Цивільний захист Розглянуто на засіданні кафедри БЖД і ЦО Протокол 2 від 6 вересня 2010р

Работа добавлена на сайт samzan.net:

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ФАКУЛЬТЕТ РАДІОТЕХНІКИ І СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

КАФЕДРА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ І

ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

з дисципліни

«Цивільний захист»

Розглянуто на засіданні кафедри «БЖД і ЦО»

Протокол № 2 від 6 вересня 2010р.

Затверджено на засіданні

Науково-видавницької ради ДонНТУ

Протокол № _____ від ___.________2010р.

Донецьк – 2010

УДК351.743(076.5)

Методичні вказівки до виконання лабораторних з дисципліни «Цивільний захист» призначені для самостійної підготовки та виконання лабораторних робіт для студентів денної і заочної форми навчання всіх фахів.

Автори: Мокін М.А., Степанова О.О., Оніщенко В.А.,  Пічахчі А.Г.,        Зубков В.О.

Донецьк: ДВНЗ ДонНТУ, 2010 – 125 с.

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Цивільний захист» включають усі лабораторні завдання, що розглядаються в навчальному процесі. В Методичних вказівках до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Цивільний захист» дотримується послідовність викладання матеріалу, додаються всі необхідні таблиці, додатки, рисунки і графіки.

Рецензент: д.п.н, професор Стефаненко П.В.

ТЕМА «ПРИЛАДИ РАДІАЦІЙНОЇ І ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ І ДОЗИМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ»

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ «ПРИЗНАЧЕННЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПРИЛАДІВ РАДІАЦІЙНОЇ І ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ

І ДОЗИМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ»

Ціль роботи:

1.  Вивчити теоретичну й експериментальну частини лабораторної роботи.
2.  Одержати практичні навички в дослідженні працездатності приладів радіаційної й хімічної розвідки й дозиметричного контролю.

Зміст роботи:

1.  Ознайомитися з правилами техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи.
2.  Ознайомитися з теоретичною частиною роботи й оформити лабораторну роботу без експериментальних даних.
3.  Вивчити порядок роботи із приладами радіаційної й хімічної розвідки й дозиметричного контролю.
4.  Провести перевірку працездатності приладів і зробити висновки.
5.  Оформити лабораторну роботу.

Вимоги заходів безпеки при виконанні роботи

1) При виконанні роботи керуватися правилами техніки безпеки в лабораторії.

2) До початку виконання роботи вивчити:

- пристрій;

- правила експлуатації приладів;

-  підготовку їх до роботи.

3) При роботі з джерелами іонізуючих випромінювань дозволяється звільняти їх від запобіжних екранів тільки на час виконання виміру, пам'ятаючи про шкідливість їх дії.

4) Не залишати прилади включеними під час перерв в роботі, оскільки це приводить до витрачання ресурсів джерел живлення.

5) Оберігати прилади від поштовхів, ударів, падінь. При перенесенні використовувати пакувальний ящик.

6) При виявленні несправностей або виникненні сумнівів в працездатності приладу, звертатися до викладача або лаборанта.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Дозиметричні прилади

Основним завданням дозиметрії є виявлення й оцінка ступеня небезпеки іонізуючих випромінювань для населення, військ і невоєнізованих формувань ЦО з метою забезпечення їхньої дії в різних умовах радіаційної обстановки.

З її допомогою здійснюються:

•  виявлення й вимір потужності експозиційної поглиненої дози випромінювання для забезпечення життєздатності населення й успішного проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт (АРіІНР) у осередках поразки;
•  вимір активності радіоактивних речовин, щільності потоку іонізуючих випромінювань, питомої об'ємної, поверхневої активності різних об'єктів для визначення необхідності й повноти проведення дезактивації й санітарної обробки, а також визначення норм споживання заражених продуктів харчування;
•  вимір експозиційної й поглиненої доз опромінення з метою визначення праце- і життєздатності населення й окремих людей у радіаційному відношенні;
•  лабораторний вимір ступеня зараженості радіоактивними речовинами продуктів харчування, води.

Класифікація й загальні принципи пристроїв

Дозиметричні прилади можна класифікувати по призначенню, типу датчиків, виміру виду випромінювання, характеру електричних сигналів, переутворених схемою приладу.

По призначенню всі прилади розділяються на наступні групи.

Індикатори – найпростіші прилади радіаційної розвідки; за допомогою їх вирішується завдання виявлення випромінювання й орієнтовної оцінки потужності дози головним чином - і γ-випромінювань. Ці прилади мають найпростіші електричні схеми зі світловою або звуковою сигналізацією. За допомогою індикаторів можна встановити, зростає потужність дози або зменшується. Датчиком служать газорозрядні лічильники. До цієї групи приладів відносяться індикатори ДП-63, ДП-63А, ДП-64.

Рентгенметри – призначені для вимірів потужності дози рентгенівського або γ-випромінювання.

Вони мають діапазон виміру від сотих часток рентгена до кількох сотень рентгенів у годину (Р/г).

Як датчики в цих приладах застосовують іонізаційні камери або газорозрядні лічильники.

Такими приладами є загальновійськовий рентгенметр ДП-2, рентгенметр типу «Кактус», ДП-3, ДП-3Б, ДП-5А, Б и В і ін.

Радіометри (вимірники радіоактивності) застосовуються для виявлення й визначення ступеня радіоактивного зараження поверхонь.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

ПРИЛАДИ РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ

РОБОЧА КАРТА № 1

ЗАВДАННЯ

Вивчити порядок дослідження працездатності приладу ДП-5А (Б,В)

Порядок дослідження приладу ДП-5А (Б,В):

1.  Витягти прилад з пакувального ящика, перевірити комплектність;
2.  Відкрити кришку футляра; установити, дотримуючись полярності, джерела живлення.

Стрілка включеного приладу повинна перебувати в положенні «0». (При необхідності відрегулювати коректором – у ДП-5А (Б).

1.  У приладі ДП-5А, Б обертати ручку «Режим» проти ходу годинної стрілки до упору, без надлишкових зусиль.
   1.  Встановити перемикач піддіапазонів у положення «Режим» (проти чорного трикутника). У приладі ДП-5А, Б обертати ручку «Режим» за годинної стрілкою, до установки стрілки в режимному секторі, позначеному на шкалі. У приладі ДП-5В стрілка повинна зупинитися в режимному секторі. Якщо цього не відбудеться, замінити джерело живлення.
   2.  Перевірити працездатність приладу від β-препарату, для чого:
      •  У приладу ДП-5В поставити поворотний екран зонда в положення «К» (у приладі ДП-А(Б) – у положення «Б» і встановити зонд виступами на кришку приладу проти відкритого β-джерела);
      •  Підключити головні телефони;
      •  Переводити ручку перемикача піддіапазонів послідовно з невеликою затримкою в усі положення від х1000 до х0,1, натискати кнопку «СБРОС», щоб не допустити зашкалення стрілки приладу.

Якщо прилад працездатний, у телефонах будуть чутні клацання.

•  Показання приладу на піддіапазоні х10 звірити із записом у Формулярі. Якщо вони не виходять за межі припустимої погрішності, прилад можна використовувати;
•  Екран установити в положення «Г». ручку перемикача піддіапазонів – проти чорного трикутника («ВЫКЛ»).

Прилад готовий до роботи.

ПРИЛАДИ РАДІАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ

РОБОЧА КАРТА № 2

ЗАВДАННЯ

Вивчити порядок дослідження готовності приладу ІД-1,

ДП-24 до роботи й вимірів.

Порядок дослідження приладу ІД-1:

1.  Оглянути прилад, перевірити комплектність.
2.  Повернути ручку зарядного пристрою проти годинникової стрілки до упору.
3.  Вставити дозиметр у зарядний пристрій ЗД-6.
4.  Направити зарядний пристрій дзеркалом на зовнішнє джерело світла й домогтися максимального висвітлення шкали поворотом дзеркала.
5.  Натискаючи злегка на дозиметр, спостерігати в окуляр і повертати ручку зарядного пристрою за годинниковою стрілкою до появи нитки на шкалі й установити її на 0, після чого вийняти дозиметр із зарядного пристрою.
6.  Перевірити положення нитки на світло: при вертикальному положенні нитки її зображення повинне бути на 0.

Дозиметр готовий до вимірів.

Порядок дослідження приладу ДП-24:

1.  Оглянути прилад, перевірити комплектність.
2.  Відгвинтити пилозахисний ковпачок дозиметра й ковпачок гнізда «ЗАРЯД» на зарядному пристрої.
3.  Повернути ручку зарядного пристрою проти годинникової стрілки до упору.
4.  Вставити дозиметр у зарядний пристрій ЗД-5, при цьому включається підфарбування зарядного гнізда й висока напруга.
5.  Натискаючи злегка на дозиметр, спостерігати в окуляр і повертати ручку зарядного пристрою за годинниковою стрілкою до появи нитки на шкалі й установити її на 0. Після чого вийняти дозиметр із зарядного пристрою.
6.  Перевірити положення нитки на світло: при вертикальному положенні нитки її зображення повинне бути на 0.
7.  Загорнути пилозахисний ковпачок дозиметра й ковпачок зарядного гнізда.

Дозиметр готовий до вимірів.

ПРИЛАДИ ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ

РОБОЧА КАРТА № 3

ЗАВДАННЯ

Вивчити порядок дослідження готовності приладу ВПХР до роботи.

Порядок дослідження готовності приладу ВПХР до роботи:

1.  Оглянути прилад і перевірити комплектність приладу.

У комплектність приладу ВПХР входять:

•  підстава корпуса із кришкою;
  •  насос, для того, щоб прокачувати досліджуваного повітря через індикаторні трубки (ІТ);
  •  паперові касети з ІТ, призначеними для визначення отруйних речовин (ОР);
  •  насадка до насоса, призначена для роботи із приладом у димі, при визначенні ОВ на ґрунті, техніці, одязі, у ґрунті й сипучих матеріалах;
  •  протидимні фільтри, використовуються при визначенні ОР у димі, у ґрунті й сипучих матеріалах;
  •  захисні ковпачки, для запобігання внутрішньої поверхні лійки насадки, при приміщенні в неї проб ґрунту й сипучих матеріалів;
  •  лопатка, для узяття проб ґрунту й сипучих матеріалів;
  •  грілка зі штирем і десятьма патронами, для підігріву ІТ, при визначенні ОР при зниженій температурі навколишнього повітря;
  •  електроліхтар, для спостереження в нічний час за зміною фарбування наповнювачів ІТ;
  •  інструкція-пам'ятка по роботі із приладом;
  •  інструкція для експлуатації приладу ВПХР;
  •  паспорт приладу;
    1.  Перевірити порядок укладання касет з ІТ у приладі.

Касети укладаються в наступному порядку від верхньої й нижньої:

•  касета із трубками, що мають червоне кільце й червону крапку – для визначення зарина, зомана й v-газів;
  •  касета із трубками, що мають три зелених кільця – для визначення фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорциана;
    •  касета із трубками, що мають одне жовте кільце – для визначення іприту.

1.  Перевірити строк придатності ІТ, зазначений на касетах.
2.  Зробити висновок про працездатність приладу.

Отримані результати оформити у вигляді звіту (дод. 3)

ЗАНЯТТЯ «ВИКОРИСТАННЯ ПРИЛАДІВ РАДІАЦІЙНОЇ

РОЗВІДКИ ДП-5 (А,Б,В)»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вимоги заходів безпеки при виконанні роботи

1) При виконанні роботи керуватися правилами техніки безпеки в лабораторії.

2) До початку виконання роботи вивчити:

- пристрій;

- правила експлуатації приладів;

-  підготовку їх до роботи.

3) При роботі з джерелами іонізуючих випромінювань дозволяється звільняти їх від запобіжних екранів тільки на час виконання виміру, пам'ятаючи про шкідливість їх дії.

4) Не залишати прилади включеними під час перерв в роботі, оскільки це приводить до витрачання ресурсів джерел живлення.

5) Оберігати прилади від поштовхів, ударів, падінь. При перенесенні використовувати пакувальний ящик.

6) При виявленні несправностей або виникненні сумнівів в працездатності приладу, звертатися до викладача або лаборанта.

МЕТА РОБОТИ:

- ознайомитися з приладами радіаційної розвідки і методами контролю забрудненості поверхонь;

- набути навичок в роботі з приладами радіаційної розвідки;

- навчитися проводити розрахунки з радіаційної обстановки на підставі одержаних вимірювань.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Радіаційна обстановка організовується і проводиться з метою:

- отримання даних для оцінки ступеня радіаційного ураження людей;

- визначення необхідності надання медичної допомоги, об'єму санітарної обробки людей і ветеринарних дій відносно тварин;

- дезактивації техніки і майна;

- знезараження продовольства, фуражу, приміщень, будов, територій.

Результати радіаційної розвідки повинні бути достовірними, що досягається постійною готовністю технічних засобів до роботи, твердими навиками в роботі з ними і умілим їх використанням.

Не можна виключати можливість забруднення робочих поверхонь, шкірних покривів, одягу, місцевості і будов, що може привести до зовнішнього опромінювання персоналу. Але це може виявитися потенційним джерелом внутрішнього опромінювання.

Проникнення радіоактивних речовин всередину організму може відбутися разом з пилом, якщо в приміщенні підлога, стіни або устаткування забруднені РР, оскільки в повітрі створюється підвищена концентрація радіоактивних аерозолів.

РР можуть проникнути всередину організму в результаті всмоктування через забруднену шкіру або потрапляти через рот із забруднених рук, з їжею, рідиною, при курінні.

Величину внутрішнього опромінювання визначити дуже важко, оскільки вона залежить від багатьох чинників.

Наприклад, всмоктування РР через шкіру залежить від:

- стану шкіри людини;

- фізико-хімічних властивостей речовин, що знаходяться на шкірі;

- вологості і температури повітря в приміщенні;

- характеру виконуваних робіт і ін.

Сам перехід РР із забруднених поверхонь в повітря залежить від:

- інтенсивності робіт, що проводяться в приміщенні;

- насиченості приміщення устаткуванням;

- матеріалу забрудненої поверхні;

- фізико-хімічних властивостей радіоактивних речовин;

- кратності обміну повітря (вентиляції) і ін.

Ще більша невизначеність існує при оцінці величини проникнення РР всередину організму з їжею, рідиною, при курінні, із забруднених рук.

Прилади радіаційної розвідки призначені для:

- визначення рівнів радіації на місцевості;

- а також ступеню зараженості одягу, шкірних покривів, продуктів харчування, рідин, техніки, будов.

ПРИЗНАЧЕННЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИЛАДУ ДП-5 (А,Б,В)

Прилад ДП-5 (А,Б,В) призначений для:

- вимірювання рівнів γ-випромінювання;

- вимірювання радіоактивного зараження предметів за γ-випромінюванням;

- виявлення β-випромінювання.

Діапазон вимірювань від 0,05 мР/г до 200 Р/г розбитий на шість піддіапазонів залежно від положення перемикача режиму роботи (ПРР):

Піддіапазон	Положення ПРР	Межі шкали	Межі вимірювань
1 2 3 4 5 6	200 х 1000 х 100 х 10 х 1 х 0,1	0-200 0-5 0-5 0-5 0-5 0-5	5-200 Р/г 0,5-5 Р/г 50-500 м Р/г 5-50 м Р/г 0,5-5 мР/г 0,05-0,5 мР/г

Вимірювання приладом можна проводити в межах температури:

- від – 40 до + 50 – γ-випромінювання;

- від – 50 до + 50 – β-випромінювання.

Прилад не має «зворотного» ходу стрілки мікроамперметру при перевантажувальних опромінюваннях:

- до 300 Р/г на 1-3 піддіапазонах

- до 1 Р/г на 4-6 піддіапазонах.

Електроживлення приладу здійснюється від двох елементів А336, що забезпечують безперервну роботу протягом 40 годин. Третій елемент А336 використовується для забезпечення підсвічування шкали мікроамперметра.

Прилад ДП-5Б укомплектований колодкою живлення, що забезпечує підключення до джерела живлення постійного струму напругою 3В, 6В, 12В.

Прилад ДП-5В укомплектований колодкою живлення, що забезпечує підключення до джерела живлення постійного струму напругою 12В, 24В.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Підготовка приладу ДП-5 до роботи:

1.  Відкрити кришку футляра, оглянути прилад зовні;
2.  Перемикач режиму роботи повинен стояти в положенні «ВИК» («0» – для приладу ДП-5В);
3.  Ручка регулювання «РЕЖИМ» повернена проти ходу годинникової стрілки до упору, при обертанні ручки не застосовувати надмірних зусиль (на приладі ДП-5В ручка «РЕЖИМ» відсутній);
4.  Перевірити установку стрілки мікроамперметра на нуль (механічний «0» приладу встановлюється за допомогою коректора, розміщеного під гвинтом, що забезпечує герметичність приладу);
5.  Вийняти вимірювальний пульт з футляру, відкрити кришку відсіку електроживлення, правильно встановити в нього працездатні елементи А336, закрити кришку відсіку;
6.  Встановити пульт на місце у футляр.

Включення приладу ДП-5:

1.  Перемикач режиму роботи перевести в положення «РЕЖ» (для приладу ДП-5В – в положення «Δ»);
2.  За допомогою ручки «РЕЖИМ» встановити стрілку мікроамперметру на виділену мітку шкали мікроамперметру «Δ» (у приладі ДП-5В, при справному приладі і заряджених елементах живлення, стрілка встановлюється автоматично);
3.  Якщо цього зробити не вдається, то перевірити справність і правильність установки елементів А336.

Перевірка працездатності (збереження градуювання)

приладу ДП-5 (А,Б,В):

1.  Включити прилад, підключити головні телефони (навушники);
2.  Забезпечити стійке положення приладу при відкритій кришці футляра;
3.  Відвести кришку-екран над контрольним джерелом, трохи натиснувши на неї і вивівши її із зачеплення з фіксатором (у приладах ДП-5А і ДП-5Б контрольне джерело розміщене на внутрішній частині кришки футляра приладу, а в приладі ДП-5В контрольне джерело вмонтоване в екран зонда);
4.  Встановити екран зонда в положення «Б» (у приладі ДП-5В контрольне джерело при цьому розміщується напроти вікна зонда), правильно розмістити зонд над контрольним джерелом, розміщеному на кришці футляра приладів ДП-5А і ДП-5Б;
5.  Перемикач режиму роботи провести по всіх піддіапазонах, при цьому:
   •  на 1-3 піддіапазонах (200, х1000, х100) стрілка приладу практично не відкланяється;
   •  на 4 піддіапазоні (х10) свідчення приладу повинне знаходитися в межах 12-40 мілірентген/годину (при перевірці збереження градуювання приладу відлік повинен відповідати запису у формулярі при останній перевірці);
   •  на 5 і 6 піддіапазонах (х1, х0,1) стрілка повинна «зашкалювати», що указує на відсутність зворотного ходу її при «переопроміненні»;
   1.  Зняти зонд, закрити контрольне джерело кришкою, встановити екран зонда в положення «Г»;
   2.  Укласти зонд із сполучним кабелем в спеціальний відсік футляра і закріпити його там;
   3.  Перемикачем режиму роботи встановити очікуваний піддіапазон шкали (доцільно  х1), закрити кришку футляра.

Прилад готовий до роботи в будь-якому штатному режимі.

Вимір рівнів радіації:

1.  Встановити піддіапазон вимірювань залежно від очікуваної потужності дози, кришка футляра закрита, зонд у відсіку футляра, екран зонда в положенні «Г», головні телефони підключені;
   1.  Прилад розмістити на висоті 0,7 – 1,0 м від поверхні землі (на рівні поясу) використовуючи переносні ремені приладу;
   2.  При русі розвідника-спостерігача по вказаному маршруту, проводиться вимір рівнів радіації шляхом регулярного зняття відліків і доповідей їх по команді.

Вимір радіоактивної зараженості об'єктів (шкірних покривів, одягу, техніки, продуктів, рідин, фуражу):

1.  Визначити величину гамма-фону місцевості (до приміщення на це місце об'єкту або в 15-20 м від місця стояння досліджуваного об'єкту), як вказано в попередньому пункті;
2.  Повторити вимір, піднісши зонд до поверхні об'єкту на відстань 2-3 см, тобто величину радіоактивного зараження об'єкту в сумі з гамма-фоном місцевості;
3.  Зараженість об'єкту визначається різницею проведених вимірів.

Вимір величини бета-випромінювання:

1.  Встановити екран зонда в положення «Г», а перемикач режиму роботи – на відповідний піддіапазон;
   1.  Розмістити зонд в 1-2см від поверхні досліджуваного об'єкту і зняти відлік;
   2.  Встановити екран зонда в положення «Б» і повторити вимір;
   3.  Різниця відліків указує величину бета-випромінювання об'єкту вимірювання

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1.  Прийняти робоче місце, перевірити наявність і працездатність джерел електроживлення, забезпечити відсутність на робочому місці сторонніх предметів, строго дотримувати заходи безпеки.
2.  Виконати роботи, вказані в розділі «Експериментальна частина».

При виконанні вимірів радіоактивної зараженості об'єктів і величини бета-випромінювання установку стрілки викладач задає в положенні перемикача «РЕЖИМ» (при роботі з приладами ДП-5А і ДП-5Б).

1.  Після закінчення роботи з приладом, перевірити комплектність і здати робоче місце викладачу або лаборанту.
2.  У звіті до роботи відобразити:
   •  до якої групи відноситься прилад;
   •  дати його призначення, назву, принцип роботи;
   •  провести розрахунки згідно приведених вимірів і варіанту завдання;
   •  заповнити звітні бланки.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.  Заходи безпеки при роботі з приладами ДП-5 (А,Б,В) і джерелами випромінювання.
   1.  Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань.
      1.  Гранично допустимі рівні і ступені радіоактивного зараження об'єктів

КОМПЛЕКТАЦІЯ ПРИЛАДУ ДП-5Б

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД

         5          7                 3              2

  

   4                1                6                8    

                                 Рис. 1                                                                                                       Рис. 2.

1 – прилад у футлярі; 2 – дільник напруги (колодка живлення від зовнішнього джерела) з кабелем живлення; 3 – подовжувальна штанга; 4 – телефон (навушники); 5 – елементи живлення; 6 – ремені; 7 – документація; 8 – ящик для укладання

1 – зонд; 2 – гнучкий кабель; 3 – мікроампермет; 4 – перемикач; 5 – тумблер підсвічування шкали; 6 – ручка «РЕЖИМ»; 7 – кнопка скидання свідчень; 8 – навушники; 9 – контрольне джерело бета-випромінювання; 10 – гвинт установки нуля; 11 – гніздо підключення навушників

РОЗМІЩЕННЯ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ НА ПЕРЕДНІЙ ПАНЕЛІ ДП-5А

          Рис. 3.

1 – мікроамперметр з двома вимірювальними шкалами;

2 – перемикач піддіапазонів;

3 – потенціометр (ручка) регулювання «РЕЖИМ»;

4 – кнопка скидання свідчень;

5 – тумблер підсвітла шкали;

6 –  гніздо підключення навушників (телефонів);

7 – гвинт для установки нуля (запобіжний).

ТЕМА «ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ «ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОЇ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Під оцінкою радіаційної обстановки мається на увазі рішення завдань із визначенням можливих доз радіації, припустимого часу перебування людей на місцевості, можливих втрат робітників і службовців, населення в умовах радіоактивного зараження, аналіз отриманих результатів і вибір найбільш оптимальних варіантів дій.

Оцінка радіаційної обстановки включає:

•  визначення масштабів і характеру радіоактивного забруднення (зараження);
•  аналіз їхнього впливу на діяльність об'єктів, сил ЦЗ і населення;
•  вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається радіаційна поразка людей.

Оцінка радіаційної обстановки здійснюється методом прогнозування й за даними розвідки.

Вихідні дані для оцінки обстановки:

1.  Місце можливої аварії на АЕС (координати).
2.  Тип реактора й відсоток (%) викиду активної маси.
3.  Час аварії, дата, година.
4.  Метеоумови: хмарність, швидкість вітру на висоті 10м, (υ10), напрямок вітру (азимут, βв).
5.  Припустима (встановлена) доза опромінення, Двст.
6.  Можливість укриття людей.
7.  Час перебування на зараженій місцевості, Т.
8.  Кількість людей у населених пунктах, Nн.п..
9.  Наявність техніки.

ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВИХ ДОЗ ОПРОМІНЕННЯ

ВИЯВЛЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ

•  Визначаємо категорію стійкості атмосфери з дод. 22.
•  Знаходимо середню швидкість вітру в приземному шарі Vcеp з дод. 23.  
•  Визначаємо розміри зон радіоактивного зараження з дод. 8  і наносимо на карту-схему:
•  Наносимо крапку в епіцентрі аварії на АЕС, синім кольором проводимо лінію по напрямку вітру – ось сліду радіоактивної хмари.
•  На осі сліду з урахуванням масштабу схеми наносимо зони радіоактивного зараження: зону М – червоним, А – синім, Б – зеленим, В – коричневим і Г – чорним кольором.
•  Населені пункти й об'єкти економіки, що опинилися в зоні радіоактивного зараження, записуємо в таблицю звіту.

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІВ РАДІАЦІЇ НА 1 ГОДИНУ ПІСЛЯ АВАРІЇ

•  Виміряти відстань від центра аварії до населених пунктів і об'єктів, що опинилися в зоні радіоактивного зараження R (км) і записати в таблицю звіту.
•  Виміряти відхилення населених пунктів і об'єктів від осі сліду радіоактивної хмари R (км).
•  Визначити час початку випадання радіоактивних опадів по формулі:

                                    tпоч.вип. = R / Vcеp або з дод. 9.

Визначити час початку формування радіоактивного сліду: tф з дод. 7.  Якщо tвип = tпоч≤ tф , то доза отримана населенням дорівнює 0.

Якщо tвип = tпоч > tф , то рішення продовжити.

•  Визначити рівень радіації в населених пунктах на 1 годину після аварії по дод. 11-12.
•  По дод. 24-26 визначити коефіцієнт видалення Квид від осі сліду хмари й помножити на нього рівень радіації Р1.
•  Визначити для населених пунктів максимальну об'ємну активність Ак (концентрацію радіоактивних аерозолів) з дод 13-14.

ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВИХ ДОЗ ОПРОМІНЕННЯ,

ЯКІ ОДЕРЖУЮТЬ ЛЮДИ

•  Визначити час початку й час закінчення опромінення людей у населених пунктах, tп і tк (годин)

tп = tпідх + tвип = R/Vсер + 1 година

tк = tп + T,

де:

tпідх – час підходу радіоактивної хмари до населеного пункту, г;

tвип – час випадання радіоактивної хмари – 1 г;

R – відстань від центра аварії до населеного пункту, км;

Vcеp, – швидкість середнього вітру, м/с;

Т – час перебування людей на зараженій місцевості, г.

•  Визначити рівні радіації на початку й наприкінці опромінення Рн, Рк

Рп = Р1 / Кtп                     Рк=Р1/Кtк,

 де:

Р1 – рівень радіації на 1 годину після аварії, Р/г,

Кtп і Кtк – коефіцієнти перерахунку з дод. 15-16.

•  Визначити дозу опромінення людей по одній з двох формул (1 або 2):

1.  Двідкр = Рсер · Т = [(Рп + Рк)/2] · Т

2.

Для РВПК:	Для ВВЕР:
Двідкр = 1,7 · Р1(tк0,6  ― tп0,6) Двідкр = 1,7(Ркtк  ― Рпtп)	Двідкр = 2 · Р1(tк0,5  ― tп0,5) Двідкр = 2(Ркtк  ― Рпtп)

де:

Двідкр – доза опромінення на відкритій місцевості,

Косл – коефіцієнт ослаблення радіації.

Найбільш точна формула № 2.

•  Розрахувати ступінь зараження транспорту й техніки при первинному зараженні:

Суха погода - Q = 100 · Pt                Дощ - Q = 500 · Pt

Снігопад - Q = 300 · Pt     (рад/г)

•  Визначити припустимий час перебування на місцевості, зараженої радіоактивними речовинами при встановленій (припустимій) дозі радіації (tр, Двст).

Спочатку розрахувати відносну величину α.

,

•  Визначити початок роботи 1-ої зміни з дод. 17 графік 1. залежно від тривалості роботи й знайденого значення α, а також – початок робіт.
•  Результати обчислень занести в таблицю звіту.
•  

ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВИХ РАДІАЦІЙНИХ ВТРАТ

При одержанні доз вище 100 радий знаходимо втрати людей і розподіляємо їх за часом, використовуючи дод. 18.

•  Якщо доза опромінення перевищує 50 рад (бер), за дод. 19 визначаємо групову працездатність підрозділу.
•  Результати розрахунків записати в таблицю звіту.

Зробити висновки:

1. Визначити ефективність радіаційного захисту;

2. Визначити заходи щодо підвищення радіаційного захисту.

Підсумковий висновок

У результаті аварії об'єкт економіки може потрапити в зону ___________, населені пункти_____________________________________________________

При цьому рівень радіації до моменту випадання радіоактивних опадів (через tп з моменту аварії склав Р1 =_______ рад/г, що перевищує природне радіаційне тло.

Прогнозована доза за першу добу при перебуванні на відкритій місцевості й у приміщеннях може скласти Д = _________________, що більше (менш) Двст.

Рівень зараженості техніки й транспорту перевищує (не перевищує) припустимого значення 0,2 рад/г. Тому транспорт надалі підлягає дезактивації.

Радіаційні поразки людей очікуються (не очікуються). Працездатність зберігається повністю (частково), тому що прогнозована доза менш 50 бер.

Населення треба (не треба) евакуювати в незаражену місцевість. Роботу продовжувати вахтовим методом. Зона загальної екстреної евакуації – 30 км не пізніше 4 годин після аварії.

Як захисні міри застосувати вкриття всіх людей у захисних спорудах, забезпечити захист органів подиху, у будинках – йодну профілактику.

Людям, що перебувають у зараженій зоні обмежити споживання їжі й води.

ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

Робота виконується за варіантом, який відповідає номеру у журналі викладача (дод. 4)

1.  Визначаємо категорію стійкості атмосфери (категорія А – нестійкий стан – конвекція, D – нейтральне – ізотермія, F – стійке – інверсія) (дод. 22 або за «Довідником» рис. 10.4, стор. 101). У прикладі – інверсія (А).
2.  Знаходимо середню швидкість вітру в приземному шарі атмосфери Vсер (дод. 23 або за «Довідником» табл. 10.4, стор.105). В прикладі – 4,5 м/сек.
3.  З'ясовуємо розміри зон радіоактивного зараження і наносимо на карту-схему. Характеристика зон дана у дод. 6, розміри зон – у дод. 8 В прикладі для ВВЕР – зона М, її параметри (довжина 78 км, ширина 25,8 км).
4.  Знаходимо положення об'єктів (населених пунктів) щодо зон радіоактивного зараження по схемі-карті залежно від напряму вітру.
5.  Обчислюємо час початку випадання радіоактивних речовин на території об'єктів (населених пунктів) по формулі:

tвип= L/Vсер

або визначаємо за дод. 9.

для н.п. Тальне –  5 км/4,5 м/сек = 1111сек = 18,5 хв.

н.п Нераж – 10 км/4,5 м/сек = 2220сек = 37 хв.

н.п. Будиловка – 21,5 км/4,5 м/сек = 4778сек = 79,6 хв.

В той же час населені пункти знаходяться на видаленні від осі сліду ΔR: н.п. Тальне – 1 км, н.п. Нераж – 300 м, н.п. Будиловка – 1,5 км.

1.   Визначаємо час почала формування радіоактивного сліду tф за дод. 10.

Якщо tвип = tпоч < tсер, то доза, одержана населенням рівна 0.

Якщо tвип = tпоч > t tсер, то рішення продовжуємо.

Для н.п. Тальке tвип = 18,5 хв.= 0,3 г., tсер = 0,3, тобто доза, одержана населенням = 0, оскільки tпоч = tсер.

Для н.п.Нераж tвип = 37 хв. = 0,51 г..; tсер = 0,5, рішення продовжуємо.

Для н.п.Будиловка tвип = tпоч = 1,3 г., tсер = 1 година, рішення продовжуємо.

7. Розраховуємо рівень радіації на будь-який час після аварії, рад/г за дод. 11-12 (для н.п. Тальне і Нераж) на 1 годину після аварії Р1:

Для н.п.Тальне Р1 = 0 рад/г.

Для н.п.Нераж Р1 = 2,07 рад/г.

Для н.п.Будиловка Р1 = 0,86 рад/г.

8. Для визначення рівня радіації в стороні від осі сліду необхідно рівень на радіації на осі сліду Р1 помножити на коефіцієнт Квид відповідно до відстані від місця аварії і видалення від осі сліду за дод. 24.

Для н.п. Нераж Квид = 0

Для н.п.Будиловка Квид = 0 (L=21км, ΔR=1,5κм).

9. Розраховуємо в цих населених пунктах максимальну об'ємну активність Ак (концентрацію радіоактивних аерозолів) за дод. 14 (для н.п. Нераж і Буділовка)

для н.п. Нераж Ак = 2,23·10-7 Кi/м3

н.п.Будиловка Ак = 2,06·10-6 Кi/м3

10. Обчислюємо дозу опромінювання робочих і службовців за певний час роботи, рад (бер)

Для РВПК:	Для ВВЕР:
Двідкр = 1,7 · Р1(tк0,6  ― tп0,6) Двідкр = 1,7(Ркtк  ― Рпtп)	Двідкр = 2 · Р1(tк0,5  ― tп0,5) Двідкр = 2(Ркtк  ― Рпtп)

Вищезгадані формули для розрахунку доз опромінювання підходять для визначення сумарної дії всіх радіонуклідів аварійного викиду до моменту повного розпаду їх основної маси, тобто до 3-х місяців після аварії.

Визначаємо дозу опромінювання за добу за умови знаходження населення на відкритій місцевості:

н.п. Нераж:         Двідкр = 2 · Р1 (tк0,5  –  tп0,5)

Двідкр = 2 · 2,07 (250,5  –  10,5) = 4,14 · 4 = 16,6 рад

рад

Для н.п.Будиловка:

Двідкр = 2 · 0,86 (250,5  –  10,5) = 1,72 · 4 = 6,88 рад

рад

11. Розрахуємо допустиму тривалість перебування Тдоп робочих і службовців в зараженому районі при заданій допустимій дозі Двст і часу початку робіт tп, використовуючи співвідношення:

 = Р1 / Двст · Косл

За дод. 17 знайдемо Тдоп

У н.п.Нераж:  = 2,07 / 10 · 1 = 0,2 – на відкритій місцевості

Тривалість перебування Тдоп = 7 г.

У н.п Буділовка:  = 0,86 / 10 · 1= 0,086 – на відкритій місцевості

Тривалість перебування Тдоп = 16 г.

12. Розрахуємо ступінь зараження транспорту і техніки при первинному зараженні (випаданні РВ з хмари):

Суха погода: Qп = 100·Рt

Дощ: Qп = 500·Рt

Снігопад: Qп = 300·Рt

Для н.п.Нераж: 100 · 2,07 = 207 рад/г.

Для н.п.Будиловка: 100 · 0,86 = 86 рад/г.

13. При отриманні доз вище 100 рад знаходимо втрати людей і розподіляємо їх за часом, використовуючи дод. 18

Якщо доза опромінювання перевищує 50 бер, за дод. 19 визначаємо групову працездатність структурного підрозділу.

Отримані результати оформити у вигляді звіту (дод. 5)

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ «ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОЇ ХІМІЧНОЇ

ОБСТАНОВКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУЦАЦІЯХ»

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Порядок нанесення на схему зон зараження, які виникли у результаті викиду небезпечних хімічних речовин (НХР)

•  Точкою синього кольору відзначити місце аварії. Провести вісь у напрямі розповсюдження хмари зараженого повітря.
  •  На осі сліду відкласти глибину Г зони зараження НХР (дод. 33-44)
  •  Посередині глибини Г синім кольором нанести ширину зони Ш. Зону прогнозованого зараження НХР визначити за формою еліпса.
  •  Зони можливого зараження НХР нанести у вигляді кола, півкола або сектора залежно від швидкості вітру в приземному шарі повітря (дод. 31)
  •  Контури зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) і зони прогнозованого хімічного зараження (ЗПХЗ) нанести синім кольором і заштрихувати жовтим кольором.
  •  Біля місця аварії синім кольором зробити ту, що пояснює напис. У чисельнику вказати тип і кількість викинутого НХР (у тонах), в знаменнику – час і дату аварії.

1.Визначення площі зони можливого і прогнозованого зараження

(при аварійному прогнозуванні)

Зона прогнозованого хімічного зараження – це територія з межами небезпечними для життя людей. Площу визначити по формулі:

Sзпхз = К · Г2 · t0,2

де К – коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря: 0,081 – при інверсії; 0,133 – при ізотермії; 0,235 – при конвекції (дод. 30)

Г – глибина зони зараження (дод. 33-44), км

t – час після аварії, час. Прогнозування здійснюється на термін не більше 4-х годин.

Ширина ЗПХЗ :

При інверсії  Ш = 0,3·Г0,6, км

При ізотермії Ш = 0,3·Г0,75, км

При конвекції  Ш = 0,3·Г0,95, км

Розміри зони можливого хімічного зараження розрахувати як сектор круга, форма і розмір якого залежить від швидкості і напряму вітру (дод. 31) по формулі:

Sзмхз = 8,72 · 10-3  · Г2 · φ;

де  Г – глибина зони зараження (дод. 33-44)

φ – коефіцієнт кутового розміру зони (дод. 31)

2.Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єктів

Час підходу зараженого повітря до об'єктів залежить від відстані R між місцем розливу НХР і об'єктом, а також швидкості переміщення зараженого повітря Wпов. Середня швидкість переміщення зараженого повітря залежно від умов приведена в дод 28.

tпідх = R/Wпов

3.Визначення часу вражаючої дії НХР

Час вражаючої дії НХР в осередку хімічного зараження залежить від часу випаровування з поверхні її розливу і маси речовини.

tвраж = tвип = Q / Свип

де  tвраж – час вражаючої дії, годин (хв);

tвип – час випаровування, годин (хв);

Q – кількість речовини в резервуарі, т;

Свип – швидкість випаровування, т/г (т/хв).

Швидкість випаровування визначається по формулі:

, де:

де S – площа розливу, м2;

Рs – тиск насиченої пари, кПа;

М – молекулярна маса речовини;

v – швидкість вітру, м/сек..

Площа розливу в обвалованому сховищі або з піддоном рівна площі обвалованої території або піддону. Якщо місткість не обвалована, то товщина шару речовини, що розлилася, на поверхню дорівнює 0,05м і площа розливу визначається по формулі:

S = В / 0,05   або   S = Q / 0,05·ρ

Де В – об'єм речовини в місткості

Q – вага, т;

ρ – щільність НХР, т/м3.

Тиск насиченої пари визначається по графіку (дод. 49).

Час випаровування деяких НХР за певних умов можна визначити також за  дод. 46

4.Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного зараження

Втрати людей, що потрапили в осередок хімічного зараження, залежать від кількості людей, місця їх перебування, ступеня захищеності, своєчасного використання протигазів.

По дод. 32 визначити втрати населення, робочі і службовців з урахуванням структури втрат.

На підставі аналізу результатів дослідження і оцінки хімічної обстановки визначити можливі наслідки в осередку ураження, виходячи із забезпеченості виробничого персоналу і населення засобами захисту. Проаналізувати умови роботи підприємства щодо впливу отруйних речовин на виробництво, матеріали, сировину. Встановити необхідність герметизації будівель, цехів і інших приміщень, в яких знаходяться люди, а також можливість роботи в засобах індивідуального захисту. Визначити необхідність знезараження території об'єктів і способи проведення санобробки людей у разі потреби.

Після закінчення розрахунків привласнити ступінь хімічної безпеки для кожного об'єкту, а також адміністративно-територіальної одиниці (дод. 47).

Результати розрахунків записати в таблицю звіту, зробити висновки. У висновках вказати ефективність протихімічного захисту, заходи щодо підвищення протихімічного захисту.

ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

Робота виконується за варіантом, який відповідає номеру у журналі викладача (дод. 50).

У наслідок аварії на хімічно небезпечному об'єкті відбувся виливши 10 тонн хлора. Швидкість вітру 2 м/сек. Ніч, ясно. Температура повітря + 20оС. Напрям (азимут) середнього вітру 60о (північно-східний). Температура грунту + 20оС. Вітер стійкий. Характер розливу – вільно. Умови знаходження людей – на відкритій місцевості. Забезпеченість протигазами – 20%. Аварія відбулася на відстані 1 км від н.п. Осички. Загальна кількість людей – 2000 чоловік.

Рішення:

1.  Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП). При швидкості вітру 2 м/с, часу доби – ніч і стані хмарності – ясно, СВСП – інверсія.
2.  З урахуванням швидкості вітру 2 м/с, коефіцієнта кутового розміру φ = 90о (дод. 31), глибина розповсюдження НХР рівна 11,3 км (дод. 33-44).
3.  Площа ЗМХЗ: Sзмхз = 8,72·10-3·Г2·φ = 8,72·10-3·11,32·90 = 100,21 км2.
4.  Площа ЗПХЗ: Sзпхз = К·Г2 ·t0,2 = 0,081·11,32 ·40,2 = 13,648 км2.
5.  Ширина прогнозованої зони зараження: Ш = 0,3·11,3х0,6 = 1,29 км.
6.  Час підходу зараженого повітря до об'єкту tпідх = R/Wпов = 1000/10 =    100 секунд. (дод. 28)
7.  Час дії джерела зараження (час випаровування, Свип) для хлору дорівнює 1,12 години. (дод. 46)
8.  За умови знаходження людей на відкритій місцевості і забезпеченості протигазами – 20%, можливі втрати в осередку хімічного ураження складуть – 75%. (дод. 32) Отже, 1500 осіб. З них легку поразку одержать 25%, тобто, 375 осіб; поразки середнього і важкого ступеня одержать 40%, тобто 600 осіб, загине – 35%, тобто, 525 осіб.

Отримані результати оформити у вигляді бланку (дод. 51)

ТЕМА «ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТУ ХОЗЯЙНУВАННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Завдання

для виконання лабораторної роботи з дисципліни «Цивільний захист»

Література: Г.П. Демиденко и др. «Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения». Справочник. Киев. Высшая школа. 1987 (1989).

Робота виконується на аркушах А-4 з титульним аркушем, завданням згідно варіанту і відповідно учбових питань з графічним нанесенням обстановки та таблицями.

В роботі надати оцінку стійкості функціонування об’єкту господарювання в умовах НС з питань:

Визначення максимальних значень параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху, що очікуються на об’єкті;

Оцінки стійкості об’єкту до дії ударної хвилі:

а) при вибуху ядерного боєприпаси;

б) при вибуху газоповітряної суміші.

Оцінки стійкості об’єкту до дії світлового випромінювання ядерного вибуху.

Оцінки стійкості об’єкту до дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження.

Оцінки стійкості об’єкту при хімічному зараженні.

Робота виконується за варіантом, який відповідає номеру у журналі викладача (дод. 73а-73в, 74а-74г, 75а-75е).

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ « МЕТОДИКА ОЦІНКИ СТІЙКОСТІ ОБ’ЄКТУ ДО ВИБУХІВ ТА ПОЖЕЖ»

Визначення максимальних значень параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху, очікуваних на об'єкті

Знайти вірогідну мінімальну відстань від центру вибуху:

Rx = Rм – rвідх

Знайти максимальне очікуване значення надмірного тиску ударної хвилі (ΔРф макс) із дод. 53.

Знайти максимальне значення імпульсу світлового випромінювання (Uсв макс) із дод. 63

Знайти максимальне значення рівня проникаючої радіації (Р) із дод. 56.  Знайти максимальне значення рівня радіоактивного зараження (Р1 макс) із дод. 54. Урахувати відхилення від осі сліду радіаційної хвилі із Додатку дод. 55.

Вихідні дані для визначення максимальних параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху, очікуваних на об'єкті

Об'єкт розташований щодо центру міста за азимутом – β – 90º

Азимут (напрямок) середнього вітру – 270º

Віддалення об'єкту від центру міста Rr – 6 км

Потужність боєприпасу – q = 500 кт

Вірогідність максимального відхилення боєприпасу від точки прицілювання

rвідх = 1 км

Вид вибуху – наземний

Швидкість середнього вітру – 25 км/г

Рішення

Rм

Rх

Рисунок 4. Визначення мінімальної відстані до вірогідного центру вибуху

1. Знайти вірогідну мінімальну відстань від центру вибуху до об'єкту Rx:

Rx = Rм – rвідх= 6 – 1 = 5 км

2. Визначити максимальне очікуване значення надмірного тиску ударної хвилі ΔРф макс із дод. 53.

ΔРф макс = 20+(30–20)/(5,5–4,4)·0,5 = 24,5 кПа

або

ΔРф макс = 30–(30–20)/(5,5–4,4)·0,6 = 24,5 кПа

Визначити максимальне значення імпульсу світлового випромінювання Uсв макс із дод. 63.

Uсв макс = 320+(400–320)/(5,4–4,8)·0,4 = 373 кДж/м2

або

Uсв макс = 400–(400–320)/( 5,4–4,8)·0,2 = 373 кДж/м2

Знайти максимальне значення рівня проникаючої радіації із дод.

Із дод. 56 визначаємо, що при даній потужності ядерного вибуху та на такій відстані проникаючої радіації не буде

P = 0.

5. Знайти максимальне значення рівня радіоактивного зараження із дод. 54

на дану швидкість вітру – 25 км/г

Р1 макс = 18500 Р

У зв’язку з тим, що об’єкт знаходиться на відстані 5 км від міста вибуху, та осторонь від осі сліду (з додаткових даних 1 км), необхідно рівень радіації помножити на коефіцієнт k (дод. 55)

Р1 макс = 18500 · 0,1= 1850 Р

Висновки щодо максимальних параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху, очікуваних на об'єкті

Ядерний вибух супроводжується руйнуваннями, пожежами та складною радіаційною обстановкою.

Під радіаційною обстановкою розуміють умови, що виникають в результаті застосування супротивником ядерної зброї, руйнування АЕС звичайною зброєю або крупною аварією на ядерних реакторах з викидом в атмосферу великої кількості РР.

Радіаційна обстановка визначається масштабом і ступенем радіаційного зараження місцевості, різних об'єктів, розташованих на ній, акваторії, повітряного простору, що впливає на роботу промислових підприємств та життєдіяльність населення.

Вплив і оцінка радіаційної обстановки проводиться для визначення впливу радіоактивного зараження місцевості на населення; при цьому виявлення проводиться за даними безпосереднього вимірювання значення потужностей доз випромінювання (радіаційна розвідка) і розрахунковим методом (прогнозування радіоактивного зараження).

При даній потужності вибуху ядерного боєприпасу об'єкт потрапить:

- у зону середніх руйнувань;

- у зону суцільних пожеж;

- у зону надзвичайно небезпечного радіоактивного зараження

Дії проникаючої радіації не очікується.

Оцінка стійкості об'єкту до дії ударної хвилі

При ядерному вибуху

Початкові дані – згідно варіанту:

1. Визначити радіуси зон руйнувань при ядерному вибуху (дод. 53):

зона малих руйнувань (надмірний тиск ударної хвилі ΔРф =10 кПа),

зона середніх руйнувань (надмірний тиск ударної хвилі ΔРф =20 кПа),

зона сильних руйнувань (надмірний тиск ударної хвилі ΔРф =30 кПа),

зона повних руйнувань (надмірний тиск ударної хвилі ΔРф =50 кПа).

Викреслити ці зони в масштабі і за вказаним азимутом згідно варіанту і відстані Rх. Нанести об'єкт (Див. рис. 4);

3. Виділити основні елементи об’єкту.

Основними елементами є: будівля, технологічне устаткування, комунально-енергетичні системи;

4. Із дод. 53 знайти для кожного елементу об'єкту надмірний тиск, що викликає слабкі, середні, сильні і повні руйнування.

Ці дані умовними знаками за шкалою надмірного тиску занести в таблицю 4.

5.Знайти межу стійкості кожного елементу об'єкту – надмірний тиск, що викликає середнє руйнування;

6.Визначити межу стійкості об'єкту в цілому по мінімальній межі стійкості елементів, що входять в його склад;

7.Порівняти знайдену межу стійкості елементів об'єкту ΔРф lim з очікуваним максимальним значенням надмірного тиску ударної хвилі ΔРф макс

8.На підставі аналізу результатів оцінки стійкості елементів об'єкту зробити висновки.

У висновках, зокрема, відобразити:

-  межу стійкості об'єкту;

- найуразливіші елементи об'єкту;

- характер і ступінь руйнувань, що очікуються на об'єкті від ударної хвилі при максимальному надмірному тиску, і можливий збиток;

- межу доцільного підвищення стійкості найуразливіших елементів об'єкту,

- ступінь ураження незахищених людей (дод. 70)

- пропозиції з підвищення межі стійкості об'єкту до ударної хвилі ядерного вибуху.

Вихідні дані для оцінки стійкості об'єкту до дії ударної хвилі при ядерному вибуху

Об'єкт видалений від центру міста по азимуту β= 900

Потужність боєприпасу – 500 кт

Вид вибуху – наземний

Характеристика цеху:

Будівля цеху одноповерхова, цегляна

Устаткування:

верстати легкі

крани і устаткування крана – є

Комунально-енергетичні мережі:

електромережа – кабельні лінії – підземні

б) трубопроводи – наземні

Рішення

Визначити радіуси зон руйнувань при наземному ядерному вибуху:

Зона слабких руйнувань (межа 10 кПа)  – 9 км

Зона середніх руйнувань (межа 20 кПа)  – 5,5 км

Зона сильних руйнувань (межа 30 кПа)  – 4,4 км

Зона суцільних руйнувань (межа 50 кПа)  – 3,2 км

Викреслити зони руйнувань по певних радіусах в масштабі і за вказаним азимутом нанести об'єкт від центру вибуху на відстань Rх – 5 км (Рис. 4)

Виділити основні елементи об'єкту: будівля цегляна, верстати легкі, устаткування крана, кабельні лінії підземні, трубопроводи наземні.

Із дод. 61 знайти для кожного елементу об'єкту надмірний тиск ударної хвилі зухвалі слабкі, середні, сильні і повні руйнування.

Викреслити таблицю результатів оцінки стійкості цеху до дії ударної хвилі і занести дані, визначені із дод. 61 в таблицю умовними знаками (табл. 4)

Таблиця 4. Результати оцінки стійкості цеху до дії ударної хвилі

 

Найменування цеху

Елементи цеху і іх коротка характеристика

Ступінь руйнування при ∆Pф, кПа

Межа стійкості елементів, кПа

Вихід із зладу (при ∆Pф max/∆Piii)

Межа стійкості цеху, кПа

10     20    30   40   50     60      70      80     90

Збірний

Будівля  цеху: 1-поверхова, цегляна, перекриття залізо- бетонне

20

37/95

12

Технічне устат: легкі станки, кранове устаткуван- ня і крани

12 30

90/100 20/90

КЕС: Трубопро- води  наземні, електро-мережа кабельна, підземна.

50 300

10/30

 

- Слабкі руйнування     

 

- Середні руйнування    

  

- Сильні руйнування

- Повні руйнування

Знайти межу стійкості кожного елементу цеху з нижньої межі середніх руйнувань.

Визначити межу стійкості цеху в цілому за мінімальною межею стійкості елементів, що входять в його склад.

Визначити відсоток виходу з ладу (втрати) елементів цеху з умов:

- при слабких руйнуваннях – 10-30%,

- при середніх    – 30-50%,

- при сильних    – 50-90%,

- при повних    – 90-100%.

1.2.1. Висновки щодо ядерного вибуху

Межа стійкості цеху, ΔРф lim = 12 кПа;

Оскільки ΔРф max > ΔРф lim – цех не стійкий до дії ударної хвилі ядерного вибуху.

Найуразливішими елементами цеху є: будівля, верстати, устаткування крана.

Елементи цеху матимуть руйнування: будівля – середні, верстати – сильні, крани – середні, трубопроводи – слабкі. Кабельні лінії пошкоджень не матимуть. Люди можуть одержати легкі контузії організму (дод. 70)

Можливий збиток складе: для будівлі – 37%, для верстатів – 90%, кранів – 20%, трубопроводів – 17%, електромережі – 0%.

Доцільно підвищити межу стійкості цеху до 30 кПа.

1.2.2. Заходи щодо підвищення стійкості об'єкту

Для підвищення стійкості цеху до дії ударної хвилі ядерного вибуху необхідно:

•  підвищити стійкість будівлі цеху пристроєм додаткових рамних конструкцій (контрфорсів, підкошувань);
  •  створити запаси найуразливіших деталей для верстатів;
  •  уразливі вузли кранів і устаткування крана закрити захисними кожухами, встановити додаткові колони;
  •  трубопроводи прокласти під землею.

Оцінка стійкості об'єкту до дії ударної хвилі

при вибуху газоповітряної суміші

При вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок вибуху з ударною хвилею, що викликає руйнування будівель, споруд і устаткування аналогічно тому, як від ударної хвилі ядерного вибуху.

Послідовність виконання

Визначити радіус зони детонаційної хвилі (зони I)

rI = 17,5

Визначити радіус зони дії продуктів вибуху (зони II)

rII = 1,7rI

Порівняти відстань L від центру вибуху до об'єкту із знайденими радіусами зони I і зони II і зробити висновки.

Якщо L>rII, то об'єкт знаходиться за межами цих зон і, отже, може опинитися в зоні повітряної ударної хвилі (зоні III).

Далі знайти надмірний тиск у зоні III (ΔPIII):

при   

при  

Для цього попередньо визначається відносна величина:

Також ΔРф можна визначити за допомогою графіка (Демиденко Г.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник. К.: 1987 (1989), рис. 10.2 стор. 95 (99)).

Порівняти знайдений надмірний тиск ΔPIII з межею стійкості кожного елементу об'єкту

На підставі аналізу зробити висновки з характеру руйнувань будівель, споруд і устаткування, а також ступінь ураження людей, що викликані дією надмірного тиску при вибуху газоповітряної суміші. Вони можуть застосовуватися такими ж, як і при вибуху ядерних боєприпасів.

Вказати заходи щодо підвищення стійкості і зменшення ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші.

Вихідні дані для визначення стійкості об'єкту

до вибуху газоповітряної суміші

Кількість зрідженого газу Q = 150 т

Відстань від ємкості до цеху L = 800 м

Рішення

Визначити радіус зони детонаційної хвилі (зони I)

rI = 17,5= 17,510 = 175 м

Якщо об'єкт потрапляє в зону 1, тобто L < rI надмірний тиск буде ΔPI = 1700 кПа.

Визначити радіус зони дії продуктів вибуху (зони II)

rII = 1,7RI = 1,7175 = 297 м

Порівняти відстань L із знайденими радіусами зони I і зони II.

Якщо rI < L < rII, то цех потрапляє в зону II.

Якщо L > rII, об'єкт потрапляє в зону III, визначити надмірний тиск у зоні III. Заздалегідь визначивши відносну величину: , надмірний тиск визначаємо:

при      ψ < 2    

при      ψ > 2    

За початковими даними  L >RII,  ΔP3 = 52 кПа

З таблиці результатів оцінки стійкості цеху до дії ударної хвилі зробити висновок по можливим руйнуванням.

Висновки щодо вибуху газоповітряної суміші

Цех не стійкий до дії ударної хвилі газоповітряної суміші.

Руйнування матимуть: будівля – повне, верстати – сильні, устаткування крана – сильне, трубопроводи – сильне. Люди одержать серйозні контузії, кровотечі, сильні вивихи і переломи.

Заходи щодо зменшення ударної хвилі

Ємкість розмістити на відстані 1800 м від цеху або зменшити кількість газоповітряної суміші до 50 т.

Оцінка стійкості об'єкту до дії світлового опромінювання

Для оцінки стійкості об'єкту до дії світлового опромінювання необхідно ураховувати:

Характеристику будівель і споруд;

Вид виробництва і використовувані в технологічному процесі горючі речовини і матеріали;

Очікуваний ступінь руйнування будівель і споруд від дії ударної хвилі.

Оцінка стійкості об'єкту до світлового опромінювання зводиться до виконання наступних операцій:

Визначити радіуси зон пожеж.

Зона окремих пожеж на зовнішній межі має імпульс світлового опромінювання 100-200 кДж/м2 залежно від потужності ядерного вибуху (нижні межі відповідають потужності до 100 кт, верхні – 1000кт і більш).

Зона суцільних пожеж на зовнішній межі має імпульс світлового опромінювання 400-600 кДж/м2.

Зона пожеж в завалах розповсюджується на території частини зони сильних і всієї зони повних руйнувань.

Викреслити ці зони в масштабі, за вказаним в вихідних даних азимуту і відстані Rх нанести об'єкт.

Із дод. 65 визначити ступінь вогнестійкості будівель об'єкту.

Із дод. 66, вивчивши характеристику виробництва, визначити категорію пожежної небезпеки об'єкту.

Виявити в конструкціях будівлі цеху елементи з матеріалів, що згоряють, і вивчити їх характеристики. Такими елементами в цеху є: двері і віконні палітурки, виконані з дерева і пофарбовані в темний колір, толева крівля по дерев'яній обрешетке.

Знайти світлові імпульси, що викликають спалахи вказаних вище елементів із дод. 64, залежно від потужності боєприпасу, елементів і їх характеристики. Дані занести в таблицю 5.

Визначити межу стійкості об'єкту до світлового опромінювання за мінімальним світловим імпульсом, що викликає загоряння в будівлі.

Встановити ступінь руйнування будівлі об'єкту від ударної хвилі (з другого учбового питання).

Визначити зону пожеж, в якої опиниться об'єкт (дод. 72)

Порівняти величину максимального світлового імпульсу Uсвмакс з величиною світлового імпульсу зухвалого спалаху елементів Uсв lim.

При Uсв lim < Uсвmax об'єкт не стійкий до світлового імпульсу.

На підставі аналізу результатів оцінки зробити висновки, в яких указати:

- межу стійкості об'єкту до світлового опромінювання Uсвlim, очікуваний на об'єкті;

- максимальний світловий імпульс і ступінь руйнування будівель і споруд від ударної хвилі;

- найбільш небезпечні в пожежному відношенні елементи об'єкту і можливу пожежну обстановку на об'єкті (дод. 72)

- характеристику опіків відкритих ділянок тіла людини (дод. 71)

Способи і заходи щодо підвищення стійкості функціонування об’єкту до вибухів

При визначенні доцільної межі підвищення стійкості необхідно враховувати важливість об'єкту у виробництві продукції, очікуване максимальне значення надмірного тиску ударної хвилі на об'єкті, характер і ступінь можливого руйнування об'єкту, економічну доцільність.

Для підвищення стійкості об'єкту до ударної хвилі необхідно:

Підвищити стійкість будівлі цеху пристроєм контрфорсів, підкошувань, додаткових рамних конструкцій;

Кабельну електромережу і повітряводи прокласти під землею;

Уразливі вузли кранів і устаткування крана закрити захисними капсулами, встановити додаткові колони кранів.

Для підвищення стійкості об'єкту до дії вторинних чинників вибуху газоповітряної суміші необхідно:

Підсилити перекриття будівлі об'єкту додатковими балками;

Виготовити захисні каркаси над основними елементами технологічного устаткування;

Побудувати підземні сховища для бензину;

Винести за межі території об'єкту ємкість із зрідженим пропаном;

Скоротити запаси газу до мінімальної необхідної потреби.

Вихідні дані для визначення стійкості об'єкту до світлового опромінювання

За межу стійкості об'єкту до дії світлового опромінювання приймається мінімальний світловий імпульс Uсв , що викликає спалах.

Об'єкт видалений щодо центру міста за азимутом – β = 900;

Потужність боєприпасу q = 500 кт;

Вид вибуху – наземний;

Межа вогнестійкості – 2 години;

Крівля – руберойд;

Двері і віконні палітурки дерев'яні, пофарбовані в темний колір;

Штори бавовняні;

У технології виробництва застосовуються гас і мінеральні масла.

Рішення

Визначити радіуси зон пожеж із дод. 63:

Зона окремих пожеж межа 100-200 кДж/м2 на перетині 160 кДж/м2 і потужності боєприпасу R1 = 8,1 км;

Зона суцільних пожеж межа 400-600 кДж/м2 на перетині 480 кДж/м2 і потужності боєприпасу R2 = 4,4 км;

Зону пожеж в завалах визначаємо із радіусу зони повних руйнувань.

•  Викреслити ці зони в масштабі і за вказаним азимутом і відстані Rх.
•  Викреслити таблицю 5.

Із дод. 65 визначити ступінь вогнестійкості будівель об'єкту – III. Результат занести в таблицю.

Із дод. 66, вивчивши характеристику виробництва, визначити категорію пожежної небезпеки об'єкту  – Д. Результат занести в таблицю 5.

Виявити в конструкціях будівлі цеху елементи, виконані з матеріалів, що згоряють. Із дод. 64 враховуючи потужність боєприпасу, визначити імпульси, які викликають спалах елементів, виконаних з матеріалів, що згоряють:

світловий імпульс запалювання руберойду:

Uсв руб. = 590+(670–590)/(1000–100)·400 = 625,5 кДж/м2

Таблиця 5. Результати оцінки стійкості цеху об'єкту

до дії світлового випромінювання ядерного вибуху

Об'єкт елемент об'єкту	Ступінь вогнестійкості будівлі	Категорія пожежної небезпеки	Можливі елементи (матеріали) в будівлі і їх характеристики	Світловий імпульс, що  викликає запалювання елементів будівлі,  кДж/м2	Межа стійкості будівлі до світлового випромінювання, кДж/м2	Руйнування будівель при ΔРф max	Зона пожеж, в якій може опинитися об'єкт
Цех: Будівля, одноповерхова, цегляна. Покриття руберойд. Межа вогнестійкості - 2 години	III	Д	Руберойд Двері і віконні рами – дерев'яні пофарбовані в темний колір Гас, масла Штори бавовняно-паперові	625,5 286 800 286	286	Зона середніх руйнувань	Зона суцільних пожеж

світловий імпульс запалювання вікон і дверей:

Uсв дв. = 250+(330–250)/(1000–100)·400 = 286 кДж/м2

світловий імпульс запалювання гасу і масла:

Uсв кер. = 800 кДж/м2

світловий імпульс запалювання бавовняних штор:

Uсв штор = 250+(330–250)/(1000–100)·400 = 286 кДж/м2,

Результат занести в таблицю 5.

Визначити межу стійкості об'єкту до світлового опромінювання за мінімальним світловим імпульсом, що викликає спалахи в будівлі:

Uсв lim = 286 кДж/м2

Ступінь руйнування визначити за максимальним значенням надмірного тиску ударної хвилі, очікуваного на об'єкті ΔРф max = 24,5 кПа. Об'єкт знаходиться в зоні середніх руйнувань.

Визначити зону пожеж, в якій опиниться об'єкт Uсв макс = 373 кДж/м2. Об'єкт знаходиться в зоні суцільних пожеж.

Порівняти величину максимального світлового імпульсу Uсв макс з величиною світлового імпульсу зухвалого спалаху елементів Uсв lim . На підставі цього зробити висновки.

Висновки щодо дії світлового опромінювання

На об'єкті при ядерному вибуху заданої потужності очікується світловий імпульс

Uсв макс = 373 кДж/м2

Цех не стійкий до дії світлового опромінювання, оскільки Uсв макс > Uсв lim

Пожежну небезпеку для будівлі об'єкту представляють дерев'яні двері і віконні рами, бавовняні штори;

Доцільно підвищити стійкість цеху до   Uсв lim = 380 кДж/м2

Можливе виникнення вогненних штормів.

Заходи щодо підвищення стійкості об’єкту до дії світлового опромінювання

ПОЖЕЖІ - це стихійне лихо, вогонь, що вийшов з-під контролю людини. Вони можуть виникати у разі вибухів при техногенних аваріях, в наслідок воєнних дій, в лісах, на торфовищах, у житлових будинках, на виробництві, на енергетичних мережах і на транспорті, викликають збитки й часто приводять до загибелі людей.

При великій пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості й загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання й приладів, падіння обгорілих дерев. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менш 10 м.

При рятуванні потерпілих з палаючих будинків і при гасінні пожежі, необхідно дотримуватися наступних правил:

- перш ніж увійти в палаюче приміщення, накрийтеся мокрим покривалом, пальтом, плащем, щільною тканиною;

- двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути зростання пожежі від великого припливу свіжого повітря;

- у дуже задимленому приміщенні рухайтеся поповзом або пригнувшись;

- для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;

- якщо на вас зайнявся одяг, треба лягти на землю та перевертатися, щоб збити полум'я; бігти не можна - це ще більше роздмухує вогонь;

- побачивши людину в палаючому одязі, накиньте на нього пальто, плащ або яке-небудь покривало й щільно пригорніть його. На місце опіків накладіть пов'язку й відправте потерпілого в медичний заклад;

- при гасінні пожежі необхідно використовувати вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала й інші засоби;

- речовини, що гасять вогонь, необхідно направляти в місця найбільш інтенсивного горіння, не на полум'я, а на палаючу поверхню;

- якщо горить вертикальна поверхня, воду треба подавати на її верхню частину;

- у приміщенні, що задимлено, необхідно використовувати розпилений струмінь, що сприяє осадженню диму й зниженню температури;

- горючі рідини треба гасити сумішами, що викликають піну, засипати піском або землею, накрити невеликі вогнища покривалами, одягом, брезентом і т.д.;

- якщо горить електропровід, спочатку вивернути пробки або виключити вимикач, а потім починати гасити вогонь;

- виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону, туди, звідки дує вітер.

Треба правильно використовувати засоби гасіння пожеж:

- для приведення в дію пінного вогнегасника підніміть рукоятку нагору й поверніть її до упору; потім переверніть вогнегасник нагору дном. Струмінь виниклої піни направити на палаючу поверхню, (при відсутності струменя піни струсніть вогнегасник або прочистите отвір);

- вуглекислотний вогнегасник направте розтрубом на палаючу поверхню, обертаючи маховик проти вартової стрілки до упору, відкрийте запірний вентиль. Снігоподібною масою, що викидає з розтруба, покривайте палаючу поверхню, до повного закінчення горіння;

- не тримайте розтруб голою рукою, можна обморозитися;

- для приведення в дію пожежних кранів, що перебувають у цехах (споруді), необхідно відкрити дверцята шафи й розкотити в напрямку вогнища пожежі рукав, що з'єднаний із краном і стовбуром;

- відкрити вентиль поворотом маховика проти ходу годинної стрілки й направити струмінь води зі стовбура на осередок горіння.

Найбільш доступними засобами гасіння пожеж є вода, пісок, або земля, ручні вогнегасники, азбестові й брезентові покривала й навіть гілки дерев або кущів.

У випадку виникнення пожежі при необхідності викликайте пожежну команду за телефоном – 101.

Для підвищення стійкості об'єкту до дії світлового опромінювання необхідно:

Замінити крівлю будівлі на азбоцементну;

Оббити двері покрівельною сталлю по азбестовій прокладці або замінити на металеві;

Провести в цеху профілактичні протипожежні заходи (збільшити кількість засобів пожежогасіння, своєчасно прибирати виробниче сміття в будівлях і територіях об'єкту).

Дерев'яні двері і віконні рами пофарбувати в білий колір або замінити на металеві;

Бавовняні штори зняти або замінити на металеві жалюзі;

Запаси гасу і мінерального масла понизити до змінної витрати;

Зробити запаси протипожежних засобів.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ «МЕТОДИКА ОЦІНКИ СТІЙКОСТІ ОБ'ЄКТУ (ЦЕХИ) ДО ДІЇ РАДІОАКТИВНОГО ЗАРАЖЕННЯ І ПРОНИКАЮЧОЇ РАДІАЦІЇ»

Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації

і радіоактивного зараження

За критерій стійкості функціонування об'єкту приймається допустима доза радіації, яку можуть одержати люди за час роботи в конкретних умовах.

Радіаційне ураження людей залежить не тільки від дози опромінювання, але і від часу, в перебігу якого одержана ця доза.

Практично не приводять до істотного зниження працездатності наступні дози опромінювання:

- при одноразовому опромінюванні або періодичності протягом 4 діб – 50 Р;

- при систематичному опромінюванні за 10-30 діб – 100 Р;

- за 3 місяці – 200 Р;

- за рік – в 300 Р.

Послідовність оцінки стійкості до радіоактивного зараження:

Визначити ступінь захищеності робітників і службовців – коефіцієнт ослаблення дози радіації Косл. будівлі і сховища, в яких працюватиме або ховатиметься виробничий персонал.

Значення Косл для основних типів будівель, споруд розраховані і приводяться у дод. 68.

Коефіцієнт ослаблення Косл сховища залежить від його типу (вбудоване або стоїть окремо), товщини і матеріалу перекриття, місця розташування і розраховується за формулою:

де Kp – коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища, визначається з дод. 58),

hi – товщина  i-го захисного шару, см;

di – товщина шару половинного ослаблення матеріалу i-го захисного шару, см; знайти з дод 57. окремо для розрахунку коефіцієнта ослаблення від ПР і РЗ;

n – число захисних шарів матеріалів перекриття сховища.

Визначити дози радіації, які може одержати виробничий персонал при дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження.

Доза проникаючої радіації на відкритій місцевості визначається із дод. 56; в будівлях і спорудах враховується коефіцієнт ослаблення радіації:

де P1 – рівень радіації на 1годину після вибуху, Р/г;

tn – час початку роботи в умовах зараження від моменту вибуху, г:

tз – час закінчення роботи в умовах зараження від моменту вибуху, рівний сумі часу початку і тривалість роботи, г:

Визначити межу стійкості об'єкту в умовах радіоактивного зараження – граничне значення рівня радіації, Р/г, на об'єкті, при якому ще можлива виробнича діяльність в звичайному режимі:

Двст – допустима (встановлена) доза опромінювання для працюючих змін з урахуванням можливого радіаційного опромінювання. Вказана в даних варіанту.

Одержані результати звести в таблицю 6.

На підставі даних таблиці зробити висновки і пропозиції із підвищення стійкості, в яких указується:

Очікувані максимальні значення дози проникаючої радіації і рівня радіоактивного зараження території об'єкту;

Межа стійкості роботи об'єкту в умовах радіоактивного зараження;

Ступінь забезпечення захисту виробничого персоналу від проникаючої радіації і радіоактивного зараження (по дозі опромінювання, яку можуть одержати робітники в даних умовах);

Можливість безперервної роботи об'єкту в звичному режимі при очікуваному рівні радіації в перебігу встановленої тривалості робочої зміни (визначаються залежно від дози опромінювання людей).

На підставі висновків розробити заходи щодо підвищення стійкості об'єкту до радіоактивного зараження:

Підвищення захисних властивостей сховища за рахунок збільшення товщини ґрунту або бетону;

Герметизація виробничих приміщень і підготовка системи вентиляції для роботи в режимі очищення повітря від радіоактивного пилу. При цьому встановлюється можливість щільнішого закриття вікон і дверей, визначається, які віконні отвори можна закласти цеглиною, як забезпечити закриття вікон при руйнуванні скла;

Заходи із захисту устаткування і матеріалів від радіації. Для цього застосовуються захисні екрани, передбачається запас контрольно-вимірювальної апаратури, яка зберігається в спеціально-захищених приміщеннях.

Вихідні дані для оцінки стійкості об'єкту до радіоактивного зараження

Віддалення об'єкту від центру вибуху    RX = 5 км

Об'єкт розташований щодо центру міста за азимутом – β= 900

Напрямок (азимут) середнього вітру –   βв = 2700

Потужність боєприпасу –     q = 500 кТ

Швидкість середнього вітру –    Vсер = 25 км/г

Доза встановлена –      Двст = 25 Р

Час робочої зміни –      tp = 12 г.

Захисна споруда –  сховище, що стоїть окремо в зоні забудови

Будівля об'єкту –  одноповерхова, цегляна

Матеріал і товщина перекриття сховища:

бетон –   40 см

ґрунт –   25 см

Час укриття у сховищі –    Тукр – 3 доби

Рішення:

Визначити коефіцієнт ослаблення дози радіації будівлі об'єкту і сховища:

- із дод. 68 визначити коефіцієнт ослаблення для проникаючої радіації        К осл.пр = 5, для радіоактивного зараження К осл.р.з = 7

- коефіцієнт ослаблення дози радіації сховищем розрахувати окремо для радіоактивного зараження і для проникаючої радіації по формулі 

Із дод. 57 знаходимо di для бетону і ґрунту.

Знаходимо коефіцієнт ослаблення для проникаючої радіації К ослпр:

Знаходимо коефіцієнт ослаблення для радіоактивного зараження Косл.рз:

Викреслити  таблицю 6.

Таблиця 6. Результати оцінки стійкості об'єкту та сховища

до дії проникаючої радіації та радіоактивного зараження

Елементи цеха	Характеристика будівель та споруд	Коефіцієнт ослаблення	Доза опромінювання, Р	Матеріали і апаратура, що чутливі до радіації та ступінь їх пошкодження	Межа стійкості в умовах РЗ, Р\г
		від  ПР	від  РЗ	від  ПР	від  РЗ
Будівля збірного цеху	Одноповерхова, цегляна	5           7	-        4889	немає	94
Сховище	Що стоїть окремо в зоні забудови	426   8719	-        5,7

Визначити дозу радіації, яку можуть одержати робітники і службовці знаходячись у виробничій будівлі за робочу зміну 12 годин і знаходячись у сховищі 3 доби.

Доза радіації в умовах радіоактивного зараження в будівлі цеху:

P1 – максимальний рівень радіації на 1 годину після вибуху, знаходимо з дод. 54, рівний 18500 Р/г;

tп – час початку роботи в умовах радіоактивного зараження

 ≈ 1

tз – час закінчення роботи

≈ 13

К осл.буд. – коефіцієнт ослаблення будівлею знаходимо з дод. 68, він рівний 7.

Тоді:

Знайти дозу радіації, яку люди одержать у сховищі, для якого К осл.р.з = 8719 і час перебування t пер. = 3 доби.

 

Доза опромінювання від проникаючої радіації на об'єкті рівна нулю. Дані розрахунків заносимо в таблицю 6.

Визначити межу стійкості роботи об'єкту в умовах радіоактивного зараження, тобто граничне значення рівня радіації на об'єкті, при якому можлива робота в звичайному режимі:

Р/г

Дані розрахунків занести в таблицю 6.

Порівняти з очікуваним максимальним значенням рівня радіації і зробити висновки:

Об'єкт може опинитися в зоні надзвичайно небезпечного зараження з максимальним рівнем радіації близько 18500 Р/г на 1 годину після вибуху. Дія проникаючої радіації маловірогідна.

Об'єкт нестійкий до дії радіоактивного зараження. Захисні властивості будівлі цеху не забезпечують безперервність роботи в перебігу встановленого часу робочої зміни в умовах очікуваного максимального рівня радіації (робітники одержать дозу опромінювання знаходячись в цеху 4889 Р, що значно більше допустимої норми, це може привести до захворювання променевою хворобою).

Сховище цеху забезпечує надійний захист виробничого персоналу в умовах радіоактивного зараження. Доза опромінювання за 3 доби перебування в ньому складає 5,73 Р, що значно нижче за допустиму норму опромінювання.

До роботи можна приступити по закінченню 81 години. Знайти час з

дод. 69.

 , що відповідає 81 годині.

Заходи щодо підвищення стійкості промислового об’єкту до дії проникаючої радіації та радіоактивного зараження

У цій обстановці необхідно строго дотримувати дій радіаційної безпеки й санітарної гігієни.

Головну небезпеку для людей на місцевості, яка забруднена радіоактивними речовинами, представляє внутрішнє опромінення, тобто влучення радіоактивних речовин усередину організму із вдихуваним повітрям, при прийомі їжі й води.

Тому необхідно захистити органи подиху від радіоактивних речовин, підготувати житло, дотримувати правил поведінки.

Для захисту органів подиху користуються респіраторами "Пелюсток", Р-2, В-2К, ватно-марлевими пов'язками, протипиловими тканинними масками ПТМ-1, а також цивільними протигазами.

При випаданні радіоактивних речовин на місцевості необхідно обов'язково використовувати засоби захисту органів подиху при всіх видах пилоутворення: сильний вітер, проходження транспорту, особливо по ґрунтових дорогах і т.д.

Засоби індивідуального захисту можна не використовувати при знаходженні в житлових і адміністративних будинках, у тиху безвітряну погоду й після дощу.

Влучення в більших кількостях радіоактивних речовин на відкриті ділянки шкіри може викликати її поразку - шкірний опік.

Щоб уникнути поразки шкірних покривів необхідно використовувати плащі з каптуром, накидки, комбінезони, гумові чоботи, рукавички.

Всі вікна в будинках необхідно закрити плівкою, щілини заклеїти, вхідні двері обладнати м'якими шторами. Щільно закрити димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Килимові доріжки й килими потрібно згорнути, м'які меблі накрити чохлами, столи накрити клейонкою або поліетиленовою плівкою. Перед вхідними дверима повинна стояти ємність із водою для миття взуття й поруч перебувати ганчірка для чищення взуття.

Колодязі обладнуються кришками, навісами й глиняними вимощеннями.

Продукти харчування зберігаються в скляній тарі або поліетиленових пакетах, у холодильниках.

Для попередження або ослаблення впливу на організм радіоактивних речовин необхідно дотримуватися наступних правил:

- максимально обмежити перебування на відкритій території, при виході із приміщень використовувати засоби індивідуального захисту;

- при знаходженні на відкритій території не роздягатися, не сідати на землю, не пити, не приймати їжу, не курити;

- перед входом у приміщення взуття вимити водою або обтерти мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусити й почистити вологою щіткою;

- строго дотримувати правил особистої гігієни;

- у всіх приміщеннях, призначених для перебування людей, щодня проводити вологе прибирання, бажано із застосуванням мийних засобів;

- їжу приймати тільки в закритих приміщеннях, ретельно вимити руки з милом, і сполоснути рот 0,5% розчином питної соди, а якщо її немає - водою;

- воду вживати тільки з перевірених джерел, а продукти харчування - які минули радіаційний контроль;

- сільськогосподарські продукти з індивідуальних і приватних господарств вживати в їжу тільки з дозволу органів охорони здоров'я й ЦЗ;

- купатися у відкритих водоймах заборонено до перевірки ступеня їхнього радіоактивного забруднення й дозволу органами ЦЗ;

- не дозволяється збір у лісі ягід, грибів, квітів;

- при підозрі на радіаційну поразку негайно звернутися до лікаря.

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути захворювання променевою хворобою.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ «МЕТОДИКА ОЦІНКИ СТІЙКОСТІ ОБ’ЄКТУ

ДО ДІЇ ХІМІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ»

Оцінка стійкості об'єкту до хімічного зараження

МЕТОДИКА ОЦІНКИ

Хімічне зараження, як і радіоактивне зараження, впливає на виробничу діяльність об'єкту шляхом впливу на робітників і службовців.

Найпоширенішими небезпечними хімічними речовинами на Україні є хлор, аміак, різні хімікати, пестициди, кислоти й інші хімічні сполуки.

ХЛОР – це газ зеленувато-жовтих кольорів з різким задушливим запахом. Важче повітря. При випарі або з'єднанні з парами води в повітрі стелиться над землею у вигляді тумана зеленувато-білого кольору, може проникати в нижні й підвальні приміщення будинків і споруд. При виході в атмосферу з несправної ємкості димить. Пари сильно дратують органи подиху, очі й шкіру.

Ознаки поразки: Вдихання концентрованих парів може привести до швидкої смерті в результаті хімічного опіку й рефлекторного гальмування дихального центра. У менш важких випадках з'являються різь в очах, сльозотеча, болісний кашель по типу приступу, біль в грудях, головний біль, диспепсичні розлади.

Прослуховуються сухі й вологі хрипи, розвиваються явища гострої емфіземи легенів, важка задишка й ціаноз слизуватих оболонок. Можлива важка бронхопневмонія з підйомом температури й розвитком токсичного набряку легенів.

При незначному отруєнні переважають явища гострого ларингіту, трахеїту, трахеобронхіту. Почуття стиснення в груди, сухий кашель, сухі хрипи в легенях.

Засоби індивідуального захисту: цивільні протигази всіх типів, камери захисні дитячі, а при їхній відсутності – ватно-марлева пов'язка або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.

Перша допомога. Винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці подиху зробіть штучне дихання. Шкірні покриви, рот, ніс вимийте 2 % розчином питної соди або водою. Перша допомога повинна проводитися в стані повного спокою хворого по описаним вище принципах (спокій, тепло, безперервне вдихання кисню).

АМІАК – це безбарвний газ із різким задушливим запахом. Легше повітря. Добре розчиняється у воді. При виході в атмосферу з несправної ємкості димить. Небезпечний при вдиханні. Пари сильно дратують органи подиху, очі й шкіру.

Гострі отруєння можливі при чищенні вигрібних ям, каналізаційних труб, у виробництві соди, добрив, органічних барвників, цукру й т.д.

Ознаки поразки: У легких випадках отруєння відзначається подразненням носоглотки й очей, чхання, сухість і першіння в горлі, захриплість, кашель і біль в груди. У більш важких випадках - пекучий біль у горлі, почуття ядухи, можливий набряк гортані, легенів, токсичний бронхіт, пневмонія.

При влученні концентрованих розчинів у шлунково-кишковий тракт утворюються глибокі некрози у гострій стадії, що приводять до больового шоку. Масивні стравохідно-шлункові кровотечі, асфіксія в результаті опіку й набряку гортані, важка опікова хвороба. У більш пізній термін розвивається звуження стравоходу.

Смерть може наступити в перші години й добу від больового шоку, а в більш пізній термін – від опікової хвороби й ускладнень, що приєдналися (масивна кровотеча, пневмонія, перфорація стравоходу й шлунка).

Засоби індивідуального захисту: на об'єктах, що використають аміак, - промислові марки КД і М, ізолюючи протигази. При їхній відсутності - ватно-марлева пов'язка або рушник, попередньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти.

Перша допомога. Вивести потерпілого з токсичного середовища й промити уражені ділянки шкіри й слизистих оболонок очей більшою кількістю води.

Пити тепле молоко з боржомі або із содою. Режим мовчання. При спазмі голосової щілини і явищі набряку гортані - гірчичники й зігрівальний компрес на шию, гарячі ножні ванни. Вдихання парів лимонної або оцтової кислот, масляні інгаляції й інгаляції з антибіотиками.

В очі закапувати кожні 2 години 30 % розчин сульфацила натрію, 12 % розчин новокаїну або 0,5% розчин дікаїна.

У ніс - судинозвужувальні засоби (3 % розчин ефедрину). Усередину - кодеїн (0,015 г), діонін (0,01 г).

СІРКОВОДЕНЬ – безбарвний газ із характерним запахом тухлих яєць. Токсичний. Важче повітря.

Здатний утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші. При більших концентраціях діє на людину так, що той перестає почувати його запах. Гострі отруєння можливі у виробництві сірковуглецю, у шкіряній промисловості, у грязелікарнях, на коксохімічних і нафтопереробних заводах. Сірководень утримується в стічних водах, у клоакових газах.

Смертельна концентрація в повітрі: 1,2 мг/л.

Симптоми: нежить, кашель, різь в очах, головний біль, нудота, блювота. У важких випадках - кома, судороги, токсичний набряк легенів.

Перша допомога. Винести потерпілого з отруєної зони. Промити очі теплою водою, закапати стерильне вазелінове масло (2-3 краплі), при різаній болі - 0,5 % розчину дікаіна.

Носоглотку промити 2 % розчином питної соди. При кашлі усередину - кодеїн (0,015 г). При зупинці подиху й серцевої діяльності - непрямий масаж серця й штучне дихання. Госпіталізація.

СІРЧАНИЙ АНГІДРИД – двоокис сірки, один з найпоширеніших видів НХР. Являє собою безбарвний газ із характерним різким запахом, легко розчинний у воді з утворенням сірчаної кислоти, в 2,2 рази важче повітря, розчинний у спирті, ефірі, бензолі. При влученні в повітря, димить, скуплюється в низинах місцевості, підвалах, тунелях, заражає водойми.

Признаки поразки: Дратує слизисті оболонки й шкіру. З'являється кашель, різкий біль в очах, сльозотеча, подих і ковтання утруднені, почервоніння шкіри. Можлива смерть.

Перша допомога: Шкіру й слизисті промивати водою або 2% розчином соди не менш 15 хвилин, очі – проточною водою, теж не менш 15 хвилин.

Засоби індивідуального захисту: цивільний протигаз ГП-7, ГП-5, дитячі, промисловий фільтруючий протигаз марки В, Е, респіратори протигазові й універсальні.

Якщо концентрація вище гранично припустимої, використати тільки ізолюючі протигази.

1. Порядок нанесення зон зараження НХР на схему

Крапкою синього кольору відзначити місце аварії. Провести ось у напрямку поширення хмари зараженого повітря.

На осі сліду відкласти глибину Г зони зараження НХР (дод. 33-44)

Посередині глибини Г синім кольором нанести ширину зони Ш. Зону прогнозованого зараження (ЗПХЗ) НХР визначити за формою еліпса.

Зони можливого зараження (ЗМХЗ) НХР нанести у вигляді окружності, півкола або сектору залежно від швидкості вітру в приземному шарі повітря (дод. 31)

Контури ЗМХЗ і ЗПХЗ нанести синім і заштрихувати жовтим кольором.

Біля місця аварії синім кольором зробити пояснюючий напис. У чисельнику вказати тип і кількість викинутої НХР (у тонах), у знаменнику – час і дату аварії.

1.Визначення площі зон можливого й прогнозованого зараження

(при аварійному прогнозуванні)

Площа зони прогнозованого зараження (ЗПХЗ):

Sзпхз = К · Г2 · t0,2

де К – коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря:

0,081 – при інверсії;

0,133 – при ізотермії;

0,235 – при конвекції (дод. 30)

Г – глибина зони зараження (визначити з дод. 33-44), км

t – час після аварії, годин.

Ширина ЗПХЗ:

При інверсії   Ш = 0,3·Г0,6, км

При ізотермії  Ш = 0,3·Г0,75, км

При конвекції   Ш = 0,3·Г0,95, км

Розміри зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) прийняти як сектор кола, форма й розмір якого залежить від швидкості й напрямку вітру (дод. 31) і розрахувати по формулі:

Sзмхз = 8,72 ·10-3 · Г2 · φ;

де  Г – глибина зони зараження (дод. 33-44)

φ - коефіцієнт кутового розміру зони (дод. 31)

Вихідні дані та приклад рішення для оцінки стійкості об'єкту до хімічного зараження

Внаслідок аварії на ХНО на місцевість розлилося 10т хлору. Відстань від ємкості до об’єкту господарювання 5 км. На об’єкту кількість працівників найбільшої працюючої зміни – 100 осіб. Під час аварій працюючи знаходяться у приміщенні цеху. Забезпеченість ЗІЗ – 50%. Швидкість вітру 2 м/сек. Інверсія. Температура повітря +20°С. Напрямок (азимут) вітру 60° (північно-східне).

Рішення:

1. З урахуванням швидкості вітру 2 м/с, коефіцієнт кутового розміру φ = 90° (дод. 31).

Глибина поширення НХР дорівнює 11,3км (дод. 33-44), тобто об’єкт попадає в зону хімічного зараження.

площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ):

Sзмхз = 8,72 · 10-3 · Г2 · φ =

= 8,72 · 10-3 · 11,32 · 90 = 100,21 км2

Площа зони прогнозованого хімічного зараження (ЗПХЗ):

Sзпхз = К · Г2 · t0,2

Sзпхз =0,081 · 11,32 · 40,2 = 13,648 км2

3. Строк дії осередку зараження (час випару) для хлору дорівнює 1,12 годин (дод. 46)

4.Ширина зони прогнозованого зараження

Шзпхз = 0,3 · 11,30,6 = 1,29 км

2.Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єктів

Час підходу зараженого повітря до об'єктів залежить від відстані R між місцем розливу НХР і об'єктом, а також швидкості переміщення зараженого повітря Wпов.

Середня швидкість переміщення зараженого повітря залежно від умов наведена в дод. 28

tпідх = R/Wпов

tпідх = 5/10 = 0,2 г = 30 хв.

3.Визначення часу вражаючої дії НХР

Час вражаючої дії НХР у осередку хімічного зараження залежить від часу випару з поверхні її розливу й маси речовини.

tвраж = tвип = Q / Свип,

де  tвраж – час вражаючої дії, годин (хвилин);

tвип – час випару, годин (хвилин);

Q – кількість речовини в резервуарі, т

Свип – швидкість випару, т/г (т/хв).

Швидкість випару визначається по формулі:

Свип = 12,5 · S ·Рs · (5,38 +4,1·v) ·

де      S – площа розливу, м2

Рs – тиск насиченої пари, кПа

М – молекулярна маса речовини

v – швидкість вітру, м/сек.

Площа розливу в обвалованому сховищі або з піддоном дорівнює площі обвалованої території або піддона. Якщо ємкість не обвалована, то товщина шару речовини, що розлилася на поверхню, дорівнює 0,05 м і площа розливу визначається по формулі:

S = В / 0,05    або    S = Q / 0,05ρ

де В - обсяг речовини в ємкості,

Q - вага, т

ρ - щільність НХР, т/м3.

Тиск насиченої пари визначається за графіком (дод. 49)

Час випару деяких НХР за певних умов можна розрахувати також за допомогою дод. 46. Для хлору при розливі «вільно» час випару складає 0,4 г = 24 хв.

4. Визначення можливих втрат людей у осередку хімічного зараження

Втрати людей, що потрапили у осередок хімічного зараження, залежать від кількості людей, місць їхнього перебування, ступеня захищеності, своєчасного використання протигазів.

Згідно таблиці дод. 32 визначити втрати населення, робітників та службовців з урахуванням структури втрат.

100 х 50%х 50% = 25 осіб

100 х 50% х 27% = 14 осіб

25+14 = 39 осіб, з них втрати легкого ступеню (25%) складають 10 осіб, середнього та тяжкого ступеню (40%) – 16 осіб, зі смертельним ісходом – (35%) – 13 осіб.

На підставі аналізу результатів дослідження й оцінки хімічної обстановки визначити можливі наслідки у осередку поразки, виходячи із забезпеченості виробничого персоналу засобами захисту.

Проаналізувати умови роботи підприємства щодо впливу небезпечних хімічних речовин на виробництво, матеріали, сировину. Установити можливість герметизації будинків, цехів і інших приміщень, у яких перебувають люди, а також можливість роботи в засобах індивідуального захисту. Визначити шляхи знезаражування території об'єктів і способи проведення санобробки людей якщо буде потреба.

Після закінчення розрахунків привласнити ступінь хімічної безпеки для об'єкта, а також адміністративно-територіальної одиниці (дод. 47). Об’єкт має ІІІ ступінь хімічної небезпеки.

Зробити висновки. У висновках указати ефективність протихімічного захисту, заходи щодо підвищення протихімічного захисту.

Висновки щодо до дії небезпечних хімічних речовин

Визначити, чи потрапляє об'єкт в зону хімічного зараження.

Визначити, які захисні заходи можливо провести за час підходу хмари зараженого повітря.

Запропонувати умови захисту робітників і службовців при знаходженні в цехах і сховищах.

Надати доцільні засоби захисту робітників і службовців.

Заходи щодо підвищення стійкості об’єкту господарювання до дії небезпечних хімічних речовин

Основні способи захисту населення на хімічно небезпечних об'єктах:

- оповіщення про небезпеку хімічного зараження,

- укриття в захисних установах (сховищах),

- використання індивідуальних засобів захисту (протигазів і засобів захисту шкіри),

- застосування антидотів і ІПП,

- дотримання режимів поведінки (захисту) на зараженій території,

- евакуація людей із зони зараження,

- санітарна обробка людей, дегазація одягу, території, споруд, транспорту, техніки, майна.

При погрозі або виникненні аварії на хімічно небезпечному об'єкті негайно відповідно до заздалегідь розроблених планів проводиться оповіщення працюючого персоналу й проживаючого поблизу населення. Населення по сигналах оповіщення надягає засоби захисту органів дихання й виходить із зони зараження в зазначений район.

Організується розвідка, що встановлює місце аварії, вид НХР, ступінь зараження території, повітря, стан людей у зоні зараження, границі зон зараження, напрямок і швидкість вітру в приземленому шарі й напрямок поширення зараженого повітря.

Установлюється оточення зон зараження й організується регулювання руху.

Уражені після надання їм допомоги доставляються в незаражений район, а при необхідності в лікувальну установу.

Продукти харчування й вода, що опинилися в зоні зараження, піддаються перевірці на зараженість, після чого приймається рішення на їхню дегазацію або знищення.

При виконанні режимів захисту необхідно пам'ятати, що чим скоріше люди покинуть заражену місцевість, тим менше небезпека їхньої поразки.

Виходити із зараженої території треба швидко, намагаючись не піднімати пил, і не доторкаючись до навколишніх предметів. На зараженій території не можна знімати засоби захисту, курити, приймати їжу, пити воду.

При виявленні на шкірі (руках, шиї), одягу крапель НХР необхідно обробити ці місця рідиною з ІПП.

Після виходу з району зараження необхідно пройти санітарну обробку зі зміною білизни й при необхідності всього одягу.

Для захисту робітників та службовців, а також людей, що перебувають у житлових районах недалеко від хімічних підприємств, необхідно прийняти міри:

- Повне забезпечення людей захисним одягом і протигазами новітніх конструкцій.

- Забезпечення аптечками, необхідними для надання першої допомоги при влученні НХР на відкриті ділянки шкіри.

- Проведення інструктажу.

- Оповіщення населення й ОГД по сигналах ЦЗ в надзвичайних ситуаціях.

- Будівництво герметичних сховищ, оснащених установками для фільтрації зараженого повітря (фільтрами), приміщеннями для зберігання продуктів, питної води й інших предметів споживання, необхідних для життєдіяльності людей на час укриття.

- Хімічний контроль повітря на хімічному підприємстві за допомогою приладів хімічної розвідки.

- Розробити заходи щодо евакуації персоналу в безпечну зону;

- Передбачити шляхи знезараження території об'єкту будівель і споруд, і способи проведення санітарної обробки людей у разі потреби;

- Провести навчання робітників і службовців використовуванню засобів захисту до дій по сигналах сповіщення.

Всі ці міри повинні забезпечити мінімальні втрати людей при аваріях на хімічних підприємствах, що виробляють і використають НХР.

Критерієм стійкості об'єкту до хімічного зараження є мінімальний відсоток втрат робітників і службовців, при якому об'єкт припиняє, або значно знижує випуск кінцевої продукції. Ця величина втрат є межею стійкості об'єкту до хімічного зараження, Пlim.

Результати оцінки хімічної обстановки (при умові находження людей на відкритій місцевості у найпростіших засобах захисту зведені у таблицю 7.

Таблиця 7. Результати оцінки хімічної обстановки

Джерело зараження	Тип НХР	Кількість НХР, т	Глибина зони зараження Г, км	Ширина зони зараження Ш, км	Площа ЗПХЗ, км2	Площа ЗМХЗ, км2	Число працюючих, чол..	Втрати від НХР, чол.	Структура втрат
									Легкого ступеню, 25%	Середнього ступеню, 40%	Важкого ступеню,35%
Зруйнована ємкість	хлор	10	11,3	1,29	13,7	100,2	100	50	10	16	13

ДОДАТКИ

 

Додаток 3.

Бланк звіту для виконання лабораторної роботи по темі

«Дослідження працездатності приладів радіаційної

й хімічної розвідки, дозиметричного контролю»

Кафедра «БЖД і ЦО»

Група __________

Звіт про лабораторну роботу

П.І.Б._____________

Тема 3.1. Дослідження працездатності приладів радіаційної

й хімічної розвідки, дозиметричного контролю

Ціль роботи: Ознайомитися з інструкціями й паспортними даними приладів радіаційної й хімічної розвідки, дозиметричного контролю. Опанувати методикою дослідження їхньої працездатності

Прилади: Радіометр ДП-5А(Б), комплект дозиметрів ДП-24, комплект вимірника дози ІД-1, військовий прилад хімічної розвідки ВПХР

Зміст роботи: Ознайомлення з паспортними даними приладів. Дослідження готовності приладів до роботи

1.  ДП-5А(Б):

•  призначення приладу
  •  комплектність приладу
  •  результати роботи приладу на піддіапазонах 200, х1000, х100, х10, х0,1 (відповідно до робочої карти)
  •  висновок про працездатність приладу

Результати дослідження роботи приладу на піддіапазонах:

Піддіапазони	Показання мк/амперметру	Чутність у телефонах	Комплектність
1	200 Р/г
2	х1000 мР/г
3	х100 мР/г
4	х10 мР/г
5	х1 мР/г
6	х0,1 мР/г
Запис у формулярі

Виводи про працездатність:

1.  ДП-24 і ІД-1:

•  призначення приладу
•  комплектність приладу
•  результати роботи приладу (візирну нитку встановити на «0» шкали дозиметра)
•  висновок про працездатність приладу

1.  ВПХР:
   
   •  призначення приладу
   •  комплектність і призначення елементів приладу
   •  строк придатності індикаторних трубок і порядок їхнього укладання
   •  висновок про працездатність приладу

Виконав	П.І.Б.	Дата	Підпис
Перевірив	П.І.Б	Дата	Підпис

Додаток 4.

Завдання для виконання лабораторної роботи по темі

«Дослідження можливої радіаційної обстановки»

Варіант	Місце аварії на АЕС	% викиду Тип реактора	Швидкість ветра,V10 (на висоті 10 м), м/сек	Азимут напряму вітру β, градус	К-ть людина, що проживають в кожному  населеному пункті, Nнп, людин	Час перебування людей на зараженій місцевості, Т, год	Доза встановлена (допустима)	Можливість укриття людей, Кпосл
1	3км північніше н.п Мінаєво	10 РВПК	6	90	1000	10	10	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
2	4 км на південь від н.п.Мінаево	10 ВВЕР	6	90	2000	12	10	Підвали кам'яних житлових одноповерхових будівель, Косл =  50
3	2км на схід від н.п.Андрїївка	10 ВВЕР	5,5	90	1000	14	10	Протирадіаційні укриття, Косл =  200
4	2км на південь від н.п.Лебедин	10 РВПК	5,5	270	2000	10	5	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
5	2 км південніше н.п. Щукіно	10 ВВЕР	1,5	270	1000	12	5	Підвали кам'яних житлових одноповерхових зданий, Косл = 50
6	1 км південніше ст. Рожни	10 РВПК	2	270	2000	14	5	Протирадіаційні укриття, Косл = 100
7	2 км північніше н.п. Мінєєво	10 ВВЕР	1,5	45	1000	10	10	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
8	2 км на схід від н.п. Андрїївка	10 РВПК	2	135	2000	12	5	Підвали кам'яних житлових одноповерхових будівель, Косл =  50
9	2 км південніше н.п. Лебедин	10 ВВЕР	5,5	225	1000	14	10	Протирадіаційні укриття, Косл = 200
10	2 км на схід від н.п. Рожни	10 РВПК	6	315	2000	10	5	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
11	1,5 км на північ від н.п. Мінаєво	10 ВВЕР	5,5	90	1000	10	5	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
12	3 км південніше н.п. Мінаєво	10 РВПК	6	90	2000	12	5	Підвали кам'яних житлових одноповерхових будівель, Косл =  50
13	2 км північніше н.п.Андрїївка	10 ВВЕР	2	90	1000	14	5	Протирадіаційні укриття, Косл = 100
14	2 км східніше н.п. Лебедин	10 РВПК	1,5	270	2000	10	5	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
15	2 км східніше н.п. Щукіно	10 ВВЕР	5	270	1000	12	5	Підвали кам'яних житлових одноповерхових будівель, Косл =  50
16	1 км північніше ст. Рожни	10 РВПК	5	270	2000	14	5	Протирадіаційні укриття, Косл = 200
17	2 км західніше н.п. Мінаєво	10 ВВЕР	2	45	1000	10	10	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
18	2 км східніше н.п.Андрїївка	10 РВПК	6	135	2000	12	10	Підвали кам'яних житлових одноповерхових будівель, Косл =  50
19	2 км південніше н.п. Лебедин	10 ВВЕР	5	225	1000	14	5	Протирадіаційні укриття, Косл = 100
20	2 км на схід від н.п. Рожни	10 РВПК	5,5	315	1000	10	10	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
21	3 км північніше н.п. Мінаєво	10 РВПК	6	90	1000	10	15	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
22	4 км південніше н.п. Мінаєво	10 РВПК	1,5	90	2000	12	10	Підвали кам'яних житлових одноповерхових будівель Косл =  50
23	2 км східніше н.п. Андрїївка	10 ВВЕР	1,5	90	1000	14	5	Протирадіаційні укриття, Косл = 200
24	2 км південніше н.п. Лебедин	10 ВВЕР	5	270	2000	10	15	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
25	2 км південніше н.п. Щукіно	10 РВПК	6	270	1000	12	10	Підвали кам'яних житлових одноповерхових будівель Косл =  50
26	1 км південніше ст. Рожни	10 ВВЕР	5,5	270	2000	14	5	Протирадіаційні укриття, Косл = 100
27	2 км північніше н.п. Мінаєво	10 ВВЕР	1,5	45	1000	10	15	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10
28	2 км на схід від н.п.Андрїївка	10 РВПК	2	135	2000	12	10	Підвали кам'яних житлових одноповерхових будівель Косл =  50
29	2 км південніше н.п. Лебедин	10 РВПК	2	225	1000	14	5	Протирадіаційні укриття, Косл = 200
30	2 км східніше н.п. Рожни	10 РВПК	2	315	1000	10	5	Кам'яні одноповерхові житлові будівлі, Косл = 10

Розрахунки вести з урахуванням того, що аварія відбулася вдень.

Парні варіанти – хмарність відсутня, непарні варіанти – хмарність суцільна.

 

Додаток 5.

Бланк звіту для виконання лабораторної роботи з теми

«Дослідження можливої радіаційної обстановки»

Кафедра «БЖД і ЦО»

Група __________

Звіт про лабораторну роботу

П.І.Б._____________

Заняття 4.1. Дослідження можливої радіаційної обстановки

Варіант № _____

Умови

1.  Місце АЕС (координати) - __________________________________________________________________
2.  Тип реактору і % викиду активної маси _______________________________________________________
3.  Час аварії ________________________________________________________________________________
4.  Метеоумови:
   •  швидкість повітря на висоті 10 м, V10 ________________________ , м/сек
   •  напрямок (азимут) повітря βп _______________________________ , º
   •  стан хмарності ___________________________________________
     1.  Припустима (встановлена) доза опромінення Двст _____________ рад
     2.  Можливість вкриття людей _________________________, Косл _______
     3.  Час перебування на зараженій території Т ________ годин
     4.  Кількість людей у населених пунктах Nнп ____________ людей

Виконати:

1.  Нанести можливу радіаційну обстановку на учбову карту (схему) і дати її оцінку.
   1.  Визначити можливі дози опромінення, які були отримані людьми на робочих місцях и у місцях відпочинку.
      1.  Прийняти рішення і запропонувати заходи щодо захисту робочих, службовців і населення.

Результати дослідження

Ступінь вертикальної стійкості повітря _____________________________________________________

Розміри зон РЗ	М	А	Б	В	Г
Довжина – L Ширина – b

Результати розрахунків

№ з/п

Населений пункт

R, км

ΔR, км

P1', рад/г

к відх

P1, рад/г

tф, г

tп, г

tк, г

Pп, рад/г

Pк, рад/г

α

Tдоп, г

Двідкр, рад

Дз, рад

П, %

Nвтрат, осіб

Виводи:

Для робочих і службовців: Яка на об’єкті склалася обстановка?

Чи перевищує доза встановлені межі опромінення?

Чи можлива подальша експлуатація підприємства і при яких умовах?

Заходи захисту.

Для населення:  Дози опромінення населення на 10 діб і на 1 рік.

Необхідні заходи захисту.

Виконав	П.І.Б.	Дата	Підпис
Перевірив	П.І.Б	Дата	Підпис

Додаток 6.

Радіаційні характеристики зон радіоактивного

забруднення місцевості при аваріях на АЕС

Зони	Доза випромінювання на 1 годину після аварії, рад	Потужність дози випромінювання через 1 годину після аварії, рад/г
	На зовнішній межі	На внутрішній межі	У середині зони	На зовнішній межі	На внутрішній межі
Радіаційної безпеки (М)	5	50	16	0,014	0,14
Помірного забруднення (А)	50	500	160	0,14	1,4
Сильного забруднення (Б)	500	1500	866	1,4	4,2
Небезпечного забруднення (В)	1500	5000	2740	4,2	1,4
Надзвичайно небезпечного забруднення (Г)	5000	–	9000	14	–

Додаток 7.

Час початку формування сліду t після аварії на АЕС, годин.

Видалення від АЕС, км	Категория стійкості повітря
	А	Д	Г
	Середня швидкість повітря, м/с
	2	5	10	5	10
5	0,5	0,3	0,1	0,3	0,1
10	1,0	0,5	0,3	0,5	0,3
30	3,0	1,5	0,8	1,5	0,8
50	5,0	2,5	1,2	2,5	1,3
70	7,5	4,0	2,0	4,0	2,0
100	9,5	5,0	2,5	5,0	3,0
200	19,0	10,0	5,0	10,0	5,0
300	28,0	15,0	7,5	16,0	8,0
400	37,0	19,0	10,0	21,0	11,0

Додаток 8.

Розміри прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості по сліду хмари при аварії на АЕС

Відсоток виходу активної маси	Індекс зони	РВПК-1000	ВВЕР-1000
		Довжина, L, км	Ширина b, км	Довжина, L, км	Ширина b, км
Конвекція, швидкість перенесення хмари 2 м/с
3	М	62,6	12,1	82,8	16,2
3	А	14,1	2,75	13,0	2,22
10	М	140	32,6	185	40,2
10	А	28	5,97	39,4	6,81
10	Б	6,88	0,85	–	–
30	М	249	61,8	338	82,9
30	А	62,6	12,1	82,8	15,4
30	Б	13,9	2,71	17,1	2,53
30	В	6,96	0,87	–	–
Інверсія, швидкість перенесення хмари 5 м/с
3	М	126	3,63	17	3,61
10	М	241	7,86	78	2,58
10	А	52	1,72	–	–
30	М	430	14	172	5,08
30	А	126	3,63	17	0,61
Ізотермія, швидкість перенесення хмари 5 м/с
3	М	145	8,42	74,5	4,7
3	А	34,1	1,74	9,9	0,29
10	М	270	18,2	155	0,78
10	А	75	3,92	29,5	1,18
10	Б	17,4	0,69	–	–
10	В	5,8	0,11	–	–
30	М	418	31,5	284	18,4
30	А	145	8,42	74,5	3,51
30	Б	33,7	1,72	9,9	0,28
30	В	17,4	0,89	–	–
50	М	583	42,8	379	25,3
50	А	191	11,7	100	5,24
50	Б	47,1	2,4	16,6	0,62
50	В	23,7	1,1	–	–
50	Г	9,41	0,27	–	–

 

Додаток 9.

Час початку випадання радіоактивних осадків (формування сліду) після аварії на РНО, годин

Видалення від АЕС, км	Категорія стійкості атмосфери
	Конвекція	Ізотермія	Інверсія
	Середня швидкість перенесення хмари, м/с
	2	5	10	5	10
5	0,5	0,3	0,1	0,3	0,1
10	1,0	0,5	0,3	0,5	0,3
20	2,0	1	0,5	1	0,5
30	3,0	1,5	0,8	1,5	0,8
40	4,0	2	1	2	1
50	6,0	2,5	1,2	2,5	1,3
60	6,5	3	1,5	3	1,5
70	7,5	4	2	4	2
80	8,0	4	2	4	2
90	8,5	4,5	2,2	4,5	2,5
100	9,5	5	2,5	5	3
150	14,0	7,5	3,5	8	4
200	19,0	10	5	10	5
250	23	12	6	13	6,5
300	28	15	6,5	16	8
350	32	17	9	18	9
400	37	19	10	21	11
450	41	22	11	13	12
500	46	24	12	28	13
600	53	29	15	31	16
700	61	34	17	36	18
800	72	38	20	41	20
900	82	43	22	46	23
1000	89	48	24	50	26

Додаток 10.

Час почала формування сліду (tф) після аварії на АЕС, годин

Видалення від АЕС, км	Категорія стійкості атмосфери
	А	Д	F
	Середня швидкість вітру, м/с
	2	5	10	5	10
5	0,5	0,3	0,1	0,3	0,1
10	1,0	0,5	0,3	0,5	0,3
20	2,0	1	0,5	1	0,5
30	3,0	1,5	0,8	1,5	0,8
40	4,0	2	1	2	1
50	6,0	2,5	1,2	2,5	1,3
60	6,5	3	1,5	3	1,5
70	7,5	4	2	4	2
80	8,0	4	2	4	2
90	8,5	4,5	2,2	4,5	2,5
100	9,5	5	2,5	5	3
150	14,0	7,5	3,5	8	4
200	19,0	10	5	10	5
250	23	12	6	13	6,5
300	28	15	6,5	16	8
350	32	17	9	18	9
400	37	19	10	21	11
450	41	22	11	13	12
500	46	24	12	28	13
600	53	29	15	31	16
700	61	34	17	36	18
800	72	38	20	41	20
900	82	43	22	46	23
1000	89	48	24	50	26

Додаток 11.

Рівні радіації на місцевості від радіоактивної хмари, рад/г

(реактор РВПК-1000, вихід радіоактивних продуктів 10%, висота 10м)

Видалення від АЕС, км	Категорія стійкості атмосфери
	А	Д	F
	Середня швидкість вітру, м/с
	2	5	10	5	10
5	5,16	21,9	16,2	29,7	21,2
10	1,37	7,92	6,15	11,9	8,57
20	0,3343	2,26	1,85	4,9	3,59
30	0,164	1,03	0,884	2,87	2,14
40	0,099	0,585	0,524	1,93	1,46
50	0,656	0,389	0,36	1,4	1,06
60	0,0462	0,276	0,263	1,07	0,806
70	0,034	0,206	0,2	0,852	0,64
80	0,0259	0,159	0,158	0,7	0,522
90	0,0203	0,126	0,127	0,588	0,441
100	0,0164	0,102	0,105	0,503	0,379
150	6,7	0,0453	0,0485	0,277	0,208
200	3,45 ·10-3	0,0238	0,0276	0,182	0,136
250	2,02 ·10-3	0,0137	0,0177	0,132	0,0978
300	1,22 ·10-3	0,0116	0,0122	0,101	0,0748
350	6,76 ·10-4	8,69 ·10-3	8,85 ·10-3	0,0807	0,0597
400	4,38 ·10-4	6,77 ·10-3	6,43 ·10-3	0,0665	0,0491
450	3,45 ·10-4	5,48 ·10-3	4,51 ·10-3	0,0563	0,0414
500	3,1 ·10-4	4,57 ·10-3	3,69 ·10-3	0,0488	0,0355
600	2,53 ·10-4	3,35 ·10-3	3,14 ·10-3	0,0380	0,0272
700	1,75·10-4	2,59 ·10-3	2,34 ·10-3	0,0307	0,0218
800	1,28 ·10-4	2,07 ·10-3	1,83 ·10-3	0,0255	0,0179
900	9,73 ·10-4	1,7 ·10-3	1,48 ·10-3	0,0216	0,0152
1000	7,64 ·10-4	1,43 ·10-3	1,23 ·10-3	0,0186	0,0132

Додаток 12.

Рівні радіації на місцевості від радіоактивної хмари, рад/г

(реактор ВВЕР-1000, вихід радіоактивних продуктів 10%, висота 10м)

Видалення від АЕС, км	Категорія стійкості атмосфери
	А	Д	F
	Середня швидкість повітря, м/с
	2	5	10	5	10
5	3,5	3084	2,83	5,18	3,71
10	1,55	1,4	1,09	2,07	1,5
20	0,471	0,4577	0,37	0,856	0,623
30	0,236	0,28	0,23	0,502	0,374
40	0,146	0,206	0,172	0,337	0,255
50	0,0987	0,142	0,12	0,245	0,185
60	0,0711	0,104	0,0895	0,187	0,141
70	0,0535	0,0799	0,0695	0,149	0,112
80	0,04415	0,0634	0,0557	0,122	0,0913
90	0,0331	0,0516	0,0458	0,103	0,0771
100	0,0269	0,0429	0,0383	0,088	0,0662
150	0,0118	0,0208	0,0191	0,0485	0,0363
200	0,0065	0,0125	0,0116	0,0319	0,0237
250	0,004	0,008	0,0077	0,023	0,0171
300	0,0025	0,006	0,0056	0,0176	0,0131
350	0,0016	0,005	0,0043	0,0141	0,0104
400	0,001	0,004	0,0034	0,0116	0,0086
450	0,0009	0,003	0,0026	0,0098	0,0072
500	0,00086	0,0028	0,002	0,0085	0,006
600	0,00061	0,002	0,0017	0,0066	0,0048
700	0,0004	0,0017	0,0013	0,0054	0,0038
800	0,0003	0,0013	0,001	0,0045	0,003
900	0,00026	0,001	0,00089	0,0038	0,0026
1000	0,0002	0,0009	0,00075	0,0032	0,002

Додаток 13.

Максимальна об'ємна активність Ак (концентрація) радіоактивних аерозолів, Кi/м3

(реактор РВПК-1000, вихід радіоактивних продуктів 10%, висота 10)

Видалення від АЕС, км	Категорія стійкості атмосфери
	А	Д	F
	Середня швидкість вітру, м/с
	2	5	10	5	10
5	1,84 · 10-2	2,28 ·10-4	1,42 ·10-4	3,12 ·10-10	1,62 ·10-10
10	5,39 · 10-3	2 ·10-4	1,57 ·10-4	1,47 ·10-6	1,19 ·10-6
20	9,38 · 10-4	4,76 ·10-4	6,95 ·10-4	1,24 ·10-5	1,04 ·10-5
30	3,43 · 10-4	8,62 ·10-4	1,34 ·10-3	1,88 ·10-5	1,59 ·10-5
40	1,7 ·10-4	8,07 ·10-4	1,28 ·10-3	1,57 ·10-5	1,43 ·10-5
50	9,83 ·10-5	4,62 ·10-4	7,41 ·10-4	1,34 ·10-5	1,14 ·10-5
60	6,21 ·10-5	2,93 ·10-4	4,72 ·10-4	8,93 ·10-6	8,94 ·10-6
70	4,2 ·10-5	1,98 ·10-4	3,27 ·10-4	6,92 ·10-6	6,31 ·10-6
80	2,98 ·10-5	1,41 ·10-4	2,34 ·10-4	4,83 ·10-6	5,32 ·10-6
90	2,19 ·10-5	1,04 ·10-4	1,75 ·10-4	3,5 ·10-6	3,76 ·10-6
100	1,64 ·10-5	7,91 ·10-5	1,34 ·10-4	3,71 ·10-6	3,54 ·10-6
150	5,5 ·10-6	2,71 ·10-5	4,81 ·10-5	1,58 ·10-6	1,6 ·10-6
200	2,43 ·10-6	1,23 ·10-5	2,29 ·10-5	8,56 ·10-7	9,81 ·10-7
250	1,26 ·10-7	6,39 ·10-6	1,28 ·10-5	5,74 ·10-7	5,97 ·10-7
300	7,2 ·10-7	3,49 ·10-6	7,82 ·10-6	4,02 ·10-7	4,18 ·10-7
350	4,47 ·10-7	2,56 ·10-6	5,14 ·10-6	2,49 ·10-7	3,07 ·10-7
400	2,96 ·10-7	1,73 ·10-6	3,54 ·10-6	1,95 ·10-7	2,26 ·10-7
450	2,03 ·10-7	1,2 ·10-6	2,53 ·10-6	1,56 ·10-7	1,84 ·10-7
500	1,46 ·10-7	8,21 ·10-7	1,85 ·10-6	1,26 ·10-7	1,52 ·10-7
600	9,96 ·10-8	5,21 ·10-7	1,01 ·10-6	7,89 ·10-7	1,09 ·10-7
700	7,77 ·10-8	3,26 ·10-7	7,37 ·10-7	5,75 ·10-8	6,58 ·10-8
800	5,24 ·10-8	2,16 ·10-7	4,99 ·10-7	4,06 ·10-8	5,18 ·10-8
900	5,76 ·10-8	1,5 ·10-7	3,46 ·10-7	3,18 ·10-8	3,58 ·10-8
1000	2,48 ·10-8	1,08 ·10-7	2,37 ·10-7	2,54 ·10-8	3,41 ·10-8

Додаток 14.

Максимальна об'ємна активність Ак (концентрація) радіоактивних аерозолів, Кi/м3

(реактор ВВЕР-1000, вихід радіоактивних продуктів 10%, висота 10)

Видалення від АЕС, км	Категорія стійкості атмосфери
	А	Д	F
	Середня швидкість вітру, м/с
	2	5	10	5	10
5	7,24·10-1	3,8 ·10-5	2,37 ·10-5	519 ·10-11	2,7 ·10-11
10	2,57·10-2	5,68 ·10-5	6,22 ·10-5	2,23 ·10-7	1,97 ·10-7
20	1,21 ·10-3	2,3 ·10-3	3,6 ·10-3	2,06 ·10-6	1,73 ·10-6
30	1,8 ·10-3	4,6 ·10-3	7,2 ·10-3	3,12 ·10-6	2,5 ·10-6
40	9,26 ·10-4	4,3 ·10-3	7 ·10-3	2,62 ·10-6	2,39 ·10-6
50	5,33 ·10-4	2,4 ·10-3	4,0 ·10-3	2,24 ·10-6	1,9 ·10-6
60	3,36 ·10-4	1,5 ·10-3	2,5 ·10-3	1,49 ·10-6	1,49 ·10-6
70	2,26 ·10-4	1,0 ·10-3	1,7 ·10-3	1,15 ·10-6	1,05 ·10-6
80	1,6 ·10-4	7,5 ·10-4	1,2 ·10-3	8,04 ·10-7	8,85 ·10-7
90	1,17 ·10-4	5,3 ·10-4	9,47 ·10-4	5,82 ·10-7	6,25 ·10-7
100	8,79 ·10-5	4,16 ·10-4	7,24 ·10-4	6,18 ·10-7	5,9 ·10-7
150	2,9 ·10-5	1,4 ·10-4	2,57 ·10-4	2,63 ·10-7	2,66 ·10-7
200	1,26 ·10-5	6,27 ·10-5	1,21 ·10-4	1,43 ·10-7	1,63 ·10-7
250	16,43 ·10-6	3,2 ·10-5	6,71 ·10-4	9,56 ·10-8	9,94 ·10-8
300	3,63 ·10-6	1,71 ·10-5	4,08 ·10-5	6,69 ·10-8	6,94 ·10-8
350	2,23 ·10-6	1,27 ·10-5	2,66 ·10-5	4,15 ·10-8	5,11 ·10-8
400	1,44 ·10-6	1,73 ·10-6	1,83 ·10-5	3,26 ·10-8	3,76 ·10-8
450	9,79 ·10-7	8,5 ·10-6	1,29 ·10-5	2,6 ·10-8	3,06 ·10-8
500	6,92 ·10-7	5,96 ·10-6	9,33 ·10-6	2,1 ·10-8	2,52 ·10-8
600	3,78 ·10-7	4,29 ·10-6	4,96 ·10-6	1,31 ·10-8	1,82 ·10-8
700	2,02 ·10-7	1,5 ·10-6	3,69 ·10-6	9,59 ·10-9	1,1 ·10-8
800	5,81 ·10-8	9,8 ·10-7	2,48 ·10-6	6,77 ·10-9	8,62 ·10-9
900	1,32 ·10-8	6,66 ·10-7	1,75 ·10-6	5,3 ·10-9	5,98 ·10-9
1000	7,59 ·10-8	4,7 ·10-7	1,25 ·10-6	4,23 ·10-9	5,69 ·10-9

Додаток 15.

Коефіцієнти Кt для перерахунку потужності доз випромінювання на будь-який заданий час t,

що пройшов після аварії на АЕС з РВПК

t, годин	Кt = t0,4	t, годин	Кt = t0,4	t, годин	Кt = t0,4
1	1	11	2,6	21	3,38
2	1,31	12	2,7	22	3,44
3	1,55	13	2,79	23	3,51
4	1,74	14	2,87	24(1доба)	3,57
5	1,9	15	2,95	120(5діб)	6,79
6	2,04	16	3,03	360(15діб)	10,53
7	2,17	17	3,11	720(1міс)	13,9
8	2,3	18	3,18	1464(2міс)	18,45
9	2,41	19	3,25	4380(6міс)	28,61
10	2,51	20	3,31	8762(1рік)	37,76

Додаток 16.

Коефіцієнти Кt для перерахунку потужності доз випромінювання на будь-який заданий час t,

що пройшов після аварії на АЕС з ВВЕР

t, годин	Кt = t0,5	t, час	Кt = t0,5	t, час	Кt = t0,5
1	1	11	3,31	21	4,58
2	1,41	12	3,46	22	4,69
3	1,73	13	3,6	23	4,79
4	2	14	3,74	24(1доба)	4,9
5	2,24	15	3,87	120(5діб)	10,95
6	2,45	16	4	360(15діб)	18,97
7	2,64	17	4,12	720(1міс)	26,83
8	2,83	18	4,24	1464(2міс)	38,76
9	3	19	4,36	4380(6міс)	66,18
10	3,16	20	4,47	8762(1рік)	93,59

Додаток 17.

Допустимий час перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами

= Дзад·Косл/Рвх	Час, що пройшов від моменту аварії до початку випромінювання, годин, хвилин
	0,5	1	2	3	4	5	6	8	10	12	24
0,2	0,2	0,15	0,15	0,15	0,15	0,15	0,15	0,15	0,15	0,15	0,15
0,5	1	0,4	0,35	0,35	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3
1,0	6	2	1,25	1,25	1,1	1,1	1,05	1,05	1,05	1,05	1,05
2,0	*	12	4	3,1	2,45	2,35	2,3	2,2	2,15	2,15	2,15
3,0	*	96,3	10	6,1	5	4,3	4,1	3,5	3,4	3,3	3,15
6,0	*	*	*	36	20	15	12	10	9	8,2	7
10,0	*	*	*	*	*	60	40	25	21	18	13

Додаток 18.

Вірогідність втрати працездатності при зовнішньому гама-випромінюванні, (%)

Доза випромінювання, рад	Тривалість випромінювання, діб
	7	15	30	60
200	0	0	0	0
300	70	68	43	10
400	100	80	60	10
500	100	87	68	30
600	100	92	78	50
700	100	96	87	70
800	100	97	91	80
900	100	100	100	100

Додаток 19.

Вірогідність втрати працездатності при попаданні радіоактивних речовин на одяг і термін виходу з ладу уражених (при часі контакту з РР 10-20 годин), (%)

Активність поверхні забруднення, Кi/м2	Потужність випромінювання, рад/г	Вірогідність втрати працездатності, %	Термін виходу з ладу, діб
0,3-0,5	1-1,5	До 10	10-14
0,5-0,8	1,5-2,5	До 50	7-10
>0,8	>2,5	До 100	4-7

Додаток 20.

Дози зовнішнього випромінювання особливого складу формувань ЦЗ і населення,

що не викликають поразці в перші 4 діб, Р

Групи населення	Доби
	1	2	3	4
Люди, виробнича діяльність яких проходить в основному в приміщенні	30	10	6	4
Люди, виробнича діяльність яких проходить в основному на забрудненій території	30	10	6	4
Непрацездатне населення	25	8	5	4

Додаток 21.

Орієнтовні дані про вихід людей з ладу при зовнішньому опромінюванні

залежно від дози і часу дії % до всіх випромінювань

Тривалість випромінювання	Сумарна доза при зовнішньому випромінюванні, Р
	50	75	100	150	200	250	300
До 4 діб	0	2	5	20	50	100	100
До 10 діб	0	1	2	10	40	90	100
До20 діб	0	1	1	7	35	75	100
До 30 діб	0	0	0	5	25	60	100

Додаток 22.

Графік орієнтовної оцінки ступеня

вертикальної стійкості повітря

Швидкість вітру, м/с	День	Ніч
	ясно	напівясно	хмарно	ясно	напівясно	хмарно
0,5	Конвекція	Конвекція	Ізотермія	Інверсія	Інверсія	Ізотермія
0,6 - 2,0	Конвекція	Конвекція	Ізотермія	Інверсія	Інверсія	Ізотермія
2,1 - 4,0	Конвекція	Ізотермія	Ізотермія	Інверсія	Ізотермія	Ізотермія
Більш 4,0	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія

Примітка:

Інверсія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура ґрунту менше температури повітря на висоті 2 метрів від поверхні;

Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура ґрунту приблизно рівна температурі повітря на висоті 2 метрів від поверхні;

Конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура ґрунту більше температури повітря на висоті 2 метрів від поверхні.

Додаток 23.

Середня швидкість вітру Vсер над поверхнею землі

до висоти переміщення центру хмари, м/с

Стан атмосфери	Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с
	< 2	2	3	4	5	> 6
Конвекція	2	2	5	-	-	-
Ізотермія	-	-	5	5	5	10
Інверсія	-	5	10	10	-	-

Додаток 24.

Коефіцієнт Квид для визначення потужності дози випромінювання в стороні від осі сліду (сильно нестійка атмосфера «А»)

R, км	Видалення від осі сліду, км
	0,5	1	2	3	4	5	10	15	20	25	30	40	50	75
5	0,86	0,56	0,1	0,05
7	0,96	0,72	0,27	0,14
10	0,95	0,83	0,49	0,28	0,06
15	0,97	0,91	0,7	0,47	0,24	0,03
20	0,98	0,94	0,8	0,61	0,42	0,14
25	1	0,96	0,86	0,71	0,55	0,26	0,02
30	1	0,97	0,89	0,76	0,64	0,37	0,06
40	1	0,98	0,93	0,86	0,76	0,55	0,19	0,02
50	1	0,98	0,96	0,89	0,86	0,66	0,32	0,07	0,01
60	1	1	0,96	0,91	0,89	0,74	0,43	0,15	0,03
70	1	1	0,97	0,93	0,91	0,79	0,52	0,23	0,07	0,01
80	1	1	0,97	0,94	0,93	0,83	0,6	0,31	0,12	0,04	0,01
100	1	1	0,98	0,96	0,94	0,88	0,7	0,45	0,24	0,11	0,04
150		1	1	0,98	0,96	0,93	0,83	0,67	0,49	0,33	0,2	0,06	0,01
200		1	1	0,99	0,98	0,96	0,89	0,78	0,65	0,51	0,38	0,17	0,06
300		1	1	1	1	0,98	0,94	0,88	0,8	0,71	0,61	0,42	0,25	0,04
500		1	1	1	1	1	0,97	0,95	0,91	0,86	0,81	0,69	0,56	0,27

Додаток 25.

Коефіцієнт Квид для визначення потужності дози випромінювання

в стороні від осі сліду (нейтральна атмосфера «Д»)

R, км	Видалення від осі сліду, км
	0,5	1	2	3	4	5	10	15	20	25	30	40	50	75
5	0,17
7	0,38	0,02
10	0,6	0,13
15	0,78	0,36	0,02
20	0,86	0,55	0,09
25	0,9	0,67	0,2	0,02
30	0,93	0,75	0,31	0,07	0,01
40	0,95	0,84	0,5	0,21	0,06	0,01
50	0,97	0,89	0,63	0,35	0,15	0,05	0,01
60	0,97	0,91	0,71	0,47	0,26	0,12	0,04	0,01
70	0,98	0,93	0,77	0,56	0,36	0,2	0,1	0,04	0,01
80	0,98	0,95	0,81	0,63	0,44	0,28	0,16	0,08	0,04	0,01
100	1	0,96	0,87	0,73	0,58	0,43	0,29	0,19	0,11	0,06	0,03
150	1	0,98	0,93	0,86	0,77	0,66	0,55	0,44	0,35	0,26	0,19	0,02
200	1	1	0,96	0,91	0,85	0,78	0,7	0,61	0,53	0,45	0,37	0,11	0,01
300	1	1	0,98	0,96	0,92	0,88	0,84	0,79	0,73	0,68	0,62	0,34	0,14	0,05
500	1	1	1	0,98	0,96	0,95	0,93	0,91	0,88	0,85	0,82	0,64	0,46	0,3

 

Додаток 26.

Коефіцієнт Квид для визначення потужності дози випромінювання

в стороні від осі сліду (стійка атмосфера «F»)

R, км	Видалення від осі сліду, км
	0,5	1	1.5	2	2.5	3	4	5	6	7	8	10	15	20
5
7	0.1
10	0.12
12	0.21
14	0.31
15	0.36	0.01
16	0.4	0.02
18	0.47	0.05
20	0.54	0.08
25	0.66	0.19	0.02
30	0.74	0.3	0.06
40	0.83	0.48	0.19	0.05	0.01
50	0.88	0.61	0.33	0.14	0.04	0.01
60	0.91	0.7	0.45	0.24	0.11	0.04
70	0.93	0.76	0.55	0.34	0.19	0.09	0.01
80	0.94	0.81	0.62	0.43	0.27	0.15	0.03
90	0.95	0.83	0.68	0.5	0.34	0.22	0.09
100	0.96	0.86	0.72	0.57	0.41	0.28	0.1	0.01
150	0.98	0.93	0.85	0.76	0.65	0.54	0.33	0.18	0.08	0.03	0.01
200	0.98	0.96	0.91	0.84	0.77	0.69	0.52	0.36	0.23	0.13	0.07	0.01
250	0.99	0.97	0.93	0.88	0.82	0.76	0.62	0.48	0.36	0.25	0.16	0.07
300	1	0.98	0.95	0.92	0.88	0.83	0.72	0.6	0.49	0.37	0.28	0.13	0.01
350	1	0.99	0.96	0.93	0.9	0.85	0.7	0.65	0.56	0.4	0.36	0.21	0.04	0.01
400	1	0.99	0.97	0.94	0.91	0.88	0.8	0.7	0.62	0.52	0.44	0.29	0.08	0.02
450	1	1	0.98	0.95	0.94	0.93	0.84	0.76	0.68	0.59	0.52	0.37	0.12	0.03
500	1	1	0.98	0.96	0.95	0.93	0.88	0.81	0.75	0.67	0.6	0.45	0.16	0.04

Додаток 27.

Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження

хмари НХР при розливі «в піддон»

Наименование НХР	Висота обвалування, м
	1	2	3
Хлор	2,1	2,4	2,5
Аміак		2,25	2,35
Сірчаний ангідрид	2,5	3,0	3,1
Сірководень	1,6	-	-
Соляна кислота	4,6	7,4	10
Хлорпікрин	5,3	8,8	11,6
Формальдегід	2,1	2,3	2,5

Примітка:

1. Якщо місткості, в яких міститься НХР, герметично закриваються і обладнані спеціальними уловлювачами, відповідний коефіцієнт збільшується в 3 рази

2. У разі проміжних значень висота обвалування, значення висоти обвалування округляється до найближчого.

Додаток 28.

Швидкість перенесення переднього фронту хмари

забрудненого повітря залежно від швидкості вітру

і ступені вертикальної стійкості повітря

Швидкість вітру, м/с
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Швидкість перенесення переднього фронту хмари забрудненого повітря, км/годину
ІНВЕРСІЯ
5	10	16	21
ІЗОТЕРМІЯ
6	12	18	24	29	35	41	47	53	59
КОНВЕКЦІЯ
7	14	21	28

Додаток 29.

В умовах міської, сільської забудови або лісів глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря для кожного 1 км цих зон зменшується на відповідний коефіцієнт

Ступінь вертикальної стійкості повітря	Міська забудова	Лісові масиви	Сільська забудова
Інверсія	3,5	1,8	3
Ізотермія	3	1,7	2,5
Конвекція	3	1,5	2

Додаток 30.

Коефіцієнт (К), залежний від ступеня

вертикальної стійкості повітря (СВСП)

Інверсія	Ізотермія	Конвекція
0,081	0,133	0,235

Додаток 31.

Коефіцієнт φ, залежний від швидкості вітру

м/с	<1	1	2	>2
φ	360	180	90	45

Для оперативного планування приймається φ= 360°

Додаток 32.

Можливі втрати робочих, службовців і населення

від НХР в осередку ураження %

Умови знаходження людей	Без протигазів	Забезпеченість людей протигазами, %
		20	30	40	50	60	70	80	90	100
На відкритій місцевості	90-100	75	65	58	50	40	35	25	18	10
У простих укриттях, будівлях	50	40	35	30	27	22	18	14	9	4

Примітка: Орієнтовна структура втрат людей в осередку ураження складе %: легкого ступеня – 25, середнього і важкого ступеня (з виходом з ладу не менше ніж на 2-3 тижні і що потребують госпіталізації) – 40, із смертельним результатом – 35.

Додаток 33.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	ІНВЕРСІЯ
		ХЛОР	АМІАК
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	2,65	1,65	1,45	1,30
	0	2,85	1,85	1,55	1,4
	+20	3,15	2,05	1,65	1,5
1,0	-20	4,25	2,7	2,15	1,9			<0,5
	0	4,65	2,9	2,3	2,05
	+20	4,8	3	2,4	2,1
3,0	-20	8,35	5,1	3,95	3,35			1,15	0,80	0,65	0,55
	0	8,75	5,3	4,15	3,5			1,25	0,85	0,7	0,6
	+20	9,2	5,6	4,35	3,7			1,3	0,9	0,75	0,65
5,0	-20	11,6	6,9	5,3	4,5			1,5	1	0,85	0,75
	0	12,2	7,3	5,6	4,7			1,6	1,1	0,95	0,85
	+20	12,8	7,6	5,8	4,9			1,65	1,15	1	0,9
10,0	-20	17,7	10,4	7,9	6,6			2,3	1,5	1,2	1,05
	0	18,5	10,9	8,3	6,9			2,45	1,55	1,3	1,05
	+20	19,3	11,3	8,6	7,2			2,65	1,75	1,45	1,25
20	-20	27,1	15,7	11,8	9,8			3,8	2,35	1,9	1,6
	0	28,3	16,4	12,3	10,2			4,05	2,55	2,05	1,8
	+20	29,7	17,2	12,9	10,7			4,3	2,7	2,15	1,9
30	-20	35	20,1	15	12,4			4,9	3,05	2,4	2,1
	0	36,7	21	15,7	12,9			5,25	3,25	2,6	2,25
	+20	38,5	22	16,4	13,5			5,45	3,4	2,7	2,35
50	-20	48,2	27,3	20,3	16,6			6,6	4,05	3,2	2,25
	0	50,4	28,6	21,2	17,3			6,85	4,2	3,3	2,35
	+20	52,9	30	22,1	18,1			7,2	4,4	3,45	2,45
70	-20	59,9	33,7	24,8	20,3			8,1	4,95	3,85	3,25
	0	62,6	35,7	25,9	21,1			8,45	5,15	4	3,4
	+20	65,6	36,8	27,1	22			8,9	5,45	4,2	3,6
100	-20	75	41,9	30,8	25			10,2	6,2	4,75	3,95
	0	78,7	43,8	32,1	26,1			10,8	6,5	5	4,15
	+20	82,2	45,9	33,6	27,2			11,3	6,75	5,2	4,35
300	-20	149	81,6	59,2	47,8			20,1	11,8	9	7,4
	0	156	85,4	61,9	49,9			21	12,4	9,3	7,7
	+20	164	89,5	64,8	52,2			21,9	12,9	9,7	8

Додаток 34.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	ІЗОТЕРМІЯ
		ХЛОР	АМІАК
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	1,1	0,75	0,6	0,5	<0,5	<0,5
	0	1,2	0,85	0,65	0,55	0,5	<0,5
	+20	1,3	0,95	0,7	0,6	0,55	<0,5
	+40	1,4	1,05	0,75	0,65	0,6	<0,5
1,0	-20	1,65	1,1	0,95	0,85	0,75	0,6
	0	1,75	1,2	1	0,9	0,8	0,65
	+20	1,8	1,25	1,1	1	0,9	0,7
	+40	1,9	1,35	1,2	1,1	1	0,75
3,0	-20	3,3	2,1	1,7	1,5	1,3	1	<0,5
	0	3,7	2,3	1,9	1,65	1,5	1,15
	+20	3,9	2,5	2	1,8	1,6	1,2
	+40	4,05	2,6	2,05	1,85	1,7	1,25
5,0	-20	4,7	2,95	2,35	2,05	1,9	1,4	<0,5
	0	5,05	3,15	2,6	2,2	2	1,45
	+20	5,25	3,25	2,6	2,3	2,05	1,5
	+40	5,45	3,4	2,65	2,35	2,15	1,55
10	-20	7,1	4,35	3,4	2,9	2,65	1,95	1,15	0,80	0,65	0,55	0,50	<0,5
	0	7,35	4,5	3,5	3,05	2,75	2,05	1,25	0,85	0,7	0,6	0,55	<0,5
	+20	7,8	4,75	3,7	3,2	2,9	2,15	1,3	0,9	0,75	0,65	0,6	<0,5
	+40	8,1	4,95	3,85	3,3	3	2,2	1,35	0,95	0,8	0,7	0,65	0,5
20	-20	11	6,45	5,05	4,25	3,8	2,8	1,45	1	0,85	0,7	0,65	0,5
	0	11,6	6,75	5,35	4,5	4	2,95	1,55	1,1	0,9	0,75	0,7	0,55
	+20	12,1	7,1	5,55	4,7	4,15	3,05	1,6	1,15	0,95	0,8	0,75	0,6
	+40	12,6	7,35	5,75	4,9	4,3	3,15	1,65	1,2	1	0,85	0,8	0,65
30	-20	14,2	8,35	6,4	5,35	4,7	3,4	1,8	1,25	1	0,85	0,8	0,6
	0	14,8	8,75	6,7	5,6	4,9	3,6	1,95	1,3	1,1	0,95	0,85	0,65
	+20	15,5	9,15	6,95	5,8	5,1	3,7	2,05	1,4	1,2	1	0,9	0,7
	+40	16,1	9,45	7,2	6	5,25	3,85	2,25	1,5	1,25	1,1	1	0,75
50	-20	19,3	11,3	8,8	7,2	6,3	4,45	2,6	1,7	1,35	1,2	1,15	0,85
	0	20,2	11,8	9,15	7,5	6,55	4,65	2,75	1,8	1,45	1,3	1,2	0,9
	+20	21,1	12,4	10	7,8	6,8	4,8	3	1,95	1,6	1,4	1,3	0,95
	+40	22	12,9	9,9	8,05	7,05	5	3,15	2,05	1,65	1,45	1,35	1
70	-20	23,6	13,8	10,4	8,6	7,5	5,25	3,55	2,25	1,8	1,55	1,4	1
	0	24,7	14,3	10,8	8,9	7,8	5,45	3,7	2,35	1,9	1,65	1,5	1,1
	+20	26	15,1	11,3	9,3	8,15	5,7	3,85	2,4	1,95	1,7	1,55	1,15
	+40	27	15,6	11,7	9,65	8,4	5,9	3,95	2,5	2	1,75	1,6	1,2
100	-20	29,6	17,1	12,9	10,7	9,3	6,3	4,1	2,6	2,05	1,8	1,65	1,25
	0	30,9	17,9	13,4	11,1	9,65	6,55	4,45	2,8	2,25	1,9	1,8	1,3
	+20	32,5	18,7	14	11,6	10,1	6,85	4,6	2,9	2,3	2	1,85	1,35
	+40	33,7	19,4	14,5	12	10,4	7,05	4,9	3	2,4	2,1	1,9	1,4
300	-20	59,3	33,4	24,6	20,1	17,3	11,2	8	4,9	3,8	3,05	2,8	2,1
	0	62	34,9	25,7	20,9	18	11,7	8,35	5,1	4	3,2	2,95	2,15
	+20	65	36,5	26,8	21,9	18,8	12,2	8,85	5,4	4,2	3,25	3	2,2
	+40	67,6	37,9	27,8	22,7	19,5	12,6	9,15	5,55	4,3	3,3	3	2,25

Додаток 35.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	КОНВЕКЦІЯ
		ХЛОР	АМІАК
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	<0,5
	0
	+20
	+40
1,0	-20	0,65	0,5	<0,5	<0,5
	0	0,75	0,6	0,5	<0,5
	+20	0,8	0,65	0,55	<0,5
	+40	0,9	0,7	0,6	0,5
3,0	-20	1,65	1,1	0,9	0,8
	0	1,8	1,2	1	0,85
	+20	1,9	1,25	1,05	0,9
	+40	2	1,35	1,1	0,95
5,0	-20	2,25	1,45	1,2	1,1
	0	2,4	1,55	1,35	1,2
	+20	2,65	1,75	1,45	1,25
	+40	2,85	1,85	1,55	1,35
10	-20	3,8	2,3	1,8	1,6			<0,5
	0	4,05	2,55	2,05	1,8
	+20	4,25	2,7	2,2	1,9
	+40	4,4	2,75	2,2	1,95
20	-20	5,8	3,55	2,8	2,4			<0,5
	0	6,05	3,75	2,9	2,5
	+20	6,35	3,9	3,1	2,65
	+40	6,6	4,05	3,15	2,75			0,6	<0,5
30	-20	7,3	4,45	3,45	3			0,95	0,65	0,5	<0,5
	0	7,6	4,65	3,6	3,1			1,05	0,75	0,5	<0,5
	+20	8	4,85	3,8	3,25			1,1	0,8	0,65	0,55
	+40	8,35	5,05	3,9	3,4			1,2	0,9	0,7	0,6
50	-20	10,2	6,1	4,75	3,95			1,4	0,95	0,75	0,7
	0	10,7	6,4	4,95	4,15			1,45	1	0,8	0,75
	+20	11,2	6,7	5,2	4,35			1,5	1,05	0,85	0,8
	+40	11,7	7	5,35	4,5			1,55	1,1	0,9	0,85
70	-20	12,4	7,4	5,7	4,8			1,6	1,1	0,9	0,8
	0	13	7,8	5,95	5			1,7	1,2	0,95	0,85
	+20	13,7	8,15	602	5,25			1,8	1,25	1	0,9
	+40	14,1	8,4	604	5,4			1,9	1,3	1,05	0,95
100	-20	15,4	9,1	7	5,8			2,1	1,3	1,1	0,95
	0	16,1	9,5	7,25	6,05			2,2	1,4	1,2	1,05
	+20	16,8	9,9	7,5	6,3			,3	1,5	1,25	1,1
	+40	17,5	10,3	7,8	6,5			2,45	1,6	1,35	1,15
300	-20	30,4	17,6	13,2	11			4,2	2,7	2,1	1,9
	0	31,9	18,4	13,8	11,4			4,55	2,9	2,3	2
	+20	33,4	19,3	14,4	11,9			4,75	3	2,4	2
	+40	34,7	20	14,9	12,3			4,9	3,1	2,5	2,2

Додаток 36.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	ІНВЕРСІЯ
		СІРЧАНИЙ АНГІДРИД	СІРКОВОДЕНЬ
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	1,35	0,95	0,75	0,65
	0	1,45	1	0,8	0,7
	+20	1,55	1,1	0,9	0,8
1,0	-20	1,95	1,25	1,05	0,95			<0,5
	0	2,1	1,4	1,15	1
	+20	2,3	1,5	1,25	1,1
3,0	-20	3,85	2,4	1,9	1,7			0,95	0,65	0,5	<0,5
	0	4,4	2,7	2,2	1,9			1,05	0,75	0,6	<0,5
	+20	4,85	3,05	2,4	2,1			1,1	0,8	0,65	0,55
5,0	-20	5,2	3,2	2,5	2,15			1,4	0,95	0,8	0,7
	0	5,85	3,6	2,8	2,45			1,5	1,05	0,85	0,75
	+20	6,45	3,95	3,1	2,7			1,6	1,1	0,9	0,8
10,0	-20	7,85	4,75	3,7	3,1			2,25	1,5	1,2	1,1
	0	9,25	5,65	4,35	3,7			2,5	1,65	1,3	1,2
	+20	9,9	6	4,65	3,9			2,6	1,7	1,4	1,25
20	-20	12,2	7,25	5,5	4,6			3,8	2,4	1,95	1,75
	0	14,1	8,35	6,35	5,3			3,95	2,5	,05	1,8
	+20	15,2	8,95	6,8	5,7			4,05	2,55	,1	1,85
30	-20	15,4	9,1	6,8	5,75			4,8	3	2,4	2,2
	0	18,1	10,6	8,1	6,75			5	3,1	2,5	2,3
	+20	19,4	11,4	8,6	7,2			5,1	3,2	2,55	2,35
50	-20	21,2	12,4	9,25	7,65			6,35	3,9	3,05	2,65
	0	24,7	14,3	10,8	9			6,7	4,1	3,2	2,8
	+20	26,4	15,3	11,5	9,5			6,95	4,25	3,3	2,9
70	-20	26,2	16,2	12,4	9,4			7,75	4,75	3,7	3,2
	0	30,8	17,8	13,3	11			8,2	5	3,85	3,35
	+20	32,9	19	14,2	11,7			8,4	5,1	3,95	3,4
100	-20	32,9	19,9	15	12,6			9,8	5,95	4,6	3,95
	0	38,4	21,9	16,4	13,5			10,3	6,25	4,8	4,1
	+20	41,1	23,5	17,5	14,3			10,6	6,4	4,9	4,2
300	-20	66,1	37	27,1	21,8			19	11,2	8,5	7,1
	0	76,9	43	31,5	25,2			20	11,8	8,9	7,45
	+20	82,2	45,9	33,6	26,8			20,9	12,2	9,15	7,65

Додаток 37.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	ІЗОТЕРМІЯ
		СІРЧАНИЙ АНГІДРИД	СІРКОВОДЕНЬ
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20
	0
	+20
	+40
1,0	-20	0,6	<0,5
	0	0,7
	+20	0,75
	+40	0,8
3,0	-20	1,6	10,5	0,85	0,75	0,7	0,5
	0	1,7	1,15	0,95	0,85	0,75	0,55
	+20	1,8	1,25	1,05	0,9	0,8	0,6
	+40	1,9	1,3	1,1	1	0,85	0,65
5,0	-20	2,1	1,35	1,15	1	0,9	0,7	<0,5
	0	2,4	1,5	1,3	1,1	1,05	0,8
	+20	2,6	1,65	1,4	1,2	1,1	0,85
	+40	2,7	1,75	1,45	1,3	1,2	0,9
10	-20	3,35	2,1	1,7	1,5	1,35	1	0,65	<0,5
	0	3,7	2,35	1,9	1,6	1,5	1,1	0,7
	+20	4,1	2,55	2,1	1,85	1,6	1,2	0,75
	+40	4,3	2,7	2,2	1,95	1,75	1,3	0,8
20	-20	4,8	3,05	2,4	2,1	1,9	1,4	1,35	0,95	0,75	0,65	0,6	<0,5
	0	5,6	3,5	2,7	2,35	2,1	1,6	1,4	1,05	0,8	0,7	0,65	<0,5
	+20	6,15	3,75	2,95	2,55	2,3	1,75	1,55	1,1	0,85	0,75	0,7	0,5
	+40	6,4	3,95	3,1	2,7	2,4	1,8	1,65	1,15	0,9	0,8	0,75	0,55
30	-20	6,	3,8	2,95	2,5	2,3	1,7	1,7	1,15	0,95	0,85	0,75	0,55
	0	7,2	4,4	3,45	2,95	2,65	2	1,9	1,3	1,05	0,95	0,85	0,6
	+20	7,7	4,75	3,65	3,15	2,85	2,15	2	1,35	1,1	1	0,9	0,65
	+40	8,15	4,95	3,85	3,3	3	2,25	2,1	1,4	1,15	1,05	0,95	0,7
50	-20	8,6	5,25	4,05	3,4	3,05	2,25	2,35	1,65	1,35	1,2	1,1	0,8
	0	10,2	6	4,7	3,95	3,55	,65	2,75	1,8	1,45	1,3	1,2	0,85
	+20	10,9	6,3	5	4,2	3,75	2,8	2,85	1,85	1,5	1,35	1,25	0,9
	+40	11,4	6,65	5,25	4,4	3,95	2,95	2,85	1,85	1,5	1,35	1,25	0,9
70	-20	11,9	6,35	4,85	4,1	3,55	2,7	3,2	2,1	1,7	1,5	1,4	1,05
	0	12,4	7,4	5,7	4,75	4,2	3,1	3,4	2,2	1,8	1,6	1,45	1,1
	+20	13,3	8	6,1	5,1	4,5	3,35	3,5	2,25	1,85	1,65	1,5	1,15
	+40	14	8,3	6,35	5,35	4,7	3,45	3,6	2,3	1,9	1,7	1,55	1,2
100	-20	14,2	7,8	5,9	4,95	4,3	3,15	4,1	2,6	2,1	1,85	1,7	1,25
	0	15,3	9,05	6,9	5,75	5,05	3,7	4,3	2,7	2,15	1,9	1,75	1,3
	+20	16,4	9,7	7,35	6,15	5,4	3,95	4,4	2,75	2,2	1,95	1,8	1,35
	+40	17,2	10,1	7,65	6,4	5,6	4,1	4,5	2,8	2,25	2	1,85	1,4
300	-20	25,9	12,6	11,3	9,3	8,05	5,5	7,65	4,7	3,65	3,05	2,85	2,1
	0	30,5	17,6	13,	10,9	9,45	6,45	8,15	4,95	3,85	3,2	3	2,2
	+20	32,6	18,8	14	11,6	10,1	6,9	8,35	5,05	3,95	3,3	3,05	2,25
	+40	34,2	19,7	14,7	12,1	10,5	7,15	8,55	5,2	4	3,35	3,1	2,3

Додаток 38.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	КОНВЕКЦІЯ
		СІРЧАНИЙ АНГІДРИД	СІРКОВОДЕНЬ
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20
	0
	+20
	+40
1,0	-20	<0,5
	0
	+20
	+40
3,0	-20	0,65	<0,5
	0	0,75
	+20	0,8
	+40	0,85
5,0	-20	1,2	0,85	0,7	0,55
	0	1,3	0,95	0,75	0,65
	+20	1,4	1	0,8	0,7
	+40	1,45	1,05	0,85	0,75
10	-20	1,7	1,15	0,95	0,85
	0	1,9	1,25	1,05	0,95
	+20	2	1,35	1,1	0,95
	+40	2,1	1,45	1,15	1
20	-20	2,6	1,7	1,4	1,25			<0,5
	0	3	1,9	1,6	1,4
	+20	3,2	2,05	1,7	1,5
	+40	3,5	2,25	1,85	1,65
30	-20	3,4	2	1,7	1,6			0,7	0,5	<0,5	<0,5
	0	3,8	2,3	1,9	1,75			0,8	0,6	0,5	<0,5
	+20	4,2	2,65	2,1	1,85			0,85	0,65	0,55	<0,5
	+40	4,45	2,8	2,25	1,95			0,9	0,7	0,6	0,55
50	-20	4,65	,85	2,25				1,3	0,9	0,75	0,65
	0	5,1	3,2	2,5	2,2			1,4	1	0,8	0,75
	+20	5,7	3,5	2,75	2,4			1,75	1,05	0,85	0,75
	+40	6	3,65	2,9	2,5			1,5	1,1	0,9	0,8
70	-20	5,5	3,35	2,65	,25			1,5	1	0,8	0,7
	0	6,3	3,85	3	2,6			1,65	1,1	0,9	0,8
	+20	6,85	4,2	3,3	2,8			1,75	1,2	1	0,85
	+40	7,2	4,4	3,4	2,95			1,85	1,25	1,05	0,9
100	-20	6,8	4,1	3,2	2,75			2	1,3	1,1	0,9
	0	7,95	4,85	3,75	3,2			2,15	1,4	1,15	1,05
	+20	8,5	5,2	4	3,4			2,25	1,5	1,2	0,1
	+40	9	5,45	4,25	3,6			2,35	1,55	1,3	0,15
300	-20	13,5	8	6,05	5,05			4,2	,65	2,15	0,9
	0	15,7	9,25	7,05	5,9			4,4	2,75	2,2	0,95
	+20	16,9	9,9	7,55	6,3			4,5	2,8	2,25	2
	+40	17,6	10,4	7,85	6,55			4,6	2,9	2,3	2,05

Додаток 39.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	ІНВЕРСІЯ
		СІРКОВУГЛЕЦЬ	СОЛЯНА КИСЛОТА
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20		<0,5
	0
	+20
			1,35    0,95   0,75  0,65
1,0	-20	<0,5			<0,5	<0,5	<0,5	<0,5
	0				1,25	0,95	0,85	0,75
	+20				1,95	1,25	1,05	0,95
3,0	-20				1,25	0,95	0,8	0,75
	0				2,15	1,6	1,5	1,4
	+20				3,9	2,45	1,95	1,7
5,0	-20	<0,5	<0,5			1,55	1,45	1,05	1
	0	<0,5				3,05	2,2	1,95	1,85
	+20	0,6				5,25	3,2	2,5	2,2
10,0	-20	<0,5				2,3	1,75	1,6	1,5
	0	0,6				4,65	3,2	2,75	2,55
	+20	1,3	0,9	0,75	0,65			7,95	4,85	3,75	3,15
20	-20	0,6	<0,5	<0,5	<0,5			3,6	2,6	2,25	2,1
	0	1,3	0,95	0,85	0,8			6,8	4,8	4,15	3,75
	+20	1,8	1,2	1	0,85			12,3	7,3	5,55	4,65
30	-20	1,15	0,85	0,75	0,7			4,65	3,2	2,75	2,55
	0	1,55	1,15	1,05	0,95			8,75	6,1	5,25	4,7
	+20	2,25	1,5	1,25	1,1			15,6	9,2	7	5,8
50	-20	1,4	1,05	0,95	0,9			6,1	4,25	3,7	3,35
	0	2,05	1,55	1,4	1,35			12,2	8,2	6,95	6,3
	+20	3,25	2,05	1,65	1,45			21,5	12,5	9,35	7,75
70	-20	1,65	1,25	1,15	1,1			7,5	5,35	4,5	4,1
	0	2,55	1,9	1,7	1,55			14,8	10,1	8,45	7,55
	+20	3,9	2,45	1,95	1,7			26,5	15,4	11,5	9,5
100	-20	2,05	1,55	1,4	1,35			9,5	6,5	5,55	5,1
	0	3,25	2,3	2,05	1,9			18,7	12,4	10,4	9,35
	+20	4,85	3	2,35	2,05			33,3	19,1	14,2	11,7
300	-20	4,1	2,9	2,45	2,3			18,7	12,4	10,4	9,35
	0	6	4,2	3,65	3,3			37,1	24,2	21,1	17,8
	+20	9,4	5,65	4,35	4,6			66,9	37,5	27,5	22,3

Додаток 40.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	ІЗОТЕРМІЯ
		СІРКОВУГЛЕЦЬ	СОЛЯНА КИСЛОТА
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20		<0,5
	0
	+20
	+40
1,0	-20		<0,5	<0,5
	0
	+20		0,6
	+40		0,7	0,5	<0,5
3,0	-20		<0,5	<0,5
	0		0,7	0,5
	+20		1,6	1,05	0,9	0,8	0,7	0,55
	+40		1,7	1,1	0,95	0,8	0,75	0,55
5,0	-20	<0,5	0,8	0,7	0,6	0,55	0,5	<0,5
	0		1,3	1	0,9	0,85	0,8	0,6
	+20		2,15	1,2	1,15	1	0,9	0,7
	+40		2,25	1,45	1,2	1,05	0,95	0,75
10	-20	<0,5	1,15	0,9	0,75	0,7	0,65	0,6
	0		1,85	1,35	1,3	1,25	1,2	0,9
	+20		3,35	2,1	1,7	1,5	1,35	1
	+40		3,55	,2	1,8	1,55	1,4	1,05
20	-20	<0,5	1,5	1,1	1	0,95	0,95	0,9
	0		2,9	2,1	1,85	1,75	1,7	1,3
	+20		5,05	3,1	2,4	,05	1,9	1,4
	+40	0,6	<0,5	5,3	3,25	2,5	2,2	2	1,5
30	-20	<0,5	1,85	1,4	1,3	1,25	1,	1,1
	0		3,7	2,65	2,3	2,1	2,05	1,5
	+20	0,8	0,6	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	6,3	3,85	3	2,55	2,3	1,75
	+40	1	0,7	0,55	0,5	<0,5	<0,5	6,65	4,05	3,15	,7	2,4	1,85
50	-20	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	2,55	1,9	1,7	1,6	1,55	1,4
	0	0,65	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	5	3,45	2,95	2,75	2,65	2,05
	+20	1,35	0,95	0,75	<0,5	0,6	0,45	8,75	4,5	4,1	3,4	3,05	2,3
	+40	1,45	1	0,85	0,75	0,65	0,5	9,35	5,6	4,3	3,6	3,2	2,4
70	-20	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	2,2	,25	2	1,9	1,8	1,65
	0	1	0,7	0,55	0,5	<0,5	<0,5	5,95	4,2	3,6	3,35	3,2	2,4
	+20	1,6	1,05	0,9	0,8	0,7	0,55	10,7	6,4	4,9	4,1	3,6	2,7
	+40	1,7	1,15	0,95	0,85	0,75	0,6	11,4	6,8	5,25	4,35	3,75	2,85
100	-20	0,65	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	3,9	2,8	2,4	2,25	2,15	2,05
	0	1,35	1	0,9	0,85	0,8	0,6	7,45	5,3	4,45	4,05	3,8	2,85
	+20	1,95	1,3	1,05	0,9	0,85	0,65	12,4	7,9	6	5	4,2	3,2
	+40	2,1	1,4	1,15	1,05	0,95	0,7	14,1	8,3	6,35	5,25	4,5	3,4
300	-20	1,65	1,25	1,15	1,1	1,05	1	7,45	5,3	4,45	4,05	3,8	3,5
	0	2,5	1,9	1,7	1,6	1,55	1,05	14,7	10	8,4	7,5	7	4,95
	+20	3,9	2,4	1,95	1,7	1,55	1,15	26,3	15,2	11,5	9,45	8,2	5,6
	+40	4,25	2,65	2,1	1,9	1,7	1,25	28	16,2	12,2	9,95	8,45	5,9

Додаток 41.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	КОНВЕКЦІЯ
		СІРКОВУГЛЕЦЬ	СОЛЯНА КИСЛОТА
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20
	0
	+20
	+40
1,0	-20
	0
	+20
	+40
3,0	-20		<0,5
	0
	+20		0,65	<0,5	<0,5	<0,5
	+40		0,75	0,5	<0,5	<0,5
5,0	-20		<0,5
	0
	+20		1,2	0,85	0,7	0,6
	+40		1,3	0,95	0,8	0,7
10	-20		<0,5	<0,5	<0,5	<0,5
	0		0,95	0,65	0,5	<0,5
	+20		1,7	1,15	0,95	0,85
	+40		1,8	1,2	1	1,9
20	-20		0,55	<0,5	<0,5	<0,5
	0		1,5	1,15	1,05	1
	+20		2,65	1,7	1,4	1,25
	+40		2,85	1,8	1,5	1,35
30	-20		1	0,85	0,75	0,65
	0		1,9	1,45	1,3	1,25
	+20		3,5	2,2	1,75	1,55
	+40		3,65	2,25	1,8	1,6
50	-20		1,4	1,05	0,95	0,9
	0		2,6	2	1,75	1,65
	+20		4,7	2,9	,3	2
	+40		5	3	2,35	2,05
70	-20	<0,5		1,7	1,3	1,1	1,05
	0			3,3	2,35	2,05	1,95
	+20	0,65	<0,5	<0,5	<0,5			5,6	3,4	,65	2,3
	+40	0,8	0,55	<0,5	<0,5			5,9	3,6	2,8	2,4
100	-20	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5			2	1,5	1,4	1,3
	0	0,5	<0,5	<0,5	<0,5			4	2,9	,45	2,25
	+20	1	0,7	0,55	<0,5			6,9	4,2	3,3	2,8
	+40	1,25	0,9	0,7	0,6			7,3	4,45	3,45	2,9
300	-20	1	0,85	0,7	0,65			4	,9	2,45	2,25
	0	1,4	1,05	0,95	0,9			7,7	5,45	4,6	4,2
	+20	2	1,3	1,1	0,95			13,7	8,1	6,2	5,1
	+40	2,2	1,5	1,15	1,05			14,5	8,5	6,5	5,4

Додаток 42.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	ІНВЕРСІЯ
		ХЛОРПІКРИН	ФОРМАЛЬДЕГІД
		Швидкість  вітру, м/с
		1	2	3	4	5	13	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	1,3	0,95	0,87	0,8			2,65	1,7	1,4	1,25
	0	2,35	1,75	1,6	1,5			2,9	2	1,6	1,4
	+20	5	3,45	2,95	2,7			3,25	2,1	1,7	1,5
1,0	-20	1,85	1,35	1,2	1,15			4,1	2,75	2,15	1,9
	0	3,65	2,6	2,25	2,1			4,65	3,15	2,45	2,15
	+20	7,4	5,25	4,45	4,05			4,9	3,25	2,6	2,25
3,0	-20	3,7	2,6	2,25	2,1			7,75	4,7	3,65	3,1
	0	6,9	4,9	4,2	3,8			8,85	5,4	4,2	3,55
	+20	14,7	9,95	8,35	7,45			9,45	5,75	4,45	3,8
5,0	+40	28,6	18,9	15,7	13,9			9,9	6	4,65	3,95
	-20	5	3,45	2,95	2,75			10,8	6,4	4,9	4,1
	0	9,7	6,65	5,6	5,05			12,3	7,35	5,65	4,75
	+20	20,2	13,4	11,3	10,1			13,1	7,8	6	5
10,0	-20	7,4	5,25	4,45	4,05			16,4	9,6	7,3	6
	0	14,7	9,95	8,35	7,45			18,7	11	8,35	6,95
	+20	31,3	20,7	17,	15,2			19,7	11,6	8,8	7,3
20	-20	11,5	7,6	6,55	5,95			25,1	14,6	10,9	9
	0	22,5	15,1	12,6	11,3			28,5	16,5	12,4	10,2
	+20	48,2	31,5	25,9	22,9			30,4	17,6	13,2	10,8
30	-20	14,7	9,95	8,35	7,45			32,7	18,7	14	11,4
	0	29,3	19,3	16	14,2			37,1	21,3	15,9	13
	+20	62,6	40,5	32,8	28,5			39,4	22,5	16,8	13,7
50	-20	20,2	13,4	11,3	10,2			44,9	25,4	21,6	17,5
	0	40,3	26,4	21,8	19,3			50,9	28,9	24,2	19,6
	+20	86	54,1	43,9	38,8			54,1	30,7	25,4	20,6
70	-20	24,8	16,7	13,8	12,4			55,8	31,4	23,1	18,7
	0	49,8	32,5	26,7	23,6			63,1	35,6	26,1	21,3
	+20	105	66,9	54,9	48,8			67,1	37,7	27,8	22,5
100	-20	31,3	20,7	17	15,2			69,9	39,1	28,7	23,1
	0	62,6	40,5	32,8	28,5			79,2	44,3	32,5	26,3
	+20	133	86	69,1	60,5			84,2	47	34,5	27,8
300	-20	62,6	40,5	32,8	28,5			139	76,1	55,6	44,4
	0	123	79,6	65	56,6			158	86,3	62,9	50,3
	+20	276	175	137	119			168	91,6	66,7	53,3

Додаток 43.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	ІЗОТЕРМІЯ
		ХЛОРПІКРИН	ФОРМАЛЬДЕГІД
		Швидкість  вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	<0,5	1,1	0,8	0,7	0,6	0,55	0,4
	0	1	0,85	0,75	0,7	0,65	0,6	1,2	0,9	0,8	0,7	0,6	0,45
	+20	2	1,5	1,35	1,3	1,25	1,2	1,25	0,95	0,85	0,75	0,65	0,5
	+40	3,9	2,8	2,4	2,2	2,1	2,05	1,3	1	0,9	0,8	0,7	0,55
1,0	-20	0,8	0,7	0,65	0,6	0,55	0,5	1,65	1,1	0,9	0,8	0,7	0,55
	0	1,5	1,1	1	0,95	0,9	0,85	1,85	1,25	1	0,9	0,8	0,6
	+20	3,2	2,25	2	1,9	1,8	1,65	1,95	1,3	1,1	0,95	0,85	0,65
	+40	5,8	4,05	3,5	3,25	3,1	2,85	2,05	1,4	1,15	1	0,9	0,7
3,0	-20	1,5	1,1	1	0,95	0,9	0,85	3,3	2,1	1,7	1,5	1,35	1
	0	2,95	2,1	1,85	1,8	1,7	1,55	3,7	2,4	1,95	1,7	1,5	1,15
	+20	5,9	4,1	3,55	3,3	3,15	2,9	4	2,6	2,1	1,85	1,65	1,2
	+40	11,5	7,85	6,55	5,95	5,6	4,95	4,2	2,7	2,2	1,9	1,7	1,25
5,0	-20	2	1,5	1,4	1,35	1,3	1,2	4,45	2,8	2,2	1,9	1,75	1,3
	0	4	2,85	2,45	2,25	2,15	2,05	5,1	3,25	2,55	2,2	2,05	1,5
	+20	8,15	5,7	4,8	4,4	4,1	3,8	5,35	3,4	2,7	2,35	2,15	1,6
	+40	15,6	10,7	8,85	7,95	7,4	6,4	5,6	3,55	2,8	2,45	2,25	1,65
10	-20	3,2	2,25	2	1,9	1,8	1,65	6,55	4	3,1	2,65	2,4	1,8
	0	5,85	4,1	3,55	3,3	3,15	2,9	7,5	4,6	3,6	3,1	2,75	2,12
	+20	12,6	8,45	7,15	6,5	6	5,35	8	4,9	3,8	3,3	2,95	2,2
	+40	24	16,2	13,4	12	11,1	9,25	8,4	5,15	4	3,4	3,1	2,3
20	-20	4,75	3,3	2,8	2,6	2,55	2,4	10,2	6,1	4,7	3,9	3,45	2,6
	0	9,2	6,3	5,9	4,8	4,5	4,1	11,7	7	5,4	4,55	4	3
	+20	19,3	12,8	10,7	9,7	9	7,55	12,4	7,45	5,75	4,8	4,25	3,15
	+40	37,5	24,5	20,3	18,1	16,7	13,5	12,9	7,75	6	4,95	4,4	3,3
30	-20	5,85	4,1	3,55	3,3	3,15	2,9	13,1	7,75	5,9	4,9	4,25	3,15
	0	11,7	4	6,7	6,1	5,7	5,05	15	8,9	6,8	5,7	4,95	3,65
	+20	24,5	16,5	13,7	12,3	11,3	9,45	15,9	9,4	7,15	6	5,2	3,85
	+40	48,2	31,6	25,9	22,9	21,1	16,7	16,6	9,8	7,45	6,25	5,4	4
50	-20	8,1	5,7	4,8	4,4	4,1	3,8	17,9	10,5	8	6,55	5,7	4,05
	0	15,9	10,9	9,05	8,1	7,55	6,55	20,4	12	9,15	7,55	6,6	4,7
	+20	34,1	22,5	18,5	16,6	15,3	12,6	21,6	12,7	9,65	7,95	6,95	4,9
	+40	67,2	43,4	34,7	30,3	27,7	23,1	22,7	13,4	10,1	8,3	7,25	5,15
70	-20	10,1	6,95	5,8	5,2	4,95	4,4	21,9	12,7	9,6	7,85	6,,8	4,8
	0	19,8	13,1	11,1	9,95	9,2	7,7	24,9	14,5	11	9	7,8	5,5
	+20	42	27,6	22,7	20,2	18,6	14,8	26,6	15,5	11,7	9,55	8,3	5,85
	+40	82,9	52,1	42	37,1	34,3	28	27,8	16,2	12,2	10	8,6	6,1
100	-20	12,6	8,45	7,15	6,5	6	5,35	27,5	15,9	12	9,8	8,45	5,75
	0	24,4	16,5	13,7	12,3	11,3	9,4	31,2	18,1	13,7	11,2	9,7	6,6
	+20	53	34,4	28,1	25	22,6	18,2	33,3	19,3	14,5	11,7	10,2	7
	+40	102	64,9	53,1	47,4	43,2	34,6	34,8	21,1	15,1	12,4	10,6	7,25
300	-20	24,5	16,5	13,7	12,2	11,3	9,45	55,2	31,1	22,9	18,6	15,9	10,3
	0	49,4	32,1	36,4	23,4	21,4	17	62,5	35,3	26,	21,2	18,1	11,8
	+20	104	66,3	54,3	48,5	44,1	35,3	66,4	37,4	27,5	22,4	19,1	12,5
	+40	211	134	107	92,1	84,8	47,6	69,8	39,3	28,8	23,4	20	13

Додаток 44.

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря

у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті і транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Температура повітря, Тпов, °С	КОНВЕКЦІЯ
		ХЛОРПІКРИН	ФОРМАЛЬДЕГІД
		Швидкість  вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	<0,5			<0,5
	0
	+20	1,1	0,9	0,8	0,75
	+40	2	1,5	1,4	1,35
1,0	-20	<0,5			0,7	0,5	<0,5	<0,5
	0	0,8	0,7	0,65	0,6			0,8	0,55	<0,5	<0,5
	+20	1,6	1,2	1,1	1,05			0,85	0,6	<0,5	<0,5
	+40	3,2	2,25	2	1,9			0,9	0,65	0,5	<0,5
3,0	-20	0,8	0,7	0,65	0,6			1,7	1,1	0,95	0,8
	0	1,55	1,15	1,05	1			1,8	1,2	1,05	0,9
	+20	3,3	2,3	2	1,9			1,9	1,3	1,1	0,95
	+40	5,95	4,15	3,6	3,3			2,1	1,4	1,15	1
5,0	-20	1,1	0,9	0,8	0,75			2,3	1,5	1,25	1,1
	0	2	1,5	1,4	1,35			2,45	1,7	1,4	1,2
	+20	4,45	3,05	2,6	2,4			2,75	1,8	1,5	1,3
	+40	8,2	5,7	4,85	4,4			2,95	1,9	1,6	1,4
10	-20	1,65	1,2	1,1	1,05			3,6	2,25	1,8	1,6
	0	3,25	2,3	2,05	1,9			4	2,55	2,05	1,8
	+20	6,55	4,5	3,9	3,55			4,35	2,7	2,2	1,9
	+40	12,7	8,5	7,2	6,55			4,5	2,85	2,3	2
20	-20	2,5	1,8	1,65	1,55			5,3	3,25	2,55	2,2
	0	4,85	3,35	2,85	2,65			6,05	3,75	2,95	2,65
	+20	10,2	6,85	5,75	5,2			6,4	3,95	3,1	2,7
	+40	19,4	12,9	10,8	9,75			6,8	4,15	3,25	2,8
30	-20	3,3	2,3	2	1,9			6,7	4,1	3,2	2,7
	0	6,05	4,25	3,65	3,,35			7,65	4,7	3,65	3,1
	+20	13,1	8,6	7,3	6,65			8,2	5	3,9	3,3
	+40	24,7	16,6	13,8	12,3			8,6	5,2	4,05	3,45
50	-20	4,45	3,05	2,6	2,4			9,45	5,65	4,35	3,6
	0	8,35	5,8	4,95	4,5			10,7	6,45	4,95	4,15
	+20	17,9	11,7	9,75	8,85			11,4	6,85	5,25	4,4
	+40	34,3	22,5	18,6	16,6			12	7,15	5,5	4,6
70	-20	5,35	3,6	3,1	2,9			11,6	6,9	5,3	4,4
	0	10,4	7,1	5,95	5,35			13,2	7,85	6,05	5,05
	+20	21,9	14,3	12,1	10,8			14	8,35	6,4	5,35
	+40	42,3	27,8	22,8	20,3			14,6	8,65	6,65	5,55
100	-20	6,55	4,5	3,9	3,55			14,4	8,4	6,4	5,3
	0	12,9	8,65	7,35	6,65			16,3	9,6	7,3	6,1
	+20	27,5	17,8	14,9	13,3			17,3	10,2	7,7	6,4
	+40	53,3	34,6	28,3	25,1			18,2	10,6	8,05	6,65
300	-20	13,1	8,6	7,3	6,65			28,4	16,4	12,3	10
	0	25,2	16,9	14	12,5			32,2	18,6	13,9	11,4
	+20	55,2	35,1	28,7	25,4			34,3	19,8	14,8	12,1
	+40	105	66,7	54,7	48,7			35,9	20,6	15,4	12,6

Додаток 45.

Перекладні коефіцієнти для різних НХР для визначення глибини поширення хмари забрудненого повітря у випадку аварії на хімічно небезпечному об'єкті й транспорті

№ з/п	Вид НХР	Коефіцієнт
1	Анілін	0,01
2	Винив хлористий	0,01
3	Водень хлористий	0,31
4	Водень ціаністий	0,97
5	Дивініл	0,01
6	Діметиламін	0,24
7	Етиленхлорангідрид	0,12
8	Етилмеркаптан	0,
9	Етилхлорангідрид	0,12
10	Метиламін	0,24
11	Мітив хлористий	0,06
12	Нітрил акрилової кислоти	0,79
13	Нітробензол	0,01
14	Окис етилену	0,06
15	Окисли азоту	0,28
16	Олеум	0,08
17	Стирол	0,02
18	Тетраетилсвинець	0,08
19	Фурфурол	0,01
20	Фосген	1,14

Додаток 46.

Час випару (термін дії джерела забруднення) для деяких НХР, годин

№№	Найменування НХР	V, м/с	Характер розливу
			Вільно	«У піддон»
			Н=0,05м	Н=1м	Н=3м
			Температура повітря, °С
			-20	0	20	40	-20	0	20	40	-20	0	20	40
1	Хлор	1	1,5	23,9	83,7
		2	1,12	18	62,9
		3	0,9	14,3	50,1
		4	0,75	12,0	41,8
		5	0,65	10,2	35,8
		10	0,4	6	20,9
2	Аміак	1	0,4	21,8	76,3
		2	1,05	16,4	57,4
		3	0,8	13,1	45,7
		4	0,68	10,9	38,2
		5	0,58	9,31	32,6
		10	0,34	5,45	19,1
3	Сірчистий ангідрид	1	3	1,5	47,8	23,9	167	83,6
		2	2,24	1,12	36,9	18,0	126	62,8
		3	1,8	0,9	28,6	14,3	100	50
		4	1,5	0,75	23,9	12	83,6	41,8
		5	1,3	0,64	20,4	10,2	71,4	35,7
		10	0,75	0,38	12	6	41,8	20,9
4	Сірководень	1	1,15	18,4	64,3
		2	0,86	13,8	48,3
		3	0,7	11	38,5
		4	0,6	9,2	32,2
		5	0,5	7,85	27,5
		10	0,3	4,6	16,1
5	Сірко-вуглець	1	15	7,52	3	1,43	241	121	48,1	22,9	842	421	169	80,2
		2	11,3	5,65	2,26	1,08	181	90,5	36,2	17,3	633	317	127	60,3
		3	9	4,5	1,8	0,86	144	72	28,8	13,7	504	252	101	48,1
		4	7,52	3,76	1,5	0,72	121	60,1	24,1	11,5	421	211	84,2	40,1
		5	6,42	3,21	1,28	0,61	103	51,4	20,6	9,8	360	180	72	34,3
		10	3,8	1,9	0,75	0,4	60,2	30,1	12,1	5,75	211	106	24,1	20,1
6	Соляна кислота	1	8,5	9,5	2,85	1,8	457	153	45,7	28,6	1598	533	160	99,8
		2	21,5	7,15	2,15	1,35	343	115	34,3	21,5	1201	401	121	75,1
		3	17,1	5,7	1,7	1,1	274	91,1	27,4	17,1	957	319	95,7	59,8
		4	14,3	4,75	1,45	0,9	28	76,1	22,8	14,3	799	267	79,9	50
		5	12,2	4,1	1,25	0,8	195	65	19,5	12,2	683	228	68,3	42,7
		10	7,1	2,4	0,7	0,45	114	38,1	11,4	7,15	400	133	40	25
7	Хлорпікрин	1	415	138	42,5	14,3	6632	2211	664	229	Більше року	7738	2522	801
		2	312	104	31,2	10,8	4987	1662	499	172		5828	1746	602
		3	249	82,8	24,9	8,6	3972	1324	397	137		4633	1390	480
		4	208	69,1	20,8	7,15	3316	1106	332	115		3869	1161	400
		5	178	59,1	17,7	6,15	2835	945	284	97,9		3307	992	342
		10	104	34,6	10,4	3,6	1658	553	166	57,2		1935	581	200
8	Формальдегід	1	1,2	19,2	67,2
		2	0,9	14,5	50,5
		3	0,72	11,5	40,2
		4	0,6	9,6	33,6
		5	0,51	8,2	28,7
		10	0,3	4,8	16,8

Додаток 47.

Критерії класифікації адміністративно-територіальних

одиниць і хімічно небезпечних об'єктів (крім залізниці)

№№ з/п	Найменування об'єкта, що класифікується	Критерій класифікації	Одиниця виміру	Числове значення критерію, використовуваного при класифікації ХОН ХНАТО для присвоєння ступеня хімічної небезпеки
				Ступінь хімічної небезпеки
				I	II	III	IV
1	Хімічно небезпечний об'єкт (ХНО)	Кількість населення, що попадає в прогнозовану зону хімічного забруднення при аварії на ХНО	Тис. чол.	Більше 3,0	Від 0,3 до 3,0	Від 0,1 до 0,3	Менш 0,1
2	Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХНАТО)	Частина території, що попадає в зону можливого хімічного забруднення при аваріях на ХНО	%	Більше 50	Від 30 до 50	Від 10 до 30	Менш 10

Додаток 48.

Фізико-хімічні й токсичні властивості НХР

Небезпечні хімічні речовини (НХР)	Молекулярна маса	Щільність, г/см2	Температура кипіння, °С	Токсичні властивості	Дегазуючи речовини
				Вражаюча концентрація, мг/л	Експозиція	Смертельна концентрація	Експозиція
Аміак	17,03	0,68	-33,4	0,2	6 годин	7	30 хв	Вода
Хлор	70,91	1,56	-34,6	0,01	1година	0,1...0…0,2	1година	Гашене вапно, луги, вода
Фосген	98,92	1,42	8,2	0,05	10 хв	0,4...0…0,5	10 хв	Лужні відходи, вода
Сірчистий ангідрид	64,07	1,46	-10	0,4...0…0,5	50 хв	1,4...1…1,7	50 хв	Гашене вапно, аміак
Окис вуглецю	28,1	-	-100	0,2	2,5години	3,4...5…5,7	30 хв	-
Сірководень	75,1	1,26	46	2,5...1…1,6	1,5години	10	1,5години	Сірчистий натрій або калій
Трьох хлористий фосфор	137,4	1,53	74,8	0,08...0…0,015	30 хв	0,56...1…1,0	30 хв	Луг, аміак
Фтористий водень	20	0,98	19,4	0,4	10 хв	1,5	5 хв	Те ж
Синильна кислота	27,03	0,7	25,6	0,02...0…0,04	30 хв	0,1...0…0,2	15 хв	Те ж

Додаток 49. Графік залежності насиченої пари від температури

Додаток 50.

Завдання для виконання лабораторної роботи «Дослідження можливої хімічної обстановки»

(прогнозування здійснюється на термін не більш 4 годин, після цього прогноз уточнюється)

Варіанти	Час доби, погода	Швидкість вітру, Vпв, м/с.	Температура повітря, оС.	Температура ґрунту, оС.	Азимут вітру, ß,о,	Вітер	Кількість НХР, Q, т	Місце розливу НХР	Характер разливу	Тип НХР	Умови перебування людей	Забезпеченість людей протигазами, %.	у кожному населеному пункті, N, осіб
1	Ніч, ясно	1	0	0	90	стійкий	3	1 км на схід від ст. Осички	Вільно	Хлор	На відкритій місцевості	20	2000
2	День, ясно	1	20	20	180	нестійкий	300	1 км на південь від н.п. Жовтневе	Вільно	Аміак	У будинках	20	1000
3	День, ясно	1	20	10	45	стійкий	50	0,5 км на північний схід від н.п. Тальне	Вільно	Сірчистий ангідрид	На відкритій місцевості	30	2000
4	День, похмуро	1	20	10	135	нестійкий	50	0,5 км на схід від н.п. Ворсівка	Вільно	Хлор	У найпростіших укриттях	30	1000
5	День, напівясно	3	20	10	180	стійкий	70	0,5 км на південь від н.п. Липки	Вільно	Хлор	У будинках	40	2000
6	День, похмуро	4	20	20	360	стійкий	300	1 км на північ від н.п. Рожни	Вільно	Сірчистий ангідрид	На відкритій місцевості	40	1000
7	День, ясно	1	20	20	270	стійкий	300	1 км на схід від н.п. Лебедин	Вільно	Аміак	У найпростіших укриттях	50	2000
8	Ніч, похмуро	4	20	20	270	стійкий	100	2 км на захід від н.п. Нераж	Вільно	Хлор	У будинках	50	1000
9	День,ясно	1	40	30	45	стійкий	30	1км на північний захід від  н.п. Заньки	Вільно	Сірчистий ангідрид	На відкритій місцевості	60	2000
10	Ніч, ясно	3	20	30	90	нестійкий	300	4км на схід від ст. Осички	Вільно	Аміак	У найпростіших укриттях	60	1000
11	Ніч, напівясно	4	20	30	270	стійкий	70	1 км на захід від н.п. Лебедин	Вільно	Хлор	У будинках	70	2000
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
12	День, похмуро	1	0	10	90	нестійкий	50	1 км на схід від н.п. Жовтневе	Вільно	Сірчистий ангідрид	На відкритій місцевості	70	1000
13	День, ясно	3	20	10	270	стійкий	300	1 км на захід від н.п. Мотино	Вільно	Хлор	У найпростіших укриттях	80	2000
14	Ніч, ясно	2	0	0	180	стійкий	20	1 км на південь від н.п.Танки	Вільно	Хлор	У будинках	80	1000
15	Ніч, ясно	4	20	20	90	стійкий	30	3 км на схід від н.п. Андріївка	Вільно	Сірчистий ангідрид	На відкритій місцевості	90	2000
16	Ніч, ясно	1	0	0	90	стійкий	5	1 км на схід від ст. Осички	Вільно	Хлор	На відкритій місцевості	90	2000
17	День, ясно	1	0	0	180	нестійкий	70	1 км на південь від н.п. Жовтневе	Вільно	Хлор	У будинках	100	1000
18	День, ясно	1	20	10	45	стійкий	100	0,5 км на північний схід від н.п. Тальне	Вільно	Сірчистий ангідрид	На відкритій місцевості	20	2000
19	День, похмуро	3	20	10	90	нестійкий	300	0,5 км на схід від н.п. Ворсівка	Вільно	Аміак	У найпростіших укриттях	20	1000
20	День, напівясно	3	20	10	180	стійкий	70	0,5 км на південь від н.п. Липки	Вільно	Хлор	У будинках	30	2000
21	День, похмуро	4	20	20	360	стійкий	300	1 км на північ від н.п. Рожни	Вільно	Сірчистий ангідрид	На відкритій місцевості	30	1000
22	День, ясно	3	40	20	270	стійкий	30	1 км на схід від н.п. Лебедин	Вільно	Сірчистий ангідрид	У найпростіших укриттях	40	2000
23	Ніч, похмуро	4	20	20	270	стійкий	70	2 км захід від н.п. Нераж	Вільно	Хлор	У будинках	40	1000
24	День, ясно	1	40	30	45	стійкий	50	1км на північний захід від  н.п. Заньки	Вільно	Сірчистий ангідрид	На відкритій місцевості	50	2000
25	Ніч, ясно	3	20	30	90	нестійкий	300	4км на схід від ст. Осички	Вільно	Аміак	У найпростіших укриттях	50	1000
26	Ніч, полуясно	4	20	30	270	стійкий	70	1 км на захід від н.п. Лебедин	Вільно	Хлор	У будинках	60	2000
27	День, похмуро	1	20	10	90	нестійкий	30	1 км на схід від н.п. Жовтневе	Вільно	Сірчистий ангідрид	На відкритій місцевості	60	1000
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
28	День, ясно	3	20	10	270	стійкий	300	1 км на захід від н.п. Мотино	Вільно	Аміак	У найпростіших укриттях	70	2000
29	Ніч, ясно	2	0	0	180	стійкий	70	1 км на південь від н.п.Танки	Вільно	Хлор	У будинках	70	1000
30	Ніч, ясно	4	20	20	90	стійкий	300	3 км на схід від н.п. Андріївка	Вільно	Аміак	На відкритій місцевості	80	2000

Додаток 51.

Бланк звіту для виконання лабораторної роботи «Дослідження можливої хімічної обстановки»

Кафедра «БЖД і ЦО»

Група __________

Звіт про лабораторну роботу

П.І.Б._____________

Заняття 4.2. Дослідження можливої хімічної обстановки

Варіант № _____

Умови

1.  Час аварії (час доби, погода) на ХНО __________________________________
2.  Метеоумови: vпв = _________м/с, температура повітря ___________оС, температура          ґрунту ________оС, азимут вітру β = ________о, вітер____________________
3.  Кількість НХР в місткості (трубопроводі), маса Q = ______ т
4.  Місце розливу НХР, характер розливу ________________________________
5.  Тип НХР _________________________________________________________
6.  Умови знаходження людей __________________________________________
7.  Забезпеченість протигазами ______________________________________, %
8.  Кількість людина, що проживають в кожному населеному пункті              Nнп = ______ осіб.

Результати дослідження:

1.  Ступінь вертикальної стійкості повітря ________________________________
2.  Розміри зони хімічного зараження Г= ___________ км, Ш = ___________ км,       Sзпхз = _____________ км2, Sзмхз = _______________ км2.
3.  Час вражаючого дії НХР __________________ годин (хвилин).
4.  Допустимий час перебування людей в засобах захисту шкіри __________ (годин, хвилин).

Можливі втрати людей у вогнищі хімічного зараження

№ з/п	Населений пункт	R, км	tпідх, хв	Nнп, осіб	Nхп, осіб	Структура втрати серед людей
						Легкого ступеня, осіб	Середнього і важкого ступеня, осіб	Із смертельним результатом, осіб

Висновки і заходи:

Виконав (а)	П.І.Б.	Дата	Підпис
Перевірив	П.І.Б.	Дата	Підпис

Таблиця 53.

Надмірний тиск ударної хвилі при різних потужностях боєприпасів

і відстані від центру вибуху (вибух наземний)

Потужність боєприпасу, q, кт	Надмірний тиск ударної хвилі, ΔРф, кПа
	100	90	80	70	60	50	40	30	20	15	10
	Відстані від центру вибуху, Rх, км
1	0,27	0,28	0,3	0,33	0,36	0,4	0,47	0,54	0,69	0,84	1,1
2	0,35	0,36	0,4	0,44	0,49	0,5	0,59	0,68	0,87	1,05	1,4
3	0,4	0,42	0,44	0,48	0,52	0,57	0,68	0,78	1	1,2	1,6
5	0,47	0,5	0,54	0,58	0,63	0,68	0,8	0,92	1,2	1,45	1,9
10	0,59	0,64	0,69	0,74	0,8	0,85	1	1,15	1,5	1,8	2,4
20	0,7	0,8	0,9	0,97	1	1,1	1,2	1,5	1,9	2,3	3
30	0,8	0,9	1	1,05	1,1	1,2	1,3	1,35	2,13	2,6	3,4
50	1	1,1	1,2	1,25	1,3	1,4	1,5	2	2,6	3,1	4,2
100	1,2	1,3	1,4	1,5	1,7	1,9	2,2	2,5	3,2	3,9	5,2
200	1,5	1,6	1,7	1,8	2	2,2	2,6	3	3,8	4,9	6,4
300	1,7	1,83	1,93	2,1	2,3	2,55	2.93	3,6	4,4	5,65	7,3
500	2,1	2,3	2,4	2,6	2,8	3,2	3,6	4,4	5,5	6,7	9
1000	2,9	3	3,4	3,5	3,6	4	4,5	5,4	7	8,4	11,2
2000	3,4	3,7	3,9	4,2	4,6	5,1	5,7	7	8,8	10,7	14,2
5000	4,7	5	5,4	5,7	6,2	6,8	7,8	9,3	12	14,3	19,5

Додаток 54.

Рівні радіації на осі сліду наземного ядерного вибуху на 1 годину після вибуху, Р1, Р/г

Відстань від центру вибуху, км	Потужність боєприпасів, кт
	20	50	100	200	300	500	1000
	Швидкість вітру 25 км/г
2	5200	8500	14000	25000	35700	57000	100000
4	1700	3200	5700	10000	14300	23000	44000
6	1040	2000	3600	6800	9200	14000	28000
8	624	1200	2400	4700	6800	11000	19000
10	420	830	1500	3200	4800	8000	15000
12	270	620	1200	2500	3600	5600	11000
14	224	500	960	2000	2900	4600	9700
16	150	400	800	1700	2400	3600	8100
20	100	300	590	1200	1600	2300	5500
	Швидкість вітру 50 км/г
2	2400	5000	9350	17100	26800	38100	69200
4	1100	2200	4000	7500	10700	17000	31000
6	608	1400	2610	4750	6700	10500	20800
8	432	910	1740	3010	4800	6900	13000
10	320	730	1260	2400	3500	5300	9900
12	240	560	1030	1900	2880	4300	8800
14	224	470	880	1580	2400	3680	6500
16	160	370	680	1350	1920	3000	5900
20	112	250	440	960	1440	2400	4500
	Швидкість вітру 100 км/г
2	1600	3300	6100	10880	16000	23680	41600
4	1000	1430	2160	7000	10200	15400	34000
6	400	1200	1760	3200	4500	7200	12800
8	270	620	1200	2240	3360	5120	9440
10	200	480	960	1680	2700	3840	7200
12	160	400	80	1440	2100	3200	5900
14	150	300	590	120	1680	2400	3840
16	130	280	530	960	1440	2240	4300
20	100	210	400	700	1120	1600	2880

Примітка. Для визначення рівня радіації осторонь від осі сліду необхідно рівень радіації на осі сліду помножити на коефіцієнт k, наведений у додатку 55, що відповідає заданим відстані від центра вибуху й видаленню від осі сліду.

Додаток 55.

Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації, k

Відстань від центру вибуху, км	Видалення від осі сліду, км
	0,1	0,2	0,3	0,5	1	2	3	4	5	10
2	0,92	0,7	0,44	0,1	-	-	-	-	-	-
4	0,97	0,88	0,75	0,45	0,04	-	--	-	-	-
6	0,98	0,93	0,86	0,65	0,17	-	-	-	-	-
8	0,99	0,95	0,91	0,75	0,32	0,01	-	-	-	-
10	1	0,97	0,93	0,82	0,44	0,04	-	-	-	-
12	1	0,98	0,95	0,86	0,54	0,09	0,004	-	-	-
14	1	0,98	0,96	0,88	0,61	0,14	0,013	-	-	-
16	1	0,98	0,96	0,91	0,67	0,21	0,028	0,0018	-	-
20	1	1	0,98	0,93	0,75	0,32	0,078	0,011	-	-

Додаток 56.

Доза проникаючої радіації при різних потужностях ядерних боєприпасів Д пр 

і відстані до центру вибуху Rх

Потужність боєприпаси, q, кт,	Доза проникаючої радіації, Дпр, Р
	5	10	20	30	50	100	200	300	500	1000
Відстань від центру вибуху Rх, км
1	1,6	1,45	1,3	1,25	1,1	1	0,9	0,83	0,76	0,66
2	1,8	1,6	1,45	1,4	1,3	1,15	1	0,95	0,85	0,73
3	1,85	1,65	1,55	1,5	1,4	1,2	1,05	1	0,9	0,8
5	2	1,8	1,7	1,6	1,5	1,3	1,2	1,1	1	0,88
10	2,2	2,05	1,85	1,75	1,65	1,5	1,35	1,25	1,15	1,05
20	2,4	2,3	2	1,95	1,85	1,6	1,45	1,4	1,3	1,15
30	2,5	2,4	2,2	2	1,95	1,75	1,6	1,5	1,4	1,2
50	2,6	2,5	2,3	2,2	2,05	1,8	1,7	1,6	1,5	1,35
100	2,8	2,7	2,5	2,4	2,25	2,1	1,9	1,8	1,7	1,55
200	3,1	3	2,7	2,6	2,5	2,3	2,1	2	1,85	1,75
300	3,2	3,1	2,8	2,7	2,6	2,5	2,3	2,2	2	1,85
500	3,4	3,2	3	2,9	2,75	2,6	2,4	2,3	2,2	2
1000	3,65	3,45	3,25	3,1	3	2,8	2,65	2,55	2,4	2,25
2000	4	3,8	3,6	3,45	3,25	3,15	2,95	2,8	2,7	2,5
5000	4,25	4,15	4	3,85	3,65	3,5	3,3	3,2	3,1	2,8
10000	4,5	4,35	4,15	4,05	3,95	3,75	3,55	3,4	3,25	3,1

Примітка. Для визначення рівня радіації в стороні від осі сліду необхідно рівень радіації на осі сліду помножити на коефіцієнт k, з додатку 12а Довідника під ред Г.П.Демиденка, що відповідає заданим відстані від центру вибуху і видаленню від осі сліду.

Додаток 57.

Товщина шару половинного ослаблення радіації для різних матеріалів d, см

Матеріал	Щільність, ρ, г/см3	Товщина шару, см
		γ-опромінювання проникаючої радіації	γ–опромінювання радіоактивного зараження	нейтронів
Ґрунт	1,6	14,4	8,1	12
Цегла	1,6	14,4	8,1	9,1
Бетон	2,3	10	5,7	12

Додаток 58.

Коефіцієнт Кр, що враховує розташування сховища

Умови розташування сховища	Кр
Сховище, що окремо стоїть, поза районом забудови	1
Сховище, що окремо стоїть, в районі забудови	2
Сховище будоване в будівлі, що стоять окремо для виступаючих над поверхнею землі стін для перекриттів	2 4
Вбудоване усередині виробничого комплексу або житлового кварталу для виступаючих над поверхнею землі перекриттів	4 8

Додаток 61.

Ступень руйнування елементів об'єкта при різних надлишкових тисках ударної хвилі, кПа

№№ з/р	Елементи об'єкта	Руйнування
		слабке	середнє	сильне	повне
	1. Виробничі, адміністративні будинки й споруди
1	Масивні промислові будинки з металевим каркасом і крановим устаткуванням вантажопідйомністю 25-50т	20-30	30-40	40-50	50-70
2	Те ж, із крановим устаткуванням вантажопідйомністю 60-100т	20-40	40-50	50-60	60-80
3	Бетонні й з/б будинки й будинки антисейсмічної конструкції	25-35	80-120	150-200	200
4	Будинки з легким металевим каркасом і безкаркасної конструкції	10-20	20-30	30-50	50-70
5	Будинки зі збірного з/б	10-20	20-30	-	30-60
6	1-поверхові будинки з металевим каркасом і стіновим заповненням із хвилястої сталі	5-7	7-10	10-15	15
7	Адміністративні багатоповерхові будинки з металевим або з/б каркасом	20-30	30-40	40-50	50-60
8	Цегельні малоповерхові будинки (1-2 поверхи)	8-15	15-25	25-35	35-45
9	Цегельні багатоповерхові будинки (3 поверхи й більше)	8-12	12-20	20-30	30-40
	2. Деякі види встаткування
1	Верстати важкі	25-40	40-60	60-70	-
2	Верстати середні	15-25	25-35	35-45	-
3	Верстати легкі	6-12	-	15-25	-
4	Крани й кранове встаткування	20-30	30-50	50-70	70
5	Контрольно-вимірювальна апаратура	5-10	10-20	20-30	30
6	Електролампи в плафонах	-	-	-	10-20
7	Електролампи відкриті	-	-	-	5-7
	3. Комунально-енергетичні споруди й мережі
1	Газгольдери й наземні резервуари для ТСМ і хімічних речовин	15-20	20-30	30-40	40
2	Підземні металеві й з/б резервуари	20-50	50-100	100-200	200
3	Резервуари, що заглиблені частково	40-50	50-80	80-100	100
4	Наземні металеві резервуари і ємкості	30-40	40-70	70-90	90
5	Кабельні підземні лінії	200-300	300-600	600-1000	1500
6	Кабельні наземні лінії	10-30	30-50	50-60	60
7	Підземні чавунні й керамічні трубопроводи на розтрубах, азбоцементних муфтах	200-600	600-1000	1000-2000	2000
8	Трубопроводи, що заглиблені  на 20 см	150-200	250-350	500	-
9	Трубопроводи наземні	20	50	130	-
10	Трубопроводи на металеві або з/б естакадах	20-30	30-40	40-50	-
11	Мережі комунального господарства (водопровід, каналізація, газопровід), які заглиблені
	4. Засоби зв'язку
1	Кабельні наземні лінії зв'язку	10-30	30-50	50-60	60
2	Кабельні підземні лінії зв'язку	20-30	-	50-100	більше 100
3	Антенні пристрої	10-20	20-30	30-40	40
4	Переносні радіостанції	-	60-70	70-110	110
	5. Захисні споруди
1	Сховище, що стоїть окремо, та розраховане на надлишковий тиск ударної хвилі 500 кПа	500-600	600-700	700-900	900
2	Сховище, що стоїть окремо і убудоване, розраховане на надлишковий тиск ударної хвилі 300 кПа	300-400	400-550	550-650	650
3	Сховище, що стоїть окремо і убудоване, розраховане на надлишковий тиск ударної хвилі 200 кПа	200-300	300-370	370-450	450
4	Протирадіаційні укриття, розраховані на 30 кПа	30-40	40-60	60-90	90
	6. Засоби транспорту, будівельна техніка, мости, греблі
1	Вантажні автомобілі й автоцистерни	20-30	30-55	55-65	90-130
2	Легкові автомобілі	10-20	20-30	30-50	50
3	Шосейні дороги з асфальтовим і бетонним покриттям	120-300	300-1000	1000-2000	2000-4000
4	З/д шляхи	100-150	150-200	200-300	300-500
5	Мости з/д із прольотами 20м	50-60	60-110	110-130	200-300
6	Бетонні греблі	1000-2000	2000-5000	5000	10000

Додаток 62.

Характеристика ступенів руйнування ударною хвилею елементів об'єктів

Елементи об'єкта	Руйнування
	слабке	середнє	сильне
Виробничі, адміністративні й житлові будинки	Руйнування найменш міцних конструкцій будинків, споруд, агрегатів: заповнень дверних і віконних прорізів, зрив покрівлі; основне встаткування ушкоджене незначно, відбудовні роботи зводяться до середнього відбудовного ремонту	Руйнування покрівлі, перегородок, а так само частини встаткування, ушкодження підйомно-транспортних механізмів; відновлення можливо при капітальному відбудовному ремонті з використанням збережених основних конструкцій і встаткування	Значні деформації несучих конструкцій, руйнування більшої частини перекриттів, стін, устаткування. Відновлення елементів можливо, але зводиться власне кажучи до нового будівництва з використанням деяких збережених конструкцій і встаткування
Промислове встаткування (верстати, преси, конвеєри, насоси, компресори, генератори й т.п.)	Ушкодження шестірень і передавальних механізмів, обрив маховиків і важелів керування. Розрив приводних ременів. Відновлення можливо без повного розбирання, із заміною ушкоджених частин	Ушкодження й деформація основних деталей, ушкодження електропроводки, приладів автоматики. Використання встаткування можливо після капітального ремонту	Зсув з фундаментів, деформація станин, тріщини в деталях, вигин валів і осей, пошкодження електропроводки. Ремонт і відновлення, як правило, недоцільні
Газгольдери, резервуари і ємкості для нафтопродуктів і зріджених газів	Невеликі вм'ятини на оболонці, деформація трубопроводів, пошкодження запірної арматури. Використання можливо після середнього ремонту (поточного) і заміни пошкоджених деталей	Зсув на опорах, деформація оболонок трубопроводів, пошкодження запірної арматури. Використання можливо після капітального ремонту	Зрив з опор, перекидання, руйнування й деформація оболонок, обрив трубопроводів і запірної арматури. Використання й відновлення неможливо
Мости й естакади	Невелика деформація другорядних елементів, вантажопідйомність практично не зменшується. Використання можливо після середнього ремонту	Руйнування й значна деформація окремих елементів, пошкодження проміжних опор. Часткове руйнування поперечних зв'язків, зниження вантажопідйомності на 50%. Рух по мосту й використання естакад неможливо без відбудовних робіт	Зсув опор і сильна деформація пролітної будови, пошкодження верхньої частини проміжних опор. Руйнування поперечних зв'язків. Відновлення практично зводиться до нового будівництва
Рухлива з/д сполука, автотранспорт, інженерна техніка, підйомно - транспортні механізми, кранове встаткування	Часткове руйнування й деформація обшивки й дахів, пошкодження стекол кабін, фар, приладів. Потрібний поточний (середній) ремонт	Руйнування кузовів, критих вагонів, пошкодження кабін (кузовів), зрив дверей і пошкодження зовнішнього встаткування, розрив трубопроводів систем охолодження й змащення. Використання можливо після ремонту із заміною ушкоджених вузлів	Перекидання, зрив окремих частин, загальна деформація рами, руйнування кабіни (кузова, вантажної платформи), зрив і пошкодження радіаторів, крил, підніжок, зовнішнього встаткування двигуна. Використання неможливо, потрібен капітальний ремонт у заводських умовах
Споруди й мережі комунального господарства	Часткове пошкодження стиків труб, контрольно-вимірювальної апаратури, верхньої частини стінок оглядових колодязів. При відновленні міняються ушкоджені елементи	Розрив і деформація труб в окремих місцях, пошкодження стиків, фільтрів, відстійників, баків, вихід з ладу контрольно-вимірювальних приладів. Руйнування й сильна деформація резервуарів вище рівня рідини. При відновленні виконується капітальний ремонт із заміною ушкоджених елементів	Руйнування й деформація більшої частини труб, пошкодження відстійників, насосного й іншого встаткування. Пошкодження арматури, часткове руйнування й деформація кістяків водозабірних стовпчиків. Відновлення неможливо
Сховище і протирадіаційне укриття	Часткове руйнування ходу, що примикає до споруди, незначні зрушення й тріщини в  конструктивних елементах. Споруда придатна до повторного використання після розчищення входу	Руйнування ділянки, що примикає до споруди, ходу спілкування, деформація й зсув стін, покриттів, рам, дверей, без значного обвалення ґрунту й засипання їм внутрішніх приміщень. Для використання споруди по призначенню потрібний середній відбудовний ремонт	Значна деформація основних несучих конструкцій, руйнування захисних дверей і внутрішнього встаткування, завал входів ґрунтом. Відновлення й використання споруди для захисту людей неможливо

Додаток 63.

Світлові імпульси при різних потужностях ядерних боєприпасів і відстані до центру вибуху

(при слабкому серпанку), вибух наземний

Потужність, кт	Світлові імпульси, кДж/м2
	600	560	480	400	320	240	200	160	100
	Відстань до центру вибуху, км
10	0,75	0,81	0,84	0,92	1,02	1,18	1,3	1,45	1,83
30	1,1	1,2	1,3	1,4	1,5	1,8	1,9	2,2	2,7
50	1,4	1,5	1,6	1,7	2	2,2	2,4	2,7	3,4
100	2,15	2,2	2,4	2,7	3	3,4	3,8	4,2	5,4
200	2,6	2,7	2,9	3,2	3,6	4,1	4,6	5,2	6,6
500	3,9	4,1	4,4	4,8	5,4	6,1	7	8,1	9,6
1000	6,6	6,8	7,2	7,8	8,6	10,1	12,4	14	16
2000	7,2	7,5	8,4	8,7	10	11,3	12,7	14,7	17,2
5000	10,4	11	11,5	12,2	14,5	17	18,3	19,7	23,8

Примітки. Відстані, на яких можливі світлові імпульси, дані для умов: слабкий серпанок, видимість до 10м. Для інших умов уводяться коефіцієнти К: повітря прозоре, видимість до 10 км К=1,5; повітря прозоре, видимість до 50 км К=1,4; середня прозорість, видимість до 20км К=1,2; сильний серпанок, видимість до 5 км К=0,5; дуже сильний серпанок, туман, видимість до 1 км К=0,2.

Додаток 64.

Світлові імпульси, кДж/м2, що викликають запалення деяких матеріалів

при різних потужностях ядерного вибуху

Найменування матеріалів	Потужність вибуху, кт
	20	100	1000	10000
Деревина соснова суха свіжостругана	580	670	880	1000
Дошки, пофарбовані в білі кольори	1590	1670	1760	1880
Дошки, пофарбовані в темні кольори	210	250	330	420
Покрівля м'яка (толь, руберойд)	540	590	670	840
Стружка соснова світла	210	300	420	500
Стружка потемніла суха, солома, сіно, папір темний	120	170	210	250
Обривки газетного паперу	80	110	130	170
Тканина віскозна підкладкова чорна	40	50	75	90
Штори б/п сірі, тканина б/п груба коричнева	290	330	420	500
Спецодяг новий з б/п тканини (синій)	370	460	500	580

Додаток 65.

Характеристика вогнестійкості будинків і споруд

Ступінь вогнестійкості	Частини будинків і споруд
	Несучі й самонесучі стіни, стіни сходових кліток	Заповнення між стінами	Сполучені перекриття	Міжповерхові й горищні перекриття	Перегородки (несучі)	Протипожежні стіни (брандмауери)
I	Неспаленні, 3години	Неспаленні, 3години	Неспаленні, 1година	Неспаленні, 1,5години	Неспаленні, 1година	Неспаленні, 4години
II	Те ж, 2,5 г	Те ж, 0,25 г	Те ж, 0,25 г	Те ж, 1 г	Те ж, 0,25 г	Те ж, 4 г
III	Те ж, 2 г	Те ж, 0,25 г	Спаленні	Важкоспаленні 0,75г	Важкоспаленні, 0,25г	Те ж, 4 г
IV	Важкоспаленні, 0,5 г	Важкоспаленні 0,25 г	Те ж	Те ж 0,25 г	Те ж 0,25 г	Те ж, 4 г
V	Спаленні	Спаленні	Те ж	Спаленні	Спаленні	Те ж, 4 г

Примітка: Цифрами зазначені межі вогнестійкості будівельних конструкцій - період часу, годин, від початку впливу вогню на конструкцію до утворення в ній наскрізних тріщин або досягнення температури 200°С на поверхні, протилежної впливу вогню, або втрати конструкцій несучої здатності (обвалення)

Додаток 66.

Категорії виробництв по пожежній небезпеці

Категорії виробництва	Характеристика пожежної небезпеки технологічного процесу	Найменування виробництва
А	Застосування речовин, запалення або вибух яких може здійснитися в результаті впливу води або кисню повітря; рідин з температурою спалаху пару 28ºС і нижче; горючих газів, які вибухають при їхньому змісті в повітрі 10% і менш до об'єму повітря (нижня межа вибуху); застосування цих газів і рідин у кількостях, які можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші	Цехи обробки й застосування металевого натрію й калію; баратні й касантантні цехи фабрик штучного волокна; цехи стрижневої полімеризації синтетичного каучуку; водневі станції, хімічні цехи фабрик ацетатного шовку;  бензинекстракційні цехи; цехи гідрування, дісциляціі й газофракціонирування виробництва штучного рідкого палива, рекуперації й ректифікації органічних розчинників з температурою спалаху пару 28ºС і нижче; склади балонів для горючих газів; склади бензину; приміщення стаціонарних кислотних і лужних акумуляторних установок, насосні станції по перекачуванню рідин з температурою спалаху пар 28ºС і нижче й т.п.
Б	Застосування рідин з температурою спалаху пару від 28 до 120ºС, горючих газів, нижня межа вибуху яких більше 10% до об'єму повітря; застосування цих газів і рідин у кількостях, які можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші; виділення перехідних у зважений стан горючих волокон або пилу й у такій кількості, що можуть утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші	Цехи готування й транспортування вугільного пилу й деревного борошна; промивочно-пропарювальні станції тари від мазуту й інших рідин з температурою пару від 28 до 120ºС; вибійні й розмелені відділення млинів; цехи обробки синтетичного каучуку; цехи виготовлення цукрової пудри; дробильні установки для фрезерного торфу; мазутне господарство електростанцій; насосні станції по перекачуванню рідин з температурою спалаху пару від 28 до 120ºС и т.п.
В	Обробка або застосування твердих спаленних речовин і матеріалів, а також рідин з температурою спалаху пару вище 120ºС	Лісопильні, деревообробні, столярні, модельні, бондарні й лісотарні цехи; трикотажні й швейні фабрики; цехи текстильної й паперової промисловості із сухими процесами виробництва; підприємства первинної обробки бавовни; заводи сухої первинної обробки льону, конопель, луб'яних волокон; зерноочисні відділення млинів і зернові елеватори; цехи регенерації мастил; смолоперегінні цехи й пековарки; склади палив-мастильних матеріалів; відкриті склади масла й масляне господарство електростанцій; трансформаторні майстерні; розподільні пристрої з вимикачами і апаратурами, що містить більше 60 кг масла в одиниці встаткування; транспортні галереї й естакади для вугілля; пакгаузи змішаних вантажів; насосні станції по перекачуванню рідин з температурою спалаху вище 120ºС; приміщення для зберігання автомобілів
Г	Обробка неспаленних речовин і матеріалів у гарячому, розпеченому або розплавленому стані й виділення променистого тепла, систематичне виділення іскор і полум'я, а також спалювання твердого, рідкого й газоподібного палива	Ливарні й плавильні цехи металів; грубні відділення газогенераторних станцій; ковалі; зварювальні цехи; депо мотовозні й паровозні; цехи гарячої прокатки металів; мотороіспитувальні станції; приміщення двигунів внутрішнього згоряння; цехи термічної обробки металу; головні корпуси електростанцій; розподільні пристрої з вимикачами й апаратурами, що містять масла 60 кг і менш в одиниці встаткування; високовольтні лабораторії; котельні й т.п.
Д	Обробка неспаленних речовин і матеріалів у холодному стані	Механічні цехи холодної обробки металів (крім магнієвих сплавів); шихтові (скрапні) двори; содове виробництво (крім грубних відділень); повітродувні й компресорні станції повітря й інших негорючих газів; цехи регенерації кислот; депо електрокарів і електровозів; інструментальні цехи; цехи холодного штампування й холодного прокату металів; видобуток і холодна обробка мінералів, руд, азбесту, солей і інших негорючих матеріалів; цехи текстильної й паперової промисловості з мокрими процесами виробництва; цехи переробки м'ясних, рибних, молочних продуктів; щити керування водоочищення; багерні насосні, золошлаковідстійники, насосні й водоприймальні пристрої електростанцій; вуглекисневі й хлораторні установки; градирні; насосні станції для перекачування негорючих рідин і т.п.

Примітка:

1. До категорії А, Б, В не ставляться виробництва, у яких горючі рідини, гази й пари спалюються як паливо або утилізуються спалюванням у цьому приміщенні, а також виробництва, у яких технологічний процес протікає із застосуванням відкритого вогню.

2. Склади підрозділяються на категорії відповідно до пожежної небезпеки матеріалів, що перебувають у них, стосовно до вказівок дійсної таблиці.

 

Додаток 67.Розміри зон зараження на сліді радіоактивної хмари наземного ядерного вибуху, км, залежно від потужності вибуху й швидкості вітру

Потужність вибуху, кт	Швидкість середнього вітру, км/г	Розміри зон зараження
		А	Б	В	Г
		L	b	L	b	L	b	L	b
1	10	11	2,1	4,6	1	2,8	0,6	1,4	0,3
	25	15	2,8	5,3	1	2,7	0,6	1,2	0,2
	50	19	2,6	5,2	0,9	2,4	0,5	1,1	0,2
	75	20	2,6	4,9	0,8	2,2	0,5	1,1	0,2
10	10	30	4,6	13	2,3	8,5	1,5	5	0,8
	25	43	5,7	17	2,5	9,9	1,5	4,9	0,8
	50	54	6,4	19	2,5	9,7	1,4	4,3	0,8
	75	61	6,7	18	2,3	9,2	1,3	4	0,7
	100	65	6,6	17	2,2	8,4	1,3	3,7	0,7
20	10	42	5,8	18	2,9	12	2	6,8	0,6
	25	58	7,2	24	3,3	14	1,9	6,6	1,1
	50	74	8,3	27	3,3	14	1,9	6,5	1,1
	75	83	8,7	26	3,2	14	1,8	5,8	1
	100	90	8,9	26	3,1	13	1,7	5,7	0,9
50	10	62	7,8	27	4	18	2,8	11	0,9
	25	87	9,9	36	4,7	23	3	12	1,7
	50	111	11	43	4,7	23	3	12	1,7
	75	126	12	45	4,7	23	2,8	11	1,5
	100	137	13	44	4,7	23	2,6	9,5	1,4
100	10	83	10	36	5,1	24	3,6	15	1,3
	25	116	12	49	6,1	31	4	18	2,2
	50	150	14	60	6,4	35	3,9	17	2,2
	75	175	15	64	6,3	35	3,8	17	2
	100	188	16	65	6,3	34	3,6	15	1,9
200	25	157	15	67	7,8	43	5,3	26	1,8
	50	200	18	83	8,4	50	5,3	26	2,8
	75	233	20	90	8,4	50	5,3	25	2,7
	100	255	21	94	8,4	50	5	24	2,5
500	25	231	21	100	10	65	7,4	41	4,3
	50	300	25	125	12	78	7,7	42	4,3
	75	346	27	140	12	83	7,7	39	4
	100	382	29	149	12	83	7,7	41	3,8
1000	25	309	26	135	13	89	9,5	55	5,7
	50	402	31	170	15	109	10	61	5,6
	75	466	34	192	16	118	10	60	5,6
	100	516	36	207	16	122	10	58	5,2

Додаток 68.

Коефіцієнт ослаблення доз радіації будинками, спорудами й транспортними засобами Косл

Будинки, споруди, транспортні засоби	Від радіоактивного зараження	Від проникаючої радіації
Виробничі 1-поверхові будинки	7	5
Виробничі й адміністративні 3-поверхові будинки 1-й поверх 2-й поверх 3-й поверх	6 5 7,5 6	4
Кам'яний житловий 1-поверховий будинок 1-й поверх підвал	10 10 37	6
Те ж, 2-поверховий 1-й поверх 2-й поверх підвал	15 15 14 100	7 55
Кам'яний житловий 3-поверховий 1-й поверх 2-й поверх 3-й поверх підвал	20 17 26 20 400	10 300
Те ж 5-поверховий 1-й поверх 2-й поверх 3-й поверх 4-й поверх 5-й поверх підвал	27 18 27 33 34 24 400	12 300
Житлові дерев'яні будинки 1-поверхові підвал	2 7	1,5 5
Те ж, 2-поверхові підвал	8 12	4 6
Перекриті щілини	40-50	25-30
Протирадіаційні типові укриття	150-500	80-300
Автомобілі, автобуси, тролейбуси, трамваї	2	1
Вантажні вагони	2	1
Пасажирські вагони	3	1,2
Кабіни бульдозерів, екскаваторів, бронетранспортерів	4	2

Додаток 69.

Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-який заданий час, t, що пройшов після вибуху

t, годин	Кt = Р1/Рt	t, годин	Кt = Р1/Рt	t,годин	Кt = Р1/Рt
0,25	0,19	2	2,3	10	15,85
0,3	0,24	3	3,74	11	17,77
0,5	0,43	4	5,28	12	19,72
0,75	0,71	5	6,9	13	21,71
1	1	6	8,59	14	23,73
1,25	1,31	7	10,33	15	25,73
1,5	1,63	8	12,13	16	27,86
1,75	1,66	9	13,96	17	29,95

Примітка. Р1 – рівень радіації на 1 годину після вибуху; Рt – рівень радіації на час t після вибуху.

Додаток 70.

Ступінь ураження незахищених людей залежно

від значення надмірного тиску ΔРф

ΔРф, кПа	Поразки (травми)	Характер поразки
20-40	Легкі	Легка загальна контузія організму, тимчасова поразка слуху, удари і вивихи кінцівок
40-60	Середні	Серйозні контузії, пошкодження органів слуху, кровотеча з носа і вух, сильні вивихи і переломи кінцівок
60-100	Важкі	Сильна контузія всього організму, пошкодження внутрішніх органів і мозку, важкі переломи кінцівок. Можливі смертельні результати
Понад 100	Украй важкі	Отримувані травми дуже часто приводять до смертельного результату

Додаток 71.

Характеристика опіків відкритих ділянок тіла людини залежно

від світлового імпульсу

Ступінь опіку	Світловий імпульс, кДж/м2	Характер поразки	Наслідки опіків
Перша	100-200	Почервоніння і припухлість шкіри, що супроводжуються деякою хворобливістю	Не втрачають працездатність і не потребують спеціального лікування. Опіки заживають порівняно швидко
Друга	200-400	Утворення на шкірі міхурів з  рідиною	Як правило, втрачають працездатність і потребують лікування
Третя	400-600	Повно руйнування шкіряного покрову по всій товщині, утворення язв	Потребують в довгострокового лікування. Якщо не робити пересадку шкіри, на місці поразки утворюються шрами
Четверта	Більше 600	Омертвіння підшкірної клітковини, м'язів, кісток, обвуглювання	Потребують тривалого лікування. Можливий смертельний результат

Додаток 72.

Можлива пожежна обстановка в районах міської і виробничої забудови

Ступінь вогнестійкості будівель, споруд	Надмірний тиск, кПа	Характер забудови	Пожежна обстановка після вибуху (через 30 хвилин)	Пожежна обстановка через 1-2 години після вибуху (райони, небезпечні відносно швидкого розповсюдження вогню)	Райони, небезпечні відносно утворення вогненних штормів
IV і V	10-20	Міська забудова. Виробництва категорії В, Г, Д по пожежній небезпеці	Зона окремих пожеж	Суцільні пожежі при щільності забудови 10% і більш	Щільність забудови 20% і більше
	20 і більше		Зони пожеж в завалах	1- но і двоповерхові споруди при щільності забудови 30% і більш; трьох- і п'яти поверхові споруди при щільності забудови 20% і більш
III	10-20	То ж	Зона окремих пожеж	Небезпечні райони відносно розповсюдження вогню при щільності забудови 30% і більш	відсутні
	20-50		Зона суцільних пожеж
	50 і більш		Зона суцільних пожеж
I і II	10-20	Міська забудова	Зона окремих пожеж	Небезпечні райони відносно розповсюдження вогню при щільності забудови 30% і більш
	20-50	Виробництва категорії В, Г, Д по пожежній небезпеці	Зона суцільних пожеж
	50 і більш		Зона пожеж в завалах
	10-50	Виробництва категорії А і Б по пожежній небезпеці	Зона суцільних пожеж (суцільна пожежа). Можливі швидке розповсюдження вогню, вибухи виробничої апаратури і ємкостей

Додаток 73 а.

Вихідні дані для оцінки стійкості функціонування цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху і вибуху газу (варіанти 1-10)

№ з/п	Найменування	Умовні позначення і одиниці	Варіанти
			1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Загальні дані для всіх профілів навчання
1	Радіус міста	Rм, км	1,2	1,3	1,5	2,2	2,6	3,0	3,6	4,5	6,0	8,0
2	Об'єкт розташований щодо центру міста по азимуту	, град	90	135	180	225	270	315	0	45	90	135
3	Видалення об'єкту від центру міста	Rх, км	2,5	2,4	2,4	2,7	3,4	3,4	4,5	5,7	6,7	8,9
4	Потужність боєприпасу	q, кт	50	50	50	100	200	200	500	1000	2000	5000
5	Вид вибуху	Наземний
6	Вірогідне максимальне відхилення боєприпасу від точки прицілювання	rвідх, км	0,4	0,4	0,4	0,5	0,5	0,6	0,6	0,8	0,8	1,0
7	Напрям (азимут) середнього вітру	, град	270	315	0	45	90	135	180	225	270	315
8	Швидкість середнього вітру	VВ, км/год	50	50	50	50	50	100	100	100	100	100
9	Встановлена доза опромінювання	Двст, Р	10	15	20	25	30	10	15	20	25	30
10	Захисні споруди	Сховище, що стоїть окремо в районі забудови
11	Матеріал і товщина перекриття:  Бетон Ґрунт	h1, см h2, см	46 24	51 26	57 24	51 32	46 24	57 32	57 42	51 48	57 48	30 58
12	Кількість зрідженого газу	Q, т	1000	200	50	10	500	1000	20	5	1	2000
13	Відстань від ємкості до цеху	L, м	1100	1200	200	300	400	800	400	300	200	600
14	Час знаходження в сховищі	T, діб	2	3	4	5	3	4	5	2	1	3
15	Час робочої зміни	t, годин	12	12	12	12	12	12	12	12	12	12

Додаток 73 б.

Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху до впливу вражаючих факторів

ядерного вибуху і вибуху газу (варіанти 11-20)

№ п/п	Найменування	Умовні позначення і одиниці	Варіанти
			11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Загальні дані для всіх профілів навчання
1	Радіус міста	Rм, км	1,2	1,3	1,5	2,2	2,6	3,0	3,6	4,5	6,0	8,0
2	Об'єкт розташований щодо центру міста по азимуту	, град	180	225	270	315	0	45	90	135	180	225
3	Видалення об'єкту від центру міста	Rвідх, км	2,4	2,4	2,4	2,6	3,3	3,3	4,4	5,6	6,6	8,8
4	Потужність боєприпасу	Q, кт	50	50	100	50	100	200	500	1000	2000	5000
5	Вид вибуху	Наземний
6	Вірогідне максимальне відхилення боєприпасу від точки прицілювання	rвідх, км	0,4	0,4	0,4	0,5	0,5	0,6	0,6	0,8	0,8	1,0
7	Напрям (азимут) середнього вітру	, град	0	45	90	135	180	225	270	315	0	45
8	Швидкість        середнього вітру	VВ, км/год	50	50	50	50	50	100	100	100	100	100
9	Встановлена доза опромінювання	Двст, Р	10	15	20	25	30	10	15	20	25	30
10	Захисні споруди	Сховище, що  вбудоване усередині виробничого комплексу	Сховище, що стоїть окремо в районі забудови
11	Матеріал і товщина перекриття   Бетон  Ґрунт	h1, см h2, см	46 24	51 26	57 24	51 32	46 24	57 32	57 42	30 48	57 48	52 58
12	Кількість зрідженого газу	Q, т	2000	100	500	50	30	200	10000	2	20	30
13	Відстань від ємкості до цеху	L, м	700	200	800	200	600	500	1200	200	200	400
16	Час знаходження у сховищі	T, діб	2	3	4	5	1	3	5	2	4	1
17	Час робочої зміни	t, годин	12	12	12	12	12	12	12	12	12	12

Додаток 73 в.

Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху до впливу вражаючих факторів

ядерного вибуху і вибуху газу (варіанти 21-30)

№ п/п	Найменування	Умовні позначення і одиниці	Варіанти
			21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
Загальні дані для всіх профілів навчання
1	Радіус міста	RГ, км	7	1,3	1,5	2,2	2,6	3,0	3,6	4,5	6,0	8,0
2	Об'єкт розташований щодо центру міста по азимуту	, град	0	45	90	135	180	225	270	315	0	45
3	Видалення об'єкту від центру міста	RГ, км	5,5	2,5	2,4	2,8	3,5	3,5	4,6	5,8	6,8	9,0
4	Потужність боєпріпаса	Q, кт	50	50	100	50	100	200	500	1000	2000	5000
5	Вид вибуху	Наземний
6	Вірогідне максимальне відхилення боєпріпасу від точки прицілювання	rвідх, км	1,1	0,4	0,4	0,5	0,5	0,6	0,6	0,8	0,8	1,0
7	Напрям (азимут) середнього вітру	, град	180	225	270	315	0	45	90	135	180	225
8	Швидкість середнього вітру	VВ, км/год	50	50	50	50	50	100	100	100	100	100
9	Встановлена доза опромінювання	Двст, Р	10	15	20	25	30	10	15	20	25	30
10	Захисні споруди	Сховище, що стоїть окремо в районі забудови
11	Матеріал і товщина перекриття:Бетон Ґрунт	h1, см h2, см	40 100	51 24	57 24	51 32	46 40	57 32	57 42	51 48	57 48	52 58
12	Кількість зрідженого газу	Q, т	4	10000	10	10000	20	100	500	2000	60	5
13	Відстань від місткості до цеху	L, м	200	600	300	800	500	700	800	1200	600	100
16	Час знаходження в сховищі	T, діб	2	5	3	4	2	4	2	4	1	5
17	Час робочої зміни	t, годин	12	12	12	12	12	12	12	12	12	12

Додаток 74 а.

Вихідні дані характеристики цехів (варіантів 1-6)

Найменування	Варіанти
	1	2	3	4	5	6
Характеристика складального цеху  машинобудівного заводу
1. Будівля цеху одноповерхова Тип будівлі	Цегляна Безкаркасна	Із збірного залізобетону	З легк. мет. каркасом	Залізобетонна	Бетонна	Цегляна
Межа вогнестійкості стін, г	2	3	2,5	3	2,5	2
Крівля /матеріал/	Азбоцементна	Залізо	Шифер	Залізо	Шифер	Руберойд
Двері і віконні рами - дерев'яні	Нефарбовані	Пофарбовані і в темний колір	Нефарбовані	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані	Пофарбовані в темний колір
Штори - бавовняні
2. Устаткування: верстати крани і  устаткування крана	Важкі	Легкі	Середні	Важкі	Середні	Важкі
У технології виробництва застосовуються гас і мінеральне масло
3. Комунально – енергетичні електромережі – кабельні лінії трубопроводи	Наземні На метал. естакадах	Підземні На метал. естакадах	Наземні Наземні	Підземні На ЗБ естакадах	Наземні Наземні	Підземні Наземні

Додаток 74 б.

Вихідні дані характеристики цехів (варіантів 7-12)

Найменування	Варіанти
	7	8	9	10	11	12
Характеристика складального цеху машинобудівного заводу
1. Будівля цеху одноповерхова Тип будівлі	Із збірного залізобетону	З легк. мет. каркасом	Зал. бетонна	Бетонна	Цегляна	Із збірного залізобетону
Межа вогнестійкості стін, год	3	2,5	3	2,5	2	3
Крівля /матеріал/	Залізо	Шифер	Залізо	Шифер	Руберойд	Залізо
Двері і віконні рами дерев'яні	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані	Пофарбовані в темний колір	Пофарбовані в темний колір
Штори -  бавовняні
2. Устаткування:     верстати крани і устаткування крана	Середні	Важкі	Середні	Важкі	Легкі	Легкі
У технології виробництва застосовуються гас і мінеральне масло
3. Комунально – енергетичні мережі
Електромережа – кабельні лінії	Наземні	Підземні	Наземні	Підземні	Наземні	Підземні
Трубопроводи	На метал. естакадах	Наземні	На ЗБ естакадах	Наземні	Наземні	На метал. естакадах

Додаток 74 в.

Вихідні дані характеристики цехів (варіантів 13-18)

Найменування	Варіанти
	13	14	15	16	17	18
Характеристика складального цеху машинобудівного заводу
1. будівля цеху одноповерхова: Тип будівлі	З легк. мет. каркасом	Зал. бетонна	Бетонна	Безкаркасна	Із збірного залізобетону	З легк. мет. каркасом
Межа вогнестійкості стін, год	2,5	3	2,5	2	3	2,5
Крівля /матеріал/	Шифер	Залізо	Шифер	Руберойд	Залізо	Шифер
Двері і віконні рами - дерев'яні	Нефарбова ні	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані	Пофарбовані в темний колір	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані
Штори - бавовняні
2. Устаткування:     верстати крани і устаткування крана	Середні	Важкі	Середні	Важкі	Середні	Важкі
У технології виробництва застосовуються гас і мінеральне масло
3. Комунально – енергетичні мережі
Електромережа – кабельні лінії	Наземні	Підземні	Наземні	Підземні	Наземні	Підземні
трубопроводи	Наземні	На ЗБ естакадах	Наземні	Наземні	На метал естакадах	Наземні

Додаток 74 г.

Вихідні дані характеристики цехів (варіантів 19-24)

Найменування	Варіанти
	19	20	21	22	23	24
Характеристика складального цеху машинобудівного заводу
Будівля цеху -одноповерхова: Тип будівлі	Зал. бетонна	Бетонна	Цегляна	Із збірного залізобетону	З легк. мет. каркасом	Зал. бетонна
Межа вогнестійкості стін, год	3	2,5	2	3	2,5	3
Крівля /матеріал/	Залізо	Шифер	Руберойд	Шифер	Залізо	Залізо
Двері і віконні рами - дерев'яні	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані
Штори – бавовняні
2. Устаткування:     верстати   крани і                устаткування крана	Середні є	Важкі є	Легкі є	Легкі є	Середні є	Важкі є
У технології виробництва застосовуються гас і мінеральне масло
3. Комунально – енергетичні мережі
Електромережа – кабельні лінії	Наземні	Підземні	Наземні	Підземні	Наземні	Підземні
трубопроводи	На ЗБ  естакадах	Наземні	Наземні	На метал. естакадах	Наземні	На ЗБ  естакадах

Додаток 74 д.

Вихідні дані характеристики цехів (варіантів 25-30)

Найменування	Варіанти
	25	26	27	28	29	30
Характеристика складального цеху машинобудівного заводу
1. Будівля цеху одноповерхова: Тип будівлі	Бетонна	Безкаркасна	Із збірного залізобетону	З легк. мет. каркасом	Зал. бетонна	Бетонна
Межа вогнестійкості стін, год	2,5	2	3	2,5	3	2,5
Крівля /матеріал/	шифер	руберойд	залізо	Шифер	залізо	Шифер
Двері і віконні рами - дерев'яні	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані	Пофарбовані в темний колір	Нефарбовані
Штори - бавовняні
2. Устаткування: верстати  крани і устаткування крана	Середні є	Важкі є	Середні є	Важкі є	Середні є	Важкі є
У технології виробництва застосовуються гас і мінеральне масло
3. Комунально – енергетичні мережі
Електромережа – кабельні лінії	Наземні	Підземні	Наземні	Підземні	Наземні	Підземні
трубопроводи	Наземні	Наземні	На метал. естакадах	Наземні	На ЗБ естакадах	Наземні

Додаток 75 а.

Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху до впливу

небезпечних хімічних речовин (вихідні дані для варіантів 1-5)

№ з/п	Найменування	Варіанти
		1	2	3	4	5
1	Умови зберігання НХР. Ємкість	Не обвалована	Не обвалована	Обвалована	Не обвалована	Обвалована
2	Кількість НХР, т.	10	75	25	25	25
3	Тип НХР	хлор	аміак	хлор	аміак	аміак
4	Відстань, км.	3,5	1,5	1,2	3	0,5
5	Характер місцевості	відкрита	відкрита	закрита	відкрита	закрита
6	Швидкість вітру, м/с.	3	2	2	2	4
7	Ступінь вертикальної стійкості повітря	ізотермія	ізотермія	ізотермія	інверсія	інверсія
8	Забезпеченість протигазами, %	100	80	70	50	100
9	Число працюючих, осіб	75	1400	125	150	200
10	Температура повітря, ºС	0	+20	-20	0	+20

Додаток 75 б.

Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху до впливу

небезпечних хімічних речовин (вихідні дані для варіантів 6-10)

№ з/п	Найменування	Варіанти
		6	7	8	9	10
1	Умови зберігання НХР. Ємкість	Не обвалована	Обвалована	Не обвалована	Обвалована	Не обвалована
2	Кількість НХР, т.	50	10	50	50	25
3	Тип НХР	Хлор	Сірководень	Аміак	Аміак	Хлор
4	Відстань, км.	2	2	1,5	1	4
5	Характер місцевості	Закрита	Відкрита	Відкрита	Закрита	Відкрита
6	Швидкість вітру, м/с.	3	2	4	2	3
7	Ступінь вертикальної стійкості повітря	Ізотермія	Інверсія	Ізотермія	Інверсія	Ізотермія
8	Забезпеченість протигазами, %	90	100	80	90	70
9	Число працюючих, осіб	75	100	125	150	75
10	Температура повітря, ºС	-20	0	+20	0	+20

Додаток 75 в.

Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху до впливу

небезпечних хімічних речовин (вихідні дані для варіантів 11-15)

№ п/п	Найменування	Варіанти
		11	12	13	14	15
1	Умови зберігання НХР. Ємкість	Не обвалована	Обвалована	Обвалована	Обвалована	Не обвалована
2	Кількість НХР, т.	50	10	25	25	10
3	Тип НХР	Аміак	Хлор	Аміак	Хлор	Сірко водень
4	Відстань, км.	1	5	2	2	1,5
5	Характер місцевості	Закрита	Закрита	Відкрита	Відкрита	Закрита
6	Швидкість вітру, м/с.	2	2	2	3	1
7	Ступінь вертикальної стійкості повітря	Інверсія	Інверсія	Інверсія	Ізотермія	Інверсія
8	Забезпеченість протигазами, %	100	100	80	70	80
9	Число працюючих, осіб	200	75	100	125	100
10	Температура повітря, ºС	-20	0	+20	-20	0

Додаток 75 г.

Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху до впливу

небезпечних хімічних речовин (вихідні дані для варіантів 16-20)

№ п/п	Найменування	Варіанти
		16	17	18	19	20
1	Умови зберігання НХР. Ємкість	Не обвалована	Обвалована	Не обвалована	Не обвалована	Обвалована
2	Кількість НХР, т.	50	50	50	50	25
3	Тип НХР	Сірчистий ангідрид	Хлор	Аміак	Хлор	Хлор
4	Відстань, км.	2	3	1,8	2	1
5	Характер місцевості	Відкрита	Закрита	Закрита	Закрита	Закрита
6	Швидкість вітру, м/с.	1	3	1	2	2
7	Ступінь вертикальної стійкості повітря	Ізотермія	Інверсія	Інверсія	Ізотермія	Ізотермія
8	Забезпеченість протигазами, %	80	100	90	100	100
9	Число працюючих, осіб	175	75	100	125	150
10	Температура повітря, ºС	+20	0	+20	-20	0

Додаток 75 д.

Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху до впливу

небезпечних хімічних речовин (вихідні дані для варіантів 21-25)

№ п/п	Найменування	Варіанти
		21	22	23	24	25
1	Умови зберігання НХР. Ємкість	Не обвалована	Не обвалована	Не обвалована	Обвалована	Не обвалована
2	Кількість НХР, т.	10	25	25	50	10
3	Тип НХР	Хлор	Аміак	Хлор	Аміак	Хлор
4	Відстань, км.	3	1	6	4	3,5
5	Характер місцевості	Відкрита	Закрита	Відкрита	Відкрита	Відкрита
6	Швидкість вітру, м/с.	3	1	3	2	3
7	Ступінь вертикальної стійкості повітря	Ізотермія	Інверсія	Інверсія	Інверсія	Ізотермія
8	Забезпеченість протигазами, %	100	100	100	80	100
9	Число працюючих, осіб	175	200	75	100	75
10	Температура повітря, ºС	+20	-20	0	+20	0

Додаток 75 е.

Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху до впливу

небезпечних хімічних речовин (вихідні дані для варіантів 26-30)

№ п/п	Найменування	Варіанти
		26	27	28	29	30
1	Умови зберігання НХР. Ємкість	Не обвалована	Обвалована	Не обвалована	Обвалована	Не обвалована
2	Кількість НХР, т.	75	25	25	25	50
3	Тип НХР	Аміак	Хлор	Аміак	Аміак	Хлор
4	Відстань, км.	1,5	1,2	3	0,5	2
5	Характер місцевості	Відкрита	Закрита	Відкрита	Закрита	Закрита
6	Швидкість вітру, м/с.	2	2	2	1	3
7	Ступінь вертикальної стійкості повітря	Ізотермія	Ізотермія	Інверсія	Інверсія	Ізотермія
8	Забезпеченість протигазами, %	80	70	50	100	90
9	Число працюючих, осіб	100	125	150	200	75
10	Температура повітря, ºС	+20	-20	0	+20	-20

 

Додаток 79. Учбова схема № 1 (Заречінськ)

 

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

rвідх