Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА Раціональна організація навчальної праці студента
МЕТАознайомити студентів з навчальною працею у вищому закладі освіти, сформувати уявлення про наукову організацію праці (НОП), культуру та гігієну навчальної праці та її основними структурними елементами ;
мобілізувати студентів до навчання, розвивати увагу, уяву, пам'ять, мислення та мислительні процеси, навички зв’язного мовлення;
виховувати бажання вчитися, інтерес до знань, віру у власні сили, усвідомлення необхідності у набутті міцних знань.
ТИП ЗАНЯТТЯ комбіноване
ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: лекція
МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ'ЯЗКИ _педагогіка, фахові методики початкового навчання
В РЕЗУЛЬТАТІ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:
КОМПЕТЕНЦІЇ, які необхідно сформувати: пізнавально-інтелектуальну, комунікативну, творчу,
ПЕРЕЛІК НАОЧНИХ ПОСІБНИКІВ ТА ТЗН __ПК, телевізор, візуальний супровід у вигляді презентації, картки із завданнями
План:
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література
1. Фіцула М.М. Вступ до педагогічної професії : Навч. посібник для студ. вищ. пед. закладів освіти. / М.М. Фіцула. – 2-е вид. – Тернопіль: "Навчальна книга – Богдан", 2003. – 136 с. Ч421.4 Ф66
2. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003–2004 рр.) / За ред. В.Г. Кременя; Авт. кол.: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук та ін. – К.; Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с.; (www. tspu.edu. ua).
Додаткова література
1. Драйден Г., Джаннет В. Революция в обучении: Пер. с англ. – М.: ООО "ПАРВИНЕ", 2003. – 672 с.
2. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ "Вид-во "Політехніка"", 2003. – 200 с.
№ 812. (www: mon.gov.ua)
ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ скласти свій розпорядок часу на робочий день, презентувати роботу.
ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ індивідуальне опитування, усне, письмове опитування.
Хід заняття
І Організація початку заняття
ІІ Актуалізація опорних знань студентів
(робота з картками)
ІІІ Ознайомлення з новим матеріалом
Студентський період життя — це не лише цікаві лекції, семінарські заняття, творчі вечори, дозвілля, але й систематична та складна розумова праця.
Навчальна праця студентів — складний пізнавальний процес. Він тісно пов’язаний з інтелектуальними, емоційними та вольовими якостями особистості. Його сутність — складна система розумових процесів, які, звичайно, починаються сприйняттям навчальної інформації, потім продовжуються у вигляді опрацювання і перетворення її в знання на рівні абстрактного мислення і закінчуються застосуванням набутих знань на практиці.
Складність навчальної праці обумовлена тим, що об’єм і зміст інформації, якою повинні оволодіти студенти, безперервно збільшуються, в той час як термін навчання залишається незмінним. Усе це спонукає шукати нові, більш досконалі шляхи організації навчання і більш чіткого керівництва навчальною роботою студентів.
Отже, навчальна праця студентів потребує глибоких, осмислених, науково обґрунтованих способів її організації. Ще більше 350 років тому видатний чеський педагог Я.А. Коменський мріяв про відкриття таких способів навчання, за яких ті, хто вчить, менше вчили б, а учні більше вчились би.
Для майбутнього вчителя уміння вчитися, поповнювати свої знання протягом всього життя не просто важливе, а професійно важливе вміння. Видатний український педагог К.Д. Ушинський стверджував, що вчитель живе до того часу, поки ще вчиться; як тільки він перестає вчитись, в ньому помирає вчитель.
І справа тут не тільки в тій кількості знань, які вчитель зможе передати іншим, володіючи ними. Ще важливіше те, що сформувати в учнів уміння і навички навчальної праці вчитель зможе лише постільки, поскільки сам озброєний ними, тобто володіє культурою навчальної праці.
Культура навчальної праці — це система знань, умінь і навичок, які дозволяють раціонально організовувати навчання, забезпечити його високу продуктивність.
Культура навчальної праці студентів широке поняття. Здебільшого до нього включають:
· гігієну розумової праці (знання правил збереження і підвищення розумової працездатності, а також вміння їх дотримуватись на практиці),
· техніку розумової праці (знання ефективних прийомів розумової діяльності і вміння їх виконувати),
· уміння планувати навчальну роботу,
· прийоми економії часу тощо.
Основні структурні елементи культури навчальної праці студентів:
1. знання своїх психологічних, анатомо-фізіологічних властивостей;
2. гігієнічних вимог щодо організації раціональної навчальної праці;
3. знання умов збереження розумової працездатності;
4. навички та вміння:
Така організація навчальної праці, яка при мінімальних затратах дає максимальні результати, називається наукова організація праці (НОП).
Головні елементи НОП – плановість в роботі, детальна до неї підготовка, поступове входження в неї, дотримання певного режиму, чистота і порядок на робочому місці тощо.
Гігієна розумової праці.
Ефективність засвоєння навчального матеріалу залежить від працездатності студента на той чи інший момент його розумової діяльності.
Під працездатністю студента розуміють його готовність до виконання тієї чи іншої навчальної роботи з високим ступенем напруженості, з великими затратами нервової енергії протягом певного проміжку часу.
Працездатність студента у навчальній праці залежить від ряду факторів:
|
1) внутрішніх умов: — інтелектуальні здібності — особливості волі — ступінь тренованості — стан здоров’я — воля |
2) зовнішніх умов: — загальна обстановка у вищому закладі освіти — організація робочого місця — режим праці і відпочинку — мікроклімат у групі |
3) рівня організації праці |
4) кількості розумового навантаження |
Рівень працездатності різних студентів неоднаковий, залежить від індивідуальних особливостей їх організму. Але працездатність має і загальні, науково обґрунтовані закономірності, вона є величиною змінною, тобто має свої етапи розвитку.
На першому етапі студент мусить звикнути до певного виду роботи. Характерною рисою цього етапу є те, що протягом перших хвилин аудиторної чи позааудиторної роботи студент налаштовується на розумову працю, на певний ритм роботи.
На другому етапі характерно те, що організм людини, його розумова працездатність досягає певної максимальної точки і зберігається на цьому рівні протягом деякого проміжку часу.
На третьому етапі високий рівень працездатності починає поступово спадати, настає фаза стомлення.
Четвертий етап — це фаза крайньої перевтоми або пригнічення, коли розумова діяльність не лише спадає, але й викликає в людини негативні емоції.
Але процес змін працездатності на цьому не закінчується. Після перерви на обід послідовність вказаних етапів повторюється спершу на дещо вищому рівні, ніж перед обідом, а потім після ряду коливань на 7-й годині роботи різко спадає. Наприкінці дня, після відпочинку, знову спостерігається нове зростання працездатності. Воно виникає під впливом так званого кінцевого вольового зусилля у зв’язку з усвідомленням наближення кінця робочого дня.
Найбільш плідними є три так званих часових пояси:
· I пояс — час з 8 до 15 год. (максимальна працездатність з’являється з 10-ї до 13-ї год.);
· ІІ пояс — час після обіду (з 16-ї до 19-ї год.);
· ІІІ пояс — вечірній час (з 20-ї до 24-ї год.).
Встановлено, що ступінь уваги і ефективність запам’ятовування навчального матеріалу змінюється в бік зменшення і сповільнення в кінці кожного поясу. Природно, дуже важкий для запам’ятовування навчальний матеріал доречно вивчати в першій половині кожного поясу, після доброго відпочинку.
Фахівці створили науково обґрунтовані рекомендації щодо підвищення продуктивності навчальної праці студентів. Розглянемо їх відносно кожного етапу працездатності.
Початок навчального процесу не завжди характеризується максимальною продуктивністю праці. Потрібен певний період (відповідає першому етапу розвитку працездатності) для того, щоб зосередитись на слуханні лекції або виконанні практичних завдань. Скорочення періоду, необхідного для досягнення достатнього рівня працездатності, залежить від оптимальності і сталості умов, за яких виконується навчальна праця (звична навчальна обстановка, тиша, початок роботи в один і той же час тощо). Працездатність студента залежить від того, як швидко він уміє знаходити зв’язки між попереднім і наступним навчальним матеріалом. Ось чому дуже важливо перед кожною лекцією повторити зміст попередньої. І чим швидше сформуються навички аналізувати попередній матеріал перед наступною складною розумовою роботою, тим коротшим буде час, відведений для цього. Тоді швидше наступатиме другий, найбільш ефективний етап, який має в педагогічній літературі назву “робоча установка” або “стійкий робочий етап”.
“Робоча установка” — з точки зору працездатності — найбільш цінний час. Він продовжується приблизно з середини першої до кінця третьої години роботи. А за благотворних зовнішніх обставин такий стан може тривати декілька годин. Для цього необхідно усунути фактори, що відволікають та розсіюють увагу: гомін в аудиторії, розмови товаришів, ходіння інших людей по читальному залу або по кімнаті вдома і т.п.
Однак найбільш важливою умовою є повна натренованість уміння зосереджувати увагу на потрібних об’єктах засвоєння знань.
Приблизно на початок четвертої години роботи настає третій етап — втома. Найчастіше зустрічаються такі причини втоми студентів: численне і монотонне виконання однієї і тієї ж роботи; тривалі лекційні заняття; негативне ставлення студента до предмету.
Втома найшвидше настає у тих, хто погано поснідав або зовсім нічого не їв, замість активного відпочинку просидів всі перерви у закритому приміщенні тощо.
Відносно сну важливо, щоб людина знала свою особисту норму сну, а не покладалась на середні дані. Відомо, що працівники розумової праці мають потребу більш тривалого сну, ніж ті, що займаються фізичною працею. В молодому віці потреба сну більша.
Потрібні самоспостереження, потрібно знати, хто ви – “сова” чи “жайворонок”, і в залежності від цього планувати різні види навчальної роботи.
Необхідно пам’ятати, що висока працездатність потребує регулярного відпочинку, коротких перерв у роботі. Бажані перерви тривалістю 5-7 хв. після кожної години. Якщо змінюються види роботи, то доцільні більш тривалі перерви.
Багато хто із студентів ще в шкільні роки звик виконувати уроки під музику і вважають, що це корисно. Музика — це сторонній подразник, який заважає навчанню. Функціональна музика корисна (наприклад, в умовах виробництва, на уроках образотворчого мистецтва тощо).
Бюджет часу студентів
Однією з основних умов збереження високої працездатності є дотримання певного ритму роботи (тобто чергування праці та відпочинку, дотримання режиму дня). Поняття режиму дня включає розпорядок роботи, харчування, відпочинку, сну. Дотримання студентами режиму дня має велике значення, оскільки у них формується динамічний стереотип. Організм “за своїм годинником” регулює види занять, установлює баланс між працею та відпочинком. Завдяки цьому у студентів формується відчуття часу, яке допомагає працювати у певному ритмі. Організм сам “хоче” робити те, що потрібно, адже в результаті вироблення динамічного стереотипу попередня діяльність спонукає наступну. Це в значній мірі збільшує продуктивність праці, знімає нервове напруження.
Основою режиму є правильний розподіл часу.
У режимі праці та відпочинку знаходять відображення індивідуальні особливості кожного студента. Правда, не завжди студент може користуватися своїм індивідуальним режимом, потрібно вміти пристосувати його до загальноприйнятого в даному вищому закладі освіти, тобто планувати бюджет часу.
Досвід організації навчальної роботи у вищих закладах освіти свідчить, що фізіологічна норма навчальних занять, яка відповідає гігієнічним вимогам, становить 10-11 год. на добу. Студентам молодших курсів рекомендується починати тривалість занять 7-8 год. на добу; і згодом поступово збільшувати їх тривалість з тим, щоб до старших курсів значно зростала питома вага їх самостійної навчальної роботи.
Загальні правила економії часу студента:
· кожен, хто займається певною справою, має чітко визначити мету своєї діяльності. Це допомагає завчасно спланувати роботу, організувати всі дії, необхідні для її досягнення, дозволяє контролювати її виконання щодо отримання кінцевих результатів;
· доцільно дотримуватися певної системи і послідовності в роботі, правильно і рівномірно розподіляти її у часі. Працювати потрібно систематично: кожного дня певну кількість годин, а не залпом, за один присід. Адже робота “наскоком”, ривками або часті зміни однієї форми роботи на іншу шкідливо позначаються на продуктивності розумової праці, швидко призводять до втоми, оскільки вимагають перебудови наших думок та дій. Крім того, будь-яке відволікання уваги руйнує логічно побудовану думку, після чого іноді доводиться витрачати в кілька разів більше часу та розумових зусиль, щоб повернутися до цієї втраченої думки;
· великі перерви під час розумової праці не корисні, оскільки кожного разу після перерви потрібен певний час для входження в роботу;
· слід правильно чергувати різні види діяльності. Насамперед доцільно чергувати працю розумову та фізичну, згодом — різні види інтелектуальної праці. Це дозволить підтримувати високу працездатність;
· не менш важливим фактором підтримання високої розумової працездатності є вміння правильно відпочивати. Для відновлення сил потрібні перерви після кожних 1-2 год. роботи; відпочинком може бути і заміна розумової праці фізичною;
· не варто упускати без серйозних причин пораду: “Зроби сьогодні усе, що можна не залишати на завтра”;
· слід привчити себе вести щоденник чи книжку для нотаток, де записувати плани на найближчі дні, тижні, місяць;
· лише вольові зусилля, бажання досягти максимальних позитивних результатів зекономлять зусилля, час і допоможуть досягти найбільшої ефективності в роботі.
ІV Підсумок заняття
Скласти свій розпорядок часу на робочий день, презентувати роботу.