Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
20
УДК 35.077.92:81’
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
25.00.01 –теорія та історія державного управління
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
КИЇВ –8
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.
|
Науковий керівник – |
кандидат філологічних наук, доцент ПЛОТНИЦЬКА Інна Михайлівна, Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри української та іноземних мов. |
|
Офіційні опоненти: |
доктор наук з державного управління, професор РАДИШ Ярослав Федорович, Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри управління охороною суспільного здоров’я; |
|
кандидат наук з державного управління КОЗІЄВСЬКА Олена Іванівна, Секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, головний консультант. |
|
Захист відбудеться 21 лютого 2008 року о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.
Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20).
Автореферат розіслано 18 січня 2008 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.О. Чмига
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Понятійний апарат державного управління, що реалізується в термінах і являє собою термінологічну систему, є невід’ємною й обов’язковою частиною теорії та практики цієї галузі. Відсутність усталеного й уніфікованого понятійного апарату суттєво ускладнює як взаєморозуміння між державними інститутами, так і конструктивний діалог між владними установами, політичними структурами та громадянами. Це не тільки значно знижує ефективність діяльності інститутів публічного управління, а й гальмує проведення успішних державних реформ, і, у підсумку, - поступальний розвиток суспільства. Вивчення особливостей використання та розвитку адміністративних і політичних термінів, з’ясування їх значення є необхідним і своєчасним. Надзвичайно важливо розуміти значення термінів, уміти правильно їх вживати, розмежовувати подібні за написанням або за значенням терміни, а також створити відповідну лексикографічну базу. Це дасть змогу уникнути численних помилок і непорозумінь у державно-управлінській діяльності. Адже правильне, грамотне мовлення сучасних державних службовців є одним із показників рівня культурного розвитку країни в цілому.
На сьогодні понятійний апарат державного управління в Україні перебуває на етапі формування, що пояснюється недавнім виокремленням його як відповідної наукової галузі. Складності виникають ще й тому, що державне управління, крім власних, послуговується термінами, які належать до терміносистем інших наук: юриспруденції, економіки, політології, соціології, філософії тощо. Питання лексикографічного закріплення термінів державного управління шляхом укладання відповідних словників досліджували В.Бакуменко, Д.Безносенко, І.Грицяк, Т.Демчук, В.Князєв, Н.Коцюба, В.Луговий, А.Михненко, І.Надольний, Н.Нижник, О.Оболенський, Я.Радиш, Г.Ситник, Л.Шкляр та ін. Багато дослідників, зокрема В.Рижих, І.Розпутенко, В.Скуратівський та інші, акцентують увагу на важливості вивчення різних складових теорії та історії державного управління, а також на необхідності розвитку цієї галузі. Мовні аспекти професійного спілкування державних службовців вивчали Г.Гамова, Т.Ковальова, О.Козієвська, О.Левченко, О.Лоза, О.Маленко, Т.Палей, І.Плотницька, О.Сергєєва, С.Хаджирадєва та ін.
На підставі аналізу зазначених робіт можна констатувати, що переважна більшість термінів у терміносистемі державного управління латинського або грецького походження, оскільки у суспільствах античної Греції і Риму були закладені основи політології, філософії, юриспруденції та адміністративної діяльності. Вивченню місця, шляхів адаптації лексики латинського і грецького походження в українській мові присвячені праці Р.Бєляєва, А.Білецького, І.Вакулик, Г.Краковецької, А.Критенка, О.Пономарева, Ю.Цимбалюка та ін. Однак не досліджувалися особливості використання латинських і грецьких терміноелементів у державно- управлінських текстах професійної діяльності державних службовців. У зв’язку з цим актуальним науковим завданням є аналіз зазначених особливостей для точного і грамотного використання термінів латинського і грецького походження в процесі формування і розвитку понятійного апарату державного управління в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з темами “Підвищення мовної культури державних службовців (усне ділове мовлення)” (номер державної реєстрації 0105U000837) та “Підвищення управлінської мовної культури” (номер державної реєстрації 0107U005904) у межах комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування”. Роль автора у виконанні цих тем полягала у дослідженні особливостей вживання термінів латинського і грецького походження в текстах державного управління; у з’ясуванні невирішених питань щодо використання цих термінів як невід’ємної складової мовної підготовки державних службовців.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення особливостей формування та розвитку в Україні понятійного апарату державного управління й обґрунтування необхідності та визначення шляхів його вдосконалення.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
здійснити огляд наукових джерел, нормативно-правової бази з проблеми дослідження;
уточнити визначення термінів “понятійний апарат державного управління”, “термін державного управління”, “терміни державного управління латинського і грецького походження”, “терміноелемент”, “національний термін державного управління”, “інтернаціональний термін державного управління”;
виявити особливості формування в Україні понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження;
установити основні тенденції розвитку понятійного апарату державного управління;
виявити та дослідити невирішені питання використання термінів латинського і грецького походження державними службовцями у професійній діяльності;
визначити шляхи вдосконалення понятійного апарату державного управління шляхом розроблення рекомендацій щодо використання термінів латинського і грецького походження в усному та писемному мовленні сфери державного управління.
Об’єкт дослідження –понятійний апарат державного управління в Україні.
Предмет дослідження –формування та розвиток понятійного апарату державного управління в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що вдосконалення понятійного апарату державного управління можливе шляхом упровадження адекватного і правильного використання термінів латинського та грецького походження.
Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використано комплекс взаємодоповнюючих методів. Системний підхід застосовано під час комплексного дослідження функціонування термінів латинського та грецького походження у сфері державного управління як складових мовних підсистем та як сукупності взаємопов’язаних і взаємоузгоджених елементів загальної мовної системи.
За допомогою методу суцільної вибірки зі словників сфери державного управління було вибрано терміни латинського та грецького походження.
З метою виявлення особливостей використання термінів державного управління, що походять з латинської або грецької мов, застосовано аналіз нормативно-правової бази.
Підрахунок відсоткових даних використання термінів латинського і грецького походження у словниках термінів державного управління здійснено за допомогою арифметичного методу.
У дослідженні широко застосовано метод компонентного аналізу, у процесі якого терміни державного управління латинського і грецького походження порівнювалися й ототожнювалися за різними ознаками, і в такий спосіб були виділені різні групи термінів відповідно до специфіки їх засвоєння українською мовою. За допомогою цього методу виокремлено дев’ять груп термінів державного управління латинського і грецького походження за значенням.
Методом опозитивного аналізу досліджено зв’язки термінів державного управління латинського і грецького походження, а також розглянуто способи їх творення.
Для вивчення способів поєднання термінів в усному діловому мовленні або в текстах державного управління застосовано синтагматичний аналіз.
Історичний метод використано для аналізу походження і змін у структурі та значенні термінів державного управління.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше:
удосконалено:
визначення термінів “понятійний апарат державного управління”, “термін державного управління”, “терміни державного управління латинського і грецького походження”, “терміноелемент”, “національний термін державного управління”, “інтернаціональний термін державного управління”;
дістали подальшого розвитку:
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи впроваджено у процесі викладання навчальної дисципліни нормативної частини магістерської програми “Ділова українська мова в державному управлінні” і факультативної дисципліни “Практичний курс української мови” в Національній академії державного управління при Президентові України (акт про впровадження від 30.10.2006) та курсу “Ділова українська мова” в Обласному центрі підвищення кваліфікації Київської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження від 08.09.2006 № 50). Слухачам було викладено особливості використання частин слів латинського і грецького походження при творенні термінів державного управління, пояснено походження, значення й особливості структури державно-управлінських термінів, найбільш поширені помилки, що трапляються у процесі вживання термінів латинського і грецького походження, запропоновано та виконано вправи на сполучуваність, переклад, творення, відмінювання термінів латинського і грецького походження, що вміщені у додатках дисертації. Результати досліджень використано також при формуванні та доопрацюванні видань Центру сприяння інституційному розвитку державної служби при Головному управлінні державної служби України (довідка про впровадження від 16.01.2006 № 9). Ураховано грецьке і латинське походження та значення деяких термінів державного управління при виданні “Словника термінів і понять з державного управління”, особливості значення термінів латинського і грецького походження, у результаті чого було виправлено контекст уживання деяких термінів. Упровадження розроблених у дисертації рекомендацій щодо творення і використання термінів латинського та грецького походження державного управління в Україні показало їх ефективність для підвищення рівня усного та писемного ділового мовлення державних службовців.
Прикладний матеріал може стати в пригоді під час укладання словників термінів державного управління, а також у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України та інших вищих навчальних закладів за програмами підготовки магістрів державного управління, перепідготовки й підвищення кваліфікації державних службовців, зокрема при розробці та вдосконаленні навчальних курсів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні теоретичні положення і висновки, що характеризують наукову новизну дослідження, отримані й сформульовані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи оприлюднено на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004), “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005), “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006), на міжнародній конференції пам’яті доктора філологічних наук, професора С.В. Семчинського (1931-1999) (Київ, 2006), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007). Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри української мови Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у восьми публікаціях, з них чотири статті надруковано у наукових фахових виданнях з державного управління.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, трьох додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації –сторінок, із них 164 сторінки основного тексту. У роботі чотири рисунки і додатки на 122 сторінках. Список використаних джерел містить 323 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі розкрито сутність наукового завдання, що вирішується; обґрунтовано вибір й актуальність теми дисертації; показано її зв’язок з тематикою наукових досліджень Національної академії державного управління при Президентові України; визначено мету та завдання дослідження, а також наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх упровадження, апробації та опублікування.
У першому розділі –“Аналіз стану наукової розробки проблеми” –проаналізовано ступінь наукової розробки проблеми та стан джерельної бази, на основі якої здійснювалося дослідження, а також удосконалено визначення термінів “понятійний апарат державного управління”, “термін державного управління”, “терміни державного управління латинського і грецького походження”, “терміноелемент”, “національний термін державного управління”, “інтернаціональний термін державного управління”.
Аналіз нормативно-правової бази свідчить про наявність законів, указів, постанов, розпоряджень тощо, у яких йдеться про необхідність розширення сфери функціонування української мови, створення галузевих словників: Закон „Про мови в Українській РСР” № 8313-11 від 28 жовтня 1989 р. (із змінами); Конституція України від 28 червня 1996 р.; Постанова Кабінету Міністрів України № 1546 від 2 жовтня 2003 р. “Про затвердження Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки”; Указ Президента України “Про розвиток національної словникової бази” від 7 серпня 1999 р. № 967/99 тощо.
Значну увагу в дисертації приділено вивченню джерельної бази –словників термінів державного управління за підгалузями (теорія і методологія державного управління, управління суспільним розвитком, економічних, юридичних термінів, що використовуються в державному управлінні), з яких було вибрано терміни латинського і грецького походження. Проблему лексикографічного закріплення понятійного апарату державного управління досліджували В.Бакуменко, Д.Безносенко, І.Грицяк, О.Кілієвич, В.Князєв, С.Кравченко, В.Малиновський, Н.Нижник, О.Оболенський, Я.Радиш, Г.Райт, Л.Штика та інші науковці (наприклад, укладено словники: “Методологія державного управління. Словник-довідник”, “Державне управління: словник-довідник”; “Державне управління та державна служба: Словник-довідник”; “Термінологічний словник-довідник менеджера охорони здоров’я” тощо). На основі цих словників підраховано, що терміни латинського і грецького походження в них становлять 76% від загальної кількості термінів.
З метою виявлення доцільності використання запозичень з латинської та грецької мов у понятійному апараті державного управління, а також визначення шляхів його вдосконалення використано термінознавчі дослідження В.Акуленка, О.Глоби, В.Даниленка, В.Деркача, Я.Думашівського, Т.Панько, О.Потебні, Г.Реформатського, Т.Секунди, С.Гриценко, Л.Полюги та ін. Для дослідження способів адаптації та творення термінів латинського і грецького походження понятійного апарату державного управління застосовано мовні підходи, розроблені на основі різних наукових галузей А.Білецьким, О.Боровською, Н.Васильєвою, І.Волковою, А.Критенком, О.Пономаревом, Н.Цимбал та ін.
У дисертації зазначається, що методологічною та теоретичною основою розвитку науки державного управління та її понятійного апарату стали здобутки античних авторів, у творах яких висвітлюються досвід державотворення та державного управління, основи науки про ораторське мистецтво (праці Аристотеля, Квінтіліана, Платона, Полібія, Цицерона та ін.).
Аналіз зазначених джерел свідчить про те, що особливості формування та розвитку понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження не були предметом спеціальних досліджень. Відсутня нормативно-правова база, яка б регламентувала використання іншомовних запозичень в офіційних текстах у сфері державного управління. У зв’язку з цим необхідним є вивчення особливостей формування та розвитку понятійного апарату державного управління та визначення шляхів удосконалення вживання термінів латинського і грецького походження для становлення понятійного апарату та самої галузі державного управління, оскільки їх правильне вживання є одним із засобів підвищення мовленнєвої ефективності державних службовців.
У другому розділі –“Особливості формування понятійного апарату державного управління” –окреслено межі дослідження за темою дисертації, визначено загальну методику його проведення, проаналізовано особливості формування понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження, а також удосконалено типізацію та класифікацію цих термінів.
Для досягнення мети та вирішення завдань, поставлених у дисертації, було розроблено відповідну програму. Дослідження проводилось у п’ять основних етапів: 1) формулювання проблеми (виділення ключових питань у дослідженні); 2) аналіз достовірності інформації (системний аналіз інформації, її систематизація); 3) встановлення (розмежування) загальної мети і специфічних завдань; 4) вибір конкретної спрямованості; 5) оцінка й узагальнення результатів. Це забезпечило можливість отримати повну і достовірну інформацію щодо кожного з поставлених завдань.
Згідно з розробленою загальною методикою комплексно досліджено особливості формування в Україні понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження.
Установлено, що запозичені слова можуть змінювати своє значення (у сучасному розумінні термін ліцензія –це документ, що демонструє певний дозвіл, у латинській мові цей термін мав інші значення –“свобода, право, влада, сваволя, примха тощо”); уживатися в сучасному понятійному апараті державного управління лише з одним із колишніх значень (термін аналіз, крім сучасного значення, в латинській мові означав також“звільнення, позбавлення”); не змінювати значення (термін реформа і в латинській мові означав “перетворювати, перебудовувати, поліпшувати, поновлювати”).
Частина термінів державного управління латинського або грецького походження у процесі засвоєння для використання в державно-управлінській діяльності зазнала змін відміни (адміністрація, агресія, апарат, криза, муніципія), роду (документ, територія, орган, парадигма), числа (політика, грамота).
Виявлено, що у процесі адаптації українською мовою терміни латинського і грецького походження змінюють належність до певної частини мови. Терміни державного управління, що належать до категорії іменника, утворилися не тільки від іменників (принцип), а й від дієслів (комітет), прикметників (легітимність), дієприкметників (депутат), віддієслівних прикметників (референдум).
Визначено, що у термінах державного управління латинського і грецького походження змінюються ті частини слова, які не характерні для української мови: documentum (лат.) документ (укр.), principium (лат.) принцип (укр.) o>konomik/ (грец.) економіка (укр.), krѕtѕk/ (грец.) критика (укр.).
У результаті дослідження особливостей формування понятійного апарату державного управління було визначено, що використовуються всі способи словотворення української мови. Це доводить, що його терміносистема органічно ввійшла до складу української мови як одна з її термінологічних складових. Визначено, що для творення термінів державного управління часто використовуються слова або частини слів латинського і грецького походження, які можуть додаватися до слів латинського та грецького походження і до власне українських (антидемократичний, антиправний).
Проаналізувавши структуру сучасних термінів латинського і грецького походження, які складають понятійний апарат державного управління в Україні, встановлено, що терміни можуть бути виражені як одним словом (автономія, міністр), так і словосполученням (кадрова політика, організаційна структура державного управління). Більшість термінів латинського і грецького походження функціонує у сфері державного управління саме у вигляді словосполучень. Чимало термінів державного управління мають два і більше компонентів у своєму складі. Як правило, це поєднання іменників з прикметниками (управлінська еліта). Складові терміносполучення можуть походити з латинської, грецької або української мов (ієрархія рішень у державному управлінні).
Зазначається, що терміни державного управління латинського і грецького походження в державно-управлінській діяльності можуть втрачати певні компоненти свого складу, однак мати одне й те саме значення: законодавчі акти Верховної Ради України –акти Верховної Ради; Кабінет Міністрів України –Кабінет Міністрів.
Відповідно до вказаних особливостей формується сучасний понятійний апарат державного управління в Україні, терміни якого, що зазнали впливу класичних мов, можна класифікувати за значенням на такі групи: 1) назви осіб і посад (віце-консул, депутат); 2) узагальнюючі назви (делегація, депутація); 3) назви державних органів влади та належних державі структур (Секретаріат Кабінету Міністрів України, інститут президентства); 4) назви документів, нормативно-правових актів (протокол, програма); 5) найменування форм державного управління (демократія, монархія); 6) процеси (програмний аналіз, конституалізація); 7) явища (політична криза, агресія); 8) властивості (ефективність державного управління, легітимність); 9) терміни, поняття з теорії державного управління (ієрархія рішень у державному управлінні, функції влади).
Проведено типізацію мовних засобів впливу на аудиторію у процесі вживання термінів латинського і грецького походження державними службовцями, припустимих виключно в усному діловому мовленні. Серед основних типів цих засобів виділено такі: 1) запитання, які не потребують відповіді: “Яке це партнерство? Яка це підтримка національних інтересів?”; 2) роз’єднання пов’язаних слів, незвичний порядок слів у реченні для виділення окремих його складових: “А якщо подивитися на те, як буде ситуація розвиватися і сьогодні”; 3) уживання в реченні одного й того самого слова або сполучення слів: “Я переконаний, що сьогодні політики повинні сказати про те, що вони робили, і як вони робили. Політики повинні сказати, що ми допустили дуже багато помилок…”; 4) перенесення ознак й особливостей одного явища на інше з метою розкриття суті останнього та досягнення певного естетичного ефекту, образності мови: “Депутатська фракція Партії регіонів “Регіони України” змушена вкотре повернутися до надзвичайно гострих проблем,…”; 5) заміна назви одного явища іншим, суміжним за суттю: “У цьому виборі, що ми маємо, яке політичне рішення повинна прийняти Україна?”; 6) нанизування близьких за змістом слів із поступово зростаючим або спадним значенням: “… саме тоді була фальсифікація, масштабна фальсифікація валового внутрішнього продукту”; 7) надання явищам рис і властивостей людини, живих істот: “Конституція каже, що це фракції утворюють, регламент допускає участь окремих депутатів у цьому”; 8) зіставлення протилежних явищ для підсилення, загострення враження: “Ми приїхали не агітувати, а звітувати”.
У третьому розділі –“Розвиток понятійного апарату державного управління: тенденції та шляхи вдосконалення” –виокремлено основні тенденції розвитку понятійного апарату державного управління в процесі адаптації термінів латинського і грецького походження в державно-
управлінській діяльності, а також визначено шляхи більш ефективного їх використання.
Установлено, що понятійний апарат державного управління розвивається за такими тенденціями: 1) виникнення в понятійному апараті термінів із однаковим або подібним значенням, але різним написанням;
) функціонування термінів із подібним написанням; 3) використання іншомовного відповідника за наявності усталеного українського;
) уживання термінів із протилежним значенням; 5) утворення нових назв для вже наявних понять; 6) функціонування багатозначних слів і слів з однаковим написанням, але різним значенням. Також визначено, що з одного боку, надмірний акцент робиться на національній основі, а з іншого –безпідставно використовуються терміноелементи латинського або грецького походження.
З огляду на ці тенденції розвитку досліджено невирішені питання використання термінів державного управління латинського і грецького походження. У понятійному апараті державного управління існують терміни з абсолютно однаковим значенням, що призводить до використання їх в одному реченні або словосполученні (повна абсолютна конкуренція). Якщо у терміносистемі є два слова, що називають одне поняття, нормалізація понятійного апарату державного управління можлива за умови вилучення одного з них. Вибираючи термін, який потрібно залишити у сфері державного управління, слід керуватися критеріями зрозумілості значення, звичності у використанні, усталеності функціонування (медіанний виборець –пересічний виборець).
У процесі дослідження виявлено випадки, коли існування термінів-дублетів свідчить про нестандартизованість передачі запозиченої лексики (реципієнт –реціпієнт, меморіал –меморіял). За наявності національного та інтернаціонального термінів перевагу бажано віддавати національному (звертатися замість апелювати, згода замість консенсус). Однак, якщо певному поняттю галузі державного управління вже існує назва, прийнятна для багатьох країн світу і яка може адаптуватися (чи адаптувалася) до граматичної системи української мови за визначеними у другому розділі засадами, то має функціонувати саме такий термін (референдум, а не всенародне опитування).
Звертається увага на доцільність використання елементів латинської і грецької мов для називання нових явищ у сфері державного управління, оскільки такі терміни, у свою чергу, можуть легко сприйматися іншими мовами і з часом, можливо, стануть інтернаціональними. Подібний досвід накопичено в галузі клінічної медицини (arthrotomia (суглоб + розтин) –розтин суглоба).
У результаті вивчення функціонування слів із подібним написанням зроблено акцент на необхідності розуміння й розмежування їх за значеннями з метою уникнення помилок. Наприклад, термін депресивний тлумачиться як пов’язаний із хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи, тоді як депресійний –як такий, що стосується застою в економіці капіталістичних країн. Однак у державно-управлінських текстах уживається термін депресивний зі значенням терміна депресійний (“Зараз центральними органами виконавчої влади ведеться робота з підготовки проекту Закону України “Про засади підтримки регіонального розвитку”, який, зокрема, повинен врегулювати питання розвитку депресивних територій”). У “Словнику термінів і понять з державного управління” цей термін уживається в такому самому значенні: “депресивні території - регіони чи їх частини, рівень розвитку яких за показниками, визначеними у законодавчому порядку, є найнижчим серед територій відповідного типу”. Таким чином, у галузі державного управління назва одного поняття передається назвою іншого.
Установлено, що найбільше помилок трапляється у процесі вживання слів іншомовного походження, серед яких більшість походить з латинської або грецької мови. Тому необхідно знати і вивчати значення термінів з метою уникнення помилок у професійній діяльності державних службовців. Вирішенню цієї проблеми сприяло б створення словників термінів державного управління із тлумаченням їх походження, значення, а також прикладами вживання, оскільки контекстуальне оточення дає змогу якнайлегше і якнайшвидше зрозуміти і запам’ятати значення того чи іншого терміна. Для уникнення плутанини в понятійному апараті державного управління варто також створити словник термінів державного управління, що походять з інших мов.
Визначено, що державні службовці використовують слова латинського і грецького походження, коли є власне українські слова. Іноді утворюються нові, не завжди зрозумілі назви, наприклад “політикум”, за наявності усталених назв (політична еліта, політики). Подібні новостворені терміни починають використовуватися і в текстах наказів, постанов, розпоряджень (“З метою забезпечення реалізації конституційного права громадян брати участь в управлінні державними справами, залучення представників громадськості та політикуму, знаних науковців, фахівців до підготовки проектів найважливіших рішень глави держави, більш повного врахування при цьому громадської думки та відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України постановляю...”). Утворення промовцями нових термінів на базі латинських або грецьких основ є негативним явищем, оскільки поповнюються ряди термінів із подібним значенням, і до того ж такі назви можуть сприйматися слухачами як іронія. Якщо новоутворені слова або риторичні засоби вживаються з метою досягнення певного ефекту (іронізації або показу свого негативного ставлення) в усному діловому мовленні, то не слід такі засоби використовувати у текстах нормативних актів, різних документів.
Виявлено, що на противагу звичному й усталеному функціонуванню слів латинського або грецького походження вживаються українські слова або частини слів. Це переважно спостерігається у процесі творення похідних слів, а також термінів із протилежним значенням, наприклад: монопольний –протимонопольний (замість усталеного антимонопольний).
У результаті аналізу творення та використання термінів латинського і грецького походження у сфері державного управління виявлено численні випадки недостатнього розуміння значення запозичених слів. Наприклад: “Ми пропонуємо пропозицію” (правильні варіанти: робити пропозицію або пропонувати, оскільки у наведеному реченні дієслово й іменник є спільнокореневими, вони утворені від одного й того самого латинського дієслова); ключові пріоритети (прикметник ключовий має значення “основний, першочерговий”, іменник латинського походження пріоритет утворено від латинського prior –“перший”).
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає в аналізі особливостей закріплення і використання латинських і грецьких терміноелементів у державно-управлінській діяльності з метою вдосконалення понятійного апарату державного управління в Україні шляхом розв’язання невирішених питань у вживанні термінів латинського і грецького походження.
Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, і дають підстави сформулювати такі висновки і рекомендації.
. Виокремлення державного управління як наукової галузі вимагає формування, розвитку та впорядкування відповідного понятійного апарату. Багато термінів цієї галузі мають латинське або грецьке походження, що зумовлює необхідність вивчення особливостей їх використання у сфері державного управління в Україні. У процесі аналізу літератури було встановлено, що відсутні спеціальні наукові роботи з цієї проблеми, однак наявна джерельна база дала можливість здійснити дослідження особливостей формування та розвитку понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження.
Під понятійним апаратом державного управління розуміємо сукупність понять, що існують у сфері державного управління. Поняття державного управління –форма мислення, яка відтворює предмети та явища, що стосуються державного управління в їх істотних ознаках. Термін державного управління –це слово або словосполучення, що створюється для точного вираження предметів, явищ, ознак, дій, співвіднесений з поняттям сфери державного управління (поняття державного управління реалізуються, існують у термінах державного управління), належить до словникового складу літературної мови та підпорядковується всім її законам. Під термінами державного управління латинського і грецького походження розуміємо терміни, що походять із грецької або латинської мов (складові терміносполучення можуть мати різне походження) або створені у більш пізні часи із використанням слів, частин слів латинського або грецького походження, адаптовані до норм української мови, співвіднесені із поняттями сфери державного управління. Терміноелемент –це частина слова, за допомогою якої можуть створюватися терміни та їх похідні. Національний термін державного управління –термін державного управління, створений на українській основі. Інтернаціональний термін державного управління –термін державного управління, що використовується у трьох і більше неспоріднених мовах та зводиться до латинської або грецької мов.
2. Комплексно досліджено особливості формування в Україні понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження, які полягають:
у змінах значення запозичених слів і їх адаптації для вживання в державно-управлінській діяльності;
у використанні цілих слів латинського та грецького походження і їх частин;
у можливості приєднання латинських або грецьких частин слів до наявних і нових українських термінів державного управління.
Установлено, що у процесі формування понятійного апарату державного управління використовуються цілі основи або інші складові, що походять із латинської і грецької мов.
Проаналізовано вживання термінів латинського і грецького походження у переносному розумінні в текстах усних публічних виступів. Терміни державного управління латинського і грецького походження часто є компонентами риторичних прийомів, що використовують сучасні політики. Проведено типізацію цих прийомів: 1) запитання, які не потребують відповіді; 2) роз’єднання пов’язаних слів, незвичний порядок слів у реченні для виділення окремих його складових; 3) уживання в реченні одного й того самого слова або сполучення слів; 4) перенесення ознак й особливостей одного явища на інше з метою розкриття суті останнього та досягнення певного естетичного ефекту, образності мови; 5) заміна назви одного явища іншим, суміжним за суттю; 6) нанизування близьких за змістом слів із поступово зростаючим або спадним значенням; 7) надання явищам рис і властивостей людини, живих істот; 8) зіставлення протилежних явищ для підсилення, загострення враження. Доведено необхідність подальшого дослідження питань впливу і застосування здобутків античної науки красномовства, оскільки їх використання є одним із засобів підвищення мовленнєвої ефективності державних службовців.
3. Виявлено основні тенденції розвитку понятійного апарату державного управління: виникнення термінів з однаковим або подібним значенням, але різним написанням; функціонування термінів із подібним написанням; використання іншомовного відповідника за наявності усталеного українського; уживання термінів із протилежним значенням; утворення нових назв на вже наявні поняття; існування багатозначних слів і слів з однаковим написанням, але різним значенням.
Досліджено функціонування в галузі державного управління термінів з однаковим значенням, але різним написанням. Існування таких термінів є недоліком і свідчить про неусталеність його понятійного апарату. На позначення одного й того самого поняття часто використовуються різні терміни, що призводить до неоднозначності його тлумачення, нечіткості розуміння тими, хто сприймає інформацію, плутанини у понятійному апараті державного управління. Доцільно вживати іншомовний термін у тому випадку, якщо не існує власне український відповідник, або якщо цей термін є інтернаціональним. Виявлено негативну тенденцію до заміни усталеного і звичного власне українського терміна іншомовним відповідником, що походить з латинської або грецької мови.
Латинські та грецькі основи й інші складові слова можуть бути використані при формуванні понятійного апарату державного управління у випадку, коли зроблено певне відкриття і, відповідно, виникають нові поняття, що потребують називання.
Визначено, що у сфері державного управління поширене використання термінів латинського і грецького походження з подібним написанням. З метою уникнення помилок і непорозумінь у мовленнєвій практиці державних службовців необхідно розмежувати ці терміни за значенням.
Установлено, що в державно-управлінській діяльності вживаються терміни з протилежним значенням, терміни з різним значенням, але однаковим написанням, а також багатозначні слова. У процесі творення термінів із протилежним значенням найчастіше використовуються частини слів, що походять з латинської і грецької мов (інколи невиправдано використовуються національні словотвірні елементи).
У процесі аналізу функціонування термінів державного управління латинського і грецького походження з подібним написанням, обґрунтовано необхідність розмежовувати їх за значеннями.
. Виявлено невирішені питання щодо вживання державними службовцями у професійній діяльності термінів латинського і грецького походження: існування в понятійному апараті термінів з абсолютно однаковим значенням; нерозрізнення за значенням слів із подібним написанням; використання слів іншомовного походження, які зводяться до латинської і грецької мов, за наявності власне українських слів; уживання українських слів або частин слова при звичному й усталеному використанні слів латинського або грецького походження; неточне розуміння значень запозичених слів. Неправильне вживання термінів латинського і грецького походження у текстах пояснюється недостатнім розумінням їх значень державними діячами. Визначено негативну тенденцію до утворення нових термінів на базі латинських або грецьких основ, оскільки пізніше такі назви, крім усного ділового мовлення, починають уживатися й у писемних ділових текстах. У державному управлінні невиправдано виникають терміни, що мають однакове значення з наявними термінами.
5.Запропоновано шляхи вдосконалення понятійного апарату державного управління шляхом розроблення рекомендацій щодо використання термінів латинського і грецького походження в усному та писемному мовленні сфери державного управління:
Складна проблема дослідження не вичерпується питаннями, розглянутими в дисертації. Вона вимагає використання системних підходів до подальших досліджень розвитку та шляхів удосконалення понятійного апарату державного управління. З урахуванням складності цього завдання перспективним є вивчення впливів інших наукових галузей та інших мов на становлення понятійного апарату державного управління, створення нормативної бази, яка б регламентувала використання іншомовних елементів у текстах державного управління, визначення засобів підвищення мовленнєвої ефективності державних службовців.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Сацюк О.В. Особливості вживання термінів латинського походження у текстах державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. –О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. –Вип. 1(21). –С. 96–.
. Сацюк О.В. Особливості зміни належності до відмін термінів державного управління грецького походження // Вісн. НАДУ. –. –№ 4. –С. 463–.
. Сацюк О.В. Вплив античної риторичної науки на сучасні політичні промови [Електронний ресурс] // Державне управління: теорія та практика. –. –№ 1. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2006-1/txts/SOCIALNA/ 06sovspp.pdf. –Заголовок з екрана.
4. Сацюк О.В. Державноуправлінські терміни латинського і грецького походження (словотворення і структура) // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. –Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2006. –Вип. 11. –С. 132–.
. Сацюк О.В. Використання лексики латинського і грецького походження у сфері державного управління // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 28 трав. 2004 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. –К.: Вид-во НАДУ, 2004. –Т. 1. – С. 77–.
6. Сацюк О.В. Лексико-семантична класифікація термінів державного управління грецького і латинського походження // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 31 трав. 2005 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. –К.: Вид-во НАДУ, 2005. –Т. 1. –С. 83–.
7. Сацюк О.В. Творення термінів державного управління грецького і латинського походження // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 31 трав. 2006 р.: У 2 т. / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князєва. –К.: Вид-во НАДУ, 2006. –Т. 2. –С. 379–.
8. Сацюк О.В. Використання античної спадщини у сфері державного управління// Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.І.Чередниченко. –К.: Вид-во КНУ, 2007. –Вип. 21. –Ч. 3. –С. 83–.
АНОТАЦІЇ
Сацюк О.В. Особливості формування та розвитку понятійного апарату державного управління. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 –теорія та історія державного управління. –Національна академія державного управління при Президентові України. –Київ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей формування понятійного апарату державного управління України в процесі адаптації термінів латинського і грецького походження в державно-управлінській діяльності. Показано доцільність подальшого використання потенціалу латинської та грецької мов при творенні та називанні нових понять у сфері державного управління.
Проаналізовано основні тенденції розвитку понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження, виявлено невирішені питання щодо вживання цих термінів державними службовцями.
Запропоновано шляхи вдосконалення понятійного апарату державного управління шляхом розроблення рекомендацій щодо використання термінів латинського і грецького походження в усному та писемному діловому мовленні.
Ключові слова: понятійний апарат державного управління, терміни державного управління латинського і грецького походження, формування і розвиток понятійного апарату державного управління, удосконалення понятійного апарату державного управління
Сацюк О.В. Особенности формирования и развития понятийного аппарата государственного управления. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.01 –теория и история государственного управления. –Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. –Киев, 2008.
Диссертационная работа посвящена исследованию особенностей формирования понятийного аппарата государственного управления в Украине в процессе адаптации терминов латинского и греческого происхождения в государственно-управленческой деятельности.
Определены основные тенденции формирования понятийного аппарата государственного управления в процессе адаптации терминов латинского и греческого происхождения в украинском языке, показана возможность дальнейшего использования потенциала латинского и греческого языков при образовании и назывании новых понятий в сфере государственного управления.
Проанализированы особенности функционирования и развития терминов латинского и греческого происхождения в разнообразных текстах государственного управления (учебниках, монографиях, указах, постановлениях, распоряжениях, устных публичных выступлениях) и выяснены причины неправильного употребления терминов латинского и греческого происхождения государственными служащими в профессиональной деятельности, которые заключаются, прежде всего, в неточности понимания значения некоторых терминов государственными деятелями, функционировании слова латинского или греческого происхождения при наличии собственно украинских слов, использовании украинских слов или частей слова при привычном употреблении слов латинского или греческого происхожденияи т.д.
Исследовано использование терминов латинского и греческого происхождения с точки зрения существования групп терминов: с одинаковым или сходным значением, но разным написанием; с противоположным значением; с разным значением, но одинаковым написанием; со сходным написанием. Проанализировано применение терминов латинского и греческого происхождения в устных публичных выступлениях государственных служащих. Выяснено, что в таких выступлениях они часто являются компонентами риторических приемов. Акцентируется внимание на недопустимости перенесения подобных приемов в письменные тексты. Выявлена негативная тенденция образования названий термина на базе латинского или греческого языков при существовании в государственно-управленческой деятельности принятого и привычного названия, поскольку вследствие этого пополняются ряды слов с одинаковым значением, которые затем переносятся в тексты нормативно-правовых документов.
Сделан вывод о необходимости создания словарей терминов государственного управления с объяснением их происхождения, значения и примерами употребления, поскольку именно контекст помогает легче понять и запомнить значение того или иного термина.
На основе выявленных нерешенных вопросов предложены конкретные пути усовершенствования понятийного аппарата государственного управления путем разработки рекомендаций по использованию терминов латинского и греческого происхождения в устной и письменной речи сферы государственного управления: изъять из практики употребления в сфере государственного управления термины с абсолютно одинаковым значением (при наличии терминов с тождественным значением, один из которых является иностранным, другой –собственно украинским, в этом случае следует отдавать предпочтение установившемуся, привычному в употреблении термину); использовать в процессе образования терминов с противоположным значением привычные для этих терминов части слова, а также изъять из сферы употребления искусственно созданные термины; называя новое понятие, явление в сфере государственного управления, целесообразно использовать термины латинского и греческого языков, адаптируя их для употребления в государственно-управленческой деятельности, поскольку они будут легко восприниматься и на международном уровне; употреблять термины латинского и греческого происхождения в соответствии с их значением, обращая особое внимание на однозначность понимания терминов со сходным написанием; изъять из нормативно-правовых документов искусственно созданные слова, которые нецелесообразно использовать, поскольку они дублируют установившиеся термины, затрудняют понимание и вносят путаницу в их употребление; не допускать перенесение в письменную деловую речь и научные тексты стилистически обусловленных в устной деловой речи фраз; создать словарь терминов государственного управления с указанием происхождения терминов и примерами их употребления
Ключевые слова: понятийный аппарат государственного управления, термины государственного управления латинского и греческого происхождения, формирование и развитие понятийного аппарата государственного управления, усовершенствование понятийного аппарата государственного управления.
Satsyuk O.V. The peculiarities of formation and development of conceptual apparatus of public administration. - Manuscript.
The thesis for a Candidate of sciences in Public Administration; speciality 25.00.01 –Theory and History of Public Administration. –National academy of Public Administration under the President of Ukraine. – Kyiv, 2008.
This thesis is devoted to the research into the peculiarities of formation of conceptual apparatus of public administration in Ukraine in the process of adaptation of terms of Latin and Greek origin in public-administrative activity. The expedience of using in the future the potential of Latin and Greek languages in the creating and nominating new concepts in the sphere of Public Administration is shown.
The basic tendencies of development of conceptual apparatus of public administration in the terms of Latin and Greek origin are analyzed, the unsolved problems of using these terms by public employees are shown.
The ways of improvement of conceptual apparatus of public administration by elaboration of recommendations on using of terms of Latin and Greek origin in speech and written explanatory texts are proposed.
Key words: conceptual apparatus of public administration, terms of public administration of Latin and Greek origin, formation and development of conceptual apparatus of public administration, improvement of conceptual apparatus of public administration.
?