвиток пізнавальної активності.
Після вивчення курсу курсанти, студенти та слухачі повинні:
Знати:
Вміти
Мати навички:
Міждисциплінарні зв’язки
Дисципліна є професійно зорієнтованою. Її понятійне поле межує з такими дисциплінами як «Основи державного управління у сфері пожежної безпеки», «Пожежна тактика», «Пожежна техніка», «Пожежна профілактика», «Пожежно-стройова підготовка» та ін. Вивчення курсу вимагає знань загальноосвітніх та спеціальних дисциплін. Статус курсу – нормативний.
Навчальний план передбачає вивчення дисципліни у певному логічному порядку.
Однією з найважливіших і найбільш активних форм освоєння дисципліни є семінарські заняття. Мета семінару — поглиблене і систематизоване вивчення найскладніших і найважливіших тем курсу. Слід особливо підкреслити: семінарські заняття покликані не повторювати, а доповнювати і конкретизувати матеріал лекційного курсу і навчальної літератури. План семінарського заняття-включає: його тему, порядок її розгляду, необхідну літературу. Основою для підготовки до семінару й участі в ньому є вивчення нормативно-правової бази, що дає можливість засвоїти зміст найважливіших положень, етапів.
Семінарське заняття є головною ланкою навчального процесу, де відбувається засвоєння навиків самостійної роботи. Його призначення - вивчення найбільш важливих і складних тем навчальної дисципліни. За своїм характером, змістом і призначенням воно виконує пізнавальну, контрольну та виховну функцію в їх нерозривній єдності. Тут поєднуються підбиття підсумків самостійної роботи курсантів, студентів та слухачів, перевірка набутих ними знань, їх закріплення, поглиблення та розширення.
Мета семінарського заняття з дисципліни полягає в підвищенні ідейного та теоретичного рівня знань курсантів, студентів, слухачів, в необхідності навчити їх користуватися придбаними знаннями в професійній сфері..
При самостійній підготовці курсантів, студентів та слухачів до семінару насамперед потрібно прочитати конспект відповідної лекції і матеріал підручника з певної теми. Потім відповідно до плану семінарського заняття слід приступити до вивчення нормативно-правових актів і вказаної основної та додаткової літератури. Рекомендується мати спеціальний зошит для семінарських занять. Можна обмежитися короткими нотатками, що стосуються поставлених у завданні питань чи опрацюванні нормативно-правових актів. Іноді корисно згрупувати рекомендовані статті або параграфи джерела, скласти розгорнутий план відповіді і навіть конспективно сформулювати його. Таким чином, уже під час підготовки до семінару курсантам, студентам, та слухачам доводиться аналізувати нормативні акти, підсумовувати дані різних джерел, робити самостійні висновки й узагальнення.
У процесі семінарського заняття курсанти, студенти та слухачі висвітлюють окремі питання теми і доповнюють відповіді товаришів. Під керівництвом викладача при колективному обговоренні аналізуються різні варіанти поставлених у плані семінару запитань, виправляються помилки, допущені у виступах. Тим самим курсанти, студенти та слухачі вчаться формулювати й обґрунтовувати питання, чітко аргументувати свої відповіді, обстоювати свою думку. Висновок викладача, підсумки розгляду окремих питань, нові дані, отримані в процесі заняття, варто внести до своїх записів, зроблених під час самостійної підготовки до семінару.
Семінари навчають курсантів, студентів та слухачів першим навикам науково-дослідницької роботи. Семінарські заняття є також одним із засобів морального виховання курсантів, студентів та слухачів. Тут вчаться правильно оцінювати різноманітні явища суспільно-політичного життя.
Потрібно прагнути до того, щоб кожний семінар давав повну характеристику тій чи іншій проблемі. Тільки в цьому разі досягається міцне засвоєння навчального матеріалу.
Семінар передбачає значну попередню працю курсантів, студентів та слухачів. Кінцевий успіх семінарського заняття залежить від правильної постановки питань, що виносяться на це заняття. Правильність полягає в тому, що питання мають стимулювати курсанта, студента, слухача до самостійності, аналізу, узагальнення, зв'язку з сучасністю того матеріалу, який розглядається. Для цього вони повинні вчитися правильно аналізувати та конспектувати наукову літературу. Важливо засвоїти, що неможливо глибоко опанувати спеціальною монографічною літературою без відповідних записів. Оптимальними формами таких записів є анотації, виписки, тези, плани, конспекти. Не потрібно також забувати, що на семінарському занятті з дисципліни засвоєння матеріалу обов'язково має поєднуватися з вихованням у курсантів, студентів, слухачів моральних якостей, поваги до свого народу, Батьківщини.
Важливою умовою опанування дисципліни є самостійна робота курсанта, студента та слухача. Вона включає в себе ряд напрямів розумової діяльності як в навчальний, так і в поза-навчальний час. Самостійність має місце і в процесі слухання лекції, бо вміння записати лекцію, знайти в ній головне - це результат індивідуальної роботи. Відомо, що добре прочитана лекція несе не тільки інформаційне навантаження, але й допомагає розвивати здібність творчого міркування, грає організаційну і керівну роль як в навчальному процесі, так і в послідуючій професійній роботі.
Критерії оцінювання
Засвоєння знань курсантами, студентами (слухачами) та опанування змісту навчального матеріалу можливе на рівні:
Рівень знань дисципліни за результатом поточного контролю та підсумкового контролю оцінюється з урахуванням наступних критеріїв:
“О” – засвоєння навчального матеріалу на рівні ОЗНАЙОМЛЕННЯ. Характеризується вмінням відтворювати знання, що відповідає оцінці “задовільно”.
“Р” – засвоєння навчального матеріалу на рівні РЕПРОДУКТИВНИХ ЗНАНЬ. Передбачає крім відтворення знань ще і вміння розв’язувати типові завдання. Відповідає оцінці “добре”.
“Т” – засвоєння навчального матеріалу на рівні ТВОРЧОГО ВИКОРИСТАННЯ. Додатково до рівня “Р” курсант, студент (слухач) повинен бачити проблеми і протиріччя, аналізувати та розв’язувати складні завдання. Відповідає оцінці “відмінно”.
“К” – засвоєння навчального матеріалу на рівні КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ. Додатковим складником є ведення курсантом самостійного наукового пошуку.
Контрольні заходи проводяться з метою встановлення рівня засвоєння курсантами, студентами, слухачами теоретичного матеріалу та практичних навичок, що передбачені програмою. Такі заходи включають поточний, модульний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час семінарських, практичних занять з метою перевірки рівня засвоєння курсантом, студентом, слухачем певної теми навчальної дисципліни.
Модульний та підсумковий контролі проводяться з метою оцінки результатів засвоєння змісту навчального матеріалу. Здійснюються в обсязі, визначеного програмою навчальної дисципліни навчального матеріалу, в терміни, встановлені робочим навчальним планом, та включають написання модульних контрольних робіт і проведення заліку або іспиту.
Система оцінки рівня знань
Оцінка за усну відповідь, виконання практичних завдань при поточному, модульному контролі та на іспитах виставляється:
Шкала оцінювання: національна та ECTS
|
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
||
|
90 – 100 |
А |
відмінно |
|
82-89 |
В |
добре |
|
74-81 |
С |
|
|
64-73 |
D |
задовільно |
|
60-63 |
Е |
|
|
35-59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
|
0-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Прим.: - відмінно – відмінно виконана робота з мінімальними помилками;
- добре – загалом хороша робота, але з помітними помилками;
- задовільно – непогано, але зі значними помилками;
- незадовільно – з можливістю повторного складання;
- неприйнятно – необхідна серйозна подальша робота.
Критерії оцінювання знань і вмінь студентів з дисципліни «Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки»
|
№ п/п |
Критерії |
Вага (Мах) |
|
1. |
Критерії оцінювання навчальної діяльності під час вивчення модуля |
|
|
1.1. |
виступ з теоретичного питання |
3 |
|
1.2. |
доповнення на семінарі |
2 |
|
1.3.. |
виконання тестового завдання або виконання контрольного експрес-опитування |
5 |
|
1.4. |
індивідуальне завдання підвищеної складності |
2 |
|
1.5. |
написання та захист реферату |
4 |
|
1.6. |
участь в студентській НДР |
10 |
|
1.7. |
наявність якісних конспектів усіх лекцій |
16 |
|
Разом можна отримати під час вивчення модуля |
50 |
|
|
2. |
Критерії оцінювання підсумкової модульної роботи |
|
|
2.1. |
Тестове завдання |
6 |
|
2.2. |
Репродуктивне завдання |
22 |
|
2.3. |
Проблемно-аналітичне завдання |
22 |
|
Модульна контрольна робота |
50 |
|
|
Разом за модуль |
100 |
|
|
Підсумок: |
Іспит |
|
|
3. |
Штрафна частина |
|
|
3.1. |
Відсутність конспекту |
-16 |
|
3.2. |
За непідготовлені завдання |
-2 |
|
3.3 |
Порушення дисципліни на занятті. |
В залежності від кількості зауважень |
Окремо оцінюється КР макс. за підготовку і написання курсової 50, за захист до 50. Підсумком вивчення навчальної дисципліни є іспит.
Академічні успіхи тих, хто навчається, визначаються за допомогою національної системи оцінювання та за системою оцінювання, що використовується у вищому навчальному, та реєструються у вищому навчальному закладі з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.
Тематичний план
|
№ пп |
Найменування розділів та тем |
Кре-дити ECTS |
Всього годин |
Аудиторних годин |
Самост. робота |
Форма контролю |
||
|
Всього |
Лекцій |
Семі-нари |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Модуль 1. Особливості організації діяльності органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій |
||||||||
|
|
Розділ 1. Організація та управління діяльністю системи цивільного захисту. Місце ДСНС України в управлінні ЄДСЦЗ. |
27 |
12 |
6 |
6 |
15 |
||
|
|
Тема № 1.1. Управління єдиною системою цивільного захисту. Місце ДСНС України в системі управління ЄДСЦЗ |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема №1.2. Управління ЄДСЦЗ за різних режимів функціонування єдиної системи цивільного захисту |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема №1.3. Оцінка ефективності діяльності функціональних і територіальних підсистем єдиної системи цивільного |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
Розділ 2. Діяльність органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій. |
63 |
28 |
14 |
14 |
35 |
|||
|
|
Тема № 2.1. Порядок реагування та організація управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема №2.2. Оперативне реагування органів влади на надзвичайні ситуації державного рівня |
9 |
4 |
4 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема №2.3. Організація управління діяльністю аварійно-рятувальних служб по ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема №2.4. Типові алгоритми дій при загрозі НС техногенного та природного характеру |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема № 2.5. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні НС на об’єктах зберігання і переробки зерна |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема № 2.6. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні НС на об’єктах хімічної промисловості |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема № 2.7. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні повені або селі |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
оточ-ний |
|
|
Розділ 3. Структурно-функціональні особливості системи страхового фонду документації. |
54 |
26 |
12 |
14 |
28 |
|||
|
|
Тема 3.1. Державна система страхового фонду документації: історія розвитку та світовий досвід |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема № 3.2. Законодавча основа функціонування страхового фонду документації України. Напрямки створення СФД. Державний реєстр потенційно-небезпечних об'єктів |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема № 3.3 Державна технічна інспекція ДдСФДУ: організаційні засади функціонування, права та обов’язки |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема № 3.4. Науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії. Технічний комітет стандартизації та мікрографії: Основні завдання та напрямки діяльності |
9 |
4 |
2 |
2 |
5 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема 3.5. Порядок формування, ведення та використання галузевого та обласного (регіонального) страхового фонду документації |
8 |
4 |
2 |
2 |
4 |
поточ-ний |
|
|
|
Тема № 3.6. Порядок здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади |
10 |
6 |
2 |
4 |
4 |
поточ-ний |
|
|
Підсумок: |
МКР |
|||||||
|
Всього |
4 |
144 |
66 |
32 |
34 |
78 |
Іспит |
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТ ТЕМ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Розділ 1. Організація та управління діяльністю системи цивільного захисту. Місце ДСНС України в управлінні системою
Тема №1.1. Управління в органах і підрозділах ДСНС України як галузь державного управління. Місце ДСНС України в системі управління ЄДСЦЗ
Структура єдиної системи цивільного захисту. Управління єдиною державною системою. Управління в органах і підрозділах ДСНС України як галузь державного управління. Управління єдиною системою цивільного захисту. Місце органів і підрозділів ДСНС України в системі управління ЄДСЦЗ. Урядовий орган державного нагляду у сфері цивільного захисту у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту. Органи оперативного реагування на надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту. Органи мінімізації наслідків чорнобильської катастрофи та інших надзвичайних ситуацій. Повноваження та відповідальність посадових осіб органів оперативного реагування на надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту. Повноваження та відповідальність посадових осіб урядового органу державного нагляду у сфері цивільного захисту у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту. Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту. Функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Рекомендована література: [2, 76, 99, 73]
Тема № 1.2. Управління ЄДСЦЗ за різних режимів функціонування єдиної системи цивільного захисту
Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту. Режим повсякденного функціонування. Режим підвищеної готовності. Режим надзвичайної ситуації. Режим надзвичайного та воєнного стану. Основні характеристики режимів функціонування єдиної системи цивільного захисту. Управління в режимі повсякденного функціонування;
Управління в режимі підвищеної готовності. Управління в режимі надзвичайної ситуації.
Рекомендована література: [2,6,8, 76, 99,73]
Тема № 1.3. Оцінка ефективності діяльності функціональних і територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту
Правові основи проведення перевірок. Головна мета та загальні вимоги до проведення перевірки. Організація перевірок. Порядок проведення комплексних перевірок. Порядок проведення контрольних перевірок. Порядок проведення контрольних перевірок. Загальні напрямки проведення перевірок. Порядок оцінки діяльності функціональних і територіальних підсистем ЄСЦЗ. Критерії оцінки діяльності функціональних і територіальних підсистем ЄСЦЗ
Рекомендована література: [2,6,8,9,10, 76, 99,73]
Розділ 2. Діяльність органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій
Тема № 2.1. Порядок реагування та організація управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій
Організація реагування на НС. Планування реагування на НС. Порядок класифікації НС. Порядок обліку НС. Інформування та оповіщення органів управління, сил суб’єктів реагування на НС та населення. Подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації. Переведення органів управління, сил і засобів Системи у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації.
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10,16,20,76, 99,73]
Тема № 2.2. Оперативне реагування органів влади на надзвичайні ситуації державного рівня. Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації
Організація управління реагуванням на НС. Дії органів управління, сил та засобів системи, які залучаються до реагування на НС. Утворення угруповання сил та засобів реагування на НС. Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації. Організація основних видів забезпечення сил у зоні НС. Пересувний пункт управління. Організація роботи пересувного пункту. Оперативний склад пересувного пункту управління. Основні робочі групи штабу ліквідації НС. Робочі групи спеціальних робіт штабу ліквідації НС. Документи пересувного пункту управління.
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,76, 99,73]
Тема № 2.3. Організація управління діяльністю аварійно-рятувальних служб по ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Координування та управління діяльністю аварійно-рятувальних служб. Організація діяльності та завдання штабу з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Загальні засади діяльності аварійно-рятувальних служб під час ліквідації надзвичайних ситуацій.
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,76, 99,109]
Тема № 2.4. Типові алгоритми дій при загрозі НС техногенного та природного характеру.
Узагальнений алгоритм реагування при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій. Алгоритм дій уповноваженого керівника з ліквідації надзвичайних ситуацій. Організація дій при загрозі та виникненні окремих видів надзвичайних ситуацій. Організація дій при НС « Аварії в системах життєзабезпечення», « Аварії на залізницях, у тому числі в метрополітенах, з тяжкими наслідками», «Аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання ) небезпечних та шкідливих речовин».
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,22,76, 99, 109]
Тема № 2.5. Типові алгоритми дій при загрозі НС техногенного на об’єктах зберігання і переробки зерна.
Загальні вимоги до розробки ПЛАСів на об’єкти зберігання і переробки зерна. Обов’язки відповідального керівника робіт, виконавців та інших посадових осіб підприємства по локалізації та ліквідації аварії на об’єктах зберігання і переробки зерна.
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 13,16-18,20,76, 99, 109]
Тема № 2.6. Типові алгоритми дій при загрозі НС техногенного характеру на об’єктах хімічного виробництва.
Порядок організації управління роботами по локалізації та ліквідації аварії на об’єктах хімічної промисловості. Обов’язки відповідального керівника робіт, виконавців та інших посадових осіб підприємства по локалізації та ліквідації аварії на об’єктах хімічної промисловості. Аналіз небезпек об'єктів хімічної промисловості. Аналіз аварій, пов’язаних з утворенням граничних концентрацій небезпечних речовин. Організація оповіщення при аварії на об’єктах хімічної промисловості.
Рекомендована література: [2,8,9,10, 13,16-18,20,76, 99, 109]
Тема № 2.7. Типові алгоритми дій при загрозі НС природного характеру( повені, селі).
Порядок організації управління роботами по локалізації та ліквідації повені або селі. Обов’язки відповідального керівника та інших посадових осіб штабу з ліквідації повені або селі. Організація дій при НС «Підтоплення населених пунктів»; «Епідемія», «Епізоотія».
Рекомендована література: [2,8,9,10, 13,16-18,20,24,76, 99,109]
Розділ 3. Структурно-функціональні особливості системи страхового фонду документації
Тема № 3.1. Державна система страхового фонду документації: історія розвитку та світовий досвід
Історія страхового фонду документації України. Документ страхового фонду. Державна система страхового фонду документації. Основні завданнями Державного департаменту страхового фонду документації
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.2. Законодавча основа функціонування страхового фонду документації України. Напрямки створення СФД. Державний реєстр потенційно-небезпечних об'єктів
Засади та правова основа функціонування державної системи страхового фонду документації. Державна система страхового фонду документації. Формування, ведення та використання страхового фонду документації України. Напрямки створення СФД. Порядок ведення Державного реєстру документів страхового фонду документації. Перелік об'єктів і споруд, за якими проектна документація закладається до страхового фонду документації України. Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів. Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів.
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.3. Державна технічна інспекція ДдСФДУ: організаційні засади функціонування, права та обов’язки.
Основні завдання Державної технічної інспекції ДдСФДУ. Права та обов’язки Державної технічної інспекції ДдСФДУ. Організація та проведення інспекційних перевірок Державною технічною інспекцією Державного департаменту страхового фонду документації.
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.4. Науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії. Технічний комітет стандартизації та мікрографії: Основні завдання та напрямки діяльності.
Основні завдання та напрямки діяльності науково-дослідного проектно-конструкторського та технологічного інституту мікрографії. Основні завдання та напрямки діяльності технічного комітету стандартизації та макрографії.
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.5. Порядок формування, ведення та використання галузевого та обласного (регіонального) страхового фонду документації.
Порядок формування, ведення та використання галузевого страхового фонду документації. Порядок формування, ведення та використання обласного (регіонального) страхового фонду документації.
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.6. Порядок здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади.
Електронний документообіг в органах виконавчої влади. Електронний цифровий підпис Порядок обов'язкової передачі документованої інформації. Організація роботи з вхідними електронними документами. Організація роботи з внутрішніми та вихідними електронними документами. Особливості застосування електронного цифрового підпису. Скасування, блокування та поновлення посиленого сертифіката ключа. Припинення діяльності центру сертифікації ключів.
Рекомендована література: [2,32,33-68]
ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ
Розділ 1. Організація та управління діяльністю системи цивільного захисту. Місце ДСНС України в управлінні системою
Тема №1.1. Управління в органах і підрозділах ДСНС України як галузь державного управління. Місце ДСНС України в системі управління ЄДСЦЗ (2 год.)
Лекція 1.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2, 76, 99, 73]
Тема № 1.2. Управління ЄДСЦЗ за різних режимів функціонування єдиної системи цивільного захисту (2 год.)
Лекція 2.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2,6,8, 76, 99,73]
Тема № 1.3. Оцінка ефективності діяльності функціональних і територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту (2 год.)
Лекція 4.
Логіка викладу матеріалу:
1. Головна мета та загальні вимоги до проведення перевірки
2. Організація перевірок
3. Порядок проведення комплексних перевірок
4. Порядок проведення контрольних перевірок
Рекомендована література: [2,6,8,9,10, 76, 99,73]
Розділ 2. Діяльність органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій
Тема № 2.1. Порядок реагування та організація управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій (2 год.)
Лекція 3.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10,16,20,76, 99,73]
Тема № 2.2. . Оперативне реагування органів влади на надзвичайні ситуації державного рівня (2 год.)
Лекція 5.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,76, 99,73]
Тема № 2.3. Організація управління діяльністю аварійно-рятувальних служб по ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру (2 год.)
Лекція 6.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,76, 99,109]
Тема № 2.4. Типові алгоритми дій при загрозі НС техногенного та природного характеру (2 год.)
Лекція 7.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,22,76, 99, 109]
Тема № 2.5. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні НС на об’єктах зберігання і переробки зерна (2 год.)
Лекція 8.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 13,16-18,20,76, 99, 109]
Тема № 2.6. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні НС на об’єктах хімічної промисловості (2 год.)
Лекція 9.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2,8,9,10, 13,16-18,20,76, 99, 109]
Тема № 2.7. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні повені або селі (2 год.)
Лекція 10.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2,8,9,10, 13,16-18,20,24,76, 99,109]
Розділ 3. Структурно-функціональні особливості системи страхового фонду документації.
Тема № 3.1. Державна система страхового фонду документації: історія розвитку та світовий досвід (2 год.)
Лекція 11.
Логіка викладу матеріалу:
1. Історія страхового фонду документації України
2. Документ страхового фонду
3. Державна система страхового фонду документації
4. Основні завданнями Державного департаменту страхового фонду документації
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.2. Законодавча основа функціонування страхового фонду документації України. Напрямки створення СФД. Державний реєстр потенційно-небезпечних об'єктів (2 год.)
Лекція 12.
Логіка викладу матеріалу:
1. Засади та правова основа функціонування державної системи страхового фонду документації
2. Державна система страхового фонду документації
3. Формування, ведення та використання страхового фонду документації України
4. Напрямки створення СФД
5. Порядок ведення Державного реєстру документів страхового фонду документації
6. Перелік об'єктів і споруд, за якими проектна документація закладається до страхового фонду документації України
7. Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
8. Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.3. Державна технічна інспекція ДдСФДУ: організаційні засади функціонування, права та обов’язки (2 год.)
Лекція 13.
Логіка викладу матеріалу:
1. Основні завдання Державної технічної інспекції ДдСФДУ.
2. Права та обов’язки Державної технічної інспекції ДдСФДУ.
3. Організація та проведення інспекційних перевірок Державною технічною інспекцією
4. Державного департаменту страхового фонду документації.
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.4. Науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії. Технічний комітет стандартизації та мікрографії: Основні завдання та напрямки діяльності (2 год.)
Лекція 14.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 4.1. Порядок формування, ведення та використання галузевого та обласного (регіонального) страхового фонду документації (2 год.)
Лекція 15.
Логіка викладу матеріалу:
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.6. Порядок здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади (2 год.)
Лекція 16.
Логіка викладу матеріалу:
1. Електронний документообіг в органах виконавчої влади
2. Електронний цифровий підпис
3. Порядок обов'язкової передачі документованої інформації
Рекомендована література: [2,32,33-68]
ТЕМИ ТА ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Розділ 1. Організація та управління діяльністю системи цивільного захисту. Місце ДСНС України в управлінні системою
Тема №1.1. Побудова організаційної структури управління сферою цивільного захисту та системність в її діяльності. ДСНС України як орган, що здійснює безпосереднє керівництво діяльністю (2 год.)
Семінар 1.
Питання для обговорення:
Рекомендована література: [2, 76, 99, 73]
Тема №1.2. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту (1год.)
Семінар 2.
Питання для обговорення:
Рекомендована література: [2,6,8, 76, 99,73]
Тема №1.3. Перевірка та оцінка готовності функціональних і територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту (2 год.)
Семінар 3.
Питання для обговорення:
Рекомендована література: [2,6,8,9,10, 76, 99,73]
Розділ 2. Діяльність органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій
Тема № 2.1. Порядок реагування та організація управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій (2 год.)
Семінар 4.
Питання для обговорення:
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10,16,20,76, 99,73]
Тема № 2.2. Оперативне реагування органів влади на надзвичайні ситуації державного рівня (2 год.)
Семінар 5.
Питання для обговорення:
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,76, 99,73]
Тема № 2.4. Організація управління діяльністю аварійно-рятувальних служб по ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру (2 год.)
Семінар 6.
Питання для обговорення:
1. Послідовність дій уповноваженого керівника з ліквідації НС
2. Завдання уповноваженого керівника з ліквідації НС
3. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій
4. Організація оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях
5. Координування та управління діяльністю аварійно-рятувальних служб
6. Організація діяльності та завдання штабу з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру
7. Загальні засади діяльності аварійно-рятувальних служб під час ліквідації надзвичайних ситуацій
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,76, 99,109]
Тема № 2.5. Типові алгоритми дій при загрозі НС техногенного та природного характеру (2 год.)
Семінар 7.
Питання для обговорення:
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,22,76, 99, 109]
Тема № 2.6. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні НС на об’єктах зберігання і переробки зерна (2 год.)
Семінар 8.
Питання для обговорення:
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 13,16-18,20,76, 99, 109]
Тема № 2.7. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні НС на об’єктах хімічної промисловості (2 год.)
Семінар 9.
Питання для обговорення:
1. Аналіз небезпек об'єктів хімічної промисловості
2. Аналіз аварій, пов’язаних з утворенням граничних концентрацій небезпечних речовин
3. Організація оповіщення при аварії на об’єктах хімічної промисловості;
4. Порядок організації управління роботами по локалізації та ліквідації аварії на об’єктах хімічної промисловості
5. Обов’язки відповідального керівника робіт, виконавців та інших посадових осіб підприємства по локалізації та ліквідації аварії на об’єктах хімічної промисловості
Рекомендована література: [2,8,9,10, 13,16-18,20,76, 99, 109]
Тема № 2.8.
Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні повені або селі (2 год.)
Семінар 10.
Питання для обговорення:
1. Порядок організації управління роботами по локалізації та ліквідації повені або селі
2. Обов’язки відповідального керівника та інших посадових осіб штабу з ліквідації повені або селі
3. Аналіз небезпек повені або селі
4. Заходи попередження повені або селі
5. Організація оповіщення при повені або селі
Рекомендована література: [2,8,9,10, 13,16-18,20,24,76, 99,109]
Розділ 3. Організація та управління діяльністю з формування, ведення та використання страхового фонду документації України
Тема №3.1. Державна система страхового фонду документації: історія розвитку та світовий досвід (2 год.)
Семінар 11.
Питання для обговорення:
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема №3.2. Законодавча основа функціонування страхового фонду документації України. Напрямки створення СФД. Державний реєстр потенційно-небезпечних об'єктів (2 год.)
Семінар 12.
Питання для обговорення:
1. Дати визначення терміну " державна система страхового фонду документації "
2. Дати визначення терміну "страховий фонд документації України"
3. Дати визначення термінам "галузевий страховий фонд документації та обласний (регіональний) страховий фонд документації"
4. Державний реєстр документів страхового фонду документації України
5. Контроль за формуванням та веденням страхового фонду документації України
6. Дайте визначення поняттю " потенційно небезпечний об’єкт ", "Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів ", " паспорт потенційно небезпечного об’єкта "
7. В чому полягає ідентифікація ПНО
8. Методика занесення ПНО до реєстру
9. Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
10.Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.3. Державна технічна інспекція ДдСФДУ: організаційні засади функціонування, права та обов’язки (2 год.)
Семінар 13.
Питання для обговорення:
1. Дайте визначення поняттю "Державна технічна інспекція Державного департаменту страхового фонду документації"
2. Основні завдання Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації
3. Види робіт які виконує Державна технічна інспекція Державного департаменту страхового фонду документації відповідно до покладених на неї завдань
4. Права Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації
5. Обов’язки Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації
6. Повноваження керівництва Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації
7. Періодичність та основні завдання перевірок щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері формування та ведення страхового фонду документації
8. Класифікація перевірок щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері формування та ведення страхового фонду документації
9. Контроль за своєчасним виконанням планів перевірок
10. Комісії для проведення інспекційних перевірок
11. Обов’язки членів комісії під час проведення інспекційних перевірок
12. Акт за результатами інспекційної перевірки
13. Припис щодо усунення недоліків виявлених в ході інспекційної перевірки
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.4. Науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії. Технічний комітет стандартизації та мікрографії: Основні завдання та напрямки діяльності (1 год.)
Семінар 14.
Питання для обговорення:
1. Завдання наукової діяльності, яка здійснюється у державній системі страхового фонду документації
2. За дачі, що стоять перед НДІ макрографії
3. Основні напрями науково-технічної та проектно-конструкторської діяльності НДІ мікрографії
4. Порядок надання дозволу на виготовлення документів страхового фонду.
5. Дозвіл на виготовлення документів страхового фонду
6. Мета діяльності Технічного комітету стандартизації України (ТК 40) "Страховий фонд документації"
7. Основні завдання Технічного комітету стандартизації України (ТК 40) "Страховий фонд документації"
8. Діяльність Технічного комітету стандартизації України (ТК 40) "Страховий фонд документації" у сфері вирішення завдань інтеграції вітчизняної промисловості до європейського ринку
9. Порядок підтвердження закладення технічної та проектної робочої документації до страхового фонду документації України
10. Підстави для прийняття рішення про анулювання дозволу на виготовлення документів страхового фонду
11. Підстави для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на виготовлення документів страхового фонду
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 4.1. Порядок формування, ведення та використання галузевого та обласного (регіонального) страхового фонду документації (1 год.)
Семінар 15.
Питання для обговорення:
1. Призначення галузевого страхового фонду документації
2. Користувачі та формування галузевого страхового фонду документації
3. Основи для розроблення галузевих програм за формами, встановленими Державним департаментом страхового фонду документації
4. Порядок та правила внесення змін до документів галузевого страхового фонду документації
5. Спрямування коштів, виділених на формування, ведення та використання галузевого фонду
6. Який нормативний документ визначає порядок формування, ведення та використання обласного (регіонального) страхового фонду документації?
7. Основне призначення обласного (регіонального) СФД
8. Завдання, для яких використовується обласний (регіональний) страховий фонд документації
9. Формування обласного (регіонального) СФД
10. Ведення обласного (регіонального) СФД
11. Спрямування коштів, виділених на формування та ведення обласного (регіонального) СФД
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Тема № 3.6. Порядок здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади (4 год.)
Семінар 16.
Питання для обговорення:
8. Припинення діяльності центру сертифікації ключів
Рекомендована література: [2,32,33-68]
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Розділ 1. Організація та управління діяльністю системи цивільного захисту. Діяльність органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій.
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 1.1. (5 год.)
Рекомендована література: [2, 76, 99, 73]
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 1.2. (5год.)
Рекомендована література: [2,6,8, 76, 99,73]
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 1.3. (5год.)
Рекомендована література: [2,6,8,9,10, 76, 99,73]
Розділ 2. Аналітико-оціночна діяльність органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій
Завдання для самостійного опрацювання по темі №2.1. (5год.)
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10,16,20,76, 99,73]
Завдання для самостійного опрацювання по темі №2.2. (5год.)
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,76, 99,73]
Завдання для самостійного опрацювання по темі №2.3. (5год.)
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,76, 99,109]
Завдання для самостійного опрацювання по темі №2.4. (5год.)
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 16,17,20,22,76, 99, 109]
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 2.5. (5год.)
1.Аналіз небезпек об'єктів зберігання і переробки зерна
2. Аналіз аварій, пов’язаних з утворенням пилу
3. Організація оповіщення при аварії на об’єктах зберігання і переробки зерна
4. Ознайомитися із пласами по відповідних об’єктах
Рекомендована література: [2,3,6,7,8,9,10, 13,16-18,20,76, 99, 109]
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 2.6. (5год.)
1. Аналіз небезпек об'єктів хімічної промисловості
2. Аналіз аварій, пов’язаних з утворенням граничних концентрацій небезпечних речовин
3. Організація оповіщення при аварії на об’єктах хімічної промисловості
4. Ознайомитися із пласами по відповідних об’єктах
Рекомендована література: [2,8,9,10, 13,16-18,20,76, 99, 109]
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 2.7. (5 год.)
1. Аналіз небезпек повені або селі
2. Заходи попередження повені або селі
3. Організація оповіщення при повені або селі
4. Ознайомитися із пласами по відповідних об’єктах
Рекомендована література: [2,8,9,10, 13,16-18,20,24,76, 99,109]
Розділ 3. Структурно-функціональні особливості системи страхового фонду документації
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 3.1. (5 год.)
Рекомендована література: [2,32,33-68]
1. Порядок ведення Державного реєстру документів страхового фонду документації
2. Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 3.2. (5 год.)
3. Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів
Рекомендована література: [2,32,33-68]
1. Права Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації
2. Обов’язки Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації
3. Повноваження керівництва Державної технічної інспекції Державного департаменту страхового фонду документації
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 3.3. (5 год.)
4. Періодичність та основні завдання перевірок щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері формування та ведення страхового фонду документації
Рекомендована література: [2,32,33-68]
1. Діяльність Технічного комітету стандартизації України (ТК 40) "Страховий фонд документації" у сфері вирішення завдань інтеграції вітчизняної промисловості до європейського ринку
2. Основні напрями науково-технічної та проектно-конструкторської діяльності НДІ мікрографії
3. Підстави для прийняття рішення про анулювання дозволу на виготовлення документів страхового фонду
Завдання для самостійного опрацювання по темі №3.4. (5 год.)
Рекомендована література: [2,32,33-68]
1. Основи для розроблення галузевих програм за формами, встановленими Державним департаментом страхового фонду документації
2. Порядок та правила внесення змін до документів галузевого страхового фонду документації
3. Основне призначення обласного (регіонального) СФД
4. Завдання, для яких використовується обласний (регіональний) страховий фонд документації
Завдання для самостійного опрацювання по темі №3.5. (4 год.)
5. Формування обласного (регіонального) СФД
Рекомендована література: [2,32,33-68]
Завдання для самостійного опрацювання по темі №3.6. (4 год.)
Рекомендована література: [2,32,33-68]
ЗРАЗКИ КОНТРОЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА
І. Тестове завдання. Завдання 1-6 мають по декілька варіантів відповідей. У кожному завданні - лише одна пра вильна відповідь. Оберіть правильну, на Вашу думку, відповідь.
ІІ. Репродуктивне завдання
ІІІ. Проблемно-аналітичне завдання
Розв'язання завдань має містити розгорнуте обґрунтування відповіді.
І. Тестове завдання. Завдання 1-6 мають по декілька варіантів відповідей. У кожному завданні - лише одна пра вильна відповідь. Оберіть правильну, на Вашу думку, відповідь.
Варіант 1.
1. Цивільний захист - ...
А) система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період;
Б) заходи, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період;
В) сукупність органів управління, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
2. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій – ...
А) сукупність підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади функціональних та територіальних органів управління, на які покладаються визначені законом завдання у конкретних сферах цивільного захисту;
Б) сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
В) система органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, добровільних рятувальних формувань, що об’єднані з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.
3. Підсистеми єдиної системи цивільного захисту - ...
А) сукупність органів управління, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
Б) сукупність підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади функціональних та територіальних органів управління, на які покладаються визначені законом завдання у конкретних сферах цивільного захисту.
В) сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
4. Служба цивільного захисту - ...
А) служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, захистом населення і територій від НС.
Б) сукупність органів управління, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
В) державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу.
5. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - ...
А) сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
Б) спеціальне воєнізоване формування, на яке покладається захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях.
В) система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.
6. Сили і засоби цивільного захисту - ...
А) особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Б) сукупність органів управління, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
В) сукупність підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади функціональних та територіальних органів управління, на які покладаються визначені законом завдання у конкретних сферах цивільного захисту.
Варіант 2.
А) ДСНС України для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій в разі їх виникнення.
Б) органами місцевого самоврядування для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій в разі їх виникнення.
В) центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій в разі їх виникнення.
2. Положення про функціональні підсистеми ...
А) затверджуються Кабінетом Міністрів України за погодженням із відповідними центральними органами виконавчої влади.
Б) затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.
В) затверджуються ДСНС України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.
3. Територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту ...
А) створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій і включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та відповідні комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
Б) центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій в разі їх виникнення.
В) створюються центральними органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій і включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та відповідні комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
4. Положення про територіальні підсистеми ...
А) затверджуються Президентом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Б) затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
В) затверджуються органами місцевого самоврядування за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
5. Начальниками територіальних підсистем за посадою є ...
А) Голова Ради Міністрів АРК, голови відповідних державних адміністрацій.
Б) Начальник Г(У) ДСНС України в області.
В) Мер обласного центру.
6. Координуючими органами територіальних підсистем є ...
А) Регіональні, місцеві та об’єктові комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Б) Обласна державна адміністрація.
В) Г(У) ДСНС України в області.
Варіант 3.
А) у режимі самоуправління, підвищеної готовності та в режимах надзвичайного або воєнного стану.
Б) у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.
В) у режимі повсякденного функціонування, підвищеної боєготовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.
2.Режим повсякденного функціонування єдиної системи цивільного захисту ...
A) встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (в тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.
Б) встановлюється в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення надзвичайної ситуації.
В) встановлюється в разі виникнення та під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
3.Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах надзвичайного стану ...
A) встановлюється відповідно до вимог Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".
Б) визначаються відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
В) встановлюється відповідно до вимог Закону України „Про правові засади цивільного захисту”
4. В якому режимі органи управління єдиної системи цивільного захисту:
• забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;
• розробляють і виконують науково-технічні програми щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і зменшення можливих втрат;
• здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки і захисту населення під час надзвичайної ситуації;
• забезпечують підготовку органів управління до дій у надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях, організовують навчання населення з поводження із засобами захисту в таких ситуаціях;
• створюють і поновлюють матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
• проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.
A) підвищеної готовності.
Б) повсякденного функціонування.
В) надзвичайної ситуації.
5. Режим надзвичайної ситуації ...
A) встановлюється в разі виникнення та під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Б) встановлюється в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення надзвичайної ситуації.
В) встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (в тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.
6.Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану
A) встановлюється відповідно до вимог Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".
Б) визначаються відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
В) встановлюється відповідно до вимог Закону України „Про правові засади цивільного захисту”
Ключ до тесту:
|
Варіант 1. 1 – А) 2 – Б) 3 – Б) 4 – В) 5 – Б) 6 – А) |
Варіант 2. 1 – В) 2 – Б) 3 – А) 4 – Б) 5 – А) 6 – А) |
Варіант 3. 1 – Б) 2 – А) 3 – А) 4 – Б) 5 – А) 6 – Б) |
ІІ. Репродуктивне завдання
ІІІ. Проблемно-аналітичне завдання
Розв'язання завдань має містити розгорнуте обґрунтування відповіді.
Алгоритм дій керівника при НС:
В.1 На об’єктах хімічної промисловості;
В 2. На об’єктах зберігання і переробки зерна.
В 3. Пожежі в лісах , торфовищах.
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Перелік питань і завдань для поточного контролю
Орієнтовні питання білетів
Питання для самоконтролю
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ
Методичні рекомендації для виконання курсової роботи
Курсова робота – це самостійна науково-дослідницька робота курсантів, слухачів, студентів.
Мета виконання курсової роботи
НАВЧАЛЬНА МЕТА:
ДИДАКТИЧНА
1. інтегрувати знання щодо управління Єдиною державною системою цивільного захисту (ЄДСЦЗ) у сфері реагування на надзвичайні ситуації (НС) в обсязі поняттєвого поля системи реагування на НС;
2. формувати готовність до виконання професійних обов’язків;
(вузьке спрямування курсової роботи щодо технологій розв’язання змодельованих конкретних завдань, які властиві системі реагування на НС тактичного рівня, сумірно поєднане із засвоєнням курсантами, студентами (слухачами) узагальненого алгоритму дій реагування оперативно-рятувальної служби при загрозі та виникненні НС об’єктового (О), місцевого (М), регіонального (Р) та державного рівня (Д);
3. розвивати спроможність самостійно приймати рішення в умовах розгортання механізмів державного управління у сфері цивільного захисту;
4. формувати навички творчого мислення категоріями взаємодії із суб’єктами функціональних та територіальних підсистем ЄДСЦЗ;
5. допомогти у засвоєнні навчального матеріалу на рівні його комплексного використання;
Засвоєння знань курсантами, студентами (слухачами), та виконання курсової роботи можливе на рівні:
Рівень знань оцінюється із врахуванням наступних критеріїв:
“О” - засвоєння навчального матеріалу дисципліни на рівні ознайомлення. Характеризується вмінням відтворювати знання, володінням інформації про основні керівні документи у сфері цивільного захисту.
Відповідає оцінці “задовільно”.
“Р” - засвоєння навчального матеріалу дисципліни на рівні репродуктивних знань. Передбачає крім відтворення знань, ще і вміння розв’язувати типові завдання, подібні до у мов ситуації, що опрацьовувалась при виконанні курсової роботи.
Відповідає оцінці “добре”
“Т” - засвоєння навчального матеріалу на рівні творчого використання. Додатково до рівня “Р” курсант, студент (слухач) повинен бачити проблеми і протиріччя, аналізувати та розв’язувати складні завдання. Відповідає оцінці “ відмінно ”.
“К” - засвоєння навчального матеріалу на рівні комплексного використання. Додатковим складником є імпровізація та самостійний пошук курсантом, студентом, слухачем невизначеностей на кожному етапі виконання курсової роботи.
6. формувати, підтримувати та розвивати професійно-важливі управлінські якості.
ВИХОВНА
1. формувати почуття гордості за професію, культуру діяльності управлінця;
2. формувати навички творчого мислення, здатності до професійного самовдосконалення;
3. допомагати у розвитку комунікативних вмінь, рефлексивного мислення, пізнавальної активності, якостей творчої особистості;
4. формувати:
ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
щодо психологічної підготовленості, знати:
1. психологічні основи виконання завдань особовим складом в особливо-небезпечних умовах, можливість негативного відображення їх на підлеглих;
2. методику визначення психічного стану людини та способи виведення психіки людини із стресового стану, методи психокорекційної роботи з постраждалими;
3. психологічні особливості поведінки великих груп людей.
уміти:
1. організувати роботу особового складу в умовах надзвичайної ситуації, високих емоційних і фізичних навантажень;
2. швидко приймати рішення в умовах, які змінюються;
3. упереджувати панічні настрої і брати на себе роль лідера;
володіти навиками організації та здійснення реабілітаційних заходів
Етапи підготовки курсової роботи
Підготовка курсової роботи включає в себе такі етапи:
1. Вибір теми відповідно до вказаного варіанту завдання.
2. Підбір, вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів.
3. Складання плану курсової роботи.
4. Викладення матеріалу.
5. Оформлення курсової роботи.
6. Захист курсової роботи.
Підбір, вивчення спеціальної літератури
та нормативно-правових актів
Підбір, вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів є важливою складовою виконання курсової роботи. Практично від якості та добросовісності виконання даного етапу багато в чому залежить якість самої курсової роботи.
Для виконання курсової роботи необхідно обов’язково вивчити лекційний матеріал, відповідні розділи літератури та нормативні документи перелік яких запропоновано в кінці методичних вказівок.
Інформацію про літературу стосовно вибраної теми курсової роботи, в першу чергу, можна одержати на кафедрі (див. рекомендовану літературу з курсу "Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки"). Крім цього, необхідно серйозну увагу приділити підбору і вивченню нормативно-правових актів, які публікуються в таких офіційних виданнях, як: Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, Закони України, Укази Президента України та ін. а також відомчих нормативно-правових актів.
Складання плану курсової роботи
Після ознайомлення з основними нормативно-правовими актами та спеціальною літературою за темою курсової роботи курсант, студент (слухач) складає план роботи. Як правило, курсова робота складається з 4 розділів, які можуть включати підрозділи. Наявність в роботі не менше 4-х розділів орієнтована на модулі.
При визначенні назв розділів і підрозділів необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу.
У процесі роботи над курсовою роботою в план роботи можуть бути внесені зміни, обумовлені прийняттям нових нормативних актів.
Завдання курсової роботи
Курсова робота включає в себе виконання конкретних завдань, які включають розгляд таких питань:
порядок подання інформації у режимі підвищеної готовості та у режимі надзвичайної ситуації відповідно;
дії керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення Уповноваженого керівника та створення Штабу з ліквідації НС;
дії керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем Єдиної державної системи запобігання і реагування на НС у режим підвищеної готовності;
дії Уповноваженого керівника, Штабу з ліквідації НС, сил і засобів при ліквідації НС.
Хід виконання та оформлення курсової роботи
Курсова робота виконується на аркушах формату А4 розбірливим почерком, без скорочень або друкують на аркуші білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали — для комп'ютера (розмір шрифту — 14). На сторінці має бути не більше 28-30 рядків і витримані такі поля: ліве — 30 мм, праве — 15 мм, верхнє і нижнє — по 20 мм.. Графічна частина кожного завдання виконується на окремих аркушах. Рішення, що приймаються та документація, яка оформлюється при вирішенні завдання, повинні супроводжуватись коментарями, а у разі необхідності, чіткими логічними обґрунтуваннями і посиланнями на пункти законодавчих та нормативних актів.
Обсяг курсової роботи має бути до 25-30 друкованих сторінок, включаючи титульний аркуш, додатки, схеми, зміст роботи. Список літератури не включається у обсяг курсової роботи. Враховуючи особливості теми курсової роботи, за погодженням з викладачем, можуть мати місце відступи від вказаних вимог.
При визначенні номеру завдання курсант (студент, слухач) користується номером своєї залікової книжки. Сума останніх двох цифр у номері залікової книжки відповідає номеру завдання у переліку. Наприклад: номер залікової книжки 1056 – номер завдання у переліку – 11. Слухачі факультету заочного навчання (факультету заочного та дистанційного навчання) можуть використовувати для захисту курсової роботи конкретні приклади надзвичайних ситуацій у своїх областях та документацію по реагуванню на них.
Після підбору і вивчення зібраної літератури, визначення плану курсової роботи слід приступати до викладення матеріалу, який являє собою узагальнення та систематизацію зібраного матеріалу роботи. Саме при викладенні матеріалу в повній мірі проявляються навики до самостійної роботи, вміння систематизувати та аналізувати зібраний матеріал, робити висновки та пропозиції.
При викладенні матеріалу слід звернути увагу на:
Викладати матеріал у курсовій роботі рекомендується у безособовій формі висловлювання (напр., "вважаємо", "думаємо", "рахуємо" та ін.).
Матеріал при викладенні повинен бути рівномірно розподілений між розділами.
При використанні цитат слід пам’ятати, що вони необхідні для підтвердження думки автора курсової роботи або ж для висловлювання своєї думки на противагу іншій. Ними зловживати не слід.
Курсову роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису, друкованого тексту, підшитого у папку.
Курсова робота має бути підписана курсантом (студентом, слухачем) в кінці "закінчення" перед "списком літератури".
Курсова робота складається з таких елементів:
Титульний аркуш оформляється згідно зі зразком (додаток 1.);
Після титульного аркуша оформляється зміст роботи, який включає в себе вступ, основну частину (розділи і підрозділи), закінчення, додатки (якщо вони є), список літератури
Вступ є обов'язковою частиною курсової роботи, який за обсягом не повинен перевищувати трьох друкованих сторінок. У ньому обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається стисла характеристика стану проблеми, вказується завдання курсової роботи, дається коротка характеристика надзвичайних ситуацій вашого типу (у відповідності до власного завдання з обов’язковим наведенням статистичних даних);
Основна частина курсової роботи складається із розділів та підрозділів (останні можуть складатися із пунктів). Кожний розділ починається з нової сторінки.
Курсантам (слухачам), студентам слід мати на увазі, що до вступу і закінчення слід приступати після того, як повністю готова основна частина курсової роботи.
Закінчення є обов'язковою частиною курсової роботи, в якій викладаються найбільш важливі висновки та пропозиції, отримані автором при підготовці і написанні роботи.
Назви структурних частин курсової роботи ("зміст", "вступ", "розділ", "висновок", "список літератури") друкуються великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, глав, підрозділів, пунктів проставляють арабськими цифрами без знаку № .
Слід мати на увазі, що першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки. Нумерація сторінок проставляється у нижньому правому куті без крапки в кінці.
Розділи діляться на підрозділи, а останні можуть ділитися на пункти.
Наприклад:
Розділ 1. Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовості та у режимі надзвичайної ситуації техногенного характеру - вибух на складі боєприпасів навчального центру „Оршанець” Державної прикордонної служби, розташованому біля залізничної с. Геронимівка.
1.1
1.1.1.
У відповідності до власного завдання необхідно описати всі дії керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування згідно з алгоритмом реагування у випадках загрози та виникнення НС (Рис.1.) та оформити відповідні документи (Додатки 2-8).
Якщо в ході написання курсової роботи студент робить схеми, графіки, таблиці або додає до роботи зразки документів, вони повинні оформлятися в частині "додатки" після "висновок". Додатки нумеруються у правому верхньому куті (Додаток 1, Додаток 2, Додаток 3 і т.д.). В тексті курсової роботи вказується: (див. Додаток 1). Одночасно робиться нумерація сторінок додатків (за загальним правилом у нижньому правому куті) і вони включаються в обсяг курсової роботи.
Важливе значення має правильне оформлення посилань на джерела та матеріали, які курсант, слухач, студент використовує при написанні курсової роботи. Існує декілька варіантів оформлення посилань.
І. Посилання оформлюються в кінці кожної сторінки під горизонтальною лінією. Нумерація посилань на кожній сторінці починається спочатку.
Наприклад:
Об'єктами класифікації у ДКНС є надзвичайні ситуації (далі - НС), які визначаються як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
1. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010 – К., 2010.— С.2.
ІІ. Нумерація всіх посилань з визначенням номера джерела даного посилання у списку літератури. У такому разі посилання оформлюється у квадратних дужках з указанням сторінки. При такому способі посилання у кінці сторінки не вказуються.
Наприклад:
Залежно від обсягів заподіяних наслідків, техніч них і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквіда ції, надзвичайна ситуація класифікується як державно го, регіонального, місцевого або об'єктового рівня [ 12, с. 4 ].
При цьому слід мати на увазі, що оформлення списку літератури є важливою складовою написання курсової роботи. В список включаються тільки ті джерела, які опрацьовано при написанні курсової роботи і на які зроблено посилання в самій роботі. Список літератури в загальний обсяг курсової роботи не включається, але нумерація сторінок продовжується.
Основний зміст курсової роботи виконується у вигляді модулів. Роботу з кожним модулем необхідно починати з вивчення графічної моделі, яка виконана на окремому аркуші (Рис.1.).
В кожному із модулів розгортаються певні дій управління. Чотири простори – чотири модулі. Зазначений підхід обумовлений складністю побудови процесу управління та розумінням „управління у сфері цивільного захисту” як управління складною системою.
Виконання курсової роботи передбачає просування по змісту від першого до останнього модуля (від М-1 до М-4).
Кожний модуль складається із схеми, яка є частиною загальної базової схеми процесу управління та текстового матеріалу модуля.
Звернення до графічної моделі полегшує осмислення завдань та дозволить розв’язувати їх в узагальненому вигляді. Таким чином напрацьовується універсальні способи діяльності, які в майбутньому можуть бути легко перенесені на розв’язання будь-якого конкретного завдання.
Перехід від одного модуля до іншого передбачає проведення спочатку ретельного порівняльного аналізу графічних схем кожного модуля. Його головна мета - з’ясувати, які нові елементи системи управління містить новий модуль у порівнянні із попереднім.
На рис.1. відображено узагальнений алгоритм реагування у випадках загрози та виникнення НС, розроблений на основі аналізу змісту вимог основних законодавчих та нормативно-правових документів.
Перший блок Алгоритму (модуль 1.) визначає порядок подання інформації у режимі підвищеної готовості та у режимі надзвичайної ситуації відповідно до розділу ІІІ Плану реагування на НС державного рівня затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 (далі – План реагування на НС).
Курсант, студент, слухач на цьому етапі виконання курсової роботи повинен визначити черговість та терміни подання та проходження інформації про НС (у відповідності з власним завданням). Також необхідно отриману інформацію про НС внести до журналу обліку та реєстрації НС (додаток 2.), та підготувати інформацію про НС у центральні органи виконавчої влади (ДСНС України) за зразком (додатки 5,6).
Другий блок Алгоритму (модуль 2.) визначає дії керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення Уповноваженого керівника та створення Штабу з ліквідації НС.
Курсант, студент, слухач на цьому етапі виконання курсової роботи повинен, спираючись на визначений рівень НС, оформити матеріали засідання відповідної комісії ТЕБ та НС (протокол засідання комісії оформлюється у довільній формі відповідно до загальних вимог) у якому розглядаються питання по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення уповноваженого керівника та створення Штабу з ліквідації НС. Також підготувати інформацію про вжиті заходи по реагуванню на НС від голови відповідної комісії ТЕБ та НС у центральні органи виконавчої влади (КМУ) за зразком (додаток 5), та звернення до населення з інформацією про НС (додаток 7.).
Третій блок Алгоритму (модуль 3.) визначає дії керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем Єдиної державної системи запобігання і реагування на НС (розділ IV Плану реагування на НС).
Курсант, студент, слухач на цьому етапі виконання курсової роботи повинен, підготувати план заходів по реагуванню на НС (додаток 8). Також підготувати інформацію про вжиті заходи по реагуванню на НС від начальника ГУ ДСНС України в області у центральні органи виконавчої влади (ДСНС України) за зразком (додаток 5).
Четвертий Блок Алгоритму (модуль 4.) визначає дії Уповноваженого керівника, Штабу з ліквідації НС, сил і засобів при ліквідації НС відповідно до розділів V-X Плану реагування на НС та інших нормативно-правових актів з питань забезпечення заходів при загрозі та виникненні НС.
Курсант, студент, слухач на цьому етапі виконання курсової роботи повинен, підготувати та оформити хронологію дій щодо ліквідації НС (додаток 9). Також підготувати інформацію про вжиті заходи по реагуванню на НС від начальника ГУ(У) ДСНС України в області у центральні органи виконавчої влади (ДСНС України) за зразком (додаток 5).
При оформленні інформаційної, плануючої та розпорядчої документації по реагуванню на НС (у відповідності до завдання) необхідно спиратись на умовні дані про наявні сили та засоби У ДСНС України в Черкаській області (додаток 10), та данні про організацію взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації (Додаток 11).
Курсова робо та може бути не допущена до захисту у разі, якщо:
у роботі відсутня хоча б одна з обов'язкових структурних час тин;
зміст роботи не відповідає завданню або викладений матеріал не відповідає темі чи змісту роботи;
у роботі використані не чинні нормативні акти;
при виявленні фактів переписування матеріалу з інших джерел
без посилань (тобто плагіату);
Курсант, слухач, студент, який, згідно з навчальним планом, повинен був захис тити курсову роботу і не захистив її (незалежно від причин), не допускається до іспиту з предмету
Відповідно до вимог Указу Президента України від 9 грудня 2010 року №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи реорганізувалося в Міністерство надзвичайних ситуацій України (МНС).
Відповідно до Указу Міністерство надзвичайних ситуацій майже завершило реформування відомства, а також своїх структурних і регіональних підрозділів.
Відповідно до значної кількості законодавчих актів 2010-2011 р.р., центральний апарат Міністерства надзвичайних ситуацій України становить 325 осіб замість 639 у Міністерстві надзвичайних ситуацій та у справах захисту від наслідків Чорнобильської катастрофи, ліквідованого нещодавно.
Унаслідок реорганізації ліквідовані Державна гідрометеорологічна служба, Державний департамент адміністрації зони відчуження та безумовного відселення, Державний департамент пожежної безпеки, Державна інспекція цивільного захисту від техногенної безпеки та Державна авіаційно-пошукова рятувальна служба. Натомість створено Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державне агентство з управління зоною відчуження і Державну інспекцію техногенної безпеки України.
Реформування територіальних органів управління визначається тим, що 27 головних обласних управлінь ДСНС України реорганізовані у три категорії, відповідно до рівня техногенного навантаження, чисельності жителів областей та інших чинників. У результаті реформування територіальних органів управління вивільнилося 500 осіб керівного складу, які спрямовано на підсилення низових підрозділів ДСНС України. Як наслідок, ДСНС України має 10 ГУ ДСНС України та 17 У ДСНС України в областях (рис. 2). Зокрема "Головне управління МНС України в Черкаській області", реорганізоване в Управління ДСНС України в Черкаській області та його штат на даний час має чисельність: 65 осіб, у тому числі 52 особи начальницького складу та 13 працівників.
Рис. 2. Територіальні органи управління ДСНС України, після реорганізації
Також, відповідними нормативними актами МНС України було ліквідовано Центр швидкого реагування, який базувався в селі Ценжів, Тисменицького району, Івано-Франківський гірський пошуково-рятувальний загін та Івано-Франківський річковий координаційний аварійно-рятувальний центр. Натомість людськими та матеріально-технічними ресурсами ліквідованих структур було суттєво підсилено Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення, що організаційно входить до структури У ДСНС України в області і базується в місті Івано-Франківську. Тобто, вказаний підрозділ перетворився на потужний багатофункціональний загін, готовий оперативно реагувати на надзвичайні ситуації будь-якого виду і походження. Для цього до його складу увійшла ціла низка функціональних підрозділів, таких як: пожежний, піротехнічний, порятунку на воді, гірських рятувальників та боротьби з радіаційним, хімічним і біологічним забрудненням місцевості.
На сьогодні результати практичної діяльності ДСНС України засвідчили його поступовий рух вперед на шляху розвитку і вдосконалення в нормативно-правовій сфері. Зростає координаційна роль ДСНС України, постійно реалізується ідея створення єдиної державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них. Однак існує ряд проблем, які необхідно вирішувати й усувати. Так, майже на всіх рівнях організаційної побудови цивільного захисту завдання розв’язуються досить формально, особливо з питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, повільно проводяться роботи і щодо створення місцевих сил реагування та запровадження заходів з метою мінімізації можливих втрат та збитків.
Сьогодні в Україні існують суттєві недоліки в державному управлінні у сфері цивільного захисту як на державному, так і на регіональному рівнях, які підсилюються умовами соціально-економічної трансформації українського суспільства. Як свідчить досвід сучасного розвитку багатьох держав світу, подолання проблем у сфері цивільного захисту неможливо без виваженої державної політики щодо управління у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
АЛГОРИТМ ДІЙ УПОВНОВАЖЕНОГО КЕРІВНИКА З ЛІКВІДАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Згідно з ст. 83-84 Кодексу цивільного захисту України та Закону України від 08.06.00р. №1809-ІІІ “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, Постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.02р. №843 “Про затвердження Загального положення про спеціальну Урядову комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і Загального положення про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об’єктового рівня” для загальної координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади при ліквідації НС державного рівня, рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія з ліквідації НС та призначається уповноважений керівник з ліквідації НС – Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник.
У разі виникнення НС регіонального рівня - перший заступник або один із заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або керівник відповідного територіального органу з питань НС та цивільного захисту населення.
У разі виникнення НС місцевого рівня - один із заступників голови районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або керівник відповідного місцевого органу з питань НС та цивільного захисту населення.
Уповноважений керівник з ліквідації НС (далі - Уповноважений керівник) утворює робочий орган – штаб з ліквідації НС. Положення про штаб з ліквідації НС (далі - Штаб) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.02. №1201.
Урядова комісія та Штаб розміщується у Кризовому центрі ДСНС України або у в іншому місці - за визначенням їх керівників. Уповноважений керівник з ліквідації НС встановлює порядок та режим роботи Штабу і приступає до безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС.
У разі виникнення НС регіонального або місцевого рівня спеціальна комісія з ліквідації НС та Штаб розміщуються на відповідних пунктах управління або безпосередньо на місці подій.
Керівництво організацією та проведенням робіт у зоні НС до прибуття Уповноваженого керівника покладається на комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та НС держадміністрації, на території якої виявлено об'єктивні передумови або факт виникнення НС.
Орієнтовна послідовність дій уповноваженого керівника з ліквідації НС наступна:
- визначає зону ураження НС, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх рятування та надання медичної допомоги;
- збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує та узагальнює їх;
- визначає головний напрям ліквідації НС, приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту населення і території від наслідків НС та забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;
- розробляє оперативні плани ліквідації НС та її наслідків, зосереджує у районі НС необхідні сили і технічні засоби та своєчасно вводить їх у дію;
- визначає кількість і склад аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення згідно з планами реагування на НС і планами взаємодії;
- організовує взаємодію аварійно-рятувальних служб та формувань, залучених до ліквідації НС, з метою ефективного використання їх потенціалу;
- здійснює керівництво роботами з ліквідації НС;
- веде облік робіт, що були проведені аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації НС;
- веде облік загиблих та постраждалих внаслідок НС;
- здійснює інформування населення про наслідки та прогноз розвитку НС, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні НС;
- організовує проведення евакуаційних заходів, крім загальної або часткової евакуації населення;
- зупиняє діяльність об'єктів, що знаходяться в зоні НС, незалежно від форми власності і підпорядкування, вводить обмеження доступу на територію цієї зони;
- залучає в установленому порядку до проведення робіт аварійно-рятувальні формування громадські організації та окремих громадян за їх згодою, необхідних транспортних та інших технічних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, які знаходяться у зоні НС;
- зупиняє аварійно-рятувальні роботи у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації НС.
(відповідно до розділу ІІІ Плану реагування на НС державного рівня затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 (далі – План реагування на НС).
Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації державного рівня, її можливі наслідки в установленому порядку і в установлені терміни обов’язково подається до оперативно-чергової служби ДСНС України через оперативно-чергові (диспетчерські) служби органів управління функціональних і територіальних підсистем Системи по вертикалі управління — від об’єктового до місцевого, регіонального і державного рівня.
Термін проходження інформації від органу управління Системи об’єктового рівня до державного не повинен перевищувати 1 години, а передачі інформації від оперативно-чергової (диспетчерської) служби центрального і місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (незалежно від форми власності і господарювання) до оперативно-чергової служби ДСНС України — 5 хвилин.
Відповідальність за оповіщення і своєчасне, повне та об’єктивне інформування про загрозу або виникнення НС покладається на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Оперативно-чергова служба ДСНС України інформує про загрозу або факт виникнення НС державного рівня (масштабу) і заходи, що здійснюються і плануються:
Голову та посадових осіб ДСНС України (за списком) — негайно;
Адміністрацію Президента України, Кабінет Міністрів України, заінтересовані центральні органи виконавчої влади — протягом години;
оперативну та мобільну оперативну групи ДСНС України, особовий склад міжвідомчого оперативного штабу — протягом 30 хвилин;
місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування, на території яких може вплинути НС або її наслідки, а також оперативних чергових відповідних управлінь (головних управлінь) з питань надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій (далі — регіональні управління) — протягом півтори години.
Оповіщення населення про загрозу виникнення НС і порядок подальших дій здійснюється оперативним черговим пункту управління (об’єкта N 1) та усіма оперативно-черговими (диспетчерськими) службами органів управління територіальних підсистем Системи, розташованих на територіях, де існує загроза виникнення або впливу наслідків НС, шляхом передачі через засоби масової інформації повідомлень про обстановку, що склалася, і необхідні дії.
Тексти повідомлень, призначені для населення, передаються державною мовою і мовою, якою користується більшість населення у регіоні.
У населених пунктах, де не здійснюється цілодобове чергування оперативно-чергових (диспетчерських) служб органів управління Системи, оповіщення населення здійснюють чергові органів МВС.
Для ліквідації надзвичайної ситуації залежно від її рівня уповноваженим керівником з ліквідації цієї ситуації призначається:
Кабінетом Міністрів України у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня - Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник;
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у разі виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня — перший заступник або один із заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або керівник відповідного територіального органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;
районною державною адміністрацією, виконавчим органом міської ради у разі виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня — один із заступників голови районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або керівник відповідного місцевого органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;
виконавчим органом сільської, селищної ради або відповідно керівником підприємства, установи, організації у разі виникнення надзвичайної ситуації об’єктового рівня — один із керівників сільської, селищної ради або підприємства, установи та організації відповідно до затвердженого розподілу обов’язків.
Уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації утворює робочий орган — штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій. Положення про штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій затверджується Кабінетом Міністрів України.
Уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації призначається з урахуванням заздалегідь розроблених планів реагування на надзвичайні ситуації. Зазначеними планами обов'язково передбачається спеціальне навчання і періодичне тренування осіб, які можуть призначатися уповноваженими керівниками з ліквідації надзвичайних ситуацій
Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації (далі - НС) є робочим органом ліквідації НС.
Залежно від рівня НС утворюється відповідно:
штаб з ліквідації НС загальнодержавного рівня;
штаб з ліквідації НС регіонального рівня;
штаб з ліквідації НС місцевого рівня;
штаб з ліквідації НС об'єктового рівня.
2. Штаб з ліквідації НС утворюється уповноваженим керівником з ліквідації надзвичайної ситуації, призначеним згідно із статтею 18 Закону України “Про аварійно-рятувальні служби”.
До роботи в штабі залежно від рівня НС залучаються керівники аварійно-рятувальних служб та формувань, що беруть участь у ліквідації НС, спеціалісти відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).
Персональний склад штабу з ліквідації НС визначає уповноважений керівник з ліквідації НС, який забезпечує його діяльність та встановлює режим роботи.
3. У своїй діяльності штаб з ліквідації НС залежно від її рівня взаємодіє із спеціальною Урядовою комісією з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру або спеціальною комісією з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об’єктового рівня.
4. Основним завданням штабу з ліквідації НС є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС.
5. Штаб з ліквідації НС відповідно до покладених на нього завдань:
визначає зону ураження НС, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх рятування та подання медичної допомоги;
збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує та узагальнює їх;
визначає головний напрям ліквідації НС, приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту населення і території від її наслідків, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення:
розробляє оперативні плани ліквідації НС та її наслідків, зосереджує в районі НС необхідні сили і технічні засоби та своєчасно вводить їх у дію;
визначає кількість і склад аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення згідно з планами реагування на НС і планами взаємодії;
організовує взаємодію аварійно-рятувальних служб та формувань, залучених до ліквідації НС, з метою ефективного використання їх потенціалу;
здійснює керівництво роботами з ліквідації НС;
веде облік робіт, що були проведені аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації НС;
веде облік загиблих та постраждалих унаслідок НС;
здійснює інформування населення про наслідки та прогноз розвитку НС, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні НС;
веде оперативно-технічну документацію та складає звіт для подання органові, що призначив уповноваженого керівника з ліквідації НС.
6. Під час ліквідації НС у підпорядкування уповноваженого керівника з ліквідації НС переходять усі аварійно-рятувальні служби та формування, що залучаються до ліквідації НС. Розпорядження уповноваженого керівника з ліквідації НС відповідно до законодавства є обов’язковими для виконання суб’єктами — учасниками ліквідації НС, а також громадянами, підприємствами, установами та організаціями, які знаходяться в зоні НС.
7. Залежно від обставин, що склалися в зоні НС, уповноважений керівник з ліквідації НС самостійно приймає рішення щодо:
проведення евакуаційних заходів, крім загальної або часткової евакуації населення;
зупинення діяльності об’єктів, що знаходяться в зоні НС, незалежно від форми власності і підпорядкування, обмеження доступу на територію цієї зони;
залучення в установленому порядку до проведення робіт аварійно-рятувальних формувань громадських організацій та окремих громадян за їх згодою, необхідних транспортних та інших технічних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, які знаходяться в зоні НС;
зупинення аварійно-рятувальних робіт у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації НС.
8. Ніхто не має права втручатися в діяльність штабу з ліквідації НС до відсторонення в установленому порядку уповноваженого керівника від виконання обов’язків та взяття на себе керівництва ліквідацією НС або призначення іншого уповноваженого керівника з ліквідації НС.
9. Штаб з ліквідації НС забезпечується комплектом аварійно-рятувальної документації на електронних (паперових) носіях, засобами постійного зв’язку з відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, які беруть участь у ліквідації НС.
Працівникам штабу з ліквідації НС забезпечується доступ до інформаційних ресурсів Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС.
10. Під час ліквідації НС залежно від її рівня штабом з ліквідації НС ведеться оперативно-технічна документація:
карта (схема) зони НС;
оперативний журнал з ліквідації НС (додаток 1);
оперативні плани ліквідації НС (додаток 2);
журнал обліку особового складу підрозділів аварійно-рятувальних служб (формувань) та інших осіб, залучених до ліквідації НС;
журнал обліку аналізів проб (повітря, води та грунту), який ведеться у разі потреби, залежно від виду НС;
план матеріально-технічного забезпечення ліквідації НС.
11. Після ліквідації надзвичайної ситуації працівники штабу з ліквідації НС систематизують документи, формуючи архівну справу у двох примірниках. Уповноважений керівник з ліквідації НС подає органу, що його призначив, звіт щодо прийнятих рішень і стан справ під час ліквідації НС.
12. За працівниками штабу з ліквідації НС на час виконання покладених на них обов’язків зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.
13. Матеріально-технічне забезпечення роботи штабу з ліквідації НС і його працівників здійснюється відповідно до законодавства.
1. Спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі — Комісія) є координаційним органом, який утворюється рішенням Кабінету Міністрів України у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру загальнодержавного рівня.
2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
3. Основними завданнями Комісії є:
організація виконання комплексу заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;
визначення комплексу заходів щодо захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації;
безпосередня організація та координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з виконанням комплексу заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
забезпечення життєдіяльності постраждалого населення.
4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:
координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язану з виконанням комплексу робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення, функціонування об'єктів
соціальної, комунально-побутової, промислової та аграрної сфери, проведення пошуково-рятувальних та відбудовних робіт;
визначає першочергові заходи щодо проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації;
організовує роботу з ліквідації надзвичайної ситуації та визначає комплекс відповідних заходів щодо ліквідації її наслідків;
залучає до проведення робіт з ліквідації надзвичайної ситуації та відбудовних робіт відповідні аварійно-рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування;
вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції стосовно виділення додаткових коштів для здійснення першочергових заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації;
вивчає ситуацію, що склалася, та готує інформацію Президентові України і Кабінетові Міністрів України про заходи реагування на надзвичайну ситуацію, причини її виникнення, хід відбудовних робіт;
взаємодіє з відповідними організаціями країн, територія яких зазнала негативного впливу надзвичайної ситуації, що виникла в Україні, або надзвичайної ситуації, що може поширитись на територію України;
організовує роботу, пов'язану з визначенням розміру збитків унаслідок надзвичайної ситуації, та затверджує відповідні акти;
організовує інформування населення про стан справ у зоні надзвичайної ситуації, її наслідки, хід ліквідації та правила поведінки в цій зоні;
організовує проведення моніторингу стану довкілля на території, що зазнала впливу надзвичайної ситуації;
здійснює прогноз розвитку надзвичайної ситуації;
вносить пропозиції про заохочення осіб, які брали участь у здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та проведенні відбудовних робіт;
організовує надання допомоги потерпілим та сім'ям загиблих унаслідок надзвичайної ситуації;
виконує інші необхідні функції з ліквідації надзвичайної ситуації у межах своїх повноважень.
5. Комісія має право:
залучати у разі потреби за погодженням з відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади необхідні сили і засоби для проведення пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації надзвичайної ситуації;
давати центральним і місцевим органам виконавчої влади відповідні доручення з питань, що належать до її компетенції;
залучати у разі потреби в установленому порядку до роботи в Комісії працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади;
утворювати у разі потреби для опрацювання окремих питань, що належать до її компетенції, робочі групи із залученням до них необхідних спеціалістів відповідних підприємств, установ та організацій за погодженням з їх керівниками.
6. Роботою Комісії керує її голова, а у разі відсутності
голови — його перший заступник або один із заступників. Голова Комісії, його заступники та персональний склад Комісії затверджуються рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням рівня надзвичайної ситуації.
7. Періодичність, термін та місце проведення засідань Комісії визначається її головою.
Рішення Комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на її засіданні і оформляється протоколом, що підписується головою Комісії або одним із заступників, який проводив засідання.
Рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади.
8. За членами Комісії на час виконання покладених на них обов’язків зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.
9. Транспортне обслуговування членів Комісії на період надзвичайної ситуації та проведення відбудовних робіт здійснюється за рахунок центральних і місцевих органів виконавчої влади, яких вони представляють, а під час роботи в зоні надзвичайної ситуації — спеціально призначеними транспортними формуваннями, що виконують завдання з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
10. Організація побутового обслуговування членів Комісії під час роботи в зоні надзвичайної ситуації покладається на місцеві органи виконавчої влади, території яких знаходяться в межах цієї зони.
11. Комісія має бланк із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
11. Спеціальна комісія з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об’єктового рівня (далі — комісія) є координаційним органом, який утворюється рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, керівника підприємства, установи та організації у разі виникнення надзвичайної ситуації відповідно регіонального, місцевого або об’єктового рівня.
12. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
13. Основними завданнями комісії є:
організація виконання плану заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;
формування плану заходів щодо захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації;
безпосередня організація та координація діяльності структурних підрозділів місцевого органу виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, пов'язаної з виконанням плану заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
забезпечення життєдіяльності постраждалого населення.
14. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:
координує діяльність структурних підрозділів місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов’язану з виконанням комплексу робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення, функціонування об’єктів соціальної, комунально-побутової, промислової та аграрної сфери, проведення відбудовних робіт;
визначає першочергові заходи щодо проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації;
організовує роботу щодо ліквідації надзвичайної ситуації та визначає комплекс заходів щодо ліквідації її наслідків;
залучає до проведення робіт з ліквідації надзвичайної ситуації та відбудовних робіт відповідні аварійно-рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування;
вносить до відповідного місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації пропозиції стосовно виділення додаткових коштів для здійснення першочергових заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації;
вивчає ситуацію, що склалася, та готує інформацію ДСНС України, керівництву відповідного місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації про вжиття заходів реагування на надзвичайну ситуацію, причини її виникнення, хід відбудовних робіт;
організовує роботу, пов'язану з визначенням розміру збитків унаслідок надзвичайної ситуації, та затверджує відповідні акти;
організовує інформування населення про стан справ, наслідки та прогноз розвитку надзвичайної ситуації, хід ліквідації та правила поведінки;
організовує проведення моніторингу стану довкілля на території, що зазнала впливу надзвичайної ситуації;
здійснює прогноз розвитку надзвичайної ситуації;
вносить керівництву місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації пропозиції про заохочення осіб, які брали участь у розробленні та здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та проведенні відбудовних робіт;
організовує надання допомоги потерпілим та сім'ям загиблих унаслідок надзвичайної ситуації;
виконує інші необхідні функції з ліквідації надзвичайної ситуації у межах своїх повноважень.
15. Комісія має право:
залучати у разі потреби в установленому порядку до роботи комісії працівників структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;
давати структурним підрозділам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівництву підприємств, установ та організацій відповідні доручення з питань, що належать до її компетенції;
утворювати у разі потреби для опрацювання окремих питань, що належать до її компетенції, робочі групи із залученням до них відповідних спеціалістів підприємств, установ та організацій за погодженням з їх керівниками.
16. Роботою комісії керує її голова, а у разі відсутності голови — його перший заступник або один із заступників. Голова комісії, його заступники та персональний склад комісії затверджуються рішенням відповідного місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, керівника підприємства, установи та організації з урахуванням рівня надзвичайної ситуації.
17. Періодичність, термін та місце проведення засідань комісії визначається її головою. Рішення комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів і оформляється протоколом, що підписується головою комісії.
Рішення комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов’язковими для виконання місцевим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою та організацією.
18. За членами комісії на час виконання покладених на них обов’язків зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.
19. Транспортне обслуговування членів комісії на період надзвичайної ситуації здійснюється за рахунок місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
20. Організація побутового обслуговування членів комісії під час роботи в зоні надзвичайної ситуації покладається на місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, території яких знаходяться в межах цієї зони.
Члени комісії на період проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації забезпечуються у разі потреби спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту за рахунок місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
(розділ IV Плану реагування на НС)
У разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної та гідрометеорологічної обстановки або отримання інформації (прогнозу) про можливість виникнення НС державного рівня, а також у разі раптового її виникнення вводиться режим підвищеної готовності:
керівниками міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання) — для органів управління функціональних підсистем Системи;
керівниками місцевих органів виконавчої влади, територіям яких загрожує НС, — для органів управління територіальних підсистем Системи, підпорядкованих і розміщених на цій території структурних підрозділів функціональних підсистем Системи.
Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій переводиться у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації за рішенням голови цієї Комісії.
Переведення у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації структурних підрозділів апарату ДСНС України, аварійно-рятувальних підрозділів військ Цивільної оборони (далі — військ ЦО) та спеціалізованих формувань ДСНС України здійснюється за рішенням Голови ДСНС України.
В окремих випадках до вирішення завдань реагування на НС державного рівня згідно із законодавством можуть залучатися частини і підрозділи Збройних Сил та інших військових формувань, які приводяться у режим підвищеної готовності.
У режим підвищеної готовності також приводяться:
комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій;
оперативні групи, створені центральним органом виконавчої влади, підприємством, установою або організацією (незалежно від форми власності і господарювання) для реагування на НС;
регіональні управління з питань надзвичайних ситуацій;
необхідні структурні підрозділи місцевих органів виконавчої влади;
сили та засоби Системи.
Сили та засоби функціональних підсистем Системи для вирішення завдань реагування на НС приводяться у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації рішенням керівників центральних органів виконавчої влади.
(відповідно до розділів V-X Плану реагування на НС та інших нормативно-правових актів з питань забезпечення заходів при загрозі та виникненні НС)
У режимі підвищеної готовності:
оперативно-черговими та диспетчерськими службами органів управління Системи негайно здійснюється оповіщення органів управління, сил та засобів Системи;
оперативно-чергові (диспетчерські) служби переводяться на посилений режим роботи, розгортаються пункти управління, на яких розміщуються відповідні органи управління, приводиться у готовність система зв’язку та обміну інформацією;
розгортається Кризовий центр ДСНС України, у якому розміщується і розпочинає роботу міжвідомчий оперативний штаб;
посилюється спостереження за об’єктом (територією), що загрожує виникненням НС, станом навколишнього природного середовища, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і територіях, іншими джерелами виникнення НС, а також за прилеглими до них територіями;
аналізується загальна обстановка та здійснюється прогнозування можливості виникнення НС, її масштабів та наслідків (обсягів можливих втрат і збитків), проводиться розрахунок часу виникнення НС;
вживаються заходи до захисту населення, територій і навколишнього природного середовища та забезпечення сталого функціонування об’єктів;
приводяться в готовність до дій, а у разі потреби здійснюється висування сил і транспортування необхідних засобів до ймовірної зони НС, організовується їх всебічне забезпечення;
здійснюється уточнення плану реагування підсистеми. Особлива увага приділяється організації взаємодії між центральними і місцевими органами виконавчої влади та своєчасному інформуванню про факт виникнення НС населення, всіх заінтересованих органів управління, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання);
розпочинається оперативне розгортання сил реагування, оперативних груп ДСНС України, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання);
на засіданні Урядової комісії з ліквідації надзвичайної ситуації за безпосередньою участю відповідних керівників або у робочому порядку через міжвідомчий оперативний штаб та органи управління Системи здійснюється уточнення завдань міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям (незалежно від форми власності і господарювання);
керівники підсистем Системи віддають попередні розпорядження та уточнюють завдання усім підпорядкованим органам управління і силам Системи;
формуються і розпочинають роботу оперативні групи, які зосереджують зусилля на виявленні причин погіршення обстановки, готують пропозиції щодо її нормалізації, а у разі потреби висуваються у зону можливого виникнення НС;
здійснюються інші заходи щодо запобігання виникненню НС.
У режим надзвичайної ситуації органи управління, сили та засоби Системи, які залучаються до реагування, переводяться протягом двох годин.
У режимі надзвичайної ситуації:
спеціалізовані аварійно-рятувальні формування ДСНС України та підрозділи військ ЦО приводяться у повну готовність до дій за призначенням;
у встановленому порядку залучаються частини і підрозділи Збройних Сил;
у разі потреби в залученні до ліквідації НС аварійно-рятувальні підрозділи військ ЦО та частини і підрозділи Збройних Сил приводяться в повну готовність з їх розгортанням та укомплектуванням до повного штату;
приводяться у повну готовність до дій аварійно-рятувальні, аварійно-технічні та інші підрозділи і формування міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС;
здійснюється оцінка обстановки, ведеться розвідка осередку аварії (катастрофи), Урядовою комісією приймається рішення про ліквідацію НС і призначається керівник ліквідації НС, уточнюються завдання і порядок взаємодії;
здійснюється оперативне розгортання сил реагування та поешелонне їх висування у зону НС, де вони переходять в оперативне підпорядкування керівнику ліквідації НС;
у зону надзвичайної ситуації висуваються оперативні групи центральних і місцевих органів виконавчої влади;
визначаються межі зони НС;
організовується проведення робіт з першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
здійснюється спостереження за станом навколишнього природного середовища у зоні НС та за обстановкою на аварійних об’єктах і на прилеглій до них території;
організовується здійснення лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС,
здійснюються заходи щодо захисту населення та надання йому іншої невідкладної допомоги;
здійснюється переміщення оперативних груп до зони НС;
організовуються і здійснюються заходи з локалізації та ліквідації НС із залученням необхідних сил та засобів;
інформується населення постраждалого регіону, якому надаються необхідні рекомендації щодо поведінки в умовах, що склалися.
Під час проведення аварійно-рятувальних робіт основні зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на:
пошук уражених людей;
вилучення постраждалих із зруйнованих будівель та споруд;
надання постраждалим першої медичної допомоги на місці їх знаходження;
здійснення заходів щодо захисту населення та особового складу аварійно-рятувальних служб від дії вторинних факторів ураження (обмеження доступу в зону НС, здійснення карантинних та інших обов’язкових санітарно-протиепідемічних заходів);
надання першої медичної допомоги (на догоспітальному етапі)
постраждалим, рятувальникам та іншим особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС;
забезпечення евакуації постраждалих до розгорнутих поблизу медичних формувань та лікувальних закладів з подальшою евакуацією до стаціонарних (спеціалізованих) медичних закладів для надання кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги.
Під час проведення інших невідкладних робіт основні зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на:
створення умов для успішного і безпечного проведення рятувальних робіт, забезпечення життєдіяльності населених пунктів, запобігання подальшому руйнуванню і втратам, викликаних вторинними наслідками НС;
локалізацію аварій, що загрожують життю людей або призводять до вибухів, пожеж, додаткових руйнувань та ураження;
створення необхідних умов для відновлення діяльності об’єктів економіки, функціонування інженерних і транспортних мереж та споруд;
організацію робіт, пов’язаних із забезпеченням сталого функціонування об’єктів економіки та першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
організацію надання необхідної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок НС.
Для загальної координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайної ситуації (далі — Урядова комісія) та призначається керівник ліквідації НС.
Робочим органом Урядової комісії є міжвідомчий оперативний штаб (далі — штаб), до роботи в якому залучаються посадові особи структурних підрозділів ДСНС України і представники інших центральних органів виконавчої влади. Персональний склад штабу визначається на етапі планування керівниками міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання).
Порядок та режим роботи штабу встановлює призначений Урядовою комісією керівник ліквідації НС. Термін збору штабу: у робочий час — 30 хвилин, у неробочий — 1 година 30 хвилин. Місце роботи штабу — Кризовий центр ДСНС України.
В апараті центральних органів виконавчої влади, які залучаються до реагування на НС, утворюються оперативні групи реагування на НС. Склад, порядок і місце їх роботи, забезпечення засобами зв’язку та оргтехніки визначаються керівниками відповідних центральних органів виконавчої влади. Термін готовності до роботи зазначених оперативних груп: у робочий час — 30 хвилин, у неробочий — 1 година 30 хвилин.
Керівництво організацією та проведенням робіт у зоні НС до прибуття (призначення) керівника ліквідації НС покладається на комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайної ситуації держадміністрації, на території якої виявлено об’єктивні передумови або факт виникнення НС.
Для здійснення оперативних заходів з управління регіональна комісія утворює регіональну оперативну групу.
Держадміністрація, на території якої виникла НС, призначає керівника регіональної оперативної групи, визначається її склад, порядок та місце роботи (пункт управління).
Термін формування регіональної оперативної групи: у робочий час — 1 година, у неробочий — 1 година 30 хвилин.
Для оцінки характеру і наслідків НС, підготовки пропозицій для прийняття рішення щодо її локалізації або ліквідації, безпосереднього управління підпорядкованими силами та засобами Системи утворюються та направляються до зони НС:
оперативна група ДСНС України, до складу якої входить група управління військами ЦО з пересувним командним пунктом;
оперативні групи центральних органів виконавчої влади, залучені до ліквідації НС;
оперативні групи Міноборони, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які мають військові формування у зоні НС та поблизу;
оперативна група СБУ;
оперативні групи органів управління інших сил, залучені до ліквідації НС.
Склад оперативних груп визначають керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання).
Оперативні групи, розташовані в зоні НС, за винятком оперативної групи СБУ, підпорядковуються керівнику ліквідації НС та входять до складу його пункту управління.
Оперативні групи центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що прибувають у зону НС, повинні бути забезпечені засобами пересування, зв’язку, автоматизації та матеріально-технічними засобами для автономної роботи.
Порядок роботи кожної оперативної групи, місце розгортання і пересування пунктів управління узгоджується з керівником ліквідації НС.
Для ліквідації НС державного рівня органами управління Системи утворюється об’єднане ешелоноване угруповання сил і засобів.
До складу першого ешелону включаються сили і засоби з терміном готовності до 40 хвилин, морських суден — до 1 години.
До складу сил другого ешелону включаються сили і засоби з терміном готовності до 2 годин, морських суден — до 6 годин.
До складу сил третього ешелону включаються усі інші сили і засоби, що залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації відповідно до планів реагування підсистем, термін готовності до дій яких становить більш як 2 години.
До складу сил і засобів першого ешелону входять:
чергові групи аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО, спеціалізованих воєнізованих формувань та воєнізованих гірничорятувальних формувань ДСНС України; аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування, мобільні радіоекологічні та хімічні лабораторії постійної готовності інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС;
загони і частини Державної протипожежної охорони ДСНС України, органи і підрозділи внутрішніх справ, що за місцем своєї дислокації потрапляють до зони НС;
сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади Державної служби медицини катастроф територіального рівня;
чергові сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування та Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби ДСНС України.
До складу сил і засобів другого ешелону входять:
аварійно-рятувальні підрозділи військ ЦО, спеціалізовані воєнізовані формування та воєнізовані гірничорятувальні підрозділи ДСНС України; аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС;
загони і частини Державної протипожежної охорони ДСНС України, що залучаються до складу зведених загонів, призначених для реагування на НС;
органи і підрозділи внутрішніх справ, що залучаються до складу зведених загонів, призначених для реагування на НС;
сили, засоби та заклади Державної служби медицини катастроф центрального рівня;
сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування ДСНС України;
сили Державної спеціальної (воєнізованої)
аварійно-рятувальної служби ДСНС України;
спеціально підготовлені сили Міноборони, МВС, а також сили і засоби інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що призначені для ліквідації НС;
формування ветеринарної служби і служби захисту рослин Мінагрополітики.
До складу сил і засобів другого ешелону також входять підрозділи і формування міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС за рішенням Урядової комісії.
У разі потреби до ліквідації НС можуть залучатися сили і засоби Збройних Сил, інших військ (сил) і військових формувань відповідно до законодавства.
Переміщення сил, засобів і спеціальних вантажів, необхідних для запобігання або ліквідації НС державного рівня, до зони НС та повернення їх до місць постійної дислокації здійснюється Мінтрансом за заявками ДСНС України, за рішенням спеціальної Урядової комісії або керівника ліквідації НС за рахунок галузевих коштів.
Нарощення угруповання сил і засобів у зоні НС здійснюється планово за рішенням Урядової комісії або іншого органу управління, на який покладено завдання з організації рятувальних та інших невідкладних робіт.
З прибуттям у зону НС сили і засоби підпорядковуються керівнику ліквідації НС.
З метою підвищення ефективності дій, оперативного вирішення завдань запобігання або ліквідації НС державного рівня організовується всебічне забезпечення органів управління, сил і засобів Системи, що беруть участь у заходах із запобігання і ліквідації НС.
Залежно від виду і масштабу розповсюдження НС забезпечення здійснюється відповідними територіальними і функціональними підсистемами Системи.
Взаємодія органів управління і сил, що залучаються до попередження або ліквідації НС державного рівня, організовується за схемою (згідно з рис. 2):
на державному рівні Урядової комісії, через міжвідомчий оперативний штаб:
з керівником ліквідації НС та його органом управління -
регіональною оперативною групою або оперативною групою реагування на НС відповідного міністерства, підприємства, установи, організації;
з комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій регіональних органів виконавчої влади (незалежно від форми власності і господарювання);
з оперативними групами реагування на НС міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і підпорядкування), що залучаються до ліквідації НС;
на регіональному рівні регіональної оперативної групи (оперативна група реагування на НС міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, підприємства, установи та організації (незалежно від форм власності і господарювання):
з оперативними групами центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, місцевих органів виконавчої влади, що залучаються до ліквідації НС і знаходяться у зоні НС;
з комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій суміжних і взаємодіючих регіонів;
з органами управління функціональних підсистем Системи регіонального рівня, регіональними структурами та органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форм власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС.
Для забезпечення взаємодії орган управління підсистемою Системи зобов’язаний:
визначити взаємодіючі органи управління і сили;
організувати надійний зв’язок взаємодії та обмін оперативними групами (представниками);
забезпечити взаємний обмін інформацією про обстановку, що склалася, і подальші дії;
визначити порядок всебічного забезпечення спільних заходів та взаємного надання допомоги транспортними, інженерними, матеріальними, технічними та іншими засобами;
розробити план взаємодії;
довести до підлеглих і взаємодіючих органів управління і сил вказівки щодо порядку оповіщення, управління, зв’язку та обміну інформацією;
установити відповідальність керівників підпорядкованих структурних підрозділів за організацію взаємодії у процесі вирішення ними конкретних завдань;
вжити усіх можливих заходів для підтримання безперервної взаємодії з підпорядкованими і взаємодіючими органами управління і силами, негайно відновлювати взаємодію у разі її втрати.
У разі значних, не передбачених Планом, змін обстановки і необхідності виконання нових завдань порядок взаємодії уточнюється або визначається знову.
Загрозливі зони і небезпечні осередки виявляються, а аналітично-прогнозне забезпечення проводиться силами розвідувальних, інших відповідних аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО, пошукових та аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС України, спеціально підготовлених галузевих, територіальних, об’єктових формувань із залученням сил та засобів, що знаходяться на відповідній адміністративній території і можуть здійснювати або забезпечувати наземну, повітряну та морську (річкову) розвідку, аналіз обстановки та прогнозування її розвитку.
Інженерне забезпечення здійснюється силами інженерних аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО у взаємодії з інженерними формуваннями галузевих і територіальних органів та об’єктів, які створюються на базі будівельних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних організацій комунального господарства, енергетичних та інших мереж.
Дорожньо-мостове забезпечення здійснюється силами галузевих і територіальних команд ремонту та відновлення доріг і мостів, а також формуваннями дорожньо-мостових загонів та зведених формувань загального призначення.
Протипожежне забезпечення здійснюється силами Державної протипожежної охорони ДСНС України, підрозділами Держкомлісгоспу із залученням спеціальної та авіаційної техніки.
Матеріальне забезпечення здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС, з метою безперервного постачання необхідного майна та обладнання для проведення робіт з ліквідації НС, а також життєзабезпечення населення, яке потерпіло внаслідок НС, за рахунок створених резервів матеріально-технічних засобів.
Технічне забезпечення здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС. Розгортається робота ремонтних заводів, майстерень, станцій технічного обслуговування, пересувних ремонтно-відбудовних груп ремонту автомобільної та інженерної техніки, евакуаційних груп та пунктів збору пошкоджених машин.
Транспортне забезпечення здійснються Мінтрансом та регіональними органами управління залізничного, автомобільного, водного та авіаційного транспорту з використанням стаціонарної мережі транспортних комунікацій, а також місцевими органами виконавчої влади із залученням наявних місцевих ресурсів.
Медичне забезпечення здійснюється силами та засобами лікувально-профілактичних закладів Державної служби медицини катастроф. У міру потреби медичними закладами та установами МОЗ територіального рівня додатково розгортається необхідна кількість відповідних формувань медичних бригад постійної готовності першої черги (бригад швидкої медичної допомоги), підрозділів санітарно-епідеміологічної служби, спеціалізованих медичних бригад постійної готовності другої черги. У медичних закладах готується необхідна кількість ліжко-місць, у тому числі у спеціалізованих центрах та відділеннях, а в разі потреби — в інших медичних закладах незалежно від форми власності і підпорядкування.
Забезпечення радіаційного, хімічного захисту проводиться з метою виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на радіаційно, хімічно небезпечних об’єктах та ліквідації наслідків цих аварій спеціалізованими підрозділами центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС.
Для санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки приводяться у готовність до розгортання санітарно-обмивальні пункти, станції обробки одягу та станції обробки техніки. Виходячи з місцевих запасів готуються до видачі засоби індивідуального захисту населення (з пересувного резерву).
Охорона громадського порядку здійснюється силами та засобами служби охорони громадського порядку територіальних підрозділів МВС.
Інформаційне забезпечення організовується прес-службою ДСНС України і міжвідомчим оперативним штабом, здійснюється силами та засобами Держкомінформу, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади з метою своєчасного та об’єктивного інформування населення і заінтересованих організацій та установ про обстановку у зоні НС, хід ліквідації її наслідків та можливий розвиток подій.
Організація першочергового життєзабезпечення постраждалого населення покладається на відповідні органи виконавчої влади.
З метою першочергового життєзабезпечення постраждалого населення здійснюється:
висування у зону НС мобільних формувань життєзабезпечення, у тому числі пунктів торгівлі, харчування, водопостачання тощо;
перерозподіл ресурсів на користь постраждалого району (зони НС), максимальне використання місцевих ресурсів для покриття дефіциту можливостей життєзабезпечення населення у районі НС;
організація паливно-енергетичного і транспортного забезпечення функціонування систем та об’єктів життєзабезпечення постраждалого населення;
організація відновлення функціонування систем та об’єктів першочергового життєзабезпечення населення і виділення для цього необхідних матеріалів, сил і засобів виходячи з оцінки обстановки у зоні НС;
організація медико-санітарного забезпечення;
проведення інших необхідних заходів.
Обсяг заходів першочергового життєзабезпечення залежить від чисельності постраждалого населення і ступеня руйнування об’єктів.
Джерела і порядок фінансування заходів, виділення необхідних трудових і матеріально-технічних ресурсів визначаються згідно із законодавством.
За рішенням Урядової комісії органи управління функціональних і територіальних підсистем Системи планують і здійснюють заходи щодо:
забезпечення безпеки органів управління і сил, що беруть участь у вирішенні завдань попередження та ліквідації НС;
забезпечення безпеки постраждалих громадян, які знаходяться в зоні НС, і збереження їх майна;
забезпечення збереження вантажів і майна, які транспортуються до зони НС, на шляху їх проходження та в місцях зберігання;
здійснення термінових заходів щодо захисту населення та його евакуації (відселення) з небезпечних зон;
укриття людей у захисних спорудах, організація самовзаємодопомоги у зоні НС, постачання засобів індивідуального захисту.
Координацію робіт, пов’язаних із забезпеченням безпеки, здійснює керівник ліквідації НС.
Межі зони НС виходячи з аналізу обстановки та прогнозу її розвитку визначає Урядова комісія.
О 9.00 27.10.2012 через несприятливі погодні умови на території на території в/ч А1588 внаслідок попадання блискавки загорілось сховище з боєприпасами.
Є загроза розповсюдження вогню на інші сховища.
О 1305 27.10.2012 На території в/ч А1588 відбулось поширення вогню на сусідні сховища зберігання боєприпасів та почалась їх детонація.
Після виникнення НС (вибуху) на території військової частини А – 1588 виникла зона ураження від звичайних боєприпасів радіусом 5,1 км. та зона ураження від реактивних боєприпасів радіусом до 16 км.
В зону ураження попали м.Христинівка та 16 населенних пунктів Христинівського району, м.Умань та 13 н.п. Уманського району, 7 н.п. Теплицького району Вінницької області, а також можливе ускладнення обстановки в результаті ураження боєприпасами хімічно-небезпечних об'єктів в м. Умань та складу зберігання аміаку ТД „Інфо-Азот” с. Розсішки Христинівського району.
Можливі виникнення осередків вторинного ураження об’єктів та транспорту: можливе руйнування до 5-6 км. газових мереж, лінії електропередач до 12 км., ліній зв’язку до 5-6 км., а також можливе виникнення лісової пожежі.
Підлягають евакуації робітники та службовці військової частини, населення військового житлового містечка – 169 чоловік, м. Христинівка та населених пунктів Розсішки, Шельпахівка, Заячківка, Ягубець, Орадівка, Вільшанка, Мала та Велика Севастянівна, Веселовка, Верхнячка, Сичівка, Богачівка, Вербовата, Пенежково, Шукайвода, Мала Іванівка – загальною кількістю близько 27636 чоловік.
О 10 год. 23хв. 05.06.2012 р. внаслідок руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот” порушена технологічна цілісність ємності з аміаком. Вилив небезпечної речовини склав приблизно 50 т. Первинна хмара аміаку, що виникла в результаті виливу, розповсюджується у напрямку с. Червона слобода. Санітарна зона що відділяє від міста територію підприємства відсутня, хмара досягне околиці міста через 15 -20 хвилин. Площа зони зараження складе близько 7,2 км2. Є інформація, що 5 чоловік із числа персоналу підприємства загинули на місті, в зоні ураження опиниться персонал підприємства - до 120 чоловік та населення міста – до 250000 чоловік.
Метеорологічні умови:
напрямок вітру – 215 о північно східний;
швидкість вітру – 1 м/с;
температура повітря – +15 0С;
вертикальна стійкість повітря – інверсія.
За інформацією Черкаського обласного центру з гідрометеорології циклон із швидкістю 120 км/год наближається до Черкаської області. Очікуються інтенсивні зливи (110-130% жовтневої норми опадів) та шквалисте посилення вітру (до 33 м/с). Можливе утворення інтенсивного поверхневого місцевого стоку, формування швидкоплинних паводків на річках області, наповнення та переповнення водосховищ, що в свою чергу призведе до підтоплення господарських споруд, об'єктів суб'єктів господарювання та населених пунктів області, порушення функціонування систем життєзабезпечення населення.
В першій половині дня 2 грудня циклон досяг м. Черкаси, що виразилось в інтенсивних зливах (110-120% вересневої норми опадів) та шквалистому посиленні вітру (до 25 м/с).
В результаті впливу вказаних несприятливих погодних умов в м. Черкаси поваленими деревами пошкоджені повітряні ЛЕП, спрацювало автоматичне відключення ТП № 324 по вул. 14 Грудня, 51. Без електроенергії залишились: об’єкти життєзабезпечення, транспорту, зв’язку, промисловості та житлові масиви в Соснівському та Придніпровському районах. В цих районах частково зруйновані будинки, пошкоджені покрівлі будівель, а також повалені дерева. Є інформація про 10 чоловік загиблих та 78 чоловік травмованих внаслідок НС.
6 грудня 2012 року о 13 годині 40 хв. до спеціалізованої медичної частини №4 (далі СМЧ-4) Державного підприємства національної атомної енергетичної компанії (далі - ДП НАЕК) «Енергоатом» м.Чигирин Черкаської області почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на кишкове інфекційне захворювання.
З приводу захворювання звертались діти, які відвідували 7 дошкільних навчальних закладів Чигиринського району (м. Чигирин, с. Вершинці, с. Іванівна, с. Суботів, с. Рацево, с. Спецівка, с. Вітове). Всього по списку в даних закладах нараховується 1639 дітей, з них 6.10.2005 року відвідали дитячі заклади 1092 дитини, а 7.12.2012 року - 972 дитини.
07.12.2012 року близько 16 години звернення набули масового характеру, було госпіталізовано 127 дітей.
5. 6 листопаду в Черкаській області відбулася пожежа на торф'яниках поблизу смт. Ірдинь Черкаського р-ну, де проходить газопровід "Уренгой-Помары-Ужгород".
За даними рятувальників, близько 6 год. 15хв. по лінії "101" надійшло повідомлення про виявлення біля смт. Ірдинь ділянок загоряння торфу загальною площею 700 м2. Торф зажеврів безпосередньо в 6-8 метрах від магістрального газопроводу "Уренгой-Помары-ужгород" компанії "Укртрансгаз". В зоні ураження опинилися жителі смт. Ірдинь, с. Білозір’я, с. Руська Поляна та с. Дубіївка - до 3000 чоловік.
Серед вірогідних причин виникнення пожежі називають необережність з вогнем, підпал або самозагорання торфу.
6. 10.09.2012 р. о 16.55 у м. Сміла Черкаської області на залізничній станції ім. Т.Г. Шевченкова зійшли з рейок і перекинулися 15 цистерн з жовтим фосфором товарного потягу №2005 (всього у складі потягу було 58 вагонів). Цистерни виходили із станції Аса (Джамбул, Казахстан) на станцію Оклеса (Республіка Польща). Через витікання фосфору з однієї цистерни відбулося самозагорання 6 цистерн. В результаті сходу цистерн було пошкоджено 50 м залізничного полотна, близько 100 м контактної мережі. Під час гасіння пожежі утворилася хмара з продуктів горіння (зона поразки близько 90 кв. км). В зоні ураження опинилося 14 населених пунктів Смілянського району, де проживає 11 тисяч чоловік, а також окремі території Черкаського, Городищенського і Кам’нського районів Черкаської області. В результаті пожежі продуктами горіння отруїлося 16 чоловік, з них 13 у важкому і середньому стані госпіталізовані до Черкаської обласної лікарні.
7. 01.03.2012 р. поблизу станції Драбово-Барятинська, що у Драбівському районі Черкаської області о 21 год. 40 хв. зійшов з рейок вантажний потяг, у складі якого знаходилися три цистерни з отруйними хімікатами. В двох цистернах знаходилася фосфорна кислота; вміст третьої цистерни поки не з’ясовано. На місці події були зафіксовані деякі випаровування хімікатів. В даний час прибулі на місце фахівці намагаються знайти джерело випаровування і обстежують цистерни на предмет витоку.
В зоні ураження опинилося 3 населених пункти Драбівського району (смт. Драбів, станція Драбів, с. Білоусівка, с. Митлашівка) де проживає близько 2700 чоловік.
8. 23 березня 2012 р. починаючи з 15 год. на Черкащині значно погіршилися погодні умови: в області бушувала суцільна буря з пилу. На території області місцями пориви вітру досягали 25-30 метрів за секунду. Сильний ураган знищив майже 40 тисяч га посівів зернових. Товщина пилу в посадках досягає метра. В Черкаському районі повністю зруйновані місцеві тепличні насадження.
Під час пожежі, яка виникла в результаті урагану, в Черкаському районі згоріло близько 200 га лісу. По попередніх розрахунках фахівців ОДА, загальний збиток, нанесений області ураганом, досягає 20 мільйонів гривень.
9. 11 листопада і вночі 12 листопада в наслідок ускладнення погодних умов (сильні осідання у вигляді мокрого снігу, дощ і пориви вітру місцями до 30 м/с) і в результаті спрацьовування автоматики захисту ліній електропередач в Черкаській області відбулося знеструмлення 360 населених пунктів Тальнівського, Уманського, Монастерищенського та Жашківського району, де проживає близько 27000 чоловік.
10. В Черкаській області 10 серпня 2012 р. о 19 год. 25 хв., відбувся вибух на складі боєприпасів навчального центру „Оршанець” Державної прикордонної служби, розташованому біля залізничної с. Геронимівка. На складі відбувся спалах, після чого почали вибухати боєприпаси до ракетних установок "Град". В районі ЧП особливу небезпеку представляють вибухонебезпечні фрагменти ракет, які розлітаються на відстань до 10 кілометрів.
Можливі виникнення осередків вторинного ураження об’єктів та транспорту: можливе руйнування до 7-8 км. газових мереж, лінії електропередач до 20 км., ліній зв’язку до 8-9 км., а також можливе виникнення лісової пожежі.
Підлягають евакуації робітники та службовці навчального центру, населення військового житлового містечка – 700 чоловік, м. Черкаси, с. Геронимівка, с. Руська Поляна, с. Дубівка – загальною кількістю близько 250000 чоловік.
11. 13 серпня в результаті сильних злив на території Черкаського району була зруйнована водопропускна споруда і частина автомобільної дороги, що виконує роль греблі. Через це підтоплено 146 житлових будинків в с. Сокирно. В с. Свидівок подтоплено 1 житловий будинок і в з. Лозівок - 14 приватних будинків. Частково знеструмлено 7 населених пунктів і 11 населених пунктів залишилися без телефонного зв'язку. Підлягають евакуації близько 900 чоловік.
12. 13 жовтня о 20 годині 35 хвилин відбувся вибух побутового газу в 10-поверховому будинку №127 по вулиці Смілянській в Черкасах. Попередня причина вибуху - різке підвищення тиску газу в мережі. В результаті вибуху газу загинули 23 люди, близько 250 чоловік залишилось без житла.
13. 05 травня о 10 год. 30 хв. на дамбі через річку Дніпро, поблизу міста Черкаси, перекинувся бензовоз. Внаслідок цього 30 чоловік згоріли живцем. Вантажівка з пальним прямував з міста Черкаси до міста Київ і з невідомих причин перекинулася і запалала. Вогонь охопив не тільки сам бензовоз, але також 4 легкові автомобілі і 3 рейсові автобуси. Внаслідок аварії рух транспорту через міст було заблоковано майже на добу.
14. Сильний снігопад, який почався з 10 грудня, вже більше 2-х діб продовжується в Черкасах та Черкаському районі, привів до численних пробок у Черкаському, Смілянському, Золотоніському та Чорнобаївському районах. Близько доби були повністю закриті траси міжнародного значення Р - 15; Р - 14; Р - 02. На цих шляхах в ніч з 10 на 11 грудня виявилися блокованими близько 4 тисяч автомобілів. Міські та районні комунальні служби не справляються з наслідками негоди. У місті Черкаси та у 96 населених пунктах припинили своє функціонування дошкільні та навчальні заклади та ряд об’єктів системи життєзабезпечення населення.
О 12.00 07.04.2007 через несприятливі погодні умови на території на території в/ч А0088 внаслідок попадання блискавки загорілось сховище з боєприпасами. Є загроза розповсюдження вогню на інші сховища.
О 1305 07.04.2012 На території в/ч А0088 відбулось поширення вогню на сусідні сховища зберігання боєприпасів та почалась їх детонація.
Після виникнення НС (вибуху) на території військової частини А – 0088 виникла зона ураження від звичайних боєприпасів радіусом 5,1 км. та зона ураження від реактивних боєприпасів радіусом до 16 км.
В зону ураження попали м.Христинівка та 16 населенних пунктів Христинівського району, м.Умань та 13 н.п. Уманського району, 7 н.п. Теплицького району Вінницької області, а також можливе ускладнення обстановки в результаті ураження боєприпасами хімічно-небезпечних об'єктів в м. Умань та складу зберігання аміаку ТД „Інфо-Азот” с. Розсішки Христинівського району.
Можливі виникнення осередків вторинного ураження об’єктів та транспорту: можливе руйнування до 5-6 км. газових мереж, лінії електропередач до 12 км., ліній зв’язку до 5-6 км., а також можливе виникнення лісової пожежі.
Підлягають евакуації робітники та службовці військової частини, населення військового житлового містечка – 250 чоловік, м. Христинівка та населених пунктів Розсішки, Шельпахівка, Заячківка, Ягубець, Орадівка, Вільшанка, Мала та Велика Севастянівна, Веселовка, Верхнячка, Сичівка, Богачівка, Вербовата, Пенежково, Шукайвода, Мала Іванівка – загальною кількістю близько 35870 чоловік.
О 90 год. 20хв. 15.09.2012 р. внаслідок руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот” порушена технологічна цілісність ємності з аміаком. Вилив небезпечної речовини склав приблизно 50 т. Первинна хмара аміаку, що виникла в результаті виливу, розповсюджується у напрямку с. Червона слобода. Санітарна зона що відділяє від міста територію підприємства відсутня, хмара досягне околиці міста через 15 -20 хвилин. Площа зони зараження складе близько 7,2 км2. Є інформація, що 20 чоловік із числа персоналу підприємства загинули на місті, в зоні ураження опиниться персонал підприємства - до 320 чоловік та населення міста – до 65000 чоловік.
Метеорологічні умови:
напрямок вітру – 215 о північно східний;
швидкість вітру – 15 м/с;
температура повітря – +15 0С;
вертикальна стійкість повітря – інверсія.
В першій половині дня 2 грудня циклон досяг м. Черкаси, що виразилось в інтенсивних зливах (110-120% жовтневої норми опадів) та шквалистому посиленні вітру (до 35 м/с).
В результаті впливу вказаних несприятливих погодних умов в м. Черкаси поваленими деревами пошкоджені повітряні ЛЕП, спрацювало автоматичне відключення трансформаторних підстанцій. Без електроенергії залишились: об’єкти життєзабезпечення, транспорту, зв’язку, промисловості та житлові масиви в Соснівському та Придніпровському районах. В цих районах частково зруйновані 73 будинки, пошкоджені покрівлі будівель, а також повалені дерева. Є інформація про 25 чоловік загиблих та 160 чоловік травмованих внаслідок НС.
18. 30 грудня о 18.30 надійшла інформація про аварію на центральному каналізаційному колекторі міста Черкаси. Внаслідок цього довелося припинити водопостачання у всіх районах міста. Кошти на проведення аварійно-відновлювальних робіт у міському бюджеті відсутні. Без водопостачання на передодні новорічних свят залишилось близько 300 тисяч чоловік.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література (першоджерела)
Навчально-методична література (підручники та методичні посібники)
Інтеренет-джерела
ДОДАТКИ
Додаток 1.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля
Кафедра психології, філософії та суспільних наук
Курсова робота з дисципліни
«Організація управління в діяльності органів
та підрозділів пожежної безпеки»
Студента (ки) 5 курсу ____ групи
спеціальності 8.17020301 «Пожежна безпека»
_______________________________________
Керівник: доцент кафедри П,Ф та СН,
Чубань Вікторія Сергіївна, к.е.н., доцент
Національна шкала _______________________
Кількість балів: ___________________________
Оцінка: ECTS ____________________________
Члени комісії: _________ __________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ __________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Черкаси
Додаток 2.
Журнал облік та реєстрації надзвичайних ситуацій
Розділ 1. Облік надзвичайних ситуацій
|
№ з/п |
Дата та час виникнення НС |
Дата та час ліквідації НС |
Регіон (регіони) |
Код НС та класифікаційні ознаки* |
Рівень НС** |
Стислий опис НС |
Дата і час отримання інформації та внесення НС, П.І.Б. чергового, підпис |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Розділ 2. Реєстрація надзвичайних ситуацій
|
Реєстраційний номер НС |
Регіон (регіони) |
Код НС та класифікаційної ознаки* |
Рівень НС за рішенням Експертної комісії** |
Уточнені наслідки НС |
Дата та № протоколу Експертної комісії |
|
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
Додаток 3.
ОПЕРАТИВНИЙ ЖУРНАЛ
з ліквідації надзвичайної ситуації
Об'єкт (територія, підприємство) __________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Орган, якому підпорядкований об'єкт __________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Вид надзвичайної ситуації __________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Осередок (місце) надзвичайної ситуації __________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Час виникнення надзвичайної ситуації (дата, год., хв.) _________________________________________________
|
Час виникнення НС (число, місяць, рік, год., хв.) |
Інформація про аварійну обстановку, зміст завдань з ліквідації аварії згідно з планом ліквідації аварії або оперативними планами, хід аварійно-рятувальних робіт. Звіт про виконання завдань. |
Прізвище, ініціали, підпис особи, яка видала завдання, та особи, відповідальної за їх виконання |
|
1. |
2. |
3. |
Додаток 4.
ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАН N _____
ліквідації надзвичайної ситуації
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(вид НС, місце, дата і час її виникнення)
Об'єкт (територія, підприємство) ______________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Орган, якому підпорядкований об'єкт __________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Час (дата, год., хв.) розроблення _______________________________________
___________________________________________________________________
Обстановка в зоні НС на час розроблення _________________________________________________________________
|
№ п/п |
Перелік заходів з ліквідації НС та її наслідків |
Термін виконання (дата, час) |
Особи, відповідальні за виконання |
Відмітка про виконання або причину невиконання |
|
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
|
Уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації __________ _______________ (підпис) (прізвище, ініціали) |
Керівник аварійно-рятувальних робіт ________ ______________ (підпис) (прізвище, ініціали) |
Додаток 5.
ГОЛОВІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ІНФОРМАЦІЯ
ПРО НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ В М.НЕТІШИН ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
7 жовтня 2013 року о 13 годині 40 хв. до СМЧ - 4 ДП НАЕК «Енергоатом» м. Нетішин Хмельницької обл. почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на харчове кишково-інфекційне захворювання. Біля 16 години звернення набули масового характеру і на той час було госпіталізовано 127 дітей.
При з'ясуванні обставин даної події встановлено, що можливим отруєнням охоплені діти, які відвідували сім дошкільних дитячих закладів м. Нетішина. Всього по списку в даних закладах нараховується 1639 дітей, з них 6.10.2013 року відвідали дитячі заклади 1092 дитини, а 7.10.2013 року -972 дитини.
Для організації роботи щодо ліквідації наслідків надзвичайної події, надання медичної допомоги потерпілим та з'ясування обставин, що призвели до масового харчового отруєння створено оперативний штаб комісії ТЕБ та НС на чолі з першим заступником голови облдержадміністрації Круком А.М. З метою своєчасного надання медичної допомоги потерпілим залучено медичних працівників з СМЧ - 4 м. Нетішин, фахівців обласної лікарні, обласної інфекційної лікарні та обласної санітарно-епідеміологічної станції, медичний персонал м. Шепетівка, Славута, Остріг, керівництво головного управління ДСНС України в Хмельницькій області на чолі з генерал-майором служби цивільного захисту Васильченком П.Д. та особовий склад загону державної пожежної охорони №1 м. Нетішин у кількості 87 чоловік.
За попередніми даними однією із причин отруєння могло стати вживання неякісних продуктів харчування. Результати проведених бактеріологічних аналізів будуть відомі біля 16 години 8.10.2013 року.
Станом на 20 годину 45 хв. 7.10.2013 року на стаціонарному лікуванні знаходиться 155 дітей різного ступеня важкості. Ситуація на даний час стабілізувалась та знаходиться під контролем лікарів.
Координацію дій щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснює керівництво ГУ ДСНС України в Хмельницькій області.
Начальник ГУ ДСНС України
в Хмельницькій області
генерал-майор служби цивільного захисту П.Д.Васильченко
Додаток 6
Повідомлення №1
про виникнення надзвичайної ситуації та ліквідацію її наслідків
в районі виїзду ЗДПО-1 по охороні ВП «ХАЕС» та м. Нітішин
|
Вид інформації |
Зміст інформації |
Примітка |
|
|
|
Код НС (або загрози її виникнення) згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні |
Надзвичайна подія згідно класифікатора 20630 Класифікаційні ознаки надзвичайної ситуації - п. 4.34. |
|
|
|
Місце НС (АР Крим, область, район, населений пункт, об'єкт, адреса та належність об'єкта, напрямок і відстань від обласного центру, географічні координати) |
м.Нетішин, розташоване на відстані 120 км від м.Хмельнщький |
|
|
|
Початок НС (дата, час) та дата і час доповіді (станом на який час складена доповідь) |
Початок надзвичайної ситуації 07 жовтня 2005 року о 13 годині 40 хвилин. Доповідь складено станом на 20 годину 45 хвилин 07 жовтня 2005року |
|
|
|
Закінчення НС (дата, час) |
---------------------------- |
|
|
|
Характер та масштаб НС (опис події, причини виникнення; площа, що охоплена дією події; кількість людей, які знаходяться в зоні події; шкода, заподіяна населенню та господарству, обсяги руйнування споруд, масштаби пошкодження довкілля і т. ін.) |
О 13 год. 40 хв. 07 жовтня 2005 року до СМЧ-4 ДП НАЕК « ЕНЕРГОАТОМ» м.Нетішин Хмельницької області почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на харчове кишково-інфекційне захворювання. Біля 16 години звернення набули масового характеру і на той час було госпіталізовано 127 дітей. При з'ясуванні обставин даної події встановлено, що можливим отруєнням охоплені діти, які відвідували сім дошкільних дитячих закладів м.Нетішина. Всього по списку в даних закладах нараховується 1639 дітей, з них 6.10.2005 року відвідали дитячі заклади 1092 дитини, а 7.10.2005 року — 972 дитини. За попередніми даними однією із причин отруєння могло стати вживання неякісних продуктів харчування. Результати проведених бактеріологічних аналізів будуть відомі біля 16 години 8.10.2005року. |
|
|
|
Кількість та стан потерпілих, у тому числі кількість загиблих, постраждалих (травмованих, захворілих), евакуйованих, врятованих і т. ін. |
Станом на 20 годину 45 хв. 7.10.2005 року на стаціонарному лікуванні знаходиться 155 дітей різного ступеня важкості. |
|
|
|
Вплив на роботу інших галузей господарської діяльності та додаткова загроза у разі можливості розвитку НС (вказати об'єкти, що розташовані поблизу, для яких існує загроза внаслідок розвитку цієї події і т. ін.) |
-------------------------------- |
|
|
|
Сили, що залучаються (залучались) для ліквідації НС (осіб - з них працівників МНС ГУ ДСНС України, одиниць техніки - з них тієї, що належить ДСНС, інші сили (МО, МВС. МОЗ), види та кількість одиниць спеціальної техніки, кількість спеціалізованих формувань, воєнізованих формувань, добровільних формувань |
- ОДА Хмельницької області - 4 чоловіка, 1 одиниця техніки - ГУ ДСНС України - 7 чоловік, 2 одиниці техніки. - СМЧ-4ДП НАЕК «Енергоатом» - 215 чоловік, 8 одиниць техніки - СЕС №4 м.Нетішин - 12 осіб, 1 одиниця техніки; бригади лікарів з м.Славута, Шепетівка, Остріг 4 одиниці техніки; - СЕС Хмельницької області — 4 чоловіка, 1 одиниця техніки; - дитяча інфекційна обласна лікарня — 6 чоловік, 2 одиниці техніки; - управління охорони здоров»я ОДА — 3 чоловіка, 1 одиниця техніки; - 2 бригади медицини катастроф — б чоловік, 2 одиниці техніки; - ЗДПО-1 — 87 чоловік, 7 одиниць техніки; - управління освіти м.Нетішин – 120 чоловік, 3 одиниці техніки; - МВ У МВС м.Нетішин - 18 чоловіка, 4 одиниці техніки; - СБУ - 6 чоловік, 2 одиниці техніки; - Прокуратура - 8 чоловік, 2 одиниці техніки. - ВП»ХАЕС» - 5 чоловік, 4 одиниці техніки; - міськвиконком ~ 8 чолдовік, 2 одиниці техніки. - військовий госпіталь м.Славута – 6 чоловік, 2 одиниці техніки |
|
|
|
Потреба у додаткових силах та засобах (види та кількість одиниць необхідної штатної техніки, спеціального обладнання, кількість фахівців) |
немає |
|
|
|
Стисла характеристика робіт з рятування людей та локалізації і ліквідації наслідків НС (характер і обсяг аварійно-відновлювальних, рятувальних робіт, їх інтенсивність та терміни виконання) |
Організовано звільнення місця в палатах стаціонарного відділення СМЧ-4 та розміщення в них дітей з підозрою на кишково-інфекційне захворювання. Організовано проведення бактеріологічних аналізів продуктів харчування. Проведено забезпечення лікарськими препаратами відділень СМЧ-4 та дітей, які знаходяться на самостійному лікуванні вдома. Організовано роботу щодо забезпечення вільних місць в СМЧ-4, м. Славута та м. Остріг. |
|
|
|
Оцінка матеріальних збитків, завданих НС (вказувати первинну оцінку або за результатами роботи комісій, відповідних актів) |
встановлюються |
|
|
|
Матеріальні Витрати на ліквідацію НС |
встановлюються |
|
|
|
Додатки: карти, схеми, слайди, документи (кількість) |
-------------------------- |
|
|
|
Посада, прізвище, ініціали керівника (начальника) штабу з ліквідації наслідків НС; телефон, телекс |
Перший заступник голови ОДА — голова обласної комісії ТЕБ та НС Крук А.М. |
|
|
|
Посада, прізвище, ініціали особи, яка підписала повідомлення. Телефон. |
Начальник ЗДПО-1 Підполковник вн. служби Дуб Сергій Дмитрович Тел.8-03333-3-33-33 |
Начальник ЗДПО-1
підполковник вн.сл. С.Д. Дуб
Додаток 7.
ПРЕС - РЕЛІЗ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ В М. НЕТІШИН ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
7 жовтня 2013 року о 13 годині 40 хв. до СМЧ - 4 ДП НАЕК «Енергоатом» м. Нетішин Хмельницької обл. почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на харчове кишково-інфекційне захворювання. Біля 16 години звернення набули масового характеру, і на той час було госпіталізовано 127 дітей.
При з'ясуванні обставин даної події встановлено , що можливим отруєнням охоплені діти , які відвідували сім дошкільних дитячих закладів м.Нетішина. Всього по списку в даних закладах нараховується 1639 дітей, з них 06.10.2013 року відвідали дитячі заклади 1092 дитини, а 7.10.2013 року - 972 дитини.
О 16 годині під головуванням Нетішинського міського голови М.В. Панасюка відбулося термінове засідання міської надзвичайної протиепідемічної комісії, в роботі якої взяли участь співробітники управління СБ України в Хмельницькій області. Комісія заслухала інформацію про ситуацію, визначила заходи щодо її ліквідації та проінформувала керівництво Хмельницької ОДА, Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області, ДП НАЕК «Енергоатом», СБ України, МВС України та МОЗ України.
Медичним персоналом СМЧ - 4 було терміново вжито невідкладні медичні та протиепідемічні заходи щодо госпіталізації хворих дітей та організовано надання невідкладної медичної допомоги.
Для організації роботи щодо ліквідації наслідків надзвичайної події,
надання медичної допомоги потерпілим та з'ясування обставин , що
призвели до масового харчового отруєння створено обласний оперативний
штаб комісії ТЕБ та НС на чолі з першим заступником голови
облдержадміністрації Нестеруком А.М. З метою своєчасного надання
медичної допомоги потерпілим залучено медичних працівників з СМЧ - 4 м.Нетішин, фахівців обласного управління охорони здоров'я, обласної лікарні, обласної інфекційної лікарні, та обласної санітарно-епідеміологічної станції, медичним персонал міст Шепетівка , Славута , Острог, керівництво головного управління МНС в Хмельницькій області та особовий склад загону державної пожежної охорони м. Нетішин.
Оперативним штабом було прийнято рішення про інформування мешканців міста через ЗМІ про ситуацію , що склалася та силами медперсоналу та працівників закладів освіти організовано по квартирний обхід вихованців дошкільних закладів міста за місцем проживання.
У зв’язку із масовим поступленням дітей до лікарні силами особового складу ДСНС України додатково було створено 200 ліжко-місць для госпіталізації хворих.
Для оперативної госпіталізації дітей із симптомами захворювання силами ВП «Хмельницької АЕС» було організовано додаткове транспортне забезпечення.
Станом на 20 годину 45 хв. 7.10.2005 року на стаціонарному лікуванні знаходилося 155 дітей різного ступеня важкості. Кількість госпіталізованих впродовж чотирьох годин ( до 24 години) збільшилась до 277 дітей.
Усім хворим надавалася медична допомога лікарями СМЧ -4, фахівцями обласної лікарні, обласної інфекційної лікарні та обласної санітарно - епідеміологічної станції.
Виявлено 74 дитини з проявами захворювання легкого ступеню, яким організовано лікування вдома.
О 22 годині на місце події прибув голова Хмельницької ОДА Гладуняк І.В., який провів засідання оперативного штабу, де було заслухано звіт керівників служб взаємодії про вжиті заходи та наслідки. Було відзначено ефективну роботу штабу з ліквідації надзвичайної ситуації. Комісійно здійснено обхід дітей, яким надавалася медична допомога.
В ніч з сьомого на восьме жовтня 2013 року до Нетішина оперативно прибули в.о. Міністра охорони здоров’я Микола Єфремович Поліщук, заступник Голови ДСНС України, генерал-майор цивільного захисту Микола Олексійович Горбенко , віце-президент НАЕК «Енергоатом» Ольга Олександрівна Кравець, заступник директора департаменту з лікувальної роботи МОЗ України Раїса Олександрівна Моїсеєнко, головний дитячий інфекціоніст МОЗ України, професор Сергій Олександрович Крамарев, інші провідні фахівці.
За попередніми даними однією із причин отруєння могло стати вживання продуктів харчування. Результати проведених бактеріологічних аналізів будуть відомі біля 16 години 8 жовтня 2013 року.
На даний час ситуація стабілізувалася та знаходиться під контролем лікарів. Стан дітей з позитивною динамікою у лікуванні.
Прокуратурою М.НЕТІШИН по даному факту порушена кримінальна справа. Управлінням СБ України в Хмельницькій області та Управлінням МВС України в Хмельницькій області проводяться оперативно - слідчі дії щодо встановлення причин виникнення надзвичайної ситуації.
Додаток 8.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник Головного управління
МНС України в Хмельницькій області
генерал-майор служби цивільного захисту
П.Д.Васильченко
” „ 20__ року
ПЛАН
заходів по реагуванню на надзвичайну ситуацію
щодо масового отруєння дітей дошкільного віку в місті Нетішин
|
№ з/п |
Назва заходу |
Термін виконання |
Відповідальний виконавець |
Відмітка про виконання |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
Виїзд мобільної оперативної групи ГУ ДСНС на місце надзвичайної ситуації |
Негайно |
Начальник ГУ ДСНС України в Хмельницькій області |
|
|
2 |
Інформування про подію, яка сталася керівництва ОДА, обласного управління охорони здоров'я, УМВС, СБУ, обласної СЕС, медичної служби катастроф, доведена первинна інформація до чергової служби ДСНС України |
Негайно |
Оперативний черговий ОКЦ |
|
|
3 |
Організація оперативного штабу з ліквідації НС |
Негайно |
Начальник УПМ |
|
|
4 |
Проведення постійного моніторингу ситуації |
Постійно |
Оперативний штаб з ліквідації НС |
|
|
5 |
Прийняття участі у засіданні комісії ТЕБ та НС м. Нетішин |
7.10 |
Начальник ГУ МНС України в Хмельницькій області |
|
|
6 |
Залучення особового складу ДСНС до підготовки палат в СМЧ-4 для розміщення постраждалих дітей |
7.10 |
Начальник ЗДПО-1 |
|
|
7 |
Організація обходу дошкільних закладів міста для встановлення кількості дітей, що відвідали заклади 6 та 7 жовтня 2013 року, прогнозування можливих масштабів отруєння |
7.10 |
Оперативний штаб з ліквідації НС |
|
|
8 |
Проведення збору всього о/с загону по сигналу „ЗБІР" |
7.10 |
Начальник ЗДПО-1 |
|
|
9 |
Надання допомоги СМЧ-4 в створенні прийомних пунктів по прийому дітей |
7.10 |
Начальник ЗДПО-1 |
|
|
10 |
Проведення попередження медичних закладів суміжних районів про необхідність надання допомоги фахівцями та підготовки закладів до прийому постраждалих дітей (в разі необхідності) |
7.10 |
Робоча група ГУ ДСНС |
|
|
11 |
Приведення в готовність наявних автомобілів швидкої допомоги в Шепетівській, Білогірській, Теофіпольській, Полонській та Старокостянтинівській ЦРЛ для виїзду до місця події |
7.10 |
Робоча група ГУ ДСНС |
|
|
12 |
Інформування населення про надзвичайну подію та її розвиток через засоби масової інформації з метою недопущення паніки серед населення міста |
7.10 |
Оперативний штаб з ліквідації НС |
|
|
13 |
Організація постійного чергування на пунктах прийому постраждалих від отруєння |
7.10 |
Начальник ГУ ДСНС України в Хмельницькій області |
|
|
14 |
Проведення заходів щодо забезпечення СМЧ-4 додатковими ліжками та комплектами |
7.10 |
Начальник ЗДПО-1 |
|
|
15 |
Доставка до СМЧ-4 постільної білизни для розміщення постраждалих із залученням особового складу та техніки ЗДПО-1 |
7.10 |
Оперативний штаб з ліквідації НС |
|
|
16 |
Залучення вихователів та вчителів дитячих закладів для проведення подвірного обходу за адресами проживання дітей для попередження про масове отруєння |
7.10 |
Оперативний штаб з ліквідації НС |
|
|
17 |
Організація доставки необхідних медпрепаратів до відділень СМЧ-4 |
Постійно |
Оперативний штаб з ліквідації НС |
|
|
18 |
Прийняття участі у засіданні комісії ТЕБ та НС під керівництвом першого заступника голови ТЕБ та НС щодо організації дій усіх служб по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення своєчасної і кваліфікованої допомоги постраждалим від отруєння дітей |
7.10 |
Начальник ГУ ДСНС, перший заступник начальника ГУ ДСНС, заступник начальника ГУ ДСНС з питань реагування на НС |
|
|
19 |
Створення резерву ліжко-місць для госпіталізації хворих у всіх відділеннях лікувального корпусу СМЧ-4. |
7.10 |
Оперативний штаб з ліквідації НС, Начальник ЗДПО-1 |
|
|
20 |
Прийняття участі у засіданні оперативного штабу з ліквідації НС під керівництвом Голови Хмельницької ОДА для покращення ефективності координації спільних дій служб взаємодії |
7.10 |
Начальник ГУ ДСНС, перший заступник начальника ГУ ДСНС, заступник начальника ГУ ДСНС з питань реагування на НС |
|
|
21 |
Забезпечення прийому та розміщення медикаментів, що прибувають, по лікувальним відділенням СМЧ-4 |
Постійно |
Оперативний штаб з ліквідації НС, Начальник ЗДПО-1 |
|
|
22 |
Ведення постійного моніторингу кількості госпіталізованих дітей |
Постійно |
Робоча група ГУ ДСНС |
|
|
23 |
Проведення детального аналізу НС згідно методичних рекомендацій ДСНС України |
10.10-20.10 |
Робоча група ГУ ДСНС |
Перший заступник
начальника ГУ ДСНС України
в Хмельницькій області
полковник с.ц.з. Г.В. Петренко
Додаток 9.
ХРОНОЛОГІЯ
дій щодо ліквідації надзвичайної події пов'язаної з масовим отруєнням дітей в дошкільних дитячих закладах м.Нетішин Хмельницької області.
07.10.2013 року
13.40 - до СМЧ - 4 ДП НАЕК «Енергоатом» м.Нетішин Хмельницької області почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на харчове кишково-інфекційне захворювання.
15.20 - до місця події, для координації дій виїхала мобільна оперативна група ГУ МНС на чолі з начальником ГУ МНС генерал-майором служби цивільного захисту Томчишиним П.Д., до складу якої увійшли: перший заступник начальника ГУ МНС полковник вн. служби Манільчук А.В., заступник начальника ГУ МНС полковник вн. служби Рогульський В.О., начальник управління цивільного захисту ГУ МНС підполковник вн. служби Бондаренко Г.В.
15.25 - про подію повідомлено керівництво облдержадміністрації, обласне управління охорони здоров'я, обласну санітарно-епідеміологічну службу, медичну службу катастроф, обласне управління СБУ, доведена первинна інформація до чергової служби МНС України.
16.00 - звернення набули масового характеру і на той час було госпіталізовано 41 дитину. Медичним персоналом СМЧ-4 було терміново вжито невідкладні медичні та протиепідемічні заходи щодо госпіталізації хворих дітей та організовано надання невідкладної медичної допомоги.
16.00 - У кабінеті міського голови м.Нетішин організовано засідання комісії ТЕБ та НС м. Нетішин, на яке були запрошені керівники відповідних служб та організацій міста. На засіданні даної комісії було чітко визначено задачі для кожної служби (питання прийому, розміщення та надання медичної допомоги постраждалим, проведення аналізу для встановлення причини отруєння). Комісія заслухала інформацію про ситуацію, визначила заходи щодо її ліквідації та проінформувала керівництво Хмельницької ОДА, ДП НАЕК "Енергоатом", СБ України, МВС України та МОЗ України. Особовий склад чергового караулу СДПЧ-8, ШПГ ЗДПО-1 залучено до підготовки палат в СМЧ-4, начальницький склад направлено в усі дошкільні заклади для встановлення кількості дітей, що відвідували заклади 06 та 07.10 2005 року для прогнозування можливих масштабів отруєння.
16.10 - до місця надзвичайної ситуації прибуло 18 чоловік особового складу та 4 одиниці техніки. Організовано збір всього особового складу загону по сигналу цивільної оборони «Збір».
16.20 - в СМЧ-4 створено чотири прийомних пункти по прийому дітей, що звертаються за медичної допомогою. Попереджено медичні заклади м.Шепетівка, Славута, Ізяслав та Остріг про необхідність надання допомоги фахівцями та підготовки закладів в разі необхідності до прийому постраждалих від отруєння дітей. До місця події виїхали керівники вищевказаних установ.
16.40 - працівниками Нетішинського відділу СБУ вилучено та забезпечено охорону продуктів харчування, що знаходилися в користуванні дошкільних закладів. До місця події виїхали 5 лікарів, одна медсестра з обласної інфекційної лікарні та 2 лікаря реаніматора з дитячої обласної лікарні. На цей момент госпіталізовано 74 дитини.
16.45 - організовано шість прийомних пунктів в СМЧ-4. На цей момент госпіталізовано 79 дітей.
17.05 - приведено в готовність наявні автомобілі швидкої допомоги в Шепетівській, Білогірській, Теофіпольській, Полонській та Староконстянтинівській ЦРЛ для виїзду до місця події. На цей момент госпіталізовано 96 дітей.
17.20 - з метою недопущення паніки серед населення міста Нетішин комісією ТЕБ та НС організовано доведення інформації про стан через засоби масової інформації.
1735 - начальницьким складом ЗДПО-1 встановлено, що дошкільні заклади 07.10.2005 р. відвідали 972 дитини, з яких 183 дитини на протязі дня по причині погіршення стану здоров'я передано батькам для встановлення причини цього погіршення. З особового складу призначено чергових на пунктах прийому постраждалих від отруєння для узагальнення обліку дітей, що звернулися по допомогу. На цей момент госпіталізовано 111 дітей.
18.05 - вживаються заходи щодо забезпечення СМЧ-4 додатковими ліжками та комплектами постільної білизни для розміщення постраждалих. Для цієї мети організовано особовий склад та техніку ЗДПО-1 для доставки вищевказаного обладнання з дошкільних навчальних закладів м.Нетішин до СМЧ-4. Залучено вихователів та вчителів дитячих закладів для проведення подвірного обходу за адресами проживання дітей з вищевказаних закладів для попередження про масове отруєння. На цей момент госпіталізовано 127 дітей.
18.20 - з Шепетівської ЦРЛ до СМЧ-4 для надання допомоги направлено 4 лікаря. Особовим складом ЗДПО-1 організовано доставлення медичних препаратів зі складу СМЧ-4 до відділень стаціонару СМЧ-4. На цей момент госпіталізовано 147 дітей.
18.30 - до СМЧ-4 направлено 4 автобуса від транспортного цеху ВП»ХАЕС» для можливого перевозу хворих, які знаходились на стаціонарному лікуванні в лікувальні заклади близько розташованих міст.
19.30 - проведено засідання комісії ТЕБ та НС під керівництвом першого" заступника голови ОДА - голови комісії ТЕБ та НС Нестерука А.М. щодо організації дій усіх служб по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення своєчасної та кваліфікованої допомоги постраждалим від отруєння дітей. Організовано надання усім хворим медичної допомоги лікарями СМЧ-4, фахівцями обласної лікарні, обласної інфекційної лікарні та обласної санітарно-епідеміологічної станції. Співробітниками ЗДПО-1 організовано контроль за наявністю вільних місць та доставленням хворих у кожному відділенні стаціонару СМЧ-4.
Станом на 21 годину 00 хвилин в ліквідації надзвичайної ситуації були задіяні:
ОДА Хмельницької області - 4 чоловіка, 1 одиниця техніки;
ГУ ДСНС - 7 чоловік, 2 одиниці техніки;
СМЧ-4 ДП НАЕК «Енергоатом» - 215 чоловік, 8 одиниць техніки;
СЕС №4 м.Нетішин - 12 осіб, 1 одиниця техніки;
бригади лікарів з м.Славута, Шепетівка, Остріг 4 одиниці техніки;
СЕС Хмельницької області - 4 чоловіка, 1 одиниця техніки;
дитяча інфекційна обласна лікарня - 6 чоловік, 2 одиниці техніки;
управління охорони здоров»я ОДА - 3 чоловіка, 1 одиниця техніки;
2 бригади медицини катастроф - 6 чоловік, 2 одиниці техніки;
ЗДПО-1 - 87 чоловік, 7 одиниць техніки;
управління освіти м.Нетішин - 120 чоловік, 3 одиниці техніки;
МВ УМВС м.Нетішин - 18 чоловіка, 4 одиниці техніки;
СБУ - 6 чоловік, 2 одиниці техніки;
Прокуратура - 8 чоловік, 2 одиниці техніки;
ВП»ХАЕС» - 5 чоловік, 4 одиниці техніки;
міськвиконком - 8 чоловік, 2 одиниці техніки;
військовий госпіталь м.Славута - 6 чоловік, 2 одиниці техніки.
21.30 - Силами особового складу ЗДПО-1 створено резерв ліжко-місць у кількості 200 штук для госпіталізації хворих у всіх відділеннях лікувального корпусу СМЧ-4.
22.00 - до СМЧ-4 прибув голова Хмельницької ОДА Гладуняк І.В., який провів засідання оперативного штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, де було заслухано звіт керівників служб взаємодії про вжиті заходи та наслідки. Було відзначено ефективну роботу штабу. Комісійно здійснено обхід дітей, яким надавалась медична допомога..
22.30 - На цей момент госпіталізовано 256 дітей різного ступеня важкості.
23.00 - В СМЧ-4 був наданий необхідний запас медикаментів від:
МПП "Глорія" м.Остріг;
Управління охорони здоров»я м.Рівне;
Центральна районна аптека №8 м.Ізяслав;
Управління охорони здоров'я М.Хмельницький;
МКА "Віола" М.Хмельницький;
Медицина катастроф М.Хмельницький;
- ВП СМЧ-3 м.Кузнецовськ Рівненської області.
Особовий склад ЗДПО-1 забезпечив прийом та розміщення медикаментів по лікувальним відділенням лікарняного корпусу СМЧ-4.
08 жовтня 2013 року:
00.30 - На даний момент госпіталізовано 276 дітей різного ступеня важкості. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога лікарями СМЧ-4, фахівцями обласної лікарні, обласної інфекційної лікарні та обласної санітарно-епідеміологічної станції.
00.50 - на місце події прибули в.о. Міністра охорони здоров'я Поліщук М.Є., заступник голови ДСНС України генерал-майор служби цивільного захисту Горбенко М.О., віце-президент НАЕК "Енергоатом" Кравець О.О., заступник директора департаменту з лікувальної роботи МОЗ Мойсеєнко Р.О., головний дитячий інфекціоніст МОЗ України, професор Крамарів С.О. та інші провідні фахівці МОЗ України. Організовано харчування силами СМЧ-4 безпосередньо хворих дітей та силами ВП "ХАЕС" - батьків дітей та медичного персоналу, який прибув для надання допомоги з інших лікувальних закладів.
02.00 - На даний момент госпіталізовано 277 дітей різного ступеня важкості.
04.00 - На даний момент госпіталізовано 281 дитина різного ступеня важкості. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей.
08.00 - На даний момент госпіталізовано 299 дітей різного ступеня важкості. Спостерігається позитивна динаміка в лікуванні дітей.
10.00 - На даний момент госпіталізовано 310 дітей різного ступеня важкості. Спостерігається позитивна динаміка в лікуванні дітей.
12.00 - На даний момент госпіталізовано 332 дітей. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка в лікуванні дітей.
14.00 - На даний момент госпіталізовано 359 дітей : з них 6 - важкий стан, 244 - стан середньої важкості, 109 - легкий стан. Для надання допомоги в ліквідації НС задіяно 2 АЦ, 1 вантажний автомобіль, 1 мікроавтобус, 1 автобус ПАЗ - 672, 26 чоловік особового складу підрозділів МНС області.
09жовтня 2013 року:
08.00 - в СМЧ-4 м. знаходиться у важкому стані, 244 мають
середню ступінь важкості, 118 - легку. 23 дитини відвідують денний
стаціонар. Усім хворим надається медична допомога Нетішин знаходиться на
стаціонарному лікуванні 368 дітей, а саме: 6 дітей лікарями. Спостерігається позитивна динаміка в лікуванні дітей.
09.30 - відбулось засідання штабу з ліквідації наслідків НС в м.Нетішин.
Із офіційних даних на стаціонарному лікуванні знаходиться 332 дитини.У всіх дітей легкий стан захворювання. На амбулаторному лікуванні та під наглядом медичних працівників в домашніх умовах знаходяться близько 115 чоловік. Попередньо 118-130 дітей готується на виписку з лікарні 09.10.05 року. Ситуація знаходиться під контролем лікарів.
Із повідомлення заступника міністра охорони здоров'я України Бережного С.П. ймовірною причиною вірусного захворювання є вживання молочної продукції із Славутського молочного підприємства „АГРО Прогрес", де прцювало дві особи, які є носіями дизентерійної палочки. Офіційні дані будуть оголошені 10.10.05 року .
10.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться стаціонарному
лікуванні 332 дітей, а саме:
6 дітей знаходиться у важкому стані, 244 мають середню ступінь важкості, 82 - легку. 23 дитини відвідують денний стаціонар. Усім хворим надається медична допомога лікарями. Спостерігається позитивна динаміка в лікуванні дітей.
14.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 336 дітей різного ступеню важкості, а саме: важких немає, середніх-15, легких-321 зокрема з 10.00 до 12.00 поступило 4 дитини. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 115 дітей.
16.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 258 дітей різного ступеню важкості, а саме: важких немає, середніх-11, легких-247 зокрема з 10.00 до 16.00 поступило 15 дітей, виписано на амбулаторне лікування 89 дітей. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 204дітей.
18.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 203 дітей різного ступеню важкості, а саме: важких немає, середніх-11, легких-192 зокрема з 10.00 до 18.00 поступило 21 дитини, виписано на амбулаторне лікування 150дітей. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 265 дітей.
20.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 187 людей, з них 2 дорослих та 185 дітей різного ступеню важкості, а саме: важких немає, середніх-11, легких-176 зокрема з 10.00 до 20.00 поступило 26 дітей, виписано на амбулаторне лікування 171 дитина. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 286 дітей.
10 жовтня 2013 року:
00.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 190 хворих різного ступеня важкості, з них 2 дорослих а саме: важких -1, середніх-11, легких-178 зокрема з 10.00 до 24.00 поступило 29 дітей, виписано на амбулаторне лікування 171 дитина. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 286 дітей.
06.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 197 хворих різного ступеня важкості, з них 2 дорослих а саме: середніх-15, легких-182 зокрема з 10.00 09.10.2013 р.до 06.00. 10.10.2013 р. поступило 36 дітей. Виписано на амбулаторне лікування 171 дитина. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 286 дітей.
Додаток 10.
Сили та засоби У МНС України в Черкаській області
(у таблиці наведені умовні дані)
|
№ п/п |
Район (місто) |
К-ть о/с за шта-том |
Кількість особового складу на чергуванні (по змінам) |
Наявна техніка (кількість та марка) |
||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
В бойовому розрахунку |
В резерві |
|||
|
1 |
2 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1 |
ЧСТ ЗТС |
48 |
10 |
11 |
10 |
11 |
АПД; АЗО; АД-30 (131) ПМ506 |
АГДЗС; АДВ; АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (130) 63Б; АА; АНР; АТ-3; АД-30 (131) ПМ506; АП; АП; АР-2; АКП; АКП; АППГ; КУНГ; БРДМ; СНП; 8Т |
|
2 |
СДПЧ-1, м. Черкаси |
49 |
10 |
10 |
10 |
9 |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (133) ГЯ; АД-30 (131) ПМ506 |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (131) 137А; АЦ-40 (131) 137А; АД-30 (131) ПМ506; АП-5; МП-1600 |
|
3 |
СДПЧ-2, м. Черкаси |
47 |
12 |
10 |
9 |
10 |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (131) 137А |
|
4 |
ПДПЧ-9, м. Черкаси |
27 |
5 |
5 |
5 |
5 |
АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (130) 63Б |
|
5 |
ДПЧ-5 ЗДПО-1 |
60 |
11 |
14 |
10 |
12 |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (130) 63Б |
АППГ-6; АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (130) 63Б. |
|
6 |
ДПЧ-6 ЗДПО-1 |
65 |
13 |
15 |
14 |
13 |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (131) 137А |
ПНС; АР-2; АППГ; Т-62 |
|
7 |
Смілянський РВ СДПЧ-7 м. Сміла |
57 42 |
10 |
11 |
10 |
10 |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (131) 137А; АД-30 (131) ПМ506 |
|
8 |
Уманський РВ СДПЧ-8 м. Умань |
69 52 |
13 |
13 |
12 |
12 |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (133) ГЯ; АД-30 (131) ПМ506 |
АЦ-40 (131) 137А; АЦ-40 (131) 137А; АЦ-40 (131) 137А; АР-2 |
|
9 |
Канівський РВ СДПЧ-11 м. Канів |
45 37 |
9 |
8 |
8 |
8 |
АЦ-40 (131) 137А; АЦ (Даймер-Бенц) |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (131) 137А; АД-30 (131) |
|
10 |
Звенигородський РВ СДПЧ12 м. Звенигородка |
36 26 |
6 |
6 |
5 |
6 |
АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (131) 137А |
|
ППЧ-24 м. Ватутіно |
25 |
6 |
6 |
6 |
6 |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (131) 137А |
АЦ-40 (130) 63Б |
|
|
11 |
Золотоніський РВ СДПЧ-13м. Золотоноша |
37 26 |
6 |
6 |
6 |
6 |
АЦ-40 (130) 63 Б |
АЦ-40 (131) 137А |
|
12 |
Христинівський РВ СДПЧ-14 м. Христинівка |
34 29 |
7 |
7 |
6 |
6 |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (133Г1) 181 |
АД-30 (131) ПМ506; ПНС-110 (131) 131А; АР-2(131) 133А |
|
13 |
К.-Шевченківський РВ СДПЧ-15 м. К.-Шевченк. |
28 22 |
5 |
4 |
4 |
5 |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (53) |
АЦ-40 (131) 137А; АЦ-40 (131) 137А |
|
14 |
Шполянський РВ СДПЧ-16 м. Шпола |
35 28 |
6 |
5 |
6 |
4 |
АЦ-40 (131) 137А |
АЦ-40 (130) 63Б; ПНС-110 (131) 131А; АР-2 (131) 133А; АЦ-40 (131) 137А |
|
15 |
Тальнівський РВ СДПЧ-17 м. Тальне |
27 22 |
5 |
5 |
5 |
6 |
АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (131) 137А |
|
16 |
Кам’янський РВ СДПЧ-18 м. Кам’янка |
28 21 |
5 |
4 |
4 |
5 |
АЦ-40 (131) 137А |
АЦ-40 (130) 63Б |
|
17 |
Городищенський РВ СДПЧ-19 м. Городище |
28 19 |
5 |
4 |
5 |
4 |
АЦ-40 (131) 137А |
АЦ-40 (130) 63Б; АЦ-40 (130) 63Б |
|
18 |
Драбівський РВ СДПЧ-20 смт. Драбів |
27 21 |
5 |
5 |
5 |
4 |
АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (433362) 63Б |
|
19 |
Чигиринський РВ СДПЧ-21 м. Чигирин |
34 29 |
7 |
6 |
7 |
7 |
АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (131) 137А |
|
20 |
Жашківський РВ ППЧ-15 м. Жашків |
26 21 |
5 |
6 |
5 |
5 |
АЦ-40 (131) 137А |
АЦ-40 (130) 63Б |
|
21 |
Маньківський РВ ППЧ-16 смт. Маньківка |
26 18 |
4 |
4 |
4 |
5 |
АЦ-40 (131) 137А |
АЦ-40 (130) 63Б |
|
22 |
Лисянський РВ ППЧ-17 смт. Лисянка |
24 17 |
4 |
4 |
4 |
4 |
АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (131) 137А |
|
23 |
Катеринопільський РВ ППЧ-18 смт. Катериноп. |
16 12 |
4 |
3 |
4 |
4 |
АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (131) 137А |
|
24 |
Чорнобаївський РВ ППЧ-19 смт. Чорнобай |
25 17 |
4 |
4 |
4 |
4 |
АЦ-40 (131) 137А |
АЦ-40 (130) 63Б |
|
25 |
Монастирищенський РВ ППЧ-22 м. Монастирище |
23 18 |
4 |
4 |
4 |
4 |
АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (135) Ц1 |
Додаток 11.
Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та
у режимі надзвичайної ситуації
|
Основні заходи (питання) взаємодії |
Виконавці |
Термін виконання |
Сили і засоби, що залучаються |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Організація оповіщення органів управління та взаємодіючих сил і засобів про настання надзвичайної ситуації |
ОКЦ ГУ(У) ДСНС, ОЧ управління з питань НС та ЦЗН облдерж-адміністрації |
Негайно |
ОКЦ ГУ (У) ДСНС, ОЧ пункту управління |
|
2. Організація зв’язку з органами управління, від яких виділяються сили і засоби у разі загрози чи виникненні надзвичайної ситуації |
Відділ зв’язку та оповіщення ГУ(У) ДСНС, підприємство електрозв’язку “Укртелеком” |
2 год. |
Підрозділи ГУ (У) ДСНС, територіальні органи управління |
|
3. Визначення порядку забезпечення органів управління або їх оперативних груп, що керують рятувальними та іншими невідкладними роботами під час ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха зв’язком з використанням мереж зв’язку загального користування та відомчих мереж зв’язку |
ГУ(У) ДСНС, управління з питань НС та ЦЗН, “Укртелеком” |
До 1 год |
Вузли та засоби зв’язку загального користування і відомчих мереж зв’язку |
|
4. Проведення аналізу і оцінки характеру, масштабу та можливих наслідків надзвичайної ситуації, визначення обсягу рятувальних та інших невідкладних робіт |
ГУ(У) ДСНС, управління з питань НС та ЦЗН |
До 1 год. |
Територіальні органи управління |
|
5. Організація і проведення розвідки (візуального обстеження місцевості): у районі (зоні) настання надзвичайної ситуації з використанням територіальних органів управління |
МОГ ГУ(У) ДСНС, управління з питань НС та ЦЗН |
1-6 год. |
Сили і засоби структурних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, |
|
6. Встановлення порядку збирання (отримання), оброблення та аналізу даних розвідки, спостереження та лабораторного контролю, даних метеорологічної обстановки, а також взаємного інформування про стан наявної обстановки у районі (зоні) аварії, катастрофи та стихійного лиха |
ГУ(У) ДСНС, Управління з питань НС та ЦЗН ОДА, управління ОЗ ОДА, територіальні лабораторії міністерств та інших органів виконавчої влади |
Негайно |
Оперативно-коорднаційний центр ГУ(У) МНС ОЧ управління з питань НС та ЦЗН |
|
7. Визначення складу, кількості, технічного оснащення та порядку матеріально-технічного забезпечення: медичних сил, засобів та лікувальних закладів державної служби медицини катастроф, які додатково залучаються для проведення робіт з пошуку і рятування; підрозділів УМВС України в області; сил і засобів структурних підрозділів Мінтрансу у разі настання надзвичайної ситуації на об’єктах транспорту і комунікаціях; Медичних сил, засобів та лікувальних закладів державної служби медицини катастроф (підготовка необхідної кількості медперсоналу для роботи у складі рятувальних груп для надання першої медичної допомоги потерпілим та їх доставка до лікувальних закладів) |
Управління охорони здоров’я облдержадміні-страції Шевченківська дирекція залізничних перевезень, відділ промисловості, транспорту та зв’язку облдерж-адміністрації Управління охорони здоров’я облдержадміні-страції |
1-2 год. 2 год. 2 год. 4 год. |
Сили і засоби служби медицини катастроф Сили і засоби УМВС Сили і засоби структурних підрозділів Мінтрансу Медичні сили, засоби та лікувальні заклади державної служби медицини катастроф |
|
8. Приведення у готовність та залучення чергових сил і засобів територіальної підсистеми та структурних підрозділів функціональної підсистеми ЄДС НС техногенного та природного характеру, пошуку і рятування до дій за призначенням |
ОКЦ ГУ(У) ДСНС Оперативний черговий управління з питань НС та ЦЗН ОДА |
Після одержання інформації про надзвичайну ситуацію |
Чергові сили і засоби. |
|
9. Визначення порядку оточення району, проведення рятувальних робіт, забезпечення охорони громадського порядку у цьому районі, безпеки та регулювання дорожнього руху |
Управління МВС України в області |
2 год. |
Підрозділи МВС |
|
10. Організація охорони зон виникнення осередків радіоактивного, хімічного та біологічного зараження під час проведення у цих зонах пошуково-рятувальних робіт |
ГУ(У) ДСНС Управління з питань НС та ЦЗН облдерж-адміністрації, управління МВС України в області |
2 год. |
Підрозділи МВС |
|
11. Організація забезпечення органів управління пошуково-рятувальними роботами інформацією про гідрометеорологічні умови та їх прогноз |
Облгідромет |
Негайно |
Метеорологічні підрозділи |
|
12. Організація і координація робіт з надання невідкладної медичної допомоги потерпілим у районі рятувальних та інших невідкладних робіт, аварій, катастроф та евакуації осіб, які постраждали |
Управління з управління охорони здоров’я облдержадміні-страції |
Негайно |
Територіальні медичні заклади |
|
13. Вирішення питань про організацію медичного забезпечення пошуково-рятувальних робіт, підготовку лікувальних закладів для додаткового прийому осіб, які постраждали, термінові поставки ліків та лікувальних засобів |
Управління охорони здоров’я облдержадміні-страції |
2 год. |
Територіальні медичні заклади |
|
14. Організація безперешкодного і безпечного пересування автоколон взаємодіючих підрозділів і спеціалізованих формувань, які залучаються до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт |
Управління МВС України в області |
2 год. |
Підрозділи державної автоінспекції |
Навчальне видання
Ю.М. Горбаченко, Г.С. Грибенюк, А.М. Капля,
Т.М. Кришталь, В.С. Чубань, Т.О. Щерба
Організація управління діяльністю
органів та підрозділів пожежної безпеки
Навчально-методичний комплекс:
самостійна робота курсантів, студентів та слухачів
Підписано до друку 22.10.2013. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Обл.-вид. Арк. 26, 18. Умовн. Друк. Арк. 3,56.
Тираж – 300 прим. Зам. № 33.
18008 Черкаси, вул. Онопрієнка, 8. типографія АПБ МНС України
Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки / Навчально-методичний комплекс: самостійна робота курсантів, студентів та слухачів. – Черкаси, 2013. –129 с.
Рис.1. Узагальнений алгоритм реагування у випадках загрози та виникнення НС
2
3
4
МНС
Чергово-диспетчерські служби
Органи управління
ЄДС НС
Голова ДСНС України посадові особи ДСНС
Адміністрація Президента
Кабінет Міністрів України
Регіональні, місцеві
органи виконавчої влади та місцевого самоврядування
Безпека під час дій у режимі НС
Угрупування сил та засобів
Організація забезпечення
Організація взаємодії
EMBED Word.Picture.8
Державна та регіональні і місцеві комісії з питань ТЕБ та НС
Створення Штабу з ліквідації НС
Призначення Уповноваженого керівника з ліквідації НС
Створення Штабу з ліквідації НС
Міністерство надзвичайних ситуацій України
ГУ МНС в областях
1. HYPERLINK "http://www.vn.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Вінницькій області;
2. HYPERLINK "http://www.volyn.mns.gov.ua/" \t "_blank" У МНС в Волинській області;
3. HYPERLINK "http://www.zhytomyr.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Житомирській області;
4. HYPERLINK "http://www.zakarpattya.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Закарпатській області;
5. HYPERLINK "http://www.if.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Івано-Франківській області;
6. HYPERLINK "http://kirovohrad.mns.gov.ua/" \t "_blank" У МНС в Кіровоградській області;
7. HYPERLINK "http://mk.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Миколаївській області;
8. HYPERLINK "http://www.poltava.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Полтавській області;
9. HYPERLINK "http://www.rivne.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Рівненській області;
10. HYPERLINK "http://www.sumy.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Сумській області;
11. HYPERLINK "http://www.ternopil.mns.gov.ua/" \t "_blank" У МНС в Тернопільській області;
12. HYPERLINK "http://www.kherson.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Херсонській області;
13. HYPERLINK "http://km.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС у Хмельницькій області;
14. HYPERLINK "http://ck.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Черкаській області;
15. HYPERLINK "http://chernivtsi.mns.gov.ua" \t "_blank" У МНС в Чернівецькій області;
16. HYPERLINK "http://www.chernihiv.mns.gov.ua/" \t "_blank" У МНС в Чернігівській області;
17. HYPERLINK "http://sevastopol.mns.gov.ua/" \t "_blank" У МНС в м. Севастополі.
1. HYPERLINK "http://www.crimea.mns.gov.ua" \t "_blank" ГУ МНС в АР Крим;
2. HYPERLINK "http://www.dnipro-mns.dp.ua/" \t "_blank" ГУ МНС в Дніпропетровській області;
3. HYPERLINK "http://www.donetsk.mns.gov.ua" ГУ МНС в Донецькій області;
4. HYPERLINK "http://www.zp.mns.gov.ua" \t "_blank" ГУ МНС в Запорізькій області;
5. HYPERLINK "http://www.kyivobl.mns.gov.ua" \t "_blank" ГУ МНС в Київській області;
6. HYPERLINK "http://www.lugansk.mns.gov.ua" \t "_blank" ГУ МНС в Луганській області;
7. HYPERLINK "http://www.lviv.mns.gov.ua" \t "_blank" ГУ МНС в Львівській області;
8. HYPERLINK "http://www.odesa.mns.gov.ua/" \t "_blank" ГУ МНС в Одеській області;
9. HYPERLINK "http://www.kharkiv.mns.gov.ua" \t "_blank" ГУ МНС в Харківській області;
10. HYPERLINK "http://www.kyiv.mns.gov.ua/" \t "_blank" ГУ МНС в м.Києві
У МНС в областях