Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
яя
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДИФЕРЕНЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ
для студентів факультету «Психології»
Дніпропетровськ
2006
ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
„Затверджую”
Ректор Дніпропетровського
гуманітарного університету
П.Я.Мінка
„_____”__________2007р.
ДИФЕРЕНЦЙНА ПСИХОЛОГІЯ
з підготовки фахівців освітньо-професійного рівня “бакалавр”
за спеціальністю “Психологія”
Схвалено
Вченою радою університету
«____»_________ 2004 р
протокол №
Робоча навчальна програма з дисципліни “Диференційна психологія” / Укладач: доктор психології, професор Пріснякова Л.М. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2006.- 19 с.
Рецензенти:
Самойлов О.Є. – доктор психологічних наук, професор (Дніпропетровський гуманітарний університет).
Плани обговорені та схвалені на засіданні кафедри загальної психології
“___”_____________2006 року. Протокол № __.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
Дисципліна «Диференційна психологія» є нормативною дисципліною, яка відноситься до циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих навчальних дисциплін.
Диференційна психологія як наукова галузь входить складовою частиною до базового трикутника психологічних дисциплін : загальна психологія-диференційна психологія – соціальна психологія. Тому недарма в навчальному плані підготовки фахівців-психологів викладання цієї дисципліни заплановано саме в цей період – коли студенти отримали теоретичні знання з загальної психології, закріпили їх набуттям практичних навичок та вмінь, вивчаючи курс «Практикум з психології» і перед вивченням ними соціальної психології.
Взаємозв’язок між цими базовими для психологів дисциплінами є беззаперечний, який було доведено корифеями психологічної науки. Так, знання про природу та своєрідність перебігу психічних явищ студенти опанували, вивчаючи курс «Загальна психологія» ; під час вивчення курсу «Диференційна психологія» вони, базуючись на набутих знаннях засвоюють природу відмінностей людей саме в своєрідності перебігу психічних явищ. Таким чином, підходячи до вивчення курсу «Соціальна психологія», студенти мають комплексний, системний погляд на природу людини як інтегральної індивідуальності і одноразово – соціальної істоти; розуміють, що диференціація між людьми детермінована як генетичними, так і соціальними факторами.
В процесі вивчення кожної теми студент повинен відпрацювати відповідні положення конспектів лекцій, підручників, наукових коментарів та навчальних посібників, щоб забезпечити теоретичну базу для засвоєння більш складного матеріалу і можливості самостійного поглибленого засвоєння проблемних питань психологічної практики.
Вимоги до знань та умінь студентів під час вивчення курсу «Диференційна психологія» :
Студент повинен знати:
Студент повинен уміти:
ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.
Модульний контроль – виконання самостійних завдань, рубіжне атестування, виконання практичних завдань.
Підсумковий контроль – семестровий залік (ККР).
Критерії оцінки знань і вмінь:
“Відмінно” (високий рівень навчальних досягнень) – студент глибоко і в повному обсязі засвоїв весь програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно висловлюється, вільно справляється з завданнями, правильно аргументує висновки, володіє різноманітними навичками і виявляє вміння самостійно узагальнювати та висловлювати матеріал, не допускає помилок.
“Добре” (достатній рівень навчальних досягнень) – студент твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті висловлює його, не допускає неточностей у відповіді на запитання та володіє необхідними навичками при виконанні завдань.
“Задовільно” (середній рівень навчальних досягнень) – студент засвоїв тільки основний матеріал. Але не знає окремих положень, допускає суттєві неточності і порушує послідовність у викладені програмного матеріалу, або вагається при виконанні завдань.
“Незадовільно” (початковий рівень навчальних досягнень) – студент не знає більшої частини програмного матеріалу, допускає помилки, з великими труднощами виконує завдання.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
№п/п |
ТЕМИ |
Всього годин |
З викладачем |
Самостійна робота |
|||
|
разом |
лекції |
с/з |
п/з |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1. |
Предмет і методи диференційної психології. Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу. Формальний підхід . |
8 |
4 |
2 |
2 |
4 |
|
|
2 |
Поняття про структуру інтегральної індивідуальності Людина, суб’єкт, особистість, індивідуальність. |
8 |
4 |
2 |
2 |
4 |
|
|
3. |
Гуморальні та конституційні теорії темпераменту |
16 |
8 |
2 |
4 |
2 |
8 |
|
4. |
Факторні теорії темпераменту |
10 |
6 |
2 |
2 |
2 |
4 |
|
5. |
Погляди вітчизняних вчених на природу темпераменту |
12 |
4 |
2 |
2 |
8 |
|
|
6. |
Співвідношення темпераменту та характеру |
12 |
6 |
2 |
2 |
2 |
6 |
|
7. |
Задатки та здібності. Функціональні асиметрії великих півкуль мозку як задатки спеціальних здібностей. |
12 |
6 |
2 |
2 |
2 |
6 |
|
8. |
Диференціальні відмінності стилів діяльності. Гендерні відмінності. |
16 |
8 |
2 |
2 |
4 |
8 |
|
9. |
Диференціація психосоматичних «факторів ризику» |
14 |
8 |
2 |
2 |
4 |
6 |
|
ВСЬОГО : |
108 |
54 |
18 |
20 |
16 |
54 |
Примітка : після закінчення вивчення курсу студенти складають іспит.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ЗМІСТ ПРЕДМЕТУ
Тема 1. Предмет і методи диференційної психології. Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу. Формальний підхід .
Індивідуальні, типологічні та групові відмінності як предмет диференційної психології. Взаємозв’язок між загальною, диференційною та соціальною психологією – базовий трикутник.
Історичне коріння диференційної психології. Роль Дж.Гальтона та В.Штерна в становленні диференційної психології як галузі наукової психології.
Методи диференційної психології. Особливість і значення використання психогенетичного методу дослідження в диференційній психології.
Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу. Формальний підхід – особливості, принципи. Аспекти системного опису об’єкту диференційної психології.
Інтер- та інтраіндивідуальні відмінності . Єндо- та екзофактори, їхня роль в детермінації відмінностей.
Література.
Тема 2. Поняття про структуру інтегральної індивідуальності . Людина, суб’єкт, особистість, індивідуальність.
Онтологічна характеристика розвитку психіки людини. Поняття про генотип та фенотип.
Ієрархічна модель індивідуальності людини. Базова система ієрархічної моделі індивідуальності. Ознаки ієрархічної моделі індивідуальності. Підходи до розуміння індивідуальності.
Часові аспекти розвитку психіки.
Література.
Тема 3. Гуморальні та конституційні теорії темпераменту.
Виникнення та історичний розвиток поняття про темперамент. Гуморальні теорії , представники цього напрямку. Гуморально-ендокринні теорії, представники цього напрямку. Анатомічні теорії, представники цього напрямку. В.Вундт про природу темпераменту – перший крок у вимірюванні темпераментних характеристик.
Теорія К.Сіго. Конституційна теорія темпераменту Є.Кречмера. Конституційні типи та відповідні їм типи темпераменту.Недоліки теорії темпераменту Є.Кречмера.
Конституційна теорія темпераменту У.Шелдона. Конституційні типи та відповідні їм типи темпераменту.
Прибічники конституційної теорії темпераменту у вітчизняній психології.
Існуючи обмеження в застосуванні положень конституційних теорій темпераменту в сучасній психологічній науці.
Критерії привабливості конституційних теорій темпераменту та використання положень теорії У.Шелдона в практичній психології. Необхідність дотримання певних обмежень.
Література.
Тема 4. Факторні теорії темпераменту
Виникнення психологічного підходу до природи темпераменту. Історична хронологія. Представники.
Типологія К.-Г. Юнга. Загальні та другорядні чинники в структурі темпераменту за К.-Г.Юнгом. Вплив виховання на тип керуючого чинника в структурі темпераменту.
Теорія темпераменту Дж.Кейрсі як продовження та розширення теорії К.-Г.Юнга.
Методика «Опитувальник Майєрс-Бріггс» - прикладний аспект розвитку типології К.-Г.Юнга для відбору персоналу.
Література.
Тема 5. Погляди вітчизняних вчених на природу темпераменту.
Погляди І.П.Павлова на природу темпераменту. Позитивні аспекти та внутрішні протиріччя теорії І.П.Павлова.
Послідовники І.П.Павлова про природу темпераменту – О.Г.Іванов-Смоленський, Н.І.Красногорський, В.С.Мерлін, Б.М. Теплов.
Теорія П.В. Симонова. Особливості підходу.
Теорія Б.Й.Цуканова про «τ-типи».
Оглядове порівняння підходів до визначення природи темпераменту вітчизняними та західними вченими.
Література.
Тема 6. Співвідношення темпераменту та характеру.
Поняття характеру. Підходи. Риси характеру.
Співвідношення темпераменту та характеру. Підходи Е. Кречмера, Н.Д.Левітова, Л.С.Виготського, С.Я.Рубінштейна , В.М.Русалова.
Властивості нервової системи як природнє підґрунтя індивідуальних відмінностей.
Література.
Тема 7. Задатки та здібності. Функціональні асиметрії великих півкуль мозку як задатки спеціальних здібностей.
Підходи до визначення природи та динаміки розвитку здібностей в історичному контексті.
Погляди Ф.Гальтона на природу здібностей.
Способи вимірювання рівня здібностей. Факторний підхід до визначення здібностей.
Проблема здібностей у вітчизняній психології.
Сучасні підходи до визначення здібностей : загальнопсихологічний (особистісно-діяльностний) та диференційно-психологічний (функціонально-генетичний) підходи. Різниця. Аналіз.
Найбільш поширений метод вивчення природи здібностей.
Ієрархія здібностей.
Загальні та спеціальні здібності. Вплив латералізації мозку на наявність спеціальних здібностей.
Література.
Тема 8. Диференціальні відмінності стилів діяльності. Гендерні відмінності.
Загальна уява про стилі діяльності. Історичний аспект.
Стилі діяльності та стилі дії. Взаємозв’язок та ієрархія.
Стилі діяльності та здібності.
Види стилів діяльності.
Структура стилів діяльності.
Шляхи й механізми формування стилів діяльності. Ефективність стилів діяльності. Критерії оцінки.
Інформаційні стилі діяльності.
Вплив тендерних особливостей на формування стилю діяльності та його ефективність.
Література.
Тема 9. Диференціація психосоматичних «факторів ризику».
Диференціація психосоматичних «факторів ризику». Поняття про хронічні неінфекційні захворювання (ХНЗ).
Аномальна поведінка. Етапи аналізу.
Когнитивно-емоційні девіації. Психосоматичні розлади. Патологічні стилі життя.
Поняття про диференційну психіатрію та психотерапію.
Вплив темпераментних особливостей та акцентуацій характеру на виникнення ХНЗ. Коппінг-стратегії та ХНЗ.
Література.
1.Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.,1968.
2.Анастази А. Дифференциальная психология. М.,2001.
3.Анастази А. Психологическое тестирование. М.,1982.
4. Асмолов А.Г. Психология личности. М.,1990.
5.Ата-Мурадова Ф.А. Развивающийся мозг. М.,1980.
6.Бабынин Э.В. Генетические аспекты темперамента // Психологический журнал,2003,№5.
7.Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.,1986.
8.Бодров В.А. Психология стресса. М.,1995.
9. Бороздина Л.В. Исследование уровня притязаний. М.,1993.
10.Брушлинский А.В. О взаимосвязи природного и социального в психологическом развитии человека // Проблемы генетической психофизиологии. -М.,1978.-с. 11-21.
11.Василюк Ф.Е. Психология переживания. М.,1984.
12.Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов. М.,1998.
13.Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. -М.:МГУ,1976.
14.Выготский Л.С. .Избранные психологические исследования. М.:Изд-во АПН России,2000.
15.Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств. М,1999.
16.Годфруа Ж. Что такое психология?, В 2 т. М.:Мир,1992
17.Дубинин М.П., Капец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, отверженность.-М.,1989.
18.Егорова М.С. Психология индивидуальных различий. М.,1997.
19.Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. -М.,2000.
20.Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. -СПб.:Изд-во «Питер»,2004.
21.Петровский А.В. Общая психология. М: «Просвещение»,1977.
22.Платонов К.К. Занимательная психология.- М.,1990
23.Лазурский А.Ф. Классификация личностей. -П.,1921.
24.Левитов Н.Д. Проблема характера в современной психологии // Вопр.психологии.-1970.-№5.
25.Левонтин Р. Человеческая индивидуальность : наследственность и среда. -М.,1993
26.Лейтес Н.С. Психология и психофизиология индивидуальных различий. -М.,1977.
27.Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность.-М.,1977
28.Леонтьев А.Н. Поблемы развития психики. М.,1977.
29.Леонгард К. Акцентуированные личности. -К.,1990.
30.Либин А.В. Дифференциальная психофизиология : на пересечении европейских, российских и американских традиций. -М.,1999.
31.Личко А.Е. Психопатия и акцентуация характера у подростков.-Л.,1977.
32.Мерлин В.С. Очерки интегрального иссследования индивидуальности. -М.,1986.
33.Мерлин В.С. Психология индивидуальности. -М.; Воронеж,1996.