Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 5
Урок української літератури в 11 класі
Тема:
М. Куліш “Мина Мазайло.”
Моральні та суспільні проблеми, висвітлені у творі. Жанр, актуальність п’єси.
Микола Куліш
Мета: допомогти учням усвідомити значення моральних та суспільних проблем твору; з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-х рр.; охарактеризувати жанр п’єси; розвивати аналітичне мислення, мовлення учнів, навички характеристики героїв драматичного твору; виховувати любов до рідного народу та негативне ставлення до проявів шовінізму й крайнього націоналізму в суспільстві, прищеплювати найкращі людські почуття, вормувати естетичні смаки.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет М.Куліша, видання творів письменника, текст твору «Мина Мазайло», мультимедійна дошка, комп’ютер, презентація до твору М.Куліша «Мина Мазайло», фільм «Мина Мазайло», тлумачний словник української мови, словник літературознавчих термінів, «Папепична соната» Людвіга ван Бетховина.
Хід уроку:
ІІ. Вступне слово учителя (слайд 1.)
Епіграф
Куліш-драматург був талантом світового масштабу.
Ю.Смолич
Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати творчість відомого українського письменника, найталановитішого драматурга Розстріляного Відродження Миколи Гуровича Куліша. «Ох і драматург же був!Світ бачив по-новому і писав по-новому – як Тичина в поезії, Курбас на сцені, Довженко в кіно»(Олкесандр Підсуха)
Творчість М.Куліша порівнюють з феєрверком. Один за одним виходять його твори – «97», «Патетична соната», «Маклена Граса», «Комуна в степах», «Прощай село». Драматург пише «Народний Малахій».Устами головного героя саме цього твору було проголошено актуальну і в наш час фразу «Кажіть руською мовою, не ґвалтуйте української…»
М.Куліш був патріотом своєї країни, не стояв осторонь болючих проблем. «Ми маємо обминання в нашій літературі таких важливих, пекучих проблем, як національна…Я не можу обійти цієї проблеми й не хочу розв’язувати її в білих рукавичках». У 1929 році написана п’єса «Мина Мазайло». «Український театр дістав свою найкращу, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію на підложжі глибокого змісту»,- писав Юрій Шерех.
ІІІ. Інтелектуальна розминка
(Учні відповідають на запитання, які стосуються вивчених на попередніх уроках тем)
IV. Оголошення теми, мети уроку. (слайди 2, 3)
V. Актуалізація знань учнів:
1.Бесіда з елементами розповіді:
- Чи є підстава змінювати прізвище в героя твору? Що означає його прізвище? («Ще з діда Мазайло-Квач прозивався і чумацькі колеса мазав», «Мазав, щоб не пропала тая козацька слава, що по всьому світу дибом стала, а ти моє славне прізвище міняєш»).
- Чи є він є винятком у своєму бажанні змінити прізвище?
VІ. Вивчення нового матеріалу:
Як бачимо, виникає стільки питань, що п’єса вже не є такою простою, якою здається на перший погляд.
2. Визначення проблем п’єси
У 1929 році на пленумі в Управлінні мистецтв Микола Гурович сказав: «Треба писати повноцінні твори і висвітлювати теми так, щоб вони проймали цілу епоху, а не лише перспективи сьогоднішнього дня. Драматичний твір не повинен бути метеликом, що живе один день». М.Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до змін у суспільстві, намагався про них розповісти. У драматичному творі це було можливим тільки через висловлювання героїв.
До речі, М. Куліша називають провидцем за твір „Мина Мазайло”. Знайдіть висловлювання персонажів про українізацію. Чи правий був письменник у своїх передбаченнях? Чи щирими були заходи й наміри влади щодо українізації? Проаналізуйте репліки дійових осіб комедії та документальні матеріали, зробіть висновки.
Робота в групах (слайди 4,5)
І група – слова Мини Мазайла:
- Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади.
ІІ група – слова дядька Тараса:
- Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю!
-Чи, може, й ви мене не розумієте, як ті у трамваї... Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано, а спитаєш по-нашому, всяке на тебе очі дере... Всяке то тобі штопає, кохає — приступу немає.
- наші селяни не українці!Га!..Та тому вже тисяча літ, як вони українці, а їх все не називають за українців
ІІІ група – слова Мокія:
-Говорить про титри кінокартин!От, наприклад, записи в «Звенигорі»-краса!Стильні, поетичні, справжньою українською мовою писані.
А подивіться ви на написи по других кінокартинах.Олива з мухами!Немов нарочито псують таку прекрасну, таку милозвучну мову…»
- Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?
(перегляд фрагменту з п’єси про красу українського слова «бринить»)
ІV група – слова тьоті Моті:
- Та в „Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна...
- Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте... Так от вони хто, ваші українці! Тепер я розумію, що таке українська мова. Розумію. Австріяцька видумка, так?
- По- моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованой.
- да єтого не может бить, потому што єтого не может бить нікада!
- Нащо, питаюсь, нащо ви нам іспортілі город
Коли в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають українською мовою, вона вигукує – «єто ж просто безобразіє»
V группа – слова комсомольців:
- Ми, члени КСМУ, обговоривши питання про прізвище взагалі, принципово подаємо таку пропозицію: ми переконані, що за повного соціалізму поміж вільних безкласових людей поведуться зовсім інші, нові прізвища. Можливо, що й не буде окремих приівищ.... А просто так, що кожний член великої всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера, і все...
Зачитуються цитати, робляться висновки.
Отже, заходи й наміри влади щодо українізації були не щирими Саме тому її пізніше називали “фальшивою”.
Мовна проблема у п’єсі
- На які групи поділилися представники родини після новини про можливу зміну прізвища?
(Слайд 6)
прихильники російської мови прихильники української мови
Мина Мазайло Мокій
Тьотя Мотя дядько Тарас
Килина Мазайло
Рина
Учні висловлють свої думки щодо вирішеня цієї проблеми, роблять висновки.
Отже, кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації. Як називаються такі люди?
(Патріоти)
Поряд із поняттям патріотизму часто вживають такі слова, як “націоналізм”, “шовінізм”. Чи можете ви пояснити їх значення?
А хто такі манкурти?
Знайдіть визначення цих термінів за словником.
Запис на дошці: (Слайд 7)
Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.
Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.
Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності.
Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.
Інсценівка діалогу Мока – Уля
Отже, автор сміється над ним, а не схвалює. Чому?
(Його боротьба за українську мову - не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, але не змістом. Любов до свого викликала у нього нехіть до іншого, його відношення до мови як науковця)
Зробимо висновок: які риси об’єднують цих героїв?
(Бездуховність, міщанство)
Отже, які моральні проблеми суспільства висміює автор у своїй комедії?
(Збереження єдності родини, історичного прізвища як духовної цінності роду, рідної мови, бездуховності, проблема добра і зла, батьків і дітей, кохання)
Проблеми взаємовідносин батьків і дітей
-Мина Мазайло загрожує синові: «Заставлю!Виб’ю з голови дур український! А як ні- то через труп переступлю.Через труп!..» або «Уб’ю!..Вижену з дому»
Мати Лина Мазайло каже : «Може, проклясти!»
Часті сварки матері і доньки, кожна вважає себе розумнішою за іншу…
Проблема кохання
Замість слів кохання Мокій говоре: «Ах, Улю!Мені вже давно хотілось вам сказати. Хотілось сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас українізую»
Підсумок роботи в групах : (Слайд 8)
Що, на вашу думку, хвилювало письменника під час роботи над комедією? Що він хотів сказати своїм читачам? Яким був задум п’єси ?
Визначення жанру твору «Мина Мазайло»
В одному з інтерв’ю Лесь Курбас залишив свідчення про, що Микола Куліш визначив свою п’єсу як комедію. Сам же Лесь Курбас був переконаний, що коли «Мина Мазайло» – комедія, то комедія романтична, бо вона вища за сатиру, адже тут переважає гротеск, образи до краю загострені, а мотиви пінесені до вселюдських мотивів.
Сучасні літературознавці схиляються до іншої думки. Хоч у творі є багато комічних епізодів, використано чимало засобів сміху, все ж явна трагічність становища української мови й зацькованого народу. З цієї точки зору п’єсу «Мина Мазайло» краще визначати як типову трагікомедію.
Отже, М.Куліш був творцем не комедій, а трагікомедій, адже занадто багато для звичайної комедії в його творі болю за власний народ.
Робота з літературознавчим словником. Учні записують визначення трагікомедія (Слайд 9)
Сценічна історія комедії «Мина Мазайло» (Слайд 10)
Головрепертком республіки дав п’єсі «Мина Мазайло» у тому ж таки 1929 році категорію «А» - найсприятливішу для повсюдного оприлюднення. Тож п’єса тріумфально обійшла театри Дніпропетровська і Херсона, Одеси і Вінниці, Житомира і Маріуполя. У київському театрі ім.І.Франка її поставив режисер Гнат Юра, а у харківському театрі «Березіль» - Лесь Курбас.
Актуальність п’єси.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Слова Л.Костенко (Слайд 11)
Цей закон ″ Про основи державної мовної політики” увійде в історію як ганебна тріада – Валуєвський циркуляр, Емський указ і закон гамадрилів, підписаний президентом.
Ліна Костенко
Отже, твір змушує сприймати його не очима, а серцем, читати й перечитувати, сміятися й замислюватися над проблемами, які корінням сягають у далеке минуле.
VІІ. Узагальнення й систематизація знань:
Інтерактивна вправа «Коло ідей»
-Що можемо порадити родині Мазайлів і кожному з них окремо ?
Творче завдання
Лунає «Патетична соната» Людвіга ван Бетховина. У цей час учні складають сенкан.(Цей метод застосовується як засіб заохочення учнів до розмірковування щодо теми).
VІІІ. Підсумки уроку:
Ми знаходимо у п’єсі стільки гумору, асоціацій, стільки відповідей на болючі питання того часу, що закікінчити урок хочу словами Остапа Вишні «Отже, читайте «Мину Мазайла, товариші!»
ІХ. Домашнє завдання:
Підготуватися до контрольного твору за комедією М.Куліша “Мина Мазайло”
PAGE
PAGE 5