Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
6
7
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЄВДОКІМОВА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 343.288 (477)
ПРИЗНАЧЕННЯ БІЛЬШ МЯКОГО ПОКАРАННЯ,
НІЖ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ
Спеціальність 12.00.08 кримінальне право і кримінологія;
кримінально-виконавче право
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Харків
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент Тютюгін Володимир Ілліч, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри кримінального права.
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Степанюк Анатолій Хомич, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права;
кандидат юридичних наук, професор Антипов Володимир Іванович, Національний університет Державної податкової служби України, проректор з загально-організаційних питань;
Захист відбудеться 25 жовтня 2007 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.
Автореферат розісланий 24 вересня 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. В умовах значних соціальних перетворень, спрямованих на побудову правової держави в Україні, важливим залишається подальший розвиток всіх механізмів правової системи, приведення їх у відповідність з вимогами розвитку суспільства.
Одним із компонентів формування правової держави є оновлення та вдосконалення кримінально-правових заходів реагування на вчинений злочин, серед яких важливе місце посідає кримінальне покарання, від правильного застосування якого певною мірою залежить успішність протидії злочинності. В цих умовах обґрунтоване призначення покарання, у тому числі і більш мякого, ніж передбачено законом, стає ефективним та дійовим заходом протиборства злочинним проявам.
Проблемні питання призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, досліджувались ще в дореволюційному кримінальному праві, зокрема в роботах С. Баршева, Л.С. Бєлогриць-Котляревського, В.В. Єсипова, О.Ф. Кістяківського, В.Н. Латкіна, О. Лохвицького, Е.Я. Немировського, О. Проскурякова, В.Д. Спасовича, М.С. Таганцева та ін. В радянський період, а також протягом останніх десятиліть окремі аспекти даної проблеми розглядались в працях В.І. Антипова, Л.В. Багрій-Шахматова, М.І. Бажанова, М.О. Бєляєва, Є.В. Благова, Г.С. Гаверова, І.М. Гальперіна, І.І. Гореліка, В.К. Дуюнова, А.В. Іщенка, В.І. Зубкової, І.І. Карпеця, Г.А. Кригера, Л.Л. Круглікова, Ю.Б. Мельнікової, О.О. Мяснікова, С.В. Сахнюка, М.А. Скрябіна, М.Н. Становського, В.В. Сташиса, А.Х. Степанюка, П.П. Осипова, В.В. Похмелкіна, Л.А. Прохорова, В.Я. Тація, В.І. Тютюгіна, Г.І. Чечеля, М.Д. Шаргородського та ін. Комплексному дослідженню призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, було піддане в кандидатській дисертації О.М. Плєшакова на тему “Призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом” (М., 1979 р.).
Однак, незважаючи на значну кількість робіт, присвячених даній темі, дослідження в цій сфері тривають і по теперішній час, бо виявляються нові, раніше не вивчені аспекти, а деякі питання потребують подальшого осмислення з урахуванням сучасних тенденцій, досягнень у сфері кримінально-правової науки та правозастосовній практиці. Зокрема питання встановлення передумов, підстав та порядку призначення менш суворого покарання вимагають теоретичного дослідження з урахуванням приписів прийнятого в 2001 р. нового Кримінального кодексу України.
Відсутність сучасних комплексних досліджень даної проблеми, наявність дискусійних питань, прогалин в законодавстві обумовлюють виникнення певних труднощів на практиці при призначенні більш мякого покарання, що призводить до неправильних рішень, відсутності одноманітності розгляду схожих ситуацій. Так, за статистичними даними Верховного Суду України у 2005р. змінено вироків щодо 11 тис. осіб, або 5,5 % від кількості осіб, щодо яких постановлено вироки. З помякшенням міри покарання в апеляційному порядку змінено вироки щодо 2,5 тис. осіб, або 53 % від усіх змінених. Найчастіше підставою для постановлення апеляційною інстанцією нового вироку була необхідність застосування більш суворого покарання. З такої підстави апеляційні суди постановили нові вироки щодо 468 осіб, або 70,3 % від кількості осіб, щодо яких постановлено нові вироки2.
Саме тому всебічний науковий аналіз норм про призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, перевірка їх ефективності й доцільності, розробка рекомендацій з удосконалювання законодавства і практики його застосування є актуальним для науки кримінального права.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до цільової комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого права і системи попередження злочинності” (номер державної реєстрації 0186.0.070883). Тема роботи затверджена рішенням вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 22 березня 2002 року (протокол № 10).
3
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо сутності, передумов, підстав та порядку призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом за вчинений злочин, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: 1) визначити юридичну природу і поняття призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом; 2) дослідити коло кримінально-правових норм, що регулюють застосування менш суворого покарання; 3) встановити критерії відмежування призначення більш мякого покарання від інших суміжних понять; 4) визначити передумови, підстави та порядок призначення більш мякого покарання; 5) вивчити та узагальнити судову практику у справах про призначення більш мякого покарання; 6) розробити та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення відповідних норм КК України та практики їх застосування.
Обєктом дослідження є призначення покарання. Предметом дослідження є призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом за вчинений злочин.
Нормативно-правовою базою дослідження є положення чинного та вже скасованого законодавства України, законодавств окремих зарубіжних країн щодо призначення більш мякого покарання, а також практика їх застосування. Теоретичну базу дослідження склали роботи вітчизняних та зарубіжних вчених минулого та сучасності в галузі кримінального права. Крім того, були використані роботи з теорії права, конституційного права, інших галузевих юридичних наук, філософії, соціології, мовознавства та інших знань.
Методи дослідження. Для досягнення наукової обєктивності результатів дослідження використовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Зокрема, діалектичний метод пізнання застосовувався при дослідженні сутності призначення більш мякого покарання; історико-правовий при вивченні генезису кримінально-правових норм, що регулюють помякшення покарання; догматичний метод при аналізі змісту законодавчих положень щодо призначення більш мякого покарання; метод системного аналізу при розгляді призначення більш мякого покарання у співвідношенні з іншими видами застосування останнього; метод системно-структурного аналізу при виділенні й дослідженні підстав, способів призначення менш суворого покарання. Застосування формально-логічного методу надало можливість сформулювати поняття і розробити пропозиції щодо вдосконалення положень КК і практики їх застосування; порівняльно-правового виявити різні підходи правового регулювання зниження ступеня суворості міри покарання у кримінальному законодавстві зарубіжних держав і КК України; статистичного методу здійснити узагальнення кримінальних справ про застосування більш мякого покарання (була вивчена 2721 кримінальна справа, що знаходилась в провадженні місцевих районних судів м. Харкова в 2004 р., серед яких був зафіксований 221 випадок призначення покарання з застосуванням ст. 69 КК); вивчити матеріали опублікованої практики, статистичні дані вищих судових інстанцій УРСР, України, СРСР, РСФСР, РФ щодо призначення покарання.
4
Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першим в Україні комплексним дисертаційним дослідженням проблеми призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, за КК України 2001 р.
На думку автора, серед сформульованих ним висновків та висловлених пропозицій новими для науки кримінального права є:
1. Сформульоване нове поняття інституту призначення покарання як внутрішньогалузевого, комплексного утворення, що обєднує кримінально-правові субінститути, які спільно забезпечують відносно цілісне, завершене регулювання передумов, підстав, меж і порядку обрання покарання особі, визнаної винною у вчинені злочину.
2. Запропонована нова класифікація санкцій статей Особливої частини КК. В залежності від їх якісно-кількісної характеристики пропонується розрізняти санкції: прості й складні. Серед останніх виділяються санкції: альтернативні, кумулятивні, альтернативно-кумулятивні.
3. Вперше проведене комплексне дослідження положень чинного КК, які передбачають призначення менш суворого покарання, наведена їх загальна характеристика і класифікація. На підставі цього пропонується визнати призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, самостійним субінститутом кримінального права.
5
4. Наведено додаткові аргументи на підтримку законодавчої позиції щодо розширення сфери дії ст. 69 КК за рахунок вилучення положень, що унеможливлювали призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, особам, які вчинили злочин невеликої тяжкості.
5
2 Вісник Верховного Суду України. 2006. № 6 (70). С. 37.