у житті сучасної цивілізації пройшов під знаком глобалізації ~ досить суперечливої й надзвичайно потужної
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Кінець ХХ – початок ХХІ ст. у житті сучасної цивілізації пройшов під знаком глобалізації – досить суперечливої й надзвичайно потужної тенденції світового розвитку.
Під глобалізацією (лат. globus – куля) розуміється процес посилення взаємозв'язку світу, що характеризується розширенням взаємозв'язку й взаємовпливу різних країн і народів на основі сучасних інформаційних технологій. Сучасні культури при цьому втрачають своєрідність і замкнутість, границі між ними стають все більш розмитими.
Процес глобалізації – об'єктивне й закономірне явище в історії людства. Серед основних причин глобалізації можна назвати прискорення темпів суспільного розвитку сучасного світу та тенденцію до посилення його цілісності, що вимагає особливої напруги, пошуку внутрішніх резервів розвитку, нового рівня концентрації зусиль та надзвичайної організації. Цілісність – фундаментальна характеристика системи, що виступає критерієм її розвитку, дає можливість виявити її певну стійкість, органічний взаємозв'язок елементів, внутрішню єдність.
Аналізуючи зміни, що відбулися в сучасному світі за останні десятиліття, можна переконатися, що прискорений розвиток та його взаємозв'язок – фактично нероздільні процеси. Сучасний світ складний, багатогранний, динамічний і суперечливий; це світ драматичного вибору, світ тривог і надій. Його протиріччя мають різну природу й масштаби прояву: деякі з них – результат світової політики, інші з'явилися внаслідок науково-технічної революції, господарської діяльності людини. Глобалізація є тим кульмінаційним етапом в історії, що фокусує ці проблеми, максимально загострюючи загальноцивілізаційну потребу розумного, справедливого й толерантного вирішення проблем, що постають перед людством.
Глобалізація являє собою складний процес соціальних перетворень, у якому можна виділити такі основні риси:
- Загальність змін. Глобалізація пронизує всі рівні соціальної структури й проникає в усі соціальні прошарки, формуючи мережні структури спілкування, підтримки й соціального контролю, створюючи нові цінності, пов'язані з мінливістю, «гнучкістю», «пластичністю» реальності.
- Руйнування організаційних основ соціальної структури, її децентралізація. Охоплюючи всі соціальні структури, глобалізація претендує на статус вищої нормативної цінності. Значимість вертикальної ієрархії знижується, а горизонтальна мобільність, навпроти, підсилюється, сприяючи культурній глобалізації.
- Поєднання культур. Глобалізація змінює уявлення людей про культуру як про щось успадковане від минулих часів, попередніх поколінь. В сучасних умовах культура стає результатом поєднання глобальних і регіональних форм, нестабільних і суперечливих у порівнянні із традиційними формами культури.
- Ослаблення національно-державного фактору. Глобалізація підриває соціальну структуру на всіх рівнях її прояву: державному, національно-етнічному, особистісному. Сам національно-державний фактор в організації соціального життя зберігається (у вигляді національних держав, національних урядів, національних культур і т.п.), але перестає бути визначальним. Соціальні спільності поєднуються, створюючи свої горизонтальні структури.
- Перехід до нового типу раціональності. Глобалізація привносить нову нормативно-теоретичну парадигму: з одного боку, припускаючи «мультікультуралізм», в основу якого покладений принцип мозаїчності культур, а, з іншого боку, диктуючи свої правила незалежно від суб'єктивної волі її учасників. Глобалізація спричиняє гомогенізацію світового співтовариства, побудову життя відповідно до єдиних принципів, єдиних ціннісних переваг.
- Зміна системи цінностей. Глобалізація спричиняється трансформацію нормативно-регулятивної функції держави, що призводить до послаблення впливу держави на людину. Процес соціалізації деформується, у суспільстві створюється мозаїчний набір цінностей.
Таким чином, глобалізація являє собою незворотній, історично унікальний об'єктивний процес, що передбачає інтенсифікацію соціальних, економічних, політичних і культурних інтеракцій у всесвітньому масштабі. Цей процес розвивається одночасно в безлічі структурних вимірів.
З середини ХХ ст. стало нормою, коли протягом людського життя кілька разів змінюються економічні, матеріальні, духовно-культурні та інші основи функціонування суспільства. Новітні технології спочатку шокують своєю незвичайністю, а потім швидко застарівають і відходять на задній план, перетворюючись на звичний факт повсякденності. Такого роду адаптованість сучасної людини до зміни пріоритетів в економічних, технологічних, культурно-світоглядних процесах стала настільки стійкою, що перетворилася на звичку, стереотип. Мінливість буття сприймається сучасною людиною як природний процес, і в контексті цієї методологічної установки вона вибудовує свою життєву стратегію.
PAGE 95
2. Тема- Использование информационных моделей таблицы диаграммы графики
3. Характеристика підродини Шпротоподібні, або Звичайні оселедці (Clupeine)
4. 122011 143
5. Бийский государственный колледж Рассмотрено предметной циклов
6. тихая революция.html
7. тема наиболее устойчивых черт личности проявляющих себя в различных видах деятельности в общении и взаимод
8. Социальная философия вышел первым изданием в 1993 г
9. Библиотека 10 2
10. тема РФ Денежные отношения отражающие движение денежных средств и связанные с образованием фондов называ
11. Frmer Boys
12. кемчем Иметь власть над кемчемн
13. 829700506 в пер В Словаре включающем более 1500 статей рассматриваются понятия и проблемы современной филосо
14. на тему-Теоретические основы развития организации на примере АТП ’1.html
15. Управление социальной сферой
16. Основы проектирования авиационных измерительных устройств
17. статья о ЗОЖ русского языка и литературы Именинники октябряноября Теперь мы ставим оценки
18. The Medieval Tower A refuge and a base for royal power
19. блуда не раскаивается в содеянном а целый год твердит о своей любви о том как у него совпало как он п
20. гексенал кетамин натрия оксибутират спирт этиловый галотан фторотан Отметить средство для неинг