Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В. Н. КАРАЗІНА
ЛУЧКО ТЕТЯНА ІВАНІВНА
УДК 330.342.146: 338.23: 330.117
ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО
КЛАСУ В КРАЇНАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
08.01.01 –економічна теорія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному університеті імені
В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.
|
Науковий керівник |
– |
доктор економічних наук, професор Воробйов Євген Михайлович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії. |
|
Офіційні опоненти: |
– |
доктор економічних наук, професор Яременко Олег Леонідович, Рада Національного банку України, заступник керівника експертно-аналітичного центру з питань грошово-кредитної політики - начальник відділу стратегії монетарної політики, м. Київ; |
|
– |
кандидат економічних наук, доцент Шиловцева Надія Василівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків, професор кафедри економічної теорії; |
|
|
Провідна організація: |
– |
Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра економічної теорії, Міністерство освіти і науки України, м. Львів. |
Захист відбудеться “23” вересня 2005 року о 16-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 4-11
З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, пл.Свободи, 4, Центральна наукова бібліотека.
Автореферат розіслано “22 ”серпня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Процеси ринкової трансформації неминуче супроводжуються стратифікаційними перетвореннями, створенням якісно нової класової структури трансформаційного суспільства, актуалізуючи при цьому проблему економічних механізмів формування середнього класу. Успішність ринкових реформ та макроекономічної політики в цілому залежить від соціально-економічної діяльності середнього класу як невід'ємного елементу ринкової економіки, ефективного господарюючого суб'єкта й соціального актора, який безпосередньо впливає на всі рівні трансформаційних процесів. З розвитком цього інституту пов'язують становлення ринкових відносин, здійснення демократичних перетворень і формування громадянського суспільства. Тому найважливіше завдання економічних реформ - створення держави середнього класу.
Економічний аспект формування середнього класу в умовах ринкової трансформації - актуальна, але недостатньо досліджена вітчизняною економічною наукою проблема. Розробка та проведення комплексної економічної політики, що стимулює розвиток середнього класу, вимагає цілісного й системного підходу до вивчення цього соціально-економічного феномена. Тому ґрунтовний аналіз ролі середнього класу в транзитивній економіці та механізмів впливу економічних чинників на процеси його формування має величезне стратегічне значення, оскільки від цього залежить хід подальших ринкових реформ і перспективи інтеграції національної економіки в сучасні світогосподарські процеси.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Багатогранний характер проблеми формування середнього класу пояснюється науковим інтересом до цього соціально-економічного інституту з боку вітчизняних і зарубіжних економістів-теоретиків, прикладних економічних наук (соціальної економіки, економіки праці, фінансів, менеджменту), соціології, політології, психології та інших суспільних наук. Основи сучасного розуміння суті середнього класу як соціально-економічної категорії закладено в роботах Арістотеля й Платона, пізніше в дослідженнях К. Маркса, Ф. Енгельса, М. Вебера, Р. Дарендорфа, Дж. А. Тойнбі, Л. Ерхарда та ін.
Феномен середнього класу в транзитивній економіці розглядався в роботах Е. Авраамової, О. Александрова, А. Андрєєва, Ю. Васильчука, М. Воєнкова, Л. Григор’єва, Г. Дилігенського, Т. Заславської, В. Іноземцева, Т. Космарської, Т. Малєвої, В. Радаєва, Л. Романенко, В. Федотової. Значний внесок у проблему формування середнього класу в країнах ринкової трансформації зробили й українські вчені-економісти А. Базилюк, О. Барановський, Н. Борецька, Є. Воробйов, А. Гальчинський, В. Гєєць, І. Гніденко, В. Гошовська, А. Гриценко, Г. Задорожний, Ю. Зайцев, Т. Кір’ян, В. Кузьменко, В. Лагутін, Е. Лібанова, В. Мандибура, В. Паламарчук, Т. Осташко, В. Савчук, Ю. Саєнко, С. Тютюнникова, М. Шаповал, Н. Шиловцева, О. Яременко та ін.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках планової науково-дослідницької теми кафедри економічної теорії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна “Трансформаційна економіка: загальні тенденції й особливості їхнього прояву в Україні”(номер державної реєстрації 0199U004422).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз суті, функцій та особливостей формування середнього класу в країнах ринкової трансформації, виявлення основних напрямів регулювання процесів створення економічних основ середнього класу в перехідній економіці. Досягнення мети дисертаційного дослідження здійснювалось послідовним вирішенням таких завдань:
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є трансформаційні процеси в класовій структурі суспільства та формування середнього класу в умовах перехідної економіки.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, пов'язані зі створенням економічних основ формування середнього класу в країнах ринкової трансформації.
Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні було застосовано системний міждисциплінарний підхід із використанням загальнонаукових методів пізнання та спеціальних методів економічної теорії. Серед них: структурно-функціональний (при аналізі функцій середнього класу, зокрема виявленні його функціональної ролі в забезпеченні рівноваги економічної влади в суспільстві); факторний аналіз (визначення системостворюючих чинників середнього класу, таких як праця, власність, інвестиції в людський капітал, економічна культура і ін.); діалектичний (при визначенні впливу на процеси формування середнього класу фіскально-монетарних інструментів як єдності та боротьби протилежностей, зумовлених розділено-сумісним характером таких владних відносин); класифікація (систематизація основних стратифікаційних ознак середнього класу); соціологічний аналіз (при аналізі результатів соціологічних досліджень стратифікаційних трансформацій); статистико-економічний (згрупування, зіставлення даних, аналіз макроекономічної динаміки основних соціально-економічних показників рівня життя населення); синергічний підхід (дослідження взаємодії національних та соціально-економічних інститутів, що імпортуються); абстрактно-теоретичний метод (теоретичні узагальнення та формулювання висновків).
Інформаційна база. Інформаційна база дослідження - наукова монографічна література, статті зарубіжних і вітчизняних учених у періодичних виданнях, положення законодавчо-нормативної бази України, інформаційно-статистичні матеріали, результати соціологічних досліджень вітчизняних та зарубіжних центрів тощо.
Наукова новизна результатів дослідження, одержаних особисто автором.
Вперше:
Удосконалено:
Дістало подальшого розвитку:
Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження містить конкретні висновки та пропозиції автора, які можуть бути використані для створення концепцій, положень і методик по врегулюванню процесів формування середнього класу в умовах трансформаційної економіки, розробки національних і регіональних програм по його становленню, а також при виробленні законодавчої бази, спрямованої на створення економічних основ середнього класу. Результати дисертаційного дослідження стануть у нагоді і в навчальному процесі при підготовці програм, курсів, спецкурсів, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційного дослідження одержано автором самостійно, а його внесок у роботах [1], [5], [6], написаних у співавторстві, відображено в переліку опублікованих праць.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи були оприлюднені на трьох науково-практичних конференціях: “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2002 р.); “Україна наукова’” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); “Теорія і практика державно-управлінських перетворень на територіальному рівні (м. Харків, 2003 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 10 публікаціях загальним обсягом 4,1 д.а., зокрема в шести статтях (2,55 д.а.), представлених у фахових наукових виданнях.
Структура дисертації. Повний обсяг дисертації 216 сторінок, в тому числі основного тексту (вступ, 2 розділи, 5 підрозділів, висновки) –сторінок. У списку використаної літератури –назв. Робота містить 3 малюнки та 10 таблиць.
ОСНОВНІЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета й задачі дослідження, розкрито загальну методику, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі “Теоретико-методологічні передумови дослідження економічних основ середнього класу” розкрито сутність середнього класу як соціально-економічної категорії, показано еволюцію його концепцій, проведено аналіз аспектів ідентифікації та критерії виділення середнього класу в умовах ринкової трансформації.
У сучасному суспільстві середній клас є домінуючою соціальною групою, бо питома вага малоімущих і надбагатих громадян у системі соціальної стратифікації незначна. Середній клас забезпечує ефективне функціонування ринкового господарства та соціальну орієнтацію економічного розвитку, сприяє формуванню фінансової основи діяльності державної та місцевої влади. Він є основним платником податків, створює масовий попит на внутрішньому ринку, забезпечує інвестиційний потенціал країни. Середній клас являється основним носієм інтелектуального та соціального капіталу. Крім того середній клас забезпечує ефективність системи економічної влади (її розподіл в суспільстві, ієрархію та рівновагу). Його представникам відводиться важливе місце серед суб'єктів економічної влади, оскільки їх характеризує висока економічна активність, наявність набору необхідних базових ресурсів та їх оптимальний розподіл, здійснення керівництва на середньому рівні управління та експертної організації виробничої діяльності. Середній клас реалізує в суспільстві функції соціального контролю за владними структурами та представниками великого бізнесу, що впливає на співвідношення приватних і соціальних затрат і вигід.
Дослідження концепцій середнього класу розкриває генезис наукових уявлень про цей базовий елемент соціальної структури. У роботі розглянуто дві основні традиції дослідження класів - класова теорія та теорія стратифікації, в рамках яких можна простежити еволюцію уявлень про середній клас. Класова методологія вивчення соціальної структури суспільства виділяла два основні соціальні класи –буржуазію та найманих робітників при незначній частині середнього класу. Проте подальший історичний розвиток показав, що прогресуючого поділу суспільства на багатих і бідних у розвинених західних країнах не було. Навпаки, зміцнювалися позиції середнього класу, бо в індустріальному суспільстві досягнутий рівень виробництва створив основу для масового споживання, що сприяло підвищенню життєвого рівня більшості населення. На цей час актуальною стає теорія соціальної стратифікації, провідне місце в якій займає концепція “середнього класу”.
Однак в останні десятиріччя у постіндустріальному суспільстві спостерігаються суттєві зміни в життєвих засадах середнього класу, викликані глобалізацією економіки та кризою соціальної сфери, що позначилося і на структурі середнього класу. В цих умовах він починає піддаватися дисиміляції і внутрішньому розшаруванню. Незважаючи на негативні прогнози зарубіжний досвід створення передумов становлення заможного середнього класу в розвиненому індустріальному суспільстві є цінним. Він свідчить, що формування ринкових механізмів функціонування економіки, розвиток демократії, інститутів громадянського суспільства та становлення середнього класу - це ідентичні процеси, що відбуваються паралельно, тому штучно створити середній клас в трансформаційному суспільстві неможливо.
У роботі встановлено головні напрямки в інтерпретації поняття “середній клас” у сучасній суспільствознавчій науці. “Середній клас” розглядається науковцями як неоднозначне, багаторівневе поняття. Єдиних підходів до його визначення у світовій та вітчизняній науці немає. Отже, критерії ідентифікації середнього класу, оцінки реальної та потенційної його чисельності носять гостро дискусійний характер. У перехідному суспільстві ідентифікація середнього класу ускладнена трансформаційними процесами та численними змінами, що відбулися в соціальній структурі. При виділенні середнього класу використовуються критерії, розроблені західною суспільною наукою. Проте адекватність застосування західних визначень і розробок стосовно вітчизняних реалій викликає сумнів.
Враховуючи обмеженість при визначенні середнього класу із урахуванням тільки ресурсних та суб'єктивних критеріїв його ідентифікації, що використовуються західними дослідниками (таких, як, рівень доходів та професійно-освітньої підготовки, суб'єктивна ідентифікація себе із середнім класом та ін.), у дисертації пропонується розглядати середній клас і у функціональному плані, тобто за його соціально-економічною активністю. Зважаючи на це в роботі подається систематизація основних стратифікаційних ознак середнього класу, за якими відзначається система показників, що включає функціональні, ресурсні та суб'єктивні ознаки. Функціональні ознаки характеризують середній клас як такий, що забезпечує економічну, соціальну і політичну стабільність в країні. Ресурсні ознаки включають матеріальні (рівень доходів, рівень матеріальної забезпеченості, рівень заощаджень, показники структури споживчих витрат) та нематеріальні (рівень професійно-освітньої підготовки, рівень культури, рівень локальної екологічної безпеки). До суб’єктивних ознак віднесено самоїдентіфікацію, соціально-економічну адаптацію та економічні стратегії індивідуальних домашніх господарств. Підсумовуючи, зазначимо, що сьогодні в структурі транзитивного суспільства немає такого середнього класу, який за сукупністю вказанних ознак відповідав би розвиненому середньому класу. Можна говорити про наявність потенційного середнього класу, який, за певних умов, зможе трансформуватися в ефективний середній клас. Саме із урахуванням інтересів цього прошарку суспільства і слід проводити подальші реформи в країні.
У другому розділі “Основні напрямки створення економічних основ формування середнього класу в умовах ринкової трансформації” виявлено економічні засади формування середнього класу в трансформаційній економіці, розглянуто шляхи прискорення цих процесів та вдосконалення їх державного врегулювання, виявлено інституційні механізми оптимізації соціальної структури в умовах ринкової трансформації.
Продуктивна праця та наявність власності - необхідні умови добробуту населення, що визначає їх роль як основних чинників при формуванні економічних засад середнього класу. Державна політика створення економічної бази середнього класу має бути націлена на розширине відтворення робочої сили, посилення мотивації найманих робітників до активної трудової, підприємницької діяльності, а також надання гарантій стабільності щодо їх володіння власністю. Значної уваги потребує проблема формування доходів потенційного середнього класу. Сьогодні в структурі доходів домогосподарств України оплата праці складає значну частку, але її рівень визначається заниженням зарплати, відсутністю в більшості випадків зв'язку між зарплатою та результатами праці. Ці чинники унеможливлюють дію мотиваційних механізмів підвищення продуктивності праці, перешкоджають повноцінному відтворенню людського капіталу та практично виключають формування “нового” середнього класу, оскільки значна кількість фахівців зайняті в галузях, що фінансуються державою (освіта, охорона здоров'я, наука і культура), та здебільшого займають в матеріальному плані найнижчі позиції. Вироблення ефективної системи оплати праці та реформа заробітної платні повинні націлюватися на подолання існуючого спотвореного заниження вартості робочої сили, особливо в бюджетній сфері, а також на подолання суперечностей між зростанням виробництва й доходів населення. Активна політика зайнятості має пов'язуватися не тільки з пожвавленням економічної ситуації та інвестиційної активності, а й зі створенням ефективних механізмів для повноцінної реалізації права громадян на підприємницьку діяльність.
Формування середнього класу вимагає розширення джерел доходів, серед яких важливе місце, окрім оплати праці, займають доходи від власності, акцій, облігацій та інших цінних паперів, які роблять людей менш залежними від заробітної платні. Саме гарантія стабільності щодо володіння власністю є генератором проведення реформ. Але сьогодні в Україні немає ні юридичних, ні економічних механізмів, що захищають права власності. Для більшості громадян, потенційних представників середнього класу, доходи від власності незначні, що говорить про їх фактичне відчуження від власності. Але процес відчуження торкається не тільки власності, але й економічної влади.
Проблема економічної влади особливо актуальна в період ринкової трансформації, оскільки подальший розвиток держави багато в чому визначається тими, хто її накопичує, концентрує та реалізує. Відсутність доступу до економічної влади для потенційного середнього класу сприяє неефективному її розподілу в суспільстві, що приводить до нерівномірного доступу до ресурсів й відповідної структури розподілу доходів. Все це негативно впливає на процеси становлення національного середнього класу.
Розв’язання цієї важливої проблеми потребує зміни загальних умов господарювання й розвитку економічної демократії, що забезпечить соціально-економічні права та свободи громадян. Для цього необхідно вдосконалити законодавство, сформувати стимулюючий економічний механізм, який надасть кожному суб'єкту господарювання вільний вибір форм доходу. Створення справедливих умов доступу до ресурсів та власності служить гнучкою системою мотивації до праці, через яку держава та й сам індивід зможуть впливати на формування середнього класу.
Стабільне економічне зростання об’єктивно є базисом підвищення рівня життя людей. При формуванні середнього класу важливі не тільки кількісні, але й якісні параметри макроекономічної динаміки. Тому тільки соціально орієнтоване економічне зростання, спрямоване на збільшення індивідуальних доходів громадян, розширення платоспроможного попиту, може стати економічною базою зростання добробуту більшості населення і формування середнього класу.
Фіскально-монетарні інструменти при забезпеченні соціально орієнтованого економічного зростання мають погоджуватись, оскільки їх невиваженість може суперечливо впливати на формування матеріальних основ середнього класу. Це пояснюється впливом монетарних інструментів на величину доходів, фіскальних - на їх вторинний розподіл. А тому важливою умовою активного впливу держави на формування середнього класу за допомогою фіскально-монетарного регулювання є оптимізація роздільно-сумісного характеру фіскально-монетарних владних відносин.
При дослідженні чинників формування середнього класу та забезпечення економічного зростання слід враховувати й необхідність створення якісно нової робочої сили та накопичення людського капіталу. Інвестиції в людський капітал є умовою забезпечення сталості економічної трансформації. Їх треба розглядати як довгострокові капітальні вкладення, вигідні не тільки інвесторам, які використовують якісну робочу силу, а й самим працівникам - власникам людського капіталу. Ігнорування цього в Україні призвело до підриву відтворення інтелектуальної сфери суспільства та депрофесіоналізації потенційної бази “нового” середнього класу. За роки реформ відбулася значна девальвація людського капіталу, оскільки його носії опинилися поза державними інтересами.
Інвестиції в людський капітал є головним ресурсом середнього класу, оскільки вони виступають чинником соціально орієнтованого економічного зростання, сприяють підвищенню рівня життя населення та формуванню нової моделі споживання відповідно до потреб представників цього класу - стандарту добробуту. За цим стандартом передбачається придбання якісних товарів тривалого користування, придбання житла, поліпшення житлових умов, можливість підвищення власного освітнього рівня чи якісної освіти дітей, охорони здоров'я, відпочинку і тощо. Проте сучасні дослідження вказують, що купівельна спроможність більшості населення в Україні, рівень і структура споживання не відповідають стандарту добробуту середнього класу.
Накопичення та відтворення людського капіталу при формуванні повноцінного середнього класу - тривалий процес, який вимагає значних інвестицій з боку держави, зокрема інвестицій в житлово-комунальну сферу, в охорону здоров'я, систему освіти. Але сьогодні для формування середнього класу приймаються тільки напівзаходи, які не сприяють розв’язанню існуючих проблем.
Формування середнього класу - об'єктивний процес, але інверсійний характер ринкової трансформації в Україні визначає специфічні особливості його становлення, яке проходить інакше, ніж у країнах з природнім ходом становлення ринкових відносин. У перехідній економіці економічна криза багато в чому викликана відсутністю середнього класу, нерозвиненість якого пояснюється негативними наслідками та значними соціальними втратами ринкової трансформації. Розв’язання цього протиріччя ми вбачаємо в накопиченні соціального капіталу та розвиткові соціальної консолідації як умов, за яких можна забезпечити реалізацію найефективнішого варіанту подальшого розвитку держави. Провідною ідеєю консолідації суспільства може бути ідея формування “держави середнього класу”, яка спроможна стати системоутворюючою в економічних, політичних і соціальних перетвореннях. Концепція “середнього класу”, навіть як соціальний міф, має могутній творчий потенціал, оскільки вона базується на взаємозв'язку матеріальної та ідеальної сторін життя трансформаційного суспільства і позитивно впливає на людей через закріплення у свідомості більшості з них ідентифікаційної моделі середнього класу. Це має сприяти консолідації суспільства та формуванню реального середнього класу.
Розвиток середнього класу потребує докорінної модернізації інститутів держави та формування громадянського суспільства. Для цього слід провести державне реформування через демократизацію, ефективний розподіл економічної та політичної влади, “прозорість” та підзвітність суспільству. Діяльність державних інститутів має контролюватися інститутами громадянського суспільства, які одночасно є і обмежувачами держави, і її фундаторами. Тобто, зусилля держави по формуванню громадянського суспільства та його основного суб'єкта - середнього класу - це об'єктивна необхідність, що одночасно супроводжується заходами як по обмеженню влади держави, так і по створенню засад діяльності самої держави, гарантом економічної, політичної та соціальної стабільності якої є середній клас.
Для того, щоб спрацювали паралельні взаємообумовлені процеси соціальної консолідації, зміцнення держави та становлення середнього класу, необхідно впровадити механізм соціального контракту між державою, бізнесом та інститутами громадянського суспільства як основних суб’єктів формування середнього класу. Соціальний контракт при цьому розглядається як конкретна домовленість між різними економічними суб'єктами та як переговорний процес, у ході якого відбувається самовизначення соціальних груп. Для його реалізації потрібні впорядковані та узгоджені взаємообміни правами та обов'язками, що реально лише за умови солідарності й компромісу, тобто здатності всіх учасників соціального контракту жертвувати частиною своїх інтересів заради суспільного блага.
Формування середнього класу, як основного суб'єкту громадянського суспільства, пов'язане із соціальною модернізацією, яка супроводжується змінами в економічній, соціальній сфері, політичній системі і культурно-духовному житті. Важливу роль при цьому відіграє економічна культура, яка є необхідною умовою вдосконалення всіх форм діяльності людей, становлення нової економічної свідомості суспільства, без чого неможливе формування середнього класу.
Сьогодні є всі умови для ефективного використання існуючого світового досвіду створення та вдосконалення інститутів ринкової економіки через залучення до світової економічної культури, що акумулює кращі досягнення людської думки в усіх сферах діяльності людини. У цьому випадку передбачається особлива роль держави в забезпеченні синергії як інтегрального результуючого ефекту взаємодії національних та імпортованих соціально-економічних інститутів. Модернізація суспільства можлива лише при критичному використанні необхідних економічних механізмів, досвіду ринкових відносин, запозиченні інфраструктури, демократичних інститутів громадянського суспільства, створених світовою економічною культурою при збереженні національної самобутності.
ВИСНОВКИ
У дисертації проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає в з’ясуванні економічного змісту та розробці напрямків формування економічних основ середнього класу в трансформаційній економіці. У процесі проведенених досліджень автором одержано такі результати.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ монографії
Статті у фахових виданнях
Інші статті
Тези доповідей
АНОТАЦІЯ
Лучко Т.І. Економічні основи формування середнього класу в країнах ринкової трансформації. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 –економічна теорія. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, 2005.
У роботі розкрито сутність, функції, особливості та критерії ідентифікації середнього класу в умовах ринкової трансформації.
Проаналізовано і систематизовано економічні основи формування середнього класу в перехідній економіці. Теоретично доведено факторну роль праці та власності в процесах формування економічних основ середнього класу, визначено механізми забезпечення соціальної спрямованості економічного зростання, обґрунтовано значення інвестицій в людський капітал. Визначено інституційні основи оптимізації соціальної структури в умовах ринкової трансформації, виявлено механізм реалізації соціального контракту між основними суб'єктами формування середнього класу, проаналізовано вплив чинника економічної культури, що обумовлює соціально-економічні стратегії індивідуумів.
Ключові слова: середній клас, ринкова трансформація, праця, власність, економічне зростання, людський капітал, економічна культура, соціальний контракт.
АННОТАЦИЯ
Лучко Т.И. Экономические основы формирования среднего класса в странах рыночной трансформации. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 –экономическая теория. Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2005.
В работе раскрыты сущность среднего класса как социально-экономической категории, его функции и роль в переходной экономике, особенности и критерии идентификации этого класса в структуре трансформационного общества, определены экономические основы формирования среднего класса.
Определены роль и значение процессов формирования среднего класса в переходной экономике. Доказано, что успешность рыночных реформ и макроэкономической политики в целом зависят от социально-экономической деятельности среднего класса как неотъемлемого элемента рыночной экономики, эффективного хозяйствующего субъекта и социального актора, непосредственно влияющего на все стороны и уровни трансформационных процессов. Средний класс обеспечивает эффективное функционирование рыночного хозяйства, формирование финансовой основы деятельности государственной и местной власти, социальную ориентацию экономического развития. Он выступает основным налогоплательщиком, создает массовый спрос на внутреннем рынке, обеспечивает инвестиционный потенциал страны, является основным носителем интеллектуального и социального капитала. В условиях рыночной трансформации экономики преобразование большей части населения в представителей среднего класса, является ключевым фактором достижения как микро-, так и макроэкономических целей переходного периода.
В диссертации рассмотрены теоретико-методологические аспекты идентификации среднего класса в условиях рыночной трансформации, определены особенности и критерии выделения среднего класса в структуре транзитивного общества. В работе представлена систематизация основных стратификационных признаков среднего класса, в соответствии с которыми средний класс может быть описан системой показателей, включающей функциональные, ресурсные, субъективные признаки. Сделан вывод, что в настоящее время в структуре транзитивного общества можно отметить существование потенциального среднего класса, который, при создании определенных условий, сможет накопить признаки идеального среднего класса и трансформироваться в эффективный средний класс.
Автором раскрыты и систематизированы экономические основы формирования среднего класса в трансформационной экономике. Выявлена факторная роль труда и собственности в процессах формирования экономических основ среднего класса, предложены направления оптимизации политики формирования и перераспределения доходов как экономической базы среднего класса; определены пути обеспечения социальной направленности экономического роста, обосновано значение инвестиций в человеческий капитал, выявлены институциональные механизмы оптимизации социальной структуры в условиях рыночной трансформации.
Обоснована социально-экономическая роль государства в формировании среднего класса в переходных обществах, предложены мероприятия по совершенствованию регулирования рыночными преобразованиями в его интересах. Доказана необходимость разработки и проведения единой экономической политики, стимулирующей развитие среднего класса в странах рыночной трансформации, что требует целостного, системного подхода к данной проблеме.
В условиях трансформационной экономики процессы формирования среднего класса не могут не сопровождаться взаимным влиянием собственно рыночных и цивилизационных преобразований. Соответственно, формирование среднего класса невозможно без совместных усилий и коренного преобразования институтов государства, социальной консолидации, формирования гражданского общества и социальной модернизации как комплексного процесса, предполагающего сложные преобразования самой личности и всего общества в соответствии с моделью общественного развития, ориентированной на общечеловеческие ценности. Для того, чтобы запустить параллельные взаимообусловленные процессы социальной консолидации, укрепления государства и становления среднего класса, необходима реализация социального контракта между государством, бизнесом и гражданским обществом. Это требует способности всех участников социального контракта жертвовать частью своих интересов для достижения общественного блага.
В контексте формирования среднего класса рассмотрено влияние фактора экономической культуры, определяющей поведение, социально-экономические стратегии индивидуумов. В работе анализируется роль государства обеспечении взаимодействия национальных и импортируемых социально-экономических институтов, созданных мировой экономической культурой, аккумулирующей лучшие достижения человеческой мысли во всех сферах экономической деятельности человека.
Ключевые слова: средний класс, рыночная трансформация, труд, собственность, экономический рост, человеческий капитал, экономическая культура, социальный контракт.
SUMMARY
T. Luchko. The economic foundations of middle class formation in the market transition countries. - Manuscript.
The thesis for a Candidate`s Degree in Economics, Speciality 08.01.01 –“Economic theory”. - V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2005.
The essence, functions, features and criteria of middle class identification under market transformation conditions have been discovered in the work.
Economic bases of middle class formation in economy in transition have been analysed and systematized. The factorial role of work and property as economic bases of middle class formation was revealed; the mechanism of social orientation of economic growth was determined; the significance of investments into human capital was grounded. The institutional bases of social structure optimization under market transformation conditions were determined; the mechanism of realization of the social contract between the basic subjects of middle class formation was revealed; the influence of the factor of economic culture determining the social and economic strategy of individuals was analyzed.
Key words: middle class, market transformation, labour, property, economic growth, human capital, economic culture, social contract.
Лучко Тетяна Іванівна
ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В КРАЇНАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Спеціальність 08.01.01 –економічна теорія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Відповідальний за випуск
д.е.н., проф. Воробйов Є.М.
Підписано до друку ___.___.2005. Формат 60x84/16.
Папір друкарський № 1. Друк офсетний. Обсяг 1,0 умов. -друк. арк.
Тираж 100 прим. Зам. № __/2005. Безкоштовно.
Надруковано на РІЗО
Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна,
61077, м. Харків, пл. Свободи, 4