Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 9
ЗМІСТ
|
[1] ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА [1.1] 1.1. Поняття економічного аналізу [1.2] 1.2. Управління фінансовою стійкістю підприємства [1.3] 1.3. Характеристика та методологія визначення основних показників фінансової стійкості підприємства
[2] [3] АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТОВ «УКРЛАН» [3.1] 2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Укрлан» [3.2] 2.2. Аналіз фінансової стійкості ТОВ «Укрлан» [4] РОЗДІЛ 3 [5] ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ [6] ТОВ «УКРЛАН» [6.1] 3.1. Шляхи підвищення фінансової стійкості ТОВ «Укрлан» [6.2] 3.2. Оцінка можливості відновлення платоспроможності ТОВ «Укрлан» [6.2.1] Квт = Кп.л.к + 3/Тх(Кп.л.к- Кп.л.п) , (3.2) [6.2.1.1] 2 [6.2.1.2] [6.3] 3.3. Пропозиції щодо вдосконалення фінансового стану на підприємстві ТОВ «Укрлан» та розрахунок їх економічної доцільності [6.4] 3.4. Система раннього попередження та реагування ТОВ «Укрлан»
[7] [8] СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
ДОДАТКИ 80
ВСТУП
Актуальність теми. Наслідки фінансової кризи і соціально-політична нестабільність в країні ставлять перед підприємствами складну задачу щодо забезпечення їх стійкого та ефективного функціонування. Проте не тільки зовнішнє середовище має негативний вплив на діяльність підприємств, але й відсутність ефективної політики управління фінансовою стійкістю, яка повинна бути спрямована на забезпечення власної стабільності та конкурентоздатності. Враховуючи значну частку збиткових підприємств, досягнення фінансової стійкості на сьогодні є однією з актуальних проблем української економіки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій дав змогу зробити висновок, що з кожним роком проблематиці управління фінансовою стійкістю підприємства приділяється все більше уваги вчених-економістів, як зарубіжних, так і вітчизняних. Серед зарубіжних вчених, які досліджували головні аспекти фінансової стійкості можна виділити таких, як І. Бланк, Е. Хелферт, К. Хеддервік, М. Абрютіна, В. Родіонова, Г. Шеремет та ін. Дана проблематика знайшла відображення у наступних працях вітчизняних науковців: Г. Савицької, Т. Донченко, Л. Костирко, В. Зінченко, І. Приймак, М. Кравченко та ін.
Аналіз досліджень показав, що існує досить багато дискусійних питань як в підходах до трактування самої категорії «фінансова стійкість», так і в підходах до методики розроблення стратегії управління фінансовою стійкістю суб’єкта господарювання.
Мета й завдання роботи. Мета дослідження полягає в дослідженні концептуальних засад управління фінансовою стійкістю для забезпечення ефективного функціонування в довгостроковій перспективі.
Завданням данної роботи є проведення всебічного аналізу фінансовї стікойсті підприємства та виявлення шляхів покращення його фінансової стійкості.
Для того, щоб досягти головної мети необхідно вирішити наступні завдання:
Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлан», на підставі даних фінансово-господарської діяльності якого здійснюються розрахунки основних показників його фінансового стану.
Предметом дослідження є аналіз та всебічна оцінка ключових показників фінансової стійкості ТОВ «Укрлан» з метою визначення напрямків щодо її підвищення.
Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові, економіко-логічні методи. Застосовані загальнонаукові методи: аналіз і синтез; порівняння. Використані економіко-логічні методи пізнання: групування; середні величини.
Обсяг і структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Повний обсяг роботи – 80 сторінок, з яких: 16 таблиць, 10 рисунки, список використаних джерел (27 найменувань) – 3 сторінки.
РОЗДІЛ 1
У сучасних умовах, які склалися в економічному середовищу України, підприємствам, що здійснюють свою діяльність, вкрай необхідно підтримувати яко мого вище рівень конкурентоспроможності. І важливу роль в цьому відіграє економічний аналіз, як теоретична та пракладна наука.
Термін «аналіз» (від грец. analysis − розкладання) в загальному розумінні означає процеси уявного чи фактичного розкладання цілого на частини для пізнання його внутрішньої природи. Протилежною процедурою, яка допомагає формувати судження, є синтез (від грец. synthesis − поєднання).
Аналіз − найширше поняття, яке лежить в основі будь-якого пізнання явищ природи і суспільства, а способи аналізу − основа дослідження змісту, сутності, будови, зміни й розвитку економічних, політичних, соціальних, природних та інших явищ і процесів. Він є частиною будь-якого науково-практичного пошуку у поясненні та розв'язанні наявних невідповідностей і проблем [16].
У процесі проведення економічного аналізу підприємства відбувається розкладання його економічних показників на складові, за якими можна визначити причинно, що лежать в основі теперішньої ситуації. Елементи, що використовуються для економічного аналізу розрізняють за їх економічною природою та характером походження.
Кінцевим результатом проведення економічного аналізу є напрацювання показників, які відповідають певним критеріям, для прийняття на їх основі відповідних управлінських рішень. З цієї точки зору економічний аналіз слід розглядати як практичну галузь знань, яка забезпечує управління об’єктивноїю інформацією. Виходячі з цього предметом економічного аналізу є господарську діяльність підприємства чи організації, яка характери зується сукупністю економічних відносин у зв‘язку з використанням та перерасподілом матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
Предмет аналізу слід зазначити, як господарську практику яка обумовлює виробничо-фінансову діяльність підприємства, економику підприємства або сукупність господарських операцій та управлінських рішень.
Висвітлюючи предмет економічного аналізу необхідно зупинитися на його об’єктах. Стосовно економічного аналізу поняття предмету та об’єкта не є однаковими. Оскільки предмет аналізу є надання розгорнутої інформації про стан об’єкта дослідження. Об’єктами економічного аналізу є:
− виробнича, фінансова, інвестиційна та інші види діяльності;
− ресурси для вищевказаних видів діяльності;
− структури: виробничі, управлінські, логістична і т.д.;
− ефективність виробництва, використання наявних ресурсів, праці, менеджменту, ділового партнерства та в цілому діяльності тощо;
− форми господарювання і власності тощо.
Під методом економічного аналізу розуміється спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні і розвитку, який опирається на загальнонаукові, діалектико-логічні і формально-логічні закони, методи, принципи.
Характерними особливостями методу економічного аналізу є:
− використання системи первинних даних, які всебічно характеризують господарську діяльність підприємства (нормативних, облікових, звітно-статистичних, позаоблікових);
− вибір такої системи аналітичних показників, які найкращою мірою характеризують стан і розвиток підприємства;
− дослідження відхилень фактичних значень аналітичних показників від нормативів, планового завдання, рівня попереднього періоду та виявлення і вимірювання цих відхилень на основі факторного аналізу;
− виявлення і вимірювання резервів виробництва та розробка заходів щодо їх ефективного використання;
− розробка оптимальних планових рішень.
Найчастіше використовуються такі спеціальні прийоми економічного аналізу:
− порівняння − найбільш ранній і найбільш розповсюджений прийом аналізу. З цього прийому по суті і починається економічний аналіз. Теорія і практика економічного аналізу виробили ряд методів порівняння економічних показників з метою визначення відхилень і встановлення причин, які зумовили ці відхилення. З цією метою фактичні дані порівняються з плановим завданням, нормативами, даними попередніх періодів, середньогалузевими показниками, внутрішніми і зовнішніми стандартами, показниками передових підприємств. Якщо всі показники, з якими порівнюються фактичні дані, вважати базовими, то в результаті порівняння отримують абсолютне відхилення як різницю між значеннями фактичного рівня і базою, і відносне відхилення як частку від ділення абсолютного відхилення на рівень базового значення і множення отриманого результату на 100. Слід пам'ятати, що для об'єктивного порівняння показників необхідно фактичні і базові дані привести до єдиних цін та умов формування.
− балансовий прийом − використовується для відображення двох груп взаємозв'язаних і урівноважених економічних показників. Він використовується для аналізу використання робочого часу, аналізу сировинних і матеріальних ресурсів. Балансовий метод може бути використаний для оцінки забезпеченості підприємства основними фондами і особливо їх активної частини − устаткуванням, машинами, приладами.
− сальдовий метод − як різновид балансового методу використовується в тих випадках, коли відомий вплив на досліджуваний показник всіх факторів, крім одного, а прямий розрахунок його впливу утруднений. В такому випадку вплив зазначеного фактора визначається як різниця (сальдо) між загальним відхиленням і сукупним впливом розрахованих факторів. Варто зазначити, що користуватися цим методом слід дуже обережно, оскільки помилка в розрахунках впливу будь-якого фактора на рівень результативного показника автоматично призведе до помилкових розрахунків на останній стадії факторного аналізу.
− групування − використовуються майже у всіх економічних дослідженнях. Необхідність проведення групування обумовлено тим, що економічні явища і процеси характеризуються великою кількістю первинних даних, які відображують ці явища і процеси. Групування дозволяють вивчати ті чи інші економічні явища в їх взаємозв'язку і взаємозалежності, виявити вплив найбільш суттєвих факторів на рівень результативного показника, розкрити закономірності і тенденції, які притаманні досліджуваним явищам і процесам. Групування передбачають певну класифікацію явищ і процесів, а також причин і факторів, що їх обумовлюють. Групування широко використовуються для підготовки первинного матеріалу для аналітичної обробки. Залежно від поставленої мети розрізняють типологічні, структурні і факторні групування.
Типологічне групування дозволяє виділити найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність, визначити істотні відмінності між ними, а також ознаки, які є спільними для усіх груп (наприклад, кадровий склад персоналу підприємства, національний склад працівників).
Структурні групування дозволяють вивчити склад однорідної сукупності, а також проаналізувати структурні зрушення (наприклад, віковий склад працівників, групування робітників за виконанням норм виробітку).
Факторні групування відображають причинно-наслідкові взаємозв'язки між результативним показником і фактором (факторами), що визначають його рівень (наприклад, залежність середньогодинної заробітної плати від стажу роботи робітників, залежність продуктивності праці робітників від рівня механізації і автоматизації виробництва). Структурні групування поділяються на дискретні та інтервальні. У дискретних групуваннях величина ознаки (досліджуваний показник) подається окремим числом, а в інтервальних групуваннях − у вигляді інтервалів.
− абсолютні і відносні величини − займають значне місце в економічному аналізі для оцінки результатів і динаміки господарських процесів і явищ. Абсолютні величини відображають кількісні сторони економічних явищ і процесів. Це іменовані числа, вони завжди мають одиниці виміру. Розрізняють такі одиниці виміру абсолютних величин:
−натуральні − тони, метри, літри та інші фізичні одиниці виміру;
− трудові − людино-години, людино-дні;
− вартісні – коп., грн, тис. грн, і т.д.;
− комплексні – т/км.
До складу натуральних включають також умовно-натуральні вимірники, які використовуються у разі потреби звести воєдино декілька різновидів однієї споживчої вартості, наприклад, умовне паливо, консерви у тисячах умовних банок (туб) тощо. Однак абсолютні величини не дозволяють повною мірою проаналізувати досліджувані соціально-економічні явища і процеси, виявити і оцінити взаємозв'язки і закономірності зміни показників. Тому в доповненні до абсолютних величин в економічних дослідженнях важливе місце посідають відносні величини.
Відносні величини – це показники, які відображають кількісні співвідношення між явищами і процесами. Відносну величину отримують як частку від ділення двох абсолютно різнойменних або однойменних величин, взятих за різний період або з різних територій.
В економічних дослідженнях використовуються такі види відносних величин:
– відносні величини планового завдання, виконання плану, співвідношення фактичних даних за звітний і попередній періоди.
− відносні величини просторового порівняння − одержують в результаті порівняння однойменних показників, що відносяться до різних об'єктів, взятих за один і той же період (наприклад, порівняння продуктивності праці двох підприємств або двох країн).
− відносні величини динаміки − найбільш поширені відносні величини, які одержують шляхом порівняння абсолютних або середніх величин, взятих за різні періоди. Розрізняють базисні і ланцюгові відносні величини. Перші отримують шляхом порівняння рівня показника за будь-який період з рівнем показника за базисний період; другі − шляхом порівняння рівня показника за певний період з рівнем цього ж показника за попередній період. Детальніше зазначені відносні показники будуть розглядатися як окремий прийом аналізу;
− відносні величини структури − це відношення частин до цілого, або частка (питома вага) частин в обсязі явища Наприклад, структура основних фондів, яка характеризує частку вартості кожної групи основних фондів у їх загальній вартості;
− відносні величини координації − це відношення однієї частини цілого до іншої частини Наприклад, співвідношення вартості машин і обладнання та транспортних засобів;
− відносні величини інтенсивності характеризують ступінь поширення чи розвитку явища у певному середовищі. Наприклад, коефіцієнт плинності робочої сили.
Економічний аналіз можливо розділити на управлінський аналіз тобто аналіз виробництва та реалізації продукції, аналіз забезпечення і ефективності використання виробничіх ресурсів підприємства, аналіз собівартості продукції та витрат на виробництво і т.д. та фінансовий аналіз.
На останньому зупинимося та викладемо більш детально. Фінансовий аналіз розуміє під собою аналіз фінансових результатів підприємства та аналіз його фінансового стану.
Фінансовий стан підприємства характеризується су купністю параметрів, які виражають наявність, розміщення і вико ристання фінансових ресурсів. Він ілюструє ви робничо-господарську та фінансову діяльності підприємства. У ринковій еко номіці аналіз фінансового стану, використовуючи здебільшого бух галтерський баланс, виходить за рамки відомостей, які містяться в балансі та інших формах обов'язкової звітності. Аналіз фінансового стану торкається не тільки грошових потоків, а і стану технічної бази підприємства і перспектив її вдосконалення, забезпеченості не обхідними матеріалами, а також компетентності, ініціативності господарських керівників, кваліфікації робітників і в ряд інших ас пектів нвестиційної, постачальницької і збутової діяльності, які впливають на доходність і фінансову сталість підприємства.
Залежно від інформаційного забезпечення і зацікавленості різних груп користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану останній поділяється на зовнішній і внутрішньогосподарський.
Зовнішній аналіз фінансового стану спирається переважно на бухгалтерську звітність, яка складають за єдиними формами незалежно від типу власності і підприємства подають в органи державної податкової інспекції; банківські установи, які уклали договір на обслуговування цього підприємства; власникам підприємства, заснованих на акціонерній та іншій колективній власності; біржам та іншим організаціям, у які підприємство входить на добровільній основі, якщо подання такої звітності передбачено установчими документами та договорами.
В свою чергу аналіз фінансовго стану підприємства включає в себе такі види аналізу:
– загальна оцінка балансу підприємства;
– загальна платоспроможність та ліквідність;
– аналіз делової активності підприємства;
– аналіз прибутковості капіталу;
– діагностика ймовірності банкрутства підприємства;
– аналіз фінансової стійкості підприємства.
Фінансова стійкість є багатогранною та унікальною категорією, так як дає змогу зробити оцінку діяльності підприємства з точки зору стабільного і конкурентоздатного положення на ринку.
Як вже було зазначено, на сьогодні не існує одного підходу до визначення самої категорії «фінансова стійкість підприємства». Досить багато економістів розглядають фінансову стійкість лише з позиції оптимального співвідношення власного та позикового капіталів і пропонують розраховувати лише показники, які характеризують структуру джерел коштів та фінансову незалежність підприємства від зовнішніх кредиторів. Проте, на нашу думку, дане трактування є неповним і повинно доповнюватися розрахунком та аналізом показників, які визначають ефективність вкладення залучених коштів, як в короткостроковому періоді, так і в довгостроковій перспективі [1].
Дослідивши дану категорію, ми зробили висновок, що фінансова стійкість гарантує підприємству постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість, здатність стабільно розвиватися, зберігаючи свою фінансову безпеку в мінливих умовах внутрішнього і зовнішнього середовища з метою досягнення максимальної економічної вигоди власників та посилення конкурентних переваг підприємства з урахуванням інтересів суспільства і держави.
В останніх наукових публікаціях вітчизняні та зарубіжні вчені переважно звертають увагу на вдосконалення методики аналізу й оцінки фінансової стійкості підприємства, на стратегічне управління фінансовою стійкістю. Так, В. З. Бугай пропонує здійснювати оцінку фінансової стійкості підприємства на основі підходу, який включає уточнену методику розрахунку власного оборотного капіталу підприємства та передбачає визначення граничного рівня фінансової стійкості [2, с. 39]. С.С. Гринкевич обґрунтовує сутність управління фінансовою стійкістю підприємства як системи принципів розроблення і реалізації стратегічних рішень [4]. І.О. Мазуркевич особливу увагу приділяє практичному дослідженню процесу оцінювання фінансової стійкості з урахуванням факторів внутрішнього та зовнішнього впливу [9].
Дослідження механізму забезпечення фінансової стійкості підприємства передбачає визначення двох складових частин даного питання: фінансовий механізм і фінансова стійкість підприємства. Перш ніж дослідити основні елементи механізму забезпечення фінансової стійкості підприємства, потрібно визначити зміст поняття «фінансовий механізм». Дана економічна категорія є універсальною, використовується для описання явищ в економічній, політичній, соціальній і інших сферах життєдіяльності. У перекладі з грецької слово «механізм» означає знаряддя, машина.
С.М. Гончаров та Н.Б. Кушнір визначають механізм як пристрій, прилад, що здійснює ряд механічних операцій, а також як сукупність процесів, прийомів, методів, підходів здійснення певних дій задля досягнення мети [3, с. 185]. Термін «фінансовий механізм» можна вважати похідним від терміна «господарський механізм». Він поширився в період становлення ринкових відносин в Україні, коли фінанси стали відігравати ключову роль у функціонуванні й розвитку економічної системи. В економічній літературі поняття «фінансовий механізм» використовується досить широко. Але єдиної думки щодо його визначення та його складових не існує.
Серед розмаїття визначень і підходів учених і практиків до поняття «фінансовий механізм» найбільшої уваги заслуговують два підходи до розуміння суті фінансового механізму.
Перший підхід полягає в тому, що фінансовий механізм розуміють як функціонування безпосередньо фінансів. На підставі даного підходу фінансовий механізм трактують як організаційне відображення фінансових відносин.
Другий підхід до розгляду поняття «фінансовий механізм» полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан і розвиток суб’єкта господарювання.
Розглянувши підходи до трактування категорії «фінансовий механізм», зупинимось на визначенні поняття «фінансова стійкість підприємства». В економічній літературі відсутня єдина думка щодо визначення поняття «фінансова стійкість». Одні вчені характеризують фінансову стійкість як довготривалу платоспроможність. Інші – як раціональну структуру та склад оборотних активів, їх використання.
Треті вважають, що вона відображає стабільність діяльності підприємства в довгостроковій перспективі та визначається співвідношенням власних і позикових ресурсів і їх ефективним використанням.
До спроб дати загальне визначення фінансової стійкості можна віднести, зокрема думки деяких авторів (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Тлумачення поняття «фінансова стійкість» деякими вченими
|
Автор |
Визначення поняття «фінансова стійкість» |
|
М. С. Абрютіна, А. В. Грачов |
Надійно гарантована платоспроможність, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури та поведінки партнерів [2, с. 35] |
|
В. В. Бочаров |
Такий стан фінансових ресурсів суб’єкта господарювання, який забезпечує розвиток підприємства переважно за рахунок власних коштів при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності за умови мінімального рівня підприємницького ризику [15, с. 3] |
|
М. Я. Коробов |
Досягнення підприємством позитивних параметрів діяльності та ефективне розміщення його фінансових ресурсів [5, с. 276] |
|
Л. А. Лахтіонова |
Такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення [6, с. 221] |
|
Г. М. Лиференко |
Такий стан фінансових ресурсів підприємства, їх розподілу та використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні плато- і кредитоспроможності в умовах певного рівня ризику [8, с. 135] |
|
Г. В. Савицька |
Здатність суб’єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігаючи рівновагу своїх активів і пасивів в мінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність і інвестиційну привабливість в умовах допустимого рівня ризику [15, с. 3] |
|
Г. Г. Старостенко, Н. В. Мірко |
Фінансовий стан підприємства, що характеризується ефективним формуванням, розміщенням та якісним використанням фінансових ресурсів для забезпечення фінансової стабільності [14, с. 151] |
Серед різноманіття визначень фінансової стійкості, запропонованих ученими, можна виділити як розбіжності у тлумаченні сутності даного поняття, так і спільні риси. Деякі автори, зокрема В.В. Бочаров, Л.А. Лахтіонова, Г.М. Лиференко, Г.Г. Старостенко та Н.В. Мірко, розуміють фінансову стійкість як певний стан фінансових ресурсів підприємства, їх розподілу та використання, що забезпечує його ефективний розвиток. При цьому Г.Г. Старостенко та Н.В. Мірко розрізняють внутрішню, загальну та фінансову стійкість. На їх думку, фінансова стійкість досягається при стабільному перевищенні доходів над витратами, вільному маневруванні грошовими коштами та стійкому економічному зростанні. М.С. Абрютіна та А.В. Грачов поняття «фінансова стійкість» ототожнюють з поняттям «платоспроможність підприємства». М.Я. Коробов вказує на те, що фінансова стійкість підприємства формується, з одного боку, під впливом рентабельності його діяльності, а з іншого боку – під впливом забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами.
Аналіз наукових праць дає змогу стверджувати, що переважна більшість учених вказує на те, що для збереження самостійності та незалежності на підприємстві має підтримуватися необхідний рівень власних коштів. Залучення в господарський обіг позикового капіталу дає змогу прискорювати процес оборотності коштів і процес розвитку матеріально-технічної бази темпами, які випереджають темпи нагромадження для цих цілей власних фінансових ресурсів.
Перед кожним підприємством, перш за все, стоїть завдання щодо визначення межі своєї фінансової стійкості. Так, недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності, а надлишкова – навпаки сприятиме формуванню запасів, які є зайвими, що в свою чергу, призведе до зростання витрат на їх утримання, недоотримання прибутку та зповільнення темпів економічного розвитку підприємства [5].
На фінансову стійкість підприємства, як і на будь-яку іншу характеристику фінансового стану підприємства, впливає ряд економічних, ринкових, фінансових, операційних, інвестиційних факторів. Під впливом цих факторів відбувається управління фінансовою стійкістю підприємства, ефективність якого безпосередньо залежить від здатності до нейтралізації їх негативного впливу або своєчасності виявлення та зменшення ризику, який завдається дією цих факторів.
Труднощі в управлінні фінансовою стійкістю полягають в тому, що її не можливо розглядати як головну ціль функціонування підприємства, так як досягнення відповідного рівня стійкості насамперед пов’язано із відмовою від ризикових проектів, інновацій та додаткового залучення позикового капіталу, що в кінцевому результаті призведе до його зупинки. Підтримання фінансової стабільності є виправданим у тому разі, коли вона приносить «користь» всім зацікавленим сторонам (власникам, кредиторам, постачальникам, покупцям, персоналу та державі). Тобто проблему забезпечення фінансової стійкості потрібно досліджувати в контексті інтересів, які пов’язані з використанням системи, якою і є підприємство [4].
Важливість для підприємства підтримувати стабільну діяльність в довгостроковій перспективі свідчить про необхідність розробки концептуальних основ управління фінансовою стійкістю, що включає в себе визначення об’єктів, суб’єктів, мети, функцій та принципів управління фінансовою стійкістю.
Процес управління фінансовою стійкістю, повинен складатися з наступних етапів:
– планування фінансової стійкості (визначення менеджерів фінансових служб, відповідальних за ефективність процесу управління, формулювання стратегічних і оперативних цілей та ін.);
– аналіз абсолютних та відносних показників фінансової стійкості підприємства та визначення впливу на них факторів зовнішнього і внутрішнього середовища;
– розробка стратегії управління фінансовою стійкістю (визначення можливих шляхів та моделей зростання або підтримання фінансової стійкості) та втілення її на практиці;
– контроль за реалізацією стратегії та прогнозування майбутнього рівня фінансової стійкості (оцінка фінансової стійкості після впровадження заходів, визначення проблемних зон, коригування визначених на попередньому етапі напрямків) [2].
Весь механізм управління фінансовою стійкістю підприємства повинен базуватися на принципах комплексності, оптимальності, прибутковості, системності та ефективності.
Планування та подальша реалізація стратегії по управлінню фінансовою стійкістю повинна охоплювати всі сфери діяльності підприємства від початкових стадій налагодження виробництва до реалізації продукції і отримання доходу. Так як ефективність політики управління фінансовою стійкістю залежить від узгодження всіх процесів, які відбуваються на підприємстві [3].
Управління фінансовою стійкістю є одним з основних елементів фінансового менеджменту на підприємстві, необхідною передумовою стабільного розвитку підприємства.
Основою стабільного положення підприємства і умовою його життєдіяльності в ринкових умовах виступає фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи коштами, здатне шляхом ефективного їхнього використання забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрат по його розширенню і відновленню.
У системі складових елементів фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне із головних місць. Тому необхідним є пошук шляхів досягнення певного ступеня фінансової стійкості підприємства.
Для забезпечення фінансової стабільності функціонування підприємства у перспективі необхідно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та здійснювати її кількісну оцінку. Велике значення мають визначення ”певного ступеня” фінансової стійкості, низки чинників, що обумовлюють межу стійкості, обґрунтованості методичних підходів до її оцінки, особливо в умовах економіки кризового періоду. Кожне підприємство має визначити межу своєї фінансової стійкості. Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвести до його неплатоспроможності, а надлишкова – сприятиме створенню ”зайвих” запасів та резервів, у зв’язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства.
Визначення стандартизованої межі фінансової стійкості є складним процесом. Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації (своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки від реалізації продукції, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Отже, загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.
Саме ця рівновага є змістом фінансової стійкості, яка є головним компонентом (умовою) загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство має можливість вільно маневрувати грошовими коштами, здатне забезпечити безперервний процес виробництва та реалізації продукції, а також покриття витрат на його розширення та оновлення.
Планування фінансової стійкості підприємства повинно включати певну логічну послідовність дій та заходів.
Для повної оцінки фінансової стійкості підприємства, для успішного здійснення фінансового планування необхідний детальний аналіз його фінансового стану. Результатом попереднього аналізу є загальна оцінка фінансового стану підприємства, а також визначення платоспроможності і задовільної структури балансу підприємства. Для виявлення причин сформованого фінансового стану, перспектив і конкретних шляхів його поліпшення проводиться детальний, поглиблений і комплексний аналіз діяльності підприємства. Аналізуються динаміка валюти балансу, структури пасивів, джерел формування оборотних коштів і їхня структура, основні засоби та інші необоротні активи, результати фінансової діяльності підприємства.
Ключовим показником першого етапу оцінки фінансового стану підприємства є зіставлення темпів росту обороту (обсягу продажів) з темпами росту обсягу сукупних активів. Стабільні темпи росту припускають пропорційне збільшення темпів росту, як обороту таких активів.
У системі оцінки фінансової стійкості підприємства високе аналітичне навантаження несуть показники наявності, розміщення і використання оборотних коштів. До них відносяться показники забезпеченості запасів власними оборотними коштами, забезпеченості запасів позиковими засобами, забезпеченості товарно-матеріальних цінностей власними і позиковими засобами.
Таким чином, врахування вищезазначених показників дозволяє проаналізувати фінансову стійкість і фінансовий стан підприємства. Визначити причини проблем. Це послужить надалі основою для планування дій, спрямованих на розробку й організацію ефективного антикризового стану підприємства.
Також доцільним є формування комплексного показника, який надасть змогу проаналізувати фінансову стійкість комплексно, враховуючи усі аспекти діяльності підприємства. Даний показник об’єднує в собі такі характеристики фінансової стійкості як:
− наявність власного оборотного капіталу;
− прибутковості;
− незалежність від зовнішніх джерел фінансування.
При розробці послідовності планування фінансової стійкості підприємства необхідно враховувати фактори зовнішнього та внутрішнього середовища в їх тісному взаємозв’язку, розподіл залучених підприємством фінансових ресурсів, обсягів фінансових вкладень за конкретними напрямками діяльності підприємства, структурними підрозділами та проектами, що реалізуються підприємством.
Фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов успішної і стабільної роботи підприємства в ринкових умовах. Якщо підприємство фінансово стійке, платоспроможне, то воно має ряд переваг перед іншими підприємствами такого ж профілю при отриманні кредитів, залученні інвестицій, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів. Чим вища стійкість підприємства, тим більш воно незалежне від несподіваної зміни ринкової кон'юнктури і, отже, тим менше ризик банкрутства.
Управління фінансовою стійкістю підприємства є одним з найбільш значущих функціональних напрямів системи фінансового менеджменту, яка досить тісно пов’язана з іншими системами управління. Управління фінансовою стійкістю підприємств є системою принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних із забезпеченням такого стану фінансових ресурсів, їх формуванням і розподілом, яка б дозволила підприємству розвиватися на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності, а також забезпечення та підтримання фінансової рівноваги підприємства.
Управління фінансовою стійкістю із застосуванням фінансового механізму може досягти необхідного результату лише за поєднання доцільно спрямованого взаємовпливу всіх його елементів. Для цього він повинен відповідати таким вимогам [1, с. 57]: налаштованість кожного елемента фінансового механізму на виконання властивого йому навантаження; спрямовання дії всіх елементів фінансового механізму, який забезпечує інтереси всіх суб’єктів фінансових відносин; зворотний зв’язок усіх елементів фінансового механізму різних вертикальних і горизонтальних рівнів; своєчасність реакції елементів фінансового механізму вищого рівня на зміни, які відбуваються під впливом елементів нижчого рівня. Зрозуміло, що розглянуті визначення поняття «фінансовий механізм управління» та його елементів є досить різноманітними, але, базуючись на цих висновках, пропонуємо авторську структуру механізму управління фінансовою стійкістю підприємства (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Основні складові механізму управління фінансовою стійкістю підприємства
Дослідивши, механізм забезпечення фінансової стійкості та його структурні елементи, можемо сформулювати визначення даного поняття. На нашу думку, сутність категорії «механізм забезпечення фінансової стійкості підприємства» слід визначити як систему форм, методів, прийомів, важелів, норм і нормативів, а також нормативно-правового, інформаційного, програмно-технічного та кадрового забезпечення, за допомогою яких на підприємстві досягається такий стан фінансових ресурсів, їх формування, розподілу та використання, що дозволяє підприємству розвиватися на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику.
В основі ефективного функціонування будь-якого фінансового механізму лежить узгоджене, цілеспрямоване, взаємодоповнююче функціонування всіх складових частин механізму. Необхідно чітко сформулювати головну мету, для досягнення якої використовується фінансовий механізм. Головною метою механізму забезпечення фінансової стійкості підприємств є досягнення фінансової безпеки та стабільності їх функціонування і розвитку в поточному та перспективному періодах. Процес реалізації визначеної головної мети механізму забезпечення фінансової стійкості підприємств повинен бути спрямований на вирішення таких основних задач, як забезпечення оптимальної структури капіталу з позиції забезпечення можливостей ефективного розвитку в довгостроковому періоді; постійної платоспроможності та ліквідності підприємства, тобто можливості своєчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов’язання; максимальної рентабельності операційної, фінансової та інвестиційної діяльності; відповідності обсягу капіталу, що залучається, сумі потреби в активах, що формуються; збалансування грошових потоків підприємства; мінімальних витрат щодо залучення позикового капіталу підприємством.
Дослідивши структуру механізму забезпечення фінансової стійкості підприємства та особливості його функціонування на підприємствах, можемо виділити основні напрями його вдосконалення:
1) покращення управління власними оборотними коштами, які є найбільш істотним фактором підвищення фінансової стійкості підприємства. Стратегічними цілями такого управління мають бути: оптимізація обсягів, забезпечення ліквідності балансу, прискорення оборотності, забезпечення інфляційної захищеності, зниження вартості формування.
2) розробка ефективної політики управління грошовими потоками, яка певною мірою залежить від організації оперативного фінансового планування. Специфічним прийомом такої політики може бути розробка платіжного календаря і касового бюджету.
4) створення системи фінансового контролінгу на підприємстві, що включає: визначення об’єкта контролінгу; визначення видів і сфер контролінгу; формування системи пріоритетів показників, що контролюються; розробку системи кількісних стандартів контролю; побудову системи моніторингу фінансових показників; формування системи алгоритмів дій щодо усунення відхилень.
Успішне функціонування механізму забезпечення фінансової стійкості підприємств можливе лише за умови реалізації зваженої політики управління власними оборотними коштами; вибору ефективної політики управління грошовими потоками; організації внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.
Забезпечення і підтримання фінансової стійкості підприємств в умовах конкурентного ринку набуває винятково важливого значення. Однак у нашій країні та й інших державах з перехідною економікою вони, внаслідок відсутності у них протягом багатьох років загрози банкрутства, не розроблялись. Показники фінансової стійкості характеризують ступінь захищеності залученого капіталу. Ці показники включають:
Коефіцієнт концентрації власного капіталу визначається: власний капітал всього господарських коштів. Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього показника, тим більш фінансово стале підприємство, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів.
Коефіцієнт фінансової залежності визначається: всього господарських коштів власний капітал. Цей коефіцієнт є зворотним коефіцієнтом концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансування підприємства. Якщо його значення наближається до 1 (або 100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу визначається: власні кошти власний капітал. Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення цього показника може змінюватися залежно від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства (норматив – 0,4-0,6).
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень визначається: довгострокові зобов’язання / основні кошти та інші позаобігові активи. Цей коефіцієнт показує, яка частина основних коштів та інших позаобігових активів профінансована зовнішніми інвесторами, тобто в якомусь сенсі належить їм, а не власникам підприємства.
Коефіцієнт співвідношення власних залучених коштів визначається: залучений капітал / власний капітал. Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства. Якщо значення цього показника 0,178, то це означає, що на кожну 1 грн. власних коштів припадає 17,8 коп. позичених. Зростання цього показника в динаміці свідчить про підсилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.
Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів визначається: довгострокові зобов’язання / довгострокові зобов’язання + власний капітал. Він характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці – негативна тенденція, яка означає, що підприємство чим далі – тим більше залежить від зовнішніх інвесторів. Коефіцієнт структури залученого капіталу визначається: довгострокові зобов’язання / залучений капітал.
З позицією, що показники фінансової стійкості характеризують лише ступінь захищеності залученого капіталу, а значить, і сама фінансова стійкість пов'язана тільки з борговими зобов'язаннями, погодитись не можна. Така думка обмежує саме поняття фінансової стійкості, абстрагуючись від власного капіталу, його стану, ефективності функціонування тощо. Підприємство може позбутися боргів нераціональ ним способом, навіть реалізувавши частину основного, обігового капіталу чи цінних паперів. Значний практичний досвід оцінки фінансового стану підприємства і складання на його основі прогнозу щодо перспектив його зміни нагромад жений у розвинутих країнах. Зокрема, у Великобританії Комітетом по узагальненню практики аудиту розроблено посібники, які містять перелік критичних показників для оцінки можливого банкрутства підприємства. Ці показники виділені в дві групи:
До першої групи належать такі несприятливі критерії й показники, внаслідок яких можливі появи в недалекому майбутньому значних фінансових труднощів, у тому числі й вірогідне банкрутство.
До другої групи включені такі несприятливі критерії й показники, на підставі яких поточний фінансовий стан розглядається як критичний. Разом з тим вони свідчать, що за певних умов або ж внаслідок невжиття чи несвоєчасного вжиття необхідних заходів ситуація може різко погіршитись.
Особливості кризового фінансового стану й неплатоспроможності українських підприємств-банкрутів у порівнянні з практикою західних країн полягають у тому, що вони: як правило, не включені в систему заставних зобов'язань щодо власного майна; організаційно й психологічно не підготовлені до ринкових відносин внаслідок зручної залежності від бюджетного фінансування різних рівнів; не володіють практикою маркетингу і не ведуть маркетингових досліджень; не здатні швидко перебудуватись на випуск нових видів продукції чи послуг; їх адміністрація і насамперед директорський корпус слабо володіють економічним мисленням, без якого неможливо досягти успіху в ринковому господарюванні; їх основні виробничі фонди і технології далеко не завжди відповідають сучасним вимогам і навіть при досить низьких фінансових витратах підприємства не можуть швидко перебудувати організацію і технологію виробництва стосовно вимог ринку.
Виходячи із зазначених особливостей фінансового стану підприємств України, та й усіх країн з перехідною економікою, з'явилась необхідність застосування специфічних оцінок їх фінансової стійкості.
Чотири типи фінансової стійкості:
Абсолютна стійкість фінансового стану. Характеризується нерівністю 3аймані засоби < Власні оборотні кошти. Це співвідношення показує, що всі запаси повністю покриваються власними оборотними коштами, тобто підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація трапляється вкрай рідко і, як правило, її не можна розглядати як позитивну, бо за цих умов адміністрація не має можливості використати зовнішні джерела коштів для основної діяльності. Нормальний стан для підприємства, коли частка власних оборотних коштів становить трохи вище 50%.
Нормальна стійкість фінансового стану підприємства належить до другого типу, який гарантує його платоспроможність. Характеризується нерівністю Власні оборотні кошти < 3аймані засоби < Джерела формування запасів. Для покриття запасів використовуються різноманітні джерела коштів – власні і залучені.
Третьому типу фінансового стану відповідає його нестійкість, що є по рушенням платоспроможності підприємства. Характеризується нерівністю 3аймані засоби > Джерела формування запасів. Це співвідношення говорить про те, що підприємство для покриття частини своїх запасів повинно звертатися до додаткових джерел покриття, що не є доцільним.
Для четвертого типу властивий кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на грані банкрутства, оскільки у даній ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери й дебіторська заборгованість підприємства навіть не покривають його кредиторської заборгованості й прострочених позик.
Фінансова стійкість вважається нормальною (допустимою), якщо величини короткострокових кредитів й позичкових коштів, що залучені для формування запасів і затрат, не перевищують сумарної вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини запасів і затрат). У випадку, коли зазначені умови не виконуються, фінансова нестійкість набуває характеру ненормальної і веде до істотного погіршення фінансового стану.
Фінансова стійкість підприємства визначається за таких умов, коли власні й залучені ним кошти використовуються так, що грошові надходження від його діяльності, насамперед прибуток, є достатніми для погашення кредиторської заборгованості та здійснення податкових та інших обов'язкових платежів.
Отже, оцінка фінансової стійкості підприємства є однією з найважливіших складових оцінки фінансового стану підприємства.
ТОВ «Укрлан» здійснює свою господарську діяльність в м. Запоріжжя. Основним видом діяльності даного підприємства є надання послуг по встановленню освітлення та реалізацію світлових приладів. ТОВ «Укрлан» знаходиться на загальній системі оподаткування, воно є платником податку на додану вартість і сплачує податок на прибуток від своєї діяльності.
Діяльність підприємства регулюється Господарським Кодексом України, Кодексом законів про працю України, та іншим чинним законодавством.
ТОВ «Укрлан» створено відповідно рішення установчих зборів учасників, згідно протоколу №1 від 01 лютого 2000 р. Засновниками Товариства є фізичні особи.
Майно підприємства складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства.
Джерелами формування майна підприємства є:
− грошові і майнові внески засновників;
− доходи, одержані від господарської діяльності, реалізації продукції і послуг;
− доходи від акцій, цінних паперів, депозитних внесків і внесків в капітал інших підприємств;
− кредити банків і інших кредитних організацій;
− інші джерела, не заборонені чинним законодавством.
Підприємство здійснює облік всієї своїй діяльності, контроль за ходом виробництва продукції і послуг, веде оперативний бухгалтерський облік і статистичну звітність в порядку встановленому законодавством.
ТОВ «Укрлан» займається торговою та збутовою діяльністю, воно не має спеціально створеного відділу маркетингу, немає й , відповідно, посади директора з маркетингу, що не відповідає вимогам ринку та специфіці діяльності підприємства.
Головна мета, з якою було створено товариство, – отримання прибутку шляхом найбільш повного задоволення потреб громадян, підприємств у товарах та послугах, які надає Товариство.
Предметом діяльності ТОВ «Укрлан» є:
− оптова та роздрібна торгівля товарами народного споживання та виробничо – технічного призначення;
− реалізація товарів народного споживання, продукції промислово – технічного призначення, продуктів громадського харчування;
− надання посередницьких, інформаційних, консультацій них, рекламних послуг;
− консультація з питань комерційної діяльності і управління;
− складування;
− оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування, в тому числі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Підприємство є офіційним дистриб’ютором виробників торговельних марок, збутом яких займається.
Дистриб'ютор (від англійського distributor – розповсюджувач) – це, як відомо, розподільник (комерційний посередник), що пов'язує ланку між виробниками і споживачами товарів і послуг. Дистриб'юторами можуть бути супермаркети, оптовики (як у випадку об’єкта дослідження), дилери, брокери тощо. У маркетингу фірма, що здійснює функції торгового посередника в організації руху товару для виробника товару.
Дистриб'ютор може бути або дочірнім підприємством продуцента, або самостійною фірмою, що діє на договірній підставі (особливо на зовнішніх ринках).
Вищім органом Товариства є загальні збори учасників, які мають кількість голосів, пропорційну до розмірів їх паїв. При проведенні загальних зборів трудового колективу і присутності на них не менш 2/3 складу трудового колективу, з’являється правомочність вирішувати питання відкритим голосуванням за більшістю голосів. На підприємстві виробничі, трудові та економічні стосунки трудового колективу з адміністрацією, питання охорони праці та соціального розвитку регулюються колективним договором.
Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, які затверджені правлінням товариства і зареєстровані в торгово-промислові палаті, печатку зі своєю назвою.
Воно є самостійним господарським об'єктом з правами і обов'язками юридичної особи, має право займатися господарською діяльністю, виходячи з цілей і завдань, складати договори, нести відповідальність згідно своєї обов'язків.
Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокуповування, забезпечує соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених засобів, несе повну відповідальність за результати власної господарської діяльності і виконання покладених на себе зобов'язань перед постачальниками і споживачами, бюджетом, банками, а також перед трудовим колективом згідно чинному законодавству.
Для розробки стратегічної програми маркетингу, аналізу наявної діяльності підприємства (економічної, фінансової, маркетингової та збутової) оцінки ефективності діяльності підприємства необхідно зробити аналіз виробничо-господарської діяльності за основними техніко-економічними показниками: динаміка доходів від реалізації продукції, рівня собівартості продукції, валового прибутку, чистого прибутку його діяльності.
Динаміка показників виробничо-господарської діяльності підприємства ТОВ «Укрлан» за 2011 -2012 рр. наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Фінансові результати діяльності ТОВ «Укрлан» за 2010-2012 рр.
|
Показник |
Рік |
Відхилення 2011/2010 |
Відхилення 2012/2011 |
||||
|
2010 |
2011 |
2012 |
тис.грн. |
% |
тис.грн. |
% |
|
|
Доход (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) |
15478,3 |
18456 |
17893 |
2977,7 |
19,24 |
-563 |
-3,05 |
|
Податок на додану вартiсть |
2579,7 |
3076 |
2982,2 |
496,3 |
19,24 |
-93,84 |
-3,05 |
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукцiї (товарiв, робiт, послуг) |
12898,6 |
15380 |
14911 |
2481,4 |
19,24 |
-469,2 |
-3,05 |
|
Собівартість реалізованої продукцiї (товарiв, робiт, послуг) |
11874,3 |
14678 |
14150 |
2803,7 |
23,61 |
-528 |
-3,60 |
|
Валовий прибуток |
1024,3 |
702 |
760,8 |
-322,3 |
-31,47 |
58,8 |
8,38 |
|
Інші операційні доходи |
541,2 |
|
|
-541,2 |
-100,00 |
|
|
|
Адміністративні витрати |
502,3 |
849 |
825 |
346,7 |
69,02 |
-24 |
-2,83 |
|
Витрати на збут |
325,1 |
670,8 |
649,3 |
345,7 |
106,34 |
-21,5 |
-3,21 |
|
Інші операційні витрати |
412,3 |
263,8 |
528 |
-148,5 |
-36,02 |
264,2 |
100,2 |
|
Чистий прибуок (збиток) |
250,85 |
-1081,6 |
-1242 |
-1332,45 |
-531,17 |
-159,9 |
14,78 |
З таблиці 2.1 бачимо, що у 2012 році ТОВ «Укрлан» отримало збитки у розмірі 1242 тис.грн., що на 159,9 тис.грн. більше аніж у 2011 році, це негативна тенденція, що свідчить про збільшення збутків та неефективність господарської діяльності ТОВ «Укрлан». В той час як 2010 рік був прибутковий,та чистий прибуток склав 250,85 тис.грн
Проілюструємо отримані дані на рисунку 2.1.
Рис. 2.1. Аналіз фінансових результатів
Слід відзначити, що незважаючи на те, що у 2012 році дохід від реалізації зменшився на 563,04 тис.грн., валовий прибуток збільшився на 58,8, що свідчить про зменшення витрат на собівартість реалізованої продукції.
Адміністративні витрати та витрати на збут зменшились у 2012 році на 24 тис.грн. та 21,5 тис.грн. відповідно (2,83% та 3,21%). В той час як інші операційні витрати значно зросли на 264,2 тис.грн.
Отримані розрахунки підтверджують неефективність господарської діяльності ТОВ «Укрлан» у 2011-2012 роках, адже підприємство отримує збитки, що зростають з кожним роком.
Для вирішення конкретних завдань фінансового аналізу застосовується цілий ряд спеціальних методів, які дозволяють одержати кількісну оцінку окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. В даній роботі наведено фінансову діагностику підприємства ТОВ «Укрлан». Для чого було використано матеріали бухгалтерської звітності даного підприємства:
− баланс підприємства (форма 1; додатки А, Б, В) ;
− звіт про фінансові результати (форма 2; додатки Д, Ж).
В роботі розглянуто і здійснено загальновизнані методи аналізу, які використовує будь-який фінансовий аналітик:
Горизонтальний аналіз − це порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом. Він полягає у побудові аналітичної таблиці, в якій абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання чи зниження
Вертикальний (структурний) аналіз − це визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому. Він показує структуру майна підприємства та його джерел.
Таблиця 2.2
Узагальнений горизонтальний аналіз активу балансу ТОВ «Укрлан» за 2010р.
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Відхилення |
|
|
абсолютне, тис грн. гр.3-гр.2 |
відносне, |
||||
|
(гр.3-гр.2)/гр.2 *100% |
|||||
|
Необоротні активи |
80 |
511,0 |
733,8 |
222,8 |
43,6 |
|
Оборотні активи |
260 |
215,3 |
272,0 |
56,7 |
26,3 |
|
Витрати майбутніх періодів |
270 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Актив (080 + 260 + 270) |
280 |
726,3 |
1005,8 |
279,5 |
38,5 |
Вихідними даними для таблиці 2.2. були взяті з ДодаткуА. Проведений горизонтальний аналіз активу балансу підприємства «Укрлан» за 2010р. показав, що у цьому році значно зросли необоротні активи на 222,8 тис.грн., що складає 43,6% від показника на початок року. Також збільшилися і оборотні активи на 56,7 тис.грн. або 26,3%. Відповідно збільшилася валюта балансу на 279,5 тис.грн., що відповідає 38,5% від показника на початок періоду. Дані по статті витрати майбутніх періодів баланс не передбачає Аналіз відобразив позитивну тенденцію розгортання діяльності підприємства.
Таблиця 2.3
Узагальнений горизонтальний аналіз активу балансу ТОВ «Укрлан» за 2011р.
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Відхилення |
|
|
абсолютне, тис грн. гр.3-гр.2 |
відносне, |
||||
|
(гр.3-гр.2)/гр.2 *100% |
|||||
|
Необоротні активи |
80 |
733,80 |
1253,00 |
519,20 |
70,80 |
|
Оборотні активи |
260 |
272,00 |
187,70 |
-84,3 |
-31,0 |
|
Витрати майбутніх періодів |
270 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Актив (080 + 260 + 270) |
280 |
1005,80 |
1440,70 |
434,90 |
43,20 |
Дані таблиці свідчать про те, що у 2011р. стрімко зросли необоротні активи на 519,2 тис.грн., що складає 70,8%. А оборотні активи навпаки зменшилися на 84,3тис.грн., що у відносному вираженні склало 31%. В цілому валюта балансу збільшилася на 434,9 тис.грн. або 43,2%.
Таблиця 2.4
Узагальнений горизонтальний аналіз активу балансу ТОВ «Укрлан» за 2012р. выровнять ячейки по центру. Первая колонка (исключая шапочку) в табл. ровняется по центру по левому краю. Образец см. в предыдущих табл. (исправить во всех табл)
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Відхилення |
|
|
абсолютне, тис грн. гр.3-гр.2 |
відносне, (гр.3-гр.2)/гр.2 *100% |
||||
|
Необоротні активи |
80 |
1253,0 |
1427,20 |
174,20 |
13,90 |
|
Оборотні активи |
260 |
187,70 |
830,80 |
643,10 |
342,62 |
|
Витрати майбутніх періодів |
270 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Актив (080 + 260 + 270) |
280 |
1440,70 |
2258,00 |
817,30 |
56,73 |
У 2012р. продовжилося зростання необоротних активів, але повільнішими темпами. Так активи збільшилися на 174,2 тис.грн., що складає 13,9%. Характерним для цього року є збільшення оборотних активі на 643 тис.грн. Таке відхилення від показника від даних попереднього періоду складає у відносному вираженні аж 342,62%. Дані баланса (додаток В) показують, що таке зростанні сталося за рахунок збільшення виробничіх запасів до рівня 609,9 тис.грн. Загалом валюта балансу продовжувала збільшуватися і у 2012 р. її значення стало 817,3 тис.грн., що відповідає 56,73%.
Розглядаючи актив балансу в цілому за три роки потрібно відмітити, що напротязі всього періоду зростали необоротні активи. Особливо велике зростання спостерігалося у 2011р. − 70,8% від значення на початок періоду.
Воочевидь таке зростання у 2011 р. відбувалося за рахунок зменшення питомої ваги оборотних активів на 84,3 тис.грн., що склало 31% від значення показника на початок року. Зростання необоротних активів може буте обумовлено декількома факторами: введенням в експлуатацію нових основних засобів або проведенням індексації вартості основних засобів на підприємстві.
Оскільки дані по рядку 270 Балансу ф.1 відсутні на протязі усіх трьох років можливо предположити, що такі витрати відсутні на прідприємстві.
Наочно актив балансу представлен на рисунку 2.2.
Рис. 2.2. Структура активу балансу ТОВ «Укрлан» увеличить шрифт в рисунке, если возможно, то убрать в рис. фон (заливку)
Таблиця 2.5
Узагальнений горизонтальний аналіз пасива балансу ТОВ «Укрлан» за 2010 р.
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Відхилення |
|
|
абсолютне, тис грн. гр.3-гр.2 |
відносне, (гр.3-гр.2)/гр.2 *100% |
||||
|
Власний капітал |
380 |
451,8 |
644,7 |
192,9 |
42,7 |
|
Забезпечення наступних витрат і платежів |
430 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Довгострокові зобов'язання |
480 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Поточні зобов'язання |
620 |
274,5 |
361,1 |
86,6 |
31,5 |
|
Доходи майбутніх періодів |
630 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Пасив (380 + 430 + 480 + 620 + 630) |
640 |
726,3 |
1005,8 |
279,5 |
38,5 |
Проаналізувавши дані таблиці 2.5, джерелом яких був додаток А, потрібно зазначити, що у 2010 р. власний капітал зріс на 192,9 тис.грн. або 42,7% від значення на початок року. Таке зростанння було забезпечене за рахунок іншого додаткового капіталу, статутний капітал лишився без змін а по статті нерозподіленний прибіток дані Мали від’ємне значення – підприємство отримало збутки у цьому році. Крім того зросли і поточні зобов’язання на 86,6 тис.грн. що відповідає 31,5% від показника на початок періоду. Відповідно до активу балансу зріс увесь пасив на 38,5% від показника на початок року. На підприємстві не ведеться облік забезпечення наступних витрат і платежів та доходів майбутніх періодів.
Таблиця 2.6
Узагальнений горизонтальний аналіз пасива балансу ТОВ «Укрлан» за 2011 р.
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Відхилення |
|
|
абсолютне, тис грн. гр.3-гр.2 |
відносне, (гр.3-гр.2)/гр.2 *100% |
||||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Власний капітал |
380 |
644,7 |
1224,7 |
580,0 |
90,0 |
|
Забезпечення наступних витрат і платежів |
430 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Довгострокові зобов'язання |
480 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Поточні зобов'язання |
620 |
361,1 |
216,0 |
-145,1 |
-40,2 |
|
Доходи майбутніх періодів |
630 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Пасив (380 + 430 + 480 + 620 + 630) |
640 |
1005,8 |
1440,7 |
434,9 |
43,2 |
Як засвідчив проведений аналіз, результати якого відображені у таблиці 2.4 у 2011р. відбулося суттєві збільшення власного капіталу підприємства «Укрлан» на 580, тис.грн., що складає 90% від значення показника на по качаток року. Вочевидь прилив власного капіталу став джерелом збільшення необоротних активів, яке відбулося одночасно у цьому ж році. А от стаття поточних зобов’язань зменшилася на 145,1 тис.грн., що складає 40,2%. Таке скорочення статті балансу підприємства сталося за рахунок зменшення розміру кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги та ліквідації короткострових кредитів банків у розмірі 192,7 тис.грн. Слід зауважити, що в цілом збільшилася валюта балансу на 434,9 тис.грн. (43,2%).
Таблиця 2.7
Узагальнений горизонтальний аналіз пасива балансу ТОВ «Укрлан» за 2012 р.
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Відхилення |
|
|
абсолютне, тис грн. гр.3-гр.2 |
відносне, (гр.3-гр.2)/гр.2 *100% |
||||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Власний капітал |
380 |
1224,70 |
1087,00 |
-137,70 |
-11,20 |
|
Забезпечення наступних витрат і платежів |
430 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Довгострокові зобов'язання |
480 |
0,00 |
259,3 |
259,30 |
0,00 |
|
Поточні зобов'язання |
620 |
216,00 |
911,70 |
695,70 |
322,10 |
|
Доходи майбутніх періодів |
630 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Пасив (380 + 430 + 480 + 620 + 630) |
640 |
1440,70 |
2258,00 |
817,30 |
56,70 |
Характерної рисою даних отриманих після проведення аналізу пасиву баланса «Укрлан» є зменшення власного капіталу на 137,7 тис.грн., що складає 11,2% від значення показника на початок року. Таке зменшення показника відбулося за рахунок отриманих у 2012р. збитків у розмірі 1241,5 тис.грн. Частина цих збитків була покрита за рахунок збільшення додаткового капіталу. В цьому році з’явилися дані по довгостроковим зобов’язанням. Крім того у 2012 р. збільшилася стаття балансу поточні зобов’язання на 695,7 тис.грн. або 322,1%. Це дуже стрімке зростання і відбулося воно за рахунок збільшення кредироської заборгованості за товари, роботи, послуги аж на 678 тис.грн. відповідно до активу балансу збільшилася валюта балансу на 817,3 тис.грн. (56,7%).
Сукупність даних пасиву балансу за період з 2010 р. по 2021 р. вказує на те що хоча у цей період відбувалося збільшення валюти балансу в цілому фінансовий стан підприємства не можна назвати стабільним. Найбільш яскраве тому підтвердження отримано у 2012 р. коли в підприємства з’явилися довгострокові зобов’язання та стрімко зросла кредиторська заборгованість. Тобто додатково у цьму році було залучено 936,6 тис.грн. На то мість діяльність підприємства була збитковою.
Порівняння даних активу та пасиву за 2012 р. вказує на те що значна частка залучених фінансових ресурсів пішла на збільшення виробничих запасів на 537,9 тис.тис. та на придбання додаткових основних засобів. Дані балансу свідчать, що на протязі всього періоду з 2010 р. по 2012 р. збільшувалась первинна вартість основних засобів.
Проаналізовані дані представлені у діаграмі на рисунку 2.3.
Рис. 2.3. Пасив балансу ТОВ «Укрлан» за період 2010-2012 рр.
Після проведення горизонтального аналізу перейдемо до вертикального.
Вертикальний аналіз балансу – це визначення питомою ваги кожної статті або розділу балансу у загальної сумі розділу або валюти балансу в цілому. Вертикальний аналіз називають структурним бо він дає змогу побачити структуру балансу та проаналізувати її зміни протягом певного періоду часу.
Таблиця 2.8
Узагальнений вертикальний аналіз активу балансу ТОВ «Укрлан» за 2010 р.
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Структура, % |
|
|
на початок звітного періоду |
на кінець звітного періоду |
||||
|
Необоротні активи |
80 |
511,00 |
733,80 |
70,40 |
73,00 |
|
Оборотні активи |
260 |
215,30 |
272,00 |
29,60 |
27,00 |
|
Витрати майбутніх періодів |
270 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Актив |
280 |
726,30 |
1005,80 |
100% |
100% |
Розрахунки таблиці 2.8 показують, що у 2010р. структура пасива балансу підприємства сутте не змінилася. Питома вага необоротних активів збільшилася на 2,6% відсотка, а стаття необоротних активів відповідно втратила 2,6% своєї питомої ваги на кінець року. Структура активу балансу за 2010р. представлена на рисунку 2.4.
Рис. 2.4. Структура активу балансу ТОВ «Укрлан» у 2010р.
Таблиця 2.9
Узагальнений вертикальний аналіз активу балансу ТОВ «Укрлан» за 2011 р.
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Структура, % |
|
|
на початок звітного періоду |
на кінець звітного періоду |
||||
|
Необоротні активи |
80 |
733,80 |
1253,00 |
73,00 |
87,00 |
|
Оборотні активи |
260 |
272,00 |
187,70 |
27,00 |
13,00 |
|
Витрати майбутніх періодів |
270 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Актив |
280 |
1005,80 |
1440,70 |
100% |
100% |
Як свідчать дані таблиці 2.9 найбільшу питому ваги мала стаття балансу необоротні активи. Крім того її питома вага зросла протягом року зросла на 14% відносно рівня на початок року. Таке збільшення було забезпечене відповідним зниженням питомої ваги оборотних активів на 14%. Таку динаміку демонструють як абсолютні так і відності показники.
Також структура активу балансу представлена на рисунку 2.5
Рис. 2.5. Структура активу балансу ТОВ «Укрлан» у 2011р.
Таблиця 2.10
Узагальнений вертикальний аналіз активу балансу ТОВ «Укрлан» за 2012 р.
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Структура, % |
|
|
на початок звітного періоду |
на кінець звітного періоду |
||||
|
Необоротні активи |
80 |
1253,0 |
1427,2 |
87,0 |
63,2 |
|
Оборотні активи |
260 |
187,7 |
830,8 |
13,0 |
36,8 |
|
Витрати майбутніх періодів |
270 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Актив |
280 |
1005,80 |
1440,70 |
100% |
100% |
У представлених даних таблиці 2.10 питома вага необоротних активів підприємтва знизилася на 23,8%. При чому слід зауважити, що у абсолютному значені ця стаття зросла. Тобто у данному випадку можна казати, що таке зменшення питомої ваги сталося за рахунок різкого збільшення оборотних активів, як в абсолютному так і у відносному вираженні. І цей висновок ґрунтується на даних горизонтального аналізу активу балансу підприємства за відповідний рік. У абсолютниму значенні оборотні активи виросли на 643,1 тис.грн. Також структура активу балансу представлена на рисунку 2.6
Рис. 2.6. Структура активу балансу ТОВ «Укрлан» у 2012р.
Таблиця 2.11
Узагальнений вертикальний аналіз пасиву балансу ТОВ «Укрлан» за 2010 р.
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Структура, % |
|
|
на початок звітного періоду |
на кінець звітного періоду |
||||
|
Власний капітал |
380 |
451,80 |
644,70 |
62,20 |
64,10 |
|
Забезпечення наступних витрат і платежів |
430 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Довгострокові зобов'язання |
480 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Поточні зобов'язання |
620 |
274,50 |
361,10 |
37,80 |
35,90 |
|
Доходи майбутніх періодів |
630 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Пасив (380 + 430 + 480 + 620 + 630) |
640 |
726,30 |
1005,80 |
100% |
100% |
Дані таблиці 2.11 свідчать про те, що питома вага статті власного капіталу збільшилася на 1,9% , а поточні зобов’язання відповідно зменшилися на 1,9% від показника на початок. По іншим стаття пасиву балансу дані відсутні. Вочевидь підприємство не веде обліку забезпечення наступних витрат і платежів та немає доходи майбутніх періодів та довгострокові зобов'язань.
Рис. 2.7. Структура пасиву балансу ТОВ «Укрлан» у 2010 р.
Таблиця 2.12
Узагальнений вертикальний аналіз пасиву балансу ТОВ «Укрлан» за 2011 р.
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Структура, % |
|
|
на початок звітного періоду |
на кінець звітного періоду |
||||
|
Власний капітал |
380 |
644,70 |
1224,70 |
64,10 |
85,0 |
|
Забезпечення наступних витрат і платежів |
430 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Довгострокові зобов'язання |
480 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Поточні зобов'язання |
620 |
361,1 |
216,0 |
35,9 |
15,0 |
|
Доходи майбутніх періодів |
630 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Пасив (380 + 430 + 480 + 620 + 630) |
640 |
1005,8 |
1440,7 |
100% |
100% |
Дані представлені у таблиці 2.12 свідчать проте, що питома вага власного капіталу збільшилася протягом року на 20,9%. А питома вага поточних зобов’язань відповідно зменшилася на 20,9%. Такий перерозподіл структурних компонентів пасиву балансу привів до того, що власний капітал став складати практично усі кошти які є на підприємстві – 85%
Структура пасиву балансу підприємства представлена на рисунку 2.8.
Рис. 2.8. Структура пасиву балансу ТОВ «Укрлан» у 2011 р.
Таблиця 2.13
Узагальнений вертикальний аналіз пасиву балансу ТОВ «Укрлан» за 2012р.
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
Структура, % |
|
|
на початок звітного періоду |
на кінець звітного періоду |
||||
|
Власний капітал |
380 |
1224,70 |
1087,00 |
85,00 |
48,10 |
|
Забезпечення наступних витрат і платежів |
430 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Довгострокові зобов'язання |
480 |
0,00 |
259,3 |
0,00 |
11,5 |
|
Поточні зобов'язання |
620 |
216,00 |
911,70 |
15,00 |
40,4 |
|
Доходи майбутніх періодів |
630 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Разом Пасив (380 + 430 + 480 + 620 + 630) |
640 |
1005,8 |
1440,7 |
100% |
100% |
Розрахувавши структуру пасиву баланса за 2012 р. необхідно зазначити, що питома вага власного капіталу знизилася на 36,9%. При чому таке зниження зафіксували і абсолютні показники балансу. Поточні зобов’язання навпаки зросли на 25,4%. Крім того з’явилися показники по статті довгострокові зобов’язання і їх питома вага склала 11,5%. Ці фактори забезпечили зниження долі власного капіталу в загальній структуру пасиву баланса підприємства у 2012 р.
Більш наочно структура пасиву балансу представлена на рисунку 2.8
Рис. 2.9. Структура пасиву балансу ТОВ «Укрлан» у 2012 р.
В загалі структура балансу підприємства «Укрлан» протягом 2010-2012 рр. була не стабільною. Динаміка мала стрибкообразний характер, тобто зростала в одному періоді ті стрімко падала у наступному. Це є характерною рисою обох частин балансу. Яскравим прикладом цього є динаміка структури пасиву по статті власний капітал, яка у 2011 р. виросла на 20,9% а у 2012 р. впала на 36,9% і її значенні стало меньше ніж первісне.
Проаналізувавши діяльність ТОВ «Укрлан» можна зробити висновок, що підприємство з кожним роком збільшує отримані збитки (табл.. 2.1).
Одним з індикаторів фінансового стану підприємства є його платоспроможність – можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов’язання.
За допомогою внутрішнього аналізу платоспроможності вивчаються грошові потоки підприємства. Зовнішній аналіз платоспроможності проводиться на основі вивчення показників ліквідності активів балансу підприємства. Ліквідність – спроможність підприємства своєчасно виконувати свої кредитно-фінансові зобов’язання, передусім сплачувати борги. Визначають його співвідношенням розмірів заборгованості та ліквідних засобів, що є в розпорядженні підприємства. До ліквідних засобів належать наявні кошти, залишки на поточних рахунках у банках, цінні папери та інші активи, які можуть бути використанні для погашення боргових зобов’язань підприємства. Таким чином, поняття платоспроможності і ліквідності підприємства дуже близькі за змістом, але друге є більш містким. Від ступеня ліквідності балансу, покриття боргових зобов’язань, підприємством його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов’язань залежить платоспроможність підприємства.
Для оцінювання ліквідності підприємства поряд з абсолютними показниками розраховують такі відносні показники, як коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності та коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Для аналізу фінансової стійкості розрахуємо показники ліквідності на ТОВ «Укрлан» за 2011-2012 роки в таблиці 2.2.
Коефіцієнт покриття (Кп) характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року і визначається відношенням оборотних активів підприємства до поточних зобов'язань.
2010 рік:
2011 рік:
2012 рік: .
Отже, у 2012 році коефіцієнт покриття збільшився на 0,04 тобто на 4%.
У 2011 році коефіцієнт покриття збільшився на 0,12, що також є позитивною тенденцією.
Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к) характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стабільності, і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів виробничих запасів, незавершеного будівництва, готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.
2010 р.: (644,7 – 733,8)/272=-0,33;
2011 р.: (1224, 7 – 1253,0)/187,7=-0,15;
2012 р.: (1087 – 1427,2)/830,8=-0,41.
Як свідчить динаміка коефіцієнту забезпеченість підприємства на кінець 2012 р. власними коштами суттєво знизилася, що є негативним фактором роботи підприємства.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість і визначається як відношення суми коштів підприємства до суми поточних зобов'язань.
На 2010 рік: 3,4/361,1=0,0094;
На 2011 рік: 1,2/216=0,0056;
На 2012 рік: 14,2/911,7=0,0156.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2012 році є низьким, але за рік мав тенденцію до збільшення. У 2011 році коефіцієнт абсолютної ліквідності був вищий, але все одно нижчий за нормативне значення 0,6-0,8. Його рівень свідчить про те, яку частину короткострокових зобов’язань може бути погашено за рахунок наявної готівки. Чим більша його величина, тим вища гарантія погашення боргів. Звідси ясно, що аналізуєме підприємство має низьку гарантію погашення боргів наявною готівкою. Згрупуємо отримані дані в таблицю 2.14.
Таблиця 2.14
Показники ліквідності ТОВ «Укрлан» у 2010-2012 році
|
Показник |
Рік |
Відхилення 2011/2010 |
Відхилення 2012/2011 |
||||
|
2010 |
2011 |
2012 |
абсол. |
відносне |
абсол. |
відносне |
|
|
Коефіцієнт покриття |
0,75 |
0,87 |
0,91 |
0,12 |
16,00 |
0,04 |
4,60 |
|
Коефіцієнт забезпечення власними коштами |
-0,33 |
-0,15 |
-0,41 |
0,18 |
-54,55 |
-0,26 |
173,33 |
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,011 |
0,0056 |
0,016 |
-0,01 |
-49,09 |
0,01 |
178,57 |
Відповідно до цієї методики структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство – неплатоспроможним, адже:
а) значення коефіцієнта покриття (Кп) менше ніж 1;
б) значення коефіцієнта забезпечення власними коштами (Кз.к) менше ніж 0,1;
в) значення коефіцієнта абсолютної ліквідності (Ка.л) менше ніж 0,2.
Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.
Проаналізуємо коефіцієнти фінансової стійкості ТОВ «Укрлан» у 2010-2012 роках за допомогою таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Коефіцієнти фінансової стійкості ТОВ «Укрлан» у 2010-2012 рр.
|
Назва показника |
Порядок розрахунку |
Норма |
2010р. |
2011р. |
2012р. |
Відх. 2011- 2010 |
Відх. 2012- 2011 |
|
Коефіцієнт автономії |
(ряд. 380/ ряд. 640) |
> 0,5 |
0,64 |
0,85 |
0,48 |
0,21 |
-0,37 |
|
Коефіцієнт фінансової залежності |
Ф.1 (ряд. 640/ ряд. 380) |
– |
1,56 |
1,18 |
2,08 |
-0,38 |
0,90 |
|
Коефіцієнт маневреності власного капіталу |
Ф.1 (ряд. 380 – ряд. 080) / ф. 1 ряд 380 |
– |
-0,14 |
-0,02 |
-0,31 |
0,12 |
-0,29 |
|
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу |
Ф.1 (ряд. 260 – ряд. 620)/ ф. 1 (ряд. 380) |
> 0,5 |
-0,14 |
-0,02 |
-0,07 |
0,12 |
-0,05 |
|
Коефіцієнт фінансової стабільності |
Ф. 1 (ряд.380)/ ф. 1 (ряд. 420 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630) |
> 1 |
1,79 |
5,67 |
1,19 |
3,88 |
-4,48 |
|
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу |
Ф. 1 (ряд. 420 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630)/ ф.1 (ряд. 380) |
– |
0,56 |
0,18 |
0,84 |
-0,38 |
0,66 |
|
Коефіцієнт незалежності |
ряд. 380 ф. 1/ ряд. 280 ф. 1 |
– |
0,64 |
0,85 |
0,48 |
0,21 |
-0,37 |
|
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу |
(ряд. 430+480+ 620+630 ф.1) / (ряд. 280 ф. 1) |
– |
0,36 |
0,15 |
0,40 |
-0,21 |
0,25 |
|
Коефіцієнт співвідношення реальних активів і вартості майна |
(ряд.030+р.100+ +р.120+ р.270)/р.280 ф.1 |
>0,5 |
0,85 |
0,90 |
0,87 |
0,05 |
-0,03 |
|
Коефіцієнт поточних зобов'язань |
ряд.620/(р.480+ +р.620) ф.1 |
>0,5 |
1,00 |
1,00 |
0,78 |
0,00 |
-0,22 |
|
Коефіцієнт довгострокових зобов'язань |
ряд.480/(р.480+ +р.620) ф.1 |
<0,2 |
0,00 |
0,00 |
0,22 |
0,00 |
0,22 |
Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. У 2012 році коефіцієнт автономії ТОВ «Укрлан» став нижче нормативного та склав 0,48, що на 0,37 менше аніж у 2011 році. У 2010 році коефіцієнт автономії також був у межах нормативного значення.
Коефіцієнт фінансової залежності показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Враховуючи, що ТОВ «Укрлан» не користується кредитними коштами, не має довгострокової заборгованості та короткострокових кредитів банків цей показник є достатньо високим у 2012 році.
Коефіцієнт маневреності власних засобів та коефіцієнт маневреності робочого капіталу має від’ємне значення як у 2011 році так і у 2012 році, це свідчить про те що власні засоби та робочий капітал використовуються не мобільно.
Коефіцієнт фінансової стабільності на ТОВ «Укрлан» знаходиться в межах нормативних значень, але незважаючи на це фінансова стабільність дуже низька, адже функціонування підприємства здійснюється лише за рахунок додаткового вкладеного капіталу, який використовується неефективно та не дає прибутків.
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу дуже низький адже підприємство використовує позичкові кошти лише у складі поточної заборгованості перед бюджет та робітниками.
Коефіцієнт співвідношення реальних активів і вартості майна показує скільки гривень реальних активів припадає на 1 грн вартості майна. Цей коефіцієнт характеризує потенційні можливості активів підприємства. Аналіз цього коефіцієнту показує, що його значення на протязі всього аналізує мого періоду були більше норми, а у 2012 р. щей покащилися. То є позитивним моментом.
Коефіцієнт поточних зобов'язань характеризує питому вагу поточних зобов'язань в загальній сумі джерел формування. Цей показник на протязі 2010 – 2011 рр. був вдвічі вище нормованого значеня. Але у 2012 р. знизився за рахунок залучення протягом цьому року довгострокових фінансових зобов'язань на 0,22.
Таблиця 2.16
Аналіз обсягів та складу грошових коштів
|
№ п/п |
Показник |
2010 р. |
2011 р. |
2012 р. |
Відхилення 2011- 2010 рр. |
Відхилення 2012-2011рр. |
|
1 |
Виручка від реалізації (ф2р035) (В) |
12898,6 |
15380 |
14911 |
2481,4 |
-469,2 |
|
2 |
Середній розмір ГА(за рік) (ф1р230+240) |
3,4 |
1,2 |
14,2 |
-2,2 |
13 |
|
3 |
Оборотність ГА (360*ГА/В) |
0,095 |
0,03 |
0,34 |
-0,06 |
0,31 |
|
4 |
Оборотність ГА в разах |
3794 |
12817 |
1050 |
9023,29 |
-11767 |
Таким чином, незважаючи на відносно позитивне значення де-яких показників фінансової залежності ТОВ «Укрлан», підприємство неефективно використовує свої власні грошові кошти, структура джерел є не збалансованою, підприємство не залучає кредитних коштів. Аналіз фінансових результатів ТОВ «Укрлан» показав, що підприємство отримує все більші збитки від своєї господарської діяльності.
Основними шляхами підвищення фінансової стійкості ТОВ «Укрлан» є такі:
− підвищення ефективності використання основних фондів підприємства;
− підвищення інтенсивності використання оборотних активів підприємства;
− підвищення продуктивності праці;
− подальше збільшення обсягів реалізації товарів;
− зниження матеріальних операційних витрат;
− розширення ринку збуту продукції (товарів);
− залучення інвестицій (кредитів) та ін.
Вибір стратегії попередження банкрутства і ефективність заходів підприємств по залученню ринкових механізмів залежить від системи управління фінансами на підприємстві.
Вона, в свою чергу, визначається стратегічними цілями і тактичними задачами діяльності підприємства. ТОВ «Укрлан» має використовувати фінансовий аналіз, за результатами якого підприємство має можливість робити регулярну оцінку фінансового стану.
Головні напрями цього аналізу для ТОВ «Укрлан» наступні:
− оцінка стану майна підприємства та джерел його формування, а також показників структури капіталу;
− оцінка стану оборотних засобів, визначення їх достатності і на цій основі типу фінансового стану;
– виявлення тенденцій, пов’язаних з оборотністю засобів підприємств;
– визначення ступеня ліквідності і платоспроможності підприємства;
– виявлення тенденцій рентабельності на основі системи показників.
Головне в стратегії запобігання банкрутства ТОВ «Укрлан», повинно бути у вирішенні проблем ліквідності і платоспроможності, тобто полягає в професійному управлінні оборотними засобами. З одного боку, це передбачає оптимізацію джерел оборотних засобів на підставі виробленої стратегії, а з другого – розміщення цих засобів між матеріальними активами, а також у галузі виробництва і обігу.
Велику роль в цьому відіграє правильний вибір кредитної політики, пов’язаний з використанням кредиту в якості фінансового важеля. В той же час при існуючій обліковій ставці це практично неможливо.
Частиною управління оборотними засобами є управління дебіторською і кредиторською заборгованістю. Отже, ТОВ «Укрлан» має приділити їм особливу увагу. Важливим механізмом такого управління є активне використання товарних векселів, що не завжди можливо в сучасних умовах.
Однією з цілей фінансової стратегії ТОВ «Укрлан» є отримання прибутку і забезпечення рентабельної праці. Тому, підприємству просто необхідно проводити аналіз і управління взаємозв’язком “Витрати – Обсяг – Прибуток”, що пропонує широке залучення на підприємстві управлінського обліку.
Однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку затрат, обсягу виробництва і прибутку є аналіз беззбитковості.
Такий аналіз можливий при системі обліку змінних затрат, основою якої є поділ затрат на постійні та змінні, а також при використанні показника маржинального доходу.
Точка беззбитковості – це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його затратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків.
Діяльність підприємства має на меті не лише визначення беззбитковості виробництва, а й отримання прибутку. Аналіз беззбитковості легко продовжити для визначення планової величини прибутку.
Обсяг реалізації, необхідний для отримання планової величини прибутку, визначають згідно з методикою знаходження точки беззбитковості з урахуванням планової величини прибутку.
ТОВ «Укрлан» має почати планувати свою діяльність, приймати найбільш раціональні рішення, шукати нових постачальників та знаходити нові ринку збуту своєї продукції.
Виділяються чотири основні напрямки подальшого розвитку підприємства:
а) розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;
б) розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;
в) диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.
ТОВ «Укрлан» поставило перед собою завдання виходу з кризи та отримання прибутку, тому доцільно обрати стратегію розроблення (створення) нових видів продукції, що не потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що не потребує витрат на маркетинг цих ринків.
Платоспроможність – зовнішній признак фінансової рівноваги підприємства та забезпеченістю оборотних активів довгостроковими джерелами.
З ціллю розробки прогнозу платоспроможності ТОВ «Укрлан» розраховується показники відновлення (втрати) платоспроможності.
Квід = Кп.л + 6/Т·(Кп.л.к- кп.л.п) , (3.1)
|
2 |
де Квід – показник відновлення платоспроможності;
Кп.л.к, Кп.л.п – коефіцієнт поточної ліквідності відповідно на кінець і на початок періоду;
6 – період відновлення платоспроможності, місяців;
Т – тривалість аналізуємого періоду, місяців.
2012 р..
За розрахунками можна зробити висновок, що ТОВ «Укрлан» немає можливості відновити платоспроможність за період шість місяців.
Розрахуємо показник втрати платоспроможності по формулі:
2
де Квт – показник втрати платоспроможності;
3 – період втрати платоспроможності, місяців;
2012 р. .
За розрахунками зробимо висновок, що за аналізований період ТОВ «Укрлан» має тенденції втрати платоспроможності за три місяці.
Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) за наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов’язань, що визначається за формулою 3.3:
Пп= А040 + А045+ А220+ А230+ А240 - П620 (3.3)
де А040, А045, А220, А230, А240 – відповідні рядки активу балансу;
На 2010 рік: Пп=3,4 – 316,1 = - 312,7 тис.грн.;
На 2011 рік: Пп=1,2 – 216 = - 214,8 тис.грн.;
На 2012 рік: Пп=14,2 – 911,7 = - 897,50 тис.грн.
Отже, розраховані показники ТОВ «Укрлан» свідчать про поточну неплатоспроможність суб’єкта підприємницької діяльності.
В результаті проведеного аналізу фінансової рівноваги спостерігається такий стан речей:
1) на початку аналізованого періоду приріст власного капіталу більший, ніж відлучення капіталу, а на кінець аналізуємого періоду навпаки. На це вплинули непокриті збитки підприємства;
2) власні обігові кошти підприємство не має; загальна величина основних джерел формування запасів і витрат зменшилося; підприємство немає довгострокових джерел формування запасів; заборгованість перед постачальника виросла, підприємство взяло позику;
3) товариство має нестійкий фінансовий стан, на це вплинуло: відсутність власних обігових коштів, довгострокових джерел формування запасів, збільшення короткострокових кредитів та позик;
4) у підприємства низька платоспроможність.
Для підприємства першим рівнем стабілізації є досягнення такого стану фінансової рівноваги, як самофінансування діяльності у режимі простого відтворення.
Тобто стабілізація відбувається на такому рівні, коли забезпечується стійкість як протидія спаду обсягів виробництва й руйнування ресурсного потенціалу.
Більш високим рівнем фінансово – економічної стабілізації є забезпечення такої стійкості, яка зумовлює поступове економічне зростання і перехід до розширеного відтворення.
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінки кредитоспроможності за своєю суттю є одночасно методикою прогнозування банкрутства. У зарубіжній практиці досить поширеними є модель Альтмана та модель Спрінгейта.
Модель Альтмана розроблено в 1968 році. Вона має також назву «розрахунок 2-показника». Це 5-факторна модель, де факторами є окремі показники фінансового стану підприємства.
Модель Спрінгейта побудовано на підставі дослідження впливу 19 фінансових показників. Вважається, точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить 92%, однак з часом цей показник зменшується.
На даному підприємстві спостерігається збільшення грошових коштів та їх еквівалентів протягом року: грошові кошти у національній валюті збільшились на 13 тис. грн., але на 695,7 тис.грн. збільшилась поточна кредиторська заборгованість.
Підприємство неефективно використовує грошові кошти, оскільки оборотність грошових активів зросла лише на 0,31 днів, але знизилась на 11767 разів, тобто знизилась кількість обернення капіталу за виробничий цикл. У 2011 році показники оборотності грошових коштів також були негативними.
Прогнозування банкрутства:
1) z-модель Альтмана
В загальному вигляді індекс кредитоспроможності (Z) має наступний вигляд (формула 2.4):
Z= 3,3·K1+1.0·K2+0,6·K3+1,4·K4+1,2·K5 (3.4)
де показники К1, К2, К3, К4, К5 розраховуються за наступними алгоритмами:
;
;
;
;
.
Z =3,3·(-0,55)+1·6,6+0,6·0,9+1,4·(-0,55)+1,2·0,4=5,04.
Критичне значення індексу Z розраховувалось Альтманом за даними статистичної вибірки і склало 2,675.
Показник z ТОВ «Укрлан» дорівнює 5,04. Протягом звітного періоду спостерігається зменшення показника, що є негативним. Така тенденція в майбутньому може привезти до банкрутства.
2) модель Спрингейта
Значення цього показника розшифровуються наступним чином:
Таблиця 3.1
Значення Z-показника
|
Значення Z-показника |
Z<0,862 |
Z>0,862 |
|
Вирогідність банкрутства |
Дуже велика |
Низька |
z = 1,03A+3,07B+0,66C+0,4D.
A = оборотний капітал/активи
B = прибуток до сплати податків/загальні активи
C = прибуток до сплати податків/короткострокові (поточні) зобовязання
D = чиста виручка/загальні активи
z=1,03*((830,8-911,7)/2258)+3,07*(-1241,5/2258)+0,66*(-1241,5/911,7)+ +0,4*(14910,8 /2258 )=0,02.
За розрахованим показником можна зробити висновок, що підприємство є потенційним банкрутом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлан» має нестійкий фінансовий стан, на це вплинуло: відсутність власних обігових коштів, довгострокових джерел формування запасів, збільшення короткострокових кредитів та позик.
3) модель Лісу
z = 0,063A+0,92B+0,057C+0,01D.
A = оборотній капітал/загальні активи
B = операційний прибуток/загальні активи
C = чистий прибуток/загальні активи
D = ВК/позиковий капітал
Показник z дорівнює у 2010 році -0,678, у 2011 – -0,53. Значення розрахованих показників менше нормативного, тому очевидне банкрутство.
Отже, розраховані показники, ще раз підтверджують, що підприємство є неплатоспроможним, його діяльність є збиткової та на грані банкрутства. А оцінка можливоливості відновлення платоспроможності дуже низька.
Для покращення фінансового стану підприємства необхідно переглянути склад основних засобів. В першу переглянути вартість основних засобів та провести їх уцінку, що дозволить у майбутьому знизити амортизаційні відрахування, які є складовою частиною собівартості. Поданим Звіту про фінансові результати (форма 2) за 2012 р. амортизаційні відрахування склали 1836,5 тис.грн. при цьому первісна вартість основних засобів складає 3148,0 тис.грн. тобто амортизаційні відрахування за рік складають 58,3% від первісної вартості основних засобів. Також потрібно переглянути норми та методи амортизації, ящо використовуються метод прискоренного зменшення залишкової вартості, змінити облікову політику підприємства та вибрати інший. Також доречним буде провести аналіз складу основних засобів на предмет їх задіяності у діяльності підприємства. Після цього списати ті основні засоби строк експлуатації, яких вже скінчився або вони морально зношені. Крім того тимчасово вивести з експлуатації та законсервувати ті основних засобів, які не використовуються або не достатньо задіяні у виробництві та не відповідають поняттю «актив». На виведені таким чином з експлуатації основні засоби амортизаційні відрахування не нараховуються. Розглянути можливість продажу не потрібних основних засобів для отримання додаткових коштів. Усі ці заходи дозволять знизити амортизаційні відрахування та собівартість.
Іншою складовою собівартості є матеріальні витрати, їх потома вага за даними Звіту про фінансові результати (форма 2) за 2012 р. складає 87,2% від загальної собівартості. Необхідно провести аналіз матеріальних витрат, розглянути можливість використання більш дешевих сировини та матеріалів. Також необхідно знизити обсяг виробничіх запасів, оскільки за 2012 р. вони зросли у 8,5 разів при рості доходу від реалізації усього на 3% (р.010 форма 2).
Одним із елементів виробничої собівартості є витрати на оплату праці, які виросли у 2012 р. у 2,7 раза. Цю статтю витрат потрібно оптимізувати переглянувши розмір заробітних плат на підприємстві та кількість працівників. Існуючий річний фонд заробітної плати не відповідає обсягу виробництва та реалізації продукції.
Крім необхідно зменшити адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Усі запропоновані заходи є необхідними для підвищення прибутковості підприємства.
Наступним заходом, який необхідно провести в рамках фінансового оздоровлення підприємства «Укрлан» є зниження рівня дебеторської заборгованості, який зріс у 1,5 рази. Фактично дебіторська заборгованість є безвідсотковим кредитом, який надає підприємством своїм покупцям та замовникам. Але ТОВ «Укрлан» є першу чергу виробничім підприємством, а не фінансовою установою. Вони не може дозволити собі заморожувати свої кошти таким чином. Перебуваючи у складному фінансовму стану підприємство взагалі не може кредитувати своїх контрагентів. Потрібно в короткий термін провести заходи по зниженню рівня дебеторської забогрованності та не допускати її збільшення у майбутньому.
Наступним кроком по оздоволеню фінансового стану підприємства «Уклан» буде складання розрахунку прогнозник показників, який дасть змогу зрозуміти на які показники повинно орієнтуватися у своїй роботі підприємство. У розрахунку пропонується змінити структуру витрат які враховуються при обисленні фінансових результатів підприємства. Показники прогнозного розрахунку є орієнтовними.
Розрахунок прогнозних показників поліпшення діяльності підприємства наводжу в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2.
Складання фінансового звіту-прогнозу (форма №2)
|
Код рядка |
Формула розрахунку прогнозного показника |
Сума, тис.грн. |
|
010 |
19036,7 |
|
|
015 |
3172,8 |
|
|
035 |
15863,9 |
|
|
040 |
14678,0 |
|
|
050 |
1185,9 |
|
|
060 |
- |
|
|
070 |
849,0 |
|
|
080 |
670,8 |
|
|
090 |
263,8 |
|
|
100 |
- |
|
|
105 |
(якщо від’ємна величина) |
-597,7 |
|
120 |
- |
|
|
130 |
- |
|
|
140 |
. Якщо в одному з періодів отримано нульовий дохід, то в прогнозному періоді величина приймається в межах досягнутого |
- |
|
150 |
- |
|
|
160 |
- |
|
|
170 |
- |
|
|
175 |
(якщо від’ємна величина) |
-597,7 |
|
180 |
- |
|
|
190 |
- |
|
|
195 |
(якщо від’ємна величина) |
-597,7 |
|
220 |
- |
|
|
225 |
(якщо від’ємна величина) |
-597,7 |
Оскільки собівартість реалізованої продукції достатньо велика, беремо у розрахунок значення звітного періоду;
Беремо адміністративні витрати та витрати на збут та інші операційні витрати на рівні звітного періоду, бо вони достатньо великі і у майбутньому їх потрібно зменшувати;
Як свідчать розрахункові дані збільшення доходу від реалізації на рівні попередніх років не досить, щоб підприємство вийшло на рівень беззбитковості. Підприємству потрібно у майбутньому збільшити доход від реалізації мінімум на 15% при цьому адміністративні витрати та витрати на збут та інші операційні витрати зберегти на рівні 2012р.
Типовою для багатьох підприємств є проблема зниження фінансової стійкості та швидкого виявлення і використання додаткових шансів покращення діяльності. Наслідком чого може бути зменшення потенціалу розвитку та фінансова криза. З метою своєчасної ідентифікації чинників, які сигналізують про той чи інший напрямок розвитку окремих показників, внутрішніх та зовнішніх параметрів діяльності підприємства, вжиття превентивних заходів в рамках антикризового фінансового управління підприємством доцільно на ТОВ «Укрлан» впровадити систему раннього попередження та реагування (СРПР).
Система раннього попередження та реагування − це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики та шанси, які можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так із внутрішнього середовища. Згідно із найновішими підходами до побудови системи контролінгу на підприємстві, в СРПР інтегруються елементи як стратегічного так і оперативного контролінгу. Сама ж СРПР повинна логічно вписуватися в систему планування та контролю.
Система виявляє та аналізує інформацію про приховані обставини, настання яких може призвести до виникнення загрози для підприємства чи до втрати потенційних шансів. Першочерговим завданням системи раннього попередження є своєчасне виявлення ознак кризи на підприємстві, тобто прогнозування можливого банкрутства. З іншого боку, за допомогою вказаної системи виявляються додаткові шанси для суб’єкта господарювання. На базі системи раннього попередження та реагування будується система управління ризиками, яка включає в себе ідентифікацію ризиків; їх оцінку та нейтралізацію.
Процес створення системи раннього попередження на ТОВ «Укрлан» може складатися з таких етапів:
а) визначення сфер спостереження – визначення об’єктів внутрішньої та зовнішньої діагностики. До основних сфер спостереження в рамках внутрішньої діагностики належать: фінансова, виробнича, збутова, організаційна. Зовнішня діагностика побудована на аналізі ситуації на ринку (клієнти, конкуренти, кон’юнктура), макроекономічної ситуації в країні та економіко-правових умов діяльності підприємства;
б) вибір індикаторів раннього попередження, які можуть вказувати на розвиток того чи іншого негативного процессу;
в) розрахунок граничних значень індикаторів та безпечних інтервалів їх зміни. В ході даного етапу розраховується, наприклад, зона безпеки, тобто позитивна різниця між фактичною виручкою від реалізації та виручкою від реалізації, що відповідає точці беззбитковості; величина продуктивності праці, яка забезпечує конкурентоспроможність підприємства; рівень фінансових показників, достатній для підтримки стабільної ліквідності та платоспроможності суб’єкта господарювання; розрахунок частки ринку, необхідної для забезпечення планового рівня рентабельності тощо;
г) формування конкретних аналітичних завдань для аналітичних центрів. До таких завдань можуть належати прогнозування банкрутства підприємства, СВОТ-аналіз, бенчмаркінг тощо;
д) формування інформаційних каналів: забезпечення інформаційного зв’язку між джерелами інформації та системою раннього реагування, між системою та її користувачами - керівниками всіх рівнів;
є) узагальнення одержаних аналітичних висновків та підготовка пропозиції і рекомендації щодо розвитку сильних сторін та нейтралізації слабких, що є основою розробки проектів управлінських рішень.
Розрізняють дві підсистеми СРПР: система, орієнтована на внутрішні параметри діяльності підприємства та система, орієнтована на зовнішнє середовище. Предметом дослідження останньої є завчасне прогнозування загроз, перш за все зі сторони контрагентів, держави, конкурентів тощо. Яскравим прикладом застосування даної підсистеми СРПР є проведення банківськими працівниками аналізу підприємств-позичальників в рамках оцінки їх кредитоспроможності. Внутрішньоорієнтована підсистема СРПР спрямована на ідентифікацію ризиків та шансів, які криються всередині підприємства. В своєму розвитку дана підсистема пройшла три покоління.
Системи першого покоління були зорієнтовані в основному на ідентифікацію наслідків дії тих чи інших факторів; другого – на визначення симптомів; третього – на виявлення першопричин.
Найскладнішим завданням, яке слід вирішити в процесі організації системи раннього попередження та реагування є підбір індикаторів раннього попередження та визначення критеріїв їх інтерпретації.
ТОВ «Укрлан» можна використовувати наступні блоки індикаторів:
1) загальноекономічні − індикатори, які дозволяють своєчасно виявити зміни в тенденціях розвитку кон’юнктури економіки в цілому (використовуються результати досліджень відповідних науково-дослідних економічних та соціологічних інститутів);
2) ринкові індикатори − дозволяють виявити тенденції на ринках, на яких здійснює свою діяльність підприємство;
3) технологічні індикатори − дають інформацію щодо появи на ринку нових продуктів, методів, процесів тощо;
4) соціальні − демографічна ситуація в країні, вартість робочої сили, рівень мінімальної заробітної плати тощо;
5) політичні − індикатори впливу на діяльність підприємств, які мають політичну природу, зокрема, тенденції в економічному законодавстві, політика протекціонізму тощо;
6) внутрішні індикатори − система показників, які розраховуються на базі внутрішнього (управлінського) обліку та звітності.
Комбінація показників, які слугують внутрішніми індикаторами раннього попередження підбирається з урахуванням можливостей прогнозування на їх основі фінансового стану підприємства та загрози банкрутства. Згідно з найновішими розробками у сфері фінансового контролінгу, в якості ключового внутрішнього індикатора раннього попередження рекомендується використовувати показник Free Cash-flow. Цей показник є результатом руху грошових коштів у рамках операційної та інвестиційної діяльності і оперативно сигналізує про проблеми в сфері збуту, виробництва, управління оборотними активами тощо.
Отже, необхідно запропонувати такі основні заходи щодо покращення фінансової рівноваги ТОВ «Укрлан»:
− необхідність постійного технічного та технологічного оновлення підприємства;
− розвиток політики диверсифікації виробництва;
– завантаження діючих потужностей;
– недопущення зупинок, а також порушення ритмічності виробничо – технологічного процесу – за технічними причинами та за причинами органічного збуту;
– оптимальна реінвестиційна політика;
– недопущення неефективних довгострокових згод;
– використання законодавчих можливостей по оптимізації оподаткування;
– контроль за використанням усіх видів ресурсів;
– пристосування гнучкої і ефективної цінової політики;
– недопущення непогашеної кредиторської заборгованості для запобігання пристосування штрафних санкцій;
– зниження запасів сировини, матеріалів і залишків готової продукції на складах;
– недопущення погіршення відносин з установами банківської системи;
– використання оптимальних фінансових інструментів при придбанні основних виробничих фондів (оренда, фінансовий лізинг);
– забезпечення максимального обсягу продаж при мінімальному обсязі оборотних засобів;
– напрямок приросту оборотних засобів на модернізацію та оновлення основних виробничих фондів;
– використання стратегії пасивного сальдо;
– недопущення втрат цінних співробітників;
– максимальна реалізація інтелектуального потенціалу трудового колективу.
ВИСНОВКИ
В дипломної роботі були вирішені наступні завдання:
1. Охарактеризовано економічну сутність фінансової стійкості, викладено поняття економічного аналізу, його предмет та об’єкти дослідження. Дано визначення видів економічного аналізу, фінансового стану, аналізу фінансових результатів.
Фінансова стійкість є багатогранною та унікальною категорією, так як дає змогу зробити оцінку діяльності підприємства з точки зору стабільного і конкурентоздатного положення на ринку.
2. Розглянуто управління фінансовою стійкістю підприємства. Таким чином, можна зробити висновок, що сьогодні суб’єкти господарювання для забезпечення свого ефективного функціонування повинні обов’язково розробляти стратегію управління фінансовою стійкістю підприємства, яка в свою чергу не повинна суперечити загальній стратегії підприємства. При цьому обов’язково повинен враховуватись вплив різних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, які можуть одночасно створювати для підприємства як можливості так і загрози для подальшого функціонування на ринку.
Даючи всебічну оцінку ключових показників фінансової стійкості ТОВ «Укрлан» треба відмітити, що структура балансу підприємства протягом 2010-2012рр. була не стабільною. Динаміка мала стрибкообразний характер, тобто зростала в одному періоді ті стрімко падала у наступному. Це є характерною рисою обох частин балансу. Фінансовий стан можно охарактеризувати як складний, відчувається не стача оборотних коштів на підприємстві.
3. Обґрунтувано методологію визначення основних показників фінансової стійкості підприємства.
Фінансова стійкість підприємства визначається за таких умов, коли власні й залучені ним кошти використовуються так, що грошові надходження від його діяльності, насамперед прибуток, є достатніми для погашення кредиторської заборгованості та здійснення податкових та інших обов'язкових платежів.
Отже, оцінка фінансової стійкості підприємства є однією з найважливіших складових оцінки фінансового стану підприємства.
4. Розглянуто організаційно – економічну характеристику ТОВ «Укрлан».
ТОВ «Укрлан» займається торговою та збутовою діяльністю, воно не має спеціально створеного відділу маркетингу, немає й , відповідно, посади директора з маркетингу, що не відповідає вимогам ринку та специфіці діяльності підприємства.
Головна мета, з якою було створено товариство, – отримання прибутку шляхом найбільш повного задоволення потреб громадян, підприємств у товарах та послугах, які надає Товариство.
5. Проведено аналіз фінансової стійкості ТОВ «Укрлан». Отже, на основі проведеного нами аналізу фінансової стійкості і ліквідності ТОВ «Укрлан» слідує висновок, що воно є фінансово не стійким. Платоспроможність і ліквідність підприємства за аналізуємий період є низькими, воно має незначну гарантію погашення боргів наявною готівкою. Необхідно провести в рамках фінансового оздоровлення підприємства оптимізацію дебеторської заборгованості, яка зрісла за 2012 р. у 1,5 рази. Підприємству потрібно у майбутньому збільшити доход від реалізації мінімум на 15% при цьому адміністративні витрати та витрати на збут та інші операційні витрати зберегти на рівні 2012 р.
6. Здійснено аналіз та оцінку відновлення платоспроможності ТОВ «Укрлан».
У 2012 році ТОВ «Укрлан» отримало збитки у розмірі 1242 тис.грн., що на 159,9 тис.грн. більше аніж у 2011 році, це негативна тенденція, що свідчить про збільшення збутків та неефективність господарської діяльності ТОВ «Укрлан».
В умовах ринкової економіки і конкуренції успішно функціонують ті підприємства, які ефективно використовують свої ресурси. Аналіз ефективності їх використання на ТОВ «Укрлан» свідчить про те, що підприємство неефективно використовує свої ресурси, є збитковим та потенційним банкрутом.
Для вирішення цього питання запропонованого знизити собіртість продукції та послуг за рахунок зменшення матеріальних затрат, витрат на оплату праці та відповідних соціальних відрахувань та амортизації. Крім необхідно зменшити адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
7. Винадено шляхи підвищення фінансової стійкості ТОВ «Укрлан».
ТОВ «Укрлан» має почати планувати свою діяльність, приймати найбільш раціональні рішення, шукати нових постачальників та знаходити нові ринку збуту своєї продукції.
50. Анософф И. Новая корпоративная стратегия/Пер. с англ. Под
ред. Ю.Н. Каптуровского. – СПб: Питер, 2009. – С. 411 – 414.
ДОДАТОК А
Баланс ТОВ «Укрлан» за 2010 рік
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Необоротні активи |
|
|
|
|
Нематеріальні активи: |
|
|
|
|
залишкова вартість |
010 |
0,6 |
0,5 |
|
первісна вартість |
011 |
0,6 |
0,6 |
|
накопичена амортизація |
012 |
0,0 |
0,1 |
|
Незавершене будівництво |
020 |
|
|
|
Основні засоби: |
|
|
|
|
залишкова вартість |
030 |
510,4 |
733,30 |
|
первісна вартість |
031 |
1725,1 |
2478,6 |
|
знос |
032 |
(1214,7) |
(1745,3) |
|
Довгострокові біологічні активи: |
|
|
|
|
справедлива (залишкова) вартість |
035 |
|
|
|
первісна вартість |
036 |
|
|
|
накопичена амортизація |
037 |
|
|
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|
|
|
|
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
|
|
|
інші фінансові інвестиції |
045 |
|
|
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
|
|
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
|
|
|
Інші необоротні активи |
070 |
|
|
|
Усього за розділом I |
080 |
511,0 |
733,8 |
|
II. Оборотні активи |
|
|
|
|
Виробничі запаси |
100 |
95,0 |
124,0 |
|
Поточні біологічні активи |
110 |
|
|
|
Продовження дод. А |
|||
|
Незавершене виробництво |
120 |
|
|
|
Готова продукція |
130 |
|
|
|
Товари |
140 |
|
|
|
Векселі одержані |
150 |
|
|
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|
|
|
|
чиста реалізаційна вартість |
160 |
91,9 |
124,3 |
|
первісна вартість |
161 |
101,0 |
136,6 |
|
резерв сумнівних боргів |
162 |
9,1 |
12,3 |
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
|
|
|
|
з бюджетом |
170 |
2,8 |
4,00 |
|
за виданими авансами |
180 |
|
|
|
з нарахованих доходів |
190 |
|
|
|
із внутрішніх розрахунків |
200 |
|
|
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
18,5 |
16,3 |
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
|
|
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|
|
|
|
в національній валюті |
230 |
7,1 |
3,4 |
|
в іноземній валюті |
240 |
|
|
|
Інші оборотні активи |
250 |
|
|
|
Усього за розділом II |
260 |
215,3 |
272,0 |
|
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
|
|
|
IV. Необоротні активи та групи вибуття |
275 |
|
|
|
Баланс |
280 |
726,3 |
1005,80 |
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На початок звітного періоду |
|
I. Власний капітал |
|
|
|
|
Статутний капітал |
300 |
346,70 |
346,7 |
|
Пайовий капітал |
310 |
|
|
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
|
|
|
Інший додатковий капітал |
330 |
105,0 |
1245,3 |
|
Продовження дод. А |
|||
|
Резервний капітал |
340 |
|
|
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
0,1 |
(947,3) |
|
Неоплачений капітал |
360 |
|
|
|
Вилучений капітал |
370 |
|
|
|
Усього за розділом I |
380 |
451,8 |
644,7 |
|
II. Забезпечення таких витрат і платежів |
|
|
|
|
Забезпечення виплат персоналу |
400 |
|
|
|
Інші забезпечення |
410 |
|
|
|
Цільове фінансування |
420 |
|
|
|
Усього за розділом II |
430 |
|
|
|
III. Довгострокові зобов'язання |
|
|
|
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
|
|
|
Інші довгострокові фінансові зобов'язання |
450 |
|
|
|
Відстрочені податкові зобов'язання |
460 |
|
|
|
Інші довгострокові зобов'язання |
470 |
|
|
|
Усього за розділом III |
480 |
|
|
|
IV. Поточні зобов'язання |
|
|
|
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
147,1 |
192,70 |
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями |
510 |
|
|
|
Векселі видані |
520 |
|
|
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
103,1 |
74,30 |
|
Поточні зобов'язання за розрахунками: |
|
|
|
|
з одержаних авансів |
540 |
1,0 |
2,30 |
|
з бюджетом |
550 |
2,5 |
51,30 |
|
з позабюджетних платежів |
560 |
|
|
|
зі страхування |
570 |
3,9 |
8,90 |
|
з оплати праці |
580 |
9,5 |
17,30 |
|
з учасниками |
590 |
|
|
|
із внутрішніх розрахунків |
600 |
|
|
|
Інші поточні зобов'язання |
610 |
7,4 |
14,30 |
|
Усього за розділом IV |
620 |
274,5 |
361,10 |
|
Продовження дод. А |
|||
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
|
|
|
Баланс |
640 |
726,3 |
1005,80 |
Додаток Б
Баланс ТОВ «Укрлан» за 2011 рік
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
|
1 |
2 |
|
3 |
|
|
I. Необоротні активи |
|
|
|
|
|
Нематеріальні активи: |
|
|
|
|
|
залишкова вартість |
010 |
0,5 |
0,3 |
|
|
первісна вартість |
011 |
0,6 |
0,6 |
|
|
накопичена амортизація |
012 |
0,1 |
0,3 |
|
|
Незавершене будівництво |
020 |
|
0 |
|
|
Основні засоби: |
|
|
|
|
|
залишкова вартість |
030 |
733,30 |
1 252,70 |
|
|
первісна вартість |
031 |
2478,6 |
3 089,20 |
|
|
знос |
032 |
(1745,3) |
(1 836,50) |
|
|
Довгострокові біологічні активи: |
|
|
|
|
|
справедлива (залишкова) вартість |
035 |
|
- |
|
|
первісна вартість |
036 |
|
- |
|
|
накопичена амортизація |
037 |
|
- |
|
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|
|
|
|
|
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
|
- |
|
|
інші фінансові інвестиції |
045 |
|
- |
|
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
|
- |
|
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
|
- |
|
|
Інші необоротні активи |
070 |
|
- |
|
|
Усього за розділом I |
080 |
733,80 |
1253,00 |
|
|
II. Оборотні активи |
|
|
|
|
|
Виробничі запаси |
100 |
124,00 |
72 |
|
|
Поточні біологічні активи |
110 |
|
- |
|
|
Незавершене виробництво |
120 |
|
- |
|
|
Готова продукція |
130 |
|
- |
|
|
Товари |
140 |
|
- |
|
|
Продовження дод. Б |
||||
|
Векселі одержані |
150 |
|
- |
|
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|
|
|
|
|
чиста реалізаційна вартість |
160 |
124,30 |
95,2 |
|
|
первісна вартість |
161 |
136,60 |
211,9 |
|
|
резерв сумнівних боргів |
162 |
12,30 |
116,7 |
|
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
|
|
- |
|
|
з бюджетом |
170 |
4,00 |
3 |
|
|
за виданими авансами |
180 |
|
- |
|
|
з нарахованих доходів |
190 |
|
- |
|
|
із внутрішніх розрахунків |
200 |
|
- |
|
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
16,30 |
16,3 |
|
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
|
- |
|
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|
|
- |
|
|
в національній валюті |
230 |
3,40 |
1,2 |
|
|
в іноземній валюті |
240 |
|
- |
|
|
Інші оборотні активи |
250 |
|
- |
|
|
Усього за розділом II |
260 |
272,00 |
187,7 |
|
|
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
|
- |
|
|
IV. Необоротні активи та групи вибуття |
275 |
|
- |
|
|
Баланс |
280 |
1005,80 |
1440,7 |
|
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
|
1 |
2 |
|
3 |
|
|
I. Власний капітал |
|
|
|
|
|
Статутний капітал |
300 |
346,70 |
346,7 |
|
|
Пайовий капітал |
310 |
|
- |
|
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
|
- |
|
|
Інший додатковий капітал |
330 |
1245,30 |
1959,6 |
|
|
Резервний капітал |
340 |
|
|
|
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
(947,30) |
(1 081,60) |
|
|
Неоплачений капітал |
360 |
|
( ) |
|
|
Продовження дод. Б |
||||
|
Вилучений капітал |
370 |
|
( ) |
|
|
Усього за розділом I |
380 |
644,70 |
1 224,70 |
|
|
II. Забезпечення таких витрат і платежів |
|
|
|
|
|
Забезпечення виплат персоналу |
400 |
|
- |
|
|
Інші забезпечення |
410 |
|
- |
|
|
Цільове фінансування |
420 |
|
- |
|
|
Усього за розділом II |
430 |
|
- |
|
|
III. Довгострокові зобов'язання |
|
|
|
|
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
|
- |
|
|
Інші довгострокові фінансові зобов'язання |
450 |
|
- |
|
|
Відстрочені податкові зобов'язання |
460 |
|
- |
|
|
Інші довгострокові зобов'язання |
470 |
|
- |
|
|
Усього за розділом III |
480 |
|
- |
|
|
IV. Поточні зобов'язання |
|
|
|
|
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
192,70 |
- |
|
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями |
510 |
|
- |
|
|
Векселі видані |
520 |
|
- |
|
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
74,30 |
55,5 |
|
|
Поточні зобов'язання за розрахунками: |
|
|
|
|
|
з одержаних авансів |
540 |
2,30 |
10 |
|
|
з бюджетом |
550 |
51,30 |
51 |
|
|
з позабюджетних платежів |
560 |
|
10 |
|
|
зі страхування |
570 |
8,90 |
23 |
|
|
з оплати праці |
580 |
17,30 |
54,9 |
|
|
з учасниками |
590 |
|
- |
|
|
із внутрішніх розрахунків |
600 |
|
- |
|
|
Інші поточні зобов'язання |
610 |
14,30 |
11,6 |
|
|
Усього за розділом IV |
620 |
361,10 |
216 |
|
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
|
|
|
|
Баланс |
640 |
1005,80 |
1440,7 |
|
Додаток В |
||||||||||||||||
|
Баланс ТОВ "Укрлан" за 2012р. |
||||||||||||||||
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||||||||||
|
I. Необоротні активи |
|
|
|
|||||||||||||
|
Нематеріальні активи: |
|
|
|
|||||||||||||
|
залишкова вартість |
010 |
0,3 |
0,3 |
|||||||||||||
|
первісна вартість |
011 |
0,6 |
0,6 |
|||||||||||||
|
накопичена амортизація |
012 |
0,3 |
0,3 |
|||||||||||||
|
Незавершене будівництво |
020 |
0 |
66,5 |
|||||||||||||
|
Основні засоби: |
|
|
|
|||||||||||||
|
залишкова вартість |
030 |
1 252,70 |
1 360,40 |
|||||||||||||
|
первісна вартість |
031 |
3 089,20 |
3 148 |
|||||||||||||
|
знос |
032 |
1 836,50 |
1 787,60 |
|||||||||||||
|
Довгострокові біологічні активи: |
|
|
|
|||||||||||||
|
справедлива (залишкова) вартість |
035 |
- |
- |
|||||||||||||
|
первісна вартість |
036 |
- |
- |
|||||||||||||
|
накопичена амортизація |
037 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|
|
|
|||||||||||||
|
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
- |
- |
|||||||||||||
|
інші фінансові інвестиції |
045 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Інші необоротні активи |
070 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Усього за розділом I |
080 |
1253,00 |
1427,2 |
|||||||||||||
|
II. Оборотні активи |
|
|
|
|||||||||||||
|
Виробничі запаси |
100 |
72 |
609,9 |
|||||||||||||
|
Поточні біологічні активи |
110 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Продовження дод. В |
||||||||||||||||
|
Незавершене виробництво |
120 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Готова продукція |
130 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Товари |
140 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Векселі одержані |
150 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|
|
|
|||||||||||||
|
чиста реалізаційна вартість |
160 |
95,2 |
145,8 |
|||||||||||||
|
первісна вартість |
161 |
211,9 |
145,8 |
|||||||||||||
|
резерв сумнівних боргів |
162 |
116,7 |
|
|||||||||||||
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
|
- |
- |
|||||||||||||
|
з бюджетом |
170 |
3 |
4,1 |
|||||||||||||
|
за виданими авансами |
180 |
- |
- |
|||||||||||||
|
з нарахованих доходів |
190 |
- |
- |
|||||||||||||
|
із внутрішніх розрахунків |
200 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
16,3 |
53,7 |
|||||||||||||
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|
- |
- |
|||||||||||||
|
в національній валюті |
230 |
1,2 |
14,2 |
|||||||||||||
|
в іноземній валюті |
240 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Інші оборотні активи |
250 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Усього за розділом II |
260 |
187,7 |
830,8 |
|||||||||||||
|
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
- |
- |
|||||||||||||
|
IV. Необоротні активи та групи вибуття |
275 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Баланс |
280 |
1440,7 |
2258 |
|||||||||||||
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|||||||||||||
|
I. Власний капітал |
|
|
|
|||||||||||||
|
Статутний капітал |
300 |
346,7 |
346,7 |
|||||||||||||
|
Пайовий капітал |
310 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Інший додатковий капітал |
330 |
1959,6 |
1981,8 |
|||||||||||||
|
Резервний капітал |
340 |
|
|
|||||||||||||
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
-1 081,60 |
-1 241,50 |
|||||||||||||
|
Неоплачений капітал |
360 |
( ) |
( ) |
|||||||||||||
|
Вилучений капітал |
370 |
( ) |
( ) |
|||||||||||||
|
Усього за розділом I |
380 |
1 224,70 |
1 087 |
|||||||||||||
|
II. Забезпечення таких витрат і платежів |
|
|
|
|||||||||||||
|
Забезпечення виплат персоналу |
400 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Інші забезпечення |
410 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Цільове фінансування |
420 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Усього за розділом II |
430 |
- |
- |
|||||||||||||
|
III. Довгострокові зобов'язання |
|
|
|
|||||||||||||
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Інші довгострокові фінансові зобов'язання |
450 |
- |
258,6 |
|||||||||||||
|
Відстрочені податкові зобов'язання |
460 |
- |
0,7 |
|||||||||||||
|
Інші довгострокові зобов'язання |
470 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Усього за розділом III |
480 |
- |
259,3 |
|||||||||||||
|
IV. Поточні зобов'язання |
|
|
|
|||||||||||||
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями |
510 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Векселі видані |
520 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
55,5 |
733,5 |
|||||||||||||
|
Поточні зобов'язання за розрахунками: |
|
|
|
|||||||||||||
|
з одержаних авансів |
540 |
10 |
8 |
|||||||||||||
|
з бюджетом |
550 |
51 |
18,9 |
|||||||||||||
|
з позабюджетних платежів |
560 |
10 |
0 |
|||||||||||||
|
зі страхування |
570 |
23 |
4,2 |
|||||||||||||
|
з оплати праці |
580 |
54,9 |
14,8 |
|||||||||||||
|
з учасниками |
590 |
- |
- |
|||||||||||||
|
із внутрішніх розрахунків |
600 |
- |
- |
|||||||||||||
|
Інші поточні зобов'язання |
610 |
11,6 |
132,3 |
|||||||||||||
|
Усього за розділом IV |
620 |
216 |
911,7 |
|||||||||||||
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
|
|
|||||||||||||
|
Баланс |
640 |
1440,7 |
2258 |
Додаток Д
|
Звіт про фінансові результати |
||||||||
|
за 2011 р. |
||||||||
|
Форма №2 |
||||||||
|
I. Фінансові результати |
||||||||
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний |
За попередній |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||
|
Доход (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) |
010 |
18456,0 |
15478,3 |
|||||
|
Податок на додану вартiсть |
015 |
3076,0 |
2579,7 |
|||||
|
Акцизний збiр |
020 |
|
|
|||||
|
|
025 |
- |
- |
|||||
|
Інші вирахування з доходу |
030 |
- |
- |
|||||
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукцiї (товарiв, робiт, послуг) |
035 |
15380,0 |
12898,6 |
|||||
|
Собівартість реалізованої продукцiї (товарiв, робiт, послуг) |
040 |
14678,0 |
11874,3 |
|||||
|
Валовий : |
|
|||||||
|
прибуток |
050 |
702,0 |
1024,3 |
|||||
|
збиток |
055 |
- |
- |
|||||
|
Інші операційні доходи |
060 |
- |
541,2 |
|||||
|
Адміністративні витрати |
070 |
849,0 |
502,3 |
|||||
|
Витрати на збут |
080 |
670,8 |
325,1 |
|||||
|
Інші операційні витрати |
090 |
263,8 |
412,3 |
|||||
|
Фінансові результати від операційної діяльності : |
|
|||||||
|
прибуток |
100 |
- |
325,8 |
|||||
|
збиток |
105 |
-1081,6 |
|
|||||
|
Доход від участі в капіталі |
110 |
- |
- |
|||||
|
Інші фінансові доходи |
120 |
- |
- |
|||||
|
Інші доходи |
130 |
- |
- |
|||||
|
Фінансові витрати |
140 |
- |
- |
|||||
|
Втрати від участі в капіталі |
150 |
- |
- |
|||||
|
Продовженя дод. Д |
||||||||
|
Інші витрати |
160 |
- |
- |
|||||
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
|
|||||||
|
прибуток |
170 |
- |
325,8 |
|||||
|
збиток |
175 |
-1081,6 |
|
|||||
|
Фінансові результати від припиненої діяльності після оподаткування та/або прибуток або збиток від переоцінки необоротних активів та груп вибуття |
|
|||||||
|
прибуток |
176 |
- |
- |
|||||
|
збиток |
177 |
- |
- |
|||||
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
- |
74,93 |
|||||
|
Фінансові результати від звичайної діяльності : |
|
|||||||
|
прибуток |
190 |
- |
250,85 |
|||||
|
збиток |
195 |
-1081,6 |
|
|||||
|
Надзвичайні : |
|
|||||||
|
доходи |
200 |
- |
- |
|||||
|
витрати |
205 |
- |
- |
|||||
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
- |
- |
|||||
|
Чистий : |
|
|||||||
|
прибуток |
220 |
- |
250,85 |
|||||
|
збиток |
225 |
-1081,6 |
|
|||||
|
II. Елементи операційних витрат |
||||||||
|
Найменування показника |
Код рядка |
За звітний |
За попередній |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||
|
Матеріальні затрати |
230 |
14678,0 |
11874,3 |
|||||
|
Витрати на оплату праці |
240 |
14,8 |
54,9 |
|||||
|
Відрахування на соціальні заходи |
250 |
23,0 |
4,2 |
|||||
|
Амортизація |
260 |
1787,6 |
1836,5 |
|||||
|
Інші операційні витрати |
270 |
263,8 |
412,3 |
|||||
|
Продовження дод. Д |
||||||||
|
Разом |
280 |
16767 |
14182 |
|||||
|
III.Розрахунок показників прибутковості акцій |
||||||||
|
Найменування показника |
Код рядка |
За звітний |
За попередній |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||
|
Середньорічна кількість простих акцій |
300 |
- |
- |
|||||
|
Скоригована середньорічна кількість простих акцій |
310 |
- |
- |
|||||
|
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію |
320 |
- |
- |
|||||
|
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію |
330 |
- |
- |
|||||
|
Дивіденди на одну просту акцію |
340 |
- |
- |
Додаток Ж
|
Звіт про фінансові результати |
|||||||
|
за 2012 р. |
|||||||
|
Форма №2 |
|||||||
|
I. Фінансові результати |
|||||||
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний |
За попередній |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||||
|
Доход (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) |
010 |
17893,0 |
18456,0 |
||||
|
Податок на додану вартiсть |
015 |
2982,2 |
3076,0 |
||||
|
Акцизний збiр |
020 |
|
|
||||
|
|
025 |
- |
- |
||||
|
Інші вирахування з доходу |
030 |
- |
- |
||||
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукцiї (товарiв, робiт, послуг) |
035 |
14910,8 |
15380,0 |
||||
|
Собівартість реалізованої продукцiї (товарiв, робiт, послуг) |
040 |
14150,0 |
14678,0 |
||||
|
Валовий : |
|
||||||
|
прибуток |
050 |
760,8 |
702,0 |
||||
|
збиток |
055 |
- |
- |
||||
|
Інші операційні доходи |
060 |
- |
- |
||||
|
Адміністративні витрати |
070 |
825,0 |
849,0 |
||||
|
Витрати на збут |
080 |
649,3 |
670,8 |
||||
|
Інші операційні витрати |
090 |
528,0 |
263,8 |
||||
|
Фінансові результати від операційної діяльності : |
|
||||||
|
прибуток |
100 |
- |
- |
||||
|
збиток |
105 |
-1241,5 |
-1081,6 |
||||
|
Доход від участі в капіталі |
110 |
- |
- |
||||
|
Інші фінансові доходи |
120 |
- |
- |
||||
|
Інші доходи |
130 |
- |
- |
||||
|
Продовження дод. Ж |
|||||||
|
Фінансові витрати |
140 |
- |
- |
||||
|
Втрати від участі в капіталі |
150 |
- |
- |
||||
|
Інші витрати |
160 |
- |
- |
||||
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
|
||||||
|
прибуток |
170 |
- |
- |
||||
|
збиток |
175 |
-1241,5 |
-1081,6 |
||||
|
Фінансові результати від припиненої діяльності після оподаткування та/або прибуток або збиток від переоцінки необоротних активів та груп вибуття |
|
||||||
|
прибуток |
176 |
- |
- |
||||
|
збиток |
177 |
- |
- |
||||
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
- |
- |
||||
|
Фінансові результати від звичайної діяльності : |
|
||||||
|
прибуток |
190 |
- |
- |
||||
|
збиток |
195 |
-1241,5 |
-1081,6 |
||||
|
Надзвичайні : |
|
||||||
|
доходи |
200 |
- |
- |
||||
|
витрати |
205 |
- |
- |
||||
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
- |
- |
||||
|
Чистий : |
|
||||||
|
прибуток |
220 |
- |
- |
||||
|
збиток |
225 |
-1241,5 |
-1081,6 |
||||
|
II. Елементи операційних витрат |
|||||||
|
Найменування показника |
Код рядка |
За звітний |
За попередній |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||||
|
Матеріальні затрати |
230 |
14150,0 |
14678,0 |
||||
|
Витрати на оплату праці |
240 |
14,8 |
54,9 |
||||
|
Відрахування на соціальні заходи |
250 |
23,0 |
4,2 |
||||
|
Продовження дод. Ж |
|||||||
|
Амортизація |
260 |
1787,6 |
1836,5 |
||||
|
Інші операційні витрати |
270 |
528,0 |
263,8 |
||||
|
Разом |
280 |
16503 |
16837 |
||||
|
III.Розрахунок показників прибутковості акцій |
|||||||
|
Найменування показника |
Код рядка |
За звітний |
За попередній |
||||
|
Середньорічна кількість простих акцій |
300 |
- |
- |
||||
|
Скоригована середньорічна кількість простих акцій |
310 |
- |
- |
||||
|
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію |
320 |
- |
- |
||||
|
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію |
330 |
- |
- |
||||
|
Дивіденди на одну просту акцію |
340 |
- |
- |
Мета і завдання управління фінансовою стійкістю підприємства
еханізм управління фінансовою стійкістю підприємства
Елементи забезпечення
Вибір інстру ментів управ ління фінансо вою стійкістю
Інформаційно-аналітичне забезпечення
Нормативно-правове забезпечення
Програмно-технічне забезпечення
Кадрове забезпечення
Політика управ ління обсягами діяльності
Політика управ ління активами
Політика управ ління капіталом
Політика управ ління грошовими потоками
Стратегія управ ління фінансовою стійкістю
Методи управ ління фінансовою стійкістю
Виявлення ризику
Вимірювання ризику
Контроль ризику
Моніторинг ризику
Планування і прогнозування результатів управління фінансовою стійкістю
Аналіз ефективності управління фінансовою стійкістю та розробка
практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління фінансовою стійкістю
Управління ризиком
Аналіз політики управління підприємством