Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Перелік посилань
1 Матеріали рішень Уряду України з питань транспорту.
2 Аксенов И.Я. Единая транспортная система. Высшая школа 1991.–370с.
3 Ігнатенко О.С. та ін. Організація автобусних перевезень у містах. Навчальний посібник. – К.: УТУ, 1998. – 196 с.
4 Краткий автомобильный справочник / А.Н.Понизовкин, Ю.М. Власко, М.Б.Ляликов и др. М.: АО " ТРАНСКОНСАЛТИНГ", НИИАТ, 1994. – 779 с.
5. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв транспортних за-собів.
6. Журнали по автомобільному транспорту.
7. Спирин И.В. Городские автобусные перевозки: Справочник. –
М.: Транспорт, 1991, - 238 с.
8. Гудков В.А. и др. Пассажирские автомобильные перевозки Учебник. М.: Горячая линия - Телеком, 2004. – 448 с.
ВСТУП
Сьогодні неможливо уявити жодну країну без стабільного функціонування транспортного комплексу. Життя ставить високі вимоги до рівня мобільності населення , крім того з кожним роком зростають потреби економіки в транспортних послугах. Тому ефективне функціонування транспортного комплексу має важливе соціальне значення для країни.
Пасажирський автомобільний транспорт - важлива складова частина виробничої інфраструктури України. Його стійке і ефективне функціонування є необхідною умовою стабілізації , підйому і структурної перебудови економіки, забезпечення цілісності країни а також покращення умов і підвищення рівня життя населення.
Метою державної політики в галузі пасажирських перевезень є гарантоване і ефективне задоволення потреб в безпечному і якісному перевезенні пасажирів і використання соціальних , ресурсозберігаючих, природоохоронних і мобілізаційних вимог в умовах ринкових відносин.
Одним з основних факторів, що впливають на розвиток автомобільного транспорту є відсутність на ринку автопідприємств державної форми власності. В той же час , цей сектор ринку залишається достатньо відкритим, що у свою чергу є одним із основних чинників удосконалення конкурентного середовища. Це сприяє підвищенню рівня якості транспортних послуг при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом.
Перед транспортниками стоять завдання своєчасно задовольняти потреби в перевезеннях, вдосконалювати організацію перевезень, забезпечити повне транспортне обслуговування , підвищувати якість і ефективність роботи, оновлювати структуру транспортних засобів, розвивати і вдосконалювати виробничо-технічну базу, впроваджувати прогресивні технології, підвищувати рівень безпеки перевезень, знижувати негативний вплив на навколишнє середовище, забезпечувати впровадження комп¢ютерних систем в організацію та управління рухом, проводити маркетингові дослідження з метою конкуренції на ринку транспортних послуг.
Якість обслуговування на автобусних маршрутах загального користування визначається втратами часу пасажирів на поїздку, рівнем наповнення пасажирських салонів , наданням додаткових послуг, які супроводжують процесс перевезень.
Для досягнення визначених показників необхідно забезпечити плановий рівень заданих параметрів руху: регулярності; інтервалу руху; швидкості сполучення; забезпечення необхідної кількості транспортних засобів, що відповідає пасажиропотоку; надання послуг на зупинках , автостанціях та додаткових послуг окремим категоріям пасажирів; оновлювати роботу ЦДС.
Показники якості транспортного обслуговування на період до 2020 року иа заходи щодо їх реалізації є основними завданнями регіональних розвитку автотранспорту загального користування є якісний рівень транспортного обслуговування населення може бути досягнутий при наступних показниках : збільшення рухомості населення з 170 до 210 поїздок на рік ; досягненні середнього інтервалу руху за добу - 11 хв., у години ²пік² - 5-6 хв.; швидкості сполучення - 19-21 км/год.; середнього навантаження на 1 м 2 вільної площі салону в години ²пік² - до5 чол., між піковий період - до 3 чол.; забезпечення регулярності руху не нижче 95 %.
Реалізація державної транспортної політики в галузі пасажирського автомобільного транспорту, через законодавство України, нормативно-правову і нормативно-технічну бази, удосконалення системи державного управління, управління державною власністю та державне регулювання в сфері відносин діяльності суб¢єктів підприємництва, стануть вагомим внеском у розвиток цієї галузі.
1.2 Аналіз існуючої організації перевезень та пропозиції щодо її удосконалення
Найважливішим завданням в організації міських автобусних перевезеннях є забезпечення високого рівня якості обслуговування пасажирів, який залежить від організації транспортних засобів, вдосконалення маршрутної мережі, дорожніх умов.
Головними показниками якості перевезень є комфортабельність поїздки , час доставки пасажирів, безпека перевезень . Існуюча організація перевезень не відповідає цим вимогам і має ряд недоліків: скорочення обсягів перевезень, маршрутної мережі, низький рівень продуктивності праці, використання застарілих транспортних засобів, (а це зниження комфортності і якості перевезення) - високий рівень наповнення в автобусах , великі інтервали руху , мала швидкість руху.
Розробка по впровадженню заходів підвищення ефективності використання транспортних засобів є важливою умовою покращення транспортних витрат і підвищення рентабельності підприємства .
Заходи щодо покращення якості перевезеннь та підвищення ефективності використання транспортних засобів на маршруті №82:
1. Постійне вивчення та обстеження пасажиропотоків, аналіз характеру їх змін.
2. Обгрунтований вибір типу і місткості транспортних засобів , раціональне розподілення їх за маршрутами .
3. Підвищення швидкості руху за рахунок систематичного нормування та впровадження оптимальних швидкісних режимів руху .
4. Складання раціональних маршрутних розкладів, максимально враховуючи зміни пасажиропотоків за годинами , днями , сезонами за допомогою ЕОМ .
5. Збільшення загальної протяжності години ²пік² до 3 - 4 годин .
6. Розосередження часу початку та закінчення роботи підприємств за годинами .
7. Зменшення затрат часу на підхід пасажирів до зупинки та від місць висадки до місць призначення .
8. Зменшення затрат часу на поїздку та очікування поїздки за рахунок вибору оптимально часу рейсу.
9. Підвищення культури обслуговування .
10. Покращення збору виручки, систематичний контроль за збором .
11. Вдосконалення системи управління рухом .
автобусний маршрут пасажиропотік перевезення
Список літератури
1. Варелопуло Г.А. Организация движения и перевозок на городском пассажирском транспорте. – М.: Транспорт, 1990. – 208с
2. Гудков В.А., Миротин Л.Б. Технология, организация и управление пассажирскими и автомобильными перевозками: Учеб. для вузов/ Под ред. Л.Б. Миротина.-М.: Транспорт, 1997. – 254 с.
3. Методы организации перевозок пассажиров в городах / В.К. Доля. – Х.: Изд-во «Основа» при Харьк. ун-те, 1992.-144 с.
4. Коноплянко В.И. Организация и безопасность дорожного движения: Учеб. для вузов. – М.: Транспорт, 1991, 183 с.; ил.
5. Салов А.И. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта: Учебник для студентов автомоб.-дор. вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1985. – 351 с., ил., табл.,
6. Игнатенко А.С. Управление качеством таксомоторных пассажирских перевозок. – М.:Высш. шк., 1980.-535 с.
7. Володин Е.П., Громов Н.Н. Организация и планирование перевозок пассажиров автомобильным транспортом. – М.: транспорт, 1982. – 224 с.
8. Междугородные и международные автомобильные перевозки. Артемьев С.П. Изд-во «Транспорт», 1968 г., стр. 1–164.
9. Дмитриев О.А. Междугородные перевозки. – М.: Транспорт, 1982. – 216 с.
10. Блатнов М.Д. Пассажирские автомобильные перевозки. – М.: Транспорт, 1981. – 222 с.
11. Краткий автомобильный справочник НИИАТ. – М.: Транспорт, 1983 г., – 224 с.
12. Островский Н.Б. Пассажирские автомобильные перевозки. – М.: Транспорт, 1986. – 224 с.
13. Антошвили М.Е., Либерман С.Ю., Спирин И.В. Оптимизация городских автобусных перевозок. – М.: Транспорт, 1985.-102 с.
14. Зозулев А.В. Сегментирование рынка: Учеб. пособие. – Х.:Студцентр, 2003.-232 с. Ил. 79. Табл.51. Библиогр.: назв. 76.
15. Голубев И.Р., Новиков Ю.В. Окружающая среда и транспорт. – М.: Транспорт, 1987. – 207 с.: ил., табл. – Библиогр.: с. 205
16. Аксенов И.Я..Аксенов В.И. Транспорт и охрана окружающей среды. – М.: Транспорт, 1986. – 176 с.; ил., табл. – Библиогр.: с. 173–174.