Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Управління освіти Первомайської міської ради
Міський методичний кабінет
Первомайська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16
ім. Героя Радянського Союзу Я.М. Лобова
Первомайської міської ради Миколаївської області
Урок
з теми:
«Шекспірівські сонети-перлини світової лірики»
(8 клас)
Зайцевої Олександри Вікторівни,
вчителя світової літератури
Первомайська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №16 ім. Героя Радянського Союзу Я.М. Лобова
Первомайської міської ради Миколаївської області
Первомайськ-2014
Тема уроку: Шекспірівські сонети-перлини світової лірики
Мета уроку: проаналізувати своєрідність змісту і форми сонетів В.Шекспіра;розкрити особливості ренесансного сприйняття кохання;поглибити знання учнів про жанр сонета; показати сучасність і невмирущість сонетної лірики;
розвивати навички наукового дослідження аналізу поезій та виразного читання;розвивати вміння співставляти, узагальнювати;
сприяти вихованню кращих моральних рис і читацького смаку;виховувати в учнів ставлення до кохання як до великої цінності людського життя.
Обладнання: портрет В.Шекспіра, репродукції картин живописців доби Відродження: Леонардо да Вінчі «Джоконда» («Монна Ліза»),Рафаель «Мадонна Конестабіле», «Сікстинська мадонна»;картки з індивідуальними завданнями:
Картка №1.
Порівняти форму італійського та англійського сонетів. Зробити висновок щодо їхньої подібності та відмінності.
Картка№2.
Познайомитись з репродукціями картин митців доби Відродження. Який ідеал жінки намагалися створити на своїх полотнах художники цього часу?
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Форма проведення: урок-пошук
Епіграф до уроку: Шекспір підсилив драматизм сонетної поезії і більше за своїх попередників наблизив лірику до реальних почуттів людей.
О.Анікст
Хід уроку:
1) А.Бен Джонсон, друг Шекспіра і перший видавець його віршів, учинив дотепно, коли написав до портрета такі рядки:
Здесь на портрете видишь ты
Шекспира внешние черты.
Художник, сколько мог, старался,
С природою он состязался,
О, если б удалось ему
Черты, присущие уму,
На меди вырезать, как лик,
Он был бы истинно велик.
Но он не мог, и мой совет:
Смотрите книгу не портрет.
2) Відомо, що життя Шекспіра залишається повним таємниць та загадок. Мав рацію відомий класик ХХ століття Екзюпері, який радив своїм читачам: «Шукайте мене в тому, що я пишу.»
3)Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо говорити про дивовижні вірші англійського поета доби Відродження В.Шекспіра. Це сонети, про які він сам сказав: «Надгробків царських мармурові плити переживе потужний мій рядок… » І дійсно, яскравим виявився талант Шекспіра – лірика, його пісні, сповнені любові ( як зазначав він сам). У його 154-х сонетах, крім теми кохання та палкого прагнення до щастя, знаходимо болісні роздуми над проблемами добра і зла, кохання і зради, любові і ненависті.
Тлумачення афоризмів, які належать Шекспірові (за групами):
1.Люди – господарі своєї долі.
2.Щастя без домішок страждань не буває.
3.Якби гостре слово залишало сліди, ми всі ходили б забрудненими
4.Найкраще- відверто і просто сказане слово.
Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
Повідомлення пошукових груп.
Група 1.
Таємниця перша: « Таємниці літери W.H.»( Хто був адресатом шекспірівських сонетів? Чи мають вони автобіографічний характер, а чи є результатом творчої фантазії митця? - Чому ці вірші довго не друкувалися й побачили світ без згоди автора? Історія створення сонетів Шекспіра, тематика, структура збірка та її присвята - «W.H.»- «Вільям собі»)
Учень. Збірка шекспірівських сонетів поділяються на дві частини. Перша (126 поезій) присвячена другові, якого поет називає добрим генієм. Це поезії про молодість, дружбу і вірність, які поет вважає найбільшою цінністю і житті.
Друга частина збірки – від 127 до 154 сонета – присвячена коханій, «смаглявій леді», яку поет називає «демоном з мороком в очах».
Слово вчителя: Ну що ж, друзі, ми вирушаємо у чарівну країну сонетів. І перша наша зупинка – сонет 21. Він допоможе нам краще зрозуміти самого Шекспіра.
Ні, я не йду тропою віршоробів,
Що оди тчуть з фальшивої краси.
Їй не шкодують неба для оздоби
Здрібнілі і охриплі голоси.
Своїх я уст брехнею не поганив,
Для порівнянь не брав так, як вони,
Скарбів земних, перлин всіх океанів,
Зірок і квітів ранньої весни.
У вірші правда – над усе для мене,
І я писав, що мила чарівна,
Хоча від матері лице натхненне,
А не з небес отримала вона.
Мою любов хвалити не годиться, -
Вона не крам, що продаються в крамницях
Учень. Із історії сонета. Як відомо, історія сонета налічує майже 800. Саме слово сонет італійського походження і в перекладі означає звучати, дзвеніти. Сонет виник в Італії ще в ХІІІст. Класичний італійський складається з 14 рядків і ділиться на три катрени (чотиривірші) й два терцети (тривірші).
Найбільшого розквіту набув цей жанр в Італії за часів Данте Алігєрі, Франческо Петрарки, Леонардо да Вінчі.
Учитель (доповнює відомості про сонет).В російській літературі сонет відомий з ХVIIIст. В ХІХ ст.. він зустрічається частіше.
Пушкін написав цікавий «сонет про сонет» і перелічив в ньому тих великих поетів, які користувались «тісним» розміром цієї строфи:
Суровый Дант не презирал сонета;
В нем жар любви Петрарка изливал;
Игру его любил творец Маквета;
Им скорбну мысль Камоэнс облекал.
Камоенс - видатний португальський поет епохи Відродження. Далі Пушкін згадує англійського поета - романтика Вордсворта, Адама Міцкевича - великого польського поета і свого ліцейського друга, поета Дельвігв. Суперечним є питання: сонет - це тільки певна строфа чи, разом з тим, і особливий жанр. Доречніше розглядати сонет лише як особливу строфу, яку різні поети використовують відповідно до своїх творчих інтересів.
Робота над формою сонета.(Відповідає учень, який виконував завдання за карткою №1).Головна тема сонетів Петрарки – тема кохання. Його ліричний герой шанує своє почуття і ставить до нього високі моральні вимоги.
Сонети Шекспіра за формою більш прості, гнучкі, вільні. Вони мають три катрени і заключний двовірш.
Учень.
І. Франко підкреслював: «Лаконізм і суворі закони сонета не дають місця порожній балаканині, дисциплінують думку поета і владно велять йому зосередитись на головному образі».
Учитель. Ми присвячуємо урок сонетам Шекспіра, але, на жаль, є люди, які зневажливо ставляться до поезії, вважають, що вона застаріла, вийшла з моди. Ви самі іноді зустрічалися з такими, м’яко кажучи, «цінителями». Один них несподівано з’явився у нас.
Ігровий момент. До класу звертається учень, який заздалегідь підготував свій монолог. Одягнений за молодіжною «модою». На шиї - плеєр. Він може сказати приблизно таке: «Віршики зібралися читати. Кому це потрібно? Далася вам ця пое-е-зія? Зараз час інший – крутий. Реп, рок – оце річ, це круто! Ваші сонети тільки диваки можуть читати.»
Учениця. Відомо, що видатний український поет Максим Рильський називав сонети листами поетів, класикою. Ось такі рядки:
Як легко і просто це…
Враз розчерком пера – з історії змести
Петрарки, Пушкіна, Міцкевича листи
У вічність…
Не згоден я із цим! Сувора простота,
Що слова зайвого в свої рядки не прийме,
Струнка гармонія, що з дімки виросла,
Не псевдокласика, а класика – і їй ми
Повинні вдячні будь. Не іграшка пуста
Та форма, що віки розкрили їй обійми!
Поет вважає, що сонету підвладні любі теми і що сонети переживуть віки.
Пошукові групи (по черзі). Щоб підтвердити цю думку, варто звернутись до таких висловів:
Сонет – маленький храм, де може велет – Бог
Вміститись, начебто в потужному соборі.
Кази меж Гімерва - Тетмайєр
Суровий Дант не презирал сонета.
Пушкін
И от Петрарка вплоть до наших дней
Сонет писали тысячи людей
Ігор Северянін
О! многое Шекспир вложил в уста сонета…
Новелла Матвеєва
Учитель. 154 сонети Шекспіра і до цього часу містять у собі багато таємниць.
Група №2. Таємниця друга: «Хто твій друг». (Хто приховується під образом юного друга? Чому йому присвячено віршів більше, аніж коханій? Як Шекспір ставиться до людської дружби?). Написані, як вважають дослідники, між 1592 і 1598 роками, вони присвячені двом особам.
Прийшли мені на горе і на страх
Любові дві супутники щоденні.
Юнак блакитноокий – добрий геній,
І жінка – демон з мороком в очах, -
Так пише поет у 144 сонеті. Хто цей друг, який став героєм більшості ліричних сповідей поета, і хто та красуня, що подарувала йому щастя і горе, - достеменно не відомо. Проте образи вродливого шляхетного юнака і гордої, свавільної жінки залишилися у століттях. Більшість сонетів Шекспіра можна вважати гімном на честь дружби.
Виразне читання сонета 91.
Хто хвалиться своїм шляхетним родом,
Хто силою, достатком, хто умом,
Хто шатами – хай шиті всупір людям, -
Хто псом, хто соколом, хто скакуном.
Вершина мрій і втіхи неземної.
Та не зрівняється ніхто зі мною,
Бо враз я досягнув усіх висот.
Твоя ж любов – над родові герби,
Над королівські пишні горностаї,
Коштовностіша за всі земні скарби,
Прекрасніша за всі соколині зграї.
Та горе: скраб мій у твоїх руках,
Як відбереш його – щастю крах.
Учень. Шекспірознавці вважають, що прототипом юнака став граф Саутгемпнон, меценат, покровитель, близький друг поета…
Джонсон Лілі, англійський драматург доби Відродження, сказав: « Чоловіча дружба непохитно стоїть серед бур та неприємностей життя. Немає нічого кращого за неї».
Яким товаришем був Шекспір? Друг Шекспіра, драматург Сеттль, підкреслював щирість Шекспіра у поводженні з людьми. Отже, поет був чесним і вірним товаришем.
Дружба приносить людині щастя, бо щастя – це коли ти відчуваєш, що небайдужий комусь. Що в будь – яку хвилини друг готовий прийти тобі на допомогу, а значить – ти не самотній у світі.
Тому вірш Шекспіра актуальний особливо зараз, коли світ наповнився заздрістю, ненавистю і насильством. А відомо, що дружба та любов можуть врятувати світ.
Учитель. А тепер звернемося до іншого привабливого і неповторного образу.
Група №3. Таємниця третя: « Загадкове кохання» (Хто вона, « смаглява леді сонетів», котру Шекспір увічнив у своїх поезіях? Якою була її зовнішність?) Чи підходила вона під тодішній ідеал краси єлизаветинської Англії, возвеличений придворними одописцями? Які переживання принесло ліричному герою кохання до «смаглявої леді сонетів»?)
Учитель. Жінка, яку оспівує Шекспір, отримала в літературі назву «смаглява леді». У добу Відродження існував культ жіночої краси. Митці часу зображували (втілювали) свій ідеал у прекрасних портретах. Увесь світ захоплюється відомими шедеврами Рафаеля і Леонардо да Вінчі, репродукції яких перед вами. (Відповідає учениця, яка виконувала завдання за карткою№2)
Учениця. На цих картинах я бачу загадкові, піднесені образи жінок. У більшості це мадонни, художнє втілення Діви Марії. Митці доби Відродження втілювали у численних мадоннах індивідуальні уявлення про земну жіночу красу. Глядач відразу потрапляє в полон до образу, піднятого на п’єдестал ідеалу. Досконалі пропорції обличчя цих прекрасних жінок виражають тиху радість, материнську ніжність, внутрішній спокій. Вони сповнені смирення перед життям. На картинках Леонардо да Вінчі, Рафаеля панує настрій гармонії духовного та фізичного начал. Чистота, свіжість, цнотливість, лагідність душі надають особливої принадності жінкам доби Відродження.
Учень. Хто ж вона, смуглява леді шекспірівських сонетів? З цього приводу протягом ХІХ – ХХ віків висловлювали різні думки. В кінці ХІХ ст. особливо популярною була версія про те, що під образом “смуглявої леді” ховається придворна дама королеви Єлизавети Мері Фіттон, яку Шекспір міг зустріти в оточенні сера Вальтера Релі, знаменитого в ту пору в Англії воїна, поета і мандрівника, або в оточенні відомого мецената лорда Саутгемптона. Уже в наш час англійський історик А.Роуз висунув нову гіпотезу, відповідно до якої прототипом коханої Шекспіра була італійка Емілія, дружина Вільяма Ланьє, батько якої Б.Бассано був придворним музикантом. Кохана поета постає перед нами звичайною жінкою. Вона не ідеальна і не розмальована лялька, а жива жінка. Усе в ній природно і просто, а тому – привабливо. Це смаглява брюнетка, не дуже гарна, але вона здається прекрасною закоханому в неї поетові.
Звучить сонет 130 англійською мовою.
Читець 1.
Читець 2.
Переклад Д. Паламарчука.
Її очей до сонця не рівняли,
Корал ніжніший за її уста,
Не білосніжні плеч її овали,
Мов з дроту чорного коса густа.
Троянд багато зустрічав я всюди,
Та на її обличчі не стрічав,
І дише так вона, як дишуть люди, -
А не конвалії між диких трав.
В голосу її рівнять не треба
До музики, милішої мені,
Не знаю про ходу богинь із неба,
А кроки милої – цілком земні.
І все ж вона – найкраща поміж тими,
Що славлені похвалами пустими.
Читець 3.
Переклад С.Маршака.
Ее глаза на звезды не похожи,
Нельзя уста кораллами назвать,
Не белоснежна плеч открытых кожа,
И черной проволокой вьется прядь.
С дамасской розой, алой или белой,
Нельзя сравнить оттенок этих щек,
А тело пахнет так, как пахнет тело,
Не как фиалки нежный лепесток.
Ты не найдешь в ней совершений линий,
Особенного света на челе.
Не знаю я, как шествуют богини,
Но милая ступает по земле.
И все ж она уступит тем едва ли,
Кого в сравненья пышных оболгали.
Учень. В епоху Відродження формується новий світогляд, який називається гуманістичним. Думка про потойбічне існування відходить на другий план. А земне життя постає радісним, повнокровним, сповненим світлих надій, щастя. Поети звеличували й облагороджували жіночу душу, показували її шляхетний вплив на людину. Вони обирають земне кохання, бо вважають, що любов до земного життя не є гріховною.
Група 4.
Таємниця четверта: “Хто ж він – ліричний герой сонетів Шекспіра?” (Як ліричний герой шекспірівських сонетів оцінює сучасне йому суспільство? Які цінності він сповідує? Що дає підстави сказати, що це постать епохи Відродження?)
Учениця. Ліричний герой сонетів Шекспіра розмірковує не тільки про любов та дружбу, а й про руйнівні сили свого часу, які знищують і любов, і дружбу, і талант. Надзвичайно поганий, нестримно жорстокий і ниций світ, оточуючий поета, але в десять разів нестерпніше, коли це розумієш.
Учениця. Ліричний герой Шекспіра і сам поет багато страждали, але залишилися незламними, бо не замикались у собі, були спроможні відгукнутися на біль інших. Їм притаманна витонченість переживань.
Виразне читання сонета 66
Стомившися, вже смерті я благаю,
Бо скрізь нікчемність в розкоші сама,
І в злиднях честь доходить до одчаю.
І чистій вірності забивав кайдани,
І честь дівоча втоптана у бруд,
І почесті не тим, хто гідний шани,
І досконалості – ганебний суд,
І злу – добро поставлене в служниці,
І владою уярмлені митці,
І істину вважають за дурниці,
І гине хист в недоумка в руці.
Стомившись тим, спокою прагну я,
Та вмерти не дає любов твоя.
Учень. З першого рядка 66 сонета нас обрушується нещадна правда слів про злочинний вік. Навіщо жити, якщо сам факт життя ліричного героя робить його співучасником “огидності” століття. У відчаї він кличе смерть… Але випрямляється душа, протестує та рветься до надії, тому що він розуміє, що існуючій ницості можуть протистояти тільки любов і дружба, які виправдовують життя: “ Та вмерти не дає любов твоя” – “…Но как тебя покинуть, милый друг!” Цей рядок шекспірівського сонета, як промінець світла у пітьмі. “Милий друже” – ось сенс життя. Він – тісний зв'язок між відчаєм і надією. І чим міцніший зв'язок любові і дружби, тим сильніше духовне родоство між ліричними героєм і “милим другом”, тим менше шансів у ницості отримати перемогу. Ось чому у Шекспіра мерзотники завжди поодинокі. Для них любов і дружба – просто нікчемні слова. Шекспір же в ці вічні поняття покладає глибокий філософський смисл. Вони не тільки допомагають ліричному герою Шекспіра перенести жорстокі удари долі, вони звеличують душу, надихають на творчість, а творчість не підкоряється силам зла. Вона – безсмертна, бо несе нескінченну естафету добра і любові, шляхетної дружби і світлої віри в майбутнє, утворюючи нерозривний зв'язок поколінь. У цьому полягає гуманістичний пафос геніальної поезії Шекспіра, \його розуміння ідеала гармонії почуттів.
Учитель. Слід пам’ятати, що Шекспір – гуманіст. Він висловив важливу думку: заради чого варто жити?
Відомо, що людина смертна, творіння її рук недовговічні. Війни були звичайним явищем у стародавній історії. Їхні супутники – хвороби та злочини. Але Шекспір, поет доби Відродження, не впадає у розпач, не біжить від світу. Він присвячує життя творенню духовних цінностей. Вищий смисл свого буття він бачить у мистецькій творчості. Мистецтво, поезія, витвори людського генія – безсмертні. У сонеті 55 поет говорить про творчість, що переживе віки:
Ти смерті й забуття минеш дорогу
І, відшукавши путь в людські серця,
Вперед ітимеш із віками в ногу,
А ж доки дійде світ свого кінця.
І в день суда ти житимеш у слові,
В піснях моїх, що сповнені любові.
Домашнє завдання:
Вивчити напам’ять сонет Шекспіра (за вибором).
Рефлексія. “Мікрофон”. Який слід залишили сонети Шекспіра у вашій душі?
Використана література: