Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
17
Лаптєва Марія Вікторівна
ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ
ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ
В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
13.00.09 –теорія навчання
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Харків –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному педагогічному
університеті ім. Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України.
|
Науковий керівник |
кандидат педагогічних наук, доцент Прокопенко Андрій Іванович, Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. |
|
Офіційні опоненти: |
доктор педагогічних наук, професор Алфімов Валентин Миколайович, Донецький національний університет, декан факультету перепідготовки і підвищення кваліфікації керівних педагогічних працівників; |
|
кандидат педагогічних наук, доцент Пономарьова Наталія Олександрівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри інформатики. |
|
|
Провідна установа |
Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Полтава. |
Захист відбудеться "25" лютого 2004 року о 13 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 Харківського
державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди за адресою:
, м. Харків, вул. Артема, 29, зал засідань (ауд. № 216).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного
педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди за адресою:
, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215 - В.
Автореферат розісланий "24" січня 2004 року.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради
Золотухіна С.Т.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті наголошується, що стрижнем освіти має стати виховання творчої особистості, мобільної в освоєнні та впровадженні новітніх наукомістких технологій. Це зумовлює необхідність створення таких засобів навчання, які б спиралися на досягнення сучасної педагогічної науки та потужні можливості новітніх інформаційних технологій.
Проблеми створення та використання засобів навчання, вивчення їх впливу на результативність навчання висвітлюються у працях В.Айзенхута, Ю.Бабанського, В.Бейлінсона, Т.Габая, В.Євдокимова, Б.Єсипова, Л.Зоріної, І.Зязюна, В.Краєвського, Ч.Куписевича, І.Лернера, В.Оконя, В.Онищука, П.Підкасистого, М.Скаткіна, Г.Хазяїнова, М.Шахмаєва, Х.Штрицеля, С.Шаповаленка та інших учених.
Упровадження інформаційних технологій в освіту, як засвідчують дослідження Л.Білоусової, І.Василевського, Б.Гершунського, Л.Гур’євої, А.Єршова, М.Жалдака, І.Звєрєва, Ч.Куписевича, Д.Матроса, Є.Машбиця, І.Підласого, Є.Полата, А.Прокопенка, М.Патланжонглу, С.Ракова, Н.Розенберга, О.Філатова, С.Христочевського та інших науковців, суттєво вплинуло на систему засобів навчання.
Особливе місце в комплексі дидактичних засобів посідають текстові джерела інформації: підручники, навчальні посібники, довідники тощо. Надзвичайна динамічність розвитку науки, техніки, технологій, притаманна нашому часу, призводить до скорочення терміну моральної довговічності навчальних текстів. Новітні досягнення науково-технічного прогресу потребують відповідного відбиття у змісті освіти; суттєвих змін зазнає термінологічна база навчальних дисциплін: старі терміни виходять з ужитку або набувають іншого змістового наповнення, з’являються нові терміни, потрібні для опису нових наукових понять і фактів. Темпи оновлення базової друкованої навчальної літератури відстають від темпів розвитку наукових галузей, і, в першу чергу, це стосується підручників —основи дидактичного комплексу. У таких умовах істотно зростає роль навчальних тлумачних словників, за допомогою яких фіксуються зміни в термінологічній базі навчальних дисциплін, розкривається сутність термінів у їх сучасному розумінні, здійснюється впровадження в навчання стандартизованої україномовної термінології. Більш динамічно оновлювані, такі словники стають незамінним доповненням до підручників. Разом з тим, дидактичні функції навчальних тлумачних словників і види їх застосування в навчанні залишаються недостатньо висвітленими у психолого-педагогічних дослідженнях. Розроблені форми словникової роботи стосуються лише орфографічних та перекладних словників, які традиційно використовуються в навчанні рідної та іноземних мов.
Наявний рівень інформатизації освіти уможливлює використання в навчанні, поряд з традиційними дидактичними засобами, широкого кола інших джерел інформації, зокрема й поданої іноземними мовами. Це, насамперед, освітні ресурси на електронній основі, які розповсюджуються на компакт-дисках або розміщені у глобальній мережі Internet. Процес поширення інформаційного навчального простору підтримується електронними словниками-перекладачами, за допомогою яких здійснюється автоматизований переклад текстів. Проте адаптація іншомовної термінології потребує застосування спеціальних різномовних тлумачних словників навчального призначення, які в арсеналі дидактичних засобів практично відсутні.
Широкомасштабне впровадження інформаційних технологій у навчальний процес не залишило поза увагою і такий напрям, як розробка програмного інструментарію для створення комп’ютерних дидактичних засобів (комп’ютерних підручників, автоматизованих систем контролю знань тощо). Разом з тим, на цей час не запропоновано цілісної розробки інформаційної технології створення та модифікації тлумачних різномовних словників, хоча є окремі складові такої технології: системи автоматизованого реферування, перекладу, перевірки орфографії, частотного аналізу текстів та інші програмні засоби опрацювання природномовних текстів.
Згадані недоліки педагогічної теорії і практики породжують суперечності:
З урахуванням зазначених вище суперечностей є актуальним вивчення таких питань, як дослідження ролі та місця різномовних тлумачних словників у системі дидактичних засобів; розробка дидактичних засад створення тлумачного словника на основі аналізу його функцій; визначення шляхів забезпечення ефективності навчання з використанням різномовних тлумачних словників.
Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня розробленість та особистий досвід автора зумовили доцільність дослідження проблеми і дали підстави для визначення його теми.
Зв'язок роботи з науковими планами й темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт, що проводяться в Україні в галузі інформаційних технологій навчання. Результати роботи включені до договору №2 від 26.11.99 ХДПУ ім. Г.С.Сковороди з Міністерством освіти і науки України за темою “Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості” (2000-2003). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Харківського педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (протокол № 2 від 23.12.1996) і Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології України (протокол № 6 від 18.06.2002).
Об’єкт дослідження —дидактичні засоби в умовах інформатизації навчання.
Предмет дослідження —дидактичні засади створення і застосування тлумачних словників.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні дидактичних засад створення тлумачних словників та експериментальній перевірці ефективності їх застосування в навчанні для підвищення якості знань учнів, формування їхньої пізнавальної активності й самостійності.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що застосування навчальних тлумачних словників, створених за допомогою інформаційної технології, яка спирається на теоретично обґрунтовані дидактичні засади, позитивно впливає на якість знань учнів (глибину, системність, усвідомленість), а також сприяє розвитку їхньої пізнавальної активності та самостійності, якщо запроваджено спеціально розроблені види навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі використання тлумачного словника як інформаційно-довідкової системи, інформаційного об’єкта складної структури й електронного інформаційного ресурсу.
Мета і гіпотеза зумовили такі завдання дослідження:
Методологічну й теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові положення про взаємозв’язок теорії і практики, єдність наукових та емпіричних знань, національних і загальнолюдських цінностей; теоретичні узагальнення питання про створення та використання засобів навчання, вивчення їх впливу на результативність навчально-пізнавальної діяльності (В.Айзенхут, Ю.Бабанський, В.Бейлінсон, Т.Габай, Б.Єсипов, Л.Зоріна, І.Зязюн, В.Краєвський, Ч.Куписевич, В.Оконь, П.Підкасистий, А.Прокопенко, Н.Шахмаєв, Х.Штрицель, С.Шаповаленко та ін.), способи одержання наукових знань, психолого-педагогічні концепції засвоєння знань (П.Гальперін, С.Рубінштейн та ін.), основні положення теорії активізації пізнавальної діяльності (І.Лернер, В.Лозова, М.Скаткін, Г.Щукіна та ін.), концепція інформатизації навчання і формування інформаційної культури (Л.Білоусова, Б.Гершунський, М.Жалдак, С.Раков, Ю.Рамський та ін.).
Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні використано такі методи: теоретичний аналіз проблеми на основі вивчення наукової літератури з філософії, педагогіки, психології, інформатики —для узагальнення теоретичних питань сутності, функцій, особливостей тлумачного словника як дидактичного засобу в умовах інформатизації навчання; аналіз педагогічного досвіду розробки інформаційної технології створення тлумачного словника —для виявлення практичного стану досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент, якісний та кількісний аналіз його результатів із застосуванням методів математичної статистики —для експериментальної перевірки гіпотези дослідження.
Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що вперше теоретично обґрунтовано дидактичні засади створення навчального тлумачного словника на основі аналізу його дидактичних функцій; запропоновано нові види навчально-пізнавальної діяльності учнів з використанням зазначеного дидактичного засобу; розроблено інформаційну технологію створення тлумачних словників; уточнено роль і місце тлумачного словника в системі дидактичних засобів в умовах інформатизації навчання.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у створенні українсько-англійсько-російського навчального тлумачного словника з комп’ютерознавства на основі запропонованої інформаційної технології, у розробці завдань для роботи учнів з тлумачним словником на уроках інформатики. Ці матеріали можуть бути використаними вчителями загальноосвітніх закладів з метою підвищення ефективності навчального процесу. Результати виконаного дослідження доцільно застосовувати в підготовці вчителів у вищих педагогічних закладах освіти ІІІ-IV рівнів акредитації.
Особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, полягає в розробці алгоритмів та бібліотеки програм, які складають основу інформаційної технології створення різномовного тлумачного словника й обґрунтування способів його навчального застосування.
Вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів і висновків дослідження забезпечуються науковою й методолодогічною обґрунтованістю вихідних положень, всебічним теоретичним аналізом розглядуваної проблеми, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих теоретичних та емпіричних методів педагогічного дослідження, адекватних його меті й завданням, поєднанням кількісного та якісного методів обробки для отримання достовірних даних, позитивними результатами формуючого експерименту.
Апробація і впровадження. Матеріали роботи доповідалися й обговорюволися на III Міжнародній конференції “Теория и техника передачи, приема и обработки информации” (Харків —Туапсе, 1997), на Міжнародній науковій конференції “Творча особистість у системі неперервної професійної освіти” (Харків, 2000); у виступах на науково-методичному семінарі “Інформаційні та телекомунікаційні технології в освіті” ХДПУ ім. Г.С.Сковороди (Харків, 2001, 2002); на Харківському обласному форумі “Освіта, наука, виробництво —шляхи інтеграції” (Харків, 2002) (доповідь відзначена дипломом I ступеня).
Упровадження результатів дослідження здійснено протягом 1999-2000 рр. у навчальній роботі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню № 62 м. Харкова (довідка № 161 від 09.09.2003).
Результати й основний зміст дисертації висвітлено у 18 опублікованих працях за темою дослідження, з них: 2 розділи монографії, 2 розділи навчального посібника з економіко-екологічного моделювання, розділ в українсько-російсько-англійському навчальному тлумачному словникові з комп’ютерознавства, в українсько-російсько-англійському словникові, 6 статей, опублікованих у провідних наукових фахових виданнях, матеріали 2 Міжнародних конференцій, 10 публікацій одноосібних.
Навчальний посібник з економіко-екологічного моделювання й українсько-російсько-англійський тлумачний словник з комп’ютерознавства рекомендовані Міністерством освіти України як навчальні посібники для учнів середніх та вищих педагогічних навчальних закладів.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації —сторінок, обсяг таблиць —сторінок (загальна кількість 18), рисунків —сторінки (загальна кількість 7), список використаної літератури складає 17 сторінок (240 джерел).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методи дослідження, розкрито методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок дисертанта, з’ясовано вірогідність отриманих результатів, наведено відомості про їх апробацію та впровадження.
У першому розділі “Проблема використання навчальних тлумачних словників у психолого-педагогічних дослідженнях” на основі вивчення психолого-педагогічної літератури висвітлено основні аспекти використання тлумачних словників в умовах інформатизації навчання, визначено роль і місце тлумачного словника в системі дидактичних засобів; проаналізовано різноманітні підходи до розробки дидактичних засад створення тлумачного словника, обґрунтувано доцільність використання функціонального підходу як основи розробки дидактичних засад створення тлумачного словника та його навчального застосування. На основі проведеного теоретичного аналізу розроблено інформаційну технологію конструювання різномовного тлумачного словника й визначено види навчально-пізнавальної діяльності з метою його використання для підвищення якості знань учнів, формування їхньої пізнавальної активності та самостійності.
На підставі аналізу досліджень В.Айзенхута , Ю.Бабанського, В.Бейлінсона , Т.Габая, В.Євдокимова, Б.Єсипова, І.Звєрєва, Л.Зоріної, Д.Зуєва, І.Зязюна, Г.Сагача, Т.Ільїної, В.Краєвського, Л.Крамушенка, Ч.Куписевича, І.Лернера, В.Оконя, В.Онищука, П.Підкасистого, А.Прокопенка, М.Скаткіна, Г.Хозяїнова, С.Шаповаленка, Х.Штрицеля та інших показано роль словників у навчанні, проаналізовано педагогічний досвід їх використання, здійснено класифікаційний аналіз навчальних словників, розглянуто види та способи їх застосування в навчанні, обґрунтовано доцільність використання різномовних тлумачних словників в умовах інформатизації навчання з метою:
Створення та застосування навчального тлумачного словника має спиратися на знання про нього як про об'єкт дослідження. Це вимагає визначення сутності словника як засобу навчання, вивчення його ролі й місця в системі дидактичних засобів, аналізу його дидактичних функцій та способів їх реалізації на сучасному етапі.
У педагогічній літературі існують різні підходи до розробки дидактичних засад створення засобу навчання (В.Беспалько, В.Бейлінсон, А.Рахімов, А.Гречихін та ін.). Серед них особливе місце займає функціональний підхід (В.Бейлінсон, Д.Зуєв, В.Краєвський, І.Лернер, І.Товпінець та ін.), підґрунтям якого є глибокий аналіз дидактичних функцій засобу навчання, що забезпечує продуктивність цього підходу як до створення, так і до застосування дидактичного засобу. Саме це зумовило вибір функціонального підходу як теоретичної основи нашого дослідження.
Згідно з типологією сучасних дидактичних засобів (А.Прокопенко) словник належить до типу “джерела інформації”, підтипу —“текстові джерела інформації”. Це дозволило здійснити аналіз дидактичних функцій тлумачного словника на основі фундаментальних досліджень текстових засобів навчання В.Бейлінсона, В.Беспалька, С.Бондаренка, Г.Гранік, А.Гречихіна, І.Журавльова, Д.Зуєва, І.Звєрєва, Л.Концевої, В.Краєвського, І.Лернера, Н.Тализіної, І.Товпинця, С.Шаповаленка.
Нова роль тлумачного словника в умовах інформатизації навчання виявляється в розкритті його дидактичних функцій, провідними серед яких є інформаційна, систематизуюча та функція самоосвіти.
Дидактичні функції тлумачного словника впливають на особливості його створення та зумовлюють ефективні напрями його застосування в навчанні.
На основі аналізу обґрунтовано доцільність використання різномовного тлумачного словника в навчальному процесі
Нова роль різномовних тлумачних словників у дидактичному комплексі зумовлює необхідність випереджального темпу їх створення й оновлення, тим більше, що саме такі словники набувають значення реперів для визначення нової термінологічної бази навчання. Реалізація провідних функцій різномовних тлумачних словників вимагає розробки інформаційної технології їх створення, здатної забезпечити виконання таких процедур, як:
Розроблена інформаційна технологія створення різномовних тлумачних словників грунтується на поєднанні інтелектуального потенціалу людини і потужних можливостей сучасних комп’ютерів. Усі рутинні операції зі створення словника здійснюються автоматично.
Отже, виявлення сутності та ролі тлумачного словника в системі дидактичних засобів у сучасних умовах, визначення й обґрунтування його дидактичних функцій, розробка інформаційної технології створення різномовних навчальних словників, обґрунтування видів роботи з тлумачним словником, які доцільно покласти в основу навчально-пізнавальної діяльності учнів з його використанням у класній і позакласній роботі, в комплексі й становлять дидактичні засади створення та застосування різномовних тлумачних словників в умовах інформатизації навчання.
У другому розділі “Експериментальне дослідження ефективності навчання з використанням тлумачного словника” з’ясовано методику педагогічного експерименту, наведено його результати та їх аналіз.
Спираючись на основні положення педагогічної науки щодо визначення результативності навчально-пізнавальної діяльності (Ю.Бабанський, В.Бейлінсон, Д.Зуєв, І.Лернер, В.Лозова, І.Підласий, М.Скаткін), а також на проведений аналіз дидактичних функцій тлумачного словника, до критеріїв його оцінювання як засобу навчання було віднесено окремі якості знань (глибину, системність, усвідомленість), рівень засвоєння знань, рівень сформованості пізнавальної активності та самостійності.
Експериментальна перевірка ефективності застосування тлумачних словників проводилася на базі загальноосвітнього навчального закладу № 62 м.Харкова у процесі викладання інформатики. Вибіркову сукупність створили учні 10 класів (89 учнів з 3 класів).
У ході підготовки до експерименту за розробленою інформаційною технологією було створено українсько-англійсько-російський навчальний тлумачний словник з комп’ютерознавства.
Словник містить більше 2 500 термінів і відбиває загальнонаукові, загальнотехнічні поняття й поняття з таких тематичних розділів, як принципи роботи та структура комп’ютерів; периферійне обладнання електронно-обчислювальних машин; системи і мови програмування; системи оброблення інформації; комп’ютерна графіка тощо. З метою підвищення інформативності словника, крім термінів та їх означень українською мовою, наведені також відповідники (еквіваленти) термінів російською та англійською мовами. Це дозволило поєднати функції тлумачення термінів з функціями перекладу.
На етапі констатуючого експерименту було визначено методику вивчення сформованості окремих якостей знань (глибини, системності, усвідомленості), рівня засвоєння знань, пізнавальної активності, самостійності. Проведено діагностичний зріз в експериментальній та контрольній групах. Одержані результати засвідчили правильність компонування експериментальної та контрольної груп і стали вихідними для оцінки ефективності використання різномовного тлумачного словника в навчанні.
Для проведення формуючого етапу експериментального дослідження відібрано такі розділи курсу інформатики, як “Програмне забезпечення” й “Операційна система”. Вони є цікавими для учнів і, разом з тим, містять багато нових термінів, на яких побудовано наступний навчальний матеріал.
В експериментальній групі нами запроваджено різні види навчально-пізнавальної діяльності учнів з урахуванням провідних функцій різномовного тлумачного словника:
Сукупність видів роботи зі словником на конкретному занятті добиралася залежно від складності навчального матеріалу та дидактичної мети заняття. Означені види роботи, застосовані на уроках, створювали умови для глибокого опрацювання матеріалу, розкриття або уточнення сутності понять, їх взаємозв’язків, набуття певного досвіду роботи з інформацією, її пошуком, ознайомлення із способами групування, впорядкування та систематизованного подання інформації, формування навичок орієнтації у складному інформаційному об’єкті.
На уроках використовувалися такі види самостійної роботи з українсько-англійсько-російським навчальним тлумачним словником з комп’ютерознавства: розв’язання задач, які передбачають самостійний пошук інформації в Internet, розв’язання задач творчого характеру. Для активізації пізнавального інтересу, творчого потенціалу учнів були запропоновані завдання творчого характеру (складання та відгадування ребусів, кросвордів), організовані нетрадиційні уроки (уроки-вікторини, турніри).
Українсько-англійсько-російський навчальний тлумачний словник з комп’ютерознавства використовувався школярами також у позакласний час для самонавчання, самокорекції, підготовки до контрольних робіт тощо. У самостійній роботі учнів з навчальним тлумачним словником з комп’ютерознавства можна виділити два основні види: самостійна робота за завданням учителя та з наступним контролем; самостійна робота за ініціативою учнів.
У контрольних групах вивчення курсу відбувалося традиційно.
Аналіз результатів експерименту свідчить, що застосування в навчально-пізнавальній діяльності учнів означених видів роботи з різномовним тлумачним словником сприяє підвищенню рівня засвоєння знань, їх глибини, системності, усвідомленості, а також рівня сформованості пізнавальної активності та самостійності.
Дані експериментальної та контрольної груп на контрольному етапі дослідження подано нижче.
Різниця в середньому прирості кількості учнів експериментальних і контрольних груп, що виявили високий рівень глибини знань, склала 10,9 %, системності знань —,23 %, усвідомленості знань –,73 %. Збільшилася кількість учнів, що виявили середній рівень сформованості названих якостей знань. Так, різниця у прирості склала: щодо глибини – 3,5 %, системності —,65%, усвідомленості –,99 %.
Стосовно підвищення рівня засвоєння знань отримано такі дані: різниця в середньому прирості кількості учнів експериментальної і контрольної груп, що виявили конструктивний і творчий рівень засвоєння знань, склала, відповідно, 8,3% і 8,8 %.
Порівняння показників пізнавальної активності та самостійності в експериментальній і контрольній групах виявляє перевагу експериментальної групи. З наведених даних видно, що різниця у прирості кількості учнів експериментальної і контрольної груп, що виявили реалізовану творчу пізнавальну активність, склала 6,4 %, реалізовану реконструктивну пізнавальну активність –,7 %. Основні результати подані на рис. 5-6.
Таким чином, аналіз результатів проведеного експерименту свідчить, що застосування різномовних тлумачних словників у видах навчально-пізнавальної діяльності, визначених на основі дидактичних засад, позитивно впливає на якість знань учнів (глибину, системність, усвідомленість), сприяє формуванню їхньої пізнавальної активності та самостійності.
ВИСНОВКИ
Результати дослідження дають підставу для таких висновків:
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів дослідження. Актуальним та перспективним є дослідження використання різномовного тлумачного словника в системі дистанційного навчання.
Основний зміст дисертації відбито у публікаціях:
АНОТАЦІЇ
Лаптєва М.В. Дидактичні засади створення та застосування тлумачних словників в умовах інформатизації навчання —Рукопис.
Дисертація присвячена проблемі створення тлумачного словника як ефективного засобу навчання, теоретичному обґрунтуванню дидактичних засад створення тлумачного словника на основі аналізу його функцій. На базі функціонального підходу обґрунтовано й розроблено інформаційну технологію створення навчальних тлумачних словників, визначено особливості тлумачних словників в умовах інформатизації навчання. Виділено критерії оцінювання ефективності навчального тлумачного словника та експериментально перевірено й підтверджено, що застосування цього словника, створеного за розробленою інформаційною технологією, у спеціально запроваджених видах навчально-пізнавальної діяльності, сприяє підвищенню якості знань учнів, формуванню їхньої пізнавальної активності та самостійності.
Ключові слова: інформатизація навчання, інформаційна технологія, засоби навчання, навчальний тлумачний різномовний словник, функціональний підхід до створення навчального тлумачного різномовного словника, провідна функція навчального тлумачного словника, види роботи з навчальним тлумачним різномовним словником.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 —теория обучения. —Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С.Сковороды —Харьков, 2004.
Диссертация посвящена актуальной проблеме разработки дидактических подходов к созданию и использованию толкового словаря как эффективного дидактического средства в условиях информатизации обучения.
На основе изучения психолого-педагогической литературы представлены основные аспекты использования толковых словарей в условиях информатизации обучения, выявлены роль и место толкового словаря в системе дидактических средств. Теоретически обоснованы дидактические подходы к созданию толкового словаря на основе анализа его функций. На базе проведенного исследования обоснована и разработана информационная технология создания учебных толковых словарей, определены виды работы со словарем, выделены критерии оценивания эффективности толкового словаря как средства обучения.
В ходе теоретико-экспериментального исследования были получены следующие результаты.
В диссертации приведено новое решение научной проблемы теоретического обоснования дидактических подходов к созданию и использованию разноязычного толкового словаря в современных условиях.
Выделены ведущие функции учебного толкового разноязычного словаря (информационная, систематизирующая и функция самообразования) в системе его функций. Обосновано, что новая роль разноязычных толковых словарей в дидактическом комплексе обусловливает необходимость опережающего темпа их создания и обновления. Реализация ведущих функций толкового словаря требует разработки информационной технологии их создания.
В ходе диссертационного исследования разработана информационная технология создания толковых словарей, которая состоит из следующих процедур: автоматизированное выделение ключевого тематического лексического ядра; автоматизированный поиск тематических текстов и анализ их словарной базы; автоматизированное пополнение основного предметного словаря; создание толкового словаря с использованием действующих стандартных терминологических баз; автоматизированное выявление “порочных кругов” в толкованиях; согласование разноязычных терминов; обновление словарной базы.
Определены виды работы со словарем, которые целесообразно положить в основу учебно-познавательной деятельности учащихся с его использованием на уроках, а также во внеурочное время.
Научно обосновано и экспериментально проверено, что использование учебного толкового разноязычного словаря, созданного в соответствии с разработанными дидактическими основами, в специально организованных видах учебно-познавательной деятельности способствует повышению качества знаний учащихся (глубины, системности, осознанности), формированию их познавательной активности и самостоятельности.
Ключевые слова: информатизация обучения, информационная технология, средства обучения, учебный толковый разноязычный словарь, функциональный подход к созданию толкового словаря, ведущая функция учебного толкового словаря, виды работы с учебным толковым разноязычным словарем.
Lapteva M.V. Didactic Basics of Development and Usage of Explanatory Dictionaries in Conditions of Education Informatization. —Manuscript.
The dissertation for a candidate of pedagogical sciences degree specializing in 13.00.09 —Theory of Teaching, Kharkiv State Pedagogical University named after G.S. Scovoroda, Kharkiv, 2004.
The dissertation treats the problem of developing an explanatory dictionary as an effective training aid, theoretical ground for didactic basics of developing the explanatory dictionaries basing on analysis of its functions. Using a functional approach it has substantiated and developed an informational technology of developing the explanatory dictionaries and specifies peculiarities of explanatory dictionaries in conditions of education informatization. The dissertation marked criteria of evaluating the educational explanatory dictionary and experimentally tested and confirmed that usage of this dictionary, made as per the elaborated informational technology, in special types of training and cognitive activities results in improving the quality of learners’ knowledge and in forming their cognitive activity and independence.
Key words: education informatization, informational technology, training aids, educational explanatory multilanguage dictionary, functional approach to developing the educational explanatory multilanguage dictionary, main functions of educational explanatory dictionary, types of work with educational explanatory dictionary.