Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ
Місце хімії в системі хімічних наук. Хімічне поняття речовини. Рівні організації речовини: атоми, молекули, конденсовані системи. Основні етапи розвитку хімії. Хімія і народне господарство.
2. ОСНОВНІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ І ЗАКОНИ У СВІТЛІ АТОМНО-МОЛЕКУЛЯРНОГО ВЧЕННЯ
Атомно-молекулярна теорія як фундамент сучасної хімії. Закон збереження маси і енергії. Рівняння Ейнштейна, його суть.
Атоми і молекули, їх розміри й маса. Відносні атомні й молекулярні маси. Хімічний елемент. Проста речовина і хімічний елемент. Алотропія. Складні речовини. Закон сталості складу. Закон кратних відношень. Закон простих об’ємних відношень. Закон Авогадро і висновки з нього. Закон збереження маси та енергії і його значення в хімії.
Моль - одиниця кількості речовини. Молярна маса і молярний об’єм газу. Методи визначення атомних і молекулярних мас. Еквівалент, закон еквівалентів. Стехіометрична валентність. Співвідношення між молярною масою, еквівалентом та молярною масою еквівалента. Встановлення формул хімічних сполук. Масова частка елемента в складній речовині. Виведення хімічної формули речовини за масовою часткою елементів, що входять до її складу. Рівняння хімічних реакцій та стехіометричні розрахунки.
Хімічні реакції і їх класифікація за характером взаємодії речовин, що реагують (обмінні, кислотно-основні, комплексоутворення).
3. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
Класифікація неорганічних сполук за номенклатурними правилами ІЮПАК. Класифікація простих речовин. Класифікація складних речовин за складом.
Класифікація складних речовин за функціональними ознаками. Оксиди солетвірні та несолетвірні. Кислотні, основні та амфотерні оксиди. Подвійні оксиди. Номенклатура, властивості оксидів.
Основи. Одно- і багатокислотні основи. Луги. Властивості та номенклатура основ. Способи добування основ.
Кислоти. Класифікація кислот: за складом (безкисневі, кисневмісні). Властивості та номенклатура кислот. Загальні способи добування кислот.
Солі. Класифікація солей: середні, кислі, основні, змішані, подвійні солі. Номенклатура солей. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.
4. ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН Д.І.МЕНДЕЛЄЄВА
Відкриття періодичного закону Д.І.Меделєєвим. Зміст періодичного закону. Періодична система. Періодичні таблиці як різні форми вираження періодичної системи. Варіанти періодичної системи. Співвідношення між номерами періоду і групи періодичної системи і електронною будовою атома. Особливості електронної конфігурації атомів елементів головних і побічних підгруп.
5. РОЗВИТОК ПЕРІОДИЧНОГО ЗАКОНУ Д.І.МЕНДЕЛЄЄВА І БУДОВА АТОМА
Модель атома Томсона. Планетарна модель атома. ЇЇ позитивні і негативні сторони.
Корпускулярно-хвильовий дуалізм випромінювання. Рівняння Планка. Пояснення фотоефекту А.Ейнштейном. Теорія атома Гідрогену за Бором і спектр атома Гідрогену. Протиріччя теорії Бора, спроби їх усунення. Корпускулярно-хвильовий дуалізм частинок. Принцип невизначеності В.Гейзенберга. Рівняння Е.Шредінгера.
Квантовомеханічна модель атома Гідрогену. Квантові числа як параметри, що визначають стан електрона в атомі. Фізичний зміст квантових чисел. Поняття про електронну хмару. Атомні орбіталі (АО). Гранична поверхня. Основний і збуджений стани. Вироджені стани. Форми і просторова орієнтація s -, р -, d- і f - атомних орбіталей. Власний кутовий момент електрона (спін) і спінове квантове число.
Багатоелектронні атоми. Заряди ядер атомів. Три принципи заповнення орбіталей в атомах: принцип найменшої енергії, принцип Паулі, правило Гунда. Порядок заповнення атомних орбіталей. Ємність електронних шарів. Електронні формули. Символічна і графічна форми запису електронних форму. Орбітальні діаграми.
Властивості атомів. Радіуси атомів і атомні радіуси. Енергія іонізації. Спорідненість атома до електрона. Електронегативність. Відносна електронегативність. Умовні йонні радіуси. Магнітні властивості атомів. Діамагнетизм, парамагнетизм.
Періодичність властивостей хімічних елементів. Зв”язок між місцезнаходженням елемента в періодичній системі і електронною будовою його атома. Особливості електронних конфігурацій атомів елементів головних і побічних підгруп. Елементи s-, р-, d-, f- родин. Вплив електронної будови атомів на властивості елементів. Зміна радіусів, енергій іонізації, спорідненості до електрона та електронегативності атомів елементів із збільшенням зарядів їх ядер. Періодичність зміни властивостей елементів як прояв періодичності зміни електронних конфігурацій атомів. Періодична зміна властивостей утворених елементом простих і складних речовин.
Розкриття в періодичній системі загального природного взаємозв'язку між хімічними елементами, відображення переходу кількісних змін у якісні. Значення відкриття періодичного закону в розвитку науки.
6. ХІМІЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК І БУДОВА МОЛЕКУЛИ
Типи хімічного зв’язку. Енергія хімічного зв’язку, його довжина і валентні кути. Квантово-механічні методи його тлумачення. Наближений характер цих метолів. Метод валентних зв’язків (ВЗ). Фізична ідея методу: утворення двохцентрових двохелектронних зв’язків, принцип максимального перекри вання АО. Кратність зв’язку. Неполярний та полярний зв’язки. Ефективний заряд атома в молекулі. Ступінь окиснення. Полярність зв’язків та полярність молекул у цілому. Дипольний момент молекули.
Два механізми утворення ковалентного: обмінний та донорно-акцепторний механізм. Ковалентність атома. Властивості ковалентного зв’язку: насичуваність, напрямленість, здатність поляризуватись. Ковалентності атомів елементів першого-третього періодів. Максимальна ковалентність. Напрямленість ковалентного зв'язку. σ та π - зв’язки. Гібридизація АО. Типи гібридизації і геометрія молекул.
Іонний зв’язок. Катіони й аніони в молекулах і твердих речовинах. Властивості іонного зв’язку. Межі застосування іонної моделі. Іонні кристалічні ґратки. Поляризація та поляризуюча дія іонів, їх вплив на властивості речовин. Властивості речовин з іонним типом зв’язку.
Водневий зв’язок. Міжмолекулярні та внутрішньомолекулярний водневі зв’язки. Вплив водневого зв’язку на властивості речовин. Роль водневого зв’язку в біологічних процесах.
Хімічний зв’язок в металах. Особливості електронної будови атомів елементів, здатних до утворення металічного зв’язку.
8. ЕНЕРГЕТИКА ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Хімічна термодинаміка. Внутрішня енергія речовини. Зміна внутрішньої енергії системи. Ентальпія. Термохімічні рівняння. Теплові ефекти хімічних реакцій. Теплоти утворення хімічних сполук. Перший закон термохімії. Закон Г.І.Гесса і його наслідки.
Ентропія. Ізобарно-ізотермічний потенціал (енергія Гіббса). Знак зміни енергії Гіббса як критерій можливості протікання хімічних реакцій.
9. ХІМІЧНА КІНЕТИКА І ХІМІЧНА РІВНОВАГА
Швидкість хімічної реакції. Фактори, що впливають на швидкість хімічних реакцій в гомогенній та гетерогенній системах. Залежність швидкості гомогенної реакції від концентрацій реагуючих речовин. Закон діючих мас. Константа швидкості реакції. Залежність швидкості реакції від температури, температурний коефіцієнт. Рівняння Вант-Гоффа. Поняття про активні молекули і енергію активації процесу. Активований комплекс.
Хімічна рівновага. Необоротні та оборотні хімічні реакції. Умови необоротності хімічних процесів. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє. Зміщення хімічної рівноваги при зміні концентрації реагуючих речовин, тиску і температури. Каталізатори в оборотних процесах. Значення вчення про швидкість реакції і хімічну рівновагу для управління хімічними процесами.
10. ВОДА. РОЗЧИНИ
Склад, електронна і просторова будова, полярність молекул води. Водневий зв’язок у воді. Асоціація молекул води.
Характеристика дисперсних систем. Істинні розчини як гомогенні системи. Колоїдні розчини, грубодисперсні системи як гетерогенні системи. Механізм процесу розчинення. Сольватація (гідратація) при розчиненні. Розчинність. Праці Д.І.Менделєєва з теорії розчинів. Термодинаміка процесу розчинення. Зв'язок теплоти розчинення речовини з енергією кристалічної ґратки і теплотою гідратації молекули речовини. Роль дифузії при розчиненні.
Способи вираження складу розчинів. Масова частка розчиненої речовини у частках одиниці і у процентах. Молярна концентрація. Молярна концентрація еквівалентів. Моляльна концентрація. Розрахунки для приготування розчинів різного складу. Методики виготовлення розчинів. Правила безпеки при роботі з концентрованими розчинами кислот і лугів.
11. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ
Електроліти і неелектроліти. Теорія електролітичної дисоціації. Праці С.Арреніуса,. Механізм дисоціації речовин з різним типом хімічного зв'язку. Роль полярних молекул води в процесах дисоціації та йонізації речовини. Механізм гідратації катіонів та аніонів.
Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні, слабкі електроліти. Фактори, що впливають на ступінь дисоціації: природа електроліту, природа розчинника, температура, концентрація розчинів. Дисоціація сильних електролітів.
Застосування закону діючих мас до процесу іонізації слабких електролітів. Константа іонізації. Зміщення рівноваги іонізації слабких електролітів, вплив однойменого іона..
Кислоти, основи, амфотерні гідроксиди, солі у світлі теорії електролітичної дисоціації. Ступінчаста дисоціація слабких електролітів. Залежність типу дисоціації і сили гідроксидів від полярності хімічного зв’язків у молекулах. Сучасні теорії кислот і основ. Протолітична теорія Бренстеда.
Електролітична дисоціація води. Іонний добуток води. Вплив температури на процес іонізації води. Концентрація іонів Гідрогену в розчинах. Водневий показник. Водневий показник біологічних рідин. Методи визначення рН-середовища. Індикатори. Буферні розчини. Значення сталої величини рН у хімічних і біологічних процесах.
Реакції у розчинах електролітів (іонні реакції). Особливості цих реакцій. Напрямленість обмінних реакцій у розчинах електролітів.
Поняття гідролізу. Гідроліз солей. Різні випадки гідролізу солей. Реакція середовища у водних розчинах солей. Ступінь і константа гідролізу. Фактори, що впливають на зміщення рівноваги гідролізу. Необоротний гідроліз. Пояснення механізму гідролізу. Роль гідролізу в біологічних, хімічних процесах і процесах звітрювання мінералів та гірських порід.
12. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ. ОСНОВИ ЕЛЕКТРОХІМІЇ
Реакції, що відбуваються із зміною ступеня окиснення атомів елементів. Класифікація окисно-відновних реакцій. Окисники та відновники. Правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій. Метод електронного балансу та іонно-електронний метод. Вплив середовища на проходження окисно-відновних процесів.
Взаємодія металів з кислотами і солями у водних розчинах як окисно-відновний процес. Перетворення хімічної енергії окисно-відновних реакцій на електричну. Поняття про гальванічні елементи. Електродний потенціал. Водневий електрод порівняння. Стандартні електродні потенціали Електрохімічний ряд напруг металів.
Електроліз як окисно-відновний процес. Електроліз розплавів. Електроліз водних розчинів кислот, лугів, солей та його практичне застосування.