Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Нац.багат-во Укр. – це сума матер-их і дух-их благ, які є в розпорядженні сусп-ва. Воно нагромаджується суспільством протягом усієї історії його існування. НБУ харак-зує екон.сутність і рівень добробуту народу.
Згідно з концепцією балансу народного господарства національне багатство — це сукупність матеріальних благ, якими розпоряджається суспільство та які створені працею людей за попередній період свого розвитку.
За системою національних рахунків національне багатство визначається як сума чистого власного капіталу всіх господарюючих суб’єктів, тобто в нього включаються, крім матеріальних благ і ресурсів, також невиробничі матеріальні активи (авторські права, ліцензії і т. п.), фінансові активи (проте вираховуються фінансові зобов’язання).
НБУ поділяється на природне (земля, ресурси, води )і суспільне. Суспільне в свою чергу поділ-ся на матер-не і нематер-не. До матеріальних віднос: всі виробничі фонди країни, майно домашніх господарств, товарні запаси агропромислового комплексу, фонди соц.сфери. До нематеріальних: виробничий досвід, науковий потенціал, культурні цінності. Основну його частину становить матеріальне багатство, тобто сукупність нагромаджених засобів виробництва й предметів споживання. Крім того, національне багатство включає також нематеріальні, духовні цінності, такі як виробничий досвід, освітній потенціал, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, культурні цінності тощо.
Національне майно – все те, що повністю відтворюється працею людини. Нац.майно є захист населення та економіки країни різного характеру. Оцінка національного майна провадиться в грошовому вираженні, природних ресурсів – у натуральному вираженні. Загально-державне прагнення до збільшення екон-ої потужності країни, що виражається у кінцевому рахунку величиною нац-ого багатства безпосередньо повязано з прагненням до зменшення розміру втрат від наслідків НС.
У структурі національного багатства вирізняються насамперед виробничі фонди (основні й оборотні), основні фонди соціальної сфери (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні об'єкти, житлові будинки), а також особисте майно населення. Крім того, важливим компонентом національного багатства є природні багатства - корисні копалини, ліси, земля, вода. (див.пит.1)
НД: «Постанова КМУ від 24 березня 2004 р. N 368 Про затвердження Порядку класифікації НС за їх рівнями»
Класифікація НС за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та ліквідацією їх наслідків.
Для визначення рівня НС встановлюються такі критерії: 1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС; 2) кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела НС загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено; 3) розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела НС, розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків НС техногенного і природного характеру, затвердженої постановою КМУ від 15 лютого 2002 р. N 175
Головними компонентами народного господарства є дві сфери - виробнича і невиробнича. Кожна з них виконує відповідні функції. Перша забезпечує сама себе, невиробничу сферу та населення різноманітними товарами, а друга - в основному послугами матеріального та нематеріального характеру. Співвідношення між цими сферами, як правило характеризується показниками зайнятості. У розвинених країнах світу це співвідношення має тенденцію до збільшення питомої ваги невиробничої сфери і зменшення виробничої у всьому народному господарстві.
В Україні переважає виробнича сфера, але існує повільна тенденція до збільшення питомої ваги невиробничої сфери. Велика перевага виробничої сфери над невиробничою за кількістю зайнятих свідчить про те, що тут дуже низька продуктивність праці. . Вона включає: промисловість, будівництво, сільське господарство, лісове господарство, транспорт і зв’язок, торгівлю, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівлю та збут. Невиробнича сфера народного господарства України має у своєму складі дві важливі групи галузей. Перша з них включає освіту, науку і наукове обслуговування, культуру, мистецтво, охорону здоров’я, соціальне забезпечення та фізкультуру і задовольняє в основному духовні та фізичні потреби населення. Характерно, що частка зайнятих у цих галузях зростає. Друга група галузей невиробничої сфери - це в основному види діяльності, що задовольняють інші нематеріальні потреби в послугах. Сюди входять: житлово-комунальне господарство, невиробничі види побутового обслуговування населення, пасажирський транспорт і зв’язок, органи управління, кредитування та державне страхування. Всі ці галузі, за винятком управлінських, будуть зростати.
Забезпечення системи державних і суспільних заходів спрямовується на охорону людських, природних, матеріальних ресурсів і цінностей від НС обумовлює Економіка ПБ.
Предмет курсу – с-ма екон-их відносин, присутня в ЕДС для попередження та лікв.НС, тобто сук-сть екон-их відносин, що виникають у процесі надання послуги безпеки в соціально-ек. системі держави
Завдання ЕПБ – досягнення з найменшими витратами максимальної ефективності процесу забезпечення ПБ суспільства, збільшення її ролі і значення шляхом надання послуг як в середині держави, так і за її межами.
1.Пізнавальна - полягає у засвоєнні задач ДСНС стосовно економічного заб-ня безпеки держави. 2.Критична – виявлення досягнень та недоліків в екон-му забезпеченні СіЗ, аналіз екон-ої обстановки функціонування ЕПБ. 3.Прогностична – розробка наукових прогнозів, виявл-ня перспектив і тенденцій екон-го забезпечення СіЗ. 4. Теоретико-пізнавальна - полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів і категорій, істотні причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутрішні суперечності, подолання яких забезпечує поступальний розвиток суспільства.5. Практична - полягає в обґрунтуванні практичного застосування ек-их законів для вирішення госп-их завдань, здійснення ек-ої політики, яка б якомога повніше відповідала інтересам людини, колективу, сусп.-ва; раціон-их форм управління господарством; здійсненні практичних заходів щодо розв'язання ек-их суперечностей, досягнення ефективних результатів розвитку вир-ва і зростання добробуту населення
Фінансове заб-ня СЦЗ є невідємною частиною держ д-сті щодо охорони життя і здоровя люд., нац.-го багатства і навкол.середовища. Під МТЗ та фін.забез-ям СЦЗ розуміють с-му товарно-грошових і господарських відносин, які виникли між органами влади та підрозділами СЦЗ з інш. в процесі централізованого постачання фін-их, матер-их і техніч. ресурсів, викон-ня договорів купівлі-продажу. Стуктура фін-их зв’язків ОтаП ПБ з урах-ям їх специфіки встановлена наказами ДСНС і закладена у відомчі нормат.акти і положення, що визнач.компетенцію окремих суб’єктів упр-ня у сфері фін.заб-ня.
Фінансування ДСНС не має на меті отримання прибутку та зд-ся на основі принципу держ-го фінансування: * фін-ня підрозділів є кошторисним і має плановий хар-ер; *обґрунтованість кошторису видатків за видами і напрямками бюджетних асигнувань, а також ек-ну доцільність і раціон.викор-ня виділених коштів; *фін-ня має нести цільовий хар-ер.
Фінанси – це с-ма ек-их відносин між юридич. І фіз.. особами, а також між окремими державами щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу і перерозподілу ВВП і НД. Фінанси обслуговують кругооборот та оборот виробничих фондів у грошовій, виробничій і товарній формах, а також охоплюють широкий спектр податкових платежів населення, позики, лотереї, вклади в банки тимчасово вільних грошей. Через фінансові важелі держава, у свою чергу, надає населенню кредити, регулює індивідуальну трудову діяльність, здійснює управління соціально-економічними. процесами, визначає темпи та пропорції суспільного відтворення.
Види фінансів: 1.Державні : загальнодержавні, регіональні, муніципальні, фінанси держ-их підприємств,установ,організацій,що зд-ють некомерційну д-сть. 2.Фінанси громадських обєднань: різних спілок, політ.партій, громадських рухів, благодійних фондів. 3.Приватні : приватних п-в, комерц-их установ, домогосподарств.
Держ.фінанси – це с-ма грошових фондів, які має держава і які спрямовуються на фінансове заб-ня її функцій.
Розпорядники бюдж коштів – підрозділи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бедж-их асигнувань, взяття бедж-их зобов’язань та зд-ня видатків з бюджету.
За обсягом наданих прав розпорядники поділ на : - головних розпорядників, - розпорядники нижчого рівня. Головні розпорядники коштів ДБУ затв законом про держ бюджет Укр шляхом встановлення їм бедж призначення.
ДСНС є головним розпорядником БК.
Кошторис – це план доходів і видатків. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Кошторис має дві складові:
· загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією основних функцій;
· спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.
Існують наступні види кошторисів:
індивідуальні кошториси – це кошториси, які складаються бюджетними організаціями. Причому незалежно від того, веде бюджетна організація облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, індивідуальний кошторис та план асигнувань складаються за кожною виконуваною нею функцією;
· зведені кошториси – це зведення показників індивідуальних кошторисів розпорядників коштів бюджету нижчого рівня за функціональною класифікацією, що складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються;
· кошториси на централізовані заходи – це кошториси, до яких включаються асигнування тільки в тих випадках, коли проведення таких заходів за рахунок коштів бюджету дозволено законодавством України (централізовані заходи здійснюються головними розпорядниками).
Фінансування заходів у сфері цивільного захисту здійснюється з Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів підприємств, інших джерел, не заборонених законодавством. Джерела фінансування: 1) Основне джерело – державний бюджет, 2)Додаткові джерела – місцеві бюджети, кошти від надання платних послуг, 3) Пожертвування фіз. Та юрид осіб, відрахування від сплати майнових видів страхування, 4) Кошти, які надходять на підставі договорів об’єктів.
Державний бюджет – це фінансовий план утворення і використання грошових фондів держави протягом року, інакше кажучи – це баланс доходів і витрат держави, який складає міністерство фінансів.
Державний бюджет (місцеві бюджети) завжди складається з двох частин: доходної і витратної. Доходна частина показує обсяги і джерела доходів бюджету, а витратна – бюджетні видатки та їх обсяги.
Бюджетна організація – це установа або заклад, д-сть якого фін-ся з держ бюджету. Бюдж установи є неприбутковими. До них відносять: * ВРУ, *Адмін.Президента, *Міністерства і відомства, * органи місцевого самоврядування, * п-ва, установи, орг.-її, що фін-ся з бюджету, * місцеві держадміністрації, * всі бюджетні орг-її, що зд-ють свою д-сть на підставі положення.
Осн д-сть бедж орг.-ій - це д-сть відповідно до потреб суспільства.
*організовує та виконує фінансово-економічну роботу в апараті ДСНС України, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів;
* здійснює у межах повноважень внутрішній фінансовий аудит, контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, у тому числі міжнародних;
Державний фінансовий контроль — комплекс цілеспрямованих заходів органів, їх підрозділів чи службових осіб, які здійснюють державний фінансовий контроль у межах повноважень, встановлених законодавством України, з метою упередження, виявлення та припинення фінансових правопорушень на підконтрольному об'єкті щодо його фінансово-господарської діяльності, а також забезпечення законності, фінансової дисципліни та ефективності формування і витрачання коштів, у тому числі бюджетних, та інших активів у процесі володіння, розпорядження, використання і відчуження державного майна, відшкодування збитків та встановлення міри відповідальності у разі порушення фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства.
Відповідно до чинного законодавства всі установи, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, щорічно проходять попередній і поточний контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів, який здійснюють органи Державного казначейства.
Попередній контроль - це контроль, що здійснюється під час реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, в тому числі фінансових.
Поточний контроль - це контроль за розрахунками між розпорядниками бюджетних коштів та їх одержувачами.
В результаті контролю, на підставі наявних підтверджувальних документів та нормативно-правових актів, здійснюється перевірка законності проведених платежів, їх відповідності обліковому відображенню та правильності оформлення розрахункових документів.
Резервний фонд — один із видів бюджетних резервів, кошти якого призначені для забезпечення невідкладних витрат на заходи, які не могли бути передбачені при затвердженні бюджетів або викликані надзвичайною ситуацією.
Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.
Структура резервного фонду:
1)Фінансові резерви – це грошові ресурси, що резервуються державою, окремими управл-ями у сфері ек-ки і фінансів, а також підприємствами, орг.-ями, установами для заб-ня непередбачених витрат і спец потреб.
2)Матеріальні резерви – будівельні матеріали, паливо, медикаменти, продовольство, техніка, технічні засоби та ін. ТМЦ, признач для проведення невідкладних віднов робіт і заходів, спрямованих на запобіг та лік від НС Тта П хар-ру.
ЗУ «Про держ матеріальний резерв» визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та поновлення запасів державного резерву.
Державний матеріальний резерв – особливий держ запас матеріальних цінностей, признач для викор-ня в цілях і порядку, передбач законом про ДМР.
Структура ДМР: 1)мобілізаційний резерв – признач для забезпечення розгортання вир-ва військової та інш пром.-ої продукції, ремонту військової техніки в особливий період, 2)запаси сировини мат-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави, 3)запаси МТР для викон-ня першочергових робіт на час ліквідації наслідків НС та для викон-ня інших заходів, передбачених законом.
1)стратегічний резерв – створ КМУ для проведення першочергових робіт для ліквідації НС і надання допомоги постраждалим;
2)оперативний – ДСНС для оперативного реагування на НС;
3)відомчий – за специфікою діяльності;
4)районні та місцеві резерви – рада міністрів АРК, міськими районними держадміністраціями та виконкомами рад міст міського значення;
5)об’єктів – створений суб’єктами господ-ої д-сті, у власності або у користуванні яких є об’єкт підвищеної небезпеки.
Створення, утримання та поповнення резервів може зд-сь за рахунок добровільних пожертвів.
Мінекономрозвитку (уповноважений місцевий орган) є відповідальним за підготовку та подання проектів рішень про виділення коштів з резервного фонду бюджету.
У разі визнання доцільності та можливості виділення коштів з резервного фонду бюджету Мінекономрозвитку (уповноважений місцевий орган) готує відповідний проект рішення, в якому повинно бути визначено: * головного розпорядника бюджетних коштів, якому виділяються кошти з резервного фонду бюджету; * напрям використання коштів з резервного фонду бюджету; * обсяг коштів, який пропонується надати з резервного фонду бюджету; * умови повернення коштів, виділених з резервного фонду бюджету.
Мінекономрозвитку (уповноважений місцевий орган) погоджує проект рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету з Мінфіном і подає його в установленому порядку на розгляд КМУ (Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій держадміністрації, виконавчому органу відповідної ради)
Постановою КМУ № 415 встановл напрями використання коштів резервного фонду держ і місцевого бюджету і встановлює процедури, пов’язані з виділенням коштів резервного фонду та звітування з їх використання.
Кошти резервного фонду бюджету можуть використовуватися на здійснення: а) заходів з ліквідації наслідків НС техногенного, природного, соціального характеру; б) інших непередбачених заходів, які відповідно до законів можуть здійснюватися за рахунок коштів бюджету, але не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, тобто на момент затвердження бюджету не було визначених актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної ради, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради підстав для проведення таких заходів.
До непередбачених заходів не м.б.віднесені: а) обслуговув та погашення держ боргу, боргу АРК та місцевого самоврядування; б) додаткові заходи, що забезпечують виконання бюджетної програми; в) капітальний ремонт або реконструкція, крім випадків, пов’язаних з ліквідац НС; г) придбання житла, крім випадків аварійного відселення мешканців внаслідок НС; д) надання гуманітарної чи іншої допомоги.
Постанова ВРУ від 22.02.1996р. «Про затвердження Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів України».
Резервний фонд КМУ утворюється відповідно до ЗУ "Про бюджетну систему України" для фінансування невідкладних витрат у народному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, не передбачених і які не могли бути передбачені під час затвердження Державного бюджету України на відповідний рік. Резервний фонд передбачається в Державному бюджеті України в розмірі не більше 1% обсягу видатків державного бюджету. Загальна сума резервного фонду на кожний рік затверджується ВРУ в порядку, встановленому ЗУ "Про бюджетну систему України".
Звернення про виділення коштів з резервного фонду бюджету подаються:
* щодо видатків державного бюджету - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (далі - заявники) до Кабінету Міністрів України;
* щодо видатків місцевих бюджетів - підприємствами, установами, організаціями (далі - заявники) до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.
У зверненні зазначається: * напрям використання коштів резервного фонду бюджету; *головний розпорядник бюджетних коштів, якому пропонується виділити кошти з резервного фонду бюджету (у разі необхідності); * обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету, в тому числі на умовах повернення; * підстави для здійснення заходів за рахунок бюджету;* інформація про можливість (неможливість) фінансування зазначених заходів за рахунок інших джерел та наслідки у разі, коли кошти з резервного фонду не будуть виділені.
До звернення обов'язково додаються: *розрахунки обсягу коштів з резервного фонду бюджету; * перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та інших заходів; * документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування (у разі відсутності договору страхування - пояснення заявника про причини непроведення страхування); * інша інформація, що підтверджує необхідність виділення коштів з резервного фонду бюджету на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій з урахуванням факторів їх поширення, розміру завданих збитків та людських втрат і кваліфікаційних ознак надзвичайних ситуацій, проведення заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також інших заходів.
Позабюджетна діяльність бюджетних установ – це надання платних послуг, виконання робіт чи іншої діяльності, пов’язаних з основною д-стю установи, заходи від якої спрямовані на здійснення видатків, передбачених в єдиному кошторисі і не мають не меті отримання прибутку.
Від позабюджетної д-сті установи, отримані доходи назив – позабюджетними коштами. Це кошти, які установа отримала понад асигнування, що виділяють їм з державного та місцевого бюджету.
Позабюджетні кошти поділяються за принципом походження і використання:
ºспеціальні кошти; ºдепозитні кошти; ºсуми за дорученнями ºінші позабюджетні кошти. Вони використовуються строго за цільовим призначенням.
Спеціальні кошти – це доходи бюджетних установ і організацій, які вони одержують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції або іншої діяльності, що здійснюється відповідно до затверджених нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням відповідно до єдиного кошторису доходів і витрат установ.
Суми за дорученнями – це кошти, які бюджетні установи й організації одержують від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб і благодійних фондів для виконання певних доручень.
Депозитні суми – це кошти, що надходять у тимчасове розпорядження бюджетних установ і організацій і з настанням відповідних умов підлягають поверненню.
Інші позабюджетні кошти – це позабюджетні кошти, що не входять до складу спеціальних коштів, сум за дорученнями і депозитних сум.
Аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами складається з постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування та надання додаткових платних послуг.
Постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами (формуваннями) здійснюється на підставі договору на постійне та обов'язкове обслуговування.
Постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами передбачає:
до дій за призначенням;
Постанова КМУ № 1102 від 26 жовтня 2011 р. «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій» (Додаток 2)
1. Послуги з проведення спеціальних робіт та робіт з профілактики обладнання:
1) позапланове депресійне і газове знімання; 2) очищення вентиляційних каналів системи головного провітрювання гірничих підприємств від пилових відкладень; 3) забезпечення протипожежного захисту об'єктів під час виконання вогневих робіт; 4) позаплановий відбір проб та проведення аналізу повітря, води, пилу тощо у гірничих виробках, здійснення контролю за радіаційним станом виробок; 5) вогнезахисне оброблення та просочення, просочення антисептиками лісоматеріалів, дерев'яних конструкцій, БіС, горючих елементів кріплення гірничих виробок, ціликів,відбитого вугілля та інших легкозаймистих матеріалів; 6) проведення навчання з питань: користування засобами саморятування і первинними засобами пожежогасіння у спеціальних димних камерах; монтажу протиаварійного устаткування під час вик-ня бурових робіт; 7) забезпечення протиаварійного захисту об'єктів і територій під час проведення зливно-наливних операцій з пально-мастильними матеріалами та спеціальними рідинами, перекачування рідин та газів; 8) зведення споруд захисного призначення; 9) підготовка робітничих кадрів для сфери цивільного захисту; 10) проведення професійного навчання кінологів для проведення пошуково-рятувальних робіт.
2. Послуги, що надаються з використанням спеціальних засобів захисту та оснащення: 1) здійснення заходів з обслуговування масових вибухів на гірничих підприємствах; 2) проведення огляду технічного стану засобів саморятування та їх знешкодження; 3) відбір та транспортування у спеціалізовані лабораторії проб води, повітря, ґрунту; 4) проведення аналізу води, повітря, харчових продуктів, ґрунту та будівельних матеріалів на вміст хімічних речовин; 5) збирання, затарювання, нейтралізація та транспортування шкідливих речовин до спеціально відведених місць і об'єктів; 6) здійснення заходів з: дезактивації, дегазації, дезінфекції, демеркуризації, дератизації та дезінсекції будівель, споруд, приміщень, техніки, обладнання, матеріалів, земельних ділянок тощо, визначення рівня спеціального оброблення та просочення, якості дегазування речовин; дозиметрії територій, БіС, приміщень, будівельних матеріалів, металевих конструкцій, транспортних засобів; 7) ремонт, технічне обслуговування, випробування, тарування та заправлення дихальних апаратів стисненим повітрям і киснем, спорядження інших засобів індивідуального захисту органів дихання та проведення аналізу якості хімічних поглинальних речовин;8) нав'язування та проведення випробувань пожежних рукавів; 9) проведення навчання з питань захисту населення і територій від наслідків НС техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, користування засобами захисту; 10) вивчення туристичних маршрутів, розроблення їх технічних описів та облаштування таких маршрутів; 11) облаштування, ремонт та розчищення водостоків, водопровідних і каналізаційних колекторів та мереж, установлення санітарно-технічного обладнання, очищення колодязів від сторонніх предметів; 12) розбирання або знесення будівель, споруд і металоконструкцій із застосуванням вибухових речовин; 13) зрізування дерев у важкодоступних місцях;14) очищення від льоду і снігу дахів будівель та споруд; 15) відкачування води, зокрема із затоплених об'єктів16) відкривання квартир на замовлення громадян, зняття ґрат на вікнах і балконах; 17) монтаж та демонтаж споруд, будівельних конструкцій та вантажів із застосуванням автокранів та авіаційних транспортних засобів; 18) технічне обслуговування газонебезпечних закритих ємностей, колекторів; 19) здійснення підводно-пошукових заходів, не пов'язаних з НС;20) монтаж та зварювання під водою;
3. Послуги з розроблення та виготовлення обладнання для виконання аварійно-рятувальних робіт: 1) розроблення, виготовлення, монтаж і налагодження обладнання, необхідного для забезпечення протиаварійного захисту об'єктів, безпечного обслуговування та експлуатації нафтових, газових і розвідувальних свердловин; 2) супроводження проектних робіт із створення та впровадження систем зв'язку і сигналізації аварійно-рятувальних служб та об'єктів, що ними обслуговуються.
Вартість функціонування структурних підрозділів АРС у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах НС або загрози її виникнення у кількості____ оперативних одиниць складає _______ грн. на рік. Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається і виконаний згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами. Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджувальних документів (актів, відомостей обліку робочого часу тощо). За додатковою угодою сторін можливі інші види розрахунків, що не порушують чинне законодавство України. За взаємною згодою сторін вартість обслуговування згідно з Договором може змінюватись шляхом унесення змін і доповнень до Договору.
Постанова КМУ № 1102 від 26 жовтня 2011 р. «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій» (Додаток 1)
1. Проведення лекцій, занять, семінарів на протипожежну тематику та занять на договірних засадах із спеціалістами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій з правил пожежної безпеки. 2. Забезпечення пожежної охорони об'єкта, у тому числі із залученням техніки, під час проведення культурно-масових заходів та спортивних змагань. 3. Розроблення інструкцій, планів евакуації та ін нормативних документів з питань ЦЗ для підприємств, установ та організацій. 4. Забезпечення пожежної охорони об'єкта, у тому числі на виїзній техніці, під час проведення робіт з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки, зливно-наливних операцій з нафтопродуктами і перекачування газів та газових сумішей, вогневих робіт. 5. Визначення показників пожежної небезпеки речовин, матеріалів та виробів. 6. Організація та проведення випробувань щодо визначення показників пожежної безпеки будівельних та інших матеріалів і конструкцій. 7.Залучення пожежної техніки для випробування опресування, промивання, продавлювання систем водопостачання та їх обладнання. 8. Зарядження, ремонт, технічне обслуговування та випробування апаратури ГДЗС, захисту органів дихання, балонів, у яких містяться гази під високим тиском. 9. Перевірка та випробування пожежних гідрантів, внутрішніх пожежних кранів та їх обладнання пожежними рукавами. 10. Ремонт і технічне обслуговування пожежних водоймищ, їх наповнення і відкачування, очищення колодязів. 11. Ремонт, обслуговування та випробування пожежних рукавів. 12. Виготовлення та встановлення покажчиків пожежних гідрантів і водоймищ, пристосування водонапірних башт для забору води. 13. Підготовка виставок пожежної техніки, надання зразків пожежної техніки, пожежно-технічного обладнання для експонування на виставках, використання на кінозйомках та проведення ін комерційних заходів. 14.Виготовлення пожежних щитів, іскрогасників та ін. продукції протипожежного призначення. 15. Ремонт, випробування, зарядження та перезарядження вогнегасників, виготовлення та відновлення їх деталей. 16. Проведення робіт з вогнезахисного оброблення конструкцій, матеріалів, тканин, будівель і споруд, горючих елементів кріплення гірничих виробок, ціликів, відбитого вугілля та інших легкозаймистих матеріалів. 17. Монтаж, ремонт і перевірка надійності блискавкозахисту та замірювання опору ізоляції електромереж і електроустатковання. 18. Налагодження, ремонт і технічне обслуговування систем автоматичного пожежогасіння, пожежної сигналізації, димовидалення та інших автоматичних систем протипожежного захисту. 19. Підключення суб'єктів господарювання та громадян до системи централізованого пожежного та техногенного спостереження за пожежною та техногенною автоматикою об'єктів та її технічне обслуговування. 20. Відкачування води, очищення від льоду та снігу покрівель будинків, відкривання квартир громадян та ґрат на вікнах і балконах.
Наказ МНС, МінФін Укр, МінЕкономіки Укр від 25 липня 2006 р. N 476/724/251 «Порядок внесення суб'єктами госп-ня та фіз особами плати за надання платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони МНС України»
Умови оплати замовленої послуги визначаються відповідно до цього Порядку. Надання замовленої послуги підтверджується Актом здавання-приймання послуги (додаток до Порядку). Відмову від надання вже замовленої послуги, а також заяву на повернення коштів за ненадану послугу замовник надає керівнику відповідного підрозділу Державної пожежної охорони МНС України виключно у письмовій формі. Повернення коштів за ненадану послугу здійснюється за письмовою заявою замовника. Оплата за надані послуги здійснюється на підставі Тарифів. Розрахунки за надання послуг здійснюються шляхом попередньої (повної або часткової) оплати або за фактом їх надання. Оплата здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банківські установи та/або відділення поштового зв'язку. Підтвердженням оплати послуг є платіжне доручення банківської установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення або касовий документ установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж. Кошти, одержані від надання платних послуг, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки підрозділів Державної пожежної охорони МНС України в органах Державного казначейства України. (АКТ здавання-приймання послуги)
Наказ МНС Укр від 13.07.2006 N 444 «Про затвердження Методики розрахунку витрат часу та вартості проведення органом держ пож нагляду оцінки (експертизи) п/п стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи»
Методика заст.-ся з метою єдиного підходу до розрахунку витрат часу посадової особи органу держ пож нагляду на проведення оцінки (експертизи) п/п стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної держ-ої експертизи, та для визначення вартості такої експертизи.
Розрахунок витрат часу визнач за формулою , де Тпр – прийом та перевірка інспектором держпожнагляду документів, доданих до заяви, Тор – витрати часу інспектора держпожнагляду на проведення експертизи п-ва, об'єкта, приміщення; на проведення проектно- кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи , То - оформлення (складання) текстової частини змісту висновків експертизи, Т - загальні витрати часу на здійснення експертизи.
31. Основні аспекти оплати праці в бюджетних установах.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників регламентуються Законом України «Про оплату праці».
Згідно Закону України „Про оплату праці”Стаття 1. Заробітна плата
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, яка виконується, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Стаття 2. Структура заробітної плати
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Стаття 3. Мінімальна заробітна плата
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).
32. Визначте поняття «Заробітна плата» та обґрунтуйте її структуру.
Згідно Ст. 1 ЗУ Про оплату праці вiд 24.03.1995 № 108/95-ВР
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Стуктура з/п Ст. 2 ЗУ Про оплату праці вiд 24.03.1995 № 108/95-ВР
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці . Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
33Система оплати праці в бюджетних установах
Основною формою оплати праці в бюджетних установах є погодинна, яка має два різновиди - штатно-окладну й погодинну системи оплати.
Штатно-окладна система оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів (рис. 1.2.1, 1.2.2). Вона має два варіанти. Для деяких бюджетних установ (охорони здоров'я, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації) у централізованому порядку встановлюється строго фіксований посадовий оклад. При цьому перевиконання працівником обов'язкової норми трудового навантаження не веде до підвищення заробітної плати. В інших установах, наприклад загальноосвітніх школах, оплата праці здійснюється за місячними ставками заробітної плати з установленням державою обов'язкової норми трудового навантаження. Цей різновид штатно-окладної системи оплати праці допускає перевиконання норми трудового навантаження і збільшення розміру заробітної плати пропорційно до фактично виконаного обсягу роботи.
Порядок установлення посадових окладів працівників вищих навчальних закладів
Порядок установлення посадових окладів працівників в установах охорони здоров'я
Місячні посадові оклади керівних працівників і спеціалістів центрального апарату міністерств, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, інших центральних органів виконавчої влади та урядових органів залежать від посади та органу виконавчої влади. Посадові оклади інших державних службовців залежать від посади. Оклади військовослужбовців залежать від посади й військового звання та за своєю економічною суттю є не заробітною платою, а грошовим забезпеченням.Для робітників, спільних для всіх бюджетних установ та організацій, установлено місячні оклади залежно від рівня кваліфікації роботи:
проста некваліфікована або допоміжна робота;
малокваліфікована робота;
кваліфікована (складна робота);
висококваліфікована (особливо складна та відповідальна) робота.
Погодинна система оплати праці передбачає наявність погодинних ставок.
Почасова форма оплати праці в бюджетних установах має дві системи - просту почасову й почасово-преміальну. Ступінь поширення останньої в бюджетних установах визначається їхніми фінансовими можливостями.
Показники преміювання залежать від характеру бюджетної установи.
34. Структура грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу МНС України.
Забезпечення особового складу органів та підрозділів цивільного захисту є невід'ємною частиною Державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.Згідно Закону України „Про правові засади цивільного захисту” ст. 90.„Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту”, держава гарантує оплату праці осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту з метою створення достатніх матеріальних умов для незалежного і сумлінного виконання ними службових обов'язків.Відповідно до Наказу МНС України від 10.06.2008 N 447 Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу МНС України визначається залежно від посади, спеціального звання, кваліфікації, наукового ступеня, вченого звання, тривалості та умов служби.Грошове забезпечення: Обов'язкові види грошового забезпечення:Посадовий окладОклад за спецзванняНадбавка за вислугу роківНадбавка за таємність.Додаткові види грошового забезпечення:Надбавка за ОУС (до 50 %)Премія.
35. Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МНС України.
Порядок розрахунку та виплати грошового забезпечення наведено у наказі МНС України №447 від 10.06.2008 року
Підставами для виплати грошового забезпечення є наказ начальника підрозділу про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ керівника навчального закладу про зарахування на навчання, наказ про зарахування в розпорядження відповідного начальника підрозділу та встановлення відповідних окладів, надбавок доплат тощо.Виплата грошового забезпечення проводиться один раз за поточний місяць у період з 20 до 25 числа У той же термін виплачується грошове забезпечення за перерахунками у зв'язку з присвоєнням чергового спеціального звання, призначенням на іншу посаду, зміною розміру відсоткової надбавки за вислугу років тощо.Виплата грошового забезпечення раніше встановленого терміну допускається лише у випадку:вибуття осіб рядового і начальницького складу у відпустки або переміщенні по службі - за поточний і наступний місяці, але не раніше ніж за три дні до вибуття у відпустку або до нового місця служби, не враховуючи вихідних і святкових днів;вибуття осіб рядового і начальницького складу у службові відрядження - за поточний місяць, якщо вони на день виплати грошового забезпечення за поточний місяць не можуть прибути до місця служби, але не раніше ніж за день до вибуття у відрядження, не враховуючи вихідних і святкових днів.При переведеннях по службі, пов’язаних із переїздом до іншого населеного пункту, у тому числі й при вибутті у навчальні заклади, із звільненням з посади, грошове забезпечення за попереднім місцем служби виплачується по день прибуття до нового місця служби, зазначений у приписі кадрової служби.Видача авансів у рахунок грошового забезпечення не допускається. При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом поділу суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.Якщо в період, за який виплачується грошове забезпечення, співробітник набуває права на отримання первинної або чергової надбавки за вислугу років, а також інших додаткових видів грошового забезпечення, то за час з дня виникнення цього права грошове забезпечення виплачується з урахуванням згаданих змін.Грошове забезпечення, що належить особі рядового і начальницького складу і своєчасно не виплачене йому або виплачене у меншому, ніж належно, розмірі, виплачується (здійснюється доплата різниці) за весь період, протягом якого особа рядового і начальницького складу мала право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Заяви і скарги осіб рядового і начальницького складу щодо грошового забезпечення беруться на облік і розглядаються в установленому чинним законодавством України порядку. Виплачене грошове забезпечення може бути стягнуто розпорядженням начальника підрозділу лиш в таких випадках:- якщо особа одержала грошове забезпечення у зв'язку з переведенням по службі, а переведення не відбулося;- якщо особа була відсутня на службі без поважних причин ;- невідповідності даних рапорту та дубліката грошового атестата. За час відсутності на службі без поважних причин (прогулу) – грошове забезпечення не виплачується.
36. Проаналізуйте порядок нарахування та виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу ДСНС країни.
Згідно Наказу МНСN 447Особам рядового і начальницького складу виплачується відсоткова надбавка за вислугу років до посадових окладів та окладів за персонально присвоєними спеціальними званнями у розмірах:
від 1 до 2 років - 5 відсотків;
від 2 до 5 років - 10 відсотків;
від 5 до 10 років - 20 відсотків;
від 10 до 15 років - 25 відсотків;
від 15 до 20 років - 30 відсотків;
від 20 до 25 років - 35 відсотків;
25 років і більше - 40 відсотків.
4.1.2. До вислуги років особам рядового і начальницького складу для виплати їм надбавки за вислугу років зараховуються в календарному обчисленні періоди: військової служби; служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;перебування на посадах службовців у підрозділах професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом за переліком посад і на умовах, які визначаються Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
37. Обґрунтуйте порядок нарахування та виплати надбавки за виконання особливо важливих завдань особам рядового і начальницького складу МНС України.
Згідно Наказу МНС N 447
Особам рядового і начальницького складу за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби виплачується надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років.Особам рядового і начальницького складу, які безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи; виконують спеціальні завдання, пов'язані з антитерористичною діяльністю, виплачується надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років.Розмір надбавки встановлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) на початку року із зазначенням конкретного розміру кожній особі рядового і начальницького складу залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань з урахуванням асигнувань на грошове забезпечення на поточний рік.Розмір зазначеної надбавки зменшується або надбавка скасовується у разі несвоєчасного, неякісного виконання завдань, що оформляється відповідними наказами керівника органу управління (підрозділу) із зазначенням причини зменшення розміру або скасування надбавки. Виплата зазначеної надбавки за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
38.Охарактеризуйте порядок виплати надбавки за спортивні звання особам рядового і начальницького складу МНС України.
Згідно Наказу МНС N 447
Особам рядового і начальницького складу, які мають спортивні звання, виплачується надбавка до посадових окладів у таких розмірах на місяць:за спортивні звання "Заслужений тренер", "Заслужений майстер спорту" - 20 відсотків від посадового окладу;за спортивне звання "Майстер спорту міжнародного класу" - 15 відсотків від посадового окладу; за спортивне звання "Майстер спорту" - 10 відсотків від посадового окладу. Надбавка за спортивне звання виплачується зазначеним особам рядового і начальницького складу, якщо вони є чи були членами національної збірної команди України або були членами національних збірних команд СРСР, країн СНД та Балтії не менше ніж один рік і їх діяльність відповідає за профілем спортивним званням.Відповідність спортивного звання профілю діяльності особи начальницького складу на займаній посаді визначається керівником, якому надано право призначення цих осіб на посади.У разі наявності двох або більше спортивних звань надбавка до посадового окладу виплачується за одним (вищим) спортивним званням. Надбавка за спортивне звання виплачується особам рядового і начальницького складу на підставі наказу начальника органу управління (підрозділу) про виплату зазначеної надбавки з дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і припиняється з дня, наступного за днем звільнення з посади, чи вступу у тимчасове виконання обов'язків за посадою, за якою виплата надбавки не встановлена.
39. Визначте порядок нарахування та виплати доплати за службу в нічний час особам рядового і начальницького складу МНС України.
Згідно Наказу МНС N 447
Особам рядового і начальницького складу, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за роботу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу. Роботою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів та установ службових обов'язків у період з 22 до 6 години. Під виконанням зазначених службових обов'язків слід розуміти:несення служби в складі чергових підрозділів, оперативно-аварійних груп тощо; виконання функцій з контролю за роботою органів та установ, а також сил і засобів, залучених для несення служби;участь у навчаннях та перевірках.Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є: графіки нарядів та чергувань, встановленим порядком затверджені керівниками органів управління (підрозділів); затверджені плани проведення навчань;письмові накази керівників органів управління (підрозділів)
про залучення працівників до роботи в нічний час. У наказі вказуються причини, що викликали необхідність залучення осіб рядового і начальницького складу до служби в нічний час, перелік працівників, які залучаються для її виконання, тривалість служби.Облік фактичного часу роботи в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення табеля із зазначенням кількості фактично відпрацьованих у нічний час годин.Виплата особам рядового і начальницького складу, що залучалися до служби в нічний час, доплати за службу у нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
40. Визначте порядок нарахування та виплати надбавки за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя.
Згідно Наказу МНС N 447
. Особам рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), виконання службових обов'язків яких пов'язано з ризиком для життя або здоров'я, установлюється надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя (далі - надбавка за ризик) у таких розмірах: особам рядового і начальницького складу підрозділів з охорони атомних електростанцій - до 50 відсотків посадового окладу; особам рядового і начальницького складу за час роботи на атомних електростанціях у період проведення навчань, участі в ліквідації пожеж та аварій - до 50 відсотків посадового окладу;особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в екіпажах літаків, вертольотів, надводних кораблів (суден), наземним авіаційним спеціалістам, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у підрозділах, служба в яких
пов'язана з виконанням стрибків з парашутом, відповідно - від 5 до 40 відсотків посадового окладу;особам рядового і начальницького складу в органах управління (підрозділах) за виконання службових обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя або здоров'я, - до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання.
41. Проаналізуйте порядок преміювання осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів ПБ
Згідно Наказу МНС N 447
Керівники органів управління (підрозділів) мають право здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальні результати діяльності. Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом Міністра на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.При обчисленні фонду преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) ураховується облікова чисельність осіб рядового і начальницького складу. У разі зміни облікової чисельності осіб рядового і начальницького складу, розмірів посадових окладів у розрахунок фонду преміювання вносяться відповідні зміни. . Премія особам рядового і начальницького складу виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадами, і до дня звільнення від виконання обов'язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних керівників органів управління (підрозділів).Премія особам рядового і начальницького складу також виплачується за час перебування у відпустці, на лікуванні, у службовому відрядженні в разі збереження посад за місцем служби. Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання за розрахунковий період. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих начальників.
42. За яких умов, керівники органу управління (підрозділів) позбавляють осіб рядового і начальницького складу премії повністю або частково?
Згідно Наказу МНС N 447
Керівники органу управління (підрозділів) позбавляють осіб рядового і начальницького складу премії повністю або частково за: невихід на службу без поважних причин;порушення встановленого керівником органу управління (підрозділу) розпорядку дня;уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (стані наркотичного сп'яніння); порушення статутних правил несення служби;невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним (педагогічним) складом, ад'юнктами, докторантами;втрату службового посвідчення, службових документів, бланків суворої звітності;невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на підрозділ завдань за призначенням;порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів,
які призвели до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю особам рядового і начальницького складу або іншим особам. Особи рядового і начальницького складу позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформляється наказом керівника органу управління (підрозділу) із зазначенням причин зменшення розміру премії на підставі поданих за командою в кінці кожного місяця рапортів безпосередніх начальників з клопотанням про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим особам рядового і начальницького складу. У разі позбавлення премії повністю або частково в рапортах зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього, та надаються матеріали службового розслідування.
43. Слухачам і курсантам навчальних закладів МНС денної форми навчання з дня зарахування виплачуються: Прийнятим на навчання з числа осіб рядового і начальницького складу - посадовий оклад за останньою основною штатною посадою в органах управління (підрозділах); оклад за спеціальним званням; відсоткова надбавка за вислугу років та інші доплати і надбавки постійного характеру, які особа отримувала за останньою штатною посадою на день направлення на навчання, та премія. Прийнятим з числа осіб цивільної молоді, - посадовий оклад за займаною посадою. У разі набуття слухачами або курсантами навчальних закладів МНС права на отримання надбавок і доплат у більш високому розмірі, зміни відсоткової надбавки за вислугу років, присвоєння чергового спеціального звання або зміни згідно з чинним законодавством системи грошового забезпечення в системі МНС у цілому розмір грошового забезпечення підлягає перерахунку з урахуванням нових умов. Курсантам, які отримали за результатами чергової екзаменаційної сесії добрі і відмінні оцінки, посадові оклади підвищуються:для тих, які отримали тільки відмінні оцінки, - на 50 відсотків посадового окладу;для тих, які отримали добрі та відмінні оцінки - на 25 відсотків посадового окладу. Особам начальницького складу, зарахованим до очної докторантури та ад'юнктури при вищих навчальних закладах МНС, за час навчання виплачується: посадовий оклад за останньою штатною посадою, яку вони обіймали до направлення на навчання, або посадовий оклад, який вони отримували після закінчення навчального закладу; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років та інші доплати і надбавки постійного характеру, які особа отримувала за останньою штатною посадою на день направлення на навчання, та премія. Особам рядового і начальницького складу, рекомендованим для вступу до ад'юнктури безпосередньо після закінчення вищих навчальних закладів, виплата грошового забезпечення здійснюється до дня зарахування на навчання, але не більше 2 місяців після закінчення вищого навчального закладу (у цей строк входить відпустка, надана після закінчення вищого навчального закладу), з розрахунку: Для випускників, які були зараховані на навчання з числа осіб цивільної молоді, - мінімального посадового окладу за посадою "Інспектор", окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.. Для випускників, за якими в період навчання зберігалося грошове забезпечення за останньою займаною посадою, - грошового забезпечення, яке вони отримували під час навчання, але не менше грошового забезпечення, обрахованого в порядку, визначеному підпунктом 8.5.1 цієї Інструкції. Виплата грошового забезпечення дійснюється вищими навчальними закладами, що рекомендували осіб рядового і начальницького складу для вступу до ад'юнктури
44. Особам рядового і начальницького складу,які перебувають на лікуванні в госпіталях, лікарнях, стаціонарах та в інших лікувальних закладах, звільненим від служби через хворобу на підставі листків звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність і на підставі листків звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність у зв'язку з доглядом за хворими членами сім'ї або у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, одержуваному на день вибуття особи рядового і начальницького складу на лікування,але не більш ніж за чотири місяці підряд, крім випадків, коли законодавством України передбачені триваліші строки перебування на лікуванні. Особам рядового і начальницького складу, які перебувають на лікуванні у зв'язку з пораненням, контузією чи каліцтвом, отриманими під час виконання службових обов'язків, грошове забезпечення виплачується за весь час перебування на лікуванні до дня вступу до виконання обов'язків за посадою або звільнення з органу управління (підрозділу). Виплата грошового забезпечення за час хвороби понад строки,допускається за рішенням Міністра, прийнятим на підставі висновку центральної експертно-лікарської комісії МНС щодо придатності особи рядового і начальницького складу до подальшої служби в органах управління (підрозділах). Якщо в період перебування на лікуванні чи у відпустці через хворобу в особи рядового і начальницького складу змінено оклад за займаною посадою, виникло право на збільшення надбавки за вислугу років або їй присвоєно чергове спеціальне звання начальницького складу, то виплата грошового забезпечення в нововстановлених розмірах провадиться з дня виникнення зазначеного права.
45. порядок виплати грошового забезпечення за час відпустки.
14.1. Особам рядового і начальницького складу, які відповідно чинного законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення (щорічні відпустки, у тому числі під час навчання у вищих навчальних закладах МНС, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах МНС та інших вищих навчальних закладах без відриву від служби, а також у зв'язку з допуском до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади МНС та інші вищі навчальні заклади; для лікування у зв'язку з хворобою; відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; інші додаткові відпустки, що визначені відповідними законами України), грошове забезпечення виплачується за весь період цих відпусток. Особам рядового і начальницького складу, які вибули у додаткові відпустки без збереження грошового забезпечення (соціальні відпустки; відпустки в разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку; інші додаткові відпустки без збереження грошового забезпечення, що визначені законами України), за час перебування в цих відпустках грошове забезпечення не виплачується. Особам рядового і начальницького складу за час перебування у відпустках для догляду за дитиною грошове забезпечення не виплачується. Особам рядового і начальницького складу, яким надається додаткова відпустка без збереження грошового забезпечення, призначається державна допомога для догляду за дитиною згідно із Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"Особам рядового і начальницького складу за час відпусток, грошове забезпечення виплачується в розмірі, встановленому за основною (а не тимчасовою) штатною посадою на день вибуття у відпустку.Якщо в період перебування у відпустках, в особи рядового або начальницького складу змінено оклад за займаною посадою, виникло право на збільшення окладу чи надбавки за вислугу років або їй присвоєно чергове спеціальне звання начальницького складу, то після повернення з відпустки провадиться відповідний перерахунок. Перерахунок не провадиться, якщо в період перебування у відпустці посадовий оклад особи рядового і начальницького складу змінився у зв'язку з призначенням її на іншу посаду.Виплата грошового забезпечення раніше встановленого терміну допускається лише у випадках: вибуття осіб рядового і начальницького складу у відпустки або переміщенні по службі - за поточний і наступний місяці, але не раніше ніж за три дні до вибуття у відпустку або до нового місця служби, не враховуючи вихідних і святкових днів;Особам рядового і начальницького складу, у разі їх хвороби на день виходу з відповідної відпустки для догляду за дитиною з дня, наступного за днем закінчення відпустки для догляду за дитиною, виплачується грошове забезпечення за останньою штатною посадою.
46. порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки особам рядовогоі начальницького складу ДСНС.
Особам рядового і начальницького складу за рішенням начальника органу управління (підрозділу) один раз на рік може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових
питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення. Підставою для виплати особі рядового і начальницького складу матеріальної допомоги є рапорт особи рядового з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ начальника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати (із обов'язковим зазначенням суми) зазначеної матеріальної допомоги.
Начальнику органу управління (підрозділу) матеріальна допомога надається на підставі його рапорту та наказу вищого керівника (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Матеріальна допомога особам рядового і начальницького складу надається за місцем штатної служби. При визначенні розміру матеріальної допомоги до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться: посадові
оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія (у розмірі, що не перевищує розміру, затвердженого Положенням про преміювання осіб
рядового і начальницького складу (пункт 5.1 цієї Інструкції), які встановлені особі рядового або начальницького складу на день звернення.При наданні матеріальної допомоги особам рядового і
начальницького складу, які перебувають у розпорядженні відповідних керівників органів управління (підрозділів), до розрахунку беруться оклади грошового утримання, доплати та надбавки (в тому
числі щомісячна премія), які вони отримували за останніми штатними посадами. Матеріальна допомога заминулий рік у поточному році не виплачується.Особам рядового і начальницького складу, за рішенням начальника органу управління (підрозділу) одинраз на рік може надаватися матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, при наданні щорічної основної відпустки в розмірах, що не перевищують їх місячного грошового забезпечення.Підставою для виплати особі рядового і начальницького
складу матеріальної допомоги є рапорт особи рядового і начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ начальника органу управління
(підрозділу) на здійснення виплати (із обов'язковим зазначенням суми) зазначеної матеріальної допомоги.Матеріальна допомога надається за місцем штатної служби. У разі переміщення особи рядового і начальницького складу по службі в інші органи управління (підрозділи) в грошовому атестаті зазначається, у якому розмірі та за який період особі рядового і начальницького складу виплачена матеріальна допомога. Якщо матеріальна допомога не надавалася, робиться запис "Матеріальна допомога за ______ рік не виплачувалася". Матеріальна допомога за минулий рік у поточному році не виплачується.
47. розкрийте зміст поняття «соц. захист». Основні види соц. забезпечення ос. складу органів і підрозділів ДСНС
Соц. захист (забезпечення) – передбачена законодавством система матеріального забезпечення та обслуговування громадян у старості на випадок хвороби, повної чи часткової втрати працездатності, втрати годувальника, а також сімей в яких є малолітні і неповнолітні діти.
Основні види соц. Забезпечення ос. складу ДСНС:
48. проаналізуйте основні державні соц. стандарти (ДСС) та держ. соц. гарантії
Держ.соц.стандарти – встановлені законодавством та іншими НПА соц. норми і нормативи на базі яких визначають рівні основних держ.соц гарантій. Держ.соц. гарантії – встановлені законом мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соц. допомоги і ін. соц. виплат, які забезпечують рівень життя не нижче від прожиткового мінімуму (вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також товарів і послуг необхідних для забезпечення основних соціальних і культурних потреб особистості).
49.соц захист як виключне право громадянина України
Статтею 46 Конституції України передбачено: "Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставив, а також у старості та я інших випадках, передбачених законом.Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організація, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.Відповідно до актів законодавства встановлюються конкретні гарантії права на соціальний захист таких категорій населення:1) працівників;2) ветеранів війни. Збройних Сил і праці;3) громадян похилого віку;4) інвалідів;5) безробітних;6) вагітних жінок;7) дітей-сиріт та деяких інших категорій дітей;8) сімей, які втратили годувальників та ін.Так, відповідно до статей 253-258 КЗпП України, усі працівники підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню, яке здійснюється державою за рахунок внесків на соціальне страхування. У порядку державного соціального страхування працівники, а у відповідних випадках і члени їх сімей забезпечуються:а) допомогою по тимчасовій непрацездатності, а жінки, крім того, допомогою по вагітності, родам і догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років;б) допомогою з нагоди народження дитини; допомогою на поховання;в) пенсіями по старості, по інвалідності, в разі втрати годувальника, а також пенсіями за вислугу років.Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі до повного заробітку виплачується при:- хворобі та каліцтві (до відновлення працездатностi або встановлення інвалідності);- тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв'язку з захворюванням;~ догляді за хворим членом сім'ї;- карантині;- санаторно-курортному лікуванні;- протезуванні.
50. Держ.обовязкове особисте страхування ос. складу органів і підрозділів ДСНС
Основні види соц. Забезпечення ос. складу ДСНС:
51. Держ. Фінансова та матеріальна допомога ос. складу органів і підрозділів ДСНС
Основні види соц. Забезпечення ос. складу ДСНС:
-Держ. Фінансова та матеріальна допомога (це виплата грошового забезпечення за час хвороби та за час відпустки. Відпустка по догляду за дитиною – не виплачується грошове забезпечення. Ст. 31 ЗУ «Про АРС» «Гарантії соц. захисту громадян, які залучаються до виконання певних видів робіт», ст. 30 ЗУ «Про АРС» «Соц захист сімей рятувальників». Ст. 56 ЗУ« про правові засади ЦЗ» «у разі загибелі ос. складу під час виконання службових обов’язків сімї загиблого, а в разу відсутності – батькам виплачується одноразова допомога у розмірі 10-річного грошового забезпечення»)
-Держ.обовязкове особисте страхування (згідно ЗУ «Про ПБ» ст. 23 «держ. страхування у разі загибелі або каліцтва ос.складу» обов’язковому держ. особистому страхуванню підлягають особи, які беруть участь у ГП та ліквідації НС)
-Медичне обслуговування
-Пенсійне забезпечення
52. поняття «пенсія», види держ. пенсій в Україні
Пе́нсія — регулярна грошова виплата (у розрахунку на місяць), яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення за принципами загальнолюдської солідарності та субсидування. Право на пенсію може виникнути протягом всього життя людини, починаючи з народження. В Україні розрізняють такі види пенсійних виплат: пенсія за віком, пенсія за інвалідністю (у тому числі каліцтва), пенсія у зв'язку з втратою годувальника, довічна пенсія, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя, одноразова пенсійна виплата, додаткові пенсії, пенсії за вислугу років (призначалися до впровадження пенсійної реформи). Словом «пенсія» називають також період часу в житті людини, протягом якого вона ніде не працює й отримує пенсійні виплати.
Раніше згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України отримували такі види державних пенсій:
а) трудові:
б) соціальні пенсії.
Тепер згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 1 січня 2004 р., передбачено такі види пенсійних виплат із солідарної системи:
53. розміри пенсій за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів ДСНС
Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; особи, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах
і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення Максимальний розмір пенсії, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95процентів.Мінімальний розмір пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до цього Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб
54. визначте умови призначення пенсії по інвалідності особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів ДСНС
Стаття 18. Умови призначення пенсій по інвалідності Пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких іншихосіб,призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.Стаття 21. Розміри пенсій по інвалідності Пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) інвалідам війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим інвалідам I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
55. медичне забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів ДСНС та членів іх сімей
На сьогодні медичне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту організовується та здійснюється закладами (підрозділами) охорони здоров’я ДСНС України амбулаторного типу, де їм надається виключно первинна медико-санітарна допомога. У системі ДСНС України відсутні заклади охорони здоров’я, щоб могли надавати кваліфіковану та спеціалізовану медичну допомогу особовому складу.Відповідно до статті 117 Кодексу цивільного захисту України надання такої медичної допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту повинна надаватись у закладах охорони здоров’я Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я, інших державних або комунальних закладах охорони здоров’я на безоплатній основі за рахунок коштів, передбачених на утримання ДСНС України. Крім цього, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та члени їхніх сімей мають право на санаторно-курортне лікування в санаторно-курортних закладах ДСНС України, а також в інших санаторно-курортних закладах незалежно від форм власності та відомчої належності за рахунок коштів, передбачених на утримання ДСНС України.На цей час взаєморозрахунки за передбачене статтею 55 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» медичне та санаторно-курортне забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту та членів їхніх сімей, що здійснюється медичними закладами Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров’я, проводяться відповідно до Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 р. № 1923.У зв’язку з введенням у дію Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 року № 5403-VI втрачає чинність Закон України «Про правові засади цивільного захисту» і відповідно втрачає чинність ця норма. Розроблення та затвердження постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання медичної допомоги, забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та членів їхніх сімей» спрямоване на упорядкування умов надання медичної допомоги та забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та членів їхніх сімей у закладах охорони здоров’я Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я, інших державних або комунальних закладах охорони здоров’я за та взаєморозрахунків між ними і ДСНС України.
56. дайте визначення фондів держ. підприємства. Структура фондів держ. підприємства
Фонди державного підприємства - це сукупність матеріальних і грошових ресурсів, цінних паперів, які створюються і використовуються у процесі його розширеного відтворення для забезпечення його життєдіяльності. До складу фондів підприємства входять основні та оборотні фонди, фонди обігу, резервні й страхові фонди, а також інші матеріальні цінності й фінансові ресурси. Отже, вони становлять матеріально-технічну базу й кошти, тобто майно державного підприємства. Основні фонди включають виробничі й невиробничі. Виробничі основні фонди - це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі (будівлі та споруди виробничого призначення, передавальне обладнання, силові та робочі машини й устаткування, транспортні засоби тощо). Вони поділяються на активну частину - силові машини, робочі машини й устаткування, прилади, інструменти й пасивну частину - будівлі, споруди, інвентар, які впливають на виробничий процес опосередковано. Невиробничі основні фонди - засоби праці, які безпосередньо не беруть участі у виробничому процесі, а задовольняють побутові й культурні потреби (житлові будинки, об'єкти охорони здоров'я, дитсадки, клуби і т.д.).Оборотні фонди - це предмети праці, які використовуються у виробництві. Вони являють собою частину продуктивних фондів, які використовуються у кожному циклі виробництва, і їхня вартість повністю переноситься на виготовлений продукт. На практиці оборотні фонди складають три групи: 1) виробничі запаси; 2) незавершене виробництво (предмети праці у виробництві, півфабрикати); 3) витрати майбутніх періодів.Фонди обігу - це сукупність усіх засобів, які обслуговують сферу обігу. Вони включають: готову продукцію на складах підприємства, товари відвантажені, грошові кошти у касі, банку, на рахунках, а також ресурси, які необхідні для реалізації готової продукції, її зберігання, доведення до якості, яка відповідає вимогам споживачів, інші ресурси, які використовуються для обслуговування постачання і продажу готової продукції.
57. оборотні засоби підприємства та їх класифікація
Оборотні фонди і фонди обігу, виражені у грошах, - це оборотні засоби. За джерелами формування їх розрізняють таким чином:власні оборотні засоби - формуються за рахунок власних коштів підприємства, його прибутку, а також коштів міністерств, відомств, в особливих випадках - із бюджету (готова продукція, гроші у банку, товари, відвантажені зі складів підприємства, зарплата);позичкові (залучені) оборотні засоби - створюються за рахунок кредитів банків та інших кредиторів, вони покривають додаткові потреби підприємства.За принципами організації оборотні засоби діляться на:нормовані - всі оборотні фонди й готова продукція, що є на складі підприємства (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція та інші товарно-матеріальні цінності).ненормовані - всі інші засоби у сфері обігу (відвантажена продукція, грошові кошти і кошти на рахунках). Слід зазначити, що обґрунтоване визначення нормативів запасів готової продукції, грошових ресурсів є необхідною умовою безперервності кругообороту фондів підприємства, підвищує їхню ефективність.Основні фонди й оборотні засоби утворюють статутний фонд . підприємства, рух якого знаходить відображення у самостійному балансі.
58. основні фонди підприємства та їх структура
Основні фонди включають виробничі й невиробничі. Виробничі основні фонди - це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі (будівлі та споруди виробничого призначення, передавальне обладнання, силові та робочі машини й устаткування, транспортні засоби тощо). Вони поділяються на активну частину - силові машини, робочі машини й устаткування, прилади, інструменти й пасивну частину - будівлі, споруди, інвентар, які впливають на виробничий процес опосередковано. Невиробничі основні фонди - засоби праці, які безпосередньо не беруть участі у виробничому процесі, а задовольняють побутові й культурні потреби (житлові будинки, об'єкти охорони здоров'я, дитсадки, клуби і т.д.).
59.оцінка основних фондів підприємства
Основні фонди включають виробничі й невиробничі. Виробничі основні фонди - це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі (будівлі та споруди виробничого призначення, передавальне обладнання, силові та робочі машини й устаткування, транспортні засоби тощо). Вони поділяються на активну частину - силові машини, робочі машини й устаткування, прилади, інструменти й пасивну частину - будівлі, споруди, інвентар, які впливають на виробничий процес опосередковано. Невиробничі основні фонди - засоби праці, які безпосередньо не беруть участі у виробничому процесі, а задовольняють побутові й культурні потреби (житлові будинки, об'єкти охорони здоров'я, дитсадки, клуби і т.д.).
60. розкрийте поняття «знос основних фондів». Види зносу
Поступова втрата основними фондами своєї вартості в процесі їх експлуатації називається зносом.
У процесі кругообороту основні виробничі фонди зазнають фізичного й морального зносу. Фізичний знос є наслідком впливу виробничих навантажень, атмосферних умов, змін у будові матеріалу, з якого виготовлені знаряддя праці. В економічному значенні фізичний знос є процес перенесення вартості на готовий продукт тією середньою мірою, якою основні виробничі фонди втрачають свою споживну вартість. Крім фізичного зносу, основні виробничі фонди зазнають і морального зносу. Моральний знос - це втрата засобами праці (машинами, обладнанням, ЕОМ, комп'ютерами, інструментами) частини вартості через конструктивне старіння, винайдення нових засобів праці незалежно від фізичного зносу. Матеріальною основою морального зносу є НТП. Існують дві форми морального зносу:1) коли старі засоби праці втрачають частину первісної вартості, бо нові засоби праці такої ж конструкції виробляються дешевше внаслідок зростання суспільної продуктивності праці в галузях, що їх виготовляють. У результаті на готовий продукт переноситься їхня менша вартість;2) коли у виробництво впроваджуються принципово нові, економічніші машини й устаткування, новітня технологія, а старі засоби праці і технології вже не забезпечують досягнутого рівня суспільне необхідної праці на виробництво певної продукції. При цьому на одиницю виробленої продукції переноситься менша величина вартості основних виробничих фондів.
61. сутність поняття «бухгалтерський облік». Принципи ведення бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях
Бухгалтерський о́блік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.Об'єктами бухгалтерського обліку є майно організацій, їх зобов'язання і господарські операції, здійснювані організаціями в процесі їх діяльності.Завдання БО- формування повної і достовірної інформації про діяльність організації і її майнове положення.Принципи бухгалтерського обліку — правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.обачність повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;нарахування та відповідність доходів і превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
62. поясніть призначення БО в підрозділах ДСНС України
Бухгалтерський о́блік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.БО в підрозділах ДСНС дає інформацію про майно підрозділу, його фонди, капітал, зобов’язання, господарські процеси та їх результат. Особливістю БО є те, що всі госп. Операції реєструються на підставі первинних документів.БО підрозділів повинен забезпечувати: систематичний контроль за виконанням кошторисів, станом розрахунків з підрозділом та його працівниками, використання матеріальних, нематеріальних та грошових ресурсів та їх збереження;має сприяти поліпшенню фінансово-господарської діяльності та соц.-культурної сфери підрозділу.Завдання БО в ДСНС:Збереження, обробка та відображення первинних даних про стан ГД органів і підрозділів;Систематичне групування та зведення даних для одержання підсумкової інформації про фінансово-господарські операції підрозділу;Забезпечення систем контролю за виконанням кошторисів станом використання матеріальних та грошових ресурсів за умовами їх збереження;Своєчасне запобігання негативним явищам ФГД під-лу;Контроль за дотриманням фінансової дисципліни.
63. необоротні активи бюджетних установ та їх класифікація
Необоротні активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об'єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік. Серед напрямків бюджетного обліку чималу роль відіграє облік необоротних активів. Згідно з наявною практикою необоротні активи можна класифікувати за такими ознаками: 1. За галузевою належністю 2. За функціональним призначенням (основні та допоміжні необоротні активи. До основних необоротних активів варто відносити об'єкти, що ідентифікуються як необоротні активи й беруть безпосередню участь у виконанні основних профільних функцій відповідної установи (навчання, медична допомога, наукові дослідження тощо). Це навчальні, лікарняні, лабораторні корпуси й приміщення, книгосховища, навчальне, медичне, наукове обладнання і т. ін. Групу допоміжних необоротних активів формують однойменні об'єкти, що їх установа використовує з метою виконання своїх основних профільних функцій. До таких активів належать адміністративні корпуси й приміщення, транспортні засоби адміністративного призначення, канцелярське й господарське обладнання управлінських структурних підрозділів тощо.) 3. За матеріально-речовою формою (Ця група має складну структуру, що охоплює матеріальні необоротні активи (ті, що мають фізичну і/або матеріальну форму) та нематеріальні необоротні активи (ті, що не мають фізичної і/або матеріальної форми). Група матеріальних необоротних активів поділяється, у свою чергу, на дві підгрупи — основні засоби та інші необоротні матеріальні активи.) 4. За ступенем використання 5. За належністю. Усі необоротні активи бюджетних установ можна згрупувати за відповідними галузями, які, у свою чергу, формуються під впливом видів діяльності. Зокрема, можна розглядати необоротні активи галузей освіти, науки, культури, охорони здоров'я тощо.
64. основні засоби бюджетних установ
Основні засоби бюджетної установи — це матеріальні цінності, які використовуються у діяльності установи протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких без ПДВ та інших платежів перевищує 1000 грн. за одиницю (комплект) та поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом. До основних засобів належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулювальні прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документація з типового проектування та ін. До основних засобів зараховують земельні ділянки, що на правах власності належать даній установі, і капітальні вкладення на покращання земель з метою їх сільськогосподарського використання (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), а також капітальні вкладення у багаторічні насадження, незалежно від ступеня готовності їх до експлуатації. До основних засобів належать також (незалежно від вартості) сільськогосподарські машини та знаряддя, будівельний механізований інструмент, усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів, сценічно-постановочні засоби вартістю за одиницю понад 10 грн. (декорації, меблі і реквізити, бутафорія, театральні і національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки), службові собаки, декоративні та піддослідні тварини, навчальні кінофільми, магнітні диски, касети, усі види спортивного транспорту тощо.
65. облік основних засобів бюджетних установ
Основні засоби - це матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект). До основних засобів належать незалежно від вартості:
o сільськогосподарські машини та знаряддя;
o будівельний механізований інструмент;
o робочі та продуктивні тварини;
o усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;
o документація з типового проектування.
Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
66. порядок прийняття об’єктів основних засобів в бюджетних установах
Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 N 64 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за N 459/4680 Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма
пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою. Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. Внутрішня телефонна та комп'ютерні мережі, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об'єкт основних засобів. Зокрема, всі складові, що входять до цілісного майнового комплексу, кожний окремо може обліковуватися як окремий інвентарний об'єкт. Разом з тим, у разі передавання цього комплексу при проведенні демонтажу всі складові оприбутковуються як окремі інвентарні об'єкти.
67. документальне оформлення надходження об’єктів основних засобів в бюджетні установи
Для прийняття об'єктів основних засобів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один - для установи, яка здає, другий - для установи, яка приймає. Акт затверджується керівником установи. Після оформлення акт разом з технічною документацією, що стосується даного об'єкта, передається в бухгалтерію (централізовану бухгалтерію). Складання загального акта на оформлення прийняття декількох об'єктів основних засобів дозволяється лише при обліку господарського інвентаря, інструменту, обладнання та інших однотипних об'єктів, які мають однакову вартість.
68. особливості нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ
Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 N 64 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за N 459/4680 Балансова (залишкова) вартість необоротних активів - це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу. При проведенні індексації одночасно проводиться індексація суми зносу, нарахованого на необоротні активи, яка склалася на момент проведення індексації. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необоротних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку. При отриманні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу.
69. облік основних засобів,отриманих і переданих безоплатно як гуманітарна допомога
Гуманітарна допомога — це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертв, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема, внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.Отримання установами необоротних активів як гуманітарної допомоги, проводиться відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу", інших нормативно-правових актів. Підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання. Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги. Зміну отримувача гуманітарної допомоги та її переадресування можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами за рішенням відповідної комісії з питань гуманітарної допомоги.Відповідальність за якість і безпеку товарів, отриманих як гуманітарна допомога, на підставі висновків відповідних експертиз несе отримувач гуманітарної допомоги. У разі відмови у документальному підтвердженні якості, безпеки та можливості споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги вони повинні бути вивезені за межі України або знищені у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням. Отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідної комісії з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги. Порядок списання товарів (предметів) гуманітарної допомоги, які мають певний термін експлуатації, визначається Кабінетом Міністрів України.
70. облік необоротних матеріальних активів, що не ввійшли до складу основних засобів
необоротні матеріальні активи - усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів.Для необоротних активів у матеріальній формі, що не ввійшли до до основних засобів поділяється на субрахунки:
111 "Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок";
112 "Бібліотечні фонди";
113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи";
114 "Білизна, постільні речі, одяг та взуття";
115 "Тимчасові нетитульні споруди";
116 "Природні ресурси";
117 "Інвентарна тара";
118"Матеріали довготривалого використання для наукових цілей";Для обліку основних засобівв Плані рахунків передбачено рахунок 10 "Основні засоби" з належними йому відповідно до видів основних засобів субрахунками (Наказ Мінфіну України та Головного управління Державного Казначейства України N 114 від 10.12.1999 Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ) 101 "Земельні ділянки";102 "Капітальні витрати на поліпшення земель";103 "Будинки та споруди";104 "Машини та обладнання";105 "Транспортні засоби";106 "Інструменти, прилади та інвентар";107 "Робочі і продуктивні тварини";108 "Багаторічні насадження";109 "Інші основні засоби". Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Основні засоби в установах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об'єктами.
71. організація списання необоротних активів в підрозділі ДСНС
72. склад та фунції комісії з питань списання та відчуження майна в системі ДСНС
Списання матеріальних цінностей у підрозділах, на підприємствах, в установах і закладах МНС проводиться відповідно до наказу Державного казначейства України, Міністерства економіки України від 10.08.2001 № 142/181 "Про затвердження Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ”.Дозвіл на списання матеріальних цінностей як таких, що не придатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених у результаті інвентаризації як недостача), а також будівель, споруд, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об’єктів і таких, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання, надається в такому порядку:вартістю за одиницю (комплект) у розмірі до 1000 грн. (крім транспортних засобів) – з дозволу керівника Установи;вартістю за одиницю у розмірі від 1000 грн. (крім транспортних засобів) – з дозволу МНС.Дострокове списання матеріальних цінностей може здійснюватись лише після проведення ретельного службового розслідування та вжиття відповідних заходів реагування за його наслідками. Недостачі матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації: понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі тощо), а також, коли конкретні винуватці не встановлені (втрати від нерозкритих крадіжок тощо), списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб, винесення компетентними органами постанови про закриття відповідної кримінальної справи і вжиття необхідних заходів щодо недопущення фактів втрат у подальшому в такому порядку:за кожним випадком недостач або псувань матеріальних цінностей на суму до 2500 грн. включно – з дозволу керівника установи;за кожним випадком недостач або псувань матеріальних цінностей на суму від 2500 грн. - з дозволу МНС.У документах, які Установи подають для оформлення списання недостач понад норми природних втрат і втрат від псування матеріальних цінностей, слід вказати заходи, яких вжито задля попередження таких втрат.Списання матеріальних цінностей проводиться за первісною вартістю або за відновлювальною вартістю (у разі проведення індексації або переоцінки матеріальних цінностей).При списанні необоротних активів, що були в експлуатації, в документах поряд з їх первісною (відновлювальною) вартістю вказується сума нарахованого зносу.Списання матеріальних цінностей з балансу центрального апарату МНС здійснюється окремо створеною Комісією з питань списання та реалізації майна центрального апарату Міністерства, за погодженням з керівником.
73. обґрунтуйте необхідність та зміст страхування
ЗУ про страхування від 1996 р.Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Необхідність страхування має кілька аспектів: природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний.
З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам Збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих.Економічна зумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого різновиду людської діяльності, який ґрунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров'я та (або) матеріального благополуччя подій, як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення.У соціальному плані страхування є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.Таким чином, необхідність страхового захисту викликана прагненням обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов'язані з певними ризиками.Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування, сплачують страхові премії і мають право на отримання відшкодування у разі настання страхового випадку.Застраховані — особи, що беруть участь в особистому страхуванні, об'єктом страхового захисту яких є життя, здоров'я і працездатність. Застрахована особа, яка сплачує страхові внески, є одночасно страхувальником.
74. охарактеризуйте суб’єкти та об’єкти страхування
ЗУ про страхування від 1996 р Основними суб’єктами страхування є страховик, страхувальник і застрахований.Страховик – юридична особа – страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. Страхувальник – фізична чи юридична особа, яка на підставі відповідної угоди з страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить відшкодування при настанні страхового випадку. Крім випадку у якому застрахований не може отримати відшкодування, у такому випадку відшкодування отримує – отримувач.
Є різні види страхування і у кожного з видів є об’єкти страхування.Галузі страхування:
майнове – об’єктами якого є рехоме та нерухоме майно фізичної чи юридичної особи. Основна форма – добровільне страхування.Особове – це життя та здоров’я громадян. Виконує дві функції: страхову та нагромаджувальну.Соціальне – об’єктами є працездатність і працевлаштування.
75. визначте види страхування.
ЗУ про страхування від 1996 р Є різні види страхування і у кожного з видів є об’єкти страхування.Галузі страхування:майнове – об’єктами якого є рехоме та нерухоме майно фізичної чи юридичної особи. Основна форма – добровільне страхування.Особове – це життя та здоров’я громадян. Виконує дві функції: страхову та нагромаджувальну.Соціальне – об’єктами є працездатність і працевлаштування.
76. добровільне та обов’язкове страхування в Україні
Стаття 5.ЗУ «Про страхування»Форми страхування:Страхування може бути добровільним або обов'язковим.Обов'язкові види страхування, запроваджуються законами України. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. Стаття 6. Добровільне страхування та його види ..Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом. Видами добровільного страхування можуть бути: 1) страхування життя; 2) страхування від нещасних випадків; 3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);4) страхування здоров'я на випадок хвороби; 5) страхування залізничного транспорту; 6) страхування наземного транспорту (крім залізничного); 7) страхування повітряного транспорту; 8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); 10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; 11) страхування майна ;12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); 14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); 15) страхування відповідальності перед третіми особами . Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає Уповноважений орган.Стаття 7. Види обов'язкового страхування. В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування: 1) медичне страхування; 2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); 4) страхування спортсменів вищих категорій; 5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини; 6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; 7) авіаційне страхування цивільної авіації; 8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 10) страхування засобів водного транспорту.
77. види страхування, які є обов’язковими у нашій державі
Стаття 7.ЗУ «Про страхув» від 1996 р. Види обов'язкового страхування. В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування: 1) медичне страхування; 2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); 4) страхування спортсменів вищих категорій; 5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини; 6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; 7) авіаційне страхування цивільної авіації; 8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 10) страхування засобів водного транспорту.
78. розкрийте зміст страхових понять, які відображають загальні умови страхування
ЗУ про страхування від 1996 р.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Є різні види страхування і у кожного з видів є об’єкти страхування.Галузі страхування:майнове – об’єктами якого є рехоме та нерухоме майно фізичної чи юридичної особи. Основна форма – добровільне страхування.Особове – це життя та здоров’я громадян. Виконує дві функції: страхову та нагромаджувальну.Соціальне – об’єктами є працездатність і працевлаштування. ЗУ про страхування від 1996 р Основними суб’єктами страхування є страховик, страхувальник і застрахований.Страховик – юридична особа – страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. Страхувальник – фізична чи юридична особа, яка на підставі відповідної угоди з страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду. Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить відшкодування при настанні страхового випадку. Крім випадку у якому застрахований не може отримати відшкодування, у такому випадку відшкодування отримує – отримувач.Є різні види страхування і у кожного з видів є об’єкти страхування.Галузі страхування:майнове – об’єктами якого є рехоме та нерухоме майно фізичної чи юридичної особи. Основна форма – добровільне страхування.Особове – це життя та здоров’я громадян. Виконує дві функції: страхову та нагромаджувальну.Соціальне – об’єктами є працездатність і працевлаштування.
79. зміст, структура та види майнового страхування в Укр.
ЗУ «Про страхування». Майнове страхування - галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах. До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків тощо.Раніше майнове страхування поширювалося тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з цим все майно громадян розподілялось на дві категорії:перша категорія - пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);друга категорія - майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян. Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних страхувальнику внаслідок пошкодження або знищення майна при настанні страхових випадків. Мета такого страхування — компенсування шкоди. Страхувальниками у майновому страхуванні можуть бути юридичні й (або) фізичні особи. Залежно від того, хто виступає у ролі страхувальника, ця галузь страхування охоплює дві підгалузі:1.Страхування майна юридичних осіб (виробничого майна):— нерухоме майно;— обладнання;— устаткування;— транспортні засоби;— вантажі;— інструменти;— інше майно підприємств. 2. Страхування майна фізичних осіб (особистого майна):— будівлі та квартири громадян;— домашні тварини;— транспорт;— домашнє майно та майно на садибі;— інше майно.Залежно від виду страхових подій майнове страхування класифікують за такими групами ризиків:— страхування майна від вогневих ризиків та стихійного лиха (вогневе страхування);— страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ, посухи, граду тощо;— страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби та нещасних випадків;— страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших ризиків тощо.Майнове страхування об'єднує найрізноманітніші види страхування, що складають дві підгалузі:страхування майна громадян; страхування майна юридичних осіб.
80. зміст та необхідність страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
ЗУПро обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.Суб’єктами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою,цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.
81. необхідність та умови обов’язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пож. охорони
Положення про порядок і умови обов’язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)(Постанова КМ України від 3 квітня 1995 р. № 232). Страхування .працівників відомчої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд), далі — страхування, здійснюється з метою захисту їхнього життя та здоров'я під час виконання своїх обов'язків за рахунок коштів, передбачених у кошторисах на їх утримання, .підприємств, установ та організацій, де вони створені, а працівників сільської пожежної охорони — за рахунок юридичних осіб, які утримують підрозділи цієї охорони, або за рахунок місцевого бюджету.Страховиком згідно із цим Положенням є акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» та інша страхова організація, яка одержала відповідну ліцензію у Комітеті у справах нагляду за страховою діяльністю. Максимальний обсяг відповідальності страховика встановлюється у розмірі десятирічної заробітної плати застрахованого за його посадою на день страхування.Максимальний страховий тариф становить 2 відсотки страхової суми за кожного застрахованого.Облік надходжень страхових платежів і виплат страхових сум повинен вестись по кожному страхувальнику окремо від надходжень і виплат за іншими видами страхування.Норматив витрат страховиків на ведення страхової справи не повинен перевищувати 15 відсотків від суми страхового платежу.Термін страхування— один рік.За шкоду, заподіяну здоров'ю застрахованого внаслідок виконання ним обов'язків щодо гасіння пожеж або ліквідації наслідків аварії, страховик провадить одноразову виплату у разі встановлення застрахованому:1 групи інвалідності — 100 відсотків страховоїсуми;2 групи інвалідності — 90 відсотків страховоїсуми;3 групи інвалідності —70 відсотків страховоїсуми.При тимчасовій втраті працездатності внаслідок страхового випадку застрахованому виплачується 0,2 відсотка страхової суми за кожну добу, але не більш як 50 відсотків страхової суми.У разі загибелі або смерті застрахованого його спадкоємцям виплачується 100 відсотків страхової суми.Якщо проведена виплата страхової суми, страхова відповідальність страховика залишається до закінчення терміну дії страхування, при цьому страхова сума обчислюється як різниця між початковою та виплаченою страховою сумою.З вимогою про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть звернутися до страховика не пізніше трьох років з дня настання страхового випадку. У разі відмови у виплаті страхової суми страховик письмово повідомляє про це у 7-денний термін застрахованого або спадкоємців і відповідного страхувальника із зазначенням причини відмови.
82. які правила проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки.
Постанова КМУ від 16 листопада 2002 р. N 1788.Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним прямої шкоди третім особам внаслідок пожежі та/абоаварії на об'єкті підвищеної небезпеки.Страховим випадком вважається заподіяння прямої шкодитретім особам внаслідок пожежі та/або аварії на об'єкті підвищеноїнебезпеки під час дії договору обов'язкового страхування,внаслідок чого виникає обов'язок страховика здійснити виплатустрахового відшкодування. Усі претензії та позови, пред'явлені третіми особами стосовновідшкодування шкоди, спричиненої однією подією, вважаютьсяпред'явленими щодо одного страхового випадку.Відшкодуванню підлягає пряма шкода, заподіяна внаслідокпожежі та/або аварії на об'єкті підвищеної небезпеки життю,здоров'ю та майну третіх осіб, яке на момент настання страховоговипадку перебувало у їх володінні чи користуванні, включаючи природні ресурси, території та об'єкти природно-заповідного фонду.Страхова сума визначається за кожним конкретним об'єктомпідвищеної небезпеки відповідно до категорії небезпеки.Для отримання страхового відшкодування страхувальник подає страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії документів: заяву про виплату страхового відшкодування;висновки відповідної експертизи про характер пожежі та/абоаварії і розмір заподіяної шкоди; рішення суду про стягнення із страхувальника на користьтретьої особи або підтверджувальні документи страхувальника татретьої особи про врегулювання питання за участю страховика про розмір шкоди, заподіяної внаслідок настання страхового випадку,без звернення до суду. Страхувальник повинен подати оригіналиабо нотаріально засвідчені копії:документів, що підтверджують ступінь виконання вимогекспертного висновку про стан об'єкта до моменту пожежі та/абоаварії;акта або інших документів про пожежу та/або аварію на об'єктіпідвищеної небезпеки, складені органами (комісією), що здійснюютьдержавний нагляд і контроль у відповідній сфері діяльності,пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; договору обов'язкового страхування; платіжного документа, що підтверджує сплату страхових внесків.Страховик не пізніше ніж протягом 14 робочих днів з датиотримання всіх необхідних документів приймає рішення про виплатустрахового відшкодування або про відмову у його виплаті.У рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик у триденний термін з дати його прийняття письмово повідомляє страхувальника та/або третю особу про прийняте рішенняз обгрунтуванням причин відмови. У разі прийняття рішення провиплату страхового відшкодування страховик не пізніше ніж протягом14 робочих днів з дати отримання документів, складає страховий акт і не пізніше ніжпротягом трьох робочих днів з виплачуєстрахове відшкодування.
83. проаналізуйте економічні наслідки НС
Значимість надзвичайної ситуації визначається можливими її наслідками. Можливі наслідки надзвичайної ситуації є основою для прийняття рішень щодо реагування на надзвичайні ситуації. Основними видами наслідків є:- загибель людей;- захворювання людей;- травматизм;- матеріальні збитки населення;- руйнування житла;- знищення запасів продовольства;- руйнування підприємств, систем зв'язку, транспортних магістралей, енерго- та комунальної систем;- прямі та непрямі матеріальні та економічні збитки підприємств;- витрати з держаного та регіональних бюджетів;- радіоактивне забруднення місцевості;- хімічне забруднення місцевості;- забруднення води, в першу чергу, питної;- біологічне зараження, в тому числі хворобами тварин, рослин, карантинними бур'янами та шкідниками;- знищення сільськогосподарських посівів;- захворювання чи загибель сільськогосподарських тварин;- руйнування грунтів;- порушення рівноваги в біоценозах аж до повного їх руйнування.Для реагування на НС необхідно оцінити прямі, непрямі та віддалені її наслідки, спрямувати зусилля на зменшення, перш за все, соціально небезпечних наслідків (загибель і захворювання людей), а вже потім на всі інші. Економічні збитки від надзвичайних ситуацій поділяються на прямі та непрямі. Прямі збитки - пошкодження та руйнування будівель, доріг, тимчасова зупинка виробничого циклу на підприємствах, що призводить до значних фінансових втрат. Непрямі збитки можуть бути пов'язані з простоями підприємств, що не знаходяться безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації, проте залежать від підприємств чи транспортних магістралей, які розташовані у зоні дії НС. Таким підприємствам завдаються збитки в зв'язку з недоодержання сировини, комплектуючих, напівфабрикатів та через затримку доставки вантажів тощо. Для виконання умов контрактів це вимагає від підприємства оперативного пошуку інших партнерів.Соціальні збитки пов'язані з тимчасовим погіршенням забезпечення населення продовольчими та промисловими товарами, погіршенням трудових та житлових умов, стану здоров'я, прямими матеріальними та економічними втратами населення. Більшість соціальних збитків не може бути піддана економічній оцінці.
84. визначення збитків за типами НС
Постанова КМУ від 15.02.02 №175 «затв методики оцінки збитків від наслідків НС ТПХ». Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводиться за такою загальною формулою, складові якої визначені у розділі I:
З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф (1)
Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу. Основні типи НС визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1099 ( 1099-98-п ) "Про порядок
класифікації надзвичайних ситуацій". Для кожного типу та виду НС залежно від їх рівня визначаються
основні види збитків. Ці види за типами та масштабами НС наведені у таблиці 1.
87. визначте порядок розрахунку збитків від НС природного хар-ру
Постанова КМУ від 15.02.02 №175 «затв методики оцінки збитків від наслідків НС ТПХ». Загальний обсяг збитків від С розраховується як сума основних локальних збитків З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф. Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.
88. як визначається розмір збитків від втрати життя та здоровя населення.
Постанова КМУ від 15.02.02 №175 «затв методики оцінки збитків від наслідків НС ТПХ». Розмір збитків від втрати життя та здоровя. ; - втрата від вибуття трудових ресурсів з виробництва; - витрати на виплату допомоги на поховання; витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника.А. втрата від вибуття трудових ресурсів з виробництва: ; - втрати від легкого нещасного випадку; - від тяжкого нещ. Випадку; - втрати від отримання людиною інвалідності; - втрати від загибелі людини; - кіл-ть постраждалих від конкретного виду нащ.випадку. Б.втрати на виплату допомоги на поховання: ; - 0,15 тис.грн/людину – допомога на поховання; - кіл-ть загиблих. В. втрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника: = 12*Мвтп*(18-Вд); Мвтп – 0,037тис.грн – розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття; Вд – вік дитини.
89. облік пожеж та їх наслідків
Постанова КМУ 2030 «Порядок обліку пожеж та їх наслідків» Облік пожеж та їх наслідків (далі - облік пожеж) здійснюється з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об'єктів, прогнозування ситуації і розроблення запобіжних заходів для забезпечення безпеки людей, збереження матеріальних цінностей та створення умов для гасіння пожеж. Облік пожеж ведеться:територіальними органами ДСНС-у населених пунктах і на
об'єктах, підконтрольних ДСНС,а також на транспортних засобах, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, які є постійними або тимчасовими користувачами земельних ділянок лісового фонду - у лісах; Міноборони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецзв'язку, ДПтС, Адміністрацією Держприкордонслужби - на підконтрольних їм об'єктах; Держгірпромнаглядом- на підземних об'єктах, у шахтах,розрізах і кар'єрах, рудниках,копальнях, на будівництві тунелів і гідротехнічних споруд; Мінінфраструктури - на транспортних засобах морського, річкового, повітряного та магістрального залізничного сполучення, нагляд (контроль) за експлуатацією яких він здійснює; МВС- на підконтрольних йому об'єктах, а також на транспортних засобах, причиною пожежі на яких стала дорожньотранспортна пригода.
90. визначення прямих та побічних збитків від пожеж
До побічних збитків відносяться:втрати внаслідок відволікання ресурсів на компенсацію наслідків пожежі;втрати, пов’язані з невикористанням власниками можливостей у зв’язку з простоєм об’єкта (втрачена вигода) внаслідок пожежі;соціально-економічні втрати від пожежі;Державні витрати на виконання функцій забезпечення пожежної безпеки та гасіння пожеж.Побічні збитки від пожеж визначаються за формулою:Пзп = Wкн + Wнм + Wсе + Wпг ,де: Пзп - побічні збитки від пожеж, тис. грн.; Wкн - витрати на компенсацію наслідків пожеж, тис. грн.; Wнм - втрати від невикористаних можливостей власника, тис. грн.; Wсе - соціально-економічні втрати, тис. грн.; Wпг - витрати держави на виконання функцій забезпечення пожежної безпеки та гасіння пожеж тис. грн..Wк.н. + W н.м = Wкнм = Мпр Кпоб;;Wнм авт = Wнм авт' 30 n' де: W нм авт'- сума втрат від невикористання можливостей власника автотранспорту за 1 день; ( для легкових автомобілів дорівнюють - 40 грн/день ,для автотракторної техніки, автобусів - 200 грн /день.)n' - кількість одиниць відповідного виду техніки.Wсе = Втрр +Вдп + Ввтр год,де: Втрр - сума втрат при вибутті трудових ресурсів з виробництва,Вдп - сума виплат допомоги на поховання Ввтр год - сума виплат пенсій у разі втрати годувальника. Втрр =Мл. n + Mт n + Mіn +Мз n,де Мл - втрати при легкому нещасному випадку, Mт - втрати при тяжкому нещасному випадку,Mі- втрати при отриманні інвалідності, Мз- втрати при загибелі людини, n - кількість постраждалих для відповідного виду нещасного випадкВдп = Мдп з, де: Мдп - 0,15 тис.грн./люд- допомога на поховання за даними відділів соціального забезпечення;,з- кількість загиблих. Ввтр год = 12Мвтр год ( 18-Вд.) дітде: 12- кількість місяців в році, Мвтр год - 0,037 тис. грн.- розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття (18 років ) за даними відділів соціального забезпечення;Вд- вік дитини;діт- кількість дітей однакового віку, які знаходилися на утриманні Wпг = (Упо Nпо)/ Nв, ,де: Упо- витрати держави на одного співробітника пожежної охорони на протязі минулого року ( тис. грн. /чол.); Nпо- чисельність співробітників ДПО на кінець минулого року (чол.); Nв- кількість виїздів підрозділів ДПО по сигналу "Тривога" за минулий рік . Постанова 2030.Прямі збитки, завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів, визначаються за залишковою вартістю з урахуванням останньої переоцінки (за винятком вартості залишків). Прямі збитки, завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів на стадії незавершеного будівництва (капітального ремонту), визначаються виходячи з обсягу виконаних робіт.Збитки від знищення (пошкодження) пожежею обігових коштів визначаються шляхом виключення з вартості матеріальних цінностей, що перебувають на обліку, за цінами на момент виникнення пожежі вартості матеріальних цінностей, що залишилися. Вартість продукції власного виробництва, у тому числі тієї, що перебуває на стадії незавершеного виробництва, визначається виходячи з її первісної вартості та витрат на оброблення, проведене до моменту виникнення пожежі. Вартість готової продукції, сировини та інших матеріальних цінностей (включаючи малоцінні та швидкозношувані речі), що перебувають на складах (базах), визначається за оптовими чи закупівельними цінами з урахуванням транспортних, заготівельно-складських накладних витрат та норм природних збитків на момент виникнення пожежі, а в роздрібній торгівлі – за роздрібними цінами.. У разі знищення внаслідок пожежі цінних паперів і грошових знаків прямі збитки вважаються такими, що дорівнюють їх номінальній вартості, крім цінних паперів.