Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Митрополичі палати у Чернівцях
Після Львова Чернівці, мабуть, претендують на друге місце у списку міст із найкрасивішою архітектурою у Західній Україні. Адже у ньому знаходяться 602 пам’ятки архітектури, 17 з яких мають статус національних пам’яток. Хоча це сухі цифри, але вони говорять про те, що ледь не на кожному кроці історичної частини міста знаходяться унікальні споруди.
Перлиною архітектури Чернівців можна справедливо вважати Митрополичі палати, зведені як резиденція православних Єпископів Буковини та Далмації у 1882 р.
У 1863 р. єпископ Євген Гакман звернувся до австро-угорського цісаря з проханням надати дозвіл для побудови резиденції . Після отримання дозволу спроектувати споруду запросили молодого чеського архітектора – Йозефа Главку, який навчався у Вищій технічній школі в Празі, а потім вивчав архітектуру в Академії мистецтв у Відні. Главці на час проектування Резиденції було трохи більше 30 років. Але за його плечима були уже успішні будівництва у кількох містах Австро-Угорської імперії. Перед початком проектування будівничий багато їздив Буковиною, знайомився з побутом, традиціями, ремеслами, краєвидами та втілив побачене у створеному проекті. Йозеф Главка особисто керував певний час будівельними роботами. Будівництво споруди тривало протягом 1864-1882 рр.
За стилем Митрополичі палати були зведені у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Центральною спорудою був Головний корпус (тут тепер розміщується ректорат Чернівецького національного університету), де був осідок митрополита. У головному корпусі знаходились також Синодальна зала, оздоблена мармуром, (теперішня назва Мармурова), яка під час пожежі у 1944 р. була фактично повністю знищена разом із унікальною бібліотекою, а згодом відновлена реставраторами. Крім Синодальної зали у Головному корпусі була також зала засідань Священного Синоду (червона зала), яка дійшла до нас у первісному вигляді, декорована червоним китайським шовком та венеціанськими дзеркалами на одній із стін.
Духовна семінарія та греко-православний теологічний факультет Чернівецького університету , заснованого у 1875 р., займали другий та перший поверхи будівлі, що знаходилась праворуч від входу до Резиденції. У корпусі, що справа від центрального входу, розташовувалися дяківська школа, архидієцезальний музей та фабрика свічок. Доповнюють будівлю резиденції дві церкви св. Івана Сучавського та Трьох святителів. Храм Трьох святителів відчинений для всіх охочих, тут щонеділі відбуваються богослужіння. Церква ж св. Івана Сучавського є церквою, якою користуються лише студенти-теологи, оскільки знаходиться вона у одному корпусі із ректоратом та факультетом іноземних мов ЧНУ.
Після завершення румунської окупації Північної Буковини і приєднання її до УРСР у 1940 р. , Чернівецький університет став вищим навчальним закладом із українською мовою викладання, корпуси якого розміщувались у Митрополичих палатах.
Завдяки тому , що у приміщенні Резиденції за радянської влади був університет, а не будь-яка інша установа, можна сміливо стверджувати, що це врятувало будівлю від знищення та перебудов. У червні 2011 р. споруду було внесено до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Зараз усе приміщення Резиденції займає Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. Тут навчаються понад 16 тис. студентів, діють 16 факультетів, зокрема і філософсько-теологічний, який розміщений у там, де й колись за Австро-Угорщини.
Теперішні студенти уже настільки звикли до унікальної краси споруди, що й не помічають її, зате кожен приїжджий, побачивши будинок колишньої резиденції митрополитів Буковини та Далмації оторопіє на деякий час від захоплення, а потім піде милуватись окремими деталями архітектури.
Фото:
http://uk.wikipedia.org, http://flamber.ru, http://risu.org.ua