Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT 7
Дисципліна: «Планування та організація діяльності підприємства»
Спеціальність: «Економіка підприємства »
Курс: ІІІ
Семестр: V
Вид заняття: Практичне заняття №15.
Тема: Організація виробничого процесу в часі.
Мета:
Навчальна: оволодіти методикою розрахунків тривалості виробничого циклу при різних видах руху предметів праці.
Розвиваюча: формувати аналітичне мислення, уміння розвивати волю і самостійність.
Виховна: виховувати у студентів охайність, почуття відповідальності.
Методична: застосування найбільш оптимальних методів організації і проведення самостійної роботи студентів на занятті.
Джерела інформації:
Основні:
Васильков В. Г. Органiзацiя виробництва: Навч. посібник.- К.: КНЕУ,2008.
Онiщенко В. О. Органiзацiя виробництва: Навч. посібник.- К.: «Лiбра», 2005.
Хід роботи:
1. Визначення ключових питань, уточнення характеристики практичного завдання.
2. Перевірка готовності студентів до заняття.
3. Самостійний розв`язок практичних задач за варіантами.
4. Обговорення отриманих результатів.
Вивчення основних теоретично - розрахункових положень теми
Тривалість виробничого циклу розраховується для окремих деталей, вузлів, виробів, а також для їх партій:
,
де То, tпр, tп-з, tтр, tк, tмо, tмц — час технологічних операцій, природних процесів, підготовчо-завершальних, транспортних операцій, контрольних операцій, міжопераційної і відповідно міжцехової (міжзмінної) паузи в обробленні деталей;
m, i, п, j, х, у, z — кількість технологічних, природних, підготовчо-завершальних, транспортних, контрольних операцій і перерв відповідно.
Для розрахунку розміру партії застосовується кілька методів:
1) метод визначення розміру партії деталей за співвідношенням підготовчо-завершального на партію часу до штучного часу найтрудомісткішої операції.
Розрахунок розміру партії здійснюється за формулою:
де Тп-з – підготовчо-завершальний час на партію;
tШТ - штучний час най тривалішої операції;
КПН – коефіцієнт допустимих втрат часу на переналагодження, залежно від складності устаткування його значення береться в межах 0,03-0,1.
У загальному вигляді економічно оптимальний розмір партії (nопт) обробки деталей (виробів) визначається за формулою:
,
де N — річна програма випуску предметів (заготовок деталей);
Bн.уст — загальні витрати на здійснення одного налагодження устаткування для обробки партії предметів;
b — затрати та витрати, що пов’язані зі створенням і збереженням деталей (заготовок) у заділі в частках від Сд;
Сд — вартість обробки деталей (заготовок).
Тривалість операційного циклу обробки партії деталей на одній операції дорівнює:
де n — кількість деталей у партії;
tшт — час обробки однієї деталі;
РМ — кількість робочих місць або устаткування, на яких здійснюється дана операція.
Тривалість операційного циклу (То) для партії деталей, що обробляються на кількох операціях, залежить не тільки від зазначених величин, а й від способу передавання деталей з операції на операцію — поштучно, усією партією або її частинами.
Послідовний вид руху партії деталей.
Сутність цього виду руху характеризується такими умовами: вироби передають- ся на кожну наступну операцію всією партією після обробки її на попередній; устаткування в межах обробки партії виробів працює без простоїв. Тривалість операційного циклу обробки партії деталей визначається за формулою на основі графіка (рис. 1):
де n - кількість деталей у партії;
m – кількість операцій, на яких обробляється партія деталей;
ti - обробки однієї деталі на і-й операції, хв.;
РМі – кількість робочих місць на і-й операції.
Рис.1. Графік послідовного виду руху партії деталей
Загальний час внутрішньопартіонного пролежування однієї деталі на всіх операціях визначається за формулою:
,
де tобр – сумарний час обробки однієї деталі на всіх операціях технологічного процесу.
Коли обробляються партії однорідних предметів праці, виробничий цикл за послідовним видом руху в календарних днях визначається за загальною формулою:
,
де Кк – коефіцієнт календарності;
S – кількість змін на добу;
Тзм – тривалість однієї зміни,год.
Загальна тривалість міжопераційних перерв дорівнюватиме:
,
де m — кількість операцій.
Паралельний вид руху партій деталей.
Сутність паралельного виду руху (рис. 2) полягає в тому, що деталі (поштучно або транспортними партіями) передаються на наступну операцію негайно після закінчення обробки на попередній операції, незалежно від часу виконання суміжних операцій та готовності всієї партії. Таким чином, обробка деталей партії здійснюється одночасно на багатьох операціях.
Рис. 2. Графік паралельного виду руху партії деталей
Для визначення тривалості операційного циклу на графіку (рис.2) беруться відрізки часу, що не перекриваються, за формулою:
,
де - час най тривалішої (головної) операції.
Загальний час пролежування кожної деталі в партії визначається за формулою:
.
. Загальний час пролежування всіх деталей у партії:
tnp = ntnp.
Паралельно-послідовний вид руху.
Вид руху характеризується порядком передавання предметів праці на наступну операцію, за якого її виконання починається до закінчення обробки всієї партії на попередній операції, тобто є паралельність виконання операцій. При цьому обробка деталей усієї партії на кожній операції провадиться безперервно.
Рис.3. Графік паралельно-послідовного виду руху партії деталей
Загальна тривалість технологічного циклу за умови паралельно-послідовного руху скорочується порівняно з послідовним рухом на суму тих відрізків часу:
,
таким чином:
Загальний час пролежування однієї деталі на всіх операціях технологічного процесу визначається за формулою:
.
Загальний час пролежування деталей у партії на всіх операціях:
Тривалість виробничого циклу при паралельно-послідовному русі деталей по операціях розраховується за формулою:
Задачі для розв’язку
Задача 1
Визначте тривалість технологічного циклу оброблення партії деталей із n штук за послідовного, паралельного та послідовно-паралельного поєднання операцій, якщо тривалість виконання операцій ti має такі значення за часом t1; t2; t3; t4; t5; t6. У розрахунках узяти до уваги, що кількість робочих місць по операціях: першій і четвертій — по два; решті — по одному. У паралельному та послідовно-паралельному поєднанні операцій деталі обробляються транспортною партією по 5 штук.
Таблиця 1 – Вихідні дані для розрахунку
|
№ студента по списку |
Кількість деталей у партії |
Тривалість операції |
№ студента по списку |
Кількість деталей у партії |
Тривалість операції,хв. |
||||||||||
|
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t5 |
t6 |
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t5 |
t6 |
||||
|
1 |
10 |
9 |
2 |
15 |
4 |
3 |
2 |
14 |
30 |
7 |
4 |
7 |
3 |
5 |
2 |
|
2 |
15 |
8 |
3 |
7 |
2 |
3 |
5 |
15 |
35 |
3 |
7 |
4 |
6 |
5 |
3 |
|
3 |
25 |
7 |
4 |
3 |
8 |
5 |
2 |
16 |
40 |
2 |
3 |
8 |
5 |
2 |
3 |
|
4 |
30 |
6 |
5 |
9 |
4 |
3 |
4 |
17 |
45 |
5 |
9 |
3 |
4 |
6 |
2 |
|
5 |
35 |
2 |
6 |
7 |
5 |
3 |
2 |
18 |
50 |
4 |
5 |
8 |
6 |
4 |
3 |
|
6 |
40 |
7 |
10 |
2 |
6 |
4 |
3 |
19 |
10 |
8 |
2 |
15 |
5 |
3 |
2 |
|
7 |
45 |
3 |
9 |
6 |
4 |
5 |
2 |
20 |
15 |
5 |
6 |
8 |
3 |
4 |
2 |
|
8 |
50 |
5 |
4 |
8 |
6 |
7 |
3 |
21 |
20 |
9 |
7 |
4 |
5 |
6 |
3 |
|
9 |
55 |
2 |
3 |
13 |
5 |
4 |
6 |
22 |
25 |
5 |
10 |
2 |
3 |
5 |
3 |
|
10 |
10 |
6 |
2 |
8 |
6 |
4 |
3 |
23 |
30 |
3 |
10 |
6 |
4 |
4 |
3 |
|
11 |
15 |
4 |
6 |
5 |
2 |
3 |
2 |
24 |
35 |
6 |
5 |
11 |
3 |
7 |
5 |
|
12 |
20 |
3 |
11 |
4 |
5 |
4 |
2 |
25 |
40 |
5 |
7 |
3 |
4 |
9 |
4 |
|
13 |
25 |
6 |
5 |
7 |
10 |
5 |
3 |
Задача 2
На одній із виробничих дільниць механічного цеху виготовляються деталі партіями. Застосовуваний спосіб поєднання технологічних операцій — послідовний. Час на підготовку виробництва становить 1,5 год, а середній міжопераційний час — 10 хв. Норма часу на виконання окремих операцій становить: t1; t2; t3; t4. При цьому третя й четверта операції виконуються на двох верстатах кожна. Установлений режим роботи підприємства — дві зміни по 8 год кожна. Коефіцієнт календарності часу — 1,4.
Визначити тривалість технологічного й виробничого циклів оброблення деталей.
Таблиця 2 – Вихідні дані для розрахунку
|
№ студента по списку |
Кількість деталей у партії |
Тривалість операції |
№ студента по списку |
Кількість деталей у партії |
Тривалість операції,хв. |
||||||
|
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
||||
|
1 |
10 |
9 |
2 |
15 |
4 |
14 |
30 |
7 |
4 |
7 |
3 |
|
2 |
15 |
8 |
6 |
7 |
2 |
15 |
35 |
3 |
7 |
4 |
6 |
|
3 |
25 |
7 |
4 |
3 |
8 |
16 |
40 |
2 |
3 |
8 |
5 |
|
4 |
30 |
6 |
4 |
9 |
4 |
17 |
45 |
5 |
9 |
3 |
4 |
|
5 |
35 |
2 |
6 |
7 |
5 |
18 |
50 |
4 |
5 |
8 |
6 |
|
6 |
40 |
7 |
10 |
2 |
6 |
19 |
10 |
8 |
2 |
15 |
5 |
|
7 |
45 |
3 |
9 |
6 |
4 |
20 |
15 |
5 |
6 |
8 |
3 |
|
8 |
50 |
5 |
4 |
8 |
6 |
21 |
20 |
9 |
7 |
4 |
5 |
|
9 |
55 |
2 |
3 |
13 |
5 |
22 |
25 |
5 |
10 |
2 |
3 |
|
10 |
10 |
6 |
2 |
8 |
6 |
23 |
30 |
3 |
10 |
6 |
4 |
|
11 |
15 |
4 |
6 |
5 |
2 |
24 |
35 |
6 |
5 |
11 |
3 |
|
12 |
20 |
3 |
11 |
4 |
5 |
25 |
40 |
5 |
7 |
3 |
4 |
|
13 |
25 |
6 |
5 |
7 |
10 |
Задача 3
У механічному цеху промислового підприємства технологічний процес обробки партії деталей складається з декількох операцій: норма часу і кількість верстатів, які зазначені в табл. 3.
Таблиця 3 – Вихідні дані для розрахунку тривалості операційного
циклу обробки деталей
|
Показник |
Порядковий номер операції |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
Норма часу на виконання операції, хв. |
3 |
8 |
6 |
6 |
2 |
3 |
6 |
|
Кількість верстатів, які задіяні у процесі операційної обробки, од. |
1 |
2 |
3 |
2 |
1 |
1 |
2 |
Визначити тривалість операційного циклу обробки партії деталей кількістю 100 шт. за умови послідовного, паралельного і паралельно – послідовного з'єднання технологічних операцій, а також поштучної передачі оброблених деталей з однієї операції на іншу.
Задача 4
Партія деталей складається з 12 шт. і обробляється послідовно. Технологічний процес обробки деталей охоплює шість операцій, кожна з яких виконується на окремому верстаті. Норма часу на виконання окремих технологічних операцій складає, хв.: першої – 4, другої – 6, третьої – 6, четвертої – 2, п'ятої – 5, шостої – 3.
Обчислити показник скорочення тривалості механічної обробки партії деталей при переході від послідовного до паралельно – послідовного виконання технологічних операцій.
Задача 5
Визначити тривалість технологічного циклу обробки 20 деталей при
послідовному, паралельно-послідовному і паралельному видах руху в
процесі виробництва. Побудувати графік обробки деталей по кожному виду руху. Технологічний процес обробки деталей складається з чотирьох операцій, тривалість яких відповідно складає: t1=1, t2=4, t3=2, t4=6 хв. Четверта операція виконується на двох верстатах, а кожна із решти – на одному. Величина передаточної партії – 5 шт.
Задача 6
Партія деталей в 200 шт. обробляється при паралельно-послідовному виді руху її в процесі виробництва. Технологічний процес обробки деталей складається з 6 операцій, тривалість яких відповідно складає: t1=8, t2=3, t3=27, t4=6, t5=4, t6=20 хв. Третя операція виконується на трьох верстатах, шоста на двох, а кожна із решти операцій – на одному верстаті. Передаточна партія – 20 шт. Визначити, як зміниться тривалість технологічного циклу обробки партії деталей, якщо паралельно-послідовний вид руху в виробництві замінити паралельним.