Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Любов до мудрості це буквальний переклад з давньогрецької слова Первісна світоглядна форма Об~єк

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-06-09

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 21.5.2024

  1.  «Любов до мудрості» -  це буквальний переклад з давньогрецької слова
  2.  Первісна світоглядна форма
  3.  Об’єктивне знання репрезентує
  4.  Філософське знання на відміну від наукового є знанням
  5.  Програмна праця «Філософія як строга наука» належить:
  6.  Некритичність, «масовість», переважання емоцій над міркуванням характеризують такий тип світогляду:
  7.  Хто з філософів вважає філософію розглядаючою суще як суще?
  8.  Першими проблемами філософії стають проблеми:
  9.  Уявлення про буття присутнє у такій світовій релігії як
  10.  Антропоморфізація природи – це риса
  11.  Спіритуалізм – це крайня форма
  12.  Монада як проста субстанція – це ключове поняття філософії
  13.  Холізм – це
  14.  Яка сфера людського існування обмежується відчуттями
  15.  Обрій буття – це
  16.  Бути сутнісно скінченним означає бути
  17.  Буття за Коретом
  18.  Буття можливе – це
  19.  Життя за Енгельсом – це
  20.  Філософія життя наголошує на
  21.  Достоєвський закликав
  22.  Спів-існування – це
  23.  Концепт ноосфери розроблявся переважно:
  24.  Погляду, що «порятунок світу» можливий, дотримувалися переважно
  25.   «Річ в собі» та «річ для нас» у філософії Канта мають таке співвідношення:
  26.  Логіка партиципації за Леві-Брюлем – це
  27.  Існує найзагальніших розв’язань проблеми первоначала буття:
  28.  Універсум – це
  29.  Згідно з Анаксімандром першопочатком буття є
  30.  Субординативні уявлення – це
  31.  За М. Гайдеггером в буття потрібно
  32.  Гетерархічність буття – це переважно
  33.  Маргінальність (від лат. margo - край) – соціальне поняття, що означає погранічність положення людини поміж різних суспільних груп, тісно пов’язане з
  34.  Час і простір завжди функціонують у єдності (континуумі) як
  35.  Основні погляди на час і простір
  36.  Визнання нескінченності та неповторюванності часу як форми руху відкриває
  37.  Властивості часу та простору через них самих визначає
  38.  Субстанційну концепцію простору розробив
  39.   «Минулого вже немає, майбутнього ще не існує, а теперішнє – момент єдності буття й небуття» - це висловлювання характеризує
  40.  Час із внутрішнім світом людини вперше пов’язує
  41.  Слова «... ні майбутнього, ні минулого не існує і неточно висловлюються про часи, коли кажуть: минуле, теперішнє, майбутнє; а було б точніше ... висловитись так: теперішнє минулого, теперішнє майбутнього. Лише в нашій душі є відповідні цьому три форми сприймання, а не в іншому місці» належать
  42.  Ньютон пропонує розрізнення
  43.  Модель світу Ньютона проіснувала понад два століття та була замінена моделлю
  44.  Абсолютний, істинний математичний час згідно з Ньютоном називається
  45.  За Ляйбніцом досконалість світу забезпечує
  46.   «Формою внутрішнього почуття», «спогляданням нас самих і нашого внутрішнього світу», «апріорною умовою всіх явищ взагалі» за Кантом є
  47.  Кант включив категорії простору та часу до
  48.  Думки, що історія є проявом духу у часі, подібно до того, як ідея (та природа) виявляється в просторі, дотримувався
  49.  За Гегелем найважливішою формою розвитку історичного процесу є
  50.  Марксистська філософія наголошувала на
  51.  Що виявляє себе як протяжність, зв’язність і неперервність та як відносну перервність, тримірність, симетричність, взаємодія загального та особливого
  52.  Ейнштейн розробив
  53.  Біологічний час характеризується
  54.  Формами буття соціальних процесів виступають
  55.  Поліритмічність, єдність минулого, теперішнього та майбутнього, єдність часу у культурі, детермінація майбутнім, знакова природа часу – то є ознаки
  56.  Відсутністю тримірності, багатошаровістю, знаково-інформаційною насиченістю, зв’язком із природним простором характеризується
  57.   «Інформаційний вибух», що пов’язаний з інтенсифікацією соціальних простору й часу, відбувся у
  58.  Те, що перестало бути актуальним для людей, виявилося «знятим» подальшим розвитком суспільства, стає у соціальному часі
  59.  Майбутнє у суспільному часі – це
  60.  За французьким екзистенціалістом Ж.-П.Сартром людина «приречена» на
  61.  Особливість існування людини «поза собою», як «іншої самої себе», поза власного центру, переступаючи через нього має назву
  62.  історичність як здатність поєднувати у власнім існуванні минуле, сучасне та майбутне пов’язана з такою особливістю людського існування як
  63.  центром людського світовідношення є
  64.  Твердження Протагора: «людина є мірою всіх речей» підкреслює
  65.  За Ніцше сутнісною інтенцією людини є
  66.   «Дій лише за тією нормою, яку хочеш бачити універсальним імперативом — нормою для всіх людей і також для тебе… Дій так, щоби завжди ставитися до людей і до себе також — як до мети і ніколи — лише як до засобу» - це
  67.  За Гайдеггером треба стати
  68.  Свобода сутнісно поєднана із
  69.  Практику на відміну від діяльності загалом характеризують
  70.  Слова Х. Ортега-і-Гассета: «Жити – то постійно вирішувати, чим ми будемо» вказують на те, що людське життя є
  71.  Яка філософська дисципліна сконцентрована на розумінні?
  72.  Найпершим предметом розуміння та основою розуміння є
  73.  Людина діє принципово відмінно від тварини:
  74.  Свідомість, будучи безпосереднім відображенням не самого по собі реального світу, а практики, є
  75.  Що саме у людині відображає не сам по собі предмет, а його «конструктивний принцип», та не лише дійсно існуючі предмети і явища, а й усі можливі, та не тільки дійсність, а й можливість?
  76.  Суб’єктом духовності є
  77.  Акти спрямування свідомості на зовнішній світ мають назву
  78.  Емпіричний та теоретичний – це
  79.  Вища форма теоретичного освоєння дійсності, для якої характерне усвідомлене оперування поняттями, дослідження їх природи та синтез знань – це
  80.  Середньовічна полеміка номіналістів та реалістів переважно відбувалася щодо
  81.  Для первісної людини цілісною, остаточною, єдино реально існуючою дійсністю був
  82.  Такі характеристики як об’єктивність, конкретність, абсолютність та відносність є характеристиками
  83.  Наукове передбачення – це
  84.  Емпіричний та теоретичний рівні наукового знання
  85.  На якому рівні пізнавального процесу відбувається становлення вихідних положень наукової теорії?
  86.  Відчуття чужості об’єкта, досвідно-діяльнісне відображення об’єкта, вміння подолати його опір та інтуїтивне знання власної структури об’єкта – то
  87.  Безпосереднім джерелом нового знання є
  88.  Мислення, стимульоване завданням, розв’язання якого не може бути безпосередньо отримане шляхом логічного висновку з існуючих способів, що призводить до виникнення нових знань -
  89.  До функцій соціальної філософії належать:
  90.  Сукупність стійких і загальнозначущих норм, теорій, методів, схем наукової діяльності, яка спирається на єдність у витлумаченні теорії, в організації емпіричних досліджень – це
  91.  Яка парадигма розглядає суспільство як утворення, яке має ту саму природу, що й людина, і досліджується за допомогою тих самих категорій, за допомогою яких досліджується й людина
  92.  Згідно з цією позицією, не існує ні індивідів, ні соціальних груп, ні суспільства як самостійних утворень, вони є лише співвідносними з певними функціональними залежностями, поза якими вони втрачають своє значення. Ця парадигма має назву
  93.  Простежується досить очевидний зв’язок між традиційним типом суспільства й домінуванням субстанціалістської парадигми в осягненні суспільного життя та індустріальним типом суспільства й домінуванням ...
  94.  Класичним прикладом аксіологічної парадигми осягнення суспільного життя є
  95.  Стійкі суспільні утворення, покликані задовольняти певні суспільні потреби, для чого специфічним чином організуються людська свідомість, діяльність, відносини, норми та установи – це
  96.  Інституційна свідомість – це
  97.  Діалектична модель соціальних конфліктів К. Маркса та Р. Дарендорфа вважає, що
  98.  Способом інтерпретації, застосування базових цінностей є
  99.  Філософським осягненням історії займається
  100.  Уподібнення людині, її фізичній і психічній будові процесів, речей і явищ живої й неживої природи, універсаму в цілому – це
  101.  Такими словами «всі умогляди... мають неминуче пройти, послідовно, через три різні теоретичні стадії, котрі зможуть бути тут достатньо визначені звичайними найменуваннями – теологічна, метафізична і наукова» О. Конт визначав




1. Аляска 26 21 Характеристика организации26 2
2. недельный курс это то что вам нужно Мы рассчитали его на предельный результат в 1 максимальном повторении
3. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ МЕНЕДЖМЕНТА Методическое пособие Для студен
4. Уверен ~ в чем Что не боишься остаться один с Бабулей Она это хотела спросить Если это ответ будет коне
5. Электрокинетические явления в дисперсных системах
6. Двенадцать принципов производительности.html
7. Первичные документы по учету материалов
8. 3 ч.Старый город ~ старейшая часть города
9. на тему Источники формирования и направления использования финансовых ресурсов на предприятии
10. Ярославская государственная сельскохозяйственная академия УТВ1
11. В грязник ложка воды ведром грязи оборачивается
12. насыщенных молекул мономера
13. Представив общество в образе жуткой тюрьмы мы должны теперь предложить хотя бы несколько спасительных вы х
14. во возник после смерти пророка в 632г
15. 1 О~ытушылар туралы м~ліметтер- Саба~ ж~ргізетін о~ытушы Исаева Людмила Жанд~йсен~ызы
16. Русская культура в ХVII
17. трнаспортные средства мостовая кранбалка для подъема и транспортировки пресс гидравлический станок ИС2
18. Проникающая радиация Воздействие на людей, здания и технику
19. Международная Олимпиада по основам наук АНО Дом Учителя Уральского Федерального округа 620014 Россия Е
20. Деятельностный 2

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе